Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Одеська морська академія»

Кафедра технічної експлуатації флоту

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання практичних робіт з дисципліни

«МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОБРОБКИ ДАНИХ»
Частина 1

Для курсантів вищих морських навчальних закладів

Рівень вищої освіти: магістерський

Галузь знань: 27 Транспорт
Спеціальність: 271 Морський та внутрішній водний транспорт
Денна (очна) та заочна форми навчання

Одеса – 2022
 Укладачі: В. А. Голіков, проф., д.т.н., О. А. Онищенко, проф., д.т.н.

Рецензент: професор, д.т.н., зав. кафедрою електротехніки та електро-

обладнання суден Одеського національного морського університету В. О.
Яровенко

Методичні вказівки обговорені і затверджені на засіданні кафедри ТЕФ

«04» вересня 2022 р., протокол № 2.

Завідувач кафедри ТЕФ, д.т.н., професор В. А. Голіков

© НУ "ОМА", 2022
2
 ЗМІСТ
Стор.

ВСТУП.......................................................................................................... 4
Завдання 1 «Аналіз автореферату (наукові дослідження: тематика,
прогнозування дослідження, інформаційне забезпечення й пошукові
процедури»………………………..……...................................................... 6
Завдання 2 «Створення автореферату (послідовність проведення нау-
ково-дослідних і конструкторських робіт. Формалізація процесу
представлення наукових результатів»……………................................... 19
Завдання 3 «Аналітичний (критичний) огляд рішень
за заданою темою»…..………………………………………………….... 21
Література……………………………….................................................... 22

3
 ВСТУП
Дисципліна “Методологія наукових та експериментальних досліджень
та обробки даних” є базовою, яка забезпечує підготовку магістрів НУ
"ОМА", як дослідників-науковців в галузі судноводіння, технічної експлуа-
тації флоту, електромеханіки, автоматизації технологічних процесів та ра-
діоелектроніки.
Кожна держава у структуру основних принципів розвитку суспільства
включає питання науково-технічного прогресу (НТП). Процеси наукових ві-
дкриттів і доведення цих відкриттів до практично реалізованої форми, про-
цеси передачі й освоєння результатів НТП неможливі без активної участі на-
уки і науковців. Актуальні проблеми суспільства, які раніше вирішувалися на
базі інтуїції, здорового глузду, досвіду поколінь, зараз вимагають активного
й цілеспрямованого втручання й активної участі науки. Прискорення темпів
НТП має конкретні форми прояву у світі науки, помітно частішають такі по-
дії, як уточнення й відновлення поглядів, тенденцій, концепцій, методів дос-
лідження, прийнятих у конкретних наукових дисциплінах. Таким чином, в
сучасних умовах жодне важливе питання неможливо ефективно вирішити не
спираючись на науку й наукове обґрунтування.
Сучасний складний морський і річковий господарський комплекс Украї-
ни потребує постійного вдосконалення, оптимізації функціонування за різно-
манітними критеріями, підвищення надійності, довговічності, ремонтопридат-
ності устаткування, обладнання і різноманітних суднових систем. Це забезпе-
чує постійне розвинення науки і техніки, що досліджує і вирішує специфічні
процеси, закони, методи і проблеми проектування, конструювання, виготов-
лення, технічної експлуатації та ремонту головного та допоміжного суднового
обладнання, допоміжних систем, оптимізує процеси взаємодії різноманітних
компонентів суднових енергетичних установок.
У сучасній науці кожен четвертий науковець є керівником. Тобто керів-
ників у науці більше, ніж фізиків, інженерів, математиків й інших, окремо
взятих фахівців. Але фізиків, інженерів й інших фахівців готують ВНЗ, і
професійний рівень їх знань достатньо високий. Керівництву ж науковою ді-
4
яльністю цих фахівців не навчали. Цьому вони вчаться у найбільш непродук-
тивний спосіб - на особистих помилках. Опанування дисципліни “Методоло-
гія наукових досліджень” надає можливість курсанту, майбутньому науков-
цю, самостійно орієнтуватись у складних проблемах науки, швидко акліма-
тизуватись у науковому колективі, ефективно працювати в галузі науки і те-
хніки, самостійно виконувати та оформлювати дослідницькі роботи.
При формуванні дисципліни були враховані вимоги Правила ІІІ/2 Між-
народної Конвенції ПДНВ-78/95 із поправками Манільської конференції 2010
року щодо формування у курсантів комплексу знань, необхідних судновим
механікам на рівні управління. Змістовні модулі дисципліни відповідають
вимогам розділу А-ІІІ/1 Кодексу ПДНВ-78/95 із поправками Манільської
конференції 2010 у сфері компетенції - “Використання лідерства й навичок
управління”.
Саме на вирішення цих вимог спрямовані наступні практичні роботи, які
пропонуються курсантам для виконання.

