Praktychne 3 11

Тема. Нові явища у соціальній сфері та повсякденному житті населення.
Мета. Повідомити учням нові знання; формувати (розвивати) уміння і

навички, формувати (виховувати) ціннісні орієнтації, зокрема:
 називати події за датами та дати подій, що відбулися на території УРСР у
період лібералізації; встановлювати їх взаємовідношення та віддалення від
сьогодення;
 називати, пояснювати та застосовувати у мовленні поняття:
«волюнтаризм», «суб’єктивізм», «децентралізація»;
 називати, упізнавати та показувати на карті історично-географічні об’єкти:
місця та регіони основних подій соціального життя України в період
лібералізації;
 називати, упізнавати історичні джерела; використовувати їх для
характеризування явищ у соціальній сфері та повсякденному житті населення
України в період лібералізації;
 зіставляти і порівнювати явища в соціальній сфері та повсякденному
житті населення України та країн світу у роки міжвоєння, повоєння,
лібералізації і сьогодення;
 висловлювати особисті ставлення щодо явищ у соціальній сфері та
повсякденному житті населення України в період лібералізації.
Тип уроку. Повідомлення нових знань, формування (розвиток) умінь і
навичок.
Вид уроку. Практичне заняття.
Навчально-методичне забезпечення. 1. Кульчицький С. В. Історія України :
підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : рівень стандарту, академ. рівень /
С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєва. – К. : Генеза, 2011. – 302 с. : іл.
2. Пометун О. І. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : (рівень
стандарту, акад. рівень) / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К. : Освіта, 2011. – 336 с. : іл.
3. Струкевич О. К. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень
стандарту, акад. рівень) / О. К. Струкевич, І. М. Романюк, С. І. Дровозюк. – К. : Грамота,
2011. – 319 с. : іл.
4. Турченко Ф. Г. Історія України. 11 клас : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. : профіл.
рівень / Ф. Г. Турченко. – К. : Генеза, 2011. – 400 с. : іл.
5. Власов В. С. Збірник завдань для державної підсумкової атестації з історії України.
11 клас / В. С. Власов, С. В. Кульчицький. – К. : Центр навчально-методичної літератури,
2014. – 128 с. : іл.
6. Довідник з історії України (А–Я) : посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / за заг.
ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К. : Генеза, 2001. – 1136 с.
7. Історія України : хрестоматія : навч. посіб. / упоряд. : В. І. Гусєв, Ю. О. Калінцев,
Г. І. Сургай. – К. : Вища шк., 2005. – 415 с.
8. Дидактичний та роздавальний матеріал, писемне та наочне приладдя.
Матеріали до заняття
І. Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному просторі.
Джерело 1.
Режим доступу: http://ukrmap.su/uk-uh11/478.html
Пометун О. І. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : (рівень
стандарту, акад. рівень) / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К. : Освіта, 2011. – С. 127.
 Розгляньте карту. Розкажіть про адміністративно-територіальні зміни,
що відбулися на території УРСР упродовж 1950-х років.
 Покажіть на карті УРСР території раднаргоспів, що їх утворено внаслідок
реформи 1957 р. Як Ви гадаєте, чому утворено додаткові раднаргоспи?
 Покажіть на карті міста, де розміщуються господарські об’єкти,
споруджені або реконструйовані впродовж 1960-х років в УРСР.
 Закрийте карту. Запишіть у зошити назви найбільших українських
промислових міст 1950–1960-х років. У дужках після назви кожного міста
вкажіть назву раднаргоспу, до якого те місто належало. Відкрийте карту.
Перевірте правильність своїх записів.
 Зіставте дані карти з показниками таблиці: «Зрушення у складі
населення України…». Зробіть висновок про перебіг урбанізаційного процесу
в УРСР. Як це впливало на життя людей у місті та селі? Висловіть свої
передбачення.
ІІ. Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному часі.
Джерело 2.
Турченко Ф. Г. Історія України. 11 клас : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. : профіл.
рівень / Ф. Г. Турченко. – К. : Генеза, 2011. – С. 175.
 Розгляньте хронологічну таблицю. Назвіть основні події періоду «відлиги»
в УРСР.
 Які події Ви би додали до запропонованого переліку?
 Обчисліть найближчі ювілейні дати подій періоду «відлиги» в УРСР.
 Згрупуйте події за галузями «суспільно-політичне життя», «соціально-
економічне життя». Яких подій більше? Які з них мали визначальний вплив
на буденне життя людей того часу?
ІІІ. Розвиток умінь і навичок використання понять у мовленні,

