Лекція 11

1. Функції та їх класифікація

Означення 1. Якщо існує закон, згідно з яким кожному значенню

змінної x з деякої області D поставлено у відповідність рівно одне значення
другої змінної y з області E, то, кажуть, що на області D визначена
однозначна функція із значеннями в E. Це записують:
При цьому x – аргумент функції, D – область визначення, E – область значень
функції.
Приклад. Розглянемо функцію .
D: , таким чином,
Зауваження. Функції можна задавати різними способами: аналітично,
графічно, за допомогою таблиць, словесно. Ми будемо, в основному,
розглядати випадки, коли функція задана аналітично, тобто за допомогою
формули.
Означення 2. Графіком функції називається множина всіх точок
площини з координатами .
Означення 3. Якщо функція задовольняє умову , то вона
називається періодичною, а найменше із значень , для якого виконується ця
умова, називається періодом функції, який позначають, як правило,
Приклади.
1.
2. − періодична, з невизначеним періодом, бо .
Означення 4. Функція визначена на симетричному інтервалі
число або символ ) , називається парною, якщо і
непарною, якщо Зауважимо, що графік парної
функції симетричний відносно вісі , а непарної – відносно початку
координат.
Твердження. Будь-яку функцію , яка визначена в симетричному
інтервалі , можна розкласти на суму парної і непарної функцій.
Щоб довести цей факт, достатньо подати у вигляді
, де - парна, а -
непарна функції. Довести!
Означення 5. Нехай

1
Функція визначена за правилом називається складеною
функцією, або суперпозицією функцій і , при цьому - проміжний
аргумент, а х – кінцевий. Можливий варіант кількох проміжних аргументів.
Основними елементарними функціями є:
- стала ;
- степенева ;
- показникові ;
- логарифмічна ;
- тригонометричні: ;
- обернені тригонометричні: .
Означення 6. Всяка функція, яка може бути явним чином задана за
допомогою формули, що містить лише скінчене число арифметичних
операцій і суперпозицій основних елементарних функцій, називається
елементарною функцією. Наприклад, .
Прикладом елементарних функцій є гіперболічні функції. Розглянемо
показникову функцію , яка є функцією загального вигляду. Як відомо,
область визначення цієї функції . Тоді, згідно твердженню, буде
справедливе представлення
.
Парну частину представлення називають гіперболічним косинусом і
позначають , а непарну частину – гіперболічним синусом і

позначають . Гіперболічним тангенсом і гіперболічним

котангенсом називають функції: , .

Для гіперболічних функцій справедливі формули:

Прикладом неелементарної функції є , кількість дій множення залежить

від значення аргумента:
Означення 7. Елементарні функції, утворені тільки із степеневих
функцій, називаються алгебраїчними. Наприклад, -многочлен, -
дробово-раціональна функція.
Означення 8. Всі неалгебраїчні функції називаються
трансцендентними.
2
 3. Границя функції.
Нехай функція визначена в деякому околі точки , за винятком,
хіба що, самої точки
Означення 10. Число називається границею функції в точці
якщо для будь-якого, як завгодно малого додатного числа , можна
вказати таке число , яке залежить від , що для всіх , які належать
і задовольняють умові буде виконуватись умова:
(1)

Цей факт записують: (2) або (3).

Записи (2), (3) – еквівалентні.

Означення 10*. Число називається границею функції в точці
якщо
Дамо геометричну інтерпретацію означення 10.
,
- -окіл точки .
,
- -окіл точки .
Запис (1) означає, що який би малий -окіл точки ми не взяли, повинен
існувати такий -окіл точки , що коли змінюється між та ,
за винятком, хіба що, точки відповідна частина графіка функції
повністю належить смузі шириною , тобто знаходиться між прямими
та .

Означення 11. Число називається правосторонньою границею

функції в точці якщо Цей
факт записують: або

Означення 12. Число називається лівосторонньою границею функції

в точці якщо Цей факт
записують: або

Означення 13. Правостороння і лівостороння границі функції

називаються односторонніми границями.

3
Теорема. Нехай функція визначена в області , за винятком хіба що
точки
Функція має границю в точці тоді і тільки тоді, коли в цій точці
існують як правостороння так і лівостороння границі, причому вони рівні, а
їх спільне значення і є границею функції в точці

Означення 14. Функція називається обмеженою в

області D, якщо існує таке число , що для виконується:

4. Нескінченно великі і нескінченно малі функції.

Означення 15. Функція називається нескінченно великою

(прямує до ) при , якщо для довільного , як завгодно великого числа
А>0 можна вказати таке число , що для всіх
виконується Це записують .

Означення 16. Функція називається нескінченно малою при

(тут і далі - число або символ ) якщо
Це записують
Приклади.
1. буде нескінченно малою при , бо .
2. буде нескінченно малою при , бо .
3. не може бути нескінченно малою.

Властивості нескінченно малих функцій.

1. Якщо нескінченно мала при , то є нескінченно великою
при .
2. Алгебраїчна сума двох нескінченно малих функцій є нескінченно малою
функцією.
3. Добуток нескінченно малої і обмеженої функцій є нескінченно малою
функцією.
4. Добуток двох нескінченно малих функцій є нескінченно малою функцією.
5. Частка від ділення обмеженої функції на нескінченно малу буде
нескінченно великою.

4
6. Частка від ділення нескінченно малої на функцію, що має границю ,є
нескінченно малою функцією.

5. Основні теореми про границі

1. Про обмеженість функції, що має границю.

Якщо функція при має скінчену границю , тобто
, то обмежена в деякому околі точки .
2. Про зображення функції, що має границю.
Границя функції при існує і дорівнює , тоді і тільки тоді,
коли функцію можна подати у вигляді , де -
нескінченно мала при , або
,
3. Про границю невід’ємної функції.
Якщо при і , тоді .
4. Про границю проміжної функції.
Якщо при функції задовольняють умову
і існують границі , тоді буде існувати
границя .
5. Про границю в нерівностях.
Якщо при функції і задовольняють умову і
існують , , тоді .
6. Про границю постійної.
Границя постійної є ця ж постійна, тобто .
7. Про дії над границями.
Нехай функції і визначені в деякій області D і існують границі
, , тоді

1) ;

2) ;

3) ;

5
 4) Якщо :

Методи знаходження границь функцій.

Слід зауважити, що наведені теореми про границі і основні властивості
нескінченно малих описують ситуації, в яких можна одразу писати значення
границі, але вони не охоплюють всі можливі випадки! Приміром, розглянемо
частку двох нескінченно малих функцій. Якщо дві нескінченно
малі при , тоді вираз називається невизначеністю . Щоб
знайти границю (якщо вона існує), треба розкрити невизначеність.

Приклад 1.

Приклад 2.