“Безпека життєдіяльності та охорона праці в газузі”
1. Небезпека – це 7. До об’єктивних чинників впливу
а) процеси, об’єкти, явища; небезпек належать: б) природні явища, техногенні вияви; а) природні, техногенні, соціальні, в) умови, ситуації або негативні властивості політичні, комбіновані; матерії. б) наявність засобів захисту, створення 2. Під таксономією небезпек слід рятувальних служб, своєчасність отримання розуміти: інформації; а) класифікацію та систематизацію явищ, в) регіонально-геологічні, процесів, об’єктів, які здатні завдавати природнокліматичні, рівень техногенного шкоди людині; навантаження. б) гранично допустиму концентрацію 8. Категорії серйозності небезпек шкідливих речовин у навколишньому розподіляються таким чином: середовищі; а) катастрофічна, критична, гранична, в) перелік назв, термінів, систематизованих незначна; за окремими ознаками. б) суб’єктивна, об’єктивна; 3. За джерелом походження небезпеки в) фізична, хімічна, біологічна, соціальна, класифікуються на: психофізіологічна. а) природні, техногенні, матеріально- 9. Безпека – це: культурні та комбіновані; а) психологічний стан людини; б) природні й соціально-політичні; б) стан захищеності особи та суспільства в) соціально-політичні, техногенні, від ризику зазнати шкоди; природні й комбіновані. в) умови, ситуації або позитивні властивості 4. Ідентифікація небезпек – це: матерії. а) уведення кількісних характеристик для 10. За походженням уражальні оцінки рівня небезпек; фактори можуть бути: б) знаходження типу небезпеки, а) природні, техногенні, матеріально- встановлення її характеристик для розробки культурні та комбіновані; моделей безпеки; б) природні й соціально-політичні; в) класифікація явищ і процесів, які здатні в) фізичні, хімічні, біологічні, соціальні, завдавати шкоди людині психофізіологічні. 5. До соціальних джерел небезпеки 11. Номенклатура небезпек – це: належать: а) уведення кількісних характеристик для а) бродяжництво, алкоголізм, злочинність, оцінки рівня небезпек; проституція тощо; б) перелік назв або термінів, б) професійний травматизм, венеричні систематизованих за певними ознаками; захворювання, збройні конфлікти; в) класифікація явищ і процесів, які здатні в) засоби масового впливу на свідомість і завдавати шкоду людині підсвідомість населення, тероризм. 12. До природних джерел небезпеки 6. Під квантифікацією небезпек слід належать: розуміти: а) природні об’єкти, явища природи, які а) класифікацію та систематизацію явищ, становлять загрозу людині; процесів, об’єктів, які здатні завдавати б) використання електричної енергії, шкоди людині; хімічних речовин, різних типів б) уведення кількісних характеристик для випромінювання; оцінки ступеня небезпеки; в) смог, кислотні дощі, пилові бурі, в) перелік назв, термінів, систематизованих виверження вулканів. за окремими ознаками. 13. До суб’єктивних чинників впливу 21. Основні типи конфліктів між небезпек належать: людьми розрізняють за: а) природні, техногенні, соціальні, а) методами, прийомами й засобами; політичні, комбіновані; б) учасниками, сферами й характером; б) наявність засобів захисту, створення в) результатами й початковими умовами. рятувальних служб, своєчасність отримання 22. Для захисту від шуму можна інформації; використати: в) регіонально-геологіні, а) навушники; беруші; звукозахисні природнокліматичні, рівень техногенного шоломи; захисні костюми із прогумованої навантаження. тканини; шумопоглинальні покриття, 14. Чинники техногенного середовища, шумоізолювальні перегородки, екрани, які здатні завдавати шкоди, поділяються будівельні конструкції зі спеціальних на: шумопоглинальних матеріалів; а) уражальні, шкідливі й небезпечні; б) навушники, беруші, звукозахисні