МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА БОТАНІКИ
Навчальна дисципліна:
«Ботаніка. Систематика судинних рослин»

РЕФЕРАТ

«Латаття біле»

Студентки 1 курсу групи «медики»

денної форми навчання

спеціальності – біологія

Ткач Анастасії Сергіївни

Викладач: канд. біол. наук,

доцент Васильєва Т.В

Одеса-2020
 Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.Систематичне положення………………………………………………………3

2. Особливості зовнішнього вигляду (опис) …………………………………...4

2.1. Вегетативні органи…………………………………………………….4

2.1.1. Коренева система…………………………………………..…4

2.1.2. Стебло……………………………………………………..…..5
2.1.3. Листки…………………………………………………………5

2.2.Генеративні органи………………………………………………….…6

2.2.1.Суцвіття……………………………………………….……….6
2.2.2. Квітка………………………………………………………….6
2.2.3. Плоди та насіння……………………………………...………7

3. Застосування (Використання)………………………………...……………….8

4. Види і сорти………………………………………………………….…………9

5.Цікаві факти……………………………………………………...…………….10

6.Список використаних джерел………………………………………….……..11

 3

Вступ

Латаття біле (мал.1) – багаторічна водна рослина. Його іноді ще називають

водяна лілія. Латаття притягує до себе неповторною красою. Єдина рослина,
яка мільйони років без будь-яких морфологічних змін існує у флорі України.
Зростає у водоймах зі стоячою і повільно проточною водою, глибиною до 2
м. Темно-зелене листя, яке плаває на поверхні води, у вигляді великого
сердечка, прикрашене білою, чарівною квіткою, яка має добре відчутний,
ніжний аромат. Складається квітка латаття з безлічі зовнішніх і внутрішніх
білосніжних пелюсток. Зовнішні пелюстки за своїми розмірами трохи
більші своїх внутрішніх побратимів. В середині квітки знаходиться рильце,
що представляє собою оранжевого кольору коло з вихідними в різні боки
променями.

Мал.1

1. Систематичне положення

За системою APG IV (2016) рослина Латаття біле (Nymphaea alba)

належить до класу Покритонасінні

За системою А.Л. Тахтаджяна всі рослини, що відносяться до сімейства

Лататтєві, - гідрофіти, так як ведуть водний спосіб життя.

Відділ Покритонасінні (Magnoliophyta)

Клас Дводольні (Magnoliópsida)

Порядок Лататтєцвіті (Nymphaeales)

Родина Лататтєві (Nymphaeaceae)

 4

Рід Латаття (Nymphaea)

Вид: Латаття біле (Nymphaea alba) Автор визначення: Ка́рл Лі́нней

2. Особливості зовнішнього вигляду

Водяна рослина; до дна водойми прикріплюється великим міцним

кореневищем товщиною до 10 см, вкритим бурими лусками. Від нього на
поверхню води на довгих черешках піднімаються плаваючі великі цілісні
листки овальної форми з серцевидною основою. Великі красиві квітки сидять
по одній на кінцях довгих бурих квітконіжок, що також відходять від
кореневища. Черешки і квітконіжки дуже міцні й еластичні. Всі частини
квітки розміщуються по спіралі. Віночок з численних білих пелюсток
оточений зеленими (із зовнішнього боку) і білуватими (з внутрішнього)
чашолистками. Пелюстки зменшуються до середини і переходять у численні
тичинки з довгими жовтими пиляками. В центрі квітки — маточка з
оранжевою променистою приймочкою. Квітки на ніч ховаються у воду, але
тільки-но зійде сонце, вони спливають на поверхню у вигляді великих
овальних бутонів, які через деякий час поволі розкриваються у білосніжні
квітки. О 5-6-й годині вечора квітки починають повільно закриватися і
занурюються у воду. Занурення квітки у воду — це пристосування до захисту
від надмірного випромінювання тепла у нічні години, коробочка.

2.1. Вегетативні органи

До вегетативних органів рослини належать: кореневище, листки та стебло

2.1.1. Коренева система

У Латаття білого коренева система – стрижнева (мал.2). Рослина має товсте

та повзуче кореневище, товщиною до 10 сантиметрів, що вкрите бурими
лусками. Коріння білого латаття багаті вмістом крохмалю, білка, цукру,
дубильних, смолистих і гірких речовин, і ефірними маслами і речовиною
алкалоїд, що володіє психоактивною дією, тобто впливає на нервову систему
людини. Саме кореневище покрито залишками листя і черешків. Саме в
кореневищі розташовується система життєдіяльності квітки, яка представляє
собою повітроносні канали. Ці канали доступні для огляду людям навіть зі
слабким зором, так як система необхідна рослині не тільки для забезпечення
дихальних функцій, але і для утримання латаття на поверхні води.
 5

Мал.2

2.1.2. Стебло

Все листя і квітка закріплені на пружному стеблі, яке тягнеться від

підводного кореня до поверхні води. Це стебло таке міцне, що не дозволяє
навіть сильному вітру зірвати латаття зі свого місця.

