Прилади для

визначення
температури повітря
Для вимірювання температури повітря застосовуються різні ртутні і
спиртові термометри, а також самописні прилади - термографи.
Термометр призначений для вимірювання температури повітря в
експедиційних умовах, в тому числі і на судах. Він являє собою литу
скляну паличку, по осі якої проходить капіляр, з'єднана з
резервуаром термометра. Шкала з полуградуснимі поділами нанесена
безпосередньо на поверхню товстостінного капіляра.
Для вимірювання температури повітря в експедиційних умовах
застосовується психрометрический термометр зменшеного
габариту. Два таких парних термометра, укладених в спеціальну
оправу з вентиляційної установкою, Називаються аспіраційних
психрометром Ассмана.

Судновий термометр в оправі влаштований за типом Психрометричний

термометра з розподілами шкали 0,2 °. Щоб виключити вплив прямої
сонячної радіації та інших будь-яких джерел тепла, цей термометр
поміщається в спеціальну оправу, що складається з трубки і конусоподібної
захисту. Трубка має подовжню проріз, крізь яку добре бачив вставлений в
неї термометр. Захист же складається з трьох різних за розміром конусних
щитків, вставлених один в одного з зазором, потрібним для забезпечення
нормальної вентиляції повітря у резервуара термометра.
Оправа термометра забарвлюється білої блискучою фарбою, що досить добре
захищає її від різних теплових впливів.
Цей термометр повинен кріпитися на судні так, щоб він був над водою або у
всякому разі якнайдалі від палуби (на містку).

Максимальний термометр призначений для визначення найвищої температури

повітря за який-небудь проміжок часу. за загальним пристрою він подібний до
Психрометричний, з тим, однак, відмінністю, що його шкала розбита на
полуградусние ділення і резервуар з ртуттю має не кулясту, а циліндричну
форму. «Максимальний» свідчення термометра можливою завдяки тому, що на
дно резервуара припаивается скляний штифт, який своїм кінцем входить в
капіляр і створює в ньому звуження. При підвищенні температури ртуть в
резервуарі розширюється і протікає в капіляр, долаючи велике тертя в місці
звуження. Коли ж після найвищого підйому температури починається її
зниження, то ртуть в капілярі, внаслідок цього перешкоди на шляху руху до
резервуару, залишається в колишньому «максимальному» положенні; при цьому
в місці звуження капіляра вона розривається, так як обсяг ртуті в резервуарі
при зниженні температури зменшується.
Щоб привести висоту стовпчика ртуті в капілярі до нормального стану,
необхідно, взявши термометр за верхню частину, кілька разів уривчасто
струсити його; при цьому ртуть вганяють назад в резервуар і розрив її в місці
звуження ліквідовується. Після цього показання максимального термометра
має відповідати температурі повітря в даний момент.
Максимальний термометр встановлюється в горизонтальному положенні.

Мінімальний термометр застосовується для визначення мінімальної

температури повітря за який-небудь проміжок часу.
На відміну від інших термометрів, мінімальний термометр наповнений не
ртуттю, а спиртом, що дозволяє використовувати його при самих сильних
морозах. Найважливішою особливістю пристрою мінімального термометра є
те, що в капілярі і спиртовому стовпчику поміщений вільно плаваючий
штифтик - легка скляна паличка з округлими потовщеннями на кінцях.
Мінімальний термометр встановлюється в горизонтальному положенні. При
зниженні температури спирт, стискаючись, рухається в сторону
резервуара. Плівка поверхневого натягу на кінці спиртового стовпчика,
відходячи при цьому в ту ж сторону, захоплює за собою і штифтик.
Переміщення штифтик в сторону резервуара продовжується до тих нір,
поки відбувається зниження температури. Якщо ж після найменшого
значення температури почнеться її підвищення, то спирт, розширюючись,
вільно обтікає штифтик, який залишається на місці найменшого рівня
спирту в капілярі. Відлік мінімальної температури повітря береться за
більш віддаленого від резервуара (правому) кінця штифтик з точністю до
градуса. Після кожного відліку штифтик знову підводять до кінця
стовпчика спирту в капілярі шляхом нахилення термометра.
Температуру повітря, газів і рідин від -36 до +37.5 0 С вимірюють
ртутними термометрами, а від -65 до +65 0 С - спиртовими термометрами.
При вимірюванні температури вище +60 0 С застосовують ртутні
термометри з ціною поділки 1 0 С. Для вимірювань, що потребують
підвищеної точності, використовують термометри з ціною поділки 0.1-0.2
0 С.

Для вимірювання та автоматичного запису температури застосовують

термограф (рис.1). Датчиком температури служить биметаллическая
пластинка 4, деформація якої при зміні температури навколишнього
повітря передається системою важелів 3 на записуючий пристрій і
записується на спеціальній стрічці 1, на якій по горизонталі зазначено
час, а по вертикалі - температура. Стрічка закріплюється на барабані 2 з
годинниковим механізмом, що має добовий або тижневий завод.