¤—¥®¤Ÿ 

›¥™Š›¤Ÿ¡
¡
˜
—  ¡ µ  ˜ –

˜Š¥¢¥šŠ¶


£Á˜»t®¹ÉÌ»
7&45"
 Згідно з програмою Міністерства освіти і науки України
(лист № 1/116611 від 23.12.2004)

Р е ц е н з е н т и:
О. М. Утєвська, канд. біол. наук, доцент ХНУ ім. В. Н. Каразіна;
О. А. Цуканова, вчитель вищої категорії, учитель біології та ОБЖ КлучиноБашкирської гімназії
м. Чугуєва Харківської обл.;
Л. Г. Мельник, учитель біології ФМЛ № 27 м. Харкова

Наочний довідник із біології допоможе учням систематизувати, конкретизувати та поглибити на

буті знання й уміння, а також навчитися працювати самостійно.
Структура та зміст посібника відповідають чинній програмі з біології для середніх загальноос
вітніх навчальних закладів. Навчальний матеріал згрупований за програмними темами й поданий
у наочній формі: у вигляді таблиць, схем, малюнків, які супроводжуються необхідними комен
тарями.
Змістовний ілюстративний матеріал довідника посилює сприйняття навчальної інформації, ак
тивізує її творче осмислення й сприяє більш глибокому засвоєнню знань.
Бєляєва Л. В.
Б43 Біология. 8—9 класи: Наочний довідник. — Київ, Харків: Веста, 2007. — 110 с.
Видання містить навчальний матеріал у вигляді таблиць, схем, малюнків за розділами шкільного курсу
біології 8—9 класів й укладене відповідно до чинної програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
Наочний довідник призначено для учнів, абітурієнтів і вчителів біології.

Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ
ÁªËߪÂÀ Ëþäìèëà Âîëîäèìèð³âíà
Á³îëîã³ÿ. 8—9 êëàñè
Íàî÷íèé äîâ³äíèê
Зав. редакцією М. Л. Іщук
Технічний редактор В. І. Труфен
Коректор О. Г. Неро

Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а.

Тел. (057) 7194865, тел./факс (057) 7195867.
Для листів: 61045 Харків, а/с 3355.
З питань реалізації: (0572) 582561.
www.ranok.com.ua

ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006.

61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А.

© Л. В. Бєляєва, 2007
© ТОВ «Веста», 2007
Зміст

8 клас

Організм людини як біологічна система

Тема 1. Клітина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Тема 2. Тканини організму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

Тема 1. Нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Тема 2. Соматична нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Тема 3. Вегетативна нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Тема 4. Ендокринна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Опорно-рухова система
Тема 1. Скелет людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Тема 2. М’язова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Кров і кровообіг
Тема 1. Кров . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Тема 2. Імунітет . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Дихання
Тема 1. Дихання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Тема 2. Газообмін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

Травлення і живлення
Тема 1. Травна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

Обмін речовин та енергії

Тема 1. Обмін речовин та енергії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Тема 2. Вітаміни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

Виділення
Тема 1. Виділення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

Шкіра
Тема 1. Будова і функції шкіри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60


9 клас

Сенсорні системи, або аналізатори

Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Тема 2. Слухова сенсорна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Тема 3. Зорова сенсорна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

Тема 1. Вища нервова діяльність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72
Тема 2. Мова і мислення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
Тема 4. Емоції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78

Розмноження та індивідуальний розвиток людини

Тема 1. Мітоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
Тема 2. Мейоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Тема 3. Гаметогенез . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Тема 4. Запліднення й вагітність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
Тема 5. Віковий розвиток людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

Вид Людина розумна — Homo sapiens

Тема 1. Походження людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90

Екологія людини
Тема 1. Екологія людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

Додатки

Довідкова інформація
Характеристика хімічних компонентів клітин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
Характеристика захворювань людини та їхня профілактика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Перша допомога при травмах та нещасних випадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

Теоретичний мінімум . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110


˜Š¥¢¥šŠ¶


§©œ™¦‹ ¥
¤·¡¦¡


¸£
š‹§¤§œ‹°¦™
ª¡ª«ž¥™

Тем а 1. К літина

šÌ½Ç»¹
ÃČËÁÆÁ

ÑÇÉÊËù
¾Æ½ÇÈĹÀŹËÁÐƹ
ʌËù ÉÁºÇÊÇÅÁ

ČÀÇÊÇŹ ŌËÇÎÇƽɌØ

»¹ÃÌÇÄØ ¼Ä¹½Ã¹
¾Æ½ÇÈĹÀ†

ŹËÁÐƹ
ʌËù

ؽ¾ÉϾ

ؽÉÇ

ؽ¾Éƹ

ÈÇɹ

ÃÇÅÈľÃÊ

œÇÄÕ½¿Œ
ؽ¾Éƹ

ǺÇÄÇÆù ÏÁËÇÈĹÀŹ

ÈĹÀŹËÁÐƹ

ŌÃÉÇËÉ̺ÇÐÃÁ ÃČËÁÆÆÁÂ
žźɹƹ
ϾÆËÉ

£ÄŒËÁƹ
¾ÌùɌÇˌ»
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
ŹËÁÐÆǘ
ʌËÃÁ
ŌËÇÎÇƽɌÂ
ČÀdž

À
ÈĹÀŹËÁÐÆǘ
žźɹÆÁ
ؽɹ
ÏÁ† ÊÇÅ
ÉÁºÇÊÇÅ
ÃÇÅÈľÃÊÌ
œÇÄÕ½¿Œ

ËÇÈĹÀÅÁ
Â
Çɼ¹Æǘ½Œ»
t
¾Æ½ÇÈĹÀ† Â
ÃČËÁÆÆǼÇ
ϾÆËÉÌ

 §É¼¹ÆŒÀÅ
Ä×½ÁÆÁ
ØÃ
ºŒÇÄǼŒÐƹ
ÊÁÊ˾Ź
 «¾ÀÁ
ÊÌйÊÆǘ
ÃČËÁÆÆǘ
˾ÇɌ˜


ÃČËÁƹ
t
¾Ä¾Å¾Æ˹Éƹ
ǽÁÆÁÏØ
¿Á»Ç¼Ç


ÃČËÁÆÁ
ɌÀÆÁÎ
Çɼ¹ÆŒÀŌ»
ÈǽŒºÆŒ
ʻǓ×
ºÌ½Ç»Ç×


ÉÇÀÅÆÇ¿¾ÆÆØ
ÃČËÁÆ
»Œ½ºÌ»¹“ËÕÊØ
ÑÄØÎÇÅ
ÈǽŒÄÌ
»ÁΌ½Æǘ
ÃČËÁÆÁ


º¹¼¹ËÇÃČËÁÆƌ
Çɼ¹ÆŒÀÅÁ
Ø»ÄØ×ËÕ
ÊǺÇ×
ÊÃĹ½ÆŒ
¹ÆʹźČ
ÃČËÁÆ
Ǻo“½Æ¹ÆŒ
»
όČÊƌ
ŒÆ˾¼†
ÉÇ»¹ÆŒ
ÊÁÊ˾ÅÁ
ËùÆÁÆ
Œ
Çɼ¹ÆŒ»
Ȍ½ÈÇÉؽÃÇ»¹ÆŒ
Œ
ÈÇ»oØÀ¹ÆŒ
Ō¿
ÊǺÇ×
Ō¿ÃČËÁÆÆÁÅÁ
¼ÌÅdž
ɹÄÕÆÁÅÁ
˹
ƾɻǻÁÅÁ
ÍÇÉŹÅÁ
ɾ¼ÌÄØό˜

®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
ÊËÉÌÃËÌÉÆÁÎ
¾Ä¾Å¾Æˌ»
ÃČËÁÆÁ

С тр уктур н и й
Б уд о ва Ф ун кц ії
елем ен т



ªËÉÌÃËÌÉƹ
t
žźɹƹ

»ÁÀƹй“
ÍÇÉÅÌ
ÃČËÁÆÁ


º¹Éo“Éƹ
Â
ɾ¼ÌÄØËÇɆ
ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
½»ÇÎ
ѹɌ»
ČȌ½Œ»
Œ
ºŒÄÌ»
¥Ç†
ƹ
t
Ȍ½ËÉÁÅ̓
Ê˹ČÊËÕ

¨Ä¹ÀŹËÁÐƹ

ľÃÌÄÁ
žźɹÆÆÁÎ
ČȌ½Œ»
ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ
À
½»ÇÎ

ΌŌÐÆǼÇ
ÊÃĹ½Ì
˹
ɾ†
žźɹƹ йÊËÁÆ
t
¼Œ½ÉÇÍǺÆǘ
˹
¼Œ½ÉÇ͌ÄÕÆǘ
œŒ½Édž
¼ÌÄד
»ÊŒ
ǺŌÆƌ
ÈÉÇϾ†
͌ÄÕƌ
½ŒÄØÆÃÁ
ÍÇÉÅÌ×ËÕ
»ÆÌËɌÑÆ×
Â
Àǻƌц
ÊÁ
»
ÃČËÁƌ
Æ×
ÈÇ»¾ÉÎÆ×
žźɹÆÁ
œŒ½ÉÇÍǺƌ
ÉÇÀ˹Ñdž


À¹ÎÁÊƹ
t
À¹»½ØÃÁ
ʻǘÅ

»¹ÆŒ
»Ê¾É¾½Áƌ
žźɹÆÁ
šŒÄÃÁ
ÉÇÀŌÒÌ×ËÕÊØ

»Ä¹ÊËÁ»ÇÊËØÅ
ÈĹÊËÁІ
ƹ
ÀǻƌÑƌÂ
Œ
»ÆÌËɌÑƌÂ
ÈÇ»¾ÉÎÆØÎ
¹ºÇ
ÈÉÇÆÁ†
ƌÊËÕ
ƹȌ»ÈÉÇÆÁÃƌÊËÕ


ÀÌ×ËÕ
žźɹÆÌ
¦¹
ÀǻƌÑƌÂ
ÈÇ»¾ÉÎƌ
žź†
À¹º¾ÀȾÐ̓
όČÊƌÊËÕ

ɹÆÁ
ÉÇÀ˹ÑÇ»Ì×ËÕÊØ
»Ì¼Ä¾»Ç½Á
ÒÇ
»ÁÃÇÆÌ×ËÕ

ÃČËÁÆÁ
ÉÇÄÕ
ɾϾÈËÇɌ»


ɾϾÈËÇÉƹ
t
ƹ
ÈÇ»¾ÉΆ
ƌ
žźɹÆÁ
ÉÇÀ˹Ñǻ̆
×ËÕÊØ
ɾϾÈËÇÉÁ

¥ŒÊËÁËÕ
Ìʌ
Çɼ¹Æǘ½Á
Â
À¹†
º¾ÀȾÐ̓
ÍÌÆÃόÇÆÌ»¹Æ†
ÆØ
˹
ŒÊÆÌ»¹ÆÆØ
ÃČËÁÆÁ

¯ÁËÇÈĹÀŹ ¦¹ÈŒ»ÉŒ½Ã¹
ɾÐÇ»Áƹ
ÒÇ
À¹ÈÇ»Æד
ÃČËÁÆÌ ØÃ
“½ÁÆǼÇ
όÄǼÇ
¨Œ½ËÉÁ†
Å̓
ÍÇÉÅÌ
ÃČËÁÆÁ
š¾É¾

ÌйÊËÕ
»
ǺŌÆÆÁÎ
ÈÉÇϾʹÎ

ÃČËÁÆÁ

¸½ÉÇ
¬Ë»Çɾƾ
½»ÇŹ
žźɹƹÅÁ
t
ÀǻƌÑÆÕÇ×
˹

»ÆÌËɌÑÆÕÇ×
 Ç»ÆŒÑÆØ
ǺÇÄÇÆù
Ź“
ÈÇÉÁ

оɾØÌ
»Œ½ºÌ»¹“ËÕÊØ
ؽ¾ÉÆdžÏÁËÇÈĹÀŹËÁІ ¥ŒÊËÁËÕ
¼¾Æ¾ËÁÐÆÌ
ŒÆÍÇɆ
ÆÁÂ
ǺŌÆ
¨ÇÉÇ¿ÆÁƹ
»ÆÌËɌÑÆÕǘ
À¹Èǻƾ† Źό×
ɾ¼ÌÄד
ÊÁÆ˾À
ºŒÄ†
ƹ
ùɌÇÈĹÀÅÇ×
ŌÊËÁËÕ
ÎÉÇŹËÁÆ
Œ
ؽ¾ÉÏØ
ù
˹
ǺŌÆ
ɾÐÇ»ÁÆ
º¾É¾

¸½¾ÉϾ
Ź“
ÃÌÄØÊËÌ
ÍÇÉÅÌ
ÊÁÆ˾À̓
©¦£
Œ
º¾É¾
ÌйÊËÕ
Ì
ÈÉÇϾʹÎ
ʾÃɾό˜
ÌйÊËÕ
Ì
ÊÁÆ˾ÀŒ
ºŒÄù
®ÉÇŹËÁÆ
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ

À
¦£
˹
ÈÇ»oØÀ¹ÆÁÎ
ŒÀ
ƾ×
ÊȾÏÁ͌ÐÆÁÎ
ºŒÄÌ»

«¾Å¹

£ÄŒËÁƹ 
 Çàê³í÷åííÿ òàáëèö³

С тр уктур н и й
Б уд о ва Ф ун кц ії
елем ен т
žÆ½ÇÈĹÀŹËÁÐƹ

¬Ë»Çɾƹ
ÊÁÊ˾ÅÇ×
žźɹÆÆÁÎ
ËÉ̺ÇÐÇÃ

ʌËù
žª

Œ
ùƹČ»
ÒÇ
À¹ÈÇ»Æ××ËÕ
ÃČËÁÆÌ
¦¹
ÈÇ»¾ÉΆ

¬Ð¹ÊËÕ
»
ǺŌÆÆÁÎ
ÈÉdž
ƌ
žª
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
ÉÁºÇÊÇÅÁ
 ¹Ä¾¿ÆÇ
»Œ½
ƹػ†
ϾʹÎ
ÉÇÀÈǽŒÄ
ɾÐÇ»ÁÆ

ÆÇÊˌ
ÉÁºÇÊÇÅ
ÉÇÀɌÀÆØ×ËÕ
¼Ä¹½¾ÆÕÃÌ
º¾À
ÉÁºÇ†
Ì
ÃČËÁƌ
˹
ÊÁÆ˾ÀŒ
ºŒÄÌ»
ÊÇÅ

Œ
ÑÇÉÊËÃÌ
À
ÉÁºÇÊÇŹÅÁ

¾Æ½ÇÈĹÀŹËÁÐÆÌ

ʌËÃÌ

¥¹×ËÕ
Ç»¹ÄÕÆÌ
ÍÇÉÅÌ
¬Ë»Çɾƌ
½»ÇŹ
žźɹ†
¥ŒËÇÎÇƽɌ˜
ƹÅÁ
t
ÀǻƌÑÆÕÇ×
˹
»ÆÌËɌÑÆÕÇ×
›ÆÌËɌц
ÆØ
žźɹƹ
Ź“
»ÁÉÇÊËÁ
t
ÃÉÁÊËÁ
¦¹
ÈÇ»¾ÉΆ žÆ¾É¼¾ËÁÐÆÁÂ
ǺŌÆ
ÊÁƆ
ƌ
ÃÉÁÊË
»Œ½ºÌ»¹×ËÕÊØ
ÇÃÁÊÆdž»Œ½Æǻƌ
ɾ¹Ãό˜
˾™«­
Â
ÊÁÆ˾À̓ËÕÊØ
¹½¾ÆÇÀÁÆËÉÁÍÇÊ͹Ë
™«­

¥¹†
×ËÕ
»Ä¹ÊÆÌ
¦£
£ÇÅÈľÃÊ


œÇÄÕ½¿Œ

ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
ŒÀ
ÊÁÊ˾ÅÁ
žźɹÆÆÁÎ
ÏÁÊ˾ÉÆ
˹
¦¹ÃÇÈÁоÆÆØ
»Á»¾½¾ÆÆØ

ŌÎÌÉό»
ÊÈÇÄÌоÆÁÎ
ùƹĹÅÁ
ž¨ª
©ÇÀ˹Ñdž ˹
Ⱦɾ˻ÇɾÆÆØ
ÈÉǽÌÃˌ»

»¹ÆÁÂ
ºŒÄØ
ؽɹ
ÃČËÁÆÁ ǺŌÆÌ
ÃČËÁÆÁ

¤ŒÀÇÊÇÅÁ
£ÌÄØÊˌ
йÊËÁÆÃÁ
ÌË»Çɾƌ
ǽƌ“×
À¹ÅÃƾÆÇ×
¨¾É¾ÉǺù
ɾÐÇ»ÁÆ
ÒÇ

žźɹÆÇ×
¥ŒÊËØËÕ
;ÉžÆËÁ
À½¹Ëƌ
ÉÇÀҾȆ ƹ½ÎǽØËÕ
Ì
ÃČËÁÆÌ
Œ
ÈÉdž
Ä×»¹ËÁ
Çɼ¹ÆŒÐƌ
ɾÐÇ»ÁÆÁ ½ÌÃˌ»
˜˜
ǺŌÆÌ

©ÁºÇÊÇÅÁ
ÉŒºÆŒ
ÇÃÉ̼Č
Çɼ¹Æǘ½Á
ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ
À
½»ÇÎ

Ê̺ǽÁÆÁÏÕ
t
»¾ÄÁÃǘ
˹
ŹÄǘ
ªÃĹ½¹×ËÕÊØ

ªÁÆ˾À
ºŒÄù
À
ºŒÄù
˹
©¦£
­ÇÉÅÌ×ËÕÊØ
»
ؽɌ
©ÇÀ˹Ñǻ̆
×ËÕÊØ
ƹ
ÈÇ»¾ÉÎƌ
¾Æ½ÇÈĹÀŹËÁÐÆǘ
ʌËÃÁ

£ÄŒËÁÆÆÁÂ
ϾÆËÉ

ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
½»ÇÎ
Œ
ºŒÄÕѾ
ϾÆËɌÇľÂ
©ÇÀ˹† ¬Ð¹ÊËÕ
Ì
ÈÉÇϾʌ
ÈǽŒÄÌ

ÑÇ»¹ÆÁÂ
ÈǺÄÁÀÌ
ؽɹ ÃČËÁÆÁ

¦¹ÃÇÈÁÐÌ×ËÕÊØ
ØÃ
À¹È¹Êƌ

£ÄŒËÁÆƌ


›Ì¼Ä¾»Ç½Á
¿ÁÉÁ
ºŒÄÃÁ ɾÐÇ»ÁÆÁ
º¾ÉÌËÕ
ÌйÊËÕ
»
Ǻ†
»ÃÄ×оÆÆØ
Ōƌ
ɾÐÇ»ÁÆ
ÃČËÁÆÁ

 §É¼¹ÆŒÀÅ
Ä×½ÁÆÁ
ØÃ
ºŒÇÄǼŒÐƹ
ÊÁÊ˾Ź
Тем а 2. Тканини ор ганізм у
«Ã¹ÆÁƹ
t
Ͼ
ÊÁÊ˾Ź
ÃȆ ÊȌÄÕƾ
ÈÇÎǽ¿¾ÆÆØ
ºÌ½Ç»Ì
Â
ÊȾ†
ËÁÆ
Œ
ƾÃČËÁÆÆÁÎ
ÊËÉÌÃËÌÉ
Ō¿† ό¹ÄŒÀÇ»¹ÆŒ
½ÄØ
»ÁÃÇƹÆÆØ
Ⱦ»ÆÁÎ

ÃČËÁÆÆǘ
ɾÐÇ»ÁÆÁ

ÒÇ
Ź×ËÕ
ÍÌÆÃόÂ

žÈŒË¾ÄŒ¹ÄÕƌ
ËùÆÁÆÁ

žÈŒË¾ÄŒÂ
Ø»Äؓ
ÊǺÇ×
ѹÉ
ÃȆ ƌ
ÃČËÁÆÁ
ÈÉÁÄؼ¹×ËÕ
½Ç
º¹À¹ÄÕÆǘ

ËÁÆ
ÒÇ
ҌÄÕÆÇ
ÈÉÁÄؼ¹×ËÕ
ǽƹ
žźɹÆÁ
£ÄŒËÁÆÁ
ÒÇ
ÂǼÇ
ÊÃņ
½Ç
ǽÆǘ
©ÇÀɌÀÆØ×ËÕ
ǽÆÇѹÉdž ½¹×ËÕ
ÅÇ¿ÌËÕ
ŹËÁ
ɌÀÆÌ
ÍÇÉÅÌ

»ÁÂ
Œ
º¹¼¹ËÇѹÉÇ»ÁÂ
¾ÈŒË¾ÄŒÂ
›
ǽ† ¬
º¹¼¹ËÇѹÉÇ»ÇÅÌ
¾ÈŒË¾ÄŒ˜
ÃČËÁÆÁ

ÆÇѹÉÇ»ÇÅÌ
¾ÈŒË¾ÄŒ˜
Ìʌ
¾ÈŒË¾ÄŒ¹ÄՆ ÉÇÀ˹ÑÇ»Ì×ËÕÊØ
»
ÌÄÕù
ѹɌ»

®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
¾ÈŒË¾ÄŒ¹ÄÕÆǘ
ËùÆÁÆÁ

Ти п еп ітелію Х ар актер и сти ка

О д н о ш ар о ви й

›ÁÊ˾Äؓ
ÈÇ»¾ÉÎÆ×
ʾÉÇÀÆÁÎ
ǺÇÄÇÆÇÃ
Çоɾ»ÁÆÁ
Èľ»†
¨ÄÇÊÃÁ ÉÁ
ȾÉÁùɽ¹
°¾É¾À
ÆÕǼÇ
»Œ½ºÌ»¹×ËÕÊØ
ǺŌÆƌ
ÈÉÇϾ†
ÊÁ
Ō¿
Ɍ½ÁÆÇ×
Œ
ÃÉÇ»o×

›ÁÊ˾Äؓ
ùƹÄÕό
ÆÁÉÇÃ
»Á»Œ½ÆŒ
ÈÉÇËÇÃÁ
À¹ÄÇÀ
Œ
½ÉŒºÆŒ

£ÌºŒÐÆÁ ºÉÇÆÎÁ
 ¹º¾ÀȾÐ̓
»Á½ŒÄ¾ÆÆØ
ʾÃɾˌ»
Œ
»Á»¾½¾ÆÆØ
ÈÉdž
½ÌÃˌ»
ÉÇÀȹ½Ì

 ¹ÄÇÀÁÊËÁ ¥¹“
À½¹ËƌÊËÕ
»Á½ŒÄØËÁ
ɾÐÇ»ÁÆÁ
t
ʾÃɾËÁ

Б агато ш ар о ви й

›ÁÊ˾Äؓ
ÉǼŒ»ÃÌ
Çù
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ
ÉÇ˹
Œ
ÊËɹ»ÇÎǽÌ
Èdž

¨ÄÇÊÃÁÂ
»¾ÉÎÆ×
ÑÌÉÁ
›ÁÃÇÆ̓
À¹ÎÁÊÆÌ
ÍÌÆÃό×

›ÁÊ˾Äؓ
ÊÄÁÆƌ
À¹ÄÇÀÁ
š¾É¾
ÌйÊËÕ
Ì
ʾÃɾËÇÉƌÂ
ÍÌƆ
£ÌºŒÐÆÁÂ
Ãό˜

›ÁÊ˾Äؓ
½ÁιÄÕƌ
ÑÄØÎÁ
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ
ŹËÃÇ»ÁÎ
ËÉ̺

Œ
ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»ÁÂ
ùƹÄ
 ¹º¾ÀȾÐ̓
ȾɾÊÌ»¹ÆÆØ
йÊËÁ†
›ŒÂйÊËÁÂ
ÆÇÃ
Ì
Ⱦ»ÆÇÅÌ
ƹÈÉØÅÃÌ
Â
ȾɾÑÃǽ¿¹“
ÈÉÇÆÁÃƾÆÆ×

ÐÌ¿ÇɌ½ÆÁÎ
Ǻo“Ãˌ»

«¾Å¹

«Ã¹ÆÁÆÁ
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ 
 ¥oØÀÇ»Œ
ËùÆÁÆÁ

¬ÊŒ
ËÁÈÁ
ÅoØÀǻǘ
ËùÆÁÆÁ
Ì˻dž ËÁÈÇÅ
ºÌ½Ç»Á
ÅoØÀÇ»ÁÎ
»ÇÄÇÃÇÆ

É××ËÕÊØ
À
žÀǽ¾ÉÅÁ
Œ
ÊÃĹ½¹×ËՆ ÉÇÀɌÀÆØ×ËÕ
ƾÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆŒ
ÈÇÊÅ̆
ÊØ
ÀŒ
ÊȾό¹ÄŒÀÇ»¹ÆÁÎ
ÃČËÁÆ
˹
»Ç† ¼Ç»¹ÆŒ
ÊþľËƌ
˹
ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆŒ
ʾɆ
ÄÇÃÇÆ
À½¹ËÆÁÎ
½Ç
ÊÃÇÉÇоÆÆØ
 ¹
Ͼ»Œ
ÅoØÀÁ

®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
ÅoØÀǻǘ
ËùÆÁÆÁ

Ти п м ’язо во ї ткан и н и Х ар актер и сти ка, ф ун кц ії

¬Ë»Çɾƹ
»¾É¾Ë¾ÆÇÈǽŒºÆÁÅÁ
ÃČËÁƹÅÁ
ØÌ
À½¹Ëƌ
½Ç
ÉÁˆ
ŌÐÆǼÇ
ÈÇ»ŒÄÕÆǼÇ
ÊÃÇÉÇоÆÆØ
©ÇºÇ˹
ƾÈÇÊÅ̼ǻ¹Æǘ
ÅÌʆ
¦¾ÈÇÊÅ̆
ÃÌĹËÌÉÁ
ɾ¼ÌÄדËÕÊØ
»¾¼¾Ë¹ËÁ»ÆÇ×
ƾɻǻÇ×
ÊÁÊ˾ÅÇ×

¼Ç»¹Æ¹
ªÃĹ½¹“
ÅoØÀÁ
»ÆÌËɌÑƌÎ
Çɼ¹ÆŒ»
»ÁÊ˾Äؓ
ÊˌÆÃÁ
ÃÁѾІ
ÆÁÃÌ
ÃÉÇ»ÇÆÇÊÆÁÎ
Œ
ČÅ͹ËÁÐÆÁÎ
Ê̽ÁÆ
¬Ë»Çɾƹ
ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÅÁ
ÅoØÀÇ»ÁÅÁ
ÃČËÁƹÅÁ
ÒÇ
À¹
½Ç†
ÈÇÅǼÇ×
»Ê˹»ÆÁÎ
½ÁÊÌ»
ÈǓ½ÆÌ×ËÕÊØ
»
ÅoØÀÇ»Œ
ÃÇÅÈľÃÊÁ

¨ÇÊÅ̼ǻ¹†
«¹Ã¹
ÊÁÊ˾Ź
ÈǓ½Æ¹ÆÆØ
À¹º¾ÀȾÐ̓
ÊÃÇÉÇоÆÆØ
ŌÇùɽ¹
ØÃ

ƹ
ʾÉϾ»¹
ǽÆǼÇ
όÄǼÇ

­ÇÉÅ̓
ŌÇùɽ
¬Ë»Çɾƹ
ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÅÁ
ÅoØÀÇ»ÁÅÁ
»ÇÄÇÃƹÅÁ
 ½¹Ëƹ
½Ç

¨ÇÊÅ̼ǻ¹† ˾˹ƌÐÆǼÇ
ÊÃÇÉÇоÆÆØ
ªÃÇÉÇÐ̓ËÕÊØ
½Ç»ŒÄÕÆÇ
Ì
»Œ½ÈÇ»Œ½Õ

ƹ
Êþľˆ ƹ
ŒÅÈÌÄÕÊÁ
ÒÇ
ƹ½ÎǽØËÕ
ŒÀ
ÅÇÀÃÌ

ƹ ¬Ë»ÇÉד
ÊþľËƌ
ÅoØÀÁ
ÅoØÀÁ
ÉÇ˹
¼ÄÇËÃÁ
йÊËÃÇ»Ç
ÊËɹ†
»ÇÎǽÌ
˹
ή

¦¾É»Ç»¹
ËùÆÁƹ

¦¾É»Ç»¹
ËùÆÁƹ
“
ÊËÉÌÃËÌɆ ÈÉǻǽÁËÁ
ƾɻǻÁÂ
ŒÅÈÌÄÕÊ
­ÌƆ

ÆÁÅ
ÃÇÅÈÇƾÆËÇÅ
ƾɻǻǘ
ÊÁÊ˾† Ãό“×
ƾɻǻǘ
ËùÆÁÆÁ
“
À½ŒÂÊƾƆ
ÅÁ
ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
ƾɻǻÁÎ
ƾÂÉdž ÆØ
»À¹“ÅÇÀ»oØÀÌ»
ËùÆÁÆ
Œ
Çɼ¹ÆŒ»

ÆÁ

Œ
¼ÄŒ¹ÄÕÆÁÎ
ƾÂÉǼČØ

ÃČËÁÆ
˹
À»oØÀÃÌ
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
À
ƹ»ÃÇÄÁÑƌÅ

¦¾ÂÉÇÆÁ
Ź×ËÕ
ÊȾÏÁ͌ÐÆÌ
»Ä¹Ê† ʾɾ½Ç»ÁÒ¾Å
ËÁ»ŒÊËÕ
t
ÀºÌ½ÄÁ»ŒÊËÕ
Œ
»Ä¹ÊËÁ»ŒÊËÕ

®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
ƾɻǻǘ
ËùÆÁÆÁ
Елем ен т н ер во во ї ткан и н и Х ар актер и сти ка, ф ун кц ії
¥¹“
ˌÄÇ
˹
»Œ½ÉÇÊËÃÁ
t
½¾Æ½ÉÁËÁ
Â
¹ÃÊÇÆ
¾Æ½ÉÁËÁ
ÃÇÉÇËÌ
ÊÁÄՆ
¦¾ÂÉÇÆ
ÆÇ
ÉÇÀ¼¹ÄÌ¿¾ÆŒ
Ⱦɾ½¹×ËÕ
ƾɻǻÁÂ
ŒÅÈÌÄÕÊ
»Œ½
ŒÆÑÁÎ
ƾÂÉÇƌ»

™ÃÊÇÆ
t
½Ç»¼ÁÂ
»Œ½ÉÇÊËÇÃ
ƾ
ÉÇÀ¼¹Ä̿̓ËÕÊØ
Ⱦɾ½¹“
ƾɻǻÁÂ
ŒÅ†
ÈÌÄÕÊ
»Œ½
ƾÂÉÇƹ
ŒÆÑÁÅ
ƾɻǻÁÅ
ÃČËÁƹÅ
¥¹“
ؽÉÇ
Â
ƹºŒÉ
Çɼ¹†
Æǘ½Œ»
ιɹÃ˾ÉÆÁÂ
½ÄØ
¾ÌùɌÇËÁÐÆÁÎ
ÃČËÁÆ
­ÌÆÃόØ
t
ÈÉÇ»¾†
½¾ÆÆØ
ÀºÌ½¿¾ÆÆØ
»
ƾɻǻŒÂ
ÊÁÊ˾Ō
 ¹ÈÇ»Æ××ËÕ
ÈÉÇŌ¿ÃÁ
Ō¿
ƾÂÉÇƹÅÁ

œÄŒ¹ÄÕƌ
ÃČËÁÆÁ §ËÇÐÌ×ËÕ
ƾÂÉÇÆÁ
Â
»ÁÃÇÆÌ×ËÕ
¿Á»ÁÄÕÆÌ
ÇÈÇÉÆÌ
À¹ÎÁÊÆÌ
˹
ʾÃɾ†
ËÇÉÆÌ
ÍÌÆÃό˜

 §É¼¹ÆŒÀÅ
Ä×½ÁÆÁ
ØÃ
ºŒÇÄǼŒÐƹ
ÊÁÊ˾Ź
 Сполучна тканина

Сполучна тканина утворена човини. Переважно виконує тро-

структурними клітинами й вели­ фічну, механічну та пластичну
кою кількістю міжклітинної ре­ функції.