б) шкідливі й смертельні; шоломи, шумопоглинальні покриття, в) травмувальні, смертельні та соціальні. шумоізолювальні перегородки, екрани, 15. Катастрофа – це будівельні конструкції зі спеціальних а) великомасштабна аварія чи інша подія, шумопоглинальних матеріалів; що призводить до трагічних наслідків; в) навушники; шумопоглинальні покриття, б) аварія чи інша подія, що призводить до шумоізолювальні перегородки, екрани, великих матеріальних збитків; будівельні конструкції зі спеціальних в) небезпечна подія техногенного характеру. шумопоглинальних матеріалів. 16. Техногенне середовище поділяється 23. За способом впливу на людину на: вібрацію поділяють на: а) побутове й виробниче. а) загальну, локальну; б) виробниче та природне; б) внутрішню, зовнішню; в) штучне і природне. в) активну, пасивну. 17. В атмосфері міститься така 24. Заходи щодо зменшення шуму в кількість азоту (у %): джерелі його виникнення, поділяються на: а) 78 ; а) технічні, архітектурні, організаційні, б) 21 ; медико-профілактичні; в) 83 . б) фізичні, хімічні, техногенні; 18. При порівнянні виробничого й в) конструктивні, технологічні, побутового середовища: експлуатаційні. а) у побуті небезпек настільки мало, що 25. Способи опромінення людини: ними можна знехтувати ; а) фізичний, хімічний, біологічний; б) виробниче й побутове середовище б) фотографічний, хімічний, приблизно містить однакову кількість сцинтиляторний, іонізаційний. небезпек; в) зовнішній, внутрішній. в) виробниче середовище може мати 26. За фізіологічною дією на організм небезпек таку само кількість (або менше чи ОР поділяються на: більше) небезпек, як і побутове. а) смертельні, тимчасові, коротко часові, 19. Соціальні відносини поділяються на: подразнюючі; а) економічні, соціально-політичні, б) швидкодійні, повільної дії; ідеологічні, культурні, побутові, сімейні; в) нервово-паралітичні, шкірнонаривні, б) економічні, політичні, ідеологічні, задушливі загальноотруйні, релігійні, міжнаціональні, побутові; подразнювальні, психотропні. в) справжні, випадкові, давні. 20. Екологічні чинники поділяються на: а) природні, штучні, комбіновані. б) фізичні, хімічні, біологічні; в) абіотичні, біотичні, антропогенні. 27. Компонентами життєвого в) тиск, частота, амплітуда, швидкість, середовища є: прискорення. а) природне, соціально-політичне й 35. Існують такі види ураження людини техногенне середовище; електричним струмом: б) природне, побутове й виробниче а) електричні травми й електричні удари; середовище; б) опіки, електричні знаки, в) соціальне й природне середовище. електрометалізація шкіри, електрофтальмія, 28. Сфери суспільного життя механічні ушкодження; поділяються на: в) судорожне скорочення м’язів без втрати а) побутові, виробничі, соціально-культурні. свідомості, скорочення м’язів із втратою духовні. свідомості, втрата свідомості та порушення б) фізіологічні, соціальні, особистісні, серцевої діяльності і (або) дихання, клінічна духовні; смерть. в) матеріальні, соціально-політичні, духовні 36. Електричні удари поділяють на : й культурно-побутові. а) місцеві й загальні; 29. Атмосфера містить таку кількість б) електричні опіки, знаки, кисню у %: електрометалізація шкіри, електрофтальмія, а) 78 ; механічні ушкодження; б) 21 ; в) судорожне скорочення м’язів без втрати в) 31 . свідомості, скорочення м’язів із втратою 30. На стан побутового середовища не свідомості, втрата свідомості та порушення впливає: серцевої діяльності і (або) дихання, клінічна а) використання технічних засобів та смерть. побутової хімії; 37. ГДК у безпеці життєдіяльності це: б) немає вірної відповіді ; а) гранично допустима концентрація в) близьке розташування підприємств, що шкідливих речовин; не мають санітарно-захисної зони та їхні б) головна діюча концентрація; викиди. в) градус Кельвіна (К˚). 