Практична робота.

Ідентифікація параметрів

Мета роботи. Навчитися визначати параметри моделей методом нелінійної регресії;

обробляти результати фізичного моделювання шляхом використання теорії подібності та
аналізу розмірностей; оцінювати довірчий інтервал методом бутстрап.

Умови завдання.
Дано результати вимірювань приземної концентрації забруднюючої речовини в
аеродинамічній трубі, проведені при різних швидкостях вітру, швидкості викиду, густині
газу (файл http://env.com.ua/~ik/nuft/data.xls). Використовуючі ці дані треба
1) Обробити результати вимірів методами нелінійної регресії та встановити залежність
безрозмірної концентрації від безрозмірної швидкості. При обробці даних використати
наступні припущення щодо похибки моделі
a. Похибка постійна та не залежить від значення концентрації
 M ,i  0.1 yi
b. Похибка оцінюється як 10% від значення відповідного вимірювання:

2)Побудувати графік встановленої залежності разом з даними вимірів в безрозмірних

змінних.
3) Застосувати встановлену залежність для оцінки небезпечної відстані, на яку
R  2.02 кг/с, швидкості вітру
пошириться хмара хлора при інтенсивності викиду Cl
  3.2 кг/м3. Густина повітря  a  1.2 кг/м3. Небезпечна
Ur=3 м/c. Густина хлору Cl
відстань визначається значенням концентрації хлору 20 ppm.
4) Оцінити межи довірчого інтервалу отриманих результатів застосувавши метод бутстрап
(функція bootci пакету Матлаб)
5)Порівняти отримані результати з результатами різних моделей, отриманих для тих
самих умов та опублікованих у статті Hanna et al (2009) (рисунок). Чим пояснюється
відмінності результатів?

Теоретичні відомості.

Розповсюдження важких газів, початкова густина яких (при викиді) суттєво більше за
густину повітря відрізняється від випадку розповсюдження нейтральної домішки.
Забруднення вважається нейтральною домішкою коли його присутність не впливає на
поле швидкості. У випадку важких газів хмара не тільки пересувається під впливом вітру,
але рухається також сама по собі за рахунок гравітаційного осадження.
Приблизно можна вважати, що середня концентрація у хмарі, а також приземна
концентрація на осі симетрії хмари визначаються:
C
 початковою концентрацією s газу у джерелі, що визначається як відносна
кількість молекул забруднюючого газу в одиниці об’єму до загальної кількості

молекул газу та повітря в одиниці об’єму (максимальне можливе значення s

C 1
значенню концентрації у ppm =106 );
 відстанню від джерела вздовж вітру x [м];
  a
g 0'  g 0
U
 швидкістю вітра r [м], плавучостю хмари у джерелі  a (тут g-

прискорення вільного падіння,

 a - густина повітря, 0 - густина газу у джерелі);

1
  та об’ємною витратою газу у джерелі
Q0 [м3/c]. Згідно даним лабораторних
досліджень .

Дані лабораторних досліджень свідчать про те, що цю залежність досить надійно

можна виразити у наступній безрозмірній формі:

C  x, y  0, z  0 
Cs
 
 c  f x /  Q03/5 g 0'1/5 / U r   f  x 
(1)
Більше того , як свідчать результати вимірювань представлені у безрозмірній формі та у
c  f  x 
логарифмічній системі координат на рисунку, залежність досить непогано має
описуватись степенною залежністю:

c  ax  b (2)

або

x  dc  e (3)

d   a
1/b

Де , e  1/ b .

 y1  x1  
 
 y2  x2  
y  
 ... 
 y N  x No  
Значення безрозмірної концентрації об’єднаємо у вектор  o 
    1 , 2    a, b 
Невідомі параметри а,b обєднаємо у вектор , а вектору вимірів y
 1 x1 2 
 

 1 x2 2 
g     
....
 
 1 x N 2 
поставимо у відповідність вектор модельних значень  o  у відповідності з
співвідношеннями (2).

Поділимо вектор вимірів та вектор модельних значень на похибки й отримаємо

модифіковані вектори:

 y1  x1  /  1   1 x1 2 /  1 
   
 y2  x2  /  2   1 x2 2 /  2 
y  
...  g      .... 
   
 y N  x No  /  N   1 x N 2 /  N 
 o o 
,  o o 

2
Тоді задача ідентифікації параметрів
 a, b     1 , 2  зводиться до задачі мінімізації
функціоналу

J  y  g    2

У даній лабораторній роботі необхідно обробити дані вимірювань для того, щоб
встановити параметри d, e співвідношення (3). Потім для даної безрозмірної концентрації
хлору з отриманими параметрами обчислити безрозмірну відстань, а з неї,
використовуючи умови завдання та ф. (1) – розмірну відстань у метрах. Значенню 20 ppm
відповідає безрозмірна концентрація c  20 /10  0.00002
6

Деталі реалізації у Матлаб.

1. Безрозмірні дані слід зачитувати з файлу data.xls, вкладка Sheet2, в який перша
колонка містить. Для зачитування даних зручно використати функцію xlsread
пакету Матлаб
2. Для розв’язання задачі мінімізації можна використати функцію lsqcurvefit
пакету Матлаб. Застовування цієї функції потребує реалізації допоміжної власної
функції, яка для даного вектору контрольних параметрів ψ=( ψ1, ψ2) розраховує
g   
колонку-вектор
3. Оцінити межи довірчого інтервалу отриманих результатів функцію bootci
пакету Матлаб. Для застосування функції bootci треба реалізувати власну
допоміжну функцію, яка отримує вектор вимірів як вхідні дані, оцінює значення
контрольного вектору ψ=( ψ1, ψ2) для даного вектору вимірів, та розраховує
відстань, на якій досягається концентрація 20 ppm.

http://dx.doi.org/10.1016/j.atmosenv.2008.09.081

3
 1

0.5 0.75
C/Cs 0.1 1

0.01
0.5 0.75
1
0
1 10 100 1000
x_nondim

Рисунок. Залежність безрозмірної концентрації від безрозмірної відстані (див. ф. (1))

згідно лабораторних експериментів Zhu G., Arya P. and Snyder.: 1998, An experimental
study of the flow structure within a dense gas plume, J. Hazard. Materials, 62, 161-186., та
Neff D.E., Meroney R.N.: 1982, The behaviour of LNG vapor clouds: wind tunnel tests on the
modeling of heavy plume dispersiuon, Final Report, CER81-82DEN-RNM25, Gas Research
Institute, Chicago, Illinois.