Тема І. Предмет філософії. Філософія та світогляд».

Тести для контролю.

1. Світогляд – це:
а) життєві уявлення про світ;
б) система поглядів на світ і місце людини в ньому;
в) певні принципи пізнання дійсності;
г) ідеали та життєві переконання.

2. Матеріалізм – це:
а) принцип філософського дослідження;
б) вчення про матеріальність світу;
в) напрям, що стверджу єпервинність матерії;
г) проголошення пріоритету тілесних задоволень.

3. Ідеалізм – це:
а) наївні уявлення про реальність;
б) вчення про ідеальність світу;
в) властивість людського характеру;
г) філософський напрям, який обґрунтовує первинність духовного.

4. Філософія - це:
а) любов до розуму.
б) наука про Всесвіт
в) любов до мудрості.
г). вчення про істину, добро та красу.

5. Філософія по відношенню до світогляду:

а) світогляд і філософія – тотожні, позначають одне і теж саме.
б) філософія являється образно-емоційною складовою світогляду.
в) філософія є теоретичним ядром світогляду.
г) філософія узагальнює наукові знання людини.
д) світогляд входить до складу філософської позиції особистості.

Тема ІІ. Філософія Стародавнього світу.

Тести для контролю:
1. Які з нижче перекислених філософських систем Давньої Індії не є ортодоксальними:
а) Санкх’я.
б) Джайнізм.
в) Вайшешика.
г) Чарвака-локаята.
д) Йога.

2. Чиїм етичним принципом є принцип священного «не діяння», дотримання «міри

речей»:
а) Цоу Янь.
б) Лао цзи.
в) Ван чун.
г) Чарвака.

3. Метою Нірвани в буддизмі є:

а) досягнення щасливого життя;
б) пізнання самого себе;
в) звільнення від ланцюга перероджень;
г) здійснення всіх бажань.

4. Основні положення якої філософської системи називалися «Чотири шляхетні істини»:

а). Даосизм.
б) Буддизм.
в) Джайнізм.
г) Веданта.

5. Основними поняттями Давньокитайської філософії були:

а) Інь.
б) Янь.
в) Дао.
г) все перераховане.

Тема ІІІ. Філософія Середньовіччя та доби Відродження.

Тести для контролю:
1. Фома Аквінський є видатним представником:
а) апологетики;
б) західної патристики;
в) східної патристики;
г) схоластики.

2. Середньовічний реалізм – це:

а) вчення про реальністьнавколишньогосвіту;
б) вчення про реальністьодиничних речей;
в) вчення про реальнеіснуваннязагальних понять;
г) реалістичнийпідхід до дійсності.

3. Головною у філософії Відродження була проблема:

а) доведення буття Бога;
б) людської особистості;
в) пізнання світу;
г) матеріальності світу.

4. Точка зору про те, що Бог і природа єдині, притаманна:

а) деїзму;
б) раціоналізму;
в) пантеїзму;
г) емпіризму.

5. Основним принципом середньовічної європейської філософії був:

a) антропоцентризм;
б) теоцентризм;
в) геліоцентризм;
г) космоцентризм.

Тема ІV. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія. Сучасна філософія.
Тести для контролю:
1.Теорія суспільного розвитку К.Маркса і Ф.Енгельса – це:
а) історичний матеріалізм;
б) антропологічний матеріалізм;
в) креаціонізм;
г) об’єктивний ідеалізм.

2. Родоначальником екзистенціалізму вважають:

а) А.Камю;
б) Ж.-П.Сартра;
в) М.Хайдеггера;
г) К.Ясперса.

3. Головною проблемою класичної німецької філософії є:

а) проблема буття;
б) проблема розвитку науки;
в) проблема пізнаваності світу;
г) проблема людини.

4. Філософське вчення Б.Спінози грунтується на:

а) скептицизмі;
б) ідеалізмі;
в) пантеїзмі;
г) матеріалізмі.

5. Первинним елементом буття у філософії Лейбніца виступає:

а) атом;
б) Бог;
в) монада;
г) ідея.

Тема V. Історія Філософії України.

Тести для контролю:
1.Автором твору “Слово про закон і благодать” є:
а) Климент Смолятич;
б) КостянтинТуровський;
в) митрополит Іларіон;
г) Володимир Мономах.

2. Родоначальником української класичної філософії вважають:

а) Т.Шевченка;
б) М.Костомарова;
в) Г.Сковороду;
г) П.Юркевича.

3. Ідея про позакастову цінність людини проголошується в українській філософській

думці в період:
а) Київської Русі;
б) зрілого Просвітництва;
в) раннього Просвітництва;
г) 30-80-х рр. ХХ ст.

4. Ідеологія українського націоналізму міститься у творчості:

а) Д.Донцова;
б) І.Франка;
в) О.Ольжича;
г) В.Липинського.

