Проблемно-пошукові завдання та вправи

1. Вияснити світоглядну позицію кожного з авторів визначення матерії:

а) матерія — це все те, що нас оточує і не залежить від нас;
б) все побудовано з матерії;
в) матерія — це атоми та порожнеча;
г) матерія — це постійна можливість відчуттів;
д) матерія — це вигадка атеїстів;
е) матерія — це реальність.
2. До якої (об'єктивної чи суб'єктивної) реальності ви відносите наступні явища
(відповідь обґрунтуйте):
а) відчуття важкості;
б) судження «Місяць — це природний супутник земної кулі»;
в) архітектурний простір,
г) вакуум;
ґ) простір — час;
д) аморальний вчинок;
е) категорія «матерія»;
є) кризи — економічна, політична, духовна;
ж) первинність матерії.

Відповіді:
1. а) Платон. Світ єдиний ще й тому, що матеріальні об'єкти складаються з одних хімічних
елементів. Цей аспект світу вивчають конкретні науки. Філософія ж констатує, що
матеріальна субстанція не зводиться лише до предметності, існує ще й свідомість, але
вона — властивість високоорганізованої матерії. Тому матерія не залежна від волі і
свідомості людини.
б) Аристотель. Аристотель вважає, що суть буття речі – її форма. Він підкреслює, що
формою називає суть буття кожної речі і першу сутність. Саме видове – головне,
вирішальне начало буття і знання. Форма – не якість, не кількість, не відношення, а те, що
становить сутність речі, без чого її немає.
в) Демокрит. По Демокриту, буття складається з атомів, що рухаються в просторі, і
порожнечі. Атоми геометричні (наприклад, душа складається з круглих атомів), не
піддаються ніякому впливові ззовні, нездатні ні до якої зміни, вони вічні. Вони мають
визначений розмір, масою, можуть зіштовхуватися, ударяючись друг об друга. Ока атоми
зовсім не видимі, - зауважував Демокрит, але, однак, вони можуть бути цілком видимими в
розумовому змісті. Життя, з погляду Демокрита, - це з'єднання атомів, смерть - їхнє
розкладання. Душа теж смертна, тому що її атоми можуть розкладатися, - вчив Демокрит.
г) Марксизм-ленінізм визначає матерію як «філософську категорію для позначення
об'єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується,
відображується нашими відчуттями, незалежно від них». Все суще, все те, що існує
об'єктивно, є різними формами існування та руху матерії у просторі та часі. Поняття
матерії охоплює не тільки всі спостережувані об'єкти й тіла природи, але й всі ті, які в
принципі можуть бути пізнані в майбутньому на основі вдосконалення
засобів спостереження й експерименту. Весь навколишній світ є матерією у її нескінченно
різноманітних формах і проявах.
д)
е) Парменід. Парменід вперше в історії філософії зробив предметом аналізу саме буття, а
не окремі його аспекти. Мислитель обґрунтовував, що буттям є все, що можна пізнати
розумом. Навіть вигадка реальна, адже існує в розумі та цілком чи різними своїми
частинами повторює реальне. Таким чином, небуття немає і не може бути. З цього слідує,
що буття нізвідки не виникало і не може зникнути, воно вічне і крім нього не існує нічого.
Якби ж існувало й інакше буття, то їх розділяло б небуття. Парменід вважав, що позаяк
буття цілісне та довершене, то світ має форму досконалої фігури — сфери. Невідомо чи
займався він пошуками відповіді що знаходиться за межами світу і як узгодити такий
погляд з його визначенням буття.
2. а) суб'єктивна реальність – почуття людини;
б) об'єктивна реальність – факт, існує незалежно від свідомості людини;
в) об'єктивна реальність – існує незалежно від свідомості людини;
г) об'єктивна реальність – існує незалежно від свідомості людини;
ґ) об'єктивна реальність – існує незалежно від свідомості людини;
д) суб'єктивна реальність – вчиняє людина, залежить від станів і процесів, що виконує
людина;
е) об'єктивна реальність – матерія – філософська категорія для позначення об.
реальності;
є) суб'єктивна реальність – стани людини;
ж) об'єктивна реальність - матерія – філософська категорія для позначення об.
реальності.