МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра телекомунікаційних систем і

ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри

Г.Ф. Конахович
“_____”____________2016 р.

ДИПЛОМНА РОБОТА
(ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)

ВИПУСКНИКА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

“МАГІСТР”

Тема: «Метод оптимізації мережі IP – телефонії»

Виконавець: Живіцький Р.С.

(підпис)

Керівник: Мачалін І.О.

(підпис)

Консультанти з окремих розділів пояснювальної записки:

Охорона праці Русаловський А. В.

(підпис)

Охорона навколишнього середовища Матвєєва І.В.

(підпис)

Нормоконтролер: Одарченко Р.С.

(підпис)

Київ 2016
 НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий інститут аеронавігації і-

Кафедра телекомунікаційних систем .

Напрям (спеціальність) 8.05090302 «Телекомунікаційні системи та мережі» 1

(шифр, найменування)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри

Г.Ф. Конахович
“_____”____________2016 р.

ЗАВДАННЯ
на виконання дипломної роботи

Живіцького Ростислава Сергійовича

(прізвище, ім'я, по батькові випускника в родовому відмінку)

1. Тема дипломної роботи (проекту): «Метод оптимізації мережі IP – телефонії»

затверджена наказом ректора від «18» 05 2016 р. №1177/ст
2. Термін виконання роботи (проекту): з 02. 05. 2016 р. по 26.06. 2016 р.
3. Вихідні дані до роботи (проекту): теоретичні та методичні дані для дослідження
мережі IP-телефонії на базі комплексу Asterisk, віртуальні данні про дослідження
апаратної комп’ютерної платформи Raspberry Pi.
4. Зміст пояснювальної записки: історія розвитку мережі IP-телефонії, Оптимізація
мережі за допомогою комплексу Asterisk та апаратного комплексу Raspberry Pi 3,
побудова стенду мережі IP-телефонії, та розробка інструкцій по налаштуванню
Raspberry Pi 3.
5. Перелік обов'язкового графічного (ілюстративного) матеріалу: рисунки відповідні
до результатів створення стенду, розроблення лабораторних робіт та роботі в
середовищі Asterisk та FreePBX.
Виконав Петросян
Керівник Голубничий
Консульт.
Н-контр. Ткаліч

2
 6. Календарний план-графік
№ Термін Відмітка про
Завдання
пор. виконання виконання
02.05.2016-
1 Розробити деталізований зміст розділів Виконано
10.05.2016
диплому
10.05.2016-
2 Вступ Виконано
15.05.2016

15.05.2016-
3 Виконано
Історія розвитку мережі IP-телефонії 20.05.2016

20.05.2016-
4 Оптимізація мережі IP-телефонії за Виконано
25.05.2016
допомогою Asterisk та Raspberry Pi 3

25.05.2016-
5 Побудова стенду мережі IP-телефонії Виконано
01.06.2016
та розробка лабораторних робіт

01.06.2016-
6 Встановлення та налаштування Виконано
05.06.2016
RasPBX
05.06.2016-
7 Охорона праці Виконано
10.06.2016

8 Охорона навколишнього середовища 15.06.2016 Виконано

17.06.2016-
6 Усунення недоліків дипломного Виконано
20.06.2016
проекту
7. Консультанти з окремих розділів
Виконав Петросян
Дата, підпис
Керівник Голубничий Консультант
Консульт. Розділ Завдання
Н-контр. Ткаліч (посада, П.І.Б.) Завдання видав
прийняв

3
 доцент

Охорона праці Русаловський А.В.

Охорона доцент

навколишнього Матвєєва І.В.

середовища

8. Дата видачі завдання: “_____"___________ 2016 р.

Керівник дипломної роботи _________________ Мачалін І.О.

(підпис керівника) (П.І.Б.)

Завдання прийняв до виконання __________________ Живіцький Р.С.

(підпис випускника) (П.І.Б.)

4
 РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до дипломної роботи «Оптимізація мережі IP-

телефонії»: 114 сторінок, 43 рисунка, 7 таблиці, 12 джерел використаної літератури.
ТЕЛЕФОНІЯ, IP-ТЕЛЕФОНІЯ, ВИДИ ВИКЛИКІВ IP-ТЕЛЕФОНІЇ, ASTERISK,
PANASONIC KX-TDA100, ПРОТОКОЛИ, АУДІОКОДЕКИ, WIRESHARK, RASPBX,
RASPBERRY PI 3, FREEPBX.

Об’єкт дослідження: мережа IP-телефонії.

Мета роботи: дослідження історії розвитку та принципів пакетної передачі

мови IP-телефонії; аналіз тенденцій розвитку сучасних офісних IP-АТС та їх
порівняння; дослідження методу оптимізації існуючих рішень IP – телефонії;
побудова мережі IP-телефонії на базі комплексу Asterisk та аналіз функціональних
можливостей даної IP-PBX; практична реалізація стенду мережі IP-телефонії на базі
різних комп’ютерних рішень; покрокова інсталяція програми RasPBX.

Результати роботи можуть бути використані для подальшого дослідження

мережі IP-телефонії, як на базі комплексу Asterisk та звичайного серверного
комп’ютера, так і на базі RasPBX та Raspberry Pi 3. Побудований стенд мережі IP-
телефонії може бути використаний для подальшого дослідження IP-телефонії та
нових додаткових модулів, які можуть бути згодом підключені для розширення
можливостей IP-PBX. За допомогою розроблених лабораторних робіт можна
будувати інші стенди чи удосконалювати існуючий. Також можна використовувати
розроблену інструкцію для удосконалення існуючих мереж IP-телефонії на базі
RasPBX та Raspberry Pi 3.

5
 ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ……………………………………………………………….10
ВСТУП………………………………………………………………………………….11
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕРЕЖІ IP-ТЕЛЕФОНІЇ ТА ПОРІВНЯННЯ
ІСНУЮЧИХ IP-PBX…………………………………………………………………..13
1.1 Телефонний зв’язок. Історія розвитку IP-телефонії……………………..13
1.2 Принцип пакетної передачі мови………………………………………….16
1.3 Вплив мережі на показники якості IP-телефонії…………………………18
1.4 Аналіз розвитку електронно - цифрової АТС. Тенденції розвитку сучасних
офісних IP-АТС…………………………………………………………….20
1.5 Порівняльний аналіз електронно-цифрових АТС і Asterisk IP-PBX…...24
1.6 Raspberry Pi – як метод для оптимізації мережі IP – телефонії…………30
Висновки……………..………………………………………………………………..33
РОЗДІЛ 2. ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ IP-ТЕЛЕФОНІЇ ТА АНАЛІЗ КОМПЛЕКСУ
ASTERISK............................................................……………………………………..34
2.1 Вимоги та варіанти реалізації Asterisk……………………………............34
2.2 Вибір мережевого обладнання…………………………………………….39
2.2.1 Вибір процесора…………………………………………………..39
2.2.2 Вибір системної плати…………………………………………....41
2.2.3 Вибір блока живлення…………………………………………....41
2.3 Оптимізація мережі IP-телефонії за допомогою Raspberry Pi…………..41
2.3.1 Процесор в Raspberry Pi 3………………………………………...42
2.3.2 Системна плата Raspberry Pi 3……………………………………43
2.4 Обладнання для телефонії……………………………………………........44
2.5Протоколи для VoIP………………………………………………………...45
2.5.1 Протокол IAX2…………………………………………………....47
2.5.2 Протокол SIP……………………………………………………...48
2.5.3 Протокол H.323…………………………………………………...50
2.5.4 Протокол MGCP………………………………………………….52
2.6 Вузькоспеціалізовані протоколи. Skinny / SCCP………………………...52
6
 2.6.1 Протокол UNIStim……………………………………………….…53
2.7 Аудіо кодеки………………………………………………………………...54
2.7.1 G.711…………………………………………………………….…..55
2.7.2 G.726………………………………………………………………..55
2.7.3 G.729A……………………………………………………………...55
2.7.4 GSM………………………………………………………………...56
2.7.5 LBC…………………………………………………………………56
2.7.6 Speex………………………………………………………………..57
2.7.7 iMP3………………………………………………………………...57
2.7 Транспортні протоколи TCP, UDP і SCTP…………………………….......57
Висновки……………..…………………………………………………………………59
РОЗДІЛ 3. ПОБУДОВА СТЕНДУ МЕРЕЖІ IP-ТЕЛЕФОНІЇ НА БАЗІ КОМПЛЕКСУ
ASTERISK, ТА РОЗРОБКА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ……………………………..60
3.1 Побудова стенду мережі IP-телефонії на базі комплексу Asterisk……….60
3.2 Лабораторна робота №1. Встановлення ОС Ubuntu Server 14.04 LTS та
Asterisk та їх налаштування……………………………………………………………61
3.3 Лабораторна робота №2. Налаштування Asterisk…………………………65
3.4 Лабораторна робота №3. Дослідження протоколу SIP…………………...69
Висновки……………..…………………………………………………………………72
РОЗДІЛ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ ТА НАЛАШТУВАННЯ RASPBX НА ПЛАТФОРМІ
RASPBERRY PI 3………………………….…………………………………………..73
4.1 Встановлення Asterisk та FreePBX………………………………………..73
4.1.1 Встановлення RasPBX на карту пам’яті Micro SD………………73
4.2 Потачкове налаштування Raspberry Pi 3………………………………….77
4.2.1 Визначення IP-адреси Raspberry Pi 3 по hostname та допоміжними
програмами…………………………………………………………………………….77
4.2.2 Віддалене підключення до Raspberry Pi 3………………………..79
4.2.3 Обновлення системи та встановлення часу……………………...80
4.2.4 Розширення файлової системи……………………………………81

7
 4.3 Базове налаштування RasPBX……………………………………………..83
4.3.1 Вхід до FreePBX інтерфейсу та налаштування рознирення для
роботи з SIP клієнтом………………………………………………………………....83
4.3.2 Регістрація SIP клієнта…………………………………………….85
4.3.3 Тестовий дзв’інок………………………………………………….86
4.4 Вирішення проблем…………………………………………………………86
Висновки………………………………………………………………………………88
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ……………………………………………………….89
5.1 Вступ………………………………………………………………………..89
5.2 Аналіз умов праці в лабораторії з дослідження мережі IP – телефонії...89
5.2.1 Організація робочого місця інженера – дослідника…………….89
5.2.2 Перелік шкідливих та небезпечних виробничих чинників……..90
5.2.3 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих чинників. Що діють
в лабораторії з дослідження мережі IP – телефонії…………………………………91
5.2.3.1 Виробничий шум………………………………………….91
5.2.3.2 Освітлення приміщення та робочої поверхні…………...92
5.2.3.3 Мікроклімат робочої зони інженера – дослідника……...93
5.3 Розробка заходів з охорони праці…………………………………………94
5.3.1 Розробка заходів щодо шумопоглинання і зменшення вібрації..94
5.3.2 Розробка заходів щодо електробезпеки………………………….94
5.4 Пожежна безпека…………………………………………………………...95
5.5 Питання охорони праці до детального опрацювання…………………....96

Висновки………………………………………………………………………………98
РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА…………………....99
6.1 Аналіз впливу техногенних чинників на навколишнє природнє
середовище……………………………………………………………………………99
6.2 Принцип дії IP-телефонії з використанням мобільного зв’язку та його
негативний вплив на довкілля……………………………………………………….102
6.2.1 Механізми біологічної дії електромагнітного поля…………….104
6.2.2 Вплив електромагнітного випромінювання на хімічні реакції...105

8
 6.2.3 Вплив електромагнітного поля на клітину……………………...105
6.2.4 Вплив електромагнітного поля на нервову систему……………106
6.2.5 Вплив електромагнітного випромінювання на імунну систему.106
6.2.6 Вплив електромагнітного поля на статеву систему…………….107
6.2.7 Вплив слабких електромагнітних полів на живі організми……107
6.3 Методи та засоби захисту навколишнього середовища від впливу
техногенних чинників………………………………………………………………..108
6.3.1 До інженерно-технічних засобів захисту також належать…….109
Висновки………………………………………………………………………..111
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...112
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….114

9
 СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ТМЗК – телефонна мережа загального користування

АТС – автоматична телефонна станція
IP-АТС – телефонна станція на основі мережевого протоколу IP
IP-PBX – корпоративна телефонна станція на основі мережевого протоколу IP
ISDN – Integrated Services Digital Network
SIP - Session Initiation Protocol
GSM - Global System for Mobile Communications
VoIP – Voice over IP
CRM – Customer Relationship Management
PRI – Primary Rate Interface
BRI – Basic Rate Interface
ЦП – центральний процесор
FPU – Floating point unit
NAT – Network Address Translation
RTP – Real-time Transport Protocol
UDP – User Datagram Protocol
TCP – Transmission Control Protocol
IAX2 – Inter-Asterisk eXchange protocol v2
MGCP – Media Gateway Control Protocol
SCCP – Skinny Client Control Protocol
iLBC – Internet Low Bitrate Codec
SCTP – Stream Control Transmission Protocol
ОС – операційна система
ПЗ – програмне забезпечення

10
 ВСТУП

Використання телефонного зв’язку є важливою складовою нашого

повсякденного спілкування. Враховуючи розповсюдження всесвітньої мережі
Інтернет та використання технології IP-телефонії можна досягти економічності цих
типів зв’язків.
А тому було запропоновано оптимізація мережі IP – телефонії за допомогою
комплекса Asterisk та апаратної комп’ютерної платформи Raspberry Pi, що останні
декілька років набирає великої популярності, як у серйозних виробників
програмного забезпечення, так і у поодиноких ентузіастів, які роблять досить цікаві
проекти. Однією з таких векилих компанію і була компанія Digium, яка
оптимізувала програмний комплекс Asterisk. За допомогою Asterisk можна
вирішувати цілий ряд актуальних завдань, таких як об'єднання офісів в єдиний
номерний план, економія на переговорах, обробка вхідних та вихідних дзвінків у
великій кількості, контроль якості за рахунок запису розмов, мобільність
користувачів. Дане рішення допомагає економити як апаратні, так і грошові
ресурси.
Тому актуальною проблемою на сьогодні постає процес впровадження
перспективних інформаційних технологій в організацію телефонного зв’язку, на
прикладі програмного комплексу Asterisk на базі міні-комп’ютера Raspberry Pi.
Метою дипломної роботи (проекту) − дослідження історії розвитку та
принципів пакетної передачі мови IP-телефонії; аналіз тенденцій розвитку сучасних
офісних IP-АТС та їх порівняння; дослідження методу оптимізації існуючих рішень
IP – телефонії; побудова мережі IP-телефонії на базі комплексу Asterisk та аналіз
функціональних можливостей даної IP-PBX; практична реалізація стенду мережі IP-
телефонії на базі різних комп’ютерних рішень; покрокова інсталяція програми
RasPBX.
Завдання дипломної роботи:
1) Дослідження мережі IP-телефонії та порівняння існуючих IP-PBX;

11
 2) Метод оптимізації мережі IP – телефонії за допомогою існуючих
комп’ютерних систем;
3) Побудова робочої мережі IP – телефонії;
4) Побудова інструкції встановлення та налаштування оптимізованої мережі.
Об’єктом дослідження є мережа IP – телефонії.
Предметом захисту є метод оптимізації мережі IP – телефонії за допомогою
апаратного комплексу Raspberry Pi.
Відповідно до завдань щодо виконання дипломної роботи, у відповідних
розділах були проведені наступні дослідження.
Розділ 1. Була розглянута історія розвитку та типи викликів IP-телефонії.
Також був проведений порівняльний аналіз двох принципово різних корпоративних
IP-АТС.
Розділ 2. Був розроблений оптимізація мережі IP-телефонії та аналіз
комплексу Asterisk. Також було розглянуто найбільш поширені функціональні
можливості даного комплексу, протоколи та кодеки, які підтримуються.
Розділ 3. На практиці було побудовано стенд мережі IP-телефонії. Розроблено
лабораторні роботи, які можна виконувати використовуючи даний стенд.
Розділ 4. Було проведено встановлення RasPBX на платформі Raspberry Pi 3.
Та побудована інструкція до налаштування.
Розділ 5. Була проаналізована охорона праці на робочому місці інженера-
дослідника. Проаналізовані шкідлині чинники, які впливають на фізичний стан
інженера-дослідника.
Розділ 6. Була розглянута охорона навколишнього середовища. Головні
чинники впливу на навколишнє середовище та організм людини, та методи захисту
від них.
У частині «Висновки» наведені результати виконаної роботи.

12
 РОЗДІЛ 1

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕРЕЖІ IP-ТЕЛЕФОНІЇ ТА ПОРІВНЯННЯ ІСНУЮЧИХ

IP-PBX

1.1 Телефонний зв’язок. Історія розвитку IP-телефонії

З часів винайдення телефону телефонна мережа стала найпоширенішим типом

оперативного зв'язку. Таку мережу використовують для передачі: аналогових
повідомлень, цифрових, текстових, графічних. Абонентами такої мережі можуть
бути як люди, так і апаратні засоби. Принцип дії телефонної мережі заснований на
передачі звукового сигналу по електричних проводах. 10 березня 1876 Олександру
Беллу і його помічнику Томасу Вотсону вдалося сконструювати перший телефон –
прилад, що складається з передавача – мікрофону і приймача – динаміка, в якому
мікрофон перетворював звуки голосу в змінний струм. Струм по проводах поступав
в динамік іншого апарата, де сигнали знову перетворювалися на звуки голосу. На
сьогоднішній день телефона мережа загального користування (ТМЗК) - це
сукупність вузлів комутацій каналів зв’язку, роль яких виконують АТС. АТС
з'єднуються один з одним по з'єднувальним лініях. Сучасна АТС - це програмно
керована комутаційна система, що працює з цифровими сигналами. Це означає що
при введенні в АТС аналоговий сигнал, що надходить з абонентської лінії,
перетвориться в цифровий вигляд. У цій формі він поширюється далі по телефонній
мережі, перетворюючись знову в аналогову форму при потраплянні в абонентську
лінію будь-якого абонента.
На даний час ТМЗК ефективно справляється з тим, для чого вона була створена,
однак є ряд недоліків:

13
  В мережі ТМЗК не можна достатньо швидко розробляти та
впроваджувати нові можливості, технології.
 Мережа ТМЗК основана на інфраструктурі, власники якої розвивають
лише свої прилади та додатки окремо.
 Висока вартість підключення та оплати послуг.
Щоб спростити та зробити дешевшим телефонний зв’язок було створено
технологію IP-телефонія. Це технологія, що дозволяє використовувати Інтернет або
іншу IP-мережу як засіб організації і ведення міжнародних телефонних розмов і
передачі факсів в режимі реального часу. При розмові, наші голосові сигнали
перетворяться в стислі пакети даних. Потім ці пакети даних посилаються через
Інтернет іншій стороні. Коли пакети даних досягають адресата, вони декодуються в
голосові сигнали оригіналу. Отже, відпала необхідність будувати дорогі та не дуже
зручні в налаштуванні АТС.
Історія розвитку IP-телефонії [1]:
 У 1993р. Чарлі Кляйн випустив в світ першу програму для передачі
голосу по мережі за допомогою персонального комп'ютера Maven. Одночасно одним
з найпопулярніших мультимедійних додатків в мережі стала програма
відеоконференцій CU-SeeMe для комп'ютерів Macintosh (Mac), розроблена в
Корнельському університеті. 

 У квітні 1994р. під час польоту космічного човника

Endeavor Американське агентство з аеронавтики NASAпередало на Землю його
зображення за допомогою програми CU-SeeMe. Одночасно, використовуючи
програму Maven, спробували передавати і звук. Отриманий сигнал з Льюісовского
дослідного центру надійшов на комп'ютер Mac., Сполучений з Інтернет, і будь-хто
міг почути голоси астронавтів. Потім одну програму вбудували в іншу, і з'явився
варіант CU-SeeMe з повними функціями аудіо і відео як для Мас, так і
для персональних комп'ютерів (РС). 

14
  У лютому 1995р. ізраїльська компанія VocalTec запропонувала першу
версію програми Internet Phone, розроблену для власників мультимедійних РС, що
працюють під операційною системою Windows. Це стало важливою віхою в
розвитку Інтернет-телефонії. VocalTec сподівалася використовувати дуже популярні
(текстові) канали Internet Relay Chat (IRC) як двосторонній засіб спілкування між
людьми, що мають схожі інтереси. 

 У тому ж 1995р. інші компанії дуже швидко оцінили перспективи, які

відкривали можливість розмовляти, знаходячись в різних півкулях і не плативши
при цьому за міжнародні дзвінки. На ринок обрушився потік продукції, призначеної
для телефонії через мережу Інтернет. 
У вересні того ж року в роздрібному продажі з'явилася перша з таких програм -
DigiPhone, розроблена невеликою компанією в Далласі (штат Техас), яка
запропонувала «дуплексні» можливості, дозволяючи говорити і слухати одночасно.
Ось у цей момент і народився привабливий для абонентів справжній інтерактивний
зв'язок. 

