2.

87
Знайти для газоподібного азоту при температурі T = 300 К відношення кількості молекул
з компонентами швидкості уздовж осі X у інтервалі 300  0,31 м/с до кількості молекул з
компонентами швидкості уздовж тієї ж осі у інтервалі 500  0,51 м/с.

Позначимо кількості молекул, що мають швидкість у заданих інтервалах:

N1  x1  x1

N2  x 2  x 2

Для даної задачі важливим є співвідношення:

x <<  x

Відносна частота реалізації випадкової події наближається до імовірності цієї події

при великій кількості випробувань. У даному випадку можна вважати, що ми одночасно
проводимо N випробувань, де N є дуже великою загальною кількістю молекул.
Випадковою подією є наявність швидкості молекули у даному інтервалі у певний момент
часу. Кількість випробувань, у яких реалізувалася ця подія, є кількістю молекул, які у
певний час мають швидкість у даному інтервалі. Таким чином, імовірність P для кожної
молекули мати швидкість у даному інтервалі точно дорівнює:

N1
P1 
N

N 2
P2 
N

N1 P1

N 2 P2

Імовірність для молекули мати компоненту швидкості у певному інтервалі можна

визначити за допомогою відомої функції розподілу (x ) для компоненти швидкості.
Кожне значення цієї функції це густина імовірності − імовірність, що приходиться на
одиничний інтервал випадкової величини, у даному випадку компоненти швидкості  x .
Густина імовірності помножена на малий інтервал випадкової величини дає імовірність
наявності величини у цьому інтервалі.
Загальний вираз для функції розподілу компоненти швидкості має вигляд:

1
 m  2  m2x 
( x )    exp   
 2kT   2kT 

У нашому випадку можемо записати:

1
 m  2  m2x1 
P1  (x1 )2x1    exp   2x1
 2kT   2 kT 
 1
 m  2  m2x 2 
P2  ( x 2 )2 x 2    exp   2 x 2
 2kT   2kT 

N1 x1
 exp 

 m 2x 2  2x1 
N2 x 2 
 2kT 

Знак приблизної рівності означає, що ми використали певне наближення. У

загальному випадку імовірність P наявності випадкової величини, наприклад x , у
певному інтервалі x1  x2 визначається інтегралом від функції розподілу f (x ) :

x2

P   f ( x)dx
x1

У випадку, коли величина інтервалу x1  x2 дуже мала, можна, з певним

наближенням, вважати, що значення функції розподілу f (x ) має практично однакове
значення у межах інтервалу (наприклад, f ( x1 ) ). Тоді інтеграл приблизно дорівнює
добутку цього значення на величину інтервалу:

x2 x2

P  
x1
f ( x)dx  f ( x1 )  dx  f ( x1 )x , де x  x2  x1
x1