31. Озоновий шар атмосфери захищає 38. За характером впливу на організм планету (і людину також) від: людини шум поділяється на: а) електромагнітних хвиль у діапазоні 760- а) такий, що заважає, подразнювальний, 380 нм ; шкідливий, травмувальний; б) від ультрафіолетового випромінювання; б) знехтуваний, прийнятний, гранично в) від інфрачервоного випромінювання. допустимий, надмірний; 32. Атмосфера містить вуглекислий газ, в) подразнювальний, тимчасовий, інертні гази й водяну пару в такій кількості нетривалий, травмувальний. (у %): 39. 57. Частота вібрації вимірюється у а) 21; : б) 6; а) Гц. в) 1. б) дБ; 33. Основними фізичними в) Па. характеристиками звуку є: 40. Розрізняють такі заходи, що а) частота й інтенсивність звуку; спрямовані на боротьбу із шумовим б) частота, інтенсивність і звукова навантаженням: потужність; а) конструктивні, технологічні, в) звукова потужність, сила звуку, звуковий експлуатаційні; тиск, частота. б) технічні, архітектурні, організаційні, 34. Основними параметрами, що медико-профілактичні; характеризують вібрацію, є: в) фізичні, хімічні, технічні, медико- а) частота, амплітуда, коливна швидкість, профілактичні. коливне прискорення. 41. Інтенсивність звуку вимірюється у : б) інтенсивність, тиск, частота, сила; а) Гц. б) дБ; 49. Радіопротектори – це: в) Па. а) хімічні речовини, що виводять з 42. До технічних засобів електробезпеки організму людини радіонукліди; належать: б) хімічні речовини, що підвищують а) техніка безпеки; стійкість організму до опромінення і б) ізоляція, заземлення, занулення, послаблюють променеву хворобу; електричне розподілення, запобіжні в) хімічні речовини, що регулюють процеси пристрої, засоби індивідуального захисту; обміну речовин, беруть участь в окисних в) ізоляція, заземлення, занулення, процесах організму. герметизація, пристрої захисного 50. Антиоксиданти – це: вимкнення, засоби індивідуального захисту. а) хімічні речовини, що виводять з 43. При напрузі більше 300 В організму людини радіонукліди; небезпечніший такий вид струму: б) хімічні речовини, що регулюють процеси а) постійний; обміну речовин, беруть участь в окисних б) змінний; процесах організму; в) постійний і змінний однаково небезпечні. в) хімічні речовини, що підвищують 44. За дією на людину хімічні речовини стійкість організму до опромінення і поділяються на: послаблюють променеву хворобу. а) загальнотоксичні, сенсибілізуючі, 51. Вітаміни – це: подразнювальні, канцерогенні, мутагенні; а) хімічні речовини, що виводять з б) загальнотоксичні, сенсибілізуючі, організму людини радіонукліди; подразнювальні, канцерогенні, мутагенні, б) хімічні речовини, що підвищують дисперсні, колоїдні. стійкість організму до опромінення і в) загальнотоксичні, сенсибілізуючі, послаблюють променеву хворобу; подразнювальні, канцерогенні, мутагенні в) хімічні речовини, що регулюють процеси кислоти, луги. обміну речовин, беруть участь в окисних 45. ГДР у безпеці життєдіяльності це: процесах організму. а) гранично допустимий рівень; 52. Одноразова допустима доза б) головний діючий ризик; опромінення людини в НС становить: в) головне джерело радіації. а) 100 Р; 46. Методи визначення ризику: б) 50 P; а) розрахунковий, графічний, в) 500 P експериментальний, лабораторний; 53. Смертельна одноразова доза б) інженерний, експертний, модельний, опромінення людини в НС становить: фінансовий; а) 100 Р; в) інженерний, модельний, експертний, б) 50 P; соціологічний. в) 500 P 47. Ризик визначається як: 54. Яка із зазначених одиниць не є а) кількість постраждалих людей за одиницею вимірювання радіації: одиницю часу; а) Зіверт; б) відношення кількості подій з небажаними б) Рентген; наслідками до можливої їхньої кількості за в) Люмен. конкретний період часу; 55. 