1.

Назва: Вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості на

діяльність людини
2. Актуальність: Так як людина постійно рухається, чогось прагне і вона це
робить сама, завдяки ії особливостям, то потрібно розуміти в який момент
що її спонукає.
3. Проблема: Одні люди швидше та краще, за інших, засвоюють знання,
уміння та навички.
4. Мета: Зрозуміти, що слід розвивати для поліпшення особистих показників.
5. Здібності – це індивідуально-психологічні особливості особистості, які є
умовою успішного здійснення певної діяльності в володінні необхідними
для неї знаннями, вміннями та навичками.

Це те, що не зводиться до знань, умінь та навичок, але пояснює, забезпечує

їх швидке набування, закріплення та застосування на практиці.
Здібність, яка не розвивається, якою на практиці людина перестає
користуватися, з часом втрачається. Тільки завдяки постійним вправам,
пов’язаним із систематичними заняттями такими складними видами
людської діяльності, як музика, як технічна та художня творчість,
математика, спорт тощо, ми підтримуємо у себе і розвиваємо надалі
відповідні здібності.
Загальні здібності включають ті, якими визначаються успіхи людини в
найрізноманітніших видах діяльності. До них, наприклад, належать
розумові здібності, тонкість та точність ручних рухів, розвинута пам’ять,
досконале мовлення та ін.

Спеціальні здібності визначають успіхи людини в специфічних видах

діяльності, для здійснення яких необхідні задатки особливого роду та їх
розвиток. До таких здібностей можна віднести музичні, математичні,
лингвістичні, технічні, літературні, художньо-творчі, спортивні та ін.
Наявність у людини загальних здібностей не виключає розвиток
спеціальних і навпаки. Досить часто загальні та спеціальні здібності
співіснують, взаємно доповнюють та збагачують одне одного.

Теоретичні та практичні здібності вирізняються тим, що перші

визначають схильність людини до абстрактно-логічних міркувань, а друге
- до конкретних, практичних дій. Такі здібності на відміну від загальних та
спеціальних, навпаки, частіше не співіснують одне з одним, разом
зустрічаються у обдарованих, різностороннє талановитих людей.
Навчальні та творчі здібності відрізняються одне від одного тим, що
перші визначають успішність навчання та виховання, засвоєння людиною
знань, умінь та навичок, формування якостей людини, в той час, як інші -
створення предметів матеріальної та духовної культури, виробництва
нових ідей, відкриттів та винаходжень, тобто - індивідуальна творчість в
різних галузях людської діяльності.

Поєднання різних високорозвинених здібностей, що обумовлюють

діапозон інтелектуальних можливостей людини, рівень та своєрідність
діяльності та спілкування, зветься  обдарованістю. Вищий ступень
розвитку здібностей особистості в певній діяльності (спілкуванні) -
талант. Геніальність - вищий рівень розвитку здібностей - і загальних,
інтелектуальних та спеціальних. Про її наявність можна говорити лише
при досягені особистістю таких результатів творчої діяльності, які
складають епоху в житті суспільства, в розвитку культури.

Здібності різних людей до однієї тієї ж діяльності можуть мати різну

структуру завдяки індивідуальній своєрідності психічних якостей та їх
поєднань. Іноді людина змушена займатися деякою діяльністю, немає
здібностей до неї. При цьому вона свідомо або несвідомо буде
компенсувати відсутність здібностей, опираючися на сильні сторони своєї
особистості. Компенсація може здійснюватись за допомогою набутих
знань та умінь, або через формування типового стилю діяльності, або через
іншу, більш розвинену здібність.

Природа людських здібностей. 

1. Наявність суспільства, соціально-культурного середовища, створенного

працею багатьох поколінь людей. Це середовище штучне, включає багато
предметів матеріальної та духовної культури, що забезпечує існування
людини та задоволення її власно людських потреб.

2. Відсутність природних задатків до користування відповідних предметів

та необхідність навчання цьому з дитинства.

3. Необхідність участі в різних складних та високоорганізованих видах

людської діяльності.

4. Наявність з народження навколо людини жорстких, запрограмованих

структур поведінки типу вроджених інстинктів, незрілість відповідних
мозкових структур, що забезпечують функціонування психіки та
можливість їх формування під впливом навчання та виховання.
Розвиток здібностей. Будь-які задатки перед тим, як перетворитися в
здібності, повинні пройти великий шлях розвитку. Для багатьох людських
здібностей цей розвиток починається з перших днів життя і, якщо людина
продовжує займатися тими видами діяльності, в яких відповідні здібності
розвиваються, не припиняється до кінця. В процесі розвитку здібностей
можна виділити ряд етапів. На одних з них відбувається підготовка
анатомо-фізіологічної основи майбутніх здібностей, на інших йде
становлення задатків небіологічного плану, на третіх складається і досягає
відповідного рівня необхідна здібність. Всі ці процеси можуть перебігати
паралельно, в той чи іншій мірі накладаються одне на одне.

6. Висновок: На основі розглянутої інформації можна підсумувати, що

здібності є природні та здобуті. Тому, якщо дійсно прагнеш щось
зробити свої здібності можна розвивати.