Міністерство освіти і науки України Департамент науки і освіти Харківської

облдержадміністрації Харківське територіальне відділення МАН України

Відділення: математика
Секція: математичне моделювання

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОПТИМІЗАЦІЇ КІЛЬКОСТІ ПЕРЕВІРОК

ЕЛЕМЕНТІВ З ЗАДАНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

Роботу виконала:
Бояр Катерина Володимирівна,
учениця 9 класу Комунального закладу
«Обласна спеціалізована школа-інтернат
ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість»
Харківської обласної ради», вихованка
гуртка «Математика» Комунального
закладу «Харківська обласна Мала
академія наук Харківської обласної
ради»

Науковий керівник:
Гвоздецька Юлія Василівна, вчитель
математики Комунального закладу
«Обласна спеціалізована школа-інтернат
ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість»
Харківської обласної ради», «спеціаліст
вищої категорії», старший учитель

Харків – 2020
 2

ТЕЗИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОПТИМІЗАЦІЇ КІЛЬКОСТІ ПЕРЕВІРОК ЕЛЕМЕНТІВ
З ЗАДАНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
Бояр Катерина Володимирівна, учениця 9 класу Комунального закладу
«Обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість»
Харківської обласної ради»
Гвоздецька Юлія Василівна, вчитель математики Комунального закладу
«Обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість»
Харківської обласної ради», «спеціаліст вищої категорії», старший учитель
Комбінаторика має величезне значення в різних галузях науки і сфери. З
комбінаторними величинами доводиться мати справу представникам багатьох
спеціальностей: вченому - хіміку, біологу, конструктору, диспетчеру і т.д.
У даній роботі були розглянуті різноманітні комбінаторні конфігурації
(розміщення, перестановки та комбінації) та застосування універсального підходу
до розв’язання комбінаторних задач за допомогою спеціальних схем.
Мета дослідження: показати, що розв’язання задач з оптимізації кількості
перевірок елементів за наявності певної властивості допомагає спростити процес
вибору елементів певного типу.
Так, у роботі нам було потрібно довести, що з 10 кульок можна визначити 2
радіоактивні за 6 перевірок. При доведенні, ми використали раніше доведене
твердження, що з 7 кульок можна визначити 2 радіоактивні за 5 перевірок. Таким
чином ми довели декілька тверджень, що допомогли вивести закономірність і
представити результати наших досліджень у вигляді таблиці.
Результати даної роботи є досить актуальним, оскільки, в час інформаційних
технологій гостро стоїть питання оптимізації алгоритмів та процесів підрахунку.
Закономірність, яку ми визначили, дозволяє зменшити кількість перевірок майже в
два рази при значному збільшенні числа елементів. Також, розглянуті способи
розв’язання комбінаторних задач можна застосувати при підготовці до олімпіад
різних рівнів.
 3

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................................. 4

РОЗДІЛ І Поняття комбінаторних конфігурацій: перестановки, розміщення та

комбінації. ............................................................................................................................ 6

РОЗДІЛ ІІ Розв’язування задач на оптимізацію кількості перевірок елементів з

заданими властивостями................................................................................................... 14

ВИСНОВКИ ....................................................................................................................... 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................................... 24

 4

ВСТУП
Людині часто доводиться мати справу із завданнями, в яких потрібно
підрахувати число всіх можливих способів розташування деяких предметів або
число всіх можливих способів здійснення певної дії. Різні шляхи або варіанти, які
доводиться вибирати людині, складаються в найрізноманітніші комбінації. Такі
завдання доводитися розглядати при визначенні найбільш вигідних комунікацій
усередині міста, при організації автоматичної системи управління, а також в теорії
ймовірностей, і в математичній статистиці з усіма їх численними додатками. І цілий
розділ математики, званий комбінаторикою, зайнятий пошуком відповідей на
питання: скільки всього є комбінацій в тому чи іншому випадку.
Комбінаторика - розділ математики, що вивчає комбінації та перестановки
предметів, здавалося, довгий час лежала поза основного русла розвитку математики
та її частин. Протягом двох з половиною століть основну роль у вивченні природи
грав математичний аналіз. Процеси, що мали атомістичну природу, замінялися
безперервними, щоб можна було застосувати до них розвинений апарат математики.
Становище докорінно змінилося після створення швидкодіючих обчислювальних
машин, комп'ютерів. З їх допомогою стало можливим робити перебори, які раніше
вимагали сотень і тисяч років. В епоху розквіту дискретної математики змінилася і
роль найдавнішої області дискретної математики - комбінаторики..
У нинішній час комбінаторика має величезне значення в різних галузях науки
і сфери. З комбінаторними величинами доводиться мати справу представникам
багатьох професій: вченому - хіміку, біологу, конструктору, диспетчеру і т.д.
Посилення інтересу до комбінаторики останнім часом обумовлюється бурхливим
розвитком кібернетики та обчислювальної техніки.
Об'єкт дослідження: процес розв’язування задач комбінаторного змісту.
Предмет дослідження: задачі з оптимізації кількості перевірок елементів на
наявність певної властивості.
Мета дослідження: показати, що розв’язання задач з оптимізації кількості
перевірок елементів за наявності певної властивості допомагає спростити процес
вибору елементів певного типу.
 5

