ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

ПРИГОТУВАННЯ ТА ОБВАЖНЕННЯ
БУРОВИХ РОЗЧИНІВ

Теоретичні відомості
Для приготування бурових розчинів використовують бентонітові, палигорскітові і каолін-гідрослюдисті глинопорошки.
Згідно з галузевим стандартом роздізняють такі марки гли-нопорошків:
– серед бентонітових: ПБМА, ПБМБ, ПБМВ, ПБМГ, ПББ, ПБВ, ПБГ, ПБД;
– серед палигорскітових: ППМВ, ППМГ, ППГ, ППД, ППН;
– серед каолін-гідрослюдистих: ПКГД, ПКГН;
де: ПБ, ПП, ПКГ – порошок бентонітовий, палигорскітовий. каолін-гідрослюдистий; М - модифікований, тобто
бентонітові порошки оброблені Nа2СО3, а палигорскітові – МgО; А. Б, Г, Д – вихід розчину (Т25 с) із однієї тонни
глинопорошку відповідно 20; 16; 12; 8; 5 м3/т; Н – не нормується.
В таблиці 4.1 приведені основні показники якості різних марок глинопорошків згідно галузевого стандарту.
Кількість сухого глинопорошку для приготування заданого об’єму бурового розчину визначають за формулою:
ρгл ( ρбр− ρв )
G гл=V бр
ρгл− ρв , (4.1)
де: ρгл , ρбр , ρв – відповідно густина глини, бурового розчину, води, кг/м 3; V бр – необхідний об’єм бурового
розчину, м3; Gгл – маса сухого глинопорошку, кг.
З врахуванням вологості глинопорошку:
ρгл ( ρбр −ρв )
Gгл=V бр
n⋅ρгл
(
ρ гл− ρв 1−n+
ρв ) ; (4.2)
табл. 4.1

або
1
 ρгл ( ρбр−ρ в )
G 'гл=V бр
( ρгл −ρв ) ( 1−n ) ;(4.3)
де: п – вологість глинопорошку в долях одиниці: для практичних розрахунків n=0,05−0,1 .
Об'єм води для приготування бурового розчину можна визначити за формулою:
ρгл− ρбр
V в=V бр
ρгл − ρв , (4.4)
де V в – об'єм води, м3.
Для перевірки виконання розрахунків часто використовують рівняння:
V бр=V в+V гл ; (4.5)
V гл=G гл / ρгл ; (4.6)
де: V гл – об'єм глини, м3.
Густина найбільш розповсюджених глин знаходиться у межах 2500-2700 кг/м3.
Для обважнення бурового розчину використовують карбонатні, залізисті, баритові та свинцеві обважнювачі.
У зв'язку з тим, що карбонати розчинні в кислому середовищі, карбонатні обважнювачі застосовують для підвищення
густини розчину при розкритті продуктивних горизонтів. Це дає можливість за допомогою кислотних обробок зменшити
шкідливий вплив кольматації продуктивного горизонту твердою фазою бурового розчину.
Серед карбонатних обважнювачів відомі: крейда, вапняк. мергель. доломіт, сидерит. Найбільше розповсюдження в
практиці буріння має крейда, ρкр =2600−2700 .
Серед залізних обважнювачів відомі: гематит (Fe2O3), магнетит (Fe3O4), ільменіт (FeOTiO2). Недолік залізистих
обважнювачів – великі абразивні і магнітні властивості. Застосовуються у практиці буріння – гематит (р=4150-4400 кг/м3) і
магнетит (р= 4200-4350 кг/м3). Густина гематиту без домішок 5300 кг/м3, а магнетиту 4900-5200 кг/м3.
Серед баритових обважнювачів розрізняють вологі флотаційні (КБ-1, КБ-2, КБ-3, КБ-4, КБ-5. КБ-6), підсушені флота-
ційні (І, II, III сортів) і модифіковані (ОБПМ-1, ОБПМ-2, ОБПМ-3). Густина баритових обважнювачів коливається від 4000 до
4300 кг/м3. Баритові обважнювачі у порівнянні із залізистними менш абразивні і майже інертні, тому у практиці буріння їх
більше застосовують. У зв’язку з тим, що поверхня 4 потаційного бариту покрита флотореагентрм (фенолом), перед введенням
в розчин його слід гідролізувати.
В таблиці 4.2 приведені основні показники якості обва-жнювачів згідно з галузевими стандартами.
2
 Свинцевий обважнювач – галеніт (РbS) має густину
3
р=7400-7600 кг/м і застосовується рідко.
Кількість обважнювача, необхідного для обважнення бурового розчину, визначають за формулою:
ρоб . в ( ρоб . р −ρбр )
Gоб . в =V бр
nρоб . в
(
ρоб . в−ρ об . р 1−n
ρоб . р ) (4.7)
або
ρоб .в ( ρоб . р −ρбр )
G об . в =V бр
( ρоб . в− ρоб . р ) ( 1−n ) ,
де: ρоб . в ; ρоб . р – густина обважнювача і обважненого бурового розчину, кг/м3; бр – об’єм бурового розчину, який
V

обважнюється; n – вологість обважнювача в долях одиниці, знаходиться в межах 0,015-0,12.

