НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
Механіко-машинобудівний інститут
Кафедра прикладної механіки

«На правах рукопису» «До захисту допущено»

Завідувач кафедри __________
УДК 621.867.2 Ю.М. Данильченко

« 11 » травня 2018 р.

Магістерська дисертація
на здобуття ступеня магістра

зі спеціальності 131. «Прикладна механіка»

на тему: «Обгрунтування конструктивних параметрів роликоопор стрічкових конвеєрів
при транспортуванні кускових вантажів».
Виконав: студент 6 курсу, групи ММ-61м
Куєвда Андрій Олександрович _________________
Науковий керівник доцент, к.т.н., доцент Гузенко Ю.М. _________________
Консультант ____________________________________ _________________
Рецензент професор, д.т.н., професор Боронко О.О. _________________

Засвідчую, що у цій магістерській дисертації

немає запозичень з праць інших авторів без
відповідних посилань.
Студент _________________

Київ – 2018 року

 2

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського»

Інститут (факультет) Механіко-машинобудівний інститут.

Кафедра Прикладної механіки.
Рівень вищої освіти – другий (магістерський).
Спеціальність 131. «Прикладна механіка».

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
__________ Ю.М. Данильченко
« 22 » травня 2018 р.

ЗАВДАННЯ
на магістерську дисертацію студенту

Куєвді Андрію Олександровичу

1. Тема дисертації «Обгрунтування конструктивних параметрів роликоопор
стрічкових конвеєрів при транспортуванні кускових вантажів»,
науковий керівник дисертації Гузенко Юрій Михайлович, к.т.н., доцент,
затверджені наказом по університету від « 15 » березня 2018 р. № 934 с.
2. Термін подання студентом дисертації « 11 » травня 2018 р.
3. Об’єкт дослідження Стрічковий конвеєр.
4. Предмет дослідження Роликоопори конвеєрної стрічки.
5. Перелік завдань, які потрібно розробити 1. Подати 4 заявки на видачу па-
тентів України (2017 р.); 2. Подати 1 тез доповіді на Всеукраїнську науково-
технічну конференцію молодих вчених та студентів «Інновації молоді – ма-
шинобудуванню» (2018 р.).
6. Орієнтовний перелік ілюстративного матеріалу 1. Плакати 1 і 2 «Назва,
мета та завдання роботи, об’єкт та метод її дослідження, новизна отриманих
результатів та їх апробація». 2. Плакат 3 «Модернізований стенд для фізично-
го моделювання динамічних процесів навантажень роликоопор стрічкових
конвеєрів». 3. Плакат 4 «Дослідження коефіцієнтів опору руху конвеєрної
стрічки по роликоопорам при змінних навантаженнях». 4. Плакати 5 і 6
«Удосконалені роликоопори стрічкових конвеєрів для транспортування кус-
кових вантажів». 5. Плакат 7 «Стартап-проект. 6. Плакат 8 «Висновки».
7. Орієнтовний перелік публікацій 1. Тези доповіді «Удосконалення ролико-
опор стрічкових конвеєрів для транспортування кускових вантажів» на Все-
українській науково-технічній конференції «Інновації молоді – машинобуду-
ванню» (травень 2018 р.).
8. Консультанти розділів дисертації
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
консультанта
видав прийняв
 3

9. Дата видачі завдання « 04 » вересня 2017 року.

Календарний план
№ Назва етапів виконання Термін виконання етапів
Примітка
з/п магістерської дисертації магістерської дисертації
1 2 3 4
Формування теми для виконання магістер-
1. 04.09.2017 р.
ської дисертації (МД)
Назначення необхідних для виконання МД
2. 12.09.2017 р.
розділів, їх підрозділів та проміжних робіт
Опрацювання і аналіз літературних джерел
3. 10.10.2017 р.
інформації за темою МД
Опрацювання патентних джерел інформа-
4. 07.11.2017 р.
ції за темою МД
Відбір патентних джерел інформації для їх
5. 14.11.2017 р.
подальших удосконалень на темою МД
Підготовка вступу до МД із зазначенням її
6. актуальності теми, мети, завдань та об’єкту 30.11.2017 р.
і методу дослідження
Підготовка, оформлення і подання матеріа-
7. лів 4 заявок для видачі патентів України на 29.12.2017 р.
корисні моделі за темою МД
Підготовка розділу МД із станом питання
8. про конструктивні особливості стрічкових 29.01.2018 р.
конвеєрів, їх елементів та вузлів
Підготовка розділу МД з аналізом засобів
9. для моделювання динамічніх процесів ро- 28.02.2018 р.
боти стрічкових конвеєрів та роликоопор
Підготовка розділу з дослідженнями руху
10. конвеєрної стрічки по роликоопорам та їх 15.03.2018 р.
конструктивними удосконаленнями
Підготовка розділу з розробленим стартап-
11. 30.03.2018 р.
проектом по темі МД
12. Формулювання висновків по МД 06.04.2018 р.
Оформлення та подання матеріалів тез до-
13. повіді для участі в науково-технічній кон- 12.04.2018 р.
ференції за темою МД
1 2 3 4
14. Оформлення пояснювальної частини МД 30.04.2018 р.
15. Виконання ілюстративної частини МД 10.05.2018 р.
16. Подання МД до попереднього захисту 11.05.2018 р.
17. Рецензування МД 17.05.2018 р.
18. Захист МД 22.05.2018 р.

Студент _______________ А.О. Куєвда

Науковий керівник дисертації _______________ Ю.М. Гузенко

 4

ЗМІСТ

ВСТУП .……………………………………………………………………... 7

РОЗДІЛ 1. СТАН ПИТАННЯ ПРО КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ

СТРІЧКОВИХ КОНВЕЄРІВ, ЇХ ЕЛЕМЕНТІВ ТА ВУЗЛІВ ………………... 11

1.1. Класифікація стрічкових конвеєрів .……………..……………......... 11

1.2. Основні елементи та вузли стрічкових конвеєрів ……………......... 14

1.2.1. Конвеєрні стрічки ...…………………………………………........... 14

1.2.2. Приводні і натяжні станції ………...…………………………........ 16

1.2.3. Роликоопори та їх ролики …………………...……………….......... 21

1.2.4. Постави (підтримуючі конструкції) ………………...………......... 24

1.2.5. Завантажувальні і розвантажувальні пристрої ……………........... 25

1.2.6. Очисні пристрої та уловлювачі стрічок …….……….…..….......... 28

1.3. Висновки до першого розділу ..………………………..……............. 30

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАСОБІВ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІЧНИХ

ПРОЦЕСІВ РОБОТИ СТРІЧКОВИХ КОНВЕЄРІВ ТА РОЛИКООПОР ….. 31

2.1. Аналіз засобів фізичного моделювання динамічних процесів роботи

стрічкових конвеєрів, їх елементів та вузлів із здійсненням нової модернізації
стенда для випробування роликоопор ……………………………...………... 31

2.2. Аналіз методів математично-комп’ютерного моделювання роботи

стрічкових конвеєрів та їх систем «вантаж-стрічка-роликоопори» …….…. 39

2.3. Висновки до другого розділу …………………………..……...…… 43

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОПОРУ РУХУ СТРІЧКИ КОНВЕЄРА ТА

КОНСТРУКТИВНІ УДОСКОНАЛЕННЯ РОЛИКООПОР …………...…… 44
 5

3.1. Визначення опору руху конвеєрної стрічки по роликоопорам ....… 44

3.2. Конструктивні удосконалення роликоопор стрічкових конвеєрів для

транспортування кускових вантажів …………………… .…….…………….. 52

3.3. Висновки до третього розділу …………………………..…………... 57

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА СТАРТАП-ПРОЕКТУ …………………..……... 58

4.1. Опис ідеї проекту …………………………………………...……….. 58

4.2. Технічний аудит ідеї проекту ……………………………………….. 60

4.3. Аналіз ринкових можливостей запуску стартап-проекту ……….... 62

4.4. Розроблення ринкової стратегії проекту …………………..………. 68

4.5. Маркетингова програма стартап-проекту ………………...……….. 71

4.6. Висновки по четвертому розділі ……………………..…………….. 73

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………..………………….. 74

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………..……………. 76

ДОДАТОК ……………………………………..………………………….. 83

Доповідь на Всеукраїнській НТК молодих вчених та студентів «Інновації

молоді – машинобудуванню» 16 травня 2018 р. …………………...……...… 84
 6

ВСТУП

Серед транспортувальних машин безперервної дії різних типів найбільш

поширеними в своєму застосуванні у всіх галузях народного господарства є
стрічкові конвеєри завдяки властивій їм високій надійності і продуктивності
роботи, а також можливості переміщення різних видів вантажів (насипних,
штучних і кускових) на великі відстані, простоті конструктивного виконання
та експлуатації [1]. В гірничовидобувній промисловості ці конвеєри
найбільш широко використовуються на відкритих та закритих ділянках
збагачувальних комбінатів, рудників, шахт [2, 3] тощо.

Основними елементами і вузлами стрічкових конвеєрів є стрічки та їх

роликоопори [4]. З них стрічки є найбільш дорогими і найменш довговічними
елементами таких конвеєрів, а також одночасно є вантажонесучим та
тяговим органом і строком своєї роботи в значній мірі залежать від
працездатності їх роликоопор.

Дана магістерська дисертація направлена на удосконалення конструкцій

роликоопор стрічкових конвеєрів, які дозволяють значно збільшити їх строки
експлуатації та стрічок.

Актуальність теми.

Серед машин безперервного транспорту стрічкові конвеєри повинні

відповідати підвищеним критеріям довговічності, надійності і економічності
на протязі всього періоду експлуатації на гірничовидобувних підприємствах
[5]. Проте одним із найбільш негативних факторів експлуатації стрічкових
конвеєрів є зношування та незначна довговічність їх стрічок [6].

В основному таку проблему вирішують за рахунок підвищення стійкості

руху стрічки відносно повздовжньої осі стрічкового конвеєра [7]. Вирішення
цієї проблеми переважно здійснюється конструктивними удосконаленнями,
наприклад, приводних та натяжних барабанів [8, 9].
 7

Проте, відомі технічні рішення даної проблеми не дозволяють в повній

мірі уникнути проблему ударної взаємодії з кусковими вантажами конвеєрної
стрічки, що в кінцевому результаті знижує строк її експлуатації та збільшує
час простоювання всього конвеєрного обладнання [10]. Тому, удосконалення
окремих вузлів стрічкових конвеєрів, в тому числі роликоопор їх стрічок, є
достатньо актуальною технічною задачею.

Мета і завдання дослідження.

Метою роботи є підвищення довговічності конвеєрних стрічок шляхом

конструктивних удосконалень їх роликоопор для транспортування кускових
вантажів із скельними включеннями.

Для досягнення вказаної мети в роботі назначено виконання наступних

завдань:

- розглянути стан питання про конструктивні особливості стрічкових

конвеєрів, їх елементів та вузлів;

- здійснити аналіз засобів для моделювання динамічних процесів роботи

стрічкових конвеєрів та їх роликоопор;

- здійснити дослідження опору руху стрічки конвеєра та конструктивні

удосконалення роликоопор;

- здійснити розробку стартап-проекту.

Об’єкт дослідження – роликоопори стрічкових конвеєрів.

Метод дослідження – фізичне моделювання взаємодії конвеєрної стрічки

з роликоопорами в умовах змінного навантаження.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Здійснені нові конструктивні удосконалення роликоопор стрічкових

конвеєрів, які в результаті своїх модернізацій забезпечують:
 8

- підвищення надійності їх роботи шляхом виключення ударної взаємодії

з поставом вільно і попарно встановлених на вісях роликів при виконанні
ними своїх кутових самоустановок;

- підвищення амортизаційної їх здатності шляхом виключення виконання

такої функції тільки пружністю стрічки в місцях свого згину між роликами
різних вісей.

2. Здійснено нове конструктивне удосконалення стенда для випробування

роликоопор стрічкового конвеєра, який забезпечує можливість розширення
своїх експлуатаційних можливостей при ударних навантаженнях.

Особистий внесок магістранта. Суттєвим внеском магістранта є саме

аналіз навчальної і науково-технічної літератури по темі даної роботи; аналіз
інноваційних джерел інформації на базі авторських свідоцтв СРСР і патентів
України; формулювання мети, задач дослідження, знаходження засобів для їх
реалізації, проведення експериментальних досліджень та обробка отриманих
даних. В роботах з науковим керівником магістрант має значну частку свого
творчого внеску при здійсненні конструктивних удосконалень роликоопор та
стенду для їх випробування.

Апробація результатів роботи. Доповідь на Всеукраїнській науково-

технічній конференції молодих вчених та студентів «Інновації молоді –
машинобудуванню» (16 травня 2018 р., КПІ ім. Ігоря Сікорського, секція
«Прикладна механіка»). По темі роботи в квітні 2018 року також отримано
4 рішення про видачу патентів України на корисні моделі. Необхідний обсяг
роботи доповідався та обговорювався на попередньому захисті магістрантів
кафедри прикладної механіки 11 червня 2018 року.

Публікації. Публікація тезису однієї доповіді на Всеукраїнській науково-

технічній конференції молодих вчених та студентів «Інновації молоді –
машинобудуванню» (16 травня 2018 р., КПІ ім. Ігоря Сікорського, секція
«Прикладна механіка»).
 9

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу,

4 розділів і висновків її основної частини, списку використаних в ній джерел
інформації та додатків. Загальний обсяг даної роботи становить 86 сторінок,
в тому числі 68 сторінок основної частини з 24 ілюстраціями та 22 таблицями
по тексту, 52 найменувань списку використаних джерел на 7 сторінках, а
також 1 додатку на 3 сторінках.
 10

РОЗДІЛ 1. СТАН ПИТАННЯ ПРО КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ

СТРІЧКОВИХ КОНВЕЄРІВ, ЇХ ЕЛЕМЕНТІВ ТА ВУЗЛІВ.

Стрічкові конвеєри є найбільш поширені транспортувальні машини для

свого застосування у всіх галузях народного господарства завдяки високій їх
продуктивності (до 30000 т/год при швидкості транспортування вантажів до
6…8 м/с), великій довжині транспортування, високій надійності, простоті їх
конструкції та експлуатації [11]. Ці конвеєри широко використовуються для
переміщення насипних, штучних і кускових вантажів при горизонтальних та
нахилених напрямках ділянок своїх трас.

Крім цього, стрічкові конвеєри є основним засобом для транспортування

будматеріалів, палива на електростанціях, сировини і продуктів виробництва
в легкій промисловості, сільському господарстві тощо. Вони також знаходять
широке використання на складах і в портах як елементи навантажувальних та
перевантажувальних пристроїв, технологічних машин, а також є складовими
частинами розбірних екскаваторів та піднімально-транспортного обладнання
для укладання переробленої сировини у відвали або кагати [12].