5
 ЗАВДАННЯ 1
«Аналіз автореферату (наукові дослідження: тематика, прогнозування
дослідження, інформаційне забезпечення й пошукові процедури»

При виконанні завдання курсант-магістр проводить аналіз і критичну

оцінку реального автореферату кандидатської/докторської дисертації, захи-
щеної раніше з технічних наук.
Курсанту-магістру пропонується виступити в ролі рецензента/опонента
автореферату дисертації, поданої до спеціалізованої вченої раду на здобуття
наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії).
Завдання відноситься до творчого, інноваційного типу завдань і в ре-
зультаті його виконання має показати не тільки знання курсанта з дисциплі-
ни, але і власне ставлення до вивченого матеріалу, активну творчу та наукову
позицію. Загальний обсяг виконаної роботи не повинен перевищувати 12
сторінок (полуторний інтервал, шрифт 14, стандартні відступи, односторон-
ній друк тексту).
Всі відповіді не повинні бути односкладовими та спрощеними. Відпо-
віді повинні мати аргументацію, оперувати фактами, посиланнями, терміна-
ми, тощо, тобто мати аналітичну оцінку, а не копіювання тексту авторефера-
ту, Паспорту без їх критичного оцінювання.
У загальний обсяг роботи не входять Паспорт спеціальності і авторе-
ферат дисертації - вони додаються окремо до Завдання.
Автореферат за спеціальністю, що потребується курсанту для роботи,
потрібно «скачати» із сайту Національної бібліотеки України ім. Вернадсько-
го (http://www.nbuv.gov.ua/node/1539) або отримати у керівника занять.
Перед початком роботи зі знайденим авторефератом необхідно прокон-
сультуватися з викладачем. Не рекомендується використовувати для аналізу
автореферати «далекі» від тієї спеціальності, за якою проводиться магістер-
ське навчання в університеті.

6
 У НУ «ОМА» готуються фахівці вищої наукової кваліфікації (аспіран-
ти, докторанти) за такими спеціальностями:
05.05.03 — двигуни та енергетичні установки;
05.13.07 — автоматизація процесів керування;
05.22.13 — навігація та управління рухом;
05.22.20 — експлуатація та ремонт засобів транспорту.
05.05.14 — холодильна, вакуумна та компресорна техніка;
05.09.03 — електротехнічні комплекси та системи;
05.12.17 — радіотехнічні та телевізійні системи.
08.00.04 — економіка та управління підприємствами (діяльність транс-
порту та зв'язку).
Рекомендується саме з цих (технічних!) перелічених спеціальностей ві-
дбирати автореферати для виконання роботи. Необхідно використовувати ав-
тореферати дисертацій, захищених в Україні не раніше 2008 року. Авторефе-
рат прикладається до звіту (Завдання) у вигляді окремого файлу (докумен-
ту). Якщо автореферат виданий курсанту викладачем у "твердому" вигляді
(роздруківка), то його необхідно повернути.
Електронні версії авторефератів (у форматі *.pdf) можна скачати з сай-
ту Національної бібліотеки України імені Вернадського
(http://www.nbuv.gov.ua/node/2116), а також на сайтах університетів, акаде-
мій, науково-дослідних інститутів України.
Наприклад, за допомогою назви спеціальності та (або) її шифру на сай-
ті Національної бібліотеки України імені Вернадського легко можна знайти
необхідні для виконання Завдання автореферати. З них можна відібрати най-
більш близький до власної тематики дослідження, до власного наукового на-
прямку або до майбутньої магістерської роботи. Всі прийняти до захисту ди-
сертації і їх автореферати знаходяться у вільному доступі на сайтах відповід-
них організацій та ВНЗ. Вони доступні до завантаження з цих сайтів ще не
менш, як півроку після захисту дисертації.

7
 Завдання повинно бути підготовлено у друкованому вигляді (поперед-
ньо для перевірки надано керівнику у форматі Word, наприклад - електрон-
ною поштою) і містити обов'язкове виконання наступних пунктів. Необ-
хідно виконати наступне.
1. Розшифрувати УДК автореферату дисертації. Розшифрування можна
провести з допомогою Таблиць Універсального Десяткового Класифікатора.
Примітка. "Таблиці УДК" є в вільному доступі мережі Інтернет, наприклад
на сайтах
http://legacy.uspu.ru/udc або http://teacode.com/online/udc.
2. "Скачати" Паспорт наукової спеціальності.
Паспорти наукових спеціальностей є у вільному доступі мережі Інтер-
нет, наприклад на сайті «Аспірант України»: http://aspirant.com.ua/usf04.htm.
Зазвичай Паспорт спеціальності має обсяг 1-2 сторінки. Паспорт необ-
хідно прикласти до Завдання окремим файлом (документом).
3. Маючи розшифрування УДК критично оцінити наявний авторефе-
рат на його відповідність:
а) УДК;
б) назви дисертаційної роботи;
в) Паспорту спеціальності.
У звіті вказати пункти Паспорту, які відповідають дисертаційній робо-
ті. Навести аргументи пояснюючи свою відповідь (на основі цитування з Па-
спорту та автореферату з особистим висновками, коментаріями тощо).
Відповіді не можуть бути односкладовими, спрощеними. Вони повинні
мати аргументацію, тобто мати аналітичну оцінку, а не просте копіювання
тексту автореферату, Паспорту.
4. Аналізуючи розділ автореферату «Загальна характеристика роботи»
виконати наступне.
4.1 Критично оцінити з відповідною аргументацією:
- актуальність виконаного дослідження. Наявність і актуальність запиту
практики;