 У березні 1996р. відбулася ще одна пам'ятна подія. Тоді було оголошено

про сумісний проект під назвою "Internet Telephone Gateway" двох компаній: вже
відомою нам VocalTec і найбільшого виробника програмного забезпечення для
комп'ютерної телефонії Dialogic. Метою було навчити працювати через інтернет
звичайний телефонний апарат, для чого між мережею Інтернет і ТМЗК
встановлювався спеціалізований шлюз. Останній отримав назву VTG (VocalTec
Telephone Gateway) і був спеціалізованою програмою, яка використовувала голосові
плати Dialogic як інтерфейс із звичайними телефонними лініями. Багатоканальні
голосові плати дозволяли, по-перше, одній системі VTG підтримувати до восьми
незалежних телефонних розмов через мережу Інтернет, а по-друге, прибрали
проблему адресації, узявши на себе перетворення звичайних телефонних номерів в
IP-адреси (і назад). Для розмови одного користувача в тому продукті достатньо було
ширина смуги каналу близько 11 кбит / с (у сучасних продуктів буває іншою). От

15
так можливість високого ущільнення каналу і мала вартість зв'язку створили
передумови для корінних змін телекомунікаційного миру. 
До теперішнього часу вже сотні компаній запропонували свої комерційні рішення
для IP-телефонії. Одночасно практично всі крупні телекомунікаційні компанії, що
використовують традиційні засоби для організації телефонних переговорів,
відчувши загрозу ринку що надаються ними, почали інтенсивні дослідження з
метою оцінки її реальності і масштабу. 

1.2 Принцип пакетної передачі мови

У мережах на основі протоколу IP всі дані - голос, текст, відео, комп'ютерні

програми або інформація в будь-який інший формі - передаються у вигляді пакетів.
Будь-який комп'ютер і термінал такої мережі має свою унікальну IP-адресу, і
передані пакети маршрутизуються до одержувача відповідно до цієї адреси, указаної
в заголовку. Дані можуть передаватися одночасно між багатьма користувачами і
процесами по одній і тій же лінії. При виникненні проблем IP-мережі можуть
змінювати маршрут для обходу несправних ділянок. При цьому протокол IP не
вимагає виділеного каналу для сигналізації.[2]
Процес передачі голосу по IP-мережі складається з декількох етапів. Та
представлений на рис. 1.1.

16
 Рис. 1.1 З'єднання в мережі з комутацією пакетів

На першому етапі здійснюється оцифровка голосу. Потім оцифровані дані

аналізуються і обробляються з метою зменшення фізичного обсягу даних,
відбувається придушення непотрібних пауз і фонового шуму, а також
компрессирование.
На наступному етапі отримана послідовність даних розбивається на пакети і
до неї додається протокольна інформація - адреса одержувача, порядковий номер
пакету на випадок, якщо вони будуть доставлені не послідовно, і додаткові дані для
корекції помилок. При цьому відбувається тимчасове накопичення необхідної
кількості даних для утворення пакету до його безпосередньої відправки в мережу.
Витяг переданої голосової інформації з отриманих пакетів також відбувається
в кілька етапів. Коли голосові пакети приходять на термінал одержувача, то
спочатку перевіряється їх порядкова послідовність. Оскільки IP-мережі не
гарантують час доставки, то пакети зі старшими порядковими номерами можуть
прийти раніше, більше того, інтервал часу отримання також може коливатися. Для
відновлення початкової послідовності і синхронізації відбувається тимчасове
накопичення пакетів. Однак деякі пакети можуть бути взагалі втрачені при доставці,
або затримка їх доставки перевищує допустимий розкид. У звичайних умовах
приймальний термінал запитує повторну передачу помилкових або втрачених даних.
Але передача голосу занадто критична до часу доставки, тому в цьому випадку або
включається алгоритм апроксимації, що дозволяє на основі отриманих пакетів
приблизно відновити втрачені, або ці втрати просто ігноруються, а пропуски
заповнюються даними випадковим чином.
Отримана таким чином (не відновлення) послідовність даних декомпресивні і
перетвориться безпосередньо в аудіо-сигнал, що несе голосову інформацію
одержувачу.
В даний час в IP-телефонії існує два основних способи передачі голосових
пакетів по IP-мережі:

17
 • через глобальну мережу Інтернет (Інтернет-телефонія);

• використовуючи мережі передачі даних на базі виділених каналів (IP-

телефонія).

У першому випадку смуга пропускання напряму залежить від завантаженості

мережі Інтернет пакетами, що містять дані, голос, графіку і т.п., а значить, затримки
при проходженні пакетів можуть бути самими різними. При використанні виділених
каналів виключно для голосових пакетів можна гарантувати фіксовану (або майже
фіксовану) швидкість передачі.
Загальний принцип дії телефонних серверів Інтернет-телефонії такий: з одного
боку, сервер пов'язаний з телефонними лініями і може з'єднатися з будь-яким
телефоном світу. З іншого боку, сервер пов'язаний з Інтернетом і може зв'язатися з
будь-яким комп'ютером в світі. Сервер приймає стандартний телефонний сигнал,
оцифровує його (якщо він початково не цифровий), значно стискає, розбиває на
пакети і відправляє через Інтернет за призначенням з використанням протоколу IP.
Для пакетів, що приходять з мережі на телефонний сервер і що йдуть в телефонну
лінію, операція відбувається в зворотному порядку. Обидві операції (вхід сигналу в
телефонну мережу і його вихід з телефонної мережі) відбуваються практично
одночасно, що дозволяє забезпечити повнодуплексну розмову. На основі цих
базових операцій можна побудувати багато різних конфігурацій. Наприклад, дзвінок
«телефон-комп'ютер» або «комп'ютер-телефон» може забезпечувати один
телефонний сервер. Для організації зв'язку телефон (факс) -телефон (факс) потрібно
два сервера.

1.3 Вплив мережі на показники якості IP-телефонії

Якість зв’язку можна оцінити за наступними основними характеристиками:

- рівень спотворення голосу;

- частота "зникання" голосових пакетів;

18
 - час затримки (між вимовленням фрази першого абонента і моментом,
коли вона буде почута другим абонентом).
Втрачені пакети в IP-телефонії порушують мову і створюють спотворення
тембру. У існуючих IP-мережах всі голосові кадри обробляються як дані. При
пікових навантаженнях і перевантаженнях голосові кадри відкидатимуться, як і
кадри даних. Проте кадри даних не зв'язані з часом і відкинуті пакети можуть бути
успішно передані шляхом повторення. Втрата голосових пакетів, у свою чергу, не
може бути заповнена у такий спосіб і в результаті відбудеться неповна передача
інформації. Передбачається, що втрата до 5% пакетів непомітна, а понад 10-15% —
недопустима. Причому дані величини істотно залежать від алгоритмів
компресії/декомпресії. [4]
На рис. 1.2 показано основні складові затримки в мережі IP-телефонії.
Час затримки при передачі мовного сигналу можна віднести до одного з трьох
рівнів:
- перший рівень до 200 мс — відмінна якість зв'язку. Для порівняння, в
телефонній мережі загального користування допустимі затримки до 150–200 мс;
- другий рівень до 400 мс — вважається хорошою якістю зв'язку. Якщо
затримки постійно утримується на верхній межі 2-го рівня (на 400 мс), то не
рекомендується використовувати цей зв'язок для ділових переговорів;
- третій рівень до 700 мс — вважається прийнятною якістю зв'язку для
ведення неділових переговорів. Така якість зв'язку можлива також при передачі
пакетів по супутниковому зв'язку.

19
 Рис 1.2 - Складові затримки в мережі IP-телефонії

Фактори, що вливають на якість, можуть бути поділені на дві категорії:

- Фактори якості IP-мережі:

- максимальна пропускна здатність - максимальна кількість корисних і
надлишкових даних, які вона передає;
- затримка - проміжок часу, необхідний для передачі пакета через мережу;
- джитер - затримка між двома послідовними пакетами;
- втрата пакета - пакети або дані, втрачені при передачі через мережу.
- Фактори якості шлюзу:
- необхідна смуга пропускання - різні вокодери вимагають різну смугу.
Наприклад, вокодер G.723 вимагає смуги 16,3 кбіт/с для кожного мовного каналу;
- затримка - час, необхідний для цифрового сигнального процесора DSP
або інших пристроїв обробки для кодування і декодування мовного сигналу;
- буфер джитера - збереження пакетів даних до тих пір, поки всі пакети не
будуть отримані і можна буде передати їх в необхідній послідовності для мінімізації
джитера;
- втрата пакетів - втрата пакетів при стисненні і/або передачі в обладнанні
IP-телефонії;
- придушення відлуння - механізм для придушення відлуння, що виникає
при передачі по мережі;
- управління рівнем - можливість регулювати гучність мови.

1.4 Аналіз розвитку електронно - цифрової АТС. Тенденції розвитку

сучасних офісних IP-АТС
Комутаційна техніка телефонних станцій пройшла через шість стадій
еволюції: ручне управління, панельний комутатор, кроковий шукач, координатний
шукач, аналогова електронна АТС і цифрова електронна АТС. Два останні види
переважають в даний час на світовому мережевому телефонному трафіку. Все веде

20
до того, що в кінцевому підсумку, як очікується, все телефонне навантаження буде
обслуговуватися цифровими електронними АТС. Можна припустити, що в більш
віддаленому майбутньому, у світі з'являться нові, так звані фотонні АТС. [5]
Перша аналогова електронна АТС (на 4000 абонентів, з комп'ютерним
управлінням) була введена в експлуатацію в 1965 (Сакасанна, шт. Нью-Джерсі).
Вона діяла за принципом комутації з просторовим розділенням каналів; всі зміни у
видах обслуговування і характеристиках комутації вироблялися шляхом
програмних, а не апаратних змін.
Лінії цифрової передачі мультиплексованих мовних сигналів приступили до
роботи тільки в 1962 в Чикаго. Ця передача вимагає перетворення аналогових
сигналів (звуків) мови в цифровий сигнал по методу імпульсно-кодової модуляції
(ІКМ). Принципом перетворення є те, що інтенсивність звуку певної частоти яка
безперервно змінюється замінюється тисячами її окремих значень в секунду. Кожне
дискретне значення (для основної телефонної смуги частот 4000 Гц їх 8000 в
секунду) перетворюється на 8-розрядний двійковий код, що видає стандартний
цифровий мовний сигнал з частотою проходження 64 Кбіт / с. Однак для здійснення
комутації цей цифровий сигнал необхідно було перетворювати в аналоговий.
Перша цифрова електронна АТС, приступила до роботи в 1982 в Сенеку (шт.
Іллінойс). Станція мала пряме підключення оптичних кабелів до абонентського
комплекту без попереднього фотонно - електронного перетворення сигналу. За цим
принципом цифрова АТС моделі 5ESS стала в наш час однією з найпопулярніших у
світі. Подібні АТС можуть обслуговувати приблизно близько 60 млн. Ліній. У
деяких країнах вони досі використовуються як станцій сполучення з міжнародними
мережами.
Ефективність ІКМ - перетворення збільшується компаундуванням -
стисненням динамічного діапазону сигналу при передачі і розширенням на прийомі.
У різних країнах використовуються два несумісних один з одним методу ІКМ -
компаундування. У США, Канаді та небагатьох інших країнах використовується
закон компаундування з µ-характеристикою, тоді як в інших країнах світу - з A -

21
характеристикою. За міжнародною домовленості країни з µ-законом здійснюють
перетворення коду, або транскодування, µ-A.
Включення нових ієрархій волоконно-оптичних мереж в країнах з µ- і A-
законами компаундування додають додаткові проблеми. Відмінності вже є в
цифрових ієрархіях провідних мереж Північної Америки, Європи та Азії. Японська
цифрова система являє собою варіант північноамериканського стандарту. Решта
країн світу користуються стандартами, розробленими Конференцією європейських
управлінь пошти та телефонно-телеграфного зв'язку.
Початок XXI ст. ознаменувалося повсюдним проникненням Internet в наше
життя, а також розвитком супутніх технологій, в тому числі і в телекомунікаційну
область. Зараз у наш час нікого не здивуєш можливістю голосового спілкування
через Internet. Багато хто чув про Skype, Mail.ru agent або WhatsApp і хоча б раз
користувалися послугами зв'язку через Internet. Рано чи пізно це повинно було
позначитися і на телекомунікаційних рішеннях для сучасного бізнесу - на зміну
класичним цифровим АТС прийшли більш функціональні IP-АТС, з підтримкою IP-
телефонії. Розвиток і поширення IP-телефонії послужило великим поштовхом для
багатьох організацій істотно знизити витрати на зв'язок, зокрема на міжміський і
міжнародний зв'язок. Це призвело до того, що в боротьбі за свого клієнта активно
розвиваються функціональні можливості IP-АТС і різні способи інтеграції з
зовнішніми програмами, з'являються технологічно нові принципи компонування IP-
АТС, а також пропонуються послуги різних віртуальних АТС, в яких користувач
взагалі фізично не має будь-якої IP-АТС, але отримує частину подібних послуг.
IP АТС - це різновид цифрових міні АТС, яка в своїй роботі використовує
базові принципи IP-телефонії - такі як комутація пакетів і передача даних по IP-
протоколу через локальну мережу або Інтернет.
Припустимо, що ми використовуємо IP-АТС, причому у цієї організації є
віддалена філія, наприклад, що знаходиться в іншому місті. Наприклад, офіс і філія
організації підключені до Інтернет. Офіс - через IP АТС, а філія через шлюз, який
може бути окремим пристроєм, або вбудованим в IP системний телефон. Виходить,
що всі співробітники підключені до однієї мережі, а Інтернет тепер грає роль

22
власної телефонної мережі. Всі голосові шлюзи належать компанії і виходить, що
платити за телефонний зв'язок в межах організації тепер не треба взагалі! Потрібно
лише платити за послуги Internet. Орієнтовна схема подібної організації телефонної
мережі компанії наведена на рис. 1.3:

Рис. 1.3 Побудова телефонної мережі на базі IP АТС

Сучасні IP-АТС дають можливість не тільки підключитися до зовнішніх
каналів IP-телефонії, а й розгорнути власну внутрішню мережу IP-телефонії в
організації. На етапі розвитку IP-АТС виробники відрізнялися лише тим, що
впроваджували і використовували допрацьовані під свої інтереси стандартні
технології IP-телефонії. Це призводило до того, що обладнання від різних
виробників не могло спільно використовуватися при організації єдиної
телекомунікаційної мережі. Ситуація відтоді кардинально змінилася. Переважна
більшість виробників змушені тепер підтримувати одні й ті ж технології, завдяки
чому користувачі можуть використовувати те обладнання, яке найбільше відповідає
їхнім запитам і вимогам.
Існує помилкова думка, що IP-абоненти (абоненти IP-телефонів), що
підключилися до IP-АТС, мають менші функціональні можливості в порівнянні зі
звичайними абонентами телефонної мережі. Для більшості виробників це було
цілком справедливо ще років 15 тому, але зараз вже явно не актуально. Сучасні
рішення відрізняються тим, що всі IP-абоненти отримують абсолютно той же
функціонал, що і звичайні абоненти. Якщо потрібно скористатися голосовою

23
поштою або організувати конференцію, використовувати сервіси автоматичної
обробки викликів, або ж, наприклад керівник відділу хоче, щоб на його телефоні
було видно стан ліній його підлеглих і можна було їм дзвонити одним натисканням
відповідної кнопки, то всі ці прості функції на сьогоднішній момент доступні всім
абонентам IP-ATC, незалежно від їх типу підключення.
З розвитком комп'ютерної техніки і загальної комп'ютеризації з'явилися так
звані PC PBX - АТС на базі комп'ютера з використанням комп'ютерних плат з
різними телефонними інтерфейсами, які об'єднуються спеціальної шиною для
передачі голосу (SCSA). Значно далі в розвитку зробила крок IP-телефонія.
Голосовий канал перейшов у розряд даних і передається пакетами по IP-мережі як
дані з високим пріоритетом від одного пристрою введення / виводу аудіоінформації
до іншого, причому з тієї ж фізичної лінії передачі, що і сигнали управління. У
цьому випадку пристрій комутації як такий не потрібний, необхідна тільки IP-
мережу з достатньою пропускною здатністю. Унікальність і привабливість такої
архітектури полягає в тому, що вона дозволяє будувати розподілену систему зв'язку
на величезній території. Кожен пристрій інтерфейсу телефонної лінії не залежить
від інших і може управлятися декількома системами управління. Така структура дає
можливість легко розширювати ємність мережі, адже голосова інформація
безпосередньо передається від одного терміналу до іншого.

1.5 Порівняльний аналіз електронно-цифрових АТС і Asterisk IP-PBX

Для порівняння проведемо аналіз за вартістю переваг використання Asterisk
IP-PBX в порівнянні з цифровими АТС на прикладі рішення невеликої завдання:
Необхідно створити офісну телефонну мережу на 32 внутрішніх абонентів, що має
зв'язок з містом по цифровому каналу ISDN-PRI (Asterisk: EuroISDN), з підтримкою
всіх стандартних функцій АТС, а також голосової пошти, інтерактивного голосового
меню і постановки дзвінків в чергу. Передбачити можливість зростання до 64
абонентів. Також необхідні функції управління станцією по мережі TCP / IP і

24
можливість віддаленого доступу по модему для віддаленого конфігурування станції
сервісним інженером.
Для вирішення даного завдання були проаналізовані наступні варіанти:
1.Використання УПАТС Panasonic KX-TDA100. Офісні телефонні станції
фірми Panasonic є одними з найпоширеніших рішень телефонізації офісу. KX-
TDA100 є початковою моделлю з хорошими можливостями масштабування і
збереження інвестицій. [12]
2.Використання Asterisk IP-PBX. Asterisk IP-PBX - це "програмна" IP АТС, що
працює на базі OS Linux, і поширювана у вихідних кодах (так само як і Linux).
Табл. 1.1

Вартість створення мережі IP-телефонії на базі АТС Panasonic KX-TDA100.

Модель обладнання Опис Вартість, грн.

Panasonic KX-TDA100 Цифрова гібридна IP-АТС (до 64 зовн., 19 000
до 128 внутр. ліній, 128 моб.абон.,
DECT до 128 абон.)
Panasonic КХ-TDA0104XJ Блок живлення тип М 8 000
Panasonic КХ-ТDА0171XJ Плата на 8 внутрішніх цифрових 4 500
портів
Panasonic KX-TDA0174XJ Плата на 16 внутр. аналогових ліній 2*7 100
Panasonic КХ-ТDА0180XJ Плата на 8 міських ліній 5 800

Panasonic KX-TDА0191XJ Плата донабора DISA/OGM на 4 10 100

канала
Panasonic KX-TDА0196XJ Плата RMT віддаленого упр. по 4 400
модему
Panasonic KX-TDА0284XJ Плата підкл. 4 цифр. інт. ISDN BRI 9 200

Panasonic KX-TDA6201XJ Кріплення до стіни 4 000

Panasonic KX-TDA6920XJ Системне ПО 6 000
Panasonic KX-T7601X Модуль USB-інт. для цифр. сист. тел. 2 200
25
Panasonic KX-TDА0193XJ Плата Caller ID на 8 ліній СО 5 200
Повна вартість АТС з допоміжним обладнанням 92 600

Для побудови офісної мережі зв'язку на базі Panasonic KX-TDA100 відповідно

з поставленим завданням знадобиться базова станція і ряд модулів, що виконують
потрібні функції. У таблиці 1 перераховані потрібні модулі з ринковими цінами, які
можуть змінюватись в залежності від регіону і постачальника.
В даний час поширені безліч різних типів каналів телефонного зв'язку.
Звичайні аналогові міські та абонентські закінчення, цифрові потоки BRI і PRI з
різними різновидами сигналізації, всі вони можуть служити каналами зв'язку для IP-
АТС. VoIP-шлюзи забезпечують легку і недорогу модернізацію для IP-телефонії,
дозволяючи користувачам зберегти раніше придбані телефони і факсимільні
апарати. IP-телефон складається зі звичайного аналогового телефонного апарату і
IP-шлюзу, об'єднаних в одному корпусі. Більшість моделей IP-телефонів володіють
привабливим зовнішнім виглядом і досить великим рідкокристалічним дисплеєм,
що підтримує графічну інформацію, часто монохромним з градаціями сірого
кольору, а іноді і повнокольоровим.
Для зменшення витрат в компанії можна використовувати IP-АТС спільно з
SIP GSM шлюзами. У GSM шлюзи звичайно встановлювалися безлімітні SIM
картки будь-якого провайдера, як правило, велику частку витрат складають дзвінки
з офісу на мобільний телефон і навпаки. Використання ж GSM шлюзів дозволяє
скоротити витрати на такі розмови, пускаючи їх через GSM-телефон, і таким чином
прирівнюючи їх вартість до розцінок корпоративного мобільного зв'язку. На відміну
від звичайних АТС, IP-АТС здатна розпізнавати виклики на різних операторів
зв'язку (в тому числі і в інших регіонах) і направляти виклики через шлюз з SIM
картою найбільш відповідного оператора. У різних режимах роботи обслуговуваних
шлюзом клієнтів економія на дзвінках може досягати 70%. Мінімальний розмір
зекономлених коштів оцінюється приблизно в 25%.

