Встановлення юридичної відповідальності за одностатеві зв’язки,

подружню зраду – в історичній ретроспективі. – яке має підгрунтя?

З давніх часів одностатеві стосунки були поширені у багатьох країнах, зокрема
можна знайти згадки про подібне явище у джерелах давнього Єгипту, греції та
месопотамії, проте в них одностатеві стосунки описані лише як явище і не вказано навіть
чи було воно позитивне чи негативне. У римських джерелах можемо знайти згадки про
одностатеві стосунки, які спочатку не вважалися нічим жахливим, і до них ставилися
нормально, проте з появою християн і поширення їхніх догм за одностатеві стосунки
початли засуджувати і карати людей, відомі навіть випадки коли застосовувалася
смертна кара.
У середньовічних державах вже встигли поширитися певні релігії, тож ставлення
суспільства до одностатевих стосунків також змінилося. Зокрема в середньовічній
америці деякі племена, а саме майя, ацтеки та тольтеки нетерпимо ставилися до
нетрадиційних стосунків, тож нерідким було жорстоке покарання у вигляді смертної
кари, племене інків, і свою чергу були більш терпимими, проте карали одностатевість.
У європейських країнах з поширенням теологічних поглядів нетерпимість до
гомосексуалів зростала, вони зазнавали переслідувань і нерідко застосовувалися
покарання. Один з Пап після третього собору виголосив, що за нетрадиційну орієнтацію
віряни будуть відлучені від церкви, а монахи будуть вигнані з суспільства. Після
виникнення інквізиції каралися не лише єретики, але і люди з нетрадиційною
орієнтацією.
Хоча іслам засуджував содомію, проте нв той час, проте одностатеві зв’язки
засуджувалися не так сильно, якщо це відбувалося на рівні приватних відносин.
В часи відродження іспанська інквізиція мала повноваження на страту всіх
«неправильних», на їх погляд, осіб. У 1532 році Карл V створив правову базу, яка б
забороняла ті ж практики в своїй конституції.
Новий виток нетерпимості почасвся з становленням фашистської Німеччини, де
всіх людей, що були «неправильними».
Ближче до нашої історії, у Радянському союзі ст. 121 кримінальним кодексом було
заборонено вступати у статеві зносини з особою чоловічої статі, і це каралося
позбавленням волі до 5 років.
1. Статеві зносини чоловіка з чоловіком (мужолозтво) карається
позбавленням волі на строк до 5 років. 2. Обтяжене мужолозтво. У разі
застосування фізичного насильства, погроз, практики з неповнолітнім або
зловживання перевагою з залежною особою карається позбавленням волі на строк
до 8 років.
Однак навіть з цими приписами, арешти і ув'язнення, пов'язані з
гомосексуальністю, не несли широкий і повсюдний характер. Найбільш гострий
період арештів за гомосексульність припав на правління Леоніда Брежнєва.
Гомосексуалів поміщали в психіатричні відділення і намагалися «вилікувати» від
даного явища.
   

   Визнаються інші види одностатевих союзів.

   Шлюби визнаються, але не укладаються.
   Одностатеві шлюби на федеральному рівні.
Одностатеві стосунки не заборонені:
   Законом не регламентовані.
   Обмеження свободи слова і зібрань.
Одностатеві стосунки криміналізовані:
   Де-юре переслідуються, де-факто — ні.
   Кримінальне покарання.
   Ув'язнення (аж до пожиттєвого).
   Смертна кара.

Узаконення й інституювання гомосексуальності передбачає визнання допустимості і навіть

необхідності гомосексуальних стосунків у певних ситуаціях, проте часто сусідить із неприйняттям їх в інших.

майже всі європейські країни і америка визнали одностатеві стосунки законними, деякі навіть мають правові
акти, що легалізують одностатеві шлюби. Натомість східна частина світу і африка не визнають одностатеві
зв’язки, а окрема в ірані існує смертне покарання, в пакистані довічне ув’язнення.

Особисто моя думка така, що навіть якщо б ці країни мали легалізованими одностатеві зв’язки, у
сіспільстві все одно б існувала нетерпимість до людей з нетрадиційною орієнтацією, адже це пов’язано з
менталітетом людини, а він у цих країнах сформований через призму релігійних поглядів(особливо ісламські
догмати, які засуджують подібні дії)

Щодо того, чи правильно забороняти одностатеві зв’язки і шлюби – однозначно ні, адже це є прямим
порушенням

Щодо україни, Україна стала першою з колишніх республік СРСР , яка скасувала статтю
за « мужеложство ». 12 грудня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила закон
про внесення змін до кримінального та кримінально-процесуального
кодексів Української РСР . Відповідно до внесених змін, стаття 122 КК України
передбачала покарання лише за гомосексуальні відносини у разі застосування
насильства [6] . Легалізація одностатевих відносин призвела до виникнення різних ЛГБТ-
груп та організацій [6] .
Стаття 16 Загальної декларації прав людини

1. Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без

будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії
одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими
правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

2. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді

сторін, що одружуються.

Стаття 19

Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх

виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися
своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати
інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних
фкордонів.

Стаття 21 Сімейного кодексу України передбачає укладення шлюбу лише між чоловіком
та жінкою, водночас однакова стать подружжя не вказана у переліченому у статті 26
списку причин, через які шлюб не може бути зареєстрований.
 У статті 51 Конституції України заявлено, що шлюб ґрунтується на добровільній згоді
чоловіка та жінки [6] .
13 липня 2022 року ВВС повідомив, що петиція, яка закликає легалізувати одностатеві
шлюби, набрала достатньо підписів, щоб президент розглянув цю
пропозицію. Повідомляється, що відсутність визнання одностатевих шлюбів та
партнерств викликає проблеми для представників ЛГБТ, які записуються до
армії. Зокрема це стосується видачі партнерам тіл загиблих для поховання