Himija 7 2

С.В.
Василенко
Я.Ю. Коваль
ХІМІЯ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ 7 КЛАСУ
загальноосвітніх навчальних закладів,
що працюють за освітньою технологією "РОСТОК"
2
ЧАСТИНА
Õ³ì³÷íà ðåàêö³ÿ
§ 12. Õ²Ì²×ÍÀ ÐÅÀÊÖ²ß

Ç öüîãî ïàðàãðàôà òè ä³çíàºøñÿ
ïðî õ³ì³÷í³ ÿâèùà, çîâí³øí³ åôåêòè
é óìîâè ïåðåá³ãó õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é.
Явища природи
Ще з давніх часів люди спостерігали за різними явищами природи. Вони
постійно намагались використовувати їх для покращення і полегшення свого
життя.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ ÒÀ ÇÀÏÈØÈ!
Äîïîâíè ñõåìó êëàñèô³êàö³¿ ÿâèù íàçâàìè, ¿õ îçíà÷åííÿìè. Íàâåäè

ïî 2 ïðèêëàäè.
ßÂÈÙÀ Ñõåìà 1
За допомогою хімічних реакцій сучасна промисловість виробляє важливі

для людей речовини та матеріали, яких у природі мало або не існувало взагалі.
Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні явища
Хімічні явища називають хімічними реакціями. Деякі хімічні реакції
супроводжуються певними зовнішніми ефектами.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ ÒÀ ÇÀÏÈØÈ!
ßê³ çîâí³øí³ åôåêòè ìîæíà ñïîñòåð³ãàòè ïðè õ³ì³÷íèõ ïåðåòâîðåííÿõ,

íàâåäåíèõ òîáîþ ó ñõåì³ êëàñèô³êàö³¿ ÿâèù? Òàáëèöÿ 1
Õ³ì³÷íå ÿâèùå Åôåêò, ùî éîãî ñóïðîâîäæóº
3
ËÀÁÎÐÀÒÎÐÍÈÉ ÄÎÑË²Ä
Õ³ì³÷í³ ðåàêö³¿ òà çîâí³øí³ åôåêòè, ùî ¿õ ñóïðîâîäæóþòü

Ñïîñòåð³ãàé çà ïåðåá³ãîì õ³ì³÷íèõ ðåàêö³¿. Îïèøè çîâí³øí³ åôåêòè
öèõ ðåàêö³é. Òàáëèöÿ 2
¹ Äîñë³ä Ñïîñòåðåæåííÿ
Ä³ÿ ðîç÷èíó õëîðèäíî¿

1 êèñëîòè íà êðåéäó ÷è
ìàðìóð
Âçàºìîä³ÿ ðîç÷èí³â
2 ñóëüôàòíî¿ êèñëîòè ³
áàð³é õëîðèäó
3 Ãîð³ííÿ ñòð³÷êè ìàãí³þ
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ðàí³øå ãîð³ííÿ ïîðîøêó ìàãí³þ, ùî â³äáóâàëîñü äóæå øâèäêî, âèêîðèñòîâó-
âàëè çàì³ñòü ñïàëàõó ï³ä ÷àñ ôîòîãðàôóâàííÿ.
Спостерігаючи хімічні реакції, можна помітити,
що вони супроводжуються яскравими зовнішніми
ефектами – явищами, що свідчать про їх перебіг.
Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні
реакції:
· виділення тепла;
· поява або зміна запаху;
· зміна забарвлення;
· виділення світла;
· виділення газу;
· поглинання тепла;
· утворення осаду;
Ìàë. 1
· зникнення осаду.
Деякі хімічні реакції супроводжуються тільки одним зовнішнім ефектом,
4
наприклад, _____________________________________________________
(наведи приклад з лабораторного досліду). Але існує багато реакцій, що можуть
супроводжуватись кількома ефектами. Наприклад, при горінні деревини
_______________________________________________________________.
Багато реакцій у розчинах відбуваються без зовнішніх ефектів. Іноді,
щоб переконатись, що реакція перебігає, використовують спеціальні
реактиви – індикатори (такі реакції розглядатимемо згодом).
Умови перебігу хімічних реакцій
Розглянемо умови, що необхідні для виникнення та перебігу хімічних
реакцій. Найголовніше – речовини повинні стикатись між собою, тобто
контактувати. Чим тісніший контакт, тим краще взаємодія. Тому речовини
подрібнюють, розчиняють у воді чи переводять у газуватий стан.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Øìàòîê öóêðó íå ìîæíà çàïàëèòè, à ÿêùî éîãî ïåðåòåðòè, òî öóêðîâà
ïóäðà çãîðÿº äóæå øâèäêî. ²ñòîð³¿ â³äîì³ ôàêòè âèáóõ³â öóêðîâîãî ïèëó íà
âèðîáíèöòâàõ.
У досліді зі спалюванням магнію можна помітити, що реакція почалась
після нагрівання стрічки магнію у полум’ї. У цьому випадку нагрівання
потрібне було тільки для початку реакції, а далі горіння відбувалось
самовільно. Але є реакції, наприклад, розклад вапняку, що припиняються,
якщо перестати нагрівати. Нагрівання є наступною умовою перебігу
хімічної реакції.
Фотосинтез – природна хімічна реакція, що відбувається вдень, тобто
при освітленні сонячним промінням. Освітлення також є умовою перебігу
деяких реакцій.
Умови припинення горіння
Часто у побуті людям доводиться зупиняти деякі реакції, наприклад,
горіння при пожежі.
Для припинення горіння будь=яких речовин важливо перекрити
доступ кисню до джерела горіння та знизити температуру нижче темпе6
ратури займання цих речовин. Тому, на самому початку пожежі можна
використовувати підручні засоби гасіння: воду, пісок, ковдру, брезент.
Отже, хімічні явища відрізняються від фізичних тим, що під час
хімічних реакцій відбуваються зміни з реагентами і утворюються нові
сполуки – продукти реакцій.
5
ÐÅÔËÅÊÑÓªÌÎ!
Ó ïåðåë³êó çîâí³øí³õ åôåêò³â îáâåäè __________________ êîëüîðîì ÿâèùà,
ùî ñóïðîâîäæóþòü õ³ì³÷í³ ðåàêö³¿:
· âèä³ëåííÿ òåïëà; · ïîãëèíàííÿ òåïëà;
· çì³íà àãðåãàòíîãî ñòàíó; · óòâîðåííÿ îñàäó;
· ïîÿâà àáî çì³íà çàïàõó; · âèïàðîâóâàííÿ;
· çì³íà çàáàðâëåííÿ; · êîâêà çàë³çà;
· âèä³ëåííÿ ñâ³òëà; · ïëàâëåííÿ.
· âèä³ëåííÿ ãàçó;
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Âñòàíîâè â³äïîâ³äí³ñòü (ç’ºäíàé ë³í³ÿìè) äëÿ ïðîäîâæåííÿ ðå÷åííÿ.