26
 Табл. 1.2

Кошти і пристрої необхідні для реалізації поставленого завдання на базі Asterisk

IP-PBX.

Модель обладнання Опис Вартість, грн

Сервер Patriot Сервер для Asterisk, а також може 24 000

Tower служити як файловий сервер
E31220V3  одночасно
Linux OS ПО для IP АТС безкоштовно
Asterisk IP-PBX
Digium TE110P Карта для зв'язку по ISDN-PRI 4 000

Cisco SPA112 Адаптер на 2 аналогові лінії (FXS) 16шт по 1

200
Huawei E1550 GSM модем 3шт по 900
Повна вартість IP ATC на базі Asterisk з допоміжним 50 000
обладнанням

У сумі вартість обладнання необхідного для мережі IP-телефонії на базі

Panasonic KX-TDA100 виходить рівним 92600 грн. При організації мережі на основі
Panasonic KX-TDA100 вартість побудови мережі за вартістю виходить набагато
більше, ніж при використанні Asterisk (50000 грн).
Проведений аналіз функціонування мережі на основі Asterisk IP-PBX показує
його наступні додаткові переваги в порівнянні з електронно-цифрової АТС:
 При наявності всіх стандартних функцій апаратних цифрових АТС,
основна відмінність програмної АТС Asterisk від зазначених вище АТС в її

27
практично необмеженої масштабованості (тобто збільшенні внутрішньої і
зовнішньої ємності), гнучкості та додаткові можливості. Цими додатковими
можливостями є в першу чергу можливості Call-центру, системи запису розмов,
інтеграції з програмами CRM і online адміністрування АТС. Причому IP-АТС
Asterisk забезпечує весь функціонал, як при використанні її в режимі роботи АТС
великої компанії з віддаленими (в інші міста і країни) телефонами на тисячі
абонентів, так і в режимі міні-АТС малого підприємства з кількістю абонентів
менше 10.
 Ще однією перевагою офісної IP-PBX Asterisk є її включення в локальну
комп'ютерну мережу компанії. В результаті до робочого місця не треба тягнути
дроти комп'ютерної та телефонної мереж, а тільки однієї комп'ютерної. При цьому
стара телефонна мережа також може бути збережена в повному обсязі.

Перелік (основних) можливостей IP- PBX Asterisk:

 DISA і інтерактивне голосове меню. На відміну від апаратних цифрових

АТС, що мають обмеження на кількість каналів DISA, Asterisk має необмежені і
потужними можливостями з побудови голосового меню. Більше 100 команд
управління планом набору в поєднанні з WEB інтерфейсом, що дозволяє
завантажувати звукові файли в будь-якому форматі (wav, mp3, ogg та ін.), Дозволить
підняти якість обслуговування вхідного дзвінка на новий рівень, піднімаючи
авторитет компанії.
 Переадресація. В апаратних цифрових АТС можливості переадресації
обмежені. Для отримання необмежених можливостей переадресації (наприклад,
переадресація виклику на внутрішнього абонента) зазвичай потрібна додаткова
плата розширення. В системі Asterisk можна зробити переадресацію за часом доби,
присутності на робочому місці, переадресувати одночасно на кілька телефонів,
скласти індивідуальний алгоритм переадресації (мобільний, домашній і т.д.).
 Немає потреби у виділеній лінії для факсу. Прийом факсів
забезпечується на всіх номерах з автоматичною відсиланням на email.

28
  Голосова пошта. Кількість голосових повідомлень не лімітовано (може
бути обмежене адміністратором) і залежить від ємності жорсткого диска. В
апаратних цифрових АТС залежить від типу встановленого модуля і в максимальній
конфігурації часто обмежена 32-ма годинами запису. Крім перевірки голосової
пошти по телефону через систему DTMF (Dual-Tone Multi-Frequency) в Asterisk
автоматично працює відправка голосових повідомлень на e-mail, а також існує WEB
інтерфейс для управління своєю поштою, що неоціненно в разі переповнення
голосової пошти, так як "розгрібати" його через DTMF було б дуже стомлююче і
довго.
 Відсутність системного телефону. Для управління Asterisk
використовується WEB інтерфейс, завдяки якому можна проводити налаштування
системи (адміністраторський рівень доступу), а також керувати дзвінками
(переадресація, ініціація виклику click2call, конференції, статус телефонів) на рівні
доступу секретаря.
 Єдина мережева інфраструктура і скорочення техперсоналу. На відміну
від традиційних систем зв'язку, що вимагають прокладку окремої кабельної мережі
для телефонії, IP-PBX Asterisk працює по протоколу TCP / IP поверх існуючих
мереж даних. Адміністрацією телефонної інфраструктури займається системи або
мережі, а не зв'язківець, так як IP-PBX Asterisk - це мережевий додаток, що не
вимагає особливих знань в телефонії.
 VoIP (Voiceover IP). Завдяки підтримці 3-х протоколів IP телефонії
Asterisk дозволить самостійно вийти на операторський ринок IP телефонії і
підключитися до міжміського / міжнародного зв'язку з операторськими цінами. Це
значно здешевить користування міжміського / міжнародного зв'язком.
Використовуючи інтернет для зв'язку між офісами, компанія може об'єднати всі свої
філії і віддалених працівників в єдиний номерний план і зробити їх спілкування
взагалі безкоштовним, або дозволити своїм співробітникам бути на зв'язку
"всередині" офісу, де б вони не знаходилися.
 Так як Asterisk працює на OC Linux в тому числі, можливо поєднання
функцій АТС і сервера Internet.

29
 Інші функціональні можливості, такі як запис розмов, постановка дзвінків у
чергу, індивідуальна та корпоративна записна книжка прямо в станції і служба
каталогу, передплачені картки, інтеграція з базами даних і CRM системами, функція
«зворотний дзвінок», а також відкритий інтерфейс розробника API, дозволить
компанії максимально тісно інтегрувати телефонію в усі комунікаційні канали
компанії.
Економічна ефективність програмної IP-PBX Asterisk в порівнянні з
апаратними цифровими АТС значно вище як з придбання, так і по експлуатації.
Вартість придбання програмної АТС нижче за рахунок використання серверного
обладнання та програмного забезпечення з відкритим кодом (не потрібно купувати
ПО і відсутні ліцензії на кожну функцію).
Вартість експлуатації також значно нижче, тому використовується тільки одна
мережа (комп'ютерна) і не потрібні зв'язківці для обслуговування телефонної мережі
(її немає).

1.6 Raspberry Pi – як метод для оптимізації мережі IP – телефонії.

Уже декілька років починає розвиватись ринок міні-ком’ютерів, які в тих чи

інших питаннях здатні повністю замінити звичні нам громіздкі, та дорогі
комп’ютерні системи. Ініціатором одно з таких проектів є британський благодійний
фонд Raspberry Pi Foundation, який в 2012 році показав світові свою першу апаратну
комп’ютерну платформу Raspberry Pi.

Raspberry Pi побудований на системі-на-чипі (SoC) Broadcom BCM2835, яка

включає в себе процесор ARM із тактовою частотою 700 МГц, графічний
процесор VideoCore IV, і 512 чи 256 мегабайт оперативної пам'яті. Твердий
диск відсутній, натомість використовується SD карта. Така апаратна начинка
дозволяє відтворювати відео формату H.264 в роздільній здатності 1080p, і навіть
запускати комп'ютерні ігри на зразок Quake III Arena. Комп'ютер замислювався як

30
пристрій для навчання дітей програмуванню, однак здобув популярність і в інших
сферах — зокрема, на його основі роблять домашні медіацентри. Найдешевий
Raspberry Pi поставляється без корпусу і має вигляд плати розміром з кредитну
карту. Плата важить 45 грамів. У комп'ютері задіяний 700-мегагерцевий процесор на
архітектурі ARM; має роз'єм для навушників і слот для карт пам'яті. Молодша (A) і
старша (B) моделі Raspberry Pi відрізняються об'ємом оперативної пам'яті (256
мегабайт проти 512 мегабайт) і кількістю USB-портів (один проти двох). Крім цього,
у старшої моделі є роз'єм Ethernet 10/100, а молодша споживає на третину менше
енергії.

Старша модель Raspberry Pi надійшла в продаж в кінці лютого 2012 року по

ціні 35 доларів. У лютому 2013 продаж в Європі надійшла молодша модель
комп'ютера Raspberry Pi ціною 25 доларів США. Комп'ютери Raspberry Pi можна
придбати у дистриб'юторів RS Components та element14. З лютого 2012 року було
реалізовано понад мільйон пристроїв. Для Raspberry Pi випущені
спеціалізований дистрибутив Linux, Raspbian OS (він заснований на
дистрибутиві Debian) і магазин застосунків Pi Store, де є як платні, так і безплатні
програми. Серед іншого Raspberry Pi використовує веб-браузер Iceweasel та KOffice,
які поставляються в комплекті. Офіційна мова програмування для
навчання — Python.

За час існування проекту були випущені модифікації:

 «A» (Процесор ARM1176JZF 700 MHz, 256 Мб ОЗУ, 26 пінів GPIO, 1 USB

порт), вартістю $ 20
 «A+» (Процесор ARM1176JZ-F 700MHz, 256 Мб ОЗУ, 40 пінів GPIO, 1 USB
порт), вартістю $ 25
 «B» (Процесор ARM1176JZ-F 700MHz, 512 Мб ОЗУ, 26 пінів GPIO, 2 USB
порту, з ethernet), вартістю $ 35
 «B+» (Процесор ARM1176JZ-F 700MHz, 512 Мб ОЗУ, 40 пінів GPIO, 4 USB
порту, з ethernet), вартістю $ 30

31
 «2B» (Процесор ARM Cortex-A7 900MHz 4-ядерний, 1 Гб ОЗУ, 40 пінів GPIO,
4 USB порту, з ethernet) вартістю $ 35
 «Zero» (Процесор ARM1176JZ-F 1GHz, 512 МБ ОЗУ, 40 пінів GPIO, 1 USB
порт) вартістю $ 5.
 «3» (Процесор ARM Cortex-A53 1,2GHz 4-ядерний 64-розрядний, 1 Гб ОЗУ, 40
пінів GPIO, 4 USB порту, з ethernet, Wi-Fi 802.11n і Bluetooth 4.1) вартістю $ 35.
Незважаючи на досить слабкі характеристики, пристрій вийшов
багатофункціональний. Тому для нього почали випускати різні популярні програми,
однією з яких була RasPBX. Це програмний комплекс, який включає в собі комплекс
IP – телефонії Asterisk та відкритий графічний Web – інтерфейс FreePBX. Отже,
починаючи з 2012 року стало можливим замінити дорогі персональні комп’ютери та
сервера на базі комплексу Asterisk на дешевий варіант міні – комп’ютера Raspberry
Pi. Тобто, на її основі можна побудувати робочу мережу IP – телефонії, але при
цьому використати набагато меньші грошові ресурси. Однак, перші моделі
Raspberry Pi були досить слабкими та підтримували лише до 10 абонентів в мережі,
а одночасних викликів лише декілька. Тому такий комплекс не був досить
популярний у великих офісах де потрібно було розвернути мережу на 32 і більше
користувачів.
І ось, через 4 роки британський благодійний фонд Raspberry Pi Foundation
представив світові свою третю версію одноплатного комп’ютера Raspberry Pi 3
model B (рис.1.4), що має на 50% більшу потужність ніж Raspberry Pi 2, та майже в
10 раз потужніший ніж Raspberry Pi першого покоління. Тому стало доцільно
розглядати його, як заміну громіздким серверним системам.

32
 Рис. 1.4 Одноплатний комп’ютер Raspberry Pi 3.

Використовуючи даний комп’ютер можна організувати мережу IP – телефонії

на базі комплексу RasPBX, який зможе підтримувати 32 і більше абонентів в мережі,
та до 10 одночасних викликів. Звичайно все буде залежити від типу аудіо кодеків, та
інших детальніших налаштувань.
Висновки:

В даному розділі була розглянута історія розвитку та типи викликів IP-

телефонії. IP-телефонія має багато переваг над телефонною мережею загального
користування. Головними з яких є масштабованість, дешевизна та розширені
можливості. Тому, якщо говорити про побудову телефонного зв’язку в компанії чи
підприємстві в першу чергу потрібно звертати увагу на дешевизну та функціональні
можливості IP-АТС. В результаті цього був проведений порівняльний аналіз двох
принципово різних корпоративних IP-АТС Asterisk та Panasonic KX-TDA100, та
обрахунок вартості кожної з них, а також був представлений метод оптимізації
вартості та зручності побудови мережі IP – телефонії за допомогою апаратно
комп’ютерного комплексу Raspberry Pi використовуючи програмний комплекс
RasPBX. Можна зробити висновок що IP-PBX Asterisk має велику кількість переваг,
при майже в два рази меншій вартості, однак можна скоротити затрати
використовуючи ще більш дешевий варіант міні-комп’ютера Raspberry Pi та
33
витратити в чотири рази меньше грошових ресурсів в порівнянні з апаратною АТС
Panasonic KX-TDA100.

РОЗДІЛ 2
ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ IP-ТЕЛЕФОНІЇ ТА АНАЛІЗ КОМПЛЕКСУ
ASTERISK

2.1 Вимоги та варіанти реалізації Asterisk

Asterisk представляє з себе комплекс із необхідним обладнанням, всі

можливості класичної АТС, підтримує масу VoIP протоколів і надає величезний
вибір функцій [6]:
 Запис розмов. Asterisk дозволяє не тільки записувати телефонні
розмови, але і зберігати їх на сервері і надає можливість прослуховувати їх в любий
час. Можлива як всіх вхідних/вихідних викликів так і окремих номерів, окремих
шляхів. Прослуховування записаної розмови можливе двома шляхами. Перший – це

34
закачати розмову собі на робочу станцію. Другий – це прослуховування
безпосередньо з сервера Asterisk.
 Об’єднання офісів. Два чи більше офісів (філій) модна об’єднати в
єдину загальну мережу з загальними внутрішніми номерами та безкоштовними
дзвінками. При об’єднанні офісів в одну мережу зникає необхідність підключення
міських, мобільних, IP-номерів до кожної філії, достатньо лише підключити їх до
головного офісу.
 Зберігання номерів. Якщо якась з філій чи головний офіс міняє своє
місцезнаходження, то номера по протоколу SIP залишаються не змінними, тому що
він прикріплений до провайдера IP-телефонії.
 Зменшення витрат на розмови. Asterisk допомагає значно зекономити
витрати на телефонні розмови як в середині країни так і закордоном. Asterisk надає
можливість підключення відразу декількох операторів, які можуть мати ті чи інші
вигідні тарифи.
 Деталізація дзвінків. Asterisk надає можливість відслідковувати дзвінки
різними методами: по даті розмови, по вхідних каналам, по внутрішньому номеру,
по тривалості розмови, по статусу дзвінка.
 Інтеграція з CRM-системами. У менеджера (оператора) випливає
карточка з інформацією про клієнта який телефонує в компанію.
 Голосове меню. При телефонному дзвінкові в компанію ми можемо
почути чоловічий чи жіночий голос, який проінформує нас про дану компанію та
можливі подальші дзвінки в різні відділи компанії. Існують такі можливі голосові
меню: голосове привітання, голосове привітання з можливістю прямого набора,
інтерактивне голосове меню, багаторівневе інтерактивне голосове меню.
 Групи викликів. При дзвінкові в якийсь окремий відділ компанії можна
визначати на який телефон буде потрапляти виклик. Це можуть буди всі телефони,
любий доступний телефон, почерговий виклик телефонів, перший доступний
телефон.
 Захист інформації. Asterisk надає можливість захисту на різних рівнях.
На рівні операційної системи, тобто вбудовані засоби захисту Linux. На рівні

35
Asterisk, захищена конфігурація і автоматичне оновлення ядра Asterisk. На рівні
сторонніх компонентів, які слідкують за безпекою Asterisk (Fail2Ban). На рівні VPN
для захисту трафіку який передається використовуються Open VPN або IPSec для
передачі голоса а також управління Asterisk.
 Голосова пошта. Дзвінок який був адресований в компанію може бути
записаний на внутрішній номер та зберігатися на станції поки він не буде
прослуханий. Є також можливість відправки дзвінків по електронній пошті, при
цьому майже немає ліміту повідомлень. Можливий віддалений доступ до
індивідуального поштового ящика з авторизацією по паролю через телефон чи web-
інтерфейс.
 Номерні плани. Можливість створення майже безграничної кількості
номерів всередині компанії.
 Черга дзвінків. Надає можливість тримати вхідні дзвінки в черзі до
моменту звільнення оператора.
 Прийом факсів на E-MAIL. Asterisk надає можливість співробітникам
компанії отримувати факси у форматі TIFF або PDF на електрону пошту компанії чи
приватну.
 Відеодзвінки. Ця функція надає можливість здійснювати дзвінки з
передачею звука на відео зображення з мінімальною затримкою передачі сигналу.
Цей вид телефонного спілкування став дуже популярний при веденні ділових
розмов, конференціях.
 Конференц-зв’язок. Даний вид зв’язку забезпечує високий та зручний
рівень спілкування та ведення ділових розмов при наявності трьох чи більше
абонентів. Існує конференція по запиту, тобто потрібно вручну створювати
«кімнату» конференц-зв’язку, або постійно діюча конференція при якій кожен
бажаючий може зателефонувати на визначений номер та долучитися до конференції,
при цьому потрібно авторизуватися за допомогою пароля.
 Масштабованість. Завдяки цій особливості можна отримати практично
безграничні можливості по збільшенню кількості внутрішніх абонентів і додавання

36
до телефонної мережі нових філій. Сервер Asterisk може паралельно обробляти до
100 дзвінків та навіть більше, все залежить від його потужності.
 Підключення до GSM. Принцип роботи з GSM-шлюзами полягає в їх
підключенні до VoIP телефонним станціям для встановлення в них корпоративних
SIM-карт з безлімітними тарифами. Asterisk підтримує наступні цифрові протоколи
для роботи з GSM: GSM 900, GSM 1800, GSM 1900.
 Зворотній виклик. Можливість зменшення витрат співробітників за
допомогою зворотного виклику, та вибірки найбільш вигідних тарифів при
дзвінкові.

Для створення додаткової функціональності можна скористатися власною

мовою Asterisk для написання плану нумерації, написавши модуль на мові C, або
скориставшись AGI - гнучким і універсальним інтерфейсом для інтеграції із
зовнішніми системами обробки даних. Модулі, що виконується через AGI, можуть
бути написані на будь-якій мові програмування. Завдяки вільної ліцензії Asterisk
активно розвивається і підтримується тисячами людей з усієї планети. Протягом
останніх двох років ринок Asterisk-додатків активно розвиваються в США і вже
зайняли міцне місце на ринку IT-технологій (більше 1000 компаній, центри
підтримки, online-консультації). Asterisk може працювати як з аналоговими лініями
(FXO / FXS модулі), так і цифровими (ISDN BRI і PRI - потоки Т1 / E1). За
допомогою певних комп'ютерних плат (найбільш відомими виробниками яких є
Digium, Sangoma, OpenVox, Rhino, AudioCodes) Asterisk можна підключити до
високопропускними лініях Т1 / E1, які дозволяють працювати паралельно з
десятками і сотнями телефонних з'єднань.
Для підключення аналогових телефонних ліній до IP міні-АТС необхідний
шлюз FXO. Це дозволяє підключити порт FXS до порту FXO, наявного на шлюзі,
який перетворює сигнал аналогової телефонної лінії в виклик VOIP. Шлюз FXS
використовується для підключення однієї або більш традиційних аналогових міні-
АТС до VOIP міні-АТС або провайдеру. Шлюз FXS необхідний для з'єднання портів
FXO (які зазвичай з'єднуються з телефонною компанією) з Інтернетом або VOIP
міні-АТС.
37
 Підтримуються наступні протоколи [7]:

 SIP;
 H.323;
 IAX2;
 MGCP;
 Skinny / SCCP;
 XMPP (Google Talk);
 UNIStim;
 Skype через комерційний канал.

Можливо транслювати текст і відеосигнали (наприклад, використовувати

відеофон). Крім того, реалізована робота з іншими комп'ютерними протоколами:

 DUNDi - протокол, також розроблений Digium;

 OSP;
 T.38, підтримується передача факсів.