75. Місцевість вважають зараженою в) кількість постраждалих людей за при дозах, що складають не менше: конкретний період часу. а) 1 Р/год; 48. За ступенем припустимості ризик б) 0,5 Дж/год; поділяється на: в) 0,5 Р/год а) індивідуальний, соціальний, системний; 56. Природними джерелами б) знехтуваний, прийнятний, гранично опромінення людини є допустимий, надмірний; а) радіаційний фон, земна радіація, в) незначний, граничний, критичний, внутрішнє опромінення, космічне катастрофічний. випромінювання; б) Земна радіація, внутрішнє опромінення, а) промислові отрути, отрутохімікати, космічне випромінювання; лікарські препарати, побутова хімія, хімічна в) внутрішнє опромінення, радіаційний фон, зброя; космічне випромінювання. б) загальнотоксичні, подразнюючі, 57. Дві третіх всього природного сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні; опромінення людина отримує в результаті в) нервово-паралітичні, шкірнонаривні, дії: задушливі загальноотруйні, подразнюючі, а) радіаційного фону; психотропні. б) Земної радіації; 66. За величиною ГДК шкідливі речовини в) внутрішнього опромінення . поділяють на: 58. Головну роль у зовнішньому а) надзвичайно небезпечні, високо природному опромінені людини відіграє: небезпечні, помірно небезпечні, а) Радон; малонебезпечні; б) Уран; б) загальнотоксичні, подразнюючі, в) Йод. сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні; 59. Головним елементом, що завдає в) нервово-паралітичні, шкірнонаривні, внутрішнього опромінені людини, є ізотоп: задушливі загальноотруйні, подразнюючі, а) Гелію; психотропні. б) Вуглецю; 67. Рівні імовірності прояву можливої в) Ртуті. небажаної події: 60. Для вимірювання потужності доз а) часта, можлива, випадкова, неможлива; опромінення використовують такі прилади: б) часта, можлива, випадкова, віддалена, а) дозиметри; неймовірна; б) радіометри-рентгенометри; в) часта, неможлива, випадкова, віддалена, в) вимірювачі потужності доз. неймовірна. 61. В системі “людина-здоров’я- 68. Соціальний ризик визначає: середовище” виділяють такі рівні здоров’я: а) залежність між частотою виникнення а) біологічний, соціальний, психологічний; небезпечних подій, що призвели до б) суспільний, груповий, індивідуальний; ураження певного числа людей і числом в) генетичний, фенотиповий. уражених при цьому людей; 62. Механізм пристосування людини до б) ймовірність реалізації конкретної навколишнього середовища мають такі небезпеки для конкретної особи у рівні: соціальному середовищі; а) біологічний, соціальний, психологічний; в) ступінь небезпеки виробничої системи, б) суспільний, груповий, індивідуальний; міра схильності системи до виникнення в) генетичний, фенотиповий. небезпечних ситуацій. 63. Не реагують на іонізуюче 69. В законі України “Про об’єкти випромінювання такі органи людини : підвищеної небезпеки” під управлінням а) органи чуття; ризиком розуміється: б) органи серцево-судинної системи; а) ідентифікація ризиків, які можуть в) органи кишково-шлункового тракту . вплинути на конкретну діяльність; 64. Шляхи надходження шкідливих б) процес здійснення заходів та прийняття речовин в організм: рішень, спрямованих на забезпечення а) хімічний, біологічний, фізичний. мінімально можливого ризику; б) органи дихання, кишково-шлунковий в) процес прийняття рішень по тракт, шкіра та слизові оболонки; застосуванню ризик орієнтованого підходу в) органи серцево-судинної системи, органи для конкретної діяльності. кишково-шлункового тракту, органи чуття. 