Для реалізації мети дослідження необхідно виконати таку сукупність завдань:

1. Зібрати інформацію із різних джерел
2. Ознайомитися з поняттями перестановки, розміщення, комбінації з
повтореннями та без повторень
3. Визначити методи розв’язання комбінаторних задач.
4. Розв’язати задачі на оптимізацію кількості перевірок елементів з заданими
властивостями.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що знайдені цікаві задачі
на вибір елементів з певною властивість можна використовувати на уроках
математики, при підготовці до олімпіад та проведенні позакласної роботи.
 6

РОЗДІЛ І ПОНЯТТЯ КОМБІНАТОРНИХ КОНФІГУРАЦІЙ:

ПЕРЕСТАНОВКИ, РОЗМІЩЕННЯ ТА КОМБІНАЦІЇ
Комбінаторний аналіз, комбінаторна математика, комбінаторика, - розділ
математики, присвячений розв’язанню завдань вибору і розташування елементів
деякої, зазвичай кінцевої, множини відповідно до заданих правил. Кожне таке
правило визначає спосіб побудови деякої конструкції з елементів вихідної множини,
званої комбінаторною конфігурацією. Тому можна сказати, що метою
комбінаторного аналізу є вивчення комбінаторних конфігурацій, зокрема, питання
їх існування, алгоритми побудови, розвязання задач на підрахунок. Прикладами
комбінаторних конфігурацій є перестановки, розміщення і комбінації.
У Математичному Енциклопедичному Словнику йдеться, що комбінаторика-
один з розділів дискретної математики, який отримав важливе значення у зв'язку з
використанням його в теорії ймовірностей, математичній логікі, теорії чисел,
обчислювальній техніці, кібернетиці.
Комбінаторика вивчає кількості комбінацій, на які накладаються певні умови,
і які можна скласти з елементів, будь-якої природи, заданої кінцевої множини. При
безпосередньому обчисленні ймовірностей часто використовують формули
комбінаторики. Наведемо найбільш вживані з них. [2 c 200]
При обчисленні кількості різних комбінацій використовуються правила
додавання і множення. Додавання використовується, коли множини не однакові.
Множення - коли для кожної комбінації першої множини є всі комбінації (або
однакове число комбінацій) другої множини.
Приклад 1. З 28 кісток доміно беруться 2 кістки. В якому числі комбінацій
другу кістку можна буде прикласти до першої?
На першому кроці є два варіанти: вибрати дубль (7 комбінацій) або недубль
(21 комбінація). У першому випадку є 6 варіантів продовження, у другому - 12.
Загальне число сприятливих комбінацій дорівнює: 7 6 + 2112 = 294 .
А всього варіантів вибору 2 кісток з 28 дорівнює 378; тобто при великому
числі експериментів у 7 випадках з 9 (294/378 = 7/9) при виборі 2 кісток одну кістку
можна буде прикласти до іншої.
 7

Розміщення з повторенням [1 с.367]

Розміщення з повторенням також в комбінаториці називається кортежем.
Розглянемо приклад 2: скільки різних числових послідовностей, довжини 5,
можна скласти з 10 цифр?
Перенумеруємо розряди:
12345
У перший розряд можна поставити одну з 10 цифр. Незалежно від того, яка
цифра поставлена, у другій розряд можна також поставити одну з 10 цифр і т. д.
Всього виходить 105 різних чисел.
Для двійкової системи числення (використовуються тільки дві цифри: 0 або 1)
отримуємо 25 різних числових послідовностей.
У загальному вигляді задача ставиться таким чином: є k типів предметів
(кількість предметів кожного типу необмежена) і п позицій (ящиків, купок,
розрядів). Потрібно визначити, скільки різних комбінацій можна скласти, якщо у
позиціях предмети можуть повторюватися? Відповідь дається формулою:

A=kn (1.1).
Приклад 3. Скільки різних числових послідовностей може містити 10-
розрядне слово в трійковій системі числення? Уперший розряд можна поставити
один з трьох символів (0, 1 або 2), у другій розряд - також один з трьох символів і т.
д. Всього отримуємо З10 чисел.
У деяких випадках є обмеження на кількість різних предметів, які можна
поміщати на позиції. Нехай, наприклад, є п позицій і на кожну i-у позицію можна
поставити ki предметів. Скільки в цьому випадку існує різних розстановок предметів
по позиціях?
Легко обґрунтовується формула:
n