Разом із своєю універсальністю транспортування вантажів різних видів

стрічкові конвеєри мають легкість і гнучкість конструкції, що забезпечує для
них умови створювати складні траси з різними згинаннями та нахилами. До
їх недоліків можна віднести високу вартість конвеєрної стрічки і роликоопор,
непостійне натягування стрічки, що часто приводить до її надмірного натягу
та обриву, різкого зниження продуктивності таких конвеєрів при збільшенні
кутів транспортування вантажів, а також достатньо високу чутливість щодо
виду транспортувального вантажу.

1.1. Класифікація стрічкових конвеєрів.

Стосовно до різних умов експлуатації стрічкових конвеєрів розроблено

багато їх типів та конструкцій, які для зручності проектування класифікують
за наступними ознаками [13]:
 11

1. За призначенням використання – загального призначення: стаціонарні,

які використовуються, наприклад, на поверхнях шахт, рудників, різних видів
збагачувальних фабрик тощо; загального призначення: пересувні та підземні;
спеціальні для навантажувальних машин; крутопохилі та інші.

2. За видом транспортувальних вантажів – для звичайних насипних; для

штучних; кускових вантажів тощо.

3. За розташуванням транспортувальної гілки стрічки – для більшості

конвеєрів з верхньою транспортуючою гілкою (рис. 1, а); з нижньою такою
гілкою для підземних стрічкових конвеєрів (рис. 1, б); з двома (верхньою і
нижньою) транспортувальними гілками (рис. 1, в).

4. За положенням нижньої холостої (нетранспортуючої) гілки стрічки – з

нормальним розташуванням (рис. 1, а та б), коли холоста гілка опирається на
ролики роликоопор брудною стороною; з повернутим розташуванням, коли
холоста гілка стрічки перевертається на обох кінцях конвеєра і опирається на
ролики роликоопор чистою стороною (рис. 1, г).

5. За формою поперечного перерізу транспортувальної гілки стрічки – з

плоскою її формою (рис. 1, д); з жолобчастою формою (рис. 1, е).

6. За типом прогумованої стрічки – з гладкою стрічкою; з рифленою

стрічкою (для крутонахилених конвеєрів).

7. За способом розвантаження – з розвантаженням на кінцевому барабані

конвеєра; з розвантаженням барабанним скідальним візком; розвантаженням
плужниковим скидачем.

8. За числом приводів – одноприводні; багатоприводні.

9. За типом привідних пристроїв – з одним привідним барабаном; з двома

і трьома привідними барабанами; з магнітними приводами.

10. За типом поставів конвеєра – з жорстким або канатним поставом.

 12

11. За кутом нахилу стрічкового конвеєра – горизонтальні; нахилені (до

18…20°); крутонахилені (спеціальні до 35…45°).

12. За профілем траси конвеєра – горизонтальні, нахилені до горизонту і

комбіновані горизонтально-нахилені з одним або кількома їх згинами вздовж
конвеєрної траси.

Рис. 1. Принципові схеми стрічкових конвеєрів: 1 – стрічка; 2 –

роликоопори верхньої гілки стрічки; 3 – постав; 4 – приводний
барабан; 5 – роликоопори нижньої гілки стрічки; 6 – натяжний
барабан; 7 – завантажувальний пристрій.
 13

Крім цього, всі стрічкові конвеєри ще класифікуються за конструкціями

окремих вузлів. Згідно зазначеної класифікації існує п’ять типів стрічкових
конвеєрів – Л, ЛБ, ЛУ, ЛЛ і ЛТ [4].

З них стрічкові конвеєри типу Л мають підвищену свою тягову здатність

і призначені для транспортування насипних матеріалів горизонтальними та
незначно нахиленими трасами. Для них характерна відсутність уловлювачів
стрічок, а також в більшості випадків гальм.

Конвеєри типу ЛБ (бремсбергові) та ЛУ (нахилені) в основному мають

своє використання на підземних гірничих підприємствах для переміщення
корисних копалин і гірських порід зверху-вниз та знизу-вверх з кутами свого
нахилу до 18…20°. Стрічкові конвеєри типу ЛЛ призначені для перевезення
працюючого персоналу на підземних гірничих роботах.

Всі стрічкові конвеєри типу ЛТ (стрічкові телескопічні) є спеціальними,

які з часом можуть скорочувати свою довжину без укорочення довжини їх
стрічок. Кожний тип таких стрічкових конвеєрів вибирається для конкретних
умов своєї роботи та експлуатації.

1.2. Основні елементи та вузли стрічкових конвеєрів.

Основними елементами та вузлами стрічкових конвеєрів є їх стрічки,

приводні і натяжні станції, роликоопори та їх ролики, постави (підтримуючі
конструкції), завантажувальні і розвантажувальні пристрої, а також очисні
пристрої та уловлювачі стрічок. Кожним з них властива своя класифікація та
конструктивні особливості [4, 11, 14].

1.2.1. Конвеєрні стрічки.

Конвеєрна стрічка є основним, найбільш дорогим і найменш довговічним

елементом, оскільки одночасно виконує функції вантажонесучого та тягового
органу. Існуючі конвеєрні стрічки виготовляються загального призначення і
спеціальні: вогнетривкі (незаймисті при пробуксовці); що не електризуються
 14

(з антистатичними добавками, які запобігають можливості запалювання або

вибуху їх середовища при наявності електростатичних зарядів); морозостійкі
(до –50° С) або теплостійкі (до +100° С).

Класифікація конвеєрних стрічок по конструктивним ознакам наведена

на рис. 2.

Рис. 2. Основні типи стрічок по конструктивним ознакам:

1 – прокладки; 2 – верхні обкладки; 3 – нижні обкладки;
4 – шари гуми; 5 – брекетна тканина; 6 – бокові обкладки.

Тканинні нарізні стрічки складаються з прокладок, які утворюють каркас

для їх захисту від пошкоджень та пропускання вологи верхньою, нижньою і
боковими обкладками. Між прокладками розташовані шари гуми (сквіджі), а
обкладки можуть посилюватися шаром брекетної тканини.
 15

Прокладочну тканину (бельтинг) виготовляють з бавовни або із різних

синтетичних матеріалів (капрон, перлон, нейлон, лавсан, терилен, штучний
шовк, скловолокно). Застосовують також комбіновані тканини, основа яких є
із синтетичного волокна, а утік – з ниток бавовни.

Загорнуті стрічки характеризує підвищена стійкість проти розшарування

бортів. Каркас кордових стрічок утворюється із шарів кордової тканини, яка
являє собою шар повздовжніх шнурів (кордів), переплетених в поперечному
напрямку тонкими нитками, при цьому кордові стрічки міцніші тканинних,
менше витягуються, добре протистоять ударним навантаженням, але є більш
складними у своєму виготовленні.

Однопрокладочні стрічки мають шар кордів з підсиленим поперечним

переплетінням або шар товстої тканини. Такі стрічки достатньо міцні, стійкі
проти зношування їх бортів, не розшаровуються та добре протистоять ударам
при навантаженні їх гострогранними кусковими матеріалами.

Тросові стрічки мають каркас з одного ряду сталевих тросиків, при цьому
їх перевагами є більша міцність і значний термін роботи, а недоліками – їх
велика вага, більша тривалість в часі на стикування і значно більші діаметри
приводних барабанів. Сітчасті стрічки виготовляються із сталевого дроту і
застосовуються на брикетних фабриках.

1.2.2. Приводні і натяжні станції.

Приводні станції стрічкових конвеєрів ділять за засобом передачі ними

тягових зусиль на звичайні та спеціальні. Звичайні приводні станції тягові
зусилля передають тертям за рахунок притискання стрічки до барабана від її
натягу (рис. 3, а-з). Спеціальні приводні станції мають додаткові засоби для
притискання стрічки до барабана у вигляді притискних роликів (рис. 3, и) або
притискних стрічок (рис. 3, к) і широкого розповсюдження в стрічкових
конвеєрах не знайшли із-за значного ускладнення конструкцій їх приводних
станцій та малої ефективності використання.
 16

Рис. 3. Принципові схеми приводних станцій стрічкових

конвеєрів: а-г – однобарабанні звичайні; д-з – двобарабанні
звичайні; и-к – однобарабанні спеціальні.

За кількістю своїх барабанів приводні станції ділять на однобарабанні

(рис. 3, а-г та и-к) і двобарабанні (рис. 3, д-з). Останні можуть бути з’єднані
між собою жорстким кінематичним їх зв’язком при використанні зубчастої
передачі, а також диференціального редуктора, коли вони обертаються від
піввісей диференціала або самостійних двигунів.

Барабани приводних станцій за конструкцією можуть бути гладкими (із

сталі або чавуну), а також для підвищення тертя покритими фрикційними
матеріалами (футеровкою) з гуми, стрічки або пластмаси. Застосовувані для
них редуктори виконують шестеренними і закритими.

З метою компактності двигун і редуктор однобарабанного привода можна

змонтувати в барабані, який при такій своїй конструкції вже виконує функції
 17

електробарабана. Гальма використовують для зупинки конвеєрів на заданий

час, при цьому на похилих та бремсбергових конвеєрах вони також необхідні
для їх втримування в нерухомому стані після вимикання двигуна і переважно
встановлюють в одній з муфт приводної станції.

Такі гальма можуть мати електрогідравлічний або електромагнітний їх

привод, що забезпечує можливість для них спрацьовувати при включенні та
вимиканні двигуна приводного барабана. Стрічковий конвеєр із звичайною
однобарабанною приводною станцією показаний на рис. 4.

Рис. 4. Стрічковий конвеєр із звичайною однобарабанною приводною

станцією: 1 – приводний барабан; 2 – стрічка; 3 – пристрій для очищення
стрічки; 4 – розвантажувальний барабан; 5 – відхиляючий барабан;
6 – редуктор; 7 – муфта; 8 – двигун; 9 – рама привода; 10 – гальма.

Крім цього, на похилих конвеєрах для запобігання зворотного ходу після

відключення двигуна їх привода використовують зворотні останови (рис. 5).
Їх встановлюють на вказаних конвеєрах при відсутності необхідних гальм та
допоміжно до них для підвищення надійності гальмування при значних кутах
нахилу стрічкових конвеєрів.
 18

Рис. 5. Зворотні останови нахилених стрічкових конвеєрів: а – стрічковий

(1 – відрізок стрічки; 2 – щитки); б – роликовий (1 – ролик; 2 – штифт з
пружиною; 3 – нерухома обойма; 4 – рухома обойма); в – храповий
(1 – собачка; 2 – електродвигун або електромагніт з вантажем для
піднімання собачок при включенні конвеєра; 3 – храпове колесо).

Натяжні станції поділяють на нерегульовані, регульовані і комбіновані.

В нерегульованих (жорстких) натяжних пристроях (рис. 6) при працюючому
конвеєрі натяжний барабан не переміщається, а стрічка при її ослабленні
натягується періодично, що серед переваг забезпечує простоту і компактність
конструкцій, відсутність чутливості до забруднення з недоліком відсутності
контролю натягування стрічки.

Такий недолік усувається, якщо здійснювати натягування стрічки перед

кожним пуском конвеєра з можливістю контролю цього ж натягу датчиками.
Серед нерегульованих (жорстких) натяжних станцій найбільше використання
мають гвинтові (рис. 6, а), з ручною лебідкою і нерухомою рамою (рис. 6, б),
 19

з ручною лебідкою і рухомою рамою (рис. 6, в) та електричною лебідкою і

рухомою рамою (рис. 6, г).

Рис. 6. Схеми нерегульованих (жорстких) натяжних станцій

стрічкових конвеєрів: 1 – натяжний барабан; 2 – рама; 3 – повзун;
4 – гвинт; 5 – канат; 6 – ручна лебідка; 7 – електрична лебідка.

В регульованих (автоматичних) натяжних станціях стрічкових конвеєрів

довжина контуру стрічки змінюється в процесі їх роботи. Перевагами таких
станцій є зменшення натягів стрічки і автоматична компенсація її залишкової
витяжки, а недоліками – складність конструкції, значні їх розміри, чутливість
до забруднення та значна потужність привода натяжних станцій при роботі їх
як автоматичні в період пуску конвеєра, коли необхідна значна швидкість
переміщення його натяжного барабана.

Комбіновані (напівавтоматичні) натяжні станції стрічкових конвеєрів в

період пуску працюють як жорсткі, тобто їх натяжний барабан перед пуском
відтягується, а в період пуску залишається на місці. Після закінчення пуску
конвеєра натяжна станція працює як автоматична.
 20

Завданнями регулювання натягу стрічки автоматичними станціями може

бути підтримування тільки одного постійного натягу стрічки; підтримування
двох постійних значень натягу стрічки (тобто підвищеного в режимі її пуску
і нормального при сталому режимі); підтримування постійного відношення
натягів набігаючої і збігаючої гілок приводної станції, а також підтримування
мінімального натягу, який гарантує відсутність зриву зчеплення стрічки. В
першому варіанті при сталому режимі і при середніх умовах роботи стрічка
випробовує завищене натягування, оскільки воно вибирається за пуском в хід
у найгірших умовах; в другому варіанті стрічка працює з підвищеними її
натягами тільки короткочасно; в інших варіантах натяг стрічки змінюється в
залежності від тягового зусилля, при цьому натяжні пристрої для здійснення
першого та другого варіантів їх роботи більш широко знайшли застосування
від інших варіантів, які ще недостатньо опрацьовані.

Всі натяжні станції, які підтримують постійний натяг (один або два), за
типом їх привода діляться на вантажні, механічні та гідравлічні. Основними
їх параметрами є натяг стрічки, швидкість переміщення натяжного барабана
та його хід, який компенсує пружне і залишкове подовження стрічки, а також
її укорочення при стикуванні після обриву.

1.2.3. Роликоопори та їх ролики.

Роликоопори стрічкових конвеєрів призначені для підтримки стрічок, а

також центрування їх ходу та надання їм необхідної форми. За призначенням
роликоопори класифікують на рядові і спеціальні.

Серед них рядові роликоопори призначені тільки для підтримки стрічки

і надання їй необхідної форми поперечного перерізу (рис. 7, а-в), а спеціальні
роликоопори діляться на центруючі для здійснення регулювання положення
стрічки відносно повздовжньої осі конвеєра (рис. 7, г-з), на амортизуючі для
пом’ягшення ударів кусків транспортуючого вантажу об стрічку (рис. 7, и) та
очисні для очистки стрічки від налипаючого матеріалу.
 21

Рис. 7. Схеми рядових, центруючих та амортизуючих роликоопор

стрічкових конвеєрів: 1, 9, 11 – ролики; 2, 12 – кронштейни; 3 –
балка; 4 – рама; 5 – вал; 6, 13 – диски; 7 – підшипниковий вузол;
8 – канатний постав; 10 – вісь опори; 14 – амортизатор.

За кількістю роликів в одній роликоопорі їх ділять на одно-, дво-, трьох-,

чотирьох- і п’ятироликові опори. Вантажні гілки конвеєрних стрічок можуть
мати будь-які з цих опор, а невантажні гілки найчастіше мають однороликові
або двороликові опори для поліпшення центрування ходу широких стрічок, а
також для підвищення їх жорсткості, що зменшує амплітуду вертикальних
коливань стрічок між роликами.

