№7 2017

ISSN 3375-2389

The journal publishes materials on the most significant issues of our time.
Articles sent for publication can be written in any language, as independent experts in dif-
ferent scientific and linguistic areas are involved.
The international scientific journal “Danish Scientific Journal” is focused on the interna-
tional audience. Authors living in different countries have an opportunity to exchange
knowledge and experience.
The main objective of the journal is the connection between science and society.
Scientists in different areas of activity have an opportunity to publish their materials.
Publishing a scientific article in the journal is your chance to contribute invaluably to the
development of science.

Editor in chief – Lene Larsen, Københavns Universitet

Secretary – Sofie Atting

 Charlotte Casparsen – Syddansk Erhvervsakademi, Denmark

 Rasmus Jørgensen – University of Southern Denmark, Denmark
 Claus Jensen – Københavns Universitet, Denmark
 Benjamin Hove – Uddannelsescenter Holstebro, Denmark
 William Witten – Iowa State University, USA
 Samuel Taylor – Florida State University, USA
 Anie Ludwig – Universität Mannheim, Germany
 Javier Neziraj – Universidade da Coruña, Spain
 Andreas Bøhler – Harstad University College, Norway
 Line Haslum – Sodertorns University College, Sweden
 Daehoy Park – Chung Ang University, South Korea
 Mohit Gupta – University of Calcutta, India
 Vojtech Hanus – Polytechnic College in Jihlava, Czech Republic
 Agnieszka Wyszynska – Szczecin University, Poland

Also in the work of the editorial board are involved independent experts

1000 copies
Danish Scientific Journal (DSJ)
Istedgade 104 1650 København V Denmark
email: publishing@danish-journal.com
site: http://www.danish-journal.com
 CONTENT
ECONOMIC SCIENCES
Pidhurska I., Buchynska T. Nasonov M.
CHANGE THE INVESTMENT THEORETICAL ASPECTS OF DETERMINATION
ATTRACTIVENESS OF MULTINATIONAL OF EFFICIENCY PERFORMANCE
COMPANIES IN THE DIGITAL ERA............... 4 MANAGEMENT AND NOW ............................. 21
Belostotskiy A. Fedorova M.
TRANSFORMATION OF THE STATE BUDGET THE PRODUCTION POTENTIAL OF THE
OF THE EUROPEAN COUNTRIES AND INDUSTRY.......................................................... 25
"BREXIT" ............................................................ 10 Yurchenko S.
Mеnliosmanov Z. CLUSTERIZATION OF THE AGRICULTURAL
THE ROLE OF CUSTOMS CONTROL IN THE SECTOR OF ECONOMY AS A SUCCESSFUL
SYSTEM OF ANTIDIA DEPENDING FROM DEVELOPMENT OF REGIONS: EXTERNAL
TAXATION BY SUBJECTS OF FOREIGN EXPERIENCE AND REALITY OF
ECONOMIC ACTIVITY .................................... 16 UKRAINE ............................................................ 28

MATHEMATICAL SCIENCES
Seilkhanova R.
INTEGRAL PRESENTATIONS OF TYPE OF
EULER FOR THE HYPERGEOMETRICAL
FUNCTIONS OF KAMPE DE FERIET FOURTH
ORDER WITH TWO VARIABLES ................... 35

MEDICAL SCIENCES
Syniachenko O., Breslavets A.,
Chystiakov D., Kuzevanova M.
CARDIOTOXIC CHEMICAL ELEMENTS IN THE
BODY OF PATIENTS WITH RHEUMATOID
ARTHRITIS ......................................................... 39

PEDAGOGICAL SCIENCES
Kistanova L.
CONTENT ANALYSIS OF THE EDUCATION OF
THE SPECIALISTS IN THE SPHERE OF
TOURISM FROM THE POSITION OF THE
FORMATION THEIR FOREIGN LANGUAGE
COMMUNICATIVE COMPETENCE ................ 42

PHILOLOGICAL SCIENCES
Vitkovskaya L. Nabieva M., Hashimova N.
EARLY PROSE BY T.N. TOLSTAYA IN THE RATING SYSTEM OF ESTIMATION OF
HISTORICAL AND LITERARY CONTEXT AT KNOWLEDGE OF STUDENTS IN THE PROCESS
THE END OF THE XXTH – BEGINNING OF THE OF LEARNING FOREIGN LANGUAGE .......... 51
XXIST CENTURIES ............................................ 45
Islamova T., Aripova M., Kulakhmedova G.
METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF TRAINING
FOREIGN LANGUAGES IN UNIVERSITY HIGH
SCHOOLS ........................................................... 49

PHILOSOPHICAL SCIENCES
Pilipenko S., Moshinska E.
TECHNOLOGY OF LIFE AND EXISTENCE OF
MODERN HUMAN ............................................ 53
 TECHNICAL SCIENCES
Masikevych A., Masikevych Yu., Makhmutov Sh., Akimov A., Galiaskarova G.
Myslytskyi V., Burdenyuk I. DEVELOPMENT OF SMALL BUSINESS WITH
USE OF ARTIFICIALLY CREATED THE HELP OF IT-TECHNOLOGIES ................. 60
"BIOFILTERS" FOR ASSESSING THE QUALITY
AND PURIFICATION OF SURFACE WATER IN
PROTECTED AREAS ........................................ 57

VETERINARY SCIENCES
Konakova I., Medetchanov F.
INFLUENCE OF SECONDARY RAW MATERIAL
OF BEEKEEPING FOODS ON INDICATORS OF
GROWTH AND DEVELOPMENT OF
EXPERIMENTAL ANIMALS ............................ 63
4 Danish Scientific Journal No 7,2017

ECONOMIC SCIENCES
CHANGE THE INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF MULTINATIONAL COMPANIES IN THE
DIGITAL ERA

Pidhurska I.
Ph.D,
Associate professor of Department of International Economic Relations,
B.D.Havrylyshyn Educational and Scientific Institute of International Economic Relations
TNEU
ORCID: I-4059-2017
Buchynska T.
Lecturer of Department of International Economic Relations,
B.D.Havrylyshyn Educational and Scientific Institute of International Economic Relations
TNEU

Abstract
The article analyzes changes in the priorities of investment flows in the world economy in the 21st century,
the cost of mergers and acquisitions in foreign markets and the key areas for their implementation, identifies the
tendencies of changing the activities of multinational companies in globalization.

Keywords: multinational company, mergers and acquisitions (M&A), investments, integration, cross-border
agreements, innovative economy.

Problem statement: In the conditions of constant directions of development and investment in terms of
instability and financial turbulence, which is connected globalization, among which are Ch. Gil, R. Griffin, J.
with the growth of the consumers’ demands of manu- Dunning, R. Robinson, S. Kindlberger, H. Perlmuter,
factured products, goods, works and services, and with S. Hirsch, O. Plotnikov, Rocoche V., Rudenko L.,
the complication of forms and types of financial instru- Rogach O., Shnirkov O.
ments, each year the subjects of multinational eco- Selection of previously unsolved parts of the
nomic relations are faced with the issue of improve- general problem. However, the study of the impact of
ment and choice of investment priorities and obtaining multinational companies on new economic systems in
financial results from their activities. All these factors the modern digital age is not sufficiently studied and
lead to a change in the priority of the investment activ- requires constant scientific monitoring.
ity of multinational company as a modern institutional The purpose of the article is to identify the in-
form of internationalization of production and a major vestment priorities of multinational companies in the
exporter of direct foreign investment, which ensures the digital era.
rapid development of investment links and is accompa- Presentation of the main material. Nowadays,
nied by active diffusion with innovative technologies. the core of the global economic system is more than
Analysis of recent researches and publications. 500 multinational corporations. The largest 10 by the
A series of works by foreign and domestic scholars indicator of profit, the number of assets, and market
have been devoted to research the issues of the for- capitalization in 2016 are presented in Table 1.
mation, the economic mechanism of functioning, the
Table 1
The biggest multinational companies of the world, 2016.
Sales Net Capitaliza-
Year of Total Market
Coun- Sphere of vol- in- tion
№ Company founda- Assets value
try activity ume come (05.2016),
tion (place) (place)
(place) (place) $ mld.
1. ICBS China 1984 Banking 13 2 1 25 198,0
China Con-
2 struction China 1954 Banking 21 3 4 34 162,8
Bank
Agricultural
3 Bank of China 1951 Banking 27 4 4 38 152,7
China
Berkshire Investment
4 USA 1955 10 6 56 5 360,1
Hathaway services
JPMorgan
5 USA 1799 Banking 50 7 8 13 234,2
Chase
Bank of
6 China 1912 Banking 35 5 5 44 143,0
China
Danish Scientific Journal No 7, 2017
7 Wells Fargo USA 1852 Banking
Computer
8 Apple USA 1976
equipment
Oil and
9 Exxon Mobil USA 1859 gas extrac-
tion
Automo-
Toyota Mo-
10 China 1937 tive indus-
tor
try
Source: World Investment Report, 2016
There are approximately 60,000 financial and in-
dustrial groups and multinational corporations in the
world with about 250,000 branches outside of the home
countries. Under their leadership, 50% of the world in-
dustrial production is controlled, more than 70% of
world trade transactions are conducted in the world, of
which 40% − are within corporations (which occur ac-
cording to transfer prices, which are formed not under
the influence of the market, but taking into account the
long-term policy of the parent company), 80% of pa-
tents and licenses for new technique, technologies and
know-how [1, p.126, 8].
According to the official definition of the United
Nations Conference on Trade and Development
(UNCTAD), a multinational corporation – is an enter-
prise that brings together legal entities of all organiza-
tional and legal forms and activities in two or more
countries and pursues a single policy and overall strat-
egy through one or more several decision-making cen-
ters [10, p.14]. In this case, the parent company must be
able to control the assets of other economic units in the
countries of their base, except the country of its loca-
tion, as a rule, by participating in capital. With the help
of direct investments abroad, new enterprises, branches
can be built, which makes the company multinational.
The lower limit of participation in the capital is not
less than 10%, which is considered a sufficient condi-
tion for establishing control over the assets of subsidi-
aries.
Worldwide practice shows that multinational
companies act as drivers of the processes of globaliza-
tion [2, p.12]. The magnitude of activity, geographical
and industry orientation of multinational companies
contributes to the formation of international production
and technology complexes. The very internationaliza-
tion of production manifests itself in the fact that the
final product can be created not in one country, but in
different countries, depending on the degree of techno-
logical processing and product completeness. Such a
factor is conditioned by the necessary competitive ad-
vantages that are estimated in the production of goods.
The increase in the number of multinational com-
panies by its very nature is a new stage in the evolution-
ary processes of development of their activity, which
consists in the emergence of centralized structures
adapted to the characteristics of the local markets.
Globalization in the ХХІ century contributed to
greater involvement of developing countries, strength-
ening of data flows and information due to the global
access to information of small enterprises and individ-
uals, the creation of an extensive system of interna-
tional technological exchange based on innovation,
5
60 8 13 10 256,0
8 1 99 1 586,0
6 17 88 4 363,3
7 10 74 30 177,0
technologies and the development of highly skilled la-
bor force [5, p.12].
These trends have influenced the change of the in-
vestment component of multinational companies,
which are forced to diversify their risks considering
global humanity problems, to build innovation-oriented
strategies and to create a profitable investment portfo-
lio, taking into account changes in the growth of invest-
ment flows in a competitive industry such as science,
technology, innovation, which will allow to obtain a
synergistic effect and look for alternative investment
objects.
An important moment in the analysis of multina-
tional companies is to identify changing trends in their
activities in terms of globalization. First of all, from the
position of production orientation of multinational
companies and geographical displacement in their lo-
cation in order to develop new regions.
It is worth noting the factor of attracting qualified
foreign experts in the field of consulting services to pro-
vide legal, advisory services, which allows using more
efficiently natural and human resources through
knowledge of the national specifics of the area where
the multinational company carries out its activities. The
factor of availability of skilled labor force also signifi-
cantly influences the attraction of multinational affili-
ates to the territory of other countries.
International practice shows that in the process of
globalization, the very structure of multinational com-
pany is changing, which is conditioned by the scale of
operations for the acquisition of attractive assets, and as
a result of "contributing to the growth of their capitali-
zation". The 21st century trends force companies to
pursue an aggressive policy to increase their assets by
mergers and acquisitions to other companies in order to
expand their investment opportunities, access to do-
mestic markets, obtain new technologies and develop
their productive potential. Thus, under the control of
multinational companies there are 4/5 of world-wide
banks of patents and licenses, technologies and “know-
how”, which determines a special role in the innovative
development of the world economy. The further growth
of multinational companies can lead to the formation of
global financial and industrial empires, which will fur-
ther enhance the role and influence of multinational
companies as well as other multinational non-state
structures [3, p.23].
One of the main features of multinational compa-
nies’ activity is the surging growth of direct foreign in-
vestments in comparison with the level of international
trade. Major investors (multinational companies)
6 Danish Scientific Journal No 7,2017
firmly occupied a central place in the process of inter- received DFI) of management services. Within this sec-
nationalization of the world economy, have become the tor, the share of industries related to infrastructure is
main mechanisms for strengthening economic interde- growing. The second largest source of DFI is the man-
pendence between individual states. ufacturing industry sector. The share of extractive in-
Multinational companies account for 90% of dustry in world-wide volumes of DFI has increased due
world investment (table 2). One can note the predomi- to the increased global demand for energy and mineral
nance of the share (almost 4/5 of the total volume of raw materials in recent years.
Table 2.
Indicators of multinational companies in the world economy during the period 1990-2014
Current prices
(billion US dollars)
Indicators
2005-2007
1990 2013 2014
(average value) 2012
Total volume of imported 2198 13894 22073 26035 26039
Total volume of exported 2254 14883 22527 25975 25875
International mergers and
98 729 313 399
acquisitions 328
Total sales 4723 21469 31687 33775 36356
The volume of production of goods 7105
881 4878 7562 7882
and services of foreign affiliates
Assets of foreign affiliates 3893 42171 88536 95230 102040
Export of foreign affiliates 1444 4976 7469 7688 7803
Number of employees of foreign af- 69359
filiates (thousand persons) 20625 53306 71297 75075
Source: UNCTAD annual report

Moreover, it is necessary to emphasize the activa-

tion of an unprecedented scale of mergers and acquisi-
tions (Fig. 1).

Fig.1. Cost of cross-border mergers and acquisitions (USD), 2007-2016

Source: ©UNCTAD, based on cross-border M&A database for M&As, and information from the Financial Times
Ltd.

There is an interest to the territorial analysis of
multinational companies in the market of mergers and
acquisitions. The companies of North and South Amer-
ica are the most targeted region for M & A processes,
representing 52.6% of global deals over the nine
months of 2016. Also, important contributions to the M
& A market are made by companies from developing
countries, and especially the Asia-Pacific region, where
the value of such deals is steadily increasing and
reaches 26.6% of their total volume. The EMEA region
(Europe, Middle East and Africa) ranked third position
in terms of merger and acquisition agreements with a
share of 20.8% of the total volume of merger and ac-
quisition of companies. The least popular of M & A
strategies are in multinational companies operating in
African and Latin America countries [3, p.31] (fig. 2).
Danish Scientific Journal No 7, 2017
Fig 2. Regional structure of mergers and acquisitions,% 2016.
There are good opportunities for financing deals in
all sectors. In the sectors, the situation is close to the
ratio of own and borrowed funds, which was in 2007-
2008. Buyers are willing to pay extraordinary amounts,
which are valued by companies, especially in the field
of telecommunications and technology, the pharmaceu-
tical industry and healthcare, as K. Bartels has men-
tioned (Fig. 3).
Another feature is the tendency for the consolida-
tion of multinational companies, primarily due to the
Fig. 3. Volume of mergers and acquisitions in the branches of economy,% .
Source: BvD zephyr (2016)
K. Bartles stresses that some strategic players use
this opportunity to "buy in" in certain niches to
strengthen their position for the future. So, if a company
has a certain niche, global players are willing to pay for
it.
Motives for M&A in multinational companies are
very diverse. First of all, it is a synergistic effect by
means of saving due to the scale of activity; combining
by means of complementary resources; financial saving
(by reducing transaction costs); growth of market
7
increase in the number of mergers and acquisitions
(M&A) and the creation of strategic alliances. This has
led to qualitative changes in the development of multi-
national companies. It should also be noted that multi-
national companies of the developing countries and
with the new market economy have previously pur-
chased assets in developed countries, strengthening
their positions among investors in cross-border mergers
and acquisitions.
power due to the reduction of competition (monopoly
motive); complementarity in the field of R & D. Sec-
ondly, it is an opportunity to enter quickly a unfamiliar
to the company market and to diversify the risks.
Thirdly, the motive for M&A sometimes is the desire
to reduce the tax burden, to satisfy the management's
ambitions for increasing market capitalization of the
company, and so on [8, p.15, 10, p.22].
At that time as large amounts have been paid for
some acquisitions, sometimes 10-15 times higher than
8 Danish Scientific Journal No 7,2017
EBITDA (profit before paying interest, taxes, and de-
preciation), it is a good bet for purchased companies, it
exerts pressure on the buyer in terms of success of the
deal.
For this reason, the success of mergers and acqui-
sitions is hard to achieve, with that some report the
number of failures at the level of 70-90%. Although of-
ten the problems are not in the deals themselves or even
not in large amounts of money involved. Today, experts
point out that the failure of most M & A deals is due to
the inability to take into account the cultural character-
istics of countries.
Therefore, the key aspect of multinational compa-
nies' activity today is the establishment of intercultural
relations and the formation of multinational partner-
ships within the framework of multinational compa-
nies, such as strategic alliances. The involvement of the
employees with the highly developed universal compe-
tencies is also very important in terms of a new model
of inclusive economy.
The international partnerships of multinational
companies that are emerging in advanced industries for
the purpose of developing new industries, reducing the
various types of risks, and introducing innovations can
bring the country's economy to a new level by gaining
access to innovation and investment.
Another feature is the changes in the regional dis-
tribution of direct foreign investments. Analysis of the
regional distribution of FDI, their scale, growth dynam-
ics demonstrates a certain pattern. In recent years, de-
veloping countries are taking an increasing share in the
distribution of FDI (fig.4), when in the mid-1990s the
advantage was in developed countries, and not only as
donors, but also as recipients [10, p.34].

Fig. 4. Direct foreign investments of multinational companies by regions of the world, 2012-2014, (billion USD).
Source: UNCTAD, World Investment Report 2015.

Growth of FDI flows to developing countries was
mainly due to the financing of new projects, especially
in Asia. Approximately one third of all projects for the
creation of new and expanding already operating enter-
prises in developing countries were registered in China
and India.
According to a UNCTAD business survey, China
and the USA are the most attractive countries for mul-
tinational companies’ investments for 2015-2017 (see
Fig. 5).

Fig. 5. The most attractive countries for multinational companies’ investments in 2015-2017, (%).
Source: UNCTAD, World Investment Report 2015.
Danish Scientific Journal No 7, 2017
In this regard, we can state that the main subjects
in world investment flows are the countries with the de-
veloped economy, as well as developing countries.
Moreover, the main investors of world investment
flows are developed countries, which is quite logical in
terms of the theory of Dunning. That is why it can be
stated that direct foreign investment - is a real indicator
of the fact that capital has crossed its boundaries and
becomes the center of the formation of international
production.
An essential aspect of multinational companies’
activity is integration, which leads to the emergence of
huge transnational financial conglomerates and further
enhances the position of multinational companies in the
global economic system. In the crisis, many banks that
are on the verge of bankruptcy have been bought by
their competitors. For example, JP Morgan bought Bear
Sterns and Mitsubishi UFG Financial Group purchased
Morgan Stanley for $ 7.8 billion. USA.
The largest multinational companies in the field of technology
Name Country
Apple Inc USA
Google Inc USA
Mickrosoft Corp USA
Facebook Inc USA
Oracle Corp USA
Tencent Holdings Ltd China
IBM Corp USA
Intel Corp USA
Clsco Systems USA
TSMC Taiwan
Thus, globalization has entered a new phase,
which is determined by the growth of data and infor-
mation flows. And while this change allows companies
to enter international markets with less capital-inten-
sive business models, it also creates new risks and pol-
icy challenges.
Over the past two decades, major corporations
have built their own digital platforms to manage sup-
pliers, connect customers to them, and provide internal
communication and data exchange for employees
around the world.
Conclusion: It can be stated that in the conditions
of constant technological progress and the development
of innovative technologies, intellectual property results
and emergence of new investment objects of multina-
tional companies, in order to remain competitive and to
have certain advantages not only for consumers of their
products, but also to receive additional financial re-
sources which are based on the saving of used material
resources of corporations, it is necessary to look for al-
ternative sources of investment in non-financial assets
(investments in construction and real estate, in the art
market and art, in hedge funds, in precious stones, etc.)
that increase profitability and reduce the correlation be-
tween the investment portfolio and the stock market.
9
And the latest trend in the activities of multina-
tional companies is to increase (at this stage of devel-
opment) the importance of technology in their compe-
tition between themselves and in the struggle to in-
crease the share of intangible assets, reflected in the
increase in the cost of purchasing technologies, training
of staff, as well as royalties and licenses. Competitive
advantages of multinational companies are increasingly
based not on the possession of equipment, but on the
possession of know-how and patents, that is, intangible
assets.
The scientific and technological progress and the
increase in the pace of integration, globalization, have
led to an increase in the service sector and, conse-
quently, an improvement in the investment climate of
this sector of the world economy by reducing risks and
increasing the rate of capital turnover (table 3).
Table 3.
Position in 2015 Position in у 2009
1 33
2 22
5 6
17 -
30 37
32 -
40 14
44 40
49 30
56 -
REFERENCES:
1. Cantwell, J. and Zhang, Y. (2011) 'Innovation
and location in the multinational firm', International
Journal of Technology Management, 116-132.
2. Digital globalization: The new era of global
flows / by James Manyika, Susan Lund, Jacques
Bughin, Jonathan Woetzel, Kalin Stamenov, and Dhruv
Dhingra, Report McKinsey Global Institute, February
2016.
3. Global investment trends monitor: Global FDI
flows slip in 2016, modest recovery expected in 2017,
#25, February 2017.
4. Martin Heidenreich ‘The Social Embed-
dedness of Multinational Enterprises’. A Literature Re-
view 1, University of Oldenburg, Socio-Economic Re-
view 10 (3) July 2012.
5. Paul Leinwand and Cesare Mainardi, Strategy
That Works: How Winning Companies Close the Strat-
egy-to-Execution Gap, January 2016.
6. Portia Crowe, “CITI: The ‘Uber moment’ for
banks is coming – and more than a million people could
lose their jobs,” Business Insider, March 30, 2016.
7. Saka-Helmhout, A. and Geppert, M. (2011)
'Different forms of agency and institutional influences
within multinational enterprises', Management Interna-
tional Review, 567-592.
10
8. Tech breakthroughs megatrend: how to pre-
pare for its impact. PwC, 19th Annual Global CEO sur-
vey, January 2016. https://www.pwc.com/gx/en/is-
sues/technology/tech-breakthroughs-megatrend.pdf
9. The influence of TNCs on the economies of
developing countries. International business. – NY. :
Dryden Press, 2005. – 31 р.
Danish Scientific Journal No 7,2017
10. United Nations Conference on Trade and De-
velopment: World Investment Report 2017.
http://unctad.org/en/pages/PublicationWeb-
flyer.aspx?publicationid=1782

TRANSFORMATION OF THE STATE BUDGET OF THE EUROPEAN COUNTRIES AND "BREXIT"

Belostotskiy A.
Candidate of economic sciences
Kursk State University

ТРАНСФОРМАЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО БЮДЖЕТА ЕВРОПЕЙСКИХ СТРАН И

«BREXIT»

Белостоцкий А.А.
Кандидат экономических наук
Курский государственный университет

Abstract
The article analyzes the budgetary structure of the European leading countries, the dynamics of budget reve-
nues and expenditures, the impact of state and municipal finance on the state of the European Union's economy
under the conditions of "brexit".
Аннотация
В статье проводится анализ бюджетного устройства Европейских стран-лидеров, динамики доходов и
расходов бюджета, влияние государственных и муниципальных финансов на состояние экономики Евро-
пейского союза в условиях «brexit».

Keywords: state budget, European Union, budgetary structure, budget revenues and expenditures, "brexit".
Ключевые слова: государственный бюджет, Европейский Союз, бюджетное устройство, доходы и
расходы бюджета, «brexit».

Особенностью формирования государствен- дифференцированного подхода с точки зрения ве-

ных бюджетов европейских стран является то, что личины дохода (40—45%). В 1960—1970-х гг. этот
налоги создают в них до 90% всех бюджетных до- порог был существенно выше — лица с высоким
ходов, а таможенные пошлины и разного рода доходом выплачивали до 70% своего дохода в
сборы играют несущественную роль. Это свиде- форме различных налогов, что не препятствовало
тельство в целом довольно высокого уровня жизни быстрому экономическому росту этих стран. В ре-
населения, хотя в последние три года выявилась яв-
зультате большая часть бюджета формируется за
ная тенденция к его снижению в результате гло- счет налоговых поступлений со стороны среднего
бального кризиса и рецессии. В расходных статьяхкласса, а на богатые слои, тесно связанные с дея-
бюджетов этих стран абсолютно преобладают за- тельностью крупного промышленного и финан-
траты на социальные цели — 51% в среднем, хотя сово-банковского предпринимательства, прихо-
некоторые из них направляют в эту сферу более дится от четверти до трети всех налоговых поступ-
65% всего бюджета (страны Скандинавии). В евро- лений. Доходы и расходы государственных
пейских странах существует довольно высокий по- бюджетов стран Европейского Союза представ-
рог налогообложения, действующий на основе лены в таблице 1 [6].
Таблица 1
Государственные бюджеты стран Европейского Союза, трлн. долл.
Бюджет 2001 2004 2007 2012 2017
Германия
Доходы 0,802 1,2 1,454 1,511 1,523
Расходы 0,825 1,3 1,453 1,511. 1,497
Великобритания
Доходы 0,565 0,835 1,154 0,996 1,308
Расходы 0,540 0,897 1,239 1,183 1,392
Франция
Доходы 0,210 0,217 1,287 1,341 1,308
Расходы 0,240 0,274 1,356 1,458 1,392
Danish Scientific Journal No 7, 2017
Проблема государственных бюджетов евро-
пейских стран предельно обострилась в последние
три года, когда дефициты стали приобретать харак-
тер, угрожающий стабильности финансовых си-
стем. Это привело к стремительному росту долго-
вых обязательств государств, которые в некоторых
странах превысили годовые объемы ВВП. Руковод-
ствуясь монетарными подходами в макроэкономи-
ческой политике и сообразуясь с требованиями Ев-
ропейской комиссии и МВФ, правительства пыта-
ются преодолеть эти трудности за счет сокращения
государственных расходов. Одновременно оказы-
вается помощь крупным банкам и корпорациям,
что, по общему мнению, позволит ускорить эконо-
мический рост. На деле же получается обратный
эффект — сокращение государственных расходов и
режим экономии суживают спрос, стагнирует про-
изводство, что усиливает безработицу, а банки, по-
Рис. 1 - Бюджетная система Германии
Финансовая система Германии построена та-
ким образом, что она вполне соответствует прави-
тельственной политики социальной рыночной эко-
номики. Огромное внимание уделяется социаль-
ному обеспечению и поддержанию нормального
уровня жизни населения.
Финансовая система ФРГ включает федераль-
ный бюджет, бюджеты 16 земель, общин, специаль-
ные правительственные и внебюджетные фонды,
финансы Федеральной железной дороги (Бундес-
бан) и Федеральной почты (Бундеспост), государ-
ственных предприятий, органов социального стра-
хования, федерального ведомства по труду. Вся
страна разбита на финансовые округа. Связующим
звеном между бюджетом федерации и бюджетами
11
лучая крупные пакеты льготных кредитов, не торо-
пятся осуществлять кредитные операции, опасаясь
неблагоприятной рыночной конъюнктурым [3].
Финансовая система Федеративной Респуб-
лики Германия включает в себя бюджеты трех
уровней, специальные правительственные фонды,
государственные предприятия.
Формирование бюджетов происходит в основ-
ном за счет поступления налоговых платежей. При
этом следует учесть, что прямые налоги в Германии
преобладают и превышают поступления от косвен-
ные налогов в два раза. Большая часть государ-
ственных средств расходуется на социальное обес-
печение, На втором месте расходы на экономику,
военные расходы, далее идут расходы на науку об-
разование, управленческие расходы и прочие. Бюд-
жетное устройство Германии представлено на ри-
сунке 1.
земель являются высшие финансовые дирекции.
Они объединяют несколько финансовых округов.
Формально все звенья бюджетной системы ав-
тономны, т. е. самостоятельно составляют бюджет,
взимают налоги, сборы, расходуют средства на вы-
полнение функций, подпадающих под их юрисдик-
цию.
Бюджет выступает главным звеном финансо-
вой системы ФРГ, его структура и бюджетный про-
цесс соответствуют федеративному характеру гос-
ударственного строя. В госбюджет включаются до-
ходы и расходы трех уровней административного
управления - федерации (центральный бюджет), зе-
мель (региональные бюджеты), и общин (местные
12
бюджеты). Сводный (консолидированный) госбюд-
жет получается путем сложения доходов и расхо-
дов бюджетов всех трех уровней за вычетом меж-
бюджетных трансфертов (субсидий, дотаций). С
1974 г. в госбюджет включаются средства фонда
социального страхования и социального обеспече-
ния [5].
Рис. 2. - Динамика доходов и расходов федерального бюджета Германии, в % к ВВП
Высшим контрольным органом ФРГ в области
государственных финансов является федеральная
счетная палата. Отчет об исполнении бюджета со-
ставляется министерством финансов и направля-
ется в парламент и счетную палату.
Бюджетная политика ФРГ подчиняется общим
целям экономической политики и опирается на от-
лаженный в послевоенный период механизм ее ре-
ализации, на богатый арсенал средств и методов
формирования доходных и расходных статей гос-
бюджета.
Формирование доходов определят целую си-
стему финансовых каналов по которым в казну сте-
каются средства от физических и юридических лиц.
Налоговые поступления составляют 4/5 всех доход
бюджета, причем на 2/3 налоговые поступления
формируются за счет прямых налогов (подоход-
ного или налога на зарплату, корпорационного,
промыслового). Однако их доля в бюджетах раз-
личных уровней разная.
Danish Scientific Journal No 7,2017
Бюджетный год в ФРГ совпадает с календар-
ным. Федеральный бюджет утверждается бундеста-
гом (парламентом). Составление, утверждение и
исполнение федерального бюджета предусматри-
вает определение ожидаемых доходов и расходов в
бюджетном плане и ведение бюджетного учета,
фактическое отражение исполнения бюджета.
Структура расходов федерального бюджета
отражает функции, выполняемые федеральным
правительством. На центральное правительство ло-
жатся все военные расходы и расходы на внешние
отношения, основная часть социальных затрат, а
также расходов на финансовое содействие (субси-
дирование, льготное кредитование или прямое фи-
нансирование) отдельных отраслей, производств и
регионов, на науку и образование, на содержание
административного аппарата. Динамика доходов и
расходов федерального бюджета Германии пред-
ставлена на рисунке 2.
В Великобритании финансовая система вклю-
чает в себя два основных звена: государственный
бюджет и местные бюджеты. Единый сводный
бюджет отсутствует. Бюджеты местных органов
власти формально обособлены. Ведущим звеном
бюджетной системы Великобритании является гос-
ударственный бюджет, через который перераспре-
деляется около половины национального дохода
государства, что представлено на рисунке 3.
Danish Scientific Journal No 7, 2017
Рис. 3 - Схема финансовой системы Великобритании
Великобритания – унитарное государство и ее
бюджетная система имеет 2 уровня- централизо-
ванный и местный. Государственный бюджет со-
стоит из 2 частей:
1. Консолидированный фонд включает теку-
щие поступления средств и их расходование. Зани-
мает примерно 98% бюджета, формируется пре-
имущество налоговыми поступлениями (на 95%). К
неналоговым относятся: доходы от продажи соб-
ственности государственной, различные админи-
стративные взыскания.
2. Национальный фонд займов. Входят доходы
и расходы государства, который связан с движе-
нием капитала и ценных бумаг.
Бюджетный год начинается 1 апреля, кассовое
исполнение осуществляет банк Англии. Ответ-
ственность за исполнение несет казначейство.
Местные органы власти имеют 2-х ступенчатую си-
стему из городов и графств (или округов сельской
местности). В Уэльсе и Шотландии одноступенча-
тая городская система местных органов. Из мест-
ных бюджетов финансируется больше 1/3 всех гос-
ударственных расходов. Это социальная защита,
образование, правопорядок, коммунальные услуги,
транспорт [4].
Ежегодно принимаются два основных финан-
совых закона, регулирующие вопросы бюджета, –
Закон об ассигнованиях, предметом которого явля-
ются государственные расходы, и Закон о финан-
сах, в котором отражаются государственные до-
ходы и их источники.
Проект государственного бюджета составляет
казначейство. Ежегодно 1 октября оно направляет
циркуляр отдельным департаментам, министер-
ствам и ведомствам, требуя от них смету расходов
на следующий финансовый год, а от департаментов
внутренних доходов, таможенных пошлин и акци-
зов – сметы доходов. Министерства и ведомства
разрабатывают сметы по установленной классифи-
кации расходов и передают их казначейству, кото-
рое проверяет и уточняет их.
Финансовая система Великобритании вклю-
чает в себя 4 традиционных звена: государствен-
ный бюджет, местные бюджеты, специальные вне-
бюджетные фонды, финансовые государственных
предприятий.
13
Государственный бюджет страны состоит из
двух частей:
- консолидированного фонда, который вклю-
чает текущие поступления средств и их расходова-
ние;
- национального фонда займов, куда входят до-
ходы и расходы государства, связанные с движе-
нием капитала.
Третьим звеном финансовой системы явля-
ются специальные фонды. Их более 80. ведущее ме-
сто занимает фонд национального страхования. Он
создается за счёт взносов населения, государствен-
ных предприятий и дотаций правительства. Акку-
мулированные средства идут на выплату пенсий,
пособий по безработице и болезни.
Кроме фонда национального страхования, в
финансовую систему Великобритании входят пен-
сионные фонды государственных предприятий,
уравнительный валютный фонд, фонды гарантий
экспортных кредитов. Эти фонды создаются за счёт
средств и дотаций предприятий и осуществляют
расходы в соответствии со своим функциональным
назначением.
Доходная часть национального фонда займов
формируется за счёт процентов, поступающих от
корпораций и местных органов власти как оплата за
кредит, части прибыли Банка Англии, средств не-
которых специальных фондов. Расходная часть
включает затраты на обслуживание государствен-
ного долга и некоторые другие.
Основная часть расходов финансируется из
консолидированного фонда (98%), который форми-
руется преимущественно налоговыми поступлени-
ями (95%). К неналоговым поступлениям относят
доходы от продажи государственной собственно-
сти, административные взыскания и др.
Приобретённой сферой расходов государ-
ственного бюджета Великобритании в последнем
десятилетии XX в. является социальная защита
населения. Особенностью Британии также является
увеличение к концу десятилетия удельного веса
расходов на образования (с 2 % в 2005 до почти 4%
в 2014 гг.). Структура расходов консолидирован-
ного государственного бюджета Великобритании
представлена на рисунке 4.
14 Danish Scientific Journal No 7,2017

Рис. 4
Структура расходов консолидированного государственного бюджета Великобритании, в % к ВВП

Государственные финансы Франции состоят Центральный бюджет делится на два раздела:

из трех частей: бюджет (бюджет центрального пра-
вительства); бюджеты штатов; бюджеты местных
органов власти (свыше 82 тыс. местных админи-
стративных единиц, включающих более 3 тыс.
округов, 19 тыс. муниципалитетов, 17 тыс. городов,
более 43 тыс. учебных и специальных округов).
Стержневое место в этой системе занимают феде-
ральные финансы, на которые приходится около
60% государственного бюджета Франции.
Бюджет во Франции - важнейший инструмент
управления государственными средствами в силу
того, что государство через бюджетную систему
формирует и распределяет более 20 % ВВП и 50 %
национального дохода. На долю государственного
бюджета приходится приблизительно 80 % всех до-
ходов и расходов французской финансовой си-
стемы [8].
а) 90 % - операции окончательного характера
(безвозвратное финансирование), которые подраз-
деляются на текущие, гражданские, капитальные и
военные расходы;
б) 10 % - операции временного характера (кре-
диты). Расходы центрального бюджета также де-
лятся на две части:
-текущие, которые в свою очередь подразделя-
ются на военные (содержание военнослужащих, их
обучение и материально-техническое обеспече-
ние), социальные и др.;
-капитальные, включающие в себя военные
(строительство военных объектов, закупка военной
техники), расходы на иностранные дела (создание
посольств, консульств за границей, а также взносы
в международные кредитно-финансовые учрежде-
ния), что представлено на рисунке 5.

