2 Об'єктно орієнтований підхід, inline та const методи

Об’єктно-орієнтоване
програмування
Максим Михайлович Древаль
m.dreval@kpi.ua
Кафедра математичних методів системного аналізу (ММСА)

Інститут прикладного системного аналізу
НТУУ «КПІ ім. І.Сікорського»
Весняний семестр 2020/21

Старт курсу — 06 лютого 2021
Об’єктно-орієнтоване програмування (2020/21) М.М. Древаль / ІПСА НТУУ «КПІ ім. І.Сікорського» // m.dreval@kpi.ua 1
У попередній серії…
Складність
складність предметної області складність реалізації
принцип абстрагування алгоритм теорія обчислювальної

складності
вимоги до алгоритму часова складність просторова складність
алгоритми алгоритми
… поліноміальної складності … експоненційної складності …
Процес розробки програмного забезпечення
етапи розробки моделі процесу розробки
аналіз вимог критерії вимог
проектування коректна класичні гнучкі

постановка задачі
програмування
тестування
каскадна
системна інтеграція Agile RAD V-Model
документація ітеративна Lean DSDM FDD
експлуатація спіральна Scrum RUP TDD

супровід Kanban XP BDD
Об’єктно-орієнтований підхід
клас об’єкт
класифікація
специфікатори функцій-членів
доступу
конструктори
public деструктор
інтерфейс класу за замовчуванням
protected селектори
з параметрами
private модифікатори
копіювання
поверхневе копіювання глибоке копіювання
Як написати
неперевершений код першої лабки?
Inline-функції
Inline-функція — це функція, для якої компілятор замість

ґенерування коду виклику виконує підстановку її тіла.
➢ Для оголошення inline-функції використовується ключове слово

(модифікатор) inline
➢ Оголошення inline-функції — запит, а не команда: у деяких випадках

компілятор його не виконуватиме. Наприклад, деякі компілятори не
виконують підстановку функцій, які містять цикли, switch, оператори
goto тощо
inline int Area(int len, int hi) {

return len * hi;
}
int main() {
cout << Area(10,20);
}
➢ Функція, визначена всередині тіла класу, за замовчуванням є inline-

функцією
➢ Функція, визначена поза тілом класу, може стати inline-функцією шляхом

явного використання ключового слова inline
class Student {
int rollNo;
public:
void setRollNo(int aRollNo){
…
rollNo = aRollNo;
}
};
class Student {
…
public:
inline void setRollNo(int aRollNo);
};
void Student::setRollNo(int aRollNo){
…
rollNo = aRollNo;
}
class Student {
…
public:
void setRollNo(int aRollNo);
};
inline void Student::setRollNo(int aRollNo) {
…
rollNo = aRollNo;
}
class Student {
…
public:
inline void setRollNo(int aRollNo);
};
inline void Student::setRollNo(int aRollNo) {
…
rollNo = aRollNo;
}
➢ Використання inline-функцій може значно підвищити ефективність роботи

програми.
➢ За «звичайного» виклику функції компілятором щоразу формується серія

інструкцій для формування виклику, вставки аргументів у стек і
повернення значень з функції. У деяких випадках це потребує завеликої
кількості тактів процесора.
➢ При використанні inline-функції немає необхідності в таких додаткових

діях, тому швидкість виконання програми зростає.
➢ Однак у тих випадках, коли розмір inline-функції достатньо великий, обсяг

коду програми також зростає. Тому inline-функціями зазвичай оголошують
дуже «маленькі» функції. «Великі» функції реалізуються звичайним
способом.
Вказівник this
class Student {
int rollNo;
char *name;
float GPA;
public:
int getRollNo();
…
};
➢ Компілятор резервує пам’ять для функцій, визначених у класі
➢ Пам’ять для даних поки не резервується (оскільки жоден об’єкт цього

класу ще не створено)
Function Space
getRollNo(), …
Student s1, s2, s3;
s2(rollNo,…)
Function Space
getRollNo(), … s3(rollNo,…)
s1(rollNo,…)
➢ Пам’ять, виділена під функції, є спільною для кожної змінної типу
Student
➢ Щоразу, коли створюється новий об’єкт:

