ТИПИ ІНВЕРСІЇ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕДАЧІ В

ПЕРЕКЛАДІ

Сидорук Галина Іванівна,

кандитат філологічних наук,
доцент кафедри романо-германських мов і перекладу
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
Україна
seagalina@gmail.com

Воробйова Ярослава Ігорівна

Студентка II курсу
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
Україна
handfuljh@gmail.com

Порядок слів будь-якої мови є ключовим питанням її синтаксису. Як не може

бути речення без слів, так не може бути й речення без визначеного, притаманного
саме цій мові словопорядку. Порядок слів визначається цілою низкою чинників,
але в першу чергу – будовою мови, її типологічними характеристиками,
граматичними правилами та традиціями, функцією речення в тексті, а також
певною мірою (залежно від типології мови) структурою актуального членування
речення [1, 35].
Незважаючи на те, що в англійській мові розташування слів у реченні
достатньо жорстке, все одно допускається деяка рухомість, тому прямий порядок
членів речення може підлягати змінам.
У широкому значенні термін “інверсія” означає винесення будь-якого
компонента речення в незвичну для нього позицію з метою емфатичного
виділення цього компонента [2, с. 81].
Основними видами інверсії є граматична, смислова та стилістична. Граматична
використовується не для вираження будь-яких додаткових смислових чи
стилістичних нюансів перш за все тому, що інвертований порядок слів єдино
можливий для даної граматичної конструкції. Тому граматична інверсія є лише
носієм певного граматичного значення і не є безпосереднім об’єктом перекладу.
Смислова інверсія – це зміна порядку слів для виділення чогось «нового», тобто
смислового центру висловлювання. Це зазвичай має місце у тих випадках, коли в
реченні відсутній прямий додаток, а на першому місці стоїть обставина.
Стилістична інверсія у свою чергу включає в себе всі випадки зміни порядку слів
для емфатичного підкреслення того чи іншого члена речення.
 Найчастіше, яскравими прикладами граматичної інверсії є питальні речення,
бо якщо в реченні відсутнє питальне слово, то на перше місце слід поставити
допоміжне дієслово.
 Is this story long? - Чи ця історія довга?
 Was it a nice evening? - Це був чудовий вечір?
Отже, питальні речення не потребують особливих перекладацьких прийомів,
адже переклад відбувається дослівно.
Щодо смислової інверсії, то як і в українській мові, у таких реченнях група
слів, що виражає «нове», ставиться в кінці речення. Оскільки в українській мові
порядок слів може вільно змінюватися для виділення «нового», передача
смислової інверсії не завдає труднощів при перекладі, тобто такі речення
перекладаються на українську мову дослівно.
 Thus ended their childhood. - Так закінчилося їхнє дитинство.
 In the corner stood a long low table. - У кутку стояв довгий низький стіл.
Перекладачеві лише необхідно проаналізувати речення і переконатися, що
інверсія в англійському реченні використана саме для виділення «нового».
Стилістична інверсія є найбільш уживаною серед усіх типів, вона характерна
для емоційно забарвленої мови, як усної, так і письмової, і вживається в
ораторському, художньому, публіцистичному стилях. Значна частка експресії,
емоційності, якими характеризується діалогічне або полілогічне мовлення
персонажів художнього твору, великою мірою створюється різними емфатичними
засобами: граматичними, лексичними та графічними, а іноді тими та іншими
разом [3, с. 84]. Перекладачеві слід пам’ятати, що ті конструкції в мові оригіналу,
які несуть емфатичне навантаження, в мові перекладу можуть мати слабкіше або
навпаки сильніше емфатичне навантаження [4, с. 116].
При інверсії обставини на перше місце виноситься обставина, далі допоміжна
частина присудка; смислова його частина йде за підметом. При перекладі
українською мовою емфатичних речень з інверсією залежно від контексту