При п=0 формула для визначення кількості обважнювача буде мати такий вигляд:
ρоб . в ( ρоб . р − ρбр )
G об . в =V бр
ρ об . в− ρоб . р
(4.8)
Збільшення об’єму бурового розчину ( ΔV ) після обваж-нення визначається за формулою:
Gобв
ΔV =
ρобв . (4.9)
Слід мати на увазі, що залежно від якості глинопорошку шляхом змішування води і глини можна отримати буровий
розчин з максимальною густиною 1200-1230 кг/м3 зі структурно механічними властивостями в технологічних межах. В
практиці буровий розчин готують без. обважнювача до густини 1100-1150 кг/м3.
Формула (4.1) зміниться, якщо розрахувати кількість глини на 1 м 3 води, але у цьому випадку ми отримаємо об’єм
G гл
ΔV бр=
бурового розчину більший на величину ρглв :
ρгл ( ρбр −ρв )
Gгл= Vв
ρбр −ρв .
(4.10)
Формула (4.8) також буде іншою, якщо визначати кількість обважнювача із умови отримання після обважнення

3
необхідної кількості обважненого бурового розчину V об .р
ρобв ( ρоб . р −ρб . р )
G обв = V об . р
ρ обв− ρбр , (4.11)
де V об .р – об’єм обважненого бурового розчину.
Максимальна густина, до якої можна обважнити буровий розчин без хімічної обробки орієнтовно становить
( 0,4−0,5 ) ρобв . Її значення залежить від обважнюючої здатності обважнювача (ОЗО), основного показника якості будь-якого
обважнювача.
ОЗО – максимальна кількість обважнювача. яку можна ввести в буровий розчин для отримання максимальної можливої
його густини при структурно механічних властивостях бурового розчину в технологічних межах.
Виконання роботи
1. Розрахувати необхідну кількість глини і води для приготування бурового розчину об’ємом 1 л із заданою густиною
(1100 кг/м3, 1120 кг/м3, 1080 кг/м3, 1150 кг/м3, 1060кг/м3).
2. Зважити розраховану кількість глини і мірним циліндром відміряти потрібний об’єм води.
3. Змішати компоненти бурового розчину у спеціальному посуді (ємності) із застосуванням лабораторних змішуючих
пристроїв до отримання однорідної суспензії.
4. Заміряти густину бурового розчину. У випадку, якщо густина бурового розчину відрізняється від заданої на ±20кг/м 3,
то розбавленням водою або додатковим введенням глини добитися заданого значення густини.
5. Заміряти інші показники бурового розчину: умовну в’язкість, СНЗ 1/10, фільтрацію, товщину фільтраційної кірки, вміст
піску.
6. Заміряти об’єм бурового розчину, який залишився після дослідження і доповнити його компонентами до об’єму 1л,
щоб густина його залишалася без зміни.
7. Розрахувати необхідну кількість обважнювача для отримання густини бурового розчину на 100-200 кг/м 3 більшу ніж
густина попередньо приготовленої промивальної рідини.
8. Зважити необхідну кількість обважнювача і ввести його в буровий розчин, перемішуючи до отримання однорідної
суспензії.
9. Заміряти основні показники бурового розчину.
10. Результати розрахунків і замірів записати в таблицю 4.3.
Оформлення результатів
4
 1. Виконати розрахунки згідно з наведеними формулами.
2. Визначити похибку між розрахованими та заміряними густинами бурового розчину
|ρФ ρВ|
Δ= ⋅100 %
ρВ .
3. Виконати порівняльний аналіз впливу обважнювача на вміст піску та умовну в’язкість.
4. Виконати розрахунок необхідної кількості матеріалів і обважнювана для приготування 100 м 3 бурового розчину з
урахуванням вологості матеріалів ( n=10 %) і без неї. Визначити перевитрату матеріалів.
5. Зробити висновки.

5
6
7
8
9
10