Ãîâîðÿòü, ùî äëÿ ãàñ³ííÿ ïîæåæ³
ó ïåðøó õâèëèíó íå âèñòà÷èòü ³ öèñòåðíè âîäè
ó äðóãó õâèëèíó äîñòàòíüî ñêëÿíêè âîäè
à â òðåòþ õâèëèíó ïîòð³áíî â³äðî âîäè
2. Çàçíà÷ çîâí³øí³ åôåêòè òàêèõ õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é:
à) ãîð³ííÿ ñâ³÷êè – ____________________________________________;
á) óòâîðåííÿ ³ðæ³ íà ìåòàëåâèõ âèðîáàõ – __________________________
__________________________________________________________;
â) áðîä³ííÿ âèíîãðàäíîãî ñîêó – __________________________________
__________________________________________________________;
ã) ñêèñàííÿ ìîëîêà – __________________________________________
__________________________________________________________;
ä) îêèñíåííÿ ì³äíî¿ ïëàñòèíêè – __________________________________
__________________________________________________________.
3. Ïîçíà÷ ð³çíèìè êîëüîðàìè, ÿê³ ç ïåðåë³÷åíèõ ÿâèù â³äíîñÿòüñÿ äî õ³ì³÷-
íèõ (£), à ÿê³ – äî ô³çè÷íèõ (£):
· çàìåðçàííÿ âîäè, · óòâîðåííÿ ñèíüîãî îñàäó ï³ä ÷àñ
· ãîð³ííÿ äðîâ, çëèâàííÿ äâîõ ðîç÷èí³â,
· ïëàâëåííÿ çàë³çà, · âèïàäàííÿ ñí³ãó,
· óòâîðåííÿ õìàð, · ñìàæåííÿ ì’ÿñà.
· ïðèòóõàííÿ ÿºöü,
6
ÏÅÐÅÂ²Ð ÑÅÁÅ!
1. Âèðîáè ³ç ñïëàâ³â íà îñíîâ³ çàë³çà ïñóþòüñÿ ÷åðåç ³ðæàâ³ííÿ. ßê

çàïîá³ãòè ïåðåá³ãó ö³º¿ õ³ì³÷íî¿ ðåàêö³¿?
2. Íàçâè çîâí³øí³ åôåêòè, ÿê³ ñóïðîâîäæóþòü õ³ì³÷í³ ðåàêö³¿.
3. Ïîÿñíè, ÿê³ óìîâè âàæëèâ³ äëÿ âèíèêíåííÿ òà ïåðåá³ãó õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é.
4. Îá´ðóíòóé çíà÷åííÿ õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é â æèòò³ ëþäåé òà ¿õ ñóïåðå÷ëèâèé
õàðàêòåð.
ÒÂÎÐ×Å ÇÀÂÄÀÍÍß
Íà âèá³ð:
1. Çîáðàçè ñõåìàòè÷íî ÿâèùà, ïðîöåñè ³ õ³ì³÷í³ ðåàêö³¿, íåîáõ³äí³ äëÿ
ïðèãîòóâàííÿ ¿æ³ ÷è îá³ãð³âàííÿ ïðèì³ùåíü.
2. Ñêëàäè ðåêîìåíäàö³¿ (ìîæíà ó â³ðøîâàí³é ôîðì³) ïðî ñïîñîáè ïðèïèíåííÿ
õ³ì³÷íî¿ ðåàêö³¿ ãîð³ííÿ ó ïîáóò³.
7
Õ³ì³÷í³ ð³âíÿííÿ. Çàêîí çáåðåæåííÿ ìàñè ðå÷îâèí
§ 13. Õ²Ì²×Í² Ð²ÂÍßÍÍß. ÇÀÊÎÍ ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß ÌÀÑÈ ÐÅ×ÎÂÈÍ

Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè âèâ÷èø çàêîí
çáåðåæåííÿ ìàñè ðå÷îâèí, íàâ÷èøñÿ
ðîçñòàâëÿòè êîåô³ö³ºíòè â õ³ì³÷íèõ
ð³âíÿííÿõ òà ðîçâ’ÿçóâàòè çàäà÷³.
Закон збереження маси речовин
У попередніх параграфах, описуючи хімічні реакції, ми звертали увагу
лише на якісну сторону цього процесу, тобто на те, у що перетворюються
речовини. Але не менш важливими є кількісні характеристики хімічної
реакції.
Суть хімічних реакцій полягає у перегрупуванні атомів. Тобто речовини,
що утворюються, складаються з тих же атомів, що були до реакції.
ÄÅÌÎÍÑÒÐÀÖ²ß
Ñïîëó÷åííÿ ñ³ðêè ³ç çàë³çîì

Ïîñïîñòåð³ãàé çà äîñë³äîì, ùî ïðîâîäèòü â÷èòåëü.
Ðîçôàðáóé óÿâí³ ïîñóäèíè ç âèõ³äíèìè ðå÷îâèíàìè òà ò³ºþ, ùî óòâîðèëàñü, ³
ï³äïèøè ¿õ çà äîïîìîãîþ ôîðìóë.
+ =
Атоми простих речовин сірки і _________________ перейшли до складу

складної речовини ферум(ІІ) сульфіду. Кожен атом має певну масу, значить
маса вихідних речовин і тих, що утворюються, мають бути однаковими.
Спаливши шматочок деревини,
хіміки добували попіл, що мав меншу
масу, ніж вихідна речовина. І навпаки,
прожарювання металів у відкритих
посудинах давало продукт більшої маси.
У 1748 році вчений=натураліст
Михайло Ломоносов провів дослід, що
полягав у прожарюванні металів у за=
паяних ретортах. Зважуючи реторту до і
Ìàë. 2. Çâàæóâàííÿ ðåòîðòè ç ïðîæàðåíèì
після реакції, він побачив, що її маса ìåòàëîì äî â³äêðèâàííÿ
8
залишилась такою ж, а зовнішній вигляд металу змінювався, що свідчило

про перебіг хімічної реакції.
Таким чином було спростовано теорію флогістону, за якою збільшення
маси металів при горінні відбувається ніби за рахунок приєднання "вогняної
матерії", якої не існує у природі.
Незалежно від Ломоносова французький науковець Антуан Лавуазьє
експериментально довів, що при прожарюванні металів у запаяних ретортах
відбувається сполучення їх з однією зі складових повітря – з киснем. На
основі своїх спостережень та робіт Ломоносова він вивів закон збереження
маси речовин, який формулюється таким чином:
Çàãàëüíà ìàñà ðå÷îâèí, ùî âñòóïàþòü ó õ³ì³÷íó ðåàêö³þ, äîð³âíþº ìàñ³
ðå÷îâèí, ùî óòâîðèëèñü ï³ä ÷àñ ö³º¿ ðåàêö³¿.
Ëàâóàçüº (Lavoisier) Àíòóàí Ëîðàí (1743-1794),

