Лекція 8.

Функціональні ряди
Короткий зміст
Розділ 1. Функціональний ряд. Загальні поняття
Розділ 2. Рівномірна збіжність функціональних рядів
2.1. Означення рівномірної збіжності
2.2. Ознака Веєрштраса
Розділ 3. Властивості рівномірно збіжних функціональних рядів
3.1. Неперервність суми функціонального ряду
3.2. Інтегрування функціональних рядів
3.3. Диференціювання функціональних рядів
Розділ 4. Степеневий ряд на дійсній осі. Область збіжності степеневого ряду на дійсній осі
4.1. Означення степеневого ряду
4.2. Перша теорема Абеля
4.3. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду
4.4. Єдиність розвинення функції в степеневий ряд
Розділ 5. Властивості степеневих рядів
5.1. Друга теорема Абеля
5.2. Неперервність суми степеневого ряду
5.3. Інтегрування степеневих рядів
5.4. Диференціювання степеневих рядів
1. Функціональний ряд. Загальні поняття
Функціональним рядом називають ряд

u1  x   u2  x     un  x      un  x , (1)
n 1
членами якого є функції un (x ), n  , які визначені на деякій множині X числової осі.
Наприклад, члени функціонального ряду

 xn  1  x  x2   (2)
n 0
визначені на всій дійсній осі, а члени ряду

1 1 1
 lnn  
ln  x  1  ln2  x  1 

n 1 x  1
визначені при x   1; 2    2; +  .

При деяких значеннях x  X ряд  un (x ) збігається, при інших — розбігається.
n 1
 
Функціональний ряд  un (x ) називають збіжним в точці x 0  D , якщо збігається числовий ряд  un (x 0 ) .
n 1 n 1

Функціональний ряд  un (x ) називають збіжним на множині D  X , якщо ряд збігається в кожній точці x  D і
n 1
розбігається в кожній точці x  D .
 
Множину D  X називають областю збіжності функціонального ряду  un (x ). Наприклад, ряд (2) для кожного
n 1
значення x   є геометричним рядом, областю збіжності якого є інтервал 1  x  1 , при x  1 ряд розбігається.

Сумою функціонального ряду  un (x ) називають функцію
n 1
S (x )  lim Sn (x ).
n 
де Sn  x  — сума n перших членів функціонального ряду ( n -та часткова сума). Функція S (x ) визначена для всіх x з
області збіжності D ряду.
Якщо ряд збігається при деякому значенні x  D , то
lim Sn  x   S  x , S  x   Sn  x   Rn  x  і lim Rn  x   0 ,
n  n 
де Rn  x  — залишок ряду.


Функціональний ряд  un (x ) називають абсолютно збіжним на множині D , якщо збігається ряд
n 1

 un  x  , x  D .
n 1

При дослідженні на абсолютну збіжність ряду  un (x ) застосовують, вважаючи x фіксованим, відомі ознаки збіж-
n 1
ності для знакододатних числових рядів.
 
Приклад 1. xn
Знайдемо область збіжності ряду  .
n 0 n !
 n
x
 Ряд визначений на множині  . До ряду з модулів  n!
застосуємо ознаку Д’Аламбера:
n 0
n 1
x n! x
lim   lim  0, x   \  0  .
n   n  1 ! x
n n  n 1

xn
В точці x  0 маємо збіжний ряд, отже, ряд  n ! абсолютно збігається на всій дійсній осі. 
n 0
  ln x 
Приклад 2.  n

Знайдемо область збіжності ряду  .

n 1 n
 n
ln x
 Ряд визначений для x   0;   . Застосуємо радикальну ознаку Коші до ряду  n
:
n 1
n

 lim 
n ln x ln x n
lim  lim  ln x n 1 .
n  n n  n n n 

При ln x  1 ряд абсолютно збігається, при ln x  1 ряд розбігається. З нерівності ln x  1 одержимо:

1  1 
x   ; e  . Отже, в інтервалі  ; e  ряд абсолютно збігається.
 e   e 
Дослідимо окремо точки, в яких границя дорівнює 1 , тобто на кінцях інтервалу. Значенню x  e відповідає розбі-
 1 
  n
1 1
жний гармонічний ряд  . В точці x  маємо умовно збіжний ряд Лейбніца  .
n 1 n e n 1 n
1 
Таким чином, областю збіжності заданого ряду є множина  ; e  . 
 e 
2. Рівномірна збіжність функціональних рядів

2.1. Означення рівномірної збіжності

Відомо, що сума скінченної кількості неперервних функцій є функцією неперервною; суму скінченної кількості функцій
можна почленно диференціювати та інтегрувати. З’ясуємо, чи зберігаються ці властивості для функціональних рядів.
Розглянемо два приклади.

x2
1. Знайдемо суму ряду  .
1  x 
n
n 1 2

При x  0 всі члени ряду дорівнюють нулеві і сума, отже, дорівнює нулеві. При x  0 маємо геометричний ряд,
1 b1 x2
для якого знаменник q   1 . Сума заданого ряду знаходимо за формулою S  , де b1  , тобто в
1  x2 1q 1  x2
x2  1 
даному випадку S (x )  :  1    1.
1  x 2  1  x 2 
 1, x  0,

Таким чином, S (x )  

 0, x  0,

отже, члени ряду є неперервними функціями, а сума ряду S (x ) має розрив у точці x  0 .

 sin n 2x
  sin  n 2x  
 1
2. Розглянемо ряд  , який абсолютно збігається на всій дійсній осі   2 x    . В ре-
n 1 n 2 
 n 2
n 

зультаті почленного диференціювання функцій отримали розбіжний ряд  cos  n 2x  (не виконується необхідна умова
n 1
збіжності ряду).
Для того щоб з’ясувати, в яких випадках на функціональні ряди можна перенести властивості скінченних сум фун-
кцій, введемо поняття рівномірної (правильної) збіжності функціонального ряду.
 
Нехай функціональний ряд  un  x  збігається на деякій множині D . Зафіксувавши довільну точку x1  D , отри-
n 1
маємо збіжний числовий ряд. Це означає, що lim Rn  x1   0 :   0 N 1()   : n  N 1  Rn (x1 )  .
n 
Візьмемо в області збіжності іншу точку x 2 , збережемо задане  , тоді може трапитись, що для виконання нерівності
Rn  x 2    необхідно брати n  N 2 N2  N1  . Отже, номер N   залежить не тільки від  , але й від точки.

Функціональний ряд u (x) називають рівномірно збіжним до функції S  x  (  un (x )  S  x  ) на множині D ,
n 1
якщо для довільного   0 існує таке число N  N ()   , яке залежить лише від  і не залежить від x , що для всіх
n  N і для всіх x  D виконується нерівність Rn  x    .

Скорочено означення рівномірної збіжності ряду  un (x ) на множині D можна записати так:
n 1


 un (x )  S  x     0 N      n  N    x  D  S  x   Sn  x   Rn  x    ,
n 1
тобто
lim Rn  x   0, x  D.
n 
 
Геометрично рівномірна збіжність ряду  un (x )на множині D (наприклад, D   a;b  ) означає, що графіки всіх
n 1
n -х часткових сум Sn  x , x   a;b  , з номерами n  N розмістяться на всьому проміжку всередині  - смуги, що об-
межена кривими y  S (x )  , y  S (x )   (рис. 1).
y
S (x )  
Sn (x )
S (x )
S (x )  

a b x
Рис. 1
Практично це означає, що суму S  x  на проміжку  a ; b  можна наближено, з наперед заданою точністю, замінити
однією і тією ж частковою сумою Sn  x  : S  x   Sn  x  , x   a;b  .
Якщо ряд нерівномірно збіжний на  a ; b  , то такого спільного номера не можна знайти: графіки часткових сум
Sn  x  виходять за межі  - смуги. В цьому випадку обчислення суми S  x  для різних значень x   a;b  за допомогою
певної часткової суми Sn  x  з однаковою точністю неможливе, тобто для різних значень x треба брати різну кількість
членів в часткових сумах Sn  x  .
  1 
Приклад 3.  n

Доведемо, що ряд  n  x2 рівномірно збігається на всій дійсній осі.

n 1
 Ряд визначений для x   і є рядом Лейбніца. Оцінимо його n -й залишок x   :
1 1 1 
Rn  x   un 1  x     , n  N ()    1   1 .
n  1   x 2 n  1   
Отже, ряд збігається рівномірно x   . 