Характеристика сполучної тканини

Тканина Характеристика Функції

Складається з клітин — хон­

дроцитів, оточених великою
кількістю міжклітинної речо­
вини. Залежно від будови між­
Хрящова Формує хрящі організму
клітинної речовини розріз­
няють гіалінову, еластичну
й колагеноволокнисту хря­
щові тканини
Утворюється з клітин і між­
клітинної речовини, яка скла­
дається з волокон і основної
речовини, що містить неор­
ганічні солі (солі Кальцію).
Кісткова Органічна речовина кістки — Формує кістки організму
осеїн — надає кістці пруж­
ності та гнучкості. У кістковій
тканині наявні три види клі­
тин: остеобласти, остеоцити
й остеокласти

Є місцем накопичення за­

Складається із жирових клі­
пасних поживних речовин.
тин — ліпоцитів, що містять
У жировій тканині актив­
Жирова краплини жиру. Утворює під­
но йдуть процеси обміну
шкірний жировий шар, саль­
речовин: утворення жирів
ник тощо
і вуглеводів

Кров складається з рідкої між­

Виконує транспортну, ди­
клітинної речовини — плаз­
хальну, захисну, терморе­
ми — та формених елементів
гуляторну, гомеостатичну
крові — еритроцитів, лейко­
й регуляторну функції
Кров цитів і тромбоцитів
і лімфа
Лімфа — прозора рідина, за
Забезпечує обмінну функ­
хімічним складом подібна до
цію й імунітет
плазми крові

Тема 2. Тканини організму 11

11
¦ž¢©§œ¬¥§©™¤µ¦™
©žœ¬¤¸¯‹¸

­‹ ‹§¤§œ‹°¦¡®
­¬¦£¯‹¢

Тем а 1. Н ервова систем а

šÌ½Ç»¹

ªËÉÌÃËÌɹ


ϾÆËɹÄÕÆǘ
ƾɻǻǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ ƾɻǻǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ
Ä×½ÁÆÁ

»¾ÄÁÃÁÂ
Н ер во ва си стем а
ÅÇÀÇÃ
ÈÉÇŌ¿ÆÁÂ

ÅÇÀÇÃ
ʾɾ½ÆŒÂ

ŌÊË ÅÇÀÇÃ
¯¾ÆËɹÄÕƹ ¨¾ÉÁ;ɌÂƹ
½Ç»¼¹ÊËÁÂ
ÅÇÀÇÐÇÃ
ÅÇÀÇÃ

ÑÁÂÆÁÂ

œÇÄÇ»ÆÁÂ
ªÈÁÆÆÁÂ

»Œ½½ŒÄ ªÇŹËÁÐƹ
ÅÇÀÇÃ
ÅÇÀÇÃ

›¾¼¾Ë¹ËÁ»Æ¹

¼É̽ÆÁÂ

»Œ½½ŒÄ
ÊÈÁÆÆÁÂ
ªÁÅȹËÁÐÆÁÂ

¨¹É¹ÊÁÅȹËÁÐÆÁÂ

ÅÇÀÇà »Œ½½ŒÄ »Œ½½ŒÄ

ÈÇȾɾÃÇ»ÁÂ
­ÌÆÃό˜
ƾɻǻǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ
»Œ½½ŒÄ


Ǻo“½Æ̓
Çɼ¹ÆŒÀÅ
»
ǽƾ
όľ


ɾ¼ÌÄד
ÉǺÇËÌ
Çɼ¹ÆŒ»
Œ
ÊÁÊ˾Å


Ȍ½ËÉÁÅ̓
Ê˹ČÊËÕ
»ÆÌËɌÑÆÕǼÇ
ʾɾ½Ç†
ÃÉÁ¿Ç»ÁÂ

»ÁÒ¹
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
»Œ½½ŒÄ 

À½ŒÂÊÆד
À»oØÀÇÃ
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
ŒÀ
ÀǻƌÑƌÅ

ʾɾ½Ç»ÁÒ¾Å
Œ
À¹º¾ÀȾÐ̓
¹½¹È˹ό×
»
ŌƆ
ÄÁ»ÁÎ
ÌÅÇ»¹Î


»ÁÀƹй“
ÈÊÁΌÐÆÌ
½ŒØÄÕƌÊËÕ
ŒÆ½Á»Œ½¹

 ¦¾ÂÉǼÌÅÇɹÄÕƹ
ɾ¼ÌÄØόØ
͌ÀŒÇÄǼŒÐÆÁÎ
ÍÌÆÃόÂ
 ªÈÁÆÆÁÂ
ÅÇÀÇÃ

ªÈÁÆÆÁÂ
ÅÇÀÇÃ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
½Ç»¼¹ÊËǼÇ
ÅÇÀÃÌ
Â
½ÇÊؼ¹“
ÃÉÁ¿Ç†

Ì
Îɾº¾ËÆÇÅÌ
ùƹČ
Ź“
»Á¼Äؽ
»Ç¼Ç
»Œ½½ŒÄÌ
ÎɾºË¹
ÊÈÄ×Ò¾ÆǼÇ
ËØ¿¹
ƒ
ÈÉǽǻ¿¾ÆÆØÅ

ªËÉÌÃËÌɹ
ÊÈÁÆÆǼÇ
ÅÇÀÃÌ

О б о ло н ки сп и н н о го м озку

Çîâí³øíÿ òâåðäà

îáîëîíêà
t
»ÁÊ˾Äؓ
»Æ̈
ɌÑÆ×
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ
Îɾº¾ËÆǼÇ
ùƹÄÌ
Ñåðåäíÿ
ïàâóòèííà

îáîëîíêà
t
ÈÉÁÄؼ¹“
½Ç

Ë»¾É½Ç˜
ǺÇÄÇÆÃÁ
Ź“
ƾɻǻŒ
»ÇÄÇÃƹ
˹
Ê̆
½ÁÆÁ
»ÆÌËɌÑÆØ
Âíóòð³øíÿ
ì’ÿêà, àáî ñóäèííà

îáîëîíêà
t

ÀÉÇҾƹ
ÀŒ
ÊÈÁÆÆÁÅ
ÅÇÀÃÇÅ
ŌÊËÁËÕ
ÃÉÇ»ÇÆÇÊƌ

Ê̽ÁÆÁ
ʾɾ½ÆØ
ÀǻƌÑÆØ

Б уд о ва сп и н н о го м озку Á³ëà ðå÷îâèíà

t

ÌË»Çɾƹ
¹ÃÊÇƹÅÁ
ƾɻǻÁÎ
ÃČËÁÆ
ÌÃÉÁËÁ†
ºŒÄ¹
ɾÐÇ»Áƹ
ÅÁ
Ō“ÄŒÆÇÅ
t
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹
ƹ»ÃÇÄÇ
ʌÉǘ
ɾÐÇ»ÁÆÁ
t

ƾɻǻŒ
»ÇÄÇÃƹ
ÍÇÉÅÌ×ËÕ
ÈÉÇ»Œ½ÆŒ
ÑÄ؆
ÎÁ
»ÁÊΌ½ÆŒ
˹
ÆÁÀΌ½ÆŒ

ÒÇ
ľ¿¹ËÕ
ÌÀ½Ç»¿

ÊÈÁÆÆǼÇ
ÅÇÀÃÌ
t

ÈÉÇ»Œ½ÆŒ
ÑÄØÎÁ
Ào“½ÆÌ×ËÕ
ÊÈÁÆÆÁÂ
ÅÇÀÇÃ

ŒÀ
¼ÇÄÇ»ÆÁÅ
Œ
ʾ¼Å¾ÆËÁ
ÊÈÁÆÆǼÇ
ÅÇÀÃÌ
Ō¿

ÊǺÇ×
ѳðà ðå÷îâèíà
t

ÌË»Çɾƹ
ÊÃÌÈоÆÆØÅ
ˌÄ
Œ
½¾Æ½ÉÁˌ»
ƾɻdž
ʌɹ
ɾÐÇ»Áƹ »ÁÎ
ÃČËÁÆ
ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»ÁÂ
t

ÍÇÉÅ̓
½»¹
Ⱦɾ½ÆŒ
ÉǼÁ
Ⱦɾ½ÆŒ
ÃÇɌÆό
t

Ã¹Æ¹Ä ÉÌÎÇ»Œ
ƾɻÁ

Œ
½»¹
À¹½ÆŒ
ÉǼÁ
À¹½ÆŒ
ÃÇɌƆ
ό
t
ÐÌËÄÁ»Œ
ƾɻÁ

Ñïèííîìîçêîâèé êàíàë
t
ŌÊËÁËÕ
»Ê˹»ÆŒ
ƾÂÉÇÆÁ
t
À¹ÈǻƾÆÁÂ
ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»Ç×
Ɍ½ÁÆÇ×
t
»ÁÃÇÆ̓
¿Á»ÁÄÕÆÌ
ÍÌÆÃό×

­ÌÆÃό˜
ÊÈÁÆÆǼÇ
ÅÇÀÃÌ


ɾÍľÃËÇÉƹ
t
À¹º¾ÀȾоÆÆØ
ÉÌΌ»
Œ
ɾ¼ÌÄØόØ
ÉǺÇËÁ
»ÆÌËɌÑƌÎ
Çɼ¹ÆŒ»


ÈÉÇ»Œ½Æ¹
t
ÈÉÇ»¾½¾ÆÆØ
ƾɻǻÁÎ
ŒÅÈÌÄÕʌ»
ÈÉÇ»Œ½ÆÁÅÁ
ÑÄØιÅÁ
»
ÆÁÀΌ½ÆÇÅÌ
Œ
»ÁÊΌ½ÆÇÅÌ

ƹÈÉØÅÃÌ
À¹º¾ÀȾоÆÆØ
ŒÆ˾¼É¹ÏŒ˜
½ŒØÄÕÆÇÊˌ
ƾɻǻǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ

«¾Å¹

¦¾É»Ç»¹
ÊÁÊ˾Ź 
 Головний мозок

Головний мозок розташований через великий потиличний отвір зі

у порожнині черепа, сполучається спинним мозком.

Відділи головного мозку

Головний мозок

Стовбур Кінцевий мозок Мозочок

Довгастий мозок Великі півкулі

Міст Кора великих півкуль
Середній мозок
Проміжний мозок

Будова головного мозку

мозолисте тіло череп обо­лонки
мозку

кора
великих
півкуль

склепіння
мозку

таламус

порожнина
III шлуночка

гіпоталамус

гіпофіз
мозочок
середній мозок
міст ніжки
мозочка
довгастий
мозок I шийний
спинний хребець
мозок

14 Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

14
 Відділ
Характеристика, функції
головного мозку
Є продовженням спинного мозку. Сіра речовина міститься всередині й формує
ядра черепно-мозкових нервів (IX—XII пари).
Біла речовина вкриває сіру ззовні.
Довгастий Функції:
мозок — рефлекторна — сіра речовина містить нервові центри рефлексів (дихаль­
ний, серцево-судинний, жування, ковтання, моргання, кашлю, чхання, блю­
вання);
— провідникова — біла речовина формує висхідні та низхідні провідні шляхи
Розташований перед довгастим мозком. Сіра речовина формує ядра черепно-
Вароліїв міст мозкових нервів (V—VIII пари, трійчастий, відвідний, лицьовий і слуховий
нерви)
Розташований за довгастим мозком. Складається з двох півкуль. Півкулі вкриті
сірою речовиною, що формує кору зі звивинами. Має три пари ніжок (нижні,
верх­ні та середні), що з’єднують мозочок із довгастим мозком, Варолієвим мос­
том і середнім мозком.
Мозочок
Функції:
— безумовно-рефлекторне регулювання координації рухів;
— регуляція м’язового тонусу;
— підтримання рівноваги та пози тіла
Розташований перед Варолієвим мостом. Складається з чотиригорбикового тіла
й ніжок мозку. Верхня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує інформацію
від зорового аналізатора та м’язів голови. Нижня пара бугрів чотиригорбикового
тіла одержує імпульси від слухового аналізатора та м’язів голови. Сіра речовина
утворює ядра III і IV пари черепно-мозкових нервів
Середній мозок
Функції:
— провідникова — через середній мозок проходять низхідні та висхідні нервові
шляхи головного мозку;
— рефлекторна — у середньому мозку розташовані центри рефлекторного регу­
лювання м’язового тонусу та пози, а також центри сенсорних систем
Розташований під великими півкулями. Складається з таламуса (зорові бугри)
і гіпоталамуса (підбугорна зона).
Проміжний Функції:
мозок — таламус бере участь у регуляції психічної діяльності, змін сну й активності;
— гіпоталамус регулює обмін речовин і бере участь у підтримуванні гомеостазу
організму
Існує в довгастому, середньому та проміжному мозку. Складається з нейронів,
що утворюють густу мережу.
Функції:
Ретикулярна
— об’єднує (інтегрує) діяльність відділів мозку;
формація
— містить центри регуляції серцево-судинної системи, дихання, центри діяль­
ності травного тракту;
— бере участь у регуляції сенсорних систем
Сукупність відділів кори кінцевого мозку (давньої та старої кори) і підкіркових
структур.
Лімбічна
Функції:
система
— бере участь в емоційній та інстинктивній поведінці;
— підтримує сталість внутрішнього середовища організму

Тема 1. Нервова система 15

15
 ›¾ÄÁÃÁÂ
ÅÇÀÇÃ
ÌÆϾ»ÁÂ
ÅÇÀÇÃ

›¾ÄÁÃÁÂ
ÅÇÀÇÃ
ÌË»ÇɾÆÁÂ
½»Ç† ŒÀ
ʌÉǘ
ɾÐÇ»ÁÆÁ
 
͌ÄǼ¾Æ¾ËÁÐÆdž

Ź
Ȍ»ÃÌÄØÅÁ
˹
ÅÇÀÇÄÁÊËÁÅ
ˌ† ¼Ç
ÈǼÄؽÌ
»
ÃÇɌ
»Á½ŒÄØ×ËÕ
ÆÇ»Ì

ÄÇÅ
ÒÇ
Ào“½Æ̓
˜Î
Ō¿
ÊǺÇ×
¨Œ»† ÃÇÉÌ
ºŒÄÕѹ
йÊËÁƹ

½¹»Æ×
Ê˹†
ÃÌČ
ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ
À
Ȍ½ÃŒÉÃÇ»ÁÎ
ÉÌ
˹
ÈÉÇŌ¿ÆÌ
£Çɹ
Ź“
ÍÌÆÃόdž
»ÌÀČ»
ºŒÄǘ
ɾÐÇ»ÁÆÁ
 Ç»ÆŒ
Ȍ»† ƹÄÕƌ
ÀÇÆÁ
ʾÆÊÇÉÆÌ
ÉÌÎÇ»Ì
¹Êdž
ÃÌČ
»ÃÉÁˌ
ÃÇÉÇ×
ÒÇ
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
ό¹ËÁ»ÆÌ

Č»¹

Èɹ»¹

Ȍ»ÃÌÄØ ÈŒ»ÃÌÄØ

ÈÇÀ½Ç»¿ÆØ
ҌÄÁƹ

ªËÉÌÃËÌɹ
Ȍ»ÃÌÄÕ

t
ÌË»Çɾƹ
ʌÉÇ×
ɾÐÇ»ÁÆÇ×
ˌĹÅÁ
ƾÂÉÇƌ»

t
»ÃÉÁ»¹“
Ȍ»ÃÌČ
Àǻƌ
£Çɹ
Ȍ»ÃÌÄÕ
t
Ź“
ÆÁÀÃÌ
ÍÌÆÃόÇƹÄÕÆÁÎ
ÀÇÆ
t
ÍÇÉÅ̓
ÐÁÊľÆƌ
ºÇÉÇÀÆÁ
˹
À»Á»ÁÆÁ
t
ÌË»Çɾƹ
ºŒÄÇ×
ɾÐÇ»ÁÆÇ×
¨Œ½ÃŒÉù
t
ŌÊËÁËÕ
ÊÃÌÈоÆÆØ
ƾɻǻÁÎ
ÃČËÁÆ
ؽɹ

¹ºÇ
º¹À¹ÄÕƌ
¼¹Æ¼ÄŒ˜

°¹ÊËÃÁ
»¾ÄÁÃÁÎ
Ȍ»ÃÌÄÕ
Ⱦɾ½ÆØ
ϾÆËɹÄÕƹ
ºÇÉÇÀƹ
ϾÆËɹÄÕƹ
À¹½ÆØ
ϾÆËɹÄÕƹ

À»Á»Áƹ À»Á»Áƹ

ÄǺƌ


ˌÅoØƹ


À»Á»ÁÆÁ
½ÇÄØ

ÄǺƹ

½ÇÄØ

ÊÃÉÇƾ»¹
ºÇÉÇÀƹ

ÈÇËÁÄÁÐƹ

ÊÃÉÇƾ»¹
½ÇÄØ ½ÇÄØ

¦¹ÂºŒÄÕь
ºÇÉÇÀÆÁ
Ĺ˾ɹÄÕƹ
ϾÆËɹÄÕƹ
ÈÇËÁÄÁÐÆdžˌÅoØƹ

Ǻž†
¿Ì×ËÕ
йÊËÃÁ
Ȍ»ÃÌÄÕ

 ¦¾ÂÉǼÌÅÇɹÄÕƹ
ɾ¼ÌÄØόØ
͌ÀŒÇÄǼŒÐÆÁÎ
ÍÌÆÃόÂ
Тема 2. Соматична нервова система

Від центральної нервової систе­ (31 пара), що відходять від спинно­

ми відходять периферичні нерви; го мозку, і черепно-мозкові (12 пар),
виділяють спинномозкові нерви що відходять від головного мозку.

Черепно-мозкові нерви

1 2

12
3
11 4
1 — зоровий;
2 — окоруховий;
3 — блоковий;
5 4 — відвідний;
5 — присінково-завитковий;
10 6 — язикогорловий;
7 — під’язиковий;
8 — блукаю­чий;
9 — додатковий;
10 — лицевий;
6 11 — трійчастий;
9 8
12 — нюховий

Характеристика соматичної нервової системи

Соматична нервова система

Черепно-мозкові нерви Спинномозкові нерви

До складу належать чутливі та рухові нервові волок­ Формуються з передніх
на. Чутливі нервові волокна мають рецепторні закінчен­ і задніх корінців спинно­
ня в органах чуття (слуху, рівноваги, зору, смаку, ню­ го мозку, що сполучають­
ху) і шкірі. Чутливі нейрони розташовані за межами ся в міжхребцевому от­
ЦНС у нервових вузлах. Аксони цих нейронів ідуть до ворі. Спинномозкові нерви
голов­ного мозку, дендрити — на периферію. Рухові во­ є змішаними і складають­
локна іннервують скелетну мускулатуру. Вони синап­ ся з чутливого та рухово­
тично контактують із м’язовим волокном і передають го волокон. Іннервують ді­
йому нервовий імпульс. Залежно від того, які волок­ лянки тіла сегментарно,
на переважають у нерві — чутливі чи рухові, нерв нази­ утворюють нервові сплетін­
вається чутливим (сенсорним) або руховим (моторним) ня (сонячне, поперекове)

Тема 2. Соматична нервова система 17

17
Тема 3. Вегетативна нервова система
Вегетативна нервова система
складається з двох відділів: сим-
патичного і парасимпатичного,
іннервує весь організм загалом.
Діяльність вегетативної нервової
системи рефлекторна і людиною не
контролюється.
Вегетативна частина нервової
системи іннервує гладеньку мус­
кулатуру внутрішніх органів, сер­
цевий м’яз, залози, мускулатуру
судин і шкіри. Імпульси, що надхо­
дять нервовими волокнами вегета­
тивної нервової системи, впливають
на обмін речовин і працездатність
органів. Функція вегетативної не­
рвової системи полягає в підтриму­
ванні сталості внутрішнього середо­
вища організму.

Характеристика вегетативної нервової системи

Вегетативна нервова система

Симпатична Парасимпатична

Центри локалізовані в грудному Центри локалізовані в стовбурі

відділі спинного мозку головного мозку

Симпатична і парасимпатична системи впливають на органи протилежним чином

Рефлекторна дуга симпатичної нервової системи

рецептор у м’язі чутливий нейрон

м’яз

руховий нейрон

Рефлекторна дуга парасимпатичної нервової системи

чутливий нейрон
рецептор у шкірі
вставочний нейрон

м’яз

руховий нейрон

18 Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

18
 Дія симпатичної та парасимпатичної
нервових систем
Орган Симпатична система
Серце Підвищує частоту скорочень
Розширює бронхи, посилює венти­
Легені
ляцію легень
Пригнічує перистальтику та виді­
Кишечник
лення травних соків
Січовидільний міхур Розслаблення
Очі Розширює зіниці
Підвищує кров’яний тиск, розши­
рює судини мозку та скелетних
Кровоносна система
м’язів. Звужує судини кишечнику
й непосмугованих м’язів
Тема 4. Ендокринна система
Органи ендокринної системи
здійснюють гуморальну регуля­
цію — координацію фізіологічних
функцій організму людини за допо­
могою рідкого середовища організ­
му: крові, лімфи. Для забезпечення
гуморальної регуляції залози виді­
ляють біологічно активні речовини.
Залози зовнішньої секреції
Вивідні протоки залоз зовніш­
ньої секреції відкриваються в по­
рожнини внутрішніх органів або
Залози внутрішньої секреції
Не мають зовнішніх вивідних
проток, тісно пов’язані з числен­
ними кровоносними судинами,
секретують біологічно активні ре­
човини — гормони. До залоз внут­
Тема 4. Ендокринна система
Парасимпатична система
Зменшує частоту скорочень
Звужує просвіт бронхів, знижує
вентиляцію легень
Посилює перистальтику й секрецію
травних соків
Скорочення
Звужує зіниці
Знижує кров’яний тиск. Підтримує
тонус кровоносних судин
Функціонально ендокринна си­
стема пов’язана з нервовою, що за­
безпечує спільну координацію ор­
ганів та їх систем.
В організмі людини розрізняють
залози зовнішньої, внутрішньої та
змішаної секреції.
на поверхню шкіри. До них нале­
жать потові, слізні, сальні й травні
залози.
рішньої секреції належать гіпота­
ламус, гіпофіз, епіфіз, щитоподібна
залоза, паращитоподібні залози,
надниркові залози, вилочкова зало­
за (тимус).
19
19
 Залоза Х ар актер и сти ка, го р м о н и

œŒÈÇ˹ĹÅÌÊ
Œ
¼ŒÈÇ͌À œŒÈÇ͌À
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
Ȍ½
ÇÊÆÇ»Ç×
¼ÇÄÇ»ÆǼÇ
ÅÇÀÃÌ
»
¼ŒÈÇ͌À¹ÉƌÂ
ØÅό

ËÌɾÏÕÃǼÇ
ʌ½Ä¹
ÃÄÁÆÇÈǽŒºÆǘ
ÌÊËÃÁ
ÇÊÆÇ»Á
оɾȹ
™½¾ÆǼŒÈÇ͌À
Ⱦɾ½ÆØ
Â
ʾɾ½ÆØ
йÊËÃÁ
¼ŒÈÇ͌À¹

ÌË»ÇɾÆÁÂ
¾ÈŒË¾ÄŒ¹ÄՆ
ÆÇ×
ËùÆÁÆÇ×
ƾÂÉǼŒÈÇ͌À
À¹½ÆØ
йÊËù
¼ŒÈÇ͌À¹

t
ƾɻǻÇ×
ËùÆÁ†
ÆÇ×
œŒÈÇ˹ĹÅÌÊ
ÈÉǽÌÃ̓
Čº¾ÉÁÆÁ
˹
Ê˹ËÁÆÁ
¹
˹ÃÇ¿
¼ÇÉÅÇÆÁ
ƾÂÉǼŒÈÇ͌†
À¹
t
»¹ÀÇÈɾÊÁÆ
Œ
ÇÃÊÁËÇÏÁÆ
™½¾ÆǼŒÈÇ͌À
»Á½ŒÄؓ
ËÁɾÇËÉÇÈÆÁÂ
¹½É¾†
ÆÇÃÇÉËÁÃÇËÉÇÈÆÁÂ
¼Çƹ½ÇËÉÇÈÆÁÂ
¼ÇÉÅÇÆÁ
ÊÇŹËÇËÉÇȌÆ
ČÈÇËÉÇȌÆ

žĹÆÇÏÁËÇËÉÇȌÆ
ÈÉÇĹÃËÁÆ
ÍÇČÃÌÄÇÊËÁÅÌÄ×»¹ÄÕÆÁÂ
¼ÇÉÅÇÆ
¦¾Â†
ÉǼŒÈÇ͌À
ƾ
ÈÉǽÌÃ̓
¼ÇÉÅÇƌ»
½Ç
ÆÕǼÇ
À
¼ŒÈÇ˹ĹÅÌʹ
ƹ½ÎǽØËÕ
ÃÇÇɆ
½ÁƹόÂƌ
ºŒÇÄǼŒÐÆÇ
¹ÃËÁ»ÆŒ
ɾÐÇ»ÁÆÁ
ÇÃÊÁËÇÏÁÆ
»¹ÀÇÈɾÊÁÆ
©ÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
Ì
ÐÇËÁÉÁ¼ÇɺÁÃÇ»ÇÅÌ
ˌČ
ʾɾ½ÆÕǼÇ
ÅÇÀÃÌ
¬Ë»ÇɾÆÁÂ

žÈŒÍŒÀ ƾÂÉÇʾÃɾËÇÉÆÁÅÁ
ÃČËÁƹÅÁ
¦¾ÂÉÇʾÃɾËÇÉƌ
ÃČËÁÆÁ
»ÁÉǺÄØ×ËÕ
žĹËÇƌÆ
²ÁËÇÈǽŒºÆ¹
À¹ÄÇÀ¹

©ÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹
»
ǺĹÊˌ
ÑÁ˜
Ⱦɾ½
¼ÇÉ˹ÆÆ×

ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
½»ÇÎ
йÊËÇÃ

ÊÈÇÄÌоÆÁÎ
ȾɾÑÁÂÃÇÅ
‹ÀÀǻƌ
»ÃÉÁ˹
ÊÈÇÄÌÐÆÇ×
ËùÆÁÆÇ×
ùÈÊ̆
ÄÇ×

ÒÇ
ÉÇÀ½ŒÄؓ
À¹ÄÇÀÌ
ƹ
йÊËÇÐÃÁ
°¹ÊËÇÐÃÁ
ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ
À
ÍÇȆ
ÃÌČ»
­ÇČÃÌÄÁ
À¹ÄÇÀÁ
ÈÉǽÌÃÌ×ËÕ
Œ
ŌÊËØËÕ
¼ÇÉÅÇÆ
ËÁÉÇÃÊÁÆ

¨¹É¹ÒÁËÇÈǽŒºÆŒ


À¹ÄÇÀÁ ©ÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
ƹ
À¹½ÆŒÂ
ÊˌÆό
ÒÁËÇÈǽŒºÆǘ
À¹ÄÇÀÁ
À¹ÆÌɾƌ
»
˜˜
ËùÆÁ†
ÆÌ
¸»ÄØ×ËÕ
ÊǺÇ×
ÐÇËÁÉÁ
ƾ»¾ÄÁÌ
À¹ÄÇÀÁ
ÌË»Çɾƌ
À¹ÄÇÀÁÊËÁÅ
¾ÈŒ†
˾ȓÅ
žÈŒË¾ÄŒ¹ÄÕƌ
ÃČËÁÆÁ
»Á½ŒÄØ×ËÕ
ȹɹ˼ÇÉÅÇÆ

¦¹½ÆÁÉÃÇ»Œ
À¹ÄÇÀÁ
¨¹ÉÆÁÂ
Çɼ¹Æ
ÈÉÁÄؼ¹×ÐÁÂ
½Ç
»¾ÉΌ»ÇÃ
ÆÁÉÇÃ
ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
½»ÇÎ

ѹɌ»
ÀǻƌÑÆÕǼÇ
ÌÉÃǻǼÇ
ÌË»ÇɾÆǼÇ
À
ÃČËÁÆ
ƾɻǻǘ
ÈĹÊËÁƆ
ÃÁ

»ÃÉÁËǼÇ
͌ºÉÇÀÆÇ×
ǺÇÄÇÆÃÇ×
Œ
»ÆÌËɌÑÆÕǼÇ
ÅÇÀÃǻǼÇ
ÌË»Çɾ†
ÆǼÇ
À
ƾɻǻÁÎ
ÃČËÁÆ

£Ç¿ÆÁÂ
ѹÉ
À¹
ÊËÉÌÃËÌÉÆdžÍÌÆÃόÇƹÄÕÆÁÅÁ

ιɹÃ˾ÉÁÊËÁùÅÁ
“
ÇÃɾÅÇ×
À¹ÄÇÀÇ×
£ŒÉÃÇ»ÁÂ
ѹÉ
ʾÃɾË̓
¼Ä×ÃÇÃÇÉËÁÃǘ½Á
¥ÇÀÃÇ»ÁÂ
ѹÉ
t
¹½É¾Æ¹ÄŒÆ

Œ
ÆÇɹ½É¾Æ¹ÄŒÆ

›ÁÄÇÐÃÇ»¹
À¹ÄÇÀ¹


ËÁÅÌÊ
©ÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹
À¹
¼É̽ÁÆÇ×
¬Ë»Çɾƹ
À¹ÄÇÀÁÊËÁÅ
¾ÈŒË¾ÄŒ“Å
Œ
ɾËÁÃ̆
ÄØÉÆÇ×
ËùÆÁÆÇ×
©ÇÀ½ŒÄ¾Æ¹
ƹ
½»Œ
йÊËÃÁ
Èɹ»Ì
Â
Č»Ì

ªÃĹ½¹“ËՆ
ÊØ
À
ÌÉÃǻǘ
˹
ÅÇÀÃǻǘ
ɾÐÇ»ÁÆÁ
©ÇÀ»Á»¹“ËÕÊØ
½Ç
ȾɌǽÌ
Ê˹˾»Ç¼Ç

½ÇÀɌ»¹ÆÆØ
ȌÊÄØ
ÐǼÇ
ËùÆÁÆÁ
¹ËÉÇÍÌ×ËÕÊØ
Â
À¹ÅŒÆ××ËÕÊØ
ƹ
¿ÁÉÇ»Ì

ËùÆÁÆÌ
¨ÉǽÌÃ̓
«†ÄŒÅÍÇÏÁËÁ
›Á½ŒÄؓ
ºŒÇÄǼŒÐÆÇ
¹ÃËÁ»ÆÌ
ɾÐÇ»ÁÆÌ
t
ËÁÅÇÀÁÆ

 ¦¾ÂÉǼÌÅÇɹÄÕƹ
ɾ¼ÌÄØόØ
͌ÀŒÇÄǼŒÐÆÁÎ
ÍÌÆÃόÂ
  ¹ÄÇÀÁ
ÀŌѹÆǘ
ʾÃɾό˜

›ÁÃÇÆÌ×ËÕ
ÀǻƌÑÆÕÇʾÃɾËÇɆ ËÁȌ»
À¹ÄÇÀ
 ¹ÄÇÀ¹ÅÁ
ÀŌѹÆǘ
ʾÆ

ÆÌ
˹
»ÆÌËɌÑÆÕÇʾÃɾËÇÉÆÌ
ÍÌƆ ɾό˜
“
Ȍ½ÑÄÌÆÃÇ»¹
À¹ÄÇÀ¹
Â
Ê˹˾»Œ

Ãό˜
¥¹×ËÕ
ιɹÃ˾ÉÁÊËÁÃÁ
½»ÇÎ
À¹ÄÇÀÁ

Залоза Х ар актер и сти ка Го р м о н и

¨Œ½ÑÄÌÆÃÇ»¹
À¹ÄÇÀ¹ ©ÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹
À¹
ÑÄÌÆÃÇÅ
ƹ
À¹½ÆŒÂ
о†
ɾ»ÆŒÂ
ÊˌÆό
ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
¼ÇÄÇ»ÃÁ

ˌĹ
˹
λÇÊ˹
›ÃÉÁ˹
ÊÈÇÄÌÐÆÇËù†
ÆÁÆÆÇ×
ùÈÊÌÄÇ×
ÉÇÀ½ŒÄ¾Æ¹
ƹ
йÊËdž
§ÊËɌ»ÏŒ
¤¹Æ¼¾É¼¹Æʹ
ȹÆÃɾ†
ÐÃÁ
¬Ë»Çɾƹ
ËùÆÁÆÇ×
ÒÇ
»ÁÉǺÄؓ

¹ËÁÐƌ
ÇÊËɌ»ÏŒ

»ÁÉǺÄØ×ËÕ

Ȍ½ÑÄÌÆÃÇ»ÁÂ
ʌÃ
Œ
ÊÃÌÈоÆÆØÅÁ
ÃȆ
ŒÆÊÌČÆ
Œ
¼Ä×ù¼ÇÆ
ËÁÆ
t
ÇÊËɌ»ÏØÅÁ
¤¹Æ¼¾É¼¹Æʹ
À½¹Ë†
ÆÁÅÁ
»ÁÉǺÄØËÁ
¼ÇÉÅÇÆÁ
™ÏÁÆÌÊÁ
Ź†
×ËÕ
»Á»Œ½ÆŒ
ÈÉÇËÇÃÁ
Ì
½»¹Æ¹½ÏØËÁȹÄÌ

ÃÁÑÃÌ
¸“ÐÆÁÃÁ

¨¹ÉÆÁÂ
Çɼ¹Æ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
Ì
ŹÄÇÅÌ

˹ÀŒ
ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
ÌÉÃǻǘ
ɾÐÇ»ÁÆÁ

Ì
ØÌÂ
»ÁÉǺÄØ×ËÕÊØ
Ê˹˾»Œ
ÃČËÁÆÁ


Â
¼ÇÉÅÇÆÁ
Œ
ÅÇÀÃǻǘ
ɾÐÇ»ÁÆÁ
ÒÇ
žÊËÉǼ¾ÆÁ
¾ÊËÉÇÆ
¾ÊËɹ½ŒÇÄ

ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
ÀŒ
ÊÈÇÄÌÐÆǘ
ËùÆÁÆÁ
Ê̆ Œ
ÈÉǼ¾Ê˾ÉÇÆ

Œ
¹Æ½ÉǼ¾ÆÁ

½ÁÆ
Œ
ƾɻŒ»
£ŒÉÃÇ»ÁÂ
ѹÉ
ŌÊËÁËÕ
˾ÊËÇÊ˾ÉÇÆ

ÍÇČÃÌÄÁ
t
ŌÊϾ
½ÇÀɌ»¹ÆÆØ
ØÂϾÃȆ
ËÁÆÁ
¿Ç»Ë¾
ˌÄÇ
“
ÀɌÄÁÅ
ÍÇČÃÌÄÇÅ

ÒÇ
ÉÇÀŒÉ»¹»ÊØ

¸“Ðù

¨¹ÉÆÁÂ
Çɼ¹Æ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
Ì
Ådž
ÑÇÆό
 Ç»ÆŒ
»ÃÉÁËÁÂ
͌ºÉÇÀÆÇ×

ǺÇÄÇÆÃÇ×
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
йÊËdž
ªŒÅoØÆÁÃÁ
ÊÁÆ˾ÀÌ×ËÕ
¹Æ½Édž
ÐÇÃ
¨¹É¾ÆΌŹ
ؓÐù
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
ÀŒ

¼¾ÆÁ
˾ÊËÇÊ˾ÉÇÆ

À»ÁËÁÎ
ÌË»ÇɾÆÆØ
ÊȾÉŹËÇÀǘ½Œ»


Œ
ÈÉØÅÁÎ
»ÁƾʾÆÆØ
ÊȾÉŹËÇÀǘ½Œ»

Ì
ʌÅoØ»Á»Œ½ÆÌ
ÈÉÇËÇÃÌ

ùƹÄÕό»

œÇÉÅÇÆÁ

œÇÉÅÇÆÁ
t
Ͼ
ÊȾÏÁ͌Ðƌ
»Á† ÅÇÆÁ
½ŒÊ˹×ËÕÊØ
Çɼ¹Æ¹†ÅŒÑ¾ÆŒ

ÊÇÃǹÃËÁ»ÆŒ
ΌŌÐƌ
ÊÈÇÄÌÃÁ
ÒÇ
½¾
»ÁØ»ÄØ×ËÕ
Ê»Ç×
ɾ¼ÌÄ×»¹ÄÕÆÌ

ʾÃɾËÌ×ËÕÊØ
¾Æ½ÇÃÉÁÆÆÁÅÁ
À¹Ädž ½Œ×
À¹ÅÁ
¦¹½ÎǽØÐÁ
»
ÃÉÇ»ÇˌÃ
¼ÇɆ

«¾Å¹

žÆ½ÇÃÉÁÆƹ
ÊÁÊ˾Ź 
 Характеристика гормонів

Залоза,
Гормони Ефекти
що секретує
Регулювання секреції специфічних гіпофізарних гор­
Ліберини та статини Гіпоталамус
монів
Стимуляція та координація роботи щитоподібної за­
Тиреотропний
лози
Адренокорти­ Стимуляція та координація роботи кори надниркових
котропний залоз
Гонадотропний Координація роботи й ріст статевих залоз
Соматотропін Стимуляція білкового синтезу й росту, особливо кіс­
(гормон росту) ток кінцівок
Ліпотропін Регуляція обміну жирів
Меланоцитотропін Гіпофіз Регуляція вироблення меланіну (пігменту шкіри)
Пролактин Стимуляція утворення молока
Фолікулостимулю­ У чоловіків — стимуляція утворення сперматозоїдів,
вальний гормон у жінок — стимуляція утворення яйцеклітин
Стимуляція скорочення мускулатури матки й актив­
Окситоцин
ного виведення молока
Зменшення діурезу. Стимуляція та координація робо­
Вазопресин ти щитоподібної залози. Стимуляція та координація
роботи кори надниркових залоз
Паращитоподіб­ Регулювання концентрації йонів Кальцію в плазмі
Паратгормон
на залоза крові
Щитоподібна Регулювання обміну речовин, росту й розвитку ор­
Тироксин
залоза ганізму
Стимуляція розщеплення білків, синтезу глюко­
Глюкокортикоїди зи та глікогену, протизапальний і антиалергенний
ефект
Надниркові Підвищення частоти й сили серцевих скорочень, зву­
залози ження капілярів у шкірі та органах, розширення ар­
Адреналін
теріол у серці й серцевих м’язах, підвищення рівня
глюкози в крові
Норадреналін Підвищення кров’яного тиску та ін.
Інсулін Зниження рівня глюкози в крові
Підшлункова
залоза Підвищення рівня глюкози в крові, стимуляція
Глюкагон
розщеплення глікогену до глюкози
Розвиток жіночих вторинних статевих ознак, регуля­
Естрогени Яєчники
ція менструального циклу
Прогестерон
Жовте тіло Стимуляція росту й розвитку матки та плоду
і естрогени
Яєчка
Тестостерон Розвиток чоловічих вторинних статевих ознак
(сім’яники)

22 Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

22
 Нейрогуморальна регуляція —
регуляція фізіологічних процесів
організму відповідно до його потреб
і змін навколишнього середовища,
що здійснюється за допомогою двох
механізмів: нервового (за допомо­
гою нервової системи) і гумораль­
ного (за участі гуморальних чинни­
ків).

Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції

Тип регуляції
Ознака
Гуморальна Нервова
Швидкість
Низька Висока
реагування
За допомогою хімічних речовин У вигляді електричних імпульсів
Механізм дії
через кровоносне русло по нервових волокнах
Відповідь розвивається повільно
Швидкість одержання Відповідь миттєва (скорочення
(зростання, дозрівання статевих
відповіді м’язового волокна)
клітин)
Відповідь пролонгована й гене­ Відповідь короткочасна й чітко
Час і локалізація дії
ралізована локалізована

Тема 4. Ендокринна система 23

23
§¨§©¦§†©¬®§›™
ª¡ª«ž¥™

Тем а 1. Скелет лю дини

ªÃ¾Ä¾Ë
t
Ͼ
ÊÌÃÌÈƌÊËÕ
ÌÊËÇÃ
ÌÆό»ÇÃ
Œ
ÊþľË
¼ÇÄÇ»Á
¹ºÇ
оɾÈ

ˌĹ
Ào“½Æ¹ÆÁÎ
Ō¿
ÊǺÇ× ªÃ¾Ä¾Ë
t
Ͼ
ȹÊÁ»ÆÁÂ
Çɼ¹Æ
ÉÌÎÌ

¬
Êþľˌ
Ä×½ÁÆÁ
ÉÇÀɌÀÆØ×ËÕ
½Ç
ÆÕǼÇ
ÃɌÈÄØËÕÊØ
ÅoØÀÁ
ËÉÁ
»Œ½½ŒÄÁ
ÊþľË
ËÌÄ̺¹
ÊþľË

ªÃ¾Ä¾Ë
Ä×½ÁÆÁ

оɾÈ

ÃÄ×ÐÁÏØ ¼É̽Áƹ
ÎɾºËÇ»ÁÂ

ÊËÇ»È

ÈľÐÇ»¹
ɾºÉ¹
ÌÊËù

ÈÉÇžƾ»¹
ÄÇȹËù
ÌÊËù

ČÃËÕÇ»¹

ÌÊËù






t
À¹ÈoØÊËÇÃ

t
ÈoØÊËÇà ˹ÀÇ»Œ


t
͹ĹƼÁ ÃÉÁ¿Œ
ÌÊËÃÁ

Ê˾¼ÆÇ»¹
»¾ÄÁÃǼÇŌĆ
ÃÌÈÉÁà ÃÇ»¹
ÌÊËù
ÌÊËù

ŹÄǼÇŌĆ

t
À¹ÈľÊÆÇ Æ¹½ÃÇČÆÇà ÃÇ»¹
ÌÊËù

t
ÈľÊÆÇ

t
͹ĹƼÁ



ƹ½ÈoØËÃÇ»¹
ÌÊËù ÈoØËÃÇ»¹
ÌÊËù

 §ÈÇÉÆdžÉÌÎÇ»¹
ÊÁÊ˾Ź
 Функції скелета
1) опорна (становить структурну основу тіла);
2) захисна (механічний захист внутрішніх органів);
3) кровотворна (червоний мозок є органом кровотворення);
4) запасаюча (мінерали, що містяться в кістках, беруть участь в обміні речовин).