Рис. 5 - Государственные финансы Франции

Danish Scientific Journal No 7, 2017
Федеральные фонды, достигающие 60% бюд-
жета — это самостоятельный правительственный
бюджет, который имеет свою национальную нало-
говую базу и формально не связан с какими-либо
программами расходов. Он может обслуживать лю-
бые национальные цели по усмотрению прези-
дента. Основная доля ресурсов федеральных фон-
дов (примерно 60%) направляется на финансирова-
ние военных расходов и оборонных НИОКР,
платежей процентов по федеральному долгу, внеш-
неэкономической деятельности и на содержание
государственного аппарата. Остальные идут на по-
крытие расходов отдельных отраслей экономики
(включая энергетику и транспорт) и на социальные
программы помощи бедным.
Повторим, что федеральные фонды — а их ис-
точники это федеральные подоходные налоги с
населения и корпораций, а также акцизы и тамо-
женные пошлины — формируются независимо от
конкретных программ, которые они финансируют.
В этом заключается их главное отличие от довери-
тельных фондов. Обращает на себя внимание по-
стоянное отрицательное сальдо баланса федераль-
ных фондов. Именно это сальдо и формирует дефи-
цит федерального бюджета Франции.
Рис. 6 - Структура расходов государственного бюджета Франции,
в % к ВВП
В рамках бюджетной реформы во Франции (с
1996 г.) была введена система контрактации в сфере
общественных услуг, согласно которой контракты
заключаются между центральными органами госу-
дарственной власти и производителями (поставщи-
ками) услуг.
Для этого оценили и проанализировали стои-
мость услуг, предоставляемых государством, раз-
работали показатели их качества, критерии эффек-
тивности деятельности министерств и ведомств.
Срок действия этих контрактов составляет 3 года,
но предусмотрена возможность ежегодной индек-
сации и корректировки показателей, указываются в
15
Доверительные фонды представляют собой це-
левые самофинансирующиеся фонды. И по источ-
никам формирования, и по расходам они привязаны
к решению специфических задач, и их средства
нельзя направить на другие цели. Более того, по за-
кону, даже остатки средств доверительных фондов
нельзя использовать для пополнения федеральных
фондов, а они должны быть вложены в государ-
ственные долговые обязательства, то есть фактиче-
ски использованы для «подстраховки» государ-
ственной кредитно-денежной политики. Довери-
тельные фонды бюджета Франции это в первую
очередь фонды социального страхования (по старо-
сти, инвалидности, в случае потери кормильца, по
медицинскому обслуживанию, страхованию по
безработице, специально выделяемому пенсион-
ному обеспечению железнодорожников и государ-
ственных служащих, некоторые другие) и ряд . спе-
циальных фондов, обслуживающих федеральную
производственную инфраструктуру: автострады,
аэропорты, воздушное сообщение и т.д.
Расходы бюджета классифицируются, с одной
стороны, за министерствами и ведомствами, а с
другой - по функциональному принципу: на теку-
щие и капитальные расходы. Структура расходов
бюджета представлена на рисунке 6.
них с учетом внешних факторов. До 2006 г. Все ми-
нистерства и ведомства Франции должны были пе-
рейти на использование принципов бюджетирова-
ния, ориентированного на результат [5].
Международный стандарт, по которому величина
государственного бюджета должен быть менее 3%
ВВП; государственный долг - менее 60% ВВП, был
принят в рамках Европейского союза, и он вполне
приемлем для других стран. При таком дефиците гос-
ударственный долг не становится тяжким бременем
для страны и может быть либо стабилизирован, либо
ниже выплачен при благоприятных условиях.
Маастрихстское соглашение никоим образом
не препятствует отказу стран-участниц от евро, но
16
решение о присоединении к валютному союзу на
деле практически невозможно отменить. Тому есть
несколько причин, самая главная — экономические
издержки. Таким образом, если какая-либо страна
могла бы отказаться от евро, наиболее вероятно,
что это могло бы быть сделано с позиции силы, и
только Германия на сегодня достаточно сильна для
такого шага. И хотя евро не пользуется большой
поддержкой в Германии, она вряд ли пойдет на это
в одностороннем порядке [2, С. 235].
По мнению А.А. Белостоцкого «вопрос, кото-
рый необходимо решить Европейскому Союзу за-
ключается в том, приветствуются ли сейчас новые
кандидаты. Большинство их тех, кто хотел бы при-
соединиться, привнесут с собой значительные про-
блемы из-за собственного государственного бюд-
жета, что незамедлительно скажется на дефиците
бюджета и уровне государственного долга стран –
участниц Европейского Союза» [1, С. 44].
По традиции согласование бюджета ЕС всегда
создает конфликт между его членами. Страны Се-
верной Европы обычно являются бюджетными до-
норами, а южные и восточные - чаще всего реципи-
ентами. В результате каждый раз при обсуждении
очередных семилетних соглашений разгораются
споры по поводу вклада отдельных стран, приори-
тетов и лимитов расходов и бюджетные вопросы
непременно создадут новые трения между участни-
цами Евросоюза, страны, на которые распространя-
ются льготы, будут их защищать, но при сокраще-
нии бюджета их шансы невелики [7].
Danish Scientific Journal No 7,2017
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Белостоцкий А.А. Бюджетный дефицит Ев-
ропейских стран: пути выхода из кризиса / Актуаль-
ные проблемы развития социально – экономиче-
ских систем: теория и практика: материалы III меж-
дународной научно – практической конференции. –
Орел: АПЛИТ, 2011. –332 с.
2. Хасбулатов, Р. И. Международные фи-
нансы: учебник для магистров. - М.: Издательство
Юрайт. - 2014. - 567 с.
3. Бюджетная система Европейского Союза:
официальный сайт. URL:http//ec.europa.eu/budget
(дата обращения: 18.12.2017).
4. Европейский Союз: официальный сайт.
URL:http//europa.eu (дата обращения: 15.12.2017).
5. Финансовые программы и бюджет Евро-
пейского Союза: официальный сайт. http://ec.eu-
ropa.eu (дата обращения: 12.12.2017).
6. The World Factbook – Central Intelligence
Agency: официальный сайт.
URL:http://www.cia.gov/ (дата обращения:
10.12.2017).
7. The insider. Stratfor: ЕС на грани бюджет-
ного кризиса из-за Брекзита
URL:http://theins.ru/ekonomika/33246 (дата обраще-
ния: 20.12.2017).
8. Tradingeconomics. Государственный бюд-
жет Европы: официальный сайт.
URL:https://tradingeconomics.com/europa/governmen
t-budget(дата обращения: 17.12.2017).

УДК: 339.5.025.7
THE ROLE OF CUSTOMS CONTROL IN THE SYSTEM OF ANTIDIA DEPENDING FROM
TAXATION BY SUBJECTS OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY

Mеnliosmanov Z.
postgraduate student at the Department of Tax Policy at the University of the State Fiscal Service of
Ukraine, s.Irpin, Ukraine

РОЛЬ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ПРОТИДІЇ УХИЛЕННЯМ ВІД

ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Менліосманов З.Т.
аспірант кафедри податкової політики Університету державної фіскальної служби України,
м. Ірпінь, Укріїна

Abstract
The article reveals the peculiarities of the implementation of customs control in Ukraine and its role in coun-
teracting shadow transactions and evasion from taxation in the field of foreign economic activity. The size of
potential losses of Ukraine from the shadowing of foreign economic activity and the imperfection of the customs
control system after customs clearance of goods and vehicles are analyzed. Areas of improvement of control and
verification activity by the customs structures are offered.
Анотація
У статті розкрито особливості здійснення митного контролю в Україні та його роль у протидії тінь-
овим оборудкам й ухиленню від оподаткування у сфері ЗЕД. Проаналізовано розміри потенційних збитків
України від тінізації ЗЕД та недосконалості системи митного контролю після митного оформлення товарів
та транспортних засобів. Запропоновано напрями удосконалення контрольно-перевірочної діяльності мит-
ними структурами.

Keywords: Customs control, customs clearance, counteraction to shadow transactions, taxation of foreign
economic activity.
Danish Scientific Journal No 7, 2017
Ключові слова: Митний контроль, митний постаудит, протидія тіньовим оборудкам, оподаткування
зовнішньоекономічної діяльності.
Вступ. В умовах реалізації курсу, спрямова-
ного на подальшу інтеграцію національної еко-
номіки України до світового економічного про-
стору, особливо важливого значення набуває про-
блема забезпечення трансформації системи
митного контролю з урахуванням стандартів та
правил міжнародних організацій, а також досвіду
зарубіжних країн. Наразі реорганізація та підви-
щення ефективності митного контролю в Україні є
одним з найбільш проблемних питань і знаходиться
під прискіпливою увагою як уряду країни, так і
західних партнерів.
Нинішня система митного контролю в Україні
має низку особливостей, яка не дозволяє державі в
особі уповноважених органів державної влади з ре-
алізації митної політики забезпечити високу ефек-
тивність митної діяльності. Зокрема, система мит-
ного контролю не забезпечує повноцінної реалізації
завдання з попередження, виявлення та профілак-
тики фінансових порушень у сфері оподаткування
зовнішньоекономічної діяльності. Це зумовлено
тим, що функція проведення контрольно-пе-
ревірочної діяльності після митного оформлення
відокремлена від митної діяльності й віддана для
реалізації ГУ ДФС, є проблеми з формуванням
підрозділів митного пост-аудиту та наповнення їх
висококваліфікованими кадрами тощо.
Вагомий внесок у дослідження проблем ро-
звитку системи митного контролю та його ролі у
протидії порушень у сфері митного оподаткування
внесли такі провідні вчені та практики як М. Базась,
А. Берзан, О. Борисенко, І. Бережнюк, О. Вакуль-
чик, О. Василик, М. Губа, Ю. Дьомін, Т .Єдинак,
Л. Івашова, Є. Корнієнко, М. Каленський, В.
Науменко, П. Пашко, Р. Прокопенко, Л. Пісьма-
ченко, С. Терещенко та інші. Проте й на сьогодні
залишаються не достатньо розробленими окремі
питання інституційного забезпечення трансфор-
мації системи митного контролю у напрямі про-
тидії тіньовим оборудкам у сфері ЗЕД з урахуван-
ням вимог міжнародних організацій та досвіду
країн ЄС в умовах інтеграції України до світового
економічного простору.
Тому дослідження сутності та місця митного
контролю в системі протидії ухилення від оподат-
кування суб’єктами ЗЕД, ретроспективний аналіз
його еволюції, оцінювання ефективності сучасної
системи митного контролю у сфері оподаткування
ЗЕД, а також пошук перспективних напрямів удос-
коналення існуючої системи митного контролю з
урахуванням необхідності розвитку митного пост-
аудиту є вельми актуальними і своєчасними.
1 Рівень тіньової економіки України у 2015 році знизився
до 40% ВВП. – Електронне видання. – Режим доступу:
http://dt.ua/ECONOMICS/riven-tinovoyi-ekonomiki-
ukrayini-u-2015-roci-znizivsya-do-40-vvp-212784_.html
2 Україна посіла 107 місце в рейтингу податкового нава-
нтаження на бізнес // Економічна правда від 20 листопада
17
Метою статті є узагальнення та подальший
розвиток теоретичних засад та практичних підходів
щодо удосконалення системи митного контролю у
сфері оподаткування суб’єктів зовнішньоекономіч-
ної діяльності задля протидії тіньовим оборудкам у
сфері ЗЕД в Україні.
Результати. Метаморфози, що відбуваються у
соціально-економічній сфері України зумовлюють
необхідність розробки нової доктрини державного
управління митною справою, визначне місце в якій
має належати формуванню якісно нової системи
державного митного контролю. Це викликано тим,
що однією з головних функцій митної справи є
функція митного контролю, яка на основі устале-
них митних правил і процедур дозволяє формувати
інституційні засади фінансово-економічних
взаємовідносин між митними органами та суб’єк-
тами зовнішньоекономічної діяльності, що спрямо-
вані на забезпечення повного та своєчасного опо-
даткування зовнішньоекономічних операцій. Удос-
коналення системи митного контролю набуває
особливого значення в умовах тотальної тінізації
економіки та масового ухилення від оподаткування
суб’єктів господарювання за всіма видами еко-
номічної діяльності.
Варто констатувати, що сьогодні в Україні ма-
ють місце такі негативні явища як значні розміри
«тіньових» та «сірих» оборудок, масове ухилення
від оподаткування, процвітання корупції.
Зазначимо, що, у 2015 році за офіційними да-
ними Міністерства економічного розвитку і
торгівлі України (далі МЕРТ) розміри інтеграль-
ного показника тіньової економіки зменшився на
3% проти 2014 року, проте його значення у 40% від
ВВП1 (а за даними міжнародних експертів це не
менше 55%), утримує Україну чи не на останніх
місцях у світовому рейтингу. Особливо загрозли-
вих рис набирають ці негативні явища у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, адже за даними
міжнародних і вітчизняних фінансових експертів, в
Україні тіньові оборудки у сфері ЗЕД перевищують
80% від загального обсягу.
Наявність тіньових оборудок спричиняє значні
втрати бюджету. Зважаючи на те, що за даними
спільного рейтингу Світового банку та аудиторсь-
кої компанії PwC, у 2015 році показник податко-
вого навантаження на суб’єктів господарювання за
5 основними податками становив близько 51,9%2, а
ВВП у цьому році за даними Держкомстату
рівнявся 1979,5 млрд. грн або 90,6 млрд. дол.
США3, то не важко підрахувати, що бюджет
України недоотримав близько 990 млрд. грн або
більше ніж 45,3 млрд. дол. США, таким чином
2015 р. [Електронне видання] Режим доступу:
https://www.epravda.com.ua/news/2015/11/20/568451/
3 Валовий внутрішній продукт України // Фінансовий
портал МФУ http://index.minfin.com.ua/index/gdp/
18
недоїмка до бюджету від ЗЕД склала більше ніж 36
млрд. дол. США. І при цьому Україна постійно ви-
прошує у міжнародних фінансових структур кошти
в борг, зокрема, МВФ на протязі 2014-2017 років
мав надати нам пільгових кредитів у розмірі 17
млрд. дол. США.
Наявність тіньової економіки створює питоме
середовище для розвитку й процвітання корупції й
навпаки. Саме наявність корупції на різних рівнях
державної влади й управління і дозволяє активно
діяти тіньовому сектору економіки зневажаючи
офіційні обмеження, правові та моральні норми
тощо.
Стосовно корупції зауважимо, що за даними
Transparency International, яка представляє глобаль-
ний Індекс сприйняття корупції, Україна в 2014
році займала 142 місце з 175 країн світу й з 100 мож-
ливих балів (відсутність корупції) наша країна от-
римала лише 26 балів. Тобто Україна-2014 за рів-
нем корумпованості була на одній сходинці з Уган-
дою й Коморськими островами, як одна з найбільш
корумпованих країн світу4. У 2015 році ситуація
дещо покращилася, Україна зайняла 130 місце зі
168 позицій у світовому рейтингу сприйняття ко-
рупції, опинившись поруч з Іраном, Камеруном,
Непалом, Нікарагуа і Парагваєм. Про це свідчать
дані дослідження Bertelsmann Foundation
Transformation Index5, які враховуються при визна-
ченні світового Індексу сприйняття корупції CPI,
що свідчить про не ефективність боротьби з коруп-
цією в нашій країні. Тим більше, що на протязі
майже 4 років Україна так і не спромоглася не
тільки впровадити, але й розробити чітку й зро-
зумілу стратегію подолання «тіньової» економіки й
корупції в країні.
Особливо наголошуємо на тому, що не можна
боротися з корупцією й одночасно говорити, що
саме завдяки «тіні» у складні часи фінансової кризи
й війни виживає більшість українців, адже корупція
й тінь це дві різні сторони одного анти правового й
анти соціального явища, що гальмує розвиток
нашої країни й відкидає її до рівня слаборозви-
нених країн. Це при тому, що у 1991 за оцінками
міжнародних експертів за інтегрованим індексом
сукупного потенціалу Україна займала 4 місце у
світі, а наразі знаходиться на 79 позиції у після
Еквадора, Хорватії та Гватемали6.
Наведені вище факти свідчать, у тому числі, й
про недосконалість і низьку ефективність існуючої
системи державного фінансового та митного кон-
тролю, адже саме державні контролюючі органи,
через застосування сучасних контрольно-пе-
ревірочних методів та інструментів, мають стати на
4 142 место: Украина остается в клубе самых коррумпи-
рованных стран http://news.liga.net/articles/politics/
4273041-142_mesto_ukraina_ostaetsya _v_
klube_samykh_korrumpirovannykh_stran.htm.
5 Transparency International: Україна зайняла 130 місце у
рейтингу сприйняття корупції // Новое время. – Елект-
ронне видання. - Режим доступу:
http://nv.ua/ukr/ukraine/events/transparency-international-
ukrajina-zajnjala-130-мistse-u-rejtingu-sprijnjattja-
koruptsiji-93576.html
Danish Scientific Journal No 7,2017
заваді розростання нелегальної економічної діяль-
ності та її наслідків. Особливої уваги потребують
питання організації та провадження державними
органами фінансово-економічного контролю діяль-
ності суб’єктів господарювання у сфері ЗЕД та
визначення основних напрямів удосконалення саме
митного контролю після митного очищення товарів
та транспортних засобів, який за загальноприйня-
тою у світі практикою називають – митний по-
стаудит.
Митний контроль обіймає важливе місце у си-
стемі державного фінансового контролю, адже саме
через систему контрольно-перевірочних заходів у
межах митного контролю, держава має забезпечу-
вати економічну і фінансову безпеку, захищати
власні національні інтереси. Недосконалість мит-
ного контролю в України уможливило значне зрос-
тання тіньових оборудок та стало однією з причин
витоку значних «брудних» фінансових коштів за
кордон та їх осідання офшорних зонах. Посилення
засобів митного контролю й особливо відродження
у митних структурах підрозділів митного аудиту
дозволить значно підвищити ефективність митного
контролю та стане на заваді фінансового «обезкров-
лення» України. Вивчення багатого зарубіжного
досвіду та міжнародного законодавства у частині
здійснення та удосконалення митного контролю та
посиленні його ролі в протидії неправомірним
зовнішньоекономічним операціям є одним із кроків
поліпшення системи митного контролю в Україні й
вимагає подальшого наукового осмислення.
Найбільш значними для визначення орієнтирів ін-
теграції України до світового митного співробіт-
ництва та вибору орієнтирів його митної політики
й організації митного контролю були 105/106 сесії
Ради Всесвітньої митної організації у червні 2005
року. Їх значення полягають у тому, що 24 червня
2005 року були прийняті Рамкові стандарти, що
встановлюють мінімальні принципи і стандарти, та
які, після їх ухвалення, мають стати мінімальним
переліком заходів для членів Всесвітньої митної ор-
ганізації у сфері забезпечення безпеки та спро-
щення процедур міжнародної торгівлі7 .
Зважаючи на положення Рамкових стандартів
розвиток міжнародної торгівлі невід’ємно пов’яза-
ний із глобалізацією ринків та світовими інтегра-
ційними процесами. У той же час, активізація
міжнародних торговельних відносин неможлива
без удосконалення способів та методів здійснення
митного контролю на момент фізичного перетину
товаром митного кордону держави та прискорення
їх реалізації. Зазначена світова тенденція призвела
до розробки системи контролю, заснованого на
6 The Global Competitiveness Report 2016–2017 Режим до-
ступу: http://www3.weforum.org/docs/GCR2016-
2017/05FullReport/ TheGlobal Competiti-veness
Report2016-2017_FINAL.pdf
7 Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення
процедур міжнародної торгівлі від 24 квітня 2005 р /
ВМО червень 2005 р [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: // copyright@wcoomd.org.
Danish Scientific Journal No 7, 2017
управлінні ризиками й аудиті. Зокрема, митний
пост аудит як вид митного контролю (далі - МПА)
вважається одним з найбільш ефективних заходів
перевірки відповідності заявлених відомостей і ви-
явлення шахрайства в міжнародній торгівлі, особ-
ливо шахрайства під час визначення таких характе-
ристик товару як країна походження, контрактна
вартість, код УКТЗЕД, які мають безпосередній
вплив на формування його митної вартості й розмір
оподаткування.
Наразі в Україні так і не сформовано цілісної
системи митного контролю, процедури здійснення
якого поєднували б у собі не лише форми та методи
здійснення такого контролю під час митного
оформлення, але й методи фінансового контролю та
аудиту після завершення митних формальностей.
Більш від того, наразі функція митного контролю
штучно розірвана й виконується різними за своїм
призначенням і функціональним підпорядкуванням
структурними підрозділами, які об’єднує лише за-
гальна назва центрального органу – Державна
фіскальна служба України (далі ДФС). Однією з
причин обмеження функцій митного контролю в
Україні є односторонній підхід до розуміння особ-
ливостей митного контролю керівництвом ДФС,
яке акцентує увагу на розвитку контролю під час
митного оформлення. Думається, що саме неро-
зуміння багатоаспектності й неоднорідності мит-
ного контролю залежно від виду й форми його
здійснення призвело до передачі частини функцій
митного контролю від митних до податкових струк-
тур. Наявність проблем стосовно теоретичного
трактування й практичного здійснення митного
контролю у всіх його аспектах, у тому числі з точки
зору висвітлення митного контролю як складової
державного фінансового контролю і визначило
тему даного дослідження.
При цьому якщо контроль за переміщенням то-
варів та транспортних засобів через митний кордон
держави був притаманним митницям з моменту їх
заснування, то контроль на основі методів аудиту
це новація, що була запроваджена ще у 1973 році
Кіотською конвенцією, але ратифікована Верхов-
ною радою України у лише березні 2011 р.8 , яка з
метою спрощення митних правил і процедур,
визначила, що митний контроль можливо
здійснювати не лише під час митного оформлення,
але й після митного очищення товарів та випуску їх
у вільний оббіг. При цьому саме на наступний кон-
троль покладалися функції документального
підтвердження правильності нарахування та пов-
ноти сплати митних платежів. Таким чином підси-
лювалася функція фінансового контролю за фор-
муванням та сплатою податків та платежів суб’єк-
тами ЗЕД.
8 Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію
митних процедур ( Кіотська конвенція ) від 18 травня
1973. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_643
9 Митний кодекс України. - Електронне видання. – Режим
доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
19
Одним з визначальних чинників успіху щодо
приведення економіки до дотримання легальних
правил і процедур у підприємницькій діяльності є
розвиток інституційних засад здійснення митного
контролю на системній основі. На жаль теперішній
стан митного контролю є в певній мірі розбалансо-
ваним і не відповідає ні інтересам держави,
оскільки існують різні способи ухилення від сплати
податків, що призводять до нерівності платників
податків і завдають значного збитку національній
економіці, ні інтересам платників податків, які
несуть надмірне податкове навантаження і стика-
ються із заплутаністю і недосконалістю чинного за-
конодавства вже на стадії визначення сутності мит-
ного контролю. Так, якщо керуватися чинним зако-
нодавством, зокрема Митним кодексом України
(далі МКУ), митний контроль це сукупність за-
ходів, що здійснюють центральні органи які ре-
алізують податкову й митну політику в межах своїх
повноважень з метою забезпечення додержання
норм митного законодавства та міжнародних дого-
ворів, укладених у встановленому законом по-
рядку9. В оновленій Кіотській конвенції (глава 2
«Визначення понять» Генерального додатку) Мит-
ний контроль (сustoms control) – це заходи, які ви-
користовують державні фіскальні органи для гаран-
тування виконання митного законодавства.
Як зазначено у Митній енциклопедії основна
мета митного контролю – перевірка та виявлення за
допомогою різних форм контролю відповідності
проведених митних операцій та дій митному зако-
нодавству; дотримання фізичними та юридичними
особами, які беруть участь у митній діяльності,
встановлених митних правил і процедур, тобто по-
рядку переміщення через митний кордон України
товарів та інших предметів10. При цьому в
міжнародному законодавстві виділяється два ос-
новних види здійснення митного контролю:
1) контроль за переміщеннями – заходи кон-
тролю, які застосовуються до товарів і транспорт-
них засобів до або після їх прибуття/вибуття, або
під час перебування під митним режимом, до мо-
менту їх випуску;
2) контроль на основі методів аудиту – сукуп-
ність заходів, за допомогою яких переконуються у
правильності заповнення декларацій на товари та
достовірності зазначених у них даних, перевіряючи
наявні у причетних до декларування осіб відповідні
книги обліку рахунків, документи, облікову доку-
ментацію та комерційну інформацію11.
МПА є систематичним засобом здійснення
контролю щодо забезпечення правильності й до-
стовірності декларування товарів шляхом прове-
дення перевірки бухгалтерської та фінансової звіт-
ності, системи реєстрації документів, в тому числі
10 Митна енциклопедія: У двох томах. Т.2/: Редкол.:… І.
Г. Бережнюк (відп. ред.), П.В.Пашко та ін.– Хмельниць-
кий: ПП Мельник А.А., 2013. - С. 68
11 Митна енциклопедія: У двох томах. Т.2/: Редкол.:… І.
Г. Бережнюк (відп. ред.), П.В.Пашко та ін.– Хмельниць-
кий: ПП Мельник А.А., 2013. – С 69-70.
20
пов’язаних з комерційними підприємствами та ком-
паніями, безпосередньо або опосередковано залу-
ченими до міжнародної торгівлі. Впровадження
МПА має на меті одночасно зі спрощенням проце-
дури митного контролю забезпечити ефективний
захист фінансових інтересів держави. МПА дозво-
ляє митниці пропонувати торговцям процедури по-
легшеного пропуску товарів шляхом використання
спрощених процедур, застосування яких передба-
чає заміну ретельного дослідження кожної декла-
рації та догляду товарів більш сучасними техно-
логіями аналізу ризиків та аудиту. Однак в Україні
в процесі розвитку та запровадження митного по-
стаудиту під час здійснення митного контролю за
товарами, що перетинають митний кордон України,
виникає ціла низка проблемних питань. Ці питання
можна розділити на декілька груп, а саме:
1. Проблеми організаційно-правового забез-
печення МПА. Процес впровадження МПА має по-
чинатися з прийняття пакету законодавчих актів,
що надає посадовим особам митного органу юри-
дичні повноваження, необхідні для здійснення пе-
ревірки комерційних облікових документів усіх
контрагентів, які безпосередньо або опосередко-
вано залучені до міжнародної торгівлі. Формально
можливість таких перевірок визначена ст.336 МКУ,
проте ні самому Кодексі, ні в якому іншому законо-
давчому документі не визначено МПА як вид кон-
трольно-перевірочної діяльності, який мають
здійснювати посадові особи митних органів. Вва-
жаємо, що ототожнення МПА з формою контролю
– «документальні перевірки…» є недопустимим, а
передача повноважень з його здійснення посадовим
особам податкових органів – помилка, що призвела
практично до знищення цього виду митного кон-
тролю.
Іншою складовою цієї проблеми є наявність
подвійного тлумачення законодавства, що призво-
дить до неефективності процедур проведення
МПА, які дають можливість платнику податків
уникнути відповідальності.
2. Проблеми практичної реалізації МПА.
Ефективне впровадження інституту МПА як виду
митного контролю можливо лише за умови
функціонування незалежного підрозділу МПА в си-
стемі державного фінансового контролю, який буде
укомплектований висококваліфікованим персона-
лом, та забезпечений певним технічним ресурсом
(програмне забезпечення, техніка, зручні бази да-
них, оперативні джерела інформації тощо). Ефек-
тивність функціонування таких підрозділів зале-
жить від наявності необхідної кількості підготовле-
них спеціалістів (аудиторів), фінансового і
матеріального забезпечення цих підрозділів інших
факторів.
3. Проблеми інформаційного забезпечення та
обміну інформацією між контролюючими орга-
нами на національному та міжнародному рівні. Ін-
формація є базою для проведення перевірок мит-
ними аудиторами платників податків. Для ефектив-
ного проведення МПА інформаційне забезпечення
має бути налагодженим за двома основними аспек-
тами:
Danish Scientific Journal No 7,2017
1) за місцем знаходження джерела:
- інформування на національному рівні
- - інформування на міжнародному рівні
2) за оперативністю надходження інформації:
- усталена оперативна інформація (ство-
рення стабільних електронних баз даних, поєдна-
ння окремих баз даних різних контролюючих ор-
ганів)
- запитувана оперативна інформація (фор-
мується у відповідь на окремий запит контролюю-
чих органів).
4. Технічна оснащеність, можливість ре-
алізації потужного точкового контролю у випадку
виявлення ризикової ситуації. В умовах стрімкого
інтелектуального розвитку форм і методів ре-
алізації правопорушень у податковій та митній
сфері виникає гостра необхідність підвищення та
оптимізації технічної та технологічної оснащеності
особового складу підрозділів, що задіяні у
профілактиці та припинення митних правопору-
шень, виявленні недоборів митних платежів. Ця
проблема стосується не лише питання оснащення
співробітників митних органів технічним забезпе-
ченням, доступом до баз даних інформаційних дже-
рел (в т.ч. всесвітніх мереж), а й налагодження
ефективної роботи системи аналізу ризиків на всіх
етапах існування товарів, що переміщуються через
митний кордон держави (від виробництва до кінце-
вого споживання).
Висновки. Загалом необхідно зазначити, що
наявність в країні дієвого митного контролю і,
особливо митного постаудиту, є необхідною умо-
вою створення ефективної системи протидії тінь-
овим оборудкам й ухиленням від оподаткування у
сфері ЗЕД. Вирішення проблем, які пов’язані з
функціонуванням інституту митного постаудиту
дозволить значно посилити роль митного контролю
в забезпеченні ефективного адміністрування подат-
ків і платежів у сфері ЗЕД, що в цілому позитивно
відобразиться на забезпеченні фінансової безпеки
держави.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Рівень тіньової економіки України у 2015
році знизився до 40% ВВП. – Електронне видання.
– Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/riven-
tinovoyi-ekonomiki-ukrayini-u-2015-roci-znizivsya-
do-40-vvp-212784_.html
2. Україна посіла 107 місце в рейтингу подат-
кового навантаження на бізнес // Економічна
правда від 20 листопада 2015 р. [Електронне ви-
дання] Режим доступу:
https://www.epravda.com.ua/news/2015/11/20/56845
1/
3. Валовий внутрішній продукт України //
Фінансовий портал МФУ
http://index.minfin.com.ua/index/gdp/
4. 142 место: Украина остается в клубе самых
коррумпированных стран
http://news.liga.net/articles/politics/ 4273041-
142_mesto_ukraina_ostaetsya _v_
klube_samykh_korrumpirovannykh_stran.htm
Danish Scientific Journal No 7, 2017 21
5. Transparency International: Україна зайняла ресурс]. – Режим доступу: // copy-
130 місце у рейтингу сприйняття корупції // Новое right@wcoomd.org.
время. – Електронне видання. - Режим доступу: 8. Міжнародна конвенція про спрощення і
http://nv.ua/ukr/ukraine/events/transparency- гармонізацію митних процедур ( Кіотська конвен-
international-ukrajina-zajnjala-130-мistse-u-rejtingu- ція ) від 18 травня 1973. - [Електронний ресурс]. –
sprijnjattja-koruptsiji-93576.html Режим доступу:
6. The Global Competitiveness Report 2016– http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_643
2017 Режим доступу: http://www3.wefo- 9. Митний кодекс України. - Електронне ви-
rum.org/docs/GCR2016-2017/05FullReport/ TheG- дання. – Режим доступу:
lobal Competiti-veness Report2016-2017_FINAL.pdf zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
7. Рамкові стандарти забезпечення безпеки і 10. Митна енциклопедія: У двох томах. Т.2/:
спрощення процедур міжнародної торгівлі від 24 Редкол.:… І. Г. Бережнюк (відп. ред.), П.В.Пашко
квітня 2005 р / ВМО червень 2005 р [Електронний та ін.– Хмельницький: ПП Мельник А.А., 2013. –
536 с.