За конструкцією вісей роликів опор їх ділять на ролики із жорсткими та

гнучкими осями, при цьому перші вказані ролики можуть бути змонтовані на
осях і цапфах, а другі такі ролики – на канатних вісях або ланцюгах. Оскільки
найбільш відповідальними елементами роликів опор є їх підшипникові вузли,
то такі ролики також ділять за способом змащування цих вузлів на ролики із
довгостроковим заставним і регулярним змащенням.
 22

Жорсткі центруючі трьохроликові опори для лоткової стрічки (рис. 7, г)

мають бічні ролики, які можна встановлювати і закріплювати під кутом α до
осі О – О, при цьому сили тертя Fц між бічними роликами опор та стрічками
забезпечують їх центрування. Самоцентруючі роликоопори для таких самих
стрічок (рис. 7, д) повертаються навколо своїх вертикальних вісей за рахунок
сил бокових натискань стрічок на дефлекторні ролики, які закріплюються на
важелях опорних балок.

Нижні гілки стрічок центруються неперпендикулярним встановленням

частини роликів або наданням стрічці лоткової форми (рис. 7, е-ж). Очищає
плоску стрічку і центрує її призначений для цього ролик, виконаний з двох
навитих в різні сторони спіралей (рис. 7, з).

Для роликоопор стрічкових конвеєрів використовують достатньо велику

кількість роликів, які в основному відрізняються між собою підшипниковими
вузлами з їх ущільненнями (рис. 8).

Рис. 8. Конструкції підшипникових вузлів роликів стрічкових опор:

1 – вісь; 2, 8 – труби; 3 – стакан; 4, 17, 18 – підшипники; 5, 7, 9, 10, 13,
14 – кільця; 6 – втулка; 11 – кришка; 12 – шайба; 15 – цапфа; 16 – корпус.
 23

Серед показаних конструкцій підшипникових вузлів опорних роликів для

стрічок таких конвеєрів кращі показники мають підшипники з лабіринтними
ущільненнями, захисними кільцями та довгостроковою змазкою.

1.2.4. Постави (підтримуючі конструкції).

Постави (підтримуючі конструкції) стрічкових конвеєрів призначені для

закріплення на них роликоопор їх стрічок та других вузлів (рис. 9).

Рис. 9. Постави (підтримуючі конструкції) стрічкових

конвеєрів: 1 – лінійна опора; 2 – анкерна опора; 3 –
канат; 4 – муфта для натягування каната.

Вони бувають стаціонарними із стального прокату і закритою нижньою

гілкою стрічки (рис. 9, а), нестаціонарними із стального прокату і відкритою
 24

нижньою гілкою стрічки (рис. 9, б), а також трубчастими (стаціонарного або

нестаціонарного виконання) з відкритою нижньою гілкою стрічки (рис. 9, в) і
канатними з відкритою нижньою гілкою стрічки (рис. 9, г).

Для зручності перевезення та монтажу таких поставів (підтримуючих

конструкцій) із стального прокату і труб їх виготовляють окремими секціями
довжиною 2-5 м, яка є кратною кроку роликоопор. Виготовлення секцій з
канатами здійснюють довжиною приблизно 100 м.

Секції стаціонарних стрічкових конвеєрів збирають в жорсткі рами при

використанні болтів, а також зварки і заклепок. Секції переносних конвеєрів
мають легкороз’ємні, а пересувних конвеєрів – шарнірні з’єднання або бути
зовсім без цих з’єднань.

При транспортуванні крупнокускових скельних вантажів при жорстких

роликоопорах створюються ударні на них навантаження вже при швидкостях
стрічки близько 2 м/с. Тому для транспортування саме скельних вантажів
необхідно використовувати податливі роликоопори, які пом’ягшують удари
крупних кусків на стрічку в місцях завантаження і переміщення.

1.2.5. Завантажувальні і розвантажувальні пристрої.

Стрічкові конвеєри можна завантажувати тільки в одному або одночасно

в декількох по їх довжині місцях. У відповідності з цим місця завантаження
обладнюють завантажувальними пристроями, призначеними для запобігання
стрічки від ударів падаючих на неї кусків транспортуючого вантажу, а також
запобігання від розсипання сипкого матеріалу поза стрічкою і забезпечення
симетричного його розташування посередині стрічки для правильного її руху
по роликоопорам.

Переважно завантажувальні пристрої стрічкових конвеєрів виконують у

вигляді різних по конструкції воронок для сипких неабразивних матеріалів, з
короткими знімними колосниками для крупної руди, з відбійними щитами
 25

для руди та інших абразивних матеріалів і завантажувальним конвеєром. Їх

схеми виконання показані на рис. 10.

Рис. 10. Схеми виконання завантажувальних пристроїв стрічкових

конвеєрів: 1 – приймальна воронка; 2 – дно жолоба (лотка); 3 – напрямні
борти; 4 – футерувальна гума (стрічка) напрямних бортів; 5 – батарея
жорстко закріплених або підресорених роликів (роликовий стіл); 6 – знімні
колосники; 7 – відбійний щит, який захищає воронку від зношування та
пошкоджень ударами кусків матеріалу; 8 – завантажувальний конвеєр.

Для завантаження на стрічку конвеєра сипких неабразивних матеріалів

використовують один із пристрів, який схематично показаний на рис. 10, а.
Швидкість руху сипких матеріалів на виході жолоба (лотка) такого пристрою
залежить від кута нахилу α, який приймається на 10…15° більше кута тертя
 26

матеріалу з днищем лотка. Для транспортування з абразивними включеннями

змішаного мілкого і крупного матеріалу дно цього лотка виконують у вигляді
колосникової решітки (рис. 10, б), при цьому мілкий матеріал попадає на
стрічку раніше крупних кусків і запобігає її від зношування.

Для запобігання транспортуючого матеріалу від розсипання, а також для

формування потоку вздовж стрічки за жолобом встановлюють вертикальні
бокові щитки із закріпленими в їх нижній частині полосами гуми (рис. 10, в).
Разом з цим, для амортизації ударів із стрічкою крупного кускового вантажу
встановлені в місцях завантаження роликоопори футерують товстим шаром
м’ягкої гуми, який в порівнянні з лінійними секціями встановлюють частіше,
монтують їх ролики на підресорених столах, а при швидкості руху стрічки
більше 3…4 м/с завантажувальні пристрої обладнують прискорювальними
конвеєрами (переважно стрічковими) з можливістю досягнення на їх виході
швидкості матеріалу при його транспортуванні (рис. 10, г).

Розвантаження транспортуючого матеріалу переважно здійснюють через

один із кінцевих барабанів (кінцеве розвантаження) або в любому місці по
довжині конвеєрної траси (проміжне розвантаження). В одному випадку біля
розвантажувального барабана конвеєра монтують приймальну воронку, а в
другому випадку конвеєр обладнюють спеціальними розвантажувальними
пристроями. Останні в залежності від часу роботи на одному місці їх ділять
на стаціонарні та пересувні, а по конструктивному признаку – на плужникові,
барабанні, механічні та пристрої із зворотньою лотковитістю.

Плужникові розвантажувальні пристрої є простими по конструктивному

виконанню і використовуються для переміщення матеріалів при їх швидкості
до 1, 5 м/с, проте вони сприяють досить інтенсивному зношуванню стрічки і
при односторонньому своєму виконанні зміщують її в сторону. Двосторонні
механічні пристрої використовують для розвантаження матеріалів, для яких
не є бажаним їх пошкодження, наприклад, брикетів.
 27

Для розвантаження абразивних кускових матеріалів з конвеєрів більш

високої продуктивності, шириною своїх стрічок більше 1,2 м і більш високою
швидкістю їх переміщення використовують двобарабанні розвантажувальні
пристрої, встановлені на візках. В порівнянні з плужниковими пристроями
вони здійснюють значно менше зношування стрічок, але разом з цим мають
значно більші свої габаритні розміри і вагу.

1.2.6. Очисні пристрої та уловлювачі стрічок.

Для забезпечення ефективної роботи стрічкових конвеєрів і підвищення

строку служби стрічок необхідна очистка їх робочих поверхонь від налиплих
частинок транспортуючого матеріалу з допомогою очищувальних пристроїв
(рис. 11). Такі очищувальні пристрої повинні забезпечувати достатньо повну
очистку стрічок при максимальному збереженні їх робочої поверхні, а також
бути найбільш простими по своїй конструкції і надійними в роботі.

Рис. 11. Основні схеми пристроїв для очистки конвеєрних стрічок від
налиплих частинок транспортуючого матеріалу: 1 – скребок; 2 – щітка.

В стрічкових конвеєрах найбільш широко використовують скребкові та

щіткові для них очисні пристрої. Скребкові пристрої використовуються для
слабоналипаючих сипких вантажів (вугілля, руда), є найбільш простими по
своїм конструкціям і після зношування скребків без особливих труднощів
можуть бути замінені другими їх скребками. Такі скребки виготовляють з
металу, пластмаси, а також еластичних матеріалів, наприклад, протекторної
 28

гуми. Найкращі результати скребкові очисні пристрої дають при незначних

швидкостях руху конвеєрних стрічок до 2,5 м/с та рівномірному розподілі
навантаження на робочі кромки їх скребків.

Щіткові очисні пристрої також використовують для очистки конвеєрних

стрічок від слабоналипаючих сипких вантажів. Для більшої якості їх очистки
щіткові пристрої комбінують із скребковими елементами. Найбільш широке
застосування мають циліндричні щітки, які виконуються з гумових полос або
з еластичних капронових ниток, які збираються в пучки діаметром 1…7 мм,
довжиною до 100 мм і розташовуються робочою поверхнею на 0,85 ширини
ненавантаженої вітки конвеєрної стрічки.

Уловлювачі стрічок призначені для їх захвачування у випадку обриву

на похилих конвеєрах при кутах свого нахилу більше 10°. Їх ділять на такі,
які вмикаються від сигнальної системи при обриванні стрічки і спрацьовують
безпосередньо від дії ролика або саме обірваної стрічки. Серед них найбільш
розповсюдженими є пристрої типу П-подібної скоби, кромкові, маятникового
типу та клинові.

При використанні уловлювачів типу П-подібної скоби обірвана стрічка

збирається «в гармошку» і заклинюється разом з вантажем між закріпленою
на поставі конвеєра зазначеною скобою та роликоопорами. Використання в
конвеєрах кромкових уловлювачів забезпечують після обривання стрічки її
збирання «в гармошку» та заклинювання в жорстких V-подібних металевих
обмежувачах, закріплених на поставі конвеєра за допомогою стійок.

В уловлювачах стрічок маятникового типу містяться встановлені на вісях

маятники, які при обриванні стрічок притискають їх до встановлених на рамі
конвеєра колодок, а в клинових уловлювачах стрічок вони притискаються до
закріплених на рамі конвеєра колодок за допомогою фрикційних козирків,
змонтованих на візках. Замки таких уловлювачів спрацьовують від датчиків
обривання стрічок, після чого козирки скочуються по напрямним.
 29

1.3. Висновки до першого розділу.

Аналіз використаних в даному розділі літературних джерел інформації

за темою магістерської дисертації дозволяє зробити наступні висновки:

1. Суттєвого покращення експлуатаційних можливостей для стрічкових

конвеєрів можна досягнути додатковими конструктивними удосконаленнями
їх роликоопор.

2. Найбільш перспективним для цього є підвищення компенсуючої та

амортизуючої здатностей роликоопор стрічкових конвеєрів.

3. В результаті можна стверджувати, що пошук саме конструктивних

удосконалень роликоопор стрічкових конвеєрів є актуальною задачею.
 30

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАСОБІВ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІЧНИХ

ПРОЦЕСІВ РОБОТИ СТРІЧКОВИХ КОНВЕЄРІВ ТА РОЛИКООПОР.

Для дослідження роботи різних систем широко використовують засоби їх

моделювання [15]. Основними видами таких засобів є фізичне, математичне і
комп’ютерне моделювання.

Фізичний засіб моделювання здійснюється з використанням моделей, що

мають однакові властивості з реальними об’єктами. Фізичне їх моделювання
здійснюється експериментальними дослідженнями в лабораторних умовах з
використанням різних пристроїв, установок або стендів для випробування на
них небхідних моделей у вигляді реальних об’єктів.

Математичний засіб моделювання є методом вивчення різних об’єктів

шляхом створення їх математичних моделей та дослідження цих моделей з
використанням електронно-обчислювальних машин. В якості математичних
моделей використовують розроблені системи математичних співвідношень,
які описують досліджувані процеси.

Комп’ютерний засіб моделювання є методом вивчення різних об’єктів з

використанням відповідних для них комп’ютерних моделей та дослідження
їх при використанні комп’ютерної техніки. Комп’ютерні моделі розрізняють
за програмним забезпеченням і для їх обробки використовують вже існуючі
програмні додатки або розробляють нові оригінальні програми за допомогою
мов програмування.

2.1. Аналіз засобів фізичного моделювання динамічних процесів роботи

стрічкових конвеєрів, їх елементів та вузлів із здійсненням нової модернізації
стенда для випробування роликоопор.

Переважно для здійснення фізичного моделювання динамічних процесів

роботи конвеєрів широко використовують експериментальні стенди [16], які
в основному відрізняються між собою особливостями свого конструктивного
 31

виконання. Призначені вони для випробування і дослідження стрічкових [17],

скребкових [18] та гвинтових [19] конвеєрів.

Серед всіх розробок найбільш широке використання отримали стенди

для випробування і дослідження процесів роботи різних стрічкових конвеєрів
та їх елементів і вузлів (рис. 12). Основними такими елементами і вузлами
стрічкових конвеєрів є стрічки [20], роликоопори [21], ролики [22], натяжні
пристрої [23] та секції поставів [24].

Рис. 12. Основні типи конвеєрів, елементів та вузлів для їх

випробування і дослідження при використанні стендів.

Всі стенди для випробування і дослідження стрічкових конвеєрів містять

встановлені на поставі приводний та натяжний барабани, огинаючу їх стрічку
і роликоопори для підтримування стрічки [25]. По своєму конструктивному
виконанню вони бувають горизонтальними [26], нахиленими [27], підвісними
[28] та хвильовими [29].
 32

В одному із горизонтальних стендів [30] для випробування стрічкових

конвеєрів крім приводного та натяжного барабанів, стрічки і роликоопор для
їх навантаження над ними допоміжно встановлений ланцюговий конвеєр, що
містить зірочки, ланцюги і окремий привод, при цьому до ланцюгів гнучкими
елементами до стрижнів між ними підвішені вантажі (рис. 13).

Рис. 13. Стенд для випробування горизонтального стрічкового

конвеєра: 1 – привод допоміжного ланцюгового конвеєра; 2 –
зірочки; 3 – ланцюги; 4 – траверси; 5 – гнучкі елементи; 6 –
вантажі; 7 – робоча вітка стрічки; 8 – стрічковий конвеєр.

