Лінійні диференціальні рівняння І порядку.

Метод варіації довільної сталої

Диференціальне рівняння називається лінійним, якщо y і y  входять до нього

лінійно, тобто в першому степені:
Ax y   Bx y  Cx  .
Оскільки Ax   0 , то рівняння приводиться до вигляду:
y   p x  y  f  x  , (1)
де f x  – права частина лінійного диференціального рівняння.
Якщо f x   0 , то рівняння називається однорідним лінійним рівнянням. Якщо
f x   0 , то маємо неоднорідне лінійне рівняння.
Однорідне лінійне рівняння являє собою рівняння з відокремлюваними
змінними:
dy
y  p  x  y  0    p  x  dx .
y
Після інтегрування одержимо загальний розв'язок однорідного лінійного рівняння:
 p  x dx
y  Ce  .
Для розв'язання неоднорідного лінійного рівняння застосуємо метод варіації
довільної сталої: розв'язок шукаємо в тому ж вигляді, що і розв'язок однорідного
рівняння, але вважаємо С невідомою функцією x , тобто
 p  x dx
y  C x e  ,
 p  x dx  p  x dx
y   C x e   C x e  p x  .
Підставимо отримані вирази у рівняння (1):
 p  x dx  p x dx  p  x dx
C x e   C x e  px   px C x e   f x  .
p  x dx
Після спрощення одержимо C x   f x e  .
Інтегруючи, знаходимо C x 
p  x dx
C x    f x e  dx  C1 .
Загальний розв'язок неоднорідного лінійного рівняння має вигляд:
y x   C1e 
 p  x dx
  f x e  
dx e 
p  x dx
  p  x dx
 y o x   y H x  ,
де y o x  – загальний розв'язок однорідного рівняння; y H x  – частинний розв'язок
неоднорідного рівняння C1  0.

 
Приклад 1. x 2  1 y  xy  x x 2  1 .  
Розв'язання. Поділимо дане рівняння на x 2  1 :  
 x
y  y  x.
x  1
2
(*)

x
y  y  0.
1. Розв'язуємо рівняння без правої частини
 
x2  1
dy x
 2
Відокремлюємо змінні
y 
x 1 
dx та інтегруємо

1
 
ln y   ln x 2  1  ln C .
2
C
Звідки y o  .
x2  1
2. Розв'язок неоднорідного рівняння шукаємо у вигляді:
C x 
y (**).
x2  1
C x  C x 
Знаходимо похідну y   x
x2  1 x2  1  32

Підставляємо отримані вирази до рівняння (*):
1 x x C x 
C x   C x    x.
x 1
2

x 1
2 32
 2

x 1 x 12 
Звідки, після спрощення маємо C x   x x 2  1 .

Інтегруванням знаходимо C x  
x 2  1
32
 C1 .
3
Підставляємо знайдену функцію С(х) в вираз (**).
Загальний розв'язок неоднорідного рівняння має вигляд
C1 x2  1
yH   .
x2  1 3

 
Приклад 2. x  2 yx  y 2 dy  y 2 dx  0 .
Розв'язання. Це диференціальне рівняння є лінійним, якщо розглядати x як
функцію від у. Дійсно,
dx
y2  1  2 y x  y 2 .
dy
Поділимо все рівняння на y 2  y  0 :
dx 1  2 y
 x  1. (***)
dy y2
1. Знаходимо розв’язок однорідного рівняння. Це рівняння з
відокремлюваними змінними:
 dx 2 y  1
 dy .
x 2
y
Після інтегрування знайдемо загальний розв'язок однорідного рівняння:
1
1
𝑙𝑛|𝑥| = 𝑙𝑛 𝑦 2 + + 𝑙𝑛|𝐶|   ⇒   𝑥о = 𝐶𝑦 2 𝑒 𝑦.
𝑦
2. Застосовуючи метод варіації довільної сталої, шукаємо загальний
розв'язок неоднорідного диференціального рівняння у вигляді:
1
1  1 1 

𝑥н = 𝐶(𝑦)𝑦 2 𝑒 𝑦 , x  C   y  y 2e y  C  y   2 ye y  e y  .
 
 
Знайдені x та x  підставимо у рівняння (***):
1  1 1 1
  1 2y
C  y y 2 e y  C  y  2 ye y  e y   C  y y 2 e y  1 ,
  y2
 
1 1
 
1
Після спрощення: C  y   e y
 C y   e y
 C1 .
y2
  1  1 1
 y 
 x í  e  C1 y e  y  C1 y e y ,
2 y 2 2
Остаточно   
  
 y  0.

Рівняння Бернуллі
Диференціальне рівняння вигляду
y   p x  y  f  x  y    0,   1 (2)
називається рівнянням Бернуллі.
Це рівняння зводиться до лінійного рівняння за допомогою заміни змінної.
Поділимо все рівняння на y  :
y
або y  y   px  y1  f x 
y

 px    f x 
y y
і зробимо заміну змінної y1  z x  . Тоді z   1   y  y  .
Підставимо у рівняння (2):
𝑧′
+ 𝑝(𝑥)𝑧 = 𝑓(𝑥).
1−𝛼
Одержали лінійне неоднорідне рівняння. Для його розв’язання можна
скористатися методом варіації довільної сталої.

