Одеська національна музична академія ім. А.В.

Нежданової

Анотація на твір: А. Дворжак. Меsse in D dur. Gloria

Виконала: студентка 1курсу

Дмитрієва Катерина

Клас викладача: Заболотна Н.Г

Одеса 2022
Вступ

Антонін Леопольд Дворжак – чеський композитор і диригент епохи

романтизму, один із фундаторів чеської національної композиторської
школи, який затвердив світове значення чеської музики та чеської
композиторської школи
Його внесок в національну та світову культуру є настільки значним, що
навіть із плином довгого часу композитор залишається найвідомішим та
найулюбленішим представником чеської музики у всьому світі.
Творча спадщина А. Дворжака є масштабною та всеохоплюючою за своїм
жанровим характером. Композитору належать десять опер, дев’ять симфоній
і велика кількість інших симфонічних опусів, десять творів кантатно-
ораторіального жанру, вокальні та фортепіанні твори.
Вагомим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що
заклали фундамент національного симфонізму, а також інші інструментальні
твори композитора, насамперед його інструментальні концерти та камерні
ансамблі. Оперна, симфонічна та концертно-інструментальна творчість
митця є всесвітньо визнаними та ретельно дослідженими у
музикознавстві. Поряд з зазначеними жанровими сферами, талант чеського
композитора яскраво проявився також у кантатно-ораторіальному жанрі.
Будучи віруючим християнином, композитор створював не тільки світські
кантати і ораторії, а й духовні твори, цілком типові для його епохи.
Серед його найвідоміших творів цього жанру слід особливо виділити
ораторію «Свята Людмила», кантату «Stabat Mater» та Реквієм. Велика
кількість вокально-хорових творів А. Дворжака постійно звучить в
концертних залах і учбових класах і на сьогоднішній день.
У своїй композиторській та диригентській діяльності А. Дворжак слідом за Б.
Сметаною розвивав національні традиції й затвердив світове значення
чеської музики та чеської музичної школи.
«Твори Дворжака, де часто проявляються мотиви та елементи народної
музики Моравії та Богемії, відрізняються мелодійністю, багатством,
розмаїтістю ритму й гармонії, барвистістю інструментування,
стрункістю форми». Творчість А. Дворжака в повній мірі відповідала
естетичним принципам епохи романтизму.
Музично-теоретичний аналіз
II. -Жанр твору - Меса, яка написана в D dur. «Gloria» №2 меси
-Наскрізна форма
-Фактура: В творі використовується поліфонічна та гомофоно-
гармонічна фактура. Розглянемо по тактом. З 1 по 3 такт елемент поліфонії
імітаційної, кожна партія повторює тему яку першою розпочинає виконувати
партія басів, в трьох тактах використовується елементи імітації : текстова,
ритмічна. З 10-29 гомофоно-гармонічна фактура. З 30-43 такту поліфонічна
імітаційна. З 45-47 гомофоно-гармонічна фактура. З 47 – 67поліфонічна
фактура. З 67-72 гомофоно -гармонічна фактура.
Поліфонічна фактура – вид багатоголосності, заснований на звучанні
декількох самостійних мелодійних голосів. Відмінність від гомофоно-
гармонічної в тому, що голоси в поліфонічному творі не залежать один від
одного і часто їх каданси не збігаються. Особливістю ансамблю імітаційної
та підголоскової поліфонії є те, що вступ кожного голосу , який веде основну
тему, повинен відокремлюватися динамічно.
-Тональний план. Твір написаний в D dur. В месі частині написані в D dur,
G dur, e moll. Розглянемо по тактах. З 1-6 D dur, з 7-13 G dur, з 15-18 A dur,
з20-29 D dur, З 30-40 Cis dur, з 41-44 e moll, з 45- 47 G dur, з 47-55 A dur, з 56-
59 G dur, 59-62 h moll.63-70 e moll.71-72 D dur.
-Динамічний план
Хор вступає на f, перша частина gloria in excelsis – завершується на ff. Друга
частина Et in tera – pp. Lau damuste -mf. Adoramudte – f. Glori ficamus te -ff .

-Темп- основний темп Allegro vivo (скоро та живо). Темп на протязі твору не
змінюється, тільки в кінці з’являється ritardando – поступово уповільнюю.
Агогіка має велике значення при виконанні темпу. – 1. Неможливі
скорочення чи подовження першого будування. -2.Новий темп повинен бути
організованим при вступі будування. -3. В закінчині і на початку все
залежить від ауфтакту.
-Основний штрих- staccato. Друга частина legato.

Вокально- хоровий аналіз

Тип та вид хору
Тип хору- мішаний ( сопрано, альт, тенор, бас.)
Вид хору- чотириголосий.

Діапазон партій та хору.

Діапазон хору-a- a2
Діапазон сопрано- d1-a2
Діапазон альтів-h-d2
Діапазон тенорів-d-a
Діапазон басів-d-d1

Стрій- інтонування мелодичний інтервалів є основою творів мелодичного

строю, а гармонічних гармонічного строю. Розглянемо мелодичний стрій по
тактам.
В такті 57 треба звернути увагу партії басів на звук ре діез, а потім на ре
бекар.

В такті 62 звернути увагу партії альтів на до бекар, цю малу секунду треба

заспівати осідаючи.
Ще в 62 такті звернути увагу на партію тенорів, на звук на бекар, малу сексту
треба співати осідаючи.У 65 такті у партії сопрано фа діез соль діез співаємо
гостро, соль діез ля діез гостро, ля діез сі осідаючи. У партії басів звернути
увагу в 66 такті на інтонування звуків до діез ля діез, велику сексту
інтонуємо гостро.

