Зауваження та рекомендації до нової редакції проєкту Закону

України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

реформування сфери містобудівної діяльності» (реєстр. № 5655)

1. Проєктом Закону не передбачено механізм усунення, виявлених

порушень законодавства, встановлених в результаті здійснення нагляду,
санкцій для об’єктів нагляду у разі встановлення порушень, а також яким
чином відповідні порушення мають бути усунуті.
Також не передбачається процедури анулювання права на будівництво,
отриманого на підставі поданих документів, які суперечать містобудівному
законодавству.
Згідно з чинним ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності (ст.41-1),
у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної
діяльності, вчинених об’єктами нагляду, головні інспектори будівельного
нагляду мають, крім іншого, право:
- видавати обов’язкові до виконання об’єктами нагляду приписи про
усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- ініціювати притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до
дисциплінарної відповідальності;
- вносити подання про звільнення посадової особи об’єкта нагляду до
органу, який здійснив його призначення;
- звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих
об’єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері
містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на
порталі електронної системи;
- зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до
визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства
у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття
в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), з одночасним поданням
позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням
такої інформації на порталі електронної системи.
Зупинення дії рішення об’єкта нагляду тягне за собою зупинення до
набрання законної сили судовим рішенням виконання підготовчих та/або
будівельних робіт, право на виконання яких виникло на підставі рішення, яке
зупинено.
Відповідно до ст. 43 проєкту Закону, щодо порядку проведення перевірок
під час здійснення державного містобудівного нагляду, ніяких наслідків для
незаконного будівництва у разі виявлення порушень в результаті здійснення
державного містобудівного нагляду не передбачено.
Це значно підвищує корупційні ризики, а також сприяє поширенню
корупційних практик і незаконних забудов.
Рекомендації НАЗК:
у проєкту Закону передбачити процедуру припинення права на
будівництво та анулювання дозвільних документів у разі встановлення
органом нагляду правопорушень.
 2

2. Проєктом Закону передбачається змінити визначення поняття

«самочинне будівництво» у ст. 376 Цивільного кодексу України, встановивши,
що це «будівля, споруда, інший об’єкт нерухомого майна або їх частина
вважаються самочинно збудованим об’єктом нерухомого майна (об’єктом
самочинного будівництва), якщо вони збудовані або будуються на земельній
ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без набуття права на
виконання будівельних робіт відповідно до закону, або з порушенням
встановленої законом гранично допустимої поверховості або площі об’єкта,
який відповідно до закону може споруджуватися без проектної документації
на будівництво, або з істотними порушеннями проектної документації на
будівництво. Перелік таких істотних порушень встановлюється законом».
Перелік істотних порушень затвердженої проектної документації на
будівництво встановлюється у редакції ст. 38-3 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» до яких належить, зокрема порушення
обмежень:
а) встановлених містобудівною документацією на місцевому рівні;
б) передбачених містобудівними умовами та обмеженнями відповідно до
абзацу першого пункту 6 та пункту 7 частини сімнадцятої статті 29 цього
Закону.
Проте проєкт Закону не охоплює випадки коли будівництво відбулося із
порушенням містобудівної документації та містобудівних умов та обмежень.
Враховуючи вищезазначене проєктом пропонується не вдосконалити
визначення «самочинне будівництво», а значно звузити перелік умов за яких
будівництво вважається самочинним. Відсутність вимог до дотримання
планування територій, які відносяться до виключних повноважень органів
місцевого самоврядування, позбавляє територіальні громади реальних
можливосте запобігати забудові території з порушенням містобудівної
документації.
Рекомендації НАЗК:
визначити у ч. 1 ст. 376 ЦКУ, що об’єкт будівництва вважається
самочинним, якщо він будується із порушенням вимог містобудівних умов та
обмежень і містобудівної документації.

3. У ч. 13 ст. 42 нової редакції Закону 3038-VI визначено, що орган

державного містобудівного нагляду приймає рішення про відмову в здійсненні
державного містобудівного нагляду зокрема, у разі, якщо:
наявна інформація про судове рішення з такого самого питання, що є
предметом державного містобудівного нагляду;
наявна інформація про судове провадження з такого самого питання і тієї
самої підстави, що є предметом державного містобудівного нагляду.
Запропоноване регулювання надає можливість ініціювати судові процеси
зацікавленими особами, що дозволить блокувати призначення перевірок в
порядку державного містобудівного нагляду на невизначений термін та
 3

призведе до можливості продовжувати діяльність із порушеннями до

прийняття рішення судом, яке може затягнутися на роки.
Рекомендації НАЗК:
виключити із ч. 13 ст. 42 нової редакції Закону 3038-VI таки підстави для
рішення про відмову в здійсненні державного містобудівного нагляду, як:
наявна інформація про судове рішення з такого самого питання, що є
предметом державного містобудівного нагляду;
наявна інформація про судове провадження з такого самого питання і тієї
самої підстави, що є предметом державного містобудівного нагляду.