Нижні вітки ланцюгів розташовані над стрічкою, а привод виконаний з

можливістю регулювання швидкості руху ланцюгів відповідно до швидкості
руху стрічки. При включенні обох конвеєрів вантажі за рахунок ослаблення
їх гнучких елементів з ланцюгами вільно опускаються на стрічку і незалежно
транспортуються, що створює умови для відтворення руху реальних вантажів
та близьких до експлуатаційних навантажень.

Разом з цим, в одному з конвеєрів [31] для випробування стрічок при їх

ударних навантаженнях між приводним та натяжним барабанами допоміжно
 33

встановлений над ними канатний конвеєр, що містить шківи, канати, а також

підвішені до стрижнів між ними вантажі (рис. 14).

Рис. 14. Стенд для випробування стрічки конвеєра: 1 – канат

допоміжного канатного конвеєра; 2 – упори; 3 – втулки; 4 –
стрижні; 5 – гнучкі елементи; 6 – вантажі; 7 – стрічка;
8 – стрічковий конвеєр.

Канати огинають шківи та розташовані по замкнутому контуру в одній

площині, яка проходить через досліджувану стрічку і траекторію руху вільно
падаючого вантажу. Верхні частини канатів розміщені під певними кутами
до горизонтальної площини з підйомом в протилежну сторону напрямку руху
стрічки, а один із шківів зв’язаний з приводом і при русі канату вверх по його
нахиленій ділянці підвішені до стрижнів вантажі піднімаються, потім вільно
падають на стрічку та рухаються по ній до наступного підйому.

Для фізичного моделювання динамічних процесів випробування різних

роликоопор стрічкових конвеєрів також використовують експериментальні
 34

стенди [32, 33], які відрізняються між собою особливостями їх навантаження.

Це відповідно забезпечує в стендах різні конструктивні виконання пристроїв
для навантажування своїх роликоопор через взаємодіючу з ними стрічку, при
цьому їх відмінність головним чином полягає в забезпеченні ними механічної
[34] або електромагнітної [35] ударної дії.

В одному із стендів для випробування роликоопори стрічкового конвеєра

при здійсненні на них механічної ударної дії [34] навантажувальний пристрій
виконаний у вигляді вільно встановленого на опорах колеса з горизонтально
розташованими по колу вісями та підвішеними до них гнучкими елементами
вантажами з можливістю їх фрикційної взаємодії із стрічкою (рис. 15).

Рис. 15. Стенд для випробування роликоопори стрічкового конвеєра

при механічній ударній дії: 1 – колесо; 2 – вантажі; 3 – гнучкі
елементи; 4 – постав; 5 – стрічка; 6 – натяжний пристрій;
7 – роликоопора.
 35

При русі стрічки такого стенда фрикційно взаємодіючі з нею вантажі

через гнучкі елементи приводять в обертальний рух колесо і по ходу його
обертання одні вантажі опускаються на стрічку, а другі – відриваються від
неї, здійснюючи імітацію безперервного руху крупних кусків над вибраною
для дослідження роликоопорою, що відповідно дає можливість моделювання
процесу взаємодії з нею крупнокускових вантажів.

В стенді для випробування різних роликоопор стрічкового конвеєра при

здійсненні на них електромагнітної ударної дії [35] такий навантажувальний
пристрій містить ряд котушок індуктивності, закріплених на жорсткій основі
над конвеєрною стрічкою (рис. 16).

Рис. 16. Стенд для випробування роликоопор стрічкового конвеєра

при дії електромагнітної ударної дії: 1 – приводний барабан; 2 –
натяжний барабан; 3 – стрічка; 4 – роликоопори; 5 – котушки
індуктивності; 6 – шар рідкого металу; 7 – ємнісні накопичувачі;
8 – ємності; 9 – випрямлячі; 10 – розрядники.
 36

В середині стрічки по ширині замкнутого контуру утворена ємність для

герметичного розташування в ній саме шару рідкого металу (евтектика). Крім
цього, кожна із котушок індуктивності навантажувального пристрою стенда
послідовно включена в електричний ланцюг свого ємнісного накопичувача з
ємністю, випрямлячем та розрядником.

При включенні розрядників відбувається розряд попередньо заряжених

від випрямлячів ємностей на котушки індуктивності. В результаті, виникаючі
розрядні струми протікають по котушкам індуктивності та наводять магнітні
поля в зазорах між ними і рідким металом, в якому при наведенні вихрових
струмів та взаємодії їх з магнітними полями між котушками індуктивності та
рідким металом стрічки виникають електромагнітні тиски на роликоопори.

Змінюючи амплітуду, частоту електромагнітних сил при зміні ємності,

зарядної напруги та порядку включення всіх розрядників можна створювати
такі режими навантаження, які відповідають експлуатаційним режимам для
роботи роликоопор стрічкових конвеєрів, а завдяки забезпеченню достатньо
високої швидкості навантаження роликоопор можна імітувати практично всі
реальні режими їх навантаження.

Проте розглянуті стенди можуть здійснювати навантаження роликоопор

тільки в одному з напрямків їх дії, а саме вздовж або впоперек руху стрічки із
забезпеченням можливості ударних навантажень різних роликоопор в місцях
розташування лінійних секцій або місць завантаження вантажами, що значно
звужує експлуатаційні можливості кожного розглянутого стенда.

З обох розглянутих стендів конструктивне удосконалення стосувалося

саме стенда для випробування роликоопор стрічкових конвеєрів [34], який
містить встановлені на поставі приводний і натяжний барабани, огинаючу їх
конвеєрну стрічку, а також розташовану під верхньою віткою стрічки одну
роликоопору та засіб для механічної на них ударної дії, виконаний у вигляді
вільно встановленого на опорах колеса з розташованими по колу стрижнями і
 37

підвішеними гнучкими елементами вантажами з можливістю їх фрикційної

взаємодії із стрічкою.

Цей стенд забезпечує можливість випробування своєї роликоопори при

дії на неї ударних навантажень вздовж руху стрічки, але ж не забезпечує при
цьому можливості дії на роликоопору ударних навантажень впоперек руху
стрічки, оскільки розташована в одній вертикальній площині з віссю колеса.
В модернізованому стенді вертикальні площини розташування роликоопори і
осі колеса зміщені між собою вздовж верхньої вітки своєї стрічки (рис. 17),
що розширює експлуатаційні можливості стенда при ударних навантаженнях
роликоопори вздовж або впоперек руху стрічки.

Рис. 17. Модернізований стенд для випробування роликоопори

стрічкового конвеєра: 1 – постав; 2 – приводний барабан; 3 –
натяжний барабан; 4 – стрічка; 5 – роликоопора; 6 – колесо;
7 – вантажі; 8 – гнучкі елементи.
 38

При русі стрічки в одну її сторону фрикційно та послідовно взаємодіючі

з нею вантажі через гнучкі елементи приводять в обертальний рух колесо і
після здійснення по черзі ударних навантажень на роликоопору вздовж руху
стрічки піднімаються. Всі вантажі виконуються у вигляді кусків, наприклад,
з однорідного металевого матеріалу необхідної форми, ваги і розмірів, а
також шарнірно з’єднуються із стрижнями колеса гнучкими елементами у
вигляді металевих канатних тросиків.

Крім цього, вантажі можуть бути виконані у вигляді пустотілих посудин

необхідної форми і розмірів з розміщеними в них наповнювачами необхідної
ваги, при цьому в їх якості використовується гранульований металевий або
сипучий матеріал. Зміщення площини розташування роликоопори відносно
площини розташування осі обертання колеса вздовж верхньої вітки стрічки
здійснюється на величину а в любому напрямку.

При русі стрічки в протилежну її сторону кускові вантажі опускаються,

створюючи ударні навантаження на роликоопору впоперек руху стрічки, а
потім при фрикційній на послідовній взаємодії з нею через гнучкі елементи
також забезпечують обертальний рух колеса з подальшим своїм підніманням.
Таким чином забезпечується ударна дія на роликоопору вздовж або впоперек
руху стрічки та розширення експлуатаційних можливостей стенда.

2.2. Аналіз методів математично-комп’ютерного моделювання роботи

стрічкових конвеєрів та їх систем «вантаж-стрічка-роликоопори».

Для здійснення фізичного моделювання роботи стрічкових конвеєрів з їх

системами «вантаж-стрічка-роликоопори» використовують експериментальні
стенди, які мають конкретні свої конструктивні виконання та направлені на
вирішення питань визначення деформації стрічки між роликоопорами [36] і
форми поперечного перерізу вантажу на стрічці [37], а також дослідження
коефіцієнта опору руху в стрічкових конвеєрах [38] і руху крупного куска
вантажу на стрічці [39]. Так, наприклад, стенд [39] забезпечує дослідження
 39

руху зовнішньо і внутрішньо розташованого в вантажопотоці крупного куска

вантажу при його взаємодії через стрічку з роликоопорою.

При роботі стрічкових конвеєрів (транспортерів) під час їх неусталених

процесів характерним є наявність динамічних навантажень, які виникають в
результаті нерівномірного руху стрічки. Така нерівномірність виникає саме в
процесі пуску від зростання швидкості барабанів та стрічки до того моменту,
коли система виходить на усталений рух і динамічні навантаження негативно
впливають на конструктивні елементи та вантаж.

Математичне моделювання процесів роботи різних стрічкових конвеєрів

(транспортерів) здійснюють переважно для дослідження їх динаміки руху з
метою зменшення в них зазначених динамічних навантажень оптимізацією
режимів руху [40]. Кожне таке дослідження супроводжується побудовою для
нього математичної моделі динаміки руху стрічкового конвеєра з побудовою
розрахункової схеми та складанням диференційних рівнянь, які б відповідно
давали можливість отримати достовірні величини діючих на стрічку і привод
динамічних навантажень.

Кожна розрахункова схема має вигляд багатомасової електромеханічної

системи, яка повинна враховувати вплив транспортуючої механічної частини
конвеєра на енергетичні характеристики його електроприводу [41]. Будують
такі розрахункові схеми для стрічкових конвеєрів з однодвигунними [42] та
дводвигунними [43] приводами, які мають більш широке своє застосування
для транспортування різних вантажів на великі відстані.

Загальний принцип побудови математичних моделей для руху стрічки

конвеєра базується на використанні принципу кусково-лінійної апроксимації,
який полягає в умовному розбиванні контура його стрічки на деяку кількість
ділянок, при цьому в межах кожної з них закон зміни швидкості деформації
по довжині передбачається тільки лінійним. Розрахункові схеми переважно
будують з урахуванням припущень, що конвеєрна траса є прямолінійною з
 40

постійним кутом нахилу, трансмісійні вали і муфти є абсолютно жорсткими,

проковзування стрічки на роликоопорах відсутні, стрічка є пружно-в’язким
стрижнем, сили внутрішнього тертя пропорційні швидкості деформації, маси
барабанів значно менші розподіленої маси стрічки і вантажу, коефіцієнти
опору руху постійні на обох вітках стрічки, швидкості набігання та збігання
стрічки на приводному валу однакові.

Комп’ютерне моделювання роботи стрічкових конвеєрів забезпечує для

них можливість розгляду питань напружено-деформованого стану елементів
їх системи «вантаж-стрічка-роликоопори» в програмному комплексі ANSYS
Workbench [44, 45]. Такий програмний комплекс головним чином забезпечує
можливість визначати для зазначеної системи силу опору руху конвеєрних
стрічок по роликоопорам в залежності від натягу і швидкості їх переміщення
при транспортуванні вантажів.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішувати наступні основні

завдання: розробити в програмному комплексі ANSYS комп’ютерну модель
досліджуваної системи «вантаж-стрічка-роликоопори», перевірити отриману
модель на адекватність реальному стрічковому конвеєру, а також здійснити
дослідження впливу натягу та швидкості стрічки на опір її руху. Вирішення
зазначених основних завдань виконуються поетапно і відповідно отриманій
розрахунковій схемі системи «вантаж-стрічка-роликоопори» та структурній
схемі моделювання в ANSYS Workbench.

Спочатку в блоці Engineering Data, виходячи з фізичного уявлення про

природу структурних елементів системи «вантаж-стрічка-роликоопори» та з
набору типових моделей для опису одних або інших матеріалів вибираються
найбільш придатніші їх параметри. Після цього дають відображення певних
фізико-механічних властивостей реальних об’єктів.

Для насипного гранульованого вантажу приймається модель Drucker-

Prager, яка рекомендується для пружно-ідеально-пластичних матеріалів. Ця
 41

модель базується на критерії плинності, згідно якому поверхнею плинності є

круговий конус з параметрами матеріалу, підібраного таким чином, щоб така
поверхня була описаною навколо шестигранника Мора-Кулона.

Гумові обкладки конвеєрних стрічок представляються двопараметричною

моделлю Mooney-Rivlin, яка переважно використовується для дослідження
гіперпружних матеріалів. Ізотропний матеріал вважається гіперпружним,
якщо він характеризується функцією щільності енергії деформування, яка є
склярною функцією тензора деформації або тонзора переміщення.

Похідні функції по компонентам деформації визначаються відповідними

компонентами напружень. Модель ідентифікують коефіцієнти, які отримані
розрахунковим шляхом на основі експериментальних даних «навантаження –
деформація», при цьому сердечник стрічки приймають у вигляді ортотропної
оболонки, а ролики розглядаються як тверде пружне тіло.

Етап побудови тривимірної геометричної моделі системи реалізується в

модулі Design Modeler блоку Geometry. Для реалізації числового рішення цих
задач на геометричну модель наноситься кінцево-елементарна сітка, а процес
виконання даної процедури здійснюється в модулі Mechanical блоку Model і
після отримання сітки кінцевих елементів задаються параметри процесу руху
конвеєрної стрічки з вантажем та зовнішнього впливу на систему.

Для вирішення контактної задачі взаємодії елементів в системі «вантаж-

стрічка-роликоопори» використовується метод штрафних функцій. На етапі
побудови системи «вантаж-стрічка-роликоопори» задаються конструктивні,
силові та режимні параметри реального стрічкового конвеєра.

В кінцевому результаті, процес моделювання завершується проведенням

запланованих для такої системи комп’ютерних експериментів з наступною
обробкою та інтерпритацією результатів. Отримувана комп’ютерна модель
складається з трироликової опори, насипного вантажу та конвеєрної стрічки.
Крім цього, здійснюють вибір швидкості руху та ширини конвеєрної стрічки,
 42

діаметра роликів для їх опор, відстані між роликоопорами, ваги вантажу на

ділянці руху стрічки та її натягування.

Параметрам моделі вантажу присвоюються наступні значення: щільність,

модуль пружності, коефіцієнт Пуасона, модуль зсуву і об’ємний модуль. При
моделюванні сердечника стрічки приймаються: щільність, модулі пружності
по вісям x, y та z, а також модулі зсуву по цим же вісям.

