МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ
СІКОРСЬКОГО»

Інститут телекомунікаційних систем

ЗАТВЕРДЖУЮ
Науковий керівник інституту
телекомунікаційних систем НТУУ “КПІ”

________________ М. Ю. Ільченко
“____” ___________ 2020 р.

Бази даних

ПРОГРАМА
навчальної дисципліни

рівень вищої освіти перший (бакалаврський)

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

спеціальність 172 Телекомунікації та радіотехніка

(шифр і назва)

освітня програма ОПП Інформаційно-комунікаційні технології

(ОПП/ ОНП, назва)

спеціалізація ____________________________________________

Ухвалено методичною комісією

Інституту телекомунікаційних систем
Протокол № __ від ___ травня 2020 р.
Голова методичної комісії
_________________ В.В. Правило

“____”_____________ 2019 р.

Київ – 2019
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

Завідувач кафедри ІТМ, д.т.н., професор Глоба Лариса Сергіївна __________

(підпис)

Асистент кафедри ІТМ, Курдеча Василь Васильович __________

(підпис)

Асистент кафедри ІТМ, Штогріна Олена Сергіївна __________

(підпис)

Програму затверджено на засіданні кафедри

Інформаційно-телекомунікаційних мереж
Протокол від “ ” 2019 року №

Завідувач кафедри

_____________ Л.С. Глоба

(підпис)

“____”_______________20___ р.

Ó КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020 рік

Вступ
Програму навчальної дисципліни “Інформаційне забезпечення телекомунікаційних
систем” складено відповідно до освітньої програми ОПП Інформаційно-комунікаційні
технології
(ОПП/ОНП, назва)

першого (бакалавр) рівня вищої освіти

(рівень вищої освіти)

спеціальності 172 «Телекомунікації та радіотехніка».

(код і назва спеціальності)

Навчальна дисципліна належить до циклу професійної підготовки.

(загальної / професійної підготовки)

Статус навчальної дисципліни обов’язкова.

Предметом навчальної дисципліни є:
– основні підходи, методи, спеціалізовані апаратні та програмні засоби
моделювання елементів телекомунікаційних мереж;
– основні засади класичної теорії реляційної алгебри, найбільш сучасні
практичні рішення та технології в області проектування, реалізації та
супроводу баз даних, а також технології створення інформаційних
ресурсів в середовищі Intranet.

Міждисциплінарні зв’язки.
Вивчення дисципліни ґрунтується на знанні студентами відомостей,
передбачених навчальним планом курсів фізики та спеціальні розділи вищої
математики. Навчальними дисциплінами, що забезпечують вивчення дисципліни, є:
«Вища математика», «Інформатика», «Теорія електричних кіл».
Дисципліна вивчається в третьому та четвертому семестрі і забезпечує наступні
дисципліни:
«Інформаційне забезпечення мобільних систем телекомунікацій»,
«Інтелектуальна обробка інформації», «Системне проектування телекомунікаційних
мереж», «Операторська платформа надання послуг», «Розробка інформаційних
ресурсів та систем», «Системи розподіленої обробки інформації в телекомунікаційних
мережах».

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета навчальної дисципліни.
Метою навчальної дисципліни є формування у студентів здатностей:
– в умовах професійної діяльності використовувати засоби моделювання,
необхідні при моделюванні елементів телекомунікаційних мереж;
– оволодіння технологіями створення інформаційних ресурсів в
телекомунікаційних системах;
– застосування методів абстрактного моделювання об’єктів, процесів в
предметній області телекомунікацій;
– проектування баз та сховищ даних для телекомунікаційних платформ
операторів зв’язку;
– реалізації та супроводу баз даних.

1.2. Основні завдання навчальної дисципліни.

 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння
навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знати:
– фізичні явища та процеси, які визначають роботу сучасних пристроїв засобів
телекомунікацій;
– методи моделювання елементів ТКМ;
– основні принципи та методології побудови та проектування баз даних;
– основні операції реляційної алгебри;
– методи адміністрування баз даних;
– методи створення запитів до таблиць баз даних;
– методи розробки форм і запитів.