опрацювання історичних джерел, зіставлення і порівняння, виявлення
ціннісних орієнтацій.
Джерело 1.
Кульчицький С. В. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : рівень
стандарту, академ. рівень / С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєва. – К. : Генеза, 2011. – С. 143.
Джерело 2.
Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба: колективна

монографія / відп. ред. В. М. Даниленко; ред.-упоряд. Н. О. Лаас. – Київ : Інститут історії
України НАН України, 2015. – С. 483.
Джерело 3.
Площа Й. Сталіна, згодом – Ленінського Комсомолу (сучасна Європейська площа)

у 1950–1960-ті роки, м. Київ
Режим доступу: https://plus.google.com/photos/104195212209778818707/album/
6274940746808303585/6274940759720366450
Європейська площа, м. Київ, сьогодення

Режим доступу: http://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/78232_evropeyskaya-ploschad-
kiev.htm
Весілля у селищі Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області,
1960-ті роки
Режим доступу: http://skala.16mb.com/wp-content/uploads/2016/03/2016-03-28-0009.jpg
Будівництво станції метро «Дніпро», м. Київ, кінець 1950-х років

Режим доступу: http://www.avto-city.com.ua/what-to-see/kiev/462-kiev-50-yeras-old
Станція метро «Дніпро», м. Київ, 1960 р.
Центральний корпус університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 1957 р.

Готова до відправлення продукція Львівського автобусного заводу,
м. Львів, 1960-ті рр.
Режим доступу: http://istpravda.com.ua/research/2011/04/13/35736/
Магазин 1950-60-х років, м. Львів

Режим доступу: http://istpravda.com.ua/research/2011/04/13/35736/
Лучанки, середина 1950-х років. Фото з архіву Олени Михальчук
Режим доступу: http://hroniky.com/news/view/2789-luchany-pokazaly-rodynni-foto-z-mistom-
1950-1960-kh-rokiv
Учителі історії на курсах підвищення кваліфікації, м. Луцьк, 1960 р.

Режим доступу: http://lutsk.rayon.in.ua/news/4686-lutsk-starovinnii-iakim-buv-istorichnii-
fakultet-u-minulomu-stolitti
Житловий будинок 1959 р., с. Ольховчик, Шахтарський район, Донецька область

Режим доступу: http://etnoua.info/novyny/ekspozycija-ukrajinske-selo-1960-70-rokiv-u-
nmnapu-mhodakivskyj/
Житловий будинок 1964 р. с. Ямна (тепер у межах м. Яремче),
Івано-Франківська область
Режим доступу: http://etnoua.info/novyny/ekspozycija-ukrajinske-selo-1960-70-rokiv-u-
nmnapu-mhodakivskyj/
Фотоколаж «Українське село»,

початок – середина 1950-х років. Фото Семена Фрідлянда
Режим доступу: http://go2life.net/history/619-50s-life-ukrainian-village.html

