РОБОТА 2.

3
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДИНИ
МЕТОДОМ ВІДРИВУ КРАПЕЛЬ
Мета роботи: 1) вивчити явище поверхневого натягу; 2) визначити
коефіцієнт поверхневого натягу рідини.
Прилади та обладнання: скляна бюретка з краном, склянки з рідинами.

Поверхневі властивості рідини обумовлені особливостями взаємодії

молекул у поверхневому шарі. Товщина цього шару дорівнює декільком
молекулярним відстаням, тобто приблизно 10-9м.
Поки молекула знаходиться у глибині рідини, вона рівномірно оточена
іншими молекулами, які в середньому притягують її у всі сторони з
однаковими силами. Рівнодійна цих сил дорівнює нулю (рис.1, молекула 1).
Рівнодійна ж сил притягання, які діють на молекули поверхневого шару, не
дорівнює нулю (оскільки над поверхнею рідини знаходиться газ, густина
якого в багато разів менша, ніж густина рідини) і направлена всередину
рідини (див. рис.1, молекула 2). Перехід молекули з глибини рідини в
поверхневий шар супроводжується роботою проти сил молекулярного
притягання. Тому молекули поверхневого шару мають додаткову
потенціальну енергію порівняно з молекулами в решті об'єму. Намагаючись
зменшити енергію, поверхня скорочується. Поверхневий шар рідини
знаходиться в напруженому стані, схожому на розтягнуту плівку, яка прагне
скоротитися. У поверхневому шарі діють сили поверхневого натягу F , які
направлені по дотичній до поверхні перпендикулярно до будь-якого елемента
лінії–на поверхні рідини і які пропорційні довжині контуру l :
F  l , (1)
де  - коефіцієнт поверхневого натягу.
З формули 1 випливає, що  чисельно дорівнює силі поверхневого
натягу, яка припадає на одиницю довжини лінії на поверхні рідини і
вимірюється в Н/м . У даній роботі використовується один із методів
визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини – метод відриву крапель.
Із скляної бюретки капає рідина. Її утримують сили поверхневого натягу.
 Рис. 1 Рис. 2

Краплина відривається в той момент, коли сила тяжіння краплі mg буде

дорівнювати рівнодійній сил поверхневого натягу F , що діють уздовж кола
шийки краплі (див. рис.2):
F  mg . (2)
Сила поверхневого натягу визначається в виразу:
F  d , (3)
де l  d – периметр шийки краплини в момент її відриву. Отже, в момент
відриву краплини
mg  d . (4)
Звідси знаходимо  :
mg
  . (5)
d
Коефіцієнт σ2 досліджуваної рідини визначаємо, порівнюючи його з
відомим σ1 другої рідини.
Якщо визначений об'єм рідини V містить n1 крапель однієї рідини
(еталонної) і n2 крапель другої (досліджуваної). При цьому сили тяжіння
однієї краплі відповідно дорівнюють:
 1Vg  2Vg
m1 g  і m2 g  , (6)
n1 n2
де  1 ,  2 – густини відповідних рідин.
Тому
m1 g  1Vg m2 g  2Vg
1   i2  . (7)
d dn1 d dn2
З формули 7 маємо:
n 2
 2  1 1 . (8)
n2  1
Отже, якщо відомий коефіцієнт поверхневого натягу якоїсь конкретної
рідини, то цим методом можна визначити коефіцієнт поверхневого натягу
будь-якої іншої рідини.

Порядок виконання роботи

 1. Наповнюють бюретку дистильованою водою.
2. Обережно відкривають кран, щоб краплі капали рівномірно.
Відраховують n1 – кількість крапель з об’єму 2 мл. Дослід повторюють
декілька разів.
3. Те ж саме роблять з іншою рідиною. Відраховують n2–кількість крапель
з такого ж самого об'єму (2 мл).
4. За таблицями знаходять  1 ,  2 ,  1 .
5. За робочою формулою (8), використовуючи середні значення (n1 ) ,
(n2 ) розраховують ( 2 ) .Дані заносять .у таблицю.
6. Визначають відносну похибку   і довірчу границю сумарних похибок
2

 2
за формулами
   n  n     ,    2   .
2 1 1 2 1 2 2 2

№ п/п Табличні величини Результати Результати

прямих непрямих
вимірювань вимірювань
 1 , кг/м3  2 , кг/м3  1 , Н/м n1 n2  2 , Н/м

Питання і вправи для самоконтролю

1. Вкажіть причини молекулярного тиску в рідинах.
2. Чим обумовлений поверхневий натяг?
3. Дайте визначення коефіцієнта поверхневого натягу. В яких одиницях
він вимірюється?
4. Опишіть явища на границі рідини з твердим тілом. Що називається
крайовим кутом змочування?
5. Запишіть формулу Лапласа і поясніть її.
6. Що таке капілярні явища? Наведіть доведення формули для висоти
підняття рідини у капілярі.
7. Як використовують капілярні явища в процесах обробітку ґрунту?