2.2. Ознака Веєрштраса

Для дослідження функціонального ряду на рівномірну збіжність на практиці застосовують наступну достатню ознаку.
Теорема 1. 
(ознака Веєрштраса). Якщо члени ряду  un  x  задовольняють нерівності
n 1
un  x   an , n  , x  D, (3)
 
де an  0, n   , а числовий ряд  an збігається, тоді функціональний ряд  un  x  збігаєть-
n 1 n 1
ся рівномірно і абсолютно на множині D .

 За умовою теореми члени ряду  un  x  задовольняють нерівності (3) на всій множині D , тому за першою озна-
n 1
 
кою порівняння збігається ряд  un  x  , x  D , і, отже, ряд  un  x  збігається абсолютно на множині D.
n 1 n 1
 
Доведемо рівномірну збіжність ряду  un  x  . Для цього доведемо, що Rn  x    n  N     , x  D .
n 1

Маємо |𝑅 (𝑥)| = |𝑢 (𝑥) + 𝑢 (𝑥) + ⋯ | ≤ |𝑢 (𝑥)| + |𝑢 (𝑥)| + ⋯ ≤ 𝑎 +𝑎 + ⋯ ≡ 𝑅∗ , x  D .


Але залишок Rn збіжного числового ряду  an збігається і nlim

Rn  0 , тому
n 1
  0 N      : n  N     Rn   .
Отже, n  N      і x  D виконується нерівність
Rn  x    ,

тобто ряд  un  x  рівномірно збігається. 
n 1
Зауваження 1. 
При виконанні нерівності (3) кажуть, що збіжний числовий ряд  an , an  0, є мажорантою
n 1

функціонального ряду  un  x  .
n 1
Приклад 4. 
   x  sin2 nx
Дослідимо на рівномірну збіжність ряд  3 6
на відрізку  0;   .
n 0 n 1
 Для x   0;   маємо
   x  sin2 nx 
un  x     an , n   .
2
3 6
n 1 n


Ряд  n2 збіжний, отже, є мажорантою заданого функціонального ряду. За ознакою Веєрштраса ряд
n 1

   x  sin2 nx
 3 6
збігається рівномірно на відрізку  0;   . 
n 0 n 1
3. Властивості рівномірно збіжних функціональних рядів

3.1. Неперервність суми функціонального ряду

Теорема 2. 
(Коші). Нехай всі члени функціонального ряду  un  x  неперервні і ряд рівномірно збігається
n 1
на множині D . Тоді сума S  x  ряду є неперервною функцією на множині D .

Зауваження 2. З теореми 2 випливає, що в рівномірно збіжних рядах з неперервними на множині D членами

un  x , n   , можливий почленний перехід до границі, тобто
 
lim
x x 0
 un  x    xlim
x
un  x  , x 0  D .
n 1 n 1 0

Умови теореми 2 є достатніми для неперервності суми функціонального ряду, але існують нерівномірно збіжні ря-
ди, сума яких неперервна.
3.2. Інтегрування функціональних рядів
Теорема 3. 
Нехай ряд  un  x  неперервних функцій збігається рівномірно на відрізку a; b  до суми S  x  . То-
n 1
ді на довільному відрізку  x 0 ; x    a; b  має місце рівність
x  

x  x

 S (t )dt    n
1
un  t  dt    un  t dt . (4)

 n 1 x
x0 x0 0
x x
 Рівність (4) можна переписати у вигляді:  S  t dt  nlim
 
Sn  t dt .
x0 x0
В силу неперервності функцій un  x  та S  x  , x   a;b  всі інтеграли в рівності (4) існують. Запишемо часткову суму
 x n x
для ряду   un  t dt : Sn  x     uk  t dt .
n 1 x k 1 x
0 0