 Прочитайте текстові уривки, розгляньте таблиці та світлини.
 Розкажіть про соціальні реформи в УРСР упродовж 1950–1960-х років,
використовуючи джерело 1. Застосуйте у своїй розповіді поняття
«волюнтаризм», «суб’єктивізм», «децентралізація».
 До яких заходів вдалося керівництво СРСР з метою підвищення рівня
життя населення? Як ці заходи втілювалися в УРСР? Які результати цих
заходів?
 Опишіть зміни способу життя сільського і міського населення УРСР
упродовж середини 1950–1960-х років.
 Що нового з’явилося в 1950–1960-ті роки у повсякденному житті
українців?
 Як виглядали домівки міщанина та селянина в 1950–1960-х рр.? Чим
вони відрізнялися від сучасних? Які побутові речі символізували достаток
сім’ї / родини у той час?
 Яку їжу вживали міщани і селяни? Який одяг носили? Яким транспортом
пересувалися? Яку побутову техніку використовували?
 Коли людям жилося важче: тоді чи сьогодні? Визначте критерії
порівняння.
 Як Ви гадаєте, чому старші люди ностальгують за життям у радянській
Україні? Доберіть контраргументи на їх відповіді.
 Зіставте і порівняйте спосіб життя громадян УРСР наприкінці 1950-х – у
першій половині 1960-х років із способом життя громадян УСРР–УРСР у
1930–1940-х роках.
 Опишіть рівень життя компартійної номенклатури. Чим він відрізнявся
від достатків простих громадян УРСР? Чому про побутові блага номенклатури
говорили на закритих зібраннях?
 Як вирішувалася житлова проблема в УРСР у період лібералізації? Чи є у
Вашому місті «хрущовки»? Як вони виглядають? Наскільки зручне таке
житло?
 Як люди описують життя в комунальних квартирах? Які риси характеру
формувалися у їх мешканців? Чи відповідали такі риси і таке життя людей
поняттю «комуністичне суспільство»?
 Як вирішувались проблеми облаштування побуту сільського жителя в
УРСР? Яку роль у їх вирішенні відігравала держава?
 Чому в загальній кількості колгоспників переважали жінки? Від чого
залежала зміна цифрових показників?
 Як розуміє поняття «косметика» директор косметичної фабрики? Як Ви
гадаєте, як розуміли це поняття в країнах Європи, США, Сходу? Чим
зумовлені такі розбіжності?
 Зіставте і порівняйте побутові умови громадян УРСР наприкінці 1950-х –
у першій половині 1960-х років із побутовими умовами громадян країн
Східної та Західної Європи, США, Японії, інших. Зробіть висновки.
 Які емоції викликало в населення зафіксоване в програмі КПРС 1961 р.
положення, що вже в 1980-ті роки люди житимуть при комунізмі? Запитайте
своїх рідних, старших людей, чи багато з них насправді вірили в це.
Використавши відповіді опитаних, напишіть вдома i обговоріть на
наступному уроці есе «Міраж комунізму».
ІV. Розвиток умінь і навичок опрацювання історичних джерел,