Вміти:
 використовувати засоби моделювання елементів ТКС;
 експериментально досліджувати за допомогою спец. засобів фізичні процеси в
електронних приладах та пояснювати їх;
 проектувати бази даних будь-якого об’єму;
 визначати зв’язки між відношеннями у базі даних;
 формувати запити до таблиць бази даних;
 будувати форми та процедури для роботи з базами даних;
 адмініструвати бази даних.

Досвід:
 використання перспективних методів моделювання елементів
телекомунікаційних систем;
 використання сучасних систем управління базами даних.

2. Структура навчальної дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 252 години /7 кредитів ECTS.
Навчальна дисципліна містить кредитні модулі:

1) Інформаційне забезпечення телекомунікаційних систем -1

2) Інформаційне забезпечення телекомунікаційних систем -2
Рекомендований розподіл навчального часу
Розподіл навчального часу за видами
Всього
занять
(комп’ютерні
(семінарські)

практикуми)
Лабораторні

Форма Кредитні Семестрова

Практичні
кредитів

заняття

роботи
Лекції
годин

навчання модулі атестація

СРС

Всього 7 210 45 63 102

Денна 1 2 60 18 - 18 24 залік
2 5 150 36 - 36 78 екзамен
 3. Зміст навчальної дисципліни
Кредитний модуль 1. Інформаційне забезпечення телекомунікаційних систем -1

Розділ 1. Засоби моделювання елементів телекомунікаційних мереж

Тема 1.1. Засоби моделювання – як інструмент моделювання елементів ТКС

Засоби моделювання елементів ТКС
Принципи статистичного імітаційного моделювання

Тема 1.2. Засоби моделювання елементів ТКС за допомогою процедурного

програмування та блок-моделей в середовищі MatLab
Засоби моделювання елементів ТКС в середовищі MatLab.

Тема 1.3. Спеціалізовані засоби моделювання елементів ТКС

Моделювання схемотехнічних елементів MWO
Використання створених моделей елементів ТКС для моделювання вузлів,
пристроїв та систем

Кредитний модуль 2. Інформаційне забезпечення телекомунікаційних систем -2

Розділ 1. Проектування та створення баз даних

Тема 1.1. Поняття про БД і СКБД. Моделі даних.

Поняття про БД і СКБД. Моделі даних.
Реляційна модель даних.
Реляційна алгебра.
Реляційна алгебра і реляційне числення

Тема 1.2. Проектування баз даних

Модель «сутність-зв’язок»
Нормалізація і проектування логічних схем
Методологія проектування баз даних

Тема 1.3. Експлуатація баз даних.

Мова SQL та її використання в промислових СКБД
Захист баз даних та основи управління транзакціями
Транзакції
Обробка запитів

Тема 1.4. Напрями розвитку баз даних та систем керування базами даних.
Напрями розвитку СКБД

Закінчення
Підведення підсумків вивчення дисципліни.
Рекомендації щодо використання набутих знань та навичок.

4. Рекомендована тематика практичних занять

 Практичні заняття навчальним планом не передбачені

5. Рекомендований перелік лабораторних робіт (комп’ютерних практикумів)

Кредитний модуль 1. Інформаційне забезпечення телекомунікаційних систем -1

Розділ 1. Засоби моделювання елементів телекомунікаційних мереж

ЛР 1. Засоби моделювання системи MatCad.

ЛР 2. Моделювання елементів в системі MatLAB
ЛР 3. Процедурне моделювання в середовищі MatLAB
ЛР 4. Моделювання елементів ТКС за допомогою системи Multisim
ЛР 5. Застосування пакету Multisim для задач моделювання активних елементів
ТКС з застосуванням напівпровідників
ЛР 6. Проектування систем зв’язку у середовищі AWR Microwave Office
ЛР 7. Дослідження базової системи зв’язку в програмному середовищі AWR
Microwave Office
ЛР 8. Проектування систем зв’язку у середовищі ADS
ЛР 9. Моделювання ТК-пристроїв в програмному середовищі Advanced Design
System

Кредитний модуль 2. Інформаційне забезпечення телекомунікаційних систем -2

Розділ 1 Проектування та створення баз даних

ЛР 1. Створення бази даних в MS Access.
ЛР 2. Розробка форм, призначених для завантаження, перегляду і коректування
даних у БД
ЛР 3. Розробка форм, призначених для завантаження, перегляду і коректування
даних у БД.
ЛР 4. Розробка звітів
ЛР 5. Проектування логічної структури БД для предметної області
ЛР 6. Проектування фізичної структури БД для предметної області
ЛР 7. Розробка схеми БД у case-засобах (ErWin).
ЛР 8. Проведення нормалізації спроектованих відношень.
ЛР 9. Підготовка до виконання лабораторних робіт. Встановлення програмного
забезпечення MySQL. Створення бази даних у MySQL Workbench. Створення запитів і
модифікація таблиць бази даних у MySQLWorkbench
ЛР 10. Використання транзакцій у MySQL Workbench. Робота з тригерами в
MySQL.
ЛР 11. Робота з даними. Запити SQL як основний засіб маніпулювання та
визначення даних в промислових СКБД
ЛР 12. Використання підпрограм, збережених процедур та тригерів для
підвищення функціональності в промислових СКБД

6. Рекомендовані індивідуальні завдання

Навчальним планом дисципліни передбачена домашня контрольна робота (ДКР),
що виконується під час СРС та сприяє більш поглибленому вивченню студентом
теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення
відповідних практичних завдань.
 7. Рекомендована література
Кредитний модуль 1. Інформаційне забезпечення телекомунікаційних систем -1
Розділ 1. Засоби моделювання елементів телекомунікаційних мереж

Основна література
1. Муха В.С. Введение в MATLAB: Методическоепособие для
выполнениялабораторныхработ по курсам "Статистические методы обработки
данных" и "Теория автоматического управления" для студентов специальности
53 01 02. - Мн.: БГУИР, 2002.- с. 40.
2. Дьяконов В. П. Компьютерная математика. Теория и практика. - М.:
Нолидж, 2001. – 1296 с.
3. http://exponenta.ru
4. http://matlab.ru

Додаткова література
1. Мэтьюз Д.Г., Финк К.Д. Численные методы. Использование MATLAB. –
М.: Издательскийдом "Вильямс", 2001. – 720с.

Кредитний модуль 2. Інформаційне забезпечення телекомунікаційних систем -2

Розділ 1. . Проектування та створення баз даних

Основна література
1. Коннолли Т., Бегг К., Страчан А. Базы данных: проектирование, реализация и
сопровождение. Теория и практика, 3-е изд.: Пер. с англ.: Уч.пос. – М.:
Издательский дом «Вильямс», 2003.- 1440с.
2. Андрій Юліанович Берко, Олег Михайлович Верес, Володимир Володимирович
Пасічник. Системи баз даних та знань. Кн. 1. Організація баз даних та знань. –
Львів: Магнолія, 2016. – 438 с.
3. Андрій Юліанович Берко, Олег Михайлович Верес, Володимир Володимирович
Пасічник. Системи баз даних та знань. Кн. 2. Системи управління базами даних
та знань. – Львів: Магнолія, 2016. – 583 с.
4. Володимир Володимирович Пасічник, Валерій Анатолійович Резніченко.
Організація баз даних та знань. – Київ: BHV, 2006. – 383 c.
5. Эрик Редмонд, Джим. Р. Уилсон. Семь баз данных за семь недель. Введение в
современные базы данных и идеологию NoSQL / Пер. с англ. Слинкин А. А. –
Москва: ДМК Пресс, 2013. – 384 с.
6. Юрий Павлович Парфенов. Постреляционные хранилища данных. –
Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2016. – 120 с.
7. Luc Perkins, Eric Redmond, Jim R. Wilson. Seven Databases in Seven Weeks: A
Guide to Modern Databases and the NoSQL Movement, 2nd ed. – Raleigh: Pragmatic
Bookshelf, 2018. – 360 p.
8. Aaron Ploetz, Devram Kandhare, Sudarshan Kadambi, Xun Wu. Seven NoSQL
Databases in a Week: Get up and running with the fundamentals and functionalities of
seven of the most popular NoSQL databases. – Birmingham: Packt Publishing, 2018. –
308 p.
9. Л. С. Глоба, М.Ю. Терновой., О.С. Штогріна Методичні вказівки щодо
виконання лабораторних робіт з кредитного модулю «Інформаційне
забезпечення телекомунікаційних мереж. Програмне забезпечення створення
баз даних» [Електронна версія].

