Тема 5.

Термодинамічні процеси ідеальних газів

Ізохорний, ізобарний, ізотермічний, адіабатний, політропні процеси. Закон Шарля. Закон Гей –
Люссака. Законом Бойля-Маріотта. Застосування першого закону термодинаміки до
ізопроцесів

У двигунах реалізуються різні термодинамічні процеси, під час яких підводиться і

відводиться теплота, збільшується і зменшується внутрішня енергія, відбувається або
не здійснюється робота, збільшуються або зменшуються значення параметрів і
функцій стану робочого тіла і, нарешті, можливі процеси з теплообміном і без
теплообміну між робочим тілом і навколишнім середовищем.
1-й закон термодинаміки встановлює зв'язок між теплотою, зміною внутрішньої
енергії і механічною роботою. При цьому кількість теплоти, що підводиться до
робочого тіла, залежить від способу підведення теплоти або характеру
термодинамічної процесу. Виділяють наступні методи підведення теплоти до робочого
тіла:
 ізохорний - V = const;
 ізобарний- P = const;
 ізотермічний- T = const;
 адіабатичний- q = const;
 політропний- С = const.
При дослідженні термодинамічних процесів необхідно:
1. Побудувати процес на PV- і TS-діаграмах.
2. Визначити початкові і кінцеві параметри робочого тіла.
3. Вивести рівняння процесу, що встановлює зв'язок між початковими і кінцевими
параметрами робочого тіла в даному процесі.
4. Визначити зміну внутрішньої енергії, ентропії і величину роботи зміни обсягу
газу.
Розглянемо по даній схемі основні термодинамічні процеси.

Ізохорний процес

Ізохорним називають процес, що протікає при незмінному обсязі робочого тіла,

V=const, dV=0.
Зв'язок між кінцевими і початковими параметрами виражається законом Шарля:
при постійному обсязі тиск газу прямо пропорційне його абсолютній температурі:
Р2 / Р1 =T2 / Т 1 . (5.1)
Робота розширення в ізохоричному процесі дорівнює нулю, так як зміна обсягу
дорівнює нулю. Отже, згідно з 1-му закону термодинаміки можна записати:
dq = du = CV dT , (5.2)
або для кінцевого зміни температури і довільної маси газу:
Δ U = mCV ( T 2 −T 1 )
. (5.3)
Все тепло, яке підводиться до газу в Ізохоричний процесі, витрачається на
збільшення внутрішньої енергії газу, тобто газ нагрівається.
Зміна ентропії в Ізохоричний процесі можна визначити наступним чином:
S 2 - S1 = CV ln ( Р2 /Р1 )= CV ln (T 2 /T1 ) . (5.4)

Ізобарний процес
 Ізобарним називають процес, що протікає при постійному тиску, P=const, dp=0.
Зв'язок між кінцевими і початковими параметрами виражається законом Гей -
Люссака: в ізобарному процесі обсяг газу прямо пропорційний його абсолютній
температурі:
V 2 / V1 = T 2 / T 1 . (5.5)
Робота, яку виконує газ при розширенні, в даному випадку визначається наступним
чином:
A = Р (V 2 - V 1 ). (5.6)
Кількість теплоти, витрачене на розширення газу при постійному тиску, дорівнює
зміні ентальпії газу:
q = Δ h = СP (T 2 - T1 ) . (5.7)
Зміна ентропії можна визначити, знаючи зміна температур або обсягів робочого
тіла:
S 2 - S1 = CP ln (V 2 /V 1 ) = CP ln (T 2 /T1 ) . (5.8)

Рисунок 5.1 – ТS - діаграма ізобарного і ізохоричного процесів

Порівняємо на TS -діаграмі два процеси (рис.1) - ізохорний (лінія 1-2) і ізобарний

(лінія 1-2’). З рис.1 видно, що при нагріванні газу до однієї і тієї ж температури при
постійному тиску потрібно затратити більше тепла, ніж при постійному обсязі.

