Царева наречена

Опера написана у 1898 році на сюжет однойменної драми Л.Мея,який

відрізняється великою кількістю гострих конфліктів та драматичних
контрастів. В основі- історичний факт:хвороба та смерть дочки
новгородського купця Марфи Собакіної ,яку цар Іван Грозний вибрав собі
дружиною. Побутову п’єсу Мея Римський - Корсаков перетворив в лірико-
психологічну драму. Він поглибив образи діючих осіб ,зберіг жанрові сцени.
Історичний елемент складає побутовій фон до основної дії. Образ Івана
Грозного введено в оперу в якості «німого» персонажу ,він показаний з однієї
сторони-як цар-тиран.Головне місце віддається розвитку взаємовідносин
головних героїв, психологічному розвитку образів.

Драматургія «Царевої нареченої» багатопланова ,побудована на переплетінні

кількох конфліктів . Любаша та Грязной пристрасні натури з сильним
характером протиставлені Марфі та Ликову, які не здатні боротися за своє
щастя.

Жанр опери-лірико-психологічна драма. Композиція – увертюра та 4 дії.

Увертюра.
В загально-симфонічному плані зображена основна драматична
колізія.Форма-сонатна з невеликою розробкою та кодою . Експозиція
побудована на контрастних темах:

Гол.п.(ре мінор)носить тривожний,цілеспрямований,суворий характер,

втілює образ опричнини . Виконують струнні у швидкому темпі.

Поб.п.(фа-мажор)- світла лірична,наспівна тема,мелодія звучить у тембрі

дерев’яних духових. Тема характеризує Марфу,але в подальшому в опері не
зустрічається .

Закл .п. немає.

В розробці активно розвивається тема головної партії(тонально,мотивний

розвиток).

В коді у скрипок з’являється ніжно витончена,спокійна тема«золотих

венців» , один з головних лейтмотивів опери(буде звучати в аріях Марфи 2 та
4 дій)
1 дія. Речитатив та арія Грязного(баритон),складна тричастинна форма
А(ава’)ВА’ . Експозиція образу Грязного, розкривається його душевна драма.

В оркестровому вступі звучить лейтмотив Грязного,який одразу ж намічає

головні риси образу, характеризує його сильну ,неприборкану натуру,
передає душевний стан героя. Лейтмотив представляє виразну хвилясту
наспівно-декламаційну тему, яка заснована на зм. гармонії.

Мелодичні звороти лейтмотиву звучать в речитативі («С ума нейдет

красавица»)та арії Грязного.

1розділ арії-А- а-(hmoll) «Куда ты ,удаль, прежняя девалась»)- основна тема

задумлива, наспівна, передає стан напруженого роздуму;

в-«Не узнаю теперь я сам себя….»-розвиваючого типу, секвенційність ;

а1-реприза скорочена;

2 розділ арії -В-«Бывало мы…»-спогади про минуле ,малює своєвілля

опричників. Велика зображальна роль оркестру;

Реприза-А1-«Не узнаю…..» динамізована , скорочена ,звучить в більш

швидкому темпі, завершується проведенням лейттеми(кульмінація смислова
та вокальна)

Сцени2-4 мають побутовий характер, включають сольні та хорові номери ,які

зв’язуються речитативами(аріозо Ликова, хори «Слава» , «Яр-хмель». Появу
Бомелія супроводжує лейтмотив (вкрадлива тема, побудована на
хроматизмах).

Пісня Любаші(мецо-сопрано)«Снаряжай скорей….»-експозиція образу

Любаші та одночасно зачіпається тема трагічної жіночої долі. В стилі
протяжних пісень: виконується без супроводу(акапельно),складається з 2
куплетів, другий з яких є варіацією першого. Тема пісні викладена в
натуральному мінорі, низхідні інтонації нагадують плач-причитання.(ці
інтонації стають наскрізними в подальшому розвитку образу)

Сцена Грязного та Бомелія(тенор): важливий момент-лейтмотив Бомелія

починає виконувати подвійну функцію:1)втілює образ лікаря,2)стає темою
отрути. Лейтмотив включає низхідний хроматичний мотив зловісного
характеру, побудовано на секвенціях(мінорні тональності ,розташовані по
в.3)

Сцена - дует Любаші та Грязного- драматична кульмінація 1 дії,

наскрізна сцена, складається з 3 розділів.

1 розділ :дует Любаші та Грязного «Знать не любишь….».Характер сумний,

жалібний ,партія Любаші має провідну роль, мелодія розвиває низхідні
інтонаціїз її пісні.

2розділ :аріозо Любаші «Ведь я одна тебя люблю».Мелодія побудовано на

на секвенційному розвитку короткого мотиву з ходом по звуках зм. тризвука ;
затримання ,напруженість гармонії передають глибину переживань героїні.