4. У п. 15 розділу І проєкту Закону пропонується доповнити Закон

України «Про архітектурну діяльність» новою ст. 171 та визначити
повноваження атестаційної комісії, зокрема щодо розгляду скарг фізичних або
юридичних осіб, за результатами якого атестаційна комісія направляє до
органу державного містобудівного нагляду подання про притягнення до
відповідальності виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із
створенням об’єктів архітектури.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 атестаційна архітектурно-будівельна комісія
створюється для проведення професійної атестації виконавців окремих видів
робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері містобудування та архітектури (саморегулівною
організацією, якій делеговано повноваження на проведення професійної
атестації).
За таких обставин, вирішення питань щодо складення подання про
притягнення до відповідальності виконавця окремих видів робіт (послуг),
пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, на підставі скарг фізичних або
юридичних осіб виходить за межі компетенції атестаційної комісії.
Рекомендації НАЗК:
у ст. 171, якою пропонується доповнити Закон України «Про архітектурну
діяльність» п.п. «г» п. 5 ч. 9, а також ч.ч. 10-12 – виключити.

5. Проєктом Закону пропонується ст. 38 Закону України «Про

регулювання містобудівної діяльності» та у ч. 24 встановити, що право на
виконання підготовчих або будівельних робіт поновлюється автоматично
програмними засобами електронної системи у разі невнесення до Реєстру
будівельної діяльності відомостей про подання позову про припинення права
на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом 30 календарних
днів з дня видання припису про зупинення права на виконання підготовчих
або будівельних робіт.
 4

Тобто проєктом Закону фактично запроваджується принцип мовчазної

згоди щодо відновлення права на виконання підготовчих або будівельних
робіт замовником/генеральним підрядником у разі, наприклад, умисного, з
метою отримання незаконного прибутку, невиконання своїх обов’язків
уповноваженою особою органу містобудівного контролю.
Рекомендації НАЗК:
у новій редакції ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності» п. 1 ч. 24 – виключити.

6. Проєктом Закону пропонується Закон України «Про регулювання

містобудівної діяльності» доповнити новою ст. 383 та встановити, що об’єкт
будівництва, що збудований або будується з порушенням обмежень у
використанні земель, не може вважатися об’єктом самочинного будівництва,
якщо такі обмеження не зазначені у містобудівних умовах та обмеженнях
та/або не внесені до Державного земельного кадастру.
Указані обставини практично узаконюють будівництво з порушенням
обмежень у використанні земель.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом
розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку
територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і
детальних планів території.
При цьому, відповідно до ст. 19 «Про регулювання містобудівної
діяльності» саме детальний план території містить відомості про межі та
правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у
використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері
забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.
Крім того, саме детальний план території визначає, серед іншого:
принципи планувально-просторової організації забудови;
червоні лінії та лінії регулювання забудови;
у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом
населеного пункту функціонального призначення режим та параметри
забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами;
містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування
території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом
зонування території.
Щодо наявності інформації про обмеження у використанні земель у
Державному земельному кадастрі слід зазначити, що інформація, внесена до
ДЗК є неповною, перебуває у стані створення і може не містити інформацію
про ту чи іншу земельну ділянку.
Рекомендації НАЗК:
абз. 2 ч. 2 ст. 383 проєкту Закону – виключити.
 5

Крім того, в редакції проєкту Закону посилюється роль містобудівних

умов та обмежень та нівелюється містобудівна документація на місцевому
рівні з огляду на наявність таких положень:

7. Положеннями ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»

пропонується встановити обов’язки архітектора, передбачивши, що
«Архітектор як розробник проектної документації на будівництво
зобов’язаний:
розробляти проектну документацію на будівництво, зміни до неї з
дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, санітарних норм,
нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена
законодавством, у тому числі щодо доступності об’єкта будівництва для
маломобільних груп населення, вихідних даних1 на проектування, та
відмовляти замовнику у включенні до завдання на проектування положень, що
суперечать таким вимогам;
не порушувати під час проектування законні права та інтереси власників
і користувачів суміжних земельних ділянок, власників розташованих на них
будівель, споруд;
не розголошувати без згоди замовника відомості, що становлять
комерційну таємницю;
виконувати інші обов’язки, визначені законодавством";».
При цьому новою редакцією ст. 17-1 Закону України «Про архітектурну
діяльність», серед іншого, встановлено, що «Подання про притягнення до
відповідальності виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із
створенням об’єктів архітектури, має містити клопотання про складання
та подання до суду протоколу про адміністративне правопорушення щодо
позбавлення такого виконавця права займатися відповідною діяльністю на
три роки (крім випадків, передбачених пунктом 4 цієї частини) у разі вчинення
виконавцем правопорушень, пов’язаних з:
1) порушенням гранично допустимих показників, зазначених у
містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, у тому
числі:
а) перевищення граничних параметрів висотності об'єкта (в метрах), у
тому числі визначених містобудівною документацією на місцевому рівні;».
Таким чином, встановлюючи відповідальність для виконавця окремих
видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проєкт
Закону не встановлює аналогічного обов’язку архітектора розробляти
проектну документацію на будівництво із дотримання відповідних параметрів,
визначених містобудівною документацією на місцевому рівні.
Рекомендації НАЗК:

1
Згідно з новою редакцією ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
«Основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування».
 6

у новій редакції ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»

передбачити обов’язок архітектора розробляти проектну документацію на
будівництво, зміни до неї з дотриманням містобудівної документації на
місцевому рівні.

