УКРАЇНСЬКА МОВА І ЧИТАННЯ

3 КЛАС

1 СЕМЕСТР

до підручника Українська мова і читання

(автори І. Большакова, М. Пристінська)

Автори: Інна Большакова,

Олена Шибкова,

Наталя Кордуба
Елла Неміш

УРОКИ 5-8

Уроки № 5-6

(підручник - С.12-13, зошит - с. 1 )

Тема. Мова і мовлення. Ситуація спілкування

Розвиток мовлення. Я спілкуюся з другом/подругою

Очікувані результати: (див. КП уроки 5-6)

Ресурси:
 Медіаресурси
10 фактів про українську мову Додаткова інформація :

https://www.youtube.com/watch?v=qZqCf09p
vVc

Ключові слова: мова, мовлення, усне мовлення, писемне мовлення, ситуація спілкування, мета спілкування, адресант,
адресат.

Стіна слів:

Мова, мовлення, усне мовлення, писемне мовлення, ситуація спілкування, мета спілкування, адресант, адресат.

Інформація для вчителя

МО́ВА, и, жін. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки.

МО́ВЛЕННЯ, я, сер.1. Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність.

СПІЛКУВА́ННЯ, я, сер. Взаємні стосунки, діловий, дружній зв'язок.

ОРІЄНТОВНІ МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ

Уведення в тему. Метод аналогії Додатки

У вчителя в руках годинник.

- Як ви думаєте, для чого мені потрібен годинник на

уроці української мови?
Вислухайте припущення дітей і доведіть до учнів думку:

- У світі час керує нашим життям. Та й годинники

можна побачити повсюди: на руці, в телефоні, на
стіні. От у нас розпочався урок, а я подивилася на
годинник і переконалася, що дзвоник пролунав
вчасно. Ви теж вмієте визначати час за
годинником.
- Є два слова: мова і мовлення. Як ви їх розумієте?
- Уявімо, що годинник – це мова. Він складається з
деталей, які з’єднані і працюють за правилами.
Мова – це звуки, слова, словосполучення, речення
текст.
- А потім ти починаєш користуватися годинником,
щоб визначити час. І от процес використання цього
годинника і є мовленням.
- Тобто, поки годинник стоїть не заведений – це
мова. Як тільки ти починаєш користуватися
годинником – це мовлення.
Мовленням є застосування мови для спілкування,
для передання своїх думок, почуттів.
 Отже, мовлення – це мова в дії.

Розчитуємося

- Прочитай слова. З’ясуй значення невідомих слів.

- Розтлумач невідомі слова.

Читаємо та обговорюємо.
Працюємо з текстом с. 12
- Як ти розумієш значення виділених слів?
- Яким буває мовлення?
Запропонуйте прочитати та переказати текст у парі.

Складіть запитання до тексту.

- Що використовує усне (писемне) мовлення?

- Яким має бути мовлення?

Працюємо з таблицею в групі (додаток)

- Обговоріть і запишіть яким має бути усне і

писемне мовлення.
Стіна слів

Мова – здатність людини говорити, висловлювати свої

думки.

Мовлення - спілкування людей між собою за допомогою

мови.

Працюємо самостійно (с.12 в.2)

- Спиши речення, уставляючи слова з довідки.

- Що означає дотримуватися мовних правил?

Працюємо з реченням.

- Спиши речення.
- Поясни, що таке засіб спілкування? (Це те, за
допомогою чого ми спілкуємося)
 Працюємо зі схемою про ситуацію спілкування
Запропонуйте дітям розглянути схему (завдання3)

- Які питальні речення записані на трьох кольорових

плашках? Прочитайте.
- Чи можете ви дати відповіді на ці питання?
- Хто спілкується на схемі? (кошеня і мишеня)
- Хто говорить телефоном? Хто слухає? З ким
спілкується кошеня? Того, хто говорить –
повідомляє інформацію, називають адресант. Той,
хто слухає називається адресатом.
- Чи може відбуватися спілкування одночасно, коли
говорять дві людини? Чому ні?
- Коли один пише вам смс-повідомлення –він теж
надсилає інформацію комусь, кому вона
призначена. Я пишу тобі – я адресант. Я тебе
привітав, або повідомив домашнє завдання, або
запропонував десь зустрітися. Я хочу з тобою
розважитися разом або надати важливу інформацію
- Ти читаєш мої повідомлення або слухаєш мою
інформацію – ти адресат.
Стіна слів :
- Чи можна назвати слова адресат і адресант
спільнокореневими? Чому?
Читаємо другу плашку
- Навіщо люди телефонують (спілкуються) один
одному? З якою метою? (
- Де ми можемо спілкуватися? (читаємо третю
плашку)
- Погляньте на мишеня, що читає книжку.
З’ясуйте, як його назвати: адресат чи адресант?
(діти обговорюють в парі)
- А письменник, який написав цю книгу? Він хто?
адресат чи адресант?
- За допомогою мови ми можемо спілкуватися з
іншими людьми. Це залежить від ситуації, в якій
відбувається наше спілкування.
- У ситуації спілкування обов’язково є той хто
говорить, і той, до кого звертаються.
- Хто такий адресант? Що робить адресат?
- Для чого люди спілкуються між собою?
- Де відбуваються ситуації спілкування?

Опиши одну із ситуацій спілкування.

Розвиваємо навички творчого списування.

Закріплюємо вивчене.
- Виконай вправу 5. Прочитай завдання.
- Перевір себе.
Створюємо висловлювання (завдання 4)

- Пригадай з ким ти спілкуєшся?

- Якою є мета вашого спілкування?
- Склади 2-3 речення за зразком:
Я спілкуюся з другом/подругою, щоб…
- Користуйся підказками дітей.
Домашнє завдання на вибір

1) Завдання 1, с. 4 (друкованого зошита) - знайти та

підкреслити «зайве» слово;

2) Завдання 2 с.4 – пояснити вживання слів;

Розвиваємо мовлення Додатки або друкований зошит (с.4 впр.3)

- Уяви різні ситуації спілкування. Обговори з

однокласником, про що можуть говорити діти в
 таких ситуаціях (додатки)
Або
Дізнатися інформацію : ( учні з класу)З життя дітей

- Діалоги у вайбері, месенджері, на перерві,

телефоном
Наприклад:
Дізнатися інформацію про школу, улюблену книгу,
плани на вихідні.
Вплинути на когось : ( родина)З життя дітей

Наприклад:
- Записка один одному…від мами сину. Від сина –
мамі.
- Допомога з вибором мультфільму.
-
Підтримати когось :

- Підтримати подругу, яка застудилася.

- Підтримати однокласника в конфліктній ситуації.
Домовитись про щось : ( учні з класу)З життя дітей

Наприклад:
- Про святкування Дня осіннього іменинника.
- Про екскурсію.
- Про читання з другом.
Розповісти про себе
Працюємо з графічним організатором письмово. Роботу
вкладаємо у портфоліо.

Я дізнався/дізналася
Мова — найважливіший засіб людського
спілкування.
Мовлення -це діяльність людини, застосування
мови для спілкування, для передання своїх
думок, почуттів.
Мовлення буває усним і писемним.
Ситуація спілкування залежить від місця та
мети.
Я вчусь
Знаходити у тексті відповіді на поставлені запитання.
Виокремлювати інформацію для створення власного висловлення
з конкретною метою.
Удосконалювати власний письмовий текст, знаходити і
виправляти помилки, редагувати зміст тексту.
Відрізняти усне мовлення від писемного.