Додаткова література
1. Теория и практика построения баз данных.8-е изд.\ Д. Кренке. – СПб: Питер,
2003 г., 800 с.
2. Когаловский М.Р. Энциклопедия технологий баз данных. – М: Финансы и
статистика, 2002, - 800 с.
3. Гарсиа-Молина Г., Ульман Д., Уидом Д. Системы баз данных. Полный курс.:
Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003.- 1088с.
4. К. Дж. Дейт. Введення в системи баз даних . – М.-С.П.-К: 2001.
5. Теория и практика построения баз данных.8-е изд.\ Д. Кренке. – СПб: Питер,
2003 г., 800 с.
6. Когаловский М.Р. Энциклопедия технологий баз данных. – М: Финансы и
статистика, 2002, - 800 с.
7. Гарсиа-Молина Г., Ульман Д., Уидом Д. Системы баз данных. Полный курс.:
Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003.- 1088с.
8. К. Дж. Дейт. Введення в системи баз даних . – М.-С.П.-К: 2001.

Інформаційні ресурси
1. http://office.microsoft.com/ru-ru/access-help/FX010064691.aspx
2. http://technet.microsoft.com/ru-ru/library/bb545450.aspx
3. http://msdn.microsoft.com/ru-ru/library/ms130214.aspx

8. Засоби діагностики успішності навчання

Перелік питань для підготовки до іспиту з дисципліни “Інформаційне
забезпечення телекомунікаційних систем”

1. Концептуальні та фізичні ER-моделі.

2. Логічні моделі даних на основі записів.
3. Методологія концептуального проектування баз даних.
4. Методологія логічного проектування бази даних.
5. Методологія фізичного проектування баз даних.
6. Модель „сутність-зв’язок”. EER-модель.
7. Модель „сутність-зв’язок”. Концепції ER-моделі.
8. Модель „сутність-зв’язок”. Проблеми ER – моделювання.
 9. Модель „сутність-зв’язок”. Структурні обмеження.
10. Нормалізація. Мета нормалізації. Надмірність даних і аномалії відновлення.
11. Нормалізація. Перша нормальна форма 1НФ.
12. Нормалізація. Друга нормальна форма 2НФ.
13. Нормалізація. Третя нормальна форма 3НФ.
14. Нормалізація. Нормальна форма Бойса-Кодда НФБК.
15. Нормалізація. Четверта нормальна форма 4НФ
16. Нормалізація. П’ята нормальна форма 5НФ.
17. Основні етапи процесу оптимізації запитів. Декомпозиція запитів.
18. Реляційна алгебра. Операції реляційної алгебри.
19. Реляційна модель даних. Відношення. Властивості відношень.
20. Реляційна модель даних. Реляційні ключі.
21. Реляційна цілісність.
22. Розподілені СКБД. Основні концепції.
23. Системи з базами даних. База даних.
24. Системи з базами даних. Компоненти середовища СКБД.
25. Системи з базами даних. СКБД.
26. Транзакції. Відновлення бази даних.
27. Транзакції. Властивості транзакцій.
28. Транзакції. Управління паралельністю.
29. Трирівнева модель ANSI-SPARC.
30. Файлові системи.

10. Методичні рекомендації

Теми дисципліни взаємозв’язані, матеріал вивчається в логічній послідовності,
закріплення матеріалу здійснюється на практичних та лабораторних заняттях, під час
самостійної підготовки студентів. Завершується вивчення навчальної дисципліни
екзаменом.
На лекціях розкриваються найбільш суттєві теоретичні питання, які дозволяють
забезпечити студентам можливість глибокого самостійного вивчення всього
програмного матеріалу.
Теоретичні знання закріплюються практичними навиками шляхом виконання
лабораторних робіт.
Додатковий матеріал, або той, що не вимагає керівництва викладача, виноситься
на самостійні заняття.
Вивчення всіх тем здійснюється загально прийнятою методикою. Основи знань
викладаються на лекціях:

На заняттях використовуються презентації Power Point, слайди, навчальні схеми,

стенди, технічні засоби навчання, матеріальна частина засобів і комплексів,
обчислювальна техніка.
Контроль засвоєння навчального матеріалу здійснюється індивідуальним
опитуванням, письмовими відповідями на поставлені питання з використанням джерел
інформації (відповіді творчого плану) і без їх використання (доповіді матеріалу, який
вивчається), співбесідою в індивідуальному порядку на консультаціях, а також при
виконанні ДКР, МКР та на екзамені.