зазвичай використовують лексичні (слова-посилювачі) або синтаксичні (зміна
структури речення) засоби.
 Hardly could we hear our own voices for the noise of the trains. - Через
страшенний гуркіт потягів ми ледве чули свої голоси.
У цьому випадку потрібно вдаватись до трансформації – додавання
підсилювача «страшенний», адже ніяка інверсія в перекладі не передасть точного
сенсу сказаного.
Інверсія прямого доповнення. В українській мові інверсія доповнення не
завжди створює гостре враження, а в англійській мові це дуже сильний
стилістичний засіб:
 Talent Mr. Micawber has; capital Mr. Micawber has not. - Талант у містера
Микобера є – капіталу немає.
 Дана інверсія часто помітна в поезії, коли присудок вживається в кінці
речення. Варто відмітити, що в реченні присутні паралелізм і антитеза has – has
not, які вживаються в тому ж семантичному відношенні, що й capital – talent. Ці
прийоми тільки підсилюють ефект інверсії.
При інверсії прийменникового прислівника відбувається винесення на перше
місце прийменникового прислівника. Наприклад, у романі «Посмертні записки
Піквікського клубу» Ч. Діккенс створює дуже виразну картину швидких дій з
допомогою інверсії декількох прийменникових прислівників.
 Out came the chaise – in went the horses – on sprang the boys – in got the
travellers. - Швидко вкотили коляску, миттю запрягли коней, хлопчики скочили в
сідло і мандрівники вже сиділи на своїх місцях.
При інверсії присвійного займенника він у його наголошеній предикативній
формі виноситься на перше місце в реченні, а іменник-підмет ставиться в кінці.
 Yours is a long and weird story. - Розповідь твоя довга і дивна.
У даному випадку при перекладі емфатичної конструкції потрібно використати
синтаксичну перестановку членів речення.
У наведених вище випадках використовується стилістична інверсія (або ж
інверсія з підсиленням); даний стиль впливає на сенс сказаного. Такі речення
носять емоційне забарвлення чи дають логічний наголос на висловлювання. Для
цих речень властивий певний інтонаційний тон. При перекладі подібних
емфатичних конструкцій важливо пам’ятати, що початок і кінець речення мають
важливіше значення, ніж середина. У даному випадку емоційність висловлювання
передається при перекладі лексичним шляхом, тобто введенням слів-підсилювачів
на кшталт: не тільки, відразу, мало того, саме, вже, ще, і, і саме, а, ось, ж, ще тощо.
Отже, на основі викладеного вище можна стверджувати, що інверсія в
англійській мові є дуже виразним емфатичним засобом, чого не можна сказати про
українську мову. Завдання перекладача при роботі з емфатичними інвертованими
конструкціями полягає у виборі таких засобів перекладу (лексичних або / та
граматичних), які б якнайповніше передавали всю підвищену виразність
оригіналу. Відомо, що граматичні явища однієї мови відрізняються від
граматичних явищ іншої, хоча інколи вони можуть збігатися. Ця різниця особливо
помітна під час перекладу. Але основною метою перекладу є не збереження
граматичних конструкцій, які використав автор, а відтворення точного смислу
кожного висловлювання, послуговуючись адекватними засобами цільової мови.
Список літератури
1. Шевченко О. Ф. О стилистических функциях словообразования / О. Ф.
Шевченко // Исследования по романской и германской филологии. – Киев, 1977. –
С. 67–70.
2. Кузнец М.Д. Стилистика английского языка / М.Д. Кузнец, Ю.М. Скребнев.
– Москва : Просвещение, 1960. – 175 с.
 3. Левицкая Т.Р. О некоторых способах выражения эмфазы в английском языке
/ Т.Р. Левицкая, А.М. Фитерман // Тетради переводчика. – М. : Международные
отношения, 1972. – Вып. 9. – С. 34– 42
4. Bassnett S. Translation studies / S. Bassnett. – NY : Routledge, 2002. 176 p.
5. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории
перевода). – М.: Международные отношения, 1975. – 240с.
6. Апполова М.А. Specific English (грамматические трудности перевода). – М.:
Международные отношения, 1977. – 136с.