8
 - практичну та/або теоретичну спрямованість дослідження;
- наявність існуючих невирішених наукових протиріч, їх висвітлення;
- визначені проблеми (проблему) або науково-технічної задачі.
4.2 Проаналізувати зв'язок роботи з науковими програмами, планами,
темами держави, ВНЗ, організації, де виконувалась дисертаційна робота.
Відзначити участь/неучасть здобувача у науково-дослідних роботах
(НДР) з державною реєстрацією, у дослідно-конструкторських або інших ро-
ботах.
4.3 Критично оцінити поставлені наукові завдання і мету дослідження.
У цьому пункті необхідно також провести порівняння і зіставлення постав-
лених наукових завдань дослідження та одержаних результатів, які наводять-
ся у «Загальних висновках по роботі» («Висновки по роботі» - у кінці авто-
реферату).
4.4 Використовуючи вивчені раніше вимоги до формулювання об'єкта і
предмета дослідження, оцінити їх формальну вірність і відповідність темі ди-
сертації. Аргументувати правильність/неправильність формулювання об'єкта
і предмета дослідження.
4.5 Дати оцінку сучасності використаних здобувачем методів дослі-
дження (теоретичних, експериментальних).
4.6 Використовуючи вивчені вимоги до описової частини наукової но-
визни дисертаційного дослідження, з формальних позицій оцінити вірність їх
побудови.
Оцінку необхідно провести на відповідність рекомендованій структурі
формулювання наукової новизни (таб. 1.1).
Тут, також як і у попередніх пунктах, повинна бути виключена декла-
ративна складова формулювань новизни, повинні бути відображені у науко-
вій новизні відмінності від відомих рішень і позитивний (прикладний, теоре-
тичний) результат.

9
 Таблиця 1.1 - Послідовність формулювання наукової новизни
1 2 3 4 5 6
Отримано… Відрізня-
Обґрунтовано... ється тим ...
Залежність…
Уперше... Створено… Що склада-
Взаємозв'я- Що дозво-
Синтезовано… ється у то-
зок… ляє ...
Отримало Проведено му .... Опис
Вираз… Що відо-
подальший аналіз… Що міс- позитив-
Формула… бражає ...
розвиток... Запропонова- тить ... ного
Ефект… Що урахо- Що забез-
но… ефекту
Принцип… вує ... печує ...
Удосконале- Сформульова-
Метод… За раху- ......
но... но…
.......... нок ...
...............
.........

4.7 Дати критичну оцінку «Практичного значення отриманих результа-

тів», оцінюючи, в першу чергу, кількісну складову отриманих наукових ре-
зультатів, їх практичну цінність.
4.8 Оцінити достатність публікацій та проведені апробацій, їх автори-
тетність, наявність міжнародного статусу публікацій та ін.
Оцінити рівень апробацій дослідження.
Оцінити список публікацій на предмет виконання правил оформлення
списку літератури.
4.9 Оцінити відповідність обсягу дисертації наявним вимогам.
5.0 Необхідно побудувати технологічну карту наукового дослідження
на основі раніше проведеного аналізу автореферату дисертації.
5.1. Побудова технологічної карти проводиться за наявними, критично
оціненими пунктами того автореферату, що аналізується у попередніх пунк-
тах Завдання. Для побудови технологічної карти доцільно вивчити відповідні
розділи [1, 2, 13] і заздалегідь побудувати структурну карту дослідження
(приклади наведені на рис. 1 та рис. 2).
Технологічна карта (рис. 3) повинна бути представлена у графічному
вигляді (довільна форма зображення і технічного виконання) і мати всі від-
повідні [2] позиції, мати логічно ув’язану структуру (рис. 1 та рис. 2).
За погодженням з керівником, допускається (і вітається) побудова тех-
нологічної карти майбутньої магістерської роботи курсанта [1, 2, 13, 14].

10
 6. Зробити загальний висновок про проведену роботу над авторефера-
том і використаними джерелами.