Оцінимо для   0 S(t)dt − ∫ u (t)dt = S(t)dt − ∫ (∑ u (t)dt) =

= ∫ (S(t) − ∑ u (t))dt ≤ ∫ |S(t) − ∑ u (t)|   dt < ∫ εdt = ε(x − x ),

x 0 , x   a; b  (в силу рівномірної збіжності ряду).
n x x x x
Отже, lim
n 
  uk  t dt   S t dt або nlim
 
Sn  t dt   S  t dt . 
k 1 x 0 x0 x0 x0
Зауваження 3. З теореми 3 випливає, що рівномірно збіжний ряд неперервних функцій можна почленно інтегрувати.
3.3. Диференціювання функціональних рядів
Теорема 4. 
Нехай ряд  un (x ) неперервно диференційовних функцій un (x ) збігається до S (x ) на  a;b  , а
 
n 1
 
ряд з похідних  un  x  збігається рівномірно до (x ) на цьому ж проміжку, тоді ряд  un (x )
n 1 n 1
збігається рівномірно на  a ; b  , його сума S (x ) є неперервно диференційовною функцією,
S (x )  (x ) і
   

  un  x     un  x  , x   a;b  .
  
 n 1  n 1

 Візьмемо дві довільні точки x та x 0   a; b  . Тоді Функція   x  , x   a; b  , неперервна як сума рі-

за теоремою 3 маємо вномірно збіжного ряду неперервних функцій. Тому за
x x     x теоремою Барроу, диференціюючи рівність
 
   t dt    n un  t  dt    un  t dt 

x

x0 x0 1  n 1 x
0    t dt  S  x   S  x 0  ,
x0
= 𝑢 (𝑥) − 𝑢 (𝑥 ) = ∑ 𝑢 (𝑥) − ∑ 𝑢 (𝑥 ) = одержимо
= 𝑆(𝑥) − 𝑆(𝑥 ). x   S  x ,
. 
  


або   un  x     un  x  . 
 n 1  n 1

Зауваження 4. В функціональних рядах, які задовольняють умови теореми 4, можна переставляти операції ди-
ференціювання та сумування.
4. Степеневий ряд на дійсній осі. Область збіжності степеневого ряду

4.1. Означення степеневого ряду

Розглянемо послідовність cn  , cn  , n  0, та x 0 , x   .
Степеневим рядом називають функціональний ряд вигляду c + c (x − x )+. . . +c (x − x ) +. . . = c (x − x ) ,
де сталі c , n  0, називають коефіцієнтами степеневого ряду.

Степеневий ряд  cn (x  x 0 )n заміною x  x 0  t зводиться до ряду
n 0

c0  c1x  ...  cn x  ... 
n
 cn x n ,
n 0 (4)
тому надалі розглядатимемо лише степеневі ряди вигляду (4).
4.2. Перша теорема Абеля
Область збіжності степеневого ряду на дійсній осі задається наступною теоремою.
Теорема 4. 
(перша теорема Абеля). Нехай степеневий ряд  cnx n збігається в точці x 0  0 , тоді він збігається
n 0
абсолютно в довільній точці x , що задовольняє нерівність x  x 0 . Якщо ряд розбігається в деякій
точці x 1 , то він розбігається і у всіх точках x , таких, що x  x1 .
 
x
 За умовою теореми числовий ряд  cn x 0n збіга- де q 
x0
 1 . Геометричний ряд  Mq n (q  1) збі-
n 0 n 0
ється. Тоді за необхідною ознакою збіжності ряду гається. Тому за першою ознакою порівняння збігається

lim cn x 0n  0 .
n  ряд  cn x n , а, отже, ряд (4) збігається абсолютно, як-
Отже, послідовність cn x 0n  обмежена, тобто n 0
що x  x 0 .
M  0 : cn x 0n  M , n  0 .
Нехай тепер ряд (4) розбігається в точці x 1 . Припус-
Розглянемо ряд з абсолютних величин членів ряду (4)