8. Статтю 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

пропонується доповнити нормами щодо визначення поняття «експертиза
проектної документації на будівництво» згідно з яким це перевірка
експертними організаціями, що проводять експертизу проектної
документації на будівництво, відповідності проектної документації на
будівництво вимогам законодавства, цільовому призначенню земельної
ділянки (крім випадків, якщо відповідно до цього Закону будівельні роботи
можуть виконуватися без оформлення відповідних речових прав на неї),
вихідним даним, будівельним нормам, нормативним документам,
обов’язковість застосування яких встановлена законодавством, за
результатами якої складається звіт про результати експертизи проектної
документації на будівництво з позитивним або негативним висновком.
Аналогічно до попереднього зауваження нівелюється роль містобудівної
документації на місцевому рівні.
Рекомендації НАЗК:
у новій редакції ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності» передбачити перевірку експертними організаціями, що проводять
експертизу проектної документації на будівництво, відповідності проектної
документації на будівництво вимогам містобудівної документації на
місцевому рівні.

9. Нова редакція ст. 31-3 Закону України «Про регулювання містобудівної

діяльності» врегульовує питання проведення експертизи проектної
документації на будівництво та передбачає, зокрема частиною 9 положення
згідно з якими «Під час проведення експертизи проектної документації на
будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до
об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, встановлюються:
1) відповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної
ділянки;
2) відповідність проектної документації вихідним даним для
проектування об’єкта будівництва;».
Аналогічно до попереднього зауваження нівелюється роль містобудівної
документації на місцевому рівні.
Рекомендації НАЗК:
у новій редакції ст. ст. 31-3 Закону України «Про регулювання
містобудівної діяльності» передбачити при проведенні експертизи проектної
документації на будівництво об’єктів, що за класом наслідків
(відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3)
 7

наслідками, встановлювати відповідність вимогам містобудівної документації

на місцевому рівні.

10. У ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної

діяльності» встановлюються вимоги до заяви про надання містобудівних умов
та обмежень. Частиною 5 цієї статті Закону встановлені необхідні
документи, які додаються до Заяви.
Проте ні зміст заяви, а ні додаткові документи не містять даних, які
підтверджують відповідність містобудівних умов та обмежень
містобудівній документації.
Частиною 12 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності» встановлено, що Уповноважений орган містобудування та
архітектури протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви про надання
містобудівних умов та обмежень, серед іншого, перевіряє документи на
наявність визначених цим Законом підстав для відмови в наданні
містобудівних умов та обмежень.
Частиною 13 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності» передбачено, що підставою для відмови в наданні містобудівних
умов та обмежень є:
1) подання заяви особою, яка не має на це повноважень;
2) виявлення неповних даних у заяві про надання містобудівних умов та
обмежень;
3) виявлення недостовірних даних у заяві про надання містобудівних умов
та обмежень, у тому числі невідповідність відомостей, зазначених у заяві,
відомостям, що містяться в електронній системі та інших інформаційно-
комунікаційних системах державної форми власності, що взаємодіють з
електронною системою;
4) подання неповного пакета документів/відомостей (якщо цим Законом
передбачено подання додаткових документів/відомостей);
5) недотримання вимог, визначених частиною одинадцятою цієї статті,
тобто неподання документів в електронній формі з використанням
електронної системи або іншої інформаційно-комунікаційної системи
державної форми власності, інтегрованої з електронною системою.
При цьому згідно з нормами ч. 14 ст. 29 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» відмова в наданні містобудівних умов
та обмежень з підстав, не передбачених цим Законом, забороняється.
Як наслідок при наданні містобудівних умов та обмежень відсутні
підстави для відмови в частині невідповідності даних та відомостей,
зазначених у заяві, та доданих до неї документах вимогам містобудівної
документації.
Таким чином у проєкті Закону відсутні запобіжники корупційним
практикам, коли містобудівні умови та обмеження видаються з порушенням
містобудівної документації, що може легалізувати насамперед самочинне
будівництво.
 8

Рекомендації НАЗК:
у ч. ч. 4, 5 та 13 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності» передбачити як підстава для відмови з наданні містобудівних умов
та обмежень невідповідність даних та відомостей в цілях отримання
містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації.