ПРОЕКТ

Вноситься народними депутатами України

Шуляк О.О. (посв. № 13)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо забезпечення вимог цивільного захисту
під час планування та забудови територій
___________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності»
(Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними
змінами):
1) у статті 1:
а) частини першу доповнити пунктом 111 такого змісту:
«111) проектна документація повторного використання – документація на
об’єкт, що використовується при проектуванні однотипних об’єктів, має
позитивну експертну оцінку та затверджується її розробником»;
б) частину другу доповнити абзацом третім такого змісту:
«Термін «захисні споруди цивільного захисту вживається у цьому Законі у
значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України»;
2) частину п’яту статті 14 доповнити абзацом такого змісту:
«Містобудівна документація на регіональному рівні повинна містити
розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження
містобудівної документації на регіональному рівні за відсутності такого розділу
 2

забороняється»;
3) частину четверту статті 16 доповнити абзацом такого змісту:
«Містобудівна документація на місцевому рівні повинна містити розділ
щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження
містобудівної документації на місцевому рівні за відсутності такого розділу
забороняється»;
4) абзац перший частини третьої статті 20 викласти в такій редакції:
«3. Уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому
функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на
засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце
такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження
щодо розгляду містобудівної документації, у тому числі центральний орган
виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту,
пожежної та техногенної безпеки, та забезпечує можливість ознайомлення з її
розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи
подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури
свої висновки»;
5) частину першу статті 21 викласти в такій редакції:
«1. Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому
порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні»;
6) у статті 222:
а) частину першу доповнити пунктами 16 та 17 такого змісту:
«16) проектної документації повторного використання;
17) експертних оцінок проектної документації повторного використання»;
б) частини другу доповнити пунктом 21 такого змісту:
«21) експертні оцінки проектної документації повторного використання»;
в) частину шосту викласти в такій редакції:
«6. Замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада
з питань ліцензування, експертні організації, уповноважені органи
містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного
контролю та нагляду, органи охорони культурної спадщини, органи
Національної поліції України, спеціальні установи страхового фонду
документації, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування
та їх виконавчі органи, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації,
 3

юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають
висновки з оцінки впливу на довкілля, енергоаудитори, фахівці з обстеження
інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності,
виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів
архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, виробники та імпортери
будівельної продукції, органи з визначення технічної прийнятності, національна
організація органів з визначення технічної прийнятності, орган державного
ринкового нагляду, центри надання адміністративних послуг, публічні
реєстратори, нотаріуси, органи з сертифікації персоналу, акредитовані
відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності",
які здійснюють сертифікацію виконавців окремих видів робіт (послуг),
пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, розробники проектної
документації на будівництво, генеральні підрядники, підрядники, інженери-
консультанти, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, які є
користувачами електронної системи, несуть встановлену законом
відповідальність за внесення до Реєстру будівельної діяльності завідомо
неправдивих відомостей або порушення строків внесення відомостей/надання
документів до/з Реєстру будівельної діяльності»;
7) у статті 223:
а) пункт 9 частини першої викласти в такій редакції:
«9) листування з користувачами електронного кабінету (у тому числі
повідомлення про самочинне будівництво), подання скарг на рішення, дії та
бездіяльність органу ліцензування, експертних організацій, уповноважених
органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-
будівельного контролю та нагляду, спеціальних установ страхового фонду
документації, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого
самоврядування та їх виконавчих органів, військових адміністрацій, військово-
цивільних адміністрацій, юридичних осіб, які надають технічні умови,
уповноважених органів, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля,
енергоаудиторів, фахівців з обстеження інженерних систем, саморегулівних
організацій у сфері архітектури та у сфері енергоефективності, виконавців
окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури,
публічних реєстраторів, нотаріусів, органів з сертифікації персоналу,
акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки
відповідності", які здійснюють сертифікацію виконавців окремих видів робіт
(послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, розробників проектної
документації на будівництво, генеральних підрядників, підрядників, інженерів-
консультантів, інших осіб, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку
ведення електронної системи, а також отримання інформації про стан їх розгляду
 4