Мелодичний стрій. Розглянемо такт 68. Акорд ля діез до діез мі соль є зм

VII7. Цей акорд є складним і за будовою і за інтонуванням. Зменшений
септакорд дуже нестійкий у своєму звучанні. Основою цього акорду є
ввідний тон; в своєму складі акорд має дві зменшені квінти. Все це створює
достатньо великі труднощі при подачі його хором. Щоб проспівати цей акорд
чисто, потрібно основний тон подавати з напором, гостро; терцію, зменшену
квінту і зменшену септиму нижче, тупіше. Найбільш небезпечна для чистого
інтонування акорду подача основного тону. Дуже часто основа зменшеного
септакорду виконується співаками хору недостатньо гостро, з легким, ледь
помітним сповзанням вниз.
-Ансамбль
В творі нормальні теситурні можливості для кожної партії, тому не виникає
питання штучного ансамблю, в творі присутній природній ансамбль.
Хоровий ансамбль під час виконання гомофонно-гармонічної фактури
відрізняється від гармонічного тим, що мелодія повинна звучати рельєфно,
чіткіше, голосніше, ніж її супроводжують. Виконання творів для хору
вимагає відносної рівноваги голосів. У гомофонній виділити ведучий голос і
врівноважувати елементи хорової звучності в акомпануючих глосах,
досягаючи ефекту супроводу.
Частковий ансамбль. Можемо побачити в тактах 31-39 сопрано та альти
співають частковим ансамблем. Ансамбль хору- сукупність часткових
ансамблів, куди входять інтонаційний, тембровий, стройовий, динамічний,
метроритмічний, агогічний, дикційно-орфоепічний і теситурний.
Художнє виконання хорового твору обов’язково охоплює роботу над такими
видами ансамблю як метроритмічний, темповий, динамічний, тембровий,
дикційний, вокальний.
У творі основну трудність становлять такі ритмічні угрупування:
Пунктирний ритм- нота з крапкою проспівується, пунктир має стремління до
наступного звуку. Фрагмент glorify camus te( ми прославляємо) базується
саме на такому пунктирі. Варто слідкувати над такими труднощами в ритмі.
Дикційні труднощі полягають саме артикуляціі голосних та вимові
приголосних, логіка та культура вимови, фразування та логічні наголоси.
Працюючи над тембровим і дикційним ансамблем використовуються вправи
на одноманітне формування голосних і приголосних звуків разом із вправами
в розвитку діапазону і згладжування регістрів співочих голосів.
Часто труднощі інтонування пов’язанні з теситурними умовами, особливо
коли йдеться про високі звуки, які вимагають уміння користуватись верхнім
регістром. В даному творі теситура цілком задовільна для співацьких
голосів.
Агогічний фрагмен можемо побачити в заключній каденції та кульмінації в
70му такті.
-Вокальна робота. Для правильного звукоутворення велике значення має
атака звука. В даному творі потрібна тверда атака. Також потрібно
використовувати пофразове дихання. Найбільш складним фрагментом є
вступ з не повної долі, при цьому жест диригента повинен бути чітким та
ясним, для того щоб співаки могли одночасно заспівати.

Виконавський аналіз
-Розмір даного твору 4/4.
Вид метру- складний.
В творі застосовується приготовлений та неприготовлений і затриманий
ауфтакт. Вступи, що починаються з неповної долі, особливо якщо вона
містить декілька звуків, викликають певні труднощі. Вони виникають не
тільки із-за деякої складності і невизначеності технічного прийому, з
допомогою якого вони виконуються, але і внаслідок нерозуміння
диригентами його суті. Фермата в творі застосовується тільки один раз в
кінці для того, щоб послухати останню заключну каденцію. І творі незнімана
фермата.
- Складні технічні фрагменті пов’язані зі змінами темпу, це можна
побачити в другій частині твору. Коли укладаються відхилення від
основного початкового темпу, а потім повертається в основний темп,
співакам складно продовжувати співати в початковому темпі. Для
цього диригент повинен дуже чіткими жестами та афутактами показати
хору новий темп.
- У творі супровід підтримує хорове звучання. Супровід допомагає
розкрити образно-емоційний зміст твору. Диригування оркестровим
акомпанементом висуває перед собою особливі технічні проблеми.
Характерно, що недосвідчені диригенти, які достатньою мірою
проявили себе в оркестровому виконавстві, відчувають труднощі в
акомпанементі, так як диригування оркестровими творами можуть
додати несприятливості рук диригента. Композитор використовує
 великий склад оркестру, який за обсягом звучить потужно та яскраво.
Як і в хоровій партії, в оркестровій партитурі композитор пунктирний
ритм , потужну динаміку, все це безперечно пов’язане з характером
сюжету. В заключному епізоді, оркестр звучить найяскравіше,
насичено. Дрібні тривалості надають звучанні більшої схвильованості,
а акценти надають оркестру важливості.
- Роль вступу та коди. Кода звучить в основній тональності D dur.Кода у
творі закріплюється затверджується завдяки органному пункту, багато
разового повторення акордів тонічної функції. Вступ у творі - це
початок нового матеріалу. У даному творі вступ включає мелодійний
та ритмічний матеріал, пов’язаний с основою будови, наявної в кожній
частині. Важливо зрозуміло та гідно виконати вступ, адже саме вступ є
початком всього твору. Важливо виконати вступ та коду якнайкраще,
адже саме вступ та кода є найважливішими частинами з твору.
- Часткова кульмінація є у першому фрагменті, 14- 18 такт, ще часткова
кульмінація проходить у тактах 40-47. Заключна кульмінація у тактах
67-72.