Використання розроблюваних комп’ютерних моделей дозволяє здійснити

дослідження опору руху стрічкового конвеєра на його середньому ролику від
натягу та швидкості стрічки, а також створює передумови для дослідження
напружено-деформованого стану цих елементів.

2.3. Висновки до другого розділу.

1. Аналіз засобів моделювання динамічних процесів роботи стрічкових

конвеєрів показав, що найбільш ефективним є викокористання стендів для
випробування їх роликоопор.

2. Серед засобів для випробування роликоопор стрічкових конвеєрів

найбільш ефективним є використання стенда з можливостями повздовжніх та
поперечних ударних навантажень його роликоопори відносно напрямку руху
конвеєрної стрічки.
 43

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОПОРУ РУХУ СТРІЧКИ КОНВЕЄРІВ ТА

КОНСТРУКТИВНІ УДОСКОНАЛЕННЯ РОЛИКООПОР.

Одним із основних показників ефективної роботи стрічкових конвеєрів

при русі стрічки по роликоопорах є тягове зусилля, яке значно витрачається
на подолання сил опору [46]. Сумарна сила опору руху стрічки визначається
окремими для неї коефіцієнтами.

Коефіцієнт опору руху стрічки в значній мірі залежить від конструкції та

розмірів роликоопор, кроку їх встановлення, ширини, натягнення і швидкості
руху стрічки, фізико-механічних властивостей вантажу, вологості і запилення
робочої зони конвеєра, а також якості монтажу його поставу [47]. Крім цього,
на коефіцієнт опору руху стрічки конвеєра впливають також його довжина,
умови експлуатації та вага вантажу, роликів і стрічки, при цьому для кожного
ролика усереднене процентне його навантаження складає 20,81% від самого
нього, 17,72% від стрічки і 63,47% від вантажу [48].

В роботі [48] зазначається, що окремі складові загального коефіцієнта

опору розподіляються приблизно в співвідношенні: опір від деформування
вантажу – 40-50%, опір від обертання роликів (втрати в підшипниках та
ущільненнях роликів) – 20-25%, опір від вигинів стрічки – 10-20% і опір від
втискування роликів в стрічку (втрати при коченні роликів по стрічці
конвеєра) – 10-20%. Вказані процентні співвідношення показують, що опір
від деформування вантажу і опір від обертання роликів мають найбільш
високі свої показники.

3.1. Визначення коефіцієнта опору руху стрічки по роликоопорам.

При проектуванні стрічкових конвеєрів одним із найбільш важливих для

них показників є споживання електроенергії, яке визначається силами опору
руху стрічки при проходженні окремих їх роликоопор. Ці сили розглядають
як суму сил, виникаючих при обертанні роликів, втисканні роликів в стрічку,
а також зміні форми стрічки і вантажу між роликоопорами [46].
 44

На основі існуючих теоретичних положень загальний опір руху стрічки

складається з розподілених і зосереджених її опорів [49]. Розподілені опори
руху стрічки виникають на своїх горизонтальних і похилених прямолінійних
ділянках, а зосереджені опори виникають на відхиляючих барабанах, роликах
та завантажувальних і розвантажувальних пристроях.

При переміщенні різних вантажів сили опору руху стрічки визначаються

величиною коефіцієнта опору її руху і в загальному випадку визначаються за
формулою:

W = q · L · ω′

де q – вага транспортованого вантажу на одному метрі довжини конвеєра; L –

довжина конвеєра; ω′ – коефіцієнт опору руху стрічки по роликоопорам.

Відповідно, загальний коефіцієнт опору руху є відношенням сил опору

до ваги переміщуваного вантажу. Значення цього коефіцієнта не однакові для
різних ділянок стрічкового конвеєра і розгляд опору руху стрічки переважно
здійснюється на прямолінійній горизонтальній ділянці навантаженої частини
стрічкового конвеєра (рис. 18).

Рис. 18. Схема прямолінійної горизонтальної ділянки навантаженої

частини стрічкового конвеєра.
 45

При русі стрічки по роликах конвеєра необхідно переборювати опір від

тертя в підшипниках роликів, тертя кочення роликів по стрічці та її перегинів
на роликоопорах. Загальний опір групи роликів виражається по формулі:

W = 2 М0 / Dрол

де М0 – момент опору обертанню групи роликів; Dрол – діаметр роликів.

Перед визначенням вказаного моменту опору обертанню групи роликів

здійснюють визначення моменту опору обертанню одного ролика:

М0 = М1 + М2

де М1 – момент опору обертанню ролика в своїх опорах; М2 – момент опору

від кочення ролика по стрічці.

Ці моменти визначаються з виразів:

М1 = (Рван + Рстр + Рpол) ·ƒ

М2 = (Рван + Рстр) · k

де Рван + Рстр – навантаження ролика від ваги вантажу та стрічки; Рpол – вага
обертових частин роликоопори; d – діаметр цапфи ролика; ƒ – коефіцієнт
тертя в підшипнику ролика, наведений до діаметра; k – коефіцієнт тертя
кочення ролика по стрічці.

Повне навантаження, яке діє на роликоопору від ваги транспортованого

вантажу визначається по формулі:

Рван = Q · tpол / 1,08 · υстр

де Q – продуктивність конвеєра; tpол – відстані між окремими роликоопорами;

υстр – швидкість руху стрічки.

Навантаження роликоопори від ваги стрічки визначається по формілі:

Рстр = tpол · qстр / 3

 46

qстр = q′стр · В / 3

де qстр – питома вага метра стрічки; q′стр – питома вага метра квадратної
стрічки; В – ширина стрічки.

Питома вага одного метра квадратної стрічки [Н/м2] в залежності від її

типу може бути прийнята по табл. 1.

Таблиця 1

Тип стрічки

2Ш-800 2РТЛО-1500 2РТЛО-2500 2РТЛО-2500РИФ 2РТЛО-3150

128 280 370 370 432

Загальний момент опору групи роликів визначається по формулі:

М0 = (∑(Рван + Рстр) + Ррол) · d/2 ·ƒ + ∑(Рван + Рстр) · k

При цьому

∑(Рван + Рстр) = (qван + qcтр) · ℓ

∑ Рpол = qpол · ℓ

де qван, qстр, qрол – вага вантажу, стрічки та обертових частин роликоопор на

одному метрі конвеєра; ℓ – довжина розглянутої ділянки.

Звідси загальний момент опору групи роликів визначається по формулі:

М0 = (qван + qстр + qрол) · ℓ · d/2 · ƒ + (qван + qстр) · ℓ · k

В результаті всіх зазначених розрахункових перетворень загальний опір

групи роликів визначається по формулі:

W = (qван + qстр + qрол) · ℓ · ω′

 47

Де загальний коефіцієнт опору руху стрічки по роликоопорам конвеєра

визначають по формулі:

ω′ = (ƒ · d + 2 · k) / Dpол

Для цієї формули значення коефіцієнтів ƒ і k в залежності від режимів

роботи можуть бути прийняті по табл. 2.

Таблиця 2

Коефіцієнт тертя ƒ в підшипниках Коефіцієнт тертя

Режим роботи
кочення ковзання кочення k

Л 0,010 0,1 0,06

С 0,025 0,2 0,08

Т 0,045 0,25 0,10

Оскільки коефіцієнти тертя ƒ і k залежать від багатьої факторів, а також

міняються в залежності від умов роботи, то коефіцієнт ω′ опору руху стрічки
по роликоопорам переважно визначають експериментальним методом. Для
цього на рухомій під кутом рамі закріплюють ролики, кладуть на них стрічку
з вантажем, а потім нахиляють раму в площині обертання роликів і фіксують
кут нахилу рами при початку руху стрічки з вантажем.

Саме цей кут нахилу рами характеризує коефіцієтнт опору руху стрічки
по роликоопорам. Стрічка з встановленим на ній вантажем почне рухатися по
роликоопорам (рис. 19) при умові:

Р" > Т

де Р" = Р · sin β – дотична складова від дії на роликоопору вантажу і стрічки;

Т = Р · cos β · ω′ – сила опору руху; β – кут нахилу стрічки з вантажем.
 48

Рис. 19. Схема «вантаж-стрічка-роликоопори» для визначення

умови руху стрічки з вантажем по роликоопорам.

Звідси умова руху стрічки з вантажем по поликоопорам має вигляд:

Р · sin β ≥ P · cos β · ω′

В результаті для здійснення руху стрічки з вантажем по роликоопорам

повинна виконуватися умова:

ω′ ≤ tg β

Значення коефіцієнта опору руху стрічки по роликоопорам залежить від

умов їх роботи і діаметра роликів, а також величини навантаження на кожний
ролик взаємодіючої з ним стрічки із встановленим на ній вантажем. В даній
роботі ставилася задача експериментального дослідження коефіцієнтів опору
руху стрічки по роликоопорам в залежності від зовнішнього діаметра роликів
і здійснюваного на них навантаження.

Ці дослідження проводилися на кафедрі електромеханічного обладнання

енергоємних виробництв Інституту енергозбереження та енергоменеджменту
«КПІ ім. Ігоря Сікорського» і використанні лабораторної установки (рис. 20),
 49

яка містить відрізок стрічки і дві роликоопори із змінними для них роликами,
при цьому зазначений відрізок стрічки закріплюється на жорсткій пластині і
встановлюється разом з нею на роликах обох опор [49].

Рис. 20. Схема лабораторної установки для дослідження коефіцієнтів опору

руху стрічки по роликоопорам: 1 – стрічка; 2 – роликоопори; 3 – змінні
ролики; 4 – поворотна рама; 5 – маховик; 6 – гвинт; 7 – стаціонарна
рама; 8 – лінійка; 9 – упор.

Обидві роликоопори послідовно встановлені на поворотній рамі, яка за

допомогою маховика з гвинтом може плавно змінювати свій кут нахилу до
стаціонарної рами. Вимірювання висоти Н підйому, при якому відбувається
рух стрічки по роликам здійснюється лінійкою, закріпленою одним кінцем на
стаціонарній рамі і на відстані Lу від місця її з’єднання з поворотною рамою.
Для зупинки жорсткої пластини із закріпленою стрічкою та змінними на ній
вантажами служить упор.

Перед виконанням досліджень для визначення коефіцієнтів опору руху

стрічки по роликам здійснювалося зважування пластини разом із зазначеною
стрічкою і в пази горизонтально розташованої початково поворотної рами
 50

встановлювалися ролики діаметром Dрол = 60 мм. Після цього здійснювалася

зміна кута нахилу поворотної рами відносно стаціонарної рами до моменту
виникнення руху стрічки по роликах.

Аналогічні експерименти проводилися при встановленні на поворотній

рамі роликів діаметром Dрол = 89 мм. Разом з цим, здійснювалася ступінчаста
зміна навантаження контактної взаємодії конвеєрної стрічки з роликами. При
ступінчистій зміні навантаження стрічки змінними дисками. Визначення
експериментального коефіцієнта сили опору руху стрічки забезпечувалося не
вимірюванням саме кута β, а висоти Н і відстані Lу, оскільки ω′ = tg β = H / Lу
і має більш високу точність.

Рис.21. Залежності зміни коефіцієнтів опору руху стрічки по

роликоопорам: 1 – Dрол = 60 мм; 2 – Dрол = 89 мм.

З отриманих експериментальних даних видно, що при взаємодії стрічки

з роликами різних діаметрів 60 і 89 мм характерним є зменшення коефіціента
опору руху вказаної стрічки по роликоопорам при збільшенні навантаження.
 51

Разом з цим, при використанні роликів опор меншого зовнішнього діаметра

забезпечує більші величини зазначених коефіцієнтів.

3.2. Конструктивні удосконалення роликоопор стрічкових конвеєрів для

транспортування кускових вантажів.

Найбільш придатними видами роликоопор для роботи в лінійних секціях

стрічкових конвеєрів та транспортування кускових вантажів є компенсуючі
та амортизуючі роликоопори. Особливо питання вибору видів конструкцій
роликоопор актуально стоїть при необхідності транспортування стрічковими
конвеєрами крупнокускових вантажів.

Разом з цим, серед існуючих роликоопор стрічкових конвеєрів найбільш

широке використання набули трироликові жолобчасті роликоопори. Проте
деякі з таких конструкцій роликоопор мають суттєві недоліки в своїй роботі і
потребують подальших конструктивних удосконалень.

Серед всіх конструкцій компенсуючих роликоопор стрічкових конвеєрів

відома роликоопора, які містить одну середню та дві бокові осі з вільно і
попарно встановленими на них роликами для стрічки, при цьому осі кожної
пари роликів шарнірно з’єднані між ними із стійками поставу [50]. Проте
така роликоопора стрічкового конвеєра не забезпечує достатню надійність
своєї роботи із-за можливої ударної взаємодії роликів із поставом, а також
достатню її амортизаційну здатність, оскільки така функція здійснюється
тільки пружністю конвеєрної стрічки в місцях свого згину між парами
роликів різних вісей.

В зв’зку з цим, здійснені два удосконалення зазначеної роликоопори

стрічкового конвеєра, які показані на рис. 22 і 23 [51]. В першій такій
удосконаленій роликоопорі стрічкового конвеєра (рис. 22) кінці вісей роликів
з’єднані між собою жорсткими П-подібними скобами, направленими своїми
середніми ділянками в сторону розташування поставу конвеєра.
 52

Рис. 22. Схема удосконаленої роликоопори стрічкового конвеєра з

жорсткими П-подібними скобами: 1, 2, 3 – осі; 4, 5 – ролики вісей;
6 – стрічка; 7, 8, 9 – стійки; 10 – постав; 11, 12, 13 – скоби.

В нерухомому стані такої роликоопори осі займають положення, при

яких вони кожною парою своїх роликів утворюють в поперечному перерізі
стрічки симетричну жолобчасту форму. Середня вісь займає горизонтальне
положення, а дві бокові осі розташовуються до неї під кутами 20…30°.

При роботі роликоопори стрічка переміщається по роликах всіх вісей з

утворення жолобчастої ємності для розташування в ній гірської маси з
можливими скельними включеннями (не показано). В залежності від місця
дії на стрічку та її роликоопору скельного включення відбувається зміна
кутових положень всіх вісей з кожною парою встановлених на них роликів, а
також форми жолобчастої ємності стрічки.

Така зміна кутових положень вісей з кожною парою роликів і форми

утвореної жолобчастої ємності стрічки може здійснюватися в одну або другу
сторону відносно її симетричної форми в нерухомому стані. Все це створює
умови для вирівнювання навантаження на стрічку по її ширині саме при
переміщенні гірських мас із скельними включеннями.

При дії на роликоопору ударних навантажень від зазначених скельних

включень гірських мас відбувається ударна взаємодія з поставом скоб вісей.
 53

Разом з цим, виключається можливість ударної взаємодії роликів зазначених

вісей з поставом стрічкового конвеєра.

В другій удосконаленій роликоопорі стрічкового конвеєра (рис. 23)

зовнішні поверхні назустріч розміщених роликів середньої та обох бокових
вісей виконані ступінчастими і з’єднані між собою встановленими на них
циліндричними пружинами згину.