Додаток. Основні терміни, якими необхідно оперувати і використову-

вати при виконанні роботи, наступні.
Концепція, або концепт, (від лат. conceptio - розуміння, система) - пев-
ний спосіб розуміння (трактування) будь-якого предмету, явища або процесу;
основна точка зору на предмет; керівна ідея для систематичного висвітлення.
Спосіб - сукупність і порядок дій, використовуваних для вирішення
будь-якої задачі (частково - метод).
Метод - сукупність теоретичних принципів і практичних прийомів для
здійснення чого-небудь; систематизована сукупність шагів, дій, що спрямо-
вані на вирішення певної задачі чи досягнення визначеної мети; спосіб теоре-
тичного дослідження або практичного здійснення будь-чого. Є авторським,
створеним конкретним науковцем чи групою осіб, науковою або практичною
школою.
Методологія - наукове вчення про науковий метод/методи окремих на-
ук, про способи і стратегії дослідження предмету, система принципів і підхо-
дів дослідницької діяльності.
Методика – сукупність методів, прийомів практичного виконання чо-
го-небудь; алгоритм, процедура для проведення будь-яких націлених дій
з конкретизацією прийомів і задач.
Гіпотеза (грец. πόθεσις - припущення) припущення або здогад; твер-
дження, що припускає доказ, на відміну від аксіом, постулатів, які не потре-
бують доказів. Гіпотеза вважається наукової, якщо вона задовольняє науко-
вому методу, наприклад, критерію Поппера, тобто потенційно може бути пе-
ревірена критичним експериментом. Гіпотеза може визначатися як форма
розвитку знань, представляти обґрунтоване припущення, що висувається з
метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило,
Гіпотеза висловлюється на основі ряду підтверджуючих її спостережень
(прикладів), і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять,
перетворюючи її в установлений факт (теорему, теорію), або ж спростовують
(наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи до розряду помилкових
тверджень. Недоведена та неспростовна гіпотеза називається відкритою про-
блемою. Гіпотеза є висновком (концептом) про високу ймовірність чого-
небудь, побудованим на обґрунтованих підставах - у вигляді ряду наявних
спостережень і переліку відомих закономірностей.
Алгоритм - точний набір інструкцій, що описують послідовність дій
для досягнення результату, рішення задачі.
Протиріччя - діалектична взаємодія протилежних, взаємовиключних
сторін і тенденцій предметів і явищ, які разом з тим перебувають у внутріш-
ній єдності і взаємопроникненні, виступаючи джерелом саморуху і розвитку
об'єктивного світу і пізнання. Висловлюючи сутність закону єдності і боро-
тьби протилежностей, категорія Протиріччя займає центральне місце у мате-

11
ріалістичній діалектиці: «... діалектику можна визначити як вчення про єд-
ність протилежностей».
Проблема (грец. προβλήμα) - положення, умова, питання, об'єкт, який
створює невизначеність, утруднення, спонукає до дії і пов'язаний з надмірні-
стю або недоліком процесора (спеціаліста), знань, ресурсів, регламенту (упо-
рядкування, алгоритму, програми) спонукає до дії, або обмежує його. Сут-
ність проблеми для дослідника така, що вимагає аналізу, оцінки, формування
головної ідеї. Понукає до створення концепції для пошуку відповіді (знахо-
дження рішення проблеми) з перевіркою і підтвердженням досвідом (верифі-
кація).
Науковою проблемою переважно називається питання, що не має зараз
однозначного вирішення (ступеня невизначеності). Саме невизначеністю на-
укова проблема відрізняється від наукового завдання.
Сукупність можливих питань взаємопов'язаних об'єктом розгляду на-
зивається проблематикою дослідження.
Проблемна ситуація - усвідомлення, що виникає при виконанні прак-
тичного або теоретичного завдання, того, що раніше засвоєних знань виявля-
ється недостатньо, і виникнення суб'єктивної потреби - у нових знаннях, що
реалізується у цілеспрямованої пізнавальної активності.
Науковий метод - сукупність основних способів отримання нових
знань і методів вирішення завдань в рамках будь-якої науки. Науковий метод
включає у себе способи дослідження феноменів, систематизацію, коригуван-
ня нових і отриманих раніше знань. Умовиводи і висновки робляться за до-
помогою правил і принципів міркування на основі емпіричних (які спостері-
гаються і вимірюються) даних про об'єкт. Базою отримання даних є спосте-
реження і експерименти. Для пояснення спостережуваних фактів висувають-
ся гіпотези і будуються теорії, на підставі яких формулюються висновки і
припущення. Отримані прогнози перевіряються експериментом чи збиран-
ням нових фактів.
Важливою стороною наукового методу, його невід'ємною частиною
для будь-якої науки, є вимога об'єктивності, який виключає суб'єктивне тлу-
мачення результатів. Не повинні прийматися на віру будь-які твердження,
навіть якщо вони виходять від авторитетних вчених. Для забезпечення неза-
лежної перевірки проводиться документування спостережень, забезпечується
доступність для інших вчених всіх вихідних даних, методик і результатів до-
сліджень. Це дозволяє не тільки отримати додаткове підтвердження шляхом
відтворення експериментів, а й критично оцінити ступінь адекватності (валі-
дності) експериментів і результатів по відношенню до перевіряється теорії.
Об'єкт дослідження, це процес або явище, що породжує проблемну
ситуацію і взятий дослідником для вивчення.
Предмет дослідження, це те, що знаходиться у рамках, у межах об'єк-
та. Об'єкт, це та частина наукового знання, з якою дослідник має справу. Са-
ме предмет дослідження необхідно продемонструвати у назві дисертації, ін-
шого наукового дослідження (монографії, статті, доповіді тощо).