Характеристика кісток
Тип кісток Будова Приклад
Складаються з діафіза й епіфіза, мають
оболонку — окістя.
2
Окістя (1):
— утворене сполучною тканиною;
Довгі:
— багате на кровоносні судини;
плечова, стегнова
—б ере участь у рості й регенерації кістки.
кістка, кістки перед­
Епіфіз (2):
пліччя й гомілки.
Трубчасті 3 —у творений губчастою кістковою ткани­
Короткі:
ною;
1 кістки п’ястка,
— вкритий гіаліновим хрящем;
плесна та фаланги
— містить червоний кістковий мозок.
пальців
Діафіз (3):
—у творений компактною кістковою речо­
2
виною;
— заповнений жовтим кістковим мозком
Утворені з двох пластинок компактної кісткової речови­
ни, між якими розташована губчаста речовина. Тім’яна, тазова та
Плескаті
Виконують захисну функцію, обмежують порожнини ор­ ін.
ганізма
Скронева кістка,
Змішані Мають ознаки трубчастих і плескатих кісток кістка основи
черепа
Кістки лицьового відділу черепа мають внутрішню по­ Лобова, верхньоще­
Повітроносні
рожнину й заповнені повітрям лепна кістка

Типи з’єднання кісток

Нерухоме Напіврухоме Рухоме

шви зрощення хрящі суглоб

кісток (крижі)
суглобова
кістки тіло сумка
черепа хребця
суглобова
порожнина
шов хрящ суглобова
поверхня

Тема 1. Скелет людини 25

25
 Види суглобів

плоский сідлоподібний блокоподібний кулястий

Скелет голови

Скелет голови (череп) утворе­ (лобова, клиноподібна, верхня ще­

ний 23 кістками. Череп складаєть­
ся з двох відділів — мозкового й ли­
цьового. Його формують плескаті,
змішані (скроневі й кістки осно­
ви черепа) та повітроносні кістки
лепа тощо). Кістки черепа з’єднані
двома видами з’єднання кісток: не­
рухомим (шви) і рухомим (сугло­
бове з’єднання нижньої щелепи та
скроневої кістки).

шов
лобна кістка
тім’яна кістка
очниця
клиноподібна кістка
носова кістка
потилична кістка
вилочкова кістка

скронева кістка верх­ня щелепа

слуховий прохід нижня щелепа

Скелет кінцівок

Скелет кінцівок складається го скелета) і скелета вільної кін­

зі скелета поясу (кісток, що при­ цівки.
кріплюють кінцівки до осьово­

Скелет верхніх кінцівок

Скелет вільної
Скелет поясу
верхньої кінцівки

Скелет нижніх кінцівок

Скелет вільної
Скелет поясу
нижньої кінцівки

26 Опорно-рухова система

26
 Скелет тулуба

Скелет тулуба утворений хреб­ ми), напіврухоме (з’єднання хреб­

том і кістками грудини. ців), нерухоме (крижі).
Типи з’єднання кісток тулуба —
рухоме (ребра з грудними хребця­

Хребет

Хребет є опорою тіла людини. грудний — із 12, поперековий — із 5,

Він тримає 2/3 маси тіла й перено­
сить вагу голови, торса та верхніх
кінцівок на таз і нижні кінцівки.
Складається з 33—34 хребців. Ос­
танні 6—9 хребців зростаються між
собою, утворюючи крижі та куп­
рик.
У хребті розрізняють п’ять від­
ділів, що складаються з різної кіль­
кості хребців: шийний — із 7 хребців,
крижовий (крижі) — із 5 і куприко-
вий — із 4—5 хребців.
Хребет має S-подібні вигини.
Шийний і поперековий лордози —
виступ опуклістю вперед, грудний
і крижово-куприковий кіфози —
опуклістю назад.
Утворює спинномозковий ка-
нал.

Будова хребта Будова хребців

Відділи
хребта хребтовий дуга
отвір

шийний

ости­стий
відросток

поперечний
тіло хребця відросток
грудний

верхній суглобовий
поперечний
відросток
відросток

дуга
поперековий

ости­стий
тіло хребця відросток
крижовий
куприковий

Тема 1. Скелет людини 27

27
 З’єднання хребців

Напіврухоме Нерухоме

Грудна клітка

Скелет грудної клітки складають Грудна клітка утворює кісткову

грудні хребці, 12 пар ребер, грудна
кістка (грудина).
Ребро являє собою вузьку зігнуту
плоску кістку. Грудина належить
до плескатих кісток. У ній розріз­
няють три частини: рукоятку, тіло
та мечоподібний відросток.
основу стінки грудної порожнини,
є місцем кріплення м’язів верхніх
кінцівок, дихальних м’язів, бере
участь у захисті легень, печінки та
серця.

З’єднання кісток грудної клітки

Ребра суглобами з’єднані (несправжні ребра) з’єднані одне

з грудними хребцями. Сім пар з одним хрящами, дві нижні пари
верхніх ребер (справжні ребра) ребер вільно лежать у м’яких тка­
з’єднуються з грудиною за допо­ нинах.
могою хрящів. Наступні три пари

зчленування хребця з ребрами

хребець

кісткова
частина
ребра

хрящова частина ребра

грудина

28 Опорно-рухова система

28
Тем а 2. М ’язова систем а

¥oØÀÇ»¹
ÊÁÊ˾Ź
Ä×½ÁÆÁ
À¼ÁƹЌ
ÃÁÊˌ
Â
ȹÄÕό» ÉÇÀ¼ÁƹЌ
ÃÁÊˌ
Â
ȹÄÕό»

ÃÇÄÇ»ÁÂ

»¾ÄÁÃÁÂ

ÅoØÀ
Çù ¼É̽ÆÁÂ


ÅoØÀ
ÃÇÄÇ»ÁÂ

ÅoØÀ
ÉÇ˹
À̺йÊËÁÂ

ÅoØÀ ÈÇËÁÄÁÐÆÁÂ

¿Ì»¹ÄÕƌ
ÅoØÀ
ÅoØÀÁ
ËɹȾό“†
ÈÉØÅÁÂ
ÈǽŒºÆÁÂ

¼É̽ÁÆdž ÅoØÀ

ÃÄ×ÐÁÐÆdž
ÅoØÀ
¿Á»Ç˹
ÊÇÊÃdž
ÈǽŒºÆÁÂ

½¾ÄÕËdž
ÅoØÀ ÈǽŒºÆÁÂ

ÃÇÊÁÂ

ÅoØÀ
ÅoØÀ
½¾ÄÕËdž ¿Á»Ç˹
ËÉÁ¼ÇÄÇ»ÁÂ

ÈǽŒºÆÁÂ
ÅoØÀ ÅoØÀ
Èľй

ƹÂÑÁÉÑÁÂ

½»Ç¼ÇÄÇ»ÁÂ
ÅoØÀ
ÊÈÁÆÁ
ÅoØÀ
Èľй

»¾ÄÁÃÁÂ

ʌ½ÆÁÐÆÁÂ

ÅoØÀ
Ãɹ»¾ÏÕÃÁÂ


ÅoØÀ
½»Ç¼ÇÄÇ»ÁÂ
ÅoØÀ

Ê˾¼Æ¹

ÄÁËÃÇ»ÁÂ
ÅoØÀ

ÐÇËÁÉÁ¼ÇÄÇ»ÁÂ
ÈoØËÃÇ»Œ

ÅoØÀ
Ê˾¼Æ¹ ¹ÎŒÄÄÇ»Œ


ÊÌÎÇ¿ÁÄÃÁ

«¾Å¹

¥oØÀÇ»¹
ÊÁÊ˾Ź 
 «ÁÈÁ
ÅoØÀǻǘ
ËùÆÁÆÁ

¦¾ÈÇÊÅ̼ǻ¹Æ¹
¨ÇÊÅ̼ǻ¹Æ¹
ʾÉϾ»¹
¨ÇÊÅ̼ǻ¹Æ¹
ÊþľËƹ

šÌ½Ç»¹
ÊþľËÆǼÇ
ÅoØÀ¹
ÅoØÀÇ»¾
оɾ»Ï¾
м ’яз

ÊÌÎÇ¿ÁÄÇÃ

ÅoØÀÇ»¾
»ÇÄÇÃÆÇ
м ’язо ви й п учо к

ŌÇ͌ºÉÁĹ

¹ÃËÁÆÇ»Œ
м ’язо ве во ло кн о
Â
ŌÇÀÁÆÇ»Œ

ŌÇ͌ĹžÆËÁ

С келетн и й м ’яз

ско р о тли ва части н а н еско р о тли ва части н а

ÊÌÎÇ¿ÁÄÇÃ

͹ÊόØ


ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
ÃÇĹ¼¾Ædž ÌË»Çɾƹ
ҌÄÕÆÇ×
ÊÈÇÄÌІ
ÅoØÀÇ»¾
оɾ»Ï¾


»ÁÎ
»ÇÄÇÃÇÆ
ÈÉÁÃɌÈÄד
ÆÇ×
ËùÆÁÆÇ×
“
ÈÉÇѹɆ
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ

ÅoØÀ
½Ç
ÌÊËÃÁ
Êþľ† ÃÇÅ
Ō¿
ÅoØÀ¹ÅÁ
ÀžÆÑ̓

À
ÅoØÀÇ»ÁÎ
»ÇÄÇÃÇÆ

˹
ȾɾÑÃǽ¿¹“
ƹ½ÅŒÉ† ˾ÉËØ
ÅoØÀŒ»
ȾɾÑÃdž
ÆÇÅÌ
ÉÇÀËؼ¹ÆÆ×
½¿¹“
ÉÇÀËؼ¹ÆÆ×
ÅoØÀ¹

ªËÉÌÃËÌɹ
ÅoØÀǻǼÇ
»ÇÄÇÃƹ
ÅoØÀÇ»¾
»ÇÄÇÃÆÇ ÅŒÇ͌ºÉÁĹ

ؽɹ

ŌËÇÎÇƽɌØ

 §ÈÇÉÆdžÉÌÎÇ»¹
ÊÁÊ˾Ź
 Класифікація скелетних м’язів
Ознака Тип м’яза
Будова (напрямок м’язових во­
Одноперисті, двоперисті, багатоперисті, кругові
локон)
Короткі, довгі, широкі, колові, квадратні, веретеноподібні,
Форма
стрічкоподібні, ромбоподібні, зубчасті
Розташування Поверхневі й глибокі
Згиначі, розгиначі, сфінктери, відвідні, привідні, обертачі,
Функція підіймальні, опускальні. Синергісти (однакова функція), анта­
гоністи (протилежні функції)
Кількість сухожилків, що від­
Двоголовий, триголовий, чотириголовий
ходять від черевця м’язів

Характеристика основних груп скелетних м’язів

Група м’язів М’язи Функції
Жувальні:
— скроневий; Опосередковано забезпечують ме­
— власне жувальний; ханічне оброблення їжі в ротовій
— медіальний крилоподібний; порожнині
М’язи голови — латеральний клиноподібний
Мімічні:
— круговий м’яз очей;
Виявлення емоцій
— круговий м’яз рота;
— лобові м’язи
Підшкірний м’яз шиї;
Забезпечують рухомість шиї та го­
грудинно-ключично-соскоподібний
М’язи шиї лови, беруть участь в опусканні
м’яз;
нижньої щелепи
під’язикові м’язи
М’язи спини:
— поверхневі (трапецієподібний, най­ Забезпечують рухомість плечово­
ширший); го поясу
— глибокі (випрямний); Розгиначі тулуба
— підпотиличні Забезпечують рухомість голови
М’язи грудей:
— поверхневі (великий і малий м’язи Здійснюють рух плечового поясу
М’язи тулуба
грудей, передній зубчастий м’яз); та верхніх кінцівок
Підіймають і опускають ребра,
— г либокі (міжреберні м’язи, діа­ діафрагма відокремлює грудну по­
фрагма) рожнину від черевної і є дихаль­
ним м’язом
Утворюють стінки живота, беруть
М’язи живота:
участь у фіксації органів черевної
— м’язи черевного преса
порожнини

Тема 2. М’язова система 31

31
 Закінчення таблиці
Група м’язів М’язи Функції
М’язи плечового поясу: Відводять плече вбік, забезпечу­
— дельтоподібний; ють рухомість руки в плечовому
— підлопатковий суглобі
М’язи верхньої кін- М’язи вільної верхньої кінцівки:
цівки —м ’язи плеча (двоголовий — біцепс,
триголовий — трицепс); Здійснюють рухи кінцівки в суг­
—м ’язи передпліччя (згиначі та розги­ лобах
начі кисті й пальців);
— м’язи кисті
М’язи тазового поясу:
— клубово-поперековий;
— великий сідничний; Рухи тазостегнового суглоба
— середній і малий сідничні;
— грушоподібний
М’язи вільної нижньої кінцівки:
—м
 ’язи стегна (кравецький, чотириго­
М’язи нижньої ловий, двоголовий, півсухожилко­
Рухи стегна та гомілки
кінцівки вий, півперетинчастий, привідний
м’язи);
—м
 ’язи гомілки (триголовий, камба­
лоподібний, литковий, підколін­ Рухи стопи
ний);
—м
 ’язи стопи (короткі розгиначі та
згиначі пальців, відвідні та привідні
м’язи пальців, міжкісткові м’язи)

32 Опорно-рухова система

32
Кров і кровообіг

Тема 1. Кров
Кров — це рідка тканина, що елементів крові — еритроцитів,
є різновидом сполучної тканини. лейкоцитів і тромбоцитів.
Складається з рідкої міжклітинної
речовини — плазми — та формених

Склад крові

Плазма 55—60 % Формені елементи 40—45 %

Вода 90—91 % Еритроцити (4,5—5) · 1012 л
Білки Лейкоцити (6—9) · 109 л
Жири Тромбоцити (250—400) · 109 л
Вуглеводи
Йони Na+, K+, Ca+, OH–
Мінеральні речовини

Функції крові:
1) транспортна — перенесення поживних речовин, транспортування продуктів розпаду до ор­
ганів виділення;
2) дихальна — участь у газообміні, транспорт кисню та вуглекислого газу;
3) захисна — лейкоцити крові здатні до фагоцитозу й вироблення антитіл;
4) терморегуляторна — кров має велику теплопровідність і теплоємність, бере участь у підтриму­
ванні температури тіла на сталому рівні;
5) гомеостатична — підтримування гомеостазу організму;
6) регуляторна — транспортування чинників гуморальної регуляції.

Органи кровотворення

Процес утворення еритроцитів на­

зивається гемопоез, або кровотво-
рення, а тканина, у якій він від­
бувається,— кровотворною.
У людини місцями утворення ерит­
роцитів є кістки черепа, ребра, гру­
дина, хребці, ключиці й лопатки.

Тема 1. Кров 33

33
 ®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
ÍÇÉžÆÁÎ
¾Ä¾Å¾Æˌ»
ÃÉÇ»Œ

Ф о р м ен и й О зн ака
елем ен т
кр о ві Х ар актер и сти ка Ф ун кц ії

­ÇÉŹ
t
½»Ç»»Œ¼ÆÌˌ
½ÁÊÃÁ
¦¾
Ź×ËÕ
ؽɹ
¥ŒÊËØËÕ
ÊȾÏÁ͌І
ÆÁÂ
ºŒÄÃÇ»ÁÂ
Ȍ¼Å¾ÆË
t
¼¾ÅǼÄǺŒÆ
ÒÇ
Ź“
ÊÈÇɌ½Æ¾ÆŒÊËÕ
½Ç

ÃÁÊÆ×
£ÇÅÈľÃÊ
¼¾ÅǼÄǺŒÆÌ
Œ
ÃÁÊÆ×
t
ÇÃÊÁ¼¾ÅǼÄǺŒÆ
t

ƾÊˌÂÃÁÂ
À¹
ÌÅÇ»
ÆÁÀÕÃǼÇ
ȹÉό¹ÄÕÆǼÇ
ËÁÊÃÌ
Ñ»Á½ÃÇ
»Œ½½¹“

ÃÁʾÆÕ
¬
»¾ÆÇÀƌÂ
ÃÉÇ»Œ
¼¾ÅǼÄǺŒÆ
ÈÉÁ“½Æ̓
»Ì¼Ä¾ÃÁÊÄÁÂ
¼¹À  ¹º¾ÀȾÐÌ×ËÕ
Ëù†
žÉÁËÉÇÏÁË
¥¾ÅºÉ¹ÆÁ
¾ÉÁËÉÇÏÁˌ»
ŌÊËØËÕ
¹¼Ä×ËÁÆǼ¾ÆÁ
™
Œ
›
ÒÇ
“
ÐÁƆ ÆÁÆƾ
½ÁιÆÆØ
ÆÁùÅÁ
ƹľ¿ÆÇÊˌ
½Ç
ǽƌ“˜
À
ÐÇËÁÉÕÇÎ
¼ÉÌÈ
ÃÉÇ»Œ
ÊÁÊ˾†
Ź
™›

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ
»
оɻÇÆÇÅÌ
ÌÊËÃÇ»ÇÅÌ
ÅÇÀÃÌ
©ÌÂÆÌ×ËÕÊØ
»
ʾ†
ľÀŒÆό
«ÉÁ»¹ÄŒÊËÕ
¿ÁËËØ
t
½ÆŒ»
­ÇÉŹ
ÇÃÉ̼Ĺ
¹ºÇ
Ç»¹ÄÕƹ
¸½ÉÇ
»Œ½ÊÌËƓ
š¾ÉÌËÕ
ÌйÊËÕ
Ì
Àʌ†
«ÉÇźÇÏÁË ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ
»
оɻÇÆÇÅÌ
ÌÊËÃÇ»ÇÅÌ
ÅÇÀÃÌ
¯ÁÉÃÌÄ××ËÕ

½¹Æƌ
ÃÉÇ»Œ
Ì
ÃÉÇ»Œ
t
½Œº
ÈÇˌÅ
ÉÌÂÆÌ×ËÕÊØ
»
ʾľÀŒÆό
°ŒËÃÇ
»ÁÀƹоÆǘ
ÍÇÉÅÁ
ƾ
Ź×ËÕ
 ¹ÎÁÒ¹×ËÕ
ÇɆ
¯¾
ºŒÄŒ
ÃÉÇ»oØƌ
ˌÄÕÏØ
À
ؽÉÇÅ
 ½¹Ëƌ
½Ç
¹Å¾ºÇ˜½ÆǼÇ
ÉÌÎÌ

¼¹ÆŒÀÅ
»Œ½
ŌÃÉǺŒ»

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ
»
оɻÇÆÇÅÌ
ÌÊËÃÇ»ÇÅÌ
ÅÇÀÃÌ
ʾľÀŒÆό
ČÅ͹†
¤¾ÂÃÇÏÁË ÐÌ¿ÇɌ½ÆÁÎ
ºŒÄÌ»

ËÁÐÆÁÎ
»ÌÀĹÎ
©ÌÂÆÌ×ËÕÊØ
»
ʾľÀŒÆό
Çʾɾ½Ã¹Î
À¹È¹Ä¾ÆÆØ
Œ
ÊËÇÉÇÆƌÎ
ˌÄ
 ¹†
¤ŒÅÍÇÏÁËÁ
t
ǽÁÆ
ŒÀ
ɌÀÆÇ»Á½Œ»
ľÂÃÇÏÁˌ»
À½¹Ëƌ
ÌË»ÇÉ×»¹†
º¾ÀȾÐÌ×ËÕ
ŒÅÌƌ˾Ë
ËÁ
¹ÆËÁˌĹ

£ÉÇ»ÇË»ÇɾÆÆØ

ÊËÇ»ºÌÉƹ
ÃČËÁƹ

¾ÉÁËÉǺĹÊË Å¾¼¹Ã¹ÉŒÇºÄ¹ÊË ÅÇÆǺĹÊË ÄŒÅÍǺĹÊË ÅŒ“ÄǺĹÊË

¾ÉÁËÉÇÏÁËÁ ËÉÇźÇÏÁËÁ ÅÇÆÇÏÁËÁ ČÅÍÇÏÁËÁ ƾÂËÉÇ͌ÄÁ ¾ÇÀÁÆÇ͌ÄÁ º¹ÀÇ͌ÄÁ

ľÂÃÇÏÁËÁ

 £ÉÇ»
Œ
ÃÉÇ»ÇǺŒ¼
 ¬Ë»ÇɾÆÆØ
ËÉÇźÌ

ËÉÇźÇÏÁË

͌ºÉÁÆÇ»Œ
»ÇÄÇÃƹ ¾ÉÁËÉÇÏÁË

œÉÌÈÁ
ÃÉÇ»Œ

œÉÌȹ
ÃÉÇ»Œ
»ÁÀƹй“ËÕÊØ
ƹ† ×ËÕÊØ
ƹػƌÊË×
¹ºÇ
»Œ½ÊÌËƌÊË×

ػƌÊË×
»
ÃÉÇ»Œ
½¾ØÃÁÎ
ÐÁÆÆÁÌ»
»
¾ÉÁËÉÇÏÁ˹Î
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
¹¼Ä×ËÁÆdž
¦¹ÂÈÇÑÁɾƌÑÇ×
ÊÁÊ˾ÅÇ×
Œ½¾Æ† ¼¾ÆŒ»
™
Œ
›
Â
Ì
ÈĹÀŌ
ÃÉÇ»Œ
t
¹¼Ä׆
ËÁ͌ùό˜
¼ÉÌÈÁ
ÃÉÇ»Œ
“
ÊÁÊ˾Ź
ËÁƌƌ»
A
Œ
B
™›
°ÇËÁÉÁ
¼ÉÌÈÁ
ÃÉÇ»Œ
»ÁÀƹй†

®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
¼ÉÌÈ
ÃÉÇ»Œ
Ä×½ÁÆÁ
À¹
ÊÁÊ˾ÅÇ×
™›

Гр уп а кр о ві А глю ти н о ген и в ер и тр о ц и тах А глю ти н ін и в п лазм і

*

›Œ½ÊÌËƌ A
Œ
B
**
™
™ B
***
›
› A
*7
™›
™
Œ
› ›Œ½ÊÌËƌ

¨¾É¾ÄÁ»¹ÆÆØ
ÃÉÇ»Œ

Д онор
0(I) A(II) B(III) AB(IV)

0(I)
Р ец и п ієн т

A(II)

B(III)

AB(IV)

«¾Å¹

£ÉÇ» 
Тем а 2. Ім унітет
‹ÅÌƌ˾Ë
t
Ͼ
ÃÇÅÈľÃÊ
͌ÀŒÇ† Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
Â
À¹ÈǺŒ¼¹“
ÈÇÉÌѾÆÆØÅ

ÄǼŒÐÆÁÎ
À¹ÎÁÊÆÁÎ
ɾ¹ÃόÂ
ÊÈÉ؆ ÆÇÉŹÄÕÆÁÎ
͌ÀŒÇÄǼŒÐÆÁÎ
ÍÌÆÆ
ÅÇ»¹ÆÁÎ
ÈÉÇËÁ
ºÌ½Õ†ØÃǼÇ
¿Á»Ç¼Ç
όÂ
 ¹Ä¾¿ÆÇ
»Œ½
ÈÉÇϾÊÌ
˹
ÐÁÆÆÁ†
ˌĹ
¹ºÇ
ɾÐÇ»ÁÆÁ
ÒÇ
ƾʾ
»
ÊǺŒ
ÇÀ† Ì»
ÀƾÑÃǽ¿¾ÆÆØ
ŌÃÉÇÇɼ¹ÆŒÀŌ»

ƹÃÁ
ÐÌ¿ÇɌ½Æǘ
¼¾Æ¾ËÁÐÆǘ
ŒÆÍÇɆ ÉÇÀɌÀÆØ×ËÕ
ÃČËÁÆÆÁÂ
Œ
¼ÌÅÇɹÄՆ
Źό˜
›ŒÆ
À¹º¾ÀȾÐ̓
Àº¾É¾¿¾ÆÆØ
ÆÁÂ
ŒÅÌƌ˾Ë
Ê˹ÄÇÊˌ
»ÆÌËɌÑÆÕǼÇ
ʾɾ½Ç»ÁÒ¹

«ÁÈÁ
ŒÅÌƌ˾ËÌ

К літи н н и й ім ун ітет Гум о р альн и й ім ун ітет

 ¹º¾ÀȾÐ̓ËÕÊØ
ÊȾÏÁ͌ÐÆÁÅÁ
ÃČËÁƹÅÁ
ÃÉÇ»Œ
¨Œ½ËÉÁÅ̓
¼ÇžÇÊ˹À
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
À¹»½ØÃÁ
ÊÁÆ˾ÀÌ

ľÂÃÇÏÁ˹ÅÁ

À½¹ËÆÁÅÁ
½Ç
ÈǼÄÁƹÆÆØ
Œ
ƾ† ÊȾÏÁ͌ÐÆÁÎ
ºŒÄÌ»
¹ÆËÁˌÄ

Ì
»Œ½ÈÇ»Œ½Õ
ƹ
»»¾†
ËɹČÀ¹ÏŒ˜
ŌÃÉÇÇɼ¹ÆŒÀÅÌ
›
ÇÊÆÇ»Œ
ÃČËÁÆÆǼÇ
½¾ÆÆØ
ÐÌ¿ÇɌ½ÆǼÇ
¹ÆËÁ¼¾ÆÌ
ŒÅÌƌ˾ËÌ
ľ¿ÁËÕ
͹¼ÇÏÁËÇÀ

͹¼ÇÏÁË #†ÄŒÅÍÇÏÁË

¹ÆËÁ¼¾Æ

ÈĹÀŹËÁÐƹ

͹¼ÇÏÁË ÃČËÁƹ
5†ÄŒÅÍÇÏÁË
͹¼ÇÏÁËÇÀ

ÃÉÇ»ÇÆÇÊƹ

¹ÆËÁˌÄÇ
Ê̽Áƹ
¹ÆËÁ¼¾Æ

¹ÆËÁ¼¾Æ ͹¼ÇÏÁË

­¹¼ÇÏÁËÇÀ
t
Ͼ
ÈÉÇϾÊ
ÈǼÄÁ† ¼¹ÆŒÀŌ»
͹¼ÇÏÁ˹ÉÆÁÅÁ
ÃČËÁƹÅÁ

ƹÆÆØ
˹
ÀƾÑÃǽ¿¾ÆÆØ
ŌÃÉÇÇɆ ͹¼ÇÏÁ˹ÅÁ


ªË¹½Œ˜
͹¼ÇÏÁËÇÀÌ

¦¹ºÄÁ¿¾ÆÆØ
͹¼ÇÏÁ˹
½Ç
Ǻo“Ã˹
À¹
ɹÎÌÆÇÃ
ÈÇÀÁËÁ»ÆǼÇ
ξÅÇ˹ÃÊÁÊÌ


¨ÉÁÄÁȹÆÆØ
¹ºÇ
¹ËɹÃόØ
ŌÃÉǺŒ»
½Ç
͹¼ÇÏÁ˹

¨Ç¼ÄÁƹÆÆØ
ŌÃÉǺŒ»
ÌË»ÇɾÆÆØ
͹¼ÇÊÇÅÁ

¨¾É¾Ëɹ»Ä¾ÆÆØ
À
ÌË»ÇɾÆÆØÅ
͹¼ÇČÀÇÊÇÅÁ

 £ÉÇ»
Œ
ÃÉÇ»ÇǺŒ¼
 Характеристика видів імунітету
Вид імунітету
Природний Штучний
Природжений Набутий Активний Пасивний
Генетично закріплена Формується в процесі Вид несприйнятли­ Забезпечується введен­
несприйнятливість до життя індивіда, у ре­ вості, що формується ням в організм іззовні
певних збудників хво­ зультаті інфекційно­ в результаті активно­ вже готових, специфіч­
роб чи до антигенів. го захворювання або го залучення імунної но налаштованих на
Цей вид імунітету пе­ вакцинації, а також системи певний антиген імуно­
редається від поколін­ пасивної передачі ан­ реагентів
ня до покоління титіл від матері до
дитини в ході внут­
рішньоутробного роз­
витку

Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг

Будова та функції органів кровообігу

Серце — порожнистий м’язовий ця, звужена нижня — верхівкою

орган конусоподібної форми. Сер­
це людини складається з двох по­
ловин і має чотири камери (два пе­
редсердя і два шлуночки). Утворене
посмугованою м’язовою тканиною.
Розташоване в порожнині грудної
клітки. Верхня, трохи розширена
частина, називається основою сер­
серця.
Зовнішня поверхня серця утво­
рена сполучною тканиною й нази­
вається навколосерцевою сумкою
(перикардом). Простір між пери­
кардом і епікардом заповнений рі­
диною, що знижує тертя в ході ско­
рочення міокарда.

Будова стінки серця

Шари стінки серця

епікард міокард ендокард

сполучна тканина, шар посмугованого шар ендотеліальних
вкрита епітелієм м’яза клітин

Серцевий цикл

Серцевий цикл — це певна по­ Фази скорочення м’язів серця

слідовність роботи м’язів перед­ називаються систолою, фаза роз­
сердь і шлуночків, що забезпечує слаблення — діастолою.
циркуляцію крові в організмі.

Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг 37

37
 I ф аза II ф аза III ф аза
ÊÁÊËÇĹ
Ⱦɾ½Ê¾É½Õ
ÊÁÊËÇĹ
ÑÄÌÆÇÐÌ»
À¹¼¹ÄÕƹ
ȹÌÀ¹


ËÉÁ»¹ÄŒÊËÕ
t
 
Ê
ËÉÁ»¹ÄŒÊËÕ
t
 
Ê
ËÉÁ»¹ÄŒÊËÕ
t
 
Ê


šÌ½Ç»¹
ʾÉÏØ
©ÌÎ
ÃÉÇ»Œ
»
ʾÉό
¹É˾Ɍ˜ ¹ÇÉ˹

ľ¼¾Æ¾»¹
Č»¾

¹ÉË¾ÉŒØ È¾É¾½Ê¾É½Ø
Ȍ»ÅŒÊØϾ†
»Œ
ÃĹȹÆÁ

ŌËɹÄÕÆÁÂ

»¾ÉÎÆØ
ÃĹȹÆ
ÈÇÉÇ¿ÆÁÊ˹
»¾Æ¹

Č»ÁÂ

Èɹ»¾
ÑÄÌÆÇÐÇÃ
Ⱦɾ½Ê¾É½Ø

ÆÁ¿ÆØ

ÈÇÉÇ¿ÆÁÊ˹
»¾Æ¹ Èɹ»ÁÂ

ÑÄÌÆÇÐÇÃ

®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
ÊÁÊ˾Å
Œ
ÐÁÆÆÁÌ»
ɾ¼ÌÄØό˜
½ŒØÄÕÆÇÊˌ
ʾÉÏØ

Ти п р егуляц ії
Н ер во ва Гум о р альн а С ам о р егуляц ія

¬
½Ç»¼¹ÊËÇÅÌ
ÅÇÀÃÌ
ÉÇÀ˹† £ÇÆϾÆËɹόØ
ºŒÇÄǼŒÐÆÇ
¹Ã† ™»ËÇŹËÁÀÅ
ʾÉÏØ
À½¹ËƌÊËÕ

ÑÇ»¹ÆÁÂ
ʾÉϾ»Ç†Ê̽ÁÆÆÁÂ
ËÁ»ÆÁÎ
ɾÐÇ»ÁÆ
ÃÇÆËÉÇÄד
ÊÃÇÉÇÐÌ»¹ËÁÊØ
Ȍ½
»ÈÄÁ»ÇÅ

ϾÆËÉ
ÒÇ
ɾ¼ÌÄד
ÊÃÇÉÇоƆ йÊËÇËÌ
Â
ÊÁÄÌ
ʾÉϾ»ÁÎ
ÊÃdž ŒÅÈÌÄÕʌ»
ÒÇ
»ÁÆÁù×ËÕ

ÆØ
Ê̽ÁÆ
йÊËÇËÌ
ÊÁÄÌ
ʾɆ ÉÇоÆÕ Ì
ʹÅÇÅÌ
ʾÉό

À¹º¾ÀȾÐ̓

Ͼ»ÁÎ
ÊÃÇÉÇоÆÕ
Œ
¹É˾Ɍ¹ÄՆ žÆ½ÇÃÉÁÆƌ
ÐÁÆÆÁÃÁ
ØÃ
¹½† ÂǼÇ
ÇÈËÁŹÄÕƾ
ÍÌÆÃόÇÆ̆
ÆÁÂ
ËÁÊÃ ɾƹČÆ
Œ
ËÁÉÇÃÊÁÆ
ÈÇÊÁÄ׆ »¹ÆÆØ
¨¹É¹ÊÁÅȹËÁÐƹ
ÊÁÊ˾Ź
×ËÕ
ÉǺÇËÌ
ʾÉÏØ
ÈÉÇÊ˹†  ¹º¾ÀȾÐ̓ËÕÊØ
»ÆÌËɌц
ÀžÆÑ̓
йÊËÇËÌ
Â
ÊÁÄÌ
ʾɆ ¼Ä¹Æ½ÁÆÁ
ÀƌŹ×ËÕ
ÊȹÀÅ
ÆÕÇʾÉϾ»ÁÅÁ
žιƌÀŹÅÁ

Ͼ»ÁÎ
ÊÃÇÉÇоÆÕ Ê̽ÁÆ
Œ
ÀÆÁ¿Ì×ËÕ
¹É˾Ɍ¹ÄՆ ¦¹ÈÉÁÃĹ½
ÀŌƹ
ÌÄÕÃÇÊˌ

ªÁÅȹËÁÐƹ
ÊÁÊ˾Ź
ÉǺÁËÕ
ÆÁÂ
ËÁÊà ÃÉÇ»Œ
»
ÈÇÉÇ¿ÆÁƌ
ʾÉÏØ
ÀŌ†
йÊˌÑÁÅÁ
ʾÉϾ»Œ
ÊÃÇÉÇоƆ £¹ÄÕόÂ
ÀºŒÄÕÑ̓
йÊËÇËÌ
Æד
ÊÁÄÌ
ÊÃÇÉÇоÆÕ
ÆØ
˹
ÀºŒÄÕÑ̓
˜ÎÆ×
ÊÁÄÌ ÊÃÇÉÇоÆÕ
Ȍ½»ÁÒ̓
ÈÉdž
»Œ½ÆŒÊËÕ
Œ
ÀºÌ½ÄÁ»ŒÊËÕ
ʾÉÏØ

ùČÂ
ÐÁÆÁËÕ
ÈÉÇËÁľ¿ÆÌ
½Œ×

 £ÉÇ»
Œ
ÃÉÇ»ÇǺŒ¼
 Будова кровоносних судин
сполучно­ сполучно­
тканинна тканинна
оболонка оболонка
гладка гладка
мускулатура мускулатура

еластичний ендотелій еластичний

шар шар
ендотелій ендотелій

артерія капіляр вена

Порівняльна характеристика кровоносних судин

Ознака
Артерія
Середній шар
потовщений, містить
Особливості будови
непосмуговані м’язові
та еластичні волокна
Від серця до тканин
Напрямок руху крові
і органів
Швидкість руху крові Кров тече швидко
Тиск крові Високий, із пульсацією
Кров містить
Вміст кисню та пожив­
оксигемоглобін
них речовин
і поживні речовини
Судина
Вена Капіляр
Складається зі
Середній шар тонкий, сполучнотканинної
непосмуговані м’язові пластинки й шару
та еластичні волокна ендотеліальних
практично відсутні клітин. Середній шар
відсутній
Є місцем обміну
Від тканин і органів до
речовин між кров’ю
серця
і тканинами
Рух крові
Кров тече повільно
уповільнений
Низький, пульсація
Знижений
відсутня
Гемоглобін крові не
Вміст кисню знижений
зв’язаний із киснем

Особливості будови вен нижніх кінцівок

венозні
клапани
скелетний
м’яз

Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг 39

39
 Кровообіг — це рух крові по за­
мкненій системі кровоносних су­
дин і серцю, який забезпечує об­
мін речовин та енергії між організ­
мом та зовнішнім середовищем.
Система органів, що забезпечують
кровообіг, складається із серця
й кровоносних судин.

