Бурові промивальні рідини

1
 Задача №1.

Буровий розчин об’ємом VБ.Р =50 м3 і густиною бр=1280 кг/м3 обробимо 1,5 % КМЦ.
Обробка виконувалася 5% водним розчином КМЦ густиною 1010 кг/м 3. Яку кількість
крейди вологістю 10% необхідно ввести в буровий розчин для відновлення його
початкової густини.

Розв’язок:
Запропоновану задачу можна розв’язувати виходячи із 2-х умов:
а) із умови обробки бурового розчину на кінцевий об’єм, коли після обробки будемо
мати в результаті об’єм більше 50 м3.
б) З умови обробки бурового розчину на початковий об’єм, коли після обробки в
результаті отримаємо об’єм, що дорівнює початковому (вихідний об’єм) 50 м3.

Перша умова.
Для розв’язку задачі необхідно вивести робочу формулу на підставі відомих
пропорцій.
Приймемо, що після обробки бурового розчину його об’єм становитиме:
Vк=VБ.Р.+V, (26.4)
де Vк- кінцевий об’єм бурового розчину
VБ.Р – початковий об’єм бурового розчину
V – об’єм 5-ти % водного розчину КМЦ
Таким чином
VБ.Р + V – 100%
mкмс – n ,
тут mкмц – маса КМЦ, яка необхідна для обробки,
а n – кількість КМЦ в процентах.
(V  V)  n
m КМЦ  Б.Р , (26.5)
100
Оскільки обробка КМЦ здійснювалась водним розчином, то визначимо V – об’єм 5-
ти % водного розчину КМЦ. Для цього скористаємось наступною пропорційною
залежністю:
m – 100 л
mкмц – V,
де m – маса КМЦ в 100 л водного розчину заданої концентрації (m=5% для нашої
задачі)
m  100
V  КМЦ , (26.6)
m

Підставимо рівняння (2) в (3) і розв’яжемо його відносно V.

(VБ.Р  V)  n  100

V  , (26.7)
100  m
V(m-n)= VБ.Р · n

2
 VБ.Р  n
, V  (26.8)
mn
Таким чином об’єм 5-ти процентного водного розчину становить:
50  1,5
V   21,43м 3
5  1,5
а після обробки в наявності будемо мати
2

 Vi  V
І 1
Б.Р.  V  50  21,43  71,43 м3 бурового розчину.
Густина цього розчину буде становити:
m б.р  m в.р.КМЦ 50 1280  21,43 1010
 СУМ    1200 кг/м3
VБ.Р.  V 71,43
Визначимо кількість крейди для відновлення початкової густини бурового розчину:
 ОБВ   ОБ.В   ВИХ 
m ОБВ   VБ.Р
 a   ОБВ  , (26.9)
 ОБВ   ОБ.Р  1  a  
  ОБ. Р 

де обв – густина обважнювача, кр=2900 кг/м3

об.р. – густина обважненого розчину, об.р=1280 кг/м3
вих – густина розчину, що обважнюється, вих=1200 кг/м3
Vб.р. – об’єм бурового розчину, який обважнюється, Vб.р.= 71,43 м3
а – вологість обважнювала в долях одиниць, а= 0,1
2900  (1280  1200)
m КР   71,43  11366,1
 0,1  2900  кг
2900  1280  1  0,1  
 1280 

11366,1
Ця кількість крейди становить  4м3
2900
На завершення розрахуємо додаткову к-ть 5-ти % водного розчину КМЦ на ці 4 м3.
Загальний об’єм розчину після обважнення становить:
71,43+4=75,43 м3
75,43 – V/
71,43 – 21,43 5-ти % водного розчину КМЦ
Кінцевий об’єм 5-ти % водного розчину КМЦ:

75,43  21,43
V   22,6 м3
71,43
Використаємо перевірочний розрахунок, що густина після обробки і обважнення
становила 1280 кг/м3.
На підставі матеріального балансу запишемо, що

3
 50 1280  22,6 1010  11366,1
 СУМ   1281,9  1280 кг 3
50  22,6  4 м

Друга умова.

Для розв’язку задачі приймаємо, що після обробки бурового розчину згідно умови
залишається 50 м3. Маса КМЦ, виходячи з того, що 1 % на 1 м 3 становить 10 кг буде
становити:
mКМЦ=1,5·10·50=750 кг.
Об’єм 5-ти % водного розчину КМЦ визначимо з пропорції
5 кг – 100 л 5-ти % водного розчину
750 кг - V

750  100
V   15000 л  15м 3
5
В першому наближенні із вихідного об’єму бурового розчину необхідно вилучити 15
3
м і звідси густина отриманого розчину становить:
35  1280  15  1010
Б.р   1200 кг м 3
35  15
Далі визначаємо необхідну к-ть крейди з умови отримання в результаті обважнення
50 м3 бурового розчину 1280 кг/м3
 кр   Б.р  Б.р  2900  1280  1200
m кр    7581
 а   кр   0,1  2900 
 кр  Б.р  1  а   2900  1200  1  0,1  
     1200 
 Б. р 

7581
Така к-ть обважнювала займає  2,62
2900

Відповідно для отримання в підсумку 50 м 3 обробленого КМЦ та обваженого

крейдою розчину, необхідно для обробки взяти бурового розчину на початковій стадії
35-2,62=32,38 м3
Виконуючи перевірку розрахунків, ми повинні отримати після обробки бурового
розчину 5-ти % водним розчином КМЦ та крейдою густину обробленого розчину 1280
кг/м3.

32,38  1280  15  1010  7581

 Б. р   1280 кг м 3
32,38  15  2,62

4
 Задача 2.