Рис. 23. Схема удосконаленої роликоопори стрічкового конвеєра з

циліндричними пружинами згину: 1, 2, 3 – осі; 4, 5 – ролики вісей;
6 – стрічка; 7, 8, 9 – стійки; 10 – постав; 11, 12 – пружини згину.

В нерухомому стані такої роликоопори всі осі займають положення, при

яких вони кожною парою своїх роликів також утворюють в поперечному
перерізі стрічки симетричну жолобчасту її форму. Середня вісь займає своє
горизонтальне положення, дві бокові осі розташовуються до неї під кутами
20…30°, а встановлені на роликах вісей циліндричні пружини знаходяться в
однаковому зігнутому стані.

При роботі такої роликоопори, як і при роботі попередньої роликопори,

стрічка переміщається по роликах вісей з необхідним для неї натягуванням і
утворенням жолобчастої ємності для розташування в ній гірської маси із
скельними включеннями (не показано). В залежності від місця дії на стрічку
та її роликоопору зазначеного скельного включення також відбувається зміна
 54

кутових положень всіх вісей з кожною парою роликів, а також зміна форми
жолобчастої ємності і зігнутого стану циліндричних пружин.

Така зміна кутових положень всіх вісей з кожною парою роликів, а також
форми утвореної ними жолобчастої ємності стрічки може здійснюватися в
одну або другу сторону відносно її симетричної форми в нерухомому стані.
Все це також створює умови для вирівнювання навантаження на стрічку по її
ширині при переміщенні гірських мас із скельними включеннями.

При дії на роликоопору ударних навантажень від скельних включень

гірських мас відбувається їх амортизація пружністю стрічки в місцях свого
згину між парами роликів вісей. Разом з цим, в амортизації цих ударних
навантажень беруть участь і дві встановлені на роликах вісей роликоопори
циліндричні пружини згину, що підвищує її амортизаційну здатність.

Серед різних компенсуючих роликоопор стрічкових конвеєрів відома ще

роликоопора, яка містить один середній та два бокові ролики для стрічки, а
також коромисла у вигляді пластин прямокутної форми з лапками на їх
бокових ребрах, відігнутими перпендикулярно до них в одному напрямку,
при цьому одні протилежно розташовані лапки таких коромисел виконані з
прорізами для встановлення в них своїми кінцями вісей роликів, а інші їх
протилежно розташовані лапки виконані з отворами для шарнірного свого
з’єднання із стійками поставу [52]. Проте вона також не забезпечує достатньо
високу свою амортизаційну здатність при ударних навантаженнях, оскільки
така функція знову ж таки здійснюється тільки пружністю конвеєрної стрічки
в місцях свого згину між роликами.

В зв’язку з цим, здійснено також удосконалення зазначеної роликоопори,

яке показано на рис. 24. В такій роликоопорі між коромислами і поставом
допоміжно встановлені пластинчасті пружини згину U-подібної форми, при
цьому зазначені пружини розміщені по обидві сторони від стійок поставу,
 55

направлені до них своїми зігнутими частинами, а кінцями жорстко закріплені

на коромислах і поставі конвеєра.

Рис. 24. Схема удосконаленої роликоопори стрічкового конвеєра з

пластинчастими пружинами згину U-подібної форми: 1, 2, 3 – ролики;
4 – стрічка; 5 – коромисла; 6, 7 – лапки; 8 – прорізи; 9 – кінці вісей;
10, 11, 12 – осі роликів; 13 – отвори; 14 – стійки; 15 – постав;
16, 17 – пластинчасті пружини згину; 18, 19 – кінці пружин.

В нерухомому стані такої роликоопори стрічкового конвеєра шарнірно

з’єднані із стійками поставу коромисла займають свої положення, при яких
ролики утворюють в поперечному перерізі стрічки симетричну її форму із
заданою жолобчастістю. При цих умовах середній ролик займає горзонтальне
положення, а бокові ролики розташовуються до нього під кутами 20…30°.

При роботі конвеєра стрічка переміщається по роликах з необхідним її

натягуванням та утворенням жолобчастої ємності для розташування в ній
гірської маси із скальними включеннями (не показано). В залежності від
місця дії на стрічну та її роликоопору скельного включення відбувається
зміна кутових положень всіх роликів, а також форми жололобчастої ємності
стрічки.

Така зміна кутових положень роликів і форми утвореної жолобчастої

ємности стрічки може здійснюватися в одну або другу сторону відносно її
 56

симетричної форми в нерухомому стані. Це створює умови для вирівнювання

навантаження на стрічку по її ширині при переміщенні гірських мас із
скельними включеннями.

При дії на роликоопору стрічкового конвеєра ударних навантажень від

цих же скельних включень відбувається їх амортизація пружністю стрічки в
місцях свого згину між роликами. Разом з цим, в амортизації виникаючих
ударних навантажень на стрічку та роликоопори беруть участь встановлені
між коромислами і поставом пластинчасті пружини згину.

3.3 Висновки до третього розділу.

1. При дослідженнях коефіцієнтів опору руху конвеєрної стрічки по

роликоопорам встановлено, що їх величини зменшуються із збільшенням на
них навантаження, а із зменшенням зовнішнього діаметра роликів опор їх
величини збільшуються.

2. Здійснені удосконалення роликоопор стрічкових конвеєрів за рахунок

встановлення в них допоміжних жорстких і пружних елементів підвищують
їх надійність роботи та амортизаційну здатність.
 57

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА СТАРТАП-ПРОЕКТУ.

В даному розділі розроблений startup-проект, а саме маркетинговий

аналіз – виявлено ринкові можливості використання результатів роботи.

Ідея розділу: обґрунтувати шляхи впровадження досягнутої мети та

поставлених задач в умовах сучасного ринку (в рамках галузі).

В межах цього розділу:

 розроблено опис самої ідеї проекту та визначені загальні напрями

використання потенційного товару чи послуги, а також їх відмінність
від конкурентів;
 проаналізовані технічні можливості реалізації ідей проекту;
 проаналізовані ринкові можливості щодо його реалізації;
 на базі аналізу ринкового середовища розроблена стратегія
ринкового впровадження потенційного товару в межах проекту.

Розділ має на меті проведення маркетингового аналізу стартап-проекту

для визначення принципової можливості його ринкового впровадження та
можливих напрямів реалізації цього впровадження. Проведення зазначеного
маркетингового аналізу передбачає виконання нижче наведених кроків.

4.1. Опис ідеї проекту.

В межах підпункту було послідовно проаналізувано та подано у вигляді

таблиць:

 зміст ідеї (що пропонується);

 можливі напрямки застосування (того що пропонується);
 основні вигоди, що може отримати користувач моїх ідей і
відрізняються від існуючих аналогів та замінників.

Єтап 1

Перші три пункти були подані у вигляді таблиці 3 і дали цілісне

уявлення про зміст ідеї та можливі базові потенційні ринки, в межах яких
потрібно шукати групи потенційних клієнтів.

Таблиця 3. Опис ідеї стартап-проекту

Вигоди для
Зміст ідеї Напрямки застосування
користувача
 58

Збільшення строку
служби
1.Завантажувальні секції
удосконалених
Розробка удосконаленої роликоопор
роликоопори з U-
подібними пружинами Збільшення строку
2.Лінійні секції
згину стічкового служби стрічок
конвеєра
Збільшення строку
3.Розвантажувальні
служби поставів
секції
опорних конструкцій

Єтап 2

Аналіз потенційних техніко-економічних переваг ідеї (чим

відрізняється від існуючих аналогів та замінників) порівняно із пропозиціями
конкурентів передбачає:

 визначення переліку техніко-економічних властивостей та харак-

теристик ідеї;
 визначення попереднього кола конкурентів (проектів-конкурентів) або
товарів-замінників чи товарів-аналогів, що вже існують на ринку, та
проводиться збір інформації щодо значень техніко-економічних
показників для ідеї власного проекту та проектів-конкурентів
відповідно до визначеного вище переліку;
 проводиться порівняльний аналіз показників: для власної ідеї ви-
значаються показники, що мають (табл. 4):

а) гірші значення (W, слабкі);

б) аналогічні (N, нейтральні) значення;

в) кращі значення (S, сильні).

Таблиця 4. Визначення сильних, слабких та нейтральних характеристик ідеї

проекту

потенційні товари/концепції конкурентів W N

Техніко- S
(слабк (нейтра
№ економічні (сильна
Мій
ТОВ ООО а льна
п/п характерис ООО сторон
проект "СНАБАГР "Редлер" "ЭЛЕВАТОР- сторон сторон
тики ідеї а)
ОПРОМ" СЕРВИС" а) а)
 59

Більш дешеві
1. Економічні
матеріали
+

Модульн
Змінна ширина
а
роликоопори; Легкозам Змінна
конструк
Призначення Модульна інні ширина
2. (технічні) конструкція;
ція;
частини; роликів;
+
Легкозам
Легкозамінні
інні
частини;
частини;

Частіше потребує
3. Надій ності
обслуговування
+

4. Технологічні

Легкий доступ в
5. Ергономічні
заміні роликів
+

Жовтий Білий або

Органолепти Білий та червоний Білий та
6. чні колір чорний
та зелений +
чорний колір

Єдиний Відсутній
Єдиний стиль стиль, корпорат Відсутніс
7. Естетичні
товарного вигляду Гармоніч ивний ть стилю
+
на форма стиль

Можливіс
Важко ть Важко
Швидко розбірна
Транспортаб транспор перевезе транспор
8. ельності
модульна
табильни ння у табильни
+
конструкція
й вантажів й
ці

Використ Використ Використ

овує не овує не овує не
Екологічност Використовує біобезпеч біобезпеч біобезпеч
9. і біоупакування не не не
+
упакуван упакуван упакуван
ня ня ня

Виключе Виключе Виключе

ння ння ння
Виключення нанесенн нанесенн нанесенн
10. Безпеки нанесення шкоди я шкоди я шкоди я шкоди +
живим організмам живим живим живим
організм організм організм
ам ам ам

Визначений перелік слабких, сильних та нейтральних характеристик та

властивостей ідеї потенційного товару є підґрунтям для формування його
конкурентоспроможності.

4.2. Технологічний аудит ідеї проекту.

 60

В межах даного підрозділу необхідно було провести аудит технології,

за допомогою якої можна реалізувати ідею проекту (технології створення).

Визначення технологічної здійсненності ідеї проекту передбачає аналіз

таких складових (табл. 5):

 за якою технологією буде виготовлено товар згідно ідеї проекту?

 чи існують такі технології, чи їх потрібно розробити/доробити?
 чи доступні такі технології авторам проекту ?

Таблиця 5. Технологічна здійсненність ідеї проекту

№ Технології її Наявність Доступність

Ідея проекту
п/п реалізації технологій технологій

Підвищена
жорсткість і
надійність
конструкції
для Застосування
1. можливості якісних матеріалів Наявна +
транспорту
транс
велико-
кускового
вантажу

Роликоопори
виготовляют
ься з різним
Застосування
кутом
готової бази великої
2. нахилу Наявна +/-
кількості варіантів
бічних
розмірів
роликів за
бажанням
замовника

+
Модульна Зварні конструкції,
3. Наявна
структура зборка частинами

Можливість Застосування
зміни готової бази великої
4. Наявна +/-
ширини кількості варіантів
роликоопор розмірів

5. Конструкція Велика научна база Наявна +

роликоопор та підготовка у
виключає розробці всіх
можливість елементів
 61

випадання
ролика з
кронштейна і
пошкодженн
я стрічки роликоопори
роликоопора
ми при
бічному
сході стрічки

Обрана технологія реалізації ідеї проекту:

Даний проект є цілком реалізуємим, проте потребує певних допрацювань.

За результатами аналізу таблиці 5 робиться висновок щодо можливості

технологічної реалізації проекту: так чи ні.

4.3. Аналіз ринкових можливостей запуску стартап-проекту.

Визначення ринкових можливостей, які можна використати під час
ринкового впровадження проекту, та ринкових загроз, які можуть
перешкодити реалізації проекту, дозволяє спланувати напрями розвитку
проекту із урахуванням стану ринкового середовища, потреб потенційних
клієнтів та пропозицій проектів-конкурентів.

Єтап 3

Спочатку проводився аналіз попиту:

 наявність попиту;
 обсяг;
 динаміка розвитку ринку (табл. 6).

Таблиця 6. Попередня характеристика потенційного ринку стартап-проекту

№
Показники стану ринку (найменування) Характеристика
п/п

1. Кількість головних гравців, од 5

2. Загальний обсяг продаж, грн/ум.од -

3. Динаміка ринку (якісна оцінка) Зростає

4. Наявність обмежень для входу (вказати характер Основні покупці

обмежень) роликоопор – ведучі
фірми, які співпрацюють з
авторитетними
 62

виробниками

Взаємозв'язок
Специфічні вимоги до стандартизації та виготовлених деталей із
5.
сертифікації стандартними
роликоопорами

Середня норма рентабельності в галузі (або по

6.
ринку), %

Середня норма рентабельності в галузі (або по ринку) порівнюється із

банківським відсотком на вкладення. За умови, що останній є вищим, мож-
ливо, має сенс вкласти кошти в інший проект.

За результатами аналізу таблиці 6 робиться висновок щодо того, чи є

ри- нок привабливим для входження за попереднім оцінюванням.

Єтап 4

Надалі визначаються потенційні групи клієнтів, їх характеристики, та

формується орієнтовний перелік вимог до товару для кожної групи (табл. 7).

Таблиця 7. Характеристика потенційних клієнтів стартап-проекту

Відмінності у
Цільова
№ Потреба, що поведінці різних
аудиторія Вимоги споживачів до
п/ формує потенційних
(цільові сегменти товару
п ринок цільових груп
ринку)
клієнтів

Використан
- низька вартість
ня конвеєрів Відмінність
- довгий термін
(велико полягає у
експлуатації
кускового Гірничо- кількості
-
вантажу)на збагачувальні закупівель,
многофункціональність
підприємств комбінати, терміні
- ремонтопридатність
ах з закриті шахти, експлуатації
- взаємозамінність
бажанням відкриті рудники продукта, в
деталей
спростити тощо умовах
- гарантійна підтримка
фабричні експлуатації та
- наявність запчастин
процеси обслуговування

Єтап 5
 63

Після визначення потенційних груп клієнтів проводиться аналіз рин-

кового середовища: складаються таблиці факторів, що сприяють ринковому
впровадженню проекту, та факторів, що йому перешкоджають (табл. 8 та 9).
Фактори в таблицях подавати в порядку зменшення значущості.