зіставлення і порівняння, виявлення ціннісних орієнтацій.
Джерело 1.
…Умови життя і праці в селі залишалися вкрай важкими, заробітки в
колгоспах були низькими, тому бажання працювати не було жодного. …
Колгоспники були незацікавлені в результатах своєї праці, не цінували землю й
шукали інших заробітків. В одних це розвивало соціальну пасивність, в інших,
навпаки, – прагнення залишити село. … У 50-х роках стримане переселення
селян до Львова мотивували важкими повоєнними умовами і продовольчою
прив’язаністю до села, відсутністю паспортів. У 60-х роках міграції сприяла
паспортизація сільських мешканців, повільна відбудова житлового фонду в
селах, промислова і житлова розбудова міст, усвідомлення відірваності від
цивілізаційних досягнень та ін. …
…У 50-х роках базова (7-класна) середня освіта була безкоштовною, а повна
(8–10 класів) – платною. За навчання в старших класах сплачували 150 крб. на
рік, що вважалося дуже дорого. Зважаючи на брак коштів, молоді люди їхали в
місто здобувати освіту в ремісничих училищах. Після 1–3 років навчання вони
отримували спеціальність і скерування на роботу на львівські підприємства.
Навчання в училищах, організованих при великих підприємствах, проводилося
без відриву від виробництва, що давало додатковий матеріальний дохід. До
цього ж студентів забезпечували одягом – спеціальною формою, що в умовах
його нестачі було суттєвою допомогою…
…Мешканці міст здавали житло в оренду неофіційно. Ще до 60-х років
окремі з них були власниками кількаповерхових будинків й отримували за
поселення та прописку новоприбулих людей значні кошти. На 1962 р. у Львові
налічувалось близько 13 тис. лише офіційно зареєстрованих осіб, які надавали
помешкання в оренду, отримуючи 25–30 крб. із наймача…
…Мігрантів із віддалених населених пунктів забезпечували житлом у
гуртожитках. Пільгами при поселенні користувалися сироти, діти з
багатодітних сімей, молодь після демобілізації з армії й ін. Переваги при
заселенні надавали приїжджим з інших областей. Гуртожитки були переповнені
вихідцями з Львівської області, що підтверджувало інтенсивність їхньої
міграції…
…Облаштування квартир не вирізнялося різноманіттям меблів і аксесуарів.
Меблі були однотипними, стандартними й майже однаковими в усіх. Зазвичай
помешкання … охоплювало 1- чи 2-кімнатну квартиру, тому купляли
насамперед найнеобхідніші речі – стіл, шафу, ліжко. На перших порах після
отримання власного житла без меблів можна було й обійтися. Новосели
купували меблі в одному екземплярі, навіть стільці. Поширеними були
тридверні шафи, дивани, кушетки, дзеркала з тумбами, серванти, креденси.
Через брак місця попитом користувались розкладні крісла. Як зазначали
оповідачі, меблевих «стінок» тоді ще не було. Згодом мода на «стінки» дійшла
до абсурду. Люди купували дорогі книги, щоб заповнити ними порожні полиці,
їх не читали, а зберігали лише «для краси»…
…Львів’янки вирізнялися елегантністю, оригінальністю, шармом,
«панським» і модним одягом. Вони одягалися «сміливіше», «яскравіше»,
інколи «по-панськи», зі смаком, коли одяг «лежав» краще і був підібраний у
тон; носили короткі або, навпаки, довгі спіднички (тоді, коли всі одягали тільки
короткі), капелюшки, пов’язували на шиї хустинки, мали речі ще їхніх матерів і
бабусь, вирізнялися доглянутими руками і манікюром. Вихідці з сіл носили
кольоровий контрастний одяг, наприклад, до зелених колгот могли одягнути
червоний светр і виглядали «як папуги». Більшість була охоплена «стадністю»,
браком оригінальності. Одяг для львів’ян не відігравав такого значення як для
мігрантів, яких нерідко цікавило тільки те, як ліпше одягнутись. Модну річ, яка
з’являлася в продажу, купляла майже кожна з них. Окремі приїжджі з-поза
Львівської області називали одяг львів’ян навіть дещо європеїзованим…
…Львів’яни завжди були підтягнуті й навіть за поганої погоди одягалися
святково. Сільські хлопці мали переважно одне святкове вбрання, яке носили
тільки по неділях. У 50-х роках їх можна було ще побачити у вишитих