12
 Багатокритеріальна оптимізація – процес одночасної оптимізації двох
або більше конфліктуючих цільових функцій.
Багатокритеріальність – проявляється при наявності декількох (біль-
ше двох) важко порівнянних між собою критеріїв оптимальності.
Відмова – один з ключових термінів теорії надійності, що означає по-
рушення працездатності об’єкта, при якому система чи її елемент перестає
виконувати цілком або частково свої функції.
Візуалізація – загальна назва прийомів представлення числової інфор-
мації або фізичного явища в виді, зручному для глядацького спостереження і
аналізу.
Декомпозиція – розділення цілого на частини, науковий метод, що ви-
користовує структуру задачі і дозволяє замінити рішення однієї великої зада-
чі рішенням серії менших задач, нехай і взаємозв’язаних, але більш простих.
Дерегуляція (від лат. regula – правило; англ. deregulation) – відміна чи
скорочення заходів, що стримують вільну конкуренцію на ринках, в певній
сфері. Дерегуляція в галузі транспорту – нерівномірність завантаження тран-
спортних засобів, перевезень вантажів, поєднання об’єму, напрямків і струк-
тури потоків вантажів регіону.
Діакоптика (метод Крона) – один з методів розчленовування при дос-
лідженні складних систем, що можуть бути представлені в виді блок-схеми
або графа з використанням граф-топологічного портрета системи як нового
джерела інформації (комунікативні діаграми, графи, матриці тощо).
Динаміка – стан руху, хід розвитку, процес поступової трансформації,
зміна якогось явища під впливом діючих на нього факторів.
Дискретність – 1) щось, що складається з окремих частин; 2) загальна
властивість матерії, що протиставляється безперервності.
Інклюзивний – пов’язаний з включенням кого-небудь (чого-небудь) в
якусь безліч явищ.
Інтеграція – процес об’єднання частин в ціле (залежить від їх контекс-
ту).
Інфраструктура – комплекс взаємопов’язаних обслуговуючих струк-
тур чи об’єктів, що складають і/або забезпечують основу функціонування си-
стеми у цілому (наприклад, транспортна).
Кластер (англ. cluster – скупчення, кисть, рій) – об’єднання декількох
однорідних елементів, що може розглядатися як самостійна одиниця, яка має
певні властивості. В економіці кластер – сконцентрована на деякій території
група взаємопов’язаних організацій (компаній, корпорацій, університетів,
банків) постачальників продукції, комплектуючих, спеціалізованих послуг;
інфраструктури, науково-дослідних інститутів, ВНЗ та інших організацій, що
взаємодоповнюють один одного і посилюючих конкурентні переваги окре-
мих компаній і кластера в цілому.
Колізія – зіткнення протилежних поглядів, розбіжність (протиріччя)
між законодавчими вимогами.

13
 Комплементарний (фр. complementaire, лат. comper – доповнювати) –
додатковий, додатковий. Об’єкти, що взаємно доповнюють один одного і
складають деяку єдність.
Коносамент – документ, що видається перевізником вантажу вантажо-
власнику, засвідчує право власності на відвантажений товар.
Контролінг – комплексна система підтримки управління організацією,
що спрямована на координацію взаємодії систем менеджменту і контролю їх
ефективності.
Кортеж – в математиці упорядкування і кінцева сукупність елементів
(нескінченний кортеж називається родини). Кількість елементів в кортежі ви-
значає його довжину. Так, кортеж з двох елементів (тобто довжиною 2) нази-
вається двійкою, з трьох елементів – трійкою і т. д. Кортеж з n елементів на-
зивається n-кою.
Лідерство – встановлення керівниками усіх рівнів єдності призначення
і напрямків розвитку, створення умов для залучення персоналу в досягнення
цілей по всіх видах діяльності підприємства.
Логістика – наука, предмет якої полягає в організації: раціонального
процесу руху товарів і послуг від постачальників сировини до споживачів,
функціонування сфери обігу продукції, товарів і послуг, управління товар-
ними запасами і провіантом, створення інфраструктури руху товарів, оптимі-
зації процесів (наприклад ремонту, технічного обслуговування тощо).
Модель – умовний образ об’єкта дослідження, сконструйований для
спрощення даного дослідження.
Модифікація – 1) перетворення, видозміна будь-чого з набуттям нових
властивостей, якісно різні стани чи різновидності чогось;
2) нова технологія, або поява нової моделі будь-якого пристрою, меха-
нізму, обладнання чи прибору, побутової техніки і т. п.
Мультимодальний – такий, що передбачає чи використовує декілька
способів, режимів здійснення.
Надійність – властивість об’єкта зберігати в часі у встановлених межах
значення всіх параметрів, що характеризують спроможність виконувати пот-
рібні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуго-
вування, зберігання і транспортування.
Оптимізація – модифікація системи для поліпшування її ефективності,
знаходження екстремуму цільової функції.
Підхід – сукупність однорідних методів. Розвиток методів є природним
наслідком розвитку наукової думки.
Політика – наміри і направленість організації, офіційно сформульовані
її вищим керівництвом.
Процес – стійка і цілеспрямована сукупність взаємопов’язаних дій, що
за певною технологією перетворюють входи на виходи для отримання зазда-
легідь визначених продуктів, результатів чи послуг, які представляють цін-
ність для споживача.
Результативність – відношення фактичного результату, вимірюваного
показника (критерію) до запланованого.