ôðàíöóçüêèé õ³ì³ê, îäèí ç îñíîâîïîëîæíèê³â
ñó÷àñíî¿ õ³ì³¿. Â³í íàðîäèâñÿ 26 ñåðïíÿ 1743 ð. ó
Ïàðèæ³ â ðîäèí³ àäâîêàòà.
Ùîá ä³çíàòèñü á³ëüøå, ïðîñêàíóé QR-êîä.
Використовуючи закон збереження маси речовин, можна розв'язувати

хімічні задачі, у тому числі й виробничого характеру.
Íàïðèêëàä. Обчисли масу кисню, що прореагував із залізом масою 22,4 г,
якщо при цьому утворився ферум(ІІІ) оксид Fe2О3 масою 32 г.
Дано: За законом збереження маси речовин:
m(Fe2О3) = 32 г m(Fe2О3) = m(Fe) + m(О2),
m(Fe) = 22,4 г отже
m(О2) = m(Fe2О3 ) – m(Fe );
m(О2) – ? m(О2) = 32 г – 22,4 г = 9,6 г.
Â³äïîâ³äü: потрібно 9,6 г кисню.
Хімічні рівняння
Хімічні реакції записують за допомогою хімічних рівнянь.
Алхіміки робили записи про хімічні перетворення складною і заплутаною
мовою. Кожне слово чи фраза мали загадковий зміст. Робилось так навмисно,
щоб інші не могли прочитати і „розсекретити” якусь таємницю.
Õ³ì³÷íå ð³âíÿííÿ – óìîâíèé çàïèñ õ³ì³÷íî¿ ðåàêö³¿ çà äîïîìîãîþ ôîðìóë
ðå÷îâèí òà êîåô³ö³ºíò³â.
9
З чого складається хімічне рівняння?

У лівій частині рівняння записують Ðå÷îâèíè, ùî âñòóïàþòü
формули реагентів (вихідних речовин), у ó ðåàêö³þ, íàçèâàþòüñÿ
ðåàãåíòàìè.
правій – формули продуктів реакцій. Ці
Ðå÷îâèíè, ùî óòâîðþ-
частини сполучають стрілкою. þòüñÿ ï³ñëÿ ðåàêö³¿ –
ÐÅÀÃÅÍÒÈ ® ÏÐÎÄÓÊÒÈ ïðîäóêòè ðåàêö³¿.
Це схема хімічної реакції.
Якщо у схемі реакції число атомів у лівій та правій частині неоднакові,
то підбирають відповідні коефіцієнти, перетворюючи схему на рівняння
реакцій. Знак "=" ставиться за умови, якщо число атомів у лівій та правій
частині рівняння однакове.
Íà ùî âêàçóº êîåô³ö³ºíò?
Алгоритм перетворення схеми реакції на хімічне рівняння

Ïðèêëàä ². Скласти рівняння реакції горіння вуглецю.
1. Ліворуч записуємо формули простих речовин вуглецю і кисню. Між
ними ставимо знак "+".
2. Праворуч записуємо формулу карбон(IV) оксиду.
3. Записуємо схему хімічної реакції, використовуючи стрілку:
C + O2 ® CO2.
4. Перевіряємо число атомів кожного елемента у лівій та правій частинах.
Коли числа співпадають, ставимо знак "=" і отримуємо рівняння реакції:
C + O2 = CO2.
Ïðèêëàä ²². Скласти рівняння реакції горіння літію.
1. Ліворуч записуємо формули простих речовин літію і кисню. Між ними
ставимо знак "+".
2. Праворуч записуємо формулу продукту – літій оксиду.
3. Записуємо схему хімічної реакції:
І ІІ
Li + O2 ® Li2O.
4. Перевіряємо число атомів. У лівій та правій частинах схеми – різне
число атомів кожного елемента.
10
5. Отже, треба підбирати коефіцієнти. Починаємо з атомів, яких до

реакції більше – Оксигену. У лівій частині – два атоми Оксигену, у правій –
один. Спочатку знаходимо найменше спільне кратне (НСК) між числом атомів
Оксигену у формулі реагенту та продукту реакції, тобто між числами 2 і 1.
Воно дорівнює 2.
6. Зрівняємо число атомів Оксигену у лівій та правій частині. Для цього
НСК 2 ділимо на число атомів Оксигену у правій частині (2 : 1 = 2), дістаємо
2 – коефіцієнт перед формулою Li2O. Далі НСК 2 ділимо на число атомів
Оксигену у лівій частині (2 : 2 = 1). Маємо 1 – коефіцієнт перед формулою
простої речовини кисню, який не записується:
Li + O2 ’® 2Li2O.
7. Число атомів Оксигену однакове. Перевіряємо число атомів Літію. У
правій частині – 2(коефіцієнт) · 2(індекс) = 4 атоми Літію, а в лівій – один. Поста=
вивши перед формулою простої речовини Li коефіцієнт 4, дістанемо хімічне
рівняння:
4Li + O2 = 2Li2O.
Êîåô³ö³ºíòè ó õ³ì³÷íèõ ð³âíÿííÿõ ïîêàçóþòü ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³æ ÷èñëîì
àòîì³â ðåàãåíò³â òà ïðîäóêò³â ðåàêö³é.
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
· Ñóìà àòîì³â êîæíîãî åëåìåíòà, ùî âõîäÿòü äî ñêëàäó ðåàãåíò³â, ïîâèííà
äîð³âíþâàòè ñóì³ àòîì³â åëåìåíò³â ïðîäóêò³â ðåàêö³¿.
· Êîåô³ö³ºíòè ïîâèíí³ áóòè íàéìåíøèìè ö³ëèìè ÷èñëàìè.
· Ï³äá³ð êîåô³ö³ºíò³â ïîòð³áíî ðîçïî÷èíàòè ç³ çð³âíþâàííÿ àòîì³â åëåìåíò³â,
ÿêîãî íàéá³ëüøå, àáî òèõ, ùî âõîäÿòü äî ñêëàäó ëèøå îäíîãî ç ðåàãåíò³â òà
îäíîãî ç ïðîäóêò³â ðåàêö³¿.
Ïîïðàöþé ç îíëàéí-òðåíàæåðîì äëÿ ïåðåòâîðåííÿ

ñõåìè ðåàêö³¿ íà ð³âíÿííÿ
1. Óòâîðåííÿ àìîí³àêó (Make Ammonia)
2. Ðîçêëàä âîäè (Separate Water)
3. Ãîð³ííÿ ìåòàíó (Combust Methane)
0 0 0 0
N H
0 N2 + 0 H2 0 NH3
Ìàë. 3
11
Ïðèêëàä ²²². Перетворити схему реакції на хімічне рівняння:

Na + H2O ®’ NaOH + H2 .
2 1 2
1. Перевіряємо число атомів кожного елемента у регентах та продуктах
реакцій.
Число атомів Натрію та Оксигену у лівій та правій частинах однакове,
число атомів Гідрогену – різне. Ліворуч у формулах реагентів – 2 атоми
Гідрогену (парна кількість), праворуч у формулах продуктів реакції сумар=
но – 3 (1 + 2 = 3) атоми, тобто непарна кількість.
2. Спочатку поставимо коефіцієнт 2 перед формулою речовини з непарним
числом атомів Гідрогену, тобто перед NaOH:
Na + H2O ® 2NaOH + H2 .
2 2 + 2
3. Тепер число атомів Гідрогену праворуч у формулах продуктів реакцій
сумарно дорівнює 4 (2 + 2 = 4), а ліворуч у формулах реагентів – 2. Отже, перед
формулою води (H2O), що містить 2 атоми Гідрогену, потрібно поставити
коефіцієнт 2 (4 : 2 = 2). Отримаємо 4 атоми Гідрогену в лівій частині:
Na + 2H2O ’® 2NaOH + H2 .
4. Число атомів Оксигену та число атомів Гідрогену у лівій та правій
частинах схеми однакове. Залишилось урівняти число атомів Натрію. У
правій частині схеми наведеного рівняння – 2 атоми Натрію. У лівій частині
схеми – 1 атом Натрію, отже, поставимо коефіцієнт 2 перед формулою
простої речовини – Na:
2 Na + 2H2O = 2NaOH + H2 .
Çàïèøè ó êë³òèíêàõ öèôðè, ùî â³äïîâ³äàþòü:
1 – êîåô³ö³ºíòàì;
2 – ³íäåêñàì; 4Cu + О2 ® 2Cu2О
3 – ðåàãåíòàì;
4 – ïðîäóêòàì ðåàêö³¿.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ó âèðîáíèöòâ³ íåãàøåíîãî âàïíà (CaO) âèêîðèñòîâóþòü âàïíÿê

(CaCO3). Ïðè ðîçêëàäàíí³ 1 ò âàïíÿêó óòâîðþºòüñÿ 560 êã íåãàøåíîãî
âàïíà CaO ³ âóãëåêèñëèé ãàç CO2. Îá÷èñëè ìàñó âóãëåêèñëîãî ãàçó.
12
2. Ïåðåòâîðè ñõåìè ðåàêö³é íà õ³ì³÷í³ ð³âíÿííÿ:

__Cа +__O2 ® __CаO ; __Al +__ Cl2 ® __AlCl3 ;
__H2O ®’__H2 +__O2 ; __Fe +__O2 ® __ Fe2O3 ;
__H2+__N2 ® __ NH3 ; __AgBr ®’__Ag +__Br2 .
3. Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é çà ó÷àñòþ äâîõ ïðîñòèõ ðå÷îâèí, â ðåçóëüòàò³ ÿêèõ
óòâîðèëàñü îäíà ñêëàäíà ðå÷îâèíà, ôîðìóëà ÿêî¿:
à) MgO; á) CH4; â) P2O5; ã) NaH.
4. Êîðèñòóþ÷èñü ñêëàäåíîþ òîáîþ òàáëèöåþ âàëåíòíîñòåé åëåìåíò³â òà

çíàþ÷è, ùî Õëîð ó ñïîëóêàõ ç ìåòàë³÷íèìè åëåìåíòàìè ìàº âàëåíòí³ñòü I,
Ñóëüôóð – II, ïåðåòâîðè ñõåìè íà õ³ì³÷í³ ðåàêö³¿:
ІІІ І
à) __Ba +__O2 ® ________; ã) __Al +__HCl ®’__Al Cl +__H2;
ІІІ
á) __К +__Cl2 ® ________; ä) __Fe O +__Al ® __ Al O +__Fe;
ІV І
â) __Na +__S ® ________ ; å) __W O +__ H2 ® __W +__H O.
5. Ïåðåòâîðè ñõåìè ðåàêö³é íà õ³ì³÷í³ ðåàêö³¿:
à) __Al2O3 + __HBr ® __ AlBr3 + __H2O;
á) __CaO + __H3PO4 ® __Ca3(PO4)2 + __H2O;
â) __Fe(NO3)3 + __NaOH ® __Fe(OH)3 + __NaNO3;
ã) __PbS + __O2 ® __PbO + __SO2;
ä) __ Na + __H2O ® __NaOH + __H2 ;
å) __С3H6+ __O2 ® __ СO2+__H2O;
º) __ HNO3 ® __NO2 +__ H2O + __O2;
æ) __NH3 + __H2SO4 ® __(NH4)2SO4;
ç) __CaO + __C ® __CaC2 + __CO.
6. Ñâ³÷êà â ïðîöåñ³ ãîð³ííÿ çìåíøóºòüñÿ çà ðîçì³ðîì. ßê òðåáà ïðîâåñòè
äîñë³ä, ùîá ï³äòâåðäèòè çàêîí çáåðåæåííÿ ìàñè ðå÷îâèíè ïðè öüîìó ÿâèù³?
Â³äïîâ³äü ïðî³ëþñòðóé ìàëþíêàìè.
13
Êëàñèô³êàö³ÿ õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é: ðåàêö³¿ ñïîëó÷åííÿ, ðîçêëàäó, çàì³ùåííÿ, îáì³íó
§ 14. ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß Õ²Ì²×ÍÈÕ ÐÅÀÊÖ²É:

ÐÅÀÊÖ²¯ ÑÏÎËÓ×ÅÍÍß, ÐÎÇÊËÀÄÓ, ÇÀÌ²ÙÅÍÍß, ÎÁÌ²ÍÓ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ïîãëèáèø çíàííÿ
ïðî õ³ì³÷í³ ðåàêö³¿ òà ä³çíàºøñÿ ïðî
êëàñèô³êàö³þ õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é çà òèïàìè
÷àñòèíîê, ùî áåðóòü ó÷àñòü ó í³é.
У загальному вигляді традиційно Ñòåõ³îìåòð³ÿ – â³ä ãðåöü-

хімічну реакцію записують схемою: êîãî – åëåìåíò, îñíîâà.
аА + bB = cC + dD, Öå ãàëóçü õ³ì³¿, ùî âèâ÷àº
де А і В – реагенти, а C і D – продукти âàãîâ³ òà îá’ºìí³ ñï³ââ³äíî-
øåííÿ ì³æ ðåàãåíòàìè ³
реакції (малі букви, відповідно, є стехіо=
ïðîäóêòàìè ðåàêö³é
метричними коефіцієнтами).
На попередніх уроках ти записував також і рівняння реакцій, у яких
були один реагент чи один продукт реакції. Отже, реакції поділяють за
типами частинок та за типом взаємодії: реакції розкладу, сполучення,
заміщення та обміну.
14
Ïðèêëàäè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é
Ñïîñòåð³ãàé çà äåìîíñòðàö³ÿìè, ÿê³ ïðîâîäèòü â÷èòåëü, àáî ñêàíóé
QR-êîäè. Çàïèøè ñïîñòåðåæåííÿ òà âèñíîâêè ï³ñëÿ îáãîâîðåííÿ
ïîáà÷åíîãî ó êëàñ³. Òàáëèöÿ 3
Äîñë³ä Ñïîñòåðåæåííÿ
Òåðì³÷íèé ðîçêëàä ìàëàõ³òó