A = k1  k2  k3 ...  kn = ki (1.2)

i=1

Приклад 4. В естафеті 100 + 200 + 400 + 800 метрів на першу позицію тренер
може виставити одного з 3 бігунів, на другу - одного з 5, на третю - одного з 6, на
 8

четверту - єдиного бігуна (на кожну позицію виставляються різні бігуни). Скільки
варіантів розстановки учасників естафетного забігу може скласти тренер?
Відповідно до формули 1.2 отримуємо, що кількість варіантів дорівнює:
3561= 90 .
Розміщення без повторень [ 1 с.355]
Розглянемо приклад 5: Скільки різних числових послідовностей, довжини 5,
можна записати за допомогою десяти цифр за умови, що в числових послідовностях
не використовуються однакові цифри?
Перенумеруємо розряди:
12345
У перший розряд можна поставити одну з 10 цифр (0,1,2,3,4,5,6,7,8,9).
Незалежно від того, яка цифра поміщена в перший розряд, у другому можна
поставити тільки одну з 9 цифр, в третій - одну з 8 цифр і т. д. Всього існує 10987 6
= 30240 різних числових послідовностей, у кожній з яких немає двох
однакових цифр.
У загальному випадку, якщо є k позицій і п різних предметів, причому кожен
представлений в єдиному екземплярі, то кількість різних розстановок:
n!
А = n(n −1)(n − 2)...(n − k +1) = (1.3)
(n − k)!
У формулі 1.3 n! означає факторіал числа n, тобтодобуток всіх чисел від 1 до n.
Таким чином, n!=1 2 3...n..
Приклад 6. З групи в 25 чоловік потрібно вибрати старосту, заступника
старости і профорга. Скільки варіантів вибору керівного складу групи?
Старосту вибрати можна одним з 25 способів. Оскільки обраний староста не
може бути своїм заступником, то для вибору заступника старости залишається 24
варіанта. Профорга вибирають одним з 23 способів. Всього варіантів:
25!
252423 = = 13800 .
22!
 9

Приклад 7. На дискотеку прийшло 12 дівчат і 15 юнаків. Оголошено "білий"

танець. Всі дівчата обрали для танців юнаків (і ніхто з них не відмовився). Скільки
могло утворитися танцюючих пар?
15!
= 15 14 1312 1110 9 8 7 654 = 217945728000
(15 −12)!
Таким чином, розміщеннями називають комбінації, складені з п різних
елементів по m елементів, які відрізняються або складом елементів, або їх порядком.
Число всіх можливих розміщень
Перестановки без повторень [ 1 с. 314]
У попередніх прикладах комбінації відрізнялися як складом предметів, так і їх
порядком. Однак якщо в останьому завданні юнаків було б теж 12, то всі комбінації
відрізнялися б тільки порядком. Розглянемо, скільки різних комбінацій можна
отримати, переставляючи п предметів.
Підставемо в 1.3 n = k , тоді отримаємо
A n = P = n!
n n (1.4)
Приклад 8. До каси кінотеатру підходить 6 чоловік. Скільки існує різних
варіантів установки їх в чергу один за одним?
Розставимо 6 осіб довільним чином і почнемо їх переставляти всіма
можливими способами. Число отриманих перестановок відповідно до формули 1.4
дорівнюватиме 6! = 720.
Перестановками називають комбінації, що складаються з одних і тих же п
різних елементів і відрізняються тільки порядком їх розташування. Число всіх
можливих перестановок
Pn = n!,
де n!=1 2 3... n .
Зауважимо, що зручно розглядати 0!, Вважаючи, за означенням, 0! = 1.
Перестановки з повтореннями
 10

Іноді потрібно переставляти предмети, деякі з яких не відрізняються один від

одного. Розглянемо такий варіант перестановок, який називається перестановками з
повтореннями.
Нехай є п1 предметів 1-го типу, n2 предмета 2-го, пк предметів n-го типу і при
цьому п1+ п2+...+ пк = п
Кількість різних перестановок предметів
n!
P(n1 , n2 , n3 ,..., nk ) = (1.5)
(n1!n2 !n3!...nk !)
Для обгрунтування формули 1.5 спочатку будемо переставляти п предметів з
припущенням, що вони всі різні. Число таких перестановок дорівнюєп! Потім
зауважимо, що в будь-якій обраній розстановці перестановка n1 однакових
предметів не змінює комбінації, аналогічно перестановка n2 однакових предметів
також не міняє комбінації і т. д. Тому отримуємо вираз 1.5.
Комбінації без повторень [ 1 с.324]
Якщо потрібно вибрати k предметів з п, і при цьому порядок предметів, які
обираються будь-який, то маємо
=
!

