Випуск 5-2020

Випуск 5-2020
(травень)
ЗМІСТ ВИПУСКУ СТОР.

ВІД АВТОРА (20-05-01-01) …………………….................. 2
ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВО
ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ
ІНЖЕНЕРНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
У БУДІВНИЦТВІ (20-05-02-01) …………………………. 4
Про назву і структуру об’єкта будівництва.
Історія третя ) (20-05-02-02)…….………………………… 13
Деякі питання забудови земельних ділянок з

цільовим призначенням для будівництва і
обслуговування житлового будинку,
господарських будівель і споруд
(присадибна ділянка) (20-05-02-03)……………………. 20
КОНТРОЛЬ ЗА БУДІВНИЦТВОМ.
Актуальні питання перехідного періоду
реформування системи державного архітектурно-
будівельного контролю та нагляду. (20-05-04-01).…….. 29
Про зміни в порядку набуття права на виконання
будівельних робіт. (20-05-04-02)…………………………. 41
Наукові дослідження
Вітроенергоефективні висотні будівлі –
взаємодія будівлі з вітровими потоками
як напрямок енергозбереження (20-05-05-01) …..…… 56
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ.
ДОСВІД І ПРАКТИКА. (рубрика О.Горбатовського)
УКРАИНА – “ЗЕЛЕНАЯ” СТРАНА (20-05-06-01) …… 63
Від автора
Коментар до випуску 5-2020

Оцінити зміст, актуальність і потребу у публікаціях травневого випуску
можуть ті фахівці, для яких він готувався. Хочеться сподіватися, що матеріали
цікаві як з позиції їх новизни так і популяризації набутого досвіду.
Із новацій слід насамперед відзначити публікацію «ПРИМІРНИЙ
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ІНЖЕНЕРНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ
ПОСЛУГ У БУДІВНИЦТВІ», присвячену дійсно непересічній події –
затвердженню Мінрегіоном примірної форми вказаного договору. Враховуючи
складність, важливість і відповідальність діяльності Інженера-консультанта як
суб’єкта господарювання, а також брак досвіду щодо надання такого виду
послуг в Україні, затвердження примірної форми договору про надання
інженерно-консультаційних послуг, безумовно, є актуальним і важливим.
Новаціям, пов’язаним з розпочатим реформуванням системи державного
архітектурно-будівельного контролю, присвячені публікації «Про зміни в
порядку набуття права на виконання будівельних робіт» та «Актуальні
питання перехідного періоду реформування системи державного
архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
Публікацією «Про назву і структуру об’єкта будівництва. Історія
третя», як і обіцялося, продовжено розгляд зазначеної проблематики на основі
реальних об’єктів будівництва. На цей раз проаналізовано ситуацію, чи
можливо в рамках єдиного проекту об’єкта будівництва частину будівельних
робіт (реконструкцію) виконувати як роботи, що відносяться до Переліку
будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх
виконання, та після закінчення яких об’єкт будівництва не підлягає прийняттю
в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7
червня 2017 року №406?
У плані збереження і поширення досвіду з різних ситуацій будівництва
розміщена публікація «Деякі питання забудови земельних ділянок з
цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового
будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Події, що
описані в публікації, зайвий раз підкреслюють необхідність чіткого і
однозначного формулювання норм будівництва.
ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

2
Від автора
На жаль, поки що не публікуються матеріали з питань ліцензування
будівельної діяльності, яке перебуває на своєрідному «карантині». Проблеми,
які виникають навколо цього питання, сконцентровано викладені у публікації
«СТОП ліцензуванню у будівництві. Дубль 2.», розміщеній у рубриці
«ДУМКИ».
Традиційно опубліковані матеріали наших постійних дописувачів з
наукових досліджень та енергоефективності.
І відтепер видання має сторінку у Фейсбук, де розміщуються розширені
анонси публікацій журналу.
https://www.facebook.com/bbp.net.ua/
Приємного і корисного ознайомлення з матеріалами випуску.
Анатолій Григор

3
Проектування та будівництво
МІЖДЕРЖАВНА ГІЛЬДІЯ
ІНЖЕНЕРІВ-КОНСУЛЬТАНТІВ
ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ
ІНЖЕНЕРНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
У БУДІВНИЦТВІ
Міждержавна гільдія інженерів-консультантів вітає інжинірингово-
консалтингову спільноту України з визначною подією: на сайті Міністерства
розвитку громад та територій України оприлюднено наказ від 13.04.2020
№ 89, яким, серед іншого, затверджено примірну форму договору про
надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві.
При розробленні цього документу використана форма договору про
надання інжинірингово-консалтингових послуг, розробленого
Міждержавною гільдією інженерів-консультантів та апробованого при
реалізації проектів членами МГІК.
На жаль, частина наших пропозицій та рекомендацій не знайшла
відображення в остаточній редакції примірного форми договору. То ж
Гільдія сподівається на конструктивну дискусію для подальшого
удосконалення контрактної документації у будівництві за результатами
аналізу практики застосування цього наказу.
ПРО ПРИМІРНІ ФОРМИ ДОГОВОРІВ В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Насамперед слід зазначити, що господарські договори укладаються за
правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням
особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими
нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина
сьома статті 179 ГКУ). Отже, готуючи текст договору, слід керуватися
усіма нормативно-правовими актами відповідно до предмета договору.
Уряд та уповноважені ним або законом органи виконавчої влади
можуть рекомендувати суб’єктам господарювання орієнтовні умови
господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом
випадках затверджувати типові договори, що визначають необхідну або
бажану з точки зору держави модель договірного зобов’язання, а також
спрощують процес укладення конкретних господарських договорів.

4
Коли міністерство рекомендує суб’єктам господарювання для
використання примірний договір, сторони при укладенні договорів мають
право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним
договором, або доповнювати його зміст. Типовий договір передбачає більш
суворі вимоги: сторони не можуть відступати від змісту типового договору та
мають право лише конкретизувати його умови (частина четверта статті
179 Господарського кодексу України).
Законом України від 17 жовтня 2019 року № 199-ІХ «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання
адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної
електронної системи у сфері будівництва» з 1 березня цього року внесено
зміни до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», якими
визначено повноваження профільного міністерства щодо затвердження
примірної форми договору про надання інженерно-консультаційних послуг.
Саме це і було реалізовано з прийняттям наказу Мінрегіону від 13.04.2020
№ 89. До речі, Мінрегіон також уповноважений розробити примірний договір
про здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури,
який також затверджено зазначеним наказом.
Тож перший висновок, який можемо зробити виходячи із загальних
засад правового регулювання договірних відносин в Україні: затверджений
Мінрегіоном договір про надання інженерно-консультаційних послуг у
будівництві є примірним, тобто – рекомендованим до застосування з
широкими можливостями варіабельності, коли сторони мають право за
взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним
договором, або доповнювати його зміст.
Друге, на чому слід акцентувати увагу, це правова природа договору
про надання інженерно-консультаційних послуг, який, поза сумнівом, є
господарським договором. Адже лише Господарським кодексом України
передбачена можливість застосування примірних форм договорів, а стаття
179 ГКУ прямо вказує, що орієнтовні умови господарських договорів можуть
бути рекомендовані саме суб’єктам господарювання.
І третє: своєю природою затверджений договір є консенсуальним,
двостороннім і оплатним.
Консенсуальний договір (франц. consensuel – узгоджений, від лат.
сonsensus ˗ згода, єдність) – вид договору, для укладення якого потрібна
5
згода (консенсус) сторін з усіх його істотних умов. Договір вважається
укладеним з моменту досягнення сторонами згоди. Слід зазначити, що
більшість договорів є консенсуальними, наприклад, договір комісії, договір
купівлі-продажу, договір підряду, договір про надання послуг тощо.
Обов'язки сторін консесуального договору, на відміну від реального
(який, крім досягнення згоди сторін передбачає передачу речі, вчинення
фактичних дій), виникають з моменту його укладення. При цьому відповідно
до статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна
(результату послуг) за договором виникає з моменту передання майна або
результату послуг, якщо інше не встановлено договором або законом .
Практичне значення такого поділу полягає в тому, що в
консенсуальних договорах спір про виконання обов'язків і відповідальність
за їх невиконання може вирішуватися судовими органами відразу після
досягнення сторонами угоди та підписання договору, навіть якщо передання
майна, робіт чи послуг ще не відбулося.
В основі консенсуального договору лежить взаємна довіра сторін.
Обмінюючись обіцянками виконати ті чи інші дії, кожна зі сторін
покладається на чесність свого контрагента, розраховуючи на взаємний
інтерес у договорі.
Сила консенсуального договору полягає не в самих словах угоди, а в
його внутрішньому змісті. Тому консенсуальний договір завжди є
двостороннім договором і, по суті, взаємним, тобто таким, виконання якого
можна вимагати лише тоді, коли з боку сторони договору виконані його
обов’язки або існує готовність до їх виконання.
Слід зазначити, що в національному законодавстві не визначені правові
наслідки невикористання чи не належного використання примірних форм
договорів. Більше того, судова практика іноді прямо визначає умови
примірних договорів як обов’язкові. Наприклад, в постанові Одеського
апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у справі № 5017/1686/2012
суд вказує, що умови, встановлені примірним договором, що затверджений
наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 30.11.2010 р. № 860,
є обов’язковими для застосування під час укладання договорів між
господарюючими суб’єктами. Означене актуалізує необхідність виваженого
підходу до розроблення примірних форм договорів на основі міжнародного
досвіду та кращих вітчизняних практик.
6
ПРО ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ІНЖЕНЕРНО-
КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ У БУДІВНИЦТВІ
Враховуючи складність, важливість і відповідальністю діяльності
Інженера-консультанта як суб’єкта господарювання, а також брак досвіду
щодо надання такого виду послуг в Україні, затвердження примірної форми
договору про надання інженерно-консультаційних послуг, безумовно, є
актуальним і важливим.
Примірну форму розроблено як господарський договір відповідно до
Господарського кодексу України з урахуванням загальних положень про
послуги, встановлених статтями 901-907 Цивільного кодексу України, а
також § 3 Глави 61 цього Кодексу.
Як нове джерело договірних взаємовідносин, примірний договір, на
наше переконання, потребував визначення основних понять, як це часто
робиться в аналогічних документах (до прикладу – наказ Мін’юсту від
26.12.2012 № 1948/5). Особливо враховуючи законодавчо закріплене
синонімічне визначення інженера-консультанта і як фахівця, і як суб’єкта
господарювання (пункт 4 1 частини першої статті 1 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності), що потребує деталізації розуміння
суті й змісту цієї нової для України інституції для різних потреб.
МГІК було запропоновано таке визначення:
Інженер-консультант – суб’єкт господарювання, що має у своєму
складі фахівців із кваліфікаційним рівнем, підтвердженим органом із
сертифікації персоналу, акредитованим у відповідній сфері згідно із законом,
який здійснює управління проектом, забезпечує організаційне і
консультаційне супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням
об’єкта архітектури, приймає від імені замовника відповідні рішення та
виконує інші функції, визначені Договором.
Така конкретизація дозволила б більш чітко розмежувати поняття
Інженера-консультанта як суб’єкта господарювання та сторони
господарського договору, і як відповідного професіонала в контексті ДК
003:2010 – «інженер-консультант (будівництво)», код КП 2142.2.
Крім того, пропонувалося для потреб примірного договору визначити
замовника інженерно-консультаційних послуг, яким, як і за кордоном, може
бути не лише власне замовник будівництва, але й інвестор:

7
Замовник – фізична або юридична особа, яка виступає інвестором або
замовником будівництва Об’єкта та має намір на договірних засадах
отримати комплекс інженерно-консультаційних послуг, пов’язаних з
реалізацією проекту, або делегувати повноваження щодо виконання функцій
замовника будівництва Інженеру-консультанту.
Маємо надію, що означене буде враховано при внесенні змін до
примірної форми договору про надання інженерно-консультаційних послуг.
Структура примірного договору включає розділи та пункти про:
місце і дату укладення договору;
найменування сторін;
предмет договору;
строки надання послуг;
ціну послуг та порядок розрахунків за договором;
права і обов'язки сторін;
відповідальність сторін і порядок вирішення спорів;
положення про обставини непереборної сили;
конфлікт інтересів, конфіденційність;
реквізити та адреси сторін.
Договір містить 9 додатків, зокрема:
1. Перелік послуг, що надаються Інженером-консультантом;
2. Календарний план надання інженерно-консультаційних послуг;
3. Розрахунок договірної ціни надання послуг;
4. План фінансування інженерно-консультаційних послуг;
5. Акт приймання наданих інженерно-консультаційних послуг;
6. Акт приймання-передачі наданих послуг;
7. Перелік ключового персоналу Інженера-консультанта, який
залучається до надання інженерно-консультаційних послуг;
8. Перелік документації, яку Замовник надає Інженеру-консультанту як
стороні договору;
9. Перелік документації, яку Інженер-консультант, у свою чергу, надає
Замовнику.

