СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

1 етап
- Підкресліть граматичні основи і встановіть тип
зв’язку між частинами:
2 етап

Послідовність аналізу речень із сурядним типом

зв’язку:
I.  Визначити тип речення за метою висловлювання
(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
  (стверджувальне / заперечне / стверджувально-
заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю
сполучникових засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).

V.  Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами
(єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні,
приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).
3. СХЕМА РЕЧЕННЯ
4. Пунктуація.
5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою
простого речення:
-Двоскладне(односкладне)
-Поширене(непоширене).
-Повне(неповне).
-.Ускладнене(неускладнене)
Послідовність аналізу речень із підрядним типом
зв’язку: 

I.  Визначити тип речення за метою висловлювання

(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
  (стверджувальне / заперечне / стверджувально-
заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю
сполучникових засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).

V. 1. За кількістю частин (двокомпонентне /

багатокомпонентне)
 2. Багатокомпонентне  — вказати різновид:
супідрядність (однорідна / неоднорідна) чи послідовна
підрядність)).

 3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого

стосується підрядна частина: одного члена речення,
словосполучення чи всього змісту головної і
визначення на основі цього типу структурної взаємодії –
розчленованої / нерозчленованої структури).
.
 4. На яке питання відповідає підрядна частина.
 5. Вид підрядної частини
СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)
 6. Пунктуація.
 7. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за
схемою простого речення.
-Умовно просте
-Двоскладне(односкладне)
-Поширене(непоширене).
-Повне(неповне).
-.Ускладнене(неускладнене)

VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим

типом зв’язку:
I.  Визначити тип речення за метою висловлювання
(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
  (стверджувальне / заперечне / стверджувально-
заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю
сполучникових засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).
V. 1. Кількість частин (виокремити кожну з них і
назвати).
 2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових
відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита /
закрита структура).
СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)
 3. Пунктуація
 4. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.
-Умовно просте
 Двоскладне(односкладне)
-Поширене(непоширене).
-Повне(неповне).
-.Ускладнене(неускладнене)

 
Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:
I.  Визначити тип речення за метою висловлювання
(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
  (стверджувальне / заперечне / стверджувально-
заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю
сполучникових засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).

 1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити

їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні
членування).
СХЕМА РЕЧЕННЯ
 3. Частини речення із сурядним типом
взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
 4. Змістові відношення між сурядними частинами.
¨5. Частини речення із безсполучниковим типом
взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх
змістових відношень.
¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення
їхнього зв’язку з головною.
¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному
реченні.
 9. Пунктуація
 4. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.
-Умовно просте
 Двоскладне(односкладне)
-Поширене(непоширене).
-Повне(неповне).
-.Ускладнене(неускладнене)
  ЗРАЗКИ АНАЛІЗУ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
  Зразок синтаксичного розбору складносурядного
речення
 Схема: горизонтальна: [  ], i [  ],
 Час летить, і історія швидко старіється (О. Довженко)
(підкреслити всі члени речень і надписати частини
мови)
 Речення розповідне, неокличне, стверджувальне,
 Речення складне, сполучникове, складносурядне.
 Складносурядне речення складається з двох частин:
¨а) час летить;
¨б) історія швидко старіється.
¨Між предикативними частинами реалізуються єднальні
(одночасність) смислові відношення, відкрита структура.
¨Засобами вираження смислових і синтаксичних
зв’язків між частинами виступає асемантичний
сполучник і форми дієслів-присудків.
¨Перша частина “час летить” двоскладна, повна,
непоширена, неускладнена.
Друга частина ¨історія швидко старіється» двоскладна,
повна, поширена, неускладнена.

 Багатокомпонентне складне речення з різними видами

зв’язку
 
  Подив, здивування –
це перший вогник, який запалив смолоскип,
і воно, слово, горить – палахкотить у нашій мові,
до нього, як
до незгасної зірки, звернені  очі й думки мислителя й ху
дожника.
    який?
[ … ], (який …), і [ … ], [ … ]
 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЧЕНЯ
 Речення розповідне, неокличне, стверджувальне. 
Складається з чотирьох частин, які поєднані
сполучниковим (підрядним і сурядним) і
безсполучниковим зв’язком.
 Друга частина — підрядна означальна — з’єднана з
головною сполучним словом який.
 Третя частина з’єднана з іншою сурядним сполучником
і (єднальні відношення),
 Четверта частина приєднується безсполучниковим
зв’язком.
 АНАЛІЗ ЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
 1. Подив, здивування – це перший вогник… – головна
частина.
 Двоскладне, неповне, пропущена дієслівна зв’язка є,
поширене, повне, ускладнене однорідними підметами.
Подив, здивування – однорідні прості іменникові
підмети.
¨2. …який запалив смолоскип – підрядне означальне (ми
це вже визначили слайд №6), двоскладне, повне,
поширене, неускладнене. Який – простий
займенниковий підмет. Запалив – простий власне-
дієслівний присудок. Смолоскип – прямий додаток.
¨3. …і воно, слово, горить-палахкотить у нашій мові –
двоскладне, поширене, повне, ускладнене уточнюючим
підметом – слово. Воно – простий підмет. Горить-
палахкотить – простий дієслівний присудок. У мові –
непрямий додаток. Нашій – узгоджене означення.
¨4. …до нього, як до незгасної зірки, звернені очі й
думки мислителя й художника – двоскладне, поширене,
повне, ускладнене порівняльним зворотом, однорідними
підметами й додатками. Очі й думки – однорідні прості
підмети. Звернені – складений іменний присудок з
пропущеною дієслівною зв’язкою. Мислителя й
художника – однорідні прямі додатки. Як до незгасної
зірки - обставина способу дії, виражена порівняльним
зворотом.
¨За характером предикативної основи — повне