(1.6)
!( − )!

Комбінаціями називають комбінації, складені з п різних елементів поk

елементів, які відрізняються хоча б одним елементом.
Формула (6) може бути отримана наступним чином. Виберемо по черзі
kпредметів з п. Число варіантів дорівнюватиме !
. У цих розстановках k обраних
( − )!

предметів мають свої певні позиції. Однак нас не цікавлять в даному випадку позиції обраних предметів.
Від перестановки цих предметів наш вибір не змінюється. Тому отриманий вираз потрібно розділити на !

Приклад 9. З групи в 25 чоловік потрібно вибрати трьох для роботи в офісі.

Якщо вибирати їх послідовно, спочатку першого, потім другого, потім третього, то
отримаємо 25×24×23 варіанти. Але так як нас не цікавить порядок вибору, а тільки
склад обраної команди, тому отриманий результат потрібно розділити ще на 3!
 11

Приклад 10. Розглянемо лотерею «Спортлото » 6/49. Учасник купує квиток, на

якому є 49 клітинок. Кожна клітинка відповідає якому-небудь виду спорту.
Потрібно виділити (закреслити) 6 з цих клітинок і відправити організаторам лотереї.
Після розіграшу лотереї оголошуються шість виграшних номерів. Нагороджується
той, хто вгадав усі шість номерів, п'ять номерів, чотири номери і навіть вгадав три
номери. Відповідно, чим менше вгадано номерів (видів спорту), тим менше виграш.
Підрахуємо, скільки існує різних способів заповнення карток "Спортлото" за
умови, що використовується лотерея 6/49. Здавалося б, заповнюючи послідовно
номер за номером, отримаємо: 49×48×47×46×45×44. Але ж порядок заповнення не
має значення, тоді отримуємо:
49!

496 = 6! 43! = 13983816

Цю ж задачу можна розв’язати й іншим способом. Випишемо всі номери

поспіль і під вибраними номерами поставимо 1, а під іншими - 0. Тоді різні варіанти
заповнення карток будуть відрізнятися перестановками. При цьому переставляються
6 предметів одного виду (одиниці) та 49 - 6 = 43 предмета іншого виду (нулі), тобто
знову
49!
(6,43) = 6! 43! = 13983816

Якщо всі учасники заповнюють картки по-різному, то в середньому один з 14

мільйонів вгадає всі 6 номерів.
А скільки людей в середньому вгадають 5 номерів?
Виберемо один з вгаданих номерів ( 61 = 6) і замінимо його на одинз не вгаданих ( 431 = 43). Разом:6×43-258людей з 14
мільйоніввгадають 5 номерів.

А скільки вгадають 4 номери?

Виберемо з 6 вгаданих два і потім з 43 не вгаданих теж два і перемножимо
число варіантів вибору. Тоді отримаємо:
2
6 × 43
6 = 6×51×2 × 43×421×2 = 13545 людей.
 12

Аналогічно знайдемо, що 3 номери вгадають 246820 людей, тобто приблизно

1,77% від усіх учасників.
Комбінації з повтореннями
Приклад 11. Потрібно купити 7 тістечок. У магазині є тістечка наступних видів:
еклери, пісочні, листкові та наполеони. Скільки варіантів вибору?
Вибрані тістечка замінюємо одиницями, і додаємо три нулі. Кожній
перестановці однозначно відповідає деякий вибір. Наприклад, одному з варіантів
покупки буде відповідати такий код: 1101110101. Тістечка купуються наступним
чином. Кількість одиниць зліва до першого нуля відповідає покупці еклерів, між
першим і другим нулем - покупці пісочних, між другим і третім - покупці
листкових, одиниці після третього нуля відповідають числу наполеонів. У разі
наведеного коду купується 2 еклера, 3 пісочних, 1 листкове і 1 наполеон. Кількість
варіантів покупки тістечок дорівнює числу перестановок з 7 об'єктів одного типу
(одиниць) і 3 об'єктів другого типу (нулів).
Нехай є предмети п різних типів (без обмеження числа предметів кожного типу)
і потрібно визначити, скільки комбінацій можна зробити з них, щоб у кожну
комбінацію входило k предметів. Кожну комбінацію шифруємо за допомогою 0 і 1,
причому 1 відповідають предметам, а 0 виконують функцію роздільників. Тоді
записавши k одиниць і додавши п - 1 нуль, ми отримаємо комбінацію, при якій
вибираються k предметів першого типу і жодного предмета іншого типу.
Переставляючи всіма способами ці k одиниць і п - 1 нуль, ми будемо кожен раз
отримувати деяку комбінацію, що складається з k предметів. Тоді
( , − 1) =
( + −1)!
= (1.7)
+ −1
!( −1)!