8
Принципово новим не лише у системі договірних відносин, але й у

регулюванні будівельних процесів загалом, є закладений у примірній формі
договору підхід до унормування відносин сторін протягом усього
життєвого циклу будівельного проекту, включаючи передпроектну стадію
(у т.ч техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестиційного проекту),
конкурс на проектні роботи, конкурс на будівельні роботи, стадії
проектування, будівництва, здійснення технічного нагляду за будівництвом,
досудове вирішення спорів і варіації, а також завершальний етап проекту.
Щоправда, залишається незрозумілим: чому цілком логічно і законно
визнаючи можливість залучення Інженера-консультанта на передпроектній
та проектній стадії, профільне міністерство не завершило погодження та
подання на розгляд Уряду проекту постанови Кабінету Міністрів України
про внесення змін у додаток 2 до Порядку затвердження титулів об’єктів,
який неодноразово розміщувався на сайті для громадського обговорення?
Адже, як свідчить міжнародний досвід, чим раніше розпочато
інжиніринговий супровід проекту, тим вища його ефективність. А для
раннього залучення Інженера-консультанта до будівництва об’єктів, що
споруджуються із залученням державних коштів, зміни до форми титулу на
виконання проектно-вишукувальних робіт є вкрай актуальними.
Варто відмітити, що при складанні договору передбачена можливість
використання міжнародних звичаїв та рекомендацій міжнародних
організацій у частині, що не суперечить законодавству України. Найбільш
поширеним прикладом такого плану, що може бути використаний, є «Біла
книга» Міжнародної федерації інженерів консультантів (FIDIC) «Модельний
договір між замовником і консультантом на надання послуг» - «Client /
Consultant Model Services Agreement». Цей договір охоплює типові обов’язки
Інженера-консультанта на всіх етапах реалізації проекту.
Комісією Організації Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі
(United Nations Commission on International Trade Law, UNCITRAL)
розроблено Юридичне керівництво по складанню міжнародних контрактів на
будівництво, розділ Х якого присвячено діяльності Інженера-консультанта:
його функціям і повноваженням, процедурам вибору і заміни суб’єкта
надання інженерно-консультаційних послуг, тощо, де особливу увагу
приділено незалежності Інженера-консультанта. Цей документ також може
стати у нагоді для змістовного наповнення проектів договорів.

9
У разі використання при виконанні умов договору міжнародних звичаїв
та рекомендацій міжнародних організацій, сторони можуть застосовувати
механізми врегулювання спорів, передбачені такими звичаями та
рекомендаціями, що не обмежує їх право на звернення до суду.
Примірною формою договору передбачено (і це принципово важливо!),
що повноваження Інженера-консультанта, необхідні для виконання умов
договору про надання інженерно-консультаційних послуг, зазначаються
при укладенні Замовником інших договорів (на виконання проектних робіт,
договорів будівельного підряду, інших договорів, виконання яких вимагає
участі інжинірингової компанії – Інженера-консультанта).
Договором також визначено можливість страхування ризиків при
наданні послуг і професійної (цивільно-правової) відповідальності персоналу
Інженера-консультанта, який при цьому надає Замовнику копії документів
(договору страхування, страхового свідоцтва, полісу чи сертифіката), що
підтверджують страхування ризиків, передбачених умовами договору, та
включає перелік послуг чи майнових інтересів, що є об’єктом страхування.
Питанням якості кадрового забезпечення інжинірингового супроводу у
договорі приділено особливу увагу. Перелік ключового персоналу Інженера-
консультанта, який залучатиметься до надання послуг, узгоджується із
Замовником (зрозуміло, ще на етапі закупівель). Інформація про фахівців
виноситься окремим додатком до договору та є досить деталізованою.
Зокрема, зазначаються не лишу відомості про посаду та кваліфікацію, але й
дані сертифіката та інформація про організацію, що його видала, включаючи
назву, дату отримання та номер документа, що підтверджує її повноваження.
Персональний склад команди фахівців у додатку 7 до примірної форми
договору сформовано за прикладом контрактів, що реалізуються із
залученням коштів міжнародних фінансових організацій. До нього
включаються:
 особа, визначена відповідальною за реалізацію проекту (керівник
проекту, або, за міжнародною практикою, – Team leader);
 інженер-консультант (будівництво) (у міжнародній термінології –
інженер-резидент);
 особа, що здійснює контроль за якістю будівельних робіт і матеріалів;
 інженер за напрямами реалізації проекту;
 фахівець з питань екології та соціальної комунікації.
10
Звичайно, цей перелік є орієнтовним і має формуватися з урахуванням
особливостей об’єкта, обсягів фінансування і вимог Замовника. Для складних
проектів у складі Інженера-консультанта мають бути, крім, власне, фахівців з
професією «інженер-консультант (будівництво)», ще й інші працівники.
Водночас для простих об’єктів може бути достатньо залучення фізичної
особи-підприємця, що має відповідний сертифікат.
Інженер-консультант як працівник а професією «інженер-консультант
(будівництво)», яким відповідно до закону є фахівець із кваліфікаційним
рівнем, підтвердженим органом із сертифікації персоналу, акредитованим у
відповідній сфері згідно із законом1, складає і візує всі основні документи,
що утворюються в ході реалізації договору. Саме він є ключовою фігурою в
процесі інжинірингового супроводу проекту, має бути досвідченим,
неупередженим і висококваліфікованим.
Водночас, договором закладено основи незалежності й Інженера-
консультанта як інжинірингової компанії, яка попри те, що є стороною
договірних відносин, мусить бути арбітром у досудовому врегулюванні
спорів та приймати рішення, спрямовані на успішне і своєчасне завершення
проекту з урахуванням позиції всіх учасників будівництва. Запорукою цього
є не стільки визначений пп. 5.2.1 примірної форми договору обов’язок
Інженера-консультанта «надавати Послуги незалежно та неупереджено», як
система розрахунків, яка не прив’язує оплату послуг до обсягів виконаних
будівельних робіт на об’єкті та базується на вартості людино-дня/місяця.
Щомісячні розрахунки за надані послуги мають здійснюватися на
підставі Актів приймання наданих інженерно-консультаційних послуг
(Додаток 5) протягом установленого строку з дати їх підписання сторонами.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі Акта приймання-передачі
наданих інженерно-консультаційних послуг (Додаток 6).
Попри важливість та актуальність, суттєвим недоліком примірної
форми договору про надання інженерно-консультаційних послуг у
будівництві, що затверджена наказом Мінрегіону від 13.04.2020 № 89, є
недостатня деталізація предмету договору (найменування, обсягів і видів
послуг, передбачених договором).
1
Згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» акредитацію органів із
сертифікації персоналу здійснює Національне агентство з акредитації України (НААУ). Сфера акредитації
зазначається у додатку до атестата про акредитацію, який видається НААУ. Перелік акредитованих органів
сертифікації персоналу розміщено на офіційному сайті НААУ https://naau.org.ua/
11
Як суб’єкт господарювання Інженер-консультант здійснює управління
проектом, забезпечує організаційне і консультаційне супроводження
комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, приймає від
імені замовника відповідні рішення та виконує інші функції, визначені
договором» (пункт 4-1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності»). Проте навіть цей мінімальний функціонал не знайшов
відображення у формі договору. Не кажучи вже про затвердження
примірного переліку послуг, які Інженер-консультант може надавати
Замовнику за договором на різних етапах управління проектом відповідно до
стадій його реалізації, як це пропонувалося фахівцями МГІК.
Та все ж, підсумовуючи, маємо визнати:
 затвердження примірної форми договору про надання інженерно-
консультаційних послуг є важливим і своєчасним кроком;
 вперше врегульовано питання договірних відносин у розумінні терміну
«інжиніринг», визначеного Законом України «Про архітектурну діяльність»;
 закладено прогресивний підхід до унормування відносин сторін
договору протягом усього життєвого циклу будівельного проекту;
 особливу увагу приділено вимогам до ключового персоналу Інженера-
консультанта, який залучатиметься до надання послуг;
 створено умови для незалежності Інженера-консультанта через нову
систему розрахунків, яка не прив’язує оплату послуг до обсягів виконаних
будівельних робіт на об’єкті;
 передбачена можливість використання міжнародних звичаїв та
рекомендацій міжнародних організацій, страхування ризиків тощо.
Довідково:
З наказом Мінрегіону від 13.04.2020 № 89 «Про затвердження примірних форм
договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних
послуг у будівництві» можна ознайомитись на сайті Мінрегіону у розділі Напрямки
діяльності > Будівництво та архітектура > Ціноутворення.
Цей наказ набрав чинності з моменту його підписання.
Детальніше щодо залучення Інженера-консультанта до реалізації будівельних
проектів можна дізнатися в Міждержавній гільдії інженерів консультантів.
МІ Ж ДЕР Ж А ВН А ГІЛ Ь ДІЯ І Н ЖЕ Н ЕРІ В- КО Н СУ ЛЬ ТА Н ТІ В

тел: +38 (044) 295-12-95; e-mail:office@iceg.com.ua

12
Про назву і структуру об’єкта

будівництва. Історія третя.
Ситуація, зображена у листі читача, зводиться до наступного:
Чи можливо в рамках єдиного проекту об’єкта будівництва частину
будівельних робіт (реконструкцію) виконувати як роботи, що відносяться до
Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на
їх виконання, та після закінчення яких об’єкт будівництва не підлягає
прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 7 червня 2017 року №406 (далі – Перелік 406)?
Пізніше надійшло звернення від іншого респондента з більш конкретним

змістом – як в умовах єдиного проекту здійснювати роботи з теплової ізоляції
введених в експлуатацію житлових будинків і будівель нежитлового
призначення. Щодо перших (житлових будинків), то такі роботи можуть
виконуватися без документів, що дають право на їх виконання, на підставі п.23
Переліку 406. А щодо нежитлових будівель?
Почнемо з теорії і спробуємо сформулювати проблему у загальному

вигляді. Щоб бути підготовленими до подальшого викладу, дуже радив би
ознайомитися як мінімум з публікаціями «Про об'єкт будівництва. Терміни і
визначення.» (https://bbp.net.ua/issues01/tproduct/142691405-289262827027-pro-
obkt-budvnitstva-termni-viznachennya ) та «Про черги та пускові комплекси.
Терміни і визначення.» (https://bbp.net.ua/issues02/tproduct/142734091-
652120546127-pro-chergi-ta-puskov-kompleksi-termni-vi ).
Отже, на сьогодні, щоб виконувати будівельні роботи, потрібно набути
право на їх виконання. Це робиться як у явний, так і неявний спосіб.
Явний спосіб, встановлений статтею 34 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності», полягає у:
 подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт для
об’єктів будівництва, до складу яких входять тільки об'єкти класу
13
відповідальності СС1, які за сукупними показниками не

перевищують рівень СС1;
 отриманні дозволу на виконання будівельних робіт на об’єктах
будівництва, до складу яких входять об'єкти класу відповідальності
СС2 або СС3, а також тільки об'єкти класу СС1, які за сукупними
показниками перевищують рівень СС1.
Що для подачі повідомлення, що для отримання дозволу однією з
основних умов є наявність розробленої і затвердженої в установленому порядку
проектної документації (будівництво за будівельним паспортом у цій публікації
не розглядається).
Неявний спосіб застосовується до об’єктів будівництва, включених до
Переліку 406. Відповідно до примітки 3 до Переліку 406:
3. Виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції,
реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення повинно
здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм,
стандартів і правил та відповідно до розробленої та затвердженої в
установленому законодавством порядку проектної документації.
Отже право на виконання будівельних робіт на таких об’єктах
будівництва неявно наступає від моменту затвердження проектної
документації.
Звідси ключ до подальшого дослідження – наявність затвердженого
проекту об’єкта будівництва.
При цьому, відповідно до пункту 3 Порядку затвердження проектів
будівництва та проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 11 травня 2011 року №560, проектна документація може
затверджуватися в цілому на об’єкт або за чергами.
Черги можуть бути виділені тільки у такому об’єктів будівництва, який є
комплексом, тобто складається з двох і більше споруд.
Розглянемо окремо випадки, коли об’єктом будівництва є окрема споруда
(вона ж і будинок і будівля) або її частина, а коли – комплекс. Почнемо з
останнього, там ситуація простіша і ймовірніша для реалізації.
Об’єкт будівництва – комплекс.
14
Нагадаємо: черга будівництва - визначена проектною документацією

частина комплексу (будови) – будинки, будівлі, споруди, лінійні об'єкти
інженерно-транспортної інфраструктури, введення в експлуатації якої частково
забезпечує випуск продукції або надання послуг, її безпечну експлуатацію та
самостійне функціонування (пункт 3.26 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст
проектної документації на будівництво»).
Відповідно до п.9 Порядку розроблення проектної документації на
будівництво, затвердженого наказом Мінрегіону від 11 травня 2011 року №45
(далі – Порядок проектування): «Проектна документація, у складі якої
відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та
пускові комплекси, розробляється на об'єкт будівництва в цілому. Проектна
документація стадії «Проект» або «Робочий проект» може розроблятись на
окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене
передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій
у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне
обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі -
стадія ТЕР) або «Ескізний проект» (далі - стадія ЕП). Проектні рішення щодо
можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають
бути відображені у всіх розділах проектної документації».
Наведено повний текст пункту, бо коментувати тут нічого, все лаконічно і
доступно.
Виходячи з наведеного, за умови виконання вищезазначених вимог
цілком можна допустити виділення у проекті черг будівництва, які повністю
підпадають під дію Переліку 406. Ту ж саму, вказану на початку публікації
теплову ізоляцію введених в експлуатацію житлових будинків.
Тому наступне питання – чи можна набути право на виконання
будівельних робіт на окремій черзі об’єкту будівництва?
Формально, статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності» та порядком виконання підготовчих та будівельних робіт набуття
права на виконання будівельних робіт на частині об’єкта будівництва не
передбачено. На практиці, для черг об’єкта будівництва це здійснюється,
оскільки є факт наявності затвердженої проектної документації. Але виникає