Із умови , що об’єм бурового розчину в кінці обробки повинен дорівнювати

початковому визначити необхідну кількість матеріалів (глини, води та обважнювача) при
обробці всього об’єму розчину двома процентами крохмального реагенту. Буровий
розчин, що знаходиться в свердловині та елементах циркуляційної системи має густину
1180 кг/м3 обробляється з глибини 3000 м. Обробка здійснюється 10- ти процентним
водним розчином крохмального реагенту густиною 1020 кг/м3. Визначити об’єм розчину,
вилученого під час обробки . Цей об’єм розчину компенсується свіжоприготовленим
буровим розчином.
Задачу розв’язати для наступних даних:
- проміжна колона діаметром 219 мм опущена на глибину 2500 м
- експлуатаційна колона проектується до глибини 4000 м
- діаметр долота при бурінні під експлуатаційну колону 190,5 мм
- коефіцієнт кавернометрії 1,2
- товщина стінки проміжної колони 10 мм
- густина обважнювача 4000 кг/м3
- об’єм розчину в елементах циркуляційної системи 30 м3
Розв’язок:
1. Визначаємо об’єм розчину, який підлягає обробці із умови, що об’єм в кінці
обробки бурового розчину повинен дорівнювати початковому:
 
VБ.р  VБ.Р.Ц.С  VПР.К  VВ.С.  VБ.Р.Ц.С.   d 2ВХ.ПР  h ПР   d 2д   H СКВ  h ПР   К (26.10)
4 4
Vб.р.ц.с. - об’єм бурового розчину в елементах циркуляційної системи;
Vпр.к. - об’єм проміжної колони;
Vв.с. - об’єм внутрішнього ствола свердловини;
d вн.пр - внутрішній діаметр проміжної колони;
dд - діаметр долота.
3,14 3,14
VБ.Р  30   0,199 2  2500   0,1905 2  500  1,2  30  77,7  17,1  124,8м 3
4 4
Для зручності приймаємо 125 м3
Таким чином в кінці обробки на свердловині повинно знаходитись 125 м 3
обробленого крохмальним реагентом бурового розчину густиною 1180 кг/м3
2. Визначаємо кількість крохмального реагенту на 125 м 3 бурового розчину.
Оскільки 1% це 10 кг на 1м3 бурового розчину то,
mкр=2·10·125=2500 кг.
3. При умові, що обробка буде виконуватись 10 % водним розчином крохмального
реагенту, об’єм цього розчину становить виходячи із пропорції
10 кг - 100 л 10% водного розчину
2500 кг - V 10 % водного розчину
2500  100
V10% К.Р.   25000 л  25м 3
10
Відповідно із 125 м3 бурового розчину густиною 1180 кг/м3 необхідно вилучити 50 м3
бурового розчину в амбар, оскільки вилучений об’єм бурового розчину 25 м 3
компенсується свіжоприготовленим такого ж об’єму, але з густиною, яка повинна
забезпечити у підсумку задану густину бурового розчину 1180 кг/м3.
5
 4. Визначаємо густину свіжоприготовленого бурового розчину, виходячи із умови,
що в результаті обробки будемо мати 125 м3 бурового розчину густиною 1180 кг/м3.
.Р .   Б. Р.  V10% К . Р.   10% К .Р  VБ.Р.   Б. Р.св
VБпоч св
 Б. Р .  , (26.11)
VБ.Р.
де VБпоч
. Р. − початковий об’єм бурового розчину, який підлягає обробці.

VБпоч
.Р .  (125  50)  75м 3 , густина цього розчину 1180 кг/м3
VБсв.Р. − об’єм свіжоприговленого бурового розчину.
VБсв.Р.  25м 3 . Густина цього розчину визначається на підставі вищенаведеної
залежності:
 Б.Р.СВ 

 Б.Р.  VБ.Р. VБпоч 
.Р.  V10% К .Р.  10% К.Р.

1180  125  75  25  1020
 1340 кг м 3
св
V Б. Р . 25
5. Кількість глини для отримання 25 м3 бурового розчину густиною 1100 кг/м3
визначаємо за виразом :
      2600  1100  100
m гл  гл Б.Р. в  VБ.Р.   25  4062,5кг
 гл   в 2600  1000
6. Визначаємо кількість води для приготування 25 м3 бурового розчину густиною
1110 кг/м3:
 гл   Б.Р. 2600  1100
VВ   VБ.Р.   25  23,44м 3
 гл   в 2600  1000
7. Визначаємо к-ть обважнювача на 25 м3 вихідного розчину:
 об.    об.р   вих  4000  1340  1100 
m обв   VБ.Р.   25  9022,6кг
 об   об.р 4000  1340
9022,6
В підсумку отримаємо об’єм – 25   27,26м 3
4000
27,26
Коефіцієнт збільшення об’єму за рахунок обважнення складатиме:  1,09
25
Відповідно кінцеві кількості матеріалів бурового розчину густиною 1340 кг/м 3
становить:
4062,5 23,44
m гл   3726,3кг VВ   21,5м 3
1,09 1,09
9022,6
m обв   8278кг
1,09
Виконаємо перевірку розрахунків:
3726,3  21500  8272
 1340 кг м 3
25
8. Запишемо результати виконання розрахунків:
Об’єм вилученого розчину в амбар – 50м3
Об’єм 10 % водного розчину крохмального реагенту – 25 м3
Об’єм свіжоприготовленого розчину – 25 м3
Кількість глини – 3726,3 кг (3,73 т)
Об’єм води – 21,5 м3
Кількість обважнювача – 8278 кг ( 8,3 т)
Виконаємо перевірку розрахунків: у відповідності із положення м матеріального
балансу після змішування компонентів ми повинні отримати задану густину 1180 кг/м3
6
 1180  75  25  1020  25  1340
 1180 кг м 3
125
Запропоновану задачу можна розв’язати іншим способом, виконуючи розрахунок на
3
1 м вихідного розчину.
9. Маса крохмального реагенту на 1 м3 становить
mкр=2·10=20 кг
10. Об’єм 10 % водного розчину крохмального реагенту становить:
100
V10% к.р  20   200 л  0,2м 3
10
11. Об’єм вилученого розчину становить:
Vвил=2·0,2=0,4 м3
12. Визначаємо необхідну густину свіжоприготовленого розчину для компенсації
вилученого розчину із умови, щоб у підсумку була густина 1180 кг м 3
1180  1  0,4  0,2  1020  0,2   Б.Р.СВ
1180   1340 кг м 3
0,2
1180  0,4  0,2  1020
 Б.Р.СВ   1340 кг м 3
0,2
13. Кількість матеріалів для приготування 0,2 м3 бурового розчину 1340 кг/м3
буде становити:
2600  1100  1000 
m гл   0,2  32,5кг
2600  1000