Схема кровообігу

капіляри
верхньої
частини тіла

верхня сонна
порожниста вена артерія

капіляри
легенів
легенева
вена

легенева
артерія

аорта

капіляри
внутрішніх
органів

нижня
порожниста вена

капіляри
нижньої
частини тіла

Мале коло кровообігу — це Велике коло кровообігу — це

шлях крові від правого шлуночка шлях крові від лівого шлуночка
через легені до лівого передсердя. серця до правого передсердя. Забез­
Забезпечує збагачення крові кис­ печує живлення й дихання всіх ор­
нем. ганів і тканин організму.

40 Кров і кровообіг

40
 Лімфатична система
Лімфатична система захищає
організм від чужорідних речовин.
Являє собою мережу лімфатичних
судин, вузлів і капілярів.
Лімфатичні капіляри є пер­
шою ланкою лімфатичної систе­
ми. Вони утворені одношаровим
епітелієм, що полегшує всмокту­
вання шкідливих речовин і части­
нок.
Лімфатичні капіляри присутні
в усіх органах, крім головного та
спинного мозку, плаценти, очного
Будова лімфатичної системи людини
місце впадання грудної
протоки в підключичну вену
лімфатичний вузол
лімфатичні судини
Лімфа — прозора рідина, хіміч­
ним складом подібна до плазми
крові. Утворюється з тканинної
Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг
яблука, хрящів і внутрішнього
вуха.
Лімфатичні судини є продов­
женням лімфатичних капілярів.
Стінки судин багатошарові, мають
клапани.
Лімфатичні вузли — це утво­
рення з ретикулярної тканини,
що є продовженням судин. Лімфа­
тичні вузли беруть участь у проце­
сах кровотворення, захисних ре­
акціях організму і регулюють рух
лімфи.
тимус
грудна протока
селезінка
цистерна грудної
протоки
рідини в лімфатичних капілярах;
містить лімфоцити, макрофаги та
лейкоцити.
41
41
¡®™¦¦¸

Тем а 1. Д ихання
ÁιÆÆØ
t
Ͼ
ÈÉÇϾÊ
¼¹ÀÇǺŌ† §É¼¹ÆÁ
½ÁιÆÆØ
t
ÈÇ»ŒËÉdž
ÆÌ
Ō¿
Çɼ¹ÆŒÀÅÇÅ
Œ
ƹ»ÃÇÄÁÑƌÅ
ÆÇÊƌ
ÑÄØÎÁ
˹
»Ä¹Êƾ
½ÁιÄÕÆÁÂ

ʾɾ½Ç»ÁÒ¾Å
ÒÇ
À½ŒÂÊÆדËÕÊØ
ÇɆ ɾÊȌɹËÇÉÆÁÂ

»Œ½½ŒÄ
¼¹Æ¹ÅÁ
½ÁιÆÆØ

¨Ç»ŒËÉÇÆÇÊƌ
ÑÄØÎÁ

ÆÇÊÇ»¹

ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ

ÆÇÊǼÄÇËù

ÉÇËÇ»¹

ËÉ¹Î¾Ø ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ

¼ÇÉ˹ÆÕ

Èľ»É¹
ºÉÇÆÎÁ

ɾºÉ¹

йÊËÃÁ

ľ¼¾ÆŒ»
½Œ¹Íɹ¼Å¹

Ç
ÈÇ»ŒËÉÇÆÇÊÆÁÎ
ÑÄØΌ»
ƹ† ºÉÇÆΌÇÄÁ
¬
ÆÁÎ
»½ÁÎÌ»¹Æ¾
ÈÇ»ŒËÉØ

ľ¿¹ËÕ
ÆÇÊÇ»¹
ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ
¼ÄLj ÀŒ¼ÉŒ»¹“ËÕÊØ
ÇÐÁÒ¹“ËÕÊØ
»Œ½
ɌÀÆÁÎ

ù
¼ÇÉ˹ÆÕ
ËɹξØ
ºÉÇÆÎÁ
˹
йÊËÁÆÇÃ
Œ
À»ÇÄǿ̓ËÕÊØ

 ÁιÆÆØ
 ªËÉÌÃËÌɹ
˹
ÍÌÆÃό˜
ÈÇ»ŒËÉÇÆÇÊÆÁÎ
ÑÄØΌ»
О р ган Б уд о ва Ф ун кц ії
ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
½»ÇÎ
ÈÇÄÇ»ÁÆ
t
Èɹ»Ç˜
˹
Ȼǘ

¦ÇÊÇ»¹
ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ Ì
ÃǿƌÂ
ŒÀ
ÆÁÎ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
ËÉÁ
ÆÇÊÇ»Œ
ɹÃdž
»ÁÆÁ
»¾ÉÎÆØ
ʾɾ½ÆØ
Â
ÆÁ¿ÆØ

Œ
ËÉÁ
ÆÇÊÇ»Œ
§ÐÁÒ¾ÆÆØ
ÈÇ»ŒËÉØ
ÀŒ¼ÉŒ†
ÎǽÁ
»¾ÉÎƌÂ
ʾɾ½ÆŒÂ
Œ
ÆÁ¿ÆŒÂ

›ÆÌËɌÑÆØ
»¹ÆÆØ
˹
À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØ
‹½¾Æ†
ÈÇ»¾ÉÎÆØ
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ
»ÁÊ˾ľƹ
ÅÁ¼ÇËÄÁ»ÁÅ
ËÁ͌ùόØ
À¹È¹ÎŒ»
¾ÈŒË¾ÄŒ“Å
ÊÄÁÀÇ»Ç×
ǺÇÄÇÆÃÇ×
À
ɾϾÈËÇɹÅÁ

Æ×ÎǻǼÇ
¹Æ¹ÄŒÀ¹ËÇɹ
œÄÇËù
 ¹º¾ÀȾоÆÆØ
ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ

¦ÇÊǼÄÇËù
ÉÇËǼÄÇËù ÈÇ»ŒËÉØ
À
ÆÇÊǻǘ
˹
ÉÇËǻǘ

ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ
»
¼ÇÉ˹ÆÕ

¬Ë»Çɾƹ
ÎÉØÒ¹ÅÁ
ÅoØÀ¹ÅÁ
»ÁÊ˾ľƹ
ÊÄÁÀdž

œÇÉ˹ÆÕ »Ç×
ǺÇÄÇÆÃÇ×
Ź“
ČÂÃÇÈǽŒºÆÌ
ÍÇÉÅÌ
Ç
˜˜

ÊÃĹ½Ì
»ÎǽØËÕ
ËÉÁ
ƾȹÉƌ
ÎÉØҌ
ÒÁËÇÈǽŒº†  ¹º¾ÀȾоÆÆØ
ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ

ÆÁÂ
ȾÉÊƾÈǽŒºÆÁÂ
Œ
ƹ½¼ÇÉ˹ÆÆÁÃ

Œ
ËÉÁ
ȹɆ ÈÇ»ŒËÉØ
»
ÆÁ¿ÐŒ
»Œ½½ŒÄÁ
½Á†
ƌ
оÉȹÃÌ»¹ËŒ
Ɍ¿ÃÇÈǽŒºÆŒ
ÃÄÁÆÇÈǽŒºÆŒ

ιÄÕÆǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ
­ÇÉÅÌ»¹Æ†
›Œ½
оÉȹÃÌ»¹ËÁÎ
Œ
ÒÁËÇÈǽŒºÆǼÇ
ÎÉØҌ»
»Œ½† ÆØ
À»ÌÌ»
ÎǽØËÕ
¼ÇÄÇÊÇ»Œ
À»oØÀÃÁ
Ō¿
ÆÁÅÁ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹†
ƹ
¼ÇÄÇÊÇ»¹
ҌÄÁƹ

«É¹Î¾Ø ©ÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹
»
¼É̽ƌÂ
ÃČËό
¨ÇÐÁƹ“ËՆ
ÊØ
ƹ
Ɍ»ÆŒ
t
ÑÁÂÆǼÇ
ÎɾºÏØ
ƒ
ËÉ̺ÃÇ×

À
t
ÎÉØÒÇ»ÁÎ
Ȍ»ÃŒÄ¾ÏÕ
Ào“½Æ¹ÆÁÎ
ÊÈdž
ÄÌÐÆÇËùÆÁÆÆÇ×
ȾɾËÁÆÃÇ×
À
ƾÈÇÊÅ̼dž  ¹º¾ÀȾоÆÆØ
ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ

»¹ÆÁÅÁ
ÅoØÀÇ»ÁÅÁ
»ÇÄÇÃƹÅÁ
Ç»¿Áƹ
t
ÈÇ»ŒËÉØ
»
ÆÁ¿ÐŒ
»Œ½½ŒÄÁ
½Á†
t
ÊÅ
›ÆÌËɌÑÆØ
ÈÇ»¾ÉÎÆØ
»ÁÊ˾ľƹ
ιÄÕÆǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ
§ÐÁÒ¾ÆÆØ

ÊÄÁÀÇ»Ç×
ǺÇÄÇÆÃÇ×
ÒÇ
ŌÊËÁËÕ
ÅÁ¼ÇËÄÁ† ˹
À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØ
ÈÇ»ŒËÉØ
»ÁÂ
¾ÈŒË¾ÄŒÂ
À¹ÄÇÀÁ
Â
ČÅÍÇ»ÌÀÄÁ
¦¹
Ɍ»ÆŒ

ÈoØËǼÇ
¼É̽ÆǼÇ
ÎɾºÏØ
½ŒÄÁËÕÊØ
ƹ
½»¹
ºÉÇƆ
ÎÁ
t
Èɹ»ÁÂ
Œ
Č»ÁÂ
šÉÇÆÎÁ
ªÃĹ½¹×ËÕÊØ
ŒÀ
ÎÉØÒÇ»ÁÎ
Ȍ»ÃŒÄ¾ÏÕ
šÉÇÆÎ

ÒÇ
»ÎǽÁËÕ
Ì
Èɹ»Ì
ľ¼¾Æ×
½ŒÄÁËÕÊØ
ƹ
ËÉÁ
 ¹º¾ÀȾоÆÆØ
ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ

¼ŒÄÃÁ
¹
ËÇÂ
ÒÇ
»ÎǽÁËÕ
Ì
Č»Ì
ľ¼¾Æ× t
ƹ
ÈÇ»ŒËÉØ
½»Œ
йÊËÃÇ»Œ
ºÉÇÆÎÁ

šÉÇÆΌÇÄÁ

°¹ÊËÃÇ»Œ
ºÉÇÆÎÁ
½ŒÄØËÕÊØ
ƹ
ʾ¼Å¾Æ˹Éƌ
¨Ç†
 ¹º¾ÀȾоÆÆØ
ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ

½¹ÄÕѾ
ÉÇÀ¼¹ÄÌ¿¾ÆÆØ
ÍÇÉÅ̓
ÌÆϾ»Œ
ºÉÇÆΌdž
ÈÇ»ŒËÉØ
ÄÁ
ÈÇˌÅ
t
½ÁιÄÕƌ
ºÉÇÆΌÇÄÁ

«¾Å¹

ÁιÆÆØ 
 ›Ä¹Êƾ
½ÁιÄÕÆÁÂ
ɾÊȌɹËÇÉÆÁÂ

»Œ½½ŒÄ

¬
»Ä¹Êƾ
½ÁιÄÕÆÇÅÌ
»Œ½½ŒÄŒ
ÒÇ

ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
¹ÄÕ»¾ÇÄ
À½ŒÂÊÆ××ËՆ
ÊØ
ÈÉÇϾÊÁ
¼¹ÀÇǺŌÆÌ

ªËÉÌÃËÌɹ
˹
ÍÌÆÃό˜
½ÁιÄÕÆǼÇ
»Œ½½ŒÄÌ

В ід д іл С тр уктур а Ф ун кц ії

¥Œ¿
ÊˌÆùÅÁ
¹ÄÕ»¾ÇÄ
Œ
ù†
™ÄÕ»¾ÇÄÁ ȌÄØɌ»
»Œ½ºÌ»¹“ËÕÊØ
¼¹Àdž
ÁιÄÕƌ
ºÉÇÆΌÇÄÁ
ȾɾÎǽØËÕ
»
¹ÄÕ»¾ÇÄØɆ ǺŌÆ
ƌ
ÎǽÁ
ƹ
ÊˌÆùÎ
ØÃÁÎ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
ÐÁÊľÆƌ
±¹É
ºŒÄÌ»
»ÆÌËɌÑÆÕǘ
Èdž
ËÇÆÃÇÊˌÆƌ
ÈÌÎÁÉό
t
¹ÄÕ»¾ÇÄÁ
»ÃÉÁˌ
¼Ìʆ »¾ÉÎƌ
¹ÄÕ»¾ÇÄÁ
Ȍ½ËÉÁÅ̓

ËÇ×
žɾ¿¾×
ùȌÄØɌ» ÈÇ»¾ÉÎƾ»ÁÂ
ƹËؼ
ÊˌÆÃÁ

Œ¹Å¾ËÉ
¹ÄÕ»¾ÇÄÁ
t
 t 
ÅÅ
ˆÎƌ
ÊˌÆÃÁ
¹ÄÕ»¾ÇÄÁ
ȾɾÑÃǽ¿¹×ÐÁ

ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ
À
ǽÆÇѹÉǻǼÇ
¾ÈŒË¾ÄŒ×
Â
ËÇƆ ˜˜
ƹ½ÅŒÉÆÇÅÌ
ÉÇÀËؼ¹ÆÆ×

ÃǼÇ
ѹÉÌ
¾Ä¹ÊËÁÐÆÁÎ
»ÇÄÇÃÇÆ
›ÆÌËɌÑÆØ
Ȍ½
йÊ
»ÎǽÌ
¼¹ÀŒ»
Œ
Êȹ½¹Æ†
ÈÇ»¾ÉÎÆØ
¹ÄÕ»¾ÇÄÁ
»ÃÉÁ˹
ѹÉÇÅ
ºŒÄÌ»
ÍÇʆ Æ×
Ȍ½
йÊ
»ÁÎǽÌ
¹
˹ÃÇ¿

ÍÇČȌ½Œ»
Œ
¼ÄŒÃÇÈÉÇ˾˜½Œ» »ÁÃÇÆ̓
À¹ÎÁÊÆÌ
ÍÌÆÃό×

À¹»½ØÃÁ
º¹Ã˾ÉÁÏÁ½ÆŒÂ

»Ä¹ÊËÁ»ÇÊˌ

¤¾¼¾ÆŒ ¨¹ÉÆÁÂ
Çɼ¹Æ
©ÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
Ì
ÈÇÉÇ¿ÆÁƌ

¼É̽Æǘ
ÃČËÃÁ
¨É¹»¹
ľ¼¾ÆØ
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ

À
ËÉÕÇÎ
йÊËÇÃ
Č»¹
t
ŒÀ
½»ÇÎ
 Ç»ÆŒÑÆØ
ÈÇ»¾ÉÎÆØ
ľ¼¾ÆŒ
»ÃÉÁ˹
¾ÈŒË¾ÄŒ¹ÄՆ
¨Ä¾»É¹ÄÕƹ
Ɍ½Áƹ
ÀžÆÑ̓

ÆÇ×
ǺÇÄÇÆÃÇ×
t
ľ¼¾Æ¾»Ç×
Èľ»ÉÇ×
¨Ä¾»†
˾ÉËØ
ÄÁÊËÌ»
Ȍ½
йÊ
»½ÁÎÌ

ɹ
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
½»ÇÎ
ÄÁÊËÌ»
t
ÀǻƌÑÆÕǼÇ

˹
»Á½ÁÎÌ
ÈÉÁÊˌÆÃǻǼÇ

ÒÇ
»ÁÊ˾Äؓ
¼É̽ÆÌ
ÃČËÃÌ

§ÊÆǻƹ
ÍÌÆÃόØ
ľ¼¾ÆÕ
t

Àʾɾ½ÁÆÁ
Œ
»ÆÌËɌÑÆÕǼÇ
ÒÇ
»ÃÉÁ»¹“
ľ¼¾†
À¹º¾ÀȾоÆÆØ
¼¹ÀÇǺŌÆÌ

Æ×
¨ÉÇÊˌÉ
Ō¿
ÏÁÅÁ
ÄÁÊËùÅÁ
ÌË»ÇÉד
Èľ»†
Ō¿
ÀǻƌÑƌÅ
ʾɾ½Ç»Á†
ɹÄÕÆÌ
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ
À¹ÈǻƾÆÌ
Èľ»É¹ÄÕÆÇ×

Ò¾Å
Œ
Çɼ¹ÆŒÀÅÇÅ
Ɍ½ÁÆÇ×
¬
ÃÇ¿Æǘ
ľ¼¾ÆŒ
“
»ÇÉÇ˹
t
ŌÊϾ
»ÎǽÌ
ºÉÇƆ
ι
ľ¼¾Æ¾»Ç˜
¹É˾Ɍ˜
ƾɻŒ»
ČÅ͹ËÁÐÆÁÎ
Ê̆
½ÁÆ
Œ
»ÁÎǽÌ
ľ¼¾Æ¾»Ç˜
»¾ÆÁ

Тем а 2. Газообм ін

œ¹ÀÇǺŌÆ
t
Ͼ
ÈÉÇϾÊ
ǺŌÆÌ
©ÇÀɌÀÆØ×ËÕ
ËùÆÁÆƾ
Œ
ľ¼¾Æ¾»¾

¼¹ÀÇÅ
Ō¿
Çɼ¹ÆŒÀÅÇÅ
Œ
ÀǻƌÑƌÅ
½ÁιÆÆØ
¨¾ÉѾ
Ø»Äؓ
ÊǺÇ×
ÈÉdž
ʾɾ½Ç»ÁÒ¾Å
¹
˹ÃÇ¿
Ō¿
ÃÉÇ»o×
ϾÊ
»ÁÃÇÉÁÊ˹ÆÆØ
ÃÁÊÆ×
»
ÃČËÁ†
Œ
ËùÆÁƹÅÁ
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ ƹÎ
½É̼¾
t
¼¹ÀÇǺŌÆ
Ì
ľ¼¾ÆØÎ

 ÁιÆÆØ
 Газообмін у легенях між кров’ю Газообмін у тканинах
й альвеолярним повітрям

Клітини тканини
O2 СO2
Альвеола

Кров

Кров
CO2 O2

Кровоносна Кровоносна
судина судина

Механізм дихання

Дихальні рухи — це ритмічні Під час видиху скорочують­

зміни об’єму грудної клітки через
скорочення дихальних м’язів.
Під час вдиху скорочуються
зовнішні міжреберні м’язи, збіль­
шується об’єм грудної клітки, па­
дає тиск у плевральній порожнині,
розширюються легені.
Падіння тиску в альвеолах у ре­
зультаті розширення легень спри­
чинює нагнітання в них повітря —
відбувається вдих.
ся внутрішні міжреберні м’язи,
діафрагма повертається у вихід­
не положення, збільшується тиск
у плевральній порожнині, стиска­
ються легені. В альвеолах підви­
щується тиск, і повітря з них
струмує назовні — відбувається
видих.
Частота дихальних рухів ста­
новить у спокійному стані 13—
16 разів за хвилину.

Регуляція дихання

Регуляція

Нервова Гуморальна

Рефлек- Передній Довгастий мозок Вегетативна Концентрація гор­

торна мозок Дихальний центр нервова монів у крові ре­
Вдих Сповільнен­ Скорочення і роз­ система гулює збудження
викликає ня і при­ слаблення дихаль­ Симпатична по­ дихального цент­
видих, скорення них м’язів. Регулює силює вентиля­ ру, частоту і гли­
і навпаки рухів, що ритмічність і узго­ цію легень, па­ бину дихання
забезпечу­ дженість скорочень расимпатична
ють вдих дихальних м’язів пригнічує
і видих

Тема 2. Газообмін 45

45
«©™›¤ž¦¦¸
‹
Ÿ¡›¤ž¦¦¸

Тем а 1. Травна систем а

§É¼¹ÆÁ
Ëɹ»Æǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ
ÉÇËÇ»¹

ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ

¼ÄÇËù ØÀÁÃ

ƹ½¼ÇÉ˹ÆÆÁà Ȍ½oØÀÁÃÇ»¹

ÊÄÁÆƹ
À¹ÄÇÀ¹

Ȍ½ÆÁ¿ÆÕÇҾľÈƹ

¼ÇÉ˹ÆÕ ÊÄÁÆƹ
À¹ÄÇÀ¹

ÊËɹ»ÇΌ½ ȾЌÆù

¿Ç»ÐÆÁÂ

ŌÎÌÉ
ÑÄÌÆÇÃ

Ȍ½ÑÄÌÆÃÇ»¹

À¹ÄÇÀ¹

½»¹Æ¹½†
ÏØËÁȹĹ

ÃÁÑù

ËÇÆÃÁÂ

ÃÁѾÐÆÁÃ

ËÇ»ÊËÁÂ

ÃÁѾÐÆÁÃ

¹È¾Æ½ŒÃÊ ÈÉØŹ
ÃÁÑù

 «É¹»Ä¾ÆÆØ
Œ
¿Á»Ä¾ÆÆØ
 Травлення — це процеси механіч­
ного й хімічного перетворення їжі,
що відбуваються в травному трак­
ті. Результатом такого перетворен­
ня є розщеплення складних пожив­
них речовин до простих — таких,
що організм здатний засвоїти (білки
розщеплюються до амінокислот, вуг­
леводи — до моносахаридів, жири —
до гліцерину та жирних кислот). Ме­
ханічне оброблення їжі відбувається
в ротовій порожнині й полягає в її
подрібненні та змочуванні. Хімічне
оброблення здійснюється специфіч­
ними речовинами — ферментами.
Травний тракт людини складається
з травної трубки та залоз, що беруть
участь у перетворенні їжі.

Функції травлення

Функція Характеристика
Секреторна Виділення секретів залоз травлення, жовчі, шлункового й кишкового соків
Механічне оброблення їжі, пересування вмісту шлунково-кишкового тракту трав­
Моторна
ним каналом, виділення решток їжі
Усмоктуван­ Транспортування продуктів розщеплення їжі в кров через слизові оболонки шлун­
ня ка й кишечнику

Травна трубка

клубова
ротова тонкий пряма
стравохід і порожнис­
порожнина кишечник кишка
та кишка

дванадцяти­ товстий анальний

глотка шлунок
пала кишка кишечник отвір

Травні залози

підшлункова
слинні залози жовчний міхур печінка
залоза

Розщеплення органічних речовин під час процесу травлення

Білки Амінокислоти

Вуглеводи Моносахариди

Жири Гліцерин та жирні кислоти

Тема 1. Травна система 47

47
 ®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
Ëɹ»Æǘ
ËÉ̺ÃÁ
О р ган Х ар актер и сти ка Ф ун кц ії
ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
¼Ìº
ÅoØÀŒ»
½Æ¹
ÉÇËǻǘ
ÈÇÉÇ¿†


¥¾Î¹ÆŒÐƾ
ǺÉǺľÆÆØ

ÆÁÆÁ
ҌÃ
Ȍ½Æ¾ºŒÆÆØ
Ë»¾É½Ç¼Ç
Œ
ÅoØÃǼÇ


©ÇËÇ»¹

˜¿Œ
À¹
½ÇÈÇÅǼÇ×
À̺Œ»

ØʾÆ
À̺Œ»
Œ
ØÀÁù
¥oØþ
Ȍ½Æ¾ºŒÆÆØ
Ź“
ÊÃĹ½†
ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ Œ
ØÀÁù
ÃÁ
t
Ȍ½Æ¾ºŒÆƌ
½Ì¿ÃÁ
˹
Ȍ½Æ¾ºŒÆƌ
ÅÁ¼½¹ÄÁ†


Œ½¾ÆËÁ͌ùόØ
˜¿Œ
ÆÁ
¸ÀÁÃ
ÌË»ÇɾÆÁÂ
ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÇ×
ÅoØÀÇ»Ç×



ΌŌÐƾ
ǺÉǺľÆÆØ
˜¿Œ

ËùÆÁÆÇ×
»ÃÉÁËÁÂ
ÊÄÁÀÇ»Ç×
ǺÇÄÇÆÃÇ×
ªÃņ
ÒÇ
À½ŒÂÊÆדËÕÊØ
;ÉžƆ
½¹“ËÕÊØ
À
ÃÇɾÆØ
ˌĹ
ÌÆÐÁù
¦¹
ÈÇ»¾ÉÎƌ

˹ÅÁ
ÊÄÁÆÁ
ÉÇÀŌҾƌ
ÊŹÃÇ»Œ
ÊÇÊÇÐÃÁ
Â
˾ÅȾɹËÌÉƌ
ɾ†


À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØ
˜¿Œ
Â
ÍÇÉÅ̆
ϾÈËÇÉÁ
 ÌºÁ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
»
ÃÇŌÉùÎ
ҾľÈ

»¹ÆÆØ
ιÉÐǻǘ
¼É̽ÃÁ
›ÇÆÁ
»Œ½ÉŒÀÆØ×ËÕÊØ
ºÌ½Ç»Ç×
˹
ÍÌÆÃόØÅÁ
 Ìº



ØÀÁÃ
º¾É¾
ÌйÊËÕ
Ì
̂Ƞ
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
ÃÇÉÇÆÃÁ
ÑÁÂÃÁ
˹
ÃÇɾÆØ
¦¹

˹Æƌ
¹
˹ÃÇ¿
»
ÌÊÆÇÅÌ

ÊÄÁÀÇ»ŒÂ
ǺÇÄÇÆό
ÉÇËǻǘ
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ
“
À¹ÄÇÀÁ

ÅǻľÆƌ
Ä×½ÁÆÁ
ÒÇ
ʾÃɾËÌ×ËÕ
ÊÄÁÀ
ÊÄÁÆÌ
«É̺ù
À¹»½Ç»¿ÃÁ

ÊÅ
›Á½ŒÄØ×ËÕ
ËÉÁ
»Œ½½ŒÄÁ

œÄÇËù ÆÇÊǼÄÇËù
ÉÇËÇ»¹
Â
¼ÇÉ˹Æƹ
¼ÄÇËÃÁ
¬
ÉÇËÇ»ŒÂ

йÊËÁƌ
¼ÄÇËù
оɾÀŒ»
ÊÈÇÄÌй“ËÕÊØ
À
ÉÇËÇ»Ç×

ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÇ×
¼ÇÉ˹Æƹ
йÊËÁƹ
»Œ½ÃÉÁ»¹“ËՆ 

£Ç»Ë¹ÆÆØ
ιÉÐǻǘ

ÊØ
»
¼ÇÉ˹ÆÕ
Œ
ÊËɹ»ÇΌ½
ÆÇÊǼÄÇËù
ÊÈÇÄÌоƹ
¼É̽ÃÁ
À
ÆÇÊÇ»Ç×
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÇ×
ÊÄÌÎÇ»ÁÅÁ
“»Ê˹Ό“»Á† 

ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ
ÈÇ»ŒËÉØ

ÅÁ

ËÉ̺¹ÅÁ
œÄÇËù
ÌË»Çɾƹ
ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÅÁ
»
Ëɹξ×
˹
ºÉÇÆÎÁ
ÅoØÀ¹ÅÁ
˹
ÊÄÁÀÇ»Ç×
ǺÇÄÇÆÃÇ×
»ÃÉÁËÇ×
»ŒÂ†
йÊËÁÅ
»
ǺĹÊˌ
ÆÇÊǼÄÇËÃÁ

Œ
º¹¼¹ËÇѹÉÇ»ÁÅ

Ì
ÉÇËÇ»ÇÅÌ
Â
¼ÇÉ˹ÆÆÇÅÌ
»Œ½½ŒÄ¹Î

¾ÈŒË¾ÄŒ“Å
ªËɹ»ÇΌ½
¥oØÀÇ»¹
ËÉ̺ù
À¹»½Ç»¿ÃÁ
t
ÊÅ
ªÃņ
«É¹ÆÊÈÇÉËÌ»¹ÆÆØ
ιÉÐǻǼÇ

½¹“ËÕÊØ
À
ÅoØÀŒ»
½»ÇÎ
»Á½Œ»
Ì
»¾ÉÎƌÂ
ËɾËÁƌ
t

ÃÄ̺ù
À
ÉÇËǻǘ
ÈÇÉÇ¿ÆÁ†
ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÎ
ɾÑ˹
t
ƾÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÎ
ªÈ¾†
ÆÁ
½Ç
ÑÄÌÆù
ɾ½Ì
ÈÉÁÄؼ¹“
½Ç
Ëɹξ˜



«É¹»Æ¹
t
žιƌÐƾ
Ǻ†
ƒ
ƹÂÑÁÉÑÁÅ
»Œ½½ŒÄÇÅ
ÑÄÌÆÃǻdžÃÁÑÃǻǼÇ
ÉǺľÆÆØ
˜¿Œ
À¹»½ØÃÁ

ËɹÃËÌ
©ÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
Ì
»¾ÉÎƌÂ
йÊËÁƌ
оɾ»† ÊÃÇÉÇоÆÆØÅ
ÑÄÌÆÃǻǘ

Æǘ
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ
Ȍ½
½Œ¹Íɹ¼ÅÇ× ÊˌÆÃÁ
ÉÇÀÒ¾ÈľÆÆØ
ºŒÄ†
¬Ë»ÇɾÆÁÂ
ËÉÕÇŹ
»Á½¹ÅÁ
ËùÆÁÆÁ
ÊÄÁÀÇ»Ç×
Ì»
ƹ
ȾÈËÁ½Á
Â
ÌÊÅÇÆ
±ÄÌÆÇà ÅoØÀÇ»Ç×
˹
ÊÈÇÄÌÐÆÇ×
ªÈÇÄÌÐƹ
ËùÆÁƹ
ËÌ»¹ÆÆØ
Ⱦ»Æǘ
ÌÄÕÃÇÊˌ

ÍÇÉÅ̓
ÀǻƌÑÆ×
ǺÇÄÇÆÃÌ
ÑÄÌÆù
ÒÇ
»ÃÉÁ† »Ç½Á
˹
»ŒË¹ÅŒÆŒ»
»¹“
ÂǼÇ
¥oØÀÇ»¹
ËùÆÁƹ
ÌË»Çɾƹ
ËÉÕÇŹ


À¹ÎÁÊƹ
t
ÆÁÀÕþ
Àƹ†
ѹɹÅÁ
ÈÇÀ½Ç»¿ÆŒÅ
ÌÄÕϾ»ÁÅ
Œ
ÃÇÊÁÅ
¥ŒÊ† оÆÆØ
ɦ
ȾɾÑÃǽ¿¹“

Ͼ
ȾɾÎǽÌ
ÑÄÌÆù
»
½»¹Æ¹½ÏØËÁȹÄÌ
ÃÁц ÈÉÇÆÁÃƾÆÆ×
λÇÉǺdž
ÃÌ
Ź“
ÊËǻҾÆÆØ
À
ÅoØÀŒ»
ÌÄÕϾ»Ç¼Ç
ѹÉÌ
Ë»ÇÉÆÁÎ
ŌÃÉÇÇɼ¹ÆŒÀŌ»

ȌÄÇÉÁÐÆÁÂ
Ê͌ÆÃ˾É

¨ÇÀ½Ç»¿ÆŒÂ
Œ
ÃÇÊÁÂ
Ì
ÃÁѾÐÆÁÃ
ѹÉÁ
º¾ÉÌËÕ
ÌйÊËÕ
Ì
ȾÉÁÊ˹ÄÕËÁό
ÑÄÌÆù


ËɹÆÊÈÇÉËƹ
t
ǺÉǺ†
¬
ÊÄÁÀÇ»ŒÂ
ǺÇÄÇÆό
ÑÄÌÆù
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
À¹† ľÆÁÂ
Ì
ÑÄÌÆÃÌ
ΌÅÌÊ

ÄÇÀÁ
ËÉÕÇÎ
ËÁȌ»
¼ÇÄǻƌ
t
»Á½ŒÄØ×ËÕ
;Ɇ ƹȌ»ÉŒ½Ã¹
Źʹ
ÒÇ

žÆËÁ
ÑÄÌÆÃǻǼÇ
ÊÇÃÌ
ȾÈÊÁÆ
Œ
ΌÅÇÀÁÆ

ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
йÊËÃÇ»Ç

ǺÃĹ½ÃÇ»Œ
t
»Á½ŒÄØ×ËÕ
ÎÄÇÉÁ½ÆÌ
ÃÁÊÄÇËÌ
½Ç† ȾɾËɹ»Ä¾Æǘ
˜¿Œ

ÈÇɆ
½¹ËÃÇ»Œ
t
»Á½ŒÄØ×ËÕ
ÊÄÁÀ όØÅÁ
ËɹÆÊÈÇÉË̓ËÕÊØ

»
ËÇÆÃÁÂ
ÃÁѾÐÆÁÃ

 «É¹»Ä¾ÆÆØ
Œ
¿Á»Ä¾ÆÆØ
 Çàê³í÷åííÿ òàáëèö³

О р ган Х ар актер и сти ка Ф ун кц ії

±ÄÌÆÇÃ
»È¹½¹“
»
ËÇÆÃÁÂ
ÃÁѾÐÆÁÃ
¨ÇйËÃdž
»ÁÂ
»Œ½½ŒÄ
ËÇÆÃǼÇ
ÃÁѾÐÆÁÃÌ
t
½»¹Æ¹½ÏØËÁ†
ȹĹ
ÃÁÑù
Ź“
»Á¼Äؽ
Ȍ½ÃÇ»Á
Ì
ƾ˜
»Œ½ÃÉÁ»¹†
×ËÕÊØ
ÈÉÇËÇÃÁ
ȾЌÆÃÁ
˹
Ȍ½ÑÄÌÆÃǻǘ
À¹ÄÇÀÁ

‹À
½»¹Æ¹½ÏØËÁȹÄǘ
ÃÁÑÃÁ
˜¿¹
ƹ½ÎǽÁËÕ
Ì
Èdž
ÉÇ¿ÆÁÊËÌ
˹
ÃÄ̺ǻÌ
ÃÁÑÃÁ
¬
ËÇÆÃÇÅÌ
ÃÁѾÐÆÁÃÌ
À½ŒÂÊÆ××ËÕÊØ
½»¹
ËÁÈÁ

Ëɹ»Ä¾ÆÆØ
»ÆÌËɌÑÆÕÇÃČËÁÆƾ
˹
ÈÇÉÇ¿ÆÁƆ
ƾ
¨ÇÉÇ¿ÆÁÆƾ
ÈÇÄؼ¹“
»
ǺÉǺľÆƌ
˜¿Œ
»
Èdž
«ÇÆÃÁÂ
ÃÁѾÐÆÁà ÉÇ¿ÆÁƌ
ËÇÆÃǼÇ
ÃÁѾÐÆÁÃÌ
›ÆÌËɌÑÆÕÇÃȆ 

«É¹»Æ¹
t
ÉÇÀÒ¾ÈľƆ
ËÁÆƾ
t
Ì
»ÊÅÇÃËÌ»¹Æƌ
ÈÉǽÌÃˌ»
Ëɹ»Ä¾ÆÆØ
ÆØ
ȾÈËÁ½Œ»
»Ì¼Ä¾»Ç½Œ»

оɾ»ÇÉÊÁÆÃÁ
Â
ŌÃÉÇ»ÇÉÊÁÆÃÁ
ÃÁѾÐÆÁÃÌ
Œ
ČȌ½Œ»
½Ç
ÅÇÆÇžɌ»
˹

›ÇÉÊÁÆÃÁ
ÊˌÆÇÃ
ÃÁѾÐÆÁÃÌ
ÈÉÇÈÌÊù×ËÕ
¹ÅŒ† ˜Î
ÌÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ
ÆÇÃÁÊÄÇËÁ
¼Ä×ÃÇÀÌ
˹
¼ÄŒÏ¾ÉÁÆ
¬
»ÇÉÊÁÆùÎ


ËɹÆÊÈÇÉËƹ
t
ÈÉÇÊÌ»¹Æ†
»Œ½ºÌ»¹“ËÕÊØ
ÊÁÆ˾À
ɾÐÇ»ÁÆ
»Ä¹ÊËÁ»ÁÎ
ÇɆ ÆØ
ɾÐÇ»ÁÆ
½¹ÄŒ
Ëɹ»ÆÁÅ

¼¹ÆŒÀÅÇ»Œ
Ä×½ÁÆÁ
À
ÃÇÅÈÇƾÆˌ»
ÇËÉÁŹÆÁÎ
ùƹÄÇÅ
Ì
ɾÀÌÄÕ˹ˌ
Ëɹ»Ä¾ÆÆØ
‹À
¼ÄŒÏ¾ÉÁÆÌ
Â
¿ÁɆ
ÆÁÎ
ÃÁÊÄÇË
ÊÁÆ˾ÀÌ×ËÕÊØ
¿ÁÉÁ
ÒÇ
ÈÇËɹȆ
ÄØ×ËÕ
Ì
ČÅ͹ËÁÐƌ
ùȌÄØÉÁ
™ÅŒÆÇÃÁÊÄÇËÁ

Â
¼Ä×ÃÇÀ¹
ƹ½ÎǽØËÕ
Ì
ÃÉÇ»ÇˌÃ
¹
ÈÇˌÅ
ɹÀÇÅ

ŒÀ
ÆÁÅ
t
Ì
ȾЌÆÃÌ
˹
ŒÆь
Çɼ¹ÆÁ
½¾
»ÁÃÇÉÁʆ
ËÇ»Ì×ËÕÊØ
½ÄØ
ÊÁÆ˾ÀÌ
»Ä¹ÊÆÁÎ
ºŒÇÈÇČžɌ»

œÄ×ÃÇÀ¹
ÉÇÀÈÇ»Ê×½¿Ì“ËÕÊØ
»
ÌÊÕÇÅÌ
Çɼ¹ÆŒÀ†
Ō
«É¹»Ä¾ÆÆØ
»
ËÇÆÃÇÅÌ
ÃÁѾÐÆÁÃÌ
À¹»¾É†
Ñ̓ËÕÊØ

«Ç»ÊËÁÂ

«Ç»ÊËÁÂ
ÃÁѾÐÆÁÃ
“
ÈÉǽǻ¿¾ÆÆØÅ
ËÇÆÃǼÇ

ÃÁѾÐÆÁà ›ŒÆ
ÈÇÐÁƹ“ËÕÊØ
ÊČÈÇ×
ÃÁÑÃÇ×
ÈÉǽǻ¿Ì“ËՆ
ÊØ
ǺǽǻÇ×
½¹ÄŒ
ÊÁ¼ÅÇÈǽŒºÆÇ×
Â
À¹ÃŒÆÐ̓ËÕÊØ



«ÉÇ͌Ðƹ
t
ÌÊÅÇÃËÌ»¹Æ†
ÈÉØÅÇ×
ÃÁÑÃÇ×
¬
ËÇ»ÊËÇÅÌ
ÃÁѾÐÆÁÃÌ
»Œ½ºÌ†
ÆØ
»Ç½Á
˹
ŌƾɹÄÕÆÁÎ

»¹“ËÕÊØ
ÇÊÆǻƾ
»ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ
»Ç½Á
ŌƾɹÄՆ
ɾÐÇ»ÁÆ
ÆÁÎ
ÊÇľÂ
«Ç»ÊËÁÂ
ÃÁѾÐÆÁÃ
¼ÌÊËÇ
À¹Ê¾Ä¾ÆÁÂ



»Á½ŒÄÕƹ
t
»Á»¾½¾ÆÆØ

ŌÃÉÇÇɼ¹ÆŒÀŹÅÁ
ĹÃËǺ¹Ã˾ɌØÅÁ
ºŒÍŒ½Ç†
ÈÉǽÌÃˌ»
ÉÇÀȹ½Ì
º¹Ã˾ɌØÅÁ
ÃÁÑÃÇ»Ç×
ȹÄÁÐÃÇ×
¼ÆÁÄÕÆÁÅÁ

º¹Ã˾ɌØÅÁ

ÒÇ
º¾ÉÌËÕ
ÌйÊËÕ
Ì
ÌÆϾ»ÇÅÌ
¾Ë¹ÈŒ

Ëɹ»Ä¾ÆÆØ

šÌ½Ç»¹
ØÀÁù

ÊŹÃÇ»ÁÂ
t

¬Ë»ÇɾÆÁÂ
ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÇ×
ÅoØÀÇ»Ç×
ËùÆÁ†
ÊÇÊÇÐÇà ÆÇ×
œŒÉÕþ t
›ÃÉÁËÁÂ
ÊÄÁÀÇ»Ç×
ǺÇÄÇÆÃÇ×
t

¦¹
ÈÇ»¾ÉÎƌ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
ÊŹÃÇ»Œ
ÊÇÊÇÐÃÁ

£ÁÊľ
Â
˾ÅȾɹËÌÉƌ
ɾϾÈËÇÉÁ
ªÇÄÇƾ t
š¾É¾
ÌйÊËÕ
Ì
Ãǻ˹Æƌ
t
š¾É¾
ÌйÊËÕ
»
ÌÊÆÇÅÌ
ÅǻľÆƌ
Ä×½ÁÆÁ
ªÇÄǽþ

«¾Å¹

«É¹»Æ¹
ÊÁÊ˾Ź 
 šÌ½Ç»¹
À̺¹
ÈÌÄÕȹ ¾Å¹ÄÕ

ϾžÆË
ØÊƹ
¹É˾ɌØ
ƾɻ ½¾ÆËÁÆ
»¾Æ¹

«É¹»Ä¾ÆÆØ
»
ÉÇËÇ»ŒÂ
ÈÇÉÇ¿ÆÁƌ

Іж а

®ŒÅŒÐƾ
ǺÉǺľÆÆØ
t
;ÉžÆËÁ
ʾÃɾˌ»
ÊÄÁÆÆÁÎ
À¹ÄÇÀ

¥¾Î¹ÆŒÐƾ
ǺÉǺľÆÆØ
¹ÅŒÄ¹À¹
ÉÇÀÒ¾ÈÄד
ÃÉÇÎŹÄÕ
½Ç
ŹÄÕËÇÀÁ


t
À̺Á
Œ
ŹÄÕ˹À¹
ÉÇÀÒ¾ÈÄד
ŹÄÕËÇÀÌ
½Ç
¼Ä×ÃÇÀÁ

t
ØÀÁÃ
t
ČÀÇÏÁÅ
t
Ź“
º¹Ã˾ÉÁÏÁ½ÆÌ
»Ä¹ÊËÁ»ŒÊËÕ
ÊÈÉÁؓ

ɾ¼¾Æ¾É¹ÏŒ˜
¾ÈŒË¾ÄŒ¹ÄÕÆǘ
ËùÆÁÆÁ
ÉÇËǻǘ
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ

£Ç»Ë¹ÆÆØ

°¹ÊËÃÇ»Ç
ȾɾËɹ»Ä¾Æ¹
˜¿¹
ÀŌ† ¼ÄÇËÃÁ
£Ç»Ë¹ÆÆØ
t
Ͼ
ɾÍľÃËÇɆ

Ñ̓ËÕÊØ
À
ÅÌÏÁÆÇÅ
ÍÇÉÅ̓ËÕÊØ
ÆÁÂ
¹ÃË
À¹
ÌйÊË×
ÅoØÀŒ»
ÅoØÃǼÇ

ιÉÐÇ»ÁÂ
ÃÄ̺ÇÃ
ÒÇ
À¹
½ÇÈÇÅǼÇ×
Ȍ½Æ¾ºŒÆÆØ
ƹ½¼ÇÉ˹ÆÆǼÇ
ÎÉØÒ¹

ØÀÁù
ÈÉÇÊÌ»¹“ËÕÊØ
»
ƹÈÉØÅÃÌ
½Ç
˹
ÅoØÀŒ»
¼ÄÇËÃÁ

±ÄÌÆÇÃ
ÊËɹ»ÇΌ½

ʾÉÇÀƹ

½ÆÇ
ÑÄÌÆù

ǺÇÄÇÆù

ȌÄÇÉ
ÁÐƹ

йÊËÁ
ƹ

ȌÄÇÉÁÐÆÁÂ

Ê͌ÆÃ˾É
¹
ÆÃ
ÄÌ

½»¹Æ¹½ÏØËÁȹĹ


Ñ
ÄÇ

ÃÁÑù
ˌ

ÊÃĹ½Ð¹Ê˹
ÊÄÁÀÇ»¹
ѹÉÁ
ÃÇÊÁÎ

ǺÇÄÇÆù ÃÉ̼ǻÁÎ

Œ
ÈÇÀ½Ç»¿ÆŒÎ
ÅoØÀŒ»

 «É¹»Ä¾ÆÆØ
Œ
¿Á»Ä¾ÆÆØ
 «É¹»Ä¾ÆÆØ
»
ÑÄÌÆÃÌ

®¹ÉÐÇ»ÁÂ
ÃÄ̺ÇÃ
ÒÇ
ƹ½ŒÂÑÇ»
½¾
ƹ
ÆÕǼÇ
½Œ×ËÕ
ÎÄÇÉÁ½Æ¹
ÃÁÊÄÇ˹

ŒÀ
ÉÇËǻǘ
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ
оɾ¼ÄÇËÃÌ
˹
;ÉžÆËÁ
ÑÄÌÆù
˹
ÊËɹ»ÇΌ½
ÈÇËɹÈÄؓ
»
ÑÄÌÆÇÃ

Х ар чо ви й клуб о к

¨¾ÉÁÊ˹ÄÕËÁù
®ŒÅŒÐƾ
ǺÉǺľÆÆØ
ÑÄÌÆù ±ÄÌÆÃÇ»ÁÂ
ʌÃ
¥oØÀÁ
ÑÄÌÆù t
ȾÈÊÁÆ
ºŒÄÃÁ
½Ç
ȾÈËÁ½Œ»

t
ČȹÀ¹
¾ÅÌÄÕ¼¹ËÇÉ
¿ÁɌ»

t
ΌÅÇÀÁÆ
Àʌ½¹ÆÆØ
ºŒÄÌ»
ÅÇÄÇù

t

ÎÄÇÉÁ½Æ¹
ÃÁÊÄÇ˹
ÊË»ÇÉד
ÃÁÊÄÌ
ɾ¹Ãό×
ÑÄÌÆÃǻǼÇ
ÊÇÃÌ
¹ÃËÁ†
»Ì“
;ÉžÆËÁ

t
ÅÌÏÁÆ
ȾɾÑÃǽ¿¹“
ÌÑÃǽ¿¾ÆÆ×
ÊÄÁÀǻǘ
ǺÇÄÇÆÃÁ
ÑÄÌÆù

«É¹»Ä¾ÆÆØ
»
ÃÁѾÐÆÁÃÌ

Х ім ус

¨¾ÉÁÊ˹ÄÕËÁù
®ŒÅŒÐƾ
ǺÉǺľÆÆØ
ÃÁѾÐÆÁÃÌ ¨Œ½ÑÄÌÆÃÇ»ÁÂ
ʌÃ
t
ËÉÁÈÊÁÆ
Œ
ΌÅÇËÉÁÈÊÁÆ
ÉÇÀÒ¾ÈÄ××ËÕ
ÈÇČȾÈËÁ½Á
½Ç
¹ÅŒÆÇÃÁÊÄÇË

t
ČȹÀ¹
ÉÇÀÒ¾ÈÄד
ƾÂËɹÄÕÆÁÂ
¿ÁÉ
½Ç
¼ÄŒÏ¾ÉÁÆÌ
˹
¿ÁÉÆÁÎ
ÃÁÊÄÇË

t
¹ÅŒÄ¹À¹
Â
ŹÄÕ˹À¹
»Ì¼Ä¾»Ç½Á
t
½Ç
¼Ä×ÃÇÀÁ

ŸÇ»Ð
º¾É¾
ÌйÊËÕ
Ì
ÉÇÀÒ¾ÈľÆƌ
¿ÁɌ»
£ÁÑÃÇ»ÁÂ
ʌÃ
ŌÊËÁËÕ
;ÉžÆËÁ
ÒÇ
ÉÇÀÒ¾ÈÄ××ËÕ
ÃÇÅÈÇƾÆËÁ
˜¿Œ

£ÁÑÃÇ»¹
»ÇÉÊÁÆù
ǽÆÇѹÉÇ»ÁÂ
ČÅ͹ËÁÐƹ
ÃÉÇ»ÇÆÇÊƌ

¾ÈŒË¾ÄŒÂ Ê̽Áƹ Ê̽ÁÆÁ

«¾Å¹

«É¹»Æ¹
ÊÁÊ˾Ź 
 Печінка
печінка
жовчний
міхур
Характеристика
Печінка є великою залозою, розташовується
у верхньому відділі черевної порожнини, в зоні
правого підребер’я. Печінка має дві частки —
праву й ліву. На нижній поверхні печінки роз­
ташовані так звані ворота, через які проходять
судини, нерви та жовчні протоки. На тій самій
поверхні розташований жовчний міхур (резер­
вуар, де накопичується жовч)
52
52
Функції
Печінка виробляє жовч, бере участь в обміні
вуглеводів (накопичення вуглеводів у вигляді
глікогену). У печінці синтезуються білки фібри­
ноген і протромбін (відповідальний за зсідання
крові), розщеплюються амінокислоти й утво­
рюється сечовина. Печінка є фільтром для от­
руйних речовин, що утворюються в організмі
й потрапляють у нього
Травлення і живлення
Обмін речовин та енергії
Тема 1. Обмін речовин та енергії
Обмін речовин — це послідов­
ність хімічних і фізичних перетво­
рень речовин в організмі.
Катаболізм (дисиміляція) — це
розщеплення складних речовин,
які надходять в організм із їжею, до
простих, що їх організм здатний за­
своїти. Процес розщеплення склад­
Обмін білків
Білки їжі в травному тракті
розщеплюються на амінокислоти,
які в тонкому кишечнику всмок­
туються в кров і транспортуються
з нею до клітин тканин. У клітинах
з амінокислот утворюються спе­
цифічні для конкретного організ­
му білки. Частина білків, клітин
Травний тракт Кров Кров
синтез спе­
білок амінокислоти амінокислоти цифічних
білків
Обмін жирів
У ході травлення жири їжі
розщеплюються на складові — глі­
церол і жирні кислоти. Із них скла­
дається новосинтезований жир
(специфічний для конкретного ор­
ганізму), який синтезується в епі­
теліальних клітинах ворсинок тон­
кого кишечнику. Утворений жир
Травний тракт Жирове депо
накопичення синтезо­ розпад спе­
жирні кислоти
жир ваного специфічного цифічно­
гліцерин
для організму жиру го жиру
Тема 1. Обмін речовин та енергії
них речовин супроводжується виді­
ленням енергії.
Анаболізм (асиміляція) — це
синтез власних біополімерів із про­
стих речовин, одержаних у ході ка­
таболізму. Відбувається він із по­
глинанням енергії.
і тканин, і амінокислоти, не вико­
ристані для синтезу білків, розпа­
даються з вивільненням 17,6 кДж
енергії на 1 г речовини. Кінцеві
продукти розпаду білків — вода,
вуглекислий газ, аміак, сечова кис­
лота й ін.
Нирки, легені, шкіра
розпад до виведення
CO2, H2O, продуктів
NH3 розпаду білків
надходить у лімфу, звідки потрап­
ляє в кров. Надлишок жиру відкла­
дається в жирових депо (підшкір­
на жирова клітковина, сальник та
ін.). Жири становлять запас енер­
гії. У процесі розпаду 1 г жиру виді­
ляється 38,9 кДж енергії.
Кров Печінка
гліцерин
глікоген
жирні кислоти
53
53
 Обмін вуглеводів

У травному тракті вуглеводи їжі трансформується в розчинну глю­

розщеплюються до глюкози. Глю­
коза всмоктується в тонкому ки­
шечнику в кров, з нею надходить
в усі органи та печінку. У печінці
надлишок глюкози перетворюється
в глікоген, що в разі потреби знову
козу й надійде в кров. Вуглеводи
є основним джерелом енергії в ор­
ганізмі. У процесі розщеплення 1 г
вуглеводів вивільняється 17,6 кДж
енергії.

Травний тракт Кров Печінка

вуглеводи глюкоза глюкоза глікоген

Тканини
глюкоза

Обмін води та мінеральних солей

Мінеральні речовини надходять нах. В організмі мінерали входять

в організм разом із їжею, входять
до складних органічних сполук.
У разі надлишкового надходження
мінеральних речовин можуть утво­
рюватися їх запаси в різних орга­
до складу клітин і тканин, гормонів
(тироксин), білків, беруть участь
у процесах кровотворення, клітин­
ного дихання, регулюють актив­
ність ферментів.

Регуляція обміну речовин

Тип регуляції
Нервова Гуморальна
У гіпоталамусі розташований центр харчо­
вої поведінки, що складається з центру голоду
й центру насичення. Хеморецептори центру го­ Забезпечується гормонами залоз внутрішньої
лоду реагують на концентрацію глюкози та не­ секреції: гіпофіза, щитоподібної залози, над­
депонованих поживних речовин у крові. У разі ниркових залоз і статевих залоз
її зниження центр голоду збуджується, фор­
мується почуття голоду

Тема 2. Вітаміни
Вітаміни забезпечують нор­ Найбільш важливими для дітей
мальне зростання й розвиток і підлітків є вітаміни С, B1, B2, B6,
організму. Це високоактивні РР, А, D, Е.
біологічні речовини, що сприя­
ють належній життєдіяльності.

54 Обмін речовин та енергії

54
 Характеристика основних груп вітамінів
Вітамін Дія в організмі Основне джерело
Бере участь в окисно-відновних проце­
Вітамін С (аскор­ Плоди цитрусових, яблука, сморо­
сах, поліпшує кровотворення, підвищує
бінова кислота) дина, шипшина, цибуля, капуста
захисні функції організму
Вітамін B1 Впливає на процеси центральної та пе­ Горіхи, крупи, бобові, м’ясо, вироби
(тіамін) риферичної нервової системи з грубо змеленого борошна
Є основою окисно-відновних процесів.
Вітамін B2 Бере участь у транспортуванні гемо­ Яйця, капуста, морква, печінка,
(рибофлавін) глобіну, сприяє світловому й колірному дріжджі
зору
Вітамін B6 Бере участь в обміні амінокислот, кро­ Яловичина, картопля, капуста, ри­
(піридоксин) вотворенні, утворенні шлункового соку ба, крупи
Активізує вуглеводний обмін. Необхід­
ний для нормального функціонування
Вітамін РР Бобові, яйця, овочі
центральної нервової системи, травних
органів, шкірних покривів
Попередники вітаміну А містяться
Вітамін А Є основою для нормального функціону­ в печінці, яйцях, молоці, городині
(ретинол) вання зорового аналізатора й садовині червоного, помаранчево­
го та жовтого кольорів
Печінка, ікра, жовток яйця. Віта­
Забезпечує нормальну структуру й міц­
Вітамін D мін може синтезуватися в організмі
ність кісток. Його брак спричиняє
(кальциферол) під дією ультрафіолету (сонячного
рахіт
світла)
Регулює роботу ендокринної системи
Вітамін Е
(особливо гіпофіза), надниркових залоз, Олія, печінка, яєчний жовток
(токоферол)
статевих залоз і щитоподібної залози

Тривала відсутність у їжі того чи вається стан гіповітамінозу. Кож­

іншого вітаміну призводить до по­
рушення обміну речовин і захворю­
вання, що називається авітаміно­
зом. Якщо надходження вітаміну
є нижчим від денної потреби, розви­
не захворювання на авітаміноз має
свої характерні симптоми. У разі
відсутності вітаміну C розвивається
цинга, вітаміну D — рахіт і т. д.

Добова потреба в деяких вітамінах

A 1—3 мг B1 2—3 мг
D 02—0,06 мг B2 1—2 мг
C 50 —100 мг B6 1,5—3,0 мг

Тема 2. Вітаміни 55

55
›¡‹¤ž¦¦¸

Тем а 1. В иділ ення

ª¾ÐÇ»Á½ŒÄÕƹ
ÊÁÊ˾Ź

ÆÁÉù ÃÇÉÃÇ»ÁÂ

ѹÉ
ÅÇÀÃÇ»ÁÂ

ѹÉ
ÆÁÉÃÇ»¹

ÅÁÊù

ÆÁÉÃÇ»¹

¹É˾ɌØ

ÆÁÉÃÇ»¹

»¾Æ¹

ʾÐÇ»Œ½

ʾÐÇ»ÁÂ

ŌÎÌÉ

ʾЌ»ÆÁÃ

›Á½ŒÄ¾ÆÆØ
t
Ͼ
»Á»¾½¾ÆÆØ
À
ÇɆ ƹľ¿¹ËÕ
ÆÁÉÃÁ
ʾÐǻǽÁ
ʾÐÇ»ÁÂ

¼¹ÆŒÀÅÌ
ÈÉǽÌÃˌ»
ǺŌÆÌ
ɾÐÇ»ÁÆ ŌÎÌÉ
Œ
ʾЌ»ÆÁÃ

­ÌÆÃό×
»Á½ŒÄ¾ÆÆØ
»ÁÃÇÆ̆ ­ÌÆÃόÇƹÄÕÆÇ
ʾÐÇ»Á½ŒÄÕƹ

×ËÕ
ľ¼¾ÆŒ
ÑÌɹ
Çɼ¹ÆÁ
Ëɹ»† ÊÁÊ˾Ź
ÈǽŒÄؓËÕÊØ
ƹ
»Œ½½ŒÄ
Ì˻dž
ľÆÆØ
˹
ʾÐÇ»Á½ŒÄÕƹ
ÊÁÊ˾Ź
ɾÆÆØ
ʾЌ
˹
˜˜
»Á»¾½¾ÆÆØ
Ç
ʾÐÇ»Á½ŒÄÕÆǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ
Ä×½ÁÆÁ

 ›Á½ŒÄ¾ÆÆØ
 ­ÌÆÃό˜
»Á½ŒÄÕÆǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ


»Á»¾½¾ÆÆØ
ÈÉǽÌÃˌ»
ǺŌÆÌ
ɾÐÇ»ÁÆ
À
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ


Ȍ½ËÉÁÅÌ»¹ÆÆØ
ÃÇÆϾÆËɹό˜
ÊÇľÂ
Ì
ÃÉÇ»Œ
ɾ¼ÌÄØόØ
ÇÊÅÇËÁÐÆǼÇ
ËÁÊÃÌ



ÃÇÆËÉÇÄÕ
Ǻo“ÅÌ
ÃÉÇ»Œ
ÒÇ
ÏÁÉÃÌÄד

®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
»Œ½½ŒÄÌ
ÌË»ÇɾÆÆØ
ʾЌ

О р ган С тр уктур а Ф ун кц ії
¨¹ÉÆÁÂ
Çɼ¹Æ
ºÇºÇÈǽŒºÆǘ
ÍÇÉÅÁ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹†
¦ÁÉÃÁ 


¬Ë»ÇɾÆÆØ
ȾɻÁÆÆǘ

ÆÁÂ
À
ǺÇÎ
ºÇÌ»
ÎɾºË¹
ƹ
Ɍ»ÆŒ
ÈÇȾɾÃǻǼÇ

˹
»ËÇÉÁÆÆǘ
ʾЌ
»Œ½½ŒÄÌ
¦ÁÉÃÁ
»ÃÉÁˌ
͌ºÉÇÀÆÇ×
ùÈÊÌÄÇ×
›Ç†



ÊÁÆ˾À
ɾÐÇ»Á†
ÉÇ˹
ÆÁÉÃÁ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
ƹ
»»Œ¼ÆÌËÇÅÌ
ºÇό
°¾†
ÆÁ
t
ɾƌÆÌ
ØÃÁÂ
º¾É¾

ɾÆÁÎ
Ì
ÆÁÉÃÌ
»ÎǽØËÕ
¹É˾ɌØ
ƾɻÁ
»ÁÎdž
ÌйÊËÕ
Ì
Ȍ½ËÉÁÅÌ»¹Æƌ

½ØËÕ
t
»¾Æ¹
ČÅ͹ËÁÐƌ
Ê̽ÁÆÁ
ʾÐÇ»Œ½
¹É˾Ɍ¹ÄÕÆǼÇ
ËÁÊÃÌ
¦ÁÉÃÇ»¹
ɾÐÇ»Áƹ
ÊÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
½»ÇÎ
ѹɌ»




ÌË»ÇɾÆÆØ
¾ÉÁËÉÇÈǾ†
ÌÉÃǻǼÇ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆǼÇ
ƹ
ȾÉÁ;Ɍ˜
Œ
»Æ̈
ËÁÆÌ
ÒÇ
ÊËÁÅÌÄד
̈
ɌÑÆÕǼÇ
t
ÅÇÀÃǻǼÇ
¥ÇÀÃÇ»¹
ɾÐÇ»Áƹ
ÊÃņ
»ÇɾÆÆØ
¾ÉÁËÉÇÏÁˌ»
½¹“ËÕÊØ
À
t
ȌɹŌ½
»¾ÉÑÁÆÁ
ØÃÁÎ
»È¹½¹†



»Á½ŒÄ¾ÆÆØ
ËùÆÁÆÆdž
×ËÕ
Ì
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ
t
ÆÁÉÃÇ»Ì
ÅÁÊÃÌ
¬
»ÇÉÇ˹Î

¼Ç
¼ÇÉÅÇÆÌ
ÈÉÇÊ˹¼Ä¹Æ†
ÆÁÉÃÁ
ÆÁÉÃÇ»¹
ÅÁÊù
À»Ì¿Ì“ËÕÊØ
Â
ȾɾÎǽÁËÕ

½ÁÆÌ
Ì
ʾÐÇ»Œ½
¦¾ÍÉÇÆ
“
ÊËÉÌÃËÌÉÆdžÍÌÆÃόÇƹÄÕÆÇ×
ǽÁÆÁ†
Ͼ×
ÆÁÉÃÁ ­ŒÄÕËɹόØ
˹
ɾ¹ºÊÇɺ†
¦¾ÍÉÇÆ
¦ÁÉÃÇ»¾
ˌÄÕϾ
ƾÍÉÇƌ»
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¾
»
ÃÇɆ όØ
ÃÉÇ»Œ
ÃÇ»ŒÂ
ɾÐÇ»Áƌ
Â
»ÁÃÇÆ̓
ÍÌÆÃό×
͌ÄÕËɹ

šÌ½Ç»¹
ƾÍÉÇÆÌ

ùÈÊÌĹ

À»Á»ÁÊËÁÂ

ùƹľÏÕ
ÆÁÉÃÇ»ÁÂ

ÃÄ̺ÇÐÇÃ

¹É˾ɌØ

»¾Æ¹

Ō¿Ã¹Æ¹ÄÕϾ»Œ

ùȌÄØÉÁ

ȾËÄØ
œ¾Æē ʾÐÇÀºŒÉƹ

ËÉ̺ÇÐù

«¾Å¹

›Á½ŒÄ¾ÆÆØ 
 ®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
»Œ½½ŒÄÌ
»Á»¾½¾ÆÆØ
ʾЌ

О р ган С тр уктур а Ф ун кц ії

ª¾ÐÇ»Œ½

©ÁËŌÐƾ
ÊÃÇÉÇоÆÆØ

›ÌÀÕÌ
½Ç»¼Œ
ËÉ̺ÃÁ
½Œ¹Å¾ËÉÇÅ
t
ÅÅ
Ç»†
ÅÌÊÃÌĹËÌÉÁ
ÈÉÁ»Ç½ÁËÕ

¿Áƹ
ʾÐǻǽÌ
»
½ÇÉÇÊÄǘ
Ä×½ÁÆÁ
Ê˹ÆÇ»ÁËÕ

½Ç
ÈÇÉόÂÆǼÇ
ƹ½Îdž
t
ÊÅ
¬Ë»Çɾƌ
ƾÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÇ×
ÅoØÀÇ»Ç×

½¿¾ÆÆØ
ʾЌ
»
ʾÐÇ»ÁÂ

˹
ÊÈÇÄÌÐÆÇ×
ËùÆÁƹÅÁ
ŌÎÌÉ

ª¾ÐÇ»ÁÂ
ŌÎÌÉ
¨ÇÉÇ¿ÆÁÊËÁÂ
ÅoØÀÇ»ÁÂ
Çɼ¹Æ
©ÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ

Ì
ÈÇÉÇ¿ÆÁƌ
ŹÄǼÇ
˹À¹
¬Ë»ÇɾÆÁÂ
ÊÈÇÄÌÐÆÇ×

ÅoØÀÇ»Ç×
˹
ÊÄÁÀÇ»Ç×
ǺÇÄÇÆùÅÁ
¥oØÀÇ»¹
Ǻdž
ÄÇÆù
ÊÃĹ½¹“
ËÉÁ
ѹÉÁ
›ÆÌËɌÑÆØ
ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ
¦¹ÃÇÈÁоÆÆØ
ʾЌ
ŌÎÌɹ
»ÁÊ˾ľƹ
ÊÃĹ½Ð¹ÊËÇ×
ÊÄÁÀÇ»Ç×
ǺÇÄÇƆ
ÃÇ×
¨Œ½
йÊ
ƹÈǻƾÆÆØ
ÊÃĹ½ÃÁ
ÉÇÀÈɹ»Ä؆
×ËÕÊØ

¬
ŌÊό
»ÁÎǽÌ
ŒÀ
ʾÐǻǼÇ
ŌÎÌɹ
ÅoØÀÇ»ÁÂ
ѹÉ

ʾÐǻǼÇ
ŌÎÌɹ
ÌË»ÇÉד
ÊËǻҾÆÆØ
t
»Æ̈
›Á»¾½¾ÆÆØ
ʾЌ
À
Çɼ¹ÆŒÀ†
ª¾ÐŒ»ÆÁà ɌÑƌÂ
ÊËÁÊùÐ
ʾЌ»ÆÁù
£¹Æ¹Ä
Ø»Äؓ
ÊǺÇ×

ÅÌ
ËÉ̺ÃÌ
ÒÇ
À¹ÃŒÆÐ̓ËÕÊØ
ʾÐÇ»ÁÈÌÊùÄÕÆÁÅ
Lj
»ÇÉÇÅ

¥¾Î¹ÆŒÀÅ
ÌË»ÇɾÆÆØ
ʾЌ

¬Ë»ÇɾÆÆØ
ʾЌ
Ź“
½»Œ
͹ÀÁ
ÌË»ÇÉדËÕÊØ
ȾɻÁÆƹ
ʾй
Øù

͌ÄÕËɹό˜
˹
ɾ¹ºÊÇɺό˜
À»ÇÉÇËÆdž ŌÊËÁËÕ
ÈÉǽÌÃËÁ
ÉÇÀȹ½Ì
ʾÐÇ»Á†
¼Ç
»ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ

ÆÌ
ʾÐÇ»Ì
ÃÁÊÄÇËÌ
˹
ή

Œ
»ÊŒ
ɾÐdž
­ŒÄÕËɹόØ
ÌË»ÇɾÆÆØ
ȾɻÁÆÆǘ
»ÁÆÁ
ÈĹÀÅÁ
ÃÉÇ»Œ
ÃɌÅ
ºŒÄÌ»
 ¹

ʾЌ

t
Ͼ
ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ
»Ç½Á
˹
ÉÇÀ† ½ÇºÌ
ÌË»ÇÉדËÕÊØ
t
Ä
ȾɆ
ÐÁƾÆÁÎ
Ì
ƌÂ
ɾÐÇ»ÁÆ
ŒÀ
ùȌÄØɌ»
»ÁÆÆǘ
ʾЌ
©¾¹ºÊÇɺόØ
ÌË»ÇɾÆÆØ

ÃÄ̺ÇÐù
»
ùÈÊÌÄÌ
±ÌÅÄØÆÊÕÃdž »ËÇÉÁÆÆǘ
ʾЌ

t
À»ÇÉÇËƾ
»ÊÅÇÃË̆
¼ÇtšÇÌžƹ
Ȍ½
½Œ“×
ɌÀÆÁό
ËÁʆ »¹ÆÆØ
½¾ØÃÁÎ
ɾÐÇ»ÁÆ
ŒÀ
ȾɻÁÆÆǘ

ÃÌ
À
ǺÇÎ
ºÇÌ»
žźɹÆÁ
¬
ÃÄ̺ÇІ ʾЌ
¨¾É»ÁÆƹ
ʾй
À
ùÈÊÌÄÁ
ƹ½†
ùÎ
ÆÁÉÃÁ
»Œ½ºÌ»¹“ËÕÊØ
͌ÄÕËɹόØ
ÎǽÁËÕ
Ì
ÆÁÉÃÇ»Œ
ùƹÄÕό
½¾
Â
»Œ½†
ÈĹÀÅÁ
ÃÉÇ»Œ
À
ùȌÄØɌ»
ÃÄ̺ÇÐù
ºÌ»¹“ËÕÊØ
ɾ¹ºÊÇɺόØ
¬
ÃÉÇ»
ÀÆÇ»Ì

»
ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ
ùÈÊÌÄÁ
±ÌÅÄØÆÊÕÃdž »ÊÅÇÃËÌ×ËÕÊØ
»Ç½¹
¼Ä×ÃÇÀ¹
¹ÅŒÆdž
¼ÇtšÇÌžƹ
­ŒÄÕËɹόØ
»
ÃÄ̺ÇІ ÃÁÊÄÇËÁ
»ŒË¹ÅŒÆÁ
ÊÇČ
¨¾É»ÁÆƹ

ùÎ
»Œ½ºÌ»¹“ËÕÊØ
À¹»½ØÃÁ
»ÁÊÇÃÇÅÌ
ʾй
»
ÎǽŒ
ɾ¹ºÊÇɺό˜
ÊÁÄÕÆÇ
ÃÇƆ
ËÁÊÃÌ
»
˜ÎƌÎ
ùȌÄØɹÎ
ÒÇ
½ÇɌ»† ϾÆËÉ̓ËÕÊØ
Â
Ì
ɾÀÌÄÕ˹ˌ
Ì˻dž
Æד
t
ÅÅ
ÉË
ÊË
¬
ɾÀÌÄÕ˹ˌ
ÉדËÕÊØ
 t 
Ä
»ËÇÉÁÆÆǘ
ʾЌ

 ›Á½ŒÄ¾ÆÆØ
 Регуляція роботи нирок

Регуляція
Нервова Гуморальна
Парасимпатичний нерв розширює кровоносні Антидіуретичний гормон вазопресин звужує
судини, збільшує утворення первинної сечі. кровоносні судини, зменшує утворення вторин­
Симпатичний нерв звужує кровоносні судини, ної сечі.
зменшує утворення первинної сечі Адреналін звужує кровоносні судини.
Альдостерон регулює зворотне всмоктування со­
лей Na і K

Антидіуретичний гормон Альдостерон зменшує

уповільнює утворення сечі виділення сечі

Падіння
кров’яного
кров’яного

тиску
Падіння

Падіння
тиску

наднирко­ концентрації
ва залоза Na+ у крові
Висока
концентрація
Na+ в крові

нирка Біль­
ше Na+
у кров
Більше Н2О

гіпоталамус задня
у кров

частка
гіпофіза
дистальний
каналець нефрону
сечозбірна трубочка
нефрона

Тема 1. Виділення 59

59
±£‹©™

Тем а 1. Будова іф ункціїш кір и

šÌ½Ç»¹
ÑÌÉÁ
»ÇÄÇÊÁƹ ÅoØÀ
ÒÇ
Ȍ½ÆŒÅ¹“

»ÇÄÇÊÁÆÌ
ÈÇɹ ʹÄÕƹ

À¹ÄÇÀ¹

¾ÈŒ½¾ÉŌÊ

½¾ÉŹ

ƾɻÁ

¹É˾ɌÇĹ

Ȍ½ÑÌÉƹ
¿ÁÉÇ»¹

ÃČËÃÇ»Áƹ

»ÇÄÇÊØÆÁÂ

ÍÇČÃÌÄ
»¾ÆÌĹ ¿ÁÉÇ»¹
ÈÇËÇ»¹

ËùÆÁƹ À¹ÄÇÀ¹

±ÃŒÉ¹
t
Ͼ
ÀǻƌÑƌÂ
ÈÇÃÉÁ»
ÌÄÄØÅ
Œ
»ÆÌËɌÑƌÅ
ʾɾ½Ç»ÁÒ¾Å

ˌĹ
ÒÇ
Ê˹ÆÇ»ÁËÕ
º¹Éo“É
Ō¿
½Ç»† Çɼ¹ÆŒÀÅÌ

­ÌÆÃό˜
ÑÌÉÁ


À¹ÎÁÊƹ
t
ÑÌɹ
À¹ÎÁÒ¹“
ËùÆÁÆÁ
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
»Œ½
žιƌÐÆÁÎ
Œ
ΌŌÐÆÁÎ
ÌÑÃǽ¿¾ÆÕ
¹
˹ÃÇ¿