15
сакраментальне питання – за якою схемою набувається право на виконання

будівельних робіт для окремої черги будівництва?
Нормативно це не врегульовано, тому дозвіл (а це як правило, дозвіл)
надається за схемою, визначеною для об’єкта будівництва загалом, із
зазначенням черги (черг), на які він розповсюджується.
Знову ж таки, нагадаємо, що у разі коли об’єктом будівництва є
комплекс (будова), до складу якого входять об’єкти з різними класами
наслідків (відповідальності), а також комплекс (будова), до складу якого
входять об’єкти з одним класом наслідків (відповідальності), що за сукупними
показниками перевищують рівень, встановлений для об’єктів з відповідним
класом наслідків (відповідальності), право на виконання будівельних робіт
виникає після отримання документа, що дає право на виконання будівельних
робіт, згідно з цим Порядком як для об’єкта з вищим класом наслідків
(пункт 3 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466).
Так само зрозуміло, що показники черги, яка підпадає під дію Переліку
406, мають враховуватися при визначенні сукупних показників комплексу.
Поки існує сьогоднішня дозвільна система по-іншому і не вдієш. Інакше
набуття права на виконання будівельних робіт на окремих чергах може
здійснюватися в різних органах, і там же в експлуатацію прийматися. Тобто,
фактично мова йтиме про декілька різних об’єктів будівництва, в той час як
проектна документація, у якій виділено черги, є єдиною.
Тому подальші міркування можливі лише у тому ракурсі, що право на
виконання будівельних робіт для різних черг об’єкта будівництва набувається в
одному органі відповідно до статусу об’єкта будівництва. І з тих позицій, як
допомогти замовнику вийти з тієї чи іншої ситуації.
Після цих теоретичних викладок повертаємося до суті поставлених
питань.
З точки зору банальної ерудиції, якщо можна набути право на виконання
будівельних робіт на окремій черзі об’єкта будівництва і надалі виконувати їх,
то чому не можна їх виконувати на іншій черзі, яка не потребує документа, що
надає право на виконання будівельних робіт? Концепція досить тривіальна.

16
Головна умова для цього - на таку чергу наявна розроблена і затверджена

в установленому порядку проектна документація. Ну і в чому виграш?
1. Що виконувати роботи на підставі Переліку 406, що отримувати дозвіл на
виконання будівельних робіт можна лише після затвердження проектної
документації.
2. Термін отримання дозволу на виконання будівельних робіт – до 10 робочих
днів, звісно, якщо всі документи у порядку.
То чи варто експериментувати заради 10 робочих днів? Може й варто. За,
фактично, півмісяця (а то й більше) за сучасними технологіями можна багато
чого зробити.
Та є ще одне «але».
Як витікає з назви Переліку 406 (а вона визначена статтею 34 Закону
України «Про регулювання містобудівної діяльності»), збудовані у такий спосіб
об’єкти не підлягають прийняттю в експлуатацію. Тобто, виникають ризики,
що вказана черга не буде прийнята в експлуатацію. Якщо ця обставина не є
непереборною чи переконливою для замовника, то можна й попробувати.
Довідково. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2020 року
№192 «Про реалізацію експериментального проекту з проведення капітального
ремонту автомобільних доріг загального користування» до Переліку 406 додано ще
один пункт:
“25. Капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, який
виконується відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту з
проведення капітального ремонту автомобільних доріг загального користування,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2020 р. № 192.”.
Але при цьому примітки до переліку доповнено пунктом 4 такого змісту:
“4. Роботи, зазначені у пункті 25 цього переліку, підлягають прийняттю в
експлуатацію відповідно до статті 39 Закону України “Про регулювання
містобудівної діяльності. ”.
Можна тільки здогадуватися, скільки б питань відпало у разі поширення цієї
примітки на весь Перелік 406. А прецедент такий вже був. Для повноти картини слід
зазначити, що такий перелік, з певними перервами, існував вже і раніше. Але мова
йшла лише про звільнення певних робіт від отримання дозволу на їх виконання. Про
введення чи не введення після завершення таких робіт об’єкта будівництва в

17
експлуатацію не йшлося. Більше того, певний час (у 2010-2011 роках) діяла норма про
те, що прийняття зазначених об'єктів в експлуатацію здійснюється в установленому
законодавством порядку.
Не можна не спрогнозувати, враховуючи креативність забудовників, і

такий варіант. Це коли роботи на якійсь з черг виконуються начебто на підставі
Переліку 406. А згодом отримується дозвіл на виконання будівельних робіт на
всьому об’єкт будівництва і, відповідно, весь об’єкт вводиться в експлуатацію.
Доцільність таких дій пояснити важко, як і провести межу, коли ситуація
виходить за рамки містобудівного законодавства. У кожному випадку сво я
ситуація, яку розрулювати органам держархбудконтролю (чи як вони там
називатимуться).
Об’єкт будівництва – споруда або її частина.

Проте скоріш за все вище наведений варіант не є дуже поширеним. Не так
багато у нас комплексів будується. Допускаю, що замовника більше цікавить
інший варіант: коли проектною документацією, наприклад, на реконструкцію
будівлі, передбачені роботи, частину яких можна віднести до Переліку 406
(наприклад, перепланування без втручання у несучі конструкції), а інша
частина таке втручання передбачає. І замовник відразу після затвердження
проектної документації хоче розпочинати першу частину вказаних робіт. А
після набуття права на виконання будівельних робіт – братися за другу частину
робіт.
При цьому, отримавши врешті право на виконання будівельних робіт,
замовник зможе ввести в експлуатацію всі роботи, передбачені проектом.
Заманливо.
Сказати, що на рівні проекту неможливо розділити роботи на перші і
другі, було б не професійно. Для кваліфікованих виконавців це не складно.
Врешті, можна їх виділити і в самому проекті. До речі, на застереження, щодо
того, що проект має містити виключно роботи, які підпадають під Перелік 406,
чи навпаки, не підпадають під його дію, натрапити не вдалося.

18
Підводні камені скоріше в організації робіт. Це стосується й першого

варіанту. Адже виконання будівельних робіт (а роботи, включені до Переліку
406, за визначенням є теж будівельними роботами) передбачає забезпечення і
здійснення певних організаційно-технічних заходів – відповідність підрядника
(виконавця робіт) класу наслідків об’єкта, організацію технічного і авторського
нагляду, ведення виконавчої документації і ще багато іншого, передбаченого
ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
Стан дотримання таких вимог перевіряється під час видачі дозволу на
виконання будівельних робіт. Якщо ж роботи виконуються під егідою Переліку
406 – вся відповідальність на замовнику цих робіт.
У підсумку. Не можна сказати, що у технічному і технологічному плані в
рамках єдиного проекту об’єкта будівництва частину будівельних робіт не
можна було б виконувати як роботи, що відносяться до Переліку 406. Питання
в контролі за їх виконанням.
І тут з сумом доводиться констатувати, що зміст контролю у будівництві
все більше переходить від суто технічного до адміністративного. На перший
план виходить перевірка дотримання організаційних норм замість технічного
аналізу проектних рішень і технологічних процесів, можливості (чи
неможливості) їх реалізації. Чи здатні посадові особи, які не мають достатнього
досвіду, щоб контролювати будівельні роботи (дехто і ніякого немає),
розібратися у суто технічних питаннях і винести правильний вердикт?
(На одній із співбесід претендентка на роботу в органі
держархбудконтролю на питання «Що вона знає про склад і зміст проектної
документації» відповіла чітко і лаконічно: «Бачила». Сам чув).

19
Деякі питання забудови земельних

ділянок з цільовим призначенням
для будівництва і обслуговування
житлового будинку, господарських
будівель і споруд (присадибна
забудова)
Від автора. Історії цій вже декілька років, публікація про неї була ще у
«Віснику Держархбудінспекції» (№3 за 2017 рік). Але не буде зайвим
повторити, бо і нові читачі додалися, і будівельні норми зазнали змін, і
повторення подібних історій не можна виключити. У цій редакції максимально
використаний оригінальний текст публікації, хоча дуже хотілося його
вдосконалити. Редагування здійснено тільки там, де це необхідно. В інших
випадках зроблені відповідні коментарі.
Природно люди прагнуть до покращення своїх житлових та побутових
умов. Одним із способів вирішення цього питання є індивідуальне будівництво.
Як і для будь-якого будівництва, для індивідуальної забудови перш за все
необхідно у встановленому законодавством порядку отримати право власності
чи користування земельною ділянкою. Зупинятися на земельному питанні ми
не будемо, а розглянемо питання будівництва за умови наявності права на
певну земельну ділянку. Хоча зрозуміти логіку дій однієї міської влади щодо
виділення земельних ділянок з цільовим призначенням: для будівництва і
обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (далі –
присадибна ділянка) площею 0,0034-0,0035 га (це не помилка – дійсно 34 кв.м і
35 кв.м) якось складнувато (якщо це взагалі допустимо з точки зору земельного
законодавства). Але маємо факт.
Отримавши право власності чи користування присадибною ділянкою
суб’єкт містобудування у подальшому здійснює комплекс заходів по створенню
необхідного життєвого середовища (будинку, господарської споруди і т.п.).
Здавалося б все логічно. Будується житловий будинок, а біля нього

20
господарські будівлі і споруди, необхідні для забезпечення проживання,

побутових умов, ведення господарства, зберігання майна, машин і механізмів,
інструменту і т.п.
При цьому, на практиці виникають питання, які споруди можна
розміщувати на присадибних ділянках? Одним з найбільш розповсюджених є
запитання: чи можна влаштовувати гаражі на присадибних ділянках і що для
цього потрібно? Зараз і спробуємо в цьому розібратися.
Слід відмітити, законодавством встановлено, що забудова територій
повинна відбуватися відповідно до містобудівної документації (генеральний
план населеного пункту, детальний план території, зонінг). Тобто, в тих чи
інших місцях повинні розміщуватися споруди певного призначення, в
житлових зонах - житлові будинки, в промислових зонах – заводи та різні
підприємства і т.п.
Практика показує, що більшість суб’єктів містобудування, забудовуючи
присадибну ділянку, разом з будинком влаштовують гараж для автомобіля, що
є логічною дією.
Статтею 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
(далі – Закон) визначено, що забудова присадибних, дачних і садових
земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта
забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). А будівельний
паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до
розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку,
садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного
поверху) з площею до 500* квадратних метрів, господарських будівель і
споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
* Чергова колізія. У Законі максимальна площа за будівельним паспортом

відповідно до Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 змінена на 500 кв. м, а у
Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки,
затвердженого наказом Мінрегіону від 05.07.2011 № 103, ще й досі значиться
300 кв. м.
На жаль вищенаведене формулювання таке, що дозволяє розглядати

окремо всі перелічені через кому елементи: і будинки, і господарські будівлі і
споруди, і гаражі. Отже, потрібно підтвердження, що забудова присадибних,

21
дачних і садових земельних ділянок при новому будівництві обов’язково

включає будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку,
садового, дачного будинку із зазначеними параметрами.
З точки зору здорового глузду повна нісенітниця. Та не всі так думають.
Згідно з усталеним визначенням «Садиба — це житловий будинок та
господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом з ними
є окремим господарством». Так, у всякому разі, сформовано у Вікіпедії.
При цьому для індивідуальних забудовників законодавством передбачені
суттєві спрощення. Не потрібно розробляти проектну документацію, проводити
її експертизу, для початку виконання будівельних робіт достатньо лише
надіслати повідомлення відповідному органу держархбудконтролю. (Як це
зараз робиться - у публікації «Про зміни в порядку набуття права на
виконання будівельних робіт»:
https://bbp.net.ua/newpublications/tproduct/142675318-190360530267-pro-
zmni-v-poryadku-nabuttya-prava-na-vi )
Тому не видається дивним, що деякі «творчі» і енергійні люди не могли
не замислитися над тим, як застосувати таку «індульгенцію» для інших об’єктів
будівництва. Реальні приклади не примусили себе довго чекати. Ось один з них.
Геніальний план, що має увійти в надбання історії містобудування.
Вихідні умови – збудувати зблоковані гаражі індивідуальних власників,
те що зазвичай зветься гаражним кооперативом. За існуючим порядком
необхідно:
 створити такий кооператив;
 оформити у власність або користування кооперативом земельну
ділянку;
 отримати містобудівні умови і обмеження для будівництва
комплексу гаражів;
 розробити проектну документацію, у якій зокрема визначити клас
наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва;
 якщо за класом наслідків об’єкт відноситься до значного (СС3) або
середнього (СС2) (а це визначається не тільки технічною
складністю об’єкта будівництва) – пройти експертизу проекту
будівництва;
22
 скласти і надіслати відповідному органу держархбудконтролю