14
 Синергія – нова продуктивна сила або якісно нові джерела розвитку,
підвищення ефективності діяльності в результаті об’єднання окремих частин,
елементів, факторів в єдину систему за рахунок системного ефекту емердже-
нтності (виникнення нових якостей).
Синтез – 1) процес створення чи об’єднання раніше розрізнених речей
або понять в ціле чи набір; 2) інжинірингова побудова складних систем з по-
передньо підготовлених блоків або модулів різних типів. Низькорівневе гли-
боке структурне об’єднання компонентів різних типів; 3) наукове пізнання як
єдиного цілого, пов’язане з аналізом, узагальненням. Розділяють процесний
синтез і об’єктний синтез.
Система – єдність, сукупність пов’язаних і взаємодіючих між собою
елементів.
Системна динаміка – напрямок у вивченні складних систем (із засто-
суванням комп’ютерного моделювання).
Спостереження – організоване, цілеспрямоване фіксоване сприйняття
явищ з метою їх вивчення в певних умовах.
Статика – 1) рівновага механічних систем під дією прикладених до
них сил і моментів; 2) система сил, що прикладена до тіла або матеріальної
точки вважається врівноваженою або еквівалентною нулю, якщо тіло під ді-
єю цієї системи знаходиться в стані спокою чи рухається за інерцією (аксіо-
ма).
Стійкість – здатність системи зберігати поточний стан при впливі зов-
нішніх чинників.
Структура – 1) внутрішній устрій, просторова побудова чогось; 2) вза-
єморозташування і зв’язок складових частин будь-чого, будова, устрій (суку-
пність зв’язків між частинами об’єкта).
Суброгаційність (суброгація) – часткове доповнення до старого закону
(наприклад, подовження строків експлуатації тощо).
Суброгаційний – побудований (створений) в дуже давній час за застарі-
лими технологіями, який приходиться пристосовувати під сучасні умови екс-
плуатації.
Схема – 1) графічна модель системи, на якій в виді умовних позначень
або зображень показані складові частини деякої системи і зв’язки між ними;
2) викладення, зображення, подання будь-чого в самих загальних рисах,
спрощено.
Тернарний – такий, що складається з трьох частин, компонентів.
Транспортна система – система, що забезпечує погоджений розвиток і
функціонування всіх видів транспорту з метою максимального задоволення
транспортних потреб при мінімальних витратах, включає в себе процеси (за-
соби) і об’єкти транспортування, а також навколишнє середовище.
Тренд – основна тенденція зміни часового ряду. Описується різними рі-
вняннями – лінійними, логарифмічними, поліномінальними тощо.
Фактор (лат. factor «що робить, що виробляє») – причина, рушійна си-
ла будь-якого процесу, які визначає його характер або окремі його риси.

15
 Фіксований (англ. fixed – зафіксований, нерухомий, стаціонарний) тра-
нспорт – вид (тип) транспорту (трубопроводи, конвеєри, лінії електропере-
дач, мережі зв’язку тощо), що знаходячись на одному (фіксованому, закріп-
леному) місці забезпечує транспортування (рух) вантажів, пасажирів, енергії,
інформації і т. п. об’єктів.
Економетрія – техніко-економічний науковий підхід, що вивчає конк-
ретні кількісні закономірності і взаємозв’язки економічних об’єктів і проце-
сів за допомогою математичних і статистичних моделей.
Економіко-математична модель – математичний опис економічного
процесу чи об’єкта, що вироблений з метою їх дослідження і управління ни-
ми, тобто це математичний запис вирішуваної економічної задачі.
Екстраполяція – метод наукового дослідження, що полягає в розпо-
всюдженні висновків, які отримані зі спостереження над однією частиною
явища, на іншу його частину.
Ефект (лат. effectus – виконання, дія, лат. efficio – виконую, дію) – реа-
кція на деяку дію, чи результат, що є наслідком будь-якої дії (часто розрахо-
вується як різниця результату і використаних ресурсів).
Ефективність (лат. effectivus) – співвідношення між досягнутим ре-
зультатом і використаними ресурсами.
Ефектометрика – метод оцінки ефективності систем управління, тех-
нологій і інноваційно-технічних рішень, що комплексно відображає критерії
обґрунтування ефективності рішень, прийнятих уповноваженими особами.

