Лабораторна робота №8

Критерій Колмогорова–Смірнова. Застосування ЕОМ з метою порівняння двох

незалежних вибірок.

Завдання

Перевірити ефективність запропонованої методики з використанням критерію

Колмогорова–Смирнова, якщо відомо, що після формувалього експерименту
отримали результати, які занесені у таблицю.

I варіант III варіант

Кількість учнів, які набрали Кількість учнів, які набрали
Шкала дану кількість балів після Шкала дану кількість балів після
балів формуючого експерименту балів формуючого експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ
1-2 3 5 1-2 4 5
2-3 15 11 2-3 18 19
3-4 19 21 3-4 20 22
4-5 25 38 4-5 30 35
5-6 86 85 5-6 95 87
6-7 100 101 6-7 111 112
7-8 110 108 7-8 108 109
8-9 91 88 8-9 88 91
9-10 64 59 9-10 65 61
10-11 20 18 10-11 17 14
11-12 2 1 11-12 1 2
n1=n2= 535 535 n1=n2= 557 557

II варіант IV варіант
Кількість учнів, які набрали Кількість учнів, які набрали
Шкала дану кількість балів після Шкала дану кількість балів після
балів формуючого експерименту балів формуючого експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ
1-2 2 3 1-2 1 2
2-3 13 12 2-3 5 8
3-4 20 19 3-4 14 13
4-5 24 38 4-5 25 24
5-6 86 85 5-6 80 87
6-7 102 101 6-7 97 95
7-8 109 108 7-8 88 90
8-9 92 88 8-9 65 62
9-10 61 59 9-10 45 41
10-11 18 15 10-11 9 7
11-12 3 2 11-12 1 1
n1=n2= 530 530 n1=n2= 430 430
 V варіант VIII варіант
Кількість учнів, які набрали Кількість учнів, які набрали
Шкала дану кількість балів після Шкала дану кількість балів після
балів формуючого експерименту балів формуючого експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ
1-2 1 3 1-2 1 5
2-3 3 25 2-3 12 21
3-4 11 23 3-4 15 35
4-5 28 45 4-5 45 56
5-6 91 112 5-6 78 98
6-7 110 88 6-7 102 101
7-8 95 87 7-8 99 78
8-9 54 37 8-9 87 59
9-10 45 26 9-10 64 53
10-11 12 6 10-11 19 17
11-12 3 1 11-12 3 2
n1=n2= 453 453 n1=n2= 525 525

VI варіант IX варіант
Кількість учнів, які набрали Кількість учнів, які набрали
Шкала дану кількість балів після Шкала дану кількість балів після
балів формуючого експерименту балів формуючого експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ
1-2 1 2 1-2 2 3
2-3 4 24 2-3 23 21
3-4 10 48 3-4 26 31
4-5 25 56 4-5 45 48
5-6 95 123 5-6 78 89
6-7 112 86 6-7 102 99
7-8 96 69 7-8 87 81
8-9 56 37 8-9 78 71
9-10 49 16 9-10 54 55
10-11 15 5 10-11 21 18
11-12 4 1 11-12 2 2
n1=n2= 467 467 n1=n2= 518 518

VII варіант X варіант

Кількість учнів, які набрали Кількість учнів, які набрали
Шкала дану кількість балів після Шкала дану кількість балів після
балів формуючого експерименту балів формуючого експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ
1-2 2 3 1-2 1 2
2-3 5 35 2-3 5 22
3-4 12 52 3-4 15 36
4-5 31 66 4-5 55 88
5-6 99 123 5-6 88 78
6-7 111 98 6-7 102 110
7-8 89 53 7-8 87 65
8-9 59 32 8-9 65 48
9-10 48 9 9-10 53 32
10-11 18 5 10-11 15 5
11-12 3 1 11-12 1 1
n1=n2= 477 477 n1=n2= 487 487

2
 XI варіант XIV варіант
Кількість учнів, які набрали Кількість учнів, які набрали
Шкала дану кількість балів після Шкала дану кількість балів після
балів формуючого експерименту балів формуючого експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ
1-2 1 2 1-2 1 3
2-3 18 21 2-3 4 25
3-4 28 32 3-4 12 56
4-5 75 77 4-5 53 89
5-6 77 78 5-6 97 111
6-7 101 105 6-7 102 112
7-8 78 75 7-8 101 89
8-9 64 59 8-9 89 45
9-10 32 31 9-10 66 28
10-11 12 7 10-11 35 4
11-12 2 1 11-12 3 1
n1=n2= 488 488 n1=n2= 563 563

XII варіант XV варіант

Кількість учнів, які набрали Кількість учнів, які набрали
Шкала дану кількість балів після Шкала дану кількість балів після
балів формуючого експерименту балів формуючого експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ
1-2 1 2 1-2 1 3
2-3 3 23 2-3 9 29
3-4 12 45 3-4 11 45
4-5 35 68 4-5 35 78
5-6 97 111 5-6 59 62
6-7 102 100 6-7 87 89
7-8 89 56 7-8 99 65
8-9 66 45 8-9 75 38
9-10 54 28 9-10 25 8
10-11 21 4 10-11 19 4
11-12 3 1 11-12 2 1
n1=n2= 483 483 n1=n2= 422 422

XIII варіант XVI варіант

Кількість учнів, які набрали Кількість учнів, які набрали
Шкала дану кількість балів після Шкала дану кількість балів після
балів формуючого експерименту балів формуючого експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ
1-2 1 3 1-2 1 3
2-3 12 29 2-3 8 29
3-4 21 45 3-4 10 45
4-5 56 80 4-5 34 77
5-6 65 89 5-6 59 62
6-7 99 106 6-7 87 88
7-8 106 73 7-8 98 64
8-9 78 45 8-9 75 37
9-10 35 26 9-10 25 8
10-11 23 3 10-11 19 4
11-12 4 1 11-12 2 1
n1=n2= 500 500 n1=n2= 418 418