Підтримка широкого спектру обладнання та комп'ютерних протоколів

дозволяє організовувати величезна кількість сценаріїв взаємодії мереж, отримання
та обробки інформації. IP АТС - як відомо це телефонна станція, в основі якої
лежать протоколи передачі голосу поверх IP-мережі (VoIP - Voice over IP). З цього
випливає, що основним типом абонентських пристроїв є IP-телефони, а способом
підключення зовнішніх ліній - реєстрація на SIP-сервері провайдера. Велика частина
виникаючих завдань вирішується за допомогою веб-інтерфейсу налаштування
станції - FreePBX. FreePBX також дозволяє адміністратору робити звіти по
статистики дзвінків, будувати графіки завантаження ліній і операторів. У разі якщо
потрібно більш ретельний контроль над абонентами, використовується повноцінна
білінгова система.
За допомогою Asterisk можна вирішувати цілий ряд актуальних завдань, таких
як об'єднання офісів в єдиний номерний план, економія на переговорах, обробка
вхідних дзвінків у великій кількості, проведення вихідних маркетингових кампаній,

38
контроль якості за рахунок записи розмов, мобільність користувачів. Для прикладу
на малюнку 3 показана схема телефонного інфраструктури компанії, побудованої на
базі Asterisk IP-PBX.

Рис. 2.1 Схема телефонної інфраструктури компанії, побудованої на базі Asterisk

IP-PBX

Asterisk володіє розвиненими можливостями щодо інтеграції зі сторонніми

зовнішніми системами. За допомогою скрипта, створеного за специфікацією Asterisk
Gateway Interface (AGI), обробку дзвінка можна передати програмі, написаній
практично на будь-якій мові програмування. Це дозволяє задіяти в телефонії всю
міць високорівневих мов. AGI вбудовує телефонію в будь-які бізнес-додатки.
Більше того, на сьогодні вже існують готові компоненти для популярних продуктів.
Наприклад, можна вільно завантажити і використовувати модуль інтеграції Asterisk
і відкритої системи SugarCRM.

2.2 Вибір мережевого обладнання

Завдання щодо вибору сервера проста і складна водночас. Проста тому, що

насправді підійде будь платформа на базі × 86, а складна тому, що гарантоване

39
забезпечення необхідної продуктивності системи буде залежати від того, наскільки
ретельно спроектована платформа. При виборі обладнання слід уважно розглянути
конструкцію системи в цілому і те, які функціональні можливості потрібно
підтримувати. Це допоможе визначити вимоги до ЦП, системної платі та блоку
живлення. [8]

2.2.1 Вибір процесора

Оскільки вимоги, пропоновані Asterisk до продуктивності, головним чином,
обумовлені великим обсягом вироблених математичних обчислень, розумним буде
вибір процесора з потужним FPU (Floating point unit). Для здійснюваної Asterisk
обробки сигналів від ЦП може знадобитися проведення величезного числа складних
математичних обчислень. Ефективність, з якою виконуються ці завдання, буде
визначатися потужністю FPU процесора. [8]
Згідно до цієї вимоги можна виділити три типи системи Asterisk:
 Малий (до 10 телефонів), вимагає потужність 1 ГГц.
 Середній (від 10 до 50 телефонів), вимагає 1 або 2 сервера з середніми
показниками потужності
 Великий (більше 120 телефонів), комплекс серверів, кожен з яких
виконує свою власну задачу.

2.2.2 Вибір системної плати

Вибір системної плати можна виконувати за наступним планом:

 Різні системні шини повинні забезпечувати мінімально можливу

затримку при обробці даних. Якщо планується ТМЗК-з'єднання з використанням
аналогового або PRI-інтерфейсів, наявність в системі плат Zaptel забезпечить
формування 1000 запитів на переривання в секунду. Наявність інших пристроїв на
шині, що заважають цьому процесу, призведе до зниження якості зв'язку. Набори
мікросхем виробництва Intel (для процесорів Intel) і nVidia nForce (для процесорів

40
AMD) вважаються кращими в цій галузі. При оцінці системної плати перевірте її
набір мікросхем, щоб переконатися, що для нього не зафіксовані випадки
виникнення проблем з часом очікування запиту на переривання.
 При використанні в системі плат Zaptel необхідно переконатися, що
BIOS забезпечує максимальний контроль над розподілом переривань. Як правило,
системні плати високого класу забезпечують набагато більшу гнучкість при
налаштуванні BIOS; дешеві плати зазвичай пропонують дуже обмежені можливості
управління. Однак це спірне питання, оскільки системні плати з включеним
вбудованим APIC передають управління переривань операційній системі.
 Серверні системні плати зазвичай реалізують інший PCI-стандарт, ніж
системні плати для робочих станцій. Відмінностей багато, але найбільш очевидне і
широко відоме - те, що ці дві версії мають різні напруги. Купуючи плати, необхідно
знати, які PCI-роз'єми потрібні: з напругою 3,3 або 5 В. Плати для робочих станцій
зазвичай мають тільки роз'єм 5 В.
 Можна розглянути варіант використання декількох процесорів або
процесорів з декількома ядрами. Це дасть можливість системі виконувати декілька
задач одночасно, а для Asterisk дасть перевагу при виконанні операцій з плаваючою
точкой.
 Також потрібно звернути увагу на використання влаштованих
мережевих пристроїв. При виході їх з ладу прийдеться замінити всю плату. [8]

2.2.3 Вибір блока живлення

Asterisk не є особливо енергоємним додатком, але все, що пов'язано з

мультимедійними системами (будь то телефонія, професійна аудіо-, відеоапаратура і
т.п.), Зазвичай надзвичайно чутливе до якості електроживлення. Отримана
потужність повинна не тільки задовольняти потреби системи в енергії, необхідної
для виконання її завдань, але також забезпечувати стабільні та чіткі сигнальні лінії
для всіх рівнів напруг, очікуваних системою. У середовищах операторського класу
або безперебійної роботи прийнято розгортати сервери, що використовують блок

41
живлення з резервуванням. Фактично це два абсолютно незалежних блоку
живлення, кожен з яких може повністю забезпечити вимоги по харчуванню системи.
[8]
Також потрібно врахувати такі аспекти:
 Заземлення системи
 Вологість приміщення в якому знаходиться система
 Температура повітря
 Запиленість приміщення

2.3 Оптимізація мережі IP-телефонії за допомогою Raspberry Pi.

Для організації мережі IP – телефонії на базі комплексу Asterisk за допомогою

апаратного комп’ютерного комплексу Raspberry Pi в першу чергу потрібно
визначитись який тип систем IP – телефонії потрібний: малий, середній чи великий.
Це пов’язано з вибором ревізії Raspberry Pi, так як ці ревізії відрізняються по своїм
характеристикам та функціоналу. Однак враховуючи те, що перша ревізія Raspberry
Pi B, коштує 25 доларів, а Raspberry Pi 2 та 3 лише на 10 доларів дорожче, при
цьому вони значно виграють по потужності, доцільніше купувати третю ревізію
Raspberry Pi.

2.3.1 Процесор в Raspberry Pi 3.

Центральним процесором в апаратній комп’ютерній системі Raspberry Pi 3

виступає чип від Broadcom BCM2837 (рис. 2.2). Це – однокристальний ARM
(Advanced RISC Machine) процесор, який має чотири 64-х бітних обчислювальних
ядра Cortex A53. Всі ядра працюють на частоті 1.2 ГГЦ. На платі також розпаяна
оперативна пам’ять типу LPDDR 2 на 1 Гб. Даний процесор майже в 10 раз
потужніший від першої ревізії Raspberry Pi B.

42
 Рис. 2.2 Чип Broadcom BCM2837

Враховуючи інформацію на офіційному сайті виробника програмного

комплексу Asterisk, можна зробити висновок, що для одного активного телефоного
з’єднання комплекс Asterisk, при використанні кодека G.711 потребує лише 30 МГц
частоти центрального процесора. Однак, потрібно зауважити, що ці дані були
представлені для процесорів з архітектурою x86, а не ARM. Потужність, яка
припадає на 1 МГц на архітектурі x86 більша ніж на ARM архітектурі.
На даний час не можна сказати точну максимальну кількість активних
телефонних з’єднань на міні – комп’ютері Raspberry Pi 3. Однак, на практиці було
виявлено, що така платформа може витримувати більш ніж 32 одночасних
з’єднання, при умові використання різних аудіо кодеків.

2.3.2 Системна плата Raspberry Pi 3

Материнська плата Raspberry Pi 3 (рис. 2.3) має дуже компактні розміри: по

ширині 5.6 см, по довжині 8.5 см, тобто вона значно менше домашнього комутатора
на 4 порти, вже не кажучи про ПК зі значно більшими розмірами.

43
 Рис. 2.3 Материнська плата Raspberry

На платі розташовані порти з інтерфейсами різного типу:

- 4 USB 2.0 для підключення пристроїв різного типу та призначення,

починаючи від USB клавіатури і закінчуючи різними USB шлюзами;

- 1 порт Ethernet 10/100 Мбіт/с;

- Аудіо 3.5 вихід;

- RPi інтерфейс для підключення камери;

- 40 pins GPIO;

- HDMI порт для підключення монітора;

- DSI порт для дісплея;

- Wi-Fi b/g/n;

- Bluetooth 4.0 LE;

- Micro USB для живлення плати.

44
 Отже, міні – комп’ютер має всі необхідні інтерфейси для організації мережі IP
– телефонії на базі комплексу Asterisk, а враховуючи наявність технології Wi-Fi та
Bluetooth має перевагу над настольними ПК, які не мають влаштованих таких
технологій.
Raspberry Pi 3 не потребує великих затрат електроенергії. Даному комп’ютеру
достатньо живлення в 2А 5В по роз’єму Micro USB. Отже, це є ще одною великою
перевагою над настольними ПК.

2.4 Обладнання для телефонії

Інтерфейс ТМЗК, швидше за все, буде складатися з однієї або більше
аналогових схем, для кожної з яких потрібно порт ForeigneXchange Office (FXO).
Digium, компанія, що спонсорує розробку Asterisk, випускає аналогові інтерфейсні
плати для Asterisk.
Якщо потрібно більше 10 телефонних ліній або забезпечення можливості
підключення до цифрових лініях, використовуються плати T1 або E1. Однак не
варто забувати, що щомісячні витрати на обслуговування цифрових ТМЗК-ліній
варіюються в широких межах. У деяких регіонах окупність буде забезпечена всього
п'ятьма лініями; в інших ця технологія може взагалі не бути економічно
ефективною. Чим вища конкуренція в регіоні, тим більше шансів знайти більш
вигідну пропозицію.
Банк каналів – це пристрій, що дозволяє розділити цифрову лінію на кілька
аналогових ліній (і навпаки). Висловлюючись точніше, банк каналів забезпечує
можливість об'єднувати аналогові телефони і лінії в систему через лінію T1.
Інший спосіб підключення до ТМЗК - за допомогою ліній ISDN Basic Rate
Interface (BRI). BRI - це цифровий телекомунікаційний стандарт, що визначає
двухканальную лінію з пропускною здатністю до 144 Кбіт / с. Він дуже рідко
використовується в Серверної Америці, але вкрай популярний у Європі.

45
 Будь-який фізичний пристрій, основним призначенням якого є замикання на
вимогу лінії аудіозв'язку між двома точками, можна класифікувати як фізичний
телефон. Як мінімум, такий пристрій має телефонну трубку і номеронабирач. Також
можуть бути присутніми функціональні клавіші, дисплей і різні аудіоінтерфейси.
Існують такі види ТА:

 Аналогові
 Цифрові
 ISDN-телефони
 IP-телефони
 Програмні телефони

GSM-шлюз на базі Asterisk - пристрій на базі програмної АТС Asterisk і

апаратних модулів, що здійснюють передачу дзвінка в GSM-мережу. Прикладом
такого модуля може служити спеціалізована карта розширення від Digium або 3G-
модем Huawei.

2.5 Протоколи для VoIP

На даний момент існує версія Asterisk 13.0.0. Вона підтримує наступні

протоколи:

 SIP,
 H.323,
 IAX2,
 MGCP,
 SIMPLE,
 Skinny/SCCP,
 XMPP (Google Talk),
 Unistim,
 Skype
 DUNDi 
 OSP.

46
  T.38
Основна передумова використання VoIP - пакетування аудіо потоків для
транспортування по мережах, що використовують протокол IP (Internet Protocol).
Головні складнощі при цьому полягають у манері спілкування людей. Сигнал
повинен не тільки поступити практично в тій же формі, в якій був переданий, але
його транспортування повинна зайняти не більше 150 мс. Якщо пакети будуть
загублені або затримаються, якість зв'язку погіршиться, тобто дві людини будуть
відчувати труднощі у веденні бесіди.
Транспортні протоколи, які об'єднані під загальною назвою «мережеві»,
спочатку розроблялися без реалізації можливості потокової передачі несучої в
режимі реального часу. Передбачалося, що кінцеві точки в разі втрати пакетів
будуть збільшувати час їх очікування, посилаючи запити на повторну передачу або
в деяких випадках просто продовжувати працювати без втраченої інформації. Для
звичайного голосового спілкування такі механізми неприйнятні. Наші розмови не
допускають втрати букв або слів і тим більше будь-якої відчутної затримки між
передачею і прийомом.
Традиційна PSTN була розроблена спеціально для передачі голосу і прекрасно
підходить для виконання цього завдання з технічної точки зору. Однак з точки зору
гнучкості її недоліки очевидні навіть тим, хто слабо розбирається в цій технології.
VoIP обіцяє включити телефонний зв'язок у всі інші протоколи, використовувані в
наших мережах, але через особливі вимоги до передачі розмов для розробки,
створення та обслуговування таких мереж необхідно володіти спеціальними
навичками. Проблема з пакетною передачею голосу полягає в тому, що те, як ми
говоримо, абсолютно не збігається з тим, як IP передає дані. Процес розмови і
прослуховування складається з ретрансляції потоку аудіосигналів, тоді як мережеві
протоколи розроблені так, що вони все розбивають на частини, укладають одиниці
інформації в тисячі пакетів і потім доставляють кожен пакет на дальній кінець лінії
зв'язку будь-яким можливим шляхом.

2.5.1Протокол IAX2

47
 IAX2 (Inter-Asterisk eXchange protocol) протокол обміну VoIP даними між IP-
PBX Asterisk. Найбільш пристосований до трансляції мережевих адрес NAT, на
відміну від SIP та H.323 використовує тільки один порт 4569 протоколу UDP для
сигналізації та медіапотоку, тоді як останні використовують для цих цілей різні
порти. Даний протокол дозволяє істотно економити мережевий трафік в порівнянні з
протоколом SIP, що пояснюється передачею сигнальної інформації в бітових полях,
а не текстом. Так само протокол дозволяє поєднувати безліч голосових потоків і
передавати їх усередині єдиного транка, зменшуючи накладні витрати, пов'язані з
передачею заголовків IP-пакетів. [9]
Технічні особливості протокола:
 повністю бінарний протокол (на відміну від SIP) - економія трафіку
 використовується один єдиний порт UDP-4569, що спрощує
конфігурацію брандмауера і покращує роботу через NAT
 підтримується транкінг, при цьому в кожному пакеті передаються дані
відразу декількох паралельних каналів - економія трафіку
 економніше ніж SIP у вимогах до смуги пропускання
 простіша конфігурація NAT Firewall і менше неочевидних проблем
(ситуація при наявності Firewall неможлива, коли з'єднання встановлюється, а
голосові дані пройти не можуть, на відміну від SIP)
 IAX2 ефективніше RTP (SIP) для будь-якої кількості одночасних
з'єднань, і при використанні будь-якого кодека. Економія починаючи від 2.4k для
єдиного виклику, до приблизно означає потроєння кількості одночасних з'єднань
через мегабітовий потік для режиму G.729 при використанні trunk mode.

Протокол IAX2 був спеціально розроблений для роботи з пристроями, що

знаходяться за міжмережевими екранами, які реалізує протокол NAT. Використання
одного UDP-порта і для обміну службовими сигналами, і для передачі голосу також
зводить до мінімуму кількість каналів, які необхідно відкрити в межсетевом екрані.
Ці умови допомогли зробити IAX одним з найпростіших протоколів для реалізації в
безпечних мережах.

48
 2.5.2 Протокол SIP

Протокол Session Initiation Protocol (SIP), підкорив телекомунікаційну галузь.

SIP практично скинув з п'єдесталу колись могутній H.323 і став кращим протоколом
VoIP, безумовно, в кінцевих точках мережі. Основна ідея SIP в тому, що кожен
кінець з'єднання є рівноправним учасником мережі; протокол домовляється про
параметри встановлюваного між ними з'єднання. Невідпорним протокол SIP робить
його відносна простота; його синтаксис подібний синтаксису багатьох широко
відомих протоколів, таких як HTTP, SMTP і. Підтримку SIP в Asterisk забезпечує
модуль chan_sip.so1. [9]
Спочатку SIP практично повністю ігнорувався, оскільки H.323 вважався
кращим протоколом для визначення параметрів з'єднання при транспортуванні
даних по VoIP. Однак у міру наростання шуму навколо нього SIP почав
завойовувати популярність. І хоча, можливо, його розвиток прискорили різні
фактори, нам приємніше думати, що в більшій мірі його успіх обумовлений вільно
доступною специфікацією. SIP - це сигнальний протокол рівня додатків, який
використовує для передачі інформації широко відомий порт 5060. SIP-пакети
можуть передаватися по протоколах транспортного рівня UDP або TCP. SIP
використовується для «встановлення, коригування та завершення сеансів обміну
мультимедійною інформацією, таких як дзвінки інтернет-телефонії». SIP не передає
мовні дані між кінцевими точками. Для передачі мовних даних (тобто голосу) між
кінцевими точками застосовується RTP. RTP використовує в Asterisk
непривілейовані порти з великими порядковими номерами. Топологію, яка зазвичай
використовується для ілюстрації SIP та RTP, часто називають SIP-трапецією (рис.
2.4).

49
 Рис. 2.4 З'єднання двох SIP абонентів

Коли Еліс хоче подзвонити Бобу, телефон Еліс з'єднується з її проксі-сервером і

проксі намагається знайти Боба. Як тільки з'єднання встановлено, телефони
спілкуються один з одним безпосередньо, таким чином не завантажуючи даними
ресурси проксі-серверів. Для аутентифікації користувача SIP застосовує систему
запит / відповідь. Початкове повідомлення INVITE посилається на проксі-сервер, з
яким бажає встановити з'єднання кінцевий пристрій. Проксі повертає повідомлення
407 Proxy Authorization Request (запит авторизації на проксі), що містить
випадковий набір символів, який називають тимчасовим кодом (nonce). Цей
тимчасовий код разом з паролем використовується для формування хешу MD5, який
передається в наступному повідомленні INVITE. Якщо хеш MD5 відповідає хешу,
сформованому проксі, клієнт проходить аутентифікацію. DoS-атаки (Denial of
Service - відмова в обслуговуванні) - напевно, найпоширеніший тип атак при зв'язку
по протоколах VoIP. DoS-атакою може вважатися надходження на проксі-сервер
великої кількості недійсних запитів INVITE з метою викликати перевантаження
системи. Ці атаки відносно просто реалізувати, і вони миттєво відображаються на
користувачах системи. SIP розпорядженні декілька методами мінімізації ефектів від
DoS-атак, але запобігти їх повністю неможливо. SIP реалізує схему, яка гарантує,
що для встановлення зв'язку між абонентом і доменом абонента використовується
безпечний транспортний механізм з шифруванням (а саме Transport Layer Security,
або TLS). Крім того, захищений запит надсилається в кінцевий пристрій згідно
локальним політикам безпеки мережі. Зверніть увагу, що шифрування мовних даних
(тобто потоку RTP) не входить у функції SIP і повинно реалізовуватися окремо.

50
 Напевно, найбільшою технічною перешкодою, яку має подолати SIP, є
проведення транзакції через мережі, що використовують технологію NAT. Оскільки
SIP инкапсулюється адресну інформацію у своїх порціях даних і NAT виконується
на більш низькому мережному рівні, автоматичного коректування адресної
інформації не відбувається. Таким чином, медіа-потоки не будуть розташовувати
правильної адресною інформацією, яка необхідна для завершення встановлення
з'єднання при використанні NAT. Крім того, міжмережеві екрани, зазвичай
інтегровані з NAT, не розглядатимуть надходить медіа-потік як частина SIP-
транзакції і блокують з'єднання. Більш нові міжмережеві екрани і прикордонні
контролери сеансів (Session Border Controllers) підтримують SIP, але це як і раніше
вважається недоліком даного протоколу і є джерелом нескінченних неприємностей
для мережевих фахівців, яким доводиться з'єднуватися з кінцевими точками, що
працюють по SIP-протоколу, використовуючи існуючу мережеву інфраструктуру.