повідомлення про початок будівельних робіт для об’єкту із
незначним класом наслідків (СС1) або отримати дозвіл на
виконання будівельних робіт, якщо об’єкт буде віднесений до СС2
або СС3;
 після завершення будівництва ввести в установленому порядку
об’єкт в експлуатацію;
 зареєструвати право власності об’єкта будівництва на гаражний
кооператив з подальшою перереєстрацією частин об’єкту на
окремих власників.
Дійсно, шлях непростий, чого там і говорити. А як би простіше.
Тут знову приходиться говорити про численні прогалини у
містобудівному законодавстві, які дуже вміло використовують спритні люди.
Жодним нормативно-правовим чи нормативним актом чітко не
визначено обов’язковість і пріоритетність будівництва на земельній
ділянці з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового
будинку, господарських будівель і споруд - саме житлового будинку.
Навіть ст. 381 Цивільного кодексу України залишає сумніви:
«1. Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній
житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і
підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
2. У разі відчуження житлового будинку вважається, що
відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або
законом»
А якщо ні – то можуть бути варіанти.
От і зустрічаються випадки, коли присадибну ділянку повністю
використовують для будівництва тільки господарських споруд, що, зрозуміло,
викликає обурення у проживаючих поруч мешканців.
У нашому випадку абсурдність ситуації взагалі дійшла межі. Як уже
зазначалося, міською владою виділені земельні ділянки незначної площі (34-35
кв. м) із спільними межами, що позбавляє можливості при будівництві будь
якої будівлі, не кажучи вже про житловий будинок, виконати вимоги,
встановлені будівельними нормами.
23
Мало того, спеціально уповноваженим органом з питань містобудування

та архітектури тієї ж міської ради забудовникам надаються будівельні паспорти
забудови земельної ділянки для забудови таких присадибних ділянок виключно
гаражами, які фактично є зблокованими.
Далі, як неважко здогадатися:
 кожним землевласником направляється повідомлення про початок
будівельних робіт;
 вводиться об’єкт в експлуатацію;
 реєструється право власності.
І кожний при своїх інтересах.
Знайдіть громадянина, який би не захотів скористатися цією схемою.
Тому визначення законності улаштування виключно гаражів на
присадибних ділянках наразі є актуальним для формування позиції щодо
вказаних питань в рамках здійснення заходів державного архітектурно-
будівельного контролю та нагляду.
При розгляді питання щодо можливості розміщення на присадибних
ділянках лише гаражів не треба забувати, що згідно з Класифікацією видів
цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету
України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, визначено землі для
будівництва індивідуальних гаражів (код 02.05) та землі для колективного
гаражного будівництва (код 02.06). Тобто, законодавством передбачено
можливість відведення земельних ділянок для будівництва гаражів.
Для формування єдиного консолідованого підходу щодо розміщення
гаражів на присадибних ділянках, в т.ч. незначних габаритів (34-35 кв. м)
Держархбудінспекцією було направлено звернення до Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
України (далі – Мінрегіон) щодо надання роз’яснення стосовно правомірності
видачі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування і
архітектури будівельного паспорту забудови земельної ділянки (присадибної
ділянки) на будівництво гаража без будівництва на цій земельній ділянці
житлового будинку та щодо правомірності видачі будівельного паспорта на
будівництво гаража на земельній ділянці з цільовим призначенням для
будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і

24
споруд, з урахуванням того, що згідно з Класифікацією видів цільового

призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із
земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, відокремлено землі для будівництва
індивідуальних гаражів (код 02.05) у розділі «Землі житлової забудови».
Мінрегіоном надано відповідне роз’яснення та відзначено, що с еред
земель житлової і громадської забудови статтею 40 Земельного кодексу
України визначені земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого
будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
Абзацом першим частини п’ятої статті 20 Земельного кодексу України
встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії
земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони)
визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог,
встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням
містобудівної документації та документації із землеустрою.
Від автора. Далі наведені посилання, які були чинними на дату надання
роз’яснень Мінрегіоном (виділені синім кольором). Проте відповіді на
конкретне питання – чи обов’язково садибна забудова включає наявність
житлового будинку – із нижченаведених посилань отримати не очевидно.
На сьогодні питання садибної забудови врегульовані пунктами 6.1.30 –
6.1.42 ДБН Б.2.2:12-2019 «Планування та забудова територій», про них нижче.
Відповідно до пункту 3.19* державних будівельних норм ДБН 360-92**
«Містобудування. Планування і забудова міських ї сільських поселень» (далі -
ДБН 360-92**) площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна
забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних
одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою
громадських центрів.
Абзацом першим пункту 3.24* ДБН 360-92** зазначено, що у містах і
селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних,
протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські
будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у
вигляді окремої будівлі.
Положеннями пункту 3.25* ДБН 360-92** встановлено, що
розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинна

25
здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції

та норм освітленості відповідно до «Санитарных норм и правил обеспечения
инсоляций зданий и територий жилой застройки» та СніП ІІ- 4-79
«Естественное и искуственное освещение» як в будинках, що будуються, так і
в сусідніх житлових і громадських будинках.
Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до
межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба
приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування
необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню
атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних
ділянок.
Так, пунктом 3.13 ДБН 360-92** встановлено, що відстань між
житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими
будинками та гаражами треба приймати на основі розрахунків інсоляції і
освітленості відповідно до норм та протипожежних вимог (додаток 3.1).
Мінрегіон звернув увагу, що забудова присадибних, дачних і садових
земельних ділянок перш за все передбачає забудову цих ділянок відповідним
будинком - житловим, дачним або садовим.
Також Мінрегіоном відмічено, що містобудівним законодавством не
передбачено спрощеної процедури зведення індивідуальних гаражів, а тому
порядок проектування та будівництва об’єктів її власником або користувачем
встановлений статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності».
Це писалося у 2017 році. У нових ДБН Б.2.2:12-2019 «Планування та
забудова територій» норми викладені дещо зрозуміліше. У термінах і
визначеннях вказано:

26
А в розділі, присвяченому садибній забудові (пункти 6.1.30 – 6.1.42),

зокрема значиться:
Не надто категорично, але зачепитися можна.

Аналізуючи викладене, можна з великою долею ймовірності дійти
твердження, що:
1. На присадибних ділянках улаштування гаражу можливе за умови
влаштування житлового будинку, інакше втрачається сам сенс
забудови присадибної ділянки, та в принципі і суперечить новим
будівельним нормам..
2. Будівництво виключно гаражів повинно здійснюватися у загальному
встановленому законодавством порядку на земельних ділянках,
відведених для цієї мети.
Але щоб уникнути будь-яких різнотлумачень з цієї та інших подібних
ситуацій, звичайно, бажано більш чітко і однозначно виписати відповідні
норми законодавства. Скажімо, при наявності на ділянці житлового будинку,
цілком можливою і потрібною є видача будівельного паспорта на будівництво
якоїсь нової споруди.
Але ж цілком ймовірною є життєва ситуація, коли громадянин не може
відразу збудувати житловий будинок. Чи через брак коштів, чи ніяк не
визначиться з проектом свого омріяного житла. І хоче збудувати, скажімо,
гостьовий будиночок, чи літню кухню, чи господарську будівлю? Та й той

27
самий гараж, у якому зберігати матеріали та інструмент, допоки не буде

збудовано житловий будинок. Варіантів може бути безліч.
Але мають бути виписані якісь застороги проти намагань креативних
проявів застосування загалом непоганого механізму будівництва за
будівельним паспортом.
.

28
Контроль за будівництвом
Актуальні питання перехідного періоду

реформування системи державного
архітектурно-будівельного контролю та
нагляду
Саме такій темі присвячені роз’яснення Міністерства розвитку громад та
територій України (Мінрегіон), оприлюднені на офіційному сайті міністерства
21 квітня 2020 року:
https://www.minregion.gov.ua/press/news/minregion-rozyasnyuye-aktualni-
pytannya-perehidnogo-periodu-reformuvannya-systemy-derzhavnogo-arhitekturno-
budivelnogo-kontrolyu-ta-naglyadu/
Далі наводиться оригінальний текст вказаних роз’яснень та авторські
коментарі:
«В Україні триває реформа системи органів державного архітектурно-
будівельного контролю та нагляду. Наразі реформування здійснюється з
урахуванням запровадження в Україні карантину та обмежувальних заходів,
пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
До Мінрегіону надходять численні звернення від органів місцевого
самоврядування та їх виконавчих органів, фізичних та юридичних осіб,
громадських об’єднань з проханням роз’яснити окремі положення постанов
Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної
архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов
Кабінету Міністрів України» та від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів
державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
16 квітня 2020 року в Мінрегіоні відбулась онлайн нарада з органами
місцевого самоврядування, Асоціації міст України, Громадською радою при
Мінрегіоні, Держархбудінспекціїєю, на якій також були висловлені додаткові
питання щодо реформи системи органів державного архітектурно-будівельного
контролю та нагляду.

29
За результатами опрацювання вищезазначених звернень та проведеної

наради, Мінрегіон підготував роз’яснення з найактуальніших питань
перехідного періоду, зокрема щодо:
• порядку здійснення державного архітектурно-будівельного
контролю;
• порядку подання заяви та документів для отримання дозволу на
початок виконання будівельних робіт;
• створення Державної сервісної служби містобудування України,
Державної інспекції містобудування України, Державного агентства з
технічного регулювання у містобудуванні України.
А також стосовно надання повноважень органам місцевого
самоврядування в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи
анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання
підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до
об’єктів із значними (СС3) наслідками та щодо відновлення роботи
Електронного кабінету замовника будівництва.
1. Щодо відновлення можливості здійснення державного

архітектурно-будівельного контролю та дії постанови Кабінету Міністрів
України від 23 травня 2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення
державного архітектурно-будівельного контролю»
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів від 13.03.2020 №219 «Про
оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та
нагляду» було тимчасово зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України
від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного
архітектурно-будівельного контролю» до початку виконання функцій і
повноважень Державної інспекції містобудування України.
Відсутність архітектурно-будівельного контролю за дотриманням
замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими
відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні
умови щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва, та експертними

30
організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,

будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та
будівельних робіт може нести загрозу життю та здоров’ю людей.
У зв’язку із повідомленнями органів місцевого самоврядування, фізичних
та юридичних осіб щодо різкого збільшення кількість порушень містобудівного
законодавства, стандартів, будівельних норм і правил, самочинного
будівництва Мінрегіон пропонуватиме Уряду відновити дію постанови
Кабінету Міністрів України №553 (щодо здійснення державного архітектурно -
будівельного контролю Держархбудінспекцією (до утворення Держсервісбуду)
та виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного
контролю сільських, селищних, міських рад), а також до утворення ДІМУ
повернути повноваження Держархбудінспекції в частині державного
архітектурно-будівельного нагляду (внесення змін до положення останньої).
Органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені
статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,
продовжать здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль до
початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування
України.
Від автора: питання очікуване. Сконцентрувавшись на
ліквідації «ненависної» Держархбудінспекції, випустили із виду
результати децентралізації у сфері держархбудконтролю.
А повноваження виконавчих органів з питань державного
архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських
рад як органів держархбудконтролю встановлені безпосередньо
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»,
стаття 6. Так само структурних підрозділів з питань державного
архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій І без змін до законодавства
позбавити їх таких повноважень неможливо.
За чотири з половиною роки правом на здійснення функцій
держархбудконтролю власними силами скористався лише 101
населений пункт. Саме правом – бо обов’язку створювати місцевий
орган держархбудконтролю законодавством не встановлено. Багато

31
населених пунктів, у тому числі обласних міст (Запоріжжя,

Полтава, Хмельницький) не стали обтяжувати себе додатковими
функціями і власних органів держархбудконтролю не створили.
Цікаво, чи зміниться ситуація тепер? Адже на рівні
центрального органу виконавчої влади фактично відбувся поділ
дозвільної і контрольної функцій у будівництві. Що це означає для
учасників будівництва, в першу чергу для замовників, проаналізовано
у публікації «Замовник і поділ контрольної та дозвільної функцій у
будівництві»:
https://bbp.net.ua/issues06/tproduct/169095197-221740889734-
zamovnik-podl-kontrolno-ta-dozvlno-funkt
Коротше, кількість «відкритих» дверей збільшилась. А в тих
населених пунктах, де утворені місцеві органи держархбудконтролю,
«двері» залишилися одні, бо все замикається на одному
структурному підрозділі. Чим не стимул для активізації
децентралізації у сфері держархбудконтролю?
Трохи приголомшує останнє речення, з якого можна зрозуміти,
що, органи держархбудконтролю, у т.ч. виконавчих органів з питань
державного архітектурно-будівельного контролю сільських,
селищних, міських рад, продовжуватимуть здійснювати делеговані
повноваження (у разі їх відновлення) тільки до початку виконання
функцій і повноважень Державної інспекції містобудування України.
Це як – з початком роботи цієї нової інспекції зупиняються норми
закону? Чи тут щось не дописано?
2. Щодо органу, який здійснює реєстраційні та дозвільні