тимо, що в деякій точці x 2 , такій, що x 2  x1 , ряд збі-
 cn x n , гається. Тоді за доведеним він повинен збігатись в облас-
n 0 ті x  x 2 , зокрема, в точці x 1 , що суперечить умові.
де x  x 0 , та оцінимо його загальний член. Маємо
Отже, для всіх x , таких, що x  x1 , ряд (4) розбігаєть-
n
x ся. ◄
cn x n  cn x 0n  Mq n ,
x0
4.3. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду
Теорема Абеля характеризує множини точок збіжності та розбіжності степеневого ряду. Дійсно, якщо x 0 — точка збіж-
ності ряду (4), тоді він збігається абсолютно в інтервалі   x 0 ; x 0  з центром в точці 0 . Якщо x1 — точка розбіжності
ряду (4), тоді ряд розбігається в області  ;  x1    x1 ;   .

абсолютно
розбігається збігається розбігається

 x1  x0 
0 x0 x1
Отже, для області збіжності степеневого ряду можливі лише три випадки:

1) ряд (4) збігається лише в точці x  0 . Наприклад, ряд  nnx n  1  x  22 x 2    n n x n  
n 1

збігається лише в точці x  0 , оскільки при x  0 для достатньо великих значень n : nx  1, lim (nx )n  0 (не вико-
n 
нується необхідна умова збіжності);

xn x x2 xn
2) ряд (4) збігається при всіх x   ;    . Наприклад, ряд   1    ,
n 0 n ! 1! 2! n!
збігається x   .
3) існує таке скінченне число R  0 , що при x  R степеневий ряд (4) абсолютно збігається, а при x  R —
розбігається.
Невід’ємне число R , таке, що степеневий ряд (4) збігається в інтервалі  R; R  й розбігається при x  R , називають
радіусом збіжності степеневого ряду, а інтервал  R; R  — інтервалом збіжності степеневого ряду.
Якщо ряд (4) збігається лише в точці x  0 , тоді вважають R  0 . Якщо ж ряд збігається на всій дійсній осі, то
R   .
Зауваження 4. Питання про збіжність ряду на кінцях інтервалу збіжності, тобто в точках x  R та x  R розг-
лядається для кожного ряду окремо. Таким чином, областю збіжності степеневого ряду (4) є ін-
тервал  R; R  , до якого може додаватись одна або обидві граничні точки інтервалу.

Виведемо формули для знаходження радіуса збіжності степеневого ряду.


Твердження 4. cn 1
Якщо для степеневого ряду  cn x n існує границя d  lim
n  cn
 0,
n 0

1 cn
тоді радіус збіжності ряду  cn x n визначається формулою R 
d
 lim
n  cn 1
. (5)
n 0


 Розглянемо ряд  cn x n та застосуємо до нього граничну ознаку Д’Аламбера:
n 0
cn 1x n 1 cn 1
lim  lim x  x d.
n  cn x n n  cn
Отже, ряд збігається, якщо x d  1 , і розбігається, якщо x d  1 , тобто степеневий ряд (60.1) абсолютно збігається
1 1
при x  й розбігається при x  . За означенням радіусу збіжності дістанемо, що
d d
1 c
R  n .◄
d cn 1
Твердження 5. Радіус збіжності степеневого ряду можна знаходити за формулою
1
R , (3)
lim n cn
n 
якщо існує скінченна границя
lim n cn  k, k  0 .
n 

 Формулу (3) можна одержати, застосовуючи радикальну ознаку Коші в граничній формі. ◄


xn
Приклад 4. Знайдемо область збіжності ряду  n
.
n 1
 Для даного ряду інтервал збіжності задається нерівністю
x  R,
де радіус збіжності R знаходимо за формулою (5):
cn n 1
R  lim  lim  1.
n  c n  n
n 1
Отже, ряд збігається в інтервалі  1; 1  й розбігається при x  1 . Досліджуємо поведінку ряду в точках x  1
та x  1 .
 1 
  n
1
При x  1 дістанемо розбіжний ряд  n
, а при x  1 — умовно збіжний ряд  n
.
n 1 n 1

xn
Таким чином, областю збіжності ряду  n
є  1; 1  . 
n 1
Зауваження 5. 
 cn  x  x 0 
n
Радіус збіжності ряду визначається за тими самими формулами (5) та (3), що й для
n 0
 
 cn x  cn  x  x 0 
n
ряду n
. Інтервал збіжності ряду знаходять з нерівності x  x 0  R , тобто
n 0 n 0
інтервал збіжності такого ряду має вигляд  x 0  R; x 0  R  .