Властивості кількості комбінацій

Наведемо деякі властивості чисел: поєднань, які часто використовуються при
перетвореннях формул комбінаторики.
1 = − .

2 = −
− 1+ −1

3 0+ 1+⋯+ =2
 13

Перша властивість абсолютно очевидна. Давайте перевіримо:

! !
= ;

! !
= ;
! !
= .

Друга легко доводиться: якщо обидва члени правої частини представити за

формулою (6).
Третю властивість можна довести методом математичної індукції. Для
прикладу, при п = 2 маємо:
C 0 +C 1 +C 2 =1+2+1= 4= 2 2
2 2 2

Для п = 3 одержуємо:
C 0 + C 1 + C 2 + C 3 =1+3+3+1=8 = 2 3
3 3 3 3

Підкреслимо, що числа розміщень, перестановок і комбінацій пов'язані

рівністю
Am = P Cm
n m n
 14

РОЗДІЛ ІІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ НА ОПТИМІЗАЦІЮ КІЛЬКОСТІ

ПЕРЕВІРОК ЕЛЕМЕНТІВ З ЗАДАНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
Розглянемо таку задачу: Скільки двозначних чисел можна скласти з цифр 1,4,7.
На першу позицію двозначного числа можна поставити три цифри, на другу
також три. Отже, кількість можливих чисел 3×3=9.
Проте, дану задачу можна розв’язати іншим способом – за допомогою
спеціальних схем. Зовні така схема нагадує дерево, звідси і назва: дерево можливих
варіантів. При правильній побудові дерева жоден з варіантів розв’язку не буде
втрачено.

перша цифра

друга цифра

отримане число
Рис. 2.1
За цією схемою видно, що знак * представляє корінь дерева, а гілки – це
можливі варіанти відповіді. Щоб знайти двозначне число спочатку треба вибрати
його першу цифру, а для цього є три варіанти: 1, 4 або 7. Тому з точки * проведено
три відрізки, на кінцях яких зображені цифри 1,4 та 7. Потім треба вибрати другу
цифру, для цього також є три варіанти: 1, 4 або 7. Тому, від кожної першої цифри
проведено по три відрізки, на кінцях яких зображено знов 1, 4 або 7. Отже, отримано
всього 9 різних двозначних чисел. Інших двозначних чисел з цих цифр утворити не
можна.
Спосіб дерева можливих варіантів використаємо в наступних задачах:
а) З 19 кульок 2 радіоактивні. Про будь-яку купку кульок за одну перевірку
можна дізнатися, чи є в ній хоч один радіоактивний шар чи ні (але не можна
 15

дізнатися кількість цих кульок у купці). Доведіть, що за 8 перевірок можна знайти

обидві радіоактивні кульки.
б) З 11 кульок 2 радіоактивні. Доведіть, що менше ніж за 7 перевірок не
можна гарантовано знайти обидві радіоактивні кульки.
Для розв’язування даних задач почнемо з аналогічної, але дещо легшої задачі. Нехай дано n кульок, серед яких одна
радіоактивна. За скільки перевірок її можна знайти? Нескладно вказати спосіб, який дозволяє за k перевірок знайти одну з
n=2 кульок. Спочатку ділимо всі кульки на дві рівні купки по 2 −1 кульок у кожній, перевіряємо одну з них і тим самим
чином дізнаємося, у якій з них знаходиться радіоактивна кулька. Після цього купку з 2 −1 кульок розділяємо навпіл,
перевіряємо одну з цих половин і т.д. – при кожній перевірці число кульок зменшується вдвоє, і після k перевірок ми
знайдемо радіоактивну кульку. Зрозуміло, якщо < 2 , то достатньо kперевірок. Отже, для того, щоб знайти одну
радіоактивну кульку з n, достатньо зробити 1( ) перевірок, де 1( ) – найменше ціле число k, для якого ≤ 2 (іншими словами
1( ) – найменше ціле число, більше або дорівнює log2 ). Нижче ми побачимо, що найменшого числа перевірок завідомо
недостатньо.

Тепер перейдемо безпосередньо до вирішенню нашої задачі. Тут вже не вдається

знайти точний результат відразу для будь-якого n, і ми спочатку з’ясуємо за скільки
перевірок можна знайти 2 радіоактивні кульки з n, якщо n – невелике число.