2600  1100
VВ   0,2  0,188м 3
2600  1000

4000  1340  1100 

m ОБВ   0,2  72,18кг
4000  1340
0,218
Коефіцієнт збільшення об’єму розчину за рахунок обважнення становить: 0,2  1,09
Таким чином кількість матеріалів на 0,2 м3 бурового розчину буде дорівнювати:
32,5 0,188
m гл   29,81кг VВ   0,172м 3
1,09 1,09
72,18
m обв   66,2кг
1,09
Перевірка розрахунків:
29,81  172  66,2
 Б. Р   1340 кг м 3
0,2
14. Об’єм вилученого розчину становить:
VВИЛ  VБ.Р  0,4  125  0,4  50м 3
15. Визначаємо об’єм 10 % водного розчину крохмального реагенту:
V10% К.Р.=Vбр·0,2=125·0,2=25 м3
16. Об’єм свіжоприготовленого розчину густиною =1340 кг/м3 становить:
Vсв=Vбр·0,2=125·0,2=25 м3
17. Визначаємо кількість матеріалів на 25 м3 бурового розчину густиною 1340
кг/м3 виходячи із того, що в п.13 визначені їх кількості на 0,2 м3.
7
 29,81 0,172
m гл   25  3726,3кг VВ   25  21,5м 3
0,2 0,2
66,2
m обв   25  8275кг
0,2
Зрівнюючи отримані результати за 2 способом із результатами в п.8 очевидно, що два
способи дають правильні розв’язки задач.

Задача №3
Визначити необхідну кількість матеріалів для приготування бурового розчину
густиною 1300 кг/м3 при бурінні свердловин наступної конструкції:
324  500;219  1500;146  3500 . Буріння під кондуктор, проміжну та експлуатаційну
колону здійснюється відповідно долотами наступних розмірів: 393,7: 295,3: 190,5. Норми
витрати бурового розчину під кондуктор 0,64 м3 на 1м, під проміжну колону − 0,43 м3/м,
а під експлуатаційну колону − 0,45 м3/м. Коефіцієнти кавернометрії K 1  1,3 ; K 2  1,2 ;
K 3  1,1 . Товщини стінок по всіх колонах прийняти 12 мм.
кількість бурового розчину та матеріалів визначаємо двома способами:
─ визначення матеріалів по інтервалам з врахуванням використання бурового
розчину витісненого після цементування обсадних колон.
─ визначення матеріалів за загальноприйнятим способом виходячи із загальної
кількості бурового розчину.
Перший спосіб
1. Інтервал 0 − 500 м
VБ.Р.  VП.Є.  VЖ.С.  n 1  l1 , (26.12)
де VП.Є. − об′єм приймальних ємностей VП.Є.  40м 3

VЖ.С. − об′єм жолобної системи VЖ.С.  10м 3

l1 − інтервал буріння l1=500м
VБ.Р.  40  10  0,44  500  370м 3
Визначаємо кількість матеріалів за формулами із попередніх задач
2600  1100  1000
m гл   370  162,5  370  60125кг
2600  1000
2600  1100
VВ   370  0,9375  370  346,875м 3
2600  1000
4000  1300  1100 
m обв   370  296,29  370  109629,6кг
4000  1300
Визначаємо коефіцієнт збільшення об′єму бурового розчину за рахунок обважнення
109629,6
370 
К ЗБ  4000  1,074
370
В кінцевому варіанті з врахуванням Кзб
60125
m гл   55978,5кг Приймаємо mгл=56т
1,074
346,875
VВ   322,95м 3 Приймаємо VВ=323м3
1,074

8
 109629,6
m обв   102068,9кг Приймаємо mобв=102,1т
1,074
Виконуємо перевірку розрахунків
55978,5  322,95  102069
 Б. Р .   1300 кг м 3
55978,5 102069
 322,95 
2600 2600
2. Інтервал 500 − 1500 м
Спочатку визначаємо об′єм розчину на кінеці буріння під кондуктор
VБ.Р.К.  0,785  0,3932 2  500  1,3  79,08м 3 Приймаємо VБ.Р.К.=80м3
Визначаємо об′єм розчину в свердловині після цементування кодуктора
VК  0,785  0,3 2  500  35,3м 3
Об′єм витісненого розчину після цементування кондуктора буде становити
V  80  35,3  44,7м 3 Приймаємо V  40м 3 , а 4,7м3 вилучаємо в амбар після
змішування з тампонажом.
Визначаємо об′єм бурового розчину, необхідний для буріння під проміжну колону.
VБ.Р.ПР.  n 2  l 2  0,45  1000  450м 3
Із врахуванням розчину, який є в наявності після цементування кондуктора
приймаємо: VБ.Р.ПР.  450  40  410м 3
Визначаємо необхідну кількість матеріалів
2600  1100  1000
m гл   410  162,5  410  66625кг
2600  1000
2600  1100
VВ   410  0,9375  410  384,375м 3
2600  1000
4000  1300  1100 
m обв   410  296,29  410  121478,9кг
4000  1300
Визначаємо коефіцієнт збільшення об′єму бурового розчину за рахунок обважнення
121478,9
410 
К ЗБ  4000  1,074
410
Кінцеві значення матеріалів з врахуванням коефіцієнта збільшення:
66625
m гл   62030,26кг Приймаємо mгл=62,03т
1,074
384,375
VВ   357,87м 3 Приймаємо VВ=358м3
1,074
121478,9
m обв   113101,9кг Приймаємо mобв=113,1т
1,074
3. Інтервал 1500 − 3500 м
Визначаємо об′єм розчину на кінець буріння під проміжну колону
VБ.Р.ПР.К  VК  VВ.С.
де VВ.С. − об′єм відкритого ствола
VБ.Р.ПР.К  35,3  0,785  0,29532  1000  1,2  117,44м 3
Об′єм розчину в свердловині на кінець цементування проміжної колони

VСВ   d Б.К  l  0,785  0,14 2  36  0,554м 3
4
9
 Об′єм витісненого розчину після цементування
V  117 ,44  44,77  72,67м 3
Приймаємо V  68м 3
Визначаємо об′єм бурового розчину, який необхідний для буріння під експлуатаційну
колону.
VБ.Р  n 3  l 3  a  Vсв  n 3  l 3  a   VПР.К  VВ.С.  , (26.13)
деn − коефіцієнт запасу розчину на випадок флюїдопроявів
VСВ − об′єм бурового розчину, що дорівнює об′єму свердловини
 