Ź“
º¹Ã˾ÉÁÏÁ½ÆÌ
»Ä¹ÊËÁ»ŒÊËÕ


ɾϾÈËÇÉƹ
t
ƹ
ÈÇ»¾ÉÎƌ
ÑÌÉÁ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
ÐÁÊľÆƌ
ɾϾÈËÇÉÁ
À½¹Ëƌ
ÊÈÉÁÂŹËÁ
ŒÆÍÇÉŹ†
ό×
˹ÃËÁÄÕƹ
ÐÌËÄÁ»ŒÊËÕ
˾ÈÄÇ
ÎÇÄǽ
ºŒÄÕ
ËÇÒÇ

À
½Ç»ÃŒÄÄØ


½ÁιÄÕƹ
t
ÑÌɹ
À½¹Ëƹ
ÈǼÄÁƹËÁ
ÃÁʾÆÕ
»Á½ŒÄØËÁ
»Ì¼Ä¾ÃÁÊÄÁÂ
¼¹À
»Çƹ
À½ŒÂÊÆד


À¹†
¼¹ÄÕÆǼÇ
¼¹ÀÇǺŌÆÌ


˾ÉÅÇɾ¼ÌÄØόØ
t
À¹º¾ÀȾÐ̓
ɾ¼ÌÄ×»¹ÆÆØ
˾ÈÄÇǺŌÆÌ
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
ŒÀ
ÀǻƌÑƌÅ
ʾɾ½Ç»ÁÒ¾Å


»Á½ŒÄÕƹ
t
ÑÌɹ
º¾É¾
ÌйÊËÕ
Ì
ɾ¼ÌÄØό˜
»Ç½ÆdžÊÇÄÕǻǼÇ
º¹Ä¹ÆÊÌ
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
ǺŌƌ
¿ÁɌ»

¨ÇËÇ»Œ
À¹ÄÇÀÁ
ÑÌÉÁ
À¹º¾ÀȾÐÌ×ËÕ
»Á½ŒÄ¾ÆÆØ
ʾÐÇ»ÁÆÁ
ŌƾɹÄÕÆÁÎ
ÊÇľÂ
Œ
»Ç½Á

 ±ÃŒÉ¹
 Характеристика шкіри
Шар шкіри Будова Властивості й функції
Утворений багатошаровим плоским епітелієм. Є верхній Механічний, хіміч­
(роговий) шар і внутрішній — ростковий. Клітини рост­ ний захист, переш­
кового шару постійно діляться й займають місця зрогові­ коджання проник­
лих клітин верхнього шару, які злущуються. Епідерміс ненню всередину
Епідерміс
містить пігментні клітини з меланіном. Пігмент визначає організму мікробів
(зовнішній шар)
колір шкіри й захищає її від ультрафіолетових променів. і знищення їх, за­
В епідермісі локалізуються нервові закінчення. хист від ультрафіо­
Похідним епідермісу є ніготь — рогова пластинка, що ле­ летового випроміню­
жить у нігтьовому ложі вання
Виділяють сосочковий і сітчастий шари. Сосочковий шар
складається зі сполучної тканини, містить колагенові во­
локна, кровоносні та лімфатичні судини, нерви й нервові
Дерма закінчення, рецептори. Сітчастий шар розташовується Терморегуляція,
(власне шкіра) глибше й містить потові, сальні залози та волосяні сумки. видільна функція
Похідним дерми є волосся. Волосина складається з воло­
сяної сумки (волосяного фолікула), волосяної цибулини,
кореня та стрижня
Підшкірна жи­ Складається зі сполучної тканини, що містить численні Терморегуляція, де­
рова клітковина жирові клітини понування жиру

Механізм терморегуляції

Гіпофіз змінює секрецію гормону щитоподібної залози,

знижує або підвищує обмін речовин, коригує температуру тіла
Зміна інтенсивності окисних процесів
Рефлекторна зміна роботи залоз внутрішньої секреції:
щитоподібної залози, надниркових залоз і підшлункової залози

Гуморальна регуляція

Шкірні терморецептори
теплові холодові

нервова регуляція

гіпоталамус
центр тепловіддачі центр теплопродукування
потовиділення, розширення артеріол тремтіння, звуження артеріол
шкіри, зниження обміну речовин шкіри, стимуляція обміну речовин

сенсорна кора великих півкуль

регуляція температури внутрішніх ділянок тіла

Тема 1. Будова і функції шкіри 61

61
 Механізм теплообміну

Теплообмін — це процес об­ два процеси: теплотворення й теп­

міну тепловою енергією між ор­ ловіддачу.
ганізмом і середовищем, об’єднує

Теплотворення

М’язи Внутрішні органи

Кров

Тепловіддача

Шкіра Легені Нирки

1. Теплопроведення — нагріваються повітря, 1. Нагрівання види­ 1. Утворення
вода, предмети, дотичні до тіла. хуваного повітря. та виділен­
2. Тепловипромінювання — нагріте ті­ 2. Випаровуван­ ня сечі
ло випромінює тепло (у ви­гляді ін­ ня води з поверх­
фрачервоних променів). ні альвеол
3. Тепловипаровування — випаровування
води з поверхні шкіри та потовиділення

Температура тіла здорової люди­ Найвища температура тіла фік­

ни становить 36,6—36,7 °С.
Температура різних ділянок
шкіри нестала й неоднакова. Вона
залежить від кровопостачання, тем­
ператури повітря, його вологості та
руху, захищеності одягом.
У людини суворо сталою збері­
гається тільки температура мозку
та внутрішніх органів.
Протягом доби температура тіла
коливається в межах 1 °С, що зумов­
лено змінами інтенсивності про­
цесів відновлення речовин.
сується о 16—19-й год, найниж­
ча — о 2—4-й годині ночі.
Загартовування являє собою
тренування терморегуляторних
процесів шляхом повторюваних
регуляторних термічних подраз­
нень (повітряні ванни, водні про­
цедури, сонячні ванни). Проце­
дура загартовування підвищує
стійкість організму до впливу не­
сприятливих чинників середо­
вища.

62 Шкіра

62
˜Š¥¢¥šŠ¶


Сенсорні системи, або аналізатори

Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем

Сенсорна система — це система го середовища організму. Органи,

організму, що забезпечує сприйнят­ які сприймають інформацію й пере­
тя й перероблення інформації про дають у вищі відділи, називаються
зміни довкілля та стан внутрішньо­ аналізаторами.

Сенсорні системи людини та їх аналізатори

зорова слухова смакова дотикова нюхова

язик,
око вухо шкіра ніс
піднебіння

Структура сенсорної системи

Рецептори формують перифе­ Підкіркові центри й зони аналі-

ричний відділ аналізатора. Це спе­
ціальні органи та клітини, здатні
сприймати специфічну інформацію,
а також трансформувати енергію
подразнення в електричний ім­
пульс і таким чином передавати ін­
формацію.
Нервове волокно та провідни-
кові шляхи спинного мозку утво­
рюють провідниковий відділ аналі­
затора. Здатні передавати виниклі
в рецепторах нервові імпульси до
центральної нервової системи.
заторів на корі великих півкуль
формують центральний відділ
аналізатора. Він є головним сенсор­
ним відділом, де обробляється от­
римана інформація та формується
відповідь. До центрального відділу
належать сенсорні зони асоціатив­
ної кори великих півкуль (зорова,
слухова, смакова, нюхова, загаль­
ної чутливості).

Загальний принцип роботи сенсорних систем

Провідні Підкіркові Центри

Аналізатор
Подразник нервові центри аналізаторів
(рецептор)
волокна аналізаторів у сенсорній корі

64 Сенсорні системи, або аналізатори

64
Тем а 2. С лухова сенсор на систем а

šÌ½Ç»¹
ÊÄÌÎǻǼÇ
¹Æ¹ÄŒÀ¹ËÇɹ

ÃÇ»¹½¾ÄÃÇ
ƹȌ»ÃÉ̿ƌ

ùƹÄÁ

ÅÇÄÇËÇÐÇà ÊËɾŌÆϾ
Ç»¹ÄÕƾ

»ŒÃÆÇ

ÊÄÌÎÇ»ÁÂ

ƾɻ

»ÌÑƹ

ɹÃÇ»Áƹ
À¹»ÁËù

ÊÄÌÎÇ»¹

ÀǻƌÑƌÂ
ËÉ̺ù
ÊÄÌÎÇ»ÁÂ

ÈÉÇΌ½ º¹É¹º¹Æƹ
ȾɾËÁÆù ÃÉ̼ľ
»ŒÃÆÇ

ÀǻƌÑƓ
»ÌÎÇ Ê¾É¾½Æ“
»ÌÎÇ »ÆÌËɌÑƓ
»ÌÎÇ

ªÄÌÎ
“
ÍÌÆÃό“×
Çɼ¹ÆŒÀÅÌ
Øù
À¹º¾ÀȾÐ̓
ÊÈÉÁÂŹÆÆØ
À»ÌÃÌ
 »ÌÃ
t
Ͼ
ÃÇÄÁ»¹ÆÆØ
йÊËÁÆÇÃ

ÒÇ
ÊÃĹ½¹×ËÕ
ʾɾ½Ç»ÁÒ¾

ÄØ
À»ÌÃÌ
ιɹÃ˾Éƌ
ÊÁĹ
¹ÅÈČË̽¹
ÃÇÄÁ»¹ÆÕ

йÊËÇ˹
ÌÄÕÌÊËÕ
ȾɌǽÁÐÆÁÎ
ÃÇÄÁ»¹ÆÕ


Œ
˾źÉ
¹ºÇ
À»ÌÃÇ»ÁÂ
ÊȾÃËÉ
½Ç½¹ËÃÇ»Œ
ȾɌǽÁÐƌ
ÃÇÄÁ»¹ÆÆØ

§É¼¹ÆÇÅ
À½¹ËÆÁÅ
ÊÈÉÁÂŹËÁ
À»ÌÃÁ
“
»ÌÎÇ
¤×½ÊÕþ
»ÌÎÇ
ÊÈÉÁÂŹ“
À»ÌÃÁ
À
йÊËÇËÇ×
»Œ½

½Ç



œÏ
‹À
»ŒÃÇÅ
ÐÌËÄÁ»ŒÊËÕ
½Ç
»ÁÊÇÃÁÎ
À»ÌÌ»
ÀžÆÑ̓ËÕÊØ

«¾Å¹

ªÄÌÎÇ»¹
ʾÆÊÇÉƹ
ÊÁÊ˾Ź 
 ®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù
ÊÄÌÎǻǼÇ
¹Æ¹ÄŒÀ¹ËÇɹ

В ід д іл ор ган а слух у Б уд о ва Ф ун кц ія

ªÃĹ½¹“ËÕÊØ
À
»ÌÑÆǘ
ɹÃÇ»ÁÆÁ
Â
ÀǻƌÑÆÕǼÇ
ÊÄÌÎdž
 Ç»ÆŒÑƓ
»ÌÎÇ »Ç¼Ç
ÈÉÇÎǽÌ ¬ÄÇ»Ä×»¹ÆÆØ
˹
ÊÈÉ؆
›ÌÑƹ
ɹÃÇ»Áƹ ÅÌ»¹ÆÆØ
À»ÌÃÇ»ÁÎ
Ãdž
t
ÌË»Çɾƹ
¾Ä¹ÊËÁÐÆÁÅ
ÎÉØÒ¾Å
»ÃÉÁ˹
ÑÌÉÇ× ÄÁ»¹ÆÕ
Ì
ÈÉÇÊ»ŒË
ÊÄ̆
t

Ź“
ιɹÃ˾Éƌ
À¹ÃÉÌËÁ
ƾǺΌ½ÆŒ
½ÄØ
ÊÈÉØÅÌ»¹Æ† ÎǻǼÇ
ÈÉÇÎǽÌ
ÆØ
À»ÌÃÇ»ÁÎ
ÃÇÄÁ»¹ÆÕ
Ì
ÊÄÌÎÇ»ÁÂ
ÈÉÇΌ½ ›ÇÄÇÊÃÁ
Â
ʾÃɾË
À¹†
 Ç»ÆŒÑƌÂ
ÊÄÌÎÇ»ÁÂ
ÈÉÇΌ½ ÄÇÀ
»ÌÑƹ
ʌÉù


t
Ź“
»Á¼Äؽ
ËÉ̺ÃÁ
»ÁÊ˾ľÆǘ
ÑÌÉÇ× ȾɾÑÃǽ¿¹×ËÕ
Èdž
t
ÑÌɹ
»ÃÉÁ˹
ËÇÆÃÁÅÁ
»ÇÄÇÊùÅÁ ËɹÈÄØÆÆ×
ŌÃÉÇÇɆ
t

Ì
ÈÉÇÊ»ŒË
ÈÉÇÎǽÌ
»Œ½ÃÉÁ»¹×ËÕÊØ
ÈÉÇËÇÃÁ
À¹ÄÇÀ
¼¹ÆŒÀŌ»
Ì
ʾɾ½Æ“
»ÌÎÇ
ÒÇ
ʾÃɾËÌ×ËÕ
»ÌÑÆÌ
ʌÉÃÌ ¨¾É¾½¹Ð¹
À»ÌÃÇ»ÁÎ
Ãdž
t

ž¿Ì“
ŒÀ
ʾɾ½ÆŒÅ
»ÌÎÇÅ
ƹ
ž¿Œ
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹
º¹† ÄÁ»¹ÆÕ
Ì
ʾɾ½Æ“
»ÌÎÇ
ɹº¹Æƹ
ȾɾËÁÆù
ËÇÆÃÁÂ
ÈÉÌ¿ÆÁÂ
ѹÉ
ÑÌÉÁ

ª¾É¾½Æ“
»ÌÎÇ

¨ÇÉÇ¿ÆÁƹ
»Œ½ÇÃɾÅľƹ
»Œ½
ÀǻƌÑÆÕǼÇ
»Ìι
º¹É¹†
º¹ÆÆÇ×
ȾɾËÁÆÃÇ×
¹
»Œ½
»ÆÌËɌÑÆÕǼÇ
t
ȾɾËÁƆ
ÃÇ×
Ç»¹ÄÕÆǼÇ
»ŒÃƹ
¬
ÈÇÉÇ¿ÆÁƌ
ʾɾ½ÆÕǼÇ
»Ìι
‹½¾ÆËÁ͌ùόØ
À»ÌÃÌ

ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆŒ
ÊÄÌÎÇ»Œ
ÌÊËÇÐÃÁ
Ào“½Æ¹ÆŒ
ÉÌÎÇÅÁÅÁ
Ê̼†  ¹ÎÁÊË
»Œ½
Ⱦɾȹ½Œ»

ÄǺ¹ÅÁ
ÅÇÄÇËÇÐÃÇÅ
ÊËɾŌÆϾÅ
Œ
ÃÇ»¹½¾ÄÃÇÅ
¨Ç† ¹ËÅÇÊ;ÉÆǼÇ
ËÁÊÃÌ
ÉÇ¿ÆÁƹ
ʾɾ½ÆÕǼÇ
»Ìι
À¹Èǻƾƹ
ÈÇ»ŒËÉØÅ
Œ
ÊÈÇÄ̆
оƹ
À
ÆÇÊǼÄÇËÃÇ×
ÊÄÌÎÇ»Ç×
ËÉ̺Ç×

£ŒÊËÃÇ»ÁÂ
ĹºŒÉÁÆË
ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
Ì
ÊÃÉÇƾ»ŒÂ
Ìʆ
Ëό
¬
ĹºŒÉÁÆˌ
“
À¹»ÁËù
Ȍ»ÃÇÄÇ»Œ
ùƹÄÁ
˹
ÈÉÁ†
ʌÆÇÃ
 ¹»ÁËù
˹
ÈÉÁʌÆÇÃ
º¾ÉÌËÕ
ÌйÊËÕ
Ì
Ⱦɾ½¹†
›ÆÌËɌÑƓ
»ÌÎÇ ÐŒ
À»ÌÃÌ
§ÊÆÇ»¹
À¹»ÁËÃÁ
À»¾Éƾƹ
½Ç
»ÆÌËɌÑÆÕǼÇ

ÊÄÌÎǻǼÇ
ÈÉÇÎǽÌ
¬Ê¾É¾½Áƌ
ÌÊËÃǻǘ
ùÈÊÌÄÁ
ÉÇÀ†
˹ÑÇ»¹ÆŒ
½»Œ
žźɹÆÁ
t
º¹ÀÁÄØÉƹ
˹
ɾÂÊƾÉÇ»¹

ÒÇ
½ŒÄØËÕ
À¹»ÁËÃÌ
ƹ
ËÉÁ
йÊËÁÆÁ
»¾ÉÎÆ×
ʾɾ½Æ×

¨¾É¾½¹Ð¹
À»ÌÃÌ
Ì
»Á†
Â
ÆÁ¿Æ×
›¾ÉÎÆØ
йÊËÁƹ
t
ÊÎǽÁ
ÈÉÁʌÆù
ÆÁ¿†
Ҍ
»Œ½½ŒÄÁ
ϾÆËɹÄÕÆǘ

ÆØ
t
º¹É¹º¹Æƌ
ÊÎǽÁ
ʾɾ½ÆØ
t
À¹»ÁËÃÇ»¹
ÈÉÇËdž
ƾɻǻǘ
ÊÁÊ˾ÅÁ
ù
›¾ÉÎÆØ
Â
ÆÁ¿ÆØ
йÊËÁÆÁ
À¹Èǻƾƌ
ȾÉÁČÅÍÇ×

ʾɾ½ÆØ
ŌÊËÁËÕ
¾Æ½ÇČÅÍÌ
¦¹
º¹ÀÁÄØÉƌÂ
žźɹƌ

ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ
¹È¹É¹Ë
À»ÌÃÇÊÈÉÁÂŹÆÆØ
t
ÊȌɹÄՆ
ÆÁÂ
Çɼ¹Æ
ÒÇ
ŌÊËÁËÕ
À»ÌÃÇ»Œ
ɾϾÈËÇÉÁ
ØÌ
Ⱦɾ½¹†
×ËÕ
ÀºÌ½¿¾ÆÆØ
»ÇÄÇÃƹÅ
ÊÄÌÎǻǼÇ
ƾɻ¹
¹
ÈÇˌÅ
t

Ì
ÊÄÌÎÇ»Ì
ÀÇÆÌ
ÃÇÉÁ
Ȍ»ÃÌÄÕ
¨Œ»ÃÇÄÇ»Œ
ùƹÄÁ
˹

½ŒÄØÆù
ÈÉÁʌÆù
“
йÊËÁÆÇ×
¹È¹É¹ËÌ
Ɍ»ÆÇ»¹¼Á

 ª¾ÆÊÇÉƌ
ÊÁÊ˾ÅÁ
¹ºÇ
¹Æ¹ÄŒÀ¹ËÇÉÁ
 ªÎ¾Å¹
ÈÇÑÁɾÆÆØ
À»ÌÃÇ»ÁÎ
λÁÄÕ

ÊȌɹÄÕÆÁÂ
À¹»ÁËù
Çɼ¹Æ

ÃÇ»¹½¾ÄÃÇ

ÅÇÄÇËÇÐÇà ÊËɾŌÆϾ

Ç»¹ÄÕƾ

»ŒÃÆÇ

º¹É¹º¹Æƹ
ÃÉ̼ľ

ȾɾËÁÆù »ŒÃÆÇ
ÆÁ¿ÆŒÂ
Ã¹Æ¹Ä »¾ÉÎƌÂ
ùƹÄ

™È¹É¹Ë
Ɍ»ÆÇ»¹¼Á šÌ½Ç»¹
ÇËÇČËǻǼÇ
¹È¹É¹ËÌ

ƹȌ»ÃÉ̿ƌ
»¾ÉÎƌÂ
ÈÉÁʌÆÃÇ»¹

ùƹÄÁ Ã¹Æ¹Ä Å¾ÅºÉ¹Æ¹

¹ÅÈÌÄÕÆÁÂ
ƾɻ ƾÂÉÇÆÁ
ʾɾ½ÆŒÂ

¼É¾ºŒÆ¾ÏÕ ÊÄÌÎǻǼÇ
ùƹÄ
À¹»ÁËÃÁ

ƾɻ¹ ÊȌɹÄÕÆÁÂ

Çɼ¹Æ

¹ÅÈÌĹ
»ÇÄÇÊÃÇ»Œ

ɾϾÈËÇÉƌ

ÈÇÃÉÁ»Æ¹
ÇÊÆǻƹ
ÆÁ¿ÆŒÂ

ÃČËÁÆÁ žźɹƹ žźɹƹ ùƹÄ

¬
ɹÀŒ
ÀŌÆÁ
ÈÇÄÇ¿¾ÆÆØ
ˌĹ
»ÇÄÇʆ
ÃÇ»Œ
ɾϾÈËÇÉƌ

ÃČËÁÆÁ
ȾɾŌÒÌ×ËՆ
¾ÄŒÈËÁÐÆÁÂ
ÊØ
Œ
ʻǘÅ
ËÁÊÃÇÅ
ÈǽɹÀÆ××ËÕ
ŒÆь
ɾ†
ŌѾÐÇÃ
ϾÈËÇÉƌ
ÃČËÁÆÁ
ÇËÉÁŹƌ
ŒÅÈÌÄÕÊÁ

Ⱦɾ½¹×ËÕÊØ
»
ÃÇÉÌ
»¾ÄÁÃÁÎ
Ȍ»ÃÌÄÕ

Ê;ÉÁÐÆÁÂ
¬
»Œ½ÈÇ»Œ½Õ
ɾÍľÃËÇÉÆÇ
ÀŌÆ××ËÕÊØ
Ëdž
ŌѾÐÇà ÆÌÊ
ÅoØÀŒ»
Œ
ÈÇÄÇ¿¾ÆÆØ
ˌĹ
»
ÈÉÇÊËÇɌ

«¾Å¹

ªÄÌÎÇ»¹
ʾÆÊÇÉƹ
ÊÁÊ˾Ź 
Тема 3. Зорова сенсорна система

До периферичної частини зоро­ Око є парним органом, має кулясту

вого аналізатора належать очне яб- форму з більш опуклою передньою
луко та допоміжний апарат ока, роз­ частиною.
ташовані в ділянці очниці черепа.

Будова зорового аналізатора

задня камера склера (задній відділ

білкової оболонки)

судинна
передня камера оболонка

сітківка
райдужка
жовта
пляма

зіниця зоровий нерв

кришталик кровоносні
судини
рогівка

війковий м’яз склисте тіло сліпа пляма

Будова очного яблука

Відділ органа Будова Функція

Наружна оболонка
Фіброзна оболонка є непрозорою капсулою, ут­
Фіброзна
вореною сполучною тканиною. Має два відділи:
оболонка:
задній — склеру — і передній — рогівку
— білкова Утворена щільною волокнистою сполучною тка­
Захищає внутрішнє ядро
оболонка ниною. У шарі тканини переплетені колагенові
ока, зберігає його форму
(склера) й еластичні волокна
Пропускає та заломлює
Утворена сполучною тканиною, позбавлена кро­ промені світла, захищає
— рогівка воносних судин. Є прозорою й має високі світло­ око від механічних, хіміч­
заломні властивості них ушкоджень, мікроор­
ганізмів

68 Сенсорні системи, або аналізатори

68
 Закінчення таблиці
Відділ органа Будова Функція
Середня оболонка
Судинна оболонка багата на кровоносні судини. Живлення очного яблука,
Судинна
Складається з власне судинної оболонки, війково­ сприйняття й передача світ­
оболонка:
го тіла й райдужної оболонки ла до кришталика
Райдужка містить пігментні клітини, де розташо­
ваний пігмент, що визначає колір очей. У центрі
—р
 айдужна райдужки є отвір — зіниця. Навколо зіниці роз­
Пропускання світла
оболонка міщені кругові м’язи, внаслідок скорочення яких
зіниця звужується. Вона змінює свій діаметр реф­
лекторно, залежно від інтенсивності освітлення
Розташовується в передній частині судинної обо­
лонки. Складається з м’язів і зв’язок, до яких
—в
 ійкове тіло Зміна кривизни кришталика
прикріплена капсула кришталика. М’язи війко­
вого тіла змінюють кривизну кришталика
—в
 ласне су­ Займає задню частину очного яблука. Багата на
Живлення очного яблука
динна обо­ кровоносні судини. Містить чорний пігментний
й поглинання світла
лонка шар, що поглинає світло
Внутрішня оболонка
Сітківка містить світлочутливі рецептори: палич­
Колбочки сприйма­
ки та колбочки. Центр сітківки більше заповне­
ють колір, форму та де­
ний колбочками, периферія — паличками (жов­
талі об’єкта, забезпечують
Світлочутлива та пляма). Світлочутливі клітини — палички та
денний зір. Палички спри­
сітківка колбочки — здатні перетворювати енергію світ­
ймають форму й забезпечу­
ла в енергію нервового імпульсу й у такий спосіб
ють зір за умов слабкого ос­
передавати збудження у вищі відділи головного
вітлення
мозку
Ядро очного яблука
Заломлює світлові промені,
Є прозорою еластичною двоопуклою лінзою. Роз­
що входять в око, і фоку­
ташований за зіницею. Судини й нерви відсутні.
сує їх на сітківці. Змінюючи
Кришталик Занурений у капсулу, сполучену з війковим ті­
кривизну, кришталик забез­
лом. Скорочення цих м’язів приводить до зміни
печує «далекий» і «корот­
кривизни кришталика
кий» («ближній») зір
Заповнює всю порожнину очного яблука за Має світлозаломну здат­
Склисте тело кришталиком. Має вигляд зовсім прозорої желе­ ність, підтримує внутріш­
подібної маси, не має кровоносних судин ньоочний тиск
Між кришталиком і райдужкою розташована зад­ Підтримує форму ока завдя­
Водяниста ня камера ока, між рогівкою і райдужкою — пе­ ки гідростатичному тиску
волога редня камера. Водяниста волога заповнює порож­ водянистої вологи та склис­
нини камер того тіла
Фоторецептори сполучаються з нервовими клі­
тинами, потім — із нервовим волокном (зоровим Передача зорової інформації
Зоровий нерв нервом). Місце виходу зорового нерва із сітківки в зорову кору великих пів­
називається сліпою плямою, бо воно позбавлене куль
фоторецепторів

Тема 3. Зорова сенсорна система 69

69
 Допоміжний апарат ока
слізне озеро повіки слізна
залоза
слізні
канальця
вії

слізний
мішок
райдужна
оболонка
отвори
носо­слізний слізних
канал канальців

Характеристика допоміжного апарату ока

Відділ Будова Функція
Слізна залоза розташована у верхньо­ Сльоза постійно омиває очне
Слізний апарат:
му зовнішньому кутку орбіти. Прото­ яблуко, не даючи рогівці пе­
— слізна залоза;
ки слізної залози виходять у слізний ресихати. Слізна рідина міс­
— слізний мішок;
мішок. Носослізним каналом сльоза по­ тить речовину з бактерицидною
— носослізний канал
трапляє в носову порожнину властивістю
Утворений посмугованими м’язами.
Руховий
До його складу належать косі та прямі Рух очного яблука в очниці
апарат
м’язи ока
Брови — це волосся, що росте над
Брови Захист очей від поту
очима
Моргання, що є безумовним
Є шкірними складками з віями. Повіки рефлексом, захищає рогівку
Повіки
здатні стулятись і розтулятись від вітру, пилу, дрібних части­
нок
Утворена сполучною тканиною. Вкри­ Зменшує тертя між повікою та
Кон’юнктива ває внутрішню частину повіки й перед­ очним яблуком під час морган­
ній відділ очного яблука ня

Схема утворення зображення на сітківці

70 Сенсорні системи, або аналізатори

70
Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку

Будова нюхового аналізатора

Органом нюху є ніс. На слизовій тиною нюхового нерва. Подразник

оболонці носа розташовані хіміч­
ні рецептори, здатні вловлювати
мінімальні концентрації речовини
й ідентифікувати її.
Слизова оболонка носової по­
рожнини містить нюхові клітини
трьох типів — сенсорні, підтриму­
вальні та базальні. Довгі відростки
нюхових клітин є складовою час­
у вигляді частинок запашних речо­
вин потрапляє на нюхову клітину,
активує її, енергія подразнення пе­
ретворюється в нервовий імпульс,
який по нюховому нерву потрапляє
в нюхову зону скроневої частки ко­
ри.

слизова базальна
аксон клітина підтримуюча
оболонка
клітина
нюховий
нерв

нюхові
клітини

війки

носова
порожнина

Будова органа смаку

Смакові рецептори (периферич­ ду грибоподібних сосочків. Подраз­

ний відділ смакового аналізатора)
здебільшого розташовані на поверх­
ні язика, а також на слизовій обо­
лонці щік і піднебіння. Рецептори
розташовані в смакових цибули­
нах. Кожна цибулина містить 30—
80 рецепторних клітин. На язику
смакові цибулини входять до скла­
нення у вигляді хімічних сполук
активують смакові рецептори, що
передають збудження нервовими
волокнами в сенсорну зону кори ве­
ликих півкуль. Язик має чіткі межі
смакової чутливості до певного ти­
пу смаку.

опорні
смаковий
клітини
сосочок
гірке нерв
смакова
кисле
пора
солоне
смакова рецепторні
солодке брунька клітини
язик смаковий сосочок смакова брунька

Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку 71

71
Поведінка людини
(основи вищОЇ нервОВОЇ дІяльностІ)

Тема 1. Вища нервова діяльність

Вища нервова діяльність — це Рефлекс — це специфічна ре­

сукупність нервових процесів, що акція нервової системи організ­
визначають поведінку й психічні ха­ му у відповідь на дію подразника.
рактеристики індивіда. Є проявом розрізняють природжені (безумов­
умовно-рефлекторної функції ко­ ні) та набуті (умовні) рефлекси.
ри головного мозку, яка забезпечує
адаптацію організму до умов зовніш­
нього середовища, що змінюються.

Характеристика рефлексів

Рефлекс
безумовний (природжений) умовний (набутий)
Генетично закріплений, передається в спадок, Генетично не закріплений, формується індиві­
є видовим дуально
Однотипний вияв у різних індивідів Вияви індивідуальні
Осередки рефлексів утворюються протягом
життя, утворення залежить від низки умов:
1) дія умовного подразника має за часом збіга­
Формується в головному мозку до народження тися з дією безумовного;
дитини, утворення не залежить від умов 2) умовний подразник має неодноразово під­
кріплюватися дією безумовного;
3) дія умовного подразника має передувати дії
безумовного
Стійкий, конкретна програма рефлекторних дій Мінливі, у разі відсутності умов виявлення та
зберігається протягом життя. Кількість обме­ подразника рефлекси можуть загасати, за необ­
жена хідності формуються нові
Рефлекторні дуги сталі, замикаються в спинно­ Рефлекторні дуги тимчасові, замикаються в пе­
му мозку та стовбурі головного мозку редньому мозку
Центри рефлексів розташовані в підкіркових Центри рефлексів розташовані в корі великих
ядрах, стовбурі мозку та спинному мозку півкуль
Біологічне значення: забезпечують виживання
після народження, є основою для формування
Біологічне значення: забезпечують пристосу­
умовних рефлексів, підтримують гомеостаз ор­
вання організму до нових умов середовища
ганізму, забезпечують узгодженість функцій ор­
ганів і систем

72 Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

72
 Загальна схема безумовного рефлексу

Харчовий Слиновидільний Виділення

Іжа
центр центр слини

Загальна схема умовно-рефлекторної дуги

Формування

Харчовий Слиновидільний Виділення

Іжа
центр центр слини
часовий
зв’язок

Зоровий
Світло
центр

Вияв

Зоровий Харчовий Слиновидільний Виділення

Світло
центр центр центр слини

Класифікація рефлексів
Рефлекси
безумовні
Харчові: ковтання, смоктання, секреція трав­
них соків
Захисні: чхання, кашель, моргання, відсмику­
вання кінцівки в разі ушкодження
Дихальні: дихальні рухи, що забезпечують вдих
Життєві: харчові, захисні та ін.
і видих
Орієнтувальні: повертання голови, тулуба в бік
специфічного подразника
Статеві: статева поведінка, розмноження й тур­
бота про потомство
Інстинкт: складна система безумовних рефлек­
сів, генетично закріплена послідовність дій
умовні
Штучні: вироблені на подразник, що не нале­
жить до безумовних (світло, звук)
Натуральні: вироблені на подразники, які тісно
пов’язані з безумовним подразником або є його
властивістю (смак, запах їжі)
Рефлекси саморозвитку: ігровий, дослідниць­
кий тощо
Позитивні: мають безумовне підкріплення,
викликають відповідну реакцію.
Негативні: безумовне підкріплення відсутнє, не
викликають адекватної реакції, гальмують її
Екстрацептивні: ґрунтуються на зорових, слу­
хових, тактильних, температурних, смакових,
нюхових умовних сигналах.
Інтероцептивні: ґрунтуються на механічних,
хімічних та інших умовних сигналах

Тема 1. Вища нервова діяльність 73

73
 Гальмування умовних рефлексів

Гальмування — це процес, що ня певних реакцій організму. За

веде до ослаблення або зупинки характером процесів розрізняють
проведення збудження нервовими зовнішнє (безумовне) і внутрішнє
волокнами, а також до припинен­ (умовне) гальмування.

Гальмування

Зовнішнє гальмування формується у від­

повідь на дію більш сильного, біологіч­
Внутрішнє гальмування виникає в разі
но значущого чи несподіваного нового
стійкої відсутності підкріплення умов­
подразника. При цьому в корі головно­
ного подразника безумовним, дозво­
го мозку утворюється новий осередок
ляє набувати нових умовних рефлек­
збудження, вияв попереднього реф­
сів і позбавлятися старих, що втратили
лексу слабшає або припиняється. Зов­
своє значення для організму
нішнє гальмування забезпечує адек­
ватну реакцію у змінених умовах

Динамічний стереотип. Навички, звички

Характеристика навичок та звичок

Навички
Є результатом формування й закріплен­
ня умовно-рефлекторного зв’язку. Розріз­
няють рухові, розумові, сенсорні та навич­
ки поведінки. Рухові навички забезпечують
закріплення та виконання певної послідов­
ності рухів (писемна мова, їзда на велосипе­
ді й ковзанах). Розумові навички є елемен­
том розумової діяльності, виявляються під час
вивчення матеріалу, спостереження, розподі­
лу та концентрації уваги. Сенсорні навички
сприяють формуванню різноманітних видів
сенсорної чутливості, наприклад навичка
сприймати текст у вигляді звукових сигналів
(абетка Морзе). Навички поведінки є одним
з основних компонентів формування особис­
тості. Формуються з дитинства і виявляють­
ся в нормах поведінки в конкретних умовах
Звички
Це внутрішня потреба здійснювати певні
дії. Розрізняють позитивні та негативні
звички. До позитивних належать: звич­
ка дотримання правил особистої гігієни,
розпорядку дня і харчування, вони чи­
нять позитивний вплив на організм лю­
дини та розвиток його особистості. Не­
гативна звичка — це потреба у виконан­
ні дій, які несприятливо впливають на
стан здоров’я людини, його особистість,
стан у суспільстві. До негативних зви­
чок належать паління, наркоманія та ін.

74 Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

74
Тема 2. Мова і мислення

Сигнальна система — це сукуп­ модію організму із зовнішнім сере­

ність нервових процесів, у ході довищем.
яких людина сприймає, обробляє Розрізняють першу і другу сиг­
й передає певну інформацію. Сиг­ нальні системи.
нальна система забезпечує взає­

Характеристика сигнальних систем

Сигнальна система
Перша Друга
Чинники зовнішнього середовища, що діють Інформація у вигляді слів, знаків, формул, які
безпосередньо через органи чуттів мають певне значення
Є основною для формування умовних
Є системою умовних рефлексів
рефлексів
Подразником може бути тільки слово в трьох
Подразниками можуть бути всі чинники навко­
формах: вимовлене, побачене (письмо), почуте
лишнього середовища
(усне мовлення)
Значення:
Значення:
можливість сприймати та обробляти інформа­
можливість аналізу сигналів із довкілля
цію у вигляді слів

Мовлення — це спосіб передачі спілкування людей та обмін інфор­

думки, властивий тільки людині. За мацією. Розрізняють усне і письмо­
допомогою мовлення відбувається ве мовлення.