(Cu2(OH)2CO3)
Сu2H2CO5
СО2 H2O
CuO
Âèñíîâêè
Ðîçêëàä àìîí³é äèõðîìàòó

(NH4)2CrO7
("õ³ì³÷íèé
âóëêàí÷èê")
Âèñíîâêè
Ðàçîì ç ó÷èòåëåì ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é ðîçêëàäó ìàëàõ³òó òà àìîí³é

äèõðîìàòó.
15
За зробленими у попередній демонстрації висновками прокоментуй

означення першого типу реакції – реакції розкладу.
Ðåàêö³ÿ ðîçêëàäó – ðåàêö³ÿ, â ðåçóëüòàò³ ÿêî¿ ç îäí³º¿ ðå÷îâèíè (ðåàãåíòó)
óòâîðþºòüñÿ ê³ëüêà ³íøèõ ðå÷îâèí (ïðîäóêò³â ðåàêö³¿).
íàãð³â
Наприклад: 2KNO3 2KNO2+ O2 ;
åë.ñòðóì
2Н2O 2Н2 + O2 .
Ðåàêö³ÿ ñïîëó÷åííÿ – ðåàêö³ÿ, â ðåçóëüòàò³ ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!

ÿêî¿ ç ê³ëüêîõ ðå÷îâèí (ðåàãåíò³â) óòâîðþ- Ïðî÷èòàé îçíà÷åííÿ
ºòüñÿ ëèøå îäíà ðå÷îâèíà (ïðîäóêò ðåàêö³¿). òèï³â ðåàêö³é òà ïðî-
Наприклад: 2H2 + O2 = 2H2O ; êîìåíòóé ¿õ.
Cu + S = CuS ;
CaO + CO2 = CaCO3 .
Ðåàêö³ÿ çàì³ùåííÿ – ðåàêö³ÿ ì³æ ïðîñòîþ òà ñêëàäíîþ ðå÷îâèíàìè, â
ðåçóëüòàò³ ÿêî¿ óòâîðþþòüñÿ íîâ³ ïðîñòà òà ñêëàäíà ðå÷îâèíè.
Наприклад: 2NaBr + Cl2 = 2NaCl + Br2 ;
Zn +2HCl = Zn Cl2 + H2 .
Ðåàêö³ÿ îáì³íó – öå ðåàêö³ÿ ì³æ äâîìà ñêëàäíèìè ðå÷îâèíàìè, ùî îáì³íþ-
þòüñÿ ñâî¿ìè ñêëàäîâèìè ÷àñòèíàìè.
Наприклад: BaO + 2HI = BaI2 + H2O ;
K2SO4 + Ba(OH)2 = 2KOH + BaSO4¯. “
ËÀÁÎÐÀÒÎÐÍÈÉ ÄÎÑË²Ä
Ïðîâåäåííÿ ðåàêö³é ñïîëó÷åííÿ, çàì³ùåííÿ òà îáì³íó

Ïðîâåäè äîñë³äè, ÿê³ çàïðîïîíóâàâ â÷èòåëü. Çàïèøè ñïîñòåðåæåííÿ òà
âèñíîâêè (òèï ðåàêö³¿) ï³ñëÿ îáãîâîðåííÿ ïîáà÷åíîãî ó êëàñ³.
Òàáëèöÿ 4
Äîñë³ä Ñïîñòåðåæåííÿ Âèñíîâêè
1. Ì³äíó äðîòèíêó î÷èùàþ

äî ïîÿâè ÷åðâîíîãî áëèñêó,
áåðó ùèïöÿìè ÷è ï³íöåòîì,
îáåðåæíî ïðîæàðþþ ó
ïîëóì’¿ ïàëüíèêà.
16
2. Ó ïðîá³ðêó ç ðîç÷èíîì
êóïðóì(²²) õëîðèäó
_______________ êîëüîðó
ïîì³ùàþ çàë³çíèé öâÿõ àáî
êàíöåëÿðñüêó ñêð³ïêó.
3. Ó ïðîá³ðêó ç ïîðîøêîì
êóïðóì(II) îêñèäó
_______________ êîëüîðó
+ =
îáåðåæíî äîëèâàþ ðîç÷èí
ñóëüôàòíî¿ êèñëîòè. Ñóì³ø
îáåðåæíî íàãð³âàþ.
Ðîçøèôðóé ñõåìè òèï³â ðåàêö³é òà äîáåðè ïðèêëàäè ðåàêö³é (âèêîðèñòàé
íàâåäåí³ ó ïàðàãðàô³), ÿê³ ¿ì â³äïîâ³äàþòü.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ïåðåòâîðè ñõåìè íà õ³ì³÷í³ ð³âíÿííÿ, çàçíà÷ òèï êîæíî¿ ç íèõ.

__SO2 + __O2 ® __SO3
åë.ñòðóì
__H2O ® __H2‘ + __O2
NO2 + __O2 + __H2O’® __HNO3
__Mg + __HCl ® __MgCl2 + __H2
__CaO + __HBr ® __CaBr2 + __H2O
íàãð³â
__Fe (ОH)3 ® __Fe2O3 + __H2O
17
__NO + __O2 ® __NO2

__Fe + __O2 ® __Fe3O4
__ Cu +__AgNO3 ® __Cu(NO3)2 + __Ag
__СаСl2 + __Na3PO4 ® __Ca3(PO4)2 +__NaCl
2. Ì.Â. Ëîìîíîñîâ âèêîíóþ÷è äîñë³äè ç³ ðòóòòþ âñòàíîâèâ, ùî ïðè ñëàáêîìó
íàãð³âàíí³ ðòóò³ íà ïîâ³òð³ óòâîðþºòüñÿ ðå÷îâèíà æîâòîãî êîëüîðó – «ðòóòíà
îêàëèíà» (HgO), ÿê òîä³ ¿¿ íàçèâàëè. Ïðè ñèëüíîìó íàãð³âàíí³ «ðòóòíà
îêàëèíà» ðîçêëàäàëàñü íà äâ³ ïðîñò³ ðå÷îâèíè. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é, ïðî
ÿê³ éäåòüñÿ ó ðîçïîâ³ä³, òà âèçíà÷ ¿õ òèïè.
3. Í³òðîãåí ç Ã³äðîãåíîì óòâîðþº ñïîëóêó, ó ÿê³é ìàñîâå ñï³ââ³äíîøåííÿ

åëåìåíò³â 14 : 3. Âèâåäè ôîðìóëó ñïîëóêè. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿ âçàºìîä³¿
ïðîñòèõ ðå÷îâèí. Çàçíà÷ òèï ö³º¿ ðåàêö³¿.
Ïîáóäóéòå àíàëîã³¿ ³ç æèòòÿ ³ ïîáóòó äî ð³çíèõ òèï³â õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é.