2.1.3. Листки

Численні плаваючі листя латаття мають круглу форму. Діаметр листя

становить від 15 до 25 сантиметрів. Колір листя може змінюватися, в
залежності від віку рослини. У молодої стадії листя пофарбовані в червоний
колір, а більш дорослому листя набувають цікаву забарвлення: темно-зелену
зверху, і червоно-фіолетову знизу. Центром тяжіння листя вважається місце
прикріплення до листя паростка. 
Листкова пластинка в латаття блискуча, покрита зверху восковим нальотом,
тому не змочується водою. Якщо черешки обірвати, то вони піднімуться на
поверхню водойми і будуть плавати. Якщо лист латаття білого занурити під
воду та подути в черешок, то на поверхні листкової пластинки з’явиться
велика кількість блискучих дрібних бульбашок повітря. Це пояснюється
великою кількістю продихів, що розміщуються на поверхні листка. Їхня
кількість становить біля 11 мільйонів. Їх легко можна побачити під
 6

мікроскопом на тонкому зрізі верхньої шкірки листка. Через ці продихи

атмосферне повітря надходить до стебла, яке розміщується під водою.

Якщо є в наявності лупа з хорошим збільшенням, то можна побачити на зрізі

черешка листка, в кутах повітроносних судин пучки голочок. Вони
оберігають черешки листка від поїдання равликами.

Молоді листки, які ще не досягли поверхні води згорнуті в трубку.

2.2.Генеративні органи

До генеративних органів рослини належать: суцвіття, квітка, плоди та

насіння.

2.2.1.Суцвіття

Суцвіття латаття можуть бути білими, рожевими, жовтими, вишневими,

червоними і персиковими, блакитними і ніжно-фіолетовими. Квіти плавають
на водній поверхні серед круглих, великих листя.

2.2.2. Квітка

Квітки двостатеві, правильні, великі, до 16см у діаметрі. Пелюстки білі

(мал.3), трохи довші за чашолистки, до центру зменшуються і поступово
переходять у тичинки. Багатопелюсткові квіти з округлою основою чашечки.
Тичинок багато, пиляки довгі, жовтого забарвлення. Маточка розташована в
центрі квітки (мал.3), має приймочку оранжевого забарвлення. Кінчики
пелюсток латаття виділяють мед. Їх відвідують жуки, мухи і бджоли. Комахи
переносять пилок з квітки на квітку, запилюючи маточки.
Після запилення квітка в'яне і виростає плід з чорним насінням.
 7

ч пр
п

Мал.3

Латаття біле: 1-листок, 2-квітка, 3-квітка в розрізі: ч-чашолистик, т-

тичинки, п- пелюстка, пр-приймочка маточки 4-діаграма квітки

Цвітіння рослини припадає на червень-серпень. Квіти на ніч ховаються під

воду. Після сходу сонця вони підіймаються на поверхню у вигляді великих
бутонів, які згодом розкриваються, перетворюючись у білі красиві квіти.
Починаючи з 17-18 години квіти починають закриватися та опускатися під
воду.

2.2.3. Плоди та насіння

Плід (мал.4)- губчаста синокарпна ягодоподібна багатолистянка, дуже різна

за формою, величиною і будовою. У латаття плід досягає в діаметрі не
більше 10 см, схожий за формою з глечиком. У плодах латаття зазвичай по
1600 - 1700 насіння. У евріалу зрілий плід досягає розміру кулака, покритий
великими шипами, маса його іноді доходить до 200 г, він містить до 100
насінин.

Мал.4
 8

Насіння дрібне, з маленьким зародком, зануреним одним кінцем в слабо

розвинений ендосперм, під яким знаходиться рясний крохмалистий
перисперм. Насіння оточене білою оболонкою, яка містить повітря. Тому
воно не тоне, плаваючи на поверхні. Це сприяє поширенню рослини.
Оболонку насіння можуть з’їдати риби, збільшуючи шанси рослини на
перенесення в інші території. Насіння опускається на дно після того як з
оболонки виходить все повітря. Часто насіння прикріплюється до дзьоба,
пір’я та лапок водяних курочок, які люблять поласувати липкою м’якоттю.
Після перельоту на іншу водойму воно падає на дно, проростаючи в нову
білосніжну красуню.

3. Застосування (Використання)

Фармакологічні властивості

Квіти латаття білого проявляють на організм заспокійливу, снодійну,

болезаспокійливу, пом’якшувальну та жарознижувальну дію.

При папіломатозі сечового міхура, як в’яжучий, гіпотензивний та

крововідновлювальний засіб у народній медицині використовують настої та
відвари кореневища латаття білого.

Алкалоїд німфеїн, який міститься в рослині, впливає на центральну нервову

систему, а глікозид німфалін має заспокійливу, снодійну та болезаспокійливу
дію.

Подрібнені листки та кореневища використовували для приймання всередину

як в’яжучий засіб, а зовнішньо – як протизапальний засіб.