VБ.Р.  0,15  2000  1,5  44,77  0,785  0,19052  2000  1,1  300  161,2  461,2м 3
З врахуванням розчину, який є в наявності після цементування проміжної колони
VБ.Р.  461,2  68  393,2м 3 Приймаємо VБ.Р.  393м 3
Визначаємо кількість матеріалів для приготування 393 м3 бурового розчину
2600  1100  1000
m гл   393  162,5  393  63862,5кг
2600  1000
2600  1100
VВ   393  0,9375  393  368,44м 3
2600  1000
4000  1300  1100 
m обв   393  296,29  393  116441,97кг
4000  1300
Кінцеві значення матеріалів з врахуванням коефіцієнта збільшення об′єму бурового
розчину:
62862,5
m гл   59462,26кг Приймаємо mгл=59,5т
1,074
368,44
VВ   343,05м 3 Приймаємо VВ=343,1м3
1,074
116441,97
m обв   1084181,96кг Приймаємо mобв=108,5т
1,074
Виконаємо перевірку розрахунків на підставі матеріального балансу

59500  343100  108500

 Б. Р   1300 кг м 3
393

2- й спосіб
Визначаємо кількість матеріалів за загальнопринятою методикою виходячи з
загальної кількості бурового розчину.
VБ.Р  VП.Є.  VЖ.С.  n 1  l1  n 2  l 2  n 3  l 3  a   VПР.К.  VО.С.   40  10  0,64  500  0,45  1000
Прий
 0,15  2000  1,5   44,77  0,785  0,1905  2000  1,1  50  320  450  300  161,2  1281,2м 3
маємо Vб.р= 1281 м3
2600  1100  1000
m гл   1281  162,5  1281  208195кг
2600  1000
2600  1100
VВ   1281  0,9375  1281  1200,93м 3
2600  1000
4000  1300  1100 
m обв   1281  296,29  1281  379547,5кг
4000  1300

10
 379547
1281 
К ЗБ  4000  1,074
1281
В кінцевому варіанті визначаєм кількість матеріалів для приготування 1281 м3
208195
m гл   193837кг Приймаємо mгл=194т
1,074
1200,93
VВ   1118 ,1м 3 Приймаємо VВ=1118м3
1,074
379547,5
m обв   353372кг Приймаємо mобв=353,4т
1,074
Визначаємо кількість матеріалів в інтервалі буріння 500  1500 м
m гл  162,5  450  73125кг VВ  0,9375  450  421,875м 3
m ОБВ  296,29  450  133330,5кг
З врахуванням коефіцієнту збільшення
73125
m гл   68081,9кг Приймаємо mгл=68,1т
1,074
421,875
VВ   392,78м 3 Приймаємо VВ=393м3
1,074
133330,5
m обв   124135,5кг Приймаємо mобв=124,1т
1,074
Кількість матеріалів для приготування бурового розчину в інтервалі буріння 1500 
3500 м
m гл  162,5  461,2  74945кг VВ  0,9375  461,2  432,375м 3
m ОБВ  296,29  461,2  136589,3кг
З врахуванням коефіцієнту збільшення бурового розчину
74945
m гл   69776,5кг Приймаємо mгл=69,8т
1,074
432,375
VВ   402,6м 3 Приймаємо VВ=403м3
1,074
136589,7
m обв   127165кг Приймаємо mобв=127,2т
1,074
Приведемо порівняльну таблицю результатів розрахнку за двома способами:
Таблиця 3.1 − Порівняльна характеристика результатів розрахнку за двома способами
Матеріали для Інтервали буріння
бурового Всього
розчину 0-500 500-1500 1500-3500
Глина, т 56/56 62,03/68,1 59,5/69,8 177,5/194
Вода, м3 323/323 358/393 343,1/403 1024,1/1119
Обважнювач,
102,1/102,1 113,1/124,1 108,5/127,2 323,7/353,4
т
Буровий
370/370 410/450 393/461 1173/1281,2
розчин

Чисельник − 1-й спосіб

11
 Знаменник − 2-й спосіб
Із таблиці видно, що не дивлячись на трудоємкість розрахунків за першим способом
кількість матеріалів підраховано значно точніше у порівнянні з другим способом. Глини,
води та обважнювача за другим способом потрібно на 10% більше ніж за першим
способом. Таким чином застосування першого способу є доцільнішим.

Задача 4
Розв′язати 3 при умові, що густина бурового розчину при бурінні під кондуктор
становить 1  1080 кг м 3 , при бурінні під проміжну колону  2  1250 кг м 3 , при бурінні під
експлуатаційну колону  3  1130 кг м 3 .
Під час буріння свердловини під кондуктор за рахунок ″самозаміну″ густина стала
1  1160 кг м 3
Розв′язок
Інтервал 5 − 500 м
VБ.Р.=370 м3 − із попередньої задачі
2600  1080  1000
m гл   370  48100кг
2600  1000
2600  1080
VВ   370  351,5м 3
2600  1000
Інтервал 500 − 1500
На підставі розрахунків із попередньої задачі після цементування кондуктора маємо
40 м3 розчину густиною 1160 кг/м3 (згідно умови задачі).
Визначаємо кількість обважнювача для обважнення бурового розчину в елементах
циркуляційної системи у свердловині і який витіснявся після цементування.
VБ.Р.  40  10  35,3  40  125,3м 3
4000  1250  1160 
m обв   125,3  16402,9кг
4000  1250
16402,9
VОБВ.   4,1м 3
4000
Таким чином додатково ще маємо 4 м 3 бурового розчину, а це значить, що для
буріння в цьому інтервалі необхідно
VБ.Р.  450  40  4  406м 3
Визначаємо кількість матеріалів
2600  1100  1000
m гл   406  162,5  406  65975кг
2600  1000
2600  1100
VВ   406  0,9375  406  380,6м 3
2600  1000
4000  1250  1100
m обв   406  218,18  406  88581,8кг
4000  1250
88581,8
406 
К ЗБ  4000  1,055
406
В кінцевому варіанті приймаємо