Ñòâîð³òü ôîòîàëüáîì ÷è â³äåîðîëèê ïðî òèïè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é.
18
Êëàñèô³êàö³ÿ õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é: åêçîòåðì³÷í³ òà åíäîòåðì³÷í³ ðåàêö³¿
§ 15. ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß Õ²Ì²×ÍÈÕ ÐÅÀÊÖ²É:

ÅÊÇÎÒÅÐÌ²×Í² ÒÀ ÅÍÄÎÒÅÐÌ²×Í² ÐÅÀÊÖ²¯
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ïîãëèáèø
çíàííÿ ïðî êëàñèô³êàö³þ õ³ì³÷íèõ
ðåàêö³é, ä³çíàºøñÿ ïðî åêçîòåðì³÷í³
òà åíäîòåðì³÷í³ ðåàêö³¿.
Хімічні реакції підпорядковуються загальним законам природи. Для
пізнання будь=яких явищ природи арабський мудрець ІХ століття Іцхак
аль=Кінді пропонував відповісти на такі питання:
· Чи існує це? · Що це? · Яке це? · Чому це?
Äàé â³äïîâ³ä³ íà ïèòàííÿ àðàáñüêîãî ìóäðåöÿ ñòîñîâíî õ³ì³÷íî¿ ðåàêö³¿.
Під час проходження хімічної реакції молекули речовин, рухаючись

хаотично, стикаються, зв’язки між атомами в молекулах руйнуються. З
атомів вихідних речовин утворюються нові речовини.
Çàïîâíè ñõåìó â³äîìèìè òîá³ òèïàìè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é.

Ñõåìà 2
ÒÈÏÈ Õ²Ì²×ÍÈÕ ÐÅÀÊÖ²É
Çà ÿêèìè îçíàêàìè çä³éñíåíà êëàñèô³êàö³ÿ òèï³â õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é?
Д.І. Менделєєв говорив, що найбільш вагомим зовнішнім ефектом

перебігу усіх хімічних реакцій є зміна енергії. Реакції відбуваються за
19
рахунок розриву та утворення зв’язків. Енергія у вигляді тепла чи світла

виділяється або поглинається під час реакції, а кількість енергії називається
енергетичним ефектом.
Äìèòðî ²âàíîâè÷ Ìåíäåëººâ (1834-1907) çðîáèâ çíà÷íèé

âíåñîê ó ðîçâèòîê õ³ì³¿ òà ³íøèõ ãàëóçåé ïðèðîäîçíàâñòâà. Ç 1865
ïðàöþâàâ ïðîôåñîðîì Ïåòåðáóðçüêîãî óí³âåðñèòåòó. Ó 1869 ð.
â³äêðèâ ïåð³îäè÷íèé çàêîí õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â. Îðãàí³çóâàâ òà
î÷îëèâ Ãîëîâíó ïàëàòó ì³ð òà âàã (ç 1893). Ç Óêðà¿íîþ éîãî ïî-
â’ÿçóâàëà ðîáîòà âèêëàäà÷åì ã³ìíàç³¿ â Îäåñ³ òà Íàö³îíàëüíîìó
óí³âåðñèòåòó Óêðà¿íè «Êè¿âñüêîìó ïîë³òåõí³÷íîìó ³íñòèòóò³».
Під час хімічних реакцій енергія може взаємоперетворюватись у різні

види.
Òåïëîâà åíåðã³ÿ: Ñõåìà 3
•ãîð³ííÿ, íàãð³âàííÿ,
•äëÿ ðîçêëàäó
Ñâ³òëîâà åíåðã³ÿ:
Ìåõàí³÷íà åíåðã³ÿ: Õ²Ì²×ÍÀ
•ñâ³ò³ííÿ ôîñôîðó,
•âèáóõ ïðè óäàð³ ÅÍÅÐÃ²ß •ôîòîñèíòåç
Åëåêòðè÷íà åíåðã³ÿ:
•åëåêòðîë³ç âîäè
За енергетичним ефектом реакції поділяють на екзотермічні та

ендотермічні.
Åêçî – ç ãðåöüêî¿, ùî îçíà÷àº
Прикладами екзотермічних íàçîâí³.
реакцій є горіння різних речовин, Åíäî – ç ãðåöüêî¿, ùî îçíà÷àº
взаємодія натрію з водою. âñåðåäèíó.
Åêçîòåðì³÷í³ ðåàêö³¿ â³äáóâàþòüñÿ ç âèä³ëåííÿì åíåðã³¿, ïåðåâàæíî ó âèãëÿä³

òåïëîòè (äåÿê³ ç âèä³ëåííÿì ñâ³òëà).
Ñïîñòåð³ãàé çà äåìîíñòðàö³ÿìè, ÿê³ ïðîâîäèòü â÷èòåëü.

Çàïèøè ñïîñòåðåæåííÿ òà âèñíîâêè ï³ñëÿ îáãîâîðåííÿ äåìîíñòðàö³é.
20
Òàáëèöÿ 5
Äîñë³ä Ñïîñòåðåæåííÿ
Âçàºìîä³ÿ íàòð³þ ç âîäîþ
Âèñíîâêè
CuO
Н2О
H2
Cu
Â³äíîâëåííÿ ì³ä³ ³ç
êóïðóì(²²) îêñèäó
âîäíåì
Âèñíîâêè
Åíäîòåðì³÷í³ ðåàêö³¿ â³äáóâàþòüñÿ ³ç ïîãëèíàííÿì åíåðã³¿ òàêîæ ó âèãëÿä³

òåïëîòè (ð³äøå – ñâ³òëà).
Прикладом ендотермічних реакцій є реакції розкладу.
ßêà ç ðåàêö³é ðîçêëàäó, ïðîäåìîíñòðîâàíèõ íà ìèíóëîìó çàíÿòò³, º