Таблиця 8. Фактори загроз

№
Фактор Зміст загрози Можлива реакція компанії
п/п

Традиційно поля на
Використання Наявність рекламної
малих підприємствах
1. застарілої техніки і компанії, популяризація
використовується
технологій конвеєрної лінії
людська сила

Доступність великим
2. Конкуренція фірмам більшої Низька вартість
кількості технологій

Неефективна Може відштовхнути Зміна підходу до цього

3.
рекламна компанія цільову аудиторію питання

Таблиця 9. Фактори можливостей

№
Фактор Зміст можливості Можлива реакція компанії
п/п

Економічна
Подорожчання доцільність Збільшення обсягу
1. бажаних доходів використання виробництва, розширення
працівників електричних лінії роботів
технологій

Збільшення обсягу
Збільшення продажів
виробництва роликоопор,
Вимоги покупців до через вибір людьми
розробка альтернативних
2. екологічності био-безпечних
методів переміщення
продукції електричних
габаритних вантажів по
технологій
підприємству

Зріст продуктивності
Перехід на систему Збільшення обсягу
підприємства за
3. цілодобового режиму виробництва, розширення
рахунок відсутності
підприємства лінії роботів
зупинок в роботі

Єтап 6
 64

Надалі проводився аналіз пропозиції: визначались загальні риси

конкуренції на ринку (табл. 10).

Таблиця 10. Ступеневий аналіз конкуренції на ринку

Вплив на діяльність
Особливості В чому проявляється дана підприємства (можливі дії
конкурентного середовища характеристика компанії, щоб бути
конкурентоспроможною)

1. Вказати тип конкуренції

- монополія/олігополія/ Олігополія Вибір своєї ніші
монополістична/чиста

2. За рівнем конкурентної
боротьби
Національний Рекламна компанія
-локальний/
національний/…

Рекламна компанія,
3. За галузевою ознакою
спрямована на
- міжгалузева/ Внутрішньогалузева
підприємства з
внутрішньогалузева
габаритною продукцією

4. Конкуренція за видами
товарів:
Винаходження нових
- товарно-родова Товарно-видова
методологій
- товарно-видова
- між бажаннями

5. За характером
конкурентних переваг Нецінова Винаходження нових ідей
- цінова / нецінова

6. За інтенсивністю Винаходження нових

Не марочна
- марочна/не марочна технологій

Єтап 7

Після аналізу конкуренції проводився більш детальний аналіз умов

конкуренції в галузі табл. 11 (за моделлю п'яти сил М. Портера).

За результатами аналізу таблиці зробив висновок щодо принципової

можливості роботи на ринку з огляду на конкурентну ситуацію. Зробив
висновок щодо характеристик (сильних сторін), які повинен мати мій
проект, щоб бути конкурентоспроможним на ринку. Другий висновок
враховувався при формулюванні переліку факторів конкурентої
спроможності у етапі 8.
 65

Таблиця 11. Аналіз конкуренції в галузі за М. Портером

Прямі
Потенційні Постачальни Товари-
конкуренти в Клієнти
конкуренти ки замінники
галузі

Розмір Розмір
Складові ТОВ
"СНАБАГРОПР капіталовкла закупівель,
аналізу день, рівень
ОМ",
Не Лояльність
ООО "Редлер", економія на чутливості
ООО продається споживачів
масштабах, до зміни
"ЭЛЕВАТОР-
доступ до ціни,
СЕРВИС"
ресурсів прибутки

- чи є
Всі можливості
конкурентні входу в Ніша на Клієнти
Покупці
проекти ринок? - так ринку не ставлять
звикли до
Висновки: знаходяться - чи є вільна, але умови
старих
в процесі потенційні конкурентно роботи на
технологій
розробки та конкуренти? придатна ринку.
дослідження – так

Єтап 8

На основі аналізу конкуренції, проведеного на етапі 7 (табл. 11), а

також із урахуванням характеристик ідеї проекту (табл. 4), вимог споживачів
до товару (табл. 7) та факторів маркетингового середовища (табл. 8 та 9)
визначив та обґрунтував перелік факторів конкурентоспроможності. Аналіз
оформлений за табл. 12.

Таблиця 12. Обґрунтування факторів конкурентоспроможності

Обґрунтування (наведення чинників, що

№ Фактор
роблять фактор для порівняння
п/п конкурентоспроможності
конкурентних проектів значущим)

1. Низька вартість Можливість купівлі малими підприємцями

Багатофункціональність, Більшість конкурентих продуктів вузько

2.
універсальність направлені
 66

Інші конкуруючі продукти вузько

3. Модульність конструкції
спеціалізовані, не можуть бути перебудовані

Інші фірми використовують високоякісні

4. Низька якість матеріалів
матеріали

Покупці нададуть перевагу вже існуючим

5. Невідомість бренду
виробникам

Єтап 9

За визначеними факторами конкурентоспроможності (табл. 12) проведено

аналіз сильних та слабких сторін стартап-проекту (табл. 4.11).

Таблиця 13. Порівняльний аналіз сильних та слабких сторін «назва проекту»

Рейтинг товарів-конкурентів у
№ Фактор Бали порівнянні з … (назва підприємства)
п/п конкурентоспроможності 1-20
–3 –2 –1 0 +1 +2 +3

1. Низька вартість 19 +

Багатофункціональність,
2. 16 +
універсальність

3. Модульність конструкції 18 +

4. Низька якість матеріалів 7 +

5. Невідомість бренду 1 +

Єтап 10

Фінальним етапом ринкового аналізу можливостей впровадження

проекту було складання SWOT-аналізу (матриці аналізу сильних (Strength) та
слабких (Weak) сторін, загроз (Troubles) та можливостей (Opportunities)
(табл. 14) на основі виділених ринкових загроз та можливостей, та сильних і
слабких сторін (табл. 13).

Перелік ринкових загроз та ринкових можливостей складався на основі

аналізу факторів загроз та факторів можливостей маркетингового
середовища. Ринкові загрози та ринкові можливості є наслідками
(прогнозованими результатами) впливу факторів, і на відміну від них, ще не є
реалізованими на ринку та мають певну ймовірність здійснення. Наприклад:
 67

зниження доходів потенційних споживачів – фактор загрози, на основі якого

можна зробити прогноз щодо посилення значущості цінового фактору при
виборі товару та відповідно, – цінової конкуренції (а це вже – ринкова
загроза).

Таблиця 14. SWOT- аналіз стартап-проекту

Сильні сторони:
Слабкі сторони:
Низька вартість
Низькоякісні матеріали
Універсальність
Невідомість бренду
Модульність

Загрози:
Можливості:
Використання застарілої техніки і
Вимоги покупців до безперервної
технологій
роботи та довговічності
Конкуренція
Подорожчання зарплат
Неефективна рекламна компанія

Єтап 11

На основі SWOT-аналізу були розроблені альтернативи ринкової

поведінки (перелік заходів) для виведення стартап-проекту на ринок та
орієнтовний оптимальний час їх ринкової реалізації з огляду на потенційні
проекти конкурентів, що можуть бути виведені на ринок (див. табл. 4.9,
аналіз потенційних конкурентів).

Визначені альтернативи аналізуються з точки зору строків та ймовір-

ності отримання ресурсів (табл. 15).

Таблиця 15. Альтернативи ринкового впровадження стартап-проекту

Альтернатива
№ (орієнтовний комплекс Ймовірність отримання
Строки реалізації
п/п заходів) ринкової ресурсів
поведінки

Отримання
строки реалізації –
ресурсів є більш
- по можливості
простим та
якомога стисліші
ймовірним

4.4. Розроблення ринкової стратегії проекту.

Єтап 12
 68

Розроблення ринкової стратегії першим кроком передбачає визначення

стратегії охоплення ринку: опис цільових груп потенційних споживачів
(табл. 16).

Таблиця 16. Вибір цільових груп потенційних споживачів

Орієнтовний
Опис профілю Готовність попит в
№ Інтенсивність Простота
цільової групи споживачів межах
п/ конкуренції в входу у
потенційних сприйняти цільової
п сегменті сегмент
клієнтів продукт групи
(сегменту)

Гірничо-
1. збагачувальні Частково Низький - Середня
комбінати

2. Закриті шахти Частково середній - Середня

Власники
приватних
3. Не готові Відсутній - Складно
відкритих
рудників

Які цільові групи обрано: Обрано дві цільові групи: гірничо-збагачувальні

комбінати та власники приватних відкритих рудників, тому обрано стратегію
диференційованого маркетингу.

За результатами аналізу потенційних груп споживачів (сегментів)

обрані цільові групи, для яких буде пропонуватися свій товар, та визначена
стратегія охоплення ринку:

 якщо компанія зосереджується на одному сегменті – вона обирає

стратегію концентрованого маркетингу;
 якщо працює із кількома сегментами, розробляючи для них окремо
програми ринкового впливу – вона використовує стратегію
диференційованого маркетингу;

Етап 13

Для роботи в обраних сегментах ринку необхідно було сформувати базову

стратегію розвитку (табл. 17).
 69

Таблиця 17. Визначення базової стратегії розвитку

Обрана Ключові
Стратегія
№ альтернатива конкурентоспроможні Базова стратегія
охоплення
п/п розвитку позиції відповідно до розвитку*
ринку
проекту обраної альтернативи
диференціація

Етап 14

Наступним кроком є вибір стратегії конкурентної поведінки (табл.18).

Таблиця 18. Визначення базової стратегії конкурентної поведінки

Чи буде
компанія Чи буде компанія
Чи є проект шукати нових копіювати основні Стратегія
№
«першопрохідцем» споживачів, або характеристики конкурентної
п/п
на ринку? забирати товару поведінки*
існуючих у конкурента?
конкурентів?

Заняття
- +/- Так конкурентної
ніші

Етап 15
На основі вимог споживачів з обраних сегментів до постачальника (ста-
ртап-компанії) та до продукту (див. табл. 7), а також в залежності від обраної
базової стратегії розвитку (табл. 17) та стратегії конкурентної поведінки
(табл. 18) розроблялась стратегія позиціонування (табл. 19). На основі вимог
споживачів з обраних сегментів до постачальника (стартап-компанії) та до
продукту (див. табл. 7), а також в залежності від обраної базової стратегії
розвитку (табл. 17) та стратегії конкурентної поведінки (табл. 18)
розроблялась стратегія позиціонування (табл. 19).

Таблиця 19. Визначення стратегії позиціонування

№ Вимоги до Базова Ключові Вибір асоціацій,

п/п товару цільової стратегія конкурентоспроможні які мають
аудиторії розвитку позиції власного сформувати
стартап-проекту комплексну
 70

позицію
власного проекту
(три ключових)

Модульність
1. Універсальність Диференціації
структури робота

2. Якість Диференціації Дешеві матеріали

Використання
3. Екологічність Диференціації
екологічної упаковки

Використання дешевих
матеріалів,
4. Економічність Диференціації
раціональне
використання ресурсів

Знайомість
5. Диференціації Реклама
бренду

Результатом виконання підрозділу має стати узгоджена система рішень

щодо ринкової поведінки стартап-компанії, яка визначатиме напрями роботи
стартап-компанії на ринку.

4.5. Маркетингова програма стартап-проекту.

Етап 16
Першим кроком є формування маркетингової концепції товару, який
отримає споживач. Для цього у табл. 20 підсумувавано результати
попереднього аналізу конкурентоспроможності товару.

Таблиця 20. Визначення ключових переваг концепції потенційного товару

№ Вигода, яку Ключові переваги перед конкурентами

Потреба
п/п пропонує товар (існуючі або такі, що потрібно створити

Переміщення
Можна встановлювати під різні розміри
1. габаритних Економія часу
продукту
кусків

Економія грошей
Цілодобова
за простоювання. Можна встановлювати стандартні ролики
2. робота
чистота на та інші деталі
підприємства
робочії лінії

Низька
3. Нижча за інші Низька вартість
вартість
 71

Етап 17
Надалі розроблялась трирівнева маркетингова модель товару: уточ-
нюється ідея продукту та/або послуги, його фізичні складові, особливості
процесу його надання (табл. 21).

Таблиця 21. Опис трьох рівнів моделі товару

Рівні товару Сутність та складові

І. Товар за
Переміщення крупно-габаритного товару по лінії
задумом

Властивості/характеристики М/Нм Вр/Тх /Тл/Е/Ор

1. Автономний рух
ІІ. Товар у
2. Цілодобова робота
реальному
3. Довга робота без технічних
виконанні
замін

Якість: Усі роботи проходять нормо-контроль та тестуються.

ІІІ. Товар із До продажу

підкріпленням Після продажу

Потенційний товар буде захищено від копіювання: патентуванням.

Після формування маркетингової моделі товару слід особливо відміти-

ти – що проект буде захищено від копіювання. Захист може бути
організовано за рахунок захисту ідеї товару (захист інтелектуальної
власності), або ноу-хау, чи комплексне поєднання властивостей і
характеристик.

Етап 18
Наступним кроком було визначення цінових меж, якими необхідно
керуватись при встановленні ціни на потенційний товар (остаточне
визначення ціни відбувається під час фінансово-економічного аналізу
проекту), яке передбачає аналіз ціни на товари-аналоги або товари
субститути, а також аналіз рівня доходів цільової групи споживачів (табл.
22).

Таблиця 22. Визначення меж встановлення ціни

№ Рівень цін на Рівень цін на Рівень доходів Верхня та нижня межі

 72

товари- товари- цільової групи встановлення ціни на

п/п
замінники аналоги споживачів товар/послугу

50-60 т. дол. (в
3-5 т. дол. - 3-15 т. дол.
сезон)

Етап 19
Наступним кроком було визначення оптимальної системи збуту, в
межах якого приймається рішення (табл. 23):

 проводити збут власними силами або залучати сторонніх посередників

(власна або залучена система збуту);
 вибір та обґрунтування оптимальної глибини каналу збуту;
 вибір та обґрунтування виду посередників.

Таблиця 22. Формування системи збуту

Специфіка
Функції збуту, які має
№ закупівельної Глибина Оптимальна
виконувати
п/п поведінки цільових каналу збуту система збуту
постачальник товару
клієнтів

Транспортування,
зберігання,
Власна
встановлення
система збуту
контакту,
інформування

4.6. Висновки до четвертого розділу.

1. При оцінці економічної ефективності стартап-проектної частини даної

роботи визначено комерційний потенціал та витрати на розробку вибраного
інноваційного рішення.

2. Комерційний потенціал вибраної інноваційної розробки визначений

як вище середнього і визнаний ефективним для її впровадження.
 73

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Суттєвого покращення експлуатаційних можливостей для стрічкових

конвеєрів можна досягнути додатковими конструктивними удосконаленнями
їх роликоопор.

2. Найбільш перспективним для цього є підвищення компенсуючої та

амортизаційної здатностей роликоопор стрічкових конвеєрів.

3. В результаті можна стверджувати, що пошук саме конструктивних

удосконалень роликоопор стрічкових конвеєрів є актуальною задачею.

4. Аналіз засобів моделювання динамічних процесів роботи стрічкових

конвеєрів показав, що найбільш ефективним є використання стендів для
випробування їх роликоопор.

5. Серед засобів для випробування роликоопор стрічкових конвеєрів

найбільш ефективним є використання стенда з можливостями повздовжніх та
поперечних ударних навантажень його роликоопори відносно напрямку руху
конвеєрної стрічки.