процедури.
Проектом постанови Кабінету Міністрів України пропонується
запровадження можливості передачі ЦНАПами заяви та документів для
отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт
Держархбудінспекції (до утворення Держсервісбуду) або виконавчим органам з
питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних,
міських рад відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України
32
«Про регулювання містобудівної діяльності» (внесення змін до постанови

Кабінету Міністрів від 13.04.2011 №466).
Також звертаємо увагу, що відповідно до положень пункту 2 Прикінцевих
положень Закону України від 17.03.2020 №530-IX «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і
поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період встановлення
карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням
коронавірусної хвороби (COVID-19) з дня оголошення карантину зупиняється
перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та
строків надання цих послуг, визначених законом.
Від автора: Йдеться про проект якоїсь постанови. До її
прийняття говорити про щось зарано. Тим паче, що зміст питання
якось не дуже кореспондується з наданими роз’ясненнями.
3. Щодо роботи Електронного кабінету замовника будівництва

Мінрегіоном прийнято наказ від 02.12.2019 №285 «Про затвердження
Порядку функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної
діяльності», зареєстровано в Мін’юсті від 12.12.2019 № 1238/34209 (набрав
чинності 24.12.2019) (далі – Порядок).
Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку держателем електронного кабінету
є Міністерство розвитку громад та територій України.
Технічним адміністратором є державне унітарне підприємство, що
належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації України
та здійснює заходи адміністрування електронного кабінету, його технологічне
забезпечення, технічну підтримку (впровадження, якісну та безперебійну
роботу, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та
автентичності вихідного програмного коду), а також збереження та захист
інформації, відомостей (даних) в електронному кабінеті.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України забезпечує
функціонування електронного кабінету (отримання, створення, перегляд,
обробку, розгляд, опрацювання, відправлення, передання, використання,

33
внесення інформації, документів, відомостей (даних) до електронного кабінету

та надання пропозицій щодо удосконалення роботи електронного кабінету).
У грудні 2019 року здійснено запуск в дослідну експлуатацію
електронного кабінету (1 черга) щодо надання/отримання послуг з питань
декларативних процедур (СС1). Автоматизовано 9 послуг.
Водночас, необхідно зазначити, що органи місцевого самоврядування,
фізичні та юридичні особи повідомляють про зупинення роботи електронного
кабінету у сфері містобудівної діяльності.
Враховуючи, що наразі в умовах карантину у зв’язку із поширенням на
території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 електронний
кабінет міг би забезпечити безконтактну взаємодію фізичних та юридичних
осіб з органами державного архітектурно-будівельного контролю, Мінрегіон
стурбований фактом зупинення його роботи.
З метою відновлення функціонування роботи електронного кабінету
13.04.2020 Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов
провів нараду за участі першого заступника Міністра цифрової трансформації
Олексія Вискуба, заступника Міністерства розвитку громад та територій
В’ячеслава Негоди, голови Держархбудінспекції Юрія Васильченка, голови
ліквідаційної комісії Держархбудінспекції Богдана Федоренка, заступника
керівника Проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та
послугах» /TAPAS Данила Молчанова.
Наразі частина технічних робіт виконана, проте є кілька технічних та
юридичних питань, які заважають відновити роботу електронного кабінету
зараз. На жаль, Держархбудінспекція не ініціювала відновлення цього сервісу.
Відтак, Міністром розвитку громад та територій України Олексієм
Чернишовим надано доручення Держархбудінспекції надати Мінрегіону
інформацію щодо причин зупинення виконання зобов’язань за
трьохсторонньою Угодою від 12.12.2019 між Держархбудінспекцією
(набувачем), Фондом Східна Європа (замовником) та розробником, здійснених
заходів з відновлення функціонування електронного кабінету та
календарного плану відновлення та забезпечення повноцінного
функціонування електронного кабінету, пропозиції щодо законодавчого
удосконалення процедури надання послуг у сфері містобудівної діяльності

34
через електронний кабінет, а також надати розробнику зауваження до

функціонування електронного кабінету.
Від автора: Не зрозуміло, кому потрібні ці внутрішні проблеми,
щоб виносити їх на загал. Конкретних ні відповіді, ні зобов’язань, про
які можна було б з часом спитати, немає.
На згаданій у роз’ясненнях нараді 13 квітня 2020 року
приводився приклад, що електронний кабінет замовника (ЕКЗ) не
може відрізнити 17-поверхову будівлю від 4-поверхівки. Що хотілося
б з цього приводу сказати.
А як він (ЕКЗ – це комп’ютерна програма) може це зробити?
Він що, «вміє» читати креслення, які є професійною мовою
проектувальників і будівельників. Чи текстові технічні матеріали на
кшталт пояснювальної записки до проекту. А ще містобудівні умови
і обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови?
А може він здатен визначити, чи є достатнім склад та зміст
проектної документації об’єктів будівництва для оцінки проектних
рішень та їх реалізації (пункт 10 Порядку розроблення проектної
документації на будівництво об’єктів)?
Чи засумніватися у визначенні класу наслідків
(відповідальності) об’єкта будівництва і видати команду на його
перевірку? Питання можна продовжувати довго.
Те, що програмними засобами можна створювати певні
креслення, відомо давно і успішно використовується. Але щоб
програмно, на підставі наданих креслень (навіть в електронному
вигляді) можна було установити поверховість будівлі (і багато
інших базових параметрів об’єкта будівництва) якось чути не
доводилося.
Програма працює по заданому алгоритму з формалізованими
даними. Вибачте, як м’ясорубка. Що заклали – те і отримали.
Визначити походження і характеристики інгредієнтів самостійно
програмі не під силу. Для цього є людина.
У нашому випадку – фахівець, який може і повинен
проаналізувати надані матеріали і прийняти відповідні рішення. Те,
35
що він при цьому має використовувати всі наявні електронні ресурси

– зрозуміло само собою. Але рішення за ним. І є кого спитати, і кого
до відповідальності притягти.
А тепер виходить так, що у разі невірного прийняття ЕКЗ
якогось рішення по конкретному об’єкту будівництва, винуватцем є
технічне завдання на розробку того самого ЕКЗ!? Та ніяке технічне
завдання не в силах передбачити всі можливі варіанти розгляду
величезного спектру проектів будівництва – від житлових будинків
до популярних сьогодні об’єктів нетрадиційної енергетики.
Якби було все так просто, то всі об’єкти уже б давно
будувалися за єдиним універсальним проектом. І контролювати їх
було б просто, і може навіть через програмні засоби.
Але ж навіть для типових об’єктів (по сучасному - об’єктів
повторного використання) розробляється так звана прив’язка до
місцевих умов будівництва.
Проект – це окремий закон для конкретного об’єкта
будівництва. Він один і унікальний. Оцінити його відповідність
законодавству (а інакше для чого тоді процедура набуття права на
виконання будівельних робіт) – справа непроста і
висококваліфікована. Не варто зводити її до алгоритму «ТАК/НІ».
Суспільство від цього не виграє.
4. Щодо забезпечення доступу посадових осіб місцевих органів

державного-архітектурно-будівельного контролю до Єдиного реєстру
документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних
робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом
об’єктів
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку ведення єдиного реєстру
документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і
засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів,
відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та
анулювання зазначених документів24.06.2011 № 92, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 19.07.2011 за № 885/19623, ведення,
36
адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення

реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до
нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює
Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
Внесення відомостей (даних) про прийняте рішення до реєстру
здійснюється відповідальними посадовими особами органів державного
архітектурно-будівельного контролю, які пройшли підготовку до роботи з
реєстром, або у визначених актами законодавства випадках автоматично за
допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Держархбудінспекція забезпечує:
• підготовку посадових осіб для роботи з реєстром;
• надання (позбавлення) права доступу посадових осіб до реєстру за
поданням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
За результатами проведеної наради 16.04.2020 Міністерством надано
доручення Держархбудінспекції до 18.04.2020 звернутися до органів місцевого
самоврядування, щодо надання інформації про потрібну кількість ключів
доступу до Єдиного реєстру, що дають право на виконання підготовчих та
будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову
у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Від автора: Знову чогось не вистачає, а щось не стикується.
Зокрема, мабуть йдеться про збільшення кількості ключів доступу
до Єдиного реєстру для органів самоврядування?
А крім подання пропозицій щодо кількості ключів треба ж ще і
кандидатури посадових осіб для підготовки їх до роботи з реєстром
подати і їх підготовку провести. Чи знову щось залишилося «за
кадром» – типу фахівці є, а ключів немає.
5. Щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень

здійснювати надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання
(скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та
будівельних робіт, надання, повернення (відмова у видачі), що

37
підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом

об’єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених
пунктів
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» центральним органом виконавчої влади,
що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного
контролю та нагляду здійснюється надання (отримання), відмови у видачі чи
анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання
підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об’єктів щодо всіх об’єктів, що за класом наслідків
(відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3),
розташованих у межах населених пунктів.
Наразі Мінрегіон разом із заінтересованими органами, фахівцями в
будівельній галузі опрацьовує порушене питання та відповідні зміни до
зазначеного Закону про надання органам місцевого самоврядування
повноважень здійснення дозвільних процедур щодо об’єктів із значними
наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.
Від автора: Щоб дати обґрунтовану відповідь на порушене
питання потрібно насамперед розібратися у суті як самого дозволу
на виконання будівельних робіт так і використання для його
отримання класу наслідків. Питання непросте і напрочуд дискусійне.
Якщо за мету ставити найвищу ступінь відповідності
будівництва об’єкта містобудівному законодавству – то видається,
що найскладніші об’єкти мають «випускатися» фахівцями найвищої
кваліфікації, зібраними в одному місці. При цьому, щодо такого
об’єкта контрольні заходи можуть здійснюватися лише щодо дій і
рішень, прийнятих після набуття права на виконання будівельних
робіт. Бо все ж перевірено і підтверджено.
Якщо ж мова йде про перевірку формальних ознак – то це
фактично реєстрація об’єкта будівництва, де і ким вона буде
здійснюватися практичного значення не має.
Щодо класу наслідків. Його первинне (істинне) призначення до
дозвільної системи не має жодного відношення. Це проектна норма,
38
до певного часу відома лише головним чином конструкторам, бо від

неї залежить визначення розрахункового навантаження на
відповідальні конструкції певних об’єктів. І все.
Своє друге життя клас наслідків отримав у 2011 році, коли
вирішувалися питання диверсифікації питань проектування і
будівництва різних за складністю об’єктів. За відсутності інших
регуляторів (на їх розроблення як завжди не було часу) був
використаний клас наслідків. Як думалося, тимчасово. Але ж у
будівництві ні що так не постійне як тимчасове. Перехід на іншу
систему визначення рівня складності проектування і будівництва
потребує об’ємної і кропіткої роботи, сьогодні практично не
реальної. Тому мабуть варто йти по шляху уточнення самого змісту
класу наслідків і сфер його застосування. У тому числі і при набутті
права на виконання будівельних робіт.
6. Щодо стану здійснення заходів, пов’язаних із створенням

Державної сервісної служби містобудування України, Державної інспекції
містобудування України, Державного агентства з технічного регулювання
у містобудуванні України
На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218
«Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін
до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та № 219 «Про оптимізацію
органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»
розпочалися процедури щодо ліквідації Державної архітектурно-будівельної
інспекції України та створення Державної сервісної служби містобудування
України, Державної інспекції містобудування України, Державного агентства з
Створена комісія з ліквідації Державної архітектурно-будівельної
інспекції України та затверджений план заходів, пов’язаних з ліквідацією
Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розроблений проект
положення Державного агентства з технічного регулювання у містобудуванні
України.

39
У зв’язку з введенням в Україні карантину та обмежувальних заходів,

пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), процес
ліквідації сповільнився.
Наразі вносяться корективи до зазначених заходів з метою активізації та
пришвидшення процесу ліквідації Державної архітектурно-будівельної
інспекції України та створення Державної сервісної служби містобудування
України, Державної інспекції містобудування України, Державного агентства з
Від автора: А пунктом 1 роз’яснень пропонується повернути
Держархбудінспекції ряд повноважень. Може варто
сконцентруватися на чомусь одному.