Ізотермічний процес

Ізотермічним називають процес, що протікає при постійній температурі, Т=const,

dT=0.
Зв'язок між кінцевими і початковими параметрами виражається законом Бойля-
Маріотта: при ізотермічному стисканні тиск газу зростає, а при розширенні - падає:
Р2 / Р1 = V 1 /V 2 или РV = const . (5.9)
Зміна внутрішньої енергії дорівнює нулю, тому що Т= const.
В ізотермічному процесі все тепло, що підводиться до газу, витрачається на
виконання корисної роботи.
Робота ізотермічного процесу визначається:
A= Р 1 V 1 ln (V 2 / V 1 ) = R T ln (V 2 / V1 ). (5.10)
Зміна ентропії можна визначити за формулою:
S 2 - S1 = R ln (V 2 /V 1 ) = R ln ( P1 /P2 ) . (5.11)

Адіабатний процес

Адіабатним називають процес, що відбувається без теплообміну з навколишнім

середовищем, q=const , dq=0. Для здійснення такого процесу слід або теплоізолювати
газ, або провести процес настільки швидко, щоб зміна температури газу, обумовлене
теплообміном, було зневажливо мало в порівнянні зі зміною температури, викликаним
розширенням або стисненням газу.
Рівняння адіабати має такий вигляд:
P⋅V k = const або P1 V 1k = P 2 V 2k , (5.12)
де k - показник адіабати, що залежить від природи газу.
Порівняємо ізотермічний і адіабатний процеси на PV-діаграмі (рис. 5.2).
Графіком ізотермічного процесу в PV-координатах, як показує рівняння (5.9), є
равнобокая гіпербола, для якої осі служать асимптотами. Оскільки k >1 , то лінія
адіабати (2-3) йде крутіше лінії ізотерми(2-1).

Рисунок 5.2 – РV-діаграма ізотермічного і адіабатного процесів

Для визначення зв'язку між основними параметрами адіабатного процесу вирішимо

спільно рівняння Клапейрона і рівняння адіабати для 2 станів. В результаті отримаємо:

() ()
k−1 k−1
T2 V1 P
= = 2 k
T1 V2 P1
.
Робота розширення при адіабатні процесі згідно 1-му закону термодинаміки
відбувається за рахунок зменшення внутрішньої енергії:
q = Δu + A = 0 ; A = - Δu = CV (T 1 - T2 ) . (5.13)
Роботу розширення в адіабатному процесі можна обчислити і за іншою формулою:
A= R (T 1 - T2 ) / (k- 1) = ( P1 V 1 - P 2 V 2 ) / ( k -1) . (5.14)
Ентропія робочого тіла в адіабатному процесі не змінюється, тому що dq=0. Отже,
на TS-діаграмі адіабатний процес зображується вертикальною лінією.

Політропні процеси

Існує група процесів, які протікають при постійній теплоємності. Умовилися ці

процеси називати політропні. Вони описуються рівнянням виду
P⋅ V n =const ,
де n – показник політропи, може приймати будь-яке числове значення в межах від - ∞
до + ∞, але для цього процесу ця величина постійна.
З огляду на зовнішню подібність рівнянь політропи і адіабати, можна зв'язок між
основними параметрами представити в наступному вигляді:

() ()
n−1 n−1
T1 V2 P1 n
= =
T2 V1 P2
Робота розширення в політропному процесі визначається за формулою
A = R (T 1 - T2 ) / (n- 1) = ( P1 V 1 - P 2 V 2 ) / ( n -1) . (5.15)
 Кількість підведеного (або відведеного) тепла можна визначити за допомогою 1-го
закону термодинаміки:
q = C V (n - k )(T 2 -T1 ) / (n -1 ) = C n (T 2 -T1 ) ,
де C n - теплоємність ідеального газу в політропному процесі.
Зміна ентропії в політропному процесі:
S 2 - S1 = Сn ln (T 2 / T1 ).
Політропний процес має узагальнюючі значення, тому що охоплює всю сукупність
основних термодинамічних процесів. Розглянемо це на діаграмах рис. 5.3.

Рисунок 5.3 – Частинні випадки політропної процесу

Із рис. 3 видно:
 для ізобарного процесу - n=0, C n=C P ;
 для ізотермічного процесу - n=1, C n=∞ ;
 для адіабатного процесу - n = к, C n=0 ;
 для ізохорного процесу - n = ±∞, C n=C V .
Процеси, що знаходяться правіше ізохори, характеризуються позитивною роботою,
процеси, розташовані лівіше ізохори - негативною роботою. Процеси, розташовані
правіше і вище адіабати, йдуть з підведенням теплоти до робочого тіла, процеси, що
лежать лівіше і нижче адіабати, протікають з відведенням теплоти. Для процесів,
розташованих над ізотермою, характерно збільшення внутрішньої енергії; процеси,
розташовані під ізотермою, супроводжуються зменшенням внутрішньої енергії.

