Факультет інформаційних і прикладних технологій

Кафедра інформаційних технологій

Лабораторна робота
З ПРИКЛАДНОЇ КРИПТОЛОГІЇ
На тему: «Шифр Цезаря»

Виконав:

Здобувач освіти 3 курсу,

СО “Бакалавр”, групи Б20_Д/125

Спеціальності 125 “Кібербезпека”

Колєсов Іван Сергійович

Перевірила:

Доцент Ткаченко Віра Сергіївна

Вінниця - 2022
 Теорія
Шифр Цезаря, також відомий як шифр зсуву, код Цезаря або зсув Цезаря -
один з найпростіших і найбільш широко відомих методів шифрування. Шифр
Цезаря-це вид шифру підстановки, в якому кожен символ у відкритому тексті
замінюється буквою яка знаходиться на деяке постійне число позицій лівіше
або правіше нього в алфавіті. Наприклад, в шифрі із зсувом 3, А була б
замінена на Г, Б стане Ґ, тощо.
Шифр названий на честь римського імператора Ґая Юлія Цезаря, який
використовував його для секретного листування зі своїми генералами.
Невідомо, наскільки ефективним шифр Цезаря був у той час, але, ймовірно,
він був безпечний, не в останню чергу завдяки тому, що більшість ворогів
Цезаря було неписьменним, і багато хто припускав, що повідомлення були
написані невідомою іноземною мовою.
Математична модель:
Якщо зіставити кожному символу алфавіту його порядковий номер
(нумеруючи з 0), то шифрування і дешифрування можна виразити формулами
модульної арифметики:

x – символ відкритого тексту, y – символ закритого тексту, n – потужність

алфавіту алфавіту (кількість символів, що використовується в обраному
мовою), k – ключ.

Приклад:
Шифрування алфавіту з ключем k = 4:
абвгґдеєжзиіїйклмнопрстуфхцчшщьюя
ґдеєжзиіїйклмнопрстуфхцчшщьюяабвг
Шифрування слова з ключем k = 4:
калина
оґпксґ
 Програмне реалізування

Програмне реалізування на основі Python:

 Відповіді на контрольні питання
1) Шифр – це будь-яка система перетворення тексту (код) для
забезпечення секретності переданої інформації.
Відкритий текст – це текст, який підлягає шифруванню, або вже вийшов
у результаті розшифровки шифротексту. Може бути прочитаний без
розшифровки.
Закритий (Шифрований) текст – це зашифрований з використанням
криптографічних алгоритмів відкритий текст, який не можна прочитати
без розшифрування.
Ключ – це таємна інформація, яка використовується криптографічним
алгоритмом при шифровці/розшифровці повідомлень, тощо.
2) Ключем у Шифрі цезаря є число k, завдяки якому кожна літера
відкритого тексту замінюється літерою, яка стоїть на k символів від неї в
алфавіті.
3) Основною задачею криптографії є втаємничення необхідної інформації.
Криптографія надає засоби для захисту інформації.
4) 1 – Шифр Масона (1700 р.) симетричний шифр для моноалфабетичного
заміщення. Шифрування та дешифрування відбувається шляхом
викладення 4 сіток. Дві сітки містять 9 пробілів, як дошка-тик-носок, а
дві сітки нагадують велику літеру X і містять 4 пробіли. Разом є 26
пробілів, які збігаються з 26 літерами латинського алфавіту. Усі секції
можна однозначно ідентифікувати за допомогою поєднання форми
секції та наявності або відсутності крапки у ній. Повідомлення
шифруються за допомогою ідентифікатора розділу, а не фактичної
літери.
2 – Енігма (1914 р.) Створений громадянином Німеччини Артуром
Шербіусом після Першої світової війни для комерційних цілей, машина
Enigma – це машина для шифрування з поліалфабетом. Машина
складалася з клавіатури, світлової панелі та деяких регульованих
роторів. Оператори встановлюють положення роторів, а потім
набирають повідомлення на клавіатурі. Під час введення кожної літери
на світлому майданчику засвітиться відповідна літера. Це був
зашифрований лист, який формував шифротекст. Одержувачі повинні
знати правильні налаштування роторів, і тоді вони виконують той самий
процес. Однак, оскільки одержувач вводиться в кожну букву
шифротексту, відповідною літерою, яка буде висвітлюватися, буде
буква в прямому тексті.
3 – Шифр Віньєра (1553 р.) Це один з перших поліалфабетних шифрів.
Він все ще симетричний за своєю суттю, але досить жорстким, щоб
зламати, тому він залишався у вжитку понад три століття.
Поліальфабетні шифри дозволяють використовувати багато алфавітів
під час шифрування, що значно збільшує ключовий простір
шифротексту. Раніші версії поліалфабетних шифрів вимагали жорсткого
дотримання плям, на яких змінювався алфавіт. Реалізація цього шифру
Bellaso дозволяла відправнику змінити алфавіти на довільних місцях у
процесі шифрування. Сигнал про зміну алфавіту повинен був бути
узгоджений заздалегідь між відправником та одержувачем, тому це
симетричний метод шифрування.

Використанні джерела
:https://instagalleryapp.com/informacijna-bezpeka/vidomi-kodi-ta-shifri-cherez-istoriju-
ta-ih-rol-u/

:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%84%D1%80_
%D0%A6%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F

:https://www.wikiwand.com/uk/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA
%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%BA
%D1%81%D1%82

: https://habr.com/ru/post/552212/