40
Про зміни в порядку набуття права на

виконання будівельних робіт.
Заяви урядовців про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної
інспекції України (далі - ДАБІ) нарешті матеріалізувалися. Постановою
Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року №218 (далі – постанова
218) ДАБІ ліквідована.
Одночасно прийняту ще одну постанову, теж від 13 березня 2020 року,
№219 (далі – постанова 219) з промовистою назвою «Про оптимізацію органів
державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду». Точніше було б
«системи органів», але то вже не так і важливо у наш турбоперіод.
Зазначеними постановами прийнято стільки несподіваних і
неоднозначних рішень, що для того, щоб розібратися з ними потрібно немало
часу. Тому поступово, у прикладному форматі. У цій публікації про зміни, з
якими прийдеться зіштовхнутися замовникам для набуття права на виконання
будівельних робіт. Розділимо їх на: організаційні, технічні і процедурні.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ.
Спочатку про структуру документів, якими надається право на
виконання підготовчих та/або будівельних робіт (далі – будівельних робіт).
Отже, щоб виконувати будівельні роботи, потрібно набути право на їх
виконання. Це робиться як у явний, так і неявний спосіб.
Явний спосіб, встановлений статтею 34 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності», полягає у:
 подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт для
об’єктів будівництва, до складу яких входять тільки об'єкт класу
відповідальності СС1 або декілька об’єктів класу СС1, які за
сукупними показниками не перевищують рівень СС1;
 отриманні дозволу на виконання будівельних робіт на об’єктах
будівництва, до складу яких входять об'єкти класу відповідальності

41
СС2 або СС3, а також тільки об'єкти класу СС1, які за сукупними
показниками перевищують рівень СС1.
Неявний спосіб застосовується до об’єктів будівництва, включених до
Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на
їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в
експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7
червня 2017 року №406 (далі – Перелік 406). Право на виконання будівельних
робіт на таких об’єктах будівництва неявно наступає від моменту
затвердження проектної документації
Тут нічого не змінилося.
Далі – куди подавати повідомлення про початок будівельних робіт
або де отримувати дозвіл на їх виконання?
Для певного кола об’єктів будівництва, що споруджуються у населених
пунктах, яким передані повноваження щодо здійснення функцій
держархбудконтролю, теж нічого не змінилося. Перелік таких населених
пунктів (їх поки що 101) і контакти підрозділів з питань державного
архітектурно-будівельного контролю (далі – місцеві органи
держархбудконтролю) можна знайти на сайті ДАБІ за посиланням:
https://dabi.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/KONTAKTY-
NOVOUTVORENYH-ORGANIV-2.pdf
Якщо право на виконання будівельних робіт набувається шляхом подання
повідомлення про початок будівельних робіт, а об’єкт будівництва знаходиться
у населеному пункті (місті, селищі селі), де є місцевий орган
держархбудконтролю – то таке повідомлення надсилається на адресу місцевого
органу.
За отриманням дозволу на виконання будівельних робіт на об’єктах
будівництва, до складу яких входять об'єкти класу відповідальності СС2, а
також тільки об'єкти класу СС1, які за сукупними показниками перевищують
рівень СС1, але не перевищують рівень класу СС2, і такі об’єкти будівництва
знаходяться в обласних центрах (крім міст Полтава, Запоріжжя, Хмельницький)
та в інших містах з населенням більше 50 тис. осіб, яким передані
повноваження з держархбудконтролю, потрібно звертатися до місцевих органів

42
держархбудконтролю. Теж стосується міст з населенням менше 50 тис. осіб,

повноваження яким із здійснення держархбудконтролю були передані до 10
червня 2017 року.
Отже, для наведеного кола об’єктів будівництва теж нічого не змінилося.
Щодо всіх інших об’єктів будівництва право на виконання будівельних
робіт набувається в центральному органі виконавчої влади (ЦОВВ), що реалізує
державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю
та нагляду. Донедавна таким ЦОВВ була Державна архітектурно-будівельна
інспекція України, яка ліквідована постановою 218. Одночасно цією ж
постановою утворена Державна сервісна служба містобудування України (
Держсервісбуд ) як центральний орган виконавчої влади та затверджено
положення про Держсервісбуд.
Пунктом 4 постанови 218 встановлено, що ДАБІ продовжує здійснювати
повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення
Держсервісбуду. Для синхронізації повноважень Держсервісбуду та
ліквідованої ДАБІ, яка фактично буде виконувати функції Держсервісбуду до
початку його повноцінного функціонування, затверджено нову редакцію
положення про ДАБІ. Але (увага!!!) постановою 219. Порівняйте:
Положення про Держсервісбуд Нове положення про ДАБІ

(постанова 218) (постанова 219)
3. Основним завданням 3. Основним завданням

Держсервісбуду є: Держархбудінспекції є:
1) реалізація державної політики з реалізація державної політики з
питань державного архітектурно- питань державного архітектурно-
будівельного контролю та нагляду в будівельного контролю та нагляду, а
частині надання (отримання, саме:
реєстрації), відмови у видачі чи
анулювання (скасування) документів,
що дають право на виконання
підготовчих та будівельних робіт,
прийняття в експлуатацію закінчених
43
будівництвом об’єктів;
2) внесення на розгляд Міністра підготовка і внесення на розгляд
пропозицій щодо забезпечення Міністра пропозицій щодо
формування державної політики з забезпечення формування державної
питань, що належать до компетенції політики з питань, що належать до
Держсервісбуду; компетенції Держархбудінспекції;
3) виконання дозвільних та виконання дозвільних та
реєстраційних функцій у будівництві у реєстраційних функцій у будівництві у
визначених законодавством випадках визначених законодавством випадках.
Отже, допоки у якийсь спосіб не буде оголошено про офіційний початок

роботи Держсервісбуду – все залишається незмінним у тому плані, що питання
набуття права на виконання будівельних робіт розглядаються ДАБІ та її
територіальними органами. Однак спосіб подання і розгляду документів
помітно змінився, детальніше про це нижче, при розгляді процедурних питань.
Для допитливих, які звернули увагу на те, що з повноважень і ДАБІ і
нового Держсервісбуду вилучені функції контролю і нагляду. Так воно і є. Цими
питаннями буде займатися новий ЦОВВ - Державна інспекція містобудування
України (ДІМ), яка утворена постановою 219. Цією ж постановою
затверджено і положення про ДІМ. А ще пунктом 3 постанови 219 зупинено
дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 “ Про
затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного
контролю ” до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції
містобудування. Треба розуміти, певний час перевірки об’єктів будівництва не
здійснюватимуться. Більш детально поговоримо в окремій публікації.
ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ.
Тобто питання, пов’язані зі складом і змістом матеріалів, які подаються
для набуття права на виконання будівельних робіт.
Зміни є і не прості. Постановою 218 внесені зміни до Порядку виконання
підготовчих та будівельних робіт (далі – Порядок), затвердженого постановою

44
Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 ―Деякі питання

виконання підготовчих і будівельних робіт‖. Спробуємо розібратися з
основними.
Перше, що хочеться сказати – нарешті «лід тронувся». У попередніх
публікаціях вже доводилося звертати увагу на дублювання дозвільних і
контрольних процедур (див. публікацію «Коли здійснюється державний
контроль за об’єктом будівництва?»
https://bbp.net.ua/issues05/tproduct/160873791-265467789097-koli-
zdisnyutsya-derzhavnii-kontrol-za-o.
Лише декілька цитат:
«Дилема. Якщо орган держархбудконтролю видав дозвіл, значить всі
зазначені вимоги у проекті виконані. І виявлення такого порушення просто
неможливе, інакше виходить, що видано з порушенням законодавства вже сам
дозвіл.
А за умови видачі дозволу на виконання будівельних робіт у повній
відповідності із встановленим порядком – для такого порушення і, відповідно,
штрафної санкції просто не існує місця у часі і просторі. Тобто, свого роду
санкцією є відмова у видачі дозволу.
Здається, відповідь, як завжди, десь посередині. Звичайно, підтверджувати
відповідність поданої проектної документації вимогам законодавства у
повному обсязі орган держархбудконтролю навряд чи може – для цього у нього
немає ні фахівців відповідної кваліфікації та спеціалізації, ні фізичного часу.
Але повинен гарантувати дотримання ключових параметрів чи показників
проекту. Все інше на совісті і відповідальності проектувальників і експертних
організацій. Про яку вони самі постійно і виголошують.
Які параметри проекту віднести до ключових? Звичайно має бути
загальногалузева дискусія. Принаймні, дотримання вихідних даних на
проектування, як і формування самих вихідних даних, включаючи відповідність
містобудівних умов і обмежень вимогам законодавства та містобудівній
документації на місцевому рівні, серед питань перевірки має бути.»

45
Думається, що загальногалузева дискусія ще попереду, але перший крок

зроблено. Зокрема, виокремлено частину проектної документації, яка подається
для видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Порівняємо:
Порівняння складу документів для отримання дозволу на виконання
будівельних робіт
Попередній Новий
1. Копія документа, що посвідчує 1. Витяг (витяги) з Державного реєстру

право власності чи користування речових прав на нерухоме майно щодо наявного
земельною ділянкою, або копія договору права власності або землекористування
суперфіцію. земельною ділянкою (земельними ділянками)
(крім випадків, визначених пунктом 7 Порядку
виконання підготовчих та будівельних робіт,
затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466
“Деякі питання виконання підготовчих і
будівельних робіт”)
2. Копія розпорядчого документа

щодо комплексної реконструкції
кварталів (мікрорайонів) застарілого
житлового фонду у разі здійснення
комплексної реконструкції кварталів
(мікрорайонів) застарілого житлового
фонду на замовлення органів державної Не передбачено
влади чи органів місцевого
самоврядування на відповідних землях
державної чи комунальної власності
(замість копії документа, що посвідчує
право власності чи користування
земельною ділянкою).
3. Проектна документація на 4. Частина проектної документації у складі:

будівництво, розроблена та затверджена 1) для нового будівництва, капітального
в установленому законодавством
ремонту та реконструкції:
порядку:
 містобудівних умов та обмежень або листа
- пояснювальна записка;
уповноваженого органу містобудування та
архітектури про те, що для проектування
даного об’єкта будівництва містобудівні
умови та обмеження не надаються;
 технічних умов щодо теплопостачання або

46
листа розробника проекту про відсутність

потреби;
 технічних умов щодо водопостачання та
водовідведення або листа розробника
проекту про відсутність потреби;
 технічних умов щодо електропостачання або
потреби;
 технічних умов щодо газопостачання або
потреби;
 розрахунку класу наслідків
(відповідальності) та категорії складності;
2) для об’єктів реставрації:
 реставраційного завдання;
 технічних умов щодо теплопостачання або
потреби;
 технічних умов щодо водопостачання та
водовідведення або листа розробника
проекту про відсутність потреби;
 технічних умов щодо електропостачання або
потреби;
 технічних умов щодо газопостачання або
потреби;
 розрахунку класу наслідків
(відповідальності) та категорії складності
(???)
 витягу з протоколу засідання відповідної
науково-методичної або консультативної
ради про узгодження принципових рішень.
- основні креслення; 1) для нового будівництва, капітального

ремонту та реконструкції:
генерального плану на топографічній основі
масштабом 1:500 або 1:1000;
плану трас зовнішніх інженерних мереж та
комунікацій масштабом 1:2 000;
планів поверхів, фасадів масштабом 1:50,
1:100 або 1:200 (для будівель);

47
2) для об’єктів реставрації:

ситуаційного плану розташування пам’ятки
в планувальній структурі населеного пункту
масштабом 1:2000, 1:5000 або 1:10000;
генерального плану ділянки проектування на
топографічній основі масштабом 1:500 або
1:1000;
схеми напрямків трас інженерних мереж на
топографічній основі масштабом 1:2000 (у разі
потреби);
схеми вертикального планування масштабом
1:200 або 1:500 (у разі потреби);
планів поверхів, фасадів масштабом 1:50,
1:100 або 1:200 (для будівель);
- звіт за результатами експертизи 5. Експертний звіт щодо розгляду проектної

проекту будівництва або його документації.
засвідчена у встановленому законом
порядку копія (у тому числі звіт
щодо розгляду проекту будівництва на
стадії проектування, що передбачає
розподіл її за чергами);
- - наказ (розпорядження, рішення) 6. Фотокопія розпорядчого документа (рішення,

замовника про затвердження розпорядження, наказ) замовника про
проектної документації. затвердження проектної документації,
завірена замовником, або лист фізичної особи —
замовника.
4. Копія документа, що посвідчує 2. Витяг (витяги) з Державного реєстру речових

право власності на будинок чи прав на нерухоме майно щодо будівель і
споруду, або згода його власника, інженерних споруд, які реконструюються,
засвідчена у встановленому піддаються капітальному ремонту чи
законодавством порядку, на проведення реставрації.
будівельних робіт у разі здійснення
реконструкції, реставрації, капітального
ремонту.
3. Нотаріально завірена згода власника

(власників) будівлі (будівель), інженерної
споруди на проведення будівельних робіт у разі

48
здійснення не власником будівель і інженерних

споруд їх реконструкції, реставрації,
капітального ремонту
5. Копії документів про призначення: 8. Фотокопія розпорядчого документа (рішення,

розпорядження, наказ) про призначення осіб, які
осіб, які здійснюють авторський здійснюють авторський нагляд, завірена
нагляд; замовником.
осіб, які здійснюють технічний нагляд; 9. Фотокопія договору підряду на здійснення

технічного нагляду та/або фотокопія
розпорядчого документа (рішення,
розпорядження, наказ) замовника про
призначення осіб, які здійснюють технічний
нагляд, завірена замовником.
відповідальних виконавців робіт 7. Фотокопія договору підряду (генерального

підряду) на виконання будівельних робіт,
завірена замовником.
6. Інформація про ліцензію, що дає право

на виконання будівельних робіт, та
кваліфікаційні сертифікати.
Не передбачено
7. Засвідчені у встановленому Визначено окремо.