16
Рисунок 1- Приклад побудови загальної структури дисертації і автореферату

17
Рисунок 2 - Приклад побудови загальної структури дисертації і автореферату

Рисунок 3 - Приклад побудови технологічної карти дисертації

18
 ЗАВДАННЯ 2
«Створення автореферату (послідовність проведення науково-дослідних
і конструкторських робіт. Впровадження наукових результатів»
або «Формалізація процесу представлення наукових результатів»

Курсанту-магістру, необхідно створити «гіпотетичний» автореферат

кандидатської дисертації, використовуючи власну, захищену в Державній ек-
заменаційній комісії дипломну роботу/проект бакалавра (ДРБ) або Техноло-
гічну карту магістерської кваліфікаційної роботи (МКР), над якою кур-
сант/студент вже починає роботу.
Тут пропонується курсанту-магістру, виступити у ролі здобувача нау-
кового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії). Завдання від-
носиться до творчого типу завдань і має показати власне ставлення до вивче-
ного матеріалу з дисципліни, наукову активність, ерудицію, спеціальні (фа-
хові) знання.
Загальний обсяг виконаної роботи не повинен перевищувати 10 сторі-
нок (полуторний інтервал, шрифт 14, стандартні поля, односторонній друк).
У завданні необхідно сформувати автореферат гіпотетичної власної ди-
сертації, «подається» спеціалізована вчена рада на здобуття наукового ступе-
ня кандидата технічних наук, виконавши наступне.
1. Підготувати шифр УДК передбачуваного автореферату дисертації.
Підготовку провести з допомогою Таблиць Універсального Десяткового Кла-
сифікатора, наявних у вільному доступі мережі Інтернет.
2. «Скачати» з Інтернету Паспорт спеціальності, за якою передбачаєть-
ся захист дисертації. Спеціальності, за якими готуються НУ «ОМА» кандида-
ти технічних наук розташовані на офіційному сайті університету та в Завдан-
ні 1. Паспорти наукових спеціальностей є у вільному доступі мережі Інтернет
на різних ресурсах.

19
 3. Маючи сформований УДК критично оцінити наявну назву ДРБ або
МДР, при необхідності їх змінити так, щоб була взаємна відповідність УДК,
назви «дисертаційної" роботи та Паспорту спеціальності.
4. Використовуючи сайти Верховної Ради та інших державних органів,
знайти державну Програму, відповідно до якої повинна бути виконана робо-
та.
5. Сформулювати актуальність власного дослідження, його практичну і
теоретичну спрямованість.
6. Сформувати мету і наукові завдання дослідження. Встановити вияв-
лені проблеми, протиріччя.
7. Використовуючи вивчені раніше вимоги до характеристик об'єкта і
предмета дослідження, сформулювати їх.
8. Запропонувати сучасні методи дослідження (теоретичні, експериме-
нтальні), необхідні при проведенні роботи, сформувати у першому набли-
женні основні позиції передбачуваної технологічної карти дослідження (опи-
сова форма).
9. Сформулювати 1-2 передбачуваних наукових результату. Цей пункт
є найбільш складним, тому тут необхідно максимально проявити творчу
складову, загальну ерудицію та спеціальні знання, отримані за роки навчання
і практичної діяльності.
10. Описати передбачуване «Практичне значення результатів», сфор-
мувати перелік власних (або передбачуваних) публікацій, оформивши його у
відповідності з вивченими в курсі правилами оформлення списку літератури.
Скласти анотацію дослідження.
11. Зробити загальний висновок про проведену роботу і додати до звіту
Паспорт наукової спеціальності.

20
 ЗАВДАННЯ 3
«Аналітичний (критичний) огляд рішень
за заданою темою»

У якості самостійної роботи, яка входить до складу дисципліни МНД,

пропонується виконання аналітичного (критичного) огляду за заданою темою
(видається викладачем із загального списку тем; варіант вибирається за
останнім цифрам залікової книжки, або за номерами списку/журналу групи).
Огляд надається на перевірку у електронному вигляді.
Курсант проводить доповідь на задану тему у ході аудиторних занять
(консультацій, семінарів) представляючи проведену пошукову роботу.
Робота перевіряється викладачем на наявність плагіату в одній із зага-
льнодоступних Інтернет систем "АНТІПЛАГІАТ".
Як показує досвід, критична обробка і аналітична компіляція з трьох
оригінальних літературних джерел (не чужих рефератів!) дає показник оригі-
нальності роботи більше 85 %, чого достатньо для позитивної оцінки викона-
ної роботи.
Обсяг роботи не повинен перевищувати 15 сторінок однобічного друку
на аркушах формату А4 з відступами зверху і знизу 2 см, ліворуч 3 см, пра-
воруч 1,5 см.. Шрифт 14 TNR, інтервал 1,5.
Робота повинна мати такі структурні елементи.
Зміст. Анотації (укр., англ.). Основний текстовий (графічний, таблич-
ний та ін.) структурований матеріал. Загальний висновок. Список використа-
них джерел, оформлений згідно діючим стандартам.
Робота представляється у вигляді доповіді на аудиторних заняттях і
оцінюється за результатами дискусії, обговорюється і заслуховується курсан-
тами, які і встановлюють результуючу оцінку роботи.
[1-5, 12-15]