2.5.3 Протокол H.323

Цей протокол, рекомендований Міжнародним союзом телекомунікацій (МСТ),

спочатку був розроблений для забезпечення транспортного механізму для
відеоконференц-зв'язку по IP-протоколу. Він став стандартом для обладнання
відеоконференц-зв'язку, що працює за IP-протоколом, і також деякий час
користувався популярністю як VoIP-протокол. Хоча ще ведуться палкі дебати з
приводу того, який з протоколів, SIP або H.323 (або IAX), буде домінувати у світі
VoIP-протоколів, Asterisk майже відмовилася від H.323 на користь IAX і SIP. H.323
не завоював особливої популярності серед користувачів і компаній, хоча як і раніше
є, напевно, найбільш широко використовуваним VoIP-протоколом серед
постачальників послуг зв'язку. Три версії H.323, підтримувані в Asterisk,
обробляються модулями chan_h323.so (поставляється з Asterisk), chan_oh323.so
(доступний як безкоштовне доповнення) і chan_ooh323.so (поставляється в пакеті
asterisk-addons). [9]

51
 H.323 - відносно захищений протокол і не вимагає особливих заходів
забезпечення безпеки, крім тих, які звичайно застосовуються при будь-якому обміні
інформацією з мережі Інтернет. Оскільки H.323 використовує для передачі медіа-
даних RTP-протокол, він не підтримує шифровані медіа-потоки. Використання VPN
або іншого шифрованого каналу між кінцевими точками є найпоширенішим
способом забезпечення безпеки передачі медіа-даних. Звичайно, недоліком тут є
необхідність встановлення цих безпечних каналів між кінцевими точками, що може
бути не завжди зручним (або навіть можливим). У міру того як VoIP все частіше
використовується для зв'язку з фінансовими установами, такими як банки, швидше
за все, нам знадобляться розширення для найбільш популярних протоколів VoIP, що
забезпечують підтримку методів стійкого шифрування.
Стандарт H.323 використовує RTP-протокол IETF для перенесення мовних
даних між кінцевими точками. Тому в мережах з використанням NAT протоколу
H.323 властиві ті ж проблеми, що і SIP. Найпростіший спосіб - переадресація
відповідних портів через NAT-пристрій на внутрішнього клієнта. Для отримання
викликів завжди доведеться переадресовувати TCP-порт 1720 на клієнта. Крім того,
знадобиться переадресовувати UDP-порти для медіа-даних, переданих по протоколу
RTP, і керуючих потоків RTCP (необхідний діапазон портів вказаний в керівництві
користувача до пристрою). Більш старі клієнти, такі як NetMeeting від Microsoft,
також вимагатимуть переадресації TCP-портів для тунелювання H.245. Якщо за
пристроєм NAT є велика кількість клієнтів, знадобиться шлюз, що працює в режимі
проксі. Шлюз буде потребувати наявності інтерфейсу для взаємодії закритої IP-
підмережі і відкритого Інтернету. Тоді клієнт H.323 із закритої IP-підмережі
зареєструється на шлюзі, який буде передавати виклики від його обличчя. Будь-
яким зовнішнім клієнтам, які побажають зателефонувати вам, теж доведеться
зареєструватися на проксі-сервері. В даний час Asterisk не може виступати в ролі
шлюзу H.323. Для цього доведеться використовувати окремий додаток, таке як
OpenH323 Gatekeeper з відкритим вихідним кодом.

2.5.4 Протокол MGCP

52
 Протокол контролю медіа-шлюзів (Media Gateway Control Protocol, MGCP) ми
також отримали від IETF. Хоча MGCP поширений більше, ніж комусь може здатися,
він швидко здає позиції на користь таких протоколів, як SIP та IAX2. Asterisk має
базову підтримку і цього протоколу. MGCP описаний в RFC 34351. Він був
розроблений, щоб максимально спростити кінцеві пристрої (такі, як телефони) і
перенести всю логіку і обробку викликів на плечі медіа-шлюзів і агентів виклику.
На відміну від SIP, MGCP використовує централізовану модель. MGCP-телефони не
можуть безпосередньо викликати інші MGCP-телефони; обов'язково повинен
використовуватися який-небудь контролер. Asterisk підтримує MGCP допомогою
модуля chan_mgcp.so, а кінцеві точки визначені у файлі конфігурації mgcp.conf.
Оскільки Asterisk надає тільки базові сервіси агента викликів, він не може
емулювати телефон MGCP (щоб зареєструватися на іншому MGCP-контролері як
агент користувача, наприклад). Якщо у вас під рукою є кілька MGCP-телефонів, їх
можна використовувати з Asterisk. Якщо планується вводити MGCP-телефони в
експлуатацію в системі Asterisk, пам'ятайте, що співтовариство перейшло на більш
популярні протоколи і тому необхідно відповідно планувати витрати на програмну
підтримку. Якщо це можливо (наприклад, для телефонів Cisco), слід оновити
MGCP-телефони і перейти на протокол SIP. [9]

2.6 Вузькоспеціалізовані протоколи. Skinny / SCCP

Протокол Skinny Client Control Protocol (SCCP) є вузькоспеціалізованим

протоколом для VoIP-обладнання Cisco. SCCP визначає набір повідомлень між
Skinny-клієнтом для взаємодії провідних і бездротових IP-телефонів Cisco 7900
серії, таких як Cisco 7960, 7940, 7920, з сервером голосової пошти Cisco Unity і Cisco
CallManager. Останній забезпечує сигналізацію не тільки SCCP але і більшості VoIP
протоколів - H.323, SIP, і MGCP. Крім стандартних сигнальних функцій
управлінням викликів, забезпечуваних Skinny, потрібні були додаткові розширені
опції, такі як: переклад дзвінка (трансфер), перехоплення дзвінка (пікап),

53
конференції, і повідомлення голосової пошти. Всі ці опції були неможливі при
використанні чистого Skinny протоколу, що і послужило причиною створення
SCCP, тому його називають іноді розширеним Skinny. Skinny використовує TCP / IP
як транспортний протокол для сигналізації викликів і контролю з'єднання, і RTP /
UDP / IP як медіа - real time audio. SCCP підтримується деякими сторонніми
виробниками обладнання та програмного забезпечення, наприклад - Symbol
Technologies, IPBlue і SocketIP. [9]

2.6.1 Протокол UNIStim

UNIStim (Unified Networks IP Stimulus) — закритий комунікаційний

протокол сигнальної інформації компанії Nortel (зараз Avaya).
UNIStim є протоколом прикладного рівня і базується на протоколі RUDP також
розробленим компанією Nortel. Відмінністю RUDP від UDP є наявність нумерації
пакета і механізму повторної передачі у випадку втрати пакета за допомогою
пакетів RUDP що включають ACK (підтвердження) із зазначенням номера
отриманого пакета UNIStim і NAK (негативне підтвердження) із зазначенням
номера втраченого\пропущеного пакета UNIStim. Протокол забезпечує управління
сервером тонких клієнтів для VoIP. Сервер (CS1000) управляє, отримує інформацію
про стан клієнтів, обмінюється даними з іншими учасниками що підтримують
протокол. Всі команди поділені на декілька секцій за функціональним
призначенням. Кожне повідомлення включає 3 основних поля як то: менеджер
одержувач команди, довжина всієї команди, код команди для даного менеджера.
Інша частина повідомлення залежить від типу команди.
Клієнт, отримавши повідомлення від сервера, виконує запит. В залежності від
команди клієнт повинен повідомити про стан виконаної команди. Також клієнт
може повідомляти про свій стан за запитом або за встановленим часовим
інтервалом. Сервер повністю управляє станом клієнта і станом дзвінка. Завданням
сервера при виконанні дзвінка є здійснити настройку 2 клієнтів для відкриття RTP

54
трафіку. RTP трафік клієнт здійснює самостійно використовуючи різні аудіо-кодеки.
[9]

2.7 Аудіо кодеки

Під кодеками, як правило, розуміють різні математичні моделі,

використовувані для цифрового кодування (і стиснення) аналогової аудіоінформації.
Багато з цих моделей враховують здатність людського мозку формувати закінчене
враження по неповної інформації. Всі ми бачили оптичні ілюзії; точно так же
алгоритми стиснення голосу використовують нашу здатність представляти те, що,
як нам здається, ми повинні чути, а не те, що ми фактично чуємо. Мета різних
алгоритмів кодування - забезпечити баланс між ефективністю та якістю. Спочатку
під термін «кодек» був утворений від слів кодери / декодери - це пристрій, який
виконує перетворення між аналоговим і цифровим сигналом. Перш ніж перейти до
кожного кодеку окремо, розглянемо таблицю 2.1, де представлені короткі дані, які
можна використовувати для довідки.
Табл. 2.1

Короткі довідкові данні для кодеків

Кодек Швидкість передачі даних, Кбіт/с Необхідність придбання ліцензії

G.711 64 Не потрібна
G.726 16, 24, 32 або 40 Не потрібна
G.729A 8 Потрібна
GSM 13 Не потрібна
iLBC 13,3 або 15,2 Не потрібна
Speex Змінюється між 2,15 і 22,4 Не потрібна
2.7.1 G.711

55
 G.711 - основний кодек PSTN. По суті, при згадці ІКМ у зв'язку з телефонною
мережею можна сміливо мати на увазі G.711. Використовується два методи
компандірованія: μlaw в Північній Америці і Alaw в усьому іншому світі. Будь-який
з них забезпечує передачу 8-бітового слова 8000 разів в секунду. Якщо зробити
обчислення, можна побачити, що це потребує передачі 64 000 біт/с.
Компаундування вважається формою стиснення. Насправді G.711 є базовим
кодеком, від якого були зроблені всі інші. G.711 накладає мінімальну (практично
нульову) навантаження на ЦП.

2.7.2 G.726

Цей кодек активно використовувався деякий час (його називали G.721, але
зараз він вийшов з ужитку) і є одним з вихідних кодеків із стисненням. Ця
технологія відома як адаптивна диференціальна імпульсно-кодова модуляція
(Adaptive Differential Pulse-Code Modulation, ADPCM), вона забезпечує різну
швидкість передачі даних. Найчастіше використовуються швидкості 16, 24 і 32
Кбіт / с. G.726 пропонує якість практично таке ж, як у G.711, але використовує
тільки половину смуги пропускання. Це можливо тому, що він відправляє не
результат вимірювання, а тільки достатню інформацію для опису різниці між
поточним і попереднім вимірами. G.726 втратив популярність в 1990-х роках через
нездатність передавати сигнали модему і факсів, але зараз він знову повертається
завдяки забезпечуваному йому співвідношенню пропускна здатність / навантаження
на ЦП. G.726 особливо привабливий, бо не вимагає від системи проведення
великого обсягу обчислень.

2.7.3 G.729A

Враховуючи, наскільки малу смугу пропускання використовує кодек G.729A,

він забезпечує вражаючу якість звуку. Робить він це за рахунок технології
Conjugate-Structure Algebraic-Code-Excited Linear Prediction (CS-ACELP). G729A є

56
запатентованим продуктом, тому його не можна використовувати без ліцензії; однак
він надзвичайно популярний і, відповідно, підтримується багатьма різними
телефонами і системами. Щоб досягти такої значної ступеня стиснення, цей кодек
вимагає такий же значної роботи від ЦП. В системі Asterisk використання кодеків з
великим ступенем стиснення швидко призводить до перевантаження ЦП. Для
G.729A потрібно пропускна здатність 8 Кбіт / с.

2.7.4 GSM
GSM - найулюбленіший кодек Asterisk. Він не обтяжений ліцензійними
угодами, як G.729A, і пропонує чудову продуктивність, якщо враховувати вимоги,
які він пред'являє до ЦП. Якість отримуваного звуку, загалом, вважається нижче,
ніж забезпечує G.729A, але це переважно суб'єктивна думка. Швидкість передачі
даних GSM - 13 Кбіт/с.

2.7.5 iLBC
Internet Low Bitrate Codec (iLBC) забезпечує привабливе поєднання низького
коефіцієнта використання смуги пропускання і прийнятної якості. Він особливо
добре підходить для забезпечення доцільної якості в мережевих з'єднаннях з
втратами. Asterisk підтримує його (і підтримка цього кодека іншими системами теж
зростає), але він не такий популярний, як кодеки ITU, і, таким чином, може не
підтримуватися звичайними IP-телефонами і комерційними VoIP-системами. iLBC
використовує складні алгоритми для досягнення таких високих рівнів стиснення,
тому досить сильно завантажує ЦП при використанні в Asterisk. iLBC можна
використовувати без всяких авторських відрахувань, але власник патенту на iLBC,
Global IP Sound (GIPS), бажає отримувати інформацію про всі випадки його
застосування в комерційних цілях. Для цього треба скачати і роздрукувати копію
ліцензії на використання iLBC, підписати її і відправити GIPS. iLBC
використовується для каналів зі швидкістю передачі даних 13,3 Кбіт/с (кадри по 30
мс) і 15,2 Кбіт/с (кадри по 20 мс).

57
 2.7.6 Speex
Speex - це кодек із змінною швидкістю передачі цифрових даних (variable
bitrate, VBR). Це означає, що він може динамічно змінювати швидкість передачі
даних у відповідь на зміну умов мережі. Він пропонується як в вузькополосному,
так і в широкосмуговому варіантах залежно від того, якої якості звук потрібно
отримати (телефонного або краще).
Speex - абсолютно безкоштовний кодек, ліцензований за версією Xiph.org
ліцензії BSD. В Інтернеті доступний проект специфікації Speex. Speex може
використовуватися для каналів зі швидкістю передачі даних від 2,15 до 22,4 Кбіт/с
завдяки його здатності змінювати свою швидкість передачі даних.

2.7.7 MP3
MP3 – Moving Picture Experts Group Audio Layer 3 Encoding Standard. У Asterisk
кодек MP3 зазвичай використовується для музики під час очікування (Music on
Hold, MoH). MP3 не призначений для передачі мови по телефонних мережах,
оскільки він оптимізований для музики, а не голосу.

2.8 Транспортні протоколи TCP, UDP і SCTP

Для передачі даних по мережі, що працює по IP-протоколу, використовується
один з трьох транспортних протоколів. Transmission Control Protocol Transmission
Control Protocol (TCP) практично не використовується для VoIP, оскільки, хоча у
нього є механізми забезпечення гарантованої доставки, вони фактично не
використовуються. TCP схильний створювати більше проблем, ніж вирішувати їх, в
більшості з'єднань і може застосовуватися тільки в з'єднаннях між двома кінцевими
точками з надзвичайно малим часом очікування. Призначення TCP - гарантувати
доставку пакетів. Для цього реалізується кілька механізмів, таких як нумерація
пакетів (для відновлення блоків даних), підтвердження доставки і повторний запит
загублених пакетів. У світі VoIP швидка доставка пакетів в кінцеву точку є
першорядним завданням, але за 20 років використання стільникового зв'язку ми

58
навчилися спокійно ставитися до нестачі декількох пакетів. Ретельна обробка,
управління станом і підтвердження доставки - всі ці характеристики роблять TCP
прекрасним протоколом для передачі великих обсягів даних, але він просто
недостатньо ефективний для передачі медіа-даних в реальному масштабі часу.
На відміну від TCP, User Datagram Protocol (UDP) не пропонує жодних
гарантій доставки. Пакети передаються по проводах так швидко, як це можливо, і
випускаються у світ без всякої інформації про те, досягли вони пункту свого
кінцевого призначення чи ні. Оскільки UDP не дає жодних гарантій доставки даних,
його ефективність забезпечується дуже невеликими витратами на транспортування.
Схвалений IETF в якості запропонованого стандарту в RFC 2960, SCTP є
відносно новим транспортним протоколом. З самого початку він розроблявся як
протокол, позбавлений недоліків TCP і UDP і призначений в першу чергу для
сервісів, що зазвичай надаються комутованими телефонними мережами.
Деякими з цілей SCTP були:
 Кращі техніки запобігання перевантажень (зокрема, запобігання атак
типу «відмова в обслуговуванні»).
 Строго впорядкована доставка даних.
 Більш низька затримка для поліпшення передачі в режимі реального
часу. Розробники SCTP сподівалися створити надійний протокол для передачі SS7
та інших типів сигналів PSTN по IP-мережі, позбавлений від основних недоліків
TCP і UDP.

59
 Висновки

В даному розділі був проведений аналіз комплексу Asterisk, який можна

реалізувати на будь-якому настольному ПК. Однак, використовуючи апаратний
комплекс Raspberry Pi 3, який може замінити настольний ПК, можна досягти значної
економії грошових ресурсів та електроенергії. Також було розглянуто найбільш
поширені функціональні можливості даного комплексу, протоколи та кодеки, які
підтримуються. Asterisk – комплекс із необхідним обладнанням, надає всі
можливості класичної АТС, підтримує масу VoIP протоколів і надає величезний
вибір функцій: запис розмов, об’єднання офісів, зниження витрат, деталізація
дзвінків, інтеграція з CRM, голосове меню, групи викликів, гео номера, голосова
пошта, захист від прослуховування, номерні плани, черга дзвінків, прийом факсів на
E-Mail, відеодзвінки, конференц зв’язок, підключення до GSM, зворотній дзвінок.
Комплекс Asterisk є дуже гнучким в налаштуванні та надає можливість
розширювати функціонал IP-PBX в залежності від потреби, при цьому можна
налаштовувати якість голосу за допомогою різних аудіо кодеків. Даний комплекс є
універсальним рішенням IP-PBX, тому що він має підтримку всіх нині популярних
протоколів IP-телефонії та Internet.

60
 РОЗДІЛ 3

ПОБУДОВА СТЕНДУ МЕРЕЖІ IP-ТЕЛЕФОНІЇ НА БАЗІ КОМПЛЕКСУ

ASTERISK, ТА РОЗРОБКА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

3.1 Побудова стенду мережі IP-телефонії на базі комплексу Asterisk.

На практиці було реалізовано стенд, який дав можливість випробувати
можливості комплексу Asterisk (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Стенд мережі IP-телефонії на базі комплексу Asterisk

61
 Даний стенд складається з наступних приладів:
 сервер який виконує роль IP-PBX № 1;
 сервер який виконує роль IP-PBX № 2;
 уявна мережа Інтернет;
 комутатор до якого підключенні IP-телефони;
 2 IP-телефони;
 шлюз для підключення аналогових телефонів;
 аналоговий телефон.

3.2 Лабораторна робота №1. Встановлення ОС Ubuntu Server 14.04 LTS та

Asterisk та їх налаштування

Мета: Ознайомитися з сімейством операційних систем Linux, та IP-PBX

Asterisk. Навитися встановлювати ОС Ubuntu Server 14.04 LTS та корпоративну АТС
Asterisk.

Обладнання: Комп’ютер (сервер), теоретичні дані, ОС Ubuntu Server 14.04

LTS, вільний доступ до мережі Internet.

Хід роботи:

1. Встановлення операційної системи Ubuntu Server 14.04 LTS (або більш

новішої версії). Хід встановлення ОС (операційна система) майже не відрізняється
від встановлення інших ОС. Потрібно слідувати на підказками під час встановлення.

62
 Рис. 3.2 Початковий етап встановлення

2 Встановлення необхідних інструментів для Linux (необхідно мати стабільне

підключення до інтернету).

2.1 Встановлення утиліт (потрібно не забувати про те що працюємо не через

«root» а через «user», це може врятувати нас від не бажаних та не відворотних
налаштувань ОС):

- sudo apt-get install build-essential

2.2 Встановлення залежності:

- sudo apt-get install libncurses5-dev libssl-dev libxml2-dev libsqlite3-dev

libmysqlclient15-dev curl mpg123 libxml2 libxml2-dev libaudiofile-dev subversion
sox libiksemel-dev libssl-dev

2.3Встановлення «хедери» ядра:

- sudo apt-get install linux-headers-`uname -r`

2.4 Встановлення DAHDI проводиться за декілька етапи. Скачування та

встановлення нової версії:

63
 2 sudo wget http://downloads.asterisk.org/pub/telephony/dahdi-linux-
complete/dahdi-linux-complete-current.tar.gz
3 sudo tar -zxvf dahdi-linux-complete-current.tar.gz

2.5 Перехід до каталога, який створився та запуск установки:

- cd dahdi-linux-complete-2.10.1+2.10.1
- sudo make all && sudo make install && sudo make config
- cd ..

2.6 Встановлення LibPRI. Скачування та збір LibPRI:

- sudo wget http://downloads.asterisk.org/pub/telephony/libpri/libpri-1.4-

current.tar.gz

- sudo tar -zxvf libpri-1.4-current.tar.gz

2.7 Перехід до каталогу який розпакувався і запуск встановлення:

- cd libpri-1.4.15
- sudo make && sudo make install
- cd ..

3. Перехід безпосередньо до встановлення Asterisk. Не будуть

встановлюватися готові зборки системи такі як: AsteriskNOW, FreePBX, TrixBox,
PBX-in-a-Flash, Elastix, AstLinux. Це пов’язане з тим, що під час встановлення
готових зборок програм з інтерфейсами, не буде повністю зрозумілим важність та
доцільність кожного з установлених додаткових модулів програми, таких як:
DAHDI, LibPRI, аудіо кодеків. [11]

64
 3.1 Скачування останньої версії ПО (програмне забезпечення):

- sudo wget –c
http://downloads.asterisk.org/pub/telephony/asterisk/asterisk-11-
current.tar.gz

3.2 Розпаковка та перехід в потрібну дирекцію:

- sudo tar -zxvf asterisk-11-current.tar.gz
- cd asterisk-11.17.1
Потрібно уважно слідкувати за версією Asterisk, тому
що такий каталог <asterisk-11.17.1> у вас може називатись відповідно до версії.
3.3 Початок налаштування:

- sudo ./configure

3.4 Виклик конфігураційне меню:

- sudo make menuselect

3.5 Відмічання в меню наступні пункти:

Add-ons: format_mp3, app_mysql, cdr_mysql

Resource Modules: res_xmpp 

Core Sound Packages: CORE-SOUNDS-EN-ALAW, CORE-SOUNDS-EN-GSM,

CORE-SOUNDS-EN-G729, CORE-SOUNDS-RU-ALAW, CORE-SOUNDS-RU-GSM,
CORE-SOUNDS-RU-G729

Music On Hold File Packages: MOH-OPSOUND-WAV

Extras Sound Packages: EXTRA-SOUNDS-EN-ALAW, EXTRA-SOUNDS-EN-

GSM та EXTRA-SOUNDS-EN-G729

Потрібно нажати “S” для того, щоб зберегти налаштування.