порядку копії документів, що
підтверджують зміну даних до виданого
дозволу
8. Результати оцінки впливу на 10. Оцінка впливу на довкілля (у разі

довкілля у випадках, визначених потреби).
Законом України ―Про оцінку впливу на
довкілля‖.
Що відразу кидається в очі:

49
1. Подання обмеженого обсягу (частини) проектної документації. З

складу пояснювальної записки, визначеної додатками Д і Е ДБН А.2.2-3:2014
«Склад та зміст проектної документації на будівництво», фактично подається
тільки частина вихідних даних (містобудівні умови та обмеження, технічні
умови), а також розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії
складності (???). Чому не подається завдання на проектування, яке теж є
складовою вихідних даних, і для яких випадків використовується категорія
складності, скасована з 10 червня 2017 року?
2. Теж саме щодо подання лише декількох основних креслень.
3. Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання
містобудівної діяльності» пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно
до Закону України "Про охорону культурної спадщини", віднесені до класу
СС3. Розрахунок класу наслідків у цьому випадку виявляється зайвим.
4. Відсутність документів про призначення відповідальних виконавців
робіт та наявність ліцензії, що дає право на виконання будівельних робіт.
Натомість подається фотокопія договору підряду (генерального підряду) на
виконання будівельних робіт, завірена замовником.
ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ.
Подання документів. Найголовніше тут – усунення будь-якого прямого
контакту замовників з органами держархбудконтролю всіх рівнів.
Подання документів. необхідних для набуття права на виконання
будівельних робіт здійснюється трьома способами:
1. через центр надання адміністративних послуг (у цьому випадку
адміністратор центру надання адміністративних послуг вносить
відомості, необхідні для отримання адміністративних послуг у сфері
будівництва, до Порталу електронної системи засобами програмного
забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг);
2. через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного
забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;
3. заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом
вкладення до центру надання адміністративних послуг.

50
Що стосується повідомлень про підготовчі та будівельні роботи та змін до

них, то інших змін не відбулося.
Змінами, визначено, що під час подання документів через центр надання
адміністративних послуг повноту поданих документів перевіряє посадова особа
такого центру згідно з переліком, зазначеним у чек-листі за встановленою
формою та у разі виявлення неповного пакета документів повертає замовнику
(його уповноваженій особі) заяву з доданими до неї документами. Логічно, що
це має бути як у першому, так і третьому випадках.
І якщо все нормально (це вже стосується тільки третього випадку) центр
надання адміністративних послуг протягом одного робочого дня забезпечує
передачу заяви та доданих до неї документів згідно з описом вкладення до
відповідного територіального органу Держсервісбуду (як уже зазначалося, поки
що ДАБІ).
Треба розуміти, що якщо повноваження щодо видачі дозволів передані
місцевому органу держархбудконтролю – то передача заяви та доданих до неї
документів згідно з описом вкладення здійснюється до відповідного місцевого
органу.
Далі, органу держархбудконтролю відводиться 5 робочих днів з дня
реєстрації заяви для прийняття рішення про надання дозволу або відмову у його
видачі.
Але якщо розгляд заяви здійснює Держсервісбуд (а поки що ДАБІ), то
додається ще один робочий день для сканування територіальним органом
поданих документів та підготовку службової записки щодо автентичності
сканованих документів тим, що отримані в паперовому вигляді та передані
центром надання адміністративних послуг згідно з описом вкладення, та
передачі сканованих документів до апарату Держсервісбуду засобами
електронного зв’язку.
Подальший розгляд поданих документів жорстко унормовано.
Переконаний, що у всіх випадках це не спрацює (бо «теория суха, а древо
жизни зеленеет»), але з чогось потрібно починати.
У позитивному плані слід відмітити запровадження фіксації і
документалізації розгляду заяви в органі державного архітектурно-

51
будівельного контролю на основі чек-листа, за формою згідно з додатком 93 до

цього Порядку (для об’єктів нового будівництва, капітального ремонту та
реконструкції) або додатком 94 до цього Порядку (для об’єктів реставрації).
Такий чек-листа заповнюється і підписується конкретною посадовою особою із
зазначенням дати розгляду. Не виключено, що його зміст може стати підставою
для застосування встановленої з 1 березня цього року адміністративної
відповідальності у вигляді штрафу від 3 400 до 6 800 грн (нова стаття 166-27
Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення
законодавства у сфері надання адміністративних послуг»). Ось перший чек-
лист.
Додаток 93
до Порядку
ЧЕК-ЛИСТ
перевірки посадовою особою Держсервісбуду документів для
отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт
для нового будівництва, реконструкції та капітального
ремонту об’єкта будівництва
Поряд-
ковий Показник Не потребує Відповідає Не відповідає
номер
1. Цільове призначення земельної Х
ділянки
2. Звіт за результатами проведеної Х
експертизи без зауважень*
3. Відсоток забудови земельної ділянки Х
4. Збереження охоронних зон (у разі
потреби):
зони приаеродромної території
зони потенційно небезпечних

об’єктів лінійної частини
магістральних продуктопроводів
заборонних зон електромереж
санітарно-захисної зони
природоохоронної зони

52
зон потенційно небезпечних об’єктів

2 класу
охоронної зони об’єктів культурної
спадщини
зони історичних ареалів міст
5. Забезпеченість об’єктами
благоустрою:
дитячими майданчиками
зонами відпочинку
паркувальними майданчиками
6. Обмеження висоти
7. Чинність ліцензії/сертифіката Х
відповідального виконавця робіт та
її/його відповідність класу наслідків
об’єкта будівництва
8. Чинність сертифіката архітектора та Х
його відповідність класу наслідків
об’єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у
разі потреби)
9. Чинність сертифіката інженера- Х
проектувальника та його
відповідність класу наслідків об’єкта
будівництва (СС2 чи СС3) (у разі
потреби)
10. Чинність сертифіката інженера Х
технічного нагляду та його
відповідність класу наслідків об’єкта
будівництва (СС2 чи СС3)
_______________________ _______________ ___________________

(дата) (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові (за
наявності) посадової особи)
У цій публікації не будемо аналізувати процес заповнення цього чек-

листа та чи достатньо поданих матеріалів та інформації з державних реєстрів
для відповіді на всі питання, зазначені у ньому. Ще зарано.

53
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п’яти

робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або
відмову у його видачі (знову позитив – до цього на ці питання відводилося
десять робочих днів)
Орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає на
адресу електронної пошти замовника будівництва скановану копію виданого
дозволу не пізніше одного робочого дня з дати прийняття такого рішення.
(треба розуміти, що дозвіл все ж виготовляється у паперовому вигляді, інакше
що ж сканувати? Але чи видається замовнику за його зверненням – варто б
уточнити).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує
архівування та зберігання поданого пакета документів, а територіальні органи
Держсервісбуду — зберігання поданого пакета документів до передачі до
відповідного територіального органу ДІМ.
Суттєво переформатовано підстави для відмови у видачі дозволу. Тепер
це:
 невідповідність цільового призначення земельної ділянки;
 наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та
обмежень забудови земельної ділянки, зокрема:
 дотримання вимог висотності (блакитна лінія),
 щільності населення,
 планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної
спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови,
зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного
культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх
використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду,
прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони),
 дотримання охоронних зон об’єктів інженерно-транспортної
інфраструктури та об’єктів підвищеної небезпеки (червоні та жовті
лінії),
 а також зелених насаджень (зелена лінія).‖

54
Можна було б сказати «Долгие продолжительные аплодисменты». Не

знаю, чи всі аплодують. Якби кількість позапланових перевірок ще більш не
зросла.
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних
робіт може бути розглянуто в адміністративному порядку Мінрегіоном (до
цього могло бути розглянуто у порядку нагляду ДАБІ) або оскаржено до суду.
Порядок розгляду таких рішень Мінрегіоном визначається Кабінетом
Міністрів України. Отже треба чекати відповідної урядової постанови.

55
Вітроенергоефективні висотні будівлі –

взаємодія будівлі з вітровими
потоками як напрямок
енергозбереження
В результаті дії Сонця в атмосфері постійно рухаються вітрові потоки,
що мають подвійний вплив на висотні будівлі -
сила вітру впливає на несучу здатність їх
конструкції при цьому може
використовуватись як відновлювальний
енергетичний ресурс. Аналізуючи питання
взаємодії висотної будівлі з вітровими
потоками є змога знайти нові шляхи для
вирішення задач енергозбереження та
енергоефективності.
Енергетична проблема, що постала перед
людством в ХХІ сторіччі пов’язана із зменшенням
природних ресурсів та зростанням кількості
Ольга Кривенко.
населення. У зв'язку із ущільненням забудови міст
Архітектор, кандидат – мегаполісів по всьому світу триває активне
технічних наук, доцент впровадження в «тканину» міста не тільки
кафедри архітектурних
багатоповерхових будівель, а і висотних будівель
конструкцій КНУБА
(вище 75м) [1].
Однією з особливостей експлуатації висотних
будівель є їх високе енергоспоживання. Витрати енергії на утримання одного
об'єкту, можна порівняти з потребами невеликого міста. Наприклад, 109
поверхова будівля «СірсТауер» в Чикаго (440 м): система його
енергопостачання може обслужити місто з населенням 147 тис. чоловік, а за
допомогою комплексу кондиціонування - 6000 будинків на одну родину. Для
зменшення енергетичного навантаження в сучасних висотних будівлях
розпочато інтегрування в їх енергетичне забезпечення практично всіх видів
альтернативної енергетики (сонячної, вітрової, геотермальної та інше).
Розглянемо більш детально взаємодію висотних будівель з вітровими
56
потоками при вирішенні питань енергозбереження та енергоефективності
висотних будівель.
Підвищення аеродинамічних та конструктивних характеристик
висотних будівель. При вітрових навантаженнях в висотних будівлях
утворюються деформації і різні комплексні форми руху (вигин, зрушення на
різних рівнях споруди, перекидання, нахил, переломлення, кручення,
коливання та інше). Потужні вітрові завихрення можуть створювати
коливання як при 4-5 бальному землетрусі. Виникає потреба у збільшенні
міцності та стійкості конструкцій, а відповідно і збільшенні витрат
будівельних матеріалів та конструкцій. Засобами зменшення негативного
впливу тиску вітру на поверхню та несучі конструкції висотних будівель є:
- пошук оптимальної аеродинамічної форми висотної будівлі при
проектуванні для зменшення тиску вітру (рис. 1 );
Рис. 1 Аеродинамічна форма висотної

будівлі . Вітер створює завихрення і з
більшою силою тисне на прямокутну
будівлю (зліва), але вільно обтікає
округлу форму (праворуч) ( хмарочос 30
Saint Mary Axe, арх. Норман Фостер,
Лондон, Великобританія.
- розташування висотної будівлі у просторі з урахуванням переважних

напряму та швидкості вітрів на місцевості, що значно впливає на
температурний режим навколо та всередині будівлі (рис.2 );
Рис. 2. Схема плану повітряних потоків навколо

висотної будівлі Commerzbank, арх. Норман Фостер,
Франкфурт – на Майні, Німеччина [2] . Обтічна
форма будівлі Commerzbank та її правильна орієнтація
відносно напрямів переважаючих вітрів мінімізує опір
вітру та тепловтрати (тільки 1/3 будівлі орієнтовано до
вітряної сторони).

57
- оптимізація конструктивних рішень висотної будівлі, які здатні з більшою
ефективністю долати вітрові (горизонтальні) навантаження (рис.3 ).
Інтегрування відновлювальної енергії вітрових потоків в систему
енергозабезпечення висотних будівель.
На початку ХХІ століття з’явились перші висотні будівлі з
інтегрованими вітровими турбінами, які здатні задовольнити власні потреби
енергоспоживання (див. таблицю нижче). Доцільність розміщення вітрових
генераторів в висотних будівлях обгруновується тим, що швидкість вітру
Рис.3 Оптимізація конструктивних рішень

вітроенергоефективних висотних будівель.
В висотній будівлі The Hearst Tower, Нью–Йорк використання

системи «Diagrid» - діагональної каркасної системи
дозволило більш ефективно долати як вертикальні так і
горизонтальні навантаження в порівнянні з традиційною
каркасною системою, економити на матеріалах до 20%, а
також збільшити доступ природного світла в будівлю за
рахунок зменшення кількості зовнішніх сталевих балок.
збільшується з висотою та зростає повторюваність енергетично корисного

вітру (на 10-20 м повторюваність становить 25 - 30%, на 200 метровій висоті
повторюваність вітру досягає свого максимуму і становить 80 - 98%). При
цьому розміщення технічних отворів з вітровими генераторами по висоті
будівлі дозволяє зменшити тиск вітру на її конструкції.
При інтегруванні вітрових генераторів в будівлю необхідно враховувати
появу негативних факторів (турбулентність, аеродинамічні та механічні
шуми, низькочастотні вібрації). Для їх зменшення слід застосовувати
амортизацію в несучих конструкціях вітроелектричних установок, уникати
суміжного розташування приміщень з вітряною установкою та приміщень з
постійним перебуванням людей, застосовувати вітрові генератори з
вертикальною віссю, які характеризуються відсутністю вібрацій, шуму та
інше.