THEORETICAL ASPECTS OF DETERMINATION OF EFFICIENCY PERFORMANCE

MANAGEMENT AND NOW

Nasonov M.
graduate student of economics and business process modeling, Universities
"University of Alfred Nobel" c. Dnipro

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ Й РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Насонов М.І.
аспірант кафедри економіки та моделювання бізнес-процесів,
ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», м.Дніпро

Abstract
In the article the theoretical approaches of different scientific schools to determine the nature and content of
the disclosure of the concepts of efficiency and effectiveness management. Showing the relationship and interde-
pendence efficiency and effectiveness of business management, and basic approaches to their evaluation. Defini-
tion of main directions of improving the efficiency and effectiveness of management.
Анотація
У статті висвітлено теоретичні підходи різних наукових шкіл до визначення сутності та розкриття
змісту понять ефективності та результативності діяльності та управління підприємством, відображено їх
взаємозв’язок та взаємозалежність. Також розкрито основні підходи до оцінювання ефективності й резуль-
тативності управління та визначено основні напрями їх підвищення.

Keywords: history management, management, efficiency, effectiveness, criteria for evaluating efficiency
and effectiveness of management.
Ключові слова: історія управління, менеджмент, ефективність, результативність, критерії оціню-
вання ефективності й результативності управління.

Вступ. Традиційна економічна теорія припус-
кає, що для оцінювання ефективності й результати-
вності системи управління будь-якого підприємс-
тва доречно зіставляти витрати і результати роботи,
застосовуючи ті чи інші показники. При цьому най-
більш розповсюдженим критерієм ефективності
управління в цілому є максимізація продуктивності
і мінімізація витрат. Тим більше цей критерій вима-
гає щонайпильнішої уваги, коли мова заходить про
управління господарською діяльністю промисло-
вих підприємств, про просування товарів на ринку,
про досягнення певних переваг над своїми конкуре-
нтами. Разом із тим, якщо говорити про результати-
вність управління у процесі розширеного відтво-
рення, то мета досягнення певного економічного
ефекту перетворюється на кінцевий результат, який
відповідно до теорії функціональних систем висту-
пає основним системоутворюючим фактором для
системи будь-якого рівня 12 При цьому функціона-
льними безперечно можна вважати системи різного
рівня, діяльність яких спрямована на отримання ко-
рисних для них результатів і в яких відбувається ак-
тивна багатостороння оцінка досягнутого резуль-
тату13, тобто оцінка результативності. Таким чином
системний підхід до висвітлення теоретичних аспе-
ктів різних наукових шкіл до трактування таких ба-
зових економічних понять як ефективність та ре-
зультативність як зі сторони оцінювання виробни-
чої діяльності промислових підприємств, так і зі

12Дункан Джек У. Основні ідеї в менеджменті / У. Дун- 13Дункан Джек У. Основні ідеї в менеджменті / Джек У.
кан. - М.: Справа, 2004., С. 34–35. Дункан. - М.: Справа, 2004.С. 106]
22
сторони управління цими підприємствами є вельми
актуальним.
Розробленням різних аспектів ефективності та
результативності займалися багато відомих учених
як за кордоном: Джек У. Дункан, П. Друкер,
В.Петті, В.Парето, Д.Рікардо, Г. Казначевская, І.
Чуєв, Б. Райзберг, Л. Лозовський, К. Стародубцева;
так і в Україні: В. Геєць, М. Згуровський, М. Іще-
нко, В. Нусінов, О.Олексюк, С.Подкропивний,
Н.Поліщук, В. Семиноженко та ін.. Однак, й до цієї
пори залишається не розв’язаною проблема визна-
чення сутності й змісту ефективності й результати-
вності не лише у контексті оцінювання виробничої
діяльності, але й при оцінюванні управління діяль-
ністю підприємства, у тому числі, з урахуванням
впливу управлінських рішень на отримання певних
результатів й позитивного ефекту.
Метою статті є розкриття сутності та змісту
понять «ефективність управління» та «результати-
вність управління», а також визначення основних
критеріїв та показників з оцінювання ефективності
та результативності відносно управління промисло-
вими підприємствами.
Результати. У методології економічної теорії
не має єдиного підходу щодо визначення головної
мети діяльності підприємства. Так, в класичній і не-
окласичній теорії – це максимізація прибутку підп-
риємства, в інституційній – мінімізація трансакцій-
них витрат, в еволюційній – стійкість соціально-
економічного розвитку14. Проте представники різ-
них наукових напрямів та шкіл безперечно схо-
дяться в одному – досягнення поставленої мети за-
лежить від якості управління, ефективність і ре-
зультативність якого оцінюється за різними
критеріями та показниками.
У науковій літературі наразі досить часто зу-
стрічається трактування таких економічних катего-
рій як «ефективність управління», «ефективність
менеджменту», «ефективність виробництва», «ефе-
ктивність виробничої діяльності», «результатив-
ність управління», «результативність менеджме-
нту», «результативність виробництва», «результа-
тивність виробничої діяльності». При цьому
деякими авторами ці категорії прямо ототожню-
ються й використовуються як синоніми. Іншими ав-
торами розмежовуються поняття «ефективність» й
«результативність», але вони не вбачають різниці
між категоріями «ефективність управління» й «ефе-
ктивність виробництва» чи то «результативність
управління» й «результативність виробництва».
Тому в даній статті буде здійснено аналіз поня-
14 Казначевская Г.Б., Чуєв І.М. Основи менеджменту: На-
вчальний посібник для студентів вузів. / Г.Б. Казначевс-
кая, І.М. Чуєв. - Ростов н/Д: Фенікс, 2004, С.4–5.
15 Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка: 80000
слов и фразеологических выражений / Российская акаде-
мия наук. Институтрусского языка им. В.В.Виноградова.
– 4-е изд., доп. – М.: «ИТИ ТЕХНОЛОГИИ», 2003. –, С.
674
16 Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка: 80000
слов и фразеологических выражений / Российская акаде-
мия наук. Институтрусского языка им. В.В.Виноградова.
Danish Scientific Journal No 7,2017
тійно-категоріального апарату за означеними кате-
горіями, визначено їх місце в системі економічного
оцінювання виробничо-управлінських процесів за
критеріями ефективності та результативності.
Перш за все зупинимося на етимології слів
«результат» та «ефект», які покладено в основу еко-
номічних понять «результативність» й «ефектив-
ність». Так, згідно з тлумаченнями С.Ожегова й
Н.Шведової, що є співзвучними з В.Далем та спи-
раються на словник іноземних слів, що вказують на
латинське походження цих слів, «результат» (лат.
resultatus) - це кінцевий підсумок від завершення
якої небудь діяльності або ж показник майстерно-
сті15, тоді як «ефект» (лат. effectus) – дія, результат
(наслідок) чогось, враження яке справила певна дія
на когось або ж спосіб справити таке враження16.
Тобто результат статичний – це підсумок від вже
завершеної дії тоді як ефект динамічний й характе-
ризує результат як наслідок від тієї чи іншої дії чи
діяльності. Таким чином якщо будь який процес ро-
зкласти на фрагменти, то за кожним з них буде
отримано проміжний результат який можна назвати
ефектом. Сума ефектів складає кінцевий підсумок
– результат.
У економічній науці поняття «ефект» та «ре-
зультат» в подальшому трансформувалися в сис-
тему критеріїв і показників, що характеризують ді-
яльність і вказують на її «ефективність» та «резуль-
тативність».
Дослідження проблематики ефективності гос-
подарської діяльності здійснювалися представни-
ками економічної школи класичного напряму Віль-
ямом Петті та Вільфредом Парето, а також заснов-
ником школи фізіократів Франсуа Кене 17 Основи
економічної теорії: посібник для студентів вищих
навчальних закладів. Так, В. Петті та Ф. Кене ото-
тожнювали поняття «ефективність» та «результати-
вність» в подальшому цієї думки дотримувалися та-
кож С. Ф. Покропивний18, Б. А. Райзберг, Л. Ш. Ло-
зовський, Стародубцева К.Б.19. Загалом, більшість
представників різних зарубіжних і вітчизняних на-
укових шкіл у сфері управління й економіки до се-
редини 80-х років минулого століття наголошували
на відсутності відмінностей між категоріями «ефе-
ктивність» і «результативність».
Проте, ще початку XIX ст. Д. Рікардо, у своїх
працях розділив поняття «ефективність» і «резуль-
тативність», надаючи «ефективності» специфічне
значення, що виражається зіставленням результату
– 4-е изд., доп. – М.: «ИТИ ТЕХНОЛОГИИ», 2003. – С.
914 с.
17 Основи економічної теорії: посібник для студентів ви-
щих навчальних закладів / В.О.Рибалкін, М.О.Хмелевсь-
кий, Т.І.Біленко, А.Г.Прохоренко. – К.: ВЦ «Академія»,
2002. – С. 154.
18 Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: підруч-
ник / С. Ф. Покропивний. - К.: КНЕУ, 1999. – 400 с.
19 Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.
"Современный экономический словарь. - 6-е изд., пере-
раб. и доп. - М.:ИНФРА-М, 2011. – 523 с.
Danish Scientific Journal No 7, 2017
і певного виду витрат20. У сучасних наукових пра-
цях, починаючи з 80-90-х років ХХ ст., багато вче-
них віддають перевагу використанню терміна «ре-
зультативність». У цьому контексті ми підтриму-
ємо авторів наукових досліджень Р.З.Дарміць,
Н.Д.Вацика21, О. І. Олексюка22, Н.В.Поліщук23, М.
Іщенко В. Нусінов24, які розглядають поняття «ефе-
ктивність» і «результативність» як окремі економі-
чні категорії.
Підґрунтям їх досліджень стала теорія Е. Мо-
сенга та П. Бредапа, які у 1993 р. створили панівну
й до сьогодні у більшості наукових видань тривимі-
рну модель визначення результативності економіч-
них процесів на основі таких понять: ефективність
– рівень задоволення потреб споживачів; економіч-
ність – економне та оптимальне використання ресу-
рсів організації; гнучкість – стратегічна сфокусова-
ність (усвідомлення цілей) і здатність організації до
змін25 [].
При цьому, як зазначає О.І.Олексюк теорії і
моделі оцінки ефективності господарської діяльно-
сті пов’язуються з прогнозами, конструюванням
майбутнього компаній. У цей же час концепції дос-
лідження результативності розвиваються під впли-
вом облікових технологій (на базі інформаційних
технологій) у напрямку управління процесами до-
сягнення перспектив підприємств, тобто на проце-
сах реалізації їх потенціалу сьогодні26.
Заслуговує на увагу творче осмислення теорії
Е. Мосенга та П. Бредапа українськими науков-
цями, які розглядають «результативність» як не
лише трьох- але багатовимірне агрегуюче поняття.
Вони поряд з двома основними критеріями оціню-
вання результативності діяльності підприємства:
ефективністю й економічністю, розкладають крите-
рій гнучкості на більш конкретні складові, напри-
клад такі як: конкурентоспроможність, стійкість та
рівень інноваційного розвитку27 або ж якість кінце-
вого продукту та задоволення потреб кінцевого
споживача28.
Таким чином, «результативність» у більшості
сучасних економічних дослідженнях визнається
найбільш ємним поняттям, що характеризує завер-
шений процес, тоді як «ефективність» розгляда-
ється лише як один з критеріїв, що характеризують
20 Рикардо Д. Начала политической экономии и налого-
вого обложения. Избранное / Д. Рикардо. – М. : Эксмо,
2009. – 960 с.
21 Дарміць Р.З., Вацик Н. О. Взаємозв’язок результатив-
ності та економічної ефективності в системі менеджме-
нту підприємства// НЛТУ У-ни. – 2010. – Вип. 20.12. –
С.153-160
22 Олексюк О. І. Економіка результативності діяльності
підприємства: монографія / О. І. Олексюк. – К. : КНЕУ,
2008. – 362 с.
23 Поліщук Н. В. Результативність діяльності суб’єктів
господарювання: сутність, оцінка, основи регулювання /
Н. В. Поліщук. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. –
251 с.
24 Іщенко М. Обґрунтування вибору показників фінан-
сово-економічних результатів діяльності підприємств
при оцінці результативності / М. Іщенко В. Нусінов // Збі-
рник наукових праць ЧДТУ: Серія Економічні науки. –
23
окремі етапи цього процесу. Проте питання дифе-
ренціації ефективності й результативності залиша-
ється одним з найбільш гострих в сучасній вітчиз-
няній економічній теорії через схоже змістовне їх
наповнення.
Таким чином, ми розмежовуємо поняття ефек-
тивності й результативності й вважаємо, що основ-
ним критерієм при оцінюванні даних характерис-
тик виступає час (період) оцінювання. Так, якщо
ефективність є динамічним поняттям, що харак-
теризує протікання того чи іншого процесу й вимі-
рюється проміжними показниками, то результа-
тивність – є статичною й вказує на зафіксований
кінцевий результат після завершення як окремого
процесу, так і діяльності в цілому.
Виходячи з вище викладеного зазначимо, що в
межах даної роботи ми підтримуємо тих авторів,
які розмежовують поняття ефективності й резуль-
тативності як часткове й загальне, але ототожню-
ємо, на нашу думку, такі однопорядкові категорії
як:
 «результативність виробництва» <=> ре-
зультативність виробничої діяльності»;
 «ефективність виробництва» <=> «ефекти-
вність виробничої діяльності»
 «ефективність менеджменту» <=> «ефек-
тивність управління»
 «результативність менеджменту» <=> «ре-
зультативність управління».
Разом з тим, розуміючи певні відмінності у
трактуванні понять «управління» та «менеджмент»
ми умовно нівелюємо ці відмінності при визначенні
понять ефективності й результативності управління
й ототожнюємо їх з поняттями ефективності й ре-
зультативності менеджменту.
Для більш точного означення нашої позиції по-
яснимо, що у даній статті ми говоримо про управ-
ління підприємством та внутрішній менеджмент на
підприємстві. Таким чином взаємозв’язок економі-
чних категорій з опису ефективності й результати-
вності, що використовуються наразі в науковому
обігу вважаємо за можливе відобразити наступним
чином (рис.1).
Вип. 35. –Ч 2. – С. 5-10 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?.
25 Друкер П. Управление, нацеленное на результаты / П.
Друкер ; пер. с англ. – М. : Техническая школа бизнеса,
1994. – 200 с.
26 Олексюк О.І. Технологія оцінки результативності дія-
льності підприємства/ О.І.Олексюк // Збірник наукових
праць ЧДТУ: Серія Економічні науки. – Вип.22. – С.170
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
ven.chdtu.edu.ua/article/download/88465/84296
27 Жучкова Г. А. Результативність діяльності підприємс-
тва: науково-методичні аспекти її визначення [Елект-
ронне видання] / Г.А.Жучкова // Ефективна економіка. –
№ 11. – 2013. - Режим доступу:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2517
28 Олексюк О. І. Економіка результативності діяльності
підприємства: монографія / О. І. Олексюк. – К. : КНЕУ,
2008. – С.172.
24 Danish Scientific Journal No 7,2017

РІВНІ УПРАВЛІННЯ
підприємство структурні підрозділи

ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ підприємст- ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ

вом на підприємстві

Ефективність виробництва
Ефективність виробничої діяль-
ності

Результативність виробництва
Результативність виробничої ді-
яльності

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ підприєм- РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ

ством на підприємстві

Рис.1. Ієрархічна залежність та взаємозв’язок економічних категорій «ефективність» та

«результативність» на різних рівнях управління

Проте для розуміння спільних рис та відмінно-
стей між поняттями ефективність та результатив-
ність виробництва й управління ми наполягаємо на
необхідності відмежувати поняття ефективності й
результативності виробничої діяльності від ефекти-
вності й результативності управління такою діяль-
ністю, оскільки це різні процеси, кожен з яких оці-
нюється за окремими критеріями та показниками.
Загалом, структурно-логічний підхід до розк-
риття сутності економічних понять «ефективність»
і «результативність» у процесі управління промис-
ловим підприємством відносно суб’єктно-об’єкт-
них відносин представлено на рис. 2.

СУБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

ОБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Ресурси Процеси Результати

Основні фонди Виробнича діяльність Продукція, роботи, послуги

Оборотні фонди
Маркетингова діяльність Виручка від реалізації
Капітальні вкладення
Трудові ресурси Управлінська діяльність Управлінські
рішення

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ Ефективність
УПРАВЛІННЯ управління

Рис. 2. Ефективність та результативність управління промисловим підприємством в контексті

розвитку суб’єктно-об’єктних відносин

При цьому визначення результативності й напряму діяльності підприємства. Ці показники ма-

ефективності виробничої та маркетингової діяль-
ності (далі фінансово-господарської діяльності) ха-
рактеризується певним набором визначених в еко-
номічній науці критеріїв і показників, що отримані
на певну дату з урахуванням галузевої складової та
ють чіткий числовий вимір (натуральний або варті-
сний) і, як правило, розраховуються за певними ал-
горитмами. Критерії та показники, що характеризу-
ють рівень результативності й ефективності
Danish Scientific Journal No 7, 2017
управління оцінюються як за чітко визначеними чи-
словими кількісними й якісними значеннями, так і
за ознаками, що не піддаються числовому виміру і
пов’язані зі психологічно-емоційним станом та ква-
ліфікацією працівників, як то: настрій, моральний
клімат у колективі, взаєморозуміння та взаємовід-
носини з колегами, рівень задоволення виконува-
ною роботою, вміння й навички генерувати ідеї та
оперативно реагувати на зміну ситуації тощо.
Тобто показники та критерії оцінювання ефектив-
ності й результативності управління мають більш
широкий спектр з урахуванням особливостей вико-
ристання такого специфічного ресурсу як трудовий
ресурс підприємства. Саме завдяки участі людини
у процесі фінансово-господарської діяльності цей
процес набуває керованості й сенсу, бо лише за пря-
мої чи опосередкованої участі людини створюється
додана вартість.
Висновки. Таким чином управлінська діяль-
ність як процес завершується виробленням, прийн-
яттям та реалізацією управлінських рішень, які без-
посередньо впливають на результативність та ефе-
ктивність фінансово-господарської діяльності й
одночасно виступають як об’єкт оцінювання ре-
зультативності й ефективності діяльності управлін-
ців різного рівня.
У подальших наукових розвідках, вважаємо за
доцільне більш детально зупинитися саме на дослі-
дженні проблем пов’язаних з визначенням системи
критеріїв та показників з оцінювання різних і разом
з тим взаємопов’язаних понять «результативність»
й «ефективність» саме процесу управління підпри-
ємством.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Дункан Джек У. Основні ідеї в менеджме-
нті / У. Дункан. - М.: Справа, 2004. - 272 с.
2. Казначевская Г.Б., Чуєв І.М. Основи мене-
джменту: Навчальний посібник для студентів вузів.
/ Г.Б. Казначевская, І.М. Чуєв. - Ростов н / Д: Фе-
нікс, 2004. - 384 с.
3. Ожегов С.И. Толковый словарь русского
языка: 80000 слов и фразеологических выражений /
Российская академия наук. Институтрусского
25
языка им. В.В.Виноградова. – 4-е изд., доп. – М.:
«ИТИ ТЕХНОЛОГИИ», 2003. – 944 с.
4. Основи економічної теорії: посібник для
студентів вищих навчальних закладів / В.О.Рибал-
кін, М.О.Хмелевський, Т.І.Біленко, А.Г.Прохоре-
нко. – К.: ВЦ «Академія», 2002. – 352 с.
5. Покропивний С. Ф. Економіка підприємс-
тва: підручник / С. Ф. Покропивний. - К.: КНЕУ,
1999. – 400 с.
6. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародуб-
цева Е.Б. "Современный экономический словарь. -
6-е изд., перераб. и доп. - М.:ИНФРА-М, 2011. – 523
с.
7. Рикардо Д. Начала политической экономии
и налогового обложения. Избранное / Д. Рикардо. –
М. : Эксмо, 2009. – 960 с.
8. Дарміць Р.З., Вацик Н. О. Взаємозв’язок
результативності та економічної ефективності в си-
стемі менеджменту підприємства// НЛТУ У-ни. –
2010. – Вип. 20.12. – С.153-160.
9. Олексюк О. І. Економіка результативності
діяльності підприємства: монографія / О. І. Олек-
сюк. – К. : КНЕУ, 2008. – 362 с.
10. Поліщук Н. В. Результативність діяльності
суб’єктів господарювання: сутність, оцінка, основи
регулювання / Н. В. Поліщук. – К. : Київ. нац. торг.-
екон. ун-т, 2005. – 251 с.
11. Іщенко М. Обґрунтування вибору показни-
ків фінансово-економічних результатів діяльності
підприємств при оцінці результативності / М. Іще-
нко В. Нусінов // Збірник наукових праць ЧДТУ:
Серія Економічні науки. – Вип. 35. –Ч 2. – С. 5-10
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: irbis-
nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?.
12. Друкер П. Управление, нацеленное на ре-
зультаты / П. Друкер ; пер. с англ. – М. : Техниче-
ская школа бизнеса, 1994. – 200 с.
13. Олексюк О.І. Технологія оцінки результа-
тивності діяльності підприємства/ О.І.Олексюк //
Збірник наукових праць ЧДТУ: Серія Економічні
науки. – Вип.22. – С.169-173 [Електронний ресурс].
– Режим доступу:
ven.chdtu.edu.ua/article/download/88465/84296

THE PRODUCTION POTENTIAL OF THE INDUSTRY

Fedorova M.
postgraduate

ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ОТРАСЛИ

Федорова М.А.
аспирант
Abstract
In modern conditions of development of economy, efficient and competitive milk production is one of priority
directions of development of agrarian and industrial complex of Russia, however, with the downturn there is a
reduction of production. Effective development of production potential of dairy cattle should be based on the use
of various kinds of technological innovation, which is clearly a requirement today.
Аннотация
В современных условиях развития экономики эффективное и конкурентоспособное производство мо-
лока – одно из приоритетных направлений развития АПК России, однако при спаде деловой активности
26
происходит сокращение производства. Эффективное формирование производственного потенциала мо-
лочного скотоводства должно осуществляется на основе применения различного рода технологических
инноваций, что однозначно является требованием сегодняшнего дня.
Keywords: resources, production potential, agriculture.
Ключевые слова: ресурсы, производственный потенциал, сельское хозяйство.
Развитие сельского хозяйства, повышение его
устойчивости является основой экономического
роста, как агропромышленного комплекса, так и в
целом экономики страны. Основой деятельности
любого хозяйствующего субъекта являются ре-
сурсы, с помощью которых воспроизводится новый
общественно важный для данного предприятия или
отрасли в целом продукт.
Все ресурсы в процессе производства функци-
онируют во взаимодействии, взаимозависимости,
образуя единую систему, взаимосвязанную внутри
технологическими, техническими, организацион-
ными связями, т.е. совокупные производственные
ресурсы. Отсутствие любого из них делает невоз-
можным процесс производства. Поэтому большин-
ство экономистов именно их считает совокупными
производственными ресурсами или ресурсным по-
тенциалом сельскохозяйственного производства.
В ряде научных публикаций сущность произ-
водственного потенциала представляется как сово-
купность земельных, трудовых и материальных ре-
сурсов: «...для обеспечения комплексного, устой-
чивого развития АПК важное значение имеет
эффективное использование производственного
потенциала – земли, основных и оборотных фон-
дов, трудовых ресурсов». Тем самым авторы отож-
дествляют понятия ресурсного и производствен-
ного потенциалов, и сводят их к производительным
силам.
Однако некоторые авторы разделяют данные
понятия. Ресурсным потенциалом сельскохозяй-
ственного предприятия называют совокупность
производственных ресурсов (земля, труд, основные
и оборотные средства), а производственным потен-
циалом, или производственной мощностью пред-
приятия (или отдельной отрасли) – его возможно-
сти, выраженные объемом продукции в натураль-
ном исчислении, который зависит как от
количества, качества и соотношения ресурсов, так
и от уровня их отдачи.
Элементы производственного потенциала, от-
ражая специфику определенного производства, ха-
рактеризуют тип предприятия, который влияет на
формирование стратегии развития. Соответственно
можно сделать заключение, что производственный
потенциал имеет как минимум две стороны:
 объективную – совокупность материаль-
ных, трудовых, земельных и других ресурсов во-
влеченных в производственную деятельность;
 субъективную – способность коллектива к
осуществлению производственного процесса и до-
стижению поставленных целей при имеющемся
уровне различных ресурсных потенциалов.
Понятие «производственный потенциал» по
своей сущности достаточно сложно и в мировой
экономической литературе отсутствует единый
Danish Scientific Journal No 7,2017
подход к его пониманию. И так, существуют раз-
личные мнения ученых о сущности и содержании
данной проблемы, одни считают, что сущность
производственного потенциала заключается в со-
здании определенного объема материальных благ и
реализации продукции. Другие под производствен-
ным потенциалом трактуют масштабы производ-
ства продукции. Третьи определяют производ-
ственный потенциал как совокупную способность
производственных систем производить максималь-
ный объем материальных благ и удовлетворять об-
щественные потребности, которая обусловлена
имеющимися ресурсами и эффективностью их ис-
пользования.
Таким образом, ресурсный потенциал хозяй-
ства служит критерием при определении его произ-
водственных возможностей или производственного
потенциала сельскохозяйственного предприятия
(отдельной отрасли). В своем дальнейшем исследо-
вании будем придерживаться именно данной трак-
товки. Однако считаем целесообразным, расши-
рить структуру производственного потенциала, по-
скольку в современных условиях хозяйствования,
кроме ресурсного потенциала, существенными со-
ставляющими будут являться инновационный по-
тенциал и организационно-управленческий потен-
циал предприятия. Поскольку, при спаде деловой
активности происходит сокращение производства,
что влечет за собой неполное использование произ-
водственного потенциала.
Молочный подкомплекс – один из жизнеобес-
печивающих секторов аграрного производства,
оказывающих решающее влияние на уровень про-
довольственного обеспечения страны и определяю-
щих здоровье нации, поэтому эффективное и кон-
курентоспособное производство молока – одно из
приоритетных направлений развития АПК России.
Как известно, эффективность деятельности
предприятия зависит от множества факторов, но
все же, основным условием являются производ-
ственные ресурсы. В этом плане регулирование их
использования представляет собой важную про-
блему, которая сводится к разработке комплекса
мер и действий, применяемых для сбалансирован-
ного использования ресурсов с учетом специфики и
особенностей производства.
Важнейшим показателем эффективности от-
расли, определяющим в значительной мере харак-
тер и степень изменения всех показателей экономи-
ческой эффективности молочного скотоводства, яв-
ляется продуктивность животных. Причины низкой
продуктивности животных кроются в снижении
уровня кормления и неэффективном использова-
нии кормов. В большинстве сельскохозяйственных
предприятий несбалансированность рационов по
Danish Scientific Journal No 7, 2017
основным элементам питания обусловила также пе-
рерасход кормов на единицу продукции. Низок на
сельскохозяйственных предприятиях выход при-
плода. В связи с этим необходимо повысить уро-
вень зоотехнической работы. Кроме того снижается
заинтересованность работников отрасли в резуль-
татах своего труда из-за низкой заработной платы.
Производительность труда в молочном скотовод-
стве определяется уровнем молочной продуктивно-
сти и затратами труда в расчете на одну корову.
Производительность труда в результате увеличе-
ния его затрат на содержание и уход за животными
будет возрастать, если в расчете на 1 чел.-час будет
производиться больше молока. Однако довольно
часто дополнительные затраты труда приводят к
недостаточному росту продуктивности, что сни-
жает общую производительность труда. Иногда до-
полнительное вовлечение трудовых ресурсов объ-
ясняется нежеланием улучшить условия содержа-
ния животных, а является следствием низкого
уровня механизации основных технологических
процессов. Таким образом, сокращение затрат
труда и средств на производство единицы продук-
ции – важнейшая задача в молочном скотоводстве.
В настоящее время высокие затраты на производ-
ство молока не компенсируются выручкой от его
продажи. Чем больше хозяйство производит мо-
лока, тем больше терпит убытков. Сложившийся
уровень цен на молоко не обеспечивает возмож-
ность рентабельного ведения отрасли; в результате
производство молока является убыточным. Госу-
дарственная поддержка, оказываемая отрасли,
практически не влияет на результаты хозяйствен-
ной деятельности. Одна из наиболее важных при-
чин такого положения – неоправданно высокий
рост цен на энергоносители и промышленную про-
дукцию, используемую в сельском хозяйстве.
В сложившихся условиях необходимо увели-
чить размер дотаций на производство продукции
животноводства, создать и реализовать целостную
программу производства системы машин для кор-
мопроизводства и механизации животноводческих
помещений, через государственную систему селек-
ционно-племенных хозяйств организовать воспро-
изводство племенного молодняка. Также для эф-
фективного формирования производственного по-
тенциала в молочном скотоводстве необходимо:
углубление специализации, повышение концентра-
ции сельскохозяйственного производства; сниже-
ние трудоемкости, материалоемкости и фондоем-
кости продукции; применение высокопроизводи-
тельной техники и прогрессивных технологий
производства продукции; повышение уровня меха-
низации трудоемких процессов в животноводстве;
сокращение общепроизводственных и общехозяй-
ственных расходов; совершенствование организа-
ции и материального стимулирования труда; совер-
шенствование рыночных каналов реализации и си-
стемы цен на продукцию.
В 2010 г. в России была принята к реализации
«Доктрина продовольственной безопасности Рос-
сии», которая представляет собой стратегии нацио-
27
нальной безопасности РФ до 2020 г. При этом в ка-
честве стратегической цели рассматривается обес-
печение населения страны безопасной сельскохо-
зяйственной продукцией. Гарантией достижения
данной цели является стабильность внутреннего
производства, а также наличие необходимых резер-
вов и запасов. Для оценки состояния продоволь-
ственной безопасности в качестве критерия принят
удельный вес сельскохозяйственной продукции
отечественного производства в общем объеме то-
варных ресурсов внутреннего рынка соответствую-
щих продуктов, имеющих пороговые значения, в
частности для молока и молокопродуктов (в пере-
счете на молоко) – не менее 90 %, соответственно
усилия должны концентрироваться на ускоренном
развитии животноводства на базе внедрения дости-
жений НТП, а также на повышении эффективности
государственной поддержки, уделяя особое внима-
ние созданию условий финансовой устойчивости и
платежеспособности сельскохозяйственных орга-
низаций.
Мерами государственной поддержки молоч-
ного скотоводства являются субсидирование про-
центных ставок по кредитам на модернизацию и
строительство животноводческих комплексов,
предприятий для первичной переработки молока,
приобретение племенного скота, предоставление
субсидий на племенную поддержку, принятие мер
таможенно-тарифного и технического регулирова-
ния. В целях повышения уровня товарности мо-
лока, повышения инвестиционной привлекательно-
сти молочного скотоводства предлагается осу-
ществлять субсидирование производства 1л
товарного молока, а также при условии реализации
молока не ниже первого сорта.
В заключение можно отметить, что в совре-
менных условиях формирование производствен-
ного потенциала молочного скотоводства должно
осуществляется на основе применения различного
рода технологических инноваций, что однозначно
является требованием сегодняшнего дня.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Василенко Ю.В. Производственный потен-
циал сельскохозяйственных предприятий / Ю.В.
Василенко - М.: Агропроимиздат, 1989. – 150 с.
2. Гарина И.С. Ярославская область: эффек-
тивность использования ресурсов в АПК / И.С. Га-
рина // Российское предпринимательство. - 2010. –
№1(2). – С. 175.
3. Государственная программа развития сель-
ского хозяйства и регулирования рынков сельско-
хозяйственной продукции, сырья и продовольствия
на 2013-2020 гг. [Электронный ресурс]. – Режим до-
ступа: http // docs2.cntd.ru/document/902361843. –
03.11.2017.
4. Доктрина продовольственной безопасно-
сти России [Электронный ресурс]. – Режим до-
ступа: http // dokipedia.ru/document/5191760. –
03.11.2017.
5. Кудряшов В.И. Регулирование использова-
ния производственных ресурсов в крестьянских
(фермерских) хозяйствах / В.И. Кудряшов, Н.П.
28
Брозгунова // Экономика сельскохозяйственных и
перерабатывающих предприятий. - 2011. – №4. – С.
50-53.
6. Максимцов М.М. Современный подход к
понятию «производственный потенциал предприя-
тия» / М.М. Максимцов, Н.И. Малышев, М.А. Ко-
маров, А.В. Игнатьева, Ю.К. Сычев // Транспортное
дело России. - 2013. - №3. – С. 87-90.
7. Нечаев В. Эффективность производства
молока в Краснодарском крае / В. Нечаев, Е. Арте-
мова, И. Бурса, М. Барчо // АПК: экономика, управ-
ление. – 2012. - №5. – С. 61.
8. Федорова М.А. Воспроизводство, произ-
водственный потенциал и инновации в сельском
хозяйстве / М.А. Федорова // Материалы XVI Реги-
ональной научной студенческой конференции аг-
рарных вузов СФО «Современные проблемы и пер-
спективы агропромышленного комплекса Си-
бири». - 2017. – С. 446-449.
9. Федорова М.А. Совершенствование вос-
производственного процесса в молочном скотовод-
стве как основа формирования производственного
Danish Scientific Journal No 7,2017
потенциала отрасли / М.А. Федорова // Материалы
Международной научно-практической конферен-
ции «Наука и образование: опыт, проблемы, пер-
спективы развития» – 2017. – С. 302-306.
10. Федорова М.А. Формирование производ-
ственного потенциала как основы воспроизвод-
ственного процесса в молочном скотоводстве /
М.А. Федорова // Материалы Всероссийской
научно-практической конференции «Проблемы и
перспективы развития агропромышленного ком-
плекса России» - 2017. – Т.8 - Ч 2 – С. 142-145.
11. Федорова, М.А. Производственный потен-
циал производства / М.А. Федорова, А.А. Городов,
Л.В. Городова // Международная научно-практиче-
ская конференция «Современное состояние и пер-
спективы развития научной мысли». –2017. –
С.114-117.
12. Юркова О. Повышать эффективность ис-
пользования производственного потенциала сель-
хозпредприятий / О. Юркова // АПК: экономика,
управление. - 2009. – №6. – С. 61-21.

CLUSTERIZATION OF THE AGRICULTURAL SECTOR OF ECONOMY AS A SUCCESSFUL

DEVELOPMENT OF REGIONS: EXTERNAL EXPERIENCE AND REALITY OF UKRAINE

Yurchenko S.
Senior Lecturer of the Department of Accounting, Audit and Management of Financial and Economic
Security. Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University, Dnipro, Ukraine

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ ЯК ЗАПОРУКА

СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА РЕАЛІЇ УКРАЇНИ

Юрченко С.В.
старший викладач кафедри обліку, аудиту та управління фінансово-економічною безпекою.
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро, Україна

Abstract
The article is devoted to the problems of ensuring the sustainable development of the agrarian sector of the
economy of Ukraine and its individual regions on the basis of the formation and functioning of agro-industrial
clusters. Based on the generalization of foreign experience, the main preconditions and factors for the creation of
multi-vector and multi-level (mono-, poly- and multi-oriented) agro-industrial clusters in view of their territorial
placement and specialization are identified. The role of clusters in the sustainable development of the
agroindustrial industry and rural areas is determined.
Анотація
Стаття присвячена проблемам забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки України
та її окремих регіонів на основі формування та функціонування агропромислових кластерів. На основі
узагальнення зарубіжного досвіду означено основні передумови та чинники створення різновекторних та
різнорівневих (моно-, полі- та мульти- орієнтовані) агропромислових кластерів з огляду на їх територіа-
льне розміщення та спеціалізацію. Визначено роль кластерів у забезпечені сталого розвитку агропромис-
лової галузі та сільських територій.

Keywords: agro-industrial sector, sustainable development, agro-industrial cluster, foreign experience

Ключові слова: агропромисловий сектор, сталий розвиток, агропромисловий кластер, зарубіжний
досвід

“Кластери – це синергія зусиль, коли два плюс
два більше чотирьох. Тому в більшості країн світу
саме вони стали двигуном соціального й економіч-
ного зростання та запустили якісні зміни в регіо-
нах. Але ефективний розвиток кластерів можли-
вий лише через взаємодію уряду, бізнесу та освіти”
Ффоукс-Вільямс Іфор
Вступ. Сталий розвиток агропромислового ви-
робництва в Україні вимагає застосування нових
організаційних форм, що спроможні забезпечити
підвищення ефективності використання наявного
ресурсного потенціалу аграрних підприємств та
сільських територій на основі збільшення частки
високотехнологічних та наукоємних виробництв, а
Danish Scientific Journal No 7, 2017
також створення замкнених, орієнтованих на ство-
рення готової до споживання продукції, ланцюгів
виробництва. Одним з найбільш ефективних шля-
хів досягнення цієї мети є зміна організаційно-стру-
ктурного каркасу функціонування аграрних підп-
риємств на засадах кластеризації, яка «…дозволяє
поєднати науково-технологічний, інноваційний та
виробничий потенціали аграрних підприємств,
сприяє створенню принципово нового класу вироб-
ничих систем, що об’єднуватимуть ресурси та ком-
петенції, недоступні для окремих підприємств»29.
Наразі в Україні приділяється багато уваги
удосконалення організаційно-правових та управ-
лінських форм розвитку аграрного сектору еконо-
міку, що знайшло відображення у працях вчених як
І. Вінниченко, О.Дацій, М. Демяненко, М. Кисіль,
П. Макаренко, Г. Павлова, В. Плаксієнко, П. Саблук
та багато інших. Проте, незважаючи на провідне мі-
сце в національній економіці й достатньо широкий
спектр дослідження питань пов’язаних з розвитком
агропромислового сектору України, аграрні підп-
риємства мають суттєві проблеми щодо: якості
своєї продукції та її відповідності міжнародним
стандартам, матеріально-технічного й інновацій-
ного забезпечення відсутності вільних обігових ко-
штів й умов для розширення виробництва. При
цьому аграрні підприємства мають значні резерви
зростання, які криються в поліпшенні організа-
ційно-структурних, техніко-технологічних та інно-
ваційно-інвестиційних умов їх діяльності, які здат-
ний забезпечити кластерний підхід та використання
сучасних інвестиційних технологій. Відповідь на
питання яким чином використати дані інструменти
можна отримати вивчивши зарубіжний та спираю-
чись на небагатий вітчизняний досвід узагальнення
якого й визначення основних пріоритетів для ство-
рення кластер орієнтованої агропромислової еконо-
міки в Україні і є основною метою даної статті.
Результати. Створення та розвиток територіа-
льних агропромислових кластерів наразі є дієвим
інструментом підвищення ефективності діяльності
аграрних підприємств, агропромислового конку-
рентоспроможності галузі та економіки країни. А
постійно зростаюча кількість кластерних об’єднань
в країнах світу підтверджує їх ефективність.
Як зазначає М.Дмитерко світова практика за-
стосування кластерних структур доводить, що кла-
стеризація дозволяє підвищити інноваційність ви-
робництва і є: запорукою становлення розвиненого
господарства та конкурентоспроможної економіки;
поєднанням кооперації та конкуренції між його
29 Пріоритети державної політики розвитку промислових
кластерів в Україні: аналітична записка. - Національний
інститут стратегічних досліджень. – [Електронний ре-
сурс] Режим доступу:
www.niss.gov.ua/content/articles/files/rlasteru-daf36.pdf
30 Дмитерко М. О. Регіональні кластери України: ефекти-
вність їх створення та перспективи розвитку / М.О.Дми-
терко // http://www.confcontact.com/2013-sotsialno-
ekonomicheskie-reformi/2_dmitrenko.htm
31 Дубницкий В. И. Интергационные процессы кластери-
зации и сетевых подходов в рамках трансграничного ре-
29
учасниками, яке дозволяє їм отримувати синергети-
чний ефект, що підвищує конкурентоспроможність
об’єднання в порівнянні з окремими підприємст-
вами; процесом, що базується на взаємодії між ор-
ганами державної влади та місцевого самовряду-
вання, підприємствами та науково-освітніми уста-
новами.30
Промислові кластери - це сучасний комплекс-
ний підхід до промислової політики, що передбачає
об’єднання кількох локалізованих підприємств в
межах єдиного виробничого процесу для поси-
лення конкурентних можливостей кожного із них.
Він збільшує роль регіонального рівня економіки.
Міжнародний досвід показує, що це ефективно: у
ЄС кластери об’єднуються у регіональні ринки,
сприяють розвитку інновацій та інфраструктури на
місцях, забезпечують близько 38% робочих місць.
33,3% компаній, що працюють у межах кластерів
демонструють стабільне зростання рівня зайнято-
сті. Загалом, поєднання сучасної кластерної полі-
тики, стратегій розумних спеціалізацій (економіка
знань та інноваційних рішень) з політикою децент-
ралізації дозволить Україні створити умови для аг-
ропромислового розвитку, зміцнити конкурентні
переваги окремих регіонів та підвищити економі-
чну спроможність сільських громад на місцях.
Як показує досвід на сьогодні у країнах Єв-
ропи, Японії та Індії 65-70 % підприємств є учасни-
ками кластерів; близько 70% кластерних структур
функціонує у промисловій та агропромисловій сфе-
рах 31.
У США в рамках кластерів працює більше по-
ловини підприємств, а частка створеного ними
ВВП перевищує 60%. Повністю охоплена кластери-
зацією економіка скандинавських країн – Данії,
Фінляндії, Норвегії та Швеції. Активно йде процес
формування кластерів у Південно- Східній Азії та
Китаї. Так, у Китаї на сьогодні працює більше 60
кластерів, у яких сконцентровано близько 30 тис.
компаній з більш ніж 3,5 млн співробітників та рів-
нем продажів на суму близько 200 млрд дол. що-
року32. У ЄС на сьогодні функціонує близько 2 тис.
офіційно зареєстрованих кластерів, у яких
працюють 38 % зайнятих у всіх країнах ЄС. 150 з
існуючих кластерів визнано кластерами світового
рівня за показниками зайнятості, розмірами кла-
стера та спеціалізацією. Останні дослідження свід-
чать про те, що протягом 2010-2013 рр. 33,3% фірм,
які є членами кластерів, продемонстрували зрос-
гионализма / в кн. «Трансграничное украинско-россий-
ское сотрудничество : формы, направления, перспек-
тивы»: [монография] / Под общ. ред. В. И. Дубницкого,
В. И. Ляшенко. – Донецк : «Юго-Восток». – 2010. – С. 74-
89.
32 Ленчук Е.Б. Кластерный подход в стратегии инно-
вационного развития зарубежных стран / Е.Б. Ленчук,
Г.А. Власкин [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://institutiones.com/strategies/1928-klasternyjpodxod-v-
strategii-innovacionnogo-razvitiya-zarubezhnyx-stran.html
30 Danish Scientific Journal No 7,2017
тання зайнятості більш ніж на 10%, тоді як поза кла- організацій наукового, виробничого, громадського
стерами такі показники зростання зайнятості зафік- та інших секторів, спрямовану на створення умов
совано лише у 18,2 % фірм33. для формування нових кластерів в економіці.
Аналіз кластерних програм розвинених країн Національні програми кластеризації на сьогодні
показує їхню переважну спрямованість на станов- має переважна більшість країн ЄС. Зазвичай у них
лення та розвиток інноваційних секторів еко- передбачене надання значної фінансової підтримки
номіки34. Активна роль держави та наддержавних розвитку кластерів відповідно до національних
утворень (наприклад, ЄС) у формуванні кластерних стратегічних пріоритетів (ключових технологій,
мереж на сучасному етапі розвитку кластерів пояс- пріоритетних секторів економіки тощо), яка спря-
нюється необхідністю залучення кваліфікованого мовується переважно на підтримку кластерного ме-
персоналу та організацій, які спеціалізуються на неджменту, НДДКР та інноваційних проектів. По-
важливому для регіону або держави виді діяль- ширеними є також регіональні та місцеві програми
ності, а також залежністю інноваційної діяльності кластеризації, перевагою яких є можливість
підприємств від стану розвитку фундаментальної врахування індивідуальних специфічних особливо-
науки, яка є сферою відповідальності держави – стей діяльності кластерів при побудові програми
частка державного сектору у витратах на до- через налагодженість безпосереднього діалогу з
слідження та розробки у розвинених країнах учасниками36.
Європи становить близько 40%35. Тому у переваж- Розподіл основних напрямів підтримки кла-
ній більшості країн кластеризація підтримується на стерів за рівнями її забезпечення (наднаціональний
державному рівні шляхом реалізації кластерної - ЄС, національний - Н, регіональний - Р) представ-
політики, під якою розуміють спільну діяльність лено у табл. 1.
органів державної влади та управління, установ та
Таблиця 1
Рівні та напрями державної підтримки кластерів у ЄС *
Мета кластеру Напрями державної підтримки Рівні підтри-
мки
ЄС Н Р
Створення ме- Фінансова підтримка започаткування кластерів Інституціоналізація + +
реж кластерів + +
Забезпечення трудовими та іншими видами ресурсів +
Запровадження Підтримка розвитку науково-дослідних мереж + +
інноваційних Розвиток зв’язків між підприємствами, науково-дослідними органі- + + +
технологій заціями та іншими учасниками
Надання податкових кредитів на здійснення НДДКР + +
Фінансування фундаментальних та прикладних досліджень + +
Розроблення схем трансферу технологій + +
Створення спеціалізованої науково-дослідної бази + +
Розвиток люд- Підтримка співробітництва між ВНЗ і підприємствами у сфері нав- +
ського капіталу чання персоналу та працевлаштування випускників ВНЗ
Створення програм професійного навчання
Створення нових спеціальностей у ВНЗ з урахуванням кадрових по- +
треб компаній кластерів +
Розбудова ін- Створення бізнес-інкубаторів + +
фраструктури Створення технопарків +
Створення бізнес-парків +
Розвиток комунікацій +
Забезпечення Створення інноваційних фондів + +
доступу до фі- Підтримка компаній в отриманні доступу до програм та проектів фі-
нансових ресу- нансування на рівні держави та ЄС + +
рсів Створення фондів регіонального розвитку у регіонах розташування
кластерів +
Створення мереж «бізнес-ангелів»
Проведення тренінгів для компаній з метою забезпечення їх відпо- +
відності критеріям для отримання фінансування від фондів держави +
та ЄС

33 6. EU Cluster Portal Режим доступу: http://ec.eu-
ropa.eu/growth/smes/cluster/index_en.htm
34 Göran Lindqvist, Christian Ketels, Örjan Sölvell The Clus-
ter Initiative Greenbook 2.0: Ivory Tower Publishers, Stock-
holm, 2013. – Р. 3 4.
35 Куценко Е.С. Рациональная кластерная стратегия: ма-
неврируя между провалами рынка и государства / Е.С.
Куценко // Форсайт. – 2012. – Т.6. – № 3. – С. 8.
36 7 Petersen K. Clusters and clustering policy: a guide for
regional and local policy makers [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://cor.europa.eu/en/documenta-
tion/studies/Documents/Clusters-and-Clustering-policy.pdf
Danish Scientific Journal No 7, 2017 31
Забезпечення Підтримка інтернаціоналізації компаній +
доступу до рин- Підтримка спільного брендингу та маркетингу компаній кластера
ків Здійснення маркетингових досліджень +
+
Загальна підт- Забезпечення доступу компаній до бізнес-послуг +
римка Створення сприятливого регуляторного середовища +
Підвищення рівня якості життя +
* Складено на основі : Petersen K. Clusters and clustering policy: a guide for regional and local policy makers:
http://cor.europa.eu/en/documentation/studies/Documents/Clustersand-Clustering-policy.pdf

Таким чином ми бачимо, що наднаціональний об’єднань та переважна концентрація промислових

рівень державної підтримки підтримка в країнах
ЄС передбачений лише для кластерів створених для
забезпечення запровадження інноваційних техно-
логій за напрямами «підтримка розвитку науково-
дослідних мереж» та «розвиток зв’язків між підп-
риємствами, науково-дослідними організаціями та
іншими учасниками». Всі інші кластери фінансу-
ються на національному або ж навіть регіональ-
ному рівні й це дозволяє країнам та окремим тери-
торіям розвиватися. Як зазначає Ф.-В. Іфор «…по
суті, процес кластеризації включає в себе розуміння
регіонами тих обмежень, які заважають бізнесам у
них рости, і тих можливостей, які є у компаній» 37.
Далі Ф.-В. Іфор наводить приклад розвитку од-
ного аграрного кластеру в Голландії де історично
вирощували чимало овочів - моркву, селеру, капу-
сту тощо – і продавали їх на ринку Амстердаму.
Аналіз структури прибутків дозволив фермерам
з‘ясували, що найбільше вони заробляють на капу-
сті. Це призвело до зміни спеціалізації фермерів ці-
лого регіону Голландії , який згодом став місцем, де
вирощують найбільше капусти у Європі. Таким чи-
ном, замість поставляти в Амстердам широкий асо-
ртимент овочів, вони сфокусувались на тому, щоб
забезпечувати усю Європу капустою. Згодом вони
зрозуміли, що найбільше грошей отримують від
підготовки та продажу насіння капусти. І поступово
стали постачальником №1 цього товару у світі. Цей
приклад, наведений Ф.-В. Іфором, демонструє шлях
одного кластеру – від забезпечення локального ри-
нку великою кількістю продуктів до «smart спеціа-
лізації» у межах глобального ринку.
Дані переваги не залишились непоміченими
українськими вченими та підприємцями та завдяки
регіональним ініціативам за останні 10 років кіль-
кість кластерних структур значно зросла. Більшість
областей України були досліджені на доцільність
створення кластерів, в результаті розпочалося фор-
мування перспективних кластерних структур.
Найпривабливішими для створення кластерів в
Україні протягом останнього десятиліття залиша-
ються туристичний сектор, харчова промисловість
(або ширше – АПК), важке машинобудування. Пе-
реважна більшість українських кластерів перебува-
ють на стадії становлення. Про незрілість більшості
промислових кластерів в Україні свідчить також
відсутність стійких міжрегіональних кластерних
кластерів у межах окремих областей або районів.
В Україні дотепер не сформовано загальнона-
ціональної стратегії розвитку кластерів, інтегрова-
ної в інші види державної економічної політики.
Відсутня нормативно-правова та інституційна база
для реалізації кластерної моделі розвитку. Водно-
час, протягом останніх років кластеризація стає од-
ним з пріоритетів регіональної економічної
політики в Україні – створення та розвиток кла-
стерів визнано одним з найважливіших напрямів у
стратегіях розвитку багатьох регіонів. Постановою
Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. №
385 затверджено Державну стратегію регіональ-
ного розвитку на період до 2020 року, у якій були
враховані пріоритети євроінтеграції, зміни
зовнішніх та внутрішніх умов для розвитку регіонів
протягом останніх років та нові ризики, пов’язані із
анексією Російською Федерацією АР Крим і війсь-
ковим конфліктом на Сході країни. На виконання
цієї постанови було розроблено нові регіональні
стратегії розвитку України, у багатьох з яких перед-
бачається застосування кластерного підходу для
вирішення економічних проблем регіонів та забез-
печення нової якості економічного зростання. Ро-
звитку кластерної форми організації виробничої
діяльності приділено увагу у стратегіях розвитку 15
областей України. 7
Аналіз регіональних стратегій свідчить про те,
що переважна більшість областей України розгля-
дає кластерну модель як інструмент для реалізації
двох головних завдань – забезпечення ефективного
розвитку АПК та розбудови інноваційної моделі у
промисловості, що визначено цілями застосування
кластерного підходу у 9 та 7 областях відповідно
(табл. 2). Розуміння переваг кластеризації еконо-
міки є і в Уряді. Так, 27 червня цього року у Мініс-
терстві економічного розвитку і торгівлі України
відбулася робоча зустріч щодо розробки кластерної
програми як принципово нової стратегії розвитку
національної промисловості України де було наго-
лошено, що “…коли люди говорять про розвиток
промисловості, вони чомусь завжди уявляють собі
тільки підтримку з центру - бюджетні дотації, піль-
гові кредити і так інше. Є й інший підхід - розви-
вати промислові осередки там, де є підтримка міс-
цевої влади та регіональні передумови для розвитку

37Іфор Ффоукс-Вільямс про розвиток кластерів для по- http://open.kmbs.ua/ua/interview/op-manage/19480/ifor-

будови нової української економіки/ Ффоукс-Вільямс fouks-vilyams-rozvitok-klasteriv-mozhe-stati-klyuchovim-
Іфор [Електронний ресурс]. – Режим дорступу: // elementom-u-pobudovi-novoji-ukrajinskoji-ekonomiki
32 Danish Scientific Journal No 7,2017
кластеру.38 Вважаємо, що це в повній мірі стосу- За результатами аналізу стану розвитку клас-
ється й агропромислового сектору економіки. терів в регіонах України, можливості й потенціал
За дослідженнями М.О.Дмитерко перші цієї моделі активно використовується задля вирі-
спроби створити кластер в Україні були здійсненні шення таких основних завдань як забезпечення
в середині 90-х років ентузіастами з бізнесу, профе- ефективного розвитку АПК та розбудови іннова-
сорсько-викладацьким складом місцевого універ- ційної моделі розвитку промисловості, що визна-
ситету, мерами кількох міст та представниками об- чено цілями застосування кластерного підходу у 13
ласної адміністрації в Подільському регіоні і вже в областях. Окремими зазначеними у регіональних
1998 році з’явився перший кластер будівельної га- стратегіях напрямами розбудови кластерної моделі
лузі «Поділля Перший». Загалом, завдяки ініціативі є розвиток туристичного сектору, стимулювання
ентузіастів в Україні було започатковано просу- транскордонного співробітництва, зміцнення поте-
вання кластерної стратегії підйому економіки регі- нціалу малого та середнього підприємництва
онів країни. Під час просування даної стратегії було (МСП) і розбудова його інфраструктури, регіональ-
проведено серйозну дослідницьку роботу з вияв- ного розвитку та вирішення проблем депресивних
лення можливостей для створення та розвитку кла- регіонів, становлення галузі альтернативної енерге-
стерних структур. тики (табл. 2.).
Таблиця 2
Регіональні кластери у стратегіях розвитку регіонів України*
Кількість
Мета Область Приклади кластерів за регіонами
областей
Вінницька, Волин-
Вінницька область: Вінницький переробно-
ська,
харчовий кластер;
Житомирська, За-
Волинська область: лісовий та туристсько-
порізька,
Збільшення ефектив- рекреаційний кластери;
Закарпатська,
ності агропромисло-
Івано-Франківська, Дніпропетровська область: національний
вого виробництва та 13 інноваційний кластер «Нові машини»;
Кіровоградська,
реалізація потенціалу Донецька та Луганська області: національ-
Київська, Полтав-
АПК ний інноваційний кластер «Нові технології
ська,
природокористування»;
Сумська, Терно-
Житомирська область: лісовий та туристи-
пільська, Черніве-
цька, Чернігівська чно-рекреаційний кластери;
Закарпатська область: транспортно-логісти-
Вінницька,
чний кластер;
Дніпропетровська
Запорізька область: інноваційний технологі-
Донецька, Жито-
чний кластер «АгроБУМ», медовий кластер
мирська, Закарпат-
«Бджола не знає кордонів», харчовий клас-
ська, Кіровоград-
Запровадження інно- тер «Купуй Запорізьке. Обирай своє»;
ська,
ваційної моделі роз- Івано-Франківська область: кластер вироб-
13 Київська,
витку у промислово- ництва сувенірів «Сузір’я»;
Луганська,
сті й ІТ-послуг Київська область: національний інновацій-
Львівська,
ний кластер «Енергетика сталого розвитку»,
Рівенська
національний інноваційний кластер «Техно-
Тернопільська,
логії інноваційного суспільства», національ-
Хмельницька, Чер-
ний інноваційний кластер «Інноваційна ку-
нівецька
льтура суспільства», національний іннова-
Волинська, Полтав-
ційний кластер «Нові продукти
ська, Чернівецька,
Зміцнення потенці- харчування»;
Донецька,
алу МСП і розбудова 7 Львівська область: Львівський кластер ІТ та
Львівська,
його інфраструктури бізнес-послуг;
Одеська,
Одеська область: кластер «Транзитний поте-
Херсонська
нціал України» та ін.;
Волинська
Полтавська область: регіональний кластер
Житомирська,
Забезпечення розви- екологічно чистої продукції;
Тернопільська,
тку рекреаційного Рівненська область: кластер деревообробки;
7 Херсонська,
потенціалу та турис- Сумська область: регіональний кластер еко-
Хмельницька, Чер- логічно чистої продукції, Сумський будіве-
тичної галузі
нівецька, Чернігів- льний кластер;
ська

38Мінекономрозвитку розпочало обговорення кластерної UA&id=f52b4fa3-205d-4704-8060-

програми промислового розвитку: прес-служба Мінеко- 9ca2eea1e445&title=MinekonomrozvitkuRozpochaloObgov
номрозвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: orenniaKlasternoi ProgramiPromislovogoRozvitku
http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-
Danish Scientific Journal No 7, 2017 33
Стимулювання Тернопільська область: інноваційно-інвес-
транс-кордонного тиційний кластер;
Вінницька, Закар-
співробіт-ництва та 3 Харківська область: Харківський технопарк
патська, Львівська
прикор-донних тери- «Технополіс» – кластер альтернативної ене-
торій ргетики та науково-освітній кластер, ін.;
Зменшення диспро- Донецька, Херсонська область: транспортно-логістич-
порцій розвитку у ре- 3 Київська, Микола- ний кластер «Південні ворота України»;
гіоні ївська Хмельницька область: кластер сільського
туризму, Хмельницький будівельний клас-
Забезпечення розви- Київська,
тер, Хмельницький швейний кластер,
тку сектору альтерна- 3 Івано-Франківська,
Кам’янець-Подільський туристичний клас-
тивної енергетики Чернігівська
тер.
*Складено за даними: 1. Пріоритети державної політики розвитку промислових кластерів в Україні:
аналітична записка. - Національний інститут стратегічних досліджень. – [Електронний ресурс] Режим до-
ступу: www.niss.gov.ua/content/articles/files/rlasteru-daf36.pdf . 2. Дмитерко М. О. Регіональні кластери Ук-
раїни: ефективність їх створення та перспективи розвитку / М.О.Дмитерко //
http://www.confcontact.com/2013-sotsialno-ekonomicheskie-reformi/2_dmitrenko. htm

Визначення пріоритетних напрямів кластери- Розпочата в Україні реформа децентралізації

зації у багатьох областях не враховує специфіки ро-
звитку регіону, залишаючи поза увагою цілі галузі
з найбільшим потенціалом кластеризації та сфор-
мовані міжгалузеві кооперативні зв’язки (напри-
клад, суднобудування та морська індустрія у Мико-
лаївській обл., або ж виробництво продуктів харчу-
вання у Дніпропетровській області).
У багатьох стратегіях має місце просте до-
слівне копіювання цілей та стратегічних пріори-
тетів регіонального розвитку зі стратегій інших
регіонів, включаючи пріоритетні напрями та сек-
тори для створення та розвитку кластерів (насампе-
ред щодо створення кластерів в АПК та з метою ро-
звитку підприємницького середовища).
Примітно, що розвитку кластерів у сфері АПК
не приділено уваги у нових стратегіях розвитку
Дніпропетровської та Запорізької областей, які про-
тягом багатьох років залишалися серед лідерів кла-
стерного розвитку в Україні. Кластерна модель
мала б також знайти відображення у стратегіях
Харківської та Одеської областей, які безсумнівно
мають високий потенціал створення та розвитку
кластерів з огляду на високу концентрацію високо-
технологічних (Харківська обл.) та традиційних
(Одеська обл.) агропромислових виробництв і ро-
звиненість міжгалузевих зв’язків.
Висновки. Таким чином, недооцінювання по-
тенціалу застосування кластерного підходу для за-
безпечення економічного розвитку регіонів та
розбудови міжгалузевого співробітництва у
регіонах з високим потенціалом кластеризації, а та-
кож ігнорування галузево-секторальних особливо-
стей територіального розвитку при розробленні
регіональних стратегій дозволяють зробити висно-
вок про те, що спроби задіяти кращі світові прак-
тики стимулювання регіонального розвитку в
Україні все ще дуже часто здійснюються з фор-
мальної, а не зі змістовної позиції39.
влади має значно підвищити роль регіонів та місце-
вих громад у формуванні та реалізації державної
політики регіонального розвитку. У цьому кон-
тексті основними суб’єктами державної кластерної
політики на регіональному рівні мають стати ор-
гани місцевого самоврядування. Посиленню коор-
динації діяльності суб’єктів реалізації кластерної
політики сприятиме залучення до цього процесу
створеної у 2015 р. Ради регіонального розвитку40,
а надалі − рад регіонального розвитку в областях,
які мають бути утворені обласними державними
адміністраціями на виконання вищеозначеного
Указу.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Пріоритети державної політики розвитку
промислових кластерів в Україні: аналітична запи-
ска. - Національний інститут стратегічних дослі-
джень. – [Електронний ресурс] Режим доступу:
www.niss.gov.ua/content/articles/files/rlasteru-
daf36.pdf
2. Дмитерко М. О. Регіональні кластери Ук-
раїни: ефективність їх створення та перспективи
розвитку / М.О.Дмитерко //
http://www.confcontact.com/2013-sotsialno-
ekonomicheskie-reformi/2_dmitrenko. htm
3. Дубницкий В. И. Интергационные про-
цессы кластеризации и сетевых подходов в рамках
трансграничного регионализма // Трансграничное
украинско-российское сотрудничество: формы,
направления, перспективы: монография / под общ.
ред. В. И. Дубницкого, В. И. Ляшенко. – Донецк:
«Юго-Восток», 2010. – 419 с.
4. Ленчук Е.Б. Кластерный подход в страте-
гии инновационного развития зарубежных стран /
Е.Б. Ленчук, Г.А. Власкин [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:
http://institutiones.com/strategies/1928-

398 Механізми формування регіональних пріоритетів ро- 40Указ Президента України від 21.04.2015 р. № 224/2015
звитку: аналіт. доп. / С. О. Біла, О. В. Шевченко, В. І. «Про Раду регіонального розвитку» [Електронний ре-
Жук, В. В. Романова [та ін.]; за ред. С. О. Білої. – К.: сурс]. – Режим доступу:
НІСД, 2013. – С. 44 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/224/2015 9
34
klasternyjpodxod-v-strategii-innovacionnogo-
razvitiya-zarubezhnyx-stran.html
5. EU Cluster Portal. – [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://ec.eu-
ropa.eu/growth/smes/cluster/index_en.htm
6. Göran Lindqvist, Christian Ketels, Örjan
Sölvell The Cluster Initiative Greenbook 2.0: Ivory
Tower Publishers, Stockholm, 2013. – Р. 3-4.
7. Куценко Е.С. Рациональная кластерная
стратегия: маневрируя между провалами рынка и
государства / Е.С. Куценко // Форсайт. – 2012. – Т.6.
- № 3. – С. 5-10.
8. Petersen K. Clusters and clustering policy: a
guide for regional and local policy makers [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу
http://cor.europa.eu/en/documentation/studies/Docum
ents/Clusters-and-Clustering-policy.pdf
9. Іфор Ффоукс-Вільямс про розвиток класте-
рів для побудови нової української економіки //
http://open.kmbs.ua/ua/interview/op-
Danish Scientific Journal No 7,2017
manage/19480/ifor-fouks-vilyams-rozvitok-klasteriv-
mozhe-stati-klyuchovim-elementom-u-pobudovi-
novoji-ukrajinskoji-ekonomiki.
10. Мінекономрозвитку розпочало обгово-
рення кластерної програми промислового розви-
тку: прес-служба Мінекономрозвитку [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-
UA&id=f52b4fa3-205d-4704-8060-
9ca2eea1e445&title=MinekonomrozvitkuRozpochalo
Obgovorennia
KlasternoiProgramiPromislovogoRozvitku
11. Механізми формування регіональних пріо-
ритетів розвитку: аналіт. доп. / С. О. Біла, О. В. Ше-
: вченко, В. І. Жук, В. В. Романова [та ін.]; за ред. С.
О. Білої. – К.: НІСД, 2013. – С. 44
12. Указ Президента України від 21.04.2015 р.
№ 224/2015 «Про Раду регіонального розвитку»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/224/2015 9
Danish Scientific Journal No 7, 2017 35

MATHEMATICAL SCIENCES
УДК 517. 588
INTEGRAL PRESENTATIONS OF TYPE OF EULER FOR THE HYPERGEOMETRICAL
FUNCTIONS OF KAMPE DE FERIET FOURTH ORDER WITH TWO VARIABLES

Seilkhanova R.
Kazakh-Russian International university
Aktobe, Kazahstan

ИНТЕГРАЛЬНЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ТИПА ЭЙЛЕРА ДЛЯ ГИПЕРГЕОМЕТРИЧЕСКИХ

ФУНКЦИЙ КАМПЕ ДЕ ФЕРИЕТ ЧЕТВЕРТОГО ПОРЯДКА С ДВУМЯ ПЕРЕМЕННЫМИ

Сеилханова Р.
Казахско-Русский Международный университет
г.Актобе, Казахстан

Abstract
To hired integral presentations of type of Euler are driven for the hypergeometrical functions of Kampe de
Feriet of fourth order with two variables.
Аннотация
В данной работе приводятся интегральные представления типа Эйлера для гипергеометрических
функций Кампе де Фериет четвертого порядка с двумя переменными.