3.6 Потім запуск скачування та встановлення source mp3(Так як вибрано було

модуль підтримки mp3):

65
 - sudo contrib/scripts/get_mp3_source.sh
- sudo make install

3.7 Створення демонстраційних конфігурацій та генерування всі необхідних

скріптів запуска:

- sudo make samples

- sudo make config
- cd ..

3.8 Встановлення закінчене. Можна запускати Asterisk:

- sudo /etc/init.d/asterisk start

- sudo asterisk –r

Рис. 3.3 Asterisk готова до роботи

3.3 Лабораторна робота №2. Налаштування Asterisk

Мета роботи: Ознайомитися із функціональними можливостями Asterisk.
Набути навичок в налаштуванні Asterisk.
66
 Хід роботи

1. Добавлення користувача в Asterisk з 6 - значним номером (рис 3.4):

- sudo cd /etc/asterisk
- sudo nano sip.conf

Рис. 3.4 Добавлення користувача

2. Налаштування одиного із телефонів для нового користувача (рис 3.5):

Рис. 3.5 Налаштування телефону

67
 3. Добавлення конструкції в діалплан, щоб можна було зателефонувати з
тризначного номеру на n - значний номер (рис 3.6):

Рис. 3.6 Зміни в діалплані

4. Створення на провайдерському сервері ISP-PBX аккаунт в файлі sip.conf

(рис 3.7):

Рис. 3.7 Створення аккаунта

5. Пропис створеного транку до ISP-PBX від OFFICE-PBX в файлі

sip.conf (рис 3.8):

Рис. 3.8 Пропис створеного транку

68
 6. Запуск команди reload в консолі Астеріска на обох серверах (рис 3.9):

Рис. 3.9 Запуск команди “reload”

7. Перегляд виконання реєстрація (рис 3.10):

Рис. 3.10 Перегляд виконання реєстрації

8. Добавлення конструкції в діалплан, щоб можна було зателефонувати з

тризначного номеру OFFICE-PBX на n - значний номер ISP-PBX (рис 3.11):

Рис. 3.11 Зміни в діалплані

9. Заведення номеру на телефон в підмережі OFFICE-PBX та ISP-PBX

відповідно, і здійснення дзвінока між ними.

69
 3.4 Лабораторна робота №3. Дослідження протоколу SIP
Мета роботи: Ознайомитися із протоколом SIP, його структурою. Набути
навичок в аналізі протоколу SIP за допомогою консолі Asterisk та програмного
забезпечення Wireshark.
Хід роботи

1. Запуск консолі Астеріск та ввімкнення логування (рис 3.12):

- core set verbose 4

- sip set debug peer [номер телефону]

Рис. 3.12 Ввімкнення логування

2. Здійснення дзвінока з номеру на який ввімкнули SIP Debug. SIP Debug

можна ввімкнути командою:

- sip set debug on

, але якщо буде ще один дзвінок крім вашого, то вивід на екрані стане менш
зрозумілий, і дві сессії переплутаються між собою), і завершити його.

3. Копіювання всього вивода консолі з початку дзвінка і до його кінця.

4. Вихід з консолі Астеріск та введення в консолі Linux таку команду(рис

3.13):

70
 - ifconfig

Рис. 3.13 Введення команди “ifconfig”

5. пошук як назви інтерфейсу на якому сервер прослуховує підключення

6. введення команди для зняття дампу трафіку (рис 3.14):
- sudo tcpdump –ni [імя інтерфейсу] host [IP-адреса телефону, з якого
здійснюється дзвінок] –w /home/student/sip_test.pcap

Рис. 3.14 Зняття дампу

7. Знову здійснення дзвінока та завершення його через декілька секунд.

8. Підключення до сервера програмою WinSCP , що встановлена на

Windows машині. Логін та пароль такі як для підключення по ssh. Збережіть на
своєму компютері файл «sip_test.pcap».

9. Відкриття завантаженого файла у програмі Wireshark.

10. В полі Filter вписати sip та натиснути Enter. Список відфільтрується по

протоколу SIP (рис 3.15):

71
 Рис. 3.15 Фільтрування списку

11. На панелі програми обрати вкладку Telephony -> VoIP Calls. У вікні, що
зявиться обрати строчку сессії, що зявиться та натиснути нижче Flow. З’явиться
часова діаграма проходження сигнальної інформації SIP при ініціюванні дзвінка
(рис 3.16):

Рис. 3.16 Часова діаграма проходження дзвінка SIP

72
 Висновки:
В даному розділі було описано реалізований на практиці стенд мережі IP-
телефонії та було розроблено лабораторні роботи. Даний стенд надає нам
можливість майже максимально точно випробувати всі функціональні можливості
комплексу Asterisk з майбутнім розширенням апаратних складових комплексу.
Використовуючи данні лабораторні роботи можна самостійно навчитися
встановлювати та налаштовувати комплекс Asterisk, а також налаштовувати
діалплан та інші функції IP-PBX.

73
 РОЗДІЛ 4

ВСТАНОВЛЕННЯ ТА НАЛАШТУВАННЯ RASPBX НА ПЛАТФОРМІ

RASPBERRY PI 3

4.1 Встановлення Asterisk та FreePBX

Asterisk – програмне забезпечення для створення IP – телефонії, а FreePBX –
відкритий графічний інтерфейс, створенний для зручності налаштування та
користування Asterisk. При встановленні такого типу програмного забезпечення
завжди виникають деякі труднощі на різних етапах. Тому було створенно
інструкцію та алгоритм по встановленню даного програмного забезпечення на
комп’.терну платформу Raspberry Pi 3.

4.1.1 Встановлення RasPBX на карту пам’яті Micro SD

Спочатку потрібно перейти до офіційної сторінки RasPBX:

http://www.raspberry-asterisk.org/downloads/, та завантажити останню версію RasPBX
raspbx-25-01-2016.zip, яка рекомендується для встановлення на Raspberry Pi 3. Вона
постачається з програмним забечпеченням Asterisk 11.21.0 та графічним
інтерфейсом FreePBX 13.0.51. Ці програми потребують карту пам’яті Micro SD не
меньше ніж на 4 Гб.
Для встановлення ПЗ за допомогою комп’ютера на базі операційної системи
Windows знадобиться програма Win32DiskImager та наступна інструкція:
1. Пострібно завантажити програмне заберпечення Win32DiskImager за
наступним посиланням:
http://sourceforge.net/projects/win32diskimager/files/latest/download;

2. завантажити останню версію RasPBX raspbx-25-01-2016.zip;

3. Розархівувати файл з розширенням *.zip (рис. 4.1);

74
 Рис. 4.1 Розархівування файлу з ПЗ
 
4. Перейти в папку з завантаженнями та запустити програму
Win32DiskImagerInstall, щоб встановити дану програму (рис. 4.2);

Рис. 4.2 Встановлення ПЗ Win32DiskImager

 

5. Вставити карту пам’яті Micro SD до зчитувально – записуючого пристрою;

6. Відформувати карту пам’яті Micro SD до формату FAT32. Це може зайняти

до 10 хвилин (рис. 4.3);

 
Рис. 4.3 Форматування карти пам’яті
 

75
 7. Запустити програму Win32DiskImager та вибрати в ній пристрій з картою
пам’яті Micro SD для запису на неї файлу з ПЗ RasPBX, також потрібно вибрати
шлях до цього файлу (рис. 4.4);

Рис. 4.4 Запис файлу RasPBX на карту пам’яті

8. Натиснути кнопку Write для початку запису. Цей процес може зайняти 3
хвилини, але все залежить від розміру файла та швидкості запису карти пам’яті.
Після цього карта пам’яті готова і її можна приєднувати до Raspberry Pi 3;

Для комп’ютерів на базі ОС Linux потрібно слідувати наступній інструкції:

1. Завантажити файл RasPBX на комп’ютер за допомогою наступної комманди:

- wget http://download.raspberry-asterisk.org/raspbx-25-01-2016.zip

2. Розархівувати потрібний файл:

- unzip raspbx-25-01-2016.zip

3. Запустити команду під час приєднання карти пам’яті:

- watch 'dmesg | tail -20'

4. Спочатку потрібно визначити під яким форматом комп’ютер розпізнає карту

пам’яті. Можуть бути такі варіанти: sdb, sdc, sdd, etc. На рис. 4.5 можна
побачити приклад:

76
 Рис. 4.5 Приклад розпізнання комп’ютером карти пам’яті
5. Потрібно розмонтувати карту пам’яті:
- for n in /dev/sdc* ; do umount -l $n ; done

6. Використовуючи команду «dd», потрібно почати запис ПЗ RasPBX,

попередньо завантаженого, на карту пам’яті за допомогою команди:

- sudo dd bs=4M if=<-full-path-of-raspbx-image> of=/dev/<sd-card-location>

Приклад:

- sudo dd bs=4M if=raspbx-25-01-2016.img of=/dev/sdc

7. На рис. 4.6 можна побачити кінцевий результат запису ПЗ RasPBX на карту

пам’яті:

Рис. 4.6 Результат запису RasPBX

8. Приєднати карту пам’яті Micro SD до Raspberry Pi 3. 

77
 4.2 Потачкове налаштування Raspberry Pi 3
Спочатку потрібно налаштувати з’єднання Raspberry Pi 3 з комп’ютером
адміністратора, для зручності управління. Це можна зробити за допомогою
терміналу або використати SSH клієнт Putty. Як для одного, так і для іншого
потрібно дізнатися IP-адресу Raspberry Pi 3. Це можна зробити різними способами:

4.2.1 Визначення IP-адреси Raspberry Pi 3 по hostname та допоміжними

програмами
Використовуючи «hostname» можна встановити з’єднання з Raspberry Pi 3.
Raspberry Pi 3 при встановленному ПЗ RasPBX має по замовчуванні hostname –
raspbx. Підключення відбувається за командою у терміналі:
- ssh raspbx

Або

- ssh raspbx.local

Якщо вдалося підключитись то потрібно ввести наступну команду, щоб дізнатися

IP-адресу:
- ipconfig
Якщо не вдалося підключитися до Raspberry Pi 3 за допомогою hostname,
потрібно знайти IP-адресу самостійно. Обов’язково потрібно впевнитись, що мережа
яку використовують дані пристрої не має DHCP серверу, а IP-адреси всі пристрої
отримують статичні та не змінюються протягом заданого часу. Отже, існує декілька
шляхів, щоб дізнатися IP-адресу.
1) Авторизація в Web – інтерфейсі роутера. Для цього потрібно зайти в Web –
браузер та ввести IP-адресу роутера, наприклад 192.168.0.1. Потрім заповнити
поля: login та password. За допомогою меню Web – інтерфейса роутера можна
зайти до списку підключених пристроїв, та дізнатися IP-адресу Raspberry Pi 3.
На рис. 4.7 представлений варіант Web – інтерфейсу роутера.

78
 Рис. 4.7 Web – інтерфейс роутера
2) Сканування IP – мережі за допомогою систем Windows, Mac чи Linux. Для

цього потрібно завантажити програму Angry IP Scanner за адресою

http://angryip.org/download/. Інтерфейс програми дуже простий. Спочатку
потрібно ввести проміжок IP-адрес з якими працює роутер. Це може бути
наприклад такий проміжок: від 192.168.1.1 до 192.168.1.255. Нажати кнопку
Start. Інтерфейс програми зображений на рис. 4.8.

Рис. 4.8 Інтерфейс програми Angry IP Scanner

79
 3) Використовуючи термінал систем Linux. Для цього потрібно зайти в термінал
та завантажити програму nmap за наступною командою:

- sudo apt-get update  && sudo apt-get install nmap

then scan and find the pi (substitute 192.168.138.* with your network IP range
(typically 192.168.1.* or 192.168.0.*)

Знаючи маску підмережі та назву пристроя можна дізнатися IP-адресу

(рис.4.9) за наступною командою:

- nmap -v 192.168.138.* | grep "raspberrypi"

Рис. 4.9 Результат команди nmap

4.2.2 Віддалене підключення до Raspberry Pi 3

Отже, маючи IP-адресу Raspberry Pi 3, можна налаштувати віддалене

підключення до Raspberry Pi 3 за допомогою SSH програми Putty для комп’ютерів
на базі ОС Windows. Для цього потрібно завантажити програму по наступному
посиланню: http://www.chiark.greenend.org.uk/~sgtatham/putty/download.html.
Інтерфейс програми простий, тому потрібно ввести лише IP-адресу, а інші
налаштування залишити по замовчуванні.
Також, маючи комп’ютер на базі ОС Linux, можна налаштувати SSH
з’єднання за допомогою команди:

- ssh pi@<ip-address-of your-pi>

  Коли підключення буде встановлено, потрібно ввести логін та пароль. По

замовчуванні вони мають наступний вигляд:

-  Login: root
- Password: raspberry

80
 Інші корисні логіни та паролі:

- Mysql root password: raspberry

- FreePBX Login: admin
- FreePBX Password: admin

4.2.3 Обновлення системи та встановлення часу

Обновлення системи виконується за командою:

- raspbx-upgrade

Встановлення часового поясу та налаштування годинника виконується за

наступною командою та зображено на рис. 4.10:

- configure-timezone

Рис. 4.10 Налаштування годинника

В попередньому прикладі було показано, як налаштувати часовий пояс для

Raspberry Pi 3, однак, тепер потрібно встановити часовий пояс для Asterisk/FreePBX.

Зазвичай це робиться через Web – інтерфейс FreePBX шляхом Admin > System

Admin. Оскільки використовується комп’ютерна система Raspberry Pi 3, не можна

визначити часовий пояс за допомогою Google, тому що цей модуль не має
програмної сумісності з архітектурою Raspberry Pi. Тому, потрібно зробити
налаштування за допомогою терміналу.
81
 Потрібно відкрити директорію «zoneinfo» та за допомогою команди «ls»
подивитись її зміст. Потрібна команда:
- ls /usr/share/zoneinfo

- ls /usr/share/zoneinfo/UA

Потім потрібно зкопіювати потрібний часовий пояс за допомогою команди

«cp» до папки /etc/localtime. Потрібна команда:

- cp /usr/share/zoneinfo/UA /etc/localtime

Щоб зміни набули сили, потрібно перезавантажити систему за допомогою

команди:

- reboot

  4.2.4 Розширення файлової системи

Для карт пам’яті Micro SD, обєм яких перевищує 4 Гб, потрібно здійснити
розширення файлової системи. Це потрібно зробити, щоб використовувати весь
об’єм карти пам’яті. Потрібно виконати наступну команду, щоб дізнатися розмір
карти пам’яті:
- df -h

Рис. 4.11 Об’єм карти пам’яті

На рис. 4.11 можна бачити об’єм карти пам’яті Micro SD, який використовує
ОС RasPBX. Однак, об’єм карти пам’яті становить 16 Гб а використовується лише
3.5 Гб, тому потрібно зайти в налаштування Raspberry Pi (рис. 4.12) за командою:

82
 - raspi-config

Рис. 4.12 Мені налаштування Raspberry Pi

Наступним кроком буде активація першої по списку команди «Expand
Filesystem», що дасть змогу розширити файлову систему. На рис. 4.13 зображено
результат виконання команди. Має з'явитись надпис Root partition has been resized.

Рис. 4.13 Результат команди розширення

Щоб зміни вступили в силу, потрібно завершити процедуру розширення та
перезавантажити систему. Після перезавантаження потрібно удостовіритись у
правельності дій та виконати команду:
- df -h

На рис. 4.14 можна побачити, що команда спрацювала і об’єм пам’яті карти

Micro SD використовується весь.

83
 Рис. 4.14 Результат розширення
 

4.3 Базове налаштування RasPBX

Для користування RasPBX потрібно виконати перві налаштування. Це будуть
лише базаві налаштування, тому що для більш детальне налаштування проводиться
з урахуванням первої мережі IP – телефонії та для первої кількості приладів, які
взаємодіють з мережею.

4.3.1 Вхід до FreePBX інтерфейсу та налаштування рознирення для роботи

з SIP клієнтом

Щоб увійти до Web – інтерфейсу FreePBX, потрібно запустити Web – браузер

на комп’ютері адміністратора та в полі для ввода Web адреси ввести IP-адресу
Raspberry Pi 3, яку було визначенно в пункті 4.2. Початкова сторівка FreePBX
виглядає згідно до рис. 4.15.

84
 Рис. 4.15 Початкова сторінка FreePBX
Налаштування FreePBX відбувається від імені адміністратора, тому потрібно

вибрати значок з надписом FreePBX Administration. Потрібно ввести логін та

пароль. По замовчуванні вони мають наступний вигляд:
Login: admin / Password: admin

Після авторизації потрібно виконати наступний ряд кліків, щоб перейти до

розділу з налаштуванням та додаванням нового розширення для організації зв’язку
між SIP клієнтами.

Applications > Extensions Add Extension > Add New Chan_SIP Extension

  Потрібно додати SIP розширення для подальшого створення SIP клієнта та

перевірки з’язку для подальшого користування, однак, потрібно щоб це SIP
розширення було настроєнно до тієї ж мережі, що і Raspberry Pi 3.

Заповнити наступні поля, що вказані на рис. 4.16 і нажати кнопку Submit

85
 User Extension: Це може бути будь – який номер, який буде
використовуватись в діал плані. Наприклад: 1000 – продажі, 2000 – відділ
виробництва і т.д.
 Display Name: Будь – яке ім’я, що буде використовуватись як ідентифікатор.
 Secret: Це пароль, який буде використовуватись для авторизації та інших
операціях.

Рис. 4.16 Редагування файла SIP клієнта

Якщо всі дії виконано, то потрібно нажати на кнопку Apply Config , щоб
зберегти зміни.

4.3.2 Регістрація SIP клієнта

Після того, як було створено розширення «1000» можна зареєструвати SIP

клієнта до нового сервера VoIP для тестування мережі. Існує велика кількість
програмних рішень для організації IP – телефонії на комп’ютері та смартфоні.
Одними з популярних є такі програми: 3cx, Bria,CSIPSimple. На прикладі було
використано софтфон CSipSimple для Android смартфона.

Для приклада потрібно мати наступне:

- Смартфон або ПК, що під’єднанні до однієї мережі з Raspberry PI 3

86
 - Знати IP-адресу Raspberry Pi 3
- User Name/Account Name
- Пароль користувача (User password)

Отже, на софтфоні смартфона CSIPSimple було використано наступні дані:

 Account Name: Test client

 User: 1000
 Server: <IP-Address-Of-Pi>, в даному випадку це 192.168.138.183
 Password: 1000

Цей SIP клієнт тепер зареєстрований в RasPBX VoIP сервері. 

Потрібно не забувати, що пароль «1000» був використаний для приклада, і не

є дуже надійний. Тому для організації мережі IP – телефонії потрібно обирати
складний пароль для безпеки. 

4.3.3 Тестовий дзв’інок

На сервері задане лише одне розширення, але навіть за допомогою нього

можна зробити ряд потрібних тестів для перевірки працездатності прийому і
передачі аудіо. Для цього теста, використовуючи заданий SIP клієнт, потрібно
набрати комбінацію *43. Це тестова ехо комбінація, яка дає змогу почути короткий
вступ, заздалегіть записаної розмови, а також дає змогу сказати декілька речень і,
при правельному налаштуванні RasPBX, отримати ехо цих речень.

Інші тестові розширення можна знайти то вкладці Admin > Feature Codes  . 

4.4Вирішення проблем
Оскільки програмне забезпечення для комп’ютерної платформи Raspberry Pi 3 є
експерементальним та не дає гарантій на безпомилкове функціонування, потрібно

87
приділяти увагу на можливі помилки, як програмного забезпечення так і можливі
помилки з боку адміністратора.

1) «Заборонений». Якщо при роботі програма RasPBX видає таку помилку, то

потрібно шаг за шагом шукати шляхи для вирішення помилки. Одною з
найпоширеніших проблем є проблема з регістрацією SIP клієнта. Тому потрібно
пройти ряд наступних перевірок для вирішення цього питання:

 Пристрій для SIP зв'язку знаходиться в одній мережі з Raspberry Pi 3

 Пароль SIP клієнта введено вірно

 Порт SIP сервера введено невірно (іноді окрім IP – адреси SIP сервера
потрібно ввести порт для SIP з’єднання, по замовчуванні це 5060)

Деяку потрібну інформацію можна отримати, якщо перейти до вкладки Reports >
Asterisk Info. Тут буде показано набір розширень які були зареєстровані. Також
можна перейти до вкладки Reports > Asterisk Logfiles, де зберігаються всі помилки
та проблеми.