x  1
Приклад 5.  n

Знайдемо область збіжності ряду  .

n  0  2n  3  4
n

 За формулою (3) маємо

1
R   lim n  2n 2  3  4n  4.
lim n cn n 
n 

Отже, інтервалом збіжності є 4  x  1  4 або 3  x  5 . Ряд розбігається при x  3 та x  5 . В точках

x  3 та x  5 відповідно одержимо збіжні ряди

 1 
 n 
1
 2n 2  3 та  2n 2  3 .
n 0 n 0

Таким чином, областю збіжності заданого ряду є відрізок  3; 5  . 

Зауваження 3. Якщо степеневий ряд містить не всі степені x , тоді інтервал збіжності ряду знаходять, безпосере-
дньо застосовуючи ознаку Д’Аламбера або радикальну ознаку Коші для ряду, складеного з моду-
лів членів заданого степеневого ряду.


Приклад 3. x 2n 1
Знайдемо область збіжності ряду  n .
n 1
c2n 1 c2n 2
 Для заданого ряду c2n  0 . Тоді lim  , lim  0 , тому формулу (5) застосовувати не можна.
n  c2n n  c
2n 1
2n 1
x n
Скористаємось безпосередньо ознакою Д’Аламбера: lim = x 2.
n   n  1   x 2n 1
Ряд збігається при x  1 , в точках x  1 ряд розбігається. 
4.4. Єдиність розвинення функції в степеневий ряд
Твердження 3. (про тотожність степеневих рядів). Якщо два степеневих ряди
 
 cn x n
та  cnx n
n 0 n 0

в околі точки x  0 мають однакову суму, тоді ці ряди тотожні, тобто відповідні коефіцієнти їх
попарно рівні: c0  c0 , c1  c1 ,  , cn  cn ,  .
 Покладаючи x  0 в тотожності
c0  c1x    cn x n    c0  c0x    cnx n  ,
одержимо c0  c0 .
Отже, c1x    cn x n    c0x    cnx n   .
Поділимо обидві частини тотожності на x  0 та перейдемо до границі при x  0 ( x  0 ). За властивістю непе-
рервності суми степеневого ряду знайдемо, що
c1  c1 .
Виконуючи аналогічну операцію і далі, дістанемо: c2  c2 ,  , cn  cn тощо . ◄
Висновок. З твердження 3 випливає єдиність розкладу функції в степеневий ряд.
5. Властивості степеневих рядів

5.1. Друга теорема Абеля

Теорема 5. 
(друга теорема Абеля). Степеневий ряд  cn x n збігається рівномірно на довільному проміжку  a;b  ,
n 0
який цілком міститься всередині інтервалу збіжності ряду.

 Нехай R — радіус збіжності ряду  cn x n , a та b — дві внутрішні точки інтервалу збіжності. Позначимо через
n 0
r найбільше з чисел a та b . Розглянемо три проміжки:  a; b    r ; r    R; R  .
Точка x  r є внутрішньою точкою проміжку  R; R  . В цій точці за першою теоремою Абеля ряд збігається аб-
 
солютно, тобто збігається ряд  cn n
r , який є мажорантою ряду  cn x n на відрізку  r ; r  , оскільки
n 0 n 0

cn x n n
 cn r . Отже, за ознакою Веєрштраса ряд  cn x n збігається рівномірно на  a;b  . ◄
n 0
З другої теореми Абеля випливає, що степеневі ряди мають властивості, аналогічні властивостям рівномірно збіж-
них функціональних рядів.