У вигляді настоїв та припарок використовували квітки латаття білого. Це був

засіб для лікування міалгії, невралгії зі знеболювальним ефектом. Також
лікували вугрі, використовували від ластовиння, загару. Приймали всередину
як заспокійливий, гіпотензивний та жарознижувальний засіб при
гіперфункції статевих залоз.

Застосування в медицині

Як заспокійливий засіб при гіперфункції статевих залоз (включаючи болючі

полюції), як жарознижувальний засіб, для втамування спраги у хворих
вживають настій квітів.

Як заспокійливий та снодійний засіб при безсонні вживають настій квітів.

 9

Пухлини різного походження лікують водяними відварами та масляними

витяжками.

Препарати, які виготовлені з кореневищ та коренів сприяють зменшенню

запальних процесів на шкірних покривах, а в подрібненому вигляді
застосовуються як зовнішній засіб на подобі гірчичників.

Для посилення якості відвару до коренів іноді додають листя. Його

приймають від жовтяниці та від закрепів. Корені, які відварені в суслі дають
пити хворим на туберкульоз, а також для матерів, які годують груддю для
збільшення кількості молока.

При сечокам’яній хворобі вживають настойку з листя. Відваром коренів у

пиві миють голову при випадінні волосся.

Настій з квітів використовують як зовнішній засіб для обмивань, а також у

вигляді ванн як болезаспокійливий засіб.

Наукова медицина використовує корені латаття білого для виготовлення

мікстури за прописом Здренка. Її вживають при анацидному гастриті (гастрит
з пониженою кислотністю шлунка), виразці шлунка, папіломатозі сечового
міхура, а також при деяких видах пухлин.

Народна медицина використовує латаття біле для лікування різних

захворювань. Проти безсоння та при гарячці вживають настій з пелюсток.
Відваром з кореневищ лікують гнійні рани, п’ють при захворюваннях нирок
та сечового міхура, лікують випадіння волосся, миючи ним голову.

З квітів готують ліки, які використовують для лікування лихоманки,

підвищеної нервової та статевої збудливості, маткових кровотеч.

4. Види і сорти

Родина Лататтєві — найбільша в порядку Лататтєцвітих. Вона налічує 4

підродини, що містять 6 родів:

 німфейні (Nymphaeoideae):
o латаття, або німфея (Nymphaea), що включає від 40 до 50 видів;
o ондінея (Ondinea) — монотипний рід.
 глечикові (Nupharoideae):
o глечики (Nuphar) — за різними оцінками включає близько 25 видів.
 евріалові (Euryaloidoae):
o вікторія (Victoria) з 2 видами;
o евріала (Euryale) — монотипний рід.
 10

 барклайєві (Barclayoideae):
o барклайя (Barclaya) з 3-4 видами.

5.Цікаві факти

 Сьогодні відомо про приблизно 50 видів рослин сімейства Лататтєвих.

 Чи знаєте ви, що з обсмажених насіння латаття готують напій, що

нагадує за смаком каву
 Латаття нерідко плутають з глечиками. Однак квіти останніх рослин
мають жовтий колір.
 Латаття мають потужну кореневу систему, що знаходиться під
поверхнею води. Цікаво, що з коренів сьогодні навчилися виробляти
крохмальне борошно.
 На території України росте всього 3 види латаття, тоді як у Росії ця
кількість дорівнює 7.
 Цікавий факт, що латаття зустрічаються у фольклорі багатьох древніх
народів.
 Вперше латаття почали серйозно вивчати в 19 столітті.
 Як правило латаття виростають у тих місцях, де переважає спокійний
плин.
 Хоча латаття віддають перевагу мілководдю, вони можуть рости на
глибині до 4 м
 Витяжки з жовтих латать, часто використовують в сучасній
фармацевтиці.
 Сьогодні білі латаття знаходяться на межі зникнення, унаслідок чого
вони занесені в Червону книгу.
 Можливо ви здивуєтеся, але на відміну від інших квітів великі латаття
розкриваються після заходу сонця, а закриваються напередодні
світанку.
 На думку вчених латаття вважаються одними з найдавніших рослин на
землі.
 Поверхню білих квіток латаття покрита речовиною, відштовхуючою
будь-який бруд. Внаслідок цього рослини завжди залишаються
чистими і ніколи не брудняться. На їх основі виробляються
лакофарбові вироби, що володіють подібними властивостями.
 У стародавніх греків лілеї символізували красу і красномовство.
 11

6.Список використаних джерел

1. Жизнь растений. Том 5. Часть 2. Цветковые растения' // Под. ред.

А. Л. Тахтаджяна - Москва: Просвещение, 1980 Режим доступу:
http://plantlife.ru/books/item/f00/s00/z0000028/st083.shtml
2. 15 цікавих фактів про Латаття біле Режим доступу:
http://riara.com.ua/tsikavi-fakty-pro-latattya/
3. Застосування Латаття білого Режим доступу: https://toxic-
plants.pp.ua/index.php/otrujni-roslini/rodyna-latattievi/612-latattya-
bile-botanichna-kharakteristika-ta-likuvalni-vlastivosti#bot