2) «DHCP and Static IPs». При початковій регістрації нових абонентів може
виникнути проблема з їх підключенням до RasPBX. Іноді ці абоненти не можуть
отримати і здійснити дзвінок. Цю проблему потрібно робити поетапно:

 Спочатку потрібно запустити консоль в Asterisk, яка працює в фоні командою:

- asterisk -rvvvv

 Потім включити режим SIP debug, це дає можливіть побачити регістраційну

інформацію по кожному з викликів.

- sip set debug on

Іноді можна побачити, що помилкові запити були спрямовані до двух різних IP-
адрес на сервері. Отже, пристрій Raspberry Pi 3 має дві різні IP-адреси. Якщо
пристрій Raspberry Pi 3 підключений лише до DHCP сервера, то такої проблеми не
має виникнути. Однак, якщо попередньо для Raspberry Pi 3 було присвоєно статичну

88
IP-адресу в файлі /etc/network/interfaces і це не призвело до відключення функції
отримання IP-адреси через DHCP сервер потрібно робити наступне:

 Потрібно впевнитись, що в файлі /etc/network/interfaces було введено статичну

IP-адресу, та зайти до файлу з налаштуванням DHCP за командою:

- Edit /etc/dhcpcd.conf

, або

- nano /etc/dhcpcd.conf

 В кінці даного файлу додати наступний рядок:

- denyinterfaces eth0

Це призведе до того, що інтерфейс eth0 більше не буде отримувати IP-адресу

від DHCP сервера.

Висновки:

В даному розіділі була представлена інструкція по встановленню та

налаштуванні мережі IP-телефонії на базі апаратної платформи Raspberry Pi 3 за
допомогою програмного комплексу RasPBX, який представляє з себе спрощений
процес в порівнянні з мережею IP-телефонії на базі різного типу ПК. RasPBX – це
програмний комплекс який складається з відкритої програмної платформи Asterisk
та Web-інтерфейсу FreePBX. Налаштування програмного комплексу RasPBX
спрощується від набору команд до роботи в графічному інтерфейсі, де кожен
адміністратор на інтуїтивному рівні може додавати чи видаляти потрібні
розширення у вигляді SIP клієнтів. Також було розглянуто одні з найпоширеніших
проблем, які виникають під час налаштування, та було запропоновано методи по їх
усуненю. За допомогою даної інструкції можна за короткий час налаштувати
мережу IP-телефонії для різної кількості абонентів з подальшим розришенням.

89
 РОЗДІЛ 5
ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Вступ
Згідно до поставленого завдання, а саме оптимізація мережі IP – телефонії за
допомогою комплексу Asterisk та допоміжної апаратури суб’єктом у даному розділі
був обраний інженер – дослідник. Тема дипломної роботи: «Метод оптимізації
мережі IP – телефонії»
Місцем його роботи є лабораторія з дослідження мережі IP – телефонії. Робота
нашого суб’єкта напряму пов’язана з використанням комп’ютера, який може
негативно впливати на психологічний та фізичний стан.

5.2 Аналіз умов праці в лабораторії з дослідження мережі IP – телефонії

5.2.1 Організація робочого місця інженера – дослідника

Робоче місце суб’єкта знаходиться у лабораторії з дослідження мережі IP –
телефонії, що обладнаний для роботи п’яти інженерів і знаходиться на другому
поверсі. Лінійні розміри становлять 7,4м×4,8м, висота стелі 2,8м, при цьому площа
35,5 м2, а об’єм 99,5 м3. У приміщенні, використовується змішане освітлення. Стіни
пофарбовані в світло коричневий колір, підлога устелена світлим паркетом.
Розташування робочих місць, техніки і меблів приведено на рис. 5.1
Площа на одного інженера – дослідника, який працює за ПК, відповідно до
НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-
обчислювальних машин», площа не одне робоче місце має становити не менше ніж
6 м2, а об'єм не менше ніж 20,0 м 3. В даному випадку площа на одного інженера –
дослідника складає 7,1 кв. м, а об'єм — 20куб. м.

90
 З меблів у лабораторії знаходяться п’ять столів для комп’ютерів, п’ять
стільців, одна шафа з документацією, та шафа для особистих речей.
З техніки тут розташовані п’ять персональних комп’ютерів,
багатофункціональний пристрій, а також 5 ІР – телефонів, 5 вентиляторів,
кондиціонер.

Рис. 5.1. Схема робочого місця

5.2.2 Перелік шкідливих та небезпечних виробничих чинників

Розглянемо робоче місце користувача ПК з точки зору оцінки впливу
шкідливих виробничих факторів відповідно до Гігієнічного нормативу ГН 3.3.5-
8-6.6.1-2014 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та
небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості
трудового процесу».
Під час виконання робіт в лабораторії з дослідження мережі IP – телефонії на
інженерів – дослідників можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі
чинники:

1. Виробничий шум;
2. Освітлення природне (недостатність);
3. Мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря;
4. Неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання;

91
 5. Електростатичні поля.

5.2.3 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих чинників. Що діють в

лабораторії з дослідження мережі IP – телефонії

5.2.3.1 Виробничий шум

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні
звуку на робочому місці системного інженера – дослідника і повинні відповідати
вимогам ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку» [22]. В табл. 5.1 наведені допустимі норми виробничого шуму для виду
діяльності, що виконує інженер – дослідник:
Таблиця 5.1
Норми виробничого шуму.
Рівні шуму 
та
Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах з еквівалент
Вид трудової діяльності, ро
середньогеометричними частотами, Гц ні рівні
боче місце
шуму, дБА,
дБАекв.
31,5 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000
Робота, що вимагає
зосередження, робота з
підвищеними вимогами до 96 83 74 68 63 60 57 55 54 65
процесів спостереження та
дистанційного керування

Джерела шуму на робочому місці інженера – дослідника:

 ПК (9дБ)
 Багатофункціональний пристрій (40 дБ).
 Вентилятор (9 дБ)
 ІР-телефон (35дБ)
 Кондиціонер (50 дБ)

92
 Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на
робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких
обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
У лабораторії інженера – дослідника рівень звукового тиску дорівнює 71 дБ, що
не відповідає вимогам ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку» [22].

5.2.3.2 Освітлення приміщення та робочої поверхні

Природне світло на робоче місце інженера – дослідника проникає через вікно,
що знаходиться напроти робочої поверхні системного адміністратора. Вікно
приміщення має регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори,
зовнішні козирки тощо. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями,
обладнаними відео терміналами ЕОМ загального та персонального користування,
обладнане системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення має
бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників
(світлодіодні лампи), що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва)
паралельно лінії зору працівників. Нормування цього параметра встановлюється
згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» [20] та зображені у
таблиці 5.2.
Таблиця 5.2
Норми природного та штучного освітлення
Норми/факт Хар-ка Найменший Рівень Підрівень Контраст Штучне Природне
Хар-ка
ичні зорової розмір об’єкту зорової зорової об’єкту з освітлен освітлен-
фона
значення праці розпізнавання праці праці фоном ня ня КПО
Малий Світлий
Середньої 150-750
Норми >0,5 до 1 IV В Середній Середній 1,5-2
складності лм
Великий Темний
Фактичні
Середньої
1,2 IV В Середній Середній 200лм <<1
складності

93
 5.2.3.3 Мікроклімат робочої зони інженера – дослідника
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих
приміщень» категорія тяжкості виконуваних робіт інженера – дослідника
відноситься до легкої фізичної (категорія 1а). Допустимі, оптимальні та фактичні
умови мікроклімату, встановлені для постійних робочих місць для категорії робіт
Легка 1а наведені в табл.5.3.

Таблиця 5.3
Допустимі, оптимальні та фактичні величини температури, відносної вологості й
швидкості руху повітря в робочій зоні.

Допустимі/
Відносна
оптимальні/ Період року Температура Швидкість руху, м/сек.
вологість,%
фактичні
Холодний 21 - 25 75 Не більше 0,1
Допустимі 55-при 28
Теплий 22 - 28 0,2-0,1
град.C
Оптимальні Холодний 22 - 24 60-40 0,1
Теплий 23 - 25 60-40 0,1
Фактичні Холодний 20 72 0,09
Теплий 29 52 0,09

Як видно з таблиці 5.2.3.3 параметри мікроклімату на робочому місці інженера

– дослідника знаходяться не в межах допустимих величин.
Для підтримки допустимих значень мікроклімату встановлено ультразвуковий
зволожувач повітря з іонізатором Hartig.

5.3. Розробка заходів з охорони праці

94
 5.3.1. Розробка заходів щодо шумопоглинання і зменшення вібрації
Основними заходами та засобами боротьби з шумом є:
 зниження рівнів шуму в джерелі його утворення (застосовується, як правило,
в процесі проектування);
 використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів;
 раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць.
На комп’ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму є
вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери. Для зниження рівнів шуму
на робочих місцях рекомендується розмістити друкувальні пристрої в іншому
приміщенні, або огородити їх звукоізолюючими екранами.

5.3.2. Розробка заходів щодо електробезпеки

Згідно з НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин» у робочому приміщенні системного інженера
– дослідника є лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв
ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження виконана, як
окрема групова трьох-провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового
робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник
використовується для заземлення електроприймачів.
Нульовий захисний провід прокладений від стійки групового розподільчого
щита, розподільчого пункту до розеток живлення.
ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту
та налагодження ЕОМ підключені до електромережі з допомогою справних
штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.
Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення
персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконано за магістральною схемою,
по 3 – 6 з'єднань.
Електромережа штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ,
периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та

95
налагодження ЕОМ прокладена по підлозі поряд зі стінами приміщення в металевих
трубах та гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого
плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання. Металеві
труби та гнучкі металеві рукави заземлені.

5.4 Пожежна безпека

Загальні вимоги до cиcтем запобігання пожеж, пожежного та вибухового
захисту регламентуються НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в
Україні» [23].
Найбільш частими причинами виникнення пожеж є неcправноcті устаткування,
недотримання мір пожежної безпеки й порушення правил експлуатації
устаткування. Пожежа у лабораторії з дослідження мережі IP – телефонії може
виникнути під впливом причин електричного й неелектричного характеру.
У відповідності до НАПБ А.01.053-2000/520 «Правила пожежної безпеки в
галузі зв'язку» по пожежній безпеці категорія приміщення, де працює інженер –
дослідник, є – Д. Тобто в лабораторії, де розташоване обладнання знаходяться
негорючі рідини і матеріали у холодному стані, кабельні електропровідники до
обладнання та окремі предмети меблів.
Для категорії та площі даного приміщення, використовуються переносні водяні
вогнегасники ВВ-9, в кількості 2-х штук.
Категорія системи пожежної сигналізації L5. До цієї категорії відносять
приміщення, де розташоване обладнання, комп'ютерні зали, які можуть бути
захищені за допомогою системи пожежогасіння автоматичного виявлення. В
лабораторії використовуються 1-н димовий пожежний сповіщувач ІПД – 1. Для
даного приміщення (робочого місця системного адміністратора) потрібно два
датчик. Їх застосовують для виявлення, як тліючих, так і пожеж з відкритим
полум’ям. Вони допомагають уникнути помилкової тривоги. Пожежні датчики
подають сигнал на центральний пульт. Після запрограмованого аналізу отриманої

96
інформації від датчиків слідують дії, наказані системам автоматики. Це може бути
включення сирени, перекриття вентиляції, включення пристроїв димовіддалення,
запуск cиcтем автономного пожежогасіння.
Робоче приміщення системного інженера – дослідника знаходиться на 1
поверсі, отже евакуаційних виходів (див. рис. 4.1.) має бути не менше двох. Таке
положення приймаєтьcя на випадок, якщо під час пожежі один вихід стане
непридатним для евакуації. Шляхи евакуації з робочого приміщення до зазначених
виходів не перевищують 70 метрів.

Рис. 5.1 План евакуації з приміщення у випадку пожежі

5.5 Питання охорони праці до детального опрацювання.

Розробка пропозицій по зниженню рівнів шумів в лабораторії з
дослідження мережі IP – телефонії
Для зменшення рівня шуму в лабораторії з дослідження мережі IP – телефонії
рекомендовано використати звукопоглинальні матеріали на стінах на стелі.
Звукопоглинальні матеріали застосовують для зниження або корекції часу

97
реверберації приміщень. Реверберація характерна для приміщень, де є велика площа
відкритої цегли, штукатурки, бетону, кахлю, скла, металу. За наявності в таких
приміщеннях кілька джерел звуку прямий звук накладається на його голосні перші
відбиття, що призводить до нерозбірливості мови і підвищеного рівня шуму в
приміщенні. 
Звукопоглинальні матеріали поділяють на наступні групи: пористі; пористі з
перфорованими екранами; резонансні; шаруваті конструкції; штучні або об’ємні.
Було запропоновано використати волокнисті і пористі матеріали для поглинання
звуків. Волокнисті і пористі матеріали використовують для поліпшення акустичних
якостей у кінотеатрах, театрах, концертних залах, студіях, аудиторіях.  Для
збільшення звукопоглинання на низьких частотах збільшують товщину пористо-
волокнистих матеріалів або передбачають повітряний проміжок між поглиначем і
відбиваючою конструкцією.
Також одним з варіантів є удосконалення комп’ютерів. Оскільки головним
джерелом шуму в комп’ютері є вентилятори, то було запропоновано замінити їх на
водяне охолодження. Оскільки кількість вентиляторів в комп’ютерів може
перевищувати один вентилятор, то можна позбутись всіх разом завдяки
використанню універсального водяного охолодження. Водяне охолодження не має
деталей, які можуть створювати шум, а тому цей варіант чудово підходить для
зменшення шуму в лабораторії з дослідження мережі IP – телефонії.
Однак, потрібно не забувати проходити профілактичні медичні огляди не
меньше одного разу на рік. Такі огляди допомагають своєчасно виявити зміни у
стані здоров’я і запобігти профзахворюванню.

Висновоки
98
 В ході проведення аналізу робочих умов праці інженера – дослідника, було
з’ясовано, що загальний рівень шуму у лабораторії з дослідження мережі IP –
телефонії складає 71 дБА і перевищує допустимий рівень шуму в 65 дБА на 6 дБА.
Було запропоновано два методи по зменшенню загального рівня шуму в лабораторії
з дослідження мережі IP – телефонії. Потрібно використати звукопоглинальні
волокнисто – пористі матеріали на стінах та стелі. Також потрібно замінити
вентилятори в комп’ютерах на пристрій водяного охолодження.

99
 РОЗДІЛ 6
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Аналіз впливу техногенних чинників на навколишнє природнє

середовище

Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) – це процес утворення вільного

електромагнітного поля, що випромінює заряджені частки, які прискорено
рухаються.
Науково-технічний прогрес суттєво змінює наше довкілля. Так, з кожним
роком майже у всіх країнах світу зростають енергетичні потужності, внаслідок чого
електромагнітне поле (ЕМП) антропогенного походження стає одним з домінуючих
факторів впливу на здоров'я людини поряд з іонізуючою радіацією і хімічним
забрудненням довкілля. 
У наш час сучасну людину дуже важко уявити без використання електричних
побутових приладів. Будь-яка людина знає, що будь-який прилад, який живиться
від електромережі 220 В, є джерелом штучного ЕМП 50 Гц. В організмі людини
відсутня спеціальна система для сприйняття ЕМП, на відміну від рецепторів для
сприйняття вібрації, тепла та холоду. Але в деяких людей, на яких постійно діє
ЕМП, з'являються скарги на головний біль, втомлюваність, роздратованість,
сонливість, погіршення пам'яті, зниження працездатності. ЕМП штучного
походження має інші, відмінні характеристики, ніж геомагнітне поле нашої планети
Земля, і призводить до десинхронізації міжклітинних і міжорганних взаємодій у
біологічній системі, яка налаштована в унісон з природним електромагнітним
фоном.
В 1995 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) було введено
термін «глобальне електромагнітне забруднення довкілля». Фахівці ВООЗ
відзначають, що ракові захворювання, зміни у поведінці, втрата пам'яті, хвороби
Паркінсона й Альцгеймера, синдром раптової дитячої смерті, підвищення рівня
самогубств є результатом впливу техногенних електромагнітних полів. У зв'язку з
100
цим ВООЗ включила проблему електромагнітного забруднення навколишнього
середовища в перелік пріоритетних проблем людства.
За останні 35 років у зв'язку з інтенсивними розвитком виробничої,
інформаційної, оборонної та іншої діяльності людини виник новий фактор –
електромагнітне забруднення навколишнього середовища. Джерелом цього фактора
в населених пунктах є радіотехнічні засоби й електроенергетичне устаткування. Це
радіотелевізійні, радіолокаційні станції, базові станції стільникового (мобільного),
транкінгового, супутникового зв'язку, комп'ютери, побутова техніка, електричні
повітряні та кабельні лінії, трансформаторні підстанції, промислове обладнання
тощо. Починаючи з 1994 року, в населених місцях України джерела
електромагнітного забруднення доповнилися базовими станціями стільникового
зв'язку, і кількість таких станцій з кожним роком збільшується.
Лінії електропередач, сильні радіопередавальні пристрої створюють
електромагнітне поле, яке в рази перевищує допустимий рівень. Для захисту
людини були розроблені спеціальні санітарні норми (регламентують вплив
електромагнітних випромінювань на людину), у тому числі й ті, які забороняють
будівництво житлових і інших об'єктів поблизу сильних джерел випромінювання.
Найчастіше небезпечнішими є джерела слабкого електромагнітного
випромінювання, яке діє протягом тривалого проміжку часу. До таких джерел
відноситься в основному аудіо-відео техніка, побутова техніка. Істотний вплив на
людину чинять мобільні телефони, СВЧ печі, комп'ютери і телевізори.
Телефони та мікрохвильові печі діють в основному нетривалий час (в
середньому від 1 до 7 хвилин), телевізори не завдають значної шкоди, тому що
зазвичай розташовуються на відстані від глядачів.
Вирішення проблеми електромагнітного випромінювання від ПК є важливим,
оскільки:
- комп'ютер має відразу два джерела випромінювання (монітор та системний
блок);
- користувач ПК практично позбавлений можливості працювати на відстані;
- дуже тривалий час впливу.

101
 До ще більш тяжких наслідків можуть призвести ігрові консолі, або
приставки, які підключаються до телевізора. Основна проблема зводиться до того,
що телевізори випромінюють більш потужне поле, але діти (основна категорія
користувачів приставок) не можуть віддалитися від екрану на достатню відстань
через короткі проводи, розміщення меблів, або через те, що картинка просто може
ставати дуже дрібною.
Діапазон частот електромагнітних хвиль, що фіксуються в даний час,
коливається від 0 до 3 і 10 – 22 Гц. Цей діапазон відповідає спектру
електромагнітних хвиль з довжиною хвилі, змінюється від 10-14 м до
нескінченності. По довжині хвилі спектр електромагнітних хвиль умовно ділять на
вісім діапазонів. Відмінність частот, випромінюваних в різних діапазонах, пов'язані
з відмінностями мікроскопічних джерел випромінювання.
Основними джерелами електромагнітного випромінювання в сучасному житті
людини є:
- електротранспорт – трамваї, тролейбуси, електропоїзди;
- лінії електропередач - міське освітлення, високовольтні лінії;
- побутові електроприлади;
- теле - і радіостанції ;
- супутниковий і стільниковий зв'язок;
- радари;
- персональні комп'ютери.
Кожен з перелічених джерел створює електричні і магнітні поля в різному
діапазоні частот від 0 до 1000 Гц. При цьому створюються такі значення магнітної
індукції В, мкТл і напруженості електричного поля Е, В/м, які в деяких випадках
набагато перевищують гранично допустимі норми (ГДН). У таблиці 6.1 наведена
номенклатура діапазонів частот.

102
 Таблиця 6.1
Номенклатура діапазонів частот
Діапазон частот Діапазон хвиль Відповідний метричний
розподіл діапазонів
Від ЗО до 300 кГц Від 104до 103м Кілометрові хвилі (низькі
частоти, НЧ)
Від 300 до 3000 кГц Від 103до 102м Гектаметрові хвилі (середні
частоти, СЧ)
Від 3 до ЗО МГц Від 102до 10 м Декаметрові хвилі (високі
частоти, ВЧ)
Від ЗО до 300 МГц Від 10 до 1 м Метрові хвилі (дуже високі
частоти, ДВЧ)
Від 300 до 3000 МГц Від 1 до 0,1 м Дециметрові хвилі
(ультрависокі частоти,
УВЧ)
Від 3 до ЗО ГТц Від 10 до 1 см Сантиметрові хвилі
(надвисокі частоти, НВЧ)
Від ЗО до 300 ГТц Від 1 до 0,1 см Міліметрові хвилі
(надзвичайно високі
частоти, НЗВЧ)

6.2 Принцип дії IP-телефонії з використанням мобільного зв’язку та його

негативний вплив на довкілля

IP-телефонія об’єднує в собі різні засоби зв’язку, починаючи з ТМЗК і

закінчуючи смартфонами у вашій кишені. На рис.6.1. представленні деякі з них. Ці
засоби зв’язку працюють за допомогою різних технологій, а деякі використовують
радіо діапазон. А саме тому питання охорони навколишнього середовища гостро
стоїть над цією темою.