Keywords: Integral of Euler, hypergeometrical rows of Kampe de Feriet, hypergeometrical rows of Appel,
symbol of Pohcgammer, multidimensional integrals.
Ключевые слова: интеграл Эйлера, гипергеометрические ряды Кампе де Фериет, гипергеометриче-
ские ряды Аппеля, символ Похгаммера, многомерные интегралы.

Первоначально специальные функции вводи- Гипергеометрические функции занимают важ-

лись многими, не связанными между собой, спосо-
бами. Их возникновение определялось, как пра-
вило, необходимостью решения задач, которые
приводили к дифференциальным уравнениям (или
системам таких уравнений), неразрешимым в
классе элементарных функций. Так возникли функ-
ции Бесселя, функции Эрмита, гипергеометриче-
ская функция Гаусса. В дальнейшем, появление
большого количества формул, связывающих раз-
личные специальные функции, привело к стремле-
нию классифицировать и систематизировать суще-
ствующее многообразие специальных функций.
ное место в ряду специальных функций математи-
ческой физики. В настоящий момент существует,
по крайней мере, четыре подхода к понятию гипер-
геометрической функции многих переменных. Та-
кие функции могут определяться как суммы сте-
пенных рядов определенного вида (так называемые
гипергеометрические ряды), как решения систем
дифференциальных уравнений, как интегралы типа
Эйлера и интегралы Меллина-Барнса.
Рассмотрим следующую гипергеометриче-
скую функцию

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
(1)

 a m  a1 n  b m  b1 n  c m  c1 n  d m  d1 n x ym n
:  .
m, n 0  e mn  f m  f1 n  g m  g1 n m! n !

Получены следующие интегральные представления типа Эйлера

0;4,4 
; a, b, c, d ; a1 , b1 , c1 , d1; 
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e  e1 , f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2 e  e ; x, y 
 1 f , g; f1 , g1 ; 
  e  e1  1
 e1 1    1
e 1

  e    e1  0 (2)

 4 F3  a, b, c, d ; e, f , g ; x  4 F3  a1 , b1 , c1 , d1; e1 , f1 , g1; y 1     d  , Re e  0, Re e1  0,
36 Danish Scientific Journal No 7,2017
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y 
0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1
a , b , c , d1;   e
 F1;2,2  e; x, y  
 f , g; f1 , g1 ;   a  e  a (3)
1
  a 1 1    F2  b, c, d ; f , g ; x  4 F3  a1 , b1 , c1 , d1; e  a, f1 , g1; y 1     d  ,
e  a 1
3
0

Re e  Re a  0,

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
  a  a1  1
1;3,3  a  a1 ; b, c, d ; 1 1
b , c , d1; 
 a 1 1    1 F1;2,2 x , y 1     d ,
a 1

  a    a1  0  
 e; f , g ; f1 , g1; 
(4)

Re a  0, Re a1  0,

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
  a  a1    b  b1  1 1
 a 1 b1 1    1 1   1
a 1 b 1
 
  a    a1    b    b1  0 0  (5)

2;2,2  a  a1 , b  b1 ; c, d ; 1 
c , d1;
F1;2,2  x , y 1   1    d d ,
 e; f , g ; f1 , g1; 
Re a  0, Re a1  0, Re b  0, Re b1  0,

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1 ;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
  a  a1    b  b1    c  c1  1 1 1
 a 1 b1 c 1 1    1 1   1 1    1
a 1 b 1 c 1
  
  a    a1    b    b1    c    c1  0 0 0  (6)

3;1,1  a  a1 , b  b1 , b  b1 ; d ; d1; 
F1;2,2  x , y 1   1  1     d d d ,
 e; f , g ; f1 , g1; 
Re a  0, Re a1  0, Re b  0, Re b1  0, Re c  0, Re c1  0,

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
  a  a1    b  b1    c  c1    d  d1 

  a    a1    b    b1    c    c1    d    d1 
1 1 1 1
(7)
     a 1 b1 c 1 d 1 1    1 1   1    1   
a 1 b1 1 c1 1 d1 1

0 0 0 0

4;0 ,0  a  a1 , b  b1 , c  c1 , d  d1 ; ; ; 
F1;2,2  x , y 1   1  1   1     d d d d ,
 e; f ,
f , g; 1 1 g ; 
Re a  0, Re a1  0, Re b  0, Re b1  0, Re c  0, Re c1  0, Re d  0, Re d1  0,
Danish Scientific Journal No 7, 2017 37

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
 f  1
0;3,4  ; a, b, d ; 1 1 1
a , b , c , d1; 
 c 1 1   
f  c 1

 c   f  c 0  F1;1,2 
 e; g; f1 , g1;
x , y  d ,

(8)

Re f  Re c  0,

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
  f    f1 

  c    f  c    c1    f1  c1  (9)

0;3,3  ; a, b, d ; 1 1 
1 1
a , b , d1;
   c 1 c1 1 1    1  
f  c 1 f1  c1 1
F1;1,1  e; x , y  d d ,
0 0  g; g1; 
Re f  Re c  0, Re f1  Re c1  0,

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
  f    f1    g  1 1 1

  c    f  c    c1    f1  c1    d    g  d  0 0 0
  c 1 c1 1 d 1
(10)

0;2,3  ; a, b; 1 1 
a , b , d1;
 1    1   1   
f  c 1 f1  c1 1 g  d 1
F1;0,1  e; ; x , y  d d d ,
 g1; 
Re f  Re c  0, Re f1  Re c1  0, Re g  Re d  0,

0;4,4  ; a, b, c, d ; 1 1 1 
a , b , c , d1;
k1  a, a1 , b, b1 , c, c1 , d , d1; e, f , f1 , g , g1; x, y   F1;2,2  e; x, y 
 f , g; f1 , g1; 
  f    f1    g    g1 

  c    f  c    c1    f1  c1    d    g  d    d1    g1  d1 
1 1 1 1
     c 1 c1 1 d 1 d1 1 1    1   1    1   
f  c 1 f1  c1 1 g  d 1 g1  d1 1
(11)
0 0 0 0

F3  a, b, a1 , b1 ; e; x , y  d d d d ,

Re f  Re c  0, Re f1  Re c1  0, Re g  Re d  0, Re g1  Re d1  0,

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ: 4. Francsics G. and Hanges N. The Bergman ker-

1. Гельфанд И.М., Граев М.И., Ретах B.C. Об-
щие гипергеометрические системы уравнений и
ряды гипергеометрического типа / / УМН. Т. 47:4.
1992. С. 3-82.
2. Гельфанд И.М., Зелевинский А.В., Капра-
нов М.М. Гипергеометрические функции и ториче-
ские многообразия // Функциональный анализ и его
приложения. Т. 23. Вып. 2. 1989. С. 12-26.
3. Пассаре М., Цих А.К., Чешель А.А. Крат-
ные интегралы Меллина-Барнса как периоды мно-
гообразий Калаби-Яу с несколькими модулями //
Теор. и матем. физика. Т. 109. 1996. С. 381-394.
nel of complex ovals and multivariable hypergeometric
functions // J. Punct. Anal. V. 142. 1996. P. 494-510.
5. Horja R.P. Hypergeometric functions and mir-
ror symmetry in toric varieties // Preprint. 1999.
math.AG/9912109. P. 1-103.
6. Килбас А. А., Маричев О. И., Самко С. Г.
Интегралы и производные дробного порядка и не-
которые их приложения._Минск: Наука и техника,
1987._688 с.
7. Волкодавов В. Ф., Лернер М. Е., Николаев
Н. Я., Носов В. А. Таблицы некоторых функций Ри-
мана, интегралов и рядов._Куйбышев: изд. Куйбы-
шев. гос. пед. инст., 1982._56 с.
38
8. Бейтмен Г., Эрдейи А. Высшие трансцен-
дентные функции, т.1.М.: Наука, Гл. ред. ФМЛ,
1973._296 с.
9. Andrews G. E., Askey R., Roy R. Special
Functions._Cambridge University Press, 1999._665 p.
10. Уиттекер Э., Ватсон Дж. Курс современ-
ного анализа. Часть вторая. Трансцендентные
функции._М.: ГИФМЛ, 1963._516 с.
11. Karlsson P. W., Srivastava H. M. Multiple
Gaussian hypergeometric series._Ellis Horwood Se-
ries: Mathematics and its Applications, New York,
1985.
12. Appell P., Kampe de Feriet J. Fonctions Hy-
pergeometriques et Hyperspheriques; Polynomes
d’Hermite._Paris: Gauthier-Villars, 1926.
13. Exton H. Multiple Hypergeometric Functions
and Applications._New York: John Wiley and
Sons._1976.
14. Маричев О. И. Метод вычисления интегра-
лов от специальных функций._Минск: Наука и тех-
ника, 1978._312 с.
15. Anvar Hasanov, Rakhila B. Seilkhanova and
Roza D. Seilova, Linearly independent solutions of
the system of hypergeometric Exton function X12.
Contemporary Analysis and Applied Mathematics.
Vol.3, No.2, 279-282, 2015. DOI:
10.18532/caam.02474
16. Maged G. Bin-Saad and Anvar Hasanov. Lin-
ear Independent Solutions and Operational Represen-
tations for Hypergeometric Functions of Four Varia-
bles. Chinese Journal of Mathematics Volume 2014,
pp. 1-6.
17. Junesang Choi, Anvar Hasanov and Mamasali
Turaev. Integral Representations for Srivastava’s Hy-
pergeometric Functions H C . Honam Mathematical
journal. 34(4), 2012, 473-482.
Danish Scientific Journal No 7,2017
18. Junesang Choi, Anvar Hasanov and Mamasali
Turaev, Integral Representations for Srivastava’s Hy-
pergeometric Functions H B . Journal of the Korea So-
ciety of Mathematical Education. 19(2), 2012, 137-145.
19. Junesang Choi, Anvar Hasanov and Mamasali
Turaev, Certain Integral Representations of Euler type
for the Exton Function X 8 . Commun. Korean Math.
Soc. 27 (2012), No. 2, pp. 257-264.
20. Junesang Choi, A. Hasanov and M. Turaev,
Integral Representations for Srivastava's Hypergeomet-
ric Function H A . Honam Mathematical journal. 34(1),
2012, 113-124.
21. Junesang Choi, Anvar Hasanov, H. M. Sri-
vastava and Mamasali Turaev. Integral representations
for Srivastava’s triple hypergeometric Functions. Tai-
wanese Journal of Mathematics. Vol. 15, No. 6, pp.
2751-2762.
22. Junesang Choi, A. Hasanov and M. Turaev,
Several Integral Representations Involving Triple Hy-
pergeometric Functions. Honam Mathematical journal.
33(2), 2011, 129-142.
23. Junesang Choi, A. Hasanov, Applications of
the operator H  ,   to the Humbert double hyper-
geometric functions. Computers and Mathematics with
Applications. 61(2011) 663–671.
24. Junesang Choi, A. Hasanov and M. Turaev,
Certain Integral Representations of Euler Type for the
Exton Function X 2 . Journal of the Korea Society of
Mathematical Education. 17(4), 2010, 347-354.
25. Junesang Choi, A. Hasanov and M. Turaev,
Certain Integral Representations of Euler Type for the
Exton Function X 5 . Honam Mathematical journal.
32(3), 2010, 389-397.
Danish Scientific Journal No 7, 2017 39

MEDICAL SCIENCES
CARDIOTOXIC CHEMICAL ELEMENTS IN THE BODY OF PATIENTS WITH RHEUMATOID
ARTHRITIS

Syniachenko O.
DM, Professor, Donetsk National Medical University, Lyman, Ukraine
Breslavets A.
PhD, Centre of Clinical and Preventive Medicine, Kyiv, Ukraine
Chystiakov D.
Donetsk National Medical University, Lyman, Ukraine
Kuzevanova M.
PhD, Donetsk National Medical University, Lyman, Ukraine

КАРДИОТОКСИЧЕСКИЕ ХИМИЧЕСКИЕ ЭЛЕМЕНТЫ В ОРГАНИЗМЕ БОЛЬНЫХ

РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ

Синяченко О.
доктор медицинских наук, профессор,
Донецкий национальный медицинский университет, Лиман, Украина
Бреславец А.
доктор философии, Центр клинической и профилактической медицины,
Киев, Украина
Чистяков Д.
Донецкий национальный медицинский университет, Лиман, Украина
Кузеванова М.
доктор философии, Донецкий национальный медицинский университет,
Лиман, Украина

Abstract
In case of rheumatoid arthritis there can be seen an increase in the levels of Li, Pb, Sr in blood and that of Pb
in hair in a decrease in the content of Fe, Mn in blood and Co, Li, Sr in hair whose values correlate with one
another, they are connected with sex and age of patient, the degree of activity of disease, the severity of osteode-
structive changes of the joints, osteodeficiency and the presence of extraarticulatory signs of a rheumatic process.
Аннотация. При ревматоидном артрите наблюдаются повышения в крови уровней Li, Pb, Sr, а в во-
лосах Pb, при уменьшении в крови содержания Fe, Mn и в волосах Co, Li, Sr, показатели которых корре-
лируют между собой, связаны с полом и возрастом больных, степенью активности заболевания, тяжестью
костно-деструктивных изменений со стороны суставов, остеодефицитом и наличием экстраартикулярных
признаков ревматоидного процесса.

Keywords: rheumatoid arthritis, heart, chemical elements, pathogenesis

Ключевые слова: ревматоидный артрит, сердце, химические элементы, патогенез.

Введение. Патология сердца при ревматоид- Материал и методы исследования. Под

ном артрите (РА) относится к наиболее частым про-
явлениям заболевания и во многом определяет его
прогноз для жизни [1, 2]. Сейчас стала обсуждаться
роль многих микроэлементов (МЭ) в развитии не
только синовитов, повреждений суставного хряща
и периартикулярных тканей, а также сердца (мио-
карда, эндокарда, клапанного аппарата) [3-5].
Можно предположить, что выяснение изменений
содержания отдельных кардиотоксичных МЭ в ор-
ганизме больных РА будет способствовать опреде-
лению новых звеньев патогенеза ревматоидной
кардиопатии, улучшению качества ранней диагно-
стики патологического процесса, разработке крите-
риев, позволяющих прогнозировать течение бо-
лезни и эффективность лечебных мероприятий.
Цель работы: оценить клинико-патогенетиче-
скую значимость кардиотоксичных МЭ в крови и
волосах больных РА.
наблюдением находились 77 больных РА в воз-
расте от 22 до 69 лет, среди которых было 31% муж-
чин и 69% женщин. Длительность заболевания со-
ставила 9,8±0,79 лет. I степень общей активности
заболевания установлена в 27% наблюдений, II – в
51%, III – в 22%, при этом показатель активности
артрита DAS составил 4,5±0,10 о.е. I стадия болезни
констатирована в 15% случаях, II – в 48%, III – в
25%, IV – в 12%. Серопозитивный вариант РА по
ревматоидному фактору и антителам к цикличе-
скому цитруллиновому пептиду на момент обсле-
дования диагностирован у 90% больных. Измене-
ния клапанов сердца обнаружены у 34% больных,
увеличение в размерах камер сердца – у 33%, нару-
шения электрической проводимости сердца – у
31%, диастолическая дисфункция левого желу-
дочка – у 21%, нарушения возбудимости миокарда
– у 14%. У 10% от числа наблюдений обнаружен
40
дигитальный артериит, у 4% – синдром Шегрена, у
43% – поражение скелетных мышц, у 14% – лимфо-
узлов, у 5% – серозных оболочек, у 7% – легких, у
13% – почек, у 31% – печени, у 13% – центральной
нервной системы, у 20% – периферической.
В сыворотке крови и волосах определяли со-
держание Со, Cu, Li, Mn, Pb, Sr и Zn, использовав
атомно-абсорбционный спектрометр «SolAAr-
Mk2-MOZe» с электрографитовым атомизатором
(Великобритания). В качестве контроля обследо-
ваны 25 практически здоровых людей в возрасте от
19 до 62 лет, среди которых было 9 мужчин и 16
женщин.
Статистическая обработка полученных резуль-
татов проведена с помощью компьютерного вариа-
ционного, одно- (ANOVA) и многофакторного дис-
персионного (ANOVA/MANOVA), корреляцион-
ного и регрессионного анализа (программы
«Microsoft Excel» и «Statistica-Stat-Soft», США).
Оценивали медианы, их стандартные ошибки и от-
клонения, параметрические коэффициенты корре-
ляции Пирсона и непараметрической Кендалла,
критерии дисперсии Брауна-Форсайта и Уилкок-
сона-Рао, множественной регрессии, различий Сть-
юдента и Макнемара-Фишера, а также достовер-
ность статистических показателей. Критическим
уровнем значимости в данном исследовании при
проверке статистических гипотез принимали рав-
ным р<0,05.
Результаты и их обсуждение. Содержание в
крови больных РА Co составляет 8,1±0,06 мкг/л, Cu
– 1,0±0,02 мкг/л, Li – 3,6±0,18 мкг/л, Mn – 11,2±0,36
мкг/л, Pb – 61,2±3,69 мкг/л, Sr – 46,4±1,61 мкг/л, Zn
– 6,2±0,10 мг/л. По сравнению со здоровыми
людьми установлено достоверное повышение кон-
центраций Li, Pb и Sr при уменьшении параметров
Mn. По данным многофакторного дисперсионного
анализа на интегральный уровень МЭ в крови ока-
зывают воздействие пол больных, их возраст, сте-
пень активности, стадия и серологический вариант
РА, а также тяжесть суставного синдрома, оценен-
ная по индексам Ричи и Лансбури.
У мужчин оказались достоверно большими по-
казатели в крови Li. Регрессионный анализ показы-
вает зависимость от возраста больных Cu и Mn, от
длительности заболевания – Li, от степени его ак-
тивности – Co, Cu и Mn, от стадии – Mn, от распро-
страненности артрита – Co, от его тяжести – Zn.
На состав МЭ в крови по данным
ANOVA/MANOVA оказывают влияние остеопо-
роз, узурации костей, асептические некрозы, раз-
меры левого желудочка и нарушения ритма сердца.
Однофакторный дисперсионный анализ Брауна-
Форсайта свидетельствует о достоверном воздей-
ствии остеопороза на показатели Cu, Mn и Sr, остео-
кистоза – на Cu и Zn, костных узур – на Mn, Pb, Sr
и Zn, кальцинатов – на Co, Pb и Zn, асептических
некрозов – на Sr, диастолической дисфункции ле-
вого желудочка сердца – на Со, Cu и Zn. На инте-
гральное состояние микроэлементного состава в
крови по данным анализа Уилкоксона-Рао оказы-
вают воздействие тяжесть поражения миокарда, эн-
докарда и клапанного аппарата сердца, а также
Danish Scientific Journal No 7,2017
нарушения возбудимости миокарда, электрической
проводимости и диастолическая дисфункция ле-
вого желудочка, которые во многом определяют па-
раметры Cu, Mn и Zn. Дисперсионный анализ де-
монстрирует влияние патологии миокарда на Mn и
Zn, эндокарда – Sr и Zn.
У больных РА показатели в волосах Co состав-
ляют 32,2±7,36 нг/г, Cu – 10,7±0,37 мкг/г, Li –
24,4±1,76 нг/г, Mn – 0,9±0,18 мкг/г, Pb – 1,4±0,14
мкг/г, Sr – 12,0±1,48 мкг/г, Zn – 176,8±9,14 мкг/г.
При РА повышается в волосах содержание Pb на
фоне уменьшении параметров Co, Li и Sr. По дан-
ным многофакторного дисперсионного анализа на
интегральное состояние МЭ в волосах при РА ока-
зывают воздействие пол больных, их возраст, дли-
тельность заболевания, степень его активности,
стадия и серопозитивность, распространенность и
тяжесть артрита, наличие кардиопатии. У больных
мужчин оказался выше в волосах уровень Pb, но
меньше содержание Cu и Sr. Как свидетельствует
регрессионный анализ, с возрастом увеличивается
в волосах больных РА концентрация Cu и уменьша-
ется уровень Sr. От степени активности заболева-
ния зависят параметры Cu, Li и Sr, от его стадии –
Mn, Sr и Zn, от тяжести артрита – Pb.
На интегральный состав МЭ в волосах боль-
ных РА влияют наличие остеопороза, узураций ко-
стей, асептических некрозов, систоло-диастоличе-
ская дисфункция левого желудочка сердца. С
остеокистозом тесно связан Co, с остеоузурами –
Mn, Pb и Sr, с артрокальцинатами и асептическими
остеонекрозами – Pb и Sr. Как демонстрирует
ANOVA/MANOVA, на микроэлементный состав в
волосах больных РА оказывают воздействие тя-
жесть поражения миокарда, эндокарда и клапанов
сердца. Патология миокарда влияет на Co, Mn и Sr,
клапанного аппарата – на Co и Cu, нарушений воз-
будимости миокарда – на Sr и Zn, электрической
проводимости сердца – только на Sr.
Выводы. РА протекает с повышением содер-
жания в крови Li, Pb и Sr при снижении параметра
Mn, а в волосах увеличивается уровень Pb при
уменьшении Co, Li и Sr, показатели которых свя-
заны с полом и возрастом больных, степенью ак-
тивности заболевания, тяжестью костно-деструк-
тивных изменений со стороны суставов, с наличием
и тяжестью кардиопатии. В перспективе необхо-
димо будет изучить патогенетическую связь изме-
нений камер сердца, отдельных признаков возбуди-
мости миокарда и электрической проводимости
сердца с уровнями кардиотоксичных МЭ в крови и
волосах больных РА.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Hasham MG, Baxan N, Stuckey DJ, Branca J,
Perkins B, Dent O et al. Systemic autoimmunity in-
duced by the TLR7/8 agonist Resiquimod causes myo-
carditis and dilated cardiomyopathy in a new mouse
model of autoimmune heart disease. Dis Model Mech
2017;10(3):259-70.
2. Jafri K, Ogdie A, Qasim A, Patterson SL,
Gianfrancesco M, Izadi Z et al. Discordance of the
Framingham cardiovascular risk score and the 2013
Danish Scientific Journal No 7, 2017 41
American College of Cardiology/American Heart As- iron concentrations in patients with rheumatoid arthritis
sociation risk score in systemic lupus erythematosus and osteoarthritis. Biol Trace Elem Res
and rheumatoid arthritis. Clin Rheumatol 2015;106(2):123-32.
2017;9(10):203-9. 5. Ram M, Sherer Y, Shoenfeld Y. Matrix met-
3. Wright RO, Baccarelli A. Metals and neuro- alloproteinase-9 and autoimmune diseases. J Clin Im-
toxicology. J Nutr 2007;137(12):2809-13. munol 2016;26(4):299-307.
4. Yazar M, Sarban S, Kocyigit A, Isikan UE.
Synovial fluid and plasma selenium, copper, zinc, and
42 Danish Scientific Journal No 7,2017

PEDAGOGICAL SCIENCES
CONTENT ANALYSIS OF THE EDUCATION OF THE SPECIALISTS IN THE SPHERE OF
TOURISM FROM THE POSITION OF THE FORMATION THEIR FOREIGN LANGUAGE
COMMUNICATIVE COMPETENCE

Kistanova L.
Candidate of pedagogical Science, State University of Sochi

АНАЛИЗ СОДЕРЖАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ

СФЕРЫ ТУРИЗМА С ПОЗИЦИИ ФОРМИРОВАНИЯ ИХ ИНОЯЗЫЧНОЙ
КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ

Кистанова Л.П.
кандидат педагогических наук, Сочинский государственный университет

Abstract
The article is devoted to the content analysis of the education of the future specialists in the tourism sphere
directed at the formation of their speaking another language communicative competence fond on the situational
thesaurus approach that stimulates development and active use of professional knowledge, skills and abilities in
typical situations of professional communication for future specialists.
Аннотация
Статья посвящена анализу содержания профессиональной подготовки будущих специалистов сферы
туризма, имеющего целью формирование их иноязычной коммуникативной компетентности на основе си-
туативно-тезаурусного подхода, способствующего развитию и активному использованию профессиональ-
ных знаний, умений и навыков в типичных ситуациях профессиональных взаимоотношений.

Keywords: training, interdisciplinary connections, another language communicative competence, speech

functions of communication.
Ключевые слова: профессиональная подготовка, межпредметные связи, иноязычная коммуникатив-
ная компетентность, речевые функции общения.