сорочках…
…У 50-х роках серед мешканців міста вирізнялися «стиляги». Вони носили
завужені донизу штани «дудочки» (25–26 см), які власноруч зшивали, через що
ті видавалися короткими. Взуття стиляг – «румунки» на каучуковій широкій
високій підошві. Оригінальною була зачіска, «робили півнячий гребінь на
голові»: зверху волосся начісували і пригладжували по боках до голови. З
популярністю творчості Елвіса Преслі сільські хлопці копіювали його зачіску, а
деякі почали носити голубі костюми, незважаючи на те, що ніколи не чули його
музики. Зі стилягами постійно вели боротьбу. Забороняли носити одяг із будь-
якими іноземними емблемами. Зауваження робили навіть із-за довжини
краватки. Стиляг виловлювали, розпорювали штанини і примушували вставити
клинці. Як наслідок моральної нестійкості, їм приписували неробство,
звинувачували в існуванні на батьківські кошти, вживанні жаргону, розвагах…
…У Львові … зіткнулися з продовольчою кризою початку 60-х років. Люди
відчули дефіцит хліба. У хлібних магазинах стояли великі черги. В продажі був
лише кукурудзяний, «такий темний, сірий хліб». Одній особі відпускали 1 л
молока і 250 г масла. Молочні продукти, крупи, якісні хлібобулочні вироби
виділяли лише для дітей за спеціальними талонами. … Щоб отримати талони на
продукти, люди здавали донорську кров. «Білий» хліб купували лише на
державні свята, але й для цього займали черги. В ці голодні роки приїжджі
особливо відчули допомогу зі села, бо у Львові їх «рятували» привезені
продукти. Згодом торгівля основними видами хлібобулочних виробів
нормалізувалася, але попит на них був відчутним ще кілька наступних років…
…Після переїзду вихідців зі сіл вражав великий вибір продуктів у Львові, що
аж «очі розбігалися». У їхніх спогадах залишилися солодкий смак лимонадів і
газованої води, які продавали на вулицях міста. Встановлені на початку 60-
х років автомати не користувалися широким попитом. Спраглі покупці шукали
на вулицях міста не автомати, а білий фартух продавця, що було хоч і
«старомодно, зате надійно». У 50-х роках цілодобово продавали пиво, яке не
забороняли пити під час обідніх перерв, і «не було жодного п’яного»…
…З розповідей мігрантів 50–60-х років дізнаємось, що викладачі-львів’яни
літнього віку часто не володіли російською мовою, розмовляли нею вимушено,
відмовлялись або просто не могли її вивчити. Їм ішли на поступки і дозволяли
викладати українською. Траплялося, що викладачі запитували у студентів,
якою мовою їм читати лекції, коли відповідали «…всі хором – на українській,
то таке вважалося маленькою перемогою»…
…Зростанню темпів трудової міграції у міста в кінці 50-х років сприяло
скасування постановою Президії Верховної Ради СРСР у квітні 1956 р.
кримінальної відповідальності робітників і службовців за самовільне
залишення підприємств і установ та прогули без поважних причин. Було
прийнято низку документів, спрямованих на скорочення робочого дня,
зниження податків, підвищення пенсій і заробітної плати низькооплачуваним
робітникам, збільшення відпусток з вагітності й після пологів та розв’язання
інших соціальних проблем. У 60-х роках львівські підприємства перейшли на
семигодинний робочий день…
…На підприємствах Львова високими були показники травматизму. У
1966 р. коефіцієнт важкості травм на телевізорному заводі був найвищим з-
поміж усіх підприємств радіо і електронної промисловості області. В
середньому кожний потерпілий мав близько 40 днів втрати працездатності, що
дорівнювало важкому нещасному випадку, наприклад, перелому кінцівок.
Причиною дрібних травм була захаращеність робочих місць…
…Дрібні крадіжки були масовим явищем на підприємствах України,
особливо харчової і легкої промисловості. На середину 60-х років серед усіх
злочинів, скоєних в Україні, майже кожний четвертий був «розкраданням
соціалістичного майна». «Радянська система привчила людей красти», «легше
було вкрасти, ніж дістати», – можна почути від багатьох людей. Працівники
виносили через прохідні та реалізовували продукцію, що її виробляли