åíäîòåðì³÷íîþ, à ÿêà – åêçîòåðì³÷íîþ? Îá´ðóíòóé ñâ³é âèá³ð.
21
Çàïîâíè òàáëèöþ êëàñèô³êàö³¿ õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é çà äâîìà îçíàêàìè, íàâåäè
ïðèêëàäè òà ïðèäóìàé çàãàëüí³ ñõåìè.
ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß Õ²Ì²×ÍÈÕ ÐÅÀÊÖ²É
Îçíàêà
Òèï Çàãàëüí³
êëàñè- Ïðèêëàäè
ðåàêö³¿ ñõåìè
ô³êàö³¿
Ñï³ââ³äíîøåííÿ ê³ëüêîñò³ ðåàãåíò³â
³ ïðîäóêò³â ðåàêö³¿, òèï âçàºìîä³¿
åíåðãåòè÷íèì
åôåêòîì
Çà
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ç äîïîìîãîþ áàòüê³â òà âèêîðèñòîâóþ÷è âëàñíèé äîñâ³ä àáî

³íòåðíåò-ðåñóðñ, íàâåäè ïðèêëàäè âçàºìîïåðåòâîðåííÿ ð³çíèõ òèï³â
åíåðã³¿ (ìåõàí³÷íî¿ ó òåïëîâó, åëåêòðè÷íî¿ ó ìåõàí³÷íó òîùî).
22
2. Ëàáîðàíò ãîòóâàâ ðîç÷èí íàøàòèðÿ (NH4Cl), âèïàäêîâî ïîñòàâèâ ñêëÿíêó íà

âîëîãó ñåðâåòêó, ÿêà ïðèìåðçëà äî íå¿. Ðåàêö³ÿ ÿêîãî òèïó â³äáóëàñü? Ñïðîãíî-
çóéòå ìîæëèâèé ä³àïàçîí çì³íè òåìïåðàòóðè, ÿêà ñòàëà â ðåçóëüòàò³ ðåàêö³¿.
3. ×åðâîíèé ôîñôîð çà ê³ìíàòíî¿ òåìïåðàòóðè íå çàãîðÿºòüñÿ, à ÿêùî éîãî

ï³ä³ãð³òè, â³í ãîðèòü ÿñêðàâèì ïîëóì’ÿì. ßêà öå ðåàêö³ÿ çà åíåðãåòè÷íèì
åôåêòîì? Ó ÿê³ âèäè åíåðã³¿ ïåðåòâîðþºòüñÿ õ³ì³÷íà åíåðã³ÿ ó ö³é ðåàêö³¿?
1. Ùî ââàæàºòüñÿ âàãîìèì åôåêòîì ïåðåá³ãó õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é?

2. ×èì â³äð³çíÿºòüñÿ åêçîòåðì³÷íà ðåàêö³ÿ â³ä åíäîòåðì³÷íî¿?
3. Ïîÿñíè, ÿê òè ðîçóì³ºø òåðì³í „åíåðãåòè÷íèé åôåêò”.
4. Íà ÿê³ âèäè åíåðã³¿ ìîæå ïåðåòâîðþâàòèñü õ³ì³÷íà åíåðã³ÿ? Íàâåäè
êîíêðåòí³ ïðèëàäè.
Íàìàëþé ïðèëàä, ÿêèé äîïîìîæå âèçíà÷èòè òåïëîâèé åôåêò áóäü-ÿêî¿

ðåàêö³¿. Âèêîíàé ðîáîòó íà îêðåìîìó àðêóø³ òà âêëåé.
Ì³ñöå äëÿ âêëåþâàííÿ
23
Ñåì³íàð
Ñåì³íàð: „Íàïèñàííÿ òà ïåðåòâîðåííÿ ñõåì õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é íà â³äïîâ³äí³

ð³âíÿííÿ. Ðîçâ’ÿçóâàííÿ çàäà÷ çà çàêîíîì çáåðåæåííÿ ìàñè”
1. При спалюванні 12 г магнію в кисні масою 16 г утворилась біла речо=
вина – магній оксид. Склади рівняння реакції. Обчисли масу магній оксиду.
2. Обчисли масу кисню, що утворився при розкладанні гідроген пероксиду

масою 6,8 г, якщо при цьому утворюється ще й вода масою 3,6 г. Склади рів=
няння реакції.
3. Обчисли масу вуглекислого газу CO2, що виділився під час розкладан=

ня малахіту – Cu2(OH)2CO3, масою 2,22 г, якщо при цьому утворилось також
1,60 г купрум(II) оксиду та 0,18 г води. Склади рівняння реакції.
24
Ñåì³íàð
4. У реторту помістили свинець, закрили спеціальним затискачем,

реторту зважили. Потім реторту прожарювали доки не утворився порошок
червоного кольору – плюмбум(II) оксид PbO. Чи змінилась маса реторти
після прожарювання і чому? Чи залишаться шальки терезів у рівновазі після
її відкриття і чому?
5. Виходячи із наслідків закону збереження маси речовини, встанови

речовини А і В:
а ) 2Mg + A’® 2MgO; в ) MgO + B’® Mg(OH)2; Â³äïîâ³äü: А – ____;
б ) S + A ® SO2; г ) SO2+ B’® H2SO3. В – ____.
6. Склади підкреслені формули речовин за валентністю елементів і пере=
твори схеми на відповідні рівняння реакцій:
I
__Al + __HBr ®’__AlBr + __H2; __C2H2 + __O2 ® __CO2 + __H O;
V II
__P O + __ H2O ®__HPO3; __H S + __Cl2→ __HCl + __S;
IV IV
__Al(OH)3 ® __Al O + __H2O; __S O +__O2 ® __ S O ;
III III
__Fe +__O2 ® __Fe O ; N H +__O2 ® __N2+ __H2O.
7. Запиши продукти реакцій та перетвори схеми на відповідні рівняння

реакцій:
__Li + __O2 ® _______; __Zn + __O2 ® _______;
__Al + __O2 ® _______; __H2 + __O2 ® _______;
__Na + __Cl2 ® _______; __K + __S ® _______;
__Al + __S ® _______; __Al + __Cl2 ® _______.
8. Перетвори схеми на відповідні рівняння реакцій, зазнач типи реакцій:
__K +__O2 ® __K2O2; __HNO3 ® __H2O +__NO2 +__O2;
25
Ñåì³íàð
Fe2O3+__H2 ® __Fe +__H2O; __Cr2O3 +__HCl ® __CrCl3 +__H2O;
Na + __H2O ® __NaOH + __H2; __H2O2 ® __H2O +__O2;
__Fe(OH)3 +__HNO3 ® __Fe(NO3)3 + H2O
BaO +__H3PO4 ® __Ba3 (PO4)2+__H2O
9. Вибери цифри на перетині відповідного твердження та типу реакції.