5.2. Неперервність суми степеневого ряду

Твердження 4. 
Сума степеневого ряду  cn x n неперервна в кожній точці x його інтервалу збіжності  R; R  ,
n 0
R  0.
 Твердження 4 є наслідком неперервності членів ряду, другої теореми Абеля і теореми про неперервність суми
функціонального ряду. ◄
5.3. Інтегрування степеневих рядів
Твердження 5. 
Степеневий ряд  cn x n на проміжку  0; x  , де x  R , можна почленно інтегрувати, так що
n 0
x   x 
x n 1
 cn x dx 
 n 0 n
 cn  x dx  n
 cn n 1
.
0 n 0 0 n 0

Значення x може співпадати з одним із кінців інтервалу збіжності, якщо на цьому кінці ряд

 cn x n збігається. Ряд, який одержимо в результаті почленного інтегрування, має такий же раді-
n 0
ус збіжності, що й заданий ряд.
 Можливість почленного інтегрування випливає з другої теореми Абеля та теореми про почленне інтегрування
функціонального ряду.
Доведемо незмінність радіусу збіжності при інтегруванні ряду. Обмежимось випадком, коли існує
1
R  .
lim n cn
n 

c
Знайдемо радіус збіжності R  ряду  n n 1x n 1 , що одержується в результаті почленного інтегрування ряду
n 0

 cn x n :
n 0
1 1
R    R .◄
cn lim n cn
lim n n 
n  n 1
Наслідок. 
В інтервалі збіжності степеневий ряд  cn x n можна інтегрувати почленно довільну кількість разів,
n 0

одержані при цьому степеневі ряди мають такий же радіус збіжності, що й ряд  cn x n .
n 0

Приклад 4. 
Знайдемо суму ряду  nx n 1 .
n 1

1
 Радіус збіжності заданого ряду R  1 ( R 
lim n
n
 1 ). Нехай  nx n 1  S  x  .
n 1
n 

При x  1 маємо
x   x  
xn x x
 n
1
nx n 1
dx    nx
n 1 0
n 1
dx   n
n 1 n 0
  xn
n 1

1x
,
0

x
x
тобто  S  t dt  .
0
1x
x
Звідси
d
dx  S  t dt   1 x x   1 1x  2 .
0

1
Отже, S x   .
1  x 
2
5.4. Диференціювання степеневих рядів
Твердження 6. 
Степеневий ряд  cn x n можна почленно диференціювати в довільній точці x інтервалу збіжно-
n 0
сті  R; R  , R  0 , при цьому має місце рівність
    
n

  cn x  
  cn x 
n 
  ncnx n 1.
 n 0  n 0 n 1

Твердження справджується і для граничної точки інтервалу збіжності, якщо ряд збігається в цій
точці. Радіус збіжності ряду, який дістають почленним диференціюванням, дорівнює радіусу
збіжності заданого ряду.
 
 Нехай R радіус збіжності ряду  cn x n
, а R  — радіус збіжності ряду  ncn x n 1 , який дістанемо в результаті
n 0 n 1
почленного диференціювання заданого ряду.
cn
Припустимо, що існує lim  R.
n  cn 1
Знайдемо R  :
ncn n cn cn
R   lim  lim  lim  R.
n   n  1 cn 1 n  n  1 cn 1 n  cn 1
Отже, радіуси збіжності обох рядів рівні.
Твердження випливає з другої теореми Абеля та теореми про почленне диференціювання функціонального ряду, які
застосовані для відрізка  ;   , де 0    R .◄
Наслідок. 
Степеневий ряд  cn x n можна почленно диференціювати нескінченну кількість разів в довільній точці
n 0
x інтервалу збіжності  R; R  , причому радіуси збіжності всіх одержаних рядів рівні R .
Приклад 5. 
xn
Знайдемо суму ряду  .
n 1 n
 Знайдемо радіус збіжності заданого степеневого ряду:
n 1
R  lim  1.
n  n
Отже, ряд збігається в інтервалі x  1 .
За другою теоремою Абеля ряд рівномірно збігається всередині інтервалу збіжності, тому його можна почленно
диференціювати.

xn
Нехай  n  S x  .
n 1

  xn  
  xn
 

При x  1 :   n     n    x n1  S   x  .
 n 1  n 1  n 1

1
Але  x n 1  1  x  x 2    1  x .
n 1
1
Отже, S x   ,
1x
x
dx
а S x    1x   ln  1  x  , оскільки S  0   0 . 
0