Робота газу в ізопроцесах

Почнемо з обговорення роботи газу. Газ, що знаходиться в посудині під поршнем,

діє на поршень з силою F = pS , де p — тиск газу, S — площа поршня. Якщо при цьому
поршень переміщається, то газ здійснює роботу.
При розширенні газу ця робота буде позитивною (сила тиску газу і переміщення
поршня спрямовані в одну сторону). При стисненні робота газу негативна (сила тиску
газу і переміщення поршня спрямовані в протилежні сторони).

Робота газу в ізобарному процесі

Припустимо, що газ розширюється при постійному тиску р. Тоді сила F, з якою газ
діє на поршень, також постійна. Нехай поршень перемістився на відстань x (рис. 5.4).
 Рисунок 5.4 - A = pV
Робота газу дорівнює: A = Fx = pSx:
Але Sx = V - зміна обсягу газу. Тому для роботи газу при ізобарному розширенні
ми отримуємо формулу:
А = р ΔV . (5.16)
Якщо V1 и V2 — початковий і кінцевий обсяг газу, то для роботи газу маємо:
A= p ( V 2−V 1 ) .
Зобразивши цей процес на рV-діаграмі, ми бачимо, що робота газу дорівнює площі
прямокутника під графіком нашого процесу(рис. 2).

Рисунок 5.5 - Робота газу як площа

Нехай тепер газ ізобарно стискається від обсягу V 1 до обсягу V 2 . За допомогою

аналогічних розмірковувань приходимо до формули:
A=−p ( V 1−V 2 )
.
−( V 1 −V 2 )=V 1 −V 2 =ΔV
Але , і знову виходить формула (5.16).
Робота газу знову-таки буде дорівнюватиме площі під графіком процесу на рV-
діаграмі, але тепер зі знаком мінус.
Отже, формула A= pΔV виражає роботу газу при постійному тиску - як в процесі
розширення газу, так і в процесі стиснення.

Робота газу в довільному процесі

Геометрична інтерпретація роботи газу (як площі під графіком процесу на рV-
діаграмі) зберігається і в загальному випадку неізобарного процесу.
Дійсно, розглянемо малу зміну dV обсягу газу - настільки мале, що тиск р
залишатиметься приблизно постійним. Газ зробить малу роботу dA= pdV . Тоді
робота А газу в усьому процесі знайдеться підсумовуванням цих малих робіт:
V2

A=∫ p dV
.
V1

Але даний інтеграл як раз і є площею криволінійної трапеції (рис. 5.7):

 Рисунок 5.7. Робота газу як площа

Робота, що здійснюється над газом

Поряд з роботою А, яку здійснює газ по пересуванню поршня, розглядають також
'
роботу A , яку поршень здійснює над газом.
Якщо газ діє на поршень з силою F , то за третім законом Ньютона поршень діє на
газ з силою F , рівною силі F по модулю і протилежної по напряму: F =−F (рис.
' '

5.4).

'
Рисунок 5.8. Зовнішня сила F , що діє на газ
'
Отже, робота поршня A дорівнює по модулю і протилежна за знаком роботі газу:
'
A =− A .
Так, в процесі розширення газ здійснює позитивну роботу ( A >0 ) ; при цьому
робота, що здійснюються над газом, негативна ( A <0 ) . Навпаки, при стисненні робота
'