Мовлення

Усне мовлення. Здійснюється за допомогою слів, вимов­

лених уголос одним індивідом, і слухового аналізато­
Письмове мовлення. Спосіб обмі­
ра іншого індивіда. Усне мовлення може мати вигляд
ну інформацією за допомогою спе­
монологу (один індивід мовить протягом певного часу)
ціальних знаків, літер і символів
і діалогу — розмови, у якій беруть участь двоє і більше
людей

Мислення — це процес, у ході формування тимчасового зв’язку

якого за допомогою слів і образів
в індивіда формується своє став­
лення до певних предметів, станів
тощо.
Фізіологічною основою мислен­
ня є взаємодія нервових клітин,
й ансамблів нервових клітин у корі
головного мозку.
Процес мислення складається
з низки розумових операцій: аналі­
зу, синтезу, абстрагування, уза­
гальнення й конкретизації.

Тема 2. Мова і мислення 75

75
Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять

Сприйняття — це складний пси­ бути залучені всі сенсорні системи;

хофізіологічний процес, що забез­ обов’язково в ньому бере участь ко­
печує формування в мозку люди­ ра головного мозку.
ни уявлення про навколишній світ.
До процесу сприйняття можуть

Властивості сприйняття

Властивість Характеристика

Людина здатна активно сприймати та обробляти певну інформацію для

Активність
набуття досвіду
Людина сприймає предмети навколишнього світу як єдине ціле, зважає
Цілісність
на всі їхні характеристики та властивості
Органи чуттів постійно сприймають нові дані, але найточніше людина
Вибірковість
сприймає найбільш значущу для неї інформацію

Види сприйняття

Вид Характеристика

Сприйняття
Відображення змін розміщення об’єкта в просторі з плином часу
руху
Сприйняття Сприйняття просторових властивостей предметів, їхньої форми, об’єму, величини,
простору взаємного розташування й напрямку
Відображення послідовності явищ і швидкості їхніх змін. Спеціалізованої сенсор­
Сприйняття
ної системи, що сприймає час, в організмі людини немає. Для цього задіюються не­
часу
рвові процеси, на основі яких формуються умовні рефлекси на час
Ілюзія Тип сприйняття, за якого в мозку формується викривлене відображення предмета

Увага — це чинник, що регулює Розподіл — це здатність люди­

процес сприйняття тієї чи іншої ін­
формації.
Розрізняють довільну ува­
гу (цілеспрямовану, яка виникає
в результаті вольових зусиль) і ми­
мовільну увагу (не залежну від сві­
домості й волі індивіда).
Концентрація — це усвідомлене
зосередження на об’єкті. Фізіоло­
гічною основою є провідна ділянка
кори головного мозку.
ни усвідомлено сприймати кілька
об’єктів або виконувати багатоопе­
раційну роботу. Основою цієї влас­
тивості є збудження кількох зон ко­
ри головного мозку.
Обсяг — це здатність індивіда
сприймати з однаковою якістю пев­
ну кількість об’єктів.
Перемикання — це здатність
швидко перемикати увагу з одного
об’єкта на інший.

76 Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

76
 Пам’ять

Пам’ять — це сукупність психо­ чують збереження, накопичення

фізіологічних процесів у централь­ інформації і, як результат, форму­
ній нервовій системі, що забезпе­ вання індивідуального досвіду.

Часові типи пам’яті

Короткочасна Проміжна Довготривала

Характеризується нетрива­
лим зберіганням інформації
після одноразового й недов­
гого сприйняття. Фізіоло­
гічною основою є передача
нервового імпульсу нерво­
вим клітинам
Інформація зберігається не­ Зберігає інформацію трива­
тривалий час. Така пам’ять лий час. Фізіологічною ос­
є етапом перетворення ко­ новою є структурні зміни
роткочасної пам’яті на дов­ мембрани нервової клітини
готривалу. Фізіологічна ос­
нова — передача інформації
у вигляді специфічних речо­
вин, що синтезуються в не­
рвовій клітині у відповідь
на подразнення

Характеристика процесів пам’яті

Процес Характеристика

Запам’ятовування Це процес стійкого закріплення інформації в пам’яті

Збереження Утримання протягом певного часу в пам’яті отриманої інформації

Відтворення Це процес використання інформації, що зберігається у пам’яті

Види запам’ятовування

Вид Характеристика
Формується багаторазовим повторенням інформації без осмислення. Харак­
Механічний
теризується недовготривалістю й вимагає значних зусиль
Формується в результаті уважного прочитання матеріалу, його осмислення
Осмислений та розуміння. Дозволяє запам’ятати великий обсяг інформації, відтворити
її через тривалий час і застосувати для розв’язання завдань
Відбувається в результаті сильного емоційного збудження й сприйняття
Мимовільний
найбільш цікавої інформації
Довільний Вимагає свідомих зусиль людини

Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять 77

77
 Види пам’яті

Вид Характеристика

Моторна Запам’ятовує та відтворює рухи

Емоційна Зберігає й відтворює пережиті емоційні стани

Залежно від типу сприйнятої та збереженої інформації розрізняють зоро­

Образна
ву, слухову, тактильну, смакову й нюхову пам’ять

Це тип збереження та відтворення інформації, прочитаної або почутої в ус­

Словесно-логічна
ному мовленні

Тема 4. Емоції

Емоції — це специфічне індиві­ ляється у вигляді радості, страху,

дуальне ставлення людини до нав­ гніву, задоволення, незадоволення,
колишньої дійсності, що вияв­ подиву тощо.

Виявлення емоцій

Виявлення Характеристика

Емоційна реакція Виникає в результаті певних умов. Нетривала, імпульсивна

Тривалі переживання. Це мінливі психічні явища. До них нале­

Емоційні стани
жать пригніченість (депресія), гнів, збудження, тривога

Тривалий специфічний емоційний стан. Умовами формування на­

Настрій
строю можуть бути всі чинники навколишньої дійсності

Мають чітко визначений об’єкт. До їх різновидів належать любов,

Емоційне ставлення
ворожнеча, ненависть, ревнощі, заздрість тощо

Типи темпераменту

Темперамент — це вияв індиві­ мування та збудження в окремих

дуальних особливостей вищої нерво­
вої діяльності у вигляді швидкості
оцінювання ситуації, формування
емоційної реакції на певну подію.
Фізіологічною основою темпера­
менту є властивості процесів галь­
індивідів, зокрема сила, рухливість
і врівноваженість. Людей за типом
темпераменту поділяють на санг­
вініків, меланхоліків, флегматиків
і холериків.

78 Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)

78
 Реакції людей із різними типами темпераменту на однакову ситуацію

Холерік

Флегматик

Меланхолік

Сангвінік

Функціональна спеціалізація кори великого мозку.

Характеристика асиметрії головного мозку

Півкуля
Тип асиметрії
Ліва Права

Центр письмового та усного мовлення,

Обробляє інформацію одночасно, синте­
лічби й читання. Відповідає за логічне,
тично. Краще сприймаються просторові
абстрактне мислення людини, забезпе­
Психічна та відносні ознаки предмета.
чує аналітичне мислення.
Зумовлює більш давні, негативні
Зумовлює в основному позитивні емо­
й сильні емоції
ції, контролює вияви слабких емоцій
Сприймає зоровий образ цілісно.
Сприймає зоровий образ розчленовано,
Орієнтація в просторі.
Сенсорна аналітично, кожна ознака аналізується
Центри сприйняття звуку, що визнача­
окремо
ють музичні здібності
М’язи кінцівок одного боку тіла контролюються моторною корою протилежної
Моторна
півкулі

Тема 4. Емоції 79

79
Розмноження
та індивідуальний розвиток людини

Тема 1. Мітоз
Мітоз — це непрямий поділ клі­ має чотири стадії — профаза, мета­
тин. Є основним способом поділу фаза, анафаза й телофаза
соматичних клітин. Процес мітозу

Схема мітоза

Профаза Метафаза Анафаза Телофаза Дочірні

клітини

Стадії мітозу
Стадія Характеристика
До початку профази клітина зазвичай округлюється, в’язкість її цитоплазми зростає.
Морфологічно хромосоми помітні внаслідок спіралізації. У міру перебігу профази хро­
мосоми коротшають, товщають, спадковий матеріал щільно впаковується за довжи­
Профаза ною. Оболонка клітини товщає. Ядерна оболонка розчиняється, хромосоми переміщу­
ються в центр клітини, утворюючи екваторіальну пластинку. Центріолі клітинного
центру розходяться до полюсів, між ними формується веретено поділу. Генетична ха­
рактеристика — 2n4c
Морфологічно хромосоми впорядковано лежать в зоні екватора. У цей момент вони
добре помітні. Надщеплення хромосом на хроматиди доходить до центромери (цент­
Метафаза
ральна перетяжка хромосом). Каріотип організму вивчають саме на препараті мета­
фазної клітини. Генетична характеристика — 2n4c
Це стадія повного роз’єднання сестринських хромосом і розходження їх до полюсів.
Результатом є утворення двох груп хромосом. У перебігу анафази важливу роль віді­
Анафаза
грають основні компоненти цитоскелета: мікротрубочки та мікрофіламенти. Генетич­
на характеристика — 4n4c (на полюсах по 2n2c)
На другій стадії відбуваються процеси цитокінезу. Хромосоми деспіралізуються, нав­
коло них концентрується ядерна речовина й формується ядерна оболонка. Генетична
характеристика — 4n4c. Цитотомія здійснюється утворенням внутрішньоклітинної
Телофаза
пластинки в рослинних клітинах або утворенням борозни поділу у тваринних кліти­
нах. У результаті останньої фази мітозу утворюються дві клітини, кожна з яких має
повний диплоїдний набір: 2n2c

80 Розмноження та індивідуальний розвиток людини

80
 Біологічне значення мітозу по­ тинами й у підтриманні сталості
лягає в точному розподілі генетич­ кількості хромосом.
ної інформації між дочірніми клі­

Метафазна хромосома
гетерохроматин
центромера еухроматин

теломери теломери

плечі

Тема 2. Мейоз
Мейоз — форма ядерного поділу,
що супроводжується зменшенням
кількості хромосом від ди­плоїдної
(2n) до гаплоїдної (n). При цьо­
му в материнській клітині відбу­
вається одноразове подвоєння хро­
мосом (реплікація ДНК, як під час
мітозу), за яким ідуть два цикли
клітинних і ядерних поділів (пер­
ший і другий поділ мейозу). Таким
чином, одна диплоїдна клітина дає
початок чотирьом гаплоїдним клі­
тинам.

Мейоз

Профаза I Метафаза I Анафаза I Телофаза I Дочірні

клітини

Профаза II Метафаза II Анафаза II Телофаза II Дочірні

клітини

Тема 2. Мейоз 81

81
 Стадії мейозу

Стадія Характеристика

Це найбільш тривала і складна стадія мейозу. У ній розрізняють п’ять послідов­

них періодів.
1. Л ептотена — стадія довгих, тонких, слабко спіралізованих хромосом. У цей
час закінчується реплікація ДНК.
2. Зиготена — стадія попарного з’єднання гомологічних хромосом. Це явище на­
зивається кон’югацією.
3. П ахітена — стадія товстих ниток. Гомологічні хромосоми поєднані в пари —
Профаза I
біваленти. У цей час хромосоми в процесі кон’югації переплітаються й відбу­
вається обмін гомологічними ділянками хроматид — кросинговер (crossing-
over — перехрест).
4. Диплотена — період, коли гомологічні хромосоми починають відштовхуватись
одна від одної, але в ділянках кросинговеру залишаються з’єднаними.
5. Д іакінез — період, у який відштовхування гомологічних хромосом триває. Без­
посередньо після діакінезу ядерна оболонка руйнується

Об’єднані попарно хромосоми розміщуються в центрі клітини, утворюючи еква­

торіальну пластинку. Хромосоми з’єднуються з полюсами випадковим чином,
Метафаза I
тому в анафазі щоразу виникає нова комбінація хромосом, а надалі утворюються
й різні гамети. Генетична характеристика, як і раніше,— 2n4c

У результаті цієї фази мейозу відбувається поділ хромосом на два гаплоїдні на­
бори, що потрапляють у дочірні клітини. Причому, на відміну від мейозу, роз­
Анафаза I
ходяться не хроматиди, а цілі хромосоми. Генетична характеристика клітини —
2n4c (у цілому), на полюсах — по n2c

Хромосоми розійшлися до протилежних полюсів. Їхня кількість стає вдвічі мен­

шою, кожна складається з двох хроматид. Навколо хромосом концентрується
Телофаза I ядерна речовина й утворюється ядерна оболонка. Далі відбувається поділ цито­
плазми, аналогічний тому, що спостерігається під час мітозу. Генетична характе­
ристика клітин, що утворилися,— n2c

Головна особливість інтерфази другого поділу мейозу полягає у відсутності реплі­

Інтерфаза II кації ДНК. Це спричиняє появу гаплоїдного набору хромосом у клітинах, що ут­
ворюються. Генетична характеристика — n2c

У цій фазі руйнуються ядерця та ядерні мембрани, хромосоми коротшають і тов­

Профаза II щають. Центріолі переміщуються до протилежних полюсів клітини. Генетична
характеристика — n2c

Хромосоми розташовуються вздовж екватора клітини. Генетична характеристи­

Метафаза II
ка — n2c

Відбувається поділ центромер, хроматиди відокремлюються одна від одної й те­

Анафаза II пер називаються хромосомами, вони містять у цілому гаплоїдний набір генів. Ге­
нетична характеристика клітини — 2n2c (у цілому), на полюсах — nc

Ідентична телофазі мітозу. Генетична характеристика клітин, що утворюють­

Телофаза II
ся,— nc

82 Розмноження та індивідуальний розвиток людини

82
 В організмів, що розмножу­
ються статевим шляхом, у резуль­
таті мейозу утворюються гаплоїд­
ні клітини, хромосомні набори
яких зливаються, формуючи ди­
плоїдний набір зиготи. Якби не
було мейозу, злиття гамет вело б
до подвоєння кількості хромосом
у кожному новому поколінні, на­
родженому статевим шляхом. От­
же, мейоз забезпечує збереження
кількісної сталості генетичного
матеріалу.
Мейоз створює також можли­
вості для виникнення в гаметах но­
вих комбінацій генів, що є причи­
ною появи нових ознак у потомства.
Цьому сприяють:
1. випадкове злиття яйцеклітини
і сперматозоїда під час заплід­
нення,
2. кросинговер у профазі першого
поділу мейозу,
3. незалежне розходження гомоло­
гічних хромосом в анафазі пер­
шого поділу мейозу.

Тема 3. Гаметогенез
Процес утворення зрілих ста­
тевих клітин називається гамето­
генезом: чоловічих — сперматоге-
незом, жіночих — овогенезом. Ос­
новою гаметогенезу є редукційний
поділ — мейоз. В обох випадках
процес має три фази: розмножен­
ня, зростання, дозрівання. У спер­
матогенезі виділяють іще четверту
фазу — формування. Сперматоге­
нез починається в чоловічих ста­
тевих залозах після статевого до­
зрівання, утворення яйцеклітин
у жінок починається ще до їхньо­
го народження й завершується для
кожної яйцеклітини після її за­
пліднення.

Розвиток сперматозоїдів (сперматогенез)

Сперматозоїди утворюються Процес утворення спермія три­

в результаті послідовних клітин­ ває приблизно 70 днів.
них поділів, що називаються сукуп­
но сперматогенезом.

Фази сперматогенезу

Фаза Характеристика
У фазі розмноження відбувається поділ клітин зачаткового епітелію, у резуль­
Розмноження
таті чого утворюються численні сперматогонії
У фазі зростання сперматогонії збільшуються в розмірах і стають сперматоцита­
Зростання
ми першого порядку
Під час дозрівання відбуваються два мейотичні поділи. Сперматоцити першого
Дозрівання порядку в результаті першого поділу мейозу утворюють сперматоцити другого
порядку. Потім відбувається другий поділ мейозу й формуються сперматиди
Формування Зі сперматид на стадії формування утворюються зрілі сперматозоїди

Тема 3. Гаметогенез 83

83
 Схема сперматогенезу
сперматоцит
сперматоцит другого порядку сперматиди спермато­зоїд (n)
сперматогоній першого порядку

Перший Другий Дозрівання

мейотичний мейотичний
поділ поділ

Розвиток яйцеклітин (овогенез)

Овогенез — це процес утворен­ Овогенез у людини починаєть­
ня жіночих статевих клітин — яйце­ ся у внутрішньоутробний період
клітин. життя.

Фази овогенезу
Фаза Характеристика
Первинні статеві клітини багаторазово мітотично поділяються, утворюючи багато
Розмноження
великих клітин, що називаються овогоніями
Овогонії збільшуються в розмірах, утворюють овоцити першого порядку, що зали­
Зростання
шаються на стадії профази майже до овуляції (виходу яйцеклітини з яєчника)
Перед овуляцією овоцит першого порядку здійснює перший поділ мейозу, утво­
рюючи гаплоїдний овоцит другого порядку й так зване перше редукційне тільце
(n2c). Воно зазвичай ділиться, утворюючи два інших редукційних тільця (nc), що
невдовзі гинуть. Другий поділ мейозу доходить лише до стадії метафази. Анафа­
Дозрівання за другого поділу починається тільки тоді, коли овоцит зливається зі спермотозої­
дом. Після запліднення овоцит другого порядку закінчує мейоз, утворюючи вели­
ку клітину — яйце — і друге редукційне тільце (nc), яке також гине. Редукційні
тільця являють собою дрібні клітини, призначення яких полягає в підтримуванні
гаплоїдного набору хромосом

Схема овогенезу
I полярне тільце ооцит
II порядку
II полярне тільце

ооти­да
яйце­клітина (n)
ооцит
оогоній I порядку

Перший Другий
мейотичний мейотичний Дозрівання
поділ поділ

84 Розмноження та індивідуальний розвиток людини

84
 šÌ½Ç»¹
Ê˹˾»ÁÎ
ÃČËÁÆ

žźɹƹ

ÏÁËÇÈĹÀŹ

±ÁÂù ¨ÉÇŌ¿ÆÁÂ
»Œ½½ŒÄ
®»ŒÊË
ÈÇÄØÉƾ


ˌÄÕϾ

ؽÉÇ ÅŒËÇÎÇƽɌ˜

½É¹¼ÄÁÊ˹
ϾÆËɌÇÄÕ
ǺÇÄÇÆù

œÇÄǻù
ؽÉÇ

ÊȾÉŹËÇÀǘ½Á ¹ÃÉÇÊÇŹ

Я й ц екліти н а
С п ер м о тозо їд

¥¾ÆÊËÉ̹ÄÕÆÁÂ
ÏÁÃÄ
ؽɹ
¼ŒÈÇ˹ĹÅÌʹ
œŒÈÇ˹†

¼Çƹ½ÇËÉÇÈÆÁÂ
¼ÇÉÅÇÆ
ĹÅÌÊ

¼ŒÈÇ͌À
œŒÈÇ͌À

Ä×˾˜ÆŒÀÌ×ÐÁÂ


¼ÇÉÅÇÆ ÍÇČÃÌÄÇÊËÁÅÌÄ××ÐÁÂ


¼ÇÉÅÇÆ
©ÌÂÆÌ»¹ÆÆØ

¿Ç»ËǼÇ

ˌĹ
¸“ÐÆÁÃ

ÇÀɌ»¹ÆÆØ
§»Ì† ŸÇ»Ë¾

ÍÇČÃÌĹ ÄØÏŒØ ËŒÄÇ
žÊËÉǼ¾Æ

¨ÉǼ¾Ê˾ÉÇÆ
¥¹Ëù















ÆŒ

›Œ½ÉÁ»¹ÆÆØ
ÊÄÁÀǻǘ ­¹À¹
½ŒÄ¾ÆÆØ
ª¾ÃɾËÇÉƹ
͹À¹ ›Œ½ÉÁ»¹ÆÆØ
ÊÄÁÀǻǘ

«¾Å¹

œ¹Å¾ËǼ¾Æ¾À 
 Менструальний цикл — це фізіо­
логічний процес в організмі жі­
нок, протягом якого відбуваються
циклічні зміни статевої системи:
до­зріває фолікул і яйцеклітина,
змінюється слизова оболонка стін­
ки матки. Циклічні зміни відбува­
ються під контролем гормонів за­
лоз внутрішньої секреції (гіпофіза,
яєчника).

Онтогенез
Онтогенез — це процес індивіду­
ального розвитку організму протя­
гом життя. В онтогенезі виділяють
дві стадії: ембріональну та постем­
бріональну. Ембріональний період
починається з моменту запліднення
й утворення зиготи.

Тема 4. Запліднення й вагітність

Запліднення — це злиття чолові­
чої і жіночої статевих клітин. Сут­
тю запліднення є злиття двох га­
плоїдних генетичних наборів гамет.
Запліднення відбувається в по­
рожнині маткової труби. Після
злиття сперматозоїда і яйцекліти­
ни утворюється запліднене яйце,
або зигота. Запліднене яйце протя­
гом 7—8 діб просувається за допо­
могою епітелію маткових труб до
матки й прикріплюється до її стін­
ки. Після прикріплення утворюєть­
ся спеціальний орган— плацента,
або дитяче місце, у якому й дозрі­
ватиме зародок. Після утворення
плаценти починається плодовий
період внутрішньоутробного роз­
витку. Плацента має багато крово­
носних судин і виконує живильну
та дихальну функції. Із четвертого
місяця вагітності плацента почи­
нає виконувати функції ендокрин­
ної залози, синтезуючи гормон, що
сприяє нормальному перебігові ва­
гітності.

Рух яйцеклітини по маточних трубах

5 Фаллопієва труба  Матка 
1 — дозрівання фолікула,
6 7 2 — овуляція,
3 — розрив фолікула та потрап­
ляння яйцеклітини до по­
4 рожнини маточної труби,
1 8 4 — запліднення,
5 — зигота,
6 — дроблення,
2 7 — морула,
9 8 — бластула,
Яєчник
3 9 — імплантація

Вагітність — це фізіологічний зріванням плоду. Вагітність триває

стан організму жінки, викликаний 36—40 тижнів.
заплідненням яйцеклітини й до­

86 Розмноження та індивідуальний розвиток людини

86
 Послідовні стадії ембріонального розвитку людини

40
Розмір (довжина тіла в см)

30

20

10

6 12 18 24 30 36 38
Вік (тижні)

Характеристика плоду під час вагітності

Періоди (у тижнях) Характеристика

1 Запліднення й імплантація зародка у вигляді пухирця в стінку матки
У зародку формуються зовнішній, внутрішній і середній зародкові
листки. Наприкінці третього тижня із середнього зародкового лист­
2—3
ка формуються зачатки кісток скелета, м’язи, власне шкіра, клітини
Зародковий крові
Розвиваються серце, легені, капсули органів чуттів, кишкова трубка,
з’являються зачатки кінцівок. До восьмого тижня завершується за­
5—8
кладання внутрішніх органів. Починають формуватися зовнішні ста­
теві органи
9 Плід уже має голову, кінцівки. Кінцівки починають рухатись
Починається костеніння черепа, функціонування печінки, залоз, ни­
13—16
рок, шлунка. Здійснюються дихальні рухи
Рухи плоду стають більш виразними та відчутними. Прослуховується
серцебиття, шкірні покриви вкриті волосками, формується підшкірна
17—20
клітковина. Легені продовжують розвиватися, плід робить дихальні
Плодовий та вчиться робити ковтальні рухи
22—26 Кістковий мозок починає продукувати еритроцити. Плід активний
28—30 Плід здатний чути. У нього остаточно сформовані органи
Легені готові до дихання, жирова клітковина розгладжує шкіру, зни­
34—40 кають волоски на тілі, формуються нігті на фалангах пальців. Плід
набирає спрямування перед пологами

Тема 4. Запліднення й вагітність 87

87
Тема 5. Віковий розвиток людини
Різні періоди життя людини суп­ характерних змін і віку людини,
роводжуються специфічними змі­ виділяють вікові періоди.
нами анатомії, фізіології та психі­
ки індивіда. Умовно, залежно від

Характеристика періодів життя людини

Тривалість (роки)
Віковий період Жіноча Чоловіча Характеристика
стать стать
Організм адаптується до нових умов. Виявляються приро­
Період ново- 10 діб після наро­ джені безумовні рефлекси: дихальний, смоктальний, ха­
народженості дження пальний та ін. Рухи не скоординовані, немовля самостійно
не тримає голівки
Інтенсивно збільшуються зріст і маса тіла. Істотно змінюєть­
ся скелет. Заростають тім’ячка (простір між тими кістка­
ми черепа, що не зрослися). Збільшується та зміцнюється
м’язова маса. До 7 місяців прорізаються перші молочні зуби.
Грудний 10 діб — 1 рік
Наприкінці першого року життя дитина здатна ходити. Ви­
являються тільки безумовні рефлекси. Основну частину часу
дитина спить. У харчуванні переважають грудне молоко та
молочні продукти
Дитина здатна самостійно пересуватись. У два роки завер­
Раннє шується прорізання молочних зубів. Розвиваються мовлен­
1—3
дитинство ня, мислення. Дитина спроможна харчуватися дорослою
їжею з механічним обробленням
Перше Розвиваються розумові здібності, збільшується зріст, зміц­
4—7
дитинство нюється мускулатура, з’являються постійні зуби
Друге Сповільнюється темп росту. Дитина розвивається інтелекту­
8—11 8—12
дитинство ально, набуває навичок читання, писання
Збільшується маса тіла, спостерігається стрибок у зрості.
Відбуваються фізіологічні й анатомічні зміни організму,
Підлітковий 12—15 13—16
пов’язані з початком статевого дозрівання та діяльністю ста­
тевих залоз
Статеве дозрівання.
У хлопчиків супроводжується збільшенням статевих залоз,
секрецією статевих гормонів, появою вторинних статевих
ознак. Змінюється гортань, голос стає глибоким і виразним.
Статеве дозрівання супроводжується виробленням і виділен­
Юнацький 16—20 17—21 ням спермальної рідини.
У дівчаток збільшується секреція гормонів гіпофіза, що сти­
мулюють ріст яєчників. Гормони яєчника спричинюють по­
яву жіночих вторинних статевих ознак. Статеве дозріван­
ня супроводжується збільшенням молочних залоз, появою
менструального циклу

88 Розмноження та індивідуальний розвиток людини

88
 Закінчення таблиці

Тривалість (роки)
Віковий період Жіноча Чоловіча Характеристика
стать стать
Перший період зрілого віку (21—35 років) є найбільш про­
дуктивним. Людина реалізується професійно, створює
сім’ю.
Другий період зрілого віку (35—60 років) супроводжуєть­
Зрілий вік 21—55 22—60
ся змінами, що визначають процес старіння й адаптації
організму. Наприкінці цього часового проміжку настає
клімактеричний період — поступове гальмування та припи­
нення діяльності статевих залоз
Характеризується помірною робочою, інтелектуальною, фі­
Похилий вік 56—74 61—74
зичною активністю
Відбуваються суттєві структурні, анатомічні, фізіологічні,
Старечий вік 75—90
біохімічні зміни в організмі, викликані старінням
Довгожителі 90 і більше Зміни в організмі обмежують адаптивні можливості

Тема 5. Віковий розвиток людини 89

89
Вид людина розумна — homo sapiens

Тема 1. Походження людини

Антропогенез — це процес по­ розуму, свідомості, виразного мов­

ходження й формування людини лення, прямоходіння та формуван­
в ході еволюції, що супроводжуєть­ ням первісних форм суспільства.
ся розвитком її трудової діяльності,

Основні етапи антропогенезу

Мільйони років тому Теперішній час

Aвстралопітеки

Афарський
австрало­
пітек

Люди­ Людина пря­ Неандер­ Людина

на уміла моходяча талець разумна

Рушійні сили антропогенезу

Рушійні сили
Біологічні Соціальні
Боротьба за існування, природний добір на ос­ Суспільний спосіб життя, мислення, мова, тру­
нові спадкової мінливості дова діяльність
Результат дії чинників
Перетворення головного мозку, виникнення прямоходіння, удосконалення кисті руки, розвиток
мислення, свідомості, мовлення, органів чуттів

90 Вид Людина розумна — Homo sapiens

90
 Особливості еволюції людини
Раса — це група індивідів, що
історично сформувалася в певних
геологічних умовах і має спільні
спадково зумовлені морфологічні
та фізіологічні ознаки.
Народність — це група людей,
що історично сформувалась і харак­
Поділ рас
Європеоїдна Негроїдна
Австралоїдна Монголоїдна
Тема 1. Походження людини
теризується спільною територією,
мовою та культурою.
Нація — спільнота людей, що
історично сформувалася на основі
спільної економіки, території, мо­
ви, особливостей поведінки, куль­
тури й традицій.
Центрально­
американська
91
91
Екологія людини

Тема 1. Екологія людини

Екологія людини — це наука, Екологічні чинники — це чин­

предметом вивчення якої є взає­ ники навколишнього середови­
модія людини з навколишнім сере­ ща, що впливають на організм лю­
довищем. дини.

Характеристика екологічних чинників

Біотичні
Сукупність чинників живої
природи, здатних впливати на
організм людини
Екологічні фактори
Абіотичні
Компоненти і явища нежи­
вої природи. До них належать:
світло, повітря, тиск, темпера­
тура, рівень вологості тощо
Антропогенні
Види діяльності людини, що
спричиняють зміни навколиш­
нього середовища

Вплив на організм людини чинників навколишнього середовища

Фактор Вплив

Зміни температури змушують організм пристосовуватися до умов. Адаптація до

Температура змін температури забезпечується терморегуляцією через тепловіддачу й тепло­
продукцію
Найбільш шкідливими для людини є його забруднення, смог, дірки в атмо­
сфері. Забруднення атмосферного повітря призвело до виникнення парникового
Атмосферне ефекту. Результатом є підвищення концентрації вуглекислого газу та серед­ньої
повітря температури. Дірки в озоносфері призводять до зниження захисту від ультра­
фіолетового випромінювання. Смог провокує напади бронхіальної астми, захво­
рювання легень і очей
Забруднення ґрунту спричиняє зміну концентрацій речовин у підземних водах,
Ґрунт і вода вирощених плодах. Уживання такої води та їжі може викликати різні захворю­
вання
Природний радіаційний фон не є шкідливим для організма людини. Небезпеч­
ним є штучний радіаційний фон (результат діяльності людини — промислові
Радіаційне ви­
викиди, випробування ядерної зброї, використання атомної енергії). Радіаційне
промінювання
випромінювання здатне викликати зміни генетичного матеріалу, ушкодження
клітин, злоякісні новоутворення

92 Екологія людини

92
Додаткова інформація

Характеристика хімічних компонентів клітин

Хімічний склад клітини

Хімічний
Характеристика
компонент
Неорганічні речовини
Складає до 70 % маси клітини. Вміст води в клітинах залежить від інтенсив­
ності обмінних процесів у клітині (чим вищою є інтенсивність, тим більше во­
ди), від властивостей і функцій клітин. У клітинах легень та серця вода скла­
Вода дає 70 %, в емалі зуба — до 10 %. Вода є середовищем для хімічних реакцій
клітини, має високу теплоємність і теплопровідність, визначає фізичні влас­
тивості клітини — об’єм і пружність. Дефіцит води не може перевищувати
14 діб
Є умовою нормальної життєдіяльності клітини. Розрізняють макроелементи
(Гідроген, Оксиген, Карбон, Нітроген, Натрій, Калій, Кальцій, Хлор, Фосфор,
Сульфур, Ферум, Магній) і мікроелементи (Цинк, Купрум, Іод, Фтор та ін.)
Нітроген і Сульфур є у складі амінокислот і білків;
Фосфор — у складі ДНК, РНК і АТФ;
Мінерали
Ферум — у складі гемоглобіну;
Магній — у складі ферментів;
Іод є компонентом тироксину;
завдяки йонам Калію, Натрію та Хлору проходять нервові імпульси;
Кальцій і Фосфор забезпечують міцність кісток
Органічні сполуки
Становлять до 18 % загальної маси клітини. Є біополімерами, що складаються
з мономерів — амінокислот. Властивості, структура, послідовність амінокис­
лот і функції білка визначаються генетично.
Функції білків:
1) С труктурна — білки є компонентами всіх клітинних мембран, органел, хро­
мосом і ядерець.
2) Каталітична (ферментативна) — білки — ферменти, здатні прискорюва­
Білки ти (каталізувати) перебіг біохімічних реакцій. Дія ферментів суворо специ­
фічна.
3) З ахисна — специфічні білки (антитіла), що виробляються лейкоцитами,
здатні нейтралізувати чужорідні білки та мікроорганізми.
4) Транспортна — білки здатні зв’язувати певні речовини, що є їх переносника­
ми (гемоглобін, гормони).
5) Р ухова — скорочення м’язового волокна забезпечується білковим актинміо­
зиновим комплексом

94 Довідкова інформація

94
 Закінчення таблиці

Хімічний
Характеристика
компонент

У складі вуглеводів є Карбон, Гідроген і Оксиген. Розрізняють моно- (глюкоза

й галактоза), ди- та полісахариди (крохмаль).
Функції:
Вуглеводи 1) Структурна — у поєднанні з білками входять до складу кісток, хрящів, сухо­
жилків і зв’язок.
2) Енергетична — вуглеводи є основним джерелом енергії: під час окиснення
1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії

Є обов’язковими компонентами всіх клітин.