підприємства; у народі їх називали «несунами»…
…«Люди не розкошували, а вели скромний стиль життя. Прожити у Львові
не було складно, бо ніколи не було надмірних потреб, крім того, що дійсно є
людині потрібне. Навіть прибиральниця на 70 крб. в місяць могла прожити,
продумати свої витрати й економно прожити»; «Зарплата інженера на початку
70-х років становила 100 крб., це вважався непоганий дохід тоді, коли лікар
отримував 80 крб. Але проїзд у трамваї коштував 3 коп. Потім дали 120 крб. Це
можна було прожити. Можна було відкласти. Якщо нічого не купляти, то
можна було відкласти 50 руб.». Ціни у той час відповідали рівню доходів: «То
були гроші на той час, гроші тоді були вартніші. За один карбованець можна
було купити 200 г масла, булку хліба і 200 г ковбаси»…
Боднар Г. Львів. Щоденне життя міста очима переселенців із сіл (50–80-ті роки ХХ ст.):
монографія / Галина Боднар. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. –
С. 13–174.
 Прочитайте уривки з монографії.
 Які причини міграції до Львова описує авторка? Чи були інші причини
переселення селян до міста? Назвіть їх.
 Де селилися люди, які приїжджали у Львів на постійне місце
проживання? Назвіть риси характеру, що формувалися в тих людей, які жили
у гуртожитках? Як Ви гадаєте, якими були їх побутові умови?
 Як облаштовувалися помешкання львів’ян?
 Як одягалися корінні львів’яни і ті, які переїхали в місто із сіл? Хто такі
«стиляги»? Як Ви називаєте таких людей тепер?
 Чим харчувалися мешканці Львова?
 Яким були умови праці містян? Хто такі «несуни»? Чому львів’яни
говорили, що «влада навчила красти»?
 Яким було співвідношення тогочасних заробітних плат і цін? Як Ви
гадаєте, завдяки чому досягалося таке співвідношення?
 Обчисліть за довільно обраними Вами критеріями співвідношення
тогочасних і сьогоднішніх заробітних плат і цін в Україні. Зробіть висновки.
Джерело 2.
…Повільно розвивалося побутове обслуговування населення та виробництво
товарів широкого вжитку, розширювався асортимент промислових товарів.
Виникали нові магазини, їдальні, кафе, ресторани, пральні, хімчистки тощо. До
побуту радянського українця пробиралася нова побутова техніка – телевізори,
магнітофони, пральні машини, пилососи, міксери. Найголовніше ж, що
зростало коло тих, хто був у змозі користуватися новими благами…
…За рівнем матеріального забезпечення й соціального захисту жителі села
залишалися найбільш обділеною верствою населення. Працездатні селяни ще
могли якось забезпечити свій фінансово-матеріальний стан, працюючи за
мізерні виплати в колгоспах чи радгоспах, а часто – за рахунок крадіжок з цих
же господарств. Проте з виходом на пенсію чи внаслідок отримання
інвалідності вони втрачали ці можливості, й надії покладалися лише на
особисте підсобне господарство та державне забезпечення. Слабка й
нерозвинена система соціальної допомоги на селі створювала для нужденних
часто непереборні труднощі, вихід з яких ними вбачався в додатковому (а
інколи і в єдиному) матеріальному підтриманні через жебракування…
…На виконання постанов союзного уряду від 15 вересня 1956 р. «Про
організацію шкіл-інтернатів» та «Про заходи, пов’язані з організацією шкіл-
інтернатів» ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР прийняли постанову від 20 жовтня
1956 р. «Про заходи щодо подальшого розвитку мережі шкіл-інтернатів в
Українській РСР», у яких встановлювалася кількість вихованців у школах-
інтернатах України до 1960 р. – не менше 200 тис. осіб, затверджувався і план
розподілу вихованців між областями на 1956–1960 рр. З метою надання
школам-інтернатам практичної допомоги в навчально-виховній роботі та
вивчення й узагальнення досвіду діяльності цих шкіл наказами Міністерства
освіти УРСР за № 90/77 від 4 березня 1957 р. та за № 109 від 15 березня 1957 р.
до всіх шкіл-інтернатів були прикріплені університети та педагогічні інститути.
Уже перші роки їх функціонування призвели до шквалу заяв від батьків із