газу негативна ( A <0 ) , а робота, що здійснюються поршнем над газом, позитивна

( A' >0 ) .
Будьте уважні: якщо в завданні просять знайти роботу, зроблену над газом, то
'
мається на увазі робота A .
Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів
Як ми знаємо, існує лише два способи зміни внутрішньої енергії тіла:
теплопередача і здійснення роботи.
Досвід показує, що ці способи незалежні - в тому сенсі, що їх результати
складаються. Якщо тілу в процесі теплообміну передано кількість теплоти Q, і якщо в
'
той же час над тілом здійснена робота A , то зміна внутрішньої енергії тіла
'
дорівнюватиме: ΔU =Q+ A (5.17) .
'
Нас найбільше цікавить випадок, коли тіло є газом. Тоді A =− A (де А, як завжди, є
робота самого газу). Формула (5.17) набуває вигляду: ΔU =Q+ At , або
ΔU =Q+ A (5.18).
*Співвідношення (5.18) називається першим законом термодинаміки. Сенс його простий: кількість
теплоти, передане газу, йде на зміну внутрішньої енергії газу і на вчинення газом роботи. Нагадаємо,
що величина Q може бути і негативною: у такому випадку тепло відводиться від газу. Але перший
закон термодинаміки залишається справедливим в будь-якому випадку. Він є одним з
фундаментальних фізичних законів і знаходить підтвердження в численних явищах і експериментах.
 Нагадаємо, що в ізопроцесах залишається незмінним значення деякої величини, що
характеризує стан газу - температури, обсягу або тиску. Для кожного виду ізопроцесів
запис першого закону термодинаміки спрощується.
1. Ізотермічний процес, T = const.
Внутрішня енергія ідеального газу залежить тільки від його температури. Якщо
температура газу не змінюється, то не змінюється і внутрішня енергія: U = 0. Тоді
формула (5.18) дає: Q = A.
Все підведений до газу тепло йде на вчинення газом роботи.
2. Ізохорний процес, V = const.
Якщо обсяг газу залишається постійним, то поршень не рухається, і тому робота
газу дорівнює нулю: A = 0. Тоді перший закон термодинаміки дає: Q = U.
Все тепло, передане газу, йде на зміну його внутрішньої енергії.
3. Ізобарний процес, p = const.
Підведений до газу тепло йде як на зміну внутрішньої енергії, так і на здійснення
роботи (для якої справедлива формула(16)). Маємо: Q= ΔU + pΔV .

4. Адіабатний процес
Процес називається адіабатним, якщо він йде без теплообміну з оточуючими
тілами.
Адіабатний процес відбувається газом, що знаходиться в теплоізольованої
посудині. Така посудина перешкоджає всім видам теплопередачі: теплопровідності,
конвекції, випромінюванню. Приклад теплоізольованого судини - термос.
Приблизно адіабатним буде будь-який процес, що протікає досить швидко:
протягом процесу теплообмін просто не встигає відбутися.
При адіабатному процесі Q=0 . З першого закону термодинаміки отримуємо:
A + ΔU =0 , або A=−ΔU .
В процесі адіабатного розширення газ здійснює позитивну роботу, тому ΔU < 0
(робота здійснюється за рахунок убутку внутрішньої енергії). Отже, газ
охолоджується. Якщо змусити газ зробити досить велику роботу, охолодити його
можна досить сильно. Саме на цьому засновані методи зрідження газів.
Навпаки, в процесі адіабатного стиснення буде A <0 , тому ΔU > 0 : газ
нагрівається. Адіабатне нагрівання повітря використовується в дизельних двигунах
для запалення палива.
Крива, що зображає хід адіабатного процесу, називається адіабата. Цікаво
порівняти хід адіабати і ізотерми на рV-діаграмі (рис. 5.9).

Рисунок 5.9 - Порівняльний хід ізотерми і адіабати

В обох процесах тиск убуває зі збільшенням обсягу, але в адіабатні процесі
спадання йде швидше. Чому?
 При ізотермічному розширенні тиск падає тому, що зменшується концентрація
частинок газу, в результаті чого удари частинок по стінках посудини стають рідше.
Однак інтенсивність цих ударів залишається колишньою: адже температура газу не
змінюється - значить, не змінюється і середня кінетична енергія його частинок.
А при адіабатні розширенні, поряд зі зменшенням концентрації частинок, падає
також і температура газу. Удари часток стають не тільки більш рідкісними, але і більш
слабкими. Ось чому адіабата убуває швидше ізотерми.

Питання для самоконтролю

1. Дати характеристику ізохорних процесів.
2. Яка особливість ізобарних процесів? Порівняйте ці процеси на TS-діаграмі.
3. Охарактеризуйте ізотермічні процеси.
4. Яка особливість адіабатних процесів? Порівняйте ізотермічний і адіабатний процес
на pV-діаграмі.
5. Покажіть на діаграмах узагальнююче значення політропного процесу.