2 слайд

Микола Зеров народився 26 квітня 1890 року в повітовому місті Зінькові серед восьми синів
вчителя місцевої двокласної школи.

1912 року з'явилися друком перші статті та рецензії Миколи в журналі "Світло", газеті "Рада". З
1914 року призначено викладачем історії до Златопільської гімназії. З осені 1923 року — професор
Київського інституту народної освіти.

1920 року Микола Зеров одружився із Софією Лободою і почав серйозно замислюватися про
наукову працю

З голодного Києва Миколу Зерова за рекомендацією поета Юрія Клена запросили на роботу в
Баришівську соціально-економічну школу, яка стала, за свідченням того ж Клена, центром
української літератури. Там Зеров з товаришами працюють близько трьох років. У Баришівці Зеров
зробив багато перекладів, написав низку сонетів та сатир-пародій, кілька невеликих оповідань.

3 слайд

У грудні 1923 року відбулася перша зустріч Зерова з Миколою Хвильовим, коли той приїхав до
Києва у складі харківської письменницької делегації "Гарту".

Проте прагнення Зерова розробити спільну платформу для консолідації літературного процесу в
Україні багатьма письменниками кваліфікувалася як замах на ідеологічну цноту панфутуристів та
гартованців, що викликало різкий спротив з боку навіть офіційної влади. Тобто, виразно
окреслювалася конфронтація, що згодом трагічно відбилася на розвитку всієї української
літератури.

1924 року було надруковано "Камену" - першу збірку віршів Зерова, до якої, втім, було включено й
перекладний розділ з античних поетів.

4 слайд

1925 року почалася відома літературна дискусія, яка тривала три роки. Початком її вважають
статтю Григорія Яковенка "Про критиків і критику в літературі" та відповідь на неї Миколи
Хвильового. Зеров-критик став (на свою голову) на бік Хвильового. Погляди Зерова вимагали
усвідомлення й засвоєння багатств української національної традиції, адже це дасть змогу тверезо
й реально оцінити багатьох літературних авторитетів, перенести на український ґрунт кращі твори
європейської класики й сучасної літератури, що, врешті-решт, встановить атмосферу здорової
літературної конкуренції, а не кон'юнктурного протегування. Саме це й викликало зливу
заперечень.

5 слайд

Від 1926 року Зеров виступав лише як літературний критик, зосередивши основні зусилля на
перекладах та історико-літературних студіях. Того ж року офіційна влада звинуватила
"неокласиків" в антипролетарських настроях. Червневий пленум ЦК КП(б)У 1927 року дав прямі
директивні вказівки щодо політичної оцінки "неокласиків"; фактично ця постанова означала
заборону літературної та критичної діяльності Зерова. Для нього лишалася тільки один напрямок
—- історико-літературні студії.
Він пише передмови до творів українських письменників-класиків, які видавалися у видавництвах
"Книгоспілка" та "Сяйво". З цих статей склалася книжка "Од Куліша до Винниченка" (1929 р.). Але й
на цих позиціях пощастило затриматись недовго.

Процес Спілки визволення України на початку 1930 року став переломним. "Книгоспілку" було
реорганізовано, "Сяйво" закрито. Куліша і Винниченка проголосили фашистськими
письменниками.

В числі інших у зв'язку з процесом СВУ було заарештовано неокласика Максима Рильського, що
стало виразним попередженням для всіх його товаришів. Він жив під постійною загрозою арешту,
в атмосфері погроз і цькування. Самогубство Хвильового в травні 1933 року стало ще однією
драмою для Зерова.

Всі останні роки Зеров мовчав. Влада заборонила займатися творчою діяльністю, а з 1933р. — стає
небезпечним навіть мовчання. Від Зерова й Филиповича влада вустами сатрапів від літератури
Хвилі і Кулика вимагали покаяння.

6 слайд

28 квітня 1935 р. Микола Зеров був заарештований працівниками НКВС та звинувачений у

«керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією». Унаслідок
жорстоких допитів він визнав себе винним та був засуджений до 10 років таборів. У 1937 р. після
перегляду його справи був засуджений до розстрілу. Страчений 3 листопада 1937 р. в урочищі
Сандармох (Карелія).До посмертної реабілітації Миколи Зерова у 1958 р. офіційно вважалося, що
він помер 13 жовтня 1941 р. у таборі на Колимі.