Изучение теоретических основ проблемы фор-
мирования иноязычной коммуникативной компе-
тентности (ИКК) позволило определить основные
компоненты и характеристики ИКК, профессио-
нально значимые и необходимые будущим специа-
листам индустрии туризма. Задачей настоящего
анализа явилось выявление трудностей и противо-
речий процесса формирования ИКК, определение
возможностей реализации ситуативно-тезаурусного
подхода и, в этой связи, конкретизация педагогиче-
ских условий, способствующих процессу формиро-
вания ИКК у будущих специалистов туриндустрии.
Проведенный анализ специалистов сервиса и
туризма показал, что уже на первом курсе заклады-
ваются основы для формирования некоторых ком-
понентов ИКК будущих специалистов индустрии
туризма. Так, дисциплины «Введение в туризм»,
«Оборудование и технологии рекреационной
сферы», «Основы менеджмента», «Экология» зна-
комят будущих специалистов с базовыми поняти-
ями туристской сферы и раскрывают ценность и
смысл туристской деятельности, способствуя тем
самым становлению профессиональной компетен-
ции как базы для формирования специальной дея-
тельностной компетентности. Дисциплины «Отече-
ственная история», «Психология», «Русская и зару-
бежная литература», «История мировых
цивилизаций» обеспечивают систему знаний и уро-
вень общей образованности студентов, на основе
которых формируется общая культура и мировоз-
зренческая позиция студентов, и закладываются ос-
новы индивидуально-личностной компетентности и
ценностные ориентации будущих специалистов
сферы туризма. Компонентов же, способствующих
формированию социальной, общенческой компе-
тентности студентов в содержании дисциплин 1-го
курса нами не выявлено. Между тем, компоненты
такого рода имеют принципиальную значимость
для профессиональной компетентности будущих
специалистов сферы туризма, и работу по их фор-
мированию нужно начинать как можно раньше, что
может и должен осуществлять курс дисциплины
«Иностранный язык», на который на 1 курсе отво-
дится 340 часов, из них 102 – аудиторные практиче-
ские занятия.
Поскольку студенты 1-го курса не имеют прак-
тического профессионального опыта в туризме, а их
профессиональные знания представлены еще слабо,
предпосылкой к работе по формированию профес-
сиональной иноязычной коммуникативной компе-
тентности студентов служит житейский и школь-
ный опыт, используемый в ситуациях взаимоотно-
шений социально-бытовой и социально-культурной
сферы общения на базе изучения таких тематиче-
ских разделов дисциплины «Иностранный язык»,
как: «Топонимика города» (объекты показа: парки,
музеи, культурно-просветительные учреждения и
т.д.); «Система экскурсионного обслуживания»;
«Экскурсионные объекты»; «Типы экскурсий»;
Danish Scientific Journal No 7, 2017
«Туристические центры за рубежом: исторические,
архитектурные достопримечательности» и др.
Связанные с реалиями городской жизни (где
находится, как проехать, пройти, какие достоприме-
чательности имеются и т.п.), такие ситуации соци-
альных взаимоотношений, должны предполагать
осуществление различных коммуникативных наме-
рений: установление контакта, запрос информации,
реагирование на совет, выражение благодарности,
просьбы, совета и т.п. Активное речевое общение в
совместной (групповой, парной, кооперативной) де-
ятельности, при которой студенты, выступая в той
или иной роли, вынуждены вступать в контакты
друг с другом, осваивать принятые этические
нормы общения, т.е. овладевать умениями и навы-
ками устной речи при совместном решении тех или
иных коммуникативных задач, будет способство-
вать социализации личности и формированию об-
щенческой компетентности, профессионально не-
обходимой в деятельности будущих специалистов
социально-культурного сервиса и туризма. Кроме
того, обучение коммуникации такого рода даст воз-
можность показать студентам практические резуль-
таты с первых же занятий, что будет способствовать
усилению мотивации к овладению иностранным
языком.
На 2-ом курсе начинается специализация, и мо-
тивация на профессиональную деятельность усили-
вается вследствие использования более конкретных
профессионально-речевых задач и возможностей
самостоятельного применения полученных навыков
и умений в ситуациях общения. На этом этапе фор-
мирования ИКК студентам становится доступным
решение коммуникативных задач, приближенных к
практике профессионального речевого взаимодей-
ствия в ситуациях, связанных с такими разделами
сферы туризма, как: «Туристская индустрия: типы и
основные функции туристской индустрии»; «Струк-
тура и деятельность турфирм: бронирование турист-
ского обслуживания, оплата, аннулирование обслу-
живания, возмещение ущерба и т.п.»; «Категории и
типы гостиниц»; «Типы гостиничных номеров»;
«Организация приема, размещения, обслуживания в
гостинице»; «Классы обслуживания» и др., которые
предоставляют широкие возможности для форми-
рования специальной деятельностной и, в особенно-
сти, социокультурной компетентностей будущих
специалистов туриндустрии: приветствие, пред-
ставление, идентификация гостей, предоставление
информации о видах услуг и туристских маршрутах,
урегулирование некоторых конфликтных ситуаций
и т.п.
Так как с каждым курсом доля общепрофесси-
ональных, специальных дисциплин и дисциплин
специализации возрастает, то соответствующим об-
разом возрастает количество профессиональных по-
нятий и терминов, которые надо освоить на рус-
ском, а значит и на иностранном языке, поскольку
процесс обучения иностранному языку должен от-
вечать принципу профессиональной направленно-
сти и выстраиваться с учетом межпредметных свя-
зей. Так, если на 1 – 2-ом курсах дисциплин специа-
лизации 11%, общепрофессиональных дисциплин
43
28%, то на 3-м курсе общепрофессиональных дис-
циплин 57%, дисциплин специализации 21%, на 4-м
курсе число дисциплин специализации и спецдис-
циплин возрастает до 43% и 39%, соответственно, а
число общепрофессиональных дисциплин снижа-
ется до 13%. По процентному соотношению дисци-
плин можно сделать вывод, что сложность ситуаций
профессионального общения, формирующих ТС
профессиональной компетенции, будет разная для
разных курсов, что должно найти свое отражение в
и программах качественно новых дисциплин: «Ино-
странный язык профессиональный» и «Иностран-
ный язык деловой», изучаемых студентами на 3-м и
на 4-м курсах, соответственно.
Аспектами профильных курсов иностранного
языка должны стать углубление и расширение про-
фессионально-направленных знаний студентов,
ориентированных на специализацию, накопление
рецептивного словарного запаса по таким разделам
сферы туризма, как «Деловая система», «Банков-
ские услуги», «Таможня» и др., а коммуникативные
задания строиться с учетом расширенного диапа-
зона ситуаций профессионального общения,
направленных на развитие навыка самостоятельной,
поисково-творческой работы, включающих, дис-
куссии, проекты, круглые столы, деловые игры и ве-
дение деловой корреспонденции: деловые и реклам-
ные письма, письма-резюме и т.п.
При этом необходимо подчеркнуть следующее:
чем разнообразнее проблемы, являющиеся содержа-
тельной основой ситуации, и чем более тематически
и функционально они профориентированы, тем
большего объема должны быть знания, умения и
навыки будущего специалиста, позволяющие ему
воспринимать и понимать проблему, составляю-
щую предметное содержание общения, выраженное
специфическими средствами подъязыка профессии.
Это предполагает постепенное, поэтапное нараста-
ние сложности речемыслительных задач, выполняе-
мых студентами на иностранном языке в ситуациях
общения как системе профессиональных взаимоот-
ношений, их соответствие уровню общей и профес-
сиональной подготовки будущих специалистов на
каждом этапе обучения.
Опыт работы показал, что использование меж-
предметных связей на занятиях по иностранному
языку способствует обогащению и развитию про-
фессиональных знаний, формируя специальную де-
ятельностную (информативную) компетентность.
Обсуждая на иностранном языке трактовку знако-
мого из спецкурсов дисциплин на русском языке по-
нятия, студенты вспоминают уже известные знания
об объекте и раскрывают его сущность уже с новой
точки зрения, приобретая таким образом более пол-
ное новое знание, а значит, расширяя свой профес-
сиональный тезаурус.
Накопление таких профессиональных знаний
на основе активного речевого общения, моделирую-
щего типичные ситуации профессиональных взаи-
моотношений будущих специалистов сферы соци-
ально-культурного сервиса и туризма с иностран-
ными клиентами и деловыми партнерами,
44
происходит в совместной (групповой, парной, ко-
оперативной) деятельности, при которой студенты,
выступая в той или иной роли, вынуждены вступать
в контакты друг с другом, выражать и отстаивать
свою точку зрения, осваивать принятые этические
нормы и нормы профессионального общения, т.е.
овладевать будущей профессиональной деятельно-
стью, что способствует социализации личности. Об-
щаясь друг с другом и преподавателем в процессе
выполнения речемыслительных задач, основанных
на просмотре и прослушивании аутентичных видео-
и аудиоматериалов, будущие специалисты осваи-
вают знания и развивают умения, необходимые для
межкультурного взаимодействия: этикета, речевой
культуры, традиций и обычаев страны изучаемого
языка, достопримечательностей турцентров, осо-
бенностей национальной кухни и др. Это обогащает
их духовный мир, дает возможность лучше пони-
мать ментальность другого народа, адекватно вос-
принимать иную национальную культуру и тради-
ции, воспитывает толерантность, т.е. способствуют
формированию социокультурной компетентности
будущих профессионалов сферы туризма.
Таким образом, анализ содержания образова-
тельного процесса подготовки специалистов сферы
туризма дал возможность конкретизировать задачи
реализации ситуативно-тезаурусного подхода в
обучении иностранному языку.
Ситуативно-тезаурусный подход, задавая ло-
гику перехода от единичного выполнения профес-
сионально-ориентированных учебных речемысли-
тельных задач к непосредственной профессиональ-
ной деятельности, требования со стороны которой
выступают системообразующими и создают кон-
текстный принцип построения и развертывания
учебных профессиональных ситуаций, как нельзя
лучше способствует постепенному, поэтапному
нарастанию сложности речемыслительных задач,
выполняемых студентами на иностранном языке в
Danish Scientific Journal No 7,2017
ситуациях общения как системе профессиональных
взаимоотношений, и обеспечивает их соответствие
уровню общей и профессиональной подготовки бу-
дущих специалистов на каждом этапе обучения. По-
строенные на ситуативно-тезаурусном подходе,
профильные курсы иностранного языка способ-
ствуют выработке у студентов не только навыков
работы со справочными, текстовыми материалами с
целью получения нужной информации, но и творче-
скому подходу к выполнению заданий, подготовке
их к будущей познавательной и профессиональной
деятельности, т.е. формированию ИКК будущих
специалистов туриндустрии.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Квартальнов В.А. Методика и педагогика
профессионального обучения и подготовки специа-
листов для целей туризма в России: Из опыта обра-
зовательных учреждений социального туризма:
1987-1997 гг. / В.А Квартальнов, И.Д. Солодухин. –
М.: РМАТ, 1997. – 212 с.
2. Кистанова Л.П. Ситуативно-тезаурусный
подход к формированию иноязычной коммуника-
тивной компетентности будущих специалистов ту-
риндустрии: дис. … канд. пед. наук. – Сочи, 2006. -
193 с.
3. Кистанова Л.П. Формирование профессио-
нального тезауруса и коммуникативных компетен-
ций студентов неязыковых вузов методами ино-
странного языка. Сборник статей международной
научно-практической конференции: в 2-х частях.
2017. С. 185-188.
4. Лапидус Б.А. Проблема содержания обуче-
ния иностранному языку в языковом вузе / Б.А. Ла-
пидус. – М.: Наука, 1986. – 201 с.
5. Максимова В.Н. Межпредметные связи в
процессе обучения / В.Н. Максимова. – М.: Просве-
щение, 1988. – 131 с.
Danish Scientific Journal No 7, 2017 45

PHILOLOGICAL SCIENCES
EARLY PROSE BY T.N. TOLSTAYA IN THE HISTORICAL AND LITERARY CONTEXT AT THE
END OF THE XXTH – BEGINNING OF THE XXIST CENTURIES

Vitkovskaya L.
Pyatigorsk State University
Russia

РАННЯЯ ПРОЗА Т.Н.ТОЛСТОЙ В ИСТОРИКО-ЛИТЕРАТУРНОМ КОНТЕКСТЕ КОНЦА

ХХ – НАЧАЛА ХХI ВВ.

Витковская Л.В.
Пятигорский государственный университет
Россия

Abstract
The article defines the role and place of early prose by T.N. Tolstaya in the historical and literary context at
the end of the XXth – beginning of the XXIst centuries, considers the reception of her works by modern literary
critics that allows to determine the use of a synthesis of different literary directions by the author in the period in
question (post-romanticism, neo-baroque, naturalism, modernism, etc.), but in particular – realism and post-
modernism.
Аннотация
В статье определяется роль и место ранней прозы Т.Н. Толстой в историко-литературном контексте
конца ХХ–начала ХХI века, рассматривается рецепция ее творчества современными литературоведами,
позволяющая установить использование автором синтеза различных литературно-художественных
направлений данного периода (постромантизма, необарокко, натурализма, модернизма и др.), но в особен-
ности – реализма и постмодернизма.

Keywords: philosophical-esthetic system, literary direction, post- romanticism, neo-baroque, modernism,

realism, post-modernism, T.N. Tolstaya.
Ключевые слова: философско-эстетическая система, художественно-литературное направление, по-
стромантизм, необарокко, модернизм, реализм, постмодернизм, Т.Н. Толстая.

В истории культуры каждая эпоха (особенно
на пограничных рубежах) представляет собой
сложное переплетение различных философско-эс-
тетических систем, по-своему отражающих специ-
фику действительности. Новая художественная па-
радигма, сложившаяся в литературе Российской
Федерации на рубеже ХХ и ХХI веков, демонстри-
рует разнообразие эстетических тенденций и нарра-
тивных стратегий. В условиях глобализации проис-
ходят кардинальные общественно-политические
перемены, повлиявшие на формирование концеп-
ции историко-литературного процесса «экспери-
ментирующей эпохи» [3]. Вполне закономерно, что
1990-ые годы «войдут в историю русской литера-
туры как особый период смены эстетических, идео-
логических, нравственных парадигм, как глубоко
перепаханное пространство всей культуры» [9: 3].
Именно в это время С. Чупринин впервые заявляет
о творчестве Т.Н. Толстой как о появлении «другой
прозы», характерной чертой которой является со-
здание особого мира, населенного «почти исключи-
тельно людьми жалкими, незадачливыми, ущерб-
ными» и подчеркивает, что «именно это, а не сю-
жетные скабрезности или циничные афоризмы
больше всего и шокирует читателей и критиков»
[10: 4]. Причем, Т.Н. Толстую практически с самого
начала ее творческого пути относят к создателям
«другой прозы». Но, с одной стороны, ее считают
смелым и неординарным автором нового литера-
турного поколения, а с другой – представительни-
цей так называемого «советского барокко»
(Гощило Е.Г., Новикова Э.Г. и др.), так как основ-
ными героями ее рассказов являются «экспонаты»
человеческого «зоопарка»: задавленные бытом ин-
теллигенты с их неинтересной, пустой жизнью,
обитатели питерских и московских коммуналок,
хамоватые и циничные обыватели и ущербные ин-
валиды детства и пр.
Радикальная смена в этот период литератур-
ных стилей отчетливо обнаруживается в творчестве
таких писателей, как А. Битов, Д. Галковский, Вен.
Ерофеев, Е. Попов, М. Шишкин, В. Пелевин, В. Со-
рокин, Л. Петрушевская, Л. Улицкая, М. Берг, Д.
Пригов, И. Яркевич, З. Зиник и, конечно, Т. Тол-
стая. В их произведениях проявляется стремление
авторов выразить собственное миропонимание,
предпринимаются попытки создать соответствую-
щую модель мира и определить концепцию лично-
сти.
Художественная литература всего мира посто-
янно демонстрирует множественность творческих
практик, и в настоящее время она не исчерпывается
эстетикой только одного направления. Современ-
ной культуре (как, впрочем, культурам и других
эпох) свойствено смешение литературно-художе-
ственных направлений, стилей, семиотических
46
культур и пр. Характерно, что на конкретном исто-
рико-культурном этапе совершается взаимопро-
никновение определенных приемов различных ме-
тодов. Так, постмодернизм последней четверти ХХ
века начинает использовать инструментарий реали-
стического отражения действительности: «Для до-
казательства идеалистических и структуралистских
постулатов пришлось использовать внешне реали-
стическую эстетику» [2: 73]. Примечательно, что
Б.М. Эйхенбаум еще в 1958 году, предвидя подоб-
ную ситуацию, делает наблюдение: «Окончательно
понял, что «реализм» и «романтизм» – это посто-
янно соотносительные полюсы искусства, так что
одно существует и получает настоящий смысл
только на фоне другого» [12: 537-538].
Реализм, занимавший ведущие позиции в со-
ветском искусстве, так как это был основной «ху-
дожественный метод, следуя которому художник
изображает жизнь в образах, соответвующих сути
явлений самой жизни и создаваемых посредством
типизации фактов действительности» [4: 318], в 80-
90-е годы ХХ столетия, когда формировались фи-
лософско-эстетические взгляды Т.Н. Толстой и
начинался ее творческий путь, теряет свое главен-
ствующее положение. Общественно-политические
изменения в России и интеграционные процессы в
мире заставляют художников разрабатывать соот-
ветствующие методы и приемы нарратологии, вы-
разившиеся в разрыве с традициями реализма,
нарушении преемственности и в реакции на требо-
вание времени – поистине совершается создание
новых литературных течений через разрушение
старых (Степанов А.Д.). Литературоведы пытаются
устанавливать время наступления «сумерек реа-
лизма» [1: 32−36] и творчество, например, таких
прозаиков, как Ч. Айтматов, Д. Липскеров, Л. Пет-
рушевская, они не относят к реалистическому
направлению, а рассматривают как находящееся
между новым реализмом и модернизмом или же
постмодернизмом.
В большинстве статей, научных трудов и мо-
нографий проза Т.Н. Толстой оценивается с различ-
ных аналитических позиций – от поэтико-философ-
ского своеобразия до жанровой специфики; рас-
сматривается смысловая структура ее метатекста
(Н.В. Лукина) и проблема авторских жанров в ху-
дожественной публицистике и прозе (Е.В. Любез-
ная). Т.Н. Толстую ставят в один ряд с теми пред-
ставителями русской литературы, в сочинениях ко-
торых отражается синтез реализма, модернизма и
постмодернизма (Славина В.А., Зумбулидзе И.Г.),
ее творчество относят к «женской» прозе, наряду с
Л.Петрушевской, Л. Улицкой и В. Токаревой (Лю-
безная Е.В.). Н. Иванова, И. Грекова, А. Жолков-
ский и др., анализируя тексты писательницы, отме-
чают глубину проблематики и «особость» ее прозы.
М. Липовецкий, П. Вайль и А. Генис называют ее
среди писателей «новой волны». Но подобные ха-
рактеристики являются скорее эмоциональными
оценками. Выявляя (на материале творчества Т.
Толстой, Л. Петрушевской и В. Токаревой) харак-
терные для женской прозы мотивы – разлада мечты
Danish Scientific Journal No 7,2017
и действительности, одиночества, богооставленно-
сти, исследователи отмечают, что персонажи каж-
дой из писательниц живут в иллюзорном приду-
манном мире, они не в состоянии вырваться из не-
коего предначертанного самой судьбой замкнутого
круга и находятся в постоянном поиске ложных
идеалов, бегства из мира зависти и лжи (Писарев-
ская Г.)
В произведениях Т.Н. Толстой исследователи
обнаруживают признаки субъективности, завуали-
рованного автобиографизма, мифологизма, интер-
текстуальности, определяющих отличительные
стилевые черты прозы конца ХХ–начала XXI вв.
Восприятие ее творчества нередко затрудняется
проявлением определенной парадоксальности в ре-
ализации художественных замыслов, противоречи-
востью авторской саморефлексии, непредсказуемо-
стью подтекстовых комментариев к отдельным
фрагментам повествования. Специфика текстов
Т.Н. Толстой видится в том, что их своеобразие ос-
новано на многогранности сопряжений художе-
ственно-изобразительых средств различных
направлений, что, между тем, способствует мифо-
логизации образа самой писательницы и ее творче-
ского потенциала как художника слова.
Провокационность и даже нарочитая эпатаж-
ность ее произведений, их стилистическая и жанро-
вая ненормативность порождают разнополярные
суждения литературоведов, критиков, культуроло-
гов и прочих исследователей, склонных видеть в
Т.Н. Толстой автора, концентрично воплотившего
приемы современных ей литературно-художе-
ственных течений. Так, характерными чертами реа-
лизма и в рассказах, и в романе «Кысь» являются
обращенность к вечным общечеловеческим темам,
внимание к деталям и документам времени, стрем-
ление к «бытийственной» достоверности даже че-
рез использование натурализма в повествовании.
Вместе с тем стирание границ между реальным и
фантастическим, их неразличимость в художе-
ственной структуре предопределяет специфику вы-
мысла и формирует содержание и стиль ее произве-
дений. Приемы же игровой поэтики «новой» лите-
ратуры, ее ассоциативность, интертекстуальность,
тяга к мифологическим подтекстам и интертексту-
альным средствам коммуникации напрямую свя-
заны с художественной практикой представителей
постмодернистской школы рубежа XX–XXI вв. По-
добная тенденция выражается в размытости сю-
жетно-композиционной структуры повествования,
в неопределенности жанровых форм и в их особой
модальности, что, по сути, разрушает представле-
ние о традициях и границах классической реали-
стической прозы. Реализм Т.Н. Толстой допускает
сосуществование злословия и иронии, абсурда и па-
радокса и иных приемов. В исследованиях творче-
ских стратегий реалистов конца ХХ-начала ХХI вв.
(Т.Г. Кучина, Е.М. Ротай, Л.Х. Насрутдинова и др.)
писательская практика Т.Н.Толстой не обозначена
как проблемное пространство; большая часть лите-
ратуроведческих работ сосредоточена на выявле-
нии мифопоэтической основы прозы писатель-
ницы.
Danish Scientific Journal No 7, 2017
По своей природе ее произведения представ-
ляют исключительный пространственно-времен-
ной континуум художественного синтеза, эстетиче-
ская оценка которого является задачей современ-
ной литературоведческой науки, нацеленной на
выявление типологических черт отечественной
прозы рубежа веков и установление специфики их
индивидуального преломления в писательской
практике.
Основа творческого метода Т.Н. Толстой стро-
ится на сочетании сюжетно-мотивных элементов,
способствующих репрезентации авторской идеи.
Особенность ее художественного мышления за-
ключается в эстетизации и экспликации различных
стилей, причем отмечается постромантическое вза-
имодействие всех элементов ее изобразительно-
творческой системы [11].
Ее творчество относят также к орнаменталь-
ной прозе: «Практически любое из типологических
свойств орнаментальной прозы можно без труда у
Т. Толстой обнаружить, благо, они лежат на по-
верхности, как ни прячется у постмодернизма лю-
бой прием» [11: 7]. В частности, подобное мнение
формируется именно потому, «что литература конца
XX века в лице постмодернизма поставила себя в по-
ложение бесконечных отражений и перепевов всего,
что создавала литература на протяжении целого сто-
летия, и не оставила современному исследователю
ничего другого, как ловить отражения и устанавливать
их источники» [11: 21].
Уже первые произведения Т.Н. Толстой вызы-
вают противоречивые суждения и непрекращаю-
щиеся до настоящего времени споры. С одной сто-
роны, ее называют неординарным автором нового
литературного поколения, а с другой – считают вы-
разителем социального пессимизма, так как герои
ее рассказов – в основном, задавленные бытом
люди с их неинтересной, «мимо пролетевшей жиз-
нью» и «бегом убежавшей молодостью», городские
сумасшедшие, старорежимные старушки, соста-
рившиеся актрисы, простые обыватели. Отсутствие
нравоучительных тем, переоценка вопросов чело-
веколюбия, акцентирование мотивов игры, интер-
текстуальность, специфика конфликта, заинтере-
сованность в онтологических проблемах дают ис-
следователям повод рассматривать прозу Т.Н.
Толстой не только как реалистическую или постмо-
дернистскую.
Философия творчества Т.Н. Толстой как пред-
ставителя модернистского течения проанализиро-
вана критиками Вайлем П. и Генисом А., а также
Курицыным В. и вполне вписывается в определе-
ние: «Модернизм - условное обозначение эстетиче-
ских стремлений художников реалистического
направления к обновлению той или иной художе-
ственной системы» [7: 223].
Предметом же критических споров и серьез-
ных литературоведческих исследований стано-
вится эстетический феномен «новой прозы» (Ку-
чина Т.Г., Ротай Е.М., Насрутдинова Л.Х. и др.). В
этих трудах представлено не только научное описа-
ние литературного процесса эпохи, но осуществ-
47
лена классификация стилевых особенностей авто-
ров, творчество которых сопряжено с эстетикой
«нового реализма». Так, Е.М. Ротай среди его кон-
цептуальных характеристик выделяет «обращение
к базовым принципам классического реализма в со-
временных контекстах, стремление возродить зна-
чение современного художественного текста и ли-
тературного процесса через методологию «золо-
того века» русской словесности» [6: 15]. Поскольку
весьма непросто выделить «индивидуальные мо-
дели «нового реализма», сложившиеся в произведе-
ниях самых известных его представителей» [6: 58],
Л.Х. Насрутдинова рассматривает «новый реа-
лизм» как пограничное явление между традицион-
ным реализмом, постмодернизмом и другими аван-
гардными течениями, объективно отражающими
«характерное для современной литературы усиле-
ние аналитического начала … Авторы творят на
грани литературы и философии, литературы и исто-
рии, литературы и историософии, даже литературы
и литературоведения. Сюжетом становится само
развитие мысли, ее двоение, порою мучительное»
[5: 6], что вполне характерно для творческих поис-
ков Т.Н. Толстой.
Необходимо отметить также, что в конце ХХ
века наблюдается обостренный интерес к барокко,
стиль которого соотносят как с постмодернизмом
(Л. Хатчеон, Ф. Варике и др.), так и с реализмом (А.
Ганиева ), и находят многие роднящие их формаль-
ные признаки и образно-тематические лейтмотивы.
Вопросы принципов барокко в советской литера-
туре и в постмодернизме последних десятилетий
рассматриваются во многих литературоведческих
работах (Вайль и Генис, Якобидзе-Гитман и др.),
оценивается диалогичность барочной и постмодер-
нистской художественных систем: «Постмодер-
низм задает новый горизонт представленности в со-
временной культуре идей и текстов барочной тра-
диции» [8: 337]. В сущности, подобие с необарокко
обычно обнажает внутренний конфликт и обост-
ряет степень выражения и восприятия чувств непо-
стоянства и изменчивости жизни, поскольку «куль-
тура постмодернизма создает свой образ барокко,
характеризующийся преобладанием театральности,
иллюзорности, созданием шоу-пространства, ци-
татностью и ироничностью мышления» [8: 343]. В
русской постмодернистской литературе 1960–2000-
х годов выделяется тенденция (Липовецкий М.Н.),
в большей или меньшей степени связанная с прояв-
лением принципов барокко. По наблюдениям лите-
ратуроведов, барочные тенденции обнаруживаются
в прозе таких авторов, как А. Битов, В. Ерофеев, А.
Гольдштейн, З. Зиник, А. Королев, А. Левкин, Саша
Соколов, Е. Харитонов, В. Шаров, М. Шишкин и Т.
Толстая. Более того, наличие в романах А. Битова,
в произведениях В. Аксенова («Затоваренная боч-
котара»), Саши Соколова («Палисандрия») и Вене-
дикта Ерофеева («Вальпургиева ночь, или Шаги ко-
мандора»), а также В.Пелевина («Омон Ра», «Ча-
паев и Пустота», «Generation „П“») и Т. Толстой
(«Факир») свойственных барокко театрализован-
ных аллегорий поведения героев и присущих ему
игровых моментов способствует, как ни странно,
48
углублению подлинности описываемого и форми-
рованию того, что представляется как реальность
В данном плане в качестве характерной иллю-
страции неоднократно приводят рассказ Т.Н. Тол-
стой «Факир» (1986), воспринимаемый как своеоб-
разный манифест ее прозы, выдаваемый за раннюю
версию русского необарокко (Гощило Е.Г.). Для но-
вых проявлений литературного барокко по-преж-
нему присуще стремление к созданию контраст-
ных, многоликих и динамичных образов, неодно-
значных и внутренне противоречивых характеров
(каким у Толстой является, например, герой рас-
сказа «Факир»). Кроме того, высказывается мне-
ние, что в этом рассказе представлена определенная
модель культуры (Новикова Э.Г.). Проявление не-
обарочных стилевых признаков обнаруживается не
только в напряженном и внутренне противоречи-
вом сопряжении метафор и метонимий в ранней
прозе Т.Н. Толстой, но и в ее романе «Кысь». Кроме
того, начиная с «Москвы-Петушков» и «Палисан-
дрии», затем в произведениях В. Шарова, Л. Гир-
шовича («Прайс»), в «Желтой стреле» и «Священ-
ной книге оборотня» В. Пелевина и др. использу-
ется антиномия «тьма-свет», изображается
коллизия конца света, завершения истории и оста-
новки времени; история и время словно бы свора-
чиваются, как бы замыкаются сами на себе. Такие
нарративные ходы являются доминантными в поэ-
тике ранней прозы Т.Н. Толстой, поэтому нередко
в ее текстах (представленных в сборниках «На зо-
лотом крыльце сидели», «Любишь – не любишь»,
«Река Оккервиль») парадоксально преломляется
почти архаичное мифологическое представление о
связи прошлого, настоящего и будущего, а также
отражается «массовое» и «элитарное» – как тради-
ционное, так и новое, диктуемое временем. Стили-
стика её ранних рассказов определяется исследова-
телями как «растворение» мира искусства и литера-
туры, фольклора и реальной действительности,
способствующее выявлению контрастных, характе-
ризующих данное двуединство, свойств.
Постмодернизм, воспринимающий мир как
хаос, передает такое представление в различных ва-
риантах, извлекаемых из множества культурных
систем, отображающих стремление личности к са-
мопознанию и к осознанию судьбы индивидуума и
всего человечества, что в полной мере характери-
зует художественный мир Т.Н. Толстой. С теорети-
ческой точки зрения, концепция ее творчества, раз-
работанная для обозначения собственной семан-
тики на сближении и взаимопереплетении
принципов и приемов различных литературно-ху-
дожественных направлений (прежде всего реа-
лизма и постмодернизма), органически вписыва-
ется в синкретическую сущность литературного
Danish Scientific Journal No 7,2017
процесса данного периода и расширяет представле-
ние о специфике русской прозы.
Таким образом, в творчестве Т.Н. Толстой
находят своеобразное воплощение концепции и
приемы различных литературно-художественных
направлений, функционирующих в конце
ХХ−начале ХХI вв. (постромантизма, необарокко,
натурализма, модернизма и др.), но прежде всего
реализма и постмодернизма.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Давыдова, Т.Т. Сумерки реализма (О прозе
Л. Петрушевской) / Т.Т. Давыдова // Русская сло-
весность, 2002. №7. − С.32−36
2. Казначеев С.М. Новый реализм и постмо-
дернизм: проблема диффузии // Культурная жизнь
Юга России. 2008, № 1(26), с.71-73.
3. Лейдерман, Н.Л. С веком наравне: русская
литературная классика в советскую эпоху: моно-
граф. Очерки / Н.Л. Лейдерман. − СПб.: Златоуст,
2005. − 366 с.
4. Литературный энциклопедический сло-
варь. − М., 1987.
5. Насрутдинова, Л.Х. «Новый реализм» в
русской прозе 1980–90-х годов (концепция чело-
века и мира). Автореферат кандидатской диссерта-
ции. Казань, 1999. − 21 с.
6. Ротай, Е.М. «Новый реализм» в современ-
ной русской прозе: художественное мировоззрение
Р.Сечина, З.Прилепина, С. Шаргунова: автореф.
Дис. канд. фил. Наук 10.01.01/Е.М. Ротай. – Крас-
нодар,2013. – 178 с.
7. Словарь литературоведческих терминов
1974:.223
8. Солодовник К. Б. Диалогичность барочной
и постмодернистской художественных систем / К.
Б. Солодовник // Дергачевские чтения – 2006. Рус-
ская литература: национальное развитие и регио-
нальные особенности : материалы международной
научной конференции, Екатеринбург, 5–7 октября
2006 г. — Екатеринбург : Издательство Уральского
университета; Издательский дом «Союз писате-
лей», 2007. — Т. 2. — С. 336-344.
9. Тимина, С.И. Русская литература ХХ века:
Школы, направления, методы творческой работы /
С.И. Тимина. − М.: Логос, 2002. − 586 с.
10. Чупринин, С.И. Другая проза / С.И. Чупри-
нин // Литературная газета. 1989. 8 февраля.
11. Швец, Т.П. Мотив круга в прозе Т. Тол-
стой. Проблемы взаимодействия эстетических си-
стем реализма и постмодернизма / Т.П. Швец. −
Ульяновск, 1998. − 27 с.
12. Эйхенбаум, Б.М. О литературе. Работы раз-
ных лет / Б.М. Эйхенбаум. − М., 1987. − С.348-350
Danish Scientific Journal No 7, 2017 49
METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF TRAINING FOREIGN LANGUAGES IN UNIVERSITY HIGH
SCHOOLS

Islamova T.
Senior teacher of the Department of Foreign Languages. Tashkent Financial Institute. Uzbekistan
Aripova M.
Senior Lecturer, Department of Foreign Languages. Tashkent Financial Institute. Uzbekistan
Kulakhmedova G.
Senior Lecturer, Department of Foreign Languages. Tashkent Financial Institute. Uzbekistan

МЕТОДИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫМ ЯЗЫКАМ В

НЕЯЗЫКОВЫХ ВУЗАХ

Исламова Т.
старший преподаватель кафедры иностранных языков.
Ташкентской Финансовый институт. Узбекистан
Арипова М.
старший преподаватель кафедры иностранных языков.
Ташкентской Финансовый институт. Узбекистан
Кулахмедова Г.
старший преподаватель кафедры иностранных языков.
Ташкентской Финансовый институт. Узбекистан

Abstract
The article deals with the content of teaching a foreign language in non-linguistic universities, what problems
stand before the methodology as a science, the selection and construction of the content of teaching a foreign
language will be focused on the requirements of professional activity for a specialist. The principal difference
between the linguistic group of objects and other subjects is also that linguistic knowledge is not important in
itself, but only as a means of forming the ability to receive or communicate information with the help of the studied
language
Аннотация
В статье рассматриваются вопросы о содержании обучения иностранному языку в неязыковых вузах,
какие проблемы стоят перед методикой как наукой, отбор и построение содержания обучения иностран-
ному языку будут ориентированы на требования, предъявляемые профессиональной деятельностью к спе-
циалисту. Принципиальное отличие языковой группы предметов от других предметов заключается также
в том, что языковые знания важны не сами по себе, а лишь как средство формирования умения получать
или сообщать информацию с помощью изучаемого языка.