та результати їх розгляду»;
б) частину другу викласти в такій редакції:
«2. Користувачами електронного кабінету є замовники, орган
ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування,
експертні організації, уповноважені органи містобудування та архітектури,
органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи
охорони культурної спадщини, органи Національної поліції України, спеціальні
установи страхового фонду документації, місцеві державні адміністрації, органи
місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, військові адміністрації,
військово-цивільні адміністрації, юридичні особи, які надають технічні умови,
уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля,
енергоаудитори, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні
організації у сфері архітектури, виконавці окремих видів робіт (послуг),
пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкти нормування у
будівництві, виробники та імпортери будівельної продукції, органи з визначення
технічної прийнятності, національна організація органів з визначення технічної
прийнятності, орган державного ринкового нагляду, центри надання
адміністративних послуг, публічні реєстратори, нотаріуси, органи з сертифікації
персоналу, акредитовані відповідно до Закону України "Про акредитацію органів
з оцінки відповідності", які здійснюють сертифікацію виконавців окремих видів
робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, розробники
проектної документації на будівництво, генеральні підрядники, підрядники,
інженери-консультанти, інші державні органи, фізичні та юридичні особи,
визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи,
та користувачі, які пройшли процедуру ідентифікації та автентифікації»;
8) у статті 24:
а) частину третю доповнити абзацом тринадцятим такого змісту:
«будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд
цивільного захисту».
У зв’язку з цим абзаци тринадцятий – п’ятнадцятий вважати відповідно
абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим;
б) абзац чотирнадцятий викласти в такій редакції:
«Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або
комунальної власності у випадках, визначених абзацами сьомим - тринадцятим
цієї частини, за відсутності принаймні одного виду містобудівної документації,
визначеного абзацами другим - п’ятим цієї частини, не допускається, якщо
земельна ділянка:»;
 5

9) частину першу статті 25 викласти в такій редакції:

«1. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб,
встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні»;
10) статтю 31 доповнити частинами дев’ятою та десятою такого змісту:
«9. Проектна документація на будівництво об’єктів, що за класом наслідків
(відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3)
наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або
періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, обов’язково повинна
передбачати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту,
проектні рішення якого мають забезпечувати дотримання вимог доступності для
осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп
населення.
10. Проектна документація повторного використання підлягає експертній
оцінці.
Експертна оцінка проектної документації повторного використання
здійснюється особами, визначеними частиною другою цієї статті.
За результатами експертної оцінки проектної документації повторного
використання складається експертна оцінка з позитивним або негативним
висновком. Така експертна оцінка складається у довільній формі з
використанням Реєстру будівельної діяльності.
Експертна оцінка проектної документації повторного використання з
позитивним висновком є підставою для затвердження розробником проектної
документації повторного використання»;
11) у статті 39:
а) абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
«3. Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі
необхідності під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, може
звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, у
тому числі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки щодо
виконання у повному обсязі вимог цивільного захисту, пожежної та техногенної
безпеки»;
б) пункт 3 частини сьомої викласти в такій редакції:
«3) невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого
об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо:
 6

дотримання вимог, передбачених розділом щодо інженерно-технічних

заходів цивільного захисту;
доступності об’єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп
населення»;
12) розділ V «Прикінцеві положення» доповнити пунктами 65 та 97 такого
змісту:
«65. Встановити, що положення частини дев’ятої статті 31 цього Закону,
застосовуються до об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких
отримано після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту
під час планування та забудови територій»».
97. Установити, що демонтаж будівель та споруд, що пошкоджені
внаслідок бойових дій та за результатами обстеження визнані аварійно
небезпечними та такими, що становлять загрозу життю фізичних осіб,
здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
2. У Кодексі цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради
України, 2013 р., № 34-35, ст. 458):
1) у статті 32:
а) абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
«2. Для укриття населення також використовуються споруди подвійного
призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що
спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним
призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для
тимчасового перебування людей»;
б) частини восьму, дев’яту та чотирнадцяту викласти в такій редакції:
«8. Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до
використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами,
юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд,
що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації),
за рахунок власних коштів.
9. У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту
кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь
в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів.
14. Істотною умовою договору оренди захисної споруди цивільного
 7

захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, є

розірвання такого договору у односторонньому порядку, у разі:
1) порушення порядку використання у мирний час захисної споруди
цивільного захисту (її частини) для господарських, культурних і побутових
потреб;
2) не виконання орендарем вимог частини шістнадцятої цієї статті.
Розірвання договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її
частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється
шляхом письмового повідомлення орендаря про таке розірвання не пізніше як за
двадцять чотири години до моменту розірвання договору. У такому разі орендар
зобов’язаний звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину)
протягом двадцяти чотирьох годин з моменту розірвання договору.
Особливості оренди захисних споруд визначаються типовим договором
оренди, який затверджується Кабінетом Міністрів України»;
в) доповнити частиною шістнадцятою такого змісту:
«16. У разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її
складових в режим підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного
стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди
подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності
повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не
перевищує 12 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають
у постійній готовності до використання за призначенням.
Приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного
призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому населення може
передбачати необхідність звільнення такого об’єкта від майна третіх осіб.
Порядок приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди
подвійного призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому
населення визначається Кабінетом Міністрів України»;
2) частину першу статті 47 викласти в такій редакції:
«1. Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту
здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах
техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від
надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у
сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними
відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного
нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших
 8