70. Для ергономічного дослідження 65. Залежно від практичного від вчитель керується такими показниками: практичного використання хімічні речовини а) антропометричні, фізичні, фізіологічні, ділять на: психологічні; гігієнічні, естетичні; б) спостереження і опитування; в) температура, освітлення, шум, вологість, захистивши органи дихання; повідомити барометричний тиск. керівництво. 71. Оптимальні для виготовлення засобів 79. Безпечною для життя вважається навчання такі шрифти: напруга: а) рукописні; а) 24 В; б) рублені; б) 36 В; в) акцидентні. в) 220 В. 72. Найбільш відповідають 80. Марлю або тканину накладають на ергономічним вимогам такі шкільні меблі: рот потерпілого під час штучного дихання а) двомісні парти з прямокутними кутами; для: б) одномісні парти із заокругленими кутами; а) запобігання можливого зараження від в) одномісні парти з прямокутними кутами. потерпілого; 73. Розмір шрифту написи визначається: б) уповільнення процесу надходження а) кольоровим вирішенням; повітря до легень потерпілого; б) освітленням приміщення; в) запобігання можливого зараження та в) форматом експозиції та відстанню до досягнення більш рівномірного спостерігача. надходження повітря в легені потерпілого. 74. Освітленість робочого місця учня 81. Потерпілому підкладають валик під повинна бути не менше, ніж лопатки і закидають голову максимально а) 100 лк; перед проведенням штучного дихання назад б) 300 лк; з метою: в) 500 лк. а) створення найбільшої зручності для 75. У шкільних приміщення для реаніматора; місцевого освітлення робочого місця учня б) забезпечення прохідності дихальних використовують: шляхів потерпілого; а) лампи з розсіяним освітленням; в) кращого забезпечення мозку кров’ю. б) лампи з направленим освітленням; 82. Закрутка або джгут для зупинки в) лампи денного світла. кровотечі накладається у випадку: 76. Коло метричні кола використовують а) артеріальної кровотечі; для: б) венозної кровотечі; а) визначення гармонійного поєднання в) венозної та артеріальної кровотечі. кольорів; 83. Штучне дихання здійснюють з б) підбору ахроматичних кольорів; частотою: в) визначення освітлення приміщення. а) 10-12 раз на хвилину; 77. Для оформлення шкільного б) 18-20 раз на хвилину; приміщення оптимальна така група в) 3-4 рази на хвилину. кольорів: Для забезпечення прохідності дихальних а) жовтий, зеленувато-блакитний, шляхів під час проведення штучного блакитний, білий; дихання необхідно: б) червоний, синій, фіолетовий, зелений; а) підкласти валик під лопатки і закинути в) оранжевий, фіолетовий, синій, білий. голову потерпілого максимально назад; 78. Послідовність дій учителя, якщо в б) підкласти валик під голову потерпілого приміщенні розбито ртутного градусника: нагнути голову потерпілого максимально а) повідомити керівництво; зібрати залишки вперед; ртутного градусника папером, захистивши в) підняти ноги під кутом близько 50˚. органи дихання; евакуювати дітей, 84. Для зупинки артеріальної кровотечі провітрити приміщення; необхідно: б) відкрити вікна; евакуювати дітей; а) перетиснути пальцем артерію у місці повідомити керівництво; зібрати труть ураження потім накласти джгут або пилососом; закрутку ближче до серця ніж місце в) евакуювати дітей; відкрити вікна; зібрати ураження; залишки ртутного градусника папером, б) притиснути пальцем артерію до кості у а) потерпілому нічого не дають до приїзду відповідному місці потім при можливості швидкої допомоги; накласти джгут або закрутку ближче до б) дають потерпілому активоване вугілля серця ніж місце ураження; для адсорбції; в) вище місця ураження перетиснути в) дають потерпілому будь-які антибіотики. пальцем артерію потім накласти джгут або 92. При отруєнні через кишково- закрутку. шлунковий речовинами припікальної. 