You are on page 1of 10

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

Кафедра БІТ

Звіт

з практичної №8

з дисципліни «Об’єктно орієнтовне програмування»

Виконала: Перевірив:
ст. гр. КБІКС-21-5 Данилов А. Д.
Гуртовенко В.В.

Харків 2023
РОЗРОБКА WEB ДОДАТКІВ

Мета роботи: засвоєння загальних принципів розробки веб-додатків з


використанням веб-фреймворку django. Набуття практичних навичок з
налаштування середовища розробки та створення простих веб-додатків.

Завдання 1:

Відкрийте файл settings.py через редактор вихідного коду (він уже


встановлений разом з інтерпретатором Python). Уважно вивчіть усі змінні,
які там існують, та переведіть опис кожної з них.

У файлі settings.py налаштуйте два параметри для бази даних. У


змінній- словнику DATABASES є ключ default, за яким міститься ще один
внутрішній словник з ключами ENGINE і NAME.

Установіть цим параметрам такі значення:

ENGINE: ‘django.db.backends.sqlite3’

NAME: ‘db_admin_learning

Тепер для вашого проекту як бази даних підключена sqlite3, а назва


новоствореної бази буде «db_admin_learning».

Рисунок 8.1 – заміна параметрів


Рисунок 8.2 – заміна параметрів

Рисунок 8.3 – Вікно входу в панель адміністративного інтерфейсу

Завдання 2:

вивчіть інтерфейс адміністративного додатка django;

через інтерфейс адміністративного додатка створіть нового користувача


з правами суперюзера
Рисунок 8.4 – створення нового суперюзера

через інтерфейс адміністративного додатка створіть нового користувача


без прав суперюзера;
через інтерфейс адміністративного додатка «забаньте»
одного з користувачів (зробіть користувача «неактивним»).

Рисунок 8.5 – створення нового користувача та його бан

Завдання 3:

Зробіть так, щоб за адресою http://127.0.0.1:8000/hello/ теж повертався

той самий текст.

Заберіть вказівку типу відповіді, що повертається (якщо класу


Httpresponse не вказати прямо тип відповіді, буде встановлене значення за
замовчуванням). Порівняйте отримані результати.
Рисунок 8.6 – До виконання завдання

Рисунок 8.7 – Після виконання завдання

Завдання 4:

Додайте до створеної таблиці два рядки й один стовпець.

Заберіть у створеної таблиці всі межі.

Зробіть заголовки списків (нумерованого й маркованого)


підзаголовками

четвертого рівня.

Створіть абсолютно такий же шаблон, тільки помінявши назву на


«static_handler.html». У наступному розділі лабораторної роботи змінюйте
саме новостворений шаблон.
Рисунок 8.8 – До виконання завдання

Рисунок 8.9 – Після виконання завдання


Завдання 5:

Установіть для заголовка першого рівня шрифт із зарубками.

Зробіть картинку висотою 30px.

Змініть шрифт для підзаголовків четвертого рівня з 22px на 14px.

Зробіть ширину таблиці рівно 100% екрана.

Рисунок 8.10 – створення нового файлу

Рисунок 8.11 – До виконання завдання


Рисунок 8.12 – Після виконання завдання

1. Для створення проекту додатка з використанням фреймворку Django


потрібно виконати наступні кроки:

 Встановити Django, якщо він ще не встановлений, за допомогою


пакетного менеджера (наприклад, pip).
 В командному рядку перейти до бажаної директорії, де буде створено
проект.
 Ввести команду django-admin startproject projectname, де projectname -
назва проекту.
2. Django створить початкову структуру проекту з файлами та
каталогами.

 Параметри налаштування баз даних веб-додатку в Django зазвичай


визначаються в файлі settings.py. Для налаштування параметрів баз
даних необхідно вказати наступні ключові параметри:
 ENGINE: тип бази даних, наприклад, 'django.db.backends.mysql' для
MySQL або 'django.db.backends.postgresql' для PostgreSQL.
 NAME: назва бази даних.
 USER: користувач бази даних.
 PASSWORD: пароль для доступу до бази даних.
 HOST: хост бази даних (за замовчуванням - 'localhost').
 PORT: порт бази даних (за замовчуванням - порт, відповідний типу
бази даних).
3. Файли __init__.py, manage.py, settings.py, urls.py виконують
наступні функції:

 __init__.py: цей файл використовується для позначення директорії як


пакету Python. Він може бути пустим файлом або містити код для
ініціалізації пакету.
 manage.py: цей файл є виконуваним скриптом, який використовується
для взаємодії з Django проектом. Він містить команди для запуску
сервера, створення міграцій, керування користувачами тощо.
 settings.py: цей файл містить налаштування Django проекту. В ньому
визначаються параметри, такі як налаштування баз даних, шляхи до
статичних файлів, middleware, шаблони, аутентифікація та інші
налаштування проекту.
 urls.py: цей файл визначає маршрутизацію URL-адрес та їх зв'язок з
відповідними видами (views) або функціями обробників (handlers).
4. У архітектурі Django компоненти взаємодіють наступним чином:

 Клієнт (браузер) робить запит до веб-сервера Django.


 Веб-сервер Django отримує запит і передає його відповідному
маршруту в файлі urls.py.
 Маршрут вказує на відповідний вид (view) або функцію-обробник
(handler).
 Вид або функція-обробник обробляють запит, взаємодіють з базою
даних або іншими сервісами, і повертають відповідь.
 Веб-сервер Django повертає відповідь клієнту, який відображає її у
браузері.
5. Процедура авторизації користувачів в Django включає наступні
кроки:

 Користувач вводить свої облікові дані (логін та пароль) на сторінці


авторизації.
 Django перевіряє ці дані на відповідність збереженим обліковим
записам користувачів у базі даних.
 Якщо дані є правильними, Django створює сеанс для користувача та
встановлює його ідентифікатор у куках браузера.
 З кожним наступним запитом, клієнт надсилає цей ідентифікатор
сеансу у куках.
 Django перевіряє ідентифікатор сеансу та використовує його для
ідентифікації користувача та надання доступу до захищених ресурсів.
6. Типова структура web-додатка на базі Django містить наступні
компоненти:

 manage.py: скрипт для керування додатком.


 settings.py: файл з налаштуваннями додатка.
 urls.py: файл з визначенням маршрутів URL.
 views.py: файли з відображеннями (views), що обробляють запити та
повертають відповіді.
 models.py: файли з описом моделей бази даних.
 forms.py: файли з визначенням форм для взаємодії з користувачем.
 templates/: каталог з HTML-шаблонами для відображення сторінок.
 static/: каталог зі статичними файлами, такими як CSS, JavaScript та
зображення.
 Інші файли та каталоги, що можуть містити розширення або
налаштування додатка.

You might also like