Коваленко Крістіна 8301мс

1. Перерахувати основні механізми розвитку діарейного синдрому.

У патогенезі діареї беруть участь 4 основні механізми:

 кишкова секреція;
 підвищення осмотичного тиску в порожнині кишки;
 порушення транзиту кишкового вмісту;
 кишкова ексудація.

2. Які прояви тяжкої дегідратації згідно настанов ВООЗ?

Для тяжкої дегідратації характерно більше двох ознак із нижче перерахованих:

 погано п’є або зовсім не п’є рідину;
 відзначається патологічна сонливість або сплутаність свідомості;
 шкірна складка розправляється більш ніж за 2 с;
 глибоко запалі очі;
 сухий язик;
 відсутність сечовиділення (анурія);
 холодні, вологі й ціанотичні кінцівки;
 різка блідість шкіри тулуба;
 частий слабкий пульс одночасно з низьким АТ.
Тяжка дегідратація відповідає поняттю дегідратаційного шоку.

3.       Специфічна діагностика сальмонельозу залежно від клінічної форми.

Специфічна діагностика сальмонельозу включає бактеріологічне дослідження

крові, випорожнень, сечі, блювотних мас, промивних вод, пунктатів органів
тощо.
Матеріал слід брати до призначення етіотропного лікування. Посіви роблять на
щільні дифереішійні середовища.

Із серологічних методів діагностики частіше проводять РИГА з груповим

сальмонельозним діагностикумом і РА з парними сироватками крові, які беруть
наприкінці 1-го тижня і через 7 -1 0 днів. Мінімальний діагностичний титр —
1:160. Переконливішим є наростання титру антитіл у динаміці хвороби.

З метою експрсс-діагностики останніми роками застосовують РІФ; також

використовують ІФА і ГІДР
 3. Які лабораторні показники перш за все слід контролювати при
лікуванні хворого на холеру?

Б/х крові- електроліти К, Cl, Na креатинін, сечовина,

ЗАК – еритроцити, лейкоцити, тромбоцити

ЗАС – відносну щільність, загальний білок, еритроцити, лейкоцити,

циліндри (гіалінові і зернисті)

5.       Лікування сальмонельозного ентериту середнього ступеню тяжкості.

Ліжковий режим

Через 2—3 дні після поліпшення стану фізичний режим розширюють. Хворий
має дотримуватися дієти № 4 за Певзнером; через 1—2 дні дієту змінюють на
№ 2.

При сальмонельозному ентериті хворому треба якомога раніше дати ентеро-

сорбеити. призначають за 1,5 год до чи після споживання їжі та застосування
лікарських засобів.

застосування розчину Рінгера лактатного, розчину Гартмана. У разі незначного

зневоднювання чи після поповнення ОЦП можна вводити глюкозно-
електролітні суміші, розчини інших вуглеводів із електролітами.
При незначній дегідратації застосовують ОРС. Крім них можна застосовувати
ще й теплий неміцний чай, відвар сушених яблук, родзинок, напар звіробою,
м’яти, меліси.
У комплексному лікуванні певного значення надають диклофенаку по 0,05 г 2
—3 рази в 1-й день. Препарат зменшує синтез простагландинів, через які опосе-
редковано діють бактерійні ентеротоксини.
Для відновлення мікробіоценозу кишок, який порушується майже в усіх хво-
рих, доцільним є призначення пробіогиків. Курс лікування триває 2—3 тиж.
Для поліпшення травлення при розширенні дієти застосовують ферментні
препарати на основі панкреатину по 1—2 драже (таблетки) 3 рази па добу перед
їдою чи під час їди протягом 5—10 днів

У хворого А. 27 років спостерігається постійне блювання, багаторазовий пронос

водянистого характеру. Напередодні вживав невідомі спиртні напої і гриби, а 3 дні тому
знаходився в місцевості, де був спалах кишкової інфекції.

 Об'єктивно:  Т – 35,0С0. Свідомість збережена. Голос осиплий. Шкіра ціанотична, тургор

знижений. Кінцівки  холодні. Пульс слабкого наповнення, 120 за 1 хв. Тони серця глухі, АТ
80/40 мм. рт. ст. Язик обкладений білим нашаруванням, сухий. Живіт запалий, м'який,
безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець частий, рясний, водянистий з
домішкою білих “пластівців”. Повторні судоми рук і ніг. Олігурія.

Загальний аналіз крові: гемоглобін - 150 г/л, гематокрит 54%, лейкоцити - 12,0 х 10 9/л.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування. 

1. Попередній діагноз.
Холерний гастроентерит, типова форма, гострий перебіг, важкий ступінь тяжкості Ускладнення:
Гіповолемічний шок, дегідратація II ступеня. Гостра ниркова недостатність, стадія олігурії.
2. План обстеження.
1.Загальний аналіз крові + гематокрит, визначення групи крові та резус- фактору, коагулограма
2.Загальний аналіз сечі
3.Копрограма+ Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
4.Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, глюкоза, загальний білок та його фракції,
електроліти (К, Na, Cl, Са, Mg), залишковий азот, КОС)
5.Аналіз крові на Hbs Ag, RW
6.Бакпосів випорожень та промивних вод шлунка на холерний вібріон
7.Експрес- діагностика : матеріал з фекалій та блювотних мас
*вибрати один із методів, бо всі методи робити не раціонально.
метод іммобілізації і мікроаглютинанії холерних вібріонів під впливом специфічної протихолерної
01-сироватки.
метод макроаглютинації вібріонів під дією специфічної протихолерної 01- сироватки;
люмінесцентно-серологічний метод дослідження на холерний вібріон, іммобілізація вібріонів під
впливом холерних бактеріофагів.
8. Серологічні реакції :
РА, РПГА з холерним антигеном у динаміці (з виявленням наростання титру антитіл у 4 рази і
більше)
ІФА венозної крові на наявність Ig M до V.Cholerae
9.ПЛР випорожнень на ДНК V. Cholerae
10.УЗД ОЧП, нирок та сечовивідних шляхів
11.ЕКГ
12.Контроль ЦВТ
13.Контроль ЧСС, АТ, ЧД
14.Визначення втрати маси хворого (у %), втрати рідини (випорожнення, блювотні маси) з
погодинним контролем діурезу, контроль КОС; спостереження за динамікою ступеня зволоженості
слизової порожнини рота, швидкістю розправлення шкіряної складки (тургором), тонусом очних
яблук
15.Консультація нефролога
3. План лікування.
Госпіталізація в відділення інтенсивної терапії в інфекційному холерному стаціонарі, реанімація!
Суворий ліжковий режим
Дієта N 15 воно-сольова пауза 24 години
Катетеризація сечового міхура
Катетеризація Центральної вени

1 етап регідратації: Розчин Квартасіль (Хлосіль/Ацесіль/Трисіль) підігрітий до 38°С в дозі 4900мл

(7% від маси тіла 70 кг) в/в: струминно (120мл/хв) 2400 мл за 20 хв., а 2500 мл зі швидкістю (60
мл/хв) за 45 хвилин
2 етап регідратації Розчин Трисіль 2000 мл в/в краплинно за годину 30мл/хв→ Трисіль 1000 мл в/в
краплинно за годину → пероральна регідратація -масивне
тепле пиття (пити у 1,5 рази більше, ніж кількість випорожнень та сечі)
Доксициклін 0,3 внутрішньо одноразово чи ципрофлоксацин 1,0 одноразово п/о по припиненню
блювання