законодавчих актів»;
3) частину третю статті 51 викласти в такій редакції:
«3. Забезпечення вимог техногенної безпеки та цивільного захисту під час
проектування, будівництва об’єктів, будівель і споруд покладається на
уповноважений орган містобудування та архітектури, замовників, забудовників,
проектувальників та будівельні організації»;
4) частину п’яту статті 55 викласти в такій редакції:
«5. Обов’язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та
забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на
уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників,
проектувальників та будівельні організації»;
5) пункт 2 частини першої статті 67 викласти в такій редакції:
«2) здійснення контролю за додержанням вимог техногенної та пожежної
безпеки під час проведення робіт із будівництва будівель та споруд, визначених
частиною дев’ятою статті 31 Закону України “Про регулювання містобудівної
діяльності».
3. У частині другій статті 8 Закону України «Про топографо-геодезичну і
картографічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5-6,
ст. 46 із наступними змінами) абзац третій виключити.
У зв’язку з цим абзаци четвертий – сімнадцятий вважати відповідно
абзацами третім – шістнадцятим.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає через два місяці з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України забезпечити:
1) створення Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних
одиниць та територій територіальних громад України, Єдиного державного
реєстру адрес України, Єдиного державного реєстру будівель та споруд України
у складі Єдиної державної електронної інформаційної системи у сфері
будівництва:
а) протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону:
затвердження порядку проведення експериментального проекту щодо
створення Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних
одиниць та територій територіальних громад України, Єдиного державного
реєстру адрес України, Єдиного державного реєстру будівель та споруд України
у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
 9

доопрацювання програмних засобів Єдиної державної електронної

системи у сфері будівництва, необхідних для наповнення даними, верифікації
даних та ведення Єдиного державного реєстру адрес України та Єдиного
державного реєстру будівель та споруд України;
б) протягом дії експериментального проекту із створення Єдиного
державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій
територіальних громад України, Єдиного державного реєстру адрес України,
Єдиного державного реєстру будівель та споруд України у складі Єдиної
державної електронної системи у сфері будівництва – застосування Єдиного
державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій
територіальних громад України, Єдиного державного реєстру адрес України,
Єдиного державного реєстру будівель та споруд України центральними
органами виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями;
2) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
приведення договорів оренди захисних споруд цивільного захисту (їх
частин), які перебувають у державній власності, у відповідність до цього Закону;
прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень
цього Закону;
приведення своїх нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої
влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
3. Органам місцевого самоврядування забезпечити:
1) приведення договорів оренди захисних споруд цивільного захисту (їх
частин), які перебувають у комунальній власності, у відповідність до цього
Закону;
2) протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом - приведення
містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях у
відповідність до цього Закону;
3) застосування Єдиного державного реєстру адміністративно-
територіальних одиниць та територій територіальних громад України, Єдиного
державного реєстру адрес України, Єдиного державного реєстру будівель та
споруд України протягом дії експериментального проекту із створення Єдиного
державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій
територіальних громад України, Єдиного державного реєстру адрес України,
Єдиного державного реєстру будівель та споруд України у складі Єдиної
державної електронної системи у сфері будівництва;
4) із застосуванням програмних засобів Єдиної державної електронної
системи у сфері будівництва:
 10

а) протягом дев’яти місяців з дня опублікування цього Закону – внесення

(завантаження) місцевих наборів даних про адреси (за їх наявності) до Єдиного
державного реєстру адрес України та проведення текстової верифікації даних
про вулиці, площі, майдани, шосе, проспекти, бульвари, інші об’єкти вулично-
дорожньої мережі, поіменовані об’єкти та номери будівель і споруд;
б) протягом шістнадцяти місяців з дня опублікування цього Закону:
внесення до Єдиного державного реєстру адрес України геопросторових
даних про вулиці, площі, майдани, шосе, проспекти, бульвари, інші об’єкти
вулично-дорожньої мережі та поіменовані об’єкти і електронних документів,
електронних копій паперових документів про утворення та/або найменування
таких об’єктів;
внесення до Єдиного державного реєстру будівель та споруд України
геопросторових даних про закінчені будівництвом об’єкти;
в) протягом двадцяти одного місяця з дня опублікування цього Закону –
внесення до Єдиного державного реєстру адрес України електронних документів
чи електронних копій паперових документів про присвоєння адрес;
г) протягом двох років з дня опублікування цього Закону – верифікацію
даних про адреси складових частин закінчених будівництвом об’єктів (квартир,
машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень) у Єдиному
державному реєстрі адрес України.
З метою верифікації адрес органи місцевого самоврядування у межах
територій реалізації їх повноважень можуть безоплатно отримувати відповідну
інформацію від підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності (у
тому числі суб’єктів надання комунальних послуг, об’єднань співвласників
багатоквартирних будинків, управителів, житлово-будівельних (житлових)
кооперативів, гаражно-будівельних (гаражних) кооперативів, садових
товариств). Зазначена інформація має надаватися на запит органів місцевого
самоврядування протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту.

Голова Верховної Ради

України Р.СТЕФАНЧУК

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Апарат Верховної Ради України

№ 13д9/1-2022/82391 від 21.05.2022
Підписувач:Шуляк Олена Олексіївна
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B0400000023142C00E4D89400
Дійсний до: 20.05.2023 16:12:21