12
 65975
m гл   62562 ,5кг Приймаємо mгл=62,6т
1,055
380,6
VВ   360,75м 3 Приймаємо VВ=361м3
1,055
88581,8
m обв   83999,98кг Приймаємо mобв=84т
1,055
Інтервал 1500 − 3500
Для буріння цього інтервалу потрібний буровий розчин густиною 1160 кг/м 3. На
свердловині у наявності маємо розчин густиною 1250 кг/м 3. Об′єм цього розчину
становить
VБ.Р.  40  10  44,77  78  172,77м 3
Визначаємо кількість води для розбавлення цього об′єму з врахування необхідності
мати після змішування густину 1160 кг/м3.
162,77  1250  VВ  1000
1160 
162,77  VВ
VВ  1160  162,77  1160  162,77  1250  VВ  1000
VВ  1160  1000  162,77  1250  1160 
162,77  90
VВ   91,55м 3 Приймаємо VВ=92 м3
160
Таким чином додатково маємо 97 м3 бурового розчину, а відповідно для буріння
даного інтервалу потрібно
VБ.Р.  461,21  68  92  301,2м 3
68 м3 − об′єм розчину, що витіснився після цементування проміжної колони
2600  1100  1000
m гл   301  162,5  301  48912,5кг
2600  1000
2600  1100
VВ   301  0,9375  301  282,2м 3
2600  1000
4000  1160  1100
m обв   301  84,5  301  25434,5кг
4000  1160
24434,5
301 
К ЗБ  4000  1,021
301
В кінцевому варіанті отримаємо
48912,5
m гл   47900,5кг Приймаємо mгл=48т
1,021
282,2
VВ   276,34м 3 Приймаємо VВ=276,4м3
1,021
25434,5
m обв   24908,26кг Приймаємо mобв=24,91т
1,021

13
 Задача №5
Скласти з розрахунку на 1м3 рецептуру 8-ми процентного комплексного крохмально-
лужного реагенту при співвідношенні 5:2 (КР: NaOH). Реагент необхідно отримати із
рідких компонентів:
─ 10-ти процентного водного розчину крохмального реагенту
─ 25-ти процентного водного розчину каустичної соди.
Який об′єм даного реагенту необхідно взяти на 50 м3 бурового розчину при його
обробці двох процентним крохмальним реагентом.
Розв′язок
1. Визначаємо кількість сухих компонентів 8-ми процентному комплексному
реагенті. Враховуючи, що 1 % це 10 кг в 1 м 3, то 8% - це 80 кг. Таким чином в 1м 3
комплексному крохмально-лужному реагенті повинно знаходитись 80 кг суміші
крохмального реагенту та каустичної соди.
2. Визначаємо скільки кожного компоненту необхідно взяти для приготування
комплексного реагенту.
m СУМ
m КР   n КР
n КР  n NaOH
m СУМ
m NaOH   n NaOH
n КР  n NaOH
деmсум − маса суміші КР і NaOH mсум=80 кг
nкр − кількість частин КР у суміші, згідно умови задачі nкр=5
nNaOH − кількість частин NaOH в суміші згідно умови задачі nNaOH=2
80
m КР   5  57,14кг
52
80
m NaOH   2  22,86кг
52
mсум=57,4+22,86=80кг

3. Визначимо об′єм рідких компонентів для приготування комплексного крохмально-

лужного реагенту.
Використовуємо для цього відомі пропорції. В 100л 10-ти % водного розчину
крохмального реагенту знаходиться 10 кг крохмалю, нам необхідно 57,14 кг крохмалю.
Пропорція буде виглядати таким чином
100л 10-ти процентного водного розчину крохмалю − 10 кг крохмалю
VВ.Р.КР − 57,14 кг крохмалю
57,14  100
VК.Р   571,4 л
10
Аналогічним чином визначаємо об′єм 25-ти процентного водного розчину NaOH.
100л 25-ти процентного водного розчину крохмалю − 25 кг NaOH
VNaOH − 22,86 кг NaOH
22,86  100
VNaOH   91,44 л
25
4. Складаємо рецептуру на 1м3 8-ми процентного комплексного крохмально-лужного
реагенту.
10-ти процентний водний розчин крохмального реагенту − 0,571 м3
14
 25-ти процентний водний розчин каустичної соди − 0,092 м3

Вода − решта (0,337 м3

5. Визначаємо кількість даного реагенту для обробки 50 м 3 бурового розчину. На
підставі пункту 2 маємо 5,71 %-ну концентрацію крохмального реагенту в комплексному
реагенті з врахуванням формули (4) задача 1 отримуємо
50  2
V  26,95м 3 Приймаємо 27 м3
5,71  2

Задача №6
Для умови задачі 5 визначити загальний об′єм бурового розчину, якщо після його
обробки 8-м процентним комплексним крохмально лужним реагентом в розчин
необхідно ввести барит для відновлення початкової густини 1250 кг/м3.
Густина комплексного реагенту 1015 кг/м3.
Продовжуємо розв′язок задачі 5
6. Визначимо густину суміші розчину після хімічної обробки
50  1250  27  1015
 Б. Р .   1167,6 кг м 3
50  27
7. Визначаємо кількість бариту для відновлення початкової густини.
4000  1250  1168 
mБ   77  9184кг
4000  1250
8. Загальний об′єм розчину після обробки буде становити
9184
VЗАГ  77   79,3м 3
4000

Задача №7
Визначити, якою повинна бути густина бурового розчину, щоб у випадку підняття із
свердловини 40 незаповнених розчином свічок (довжина кожної 36 м) гідростатичний
тиск у свердловині перевищив пластовий на 0,7 МПа.
Задачу розв′язати для таких умов:
─ глибина свердловини − 3200 м
─ проміжна колона діаметром
245 мм встановлена до глибини − 2000 м
─ діаметр долота − 215,9 мм
─ товщина стінки бурильної колони − 20 мм
─ товщина стінки проміжної колони − 12 мм
─ градієнт пластового тиску − 0,0105 МПа/м
─ діаметр бурильної колони − 140 мм
Розв′язок

1. Визначаємо об′єм піднятого металу із свердловини


VМ 
4
 
 d 2Б.К.  d 2ВН  n СВ  l СВ

деdВ.К. − діаметр бурильної колони

dвн. − внутрішній діаметр бурильної колони
nсв − кількість свічок
lсв − довжина однієї свічки
15
 VМ  0,785   0,14 2  0,12 2   40  36  5,88м 3
2. Визначаємо площі перерізів у свердловині, які будуть незаповнені буровим
розчином. Такими перерізами будуть перерізи кільцевого простору між обсадною
колоною і бурильною колоною та перерізи внутрішнього простору бурильних труб.
  2

F  d 2ВН.ПР.К  d 2Б.К    
  d ВН  0,785  0,2212  0,14 2  0,785  0,12 2  0,0341м 2
4 4
3. Визначимо на яку глибину опуститься рівень розчину після підйому 40 свічок
VM 5,88
h   172,4м
F 0,0341
4. Висота стовпа розчину у свердловині буде становити
H   3200  172  3028м
5. Визначимо, якою повинна бути густина бурового розчину
 р ПЛ  0,7   10 6
 Б. Р 
gH
р ПЛ  gradР ПЛ  H СКВ