1-а перевірка
2-а перевірка
3-я перевірка

4-а перевірка

5-а перевірка

Рис. 2. 2
На цьому малюнку зображений спосіб, який дозволяє за 5 перевірок знайти 2
радіоактивні кульки з 7. Ми вважаємо, що кульки пронумеровані числами 1, 2, … , 7,
 16

і в кожній клітинці записуємо купку кульок, які проходять перевірку (іноді купка
складається з однієї кульки). Наприклад, першою перевіряється купка з трьох кульок
(1, 2, 3). У кожної перевірки можливі два результати: «є радіоактивніть» – тоді треба
йти по червоній стрільці, і «немає радіоактивності» тоді по чорній. Якщо клітинка
заштрихована, то подальші перевірки не потрібні. Для кожного шляху, який
опускається по стрілкам зверху донизу, у результаті всіх зроблених на цьому шляху
перевірок
Для n=3 достатньо двох перевірок; після того, як ми перевіримо одну за одною
дві кульки, буде вже зрозуміло, чи радіоактивна третя кулька. Можливо, що перша
кулька, яку ми перевірили буде не радіоактивна і тоді, наступні перевірки не мають
сенсу; але нас цікавить, заяку кількість перевірок можна знайти радіоактивні кульки
напевно, навіть при найгіршому для нас варіанті розташування. Таким чином,
перевіряючи кульки одна за одною, можна знайти дві кульки з 4 за 3 перевірки, з 5 –
за 4, з 6 – за 5, з 7 – за 6 і т.д. Хоча, для n=7 можна задовільнитися і п’ятьма
перевірками. Один зі способів вирішення цієї задачі (їх існує декілька) зображений
на рис. 2.2.
Цей малюнок допомагає зрозуміти, що ми маємо на увазі під словами «спосіб
пошуку кульок»: щоб задати якийсь спосіб, потрібно вказати купку кульок, яка
перевіряється першою, а також вказати, яку купку перевіряти після кожного з
можливих результатів випробування на радіоактивність; іншими словами, потрібно
накреслити діаграму з прямокутних клітинок та стрілок – таку саму, як на рис. 2.2,
тільки, якщо потрібно, з іншим числом k перевірок – і вписати в кожну клітинку
якісь номера кульок.
Тепер будемо намагатися відповісти на два тісно пов’язаних між собою
питання: як знайти спосіб пошуку двох кульок серед n, яка складається з k
перевірок, якщо такий спосіб існує; якщо його не існує, то як це довести?
По суті, для будь-яких конкретних n і k ці питання можна вирішити «повним
перебором»: перепробувати один за одним всі можливі способи заповнити клітинки
діаграми, яка відповідає k перевіркам, підмножині з n кульок (адже таких способів
існує скінчене число) і для кожного з цих способів перевірити, чи дозволяє він знайти
 17

радіоактивні кульки чи ні (тобто чи будуть різним припущенням: яка саме пара кульок
радіоактивна – відповідати різні шляхи зі стрілочками зверху вниз). Але кількість таких
способів навіть при невеликих n і k настільки велика, що практично зробити «повний
перебір» неможливо навіть за допомогою обчислювальної машини (наприклад, при n=11 і
k=7 заповнити клітинки діаграми купками можливо більш ніж 10400 різними способами).
Повернемося знов до рис. 2.2. Від самого нижнього ряду клітинок, що відповідає останній,
п’ятій перевірці, відходить 25 = 32стрілки. В загальному випадку, для k перевірок, їх буде 2 .
Якщо спосіб пошуку, записаний на діаграмі, гарантує знаходження радіоактивних кульок, то
кожній з цих стрілок відповідає тільки один з можливих варіантів відповіді: які саме дві кульки
радіоактивні (але, можливо, різним стрілкам відповідає один і той варіант). Тому, число різних
можливих варіантів відповіді завідомо не більше числа стрілочок, тобто не більше 2 .
Сформулюємо це основне твердження так: якщо число можливих варіантів більше ніж
2 , то не існує способу, який дозволяє за k перевірок знайти один з цих варіантів.
Те ж саме можна сказати так: якщо існує спосіб, який дозволяє за k перевірок вибрати один варіант з N
можливих, то ≤ 2 . (Останню нерівність можна записати ще так: ≥ 1( ).)

Звісно, це правило можна застосувати до будь-якої задачі, де потрібно знайти один

варіант з N за результатами декількох перевірок; важливо лише те, що кожна перевірка має
два можливих результати (у нашій задачі ці результати такі: «є радіоактивність» і «не має
радіоактивності»). З цього правила слідує, що не можна знайти одну радіоактивну кульку з
n менше, ніж за 1( ) перевірок: якщо 1( ) = , то 2 −1 < , а можливих варіантів у цій задачі
існує n (радіоактивна 1-а кулька, радіоактивна 2-а кулька, … , радіоактивна n-а кулька).
Повернемося знову до задачі, де маємо дві радіоактивні кульки. Скільки тут можливих варіантів? На рис. 2.2, де ми
обираємо 2 кульки з 7, число варіантів дорівнює 21. В загальному випадку існує 2 = ( −1) варіантів вибрати 2 кульки з n.
2
 18

