Національний технічний університет України «КПІ ім.

Ігоря Сікорського»
Факультет інформатики та обчислювальної техніки
Кафедра інформаційних систем та технологій

Лабораторна робота № 1
з дисципліни «Спеціальні розділи математики-2.
Чисельні методи»

на тему

«Основи роботи в програмі Wolfram Mathematica»

Виконав:
студент гр. ІС-23
Красовський Микола
Викладач:
доц. Рибачук Л.В.

Київ – 2023
 Зміст
1 Мета і програма роботи. 2
2 Вправи 3
3. Контрольні питання 11

2
 1 Мета і програма роботи.
Мета роботи: освоїти основні поняття та техніку роботи у програмі MathCad
або її аналогах
Програма роботи
1. Ознайомитися з принципами роботи з документами Wolfram Mathematica
(створення, збереження, відкриття і закриття).
2. Введення і редагування формул, в тому числі введення грецьких букв.
3. Введення тексту, в тому числі кирилічного.
4. Використання змінних та функцій, функцій користувача.
5. Операції з числами, в тому числі комплексними.
6. Операції з векторами і матрицями: створення, відображення. Матрична
алгебра.
7. Побудова графіку, тривимірного графіку і поверхні.

3
2 Вправи

Обчислення виразів

Лістинг 1. Обчислення виразу

Лістінг 2. Складання, віднімання, заперечення

Лістинг 3. Ділення і множення

4
Лістінг 4. Факторіал та модуль

Лістінг 5. Корені і ступінь

Лістінг 6. Дужки

Лістінг 7. Обчислювальні оператори

5
Лістінг 8. Комплексне число

Лістінг 9. Функції та оператори для комплексних чисел

6
Множення вектора на число, матриці на вектор, транспонування матриці.

7
Визначник матриці, обернена матриця, піднесення матриці у ступінь.

Скалярний добуток векторів.

Лістінг 10. Операції над векторами і матрицями

8
Рис.11. Графік функції одного аргумента

Рис.12. Графік тривимірної кривої

9
Рис.12. Побудова тривимірної поверхні

10
3. Контрольні питання
1. Як визначати змінні та присвоювати їм значення в
документі?
Визначення функції користувача Для того, щоб визначити функцію користувача, наприклад
f(x,y)= 2 x -cos (x+y):
● Введіть в бажаному місці документа ім'я функції (f). Введіть ліву дужку "(", імена
змінних через кому х, в і праву дужку ")". При введенні лівої дужки і коми автоматично
з'являтимуться відповідні місцезаповнювачі.
● Введіть оператор присвоєння з панелі інструментів або натисканням клавіші <:>.
● Введіть у новий місцезаповнювач вираз, що визначає функцію 2 x -cos (x+y),
користуючись клавіатурою або панелями інструментів. Всі змінні, присутні справа у
виразі визначення функції, або повинні входити в список аргументів функції (у дужках,
зліва після імені функції), або мають бути визначені раніше. Інакше буде виведено
повідомлення про помилку.
2. Як зберегти і відчинити документ?
У верхній панелі інструментів оберіть ‘File’ потім натисніть ‘Save’.

· Аби відкрити документ потрібно двічі клікнути на збережений проекти або зайти у
програму та вибрати ‘open file’.

3. Як відчинити документ в Internet?

У верхній панелі інструментів оберіть ‘File’ потім натисніть ‘Publish to cloud’, перейдіть за
URL-адресою у відкритому вікні.

4. Що таке місцезаповнювач (placeholder)?

місцезаповнювачі (placeholders) — з'являються усередині незавершених формул в місцях, які мають
бути заповнені символом або оператором: місцезаповнювач символу — чорний прямокутник;
місцезаповнювач оператора — чорна прямокутна рамка.
5. Як використати грецькі букви для назв змінних і функцій?
Під верхньою панеллю інструментів оберіть ‘Insert math’, перед вами відкриється вікно у
якому можна обрати грецькі букви.

6. Як відіслати документ по електронній пошті?

11
Авторизуйтеся на своїй поштовій скринці, натисніть ‘Написати’, вкажіть адресу отримувача та
прикріпіть до листа потрібний документ

7. Як виконати символьне обчислення виразу?

Здатність системи Wolfram працювати з символічними виразами, а також числами дозволяє
використовувати її для багатьох видів математики.

Одним із прикладів є числення. За допомогою системи Wolfram ви можете символічно

відрізнити вираз і отримати формулу для результату.

D[ f,x ] ( частка ) похідна

Integrate[ f,x ] невизначений інтеграл

Sum[ ф,{ i,iмін,iмакс} ]

сума

Solve[ lhs == rhs,x ] розв’язок рівняння для x

Series[ ф,{ x,x0,order } ] розкладання f у степеневий ряд відносно точки

Limit[ f,х -> х0]

межа

Minimize[ f,x ] мінімізація f відносно x

Simplify[f] скоротити

8. Що таке обчислювальні оператори та які у них місцезаповнювачі?

Обчислювальні оператори вставляються в документи за допомогою панелі
Basic Math Assistant. Після натискання будь-якої кнопки панелі в документі
з’являється символ відповідної математичної дії з декількома місцезаповнювачами.
Кількість та розташування місцезаповнювачів визначається типом оператора і
повністю відповідає їх загальноприйнятому математичному запису. Наприклад, при
вставці оператора суми необхідно задати чотири величини: змінну, по якій потрібно
провести сумування, нижню та верхню межі сумування, а також сам вираз, який буде
розміщений під знаком суми.
9. Як звернутись до елементу масива?
Найбільшою можливістю пакета є обробка масивів значень. Массив являє собою набір даних
і задається таким чином: a = {1,2,3,4}

У змінній а будуть лежат 4 елементи. Щоб отримати конкретний елемент масиву, його
номер вказується в подвійних квадратних дужках. Індексація елементів масиву починається з
1: a[[1]]

10. Які існують основні операції над векторами і матрицями?

12
 У Wolfram Mathematica є і оператори, і вбудовані функції, які діють на вектори і
матриці цілком, наприклад, транспонування, матричне множення і так далі. Над елементами
масиву можна здійснювати дії як над звичайними числами. Потрібно лише правильно задати
відповідний індекс або поєднання індексів масиву

11. Як побудувати графік функції одного аргумента?

Графік функції, заданої явним рівнянням y=f(x), будується з допомогою функції Plot.
𝐏𝐥𝐨𝐭[𝒙𝟐, {𝒙, −𝟏, 𝟏}]

Перший аргумент - вираз f (x) (права частина рівняння), графік якого треба збудувати. Другий
аргумент визначає інтервал зміни змінної x. Mathematica автоматично вибирає масштаб по
вертикальній осі та вибирає достатню кількість точок, щоб крива була гладкою. Всі ці
параметри можна змінювати за допомогою опцій. Якщо ви малюєте графік функції з
великими значеннями, такий як тригонометрична функція Tan[x], Mathematica намагається
підібрати розумні вертикальні межі

12. Як побудувати графік функції у тривимірному просторі?

Функція ListPointPlot приймає список просторових координат точок xi, yi, zi та малює
їх. Крапки можуть бути як на кривій і на поверхні. Ось приклад безлічі точок, розташованих
на кривій

𝐝𝐚𝐭𝐚 = 𝐓𝐚𝐛𝐥𝐞[{𝐒𝐢𝐧[𝒖] , 𝐂𝐨𝐬[𝒖] , 𝒖/𝟒}, {𝒖, 𝟎, 𝟔, 𝟎. 𝟏}] ;

𝐋𝐢𝐬𝐭𝐏𝐨𝐢𝐧𝐭𝐏𝐥𝐨𝐭𝟑𝐃[𝐝𝐚𝐭𝐚,𝐁𝐨𝐱𝐑𝐚𝐭𝐢𝐨𝐬 → 𝟏, 𝐏𝐥𝐨𝐭𝐒𝐭𝐲𝐥𝐞 → 𝐏𝐨𝐢𝐧𝐭𝐒𝐢𝐳𝐞[𝟎. 𝟎𝟐]]

13. Як побудувати поверхню у тривимірному просторі?

Для побудови поверхні функції z =f(x, y) призначена функція Plot3D.

𝐏𝐥𝐨𝐭𝟑𝐃[𝒙 𝟑 + 𝒚 𝟑 ,{𝒙, −𝟐, 𝟐},{𝒚, −𝟐, 𝟐}]

Перший аргумент – вираз f (x, y), графік якого має бути побудований.

Другий і третій аргументи визначають межі зміни змінних x та y, що задаються у вигляді

списків. Зазвичай функція обчислюється на сітці 15 на 15 кожен шматок зафарбовується
відповідно до світловідбиваючої моделі.

13