Дослідження 5

Причини заселення схилів вулканів

Мета дослідження: актуалізувати знання про вулкани та їх природу, з'ясувати
причини заселення їх схилів.
Хід роботи:
1. Вулкан - геологічне утворення, яке виникає над каналами та
тріщинами у земній корі, якими на поверхню викидаються лава, попіл, гарячі
гази, водяна пара й уламки гірських порід. Галузь геології, яка вивчає вулкани,
називається вулканологією.
Виникнення вулканів відбувається біля граней літосферних плит і в сейсмічно
активних районах. А оскільки головна причина утворення вулканів полягає в
русі літосферних плит, то в деяких регіонах планети утворюються цілі ланцюги
цих об’єктів. У класичному вигляді вулкан являє собою височину з отвором, яка
через земну кору йде вглиб планети. В глибині планети високі температури,
особливо гаряче в її центрі. На глибині 40 кілометрів все знаходиться в
розплавленому стані. І як тільки мінерали переходять з твердого стану в рідкий,
то вони збільшують обсяг, тим самим шукають вихід. Тому утворюються гірські
хребти. Такий підйом земної кори, і утворення твердих порід зменшує тиск на
великих глибинах. Крім того, під хребтами з’являються озера з гарячою магми,
яка представлена розплавленими мінералами. Тиск в озерах поступово
збільшується, поки не стає критичним. Хребет не витримує, тріскається, і лава
виривається назовні. Приблизно такий алгоритм появи вулканів на планеті.
Переважно вони зосереджуються в районах великих розломів, в острівних дугах
і в тектонічних областях.
Здебільшого вулкани мають вигляд конусоподібної гори, що утворилась з
продуктів їхнього виверження. Всередині вулкану проходить вертикальний
канал, верхня частина якого називається жерлом. По цьому каналу з глибин
Землі підіймається лава та інші продукти виверження. Отвір каналу міститься на
вершині гори, має лійко- або чашоподібну форму і називається кратером.
2. Під час виверження вулкани викидають в атмосферу гази, склад
яких значно змінюється від одного вулкана до іншого. Зазвичай основним
вулканічним газом є водяна пара. Іншими типовими складовими є вуглекислий
газ та двоокис сірки. Інші важливі домішки — сірководень, хлорид водню та
фторид водню. У меншій кількості вулкани викидають чадний газ, галокарбони,
органічні сполуки та хлориди металів.
Вулканічні гази, що виділяються вулканами будь-якого типа, піднімаються в
атмосферу і зазвичай не заподіюють шкоди, проте частково вони можуть
повертатися на поверхню землі у вигляді кислотних дощів. Також вулкани
можуть випускати значну кількість отруйних газів навіть в інтервалах між
виверженнями.
Одним з найшкідливіших газів є двоокис сірки, який має їдкий запах і навіть
при невеликій концентрації дратує слизисті оболонки носа, горла і очей. А
аерозоль сірчаної кислоти, в свою чергу, може утворити вулканічний смог,
якість повітря при цьому часто опускається нижче за стандарти. Рослинність
висихає до коріння, а дощова вода стає кислотною, забруднюючи питну воду. А
от з'єднання фтору захоплюються попільними частками і при випаданні
останніх на земну поверхню заражають пасовища і водоймища, викликаючи
важкі захворювання худоби. Так само можуть бути забруднені відкриті джерела
водопостачання населення. Вулканогенний сірководень же важче за повітря і
збираючись в природних поглибленнях - представляє серйозну небезпеку.
3. Є декілька причин заселення вулканів:
1. Туризм
Велична краса вулкана приваблює туристів. «Вулканічний туризм» приносить
деяким районам значний дохід і потік бажаючих ближче познайомитися з
вулканами невичерпне, не дивлячись на пов'язаний з цим ризик.
2. Багата рослинність
Після кожного великого виверження на десятки і сотні кілометрів падає
вулканічний попіл, який містить майже всі потрібні для росту рослин поживні
речовини, формуючи легкі повітряні і водопроникні грунти. Добре зволожені і
легко оброблювані землі з попелом, як правило дають високі врожаї
різноманітних фруктів, злакових культур і кави.
3. Велика родючість вулканічних грунтів
Вулканічний попіл – джерело поживних речовин та засіб проти шкідників.
Попіл багатий на біоактивні мікроелементи. Його частинки легко вивітрюються
й змиваються дощами, перетворюючись на глинисті мінерали. Після вивержень
рослини швидко відновлюються. Родючість грунту збільшується.
Частинки попелу містять кисень, і кисневі подушки, які утворюються у ґрунті,
можуть захистити рослини від різкої зміни температури, а також дозволять
ґрунту утримувати вологу довше, що позитивно вплине на розвиток корисних
бактерій у ґрунті та підвищить схожість насіння. А це, своєю чергою, є
запорукою гарного врожаю.
4. Геотермальна енергетика
Джерелом енергії є внутрішнє тепло вулкана, зазвичай вилучають у вигляді води
або пари. Таке теплопостачання використовується в якості опалення будинків і
теплиць в Ісландії, Новій Зеландії та інших країнах. Геотермальна енергетика
відноситься до альтернативних джерел енергії, поновлюваних енергетичних
ресурсів і це основна її перевага.
5. Різноманітність корисних копалин
Біля підніжжя вулканів йде видобуток золота, срібла, алмазів та інших цінних
руд. Така корисна копалина як вулканічний туф - дуже цінний будівельний
матеріал(наповнювач в легких бетонах, стіновий матеріал), що володіє
високими декоративними якостями. Ще проводиться видобуток сірки.
4. Хоча життя біля вулканів, очевидно, є небезпечним, люди все
одно продовжують населяти їх схили. А все через те, що вчені навчилися
досліджувати та прогнозувати виверження вулканів, тому населення завжди
прослуховує прогноз і знають правила евакуації. Також, якщо не звертати увагу
на можливість виверження та запах сірки, життя на схилах вулканів має свої
переваги. Саме тому схили вулканів досі населяють люди.