Keywords: foreign language, communicative skills, professional competence, methodological principles

Ключевые слова: иностранный язык, коммуникативные умения, профессиональная компетентность,
методические принципы

В настоящее время методика обучения ино-
странным языкам трактуется как теоретическая и
прикладная наука. Родной и иностранный языки
как учебные предметы отличаются от других учеб-
ных дисциплин (основ наук) не только тем, что их
целью является формирование коммуникативных
умений. Прежде всего, они выступают и как цель, и
как средство обучения. Язык есть носитель инфор-
мации. Это могут быть применительно к иностран-
ному языку сведения об истории, культуре изучае-
мого языка или совсем иные сведения из других об-
ластей знания.
Иностранный язык – это язык, который изуча-
ется вне условий его естественного бытования, т.е.
в учебном процессе, и который не употребляется
наряду с родным в повседневной коммуникации.
Тогда как второй язык наряду с родным языком
служит вторым средством общения и усваивается
обычно в социальном окружении, где он является
реальным средством общения.
Предметом обучения является обучение рече-
вой деятельности на материале определенного
языка. Лингвистика же описывает основные си-
стемные свойства конкретного языка, формулирует
их в правилах, которые активно используются ме-
тодикой при разработке конкретных обучающих
моделей.
Перед методикой как наукой стоят следующие
проблемы:
– определение ИЯ как учебного предмета
(уточнение целей и задач обучения, отбор содержа-
ния обучения);
– изучение деятельности учителя (разработка
организационных форм, методов и приемов обуче-
ния);
– изучение деятельности ученика (проверка
эффективности тех или иных приемов, изучение
развития ученика);
50
– установление специфических закономерно-
стей, определение сферы действия закономерно-
стей смежных с методикой наук и выявление их
специфического преломления в методике.
Содержание обучения иностранному языку в
неязыковых вузах должно быть ориентировано на
реализацию цели, которая, как уже известно, со-
стоит в формировании и развитии специалиста. В
этой связи отбор и построение содержания обуче-
ния иностранному языку будут ориентированы на
требования, предъявляемые профессиональной де-
ятельностью к специалисту, его профессиональной
компетентности и его иноязычной профессио-
нально-коммуникативной компетентности.
В качестве основной сущности данного прин-
ципа выдвигаем следующее: «Обучение иностран-
ным языкам должно быть ориентировано на форми-
рование у обучающегося черт би/поликультурной
языковой личности, делающих его способным рав-
ноправно и автономно участвовать в межкультур-
ном общении» Научить людей общаться (устно и
письменно), научить производить, создавать, а не
только понимать иностранную речь - это трудная за-
дача, осложненная еще и тем, что общение - не просто
вербальный процесс. Его эффективность помимо зна-
ния языка зависит от множества факторов: условий и
культуры общения, правил этикета, знания невербаль-
ных форм выражения (мимики, жестов), наличия глу-
боких фоновых знаний и многого другого.
Обобщая различные типологии методических
принципов, составляющих основу обучения иностран-
ному языку, следует выделить группу главных прин-
ципов:
- принципы, отражающие концепцию обучения;
- принципы, отражающие целевые установки
обучения;
- принципы, определяющие содержание обуче-
ния (принципы, определяющие структуру содержания
обучения, принципы отбора и организации учебного
материала);
- принципы, определяющие приемы обучения;
- принципы, выдвигаемые на основе анализа
условий обучения (принцип межпредметной коорди-
нации, принцип учёта учебного времени, отводимого
для обучения языку, принцип учёта индивидуальных
особенностей обучаемых и др.).
Целью обучения иностранным языкам в неязыко-
вых вузах является достижение уровня, достаточного
для практического использования иностранного языка
в будущей профессиональной деятельности
Принципиальное отличие языковой группы
предметов от других предметов заключается также
в том, что языковые знания важны не сами по себе,
а лишь как средство формирования умения полу-
чать или сообщать информацию с помощью изуча-
емого языка.
В качестве основных дидактических принципов
обучения иностранному языку можно выделить следу-
ющие: принцип сознательности, активности, система-
тичности, прочности, наглядности, доступности.
Разберем их подробнее:
Принцип сознательности. При этом сознатель-
ность заключается в том, чтобы понять, зачем надо
Danish Scientific Journal No 7,2017
учиться. В соответствии с этим принципом предпо-
лагается сознательное участие обучаемого в обще-
нии и обучении иностранному языку.
Принцип активности. Овладение иностранным
языком успешно только в том случае, если обучаю-
щийся активно участвует в процессе обучения. Раз-
личают эмоциональную, речевую и интеллектуаль-
ную, а принцип наглядности проистекает из про-
цесса восприятия, осмысливания и обобщения
материала. активность.
Принцип доступности Доступность достига-
ется путем использования правильно подобранного
материала и метода обучения иностранному языку.
Принцип прочности. Материал должен быть
усвоен таким образом, чтобы обучающийся мог
при необходимости извлечь из памяти нужные еди-
ницы и уметь их правильно применить.
Принцип систематичности. Процесс обучения
успешней и результативней, если состоит из от-
дельных последовательных шагов и отличается не-
прерывностью
Методические принципы характерны именно
для обучения иностранному языку. К общеметоди-
ческим принципам обучения иностранному языку
относятся принципы функциональности, структур-
ного подхода, устной основы обучения, программи-
рования речевой деятельности, ситуативной обу-
словленности упражнений, коммуникативной
направленности обучения, учета родного языка при
овладении иностранным языком, доминирующей
роли упражнения во всех сферах овладения ино-
странным языком.
К частнометодическим относятся принципы:
обучения на речевых образцах, моделях; сочетания
языковой тренировки и речевой практики; взаимо-
действия основных видов речевой деятельности;
устного опережения в обучении чтению и письму;
аппроксимации учебной деятельности; интенсив-
ности начальной стадии обучения иностранному
языку, принцип интенсивности, принцип глобаль-
ности.
На неязыковых факультетах вузов это связано,
прежде всего, с изучением современной жизни и исто-
рии страны изучаемого языка, искусства и литера-
туры, обычаев и традиций народа.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Бережнова Е.В. Проблемы аргументации в
прикладном педагогическом исследовании // Педа-
гогическая наука и ее методология в контексте со-
временности: Сб. науч. ст. (материалы конферен-
ций) / Рос. акад. образования. Ин-т теории образо-
вания и педагогики; Под ред. В.В. Краевского, В.М.
Полонского. – М., 2001. – C.69 79.
2. ГАЛЬСКОВА Н. Д., ГЕЗ Н. И. Теория обу-
чения иностранным языкам. Лингводидактика и
методика : учеб.пособие для студ. лингв. ун-тов и
фак. ин. яз. высш. пед. учеб. 5-е изд., стер. М. : Ака-
демия, 2008. С. 150].
3. Ляховицкий, М.В. О некоторых базисных ка-
тегориях методики обучения иностранным языкам /
М. В. Ляховицкий // Иностранные языки в школе. -
1973. - № 1. -С. 27- 34.
Danish Scientific Journal No 7, 2017 51
RATING SYSTEM OF ESTIMATION OF KNOWLEDGE OF STUDENTS IN THE PROCESS OF
LEARNING FOREIGN LANGUAGE

Nabieva M.
Associate Professor of the Department of Foreign Languages.
Tashkent Financial Institute, Uzbekistan
Hashimova N.
Senior lecturer of the Department of Foreign Languages.
Tashkent Financial Institute, Uzbekistan

РЕЙТИНГОВАЯ СИСТЕМА ОЦЕНИВАНИЯ ЗНАНИЙ СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ

ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА

Набиева М.
доцент кафедры иностранных языков.
Ташкентский Финансовый институт, Узбекистан
Хашимова Н.
старший преподаватель кафедры иностранных языков.
Ташкентский Финансовый институт, Узбекистан

Abstract
The article examines the questions about the effective use of tests in the process of studying a foreign lan-
guage, its functions, for what purpose testing is conducted. Its positive and negative sides. The rating system of
students' knowledge assessment allows realizing in practice health saving technologies. The basis of the rating
system is the activity approach to the organization of students' academic work.
Аннотация
В статье рассматриваются вопросы об эффективном использовании тестов в процессе изучения ино-
странного языка, его функциях, с какой целью проводится тестирование. Его положительные и отрица-
тельные стороны. Рейтинговая система оценивания знаний студентов позволяет реализовать на практике
здоровье сберегающие технологии. Основа рейтинговой системы — деятельностный подход к организа-
ции учебной работы студентов.

Keywords: rating system, final, intermediate test, activity approach

Ключевые слова: рейтинговая система, итоговый, промежуточный тест, деятельностный подход

Различают тестирование письменное и компь-
ютеризированное. Письменное тестирование поз-
воляет без больших погрешностей проверить весь
объем знаний по предмету за короткий срок. Ком-
пьютеризированное тестирование еще не освоено
студентами в полной мере, они робко возвраща-
ются к предыдущим тестам и не всегда исправляют
ошибки.
Главная отличительная черта теста - его объек-
тивность, гарантируемая измерением, функция ко-
торого состоит в том, чтобы поставлять количе-
ственную информацию. Тестирование в обучении
иностранному языку проводится для выявления:
1) уровня достижения в определенном виде де-
ятельности;
2) способностей к определенному виду дея-
тельности;
3) трудностей в овладении тем или иным ви-
дом деятельности и возможных способов их пре-
одоления.
Рейтинг - дословно с английского – это оценка
некоторая численная характеристика какого-либо
качественного понятия. Обычно под рейтингом по-
нимается "накопленная оценка" или " оценка, учи-
тывающая предысторию". Рейтинговая система
оценивания знаний студентов позволяет реализо-
вать на практике здоровье сберегающие техноло-
гии, такие как дифференцированное обучение, про-
блемное обучение, блочно – модульное обучение,
ситуативное обучение, игровые технологии, педа-
гогику сотрудничества. Рейтинговая система кон-
троля обучения рождает у студентов состязатель-
ность в учебе, положительно влияет на мотивацию,
сводит до минимума случайность в оценивании и т.
п. Балльно-рейтинговая система оценки успеваемо-
сти студентов (так называемый академический рей-
тинг) вводится с целью активизации систематиче-
ской работы студентов при освоении учебных дис-
циплин и повышения объективности оценивания
знаний студентов. Своевременно оценить состоя-
ние своей работы по изучению дисциплины, выпол-
нению всех видов учебной нагрузки до экзаменаци-
онной сессии
Рейтинговая система оценивания знаний поз-
воляет создать максимально комфортную среду
обучения и воспитания, позволяет перевести учеб-
ную деятельность студентов из необходимости во
внутреннюю потребность. Позволяет в соответ-
ствии с индивидуальными особенностями осу-
ществлять выбор студентом возможных вариантов
и форм овладения дисциплиной, позволяет препо-
давателю расширить общение, лучше ориентиро-
ваться в интересах и потребностях студентов, знать
и учитывать их индивидуальные особенности.
52
Основа рейтинговой системы — деятельност-
ный подход к организации учебной работы студен-
тов. Для того чтобы объективно оценить знания
студента по иностранному языку, необходимо сна-
чала оценить то как студент читает по-английски,
пишет, говорит, знает грамматику языка, а затем
вывести средний балл. Использование компьютер-
ного тестирования как вспомогательного средства,
освобождающего экзаменатора от рутинной части
его работы эффективно влияет на весь учебный
процесс.
Рейтинговая система обычно используется в
вузовской практике создаются такие условия на за-
нятия, чтобы каждый студент был активен, то есть
накапливал «баллы». Здесь учитывается любая
форма работы: чтение, составление вопросов, пере-
вод, знание лексики, правила, высказывание и т. д.
На каждом занятии используются раздаточный
материал: карточки для контроля усвоения лек-
сики, индивидуальные задания в учебнике и т. д.;
задание, например, письмо или реклама, сочине-
ние, мнение по какому-то вопросу, а иногда задание
по грамматике и др., мини-самостоятельные, мини-
диктанты (индивидуальные, групповые, парные).
Это позволяет иметь хорошую «накопляе-
мость оценок» и достаточно ясную картину уровня
знаний и умений каждого студента. Результат ито-
говой проверочной работы (в конце семестра) в
форме теста уже практически предсказуем.
В практической деятельности чаще прихо-
дится работать с тестами первой группы. Такие те-
сты могут измерять общие умения в речевой дея-
тельности или достижения определенного уровня
умений в процессе усвоения конкретного курса
обучения.
Тесты могут быть итоговыми или промежуточ-
ными (тематическими). Контролирующая функция
– позволяет на разных этапах обучения достаточно
объективно определить уровень, которому со-
ответствует учебная деятельность студента и
группы в целом при итоговом контроле.
Danish Scientific Journal No 7,2017
Итоговые тесты предназначены, для того
чтобы объективно подтвердить достигнутый сту-
дентами уровень обученности.
Тематический тест призван способствовать
улучшению самого учебного процесса. Творческий
рейтинг — оценка результатов самостоятельного
выполнения студентом индивидуальных творче-
ских работ (в том числе работ научно-исследова-
тельского характера) различных уровней сложно-
сти в рамках изучения дисциплины или за ее преде-
лами (презентации, проекты, внеаудиторные
работы
Таким образом, чем больше правильных отве-
тов, тем выше индивидуальный тестовый балл сту-
дента, а значит и «уровень знаний». Но, согласно
различным моделям педагогических измерений,
один и тот же уровень знаний может быть получен
за счет ответов на различные задания. Есть мини-
мум и максимум баллов за каждое задание; то есть
общая сумма баллов, которую можно набрать в те-
чение семестра, разбивается на элементы, но
внутри каждого элемента остаётся такой же препо-
давательский субъективизм, и по мере прохожде-
ния элементов (заданий) в течение семестра он
накапливается, и в этом плане ситуация не меняется
или меняется незначительно.
СПИСОКЛИТЕРАТУРЫ:
1. Ермолаева М.Г. Современный урок: тен-
денции, возможности, анализ. СПб, 2007, -54с.
2. Философский энциклопедический словарь
/Ред.-сост.Е.Ф.Губский и др, 2003
3. 2.Молодежь XXI века: шаг в будущее: ма-
териалы XIII-й региональной научно-практической
конференции с межрегиональным и международ-
ным участием, посвященной Году истории в Рос-
сийской Федерации (г. Благовещенстк, 17-18 мая
2012 г.). – Т. 3. «Педагогика и проблемы высшей
школы», «Вопросы молодежной политик и патрио-
тического воспитания», «Психологические науки».
– Благовещенск: Изд-во БГПУ, 2012. – 161 с.
Danish Scientific Journal No 7, 2017 53

PHILOSOPHICAL SCIENCES
УДК 130.2
TECHNOLOGY OF LIFE AND EXISTENCE OF MODERN HUMAN

Pilipenko S.
сandidate of Philosophy, associate professor of UNESCO department «Philosophy of Human
Communication» and social-humanitarian subjects of Petro Vasylenko
Kharkiv National Technical University of Agriculture, Ukraine
Moshinska E.
сandidate of Philosophy, associate professor of the foreign languages department № 1 Yaroslav
Mudry National Law University, Ukraine

ТЕХНОЛОГІЗАЦІЯ ЖИТТЯ/БУТТЯ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

Пилипенко С.Г.
к.філос.н., доцент кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування»
та соціально-гуманітарних дисциплін
Харківського національного технічного університету сільського господарства
імені П. Василенка, Україна
Мошинська О.Ю.
к.філос.н., доцент кафедри іноземної мови № 1
Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, Україна

Abstract
The article raises the question of technologizing life/existence of modern human as a result of the introduction
of various technologies in the context of process technologies in the context of technological culture. Technologi-
zation rights is embodied in the emergence of various modifications: the human-robot, techno-media human, hu-
man-cyborg, a human who «clicks», etc. It is noted that technologization life/human existence associated with the
use of various technologies. There «substituting» technology that most commonly manifest themselves in robotics.
Анотація
У статті порушується питання про технологізацію життя/буття сучасної людини внаслідок упрова-
дження різноманітних технологій. Технологізація людини знаходить своє втілення в появі її різноманітних
модифікацій: людина-робот, техно-медійна людина, людина-кіборг, людина – раб «техноса», людина, що
«клікає» тощо. Зазначається, що технологізація життя/буття людини пов’язана із появою «заміщуючих»
технологій, які найбільш широко виявляють себе в робототехніці.

Keywords: technology, people, culture, robotics, life, being.

Ключові слова: технологія, людина, культура, робототехніка, життя, буття.

Хосе Ортега-і-Гассет досить чітко визначив
безпосередній зв’язок і взаємообумовленість таких
феноменів як буття та життя: 1) життя – неминуча
необхідність здійснювати проект буття, що постає
людським контентом; 2) жити – це виходити на са-
мого себе, інакше кажучи, здійснюватися [3, с. 8].
Продовжує цю точкою зору українська дослідниця
Л. Газнюк, яка зазначає, що буття є життєвим, екзи-
стенціальним, культурним виміром людини [1].
Життя/буття твориться людиною, а вони творять її.
Варто підкреслити, що життя/буття сучасної лю-
дини відбувається в умовах техногенної цивілізації.
Акцент на технологізації сьогодення відпові-
дає сучасним соціально-культурним процесам,
адже технології суттєвим чином впливають на лю-
дину. Технологічний контент соціально-антрополо-
гічної рефлексії очевидний, як і збільшення залеж-
ності людини від техніки та високих технологій.
Антропологічні аспекти останніх призводять до си-
туації, де вони виступають долею людини. Відте-
пер людина не здатна віднайти дистанцію щодо
«другої природи». У технологічну добу техніка та
високі технології претендують на те, щоб допов-
нити чи, навіть, замістити свою антропологічну ви-
значність. Ось чому набуває актуальності дослі-
дження технологічності як характеристики
життя/буття сучасної людини; характеристики, що
не була притаманна попереднім епохам.
Технологічність, як характеристика людини, її
життя/буття ще не знайшла свого філософсько-ан-
тропологічного дослідження. У такому ракурсі
поки що відсутні як монографії, так і докторські й
кандидатські дисертації. Мають місце лише окремі
статті. В українській філософській думці окремих
аспектів означеної теми торкаються В. Андруще-
нко, М. Бейлін, Л. Газнюк, О. Гомілко, Л. Горбу-
нова, Л. Карпець, В. Кремінь, Г. Чміль. Ось чому
аналіз технологічності як характеристики
життя/буття людини є метою статті.
Сучасна історична епоха презентує себе різно-
видами визначень: технологічна цивілізація, інфор-
54
маційне суспільство, постіндустріальне суспільс-
тво, суспільство знань, технологічне або елект-
ронне суспільство тощо. У залежності від ракурсу
досліджень виокремлюються відповідні характери-
стики: комп’ютерна культура, інформаційна куль-
тура, медіакультура, технологічна культура та Інте-
рнет-культура. Дослідники визначають і відповідні
їм типи сучасної людини: людина-робот, людина-
кіборг, техномедійна людина, «номадична» лю-
дина, електронна людина, людина, що «клікає»;
людина, емігрована в Інтернет тощо.
Ці погляди, як свідчать наукові публікації кі-
нця ХХ початку ХХІ сторіччя (К. Т. Доусон, Е. Гід-
денс, З. Бауман, Е. Тоффлер, Ф. Фукуяма, М. Кас-
тельс, С. Леш, Ф. Чебстер, У. Еко, У. Дайзард), під-
креслюють одну загальну домінанту – наявність в
їхніх обґрунтуваннях матриці «технологія». «Тех-
нологія» як поняття з’явилося у ХVIII ст. і пов’язу-
ється з виданням у 1777 році книги Т. Бекмана «Ке-
рівництво з технологій або пізнання ремесел, фаб-
рик та мануфактури» (Німеччина). У 1897 році
побачила світ книга А. Еспіна «Джерела техноло-
гії» (Франція). Але в контексті філософського
знання термін «технологія» набуває широкого вжи-
вання з появою особливого напряму філософських
досліджень під назвою «Філософія техніки» або
«Філософія науки й техніки».
У довідковій літературі з питань філософії на-
уки та техніки, технологія визначається як сукуп-
ність умов, чинників, компонентів, що забезпечу-
ють оптимальне використання та застосування тех-
ніки. Технологія передбачає певну організацію та
послідовність актів, що загалом призводять до не-
обхідного результату. Сюди зараховуються соціа-
льно-культурні чинники, екологічні та ергометри-
чні знання, психологічні аспекти людських техно-
логічних дій. Технології – це досить складне явище
суспільного життя. Вони пов’язані з глибинними
засадами людського існування. У сучасній науковій
літературі «технологія» набула досить різноманіт-
ного смислу. В її трактуванні має місце поліпараді-
гмальний підхід. Вона є не лише константою мате-
ріального виробництва, але й визначаючим чинни-
ком майже усіх сфер людського життя/буття:
гуманітарної, інформаційної, політичної, педагогі-
чної, медичної, біологічної, RR технології.
Використовуючи новітні технології, людина
зустрічається не лише з чимось непізнаним. Вона
має справу з найближчим незнайомим, що порушує
її орієнтацію у світі, загрожуючи перспективам її
виживання чи трансформуючи їх. Наявна дихото-
мія між традиційною гуманітарною культурою, що
пов’язана з людиною та її духовністю й культурою
технологічною, що розглядає індивідів як «допов-
нення» машини, як елементи сучасної технології.
Абсолютизація технічних засобів виробництва
та науково обґрунтованої технології знань, на ду-
мку О. Пруднікової, призводить до їх «піднесення»
як вирішального чинника, що однозначно визначає
всі боки суспільного життя, характер і спрямова-
ність соціального розвитку. Проте, наголошує до-
Danish Scientific Journal No 7,2017
слідниця, багато залежить від культурного потенці-
алу особистості та суспільства, узятих у широкому
сенсі [5, с. 59].
Упровадження технологій у життя/буття лю-
дини, тобто розуміння й використання природних,
людських та соціальних вимірів техніки, значною
мірою визначає й рівень культури. У такому розу-
мінні щодо «технології» досить слушною є точка
зору американського соціолога Дж. П. Гранта. Він
зазначає, що технологія, пронизуючи собою усі
наші думки про світ і про нас самих, вимагає зміни
наших уявлень про добро, справедливість та не-
справедливість, здоровий глузд, раціональність та
ірраціональність, красу та потворність [2].
Дослідники з питань філософії науки та тех-
ніки (Г. Кан, Ж-П. Кантен, А. Тоффлер) уважають,
що людство живе в епоху технологічної революції,
яка розгорнулася у другій половині ХХ ст. і трива-
тиме близько двохсот років. Із цього приводу до-
сить евристичними є погляди А. Тоффлера, які він
виклав у книзі «Третя хвиля» [7]. Філософ уважає,
що технологічна революція завершує Аграрну ре-
волюцію («перша хвиля») та Промислову револю-
цію («друга хвиля»). На його думку, це призведе до
повернення доіндустріальних форм розвитку суспі-
льства на новій основі – на основі біоіндустрії, кос-
мічної та електронної техніки («третя хвиля»).
Ф. Фукуяма, звертаючись до аналізу нового су-
спільства та продовжуючи точку зору А. Тоффлера,
зазначає наступні риси цього суспільства. По-пе-
рше, у новому технологізованому суспільстві від-
бувається проникнення, вживлення інтелекту та ін-
формації в існування як людини, так і машини; по-
друге, ця тенденція має глобальний характер, є все-
охопною; по-третє, відбувається заміна фізичної
праці інтелектуальною; по-четверте, порушуються
національні кордони під впливом інформації та за-
собів зв’язку, по-п’яте, на цих підставах відбува-
ється «Великий розрив», що виявляє себе у змінах
моральних цінностей, змінах в економіці, у соціаль-
них зв’язках. Філософ зазначає, що ці зміни базу-
ються на підставі максими «Меж немає» [8, c. 1].
Звідси випливає досить важливий висновок, а саме:
людина не лише творить й живе в результаті влас-
них дій, але й результати живуть у людині, вони фо-
рмують персональне «Я», створюють структурні
компоненти особистості. Людина, як уважає Л. Га-
знюк, похідна від того, що нею самою форму-
ється [1, c. 67]. Життя/буття людини пов’язане з те-
хнікою в історичному, світоглядному, екзистенцій-
ному, культурному вимірах. У зазначеному
контексті вважаємо доцільними міркування Б. Ма-
ркова, що «людина була й залишиться продуктом
технологій олюднення, одомашнювання, соціаліза-
ції та цивілізації». Техніка виводить людину з не-
людського стану в людський. Загрозу повинна ви-
кликати не техніка взагалі, а «печерна» свідо-
мість [4].
Сьогодні нелінійність, на відміну від спроще-
ного бачення світу з позицій лінеарного мислення,
стає фундаментальною характеристикою природ-
ного та соціального світу як відкритої самооргані-
Danish Scientific Journal No 7, 2017
зуючої системи та передбачає безпреривність аль-
тернативних вимірів її розвитку. Нелінійна система
багатовимірна і вже не в змозі бути дослідженою
класичними лінійними методами. Це стосується й
такого важливого явища як технологізація людсь-
кого життя/буття.
На думку сучасних дослідників (М. Кастельса,
М. Епштейна, Л. Киященко та ін.), новою тенден-
цією осмислення є трансдисциплінарний підхід як
до культури, так і до людини. Обґрунтовується ро-
згляд технологічної культури як транскультури –
особливого стану людини, яка звільнена культурою
від природи, що пов’язується з ідеєю «потрійної
спіралі» («Тriple Helix»). Технологічність є резуль-
татом взаємодії «техніка – технологія – бізнес», «те-
хніка – технологія – суспільство», «наука – техно-
логія – природа» тощо. Стає зрозумілим, що дослі-
дження нових форм життя/буття людини не завжди
має розглядатися в координатах або/або чи і/і. Спів-
відношення нових технологій та життя/буття відбу-
вається в умовах подальшого розвитку технонації,
глобальної цивілізації в ситуації глобальних ризи-
ків. Технологічність людини відтворює багатоварі-
ативний зв’язок техніки і життя, який у різні епохи
набував своєрідної конфігурації.
У ХХІ століття стало зрозумілим, що наука
злилася з технікою, технологією та людиною, що
призвело до появи нового феномену «людиновимі-
рної» системи, оскільки техніка та технологія – ре-
зультат творчої діяльності людини, поза людиною
вони втрачають сенс свого призначення. Усе, що
людина знає, із чим пов’язана практично, життєво
або уявно, усе це, зрештою, замикається на неї саму
як на реальний суб’єкт та центр свого універсуму.
Із цього приводу Ж. П. Сартр зазначив, що людина
сама обирає свій спосіб буття на тлі абсолютної ви-
падковості, але вона тримає у своїх руках усі
зв’язки зі світом [6]. «Тримання у своїх руках усіх
зв’язків зі світом» відбувається на підставі діяльно-
сті. Особливість людської діяльності виявляється,
насамперед, у тому що вона переводить виміри, па-
раметри та властивості природно-космічних проце-
сів у складники людської життєдіяльності та на-
впаки – людські потреби, наміри та виміри – у реа-
льні фізичні речі та процеси. Саме у цьому
вбачається універсальна характеристика
життя/буття людини.
Кінець ХХ початок ХХІ століть надав людині
нові обрії вищезазначеної характеристики, до якої
варто віднести перенесення акценту з продуку-
вання техніки на розроблення технологій і техноло-
гічних процесів, що призвело до появи технологіч-
ності як нової характеристики життя/буття людини.
Відбувається постійне збільшення науково-техніч-
ного поступу й, відповідно, зростає вплив на лю-
дину. Особливостями останнього дослідники вва-
жають фронтальне упровадження комп’ютерної та
електронно-обчислюваної техніки, становлення бі-
огенної інженерії, замкнених виробничих циклів,
медичних технологій, зростання інтелектуальних
чинників, ускладнення діяльності у зв’язку із збіль-
шенням у ній питомої ваги інтелекту і, відповідно,
питомої ваги людини.
55
Підтвердженням означених процесів як в тео-
ретичному, так і в практичному аспектах, уважаємо
звернення до феномену робототехніки. У філософ-
ських роботах початку ХХІ століття поряд з уже за-
значеними різновидами технологій впроваджується
термін «заміщуючі технології». На думку
О. М. Шклярик, «технології – це загальний термін
визначення високотехнологічних процесів, які
1) змінюють неекологічні методи виробництва;
2) використовують нові ресурси завдяки науковим
відкриттям; 3) моделюють нові просторово-часові
умови; 4) змінюють можливості, статус та образ
життя людини завдяки біотехнологіям, протезуван-
ням та роботизації; 5) мають відносну автономію,
6) створюють нові сфери реальності – інформа-
ційну або віртуальну [9 с. 248].
Слово «робот» запропонував чеський пись-
менник-фантаст Карел Чапек у 1920 році, змалюва-
вши штучних людей у науково-фантастичній п’єсі
«R.U.R.» («Россумські універсальні роботи») ціл-
ком здатних міркувати, які з радістю готові слугу-
вати світу людей [11].
У ХХI столітті набувають поширення високо-
технологічні роботи, що входять у китайські, аме-
риканські та європейські сім’ї. Громадяни нашої
країни теж можуть придбати таку продукцію в он-
лайн магазинах або замовити товар на сайті вироб-
ника. Наприклад, «робот-домогосподарка» або мо-
дель Mahru-Z розроблена корейськими фахівцями.
Ця модель оснащена двома руками для домашньої
роботи та вбудованими відеокамерами, за допомо-
гою яких вона визначає для себе працю (миття по-
суду, прибирання зі столу чи інші обов’язки домо-
господарки, наприклад, у наявності є програма при-
готування млинців). Ще більш нова модель робота-
домогосподарки ARMAR-III розроблена в Техно-
логічному інституті Карлсруе. Цей фантом розпі-
знає мову та кольори, готує сніданок, обід і вечерю.
Масштаби ще не великі й обчислюються тисячами
примірників, проте це вже реальність [12].
Робот-няня, створений японською компанією
Mitsubishi, ніколи не покаже негативних емоцій.
Він завжди уважний, доброзичливий, спокійний;
розпізнає 10 осіб і вміє читати вголос. Оснащено
цей винахід двома руками. Робот-няня пересува-
ється зі швидкістю достатньою для того, щоб всте-
жити за найактивнішими малюками. Для управ-
ління цим автономним роботом використовується
операційна система GNU/Linux [13].
Якщо малюк бажає придбати домашню тва-
рину, а батьки проти, то у прейскуранті робототех-
ніки є пропозиція для придбання електронного до-
машнього вихованця, наприклад «інтерактивного
кібер-пса CHiP». Безліч датчиків дозволяють цій іг-
рашці називатися кмітливою. Кібер-пес немов має
почуття: бачить, виконує команди, що подаються
роботу невербально; голоси програма не розрізняє,
але на дотик господаря реагує. Робот WowWee
CHiP Robotic Dog не створюватиме проблем у ви-
гляду псування майна, шумових ефектів, таких як
гавкіт. Електронну «тварину» не треба годувати й
поспішати додому щоб вигуляти; інтерактивна ро-
бот-іграшка не відволікає від справ, його можна
56
завжди вимкнути, а заряджається він самостійно на
своєму килимку для відпочинку [14]. Хто не захоче
мати «робот-чемодан», створений ізраїльськими
вченими для подорожей, адже запрограмована ва-
ліза сама рухається за господарем. Розробники ус-
танови Nua Robotics подбали про безпеку валізи,
так як «робот-чемодан» часто залишається поза по-
лем зору й без нагляду, пересуваючись за спиною
мандрівника, то розробники передбачили осна-
щення валізи сигналізацією, яка спрацьовує при
спробі крадіжки інтерактивної поклажі [15].
В Японії, Франції, Америці та інших країнах
працюють над вдосконаленням «робота-доглядаль-
ниці». Наприклад, відповідний робот з ім’ям Pearl,
створений вченими двох американських універси-
тетів. Це спільний винахід геронтологів, медиків,
психологів, інженерів і дизайнерів: електронна до-
глядальниця видасть ліки, принесе й віднесе необ-
хідне; уміє відображати на обличчі декілька емоцій,
таких як радість, смуток, відраза й захват, тим са-
мим створюючи враження, що це не бездушна залі-
зяка, а співчуваючий помічник. Функції «робота-
доглядальниці» постійно доопрацьовуються, ура-
ховуються потреби нужденних. Більш того, високо-
технологічні японські роботи можуть підняти лю-
дину вагою 80 кг, транспортувати в інше місце, та-
кож роботи наділені різними навчальними
програмами і тривожними кнопками зв’язку з рід-
ними. Французька аналогія такого робота має вихід
в Skype та інші можливості зв’язку, так як цей інте-
рактивний прилад швидше нагадує гігантський
смартфон [16].
Наведені матеріали підтверджують думку
М. Кастельса, що технології стають технологіями
життя, заміщують дотехнологічні сфери досвіду.
Відбувається заміщення безпосереднього спілку-
вання людини з людиною (Л. Фейєрбах) на спілку-
вання з виробами техніки. І в цьому процесі вбача-
ється один із модусів подальшого розвитку людини
в умовах сучасної технологічної цивілізації.
Отже, головною домінантою в різноманітних
галузях суспільного виробництва та культури інфо-
рмаційного суспільства стають технологічні за-
соби, що призводять до нової характеристики
життя/буття людини. Цією характеристикою стає
технологічність. Технологічність життя/буття лю-
дини обумовила появу нових конфігурацій людини,
що знаходять вияв в її різноманітних модифікаціях
на підставі використання різноманітних техноло-
гій. Їх з’ясування та аналіз потребують нових мето-
дологічних парадигм. Людина започаткувала сті-
льки радикальних змін в оточуючий її світ, що зараз
вона повинна змінити себе, щоб співіснувати з
ними.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Газнюк Л. Соматичне буття персонального
світу особистості / Лідія Газнюк. – Хархів :
ХДАФК, 2003 – 356 с.
Danish Scientific Journal No 7,2017
2. Грант Дж. П. Философия, культура, техно-
логия: перспектива на будущее / Дж. П. Грант :
[пер. с англ.] // Новая технократическая волна на За-
паде / сост. П. С Гуревич. – М. : Прогресс, 1986. –
С. 153–162.
3. Ортега-и-Гассет Х. Вокруг Гилея (схема
кризисов) / Х. Ортега-и-Гассет // Человек. – 1992. –
№2.
4. Марков Б. В. Образ современности в зер-
кале философии [Електронный ресурс] / Б. Марков.
– Режим доступа:
https: // obraz-sovremennosti-v-zerkale-
filosofii.pdf //
5. Прудникова О. В. Філософський дискурс
інформаційної культури / О. В. Пруднікова // Віс-
ник Національного університету «Юридична акаде-
мія України імені Ярослава Мудрого». Серія : філо-
софія, філософія права, політологія, соціологія. – Х.
: Право, 2014. – № 2 (21). – С. 33–41.
6. Сартр Ж. П. Экзистенциализм – это гума-
низм // Сумерки богов. – М., 1989. – С. 319–344.
7. Тоффлер Є. Третья волна / Э. Тоффлер ;
[пер. с англ.]. – М. : АСТ, 1999. – 784 с.
8. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое бу-
дуще. Последствия биотехнологической револю-
ции / Френсис Фукуяма ; [пер. с англ. М. Б. Левина].
– М. : ООО «Изд-во АСТ», ОАО «Макс» : 2004. –
349 с.
9. Шклярик Е. Н. Новая онтология / Е. Шкля-
рик // Информационная эпоха: вызовы человеку. –
М. : Российская политическая энциклопедия, 2010.
– 335 с.
10. Ямпольський М. Экран как антропологиче-
ский протез [Электронный ресурс] / М. Ям-
польский. – Режим доступа :
http://royallib.com/read/yampolskiy_mihail/ekran
_kak_antropologicheskiy_protez.html.
11. R.U.R. [Електронний ресурс]. – Режим дос-
тупу : https://ru.wikipedia.org/wiki/R.U.R.
12. Life Stile домашні роботи – фантастика чи
реальність? [Електронний ресурс]. – Режим дос-
тупу :
http://iledebeaute.ru/lifestyle/2015.
13. Linux і робот-няня [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://linuxsam.org.ua/linux-i-robot-
nyanya/.
14. 10 роботов, способных заменить вам дома-
шних питомцев. – [Електронный ресурс]. – Режим
доступа :
http://fishki.net/1496534-10-robotov-sposobnyh-
zamenit-vam-domashnih-pitomcev.html.
15. Ізраїльські вчені створили чемодан-робот,
який слідує за господарем [Електронний ресурс]. –
Режим доступу :
http://planettoday.ru/novosti/tekhnologii/item/.
16. Робот-доглядальниця для літніх людей: ар-
гументи «за» і «проти» [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу : http://statuspress.com.ua/tendency/.
Danish Scientific Journal No 7, 2017 57

TECHNICAL SCIENCES
USE OF ARTIFICIALLY CREATED "BIOFILTERS" FOR ASSESSING THE QUALITY AND
PURIFICATION OF SURFACE WATER IN PROTECTED AREAS

Masikevych A.
Ph. D. (Tech. Sciences), Asst. Prof.,
Bucovinian State Medical University
Kolotylo M., Yaremchuk V.,
Aspirants, National Nature Park “Vyzhnytsky”
Masikevych Yu.
Doctor of Biological Sciences, Professor,
Bucovinian State Medical University
Myslytskyi V.
Doctor of Biological Sciences, Professor,
Bucovinian State Medical University
Burdenyuk I.
Ph. D. (Medic. Sciences), Assistan,
Bucovinian State Medical University

Abstract
The existing modern approaches to the estimation of the environment (including international experience) are
analyzed and the prospects of using the sanitary-microbiological indicators of the hydrological network as indica-
tors of the assessment of the status of the territories of the nature reserve fund are shown. The sanitary-microbio-
logical parameters of the river network, which takes place on the territory of the National Nature Park "Vyzhny-
tsky", are investigated. A comparative analysis of water quality of surface watercourses, different for the functional
purpose of zones of the protected object, is carried out in accordance with the adopted classification.