 Б. Р 
 3200  0,0105  0,7   10 6  1154,7 кг м 3 Приймаємо  Б.Р  1160 кг м 3
9,81  3028

Задача №8

Розв′язати задачу 7 для умови, що із свердловини вилучають свічки, заповнені

наполовину буровим розчином. Після піднімання 40-ої свічки рівні розчину у колоні і за
колоною вирівнялися.
1. Визначаємо об′єм вилученого бурового розчину
 2 n СВ 40
VБ.Р   d ВН   36  0,785  0,12 2   36  8,14м 3
4 2 2
2. Загальний об′єм розчину і металу, які були вилучені із свердловини будуть
становити
V=8,14+5,88=14,02 м3
3. Визначимо, на яку глибину опуститься рівень розчину в свердловині після
підіймання 40-ї свічки коли рівень розчину в колоні і за колоною буде однаковим.
14,02
h  411,1м Приймаємо 411м.
0,0341
4. Висота стовпа бурового розчину у свердловині буде становити
H   3200  507  2789м
5. Визначаємо якою повинна бути густина бурового розчину
 Б. Р . 
 3200  0,015  0,7   10 6
 1249  1250 кг м 3
9,81  2789

Задача №9
Для умови задачі 7 визначити яку кількість незаповнених свічок можна безпечно
підняти із свердловини до тих пір, коли свердловина почне проявляти. Густина розчину у
свердловині становить 1120 кг/м3.
1.Визначаємо пластовий тиск
р ПЛ  gradР ПЛ  H

16
 р ПЛ  0,0105  3200  33,5МПа
2. Обчислюємо гідростатичний тиск бурового розчину у свердловині.
PГС    g  H  9,81  3200  1120  35160000Па  35,16МПа
3. Визначимо перепад тиску в свердловині
Р  Р ПЛ  Р ГС
Р  35,16  33,6  1,56МПа
4. Визначаємо рівень розчину, на який він може понижуватися до настання
флюїдопроявів
Р 1,56  10 6
h    141,98м
g   9,81  1120
5. Визначимо об′єм однієї свічки

VСВЧ 
4
   
 d 2Б.К  d 2ВН  l  0,785  0,14 2  0,12 2  36  0,147м 3

6. Визначаємо на яку довжину опуститься рівень розчину в свердловині при

підніманні однієї свічки (із врахуванням задачі 7 п.2)
VСВЧ 0,147
h СВЧ    4,31м
F 0,0341
7. Знайдемо величину зниження тиску при підніманні однієї свічки
Р 1  h СВЧ  g    4,31  3,81  1120  47355Па  0,047355МПа
8. Визначимо кількість свічок, які можна піднімати із свердловини, поки свердловина
не почне флюїдопроявляти
Р 1,56
n СВ    32,94
Р 1 0,047355
інший спосіб
h 141,98
n СВ    32,94
h CВВ 4,31
Таким чином 32 свічки можна підняти із свердловини без доливу бурового розчину.

Задача №10

Для умови задачі №8 визначити, яку кількість заповнених свічок можна безпечно
підняти з свердловини до того часу, поки свердловина почне флюїдопроявляти.
Згідно розв′язку задачі №9
1. Рпл=33,6МПа 2. Ргс=35,16МПа 3. Р  1,56МПа 4. h  141,98м
5. Визначаємо об′єм металу та бурового розчину вилучених із свердловини при
підніманні однієї свічки

VСВ   d Б.К  l  0,785  0,14 2  36  0,554м 3
4
6. Визнаачємо на яку довжину опустити рівень розчину в свердловині при підйомі
однієї заповненої свічки (з врахуванням розв′язку задач 7і 8)
VЗАГ  VБ.Р  V1  V2
7. Обчислимо величину зменшення гідростатичного тиску при підйомі однієї
заповненої свічки
Р 1  1120  9,81  20,072  178542Па  0,178542МПа

17
 8. Визначимо кількість свічок, які можна підняти із свердловини, поки вона не почне
флюїдопроникати
Р 1,56 h 141,98
n СВ    8,73 або n СВ    8,73
Р 1 0,178542 h 1 16,25
Приймаємо 8 свічок
Таким чином можна підняти 8 свічок із свердловини без доливання бурового
розчину.

Задача №11
Визначити, який об′єм нафти густиною 750 кг/м 3 необхідно ввести на одиниця об′єму
бурового розчину, щоб зменшити його густину 1250 кг/м3 1080 кг/м3.

Розв′язок
Формула для розв′язку задачі має такий вигляд:
 ВИХ  VВИХ   Н  VН
 ЗМ 
VВИХ  VН
де  ЗМ − густина розчину меншої густини  ЗМ  1080 кг м 3
 Н − густина нафти  Н  750 кг м 3
 ВИХ − густина вихідного бурового розчину, який підлягає обробці нафтою
 ВИХ  1250 кг м 3
VВИХ − об′єм розчину, що підлягає обробці VВИХ  1м 3
VН − об′єм нафти, яка вводиться в буровий розчин для зменшення густини. Цей об
′єм нафти необхідно встановити в результаті перетворень вищенаведеної формули.
 ЗМ  VВИХ   ЗМ  VН   ВИХ  VВИХ   Н  VН
 ЗМ  VН   Н  VН   ВИХ  VВИХ   ЗМ  VВИХ
VН    ЗМ   Н   VВИХ    ВИХ   ЗМ 
V    ВИХ   ЗМ 
VН  ВИХ
 ЗМ   Н
1  1250  1080
VН   0,52м 3
1080  750
За цією ж залежністю отримаємо ще кілька значень Vн для різних значень густини
нафти:
650 кг/м3; 800 кг/м3 850 кг/м3 900 кг/м3
1  1250  1080 1  1250  1080
VН   0,45м 3 VН   0,61м 3
1080  700 1080  800
1  1250  1080 1  1250  1080
VН   0,34м 3 VН   0,74м 3
1080  650 1080  850
1  1250  1080
VН   0,94м 3
1080  900
За отриманими результатами побудуємо графік VН  f ( Н )

18
 1

0,8

3
Об"єм нафти, м
0,6

0,4

0,2

0
650 700 750 800 850 900
3
Густина нафти, кг/м

Задача №12

Визначити, який об′єм баритової пульки густиною 1600кг/м 3 необхідно ввести в

одиницю об′єму бурового розчину, що збільшити його густину від 1100кг/м 3 до 1400
кг/м3. Побудувати графік за шістьма точками: Вплив густини баритової пульки на її
кількість при збільшенні густини від 1100кг/м3 до 1400 кг/м3.