6. При дослідженнях коефіцієнтів опору руху конвеєрної стрічки по

роликоопорам встановлено, що їх величини зменшується із збільшенням на
них навантаження, а із зменшенням зовнішнього діаметра роликів опор їх
величини збільшуються.

7. Здійснені удосконалення роликоопор стрічкових конвеєрів за рахунок

встановлення в них допоміжних жорстких і пружних елементів підвищують
їх надійність роботи та амортизаційну здатність.

8. При оцінці економічної ефективності стартап-проектної частини даної

роботи визначено комерційний потенціал та витрати на розробку вибраного
інноваційного рішення.
 74

9. Комерційний потенціал вибраної інноваційної розробки визначений

як вище середнього і визнаний ефективним для її впровадження.
 75

ЛІТЕРАТУРА:

1. Тарасов И.П. Ленточные конвейеры /И.П. Тарасов. – Москва-Киев,

Машгиз, 1963. – 216 с.

2. Фадеев Б.В. Конвейерный транспорт на рудных карьерах /Б.В. Фадеев.

– М.: Недра, 1972. – 160 с.

3. Спиваковский А.О. Транспортные машины и комплексы открытых

горных разработок /А.О. Спиваковский, М.Г. Потапов. – М.: Недра, 1974.
– 440 с.

4. Полунин В.Т. Конвейеры для горных предприятий /В.Т. Полунин, Г.Н.

Гуленко. – М.: Недра, 1978. – 311 с.

5. Полунин В.Т. Эксплуатация мощных конвейеров /В.Т. Полунин, Г.Н.

Гуленко. – М.: Недра, 1986. – 344 с.

6. Волотковский В.С. Износ и долговечность конвейерных лент /В.С.

Волотковский, А.Г. Нохрин, М.Ф. Герасимова. – М.: Недра, 1976. – 176 с.

7. Гринько П.А. Проблемы устойчивости конвейерной ленты относительно

продольной оси конвейера /П.А. Гринько // Захист металургійних машин від
поломок. Міжвузівський тематичний збірник наукових праць. – Маріуполь,
2010. – Вип. 12. – С. 15-17.

8. Щеглов О.М. Новые конструкции приводных и натяжных барабанов

ленточных конвейеров /О.М. Щеглов, П.А. Гринько //Підйомно-транспортна
техніка. Науково-виробничий журнал. – Дніпропетровськ, 2010. – Вип. 2.
– С. 38-45.

9. Щеглов О.М. Выбор рациональной формы приводных и натяжных

барабанов ленточных конвейеров /О.М. Щеглов, П.А. Гринько //Подьемно-
транспортное дело. Научно-технический, производственно-экономический и
информационный журнал. – М., 2011. – Вып. 1. – С. 2-5.
 76

10. Шешко Е.Е. Эксплуатация и ремонт оборудования транспортных

комплексов карьеров /Е.Е. Шешко. – М.: Недра, 1996. – 425 с.

11. Зенков Р.Л. Машины непрерывного транспорта /Р.Л. Зенков, И.И.

Ивашков, Л.Н. Колобов: Учебник для вузов. – М.: Машиностроение, 1980.
– 301 с.

12. Панкратов С.А. Динамика машин для открытых горных и земляных

работ /С.А. Панкратов. – М.: Машиностроение, 1967. – 448 с.

13. Дьяков В.А. Ленточные конвейеры в горной промышленности /В.А.

Дьяков, Л.Г. Шайхмейстер, В.Г. Дмитриев. – М.: Недра, 1982. – 349 с.

14. Спиваковский А.О. Транспортирующие машины /А.О. Спиваковский,

В.К. Дьячков. – М.: Машиностроение, 1983. – 487 с.

15. Советов Б.В. Моделирование систем: Учебник для вузов /Б.В.

Советов, С.А. Яковлев. – М.: Высшая школа, 2001. – 343 с.

16. А. с. № 490731 СССР, МПК B 65 G 15/28; G 01 M 19/00. Стенд для

испытания конвейеров /В.Н. Чубай, В.И. Садовский. – Заявл. 22.11.1972.
Опубл. 05.11.1975. Бюл. № 41. – 2 с.

17. А. с. № 469908 СССР, МПК B 65 G 41/00; G 01 M 17/00. Стенд для

испытания ленточного конвейера /Н.С. Поляков, И.Е. Билан, В.Я. Коваленко
и др.; заявитель: Институт геотехнической механики АН УССР. – Заявл.
26.03.1973. Опубл. 05.05.1975. Бюл. № 17. – 3 с.

18. А. с. № 1720953 СССР, МПК B 65 G 19/00. Стенд для испытания

скребкового конвейера /Л.Н. Сигалов, Ю.Э. Варченко, А.И. Кравцов и др. –
Заявл. 26.04.1990. Опубл. 23.03.1993. Бюл. № 11. – 4 с.

19. Пат. № 80241 Україна, МПК B 65 G 33/00. Стенд для дослідження

гвинтового конвеєра /А.Є. Дячун, Р.О. Любачівський, Р.С. Грудовий та ін. –
Заявл. 10.09.2012. Опубл. 27.05.2013. Бюл. № 10. – 5 с.
 77

20. А. с. № 802136 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для испытания

ленты конвейера /В.С. Волотковский, М.Ф. Герасимова, А.Г. Нохрин. –
Заявл. 21.11.1978. Опубл. 07.02.1981. Бюл. № 5. – 4 с.

21. А. с. № 1009937 СССР, МПК B 65 G 39/00. Стенд для испытания

роликоопор ленточного конвейера /А.С. Демурин, Л.И. Янтовский, В.В.
Иванов. – Заявл. 23.12.1981. Опубл. 07.04.1983. Бюл. № 13. – 4 с.

22. А. с. № 856928 СССР, МПК B 65 G 39/00. Стенд для испытания

роликов ленточного конвейера /А.А. Горляков, Ю.И. Козлов, А.И. Никулин.
– Заявл. 31.05.1979. Опубл. 23.08.1981. Бюл. № 31. – 3 с.

23. А. с. № 432059 СССР, МПК B 65 G 23/44. Стенд для испытания

автоматического натяжного устройства /М.А. Котов, В.М. Берман, Э.Г.
Кречнев и др.; заявитель: Институт горного дела им. А.А. Скочинского. –
Заявл. 15.02.1971. Опубл. 15.06.1974. Бюл. № 22. – 2 с.

24. А. с. № 232103 СССР, МПК B 65 G 15/00, G 01 M 15/00. Стенд для

испытания секций става ленточного конвейера /К.В. Кузьминов; заявитель:
Александровский машиностроительный завод. – Заявл. 23.10.1967. Опубл.
28.11.1968. Бюл. № 36. – 2 с.

25. А. с. № 1258775 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для исследования

ленточных конвейеров /Ю.И. Бережной, С.В. Терешков, Ю.А. Потапов;
заявитель: Донецкий филиал Научно-исследовательского горнорудного
института. – Заявл. 09.01.1985. Опубл. 23.09.1986. Бюл. № 35. – 3 с.

26. А. с. № 950620 СССР, МПК B 65 G 15/28. Стенд для исследования

ленточного конвейера /А.С. Глебов, В.М. Петров; заявитель Северо-
Западный заочный политехнический институт. – Заявл. 07.01.1981. Опубл.
15.08.1982. Бюл. № 30. – 3 с.

27. А. с. № 1749129 СССР, МПК B 65 G 15/00.Стенд для исследования

наклонного ленточного конвейера /Е.Е. Новиков, И.А. Шпакунов, В.П.
 78

Горбач и др.; заявитель: Институт геотехнической механики АН УССР. –

Заявл. 15.12.1989. Опубл. 23.07.1992. Бюл. № 27. – 5 с.

28. А. с. № 885117 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для исследования

подвесного ленточного конвейера /А.И. Еременко. – Заявл. 13.03.1980.
Опубл. 30.11.1981. Бюл. № 44. – 3 с.

29. А. с. № 1123960 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для исследования

волнового ленточного конвейера /В.Б. Кукушкин, В.М. Ливенцов; заявитель:
Институт машиноведения им. А.А. Благонравова. – Заявл. 09.08.1983. Опубл.
15.11.1984. Бюл. № 42. – 5 с.

30. А. с. № 347259 СССР, МПК B 65 G 43/00. Стенд для испытания

ленточных конвейеров /А.Л.Теркель; заявитель: Всесоюзный научно-
исследовательский институт по нормализации в машиностроении. – Заявл.
29.10.1970. Опубл. 10.08.1972. Бюл. № 24. – 2 с.

31. А. с. № 1273300 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для испытания

ленты конвейера /В.С. Волотковский, А.И. Зенченко, А.Г. Норхин; заявитель:
Институт горного дела. – Заявл. 27.06.1985. Опубл. 30.06.1986. Бюл. № 44.
– 3 с.

32. А. с. № 1077841 СССР, МПК B 65 G 39/00. Стенд для испытания

роликоопор ленточного конвейера /А.С. Демурин. – Заявл. 23.12.1982.
Опубл. 07.03.1984. Бюл. № 9. – 5 с.

33. А. с. № 1135696 СССР, МПК B 65 G 39/00. Стенд для испытания

роликоопор ленточного конвейера /А.С. Демурин. – Заявл. 10.05.1983.
Опубл. 23.01.1985. Бюл. № 3. – 5 с.

34. А. с. № 546520 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для испытания

роликоопор ленточного конвейера /Р.Б. Парховник, И.И. Каварма; заявитель:
Научно-исследовательский горнорудный институт. – Заявл. 22.09.1972.
Опубл. 15.02.1977. Бюл. № 5. – 2 с.
 79

35. А. с. № 1084190 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для испытания

роликоопор ленточного конвейера /А.С. Глебов, В.М. Петров; заявитель:
Северо-Западный заочный политехнический институт. – Заявл. 03.01.1983.
Опубл. 07.04.1984. Бюл. № 13. – 2 с.

36. А. с. № 1046174 СССР, МПК B 65 G 39/14. Стенд для определения

деформации ленты между роликоопорами конвейера /Е.Е. Новиков, В.Ф.
Монастырский, В.И. Плахотник; заявитель: Институт геотехнической
механики УССР. – Заявл. 25.05. 1982. Опубл. 07.10.1983. Бюл. № 37. – 4 с.

37. А. с. № 1180312 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для определения

формы поперечного сечения груза на ленте конвейера /Е.Е. Новиков, В.Ф.
Монастырский, В.И. Плахотник и др.; заявитель: Институт геотехниеской
механики УССР. – Заявл. 02.04.1984. Опубл. 23.09.1985. Бюл. № 35. – 3 с.

38. А. с. № 1452750 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для исследования

коэффициента сопротивления движению в ленточных конвейерах с опорами
скольжения /Е.Е. Новиков, И.А. Шпакунов, Б.И. Мостовой; заявитель:
Институт геотехнической механики УССР. – Заявл. 10.11.1986. Опубл.
23.01.1989. Бюл. № 3. – 3 с.

39. А. с. № 960089 СССР, МПК B 65 G 15/00. Стенд для исследования

движения крупного куска груза на ленте конвейера /Е.Е. Новиков, В.Ф.
Монастырский, В.И. Бесчастный и др.; заявитель: Институт геотехнической
механики УССР. – Заявл. 02.03.1981. Опубл. 23.09.1982. Бюл. № 35. – 3 с.

40. Ловейкін В.С. Математичне моделювання динаміки руху стрічкового

транспортера /В.С. Ловейкін, Ю.О. Ромасевич, К.М. Шалатовська
//Підйомно-транспортна техніка, № 2 (54), 2017. – С. 16-23.

41. Печеник М.В. Особливості підвищення енергетичної ефективності

електромеханічної системи конвеєра /М.В. Печеник, С.О. Бур’ян, А.О.
Горбатовський //Вісник ХТУУ «Харківський політехнічний інститут», Серія:
 80

Проблеми автоматизованого електропривода (теорія і практика). – Харків.

– 2013. – № 36. – С. 382-384.

42. Запенин И.В. Моделирование переходных процессов ленточных

конвейеров /И.В. Запенин, В.Е. Бельфор, Ю.А. Селищев. – М.: Недра,
1969. – 56 с.

43. Дмитриева В.В. Разработка математической модели ленточного

конвейера с двухдвигательным приводом /В.В. Дмитриева, С.В. Гершун
//Горный информационно-аналитический бюллетень. – М., 2008. – Вып. 8.
– С. 295-303.

44. Долгих В.П. Моделирование системы «груз-конвейерная лента-

роликоопоры» в програмном коплекса ANSYS Workbench /В.П. Долгих
//Форум горняков 2014: материалы Международной конференции. –
Днепропетровск: НГУ, 2014. – С. 121-128.

45. Корнеев С.В. Структурирование компьютерной модели системы

«груз-конвейерная лента-роликоопоры» в програмном комплекса ANSYS
Workbench /С.В. Корнеев, В.П. Долгих //Збірник наукових праць
Національного гірничого університету. – Днепропетровськ, 2014. – № 45. –
С. 105-111.

46. Корнеев С.В. Анализ факторов, определяющих силу сопротивления

вращению роликов ленточных конвейеров /С.В. Корнеев, В.П. Долгих
//Сборник научных трудов ДонГТУ. – Алчевск, 2013. – Вып. 41. – С. 33-36.

47. Шпакунов И.А. О сопротивлении вращению роликов ленточных

конвейеров /И.А. Шпакунов, В.Я. Пошивайло //Вопросы рудничного
транспорта. – М.: Недра, 1967. – Вып. 10. – С. 62-68.

48. Трощило В.С. Соотношения между составляющими сопротивления

движению ленты по роликоопоре /В.С. Трощило, А.Н. Бондаренко //Сборник
научных трудов: НГУ. – Днепропетровск, 2002. – Вып. 32. – С. 123-128.
 81

49. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни

«Транспортні та підйомні машини» /С.П. Шевчук, С.в. Зайченко. – К.: НТУУ
«КПІ», 2014. – 52 с.

50. А. с. № 1789448 СССР, МПК B 65 G 15/00. Роликоопора ленточного

конвейера /В.В. Онищенко. – Заявл. 14.09.1990. Опубл. 23.01.1993. Бюл. № 3.
– 3 с.

51. Куєвда А.О. Удосконалення роликоопор стрічкових конвеєрів для

транспортування кускових вантажів /А.О Куєвда, Ю.М. Гузенко //Збірка
матеріалів Всеукраїнської науково-технічної конференції молодих вчених та
студентів «Інновації молоді – машинобудуванню». – К.: «КПІ ім. Ігоря
Сікорського», 2018. – С. 49-51.

52. Патент України на корисну модель № 102054, МПК B 65 G 15/30.

Роликоопора стрічкового конвеєра /Ю.М. Гузенко, Ю.П. Горбатенко, Р.В.
Фурманюк; власник: Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут». – Заявл. 29.04.2015. Опубл. 12.10.2015.
Бюл. № 19. – 4 с.
 82

ДОДАТОК
83