21
 ЛІТЕРАТУРА

1. Кринецкий И.И. Основы научных исследований. Учебное пособие

для вузов. – Киев-Одесса: ВШ, 1981. - 208 с.
2. Голіков В.А., Козьміних М.А., Онищенко О.А. Методологія науко-
вих досліджень (навчальний посібник). – Одеса: ОНМА, 2014. – 163 с.
3. Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Закон
від 13.12.1991, № 1977-ХІІ. Чинний (01.01.2014). Редакція від 05.12.2012. -
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1977-12/conv.
4. Закон України "Про наукову і науково-технічну експертизу". Закон
від 10.02.1995, № 51/95-ВР. Чинний (01.01.2014). Редакція від 05.12.2012. -
Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.Ua/laws/show/51/95-вр.
5.Закон України "Про науково-технічну інформацію". Закон від
25.06.1993, № 3322-ХІІ. (Чинний 01.01.2014). - Режим доступу: http://zakonO.
rada.gov.ua/laws/anot/3322-12.
6. Закон України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки.
Закон від 11.07.2001, № 2623-111. (Чинний 01.01.2014). Редакція від
05.12.2012. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-14.
7. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в
Україні". Закон від 08.09.2011, №3715-VI. (Чинний 01.01.2014). Редакція від
05.12.2012. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/37l5-17.
8. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної
та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні
вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, ЮТ)".
9. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у
бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила: ДСТУ 3582-97: -
Введ.01.07.98. - К.: Держстандарт України, 1998. -16 с.
10. ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки: Струк-
тура і правила оформлення". - Уведено 23.02.95. - К.: Держстандарт України,
1995. -38 с.

22
 11. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого
звання старшого наукового співробітника. Постанова Кабінету Міністрів
України від 24 липня 2013 р. № 567. - Режим доступу:
http://zakonO.rada.gov.ua/ laws/show/567-2013-n.
12. Деякі питання присудження наукових ступенів і присвоєння вчених
звань Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
14.09.2011, №1059. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/zl
169- 11/conv.
13. Про теми дисертаційних робіт. Лист Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України № 1/9-116 від 14 лютого 2013 року. - Режим досту-
пу: http://zakon.nau.ua/doc/7uidH 038.4037.0.
14. Наукова діяльність у вищих навчальних закладах. Міністерство
освіти і науки України, офіційний веб-сайт. - Режим доступу:
http://www.mon.gov.ua/ua/activity/бЗ/.
15. Положення про спеціалізовану вчену раду Наказ Міністерства осві-
ти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 №1059. — Режим досту-
пу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/zl 170-11/page.
16. Постанова президії ВАК України "Про підвищення вимог до фахо-
вих видань, внесених до переліків ВАК України" від 15 січня 2003 р. № 7-
05/1. - Режим доступу:
http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=C611ED9 FA
1882B3EC9B80FF4BFlB0C6B?art_id=37585.
17. Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових
ступенів доктора і кандидата наук Наказ Міністерства освіти і науки, молоді
та спорту України від 17.10.2012, № 1112. Редакція від 01.09.2013. - Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/Iaws/show/zl 851-12.

23
 Додаткова література, наявна у бібліотеці НУ «ОМА»

1. Кринецкий И. И. Основы научных исследований : уч. пособ. / И. И.

Кринецкий. - К. ; Одесса : Вища школа, 1981. - 208 с. – 193 экз
2. Юринець В. Є. Методологія наукових досліджень : електр. ресурс /
В. Є. Юринець. - К. : Центр учбової літератури, [200?]. - 177 с. + CD. - 1 экз.
3. Романчиков В. І. Основи наукових досліджень : електр. ресурс / В. І.
Романчиков. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 254 с. + CD. - 1 экз.
5. Макогон Ю. В. Основи наукових досліджень в економіці : навч.
посіб. / Ю. В. Макогон, В. В. Пилипенко. - 2-е вид. - Донецк : Альфа-прес,
2007. - 144 с. – 10 экз
6. Белый И. В. Основы научных исследований и технического творче-
ства : уч. пособ. / И. В. Белый, К. П. Власов, В. Б. Клепиков. - Х. : Вища шко-
ла, 1989. - 200 с. - 3 экз.
7. Грушко И. М. Основы научных исследований / И. М. Грушко, В. М.
Сиденко. - 3-е изд. - Х. : Вища школа, 1983. - 223 с. – 5 экз.
8. Комаров М. С. Основы научных исследований : уч. пособ. / М. С.
Комаров. - Львів : Вища школа, 1982. - 128 с. - 4 экз.
9. Кринецкий И. И. Рекомендации по курсу: основы научных исследо-
ваний / И. И. Кринецкий [и др.]. - 1983. - 133 с. – 45 экз.
10. Лудченко А. А. Основы научных исследований : уч. пособ. / А. А.
Лудченко, Я. А. Лудченко, Т. А. Примак. - К. : Знання, 2000. - 114 с. – 1 экз.
11. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяль-
ності : підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. - 2-е вид. - К. : Знання-
Прес, 2002. - 259 с. – 1 экз.
14. Голіков В. А. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. / В.
А. Голіков, М. А. Козьміних, О. А. Онищенко. - Одеса : ОНМА, 2014. - 164 с.
– 2 экз.

24