З нашого загального правила, яке ми згадували раніше, слідує, якщо можна за k перевірок виділити 2 кульки з n, то ( −1) ≤2.
2

Домовимось позначати найменшу кількість перевірок, необхідну для знаходження 2 кульок з n, через 2( ). Тоді останню нерівність можна записати так:
( −1)).
1( )≥1( 2

Таблиця 2.1.
n 5 4 5 6 7 8

n(n − 1)
( ) 3 6 10 15 21 28
2

f(
n(n − 1)
) 2 3 4 4 5 5
1
2

f2(n) 2 3 4 5 5 6

З таблиці 2.1 видно, що при деяких n (наприклад, при n=6, n=8) тут можлива і
строга нерівність. Дійсно, для того, щоб за k перевірок можна було знайти 2
радіоактивні кульки, мало того, щоб виконувалася нерівність ( −1) ≤ 2 . Потрібно

також, щоб таких варіантів, для яких перша перевірка дала результат «+» (є радіоактивність), було не більше 2 −1, – так як,
згідно основного правила, ми не можемо за k-1 перевірку вибрати з цих варіантів лише один. Так і в кожному з результатів
«++» (1-а перевірка «+», 2-а перевірка «+»), «+ – », «– +», «– –» повинно відповідати не більше 2 −2 варіантів і т.д.
Знаходження 2 радіоактивних кульок з 11 за 7 перевірок еквівалентно тому, що 2(11) ≥ 7. Нижче ми швидко доведемо, що 2(6) ≥ 5; 2(8) ≥ 6; 2(11) ≥ 7;
2(10) ≤ 6; 2(15) ≤ 7; 2(21) ≥ 8. Також можна довести, що 2(16) ≥ 8; 2(22) ≤ 8; 2(23) ≥ 9; 2(25) ≤ 9 (дійсно, зрозуміло, що функція 2 не спадна, тобто, якщо > , то 2( )
≥ 2( ), тому достатньо правильно вказати ті значення n, для яких
2( + 1) строго більше 2( )).
 19

Перш ніж доводити обіцяні нерівності, зауважимо, що знаходження найточнішого значення 2( ) для
будь-якого n в цій задачі, як і в багатьох схожих задачах, не дуже цікаво. Річ у тому, що спосіб, який
використовується для знаходження кульок, напевно, дуже складний. З іншого боку, легко вказати зовсім
елементарні алгоритми знаходження кульок, які потребують лише ненабагато більшого, ніж 2( ) числа
перевірок. Наприклад, якщо спочатку знайти одну радіоактивну кульку, після викинути його і з тих, що
залишилися, вибрати інший, то на це витратиться не більше 1( ) + 1( − 1) перевірок, і як не важко показати
різниця 1( ) + 1( − 1) − 1( 2) завжди не більше 2, отже, різниця 1( ) + 1( − 1) − 2( ) теж не більше 2. У
практичних задачах, подібних до цієї, якщо саме число перевірок k не дуже мале, одна чи дві додаткові
перевірки скоріш за все не будуть грати важливої ролі, лиш би спосіб перевірки був легший (для n=15 ми вже не
зможемо вмістити на аркуші А4 діаграму, подібну рис. 2.2 і розібратися в описі способу перевірки стає нелегко).

Нижче ми використаємо такі позначення: знак «-» означає, що в купці, яку ми

перевіряємо не має радіоактивних кульок, а знак «+» – що вони є.
За 4 перевірки не можна знайти 2 кульки з 6
Нехай першою перевіряється купка з 6-q кульок, де q=2, 3,4 або 5. Тоді результату «-» відповідає 2 варіантів (обидві радіоактивні кульки серед q інших),
результату «+» –( 62 − 2) варіантів. Одне з цих чисел більше 23 = 8.

За 5 перевірок не можна знайти 2 кульки з 8.

Якщо 2 < 24 = 16 і 82 − 2 < 16, то q може дорівнювати тільки 6. Якщо результат «-», то при цьому
залишилось виділити 2 кульки з 6, що неймовірно за 4 перевірки.
За 6 перевірок не можна знайти 2 кульки з 11. Якщо 2 < 25 = 32 і С112 − С2 < 32, То q=8, але 2(8) ≥ 6
 20

За 6 перевірок можна знайти 2 кульки з 10

початок
+

Рис. 2.3
Перша перевірка – купка з 4 кульок (1 – 4). «–»за 5 перевірок 2 кульки з 6 (5 –
10). «+» перевіряємо (4 – 6). «+ –» за 4 перевірки 2 кульки з 7 (1 – 3, 7 – 10), якщо
відомо, що (1 – 3) дають «+» (див. ліву половину рис.1). «++» перевіряємо (5, 6). «++
–»за 3 перевірки 1 кулька з (1 – 3, 7 – 10). «+++» за 1 перевірку 1 кулька з (5, 6) і за 2
–1з(1–4).
За 7 перевірок можна знайти 2 кульки з 15