3 розділ сцени показує пошуки Любашею рішення. 2 аріозо Любаші «Небось

на ту…»:в оркестрі рішуча тема «помсти», яка проводиться в швидкому темпі,
в вокальній партії мелодія нестійка ,зі стрибками на зм. інтервали .Коли
рішення прийнято-тема «помсти» звучить вже в вокальній партії.(«Ох,отыщу
же я…..»)

2 дія. Арія Марфи(ліричне сопрано)(Des-dur)- експозиція образу Марфи.

Форма-складна тричастинна. Всі інтонації арії – народно - пісенного
характеру, пронизані ніжним ,ласкавим почуттям, душевним спокоєм.

Відкривається речитативом «В Новгороде мы рядом….»

Основна тема арії(«Как тепер гляжу…»)відмічається широтою мелодичного

дихання, безперервністю розвитку.

Середній розділ складається з двох тем:

1)(A-dur)(«Целый божий день….»)-народно-інструментальна тема грайливого

характеру.

2)(a-moll)(«А родные …»)- ніжний , ласкавий характер,має риси колискової .

При переході до репризи в оркестрі з’являється тема «золотих венців»( «Что

златые венцы…»)В репризі посилюються настрої щастя та спокою: до
основної теми приєднуються підголоски солюючих гобоя та віолончелі.

Появу царя І. Грозного супроводжує мотив «Слава» з хору 1 дії. Він

проводиться канонічно в оточенні неспокійних фігурацій струнних.
Яскравим контрастом виступає друга половина дії.

Інтермецо :сумна мелодія пісні Любаші з 1дії проходить у дерев’яних духових

на тлі піцикато струнних.

Сцена Любаші та Бомелія— нова фаза розвитку образу Любаші. Сцена

написана у вільній формі, речитативи чергуються з невеликими аріозо та
дуетними епізодами; характерні часті зміни фактури, темпу, ритму,
тональності ,що відображає психологічний розвиток ситуації.

Партія Бомелія переважно речитативного складу,велику роль грає його

лейтмотив.

Аріозо Любаші «Я слышала ,что ты досужий знахарь…»Характер музики

напружений: вокальна партія має широкі стрибки, розвивається інтонація
зб.2. Повторення одноманітної ритмічної фігури(пунктир) в
оркестрі ,звучання зб.5)3,теми отрути надають музиці моторошний,
зловісний колорит.

В речитативах Любаші підкреслюються скорботні інтонації з ходами на

тритон(«на пытке не скажу»).Широка кантилена в аріозних епізодах («Тебе я,
верно, мало посулила..», «Гляди сюда…»)передає благання дівчини,що
глибоко страждає.

Арія Любаші (emoll),період з 3 речень-ліричний центр сцени, трагічна

кульмінація образу.

Вст. речититив «Вот ,до чего я дожила….»

Осн. тема арії -«Господь тебя осудит….»-широкого дихання , гіркі вигуки

чергуються з напруженими зворотами ,в основі яких зм. інтервали. Настрій
строгого суму підкреслюється тріольною пульсацією оркестру, жалібними
фразами.

Заключний епізод сцени-звернення до Марфи( «Ты на меня….»)- остання

драматична кульмінація дії.

3 дія «Дружко»

4 дія «Наречена»-трагічна розв’язка.

Квінтет з хором-скорботний настрій: Д.О. пункт, нестійкі гармонії, нервова
ритміка, короткі фрази діючих осіб та хору,поява нового хроматичного
мотиву. В подальшому цей «мотив страждань» буде супроводжувати Марфу,
вносити драматичні риси в образ героїні.

Новий стан Марфи характеризують також «акорди безумств»:гармонічна

послідовність зіЗм.7,ввідного до IVст., який переходить до T6)4 («Ах, что со
мной….»)

Арія Марфи- головна кульмінація і трагічна розв’язка образу. Це своєрідна

реприза арії 2 дії ,так як заснована вона на її матеріалі .Образ Марфи в 4 дії
не змінений, але повністю змінений контекст, в якому опинається героїня.

Арії передує речитатив :звучать «акорди безумств»,які надають речитативу

зовсім новий характер.

1 розділ («Ах,посмотри…»)-hmoll- основна тема звучить у кларнета ,в

вокальній партії - уривчасті фрази ,перериваються хроматичним мотивом з
квінтету («Ох,этот сон…»),«акордами безумств».

2 розділ («Взгляни,вон там….»)Des-dur-широка, прониклива тема

побудована на темі «золотих венців».Душевна чистота, спокій музики в
даній ситуації справляють трагічне враження.

Аріозо Грязного («Страдалица, невинная, прости…»)- почуття каяття та

туги. Звучить лейттема Грязного.