Hospice

Hospice care is a type and philosophy of care that focuses on the palliation of a terminally ill or seriously
ill patient's pain and symptoms, and attending to their emotional and spiritual needs. The concept of hospice has
been evolving since the 11th century[where?]. Then, and for centuries thereafter, hospices were places of
hospitality for the sick, wounded, or dying, as well as those for travelers and pilgrims. The modern concept of
hospice includes palliative care for the incurably ill given in such institutions as hospitals or nursing homes, but
also care provided to those who would rather spend their last months and days of life in their own homes. It
began to emerge in the 17th century[where?], but many of the foundational principles by which modern hospice
services operate were pioneered in the 1950s by Dame Cicely Saunders. Within the United States the term is
largely defined by the practices of the Medicare system and other health insurance providers, which make
hospice care available, either in an inpatient facility or at the patient's home, to patients with a terminal
prognosis who are medically certified to have less than six months to live. Outside the United States, the term
hospice tends to be primarily associated with the particular buildings or institutions that specialize in such care
(although so-called "hospice at home" services may also be available). [citation needed] Outside the United States such
institutions may similarly mostly provide care in an end-of-life setting, but they may also be available for
patients with other specific palliative care needs. Hospice care also involves assistance for patients’ families to
help them cope with what is happening and provide care and support to keep the patient at home [1]. Although
the movement has met with some resistance, hospice has rapidly expanded through the United Kingdom, the
United States and elsewhere.

Хоспіс є одним з видів і філософія догляду, яка зосереджується на паліативного з невиліковно

хворих болю або тяжкохворим і симптомів, і увага до їх емоційних і духовних потреб. Концепція
хоспісі розвивається з 11-го століття [ де? ]. Тоді, і протягом багатьох століть після цього, хоспіси були
місцем гостинності, для хворих, поранених або вмираючих, а також тих, для мандрівників і паломників.
Сучасна концепція хоспісі включає паліативної допомоги для невиліковно хворих дається в таких
закладах, як лікарні або будинку престарілих , а й допомога, що надається тим, хто волів би провести
останні місяці і дні життя в їх власних будинках. Це почали з'являтися в 17 столітті [ де? ], але багато з
основоположних принципів, якими сучасні послуги хоспісу працюють були розпочаті в 1950-Дам Сесілі
Сондерс . У Сполучених Штатах термін в основному, визначаються відповідно до встановленого
Medicare системи та інших медичного страхування провайдерів, які роблять доступні відхід у хоспісі,
або в стаціонар або будинку пацієнта, для пацієнтів з термінальною прогнозу, які з медичної точки
сертифікованої мати менше шести місяців, щоб жити. За межами Сполучених Штатів, термін хоспіс, як
правило, пов'язано насамперед з конкретними будівель або установ, які спеціалізуються на такого
догляду (хоча так звані "хоспіс на дому" послуги також можуть бути недоступні). [ правити ] За межами
Сполучених Штатів, таких установи можуть же в основному забезпечують догляд в обстановці кінця
терміну служби, але вони також можуть бути доступні для пацієнтів з іншими конкретними потребами
паліативної допомоги. Хоспіс також включає допомогу сім'ям пацієнтів, щоб допомогти їм впоратися з
тим, що відбувається і забезпечити догляд і підтримку, щоб тримати пацієнта на дому [1] . Хоча рух
зустрівся з деяким опором, хоспіс став швидко розширюватися через Великобританії, Сполучених
Штатах та інших країнах.