Розв′язок

Формула для розв′язку задачі має такий вигляд:

 ВИХ  VВИХ   Б.П  VБ.П
 ЗБ 
VВИХ  VБ.П
де  ЗБ − густина отриманого розчину більшої густини  ЗБ  1400 кг м 3
 Б.П − густина баритової пулька  Б.П  1600 кг м 3
 ВИХ − густина вихідного бурового розчину, який підлягає обробці баритовою
пулькою  ВИХ  1100 кг м 3
VБ.П − об′єм баритової пульки, яка вводиться в буровий розчин для збільшення
густини. Цей об′єм необхідно встановити в результаті перетворень вищенаведеної
формули.
 ЗБ  VВИХ   ЗБ  VБ.П   ВИХ  VВИХ   Б.П  VБ.П
VБ.П    Б.П   ЗБ   VВИХ    ЗБ   ВИХ 
V    ЗБ   ВИХ 
VБ.П  ВИХ
 Б.П   ЗБ
1  1400  1100 
VН   1,5м 3
1100  1400
За цією ж залежністю отримаємо ще кілька значень Vб.п для різних густин баритової
пульки:
1500 кг/м3; 1550 кг/м3 1650 кг/м3 1700 кг/м3 1750 кг/м3

19
 1  1400  1100  1  1400  1100 
VБ.П 
 3м 3 VБ.П   2м 3
1500  1400 1550  1400
1  1400  1100  1  1400  1100   1м 3
VБ.П   1,2м 3 VБ.П 
1650  1400 1700  1400
1  1400  1100 
VБ.П   0,86м 3
1750  1400
За результатами обчислень будуємо графік функції VБ.П  f ( Б.П )

3
3
Об"єм баритової пульки, м

2,5

1,5

0,5
1500 1550 1600 1650 1700 1750
3
Густина баритової пульки, кг/м

Задача №13

Буровий розчин густиною 1200 кг/м3 і об’ємом 100 м3 обробили одночасно двома
хімічними реагентами: 2% − вуглелужного реагенту і 3% − ферохромічносульфатного
реагенту. Обробка виконувалась 20-ти процентним водним розчином ВЛР густиною 1040
кг/м3. Необхідно визначити кількість бариту, яку потрібно ввести в оброблений розчин
для відновлення його початкової густини.

Розв’язок

Запропоновану задачу розв’язуємо із умови обробки бурового розчину на кінцевий

об’єм, який після обробки буде більший, ніж 100 м 3. Для розв’язку задачі необхідно
вивести робочу формулу на підставі відомих пропорцій (див. розв’язок задачі №1).
Приймемо, що після обробки двома хімічними реагентами об′єм бурового розчину
буде
VЗАГ  VБ.Р  V1  V2
де V1 − об′єм 20-ти процентного водного розчину ВЛР
V2 − об′єм 40-ти процентного водного розчину ФХЛС
20
 Складаємо пропорцію:

VБ.Р  V1  V2 − 100% VБ.Р  V1  V2 − 100%

mвлр − m1 mфхлс − m2
де mвлр − маса ВЛР, яка необхідна для обробки бурового розчину
m1 − кількість ВЛР в процентах. m1=2% згідно умови задачі.

 VБ.Р  V1  V2   m1

m ВЛР  (1)
100

 VБ.Р  V1  V2   m 1

m ФХЛС 
100
1. Оскільки обробки ВЛР здійснюється у вигляді водного розчину. Необхідно
визначити об′єм V1 20-ти процентного водного розчину ВЛР за допомогою такої
пропорції
n1 − 100 л 20-ти процентного водного розчину.
mвлр − V1
деn1 − маса сухого ВЛР в 100 л його водного розчину заданої концентрації n 1=20%
згідно умови задачі
m ВЛР 100
V1  (3)
n2

Аналогічним чином поступаємо з водним розчином ФХЛС і отримуємо наступну

залежність
m ФХЛС 100
V2  (3)
n2
n2 − маса сухого ФХЛС в 100 л його водного розчину заданої концентрації n1=40% .
Після підстановок отримаємо систему рівнянь
n 1  V1   VБ.Р  V1  V2   m 1 
 (4)
n 2  V2   VБ.Р  V1  V2   m 2 
Після розв′язку ситеми рівнянь отримаємо робочі формули для визначення V1 і V2 .
VБ.Р   m 1   n 2  m 2   m 1  m 2 
V1  (5)
 n 2  m 2    n 1  m1   m1  m 2
V   m 2   n 1  m1   m1  m 2 
V2  Б.Р (6)
 n 2  m 2    n 1  m1   m1  m 2
2. Визначаємо об′єми водних розчинів ВЛР і ФХЛС
100   2   40  3  2  3
V1   12,12м 3
 40  3   20  2  2  3
100   3   20  2   2  3
V2   9,091м 3
 40  3   20  2  2  3
3. Визначаємо густину бурового розчину після обробки його рідкими хімічними
реагентами, застосовуючи формулу для визначення густини після змішування
компонентів.

21
 VБ.Р   Б.Р  V1  1  V2   2
Б.Р 
VБ.Р  V1  V2
де 1 і  2 − відповідно густини 20-ти процентного розчину ВЛР і 40-ка процентного
водного розчину ФХЛС
100  1200  12,12  1040  9,091  1140
Б.Р   1776,5 кг м 3
100  12,12  9,091
4. Визначаємо кількість бариту, яку необхідно ввести в буровий розчин для
відновлення початкової густини 1200 кг/м3
4000  1200  1176,5
m БАР   121,211  4069,2кг
4000  1200
Приймаємо mбар= 4,07т. Це займе 10,7 м3
5. Визначаємо кінцеві об′єми водних розчинів ВЛР і ФХЛС із врахуванням об′єму
бариту
V1 12,12
V1К  V1   VБ  12,12   1,017  12,22м 3
VЗАГ 121,211