початок

++

Рис. 2.4
Перша перевірка (1 – 5). «+» перевіряємо (5 – 9). «+ –»за 5 перевірок 2 кульки з
10 (1 – 4, 10 – 15), серед яких (1 – 4) дають «+» (див. 10 кульок «+»). «++» перевіряємо
 21

(5). «+++» за 4 перевірки 1 з (1 – 4, 6 – 15). «++ –» за 2 перевірки 1 з (1 – 4) і за 2

перевірки 1 з (6 – 9).
За 8 перевірок можна знайти 2 кульки з 21

початок

++

++ –
++ – +

Рис. 2.5
Перша перевірка (1 – 6). Крім показаних на малюнку і очевидних перевірок,
покажемо такі «+ –» за 6 перевірок 2 з 15 (1 –5, 12 – 21), серед яких (1 – 5) дають «+»
(див. 15 кульок, «+»). «++ – –» за 2 перевірки 1 з (1 – 4) і за 2 перевірки 1 з (8 – 11).
Використовуючи методи, описані вище, ми провели дослідження на
знаходження 2 радіоактивних кульок, використовуючи мінімальну кількість
перевірок, серед різного числа кульок. Результати, які ми отримали,
систематизували до таблиці 2.2.
 22

Таблиця 2.2

n 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

( − 1)

3 6 10 15 21 28 36 45 55 66 78 91 105 120 136 153 171 190 210 231 253 276 300
2

1( ) 2 2 3 3 3 3 4 4 4 4 4 4 4 4 5 5 5 5 5 5 5 5 5
( − 1)
1 ( ) 2 3 4 4 5 5 6 6 6 7 7 7 7 7 8 8 8 8 8 8 8 9 9
2

2( ) 2 3 4 5 5 6 6 6 7 7 7 7 7 8 8 8 8 8 8 8 9 9 9
 23

ВИСНОВКИ
Комбінаторика має величезне значення в різних галузях науки і сфери. З
комбінаторними величинами доводиться мати справу представникам багатьох
спеціальностей: вченому - хіміку, біологу, конструктору, диспетчеру і т.д.
У даній роботі були розглянуті різноманітні комбінаторні конфігурації
(розміщення, перестановки та комбінації) та застосування універсального підходу
до розв’язання комбінаторних задач за допомогою спеціальних схем.
Впродовж дослідження стало зрозуміло, що використання дерева можливих
варіантів є доцільним хоча й лише за умови операцій з невеликою кількістю елементів.
При збільшенні кількості елементів, стає зрозумілим, що необхідно використовувати
формули комбінаторики, але значно спрощує роботу застосування раніше доведених
тверджень. Так, у роботі нам було потрібно довести, що з 10 кульок можна визначити 2
радіоактивні за 6 перевірок. При доведенні, ми використали раніше доведене
твердження, що з 7 кульок можна визначити 2 радіоактивні за 5 перевірок. Таким
чином ми довели декілька тверджень, що допомогли вивести закономірність і
представити результати наших досліджень у вигляді таблиці.
Результати даної роботи є досить актуальним, оскільки, в час інформаційних
технологій гостро стоїть питання оптимізації алгоритмів та процесів підрахунку.
Закономірність, яку ми визначили, дозволяє зменшити кількість перевірок майже в
два рази при значному збільшенні числа елементів. Також, розглянуті способи
розв’язання комбінаторних задач можна застосувати при підготовці до олімпіад
різних рівнів.
 24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Богомолов Н.В. Практические занятия по математике: Учеб. Пособие
для техникумов. – 2-е изд., перераб.-М.: Высш. Школа, 1983.-399 с., ил.
2. Виленкин Н.Я. Популярная комбинаторика//– М.: Наука, 1975. – 209 с.
3. Вишенкин Н. Я., Ивашев – Мусатов О. С., Шварцбурд С. И., Алгебра и
математический анализ для 11 класса. – М.: Просвещение, 1993.
4. Гусев В. А., Орлов А. И., Розенталь А. П., Внеклассная работа по
математике в 6 – 8 классах. – М.: Просвещение, 1997.
5. Когаловский С.Р., Роль комбинаторных задач в обучении математики. //
Математика в школе. – 2004. - №4.
6. Макарычев Ю.Н., Миндюк Н.Г. Элементы комбинаторики. // Математика
в школе. – 2004. – №6
7. Саакян С.М., Гольдман А.М., Денисов Д.В. Задачи по алгебре и началам
анализа для 10-11 классов. – М.: Просвещение, 1990. – 256 с.