Функції:
1) Будівельна — фосфоліпіди входять до складу клітинних мембран і оболонок
Жири
нейронів.
2) Енергетична — під час розщеплення 1 г жиру вивільняється 38,9 кДж енер­
гії

Характеристика хімічних компонентів клітин 95

95
Характеристика захворювань людини та їхня профілактика

Характеристика гігієни та захворювань зорової сенсорної системи

Гігієна
У разі тривалого навантаження очам необхід­
ний десятихвилинний відпочинок не рідше,
ніж один раз на дві години. Під час читання та
писання освітлення має бути яскравим і розта­
шовуватися ліворуч (для лівші — праворуч).
Відстань між очима і книгою, зошитом або
монітором комп’ютера має бути не меншою за
30—35 см. Телевізор не рекомендується дивити­
ся з відстані менш як два метри. Не можна чита­
ти в транспорті, що рухається. Порушення зору
може бути наслідком браку вітаміну А
Захворювання
Короткозорість — зображення фокусується пе­
ред сітківкою, чітко видно тільки близько роз­
ташовані предмети.
Далекозорість — зображення фокусується за
сітківкою, близькі предмети видно розплив­
часто.
Для корекції короткозорості використовуються
окуляри з двоввігнутими лінзами, для далеко­
зорості — із двоопуклими

нормальний зір короткозорість

зображення фоку­ зображення фокусуєть­
сується на сітківці, ко­ ся перед сітківкою, ко­
рекція не потрібна рекція вігнутою лінзою

далекозорість
зображення фокусуєть­
ся за сітківкою, корек­
ція опуклою лінзою
астигматизм
зображення не фоку­
сується через деформа­
цію рогівки, корекція лін­
зою спе­ціальної форми

Характеристика гігієни та захворювань слухової сенсорної системи

Гігієна
Вплив звуку силою 80 децибелів (дБ) понад 40
хвилин є небезпечним. Тривалі коливання бара­
банної перетинки з великою амплітудою приз­
водять до її розтягання та втрати пружності, на­
слідок цього — виникнення глухоти. Чинником
ризику так само є шум, який постійно оточує
людей у великих містах. Для збереження слуху
необхідно дотримуватись особистої гігієни: ре­
гулярно мити вуха теплою мильною водою, ви­
даляти сірку
Захворювання
Отит — запальне захворювання середнього
вуха. Причиною може бути недотримання осо­
бистої гігієни слуху й ускладнення після грипу
та ангіни. У барабанній порожнині накопичу­
ються гнійні маси, що ушкоджують барабанну
перетинку та слухові кісточки

96 Довідкова інформація

96
 Характеристика захворювань органів дихання та їх профілактика
Гігієна
Дихальна система функціонує нормально в разі
правильної організації умов побуту, праці, нав­
чання, відпочинку. Вдихання забрудненого або
погано вентильованого повітря шкодить не тіль­
ки дихальній системі, але й усьому організмові.
Робочі та навчальні приміщення необхідно об­
ладнати системою очищення й вентиляції.
Негативно діє на дихальну систему куріння.
Токсичними для організму є не тільки нікотин,
але й різні смоли. Останні осідають на стінках
альвеол, які через це втрачають еластичність
і можливість брати участь в обміні газів
Характеристика захворювань шлунково-
кишкового тракту й гігієна харчування
Гігієна
Головною умовою нормальної роботи травної
системи є раціональне харчування. Його при­
нципи — відповідність енергетичної цінності
їжі енерговитратам організму; надходження
в організм певного набору харчових речовин
в оптимальному співвідношенні; правильний
режим харчування (їсти необхідно 3—4 рази на
день у той самий час); різноманітність спожива­
них харчових продуктів; помірність у їжі.
Необхідно мити руки перед їдою, їсти тільки
миті овочі та фрукти, а м’ясо й рибу — у терміч­
но обробленому вигляді. Не слід уживати сиру
воду. Негативно впливають на травну систему
куріння та зловживання алкоголем
Характеристика захворювань людини та їхня профілактика
Захворювання та профілактика
Туберкульоз — це запальне хронічне захворю­
вання. Збудником є бактерія — туберкульозна
паличка. Потрапивши в організм, збудник мо­
же викликати туберкульоз нирок, кісток, часті­
ше — легенів. Туберкульозна паличка стійка до
чинників зовнішнього середовища, здатна три­
валий час зберігатись у вологих умовах. Прони­
каючи в організм, не завжди викликає захворю­
вання, частіше виявляється в осіб із ослабленим
імунітетом, недостатнім харчуванням, погани­
ми умовами побуту. Профілактикою туберку­
льозу є вакцинація, регулярна флюорографія й
дотримування правил особистої гігієни.
Бронхіт, пневмонія є інфекційними запальни­
ми захворюваннями. Їх збудники — бактерії.
Захворювання характеризуються виснажливим
кашлем, високою температурою, погіршенням
загального стану
Захворювання та профілактика
Карієс — захворювання зубів. Причиною є не­
дотримування правил особистої гігієни. Під
впливом мікроорганізмів ротової порожнини
та решток їжі порушується цілісність зубної
емалі, утворюється мікротріщина. Це призво­
дить до підвищеної чутливості зуба, болю та ут­
ворення зони карієсу.
Гастрит — запальне захворювання слизової обо­
лонки шлунка. Причиною може бути недотри­
мування режиму та правил раціонального хар­
чування. Відсутність лікування й дієти може
призвести до утворення виразок на всіх оболон­
ках шлунка
97
97
 Характеристика захворювань органів сечовидільної
системи та їх профілактика
Гігієна
Нирки чутливі до токсичного впливу. Шкідливі
речовини (отрути, алкоголь, лікарські препа­
рати, наркотики), потрапляючи в кров, виво­
дяться через нирки, спричиняючи порушення
їхньої роботи. Деякі речовини накопичують­
ся в нирках і стають причиною виникнення
сечокам’яної хвороби. Здоровий спосіб життя,
дотримування правил техніки безпеки, раціо­
нальне харчування дозволяють запобігти мож­
ливим порушенням функціонування нирок
Характеристика захворювань серцево-судинної системи та їх профілактика
Гігієна
Умовою нормальної діяльності серцево-судин­
ної системи є достатнє постачання серцевого
м’яза киснем і поживними речовинами. Для
цього необхідні тренування серцевого м’яза: фі­
зичні вправи, ходьба, біг на свіжому повітрі. На
серцево-судинну систему несприятливо діють
нікотин, алкоголь
98
98
Захворювання
Нефрит — запалення ниркових клітин, викли­
кане бактеріями.
Ниркова недостатність — зменшення об’єму
первинної сечі. Причиною ниркової недостат­
ності може бути порушення кровопостачання
нирки або гостра серцева недостатність.
Сечокам’яна хвороба — утворення каменів
у нирках. Причинами є інфекції, застій сечі, її
нетиповий склад. Камені не тільки ускладню­
ють відтік сечі, але й, просуваючись сечовивід­
ними шляхами, травмують їх, викликаючи ду­
же сильний біль. У зоні травми може з’явитись
інфекція, що ускладнить перебіг сечокам’яної
хвороби.
Цистит — запальне захворювання слизової обо­
лонки сечового міхура. Умовами виникнення
циститу можуть бути переохолодження, хворо­
ботворні мікроорганізми
Захворювання
Ішемічна хвороба серця — порушення крово­
постачання міокарда. Наслідком ішемії є зни­
ження сили скорочень, і серце не може перека­
чувати необхідний для організму об’єм крові.
Інфаркт міокарда — повне припинення надхо­
дження крові до ділянки серцевого м’яза.
В умовах кисневого голодування клітини не мо­
жуть скорочуватись і невдовзі гинуть, у резуль­
таті на місці відмерлої ділянки виникає сполуч­
нотканинний рубець
Довідкова інформація
Перша допомога в разі травм і нещасних випадків
Тепловий, сонячний удар
Тепловий і сонячний удар — це го тривалого впливу високої темпе­
стан, що виникає після інтенсивно­ ратури та сонця.

У хворих відзначається сильний головний біль, блідість шкіри, загальне

Характерні ознаки
погане самопочуття, іноді з’являються нудота й блювота
Потерпілого треба перенести в тінь, розстебнути або зняти верхній одяг,
Перша допомога підняти йому голову й покласти змочену у воді косинку на голову та ділян­
ку серця

Переохолодження та обмороження
Переохолодження та обморо- лого перебування в умовах низької
ження настають у результаті трива­ температури.

Потерпілі після переохолодження відчувають загальну слабкість, у них

підвищується загальна температура тіла, з’являються ознаки застуди. Від­
Характерні ознаки мороження, як правило, має локальний характер. У місці ураження шкір­
ні покриви бліді, хворобливі. Під час занять спортом відморожуються від­
криті ділянки тіла (ніс, щоки, мочки вух, пальці рук і ніг)
У разі сильного переохолодження необхідно якнайшвидше перенести по­
терпілого в тепле приміщення, зігріти за допомогою ковдр, грілок, давати
Перша допомога тепле питво. Відморожені ділянки тіла категорично не можна обтирати сні­
гом або холодною водою: це може призвести до появи тріщин, виразок і за­
палення. Потерпілого слід госпіталізувати

Вивихи
Вивих — це повне зміщення суг­
лобних поверхонь кісток, що при­
зводить до дисфункції суглоба.
Вивих виникає внаслідок падін­
ня на витягнуту кінцівку, розриву
зв’язок, що втримують суглоб, різ­
кого повороту.

Після вивиху кінцівка набуває неприродного, вимушеного положення,

Характерні ознаки
з’являються біль і обмеження активних та пасивних рухів
Фіксуючою тугою пов’язкою забезпечують нерухомість ушкодженої кін­
цівки та потерпілого. У разі ушкодження руки накладають пов’язку ко­
синкою; коли ушкоджена нога, на неї накладають шину. Категорично за­
бороняється самостійно вправляти вивих суглоба! Це може призвести до
Перша допомога постійної невідновлюваної деформації суглоба, а отже — до порушення ру­
хомості кінцівки. Якщо розтягнуто зв’язки суглоба, необхідно охолодити
ділянку ушкодження й накласти м’яку пов’язку. У разі надривів і розривів
зв’язок і м’язів потрібні холод і знеболювальні засоби, потім слід накласти
фіксуючу пов’язку

Перша допомога в разі травм і нещасних випадків 99

99
 Удари

Удари — це пошкодження
м’яких тканин без порушення ціліс­
ності загального шкірного покрива.

У місці пошкодження відчувається біль, з’являється припухлість, у ре­

Характерні ознаки зультаті підшкірного крововиливу змінюється колір шкіри, вона стає чер­
вонувато-синього кольору, порушується функція пошкодженої кінцівки

Потерпілому необхідно забезпечити повний спокій. Пошкоджену кінців­

ку треба зафіксувати та знерухомити. Для профілактики розвитку гемато­
ми і зменшення больових відчуттів на місце удару кладуть міхур із льодом
(снігом, холодною водою), рушник, змочений у холодній воді й злегка від­
Перша допомога
жатий, після чого накладають стискаючі пов’язки. Знеболювання прово­
дять із використанням спеціальних мазей та гелів із знеболюючою дією.
У випадку наявності садна і ран, їх обробляють розчином йоду або брильян­
тової зелені

Переломи

Перелом — це повне або частко­ кодженням покриву), без зміщення

ве порушення цілості кістки. За­
лежно від ступеня ушкодження кіс­
тки, покривних і м’яких тканин
розрізняють переломи закриті (без
ушкодження загального покриву та
слизових оболонок), відкриті (з уш­
(відламки кістки залишаються на
місці) і зі зміщенням (відламки кіс­
тки зміщуються в напрямку дії си­
ли ушкодження та в напрямку ско­
рочення м’язів).

У місці ушкодження виникає різкий біль, що спричиняє втрату кінцівкою

рухомості. Виникає сильна припухлість, змінюється колір шкірного пок­
риву: шкіра набуває синюшного забарвлення. Зміщення кістки може при­
Характерні ознаки
звести до вкорочення кінцівки й анатомічно невластивого положення. Від­
криті переломи характеризуються наявністю рани або тріщини шкірного
покриву в місці перелому, іноді в рані видно відламки кістки

Необхідно забезпечити повний спокій і нерухомість ушкодженої кінців­

ки. Для цього застосовують спеціальні шини, у разі їх відсутності — імпро­
візовані шини з підручного матеріалу: дошки, палиці, лижі, парасольки.
Кінцівку фіксують на шині вище й нижче від перелому, щоб забезпечити
нерухомість принаймні двох суглобів. У разі відкритого перелому на ра­
Перша допомога
ну накладають стерильну пов’язку. Категорично не можна вправляти або
видаляти видимі відламки кістки! Якщо немає підручного матеріалу для
шини, ушкоджену руку прибинтовують до тулуба, а ушкоджену ногу — до
здорової ноги. Потерпілого необхідно якнайшвидше доправити до ліку­
вального закладу

100 Довідкова інформація

100
 ‹ÅÅǺŒÄŒÀ¹ÏŒØ
ÈÉÁ
ȾɾÄÇŹÎ

кісто к п ер ед п ліч чя та п лечо во їкістки

р еб ер клю чи ц і

стегн а

кісто к тазу

¨¾Éѹ
½ÇÈÇÅǼ¹
»
ɹÀŒ
Ëɹ»Å
Œ
ƾҹÊÆÁÎ
»Áȹ½ÃŒ» 
 Струс мозку
Струс і здавлювання головного
мозку спостерігаються внаслідок
забиття голови під час падіння, бі­
гу, виконання вправ на різних при­
ладах (брусах, перекладині), падін­
ня з каната, зіткнення під час гри,
падіння на льоду.

Струс головного мозку супроводжується непритомністю, блювотою, запа­

мороченням, головними болями. Отямившись, потерпілий не пам’ятає, як
Характерні ознаки стався нещасний випадок, іноді не може пригадати події, що передували
йому. Повторна непритомність може свідчити про тяжке ушкодження го­
ловного мозку: забиття та здавлювання
Потерпілого в непритомному стані не слід переміщувати, його необхідно
покласти так, щоб голова й верхня частина тулуба були трохи підняті. На
Перша допомога голову слід покласти посудину (целофановий пакет) із льодом або змочену
холодною водою тканину. Навіть якщо потерпілий опритомнів, його слід
терміново госпіталізувати для обстеження

Рани
Рана — це механічне ушко­
дження тканин і органів із пору­
шенням цілості їхнього покриву.
Залежно від глибини ураження
розрізняють поверхневі рани (сад­
на), коли ушкоджено тільки шкіру
або слизову, і глибокі, коли ураже­
но глибші тканини. Під час занять
фізичними вправами найбільш
частими є різані, колоті, рвані, за­
биті рани.

Кожний вид ран має свій характерний набір ознак. У разі колотих ран уш­
кодження шкіри невелике, а от внутрішнє ушкодження може бути доволі
глибоким. У результаті зміщення м’язів та інших тканин канал такої рани
Характерні ознаки має складну форму, що може спричинити розвиток інфекції. Рвані та за­
биті рани супроводжуються незначною кровотечею, сильним тривалим бо­
лем і довгою регенерацією. Різані рани характеризуються сильною крово­
течею, болем і видимим розходженням країв рани
У разі поранення передусім необхідно зупинити кровотечу. Потім захис­
тити рану від проникнення мікробів, здатних викликати запалення. Для
цього накладають стерильну пов’язку та обробляють зону, прилеглу до ра­
ни, антисептичними засобами. Зменшення болю досягається нерухомістю
ушкодженої частини тіла. Застосування знеболювальних засобів рекомен­
дується тільки в разі дуже гострого, різкого болю. Потерпілого терміново
необхідно доправити до лікарні для хірургічного оброблення рани.
У випадку венозної кровотечі кров, що витікає, має темно-червоний колір,
Перша допомога
швидко заповнює рану, тече невпинним струменем. Для зупинення крово­
течі досить накласти стискаючу пов’язку й підняти поранену кінцівку. Ар­
теріальна кровотеча має свої особливості: кров червоного кольору струмує
з рани фонтаном, поштовхами (пульсуючий струмінь). У разі виникнення
артеріальної кровотечі на кінцівці необхідно притиснути артерію до кіст­
ки вище (за плином крові) від місця поранення, тобто між раною і серцем.
Притискають одним пальцем, або двома, накладеними один на другий, або
чотирма пальцями. Потерпілого терміново госпіталізувати

102 Довідкова інформація

102
  ÌÈÁÆù
ÃÉÇ»Ç˾Ќ

О сн о вн іар тер ії Точки п альц ево го п р и ти скан н я

»ÁÊÃÇ»¹ »ÁÊÃÇ»¹ ÈľÐÇ»¹

Ȍ½Ò¾Ä¾Èƹ
À¹¼¹ÄÕƹ
ÊÇÆƹ ÊÇÆÆǘ
¹É˾Ɍ˜ ȹλǻ¹
Ȍ½ÃÄ×ÐÁÐƹ
Ȍ½ÃÄ×ÐÁÐƹ
ȹÎÇ»¹
ȹλǻ¹

ÈľÐÇ»¹ ÈÉÇžƾ»¹ Ê˾¼ÆÇ»¹

ČÃËÕÇ»¹
ÈÉÇžƾ»¹ Ȍ½ÃÇČÆƹ
Ê˾¼ÆÇ»¹

Ⱦɾ½ÆØ
ËÁÄÌ
ÊËÌÈƌ

»¾ÄÁÃǼÇŌÄÃÇ»¹

Зр азки п р ави льн о го п р и ти скан н я ар тер ій

М ето д и зуп и н ки кр о во течі

¨¾Éѹ
½ÇÈÇÅǼ¹
»
ɹÀŒ
Ëɹ»Å
Œ
ƾҹÊÆÁÎ
»Áȹ½ÃŒ» 
 ¨¾Éѹ
½ÇÈÇÅǼ¹
ƹ
»Ç½Œ
С п о со б и тр ан сп о р туван н я

šÌÃÊÁÉÌ»¹ËÁ
ÈÇ˾ÉȌÄǼÇ

½Ç
º¾É¾¼¹
˹Ã
ÒǺ
ÉÇË
Œ
ƌÊ

ºÌÄÁ
ƹ½
ÈÇ»¾ÉÎƾ×
»Ç½Á

¨Ç»¾ÉÆÌËÁ
ÈÇËÇȹ×ÐǼÇ
ƹ
ÊÈÁÆÌ
»ÀØËÁ

ÂǼÇ
Ĺ½ÇÆÆ×
À¹
Ȍ½ºÇɌ½½Ø
¨ÄÁÊËÁ
ƹ

ºÇό
ÈɹÏ××ÐÁ
ÆǼ¹ÅÁ
Â
»ŒÄÕÆÇ×
ÉÌÃÇ×

¨Ç»¾ÉÆÌËÁ
ÈÇËÇȹ×ÐǼÇ
ƹ
ÊÈÁÆÌ
»ÀØËÁ
¾¼Ç
Ĺ½ÇÆÆ×
À¹
Ȍ½†
ºÇɌ½½Ø
ªÁÄÕÆÇ
ÈÉÁËÁÊÆÌ»ÑÁ
¼ÇÄÇ»Ì
ÈÇËÇȹ×ÐǼÇ
½Ç
¼É̆
½¾Â
ÈÄÁÊËÁ
ƹ
ÊÈÁƌ
ÈɹÏ××ÐÁ
ÆǼ¹ÅÁ
Œ
»ŒÄÕÆÇ×
ÉÌÃÇ×

¨Ç»¾ÉÆÌËÁ
ÈÇËÇȹ×ÐǼÇ
ƹ
ºŒÃ
»ÀØËÁ
ÉÌÃÇ×
ËÌÄ̺
Ȍ½

Ȍλ¹ÅÁ
ªÁÄÕÆÇ
ÈÉÁËÁÊÆÌ»ÑÁ
ËÌÄ̺
ÈÇËÇȹ×ÐǼÇ
½Ç

ʾº¾
ÈÄÁÊËÁ
ƹ
ÊÈÁƌ
ÈɹÏ××ÐÁ
ÆǼ¹ÅÁ
Œ
»ŒÄÕÆÇ×
ÉÌÃÇ×

Звільн ен н я д и х альн и х ш лях ів Ш тучн е д и х ан н я ін еп р ям и й м асаж сер ц я

¨ÇÃĹ»ÑÁ
ÈÇ˾ÉȌÄǼÇ

ƹ
Ê˾¼ÆÇ
ʻǓ˜


»½Ì»¹ÆÆØ
ÆǼÁ
½¾ÃŒÄÕù
ɹÀŒ»

ƹ½¹»ÁËÁ
ƹ
ÊÈÁÆÌ

Ō¿
ÄÇȹËùÅÁ

t
ÉÁËŌÐÆÁÎ
ƹ†
ËÁÊùÆÆØ
ƹ
¼É̽ÆÌ

ÃČËÃÌ

 Ç»Œ½ÃÇ»¹
ŒÆÍÇÉŹόØ
Теоретичний мінімум
Аксон — одиничний слабко розгалужений дов­
гий відросток нейрона, передає нервовий
імпульс іншим нервовим клітинам.
Алергія — підвищена чутливість (реактивність)
організму людини й тварин до впливів
алергенів — сторонніх речовин як органіч­
ного, так і неорганічного походження (біл­
ків, бактерій, пилку рослин, лікарських
препаратів тощо).
Анаболізм (асиміляція) — процес синтезу влас­
них біополімерів, що супроводжується пог­
линанням енергії.
Аналізатори — системи, які складаються з ре­
цептора, нерва й центру в корі великих пів­
куль, що аналізує збудження.
Анатомія — наука, що вивчає форму та будо­
ву організму людини й тварин, а також за­
кономірності розвитку цієї будови в їхній
функціональній взаємодії з навколишнім се­
редовищем, зважаючи на вікові зміни, ста­
теві відмінності й індивідуальні особливості.
Антиген — чужорідна речовина вуглеводної або
білкової природи, генетична інформація
про яку в організмі відсутня.
Антитіло — білкова сполука, яку специфічно ви­
робляють імунні клітини організму у від­
повідь на проникнення чужорідного анти­
гену.
Антропогенез — процес виникнення й історико-
еволюційного формування фізичного типу
людини, діалектично пов’язаний із розвит­
ком її первинної трудової діяльності, сві­
домості, виразного мовлення, первісних
форм суспільства.
Артерії — кровоносні судини, що несуть кров від
серця до органів і тканин.
Біополімери — високомолекулярні природні
сполуки, що складають структурну основу
клітин усіх організмів і відіграють першо­
рядну роль у процесах їхньої життєдіяль­
ності. До них належать білки, нуклеїнові
кислоти й полісахариди.
Теоретичний мінімум
Біоритми — регуляторні кількісні та якісні змі­
ни життєвих процесів, що відбуваються на
всіх рівнях життя — молекулярному, клі­
тинному, тканинному, органному, організ­
меному, популяційному й біосферному.
Вагітність — сукупність фізіологічних про­
цесів, пов’язаних із розвитком плоду в ма­
теринському організмі (у матці) у ссавців,
зокрема людини.
Вени — судини, що несуть венозну кров від ор­
ганів і тканин до серця. Винятком є леге­
неві вени, які несуть із легень артеріальну
кров.
Виділення — процес видалення з організму шкід­
ливих і непотрібних продуктів обміну ре­
човин.
Вища нервова діяльність — це сукупність нерво­
вих процесів, що визначають поведінку,
психічні характеристики індивіда й адап­
тацію організму до мінливих умов зовніш­
нього середовища.
Вітаміни — життєво важливі речовини, у дуже
малій кількості необхідні для нормального
функціонування будь-якого організму.
Газообмін — процес обміну газом між організ­
мом і зовнішнім середовищем.
Гальмування — процес слабшання або зупинки
проведення збудження нервовими волок­
нами.
Гамети — статеві, або репродуктивні, клітини
тваринних і рослинних організмів, що за­
безпечують унаслідок злиття розвиток но­
вої особини та передачу спадкових ознак
від батьків до нащадків.
Гаметогенез — процес розвитку й формування
статевих клітин — гамет. Гаметогенез чо­
ловічих гамет називається сперматогене­
зом, жіночих — овогенезом.
105
105
Гемоглобін — дихальний пігмент крові людини,
хребетних і деяких безхребетних тварин.
Складається з білкової частини глобіну
і гему, що надає крові червоного кольору.
Транспортує кисень від органів дихання до
тканин тіла і вуглекислий газ від тканин до
органів дихання.
Гігієна — наука про створення оптимальних
умов для життєдіяльності людини.
Гіпноз — близький до сну стан людини й вищих
хребетних тварин, який виникає під впли­
вом дуже сильних раптових або дуже слаб­
ких одноманітних зовнішніх подразників.
Гормони — біологічно активні речовини, що виді­
ляються залозами внутрішньої секреції або
скупченнями спеціалізованих клітин ор­
ганізму і впливають цілеспрямовано на ін­
ші органи й тканини.
Гормони — біологічно активні речовини, що
виділяються залозами внутрішньої сек­
реції або скупченнями спеціалізованих
клітин організму та цілеспрямовано впли­
вають на інші органи й тканини.
Дендрити — численні сильно розгалужені корот­
кі відростки, що відходять від тіла нейро­
на, передають нервовий імпульс від інших
нервових клітин.
Дистрофія — голодна хвороба, виснаження,
спричинене порушенням харчування —
тривалим неповноцінним харчуванням або
повним голодуванням.
Дихання — процес, що дає можливість тварин­
ним і рослинним організмам одержувати
кисень, звільняти вуглекислоту й запасати
енергію харчових речовин у формі, доступ­
ній для використання, зазвичай у вигляді
макроенергетичних зв’язків АТФ.
Діафіз — кінцеві ділянки трубчастої кістки, ут­
ворені компактною кістковою речовиною,
заповнені жовтим кістковим мозком.
Евкаріоти — одноклітинні або багатоклітинні
організми, у клітинах яких, на відміну від
прокаріотів, є сформоване ядро.
Ембріон — зародок тварин і людини.
106
106
Емоції — процес ситуаційного переживання,
ставлення до навколишніх об’єктів, реак­
ції на зовнішні та внутрішні подразники,
що виявляються у вигляді задоволення або
незадоволення, радості, страху, гніву.
Епіфіз — частина трубчастої кістки; утворений
губчастою кістковою тканиною, покритий
гіаліновим хрящем, містить червоний кіст­
ковий мозок, бере участь у кровотворенні.
Еритроцити — одна з форм клітин крові людини,
хребетних і деяких безхребетних тварин,
високодиференційовані червоні, без’ядерні
клітини, що здійснюють дихальну функ­
цію.
Живлення — сукупність процесів надходжен­
ня в організм, перетравлювання, усмокту­
вання й засвоєння ним поживних речовин;
складова частина обміну речовин.
Життєва форма — морфологічна будова рослин,
що склалась у процесі еволюції й відбиває
в зовнішньому вигляді пристосування їх до
умов існування.
Загартовування — комплекс методів, спрямо­
ваних на підвищення функціональних ре­
зервів організму та його опірності до не­
сприятливого впливу фізичних чинників
навколишнього середовища.
Залози — клітини або органи, основною функ­
цією яких є вироблення секретів.
Запліднення — процес злиття чоловічої і жіночої
статевих клітин (гамет) рослинних і тва­
ринних організмів. Основа статевого роз­
множення.
Зародок — у рослин — зачаток нової особини па­
поротеподібних і насінних рослин.
Звички — внутрішня потреба виконувати певні
дії.
Здібності — стійкі психічні властивості людини,
які є необхідною умовою успіху її навчаль­
ної, виробничої та іншої діяльності.
Зигота — запліднене яйце, диплоїдна клітина,
що утворюється у тварин і рослин у резуль­
таті злиття двох статевих клітин (гамет).
Теоретичний мінімум
Ілюзія — тип сприйняття, за якого в мозку фор­
мується викривлене відображення пред­
мета.
Імунітет — вияв дії призначених для збереження
сталості внутрішнього середовища захис­
них реакцій організму на генетично сто­
ронні речовини — антигени.
Інстинкт — сукупність складних, спадково зумо­
влених актів поведінки, характерних для
особин певного виду в конкретних умовах.
Інфекція — проникнення патогенних мікроор­
ганізмів в організм людини, тварин або рос­
лин, розмноження з дальшим розвитком
складного комплексу їхньої взаємодії —
від носія до вияву хвороби.
Капіляри — дрібні судини, що пронизують орга­
ни й тканини тварин із замкненою крово­
носною системою.
Катаболізм (дисиміляція) — процес розщеплен­
ня складних речовин до простих, що їх ор­
ганізм здатний засвоїти; супроводжується
виділенням енергії.
Кістка — тверде утворення, що служить опорою
внутрішнього скелета; сформована кістко­
вою тканиною.
Клітина — елементарна жива система, основна
структурна й функціональна одиниця всіх
живих організмів.
Кров — «рідка тканина» внутрішнього середо­
вища, що циркулює в кровоносній системі
всіх хребетних і деяких безхребетних тва­
рин; один із видів сполучної тканини.
Кровообіг — циркуляція крові у тварин і люди­
ни, що забезпечує обмін речовин між ор­
ганізмом і зовнішнім середовищем.
Лейкоцити — одна з форм клітин крові (а також
лімфи) людини й тварин, безбарвні кліти­
ни з різною формою ядер.
Лейкоцити — формені елементи крові, що за­
безпечують імунітет організму, не мають
певної форми, містять ядро. Утворюються
в червоному кістковому мозку, селезінці,
лімфатичних вузлах.
Лімфа — прозора рідина, хімічним складом
подібна до плазми крові.
Теоретичний мінімум
Лімфоцити — один із різновидів лейкоцитів;
здатні виробляти антитіла.
Лімфоцити — одна з форм лейкоцитів хребетних
тварин і людини, що належить до групи аг­
ранулоцитів. Лімфоцити людини — кліти­
ни кулястої форми, мають велике округле
ядро, оточене цитоплазмою з багатьма ри­
босомами.
Ліпоцити — клітини жирової тканини, містять
краплі жиру.
Лордоз — скривлення (вигин) хребта людини
в шийному та поперековому відділах опук­
лістю вперед.
Мейоз — форма поділу ядер, що супроводжуєть­
ся зменшенням кількості хромосом від
диплоїдної до гаплоїдної. Є способом поді­
лу статевих клітин, забезпечує збереження
кількісної сталості генетичного матеріалу.
Менструальний цикл — фізіологічний процес
в організмі жінок, протягом якого дозріва­
ють фолікул та яйцеклітина; відбувається
під контролем гормонів залоз внутрішньої
секреції (гіпофіза, яєчника).
Метаболізм — процес обміну речовин в організ­
мі.
Мислення — процес опосередкованого відобра­
ження об’єктивної дійсності, тобто така
ідеальна діяльність, коли інформацію про
дійсність одержують шляхом зіставлення,
перетворення та взаємозв’язку пізнаваних
образів.
Мітоз — непрямий поділ клітин, що проходить
у кілька етапів, у результаті якого генетич­
на інформація точно й рівнозначно розподі­
ляється між дочірніми клітинами. Є основ­
ним способом поділу соматичних клітин,
біологічне значення полягає в підтриму­
ванні кількості хромосом.
Мовлення — спосіб передачі думок, властивий
тільки людині; забезпечує обмін інформа­
цією між індивідами. Розрізняють усне
і письмове мовлення.
Навички — багаторазово повторювані дії, особ­
ливістю виконання яких є автоматизація;
їх формування контролюється свідомістю,
а вияви не потребують контролю.
107
107
Народність — історично сформована група лю­
дей, які мають спільну територію, мову та
культуру.
Нація — історично сформована спільнота людей,
що утворюється в процесі усталення їхніх
спільних економічних зв’язків, території,
мови, особливостей поведінки, культури
й традицій.
Нейроглія — компонент нервової тканини;
гліальні клітини оточують нервові й вико­
нують трофічну, захисну та підтримуваль­
ну функції.
Нейрон — структурний елемент нервової ткани­
ни, що має специфічні властивості — про­
відність і збудливість.
Нервова система — сукупність структур в ор­
ганізмі тварин і людини, що здійснюють
взаємозв’язок окремих органів між собою
і всього організму з навколишнім середо­
вищем.
Нефрон — основний структурний і функціональ­
ний елемент нирок хребетних тварин і лю­
дини.
Обдарованість — індивідуальна потенційна
своєрідність задатків людини, завдяки
яким людина може досягти значних ус­
піхів у певній галузі діяльності.
Окістя — оболонка, що вкриває кістку зовні; ут­
ворена сполучною тканиною, багата на
кровоносні судини, бере участь у рості й ре­
генерації кістки.
Онтогенез — індивідуальний розвиток особин від
моменту зародження до природної смерті
або до припинення існування одноклітин­
ного організму в результаті поділу.
Осеїн — органічна речовина кістки, що надає їй
пружності та гнучкості.
Пам’ять — один з основних пізнавальних про­
цесів, що охоплює закріплення, збережен­
ня та відтворення людиною її попереднього
досвіду.
Підсвідомість — процес аналізу інформації та
формування поведінкових реакцій, що не
досягають рівня свідомості.
108
108
Плід — орган розмноження квіткових рослин,
що розвивається із зав’язі квітки після за­
пліднення і служить для формування, за­
хисту й розповсюдження насіння.
Подразливість — здатність живих клітин, тка­
нин або цілого організму реагувати на зов­
нішні чи внутрішні впливи — подразники;
лежить в основі пристосування до мінли­
вих умов середовища.
Популяція — сукупність особин одного виду, які
протягом тривалого часу населяють певну
ділянку — ареал виду — і так чи інакше
ізольовані від особин інших популяцій то­
го самого виду. Між особинами популяцій
відбувається вільне схрещування.
Пульс — ритмічні поштовхи-коливання стінок
кровоносних судин у тварин і людини,
спричинювані викиданням крові із серця
під час кожного його скорочення.
Раса — група індивідів, що історично сформу­
валася в певних геологічних умовах і має
спільні спадково зумовлені морфологічні
та фізіологічні ознаки.
Реабсорбція — процес зворотного всмоктування
в кров води, глюкози, амінокислот, віта­
мінів; здійснюється в ниркових канальцях,
результатом є утворення кінцевої сечі.
Регуляція нейрогуморальна — регуляція фізіо­
логічних процесів організму відповідно до
його потреб і змін навколишнього середо­
вища, що здійснюється за допомогою двох
механізмів: нервового (за допомогою нерво­
вої системи) і гуморального (за участі гумо­
ральних чинників).
Рефлекс — реакція організму, що здійснюєть­
ся нервовою системою у відповідь на вплив
зовнішніх чи внутрішніх подразників.
Розмноження — властива всім живим організ­
мам здатність до відтворення, що забезпе­
чує безперервність і наступність поколінь.
Розрізняють нестатеве, вегетативне і стате­
ве розмноження.
Саморегуляція — здатність біологічної системи
до відновлення стабільного рівня тих чи ін­
ших функцій після їх зміни.
Теоретичний мінімум
Сарколема — оболонка, міцно сполучена
з м’язовим волокном; перешкоджає над­
мірному розтяганню міофібрили.
Свідомість — одне з найбільш складних психіч­
них явищ, властивих тільки людині, про­
цес відображення дійсності мозком люди­
ни; охоплює всі форми психічної діяльності
й зумовлює цілеспрямовану активність лю­
дини; є вищою формою відображення ма­
терії.
Сенсори — високоспеціалізовані органи, що слу­
жать для сприймання дії на організм різ­
них подразників.
Серцевий цикл — певна послідовність роботи
м’язів передсердь і шлуночків, що забезпе­
чує циркуляцію крові в організмі.
Скелет — сукупність кісток тіла, з’єднаних між
собою.
Сон — періодичний стан організму людини й тва­
рин, що характеризується відключенням
свідомості та зниженням здатності нерво­
вої системи відповідати на зовнішні по­
дразники.
Сперматогенез — розвиток сперматозоїдів у лю­
дини, тварин і деяких рослин.
Сприйняття — відображення в мозку людини
цілісного образу предмета.
Стать — сукупність ознак, що забезпечують ста­
теве розмноження й відрізняють жіночі
і чоловічі особини.
Стрес — неспецифічна реакція організму люди­
ни й тварин на незвичні або сильні подраз­
нення.
Теоретичний мінімум
Темперамент — індивідуальні особливості психі­
ки людини й вищих тварин, в основі яких
лежить відповідний природжений тип не­
рвової системи.
Тканини — група клітин, які подібні будовою
й походженням і виконують однакову фун­
кцію.
Травлення — процес механічної та хімічної об­
робки їжі, її всмоктування й засвоєння.
Тромбоцит — формений елемент крові; бере
участь в утворенні тромбу, має округлу або
овальну форму; ядро відсутнє; утворюється
в червоному кістковому мозку.
Увага — чинник, що регулює процес сприйняття
інформації.
Фагоцитоз — процес поглинання та знешко­
дження мікроорганізмів фагоцитарними
клітинами (фагоцитами).
Ферменти — ензими, складні біологічні сполуки,
що утворюються в живих клітинах і при­
скорюють процеси обміну речовин.
Фізіологія — наука, що вивчає життєдіяльність
організму та його частин — систем, ор­
ганів, тканин, клітин.
Фільтрація — процес надходження плазми крові
з капілярів клубочка в порожнину капсули
Шумлянського—Боумена, здійснюється
завдяки високому тиску в капілярах клу­
бочка, результатом є утворення первинної
сечі.
Чутливість — здатність живих організмів сприй­
мати дію зовнішніх чи внутрішніх подраз­
ників.
109
109
Література

1. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1987.
2. Акимушкин И. И. Мир животных. Рассказы о змеях, крокодилах, черепахах, лягушках, ры­
бах.— М.: Молодая гвардия, 1974.
3. Акимушкин И. И. Мир животных. Рассказы о насекомых.— М.: Молодая гвардия, 1975.
4. Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Роберте К., Уотсон Дж. Молекулярная биология
клетки: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1994.
5. Афанасьев Ю. Н., Юрина Н. А., Алешин Б. В. Гистология.— М.: Медицина, 1989.
6. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров.— 2-е изд.— М.: Сов. эн­
циклопедия, 1989.
7. Васильев А. Е., Воронин Н. С., Еленевский А. Г., Серебрякова Т. И., Шорина Н. И. Ботаника:
Морфология и анатомия растений.— М.: Просвещение, 1988.
8. Векірчик К. М. Мікробіологія з основами вірусології.— К.: Либідь, 2001.
9. Гилберте С. Биология развития: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1994.
10. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: В 3 т.— М., 1990.
11. Гусев М. В., Минеева Л. А. Микробилогия.— 2-е изд.— М., 1985.
12. Жизнь животных: В 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов.— М.: Просвещение, 1987.
13. Жизнь растений: В 6 т.— М.: Просвещение, 1979.
14. Курепина М. М., Ожигова А. П., Никитина А. А. Анатомия человека: Учеб. для студ. высш.
учеб. заведений.— М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2002.— 384 с.
15. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир,
1993.
16. Одум Ю. Экология: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1986.
17. Орлов Б. Н. Ядовитые животные и растения СССР.— М.: Высш. шк., 1990.
18. Полевой В. В. Физиология растений.— М.: Высш. шк., 1989.
19. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Анатомия человека: Учебное пособие для студ. биол. спец. вузов.—
М.: Высш. шк., 1989.
20. Сингер М., Берг П. Гены и геномы: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1998.
21. Токарский В. А., Есилевская М. А. Зоология позвоночных.— Харьков: Изд-во ХГУ, 1998.
22. Фарб П. Популяционная экология: Пер. с англ.— М.: Мир, 1971.
23. Физиология человека: В 3 т. // Под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса.— М.: Мир, 1996.
24. Чайченко Г. М. Основы физиологии высшей нервной деятельности.— К.: Выща шк., 1987.
25. Чернышова Л. П. Биология человека: Учебное пособие.— Донецк: Центр подготовки абитури­
ентов, 2000.— 448 с.
26. Шаламов Р. В. Биология. Справочник / Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитриев, В. И. Подгорный.—
Харьков: Веста: Изд-во «Ранок», 2006.— 624 с.
27. Эттенборо Д. Жизнь на земле. Естественная история: Пер. с англ.— М.: Мир, 1984.
28. Яблоков А. В., Юсуфов А. Г. Эволюционное учение.— М.: Высш. шк., 1976.

110 Література

110