 Б.Р  1160 кг м 3
Виконуємо перевірку розрахунків отриманих результатів, після змішування всіх
компонентів густина розчину повинна бути 1200 кг/м3
100  1200  12,22  1040  9,17  1100  4070
 Б. Р   1199,8  1200 кг м 3
100  12,22  9,17  1,017
Запропоновану задачу можна також розв′язати із умови, що в кінці обробки ми
отримаємо вихідний об′єм розчину 100 м3 густиною 1200кг/м3. В цьому випадку частину
бурового розчину перед обробкою необхідно вилучити.
1. Визначаємо об′єми водних розчинів ВЛР і ФХЛС ( див. розв′язок задачі №1 умова
2).
100
V1  10  2  100   10000л  10м 3
20
100
V2  10  3  100   7500л  7,5м 3
40
Таким чином 18,5 м3 необхідно вилучити із початкового об′єму бурового розчину,
тобто для обробки необхідний об′єм бурового розчину 82,5 м3.
2. Визначаємо густину отриманого розчину згідно з п. 3 з попереднього розв’язку
неважко здогадатись, що густина буде становити 1176,5 кг/м3
82,5  1200  10  1040  7,5  1100
Б.Р   1176,5 кг м 3
100
Отриманий результат повністю співпадає з густиною отриманою при розв′язку цієї
задачі за першою умовою.
3. Визначаєм необхідну кількість обважнювача
4000  1200  1176,5
mБ   100  3357,14кг
4000  1200
3357,1
Приймаємо mб=3,36 т, що займає об′єм  0,84м 3
4000
Таким чином ми додатково повинні вилучити із початкового об′єму бурового
розчину ще 0,84 м3.
4. Виконаємо перевірку отриманих результатів
22
  Б. Р 
 82,5  0,84  1200  10  1040  7,5  1100  3360  1200,2 кг м 3  1200 кг м 3
100

Задача №14

Визначити кількість глини, яка буде введена в нафтоемульсійний розчин для

відновлення початкової густини, після обробки його нафтою у кількості 30%. Початкова
густина бурового розчину 1180 кг/м3, а його об′єм становить 150 м3. Густина нафти 870
кг/м3.

Розв′язок
1. Визначаєм об′єм введеної нафти в буровий розчин із врахуванням, що 1% це 10 л
на 1 М3 вихідного розчину.
VН  10  30  150  45000л  45м 3
2. На підставі матеріального балансу визначимо густину отриманого розчину після
введення в нього 30% нафти.
 ВИХ  VВИХ   Н  VН 1180  150  870  45
 СУМ    1108,5 кг м 3
VВИХ  VН 150  45
3. Визначаємо кількість глини, тільки при цьому необхідно зауважити, що глина у
даному випадку застосовується як обважнювач.
2600  1180  1108,5
m ГЛ   195  25542,25кг
2600  1180
25542,25
Ця кількість глини збільшить об′єм системи на  9,82м 3
2600
4. На підставі матеріального балансу виконаємо перевірку розрахунків. Після
змішування всіх компонентів густина системи повинна бути 1180 кг/м3.
150  1180  45  870  25542,3
 СУМ   1180,02 кг м 3  1180 кг м 3
150  45  9,82

Задача №15

Визначити швидкість подачі крохмального реагенту (вміст у буровому розчині 2,5%),

який вводиться в буровий розчин у вигляді 15-ти процентного водного розчину. Задачу
розв′язати для наступних вихідних даних:
─ об′єм розчину, який циркулює на поверхні у
прийомних ємностях та жолобах − 35м3
─ витрата бурових насосів − 23,4 л/с
─ глибина свердловини − 4400 м
─ глибина спуску проміжної колони − 3100 м
─ діаметр проміжної колони − 245 мм
─ діаметр долота − 215,9 мм
─ діаметр ОБТ − 178 мм
─ внутрішній діаметр ОБТ − 90 мм
─ довжина ОБТ − 286 м
─ довжина бурильних труб
діаметром 140 мм − 820 м
23
 ─ довжина бурильних труб
діаметром 127 мм − решта
─ товщини стінок для всіх колон прийнято − 10 мм
─ кількість циклів для введення реагенту − 2
─ коефіцієнт кавернометрії − 1,1

Розв′язок
1. Для розв′язку задачі приведемо розрахункову схему (рисунок 3)
2. Швидкість введення хімічних реагентів у буровий розчин визначається за
формулою
10  VБ.Р  n
W
mT
деVб.р − об′єм бурового розчину, що циркулює, м3
n − вміст хімічного реагенту, %
Т − час циклу циркуляції, год
m − кількість циклів, протягом яких вводиться хімічний реагент в рідкому стані
10 − числовий коефіцієнт, щоб отримати W в л/год, підставляючи Vб.р в м3, а n в %
3. Знаходимо об′єм бурового розчину, що циркулює

деVпов=35 м3 − розчин, який циркулює на поверхні

Vсв − об′єм розчину, який є у свердловині під час циркуляції
VСВ  VП.СВ  VМ
деVпсв − об′єм розчину у свердловині, у якій відсутній інструмент
Vм − об′єм бурильного інструменту (об′єм металу)

деhв.с − довжина відкритого ствола свердловини

VП.СВ  0,785  0,2252  3100  0,785  0,21592  1,1  1300  123,2  52,32  1758,5м 3
  

VМ   d ОБТ
4
2
    
 d 2ВН.ОБТ  l ОБТ   d 12БТ  d 2ВН1.БТ  l1   d 22 БТ  d 2ВН 2.БТ  l 2 
4 4
 2
 2
 2
 
0,785  0,178  0,09  286  0,785  0,14  0,12  820  0,785  0,127 2  0,107 2  3294 
2

 5,3  3,34  12,1  20,74м 3

VБ.Р  35  (175,5  20,74)  189,76  190м 3

24
 3100
4400

820
286

4. Визначимо час циклу циркуляції

V Рисунок 3
Т  Б.Р
QН
деQн − витрати насосів м3/с
190
Т  8119,6с  2,26год
0,0234
5. Визначимо швидкість введення хімічних реагентів. Оскільки обробка ведеться 15-
% водним розчином крохмального реагенту то спочатку визначимо процентний вміст
водного розчину КР в 1 м3 бурового розчину
Складаємо пропорцію виходячи із того, що на 1 м3 необхідно 25 кг сухого КР

25
25 кг − Vв.р (15-ти процентний водний розчин
крохмального реагенту)
150 кг 1000 л (15-ти процентний водний розчин
крохмального реагенту)
25  1000
VБ.Р   166,6л (Приймаємо 167 л)
150
167 л становить 16,7 % − 15-ти процентного розчину крохмального реагенту.
10  190  16.7
Отже W  2  2,26
 7020 л год

26