• пам'ять виділяється тільки для його змінних;
• раніше визначені функції використовуються знову і знову.
s1 s2 s3 s4
rollNo, … rollNo, … rollNo, … rollNo, …
Function Space
getRollNo(), …
➢ Як функції «знають», на який об’єкт діяти?
➢ Адреса кожного об'єкта передається функції, яка його викликає
➢ Ця адреса дозволяє функціям діяти взаємодіяти з «правильним» об’єктом
s1 s2 s3 s4
rollNo, … rollNo, … rollNo, … rollNo, …
address address address address
➢ Змінна, яка містить «власну адресу» об’єкта — вказівник this
DataType * const this;
➢ При кожному виклику функції класу вказівник this неявно передається їй

у якості параметра
➢ Функція з n параметрами насправді викликається з n + 1 параметром
void Student::setName(char *)
void Student::setName(char *, const Student *)
➢ При зверненні до полів компілятором також неявно використовується

вказівник this
Student::Student() {
rollNo = 0;
}
Student::Student(){
this->rollNo = 0;
}
➢ Часто виникає потреба повертати адресу поточного об’єкта з функції
➢ Тоді адресу отримують розіменуванням вказівника (*this)
Student Student::setRollNo(int aNo) {

…
return *this;
}
Student Student::setName(char *aName) {
…
return *this;
}
int main() {
Student aStudent;
Student bStudent;
bStudent = aStudent.setName(“Petryk”);
…
bStudent = aStudent.setName(“Ali”).setRollNo(2);
return 0;
}
Const-функції
➢ Серед функцій-членів класу можуть бути функції, призначені лише для
читання (read-only)
➢ У такому разі має існувати механізм виявлення помилок, якщо такі

функції випадково змінять дані об’єкта
➢ Для оголошення функції константною використовують ключове слово

const, яке розміщують після списку параметрів
Оголошення
class ClassName {
ReturnVal Function() const;
};
Реалізація
ReturnVal ClassName::Function() const {
…
}
class Student {
public:
int getRollNo() const {
return rollNo;
}
};
➢ Const-методи класу не можуть змінювати стан жодного об'єкта цього

класу
➢ Використовуються лише для «читання»
➢ Помилки, пов’язані з набором коду на клавіатурі, також можуть бути

автоматично виявлені під час компіляції
bool Student::isRollNo(int aNo) {

if (rollNo == aNo){
return true;
}
return false;
}
bool Student::isRollNo(int aNo) {

/* undetected typing mistake */
if(rollNo = aNo){
return true;
}
return false;
}
bool Student::isRollNo(int aNo) const {

/* compiler error */
if(rollNo = aNo){
return true;
}
return false;
}
➢ Const-функція не може змінювати значення жодного поля об’єкта
➢ Const-метод класу не може викликати неConst-метод цього ж класу
➢ Конструктори та деструктори класу не можуть бути const-функціями
class Date {
public:
Date() const {} // stupid error…
~Date() const {} // stupid error…
};
➢ «Захист» реалізується передачею const-функції const-вказівника this на

поточний об’єкт
Student * const this;
const Student *const this;
«Роздільна» компіляція
➢ Функції визначаються у файлах реалізації (.cpp), тоді як оголошення

класу подається у заголовочному файлі (.h)
➢ Під «роздільною» компіляцією мають на увазі поділ інтерфейсу та

реалізації
➢ «Роздільна» компіляція дозволяє уникнути розробнику надмірного

заглиблення у технічні деталі реалізації тих чи інших функцій,
сконцентрувавши увагу на коректній взаємодії об’єктів (інтерфейсів
класів)
Student.h Student.cpp
Student.h
class Student {
int rollNo;
public:
int getRollNo();
…
};
Student.cpp
#include “student.h”
void Student::setRollNo(int aNo){