103
 Рис. 6.1 Послуги та засоби зв’язку в IP-телефонії.

Досить актуальним є питання біологічної безпеки стільникового

зв'язку. Незважаючи на його численні дослідження, однозначної відповіді вчені так і
не дали. Можна відзначити лише одне, за весь час існування стільникового зв'язку
жодна людина не отримала явного збитку здоров'ю через його
використання. Стільниковий зв'язок забезпечується базовими станціями і
мобільними радіотелефонами користувачів – абонентів. Серед встановлених в
одному місці антен базової станції є як передаючі, так і приймальні антени, які не є
джерелами ЕМП. Виходячи з технологічних вимог побудови системи стільникового
зв'язку, діаграма спрямованості антен у вертикальній площині розрахована таким
чином, що основна енергія випромінювання (більше 90%) зосереджена в досить
вузькому «промені». Він завжди спрямований у бік від споруд, на яких знаходяться
антени БС, і вище прилеглих будівель, що є необхідною умовою для нормального
функціонування системи. Як і говорилося вище, вплив стільникових телефонів на
здоров'я людини не виявлено, але що організм "відгукується" на наявність
випромінювання стільникового телефону. Таким чином, можна тільки

104
порекомендувати численним користувачам стільникового зв'язку дотримувати деякі
рекомендації.
За даними екологів і лікарів-гігієністів відомо, що всі діапазони
електромагнітного випромінювання впливають на здоров’я та працездатність людей
і мають серйозні наслідки. Електричні поля промислової частоти оточують людину
цілодобово, завдяки випромінюванню від електропроводки, освітлювальних засобів,
побутових електроприладів, ліній електропередач тощо.
Енергетичне навантаження від електромагнітних випромінювань в
промисловості та в побуті зростає постійно у зв’язку зі стрімким розширенням
мережі джерел фізичних полів електромагнітної природи, а також із збільшенням їх
потужностей. Людина не здатна фізично відчувати електромагнітне поле, проте
воно викликає зменшення його адаптивних резервів, зниження імунітету,
працездатності, під його впливом у людини розвивається синдром хронічної втоми,
збільшується ризик захворювань. Особливо небезпечним є вплив електромагнітних
випромінювань на дітей, підлітків, вагітних жінок та осіб з ослабленим здоров’ям.

6.2.1 Механізми біологічної дії електромагнітного поля

Механізм дії електромагнітного випромінювання на живі організми до цих пір

остаточно не досліджений. Існує кілька гіпотез, що пояснюють біологічну дію
електромагнітного поля. В основному вони зводяться до індіціруваню струмів в
тканинах і безпосереднього впливу поля на клітинному рівні, в першу чергу з його
впливом на мембранні структури. Передбачається, що під дією електромагнітного
поля може змінюватися швидкість дифузії через біологічні мембрани, орієнтація і
конфірмація біологічних макромолекул, крім того, стан електронної структури
вільних радикалів. Мабуть, механізми біологічної дії електромагнітного поля мають,
в основному, неспецифічний характер і пов’язані зі зміною активності регуляторних
систем організму.

105
 6.2.2 Вплив електромагнітного випромінювання на хімічні реакції

Живі організми являють собою складні гетерогенні системи, в яких

біоколлоідам і фізико-хімічним реакціям належить провідна роль. На підставі
безперервних багаторічних досліджень кількома вченими було показано, що
швидкість реакцій в колоїдних системах залежить від сонячної активності і
розташування щодо геомагнітних полюсів, причому основна причина цього – зміна
властивостей води під впливом електромагнітного поля – спільного компонента
реакцій в живих і неживих об’єктах.

6.2.3 Вплив електромагнітного поля на клітину

Мішенню для ініціації в першу чергу, є мембрани, плазматичні і

внутрішньоклітинні, що обмежують різні органели та внутрішньоклітинні
компоненти. Відома велика чутливість клітинних мембран до впливу
найрізноманітніших хімічних і фізичних агентів, в тому числі до опромінення.
Морфологічні та функціональні порушення мембран виявляються практично відразу
після опромінення і при дуже малих дозах. Зміна іонного складу, що виникає при
цьому, може ініціювати в клітці проліферативні процеси. Крім зміни проникності
біологічних мембран і прискорення активного транспорту катіонів натрію, під
впливом електромагнітного випромінювання відбувається активація перекисного
окислення ненасичених жирних кислот і роз’єднання процесів окислення і
фосфорилювання в мітохондріях.
Зміни на рівні клітини розвиваються через те, що електромагнітне поле
впливає на заряджені частинки і струми, внаслідок чого енергія поля на клітинному
рівні перетворюється в інші види енергії. Атоми і молекули в електричному полі
поляризуються, полярні молекули орієнтуються по напрямку поширення магнітного
поля. В електролітах, якими є рідкі складові тканин, після впливу зовнішнього поле
виникають іонні струми. Змінне електричне поле викликає нагрівання тканин живих
організмів як за рахунок змінної поляризації діелектрика (сухожиль, хрящів, кісток),
так і за рахунок появи струмів провідності. Тепловий ефект є наслідком поглинання

106
енергії електромагнітного поля. Чим більше напруженість поля і час впливу, тим
сильніше виражені вказані ефекти. До величини в 10 мВт/м, умовно прийнятої за
тепловий поріг, надлишкове тепло відводиться за рахунок механізму терморегуляції.
Крім того, чутливість органів до перегріву визначається їх будовою. Найбільш
чутливі до перегріву органи зору, мозок, нирки, жовчний і сечовий міхур.

6.2.4 Вплив електромагнітного поля на нервову систему

У монографіях професора Ю.А. Холодова опубліковані результати його

багаторічних досліджень з проблеми впливу електромагнітних і магнітних полів на
центральну нервову систему. Було встановлено наявність прямої дії
електромагнітного поля на мозок, мембрани нейронів, пам’ять, умовно-рефлекторну
діяльність. У модельних експериментах показано можливість впливу слабких
електромагнітних полів на процеси синтезу в нервових клітинах. Отримано виразні
зміни імпульсації коркових нейронів, що призводять до порушення переданої
інформації в більш складні структури мозку. Р.І. Крутікова виявлено, що при дії
електромагнітного поля у надвисокочастотному діапазоні може розвинутися
порушення короткочасної пам’яті.

6.2.5 Вплив електромагнітного випромінювання на імунну систему

В наш час накопичено достатньо даних, що вказують на те, що при дії

електромагнітного поля порушуються процеси імуногенезу. Встановлено, що під
впливом електромагнітного поля змінюється характер інфекційного процесу,
виникають порушення білкового обміну, спостерігається зниження вмісту
альбумінів і підвищення гамма-глобулінів в крові. Крім того, електромагнітне поле
може виступати в якості алергену або пускового фактора, викликаючи важкі реакції
у хворих алергіків при контакті з електромагнітним полем.

107
 6.2.6 Вплив електромагнітного поля на статеву систему

Під впливом електромагнітного випромінювання знижується функція

сперматогенезу, змінюється менструальний цикл, уповільнюється ембріональний
розвиток, виникають вроджені каліцтва у новонароджених дітей і зменшення
лактації у годуючих матерів.

6.2.7 Вплив слабких електромагнітних полів на живі організми

Слабкі електромагнітні поля при інтенсивності менш порога теплового ефекту

також впливають на зміни у живій тканині. Дослідження біологічного впливу
стільникового телефону, комп’ютерного блоку та інших електронних засобів
проведені в ряді російських наукових центрів, у тому числі – і на біологічному
факультеті Московського державного університету. При цьому шкідливість
електронних засобів перевірялась як у робочому, так і у вимкненому стані пристрої,
в тому числі і без засобів живлення.
Результати проведених досліджень з оцінки впливу стільникового телефону,
комп’ютера та інших сучасних радіоелектронних засобів на різні організми як у
робочому, так і у вимкненому стані виявилися невтішними і показали вкрай
негативний їх вплив на стан біологічних об’єктів, яке проявлялось:
- у зниженні рухової активності і виживання мікроорганізмів;
- у збільшенні смертності мікроорганізмів;
- в погіршенні регенерації тканин;
- в порушенні ембріонального і личинкового розвитку;
- у зниженні біохімічних реакцій, порушення метаболізму;
- у зниженні енергетичного потенціалу у всіх життєво важливих системах
організму.

108
 6.3 Методи та засоби захисту навколишнього середовища від впливу
техногенних чинників

Для зменшення впливу ЕМВ на персонал та населення, яке знаходиться у зоні

дії радіоелектронних засобів, потрібно вжити ряд захисних заходів. До їх числа
можуть входити організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні.
Здійснення організаційних та інженерно-технічних заходів покладено
передусім на органи санітарного нагляду. Разом з санітарними лабораторіями
підприємств та установ, які використовують джерела електромагнітного
випромінювання, вони повинні вживати заходи з гігієнічної оцінки нового
будівництва та реконструкції об'єктів, котрі виробляють та використовують
радіозасоби, а також нових технологічних процесів та обладнання з використанням
ЕМВ, проводити поточний санітарний нагляд за об'єктами, які використовують
джерела випромінювання, здійснювати організаційно-методичну роботі з підготовки
спеціалістів та інженерно-технічний нагляд.
Ще на стадії проектування необхідно забезпечити такі взаємні розташування
опромінюючих та опромінюваних об'єктів, яке б зводило до мінімуму інтенсивність
опромінення. Оскільки повністю уникнути опромінення неможливо, потрібно
зменшити ймовірність проникнення людей у зони з високою інтенсивністю ЕМП,
скоротити час перебуванні під опроміненням. Потужність джерел випромінювання
мусить буті мінімально потрібною.
Виключно важливе значення мають інженерно-технічні методи та засоби
захисту: колективний (група будинків, район, населений пункт), локальний (окремі
будівлі, приміщення) та індивідуальний. Колективний захист спирається на
розрахунок поширення радіохвиль в умовах конкретного рельєфу місцевості.
Економічно найдоцільніше використовувати природні екранні складки місцевості,
лісонасадження, нежитлові будівлі.
Встановивши антену на горі, можна зменшити інтенсивність поля, яке
опромінює населений пункт у кілька разів. Аналогічний результат дає відповідна
орієнтація діаграми спрямованості, особливо високоспрямованих антен, наприклад,

109
шляхом збільшення висоти антени. Але висока антена складніша, дорожча, менш
стійка. Крім того, ефективність такого захисту зменшується з відстанню.
При захисті від випромінювання екрана повинно враховуватись затухання
хвилі при проходженні через екран (наприклад, через лісову смугу). Для
екранування можна використовувати рослинність. Спеціальні екрани у вигляді
відбивальних і радіо-поглинальних щитів дорогі, малоефективні й
використовуються дуже рідко.
Локальний захист дуже ефективний і використовується часто. Він базується на
використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії
випромінювання у матеріалі та віддзеркалення від його поверхні. Для екранування
шляхом віддзеркалення використовують металеві листи та сітки з доброю
провідністю. Захист приміщень від зовнішніх випромінювань можна здійснити
завдяки обклеюванню стін металізованими шпалерами, захисту віком сітками,
металізованими шторами.
Опромінення у такому приміщенні зводиться до мінімуму, але віддзеркалене
від екранів випромінювання і перепоширюється у просторі та потрапляє на інші
об’єкти.

6.3.1 До інженерно-технічних засобів захисту також належать:

- конструктивна можливість працювати на зниженій потужності у процесі

налагоджування, регулювання та профілактики;
- робота на еквівалент налагоджування;
- дистанційне керування.
Для персоналу, який обслуговує радіозасоби та перебуває на невеликій
відстані потрібно забезпечити надійний захист шляхом екранування апаратури.
Поряд із віддзеркалюючими широко розповсюджені екрани з матеріалів, що
поглинають випромінювання.
Існує велика кількість радіопоглинальних матеріалів як однорідного складу,
так і композиційних, які складаються з різнорідних діелектричних та магнітних

110
речовин. З метою підвищення ефективності поглинаюча поверхня екрана
виготовляється шорсткою, ребристою або у вигляді шипів.
Радіопоглинальні матеріали можуть використовуватися для захисту
навколишнього середовища від ЕМВ, яке генерується джерелом, що знаходиться в
екранованому об'єкті. Крім того, радіопоглиначами для захисту від віддзеркалення
личкуються стіни безлунких камер – приміщень, де випробовуються
випромінювальні пристрої. Радіопоглинальні матеріали використовуються в
кінцевих навантаженнях та еквівалентах системах.
Засоби індивідуального захисту використовують лише у тих випадках, коли
інші захисні заходи неможливо застосувати або вони недостатньо ефективні: при
переході через зони збільшеної інтенсивності випромінювання, при ремонтних та
налагоджувальних роботах у аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю
та при зміні інтенсивності опромінення. Такі засоби незручні в експлуатації,
обмежують можливість виконання робочих операцій, погіршують гігієнічні умови. 
Для захисту тіла використовується одяг із металізованих тканин та
радіопоглинаючих матеріалів. Металізована тканина складається з бавовняних чи
капронових ниток, спіральне обвитих металевим дротом, таким чином, ця тканина,
мов металева сітка (при віддалі між нитками 0,5 мм) послаблює випромінювання не
менш, як на 20 – 30 дБ. При зшиванні деталей захисного одягу потрібно
забезпечити контакти ізольованих провідників. Тому електрогерметизація швів
проводиться електропровідними розчинами чи клеями, які забезпечують
гальванічний контакт або збільшують ємнісний зв'язок проводів, котрі не
контактують.
Очі захищають спеціальними окулярами зі скла з нанесеною на внутрішній бік
провідною плівкою двоокису олова. Гумова оправа окулярів має запресовану
металеву сітку або обклеєна металізованою тканиною; цими окулярами
випромінювання НВЧ послаблюється на 20 – 30 дБ.
Раніше використовувані рукавички та бахіли зараз вважають непотрібними,
оскільки допустима величина щільності потоку енергії для рук та ніг у багато разів
вища, ніж для тіла.

111
 Колективні та індивідуальні засоби захисту можуть забезпечити тривалу
безпечну роботу персоналу на радіооб'єктах.

Рекомендації щодо захисту

1) Використовувати стільниковий телефон у випадках необхідності;

2) Не розмовляти безперервно більше трьох-чотирьох хвилин;

3) Не допускати використання стільникового телефону дітьми;

4) Вибирати телефон з меншою максимальною потужністю випромінювання;

5) Вільні – руки, розміщуючи його антену в геометричному центрі даху.

Висновки

У зв'язку зі стрімким зростанням числа технологій і приладів уникнути впливу

ЕМВ в сучасному світі практично неможливо. Різні організації, як державні, так і
міжнародні, розробили безліч стандартів і вимог для запобігання впливу
електромагнітного поля на людину і, майже вся техніка, яка існує, відповідає цим
вимогам. Таким чином, можна зробити висновок, що дотримання санітарних і
гігієнічних норм при містобудуванні і дотримання необтяжливих рекомендацій з
використання побутових приладів практично нівелює вплив електромагнітних полів
на людину. Проте це питання має і буде досліджуватися далі.

112
 ВИСНОВКИ

В даній роботі була розглянута історія розвитку та типи викликів IP-телефонії.

IP-телефонія має багато переваг над телефонною мережею загального користування.
Головними з яких є масштабованість, дешевизна та розширені можливості. Тому,
якщо говорити про побудову телефонного зв’язку в компанії чи підприємстві в
першу чергу потрібно звертати увагу на дешевизну та функціональні можливості IP-
АТС. В результаті цього був проведений порівняльний аналіз двох принципово
різних корпоративних IP-АТС Asterisk та Panasonic KX-TDA100, та обрахунок
вартості кожної з них. Після чого була проведена оптимізація мережі IP-телефонії за
допомогою апаратного комплексу Raspberry Pi 3 та програмного забезпечення
RasPBX, що дало змогу значно зменшити витрати електроенергії та коштів.
Також був проведений аналіз комплексу Asterisk. Було розглянуто найбільш
поширені функціональні можливості даного комплексу, протоколи та кодеки, які
підтримуються. Asterisk – комплекс із необхідним обладнанням, надає всі
можливості класичної АТС, підтримує масу VoIP протоколів і надає величезний
вибір функцій: запис розмов, об’єднання офісів, зниження витрат, деталізація
дзвінків, інтеграція з CRM, голосове меню, групи викликів, гео номера, голосова
пошта, захист від прослуховування, номерні плани, черга дзвінків, прийом факсів на
E-Mail, відеодзвінки, конференц зв’язок, підключення до GSM, зворотній дзвінок.
Комплекс Asterisk є дуже гнучким в налаштуванні та надає можливість
розширювати функціонал IP-PBX в залежності від потреби, при цьому можна
налаштовувати якість голосу за допомогою різних аудіо кодеків. Даний комплекс є
універсальним рішенням IP-PBX, тому що він має підтримку всіх нині популярних
протоколів IP-телефонії та Internet.
Також було описано реалізований на практиці стенд мережі IP-телефонії та
було розроблено лабораторні роботи. Даний стенд надає нам можливість майже
максимально точно випробувати всі функціональні можливості комплексу Asterisk з
майбутнім розширенням апаратних складових комплексу. Використовуючи данні

113
лабораторні роботи можна самостійно навчитися встановлювати та налаштовувати
комплекс Asterisk, а також налаштовувати діалплан та інші функції IP-PBX.
Для простоти налаштування та встановлення мережі IP-телефонії на базі ПЗ
RasPBX на апаратному комплексі Raspberry Pi 3 було розроблемо ряд інструкцій.
Важливим моментом в даному випадку є проблеми, які виникають при такому типу
роботи. Тому було розглянуто деякі з них.
Було приділено багато уваги охороні праці. Це пов’язано з тим, що робоче
місце інженера-дослідника пов’язане з впливом шкідливих виробничих чинників
таких як: виробничий шум, освітлення, мікроклімат. Було запропоновано ряд
пропозицій по зниженню рівнів шумів в лабораторії з дослідження мережі IP –
телефонії, тобто використання зкупоглинаючих матеріалів на стінах та стелі, та
встановлення водяного охолодження замість вентиляторів в комп’ютерах.
Було проведено аналіз охорони навколишнього середовища. У зв'язку зі
стрімким зростанням числа технологій і приладів уникнути впливу ЕМВ в
сучасному світі практично неможливо. Різні організації, як державні, так і
міжнародні, розробили безліч стандартів і вимог для запобігання впливу
електромагнітного поля на людину і, майже вся техніка, яка існує, відповідає цим
вимогам.

114
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Історія розвитку IP-телефонії [Електронний ресурс] // Topserver. – 2008. –

Режим доступу до ресурсу: http://topserver.donetsk.ua/etapy-rozvytku-ip-
telefoniji.html.
2. Росляков А. В. IP – телефония / А. В. Росляков, М. Ю. Самсонов, В. И.
Шибаєва. – Москва: Єко-Трендз, 2003.
3. Гольдштейн Б. С. IP – телефония / Б. С. Гольдштейн, А. В. Пинчук, А. Л.
Суховицкий. – Москва: Радио и связь, 2003.
4. Передача речи по сетям с коммутацией пакетов / А. Г.Жданов, Д. А.
Рассказов, Д. А. Смирнов, М. М. Шипилов., 2000.
5. Розвиток сучасних офісних IP-АТС [Електронний ресурс] // Tssonline. – 2011.
– Режим доступу до ресурсу:
http://www.tssonline.ru/articles2/Oborandteh/razvitie-sovremennih-ofisnih-ipats.
6. Можливості Asterisk [Електронний ресурс] // Voxlink. – 2013. – Режим доступу
до ресурсу: http://voxlink.ru/ip-pbx-asterisk-functions/recording/.
7. Asterisk [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу:
https://ru.wikipedia.org/wiki/Asterisk.
8. Меггелен Д. Asterisk: будущее телефонии / Д. Меггелен, Л. Мадсен, Д. Смит. –
Санкт-Петербург: Символ-Плюс, 2009. – 656 с.
9. IP Protocols [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://www.voip-info.org/.
10. Asterisk Project [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://wiki.asterisk.org.
11. Встановлення Asterisk [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://asterisk-pbx.ru/wiki/asterisk_install.
12.Цифровая гибридная IP-АТС Panasonic KX-TDA100 RU [Електронний ресурс]
– Режим доступу до ресурсу: http://www.panats.ru/kx-tda100.php.

115