85. У разі синдрому тривалого подразнюючої дії та важкими металами здавлювання необхідно: рекомендується давати: а) накладання джгута або закрутки; а) при отруєнні важкими металами: олію, б) розтирання кінцівки, іммобілізація яєчний білок, молоко. Для інших речовин кінцівки; крім того: кисіль, рідкий крохмаль, слизисті в) іммобілізація кінцівки, накладання відвари.; джгута або закрутки. б) у разі отруєння припікальним речовинам: 86. При термічному опіку вражене місце рослинна олія, тваринний жир; (пухирі) можна змастити та накласти подразнюючими речовинами: олія та рідкий стерильну пов’язку: крохмаль, яєчний білок, молоко; важкими а) спиртом; металами: рослинна олія.; б) розчином солі або соди. в) при отруєнні важкими металами: яєчний 87. Якщо встановлений для накладення білок, молоко. Для інших речовин також джгута час закінчився тоді необхідно: кисіль, рідкий крохмаль, молоко, олію. а) зняти джгут на 10-15 хвилин і при 93. При отруєнні через органи дихання відновленні кровотечі накласти його знову.; необхідно: б) ні в якому разі не знімаючи джгут робити а) винести потерпілого на свіже повітря, розтирання кінцівки; розслабити одежу та при необхідності в) зняти джгут на 1-2 хвилини і при провести реанімаційні заходи; відновленні кровотечі накласти його знову. б) винести потерпілого на свіже повітря, 88. При хімічному опіку (лугом) вражене розслабити одежу та при необхідності місце: провести реанімаційні заходи, потім а) не промивають, тільки накладають напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою; стерильну пов’язку; в) винести потерпілого на свіже повітря, б) промивають у воді та дуже слабким розслабити одежу та при необхідності розчином оцтової, лимонної кислоти; провести реанімаційні заходи, потім в) промивають у воді та дуже слабким напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою слабим розчином соди. вкрити та не дати заснути. 89. При хімічному опіку (кислотою) 94. При обмороженні необхідно: вражене місце: а) розтерти обморожені місця снігом та а) не промивають, тільки накладають руками; стерильну пов’язку; б) не розтирати обморожені місця; б) промивають у воді та дуже слабким в) розтерти обморожені місця спиртом та розчином оцтової, лимонної кислоти; сухими руками. в) промивають у воді та дуже слабким 95. При переломах іммобілізацію слабим розчином соди. кінцівок проводять з метою: 90. При отруєнні через кишково- а) уникнення зміщення переламаних костей шлунковий тракт застосовують: та зменшення болю; а) промивання шлунку слабим розчином б) уникнення зміщення переламаних костей перманганату калію; та зменшення рухової активності б) промивання шлунку слабим розчином потерпілого; оцтової чи лимонної кислоти; в) зменшення рухової активності в) промивання шлунку водою. потерпілого. 91. При отруєнні через кишково- шлунковий тракт після промивання шлунку: 96. Активоване вугілля при отруєнні через кишково-шлунковий тракт потерпілому дають: а) до промивання шлунку — 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого; б) зразу після промивання шлунку — 1 таблетку на 10 кг маси потерпілого.; в) не рекомендується давати. 97. Непрямий масаж серця (для дорослих)проводять з частотою: а) 80-100 раз на хвилину; б) 50-60 раз на хвилину; в) 60-80 раз на хвилину. 98. Реанімаційні заходи (у загальних випадках) проводять протягом: а) 5-6 хвилин; б) 20 хвилин; в) 60 хвилин.. 99. Реанімаційні заходи (у випадку враження електричним струмом) проводять: а) до 30 хвилин; б) до 60 хвилин; в) до 180 хвилин. 100. Під час проведення непрямого масажу серця наявність пульсу у потерпілого: а) контролюється через кожні 2 хвилини; б) не контролюється; в) контролюється при порозовінні шкірних покривів.