Приклад. xy   y  y 2 ln x .
  
Розв'язання. Поділимо на y 2 y 2  0 : xy 2 y   y 1  ln x .
Робимо заміну: z x   y 1 , z    y 2 y  .
Рівняння набуває вигляду: xz   z   ln x . Це лінійне рівняння. Розв’язуємо методом
варіації довільної сталої:
dz dx
1. xz   z  0,  , zo  Cx .
z x
2. 𝑧н (𝑥) = 𝐶(𝑥)𝑥, 𝑧 ′ (𝑥) = 𝐶 ′ (𝑥)𝑥 + 𝐶(𝑥),
ln x
C x x 2  xC x   C x x   ln x  C x    2 .
x
ln x ln x 1
C x   
1 1
dx    C1 , 𝑧н = 𝑙𝑛 𝑥 + 1 + 𝐶1 𝑥, 𝑦 = = .
2 x x 𝑧 н 𝐶1 𝑥+𝑙𝑛 𝑥+1
x
Рівняння має ще додатковий розв'язок y  0 .

Лінійні рівняння та рівняння Бернуллі можна розв'язувати ще й іншим

методом, який називають методом Бернулі. Пояснимо цей метод на прикладі цього
ж рівняння Бернуллі:
xy   y  y 2 ln x .
Подамо невідомий розв'язок yx  у вигляді добутку двох інших невідомих
функцій u  ux  та v  vx  з яких одна довільна, але не дорівнює нулю, тобто
y  u  v, y   u v  vu .
Після підстановки y та y  у вихідне рівняння воно набуває вигляду
xu v  vu   u  v  u 2 v 2 ln x ,
або
xu  u v  xvu  u 2v 2 ln x .
Визначимо функцію u так, щоб коефіцієнт при v дорівнював нулю:
du dx 1
xu   u  0    u .
u x x
(За функцію u приймаємо частинний розв'язок рівняння при C  1 .)
Тоді для визначення v одержимо рівняння
xvu  u 2 v 2 ln x .
1
Оскільки u  , то
x
1 2
v  v ln x .
x2
dv 1 2 dv 1
Це рівняння з відокремлюваними змінними:  2 v ln x  2  2 ln xdx .
dx x v x
Після інтегрування одержимо
1 1 1 x
   ln x   C  v  .
v x x Cx  ln x  1
 1
Отже, y  u  v  ; y  0.
Cx  ln x  1

Диференціальні рівняння у повних диференціалах

Рівняння виду
Px, y dx  Qx, y dy  0 (3)
називається рівнянням у повних диференціалах, якщо його ліва частина є повним
диференціалом деякої функції ux, y  , тобто
Px, y dx  Qx, y dy  dux, y 
У цьому випадку рівняння можна записати так:
dux, y   0 ,
а його загальний інтеграл рівняння буде мати вигляд
𝑢(𝑥, 𝑦) = С,
де С – довільна стала.
Для того щоб рівняння (3) було рівнянням в повних диференціалах, необхідно і
достатньо, щоб для функцій Px, y  та Qx, y  виконувалась умова:
P Q
 . (4)
y x
З’ясуємо методику інтегрування рівнянь в повних диференціалах.
Згадаємо, що повний диференціал функції це:
u u
dux, y   dx  dy
x y
Якщо для рівняння (3) умова (4) виконується, то невідома функція ux, y 
задовольняє рівностям:
u u
 P  x, y  ,  Q  x, y  (5)
x y
Інтегруючи першу рівність з (5) за змінною х, визначимо функцію ux, y  з
точністю до довільної диференційованої функції  y  :
ux, y    Px, y dx  F x, y    y  , (6)
де F x, y  – первісна функції Px, y  за змінною х (у при інтегруванні вважаємо
сталою).
Диференціюючи рівність (6) за змінною у і враховуючи другу рівність з (5),
маємо рівняння для знаходження функції  y  :
F x, y  F x, y 
  y   Q x, y    y   Qx, y   .
y y
Інтегруємо останню рівність за змінною у, та знаходимо  y  . Підставляємо  y  в
(6), та записуємо загальний інтеграл рівняння: 𝑢(𝑥, 𝑦) = С.
 
Приклад. Знайти загальний розв’язок рівняння 2 xy  5dx  3 y 2  x 2 dy  0 .
  
Розв’язання. Px, y   2 xy  5 , Qx, y   3 y 2  x 2 . Перевіряємо умову (4):
P Q P Q
 2x ,  2x    маємо рівняння у повних диференціалах.
y x y x
u
 Px, y   2 xy  5 – інтегруємо за з змінною х (у при інтегруванні вважаємо
x
сталою):
ux, y    2 xy  5dx  x 2 y  5x   y  .
u
Останній вираз диференціюємо за змінною у:  x 2   y 
y
З іншого боку
u
y
 
 Qx, y   3 y 2  x 2 . Отже, маємо:

 
x 2   y   3 y 2  x 2   y   3 y 2  x 2  x 2  3 y 2 .
Інтегруємо  y  для знаходження  y  :
 y    3 y 2 dy  y 3  C1 .
Підставляємо  y  в вираз для ux, y  :
ux, y   x 2 y  5x  y 3  C1 ,
та записуємо загальний інтеграл рівняння: x 2 y  5x  y 3  C .