58
Таблиця. Приклади рішень інтегрування вітрових генераторів.
«Bahrain World Trade Center», м. Манама

(Бахрейн), 2008 р., арх. бюро «Еткінс», висота –
240м (50 поверхів).
Комплекс з двох веж, об'єднаних трьома

повітряними мостами, із закріпленими на них
вітровими генераторами ( діаметром 29 м,
сумарною потужністю 1,1-1,3 ГВт / год. на рік).
Форма будівель посилює і направляє вітер, що
приходить по тунелю між вежами під кутом в 45º
до центральної осі та створює вітровий потік,
перпендикулярний до турбін, збільшуючи їх
потенційні можливості щодо вироблення
електроенергіі.
«Pearl River Tower», м. Гуанчжоу (Китай), 2011р.,

арх. Gordon Gill, висота 310м.
В хмарочосі на рівні першої та другої третини

будівлі розташовані технічні поверхи з наскрізними
горизонтальними каналами, де розміщені вітрові
турбіни вертикального типу. Коефіцієнт корисної дії
інтегрованих вітрових генераторів перевищує
коефіцієнт корисної дії автономних вітрових
генераторів в 15-кратному розмірі.
«Strata SE1», м. Лондон, (Великобританія), арх.

бюро Flanagan Lawrence, 2010р., 148 м. Хмарочос
схожий на циліндр зі скошеною стороною і
верхівкою: де розміщено три вітрові турбіни, з 5
лопастями (замість 3), чим зменшено рівень шуму
та вібрацій. Вітрогенератори покривають 8% потреб
будівлі в електроенергії. Цього вистачає на роботу
трьох швидкісних ліфтів, автоматизованої системи
миття фасадів, освітлення та опалення всіх
загальних зон будівлі і парковки.

59
Застосування енергоефективних рішень пасивного природного
повітрообміну в висотних будівлях.
Потреба у використанні механічних систем повітрообміну та
кондиціювання в висотних будівлях для забезпечення вимог мікроклімату
приміщень призводить до суттєвого зростання енергоспоживання. Це
спонукає до пошуку сучасних енергоефективних рішень, що базуються на
природних законах і явищах.
Відомо, що природна система вентиляції працює під дією гравітаційного
тиску і вітрового впливу на будівлю. В висотній будівлі для покращення
показників природної вентиляції є можливість використовувати: різницю
температур всередині та зовні приміщення, а також на різній висоті будівлі;
зростання швидкості вітру, гравітаційного тиску з висотою.
В природі відомий приклад застосування природного повітрообміну в
термітниках – природних хмарочосах висота наземної частини яких досягає
8 метрів. Для забезпечення необхідних для життєдіяльності комах
параметрів мікроклімату завдяки унікальній конструкції термітника
відбувається процес пасивного повітрообміну. В зовнішньому панцирі
термітника прокладено безліч вентиляційних каналів, по яких проходить
охолоджене повітря з глибини землі в висотні будівлі.
Сучасний аналог такого рішення - конструкції подвійних фасадних систем,
що мають «буферну зону», ширина якої може бути до 2 метрів. Взимку
«буферна зона» перешкоджає виходу тепла назовні, а влітку накопичене за
ніч холодне повітря перерозподіляється по всій будівлі. Така система може
знижувати витрати енергії майже на третину. Крім того, подвійний
вентильований фасад з регульованими зовнішніми огородженнями та
повітряними клапанами, забезпечує зменшення і регулювання різниці тиску
по обидві сторони огорожі при великій швидкості вітру в умовах висотного
будівництва. (рис.4).

60
Рис.4 Схема розподілу повітря через «буферну

зону» подвійного фасаду в висотній будівлі
Для організації пасивного кондиціонування та провітрювання у висотних

будівлях, крім вентильованих фасадних систем, використовуються атріуми,
які працюють за рахунок ефекту аеродинамічної труби
В Україні прикладом запровадження новітніх рішень по проектуванню
вітроенергетичної висотної будівлі є робота над науковим проектом
«Біотектон», що ведеться викладачами та студентами КНУБА разом з
автором ідеї архітектором О.І. Лазаревим. «Біотектон» - надвисотна споруда
висотою в 1000 метрів, в об’ємно-просторову форму якої закладено
тектонічна форма стебла пшениці – багатоярусна, багатофункціональна
структура, що дозволяє ефективно долати вітрові навантаження [3]. Для
зменшення енергоспоживання «Біотектона» використані прийоми пасивного
повітрообміну та вітроенергетичні установки для отримання енергії. При
зацікавленості читачів інформація щодо проектування «Біотектона» може
бути розглянута більш детально.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Містобудівна концепція розміщення висотних будинків і споруд в
Києві на період до 2020 р. – К.:УАА, 2007. – 25 с.

61
2. Табунщиков Ю.А. Эффективность использования энергии в
энергоэффективном здании: высотное здание «Commerzbank». – К.,
2005. – Спецвыпуск «Архитектор. – С.26-33.
3. Кривенко О.В. , О.Цой, І. Ґава. Формоутворення висотних будівель при
інтегруванні в їх систему забезпечення енергії вітру// Технічна
естетика і дизайн, вип. 13, КНУБА, К.- 2017, с.75-80.

62
Енергоефективність будівель. Досвід і практика
(рубрика О.Горбатовського)
УКРАИНА – “ЗЕЛЕНАЯ” СТРАНА.
Совсем недавно Министерство энергетики и защиты окружающей среды

Украины представило проект Концепции “зеленого” энергетического перехода
Украины до 2050 года. Разработка такого важного документа напрямую связана
с принципиально новым подходом к развитию мировой энергетики в условиях
глобальных изменений климата и необходимостью обеспечения стабильного
развития экономики страны.
Климатические изменения уже оказывают негативное влияние, которое в
дальнейшем будет только усиливаться без принятия соответствующих мер,
практически на все сферы жизнедеятельности страны и населения - здоровье
людей, плодородие почв, водоснабжение, безаварийную работу предприятий,
транспорта, систем электро- и теплоснабжения. Концепция как раз и
определяет основные направления противодействия такому негативному
влиянию, а также пути вывода экономики страны на нулевую зависимость от
климатических изменений. Она разработана с учетом требований
международных соглашений, ратифицированных нашей страной (Рамковая
Конвенция ООН по изменению климата, Киотский протокол, Парижское
соглашение), а также рекомендаций межправительственных и международных
организаций, которые работают в области противодействия климатическим
изменениям. При этом основные цели “зеленого” энергетического перехода –
обеспечение энергонезависимости страны, с устойчивым производством и
потреблением энергии, климатически нейтральной экономикой (до 2070 г.).
Изменения климата в первую очередь связаны с чрезмерными выбросами
парниковых газов, поэтому главное внимание в Концепции уделяется
направлениям их сокращения (для этого используется такое понятие как
“декарбонизация”- удаление углерода и его наиболее агрессивной
составляющей СО2). Рассматриваются меры по декарбонизации экономики в
целом, а также энергетики, жилых и нежилых зданий, промышленности,
транспорта. При этом два направления являются приоритетными:
- повышение энергоэффективности и энергосбережение;
- широкое развитие возобновляемых источников энергии.
63
Именно эти два направления являются ключевыми для достижения

основных целей “зеленого” энергетического перехода. Внедрение
энергоэффективных технологий и оборудования в промышленности и
энергетике, энергоэффективные здания, энергоэффективный транспорт, как
свидетельствует опыт технологически развитых стран, позволяют в разы
сократить энергопотребление, а возобновляемые источники энергии (солнечная
энергия, ветроэнергетика) полностью исключают выбросы парниковых газов в
атмосферу. Природный потенциал Украины в части возобновляемой
энергетики довольно значительный и позволяет до 2050 года обеспечить около
70% всей вырабатываемой электроэнергии.
Значительное внимание Концепцией уделяется необходимости
модернизации систем теплообеспечения за счет широкого использования
когенерационных установок, работающих на биомассе и биогазе,
геотермальных установок, тепловых насосов. Для совершенствования систем
централизованного теплоснабжения предлагается широко использовать
возобновляемые источники энергии. В части повышения энергоэффективности
существующих зданий предполагается провести их широкомасштабную
термомодернизацию с доведением теплопотребления до среднеевропейского
уровня, при новом строительстве – расширить возведение зданий по стандарту
“пассивный дом” с нулевым (или близким к этому) теплопотреблением.
Предлагаются также меры по сопровождению реализации основных
целей Концепции: развитию научных исследований в климатической сфере,
поддержки инноваций и стартапов, усилению связей науки и бизнеса,
обеспечению инвестиций и финансирования, организации информационной
компании и коммуникаций.
Цель, поставленная в Концепции, исходя из энергетического и
экономического состояния нашей страны, довольно амбициозная. Достижима
ли она – ответ можно найти проанализировав опыт Дании, которая поставила
перед собой цель стать самой “зеленой” страной в мире к 2035 году.
Согласно энергетической стратегии, которая реализуется в Дании, к 2035
году страна предполагает полностью отказаться от использования
углеводородного сырья в энергетике и выработку электрической и тепловой
энергии обеспечивать только за счет возобновляемых источников энергии. На

64
сегодняшний день 50% электроэнергии в стране вырабатывается на основе

ветроэнергетики, еще 20% - за счет биогаза и биомассы. За последние 30 лет
ВВП в Дании вырос на 80%, а энергопотребление и выбросы СО2 остались на
прежнем уровне. Такие результаты стали возможны благодаря
последовательной работе по повышению энергоэффективности во всех сферах
экономики и по этому показателю Дания является бесспорным лидером среди
развитых стран. На энергоэффективность вкладываются значительные
инвестиции, многие проекты реализуются на условиях государственно-
частного партнерства. Благодаря этому за последние 8 лет вдвое сократилось
энергопотребление во многих отраслях промышленности, на транспорте, а
главное – жилищно-коммунальной сфере, так как здесь потребляется
наибольшее количество тепловой и электрической энергии.
Развитие “зеленого” направления датчане связывают не только с
необходимостью противодействия климатическим изменениям и улучшением
климата в Европе и мире, что, бесспорно, для них является приоритетом №1.
Среди других приоритетов: сведение до минимума зависимости от импорта
энергоресурсов и обеспечение энергетической независимости страны, создание
новых рабочих мест, расширение экспорта “зеленых” технологий и
оборудования.
В целом опыт Дании в развитии “зеленого” направления в экономике и
уже имеющиеся результаты свидетельствует о том, что поставленные цели
реальны и достижимы. Многие страны идут таким же путем и это является
запорукой того, что влияние глобальных климатических изменений на
жизнедеятельность человечества будут минимизированы. Украина – не
исключение. У нас есть все предпосылки для того, чтобы стать “зеленой”
страной, не зависящей от изменений климата, с энергонезависимой экономикой
и стабильным энергопотреблением. Для этого Концепция должна получить
дальнейшее развитие в соответствующих Законах и подзаконных актах, а
государство, бизнес и население активно работать в этом направлении ради
будущего наших детей и страны.

65

Випуск 5-2020

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Випуск 5-2020

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Випуск 5-2020

ЗМІСТ ВИПУСКУ СТОР.

Деякі питання забудови земельних ділянок з

Коментар до випуску 5-2020

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

Принципово новим не лише у системі договірних відносин, але й у

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

МІ Ж ДЕР Ж А ВН А ГІЛ Ь ДІЯ І Н ЖЕ Н ЕРІ В- КО Н СУ ЛЬ ТА Н ТІ В

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

Про назву і структуру об’єкта

Пізніше надійшло звернення від іншого респондента з більш конкретним

Почнемо з теорії і спробуємо сформулювати проблему у загальному

відповідальності СС1, які за сукупними показниками не

Нагадаємо: черга будівництва - визначена проектною документацією

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

сакраментальне питання – за якою схемою набувається право на виконання

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

Головна умова для цього - на таку чергу наявна розроблена і затверджена

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

Не можна не спрогнозувати, враховуючи креативність забудовників, і

Об’єкт будівництва – споруда або її частина.

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

Підводні камені скоріше в організації робіт. Це стосується й першого

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

Деякі питання забудови земельних

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

господарські будівлі і споруди, необхідні для забезпечення проживання,

* Чергова колізія. У Законі максимальна площа за будівельним паспортом

На жаль вищенаведене формулювання таке, що дозволяє розглядати

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

дачних і садових земельних ділянок при новому будівництві обов’язково

 скласти і надіслати відповідному органу держархбудконтролю

Мало того, спеціально уповноваженим органом з питань містобудування

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

споруд, з урахуванням того, що згідно з Класифікацією видів цільового

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

А в розділі, присвяченому садибній забудові (пункти 6.1.30 – 6.1.42),

Не надто категорично, але зачепитися можна.

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

самий гараж, у якому зберігати матеріали та інструмент, допоки не буде

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

Актуальні питання перехідного періоду

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

За результатами опрацювання вищезазначених звернень та проведеної

1. Щодо відновлення можливості здійснення державного

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

населених пунктів, у тому числі обласних міст (Запоріжжя,

2. Щодо органу, який здійснює реєстраційні та дозвільні

«Про регулювання містобудівної діяльності» (внесення змін до постанови

3. Щодо роботи Електронного кабінету замовника будівництва

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

внесення інформації, документів, відомостей (даних) до електронного кабінету

ББП (Будівництво без ПРОБЛЕМ) випуск 5-2020

через електронний кабінет, а також надати розробнику зауваження до

що він при цьому має використовувати всі наявні електронні ресурси

_______________ _ _____________