проханням прилаштувати своїх дітей до таких інтернатів. Частину з них до
цього спонукали жалюгідне побутове існування, бідність, постійне недоїдання
дітей, часто самі батьки були соціально упослідженими, з кримінальним
минулим. Проте більшість батьків прагнула нового влаштування дітей через
незручність розташування діючої школи чи її віддаленість, а також через
елементарну занятість, недостатність вільного часу на виховання і спілкування
з дітьми. Часто діти передавалися лише на певний термін, наприклад, на час
батьківського довготермінового відрядження, хвороби тощо. Тому в цьому
вони вбачали єдину можливість гарантовано забезпечити своїм дітям достойне
виховання, краще майбутнє, адже далі через ремісничі училища діти мали
можливість одержати середню спеціальну освіту, а суворовські училища
забезпечували обрання військової кар’єри, інші отримували направлення на
постійну роботу…
…20 травня 1957 р. за № 474 Рада Міністрів УРСР прийняла постанову «Про
заходи по поліпшенню охорони материнства і дитинства в Українській РСР».
Формально її поява була викликана увагою до «поліпшення умов охорони
матері і дитинства», а фактично – занепокоєння значним зростом
захворюваності та смертності дітей у республіці, викликаних неякісним
харчуванням та несприятливими умовами проживання. Міністерство охорони
здоров’я УРСР за підтримки місцевих органів влади протягом 1957–1958 рр.
почало відновлювати мережу дитячих молочних кухонь і роздавальних пунктів,
яка існувала до 1950 р. не лише в містах, робітничих селищах, а й у сільській
місцевості, центральних садибах радгоспів і колгоспів. Можливості великих
промислових центрів спряли створенню механізованих дитячих молочних
кухонь і роздавальних пунктів прямо на підприємствах, в установах. Задля
стаціонарного продажу звільнялися й переобладнувалися вже зайняті колишні
приміщення дитячих кухонь, в інших випадках – виділялися нові рівновартісні
місця для обслуговування, а сухі дитячі суміші можна було придбати й через
аптечну мережу.
Придбання цих продуктів покладало на батьків додаткові витрати і часто
унеможливлювало поповнення харчувального раціону дитини необхідними
корисними продуктами і стравами. Для подолання цього необхідні харчувальні
суміші малюкам, переведеним на штучне вигодовування, до 6-місячного віку
видавалися безкоштовно. Дітям до 1 року, батьки яких потребували
матеріальної допомоги, дитячі харчувальні і лікувальні суміші видавалися
також безкоштовно, коли це не перевищувало 15 % від усієї продукції, яка
відпускалася молочною кухнею…
…У 1959–1969 рр. спостерігалося зближення та сповільнення темпів
зниження народжуваності в містах і селах, причому зниження показників
вичерпаної плідності було майже однаковим: у міських поселеннях – 8,0 % а в
сільській місцевості – 7,4 %. Слід зазначити, що постійне зближення показників
спостерігалося майже у всіх вікових групах. Зменшення народжуваності (аналіз
здійснено на підставі даних 1949–1963 рр.) не було рівномірним у різних
вікових групах: у жінок 25–29 років середньорічний темп зниження
народжуваності становив 1,7 %, у жінок 30–34 років – 1,9 %, у жінок 35–
39 років – 3,9, у жінок 40–44 років – 6,8 %. Наявні показники збільшення
народжуваності у молодих жінок 15–24 років (наприклад у жінок 15–20 річного
віку народжуваність збільшувалася у 1959–1963 порівняно з рівнем 1954–
1958 років на 6,3 %, а у 20–24 річних жінок – на 8 %) не компенсували її
зменшення у жінок старшого та середнього дітородного віку…
…У кінці 1950–1960-х рр. значно зросла частка зайнятих жінок майже у всіх
вікових групах, значно підвищилася частка жінок пенсійного віку (виняток
складає лише сільське господарство). В УРСР на початок 1965 р. питома вага
жінок, зайнятих серед робітників і службовців, зросла до 47 %, серед робітників
промисловості в 1963 р. показники збільшилися до 39,5 %, відсоток жінок,
зайнятих у промисловості УРСР у 1965 р. – 41 %, у 1969 р. – 45 %, у торгівлі і
громадському харчуванні – 71 % і 75 %…
…Серед видів занять розумовою працею, виконуваних в найбільшій мірі
