Тема Діалектика

Виконав Вегерук А.Д

1. Діалектика — це єдина логічна теорія, яка з допомогою своїх категорій дає точне
уявлення про рух, зміну, розкриває взаємозв'язок речей в об'єктивній дійсності.
Принцип (лат. principium — «начало, первень, основа») — першопочаток, те, що лежить в
основі певної сукупності фактів, теорії, науки. Визначальне положення, вихідний пункт,
передумова певної концепції або теорії.
Закон  — нормативно-правовий акт, встановлений законодавчим
органом загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Закони - це
не право (хоч вони приймаються на основі тих чи інших концепцій права).
Верховенство права над законом передбачає, що право є первинним, а закон -
вторинним.
Категорія (від грецького kategoria (κατηγορία)) — означає група, рід, розряд
однорідних предметів, осіб чи явищ, або їх важливу спільну ознаку.
Метафізика — це наука про надчуттєві принципи буття. Метафізика є
підготовкою до Євангелізації.
Суперечність діалектична — взаємодія протилежних, взаємовиключних сторін і
тенденцій предметів і явищ, які в той же час перебувають у внутрішній єдності і
взаємопроникненні, виступаючи джерелом саморуху і розвитку об'єктивного світу і
пізнання.
Міра — мірка; величина, розмір, ступінь чого-небудь; те, чим вимірюють що-
небудь.
Кількість перебуває в єдності з якісною визначеністю явищ, речей, процесів; це
єдність становить їх міру.
Якість - це сукупність властивостей продукції, що характеризують її призначення,
особливості, корисність і здатність задовольняти конкретні потреби споживачів.
Діалектичне заперечення - це критичний метод освоєння й розвитку всього
нагромадженого людством досвіду.
Метафізична крайність – це визнання того, що розвиток відбувається по
замкнутому колу, що в розвитку відбувається тільки простий повернення до
старого.
Еклектика – стиль з великими можливостями. Еклектика – це неповторний,
приголомшливий ефект, зрозумілий навіть недосвідченому шанувальнику
прекрасного.
Догматизм (від грец. думка, вчення, рішення) — є одним із виявів метафізичного
способу мислення, якому властива підміна аналізу живої дійсності закостенілими,
незмінними формулами.
Релятиві́зм (від лат. relativus — відносний) — філософський, методологічний
принцип, що підкреслює примат відносності між об'єктами та процесами,
підкреслюючи тимчасовість їх субстанціальних властивостей, який полягає у
метафізичній умовності змісту пізнання.
Софістика (Софізм) – це сукупність різних типів доказів, які не сприймають нові
елементи знань, заради захисту вже наявних положень та теорій, які визнаються
істинами, та не підлягають критиці й перегляду.
 2.
Історичні форми Основні риси та Представники
діалектики особливості

Діалектика античності Цим терміном позначалися: найбільш яскравий

здатність вести суперечку за представник - Геракліт і
допомогою питань і досократики
відповідей; мистецтво
класифікації понять, поділу
речей на роди і види
Ідеалістична діалектика Необхідно визначити І. Кант, Г. Фіхте, Ф.
німецької класичної основні риси, що Шеллінг, Г. Гегель
філософії XVIII - першої притаманні німецькій
половини XIX ст. класичній філософії. Це, по-
перше, ґрунтовна розробка
теорії діалектики, її логіки і
методології, законів,
категорій і принципів; по-
друге, змістовна критика
традиційної метафізики; по-
третє, перехід від
суб’єктивного ідеалізму до
об’єктивного; по-четверте,
теоретичне обґрунтування
агностицизму; по-п’яте,
змістовна розробка
матеріалістичної концепції
світорозуміння; по-шосте,
постановка питання про
розвиток суспільства як
закономірний процес.
Матеріалістична діалектика один з основних напрямків К. Маркс, Ф. Енгельс,
філософії, який у відповідь філософи радянської школи
на так зване основне Е. Ільєнков, Вазюлін В. А.,
питання філософії Готт В. С. і ін
стверджує, що буття,
природа, матеріальне є
первинним, а дух,
свідомість, ідеальне —
вторинним. Визначення
первинності і вторинності
різне у різних філософів.

3. Перш за все, відмінність діалектики від метафізики полягає в їх баченні світу. Діалектика
вважає, що в усьому своєму різноманітті він збудований в сувору систему, взаємозв'язок
елементів якої дуже важлива. Метафізика виходить з того, що дійсність складена з
автономних, незалежних один від одного об'єктів, вивчати які можна окремо.
4. Діалектичні принципи загального взаємозв'язку та розвитку. Вихідним моментом у
розкритті змісту будь-якої науки (і діалектика щодо цього не є винятком) є аналіз
її принципів. Що ж таке принципи? У філософському плані поняття "принцип" означає
фундаментальні положення, первісне начало, найсуттєвішу основу певної концепції або
теорії.
5. Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на джерело саморуху й розвитку явищ
природи і соціально-історичної реальності. Він характеризує джерело саморуху й розвитку
явищ природи і соціально-історичної реальності. Закон єдності й боротьби
протилежностей в діалектиці займає центральне місце.
Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін характеризує внутрішній «механізм»
руху і розвитку речей, показує, з чого починаються їхні зміни і чим вони закінчуються.
Тісно пов'язаний із законом єдності і взаємодії протилежностей. Нагромадження
кількісних змін у рамках старої якості, зародження в ньому елементів нового виявляється
як суперечності між старим і новим, між тенденціями їх розвитку. 
Закон заперечення вказує на напрям і форми розвитку, на єдність сталості й змінності, на
виникнення нового на основі певних моментів старого. Закон заперечення можна назвати
універсальною формою розщеплення єдиного цілого і переходу протилежностей один до
одного. Іншими словами, це універсальне прояву закону єдності і боротьби
протилежностей. Гегель перебільшував значення тріади як оперативної форми закону
заперечення і намагався об’єднати під ним всі передумови змін і розвитку.