5. Думка про те, що наука про людину та її щастя є найважливішою з усіх наук, належить:
а) П.Юркевичу;
б) С.Яворському;
в) Ф.Прокоповичу;
г) Г.Сковороді.
Тема VI. Онтологія.
Контрольні тести:
1.Сучасному розумінню матерії відповідає одне з наведених визначень, а саме:
а) матерія – це речовина, з якої складаються всі речі;
б) матерія – це субстанція;
в) матерія – це філософська категорія, що означає об’єктивну реальність;
г) матерія – це сума незмінних якостей речей,

2. Як співвідносяться матерія і свідомість з позиції діалектичного матеріалізму:

а) свідомість – первинна, матерія – вторинна;
б) матерія і свідомість – самостійні сутності;
в) свідомість – різновид матерії;
г) матерія – первинна, свідомість – вторинна.

3. Онтологія – це філософське вчення, що досліджує:

а) процес пізнання;
б) структуру суспільства;
в) сенс історії;
г) буття.

4. Форми буття:
а) буття речей, тіл, процесів;
б) буття людини;
в) буття духовне;
г) буття соціальне;
д) всі відповіді правдиві.

5. З філософської точки зору рух – це:

а) будь-яка зміна, зміна взагалі;
б) переміщення у просторі;
в) суспільні зміни;
г) процес мислення.

Тема VII. Свідомість як філософська проблема.

Контрольні тести:
1. З точки зору вульгарного матеріалізму свідомість – це:
а) здатність людини мислити;
б) властивість високоорганізованої матерії;
в) субстанція, що породжується мозоком;
г) дар Божий.

2. Суспільна свідомість – це:

а) сума індивідуальних свідомостей;
б) надиндивідуальне духовне утворення;
в) спільна думка;
г) відображення суспільного буття суспільним суб’єктом.

3. Буденна свідомість формується внаслідок:

а) виховання;
б) повсякденного життя;
в) самоосвіти;
г) освіти.

4. Прибічником дуалізму в поглядах на співвідношення свідомості і матерії є:

а) Декарт;
б) Платон;
в) Маркс;
г) Гегель.

5. Суб’єктом теоретичної свідомості є:

а) наукова інтелігенція;
б) політикум;
в) суспільство в цілому;
г) студентство.

Тема VIII. Гносеологія.

Контрольні тести:
1. Істина з точки зору науки – це:
а) адекватне знання суб’єкта про об’єкт;
б) сакральне знання про світ;
в) таємниця світобудови, код буття;
г) результат домовленості між людьми.

2. Критерієм істини є:
а) суспільно-історична практика;
б) здатність знань задовольняти потреби людей;
в) верифіцируваність знання;
г) складність знання.

3. Поняття – це:
а) сукупність ознак предмета;
б) комплекс людських почуттів;
в) ідеальний образ предмета;
г) спосіб сприйняття дійсності.

4. В основі наукового пізнання лежить:

а) віра;
б) інтуїція;
в) ємоції;
г) експеримент.

5.Теорія – це:
а) абстрактні міркування про реальний світ;
б) результат розумової діяльності людини;
в) сукупність логічних прийомів дослідження;
г) вища форма наукового пізнання.

Тема IX. Філософська антропологія.

Контрольні тести:
1. Вислів “Людина є міра всіх речей” належить:
а) Протагору;
б) Платону;
в) Сократу;
г) Леніну.

2. Людина в німецькій класичній філософії визначається як:

а) мікрокосм;
б) сукупність суспільних відносин;
в) суб’єкт духовної діяльності;
г) розумна істота.

3. Визначальними сутність людини як особистості є властивості :

а) біологічні;
б) фізичні;
в) психологічні;
г) соціальні.

4. Філософське вчення про людину – це:

а) аксіологія;
б) антропологія;
в) психологія;
г) онтологія.

5.Антропосоціогенез передбачає, що:

а) людина формується суспільним середовищем;
б) суспільне середовище формується людиною;
в) формування людини і суспільства – взаємозумовлений процес;
г) людина є соціальною істотою.

Тема Х. Філософія культури.

Контрольні тести:
1. Культура – це:
а) сукупність створених людьми цінностей;
б) все, що створено людством;
в) правила поведінки людей;
г) повага до людської гідності.

2. До матеріальної культури належить:

а) освіта та виховання;
б) побут;
в) інформація;
г) право.

3. Інтегруючою функцією культури є:

а) регулятивна;
б) пізнавальна;
в) гуманістична;
г) комунікативна.

4. Назва ностадій, що проходять у своєму розвитку цивілізації. Вказати помилкову:

а) Зародження.
б) Розквіт
в) Могутність
г) Занепад.

5. Філософія визначає поняття ноосфера як:

а) "Друга природа" (Маркс).
б) Штучно створене середовище проживання.
в) Об’єкт естетичного і морального відношення.
г) Сфера розуму, область активного вираження наукової думки як головного фактора дії
людини на навколишній світ.