жінками, виділяються професії: вихователі дитячих дошкільних закладів,
бухгалтери, касири, медичні сестри, машиністки, секретарі, діловоди. Разом з
тим все більш жіночими ставали професії економістів, плановиків, педагогів,
лікарів. Найбільша полярність у потоках жіночої і чоловічої робочої сили
спостерігалася у заняттях у сфері фізичної праці і характеризувалася
тенденціями щодо фемінізації робітничих професій, де використовувалася
одноманітна автоматизована праця. Жінки практично повністю заповнювали
робочі місця на посадах продавців, кухарів, швачок-мотористок, малярів,
штукатурів, прибиральниць приміщень, санітарок, комірників тощо…
Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба: колективна
монографія / відп. ред. В. М. Даниленко; ред.-упоряд. Н. О. Лаас. – Київ : Інститут історії
України НАН України, 2015. – С. 191, 233, 248, 259, 479, 484.
 Прочитайте уривки з колективної праці.
 Які сторони повсякдення описують автори? Які товари побуту з’являлися
у громадян УРСР в період лібералізації? Як Ви гадаєте, якою була ситуація із
забезпечення товарами побуту населення країн Східної і Західної Європи,
США, Японії? Як ця ситуація свідчить про конкурентоздатність радянської
економіки та рівень соціального забезпечення радянських людей?
 Чим відрізнялося становище селян від становища жителів міст?
 Як держава ставилася до материнства? Чи допомагали урядові заходи
вирішувати проблеми матері і дитини? Чому, попри державні старання, в
УРСР все-таки відбувався спад народжуваності впродовж 1950–1960-х рр.?
 Як змінювався статус жінки у виробничих відносинах? Які професії
ставили «жіночими»? Чи могло таке відбуватися, скажімо, в період
міжвоєння? Чому?
 Підбиваючи підсумки періоду «відлиги» історик Орест Субтельний ставив
перед читачами запитання: «Які зміни відбулися в хрущовські роки і – що не
менш важливо – які не відбулися»? Спробуйте відповісти на це запитання,
опираючись на матеріали опрацьовані впродовж уроку.
Орієнтовні теми навчальних проектів
1. Зберіть світлини, де відображено буденне життя Вашої родини у період
лібералізації. Укладіть фотоколаж у хронологічній чи іншій, обраній Вами,
послідовності. Користуючись фотоколажем як джерелом інформації, підготуйте
розповідь про побут Вашої родини впродовж середини 1950-х – 1960-х рр.
2. Відвідайте найближчий до Вас краєзнавчий чи етнографічний музей. На
основі матеріалів музейної експозицій чи фондів зніміть 5-ти хвилинний
відеофільм про буденне життя Ваших земляків у 1950–1960-ті рр. Розмістіть
свої роботи в YouTube. Позмагайтеся у кількості переглядів. Продемонструйте
відеофільм, який набрав найбільшу кількість переглядів, однокласникам, учням
та учителям Вашої школи, жителям мікрорайону, вулиці тощо.
3. Доберіть ілюстрації та виготовте комп’ютерну презентацію (або альбом):
«Поступ науки і техніки в Україні: від 1950-х до 2020-х». Продемонструйте свої
презентації (альбоми) однокласникам.

Praktychne 3 11

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Praktychne 3 11

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Тема. Нові явища у соціальній сфері та повсякденному житті населення.

Мета. Повідомити учням нові знання; формувати (розвивати) уміння і

Режим доступу: http://ukrmap.su/uk-uh11/478.html

ІІІ. Розвиток умінь і навичок використання понять у мовленні,

Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба: колективна

Площа Й. Сталіна, згодом – Ленінського Комсомолу (сучасна Європейська площа)

Європейська площа, м. Київ, сьогодення

Будівництво станції метро «Дніпро», м. Київ, кінець 1950-х років

Центральний корпус університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 1957 р.

Магазин 1950-60-х років, м. Львів

Учителі історії на курсах підвищення кваліфікації, м. Луцьк, 1960 р.

Житловий будинок 1959 р., с. Ольховчик, Шахтарський район, Донецька область

Фотоколаж «Українське село»,

ІV. Розвиток умінь і навичок опрацювання історичних джерел,

You might also like