3
 Короткі теоретичні відомості
Критерій Колмогорова–Смирнова
Ми розглянемо лише випадок для вибірок великого об’єму. Критичне значення
статистики визначається за наближеною формулою:
n n
W1   1 2 (6)
n1  n2
де  – квантиль Колмогорова K(), який відповідає вибраному рівню значущості .
Найчастіше використовують  : 0.2  1.07 , 0.1  1.22 , 0.05  1.36 , 0.02  1.52 ,
0.01  1.63 .
При n1=n2=n формула (6) прийме вигляд:
2n
W1   (7)
n
Для використання критерію потрібно визначити значення статистик T1, T2, T3 на
основі значень емпіричних функцій розподілу S1(x) і S2(x).
Статистики критерію обчислюють за формулами:
T1  max S1  S2 ,
T2  max( S1  S2 ) ,
T3  max( S2  S1 ) .

S1   1 , S 2   2 , де f1, f2 – абсолютні частоти відповідно у вибірках №1 і №2, а

f f
n1 n2
 f1 і  f 2 – накопичена частота відповідно у вибірках №1 і №2.
Правило прийняття рішення для двостороннього
критерію Колмогорова–Смирнова
1. Якщо T1>W1-, то нульова гіпотеза H0: F(x)=G(x), тобто функції розподілу
F(x) і G(x) величин X і Y рівні між собою, відхиляється на рівні значущості ,
якщо значення критерію статистики (T1), що спостерігаються, більше
критичного значення цієї статистики W1- і приймається альтернативна
гіпотеза H1: F(x)G(x).
2. Якщо T2>W1-, то нульова гіпотеза H0: F(x)G(x) відхиляється на рівні
значущості , якщо значення критерію статистики (T2), що спостерігаються,
більше критичного значення цієї статистики W1- і приймається
альтернативна гіпотеза H1: F(x)>G(x). Тобто значення X стахостично менше
значень змінної Y.
3. Якщо T3>W1-, то нульова гіпотеза H0: F(x)G(x) відхиляється на рівні
значущості , якщо значення критерію статистики (T3), що спостерігаються,
більше критичного значення цієї статистики W1- і приймається
альтернативна гіпотеза H1: F(x)<G(x). Тобто значення X стахостично більше
значень змінної Y.

4
 Вимоги застосування критерію Колмогорова–Смирнова
Для застосування критерію необхідно виконання наступних вимог:
1) обидві вибірки випадкові;
2) вибірки незалежні і члени кожної з вибірок незалежні між собою;
3) властивість, яка вивчається, має неперервне розподілення в обох сукупностях,
із яких зроблені вибірки;
4) шкала вимірів може бути не нижче за шкалу порядку.

Для вибірок великого об’єму (для n>40 при вибірках однакового об’єму і для
n1>20 або n2>20) застосування критерію можливо тільки при заміні вимоги 4 на
вимогу, що шкала вимірів може бути не нижче за шкалу інтервалів.

Приклад виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота №7
Критерій Колмогорова–Смирнова. Застосування ЕОМ з метою порівняння
двох незалежних вибірок.

Перевірити ефективність запропонованої методики з використанням критерію

Колмогорова–Смирнова, якщо відомо, що після формуючого експерименту
отримали результати, які занесені у таблицю 1 (ліва частина таблиці).
Таблиця 1
Кількість учнів, які
набрали дану Відносна
Абсолютна Накопичена
Шкала кількість балів накопичена
частота частота S2-S1 S1-S2 |S1-S2|
балів після формуючого частота
експерименту

ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ(S1) КГ(S2)
1-2 4 8 4 8 4 8 0,009 0,019 0,009 -0,009 0,009
2-3 14 34 14 34 18 42 0,042 0,099 0,057 -0,057 0,057 T1= 0,167
3-4 49 76 49 76 67 118 0,158 0,278 0,120 -0,120 0,120 T2= 0,000
4-5 98 118 98 118 165 236 0,389 0,557 0,167 -0,167 0,167 T3= 0,167
5-6 119 104 119 104 284 340 0,670 0,802 0,132 -0,132 0,132 0.05= 1,36
6-7 92 55 92 55 376 395 0,887 0,932 0,045 -0,045 0,045 W1-= 0,093
7-8 39 23 39 23 415 418 0,979 0,986 0,007 -0,007 0,007
8-9 9 6 9 6 424 424 1,000 1,000 0,000 0,000 0,000

n1=n2= 424 424

З таблиці 1 маємо T1>Tкритичне (0,167>0,093), тому у відповідності з правилом

прийняття рішення для двостороннього критерію Колмогорова–Смирнова нульова
гіпотеза H0: F(x)=G(x), де F(x) і G(x) функції розподілу ймовірностей величин X і Y у
експериментальних і контрольних групах відхиляється і приймається альтернативна
гіпотеза H1: F(x)G(x). Це означає, що існує відмінність розподілу ймовірностей
величин X і Y у експериментальних і контрольних групах. Аналіз результатів
5
експериментальних даних дозволяє уточнити зроблений висновок: учні, які
навчалися за першим варіантом методики дають стахостично більше вірних
відповідей, тобто перший варіант методики ефективніший за другий. Такий же
висновок одержимо, якщо врахувати, що T3>Tкритичне (див. стор. 2 пункт 3).
Прийнявши до уваги, що в експериментальних класах був введений змінний
фактор – методичні прийоми (при нівелюванні всіх інших факторів), можна
припустити, що саме це і дало можливість досягти кращих результатів. Отже, можна
говорити про одержання експериментального підтвердження висунутої гіпотези.