Keywords: national natural park, functional zones, surface water, sanitary-microbiological indicators, mi-
crobial number, coli-index, quality class, efficiency of water purification.

Introduction  to conduct a comparative analysis of sanitary-

Sanitary and microbiological indicators are suc-
cessfully used as indicators of environmental pollution:
water [1], air [2], soil [3], as well as to monitor the state
of ecosystems, forecast and simulate the development
of them for a long-term perspective. The use of sani-
tary-microbiological indicators to assess the condition
of protected objects is, to date, sporadic [4, 5] and does
not relate to the comparison of different purpose and
status of functional areas of data objects and territories.
That is why, estimating the water quality of the river
network, various functional zones of the National Na-
ture Park "Vyzhnytsky" (NPP), using these indicators
is an issue of relevance and requires further study.
The purpose and objectives of the study
The purpose of the research was to conduct a com-
parative analysis of the quality of surface water of the
river network of different purpose functional zones of
the NPP.
In this regard, we were faced with the following
tasks:
 determine the basic sanitary and microbiolog-
ical parameters (nitrite content, biological absorption of
oxygen, dissolved oxygen, circle index, general micro-
bial number), which determine the quality of surface
waters;
microbiological indicators, different for functional pur-
pose of zones, nature-protected object;
 to estimate the quality of water of different
functional zones according to the existing classifica-
tion.
Objects and methods of research
As a research object, we selected the river network
of the National Nature Park "Vyzhnytsky". The water-
courses we studied: Stebnyk, Dry stream, Solonets be-
long to the Siret river basin. They are a very convenient
model for studying the quality of surface waters of var-
ious functional zones of the nature reserve fund object,
since they include three zones: the reserve - in the upper
part of the channel (points 1, 2), recreational - in the
middle (paragraphs 3, 4) and economic - at the bottom
(paragraphs 5, 6).
The research was conducted during the summer
season of 2016 and 2017. The sampling of water sam-
ples (23-25 0С) was conducted from different func-
tional zones of the NPP (Fig. 1), in accordance with the
existing standard methods (DSTU. GOST 17.1.5.01-
80).
58 Danish Scientific Journal No 7,2017

Fig.1. The scheme of sampling water in the territory of the National Nature Park "Vyzhnytsky" (basin river
Siret):
point 1 –upper part of the river Stebnyk; point 2 – midle part of the river Stebnyk (Oikos); point 3 – lower part of
the river Stebnyk (hunting house); point 4 – Stebnyk river guidance in the Siret; point 5 - upper part of the river
Sukhyj; point 6 - upper part of the river Solonets.

In order to assess the quality of surface water in streams with oxygen (Fig. 2) and fibrous media of the
protected areas, we have constructed a cleansing struc- type "VIA" (TU (995990 ), kindly provided to us by
ture based on special wooden structures - "rubbish", prof. P. I. Gvozdiak and described in detail earlier by
which have long been used by local residents to saturate him [6].

Fig. 2. Purification structure for the concentration of microorganisms and hydrobionts

The content of nitrates was determined according
to DSTU 40780 - 2001, biological absorption of oxy-
gen - according to the method [7], dissolved oxygen -
by the Winkler method [8], coli index, general micro-
bial number - according to methodological instructions
[9]. On the basis of these indicators, a class and a cate-
gory of water quality were determined. The statistical
processing of the results is carried out on a personal
computer using the standard statistic packages
STATISTICA 5.5.
Results of studies
Our studies have shown that there is a rise in the
value of sanitary-microbiological indicators down-
stream of all the specified watercourses. This was espe-
cially true of the increase in the number of lactose-pos-
itive intestinal sticks (Escherichia coli) per 1 liter of wa-
ter (coli-index). It should be noted that the E. coli is a
sanitary-indicative (indicative) and indicates fecal con-
tamination in this case, water objects of the environ-
ment. By comparing the indicators of the circle-index
in samples of river water of the reserve zone and se-
lected water samples in the economic zone, an increase
in the index-circle was established on average by a fac-
tor of 2 (table 1).
Danish Scientific Journal No 7, 2017 59
Table 1
Significance of basic sanitary-microbiological indicators of different functional zones of NPP “Vyzhnytsky” *
Sample
BOC Dissolved oxygen Coli-index Microbial number Nitrogen nitrate
collection
(mg О2/dm3) (mg О2/dm3) (dm3) (CFU/ml) (mg N /dm3)
points
protected area
1 1,8 ± 0,10 7,5 ± 0, 55 85 ± 10,5 1500 ± 85,4 0,01 ± 0,001
2 2,3 ± 0,12 7,1 ± 0,50 80 ± 8,0 1700 ± 90,2 0,02 ± 0,001
zone of stationary recreation
3 5,1 ± 0,30 5,2 ± 0, 60 90 ± 11,5 2300 ± 92,5 0,02 ± 0,03
5 4,5 ± 0,25 6,0 ± 0,55 100 ± 9,4 3500 ± 150,4 0,05 ± 0,004
economic zone
4 8,8 ± 0,50 4,2 ± 0, 20 120 ± 15,3 5800 ± 250,5 0,15 ± 0,02
6 9,2 ± 0,45 4,0 ± 0,25 105 ± 12,5 5200 ± 280,3 0,10 ± 0,01
*data is reliable at p <0,05;

 BOC - Biological oxygen consumption; is hundreds of thousands. The presence of bacteria in

 CFU - colony-forming units. the group of E. coli and E. coli, which are excreted in
In this case, the total microbial number (CFU / ml) human and animal feces. testifies to faecal contamina-
exceeded the norms (not more than 1000 CFU / ml) in tion and, accordingly, possible contamination of water
2-4 times and amounted to 1500-1700 (for the protected by pathogenic microorganisms of the intestinal group
area), 2300-3500 (for the zone of inpatient recreation) (typhoid fever, paratyphoid, dysentery, etc. [10].
and more than 5000 ( for the economic zone). Distribution of watercourses of the river network
According to the data obtained by us (table 1), the NPP "Vyzhnytsky" by classes and surface water quality
water of the watercourses of the economic zone of the categories was conducted on the basis of chemical and
NPP belongs to the mesoproperty zone (the zone of trophoscopic criteria according to the classification out-
moderate pollution), in which the mineralization of or- lined in the methodology of ecological assessment of
ganic matter with intense oxidation and pronounced ni- surface water quality according to the relevant catego-
trification takes place. The number of bacteria in 1 ml ries [11, taking into account the requirements of the
Water Framework Directive 2000/60 / EU [12].
Table 2
Distribution of watercourses of NPP "Vizhnitsky" by classes and water quality categories*
Sample І class ІІ class ІІІ class ІV class V class
collection 1 2 category 3 category 4 category 5 category 6 category 7
points category category
protected area
1 − − + − − − −
2 − − + − − − −
zone of stationary recreation
3 − − − − + − −
5 − − − + − −
economic zone
4 − − − − − + −
6 − − − − − + −
*data is reliable at p <0,05;

 sampling points are similar to those given in
Table 1.
The data given in table 2 shows that the water of
the river network in the territory of the reserved func-
tional zone belongs to the 2nd class, 3 categories of
quality. While the river water of the zone of inpatient
recreation, according to the surveyed indicators, corre-
sponds to 5 categories of the 3rd grade of quality, and
water in the economic zone of the NPP is 6th grade of
the 4th grade of quality. As the transition to the eco-
nomic zone and the increase in the value of organic pol-
lution of watercourses, as evidenced by the parameters
of BOC, dissolved oxygen and nitrite content, there is
a sharp increase in the value of the circle index and mi-
crobial number.
According to SanPiN 4630-88 (Ukraine), it can be
argued that surface waters of the river network of the
protected and recreational zones of the NPP relate to
the permissible level of pollution, whereas the river wa-
ter of the economic zone does not meet the sanitary and
hygienic requirements and is of a moderate and high
degree of pollution, which testifies to a certain danger
of using it as a cultural and household water use. The
use of water of this degree of pollution, without proper
purification, can cause the appearance of symptoms of
poisoning and a number of diseases in the population.
Downstream on fibrous carriers a specific "biofil-
ter" is formed in the form of artificially created micro-
ecosystems. In this artificially created system, the fi-
brous carrier serves as a kind of "home" for microor-
ganisms, plant and invertebrate animal organisms,
60
where they can accumulate, which is the basis of puri-
fication of reservoirs. In addition, part of the bacteria
becomes an element of the nutritional chain and serves
as a food for invertebrates hydrobionts. Thus, there is a
clearing of reservoirs in two stages: due to adsorption
on a synthetic carrier in the first stage and trophic
chains on the second one. Thus, the technical approach
proposed by us gives an opportunity not only to evalu-
ate the quality of surface water for sanitary-ecological
indicators, but also to clean surface waters from pollu-
tants of organic nature.
REFERENCES:
1. Nicholas J. Ashbolt, Willie O.K. (2001).
Grabow and Mario Snozzi.Indicators of microbial wa-
ter quality. Water Quality: Guidelines, Standards and
Health. Edited by Lorna Fewtrell and Jamie Bartram.
Published by IWA Publishing, London.
2. Lighthart, B. (1997). The ecology of bacteria
in the alfresco atmosphere, FEMS Microbiol. Ecol, 23,
263 – 274.
3. Kukurudzyak K.V., Bryhas O.P., Tertychna
O.V., Revka T.O. (2016). Sanitarno-
mikrobiolohichnyy stan hruntiv tsentral'noho lisostepu
Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny, 26.7, 213 – 219.
4. Mudrak O.V. (2012). Zbalansovanyy
rozvytok ekomerezhi Podillya: stan, problemy,
perspektyvy: monohrafiya. Vinnytsya : Vyd-vo "SPD
Hlavats'ka R.V."
5. Masikevych A., Masikevych Yu., Myslytsky
V., Burdeniuk I. (2016). Valuation hydroecological and
Danish Scientific Journal No 7,2017
sanitary-hygienic condition of the river network of
Pokutsko-Bukovinisn Carpathians policy. Water
Security: Monograph, PMBSNU, Mykolaiv- UWE,
Bristol.
6. Hvozdyak P.Y. (1989). Mykrobyolohya y
byotekhnolohyya ochystky vody: Quo vadis ?
Khymyya y tekhnolohyya vody, 9, 9, 854 – 858.10.
Profilaktychna medytsyna. [Elektronnyy resurs]. –
Rezhym dostupu: http:// profmed. at.
ua/index/bakteriologichne_doslidzhennja_vodi/0-41.
7. Kuznetsov S. Y., Dubynyna H. A. (1989).
Metody izuchenyja vodnykh mykroorhanyzmov. M.:
Nauka.
8. Semenov D. (1977). Rukovodstvo po
khymycheskomu analyzu poverkhnostnykh vod sushy.
L.: Hydrometeoyzdat.
9. Metodolohycheskye ukazanyya po sanytarno-
mykrobyolohycheskomu yssledovanyyu vodoym.
(1977). Hlavnoe sanytarno-epydemyolohycheskoe
upravlenye. M.
10. Profilaktychna medytsyna. [Elektronnyy
resurs]. – Rezhym dostupu: http:// profmed. at.
ua/index/bakteriologichne_doslidzhennja_vodi/0-41.
11. Hrytsenko A.V., Vasenko O.H., Vernichenko
H.A. (2012). Metodyka ekolohichnoyi otsinky yakosti
poverkhnevykh vod za vidpovidnymy katehoriyamy.
12. Directive 2000/60/EC of the European Parlia-
ment and of the Council of 23 October 2000 establish-
ing a framework for Community action in the field of
water policy. (2000). Official Journal of the European
Communities, 43,72.

DEVELOPMENT OF SMALL BUSINESS WITH THE HELP OF IT-TECHNOLOGIES

Makhmutov Sh.
Student
Bashkir state university Sterlitamak branch (Russia, Sterlitamak)
Akimov A.
Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor
Bashkir state university Sterlitamak branch (Russia, Sterlitamak)
Galiaskarova G.
Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor
Bashkir state university Sterlitamak branch (Russia, Sterlitamak)

РАЗВИТИЕ МАЛОГО БИЗНЕСА С ПОМОЩЬЮ IT-ТЕХНОЛОГИЙ

Махмутов Ш.Р.
студент
Стерлитамакский филиал Башкирского Государственного Университета
Акимов А.А.
кандидат физико-математических наук, доцент
Стерлитамакский филиал Башкирского Государственного Университета
Галиаскарова Г.Р.
кандидат физико-математических наук, доцент
Стерлитамакский филиал Башкирского Государственного Университета

Abstract
The article shows the role of using IT technologies for doing business. The description of platforms for man-
agement, tracking, observation of various processes connected with the Internet shop is given. The article talks
about the advantages of using IT-technologies to create an online store. This work allows to significantly expand
the opportunities for the development of small business and entrepreneurship in general.

Аннотация
Danish Scientific Journal No 7, 2017 61
В статье показана роль использования IT-технологий для ведения бизнеса. Дано описание платформ
для управления, отслеживания, наблюдения различных процессов связанных с интернет магазином. В ста-
тье говорится о преимуществах использования IT-технологий создания интернет магазина. Данная работа
позволит значительно расширить вариативность развития малого бизнеса и предпринимательства в целом.

Keywords: IT-technologies, online store, business, entrepreneurial activity, development of platforms.

Ключевые слова: IT-технологии, интернет магазин, бизнес, предпринимательская деятельность, раз-
работка платформ.

Малый бизнес в современном обществе играет
немалую роль, поскольку рассматривается как база
для расширения предпринимательской активности
и основа для роста численности среднего класса.
Известно, что малое предпринимательство играет
большую роль для стабильного и долговременного
экономического развития страны, поскольку при-
зван не только увеличить количество рабочих мест,
но и удовлетворить постоянно растущий спрос на
рынке, а также повысить конкуренцию среди пред-
приятий, тем самым, заставляя производителей по-
стоянно повышать качество своей продукции. К
преимуществам развития малого предпринима-
тельства в стране также можно отнести увеличение
количества отечественных производителей, что
весьма актуально для политики импорт замещения.
Государственные программы, направленные
на поддержку малого бизнеса,постепенно начи-
нают приносить результаты. В 2009г. резко снизи-
лась тенденция спада занятости в малом бизнесе,
продолжавшегося с 1995г. Уже в 2012г. числен-
ность занятых в малом бизнесе достигла 16% от
численности занятых в экономике в целом.
В 2014 году, по данным Федеральной службы
государственной статистики, в Российской Федера-
ции было зарегистрировано 2103,78тыс. малых
предприятий (включая микро предприятия) и
5645,7 тыс. индивидуальных предпринимателей.
Прирост числа субъектов малого предпринима-
тельства с 2011 года составил14,6% по малым пред-
приятиям, 3,5% по индивидуальным предпринима-
телям. Численность занятых в этой сфере эконо-
мики в целом выросла за три года на 1,53%, оборот
– на 15,5.
Актуальность малого предпринимательства
определяется сложившейся на данный момент нега-
тивной геополитической и экономической обста-
новкой в мировом сообществе, вызвавшей ряд кри-
зисных явлений в российской экономике. В рамках
выхода из кризисной экономической ситуации Пра-
Основные технико-экономические показатели
Показатели
1. Выручка от реализации, тыс. руб.
2. Себестоимость реализованной продукции, тыс. руб.
3. Прибыль от реализации продукции, тыс. руб.
4. Чистая прибыль, тыс. руб.
5. Среднегодовая стоимость основных средств, тыс. руб.
6. Среднегодовая стоимость оборотных средств, тыс. руб.
7. Коэффициент оборачиваемости оборотных средств, руб./руб.
9. Производительность труда, тыс. руб./чел.
11. Численность работников, чел.
12. Рентабельность продаж, %
13. Рентабельность затрат, %
вительство Российской Федерации в качестве при-
оритетной определило стратегию импорт замеще-
ния. Из множества видов предпринимательской де-
ятельности стоит выделить такую категорию как
интернет-магазины, как одни из наиболее стреми-
тельно развивающихся видов малого предпринима-
тельства на сегодняшний день.
Интернет-магазин имеет следующие преиму-
щества, по сравнению с другими видами предпри-
нимательской деятельности:
 отсутствие склада;
 высокая рентабельность;
 отсутствие необходимости в крупных стар-
товых вложениях;
 продвижение товаров собственного произ-
водства;
 возможность работы по всей стране;
 высокий спрос на продукцию.
Для наиболее подробного анализа рассмотрим
предприятие ООО «Модная женская одежда». Ос-
новной вид деятельности – производство и оптово-
розничная торговля розничная текстильных изде-
лий вне магазинов, палаток, рынков.
Дополнительные виды деятельности:
 торговля оптовая текстильными издели-
ями;
 торговля оптовая галантерейными издели-
ями;
 торговля оптовая одеждой и обувью;
 торговля оптовая прочими бытовыми това-
рами;
 торговля розничная прочими товарами в
специализированных магазинах;
 торговля розничная одеждой в специализи-
рованных магазинах;
 торговля розничная обувью и изделиями из
кожи в специализированных магазинах.
Для оценки эффективности подобных пред-
приятий рассмотрим следующую таблицу 1:
Таблица 1.
2016
13838
11852
1986
1680
0
1109
12,48
11,53
12
14,35
16,76
62
Производительность труда составила 11,53
тыс. руб. / чел., то есть на одного работника прихо-
дится 11,53 тыс. руб. выручки.
Рентабельность продаж в отчетном году соста-
вила 14,35%, то есть на 1 руб. чистой прибыли при-
ходится 14,35 руб. выручки.
Рентабельность затрат составила 16,76%, то
есть на 1 руб. чистой прибыли приходится 16,76
руб. затрат.
Анализ основных технико-экономических по-
казателей предприятия показал, что предприятие
функционирует эффективно.
Из недостатков интернет-магазинов текстиль-
ных изделий можно выделить следующие мо-
менты:
 высокая конкуренция;
 сезонность товара;
 высокие риски, связанные со сбытом про-
дукции;
 высокие риски при работе со службой до-
ставки;
 зависимость от поставщиков.
Danish Scientific Journal No 7,2017
Таким образом, можно сделать вывод о высо-
кой эффективности и рентабельности интернет-ма-
газинов, т.к. исчезает необходимость в содержании
больших складских помещений, появляется воз-
можность работы с клиентами и продвижение соб-
ственной продукции по всей стране.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Москвина А.В., Каячев Г.Ф., Лихачева Т.П.
Влияние механизмов поддержки малого и среднего
предпринимательства на источник экономического
роста северных территорий Красноярского края //
Российское предпринимательство. – 2015. – Том 16.
– № 21. – С. 3765-3776.
2. Корнеев Д.В. Влияние интеграции на по-
вышение конкурентоспособности предпринима-
тельских структур в рамках стабилизации совре-
менной российской экономики // Российское пред-
принимательство. – 2016. – Том 17. – № 4. – С. 513-
530.
3. Махмутов Ш. Р., Акимов А.А., Галиаска-
рова Г.Р. Использование IT-технологий для веде-
ния бизнеса // Сolloquium-journal.-, 2017.- № 11
Danish Scientific Journal No 7, 2017 63

VETERINARY SCIENCES
INFLUENCE OF SECONDARY RAW MATERIAL OF BEEKEEPING FOODS ON INDICATORS OF
GROWTH AND DEVELOPMENT OF EXPERIMENTAL ANIMALS

Konakova I.
Russian «Bauman Kazan State Academy of Veterinary Medicine», post-graduate student of the
Epidemiology and Parasitology department
Medetchanov F.
Russian «Bauman Kazan State Academy of Veterinary Medicine », doctor of biological sciences,
associate professor

ВЛИЯНИЕ ВТОРИЧНОГО СЫРЬЯ ПРОДУКТОВ ПЧЕЛОВОДСТВА НА ПОКАЗАТЕЛИ

РОСТА И РАЗВИТИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ

Конакова И.А.
ФГБОУ ВО «Казанская ГАВМ им. Н.Э. Баумана», аспирант кафедры
эпизоотологии и паразитологии
Медетханов Ф.А.
ФГБОУ ВО «Казанская ГАВМ им. Н.Э. Баумана», д.б.н., доцент

Abstract
Currently, the development of effective and safe-to-use drugs that have a broad spectrum of action and in-
crease the productivity of animals remains very relevant. In view of this, it is proposed to familiarize with the
influence of the means on the basis of secondary raw materials of beekeeping products on the growth indices of
experimental animals.
Аннотация
В настоящее время разработка эффективных и безопасных в применении лекарственных средств, об-
ладающих широким спектром действия и повышающих продуктивность животных, остается весьма акту-
альной. В виду этого, в работе предлагается ознакомиться с влиянием средства на основе вторичного сырья
продуктов пчеловодства на показатели роста экспериментальных животных.

Keywords: the product of beekeeping, rats, growth, development, average daily growth.
Ключевые слова: продукт пчеловодства, крысы, рост, развитие, среднесуточный прирост.

В комплексе мероприятий по борьбе с болез- ного происхождения обязаны оптимальному соот-

нями животных различной этиологии исключи-
тельно важная роль принадлежит профилактике и
терапии с использованием специфических и неспе-
цифических лекарственных средств. В связи с этим
обеспечение высокоэффективными лечебно-про-
филактическими препаратами является одной из
актуальных проблем ветеринарии. Поскольку им-
портные поставки лекарственных препаратов вете-
ринарного назначения ограничены, в силу ряда эко-
номических факторов, а арсенал выпускаемых оте-
чественной фармацевтической промышленностью
ветеринарных препаратов не в полной мере удовле-
творяет потребности практики, то вполне естестве-
нен в этой ситуации повышенный интерес научных
и практических ветеринарных работников к изыс-
канию новых лекарственных препаратов без отри-
цательного побочного влияния на больной орга-
низм, с учетом использования доступного природ-
ного сырья, обеспечения пролонгации
фармакологического действия, сочетания с дру-
гими лечебными приемами и экологической без-
вредности
[2].
Исследования последних лет показывают, что
своими целебными свойствами продукты природ-
ношению и гармоничному взаимодействию ком-
плекса содержащихся в них биологически актив-
ных веществ, имеющих эволюционно и генетиче-
ски большее сродство с организмом, чем
синтетические средства. В связи с этим биологиче-
ски активные вещества легче включаются в про-
цессы жизнедеятельности и усваиваются организ-
мом [1]. Также к преимуществам средств на основе
природного сырья можно отнести и то, что они дей-
ствуют на организм животного комплексно. Для
большинства препаратов природного происхожде-
ния характерны также мягкость действия и отсут-
ствие побочных явлений
Исходя из этого, целью нашего исследования
явилось изучение влияния вторичного сырья про-
дуктов пчеловодства на показатели роста и разви-
тия экспериментальных животных.
Задача: изучить влияние средства на основе
продуктов пчеловодства под лабораторным шиф-
ром «КНА» на показатели роста и развития лабора-
торных белых крыс.
Материалы и методы исследования. Опыты
проведены на клинически здоровых самцах и сам-
ках белых крыс с исходной массой тела 86-96 г, ко-
торых содержали предварительно, в течение 14 су-
64
ток в помещении вивария для карантинных живот-
ных. В эксперименте использовали 10 крыс, из ко-
торых были сформированы две группы подопыт-
ных животных по принципу пар аналогов, по 5 ис-
следуемых в каждой. Разработанное нами средство
«КНА» вводили внутримышечно трехкратно, с ин-
тервалом 48 часов, в дозе 1,5 мл на 1 кг массы тела.
Контрольной группе белых крыс аналогично вво-
дили раствор натрия хлорида 0,9 % (изотониче-
ский). При этом учитывали общее состояние жи-
вотных после введении средства «КНА», для чего
следили за их поведенческими реакциями (двига-
тельная активность, груминг, акт приема корма,
воды, акт дефекации). Перед включением крыс в
группы, а также в последующие сроки опытного пе-
риода животных взвешивали, где определяли абсо-
лютную массу тела и среднесуточный прирост.
Абсолютный среднесуточный прирост живой
массы за определенный период определяли по фор-
муле:
Danish Scientific Journal No 7,2017
где А - среднесуточный прирост живой массы
(г); W0 - начальная масса (г) животного; W1 - живая
масса животного в конце периода; t – время (сут).
Результаты всех наблюдений фиксировали си-
стематически, для каждого животного вели отдель-
ные записи. Эксперименты проводили при строгом
соблюдении требований Европейской конвенции
«О защите позвоночных животных, используемых
для экспериментальных или иных научных целей»
[3,4].
Результаты исследования. Проведенные
нами исследования показали, что инъекции сред-
ства КНА оказывали благотворное влияние на ор-
ганизм молодняка белых крыс что выражалось в
увеличении рост-весовых показателей животных
подопытной группы, по отношению к контрольным
аналогам (таблица).
Установлено, что на 5 сутки опыта показатели
абсолютного прироста живой массы опытных кры-
сят были выше контрольных значений на 6,5 %, а
среднесуточный прирост больше на 1,28 г.

Таблица
Динамика массы тела крыс при использовании «КНА»
Группа
Показатель
Контрольная Опытная
Масса тела в начале опыта, г 90±2,74 90,4±1,92
5 сут
Масса тела, г 103,8±0,89 110,6±0,84*
Среднесуточный прирост, г 2,76 4,04
9 сут
Масса тела, г 121±1,12 134,4±1,3*
Среднесуточный прирост, г 3,4 4,8
14 сут
Масса тела, г 138±3,54 150,8±3,21*
Среднесуточный прирост, г 3,4 4,3
21 сут
Масса тела, г 159±1,58 173,2±1,14*
Среднесуточный прирост, г 3,2 3,9
28 сут
Масса тела, г 170,4±1,79 186,2±1,52*
Среднесуточный прирост, г 2,8 3,4
40 сут
Масса тела, г 182±1,58 209,2±1,14*
Среднесуточный прирост, г 2,3 2,97

Примечание: * - уровни достоверности, соответственно р≤0,05

На 9 сутки опыта разница по живой массе Более существенные различия в показателях

между группами была также выше. Крысята опыт-
ной группы имели массу тела 134,4 г., при 121 г. в
контроле, что выше контрольных значений на 13,4
г. при р≤0,05. Среднесуточный прирост в опыте
был выше, чем в контроле на 1,4 г.
Увеличение живой массы опытных крысят по
сравнению с контролем наблюдается и на 14 сутки
эксперимента. Так, крысята опытной группы пре-
восходят своих аналогов на 12,8 г., в то время как
среднесуточный прирост больше на 0,9 г. в кон-
троле, чем в опыте.
прироста живой массы между группами были выяв-
лены на 21 сутки эксперимента. Масса тела молод-
няка опытной группы на данный период исследова-
ния составила 173,2 г., тогда как в контроле крысята
весили 159 г. Среднесуточный прирост крысят, сти-
мулированных средством «КНА», был также выше
контрольных значений на 0,7 г.
На 28 сутки эксперимента крысята опытной
группы достоверно превосходили по массе тела
своих сверстников из группы контроля на 15,8 г.,
что выше на 9,3 %. В среднем за сутки молодняк,
Danish Scientific Journal No 7, 2017
получавший «КНА», прибавляли в массе 2,8
грамма, тогда как в контроле – 3,4 г.
Пик увеличения абсолютного прироста крысят
опытной группы был зарегистрирован в конце
опыта, что приходился на 40 сутки эксперимента.
Масса тела опытных крысят в среднем по группе
составила 209,2 г., что достоверно выше аналогич-
ного показателя контрольной группы на 17,2 г.
Среднесуточный прирост также был выше в опыт-
ной группе по сравнению с контролем на 0,67 г.
Заключение. Таким образом, анализируя по-
лученные данные можно сделать вывод, что ис-
пользование средства «КНА» внутримышечно в
дозе 1,5 мл на 1 кг живой массы тела не сопровож-
дается гибелью и способствует увеличению приро-
стов массы у опытной группы животных по сравне-
нию с контролем.
65
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Качалина T.B. Технологические аспекты
получения подъязычных таблеток гипорамина //
Сборник научных трудов «Разработка; исследова-
ние и маркетинг новой фармацевтической продук-
ции». Выпуск 60.- Пятигорск.-2005.-с.113-114.
2. Тетерев И.И Прополис в животноводстве и
ветеринарии : учеб. для вузов – Киров, 1998. – 88 с.
3. Федерального закона Российской Федера-
ции «О защите животных от жестокого обраще-
ния» от 01.01.1997 г. [Электронный ресурс]. – Ре-
жим доступа: http://www.consultant.ru/document/.
4. Хабриев, Р.У. Руководство по эксперимен-
тальному (доклиническому) изучению новых фар-
макологических веществ / Под общей редакцией
Р.У. Хабриева. – 2 изд., перераб. и доп. – М.: ОАО
«Издательство «Медицина», 2005. – 832 с.


№7 2017

ISSN 3375-2389

The journal publishes materials on the most significant issues of our time.
Articles sent for publication can be written in any language, as independent experts in dif-
ferent scientific and linguistic areas are involved.
The international scientific journal “Danish Scientific Journal” is focused on the interna-
tional audience. Authors living in different countries have an opportunity to exchange
knowledge and experience.
The main objective of the journal is the connection between science and society.
Scientists in different areas of activity have an opportunity to publish their materials.
Publishing a scientific article in the journal is your chance to contribute invaluably to the
development of science.

Editor in chief – Lene Larsen, Københavns Universitet

Secretary – Sofie Atting

 Charlotte Casparsen – Syddansk Erhvervsakademi, Denmark

 Rasmus Jørgensen – University of Southern Denmark, Denmark
 Claus Jensen – Københavns Universitet, Denmark
 Benjamin Hove – Uddannelsescenter Holstebro, Denmark
 William Witten – Iowa State University, USA
 Samuel Taylor – Florida State University, USA
 Anie Ludwig – Universität Mannheim, Germany
 Javier Neziraj – Universidade da Coruña, Spain
 Andreas Bøhler – Harstad University College, Norway
 Line Haslum – Sodertorns University College, Sweden
 Daehoy Park – Chung Ang University, South Korea
 Mohit Gupta – University of Calcutta, India
 Vojtech Hanus – Polytechnic College in Jihlava, Czech Republic
 Agnieszka Wyszynska – Szczecin University, Poland

Also in the work of the editorial board are involved independent experts

1000 copies
Danish Scientific Journal (DSJ)
Istedgade 104 1650 København V Denmark
email: publishing@danish-journal.com
site: http://www.danish-journal.com