…
}
int Student::getRollNo(){
…
}
Human.cpp
#include “student.h”
int main(){
Student aStudent;
}
Ну коли ми будемо програмувати?
Короткий приклад
// Made by Spilni Zusyllia on 20/02/2021
#include <iostream>
#include <ctime>
using namespace std;
class Date {
private:
int d;
int m;
int y;
public:
Date () {
time_t now = time(0);
tm *ltm = localtime(&now);
d = ltm->tm_mday;
m = 1+ ltm->tm_mon;
y = 1900 + ltm->tm_year;
}
Date (int D, int M, int Y) {
// if ...
d = D;
m = M;
y = Y;
}
Date (const Date& prototype) {

d = prototype.d;
m = prototype.m;
y = prototype.y;
}
~Date () {
cout << "I'm dying! Help me!" << endl;
}
void output () {
cout << d << "." << m << "." << y << endl;
}
};
int main()
{
cout << "Hello world!" << endl;
Date a;
Date b (10, 21, 20321323);
Date c (b);
a.output();
b.output();
c.output();
return 0;
}
Далі буде… ☺

2 Об'єктно орієнтований підхід, inline та const методи

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

2 Об'єктно орієнтований підхід, inline та const методи

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Об’єктно-орієнтоване

Кафедра математичних методів системного аналізу (ММСА)

Весняний семестр 2020/21

складність предметної області складність реалізації

принцип абстрагування алгоритм теорія обчислювальної

вимоги до алгоритму часова складність просторова складність

етапи розробки моделі процесу розробки

аналіз вимог критерії вимог

проектування коректна класичні гнучкі

документація ітеративна Lean DSDM FDD

експлуатація спіральна Scrum RUP TDD

поверхневе копіювання глибоке копіювання

Inline-функція — це функція, для якої компілятор замість

➢ Для оголошення inline-функції використовується ключове слово

➢ Оголошення inline-функції — запит, а не команда: у деяких випадках

inline int Area(int len, int hi) {

➢ Функція, визначена всередині тіла класу, за замовчуванням є inline-

➢ Функція, визначена поза тілом класу, може стати inline-функцією шляхом

➢ Використання inline-функцій може значно підвищити ефективність роботи

➢ За «звичайного» виклику функції компілятором щоразу формується серія

➢ При використанні inline-функції немає необхідності в таких додаткових

➢ Однак у тих випадках, коли розмір inline-функції достатньо великий, обсяг

➢ Компілятор резервує пам’ять для функцій, визначених у класі

➢ Пам’ять для даних поки не резервується (оскільки жоден об’єкт цього

Student s1, s2, s3;

➢ Щоразу, коли створюється новий об’єкт:

➢ Як функції «знають», на який об’єкт діяти?

➢ Адреса кожного об'єкта передається функції, яка його викликає

➢ Ця адреса дозволяє функціям діяти взаємодіяти з «правильним» об’єктом

➢ Змінна, яка містить «власну адресу» об’єкта — вказівник this

DataType * const this;

➢ При кожному виклику функції класу вказівник this неявно передається їй

➢ Функція з n параметрами насправді викликається з n + 1 параметром

void Student::setName(char *, const Student *)

➢ При зверненні до полів компілятором також неявно використовується

➢ Часто виникає потреба повертати адресу поточного об’єкта з функції

➢ Тоді адресу отримують розіменуванням вказівника (*this)

Student Student::setRollNo(int aNo) {

➢ У такому разі має існувати механізм виявлення помилок, якщо такі

➢ Для оголошення функції константною використовують ключове слово

➢ Const-методи класу не можуть змінювати стан жодного об'єкта цього

➢ Використовуються лише для «читання»

➢ Помилки, пов’язані з набором коду на клавіатурі, також можуть бути

bool Student::isRollNo(int aNo) {

bool Student::isRollNo(int aNo) {

bool Student::isRollNo(int aNo) const {

➢ Const-функція не може змінювати значення жодного поля об’єкта

➢ Const-метод класу не може викликати неConst-метод цього ж класу

➢ Конструктори та деструктори класу не можуть бути const-функціями

➢ «Захист» реалізується передачею const-функції const-вказівника this на

Student * const this;

const Student *const this;

➢ Функції визначаються у файлах реалізації (.cpp), тоді як оголошення

➢ Під «роздільною» компіляцією мають на увазі поділ інтерфейсу та

➢ «Роздільна» компіляція дозволяє уникнути розробнику надмірного

void Student::setRollNo(int aNo){

// Made by Spilni Zusyllia on 20/02/2021

using namespace std;

Date (const Date& prototype) {

You might also like

void Student::setName(char , const Student )