Якщо ти правильно охарактеризуєш типи реакцій, то сума цифр, які ти
обереш, буде дорівнювати відносній молекулярній масі сірководню.
Мr(H2S) = _______________
Õàðàêòåðèñòèêà ðåàêö³é Ñïîëó÷åííÿ Ðîçêëàäó Çàì³ùåííÿ Îáì³íó
Óòâîðþºòüñÿ îäíà ê³íöåâà
1 2 3 4
ðå÷îâèíà
Óòâîðþºòüñÿ îäíà ïðîñòà
5 6 7 8
òà îäíà ñêëàäíà ðå÷îâèíè
Äî ðåàêö³¿ òà ï³ñëÿ ðåàêö³¿
9 10 11 12
º ïî äâ³ ñêëàäí³ ðå÷îâèíè
Â ðåàêö³þ âñòóïàº ò³ëüêè
13 14 15 16
îäíà ðå÷îâèíà
Сума: ____________________
10. Зазнач типи хімічних реакцій. З літер правильних відповідей ти
одержиш назву хімічного елементу – _________________________.
Ð³âíÿííÿ ðåàêö³é Ñïîëó÷åííÿ Çàì³ùåííÿ Ðîçêëàäó
Ba +2HCl= BaCl2 +H2 Ц С Ч
2H2 + O2 = 2H2O Т Ю И
2HgO = 2Hg + O2 Е К А
C + O2 = CO2 Н Й О
Cu(OH)2 = CuO + H2O Ш Х У
PbO + H2 = Pb + H2O Л М В
26
Ñåì³íàð
11. У наведених нижче схемах:

1) об’єднай реакції за типами та перетвори схеми на рівняння;
2) підкресли у рівняннях розкладу різними кольорами прості (£) та
складні (£) речовини.
а) __Al + __I2 ® __AlI3;
б) __ZnCO3 ® __ZnO +__CO2;
в) __CaO +__ H2O ® __Ca(OH)2;
г) __Pb(NO3)2 +__Zn ® __Zn(NO3)2 + __Pb;
д) __Ag2O ® __Ag +__O2;
е) __HgCl2 +__Cu ® __CuCl2+__Hg.
Розклад:
Сполучення:
Заміщення:
27
Ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè. Ìîëü – îäèíèöÿ ê³ëüêîñò³ ðå÷îâèíè
Òåìà 2
Ê²ËÜÊ²ÑÍ² Â²ÄÍÎØÅÍÍß Â Õ²Ì²¯
§ 16. Ê²ËÜÊ²ÑÒÜ ÐÅ×ÎÂÈÍÈ.

ÌÎËÜ – ÎÄÈÍÈÖß Ê²ËÜÊÎÑÒ² ÐÅ×ÎÂÈÍÈ
Íàóêà ïî÷èíàºòüñÿ, êîëè Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíà-

ïî÷èíàþòü âèì³ðþâàòè. ºøñÿ íîâó ô³çè÷íó âåëè÷èíó –
Ä.². Ìåíäåëººâ ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè òà îäèíèöþ
¿¿ âèì³ðþâàííÿ.
Кількісні характеристики речовин дуже важливі для природничих наук.

Є традиційні одиниці вимірювання, які тобі вже знайомі.
Âñòàíîâè â³äïîâ³äí³ñòü. Ç’ºäíàé ë³í³ÿìè íàçâè ô³çè÷íèõ âåëè÷èí òà

îäèíèö³ ¿õ âèì³ðþâàííÿ.
Ë²ÒÐ ÃÐÀÌ
ÌÀÑÀ
ÌÅÒÐ ÊÓÁ²×ÍÈÉ Ì²Ë²Ë²ÒÐ
ÎÁ’ªÌ
Ê²ËÎÃÐÀÌ ÒÎÍÍÀ
У побуті ми часто не розрізняємо поняття кількість і маса речовини.

Проте це зовсім різні величини. Якщо мама говорить, що вона купила 1 кг
цукерок, то мова йде про масу, а якщо – три шоколадки, то йдеться про
кількість. Цукерки також можна порахувати, навіть у кілограмі. Але
макаронні вироби чи сірники рахувати складно і недоцільно. Їх продають
пакетами чи коробками, тобто порціями. Оскільки розміри сірників при=
близно рівні, то у всіх коробочках їх буде однакова ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
кількість. Раніше штучні продукти (яйця, горіхи) Äþæèíà – öå 12 øòóê
обчислювали дюжинами, зараз – десятками. Це áóäü-÷îãî, à „÷îðòîâà
зручніше ніж поштучно. äþæèíà” – 13.
Кількість речовини. Моль
Число частинок: атомів, молекул, йонів позначається буквою N.
Ти знаєш, що молекули та атоми речовин дуже маленькі. Порахувати
їх абсолютне число у певній порції речовини можна, але це будуть величезні
значення. Тому у хімії та фізиці для характеристики речовини використо=
вують особливу величину – "кількість речовини".
28
Ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè – öå ô³çè÷íà âåëè÷èíà, ùî ïîêàçóº ÷èñëî ñòðóêòóðíèõ

÷àñòèíîê (àòîì³â, ìîëåêóë, éîí³â) ó ïåâí³é ïîðö³¿ ðå÷îâèíè.
Кількість речовини позначається грецькою буквою n (ню) або n (ен).
Одиниця вимірювання цієї фізичної величини – моль. Це слово не має
скорочення, тому його записують та читають завжди однаково – моль.
Ìîëü – öå ïîðö³ÿ, ùî ì³ñòèòü ñò³ëüêè æ ñòðóêòóðíèõ ÷àñòèíîê äàíî¿ ðå÷îâèíè,
ñê³ëüêè àòîì³â Êàðáîíó ì³ñòèòüñÿ â 12 ã âóãëåöþ.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ñëîâà "ìîëåêóëà" òà "ìîëü" – ñï³ëüíîêîðåíåâ³, ïîõîäÿòü â³ä ëàòèíñüêîãî
moles, ùî îçíà÷àº "ìàëåíüêà ìàñà". Ñàìå òîìó ó XVII ñò. âîíî ïåðåòâîðè-
ëîñü ó ñëîâî молекула. Ïîíÿòòÿ моль ç’ÿâèëîñü çíà÷íî ï³çí³øå çàâäÿêè
í³ìåöüêîìó õ³ì³êó Â. Îñòâàëüäó, ÿêèé òëóìà÷èâ éîãî ÿê "âåëèêó ìàñó", íà
ïðîòèâàãó ñëîâó ìîëåêóëà.
23
У зразку вуглецю масою 0,012 кг, або 1 моль міститься 6,02 · 10 атомів
Карбону. Доведемо це математично.
Оскільки маса атома Карбону становить 1,9993 · 10–26 кг, тоді
m (вуглецю) 0,012 кг
N(С) = __________ = ____________ –26 = 6,02•1023 атомів.
m (Карбону) 1,9993•10 кг
Число Авогадро та стала Авогадро
23
Число 6,02•10 названо на честь італійського вченого Амадео Авогадро.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
ßêùî íà ïîâåðõí³ Çåìë³ ðàçîì ³ç ïîâåðõíåþ ìîð³â ³ îêåàí³â
ð³âíîì³ðíî ðîçñèïàòè 6,02 · 1023 ï³ùèíîê ä³àìåòðîì 1 ìì,
òî øàð ï³ñêó ñòàíîâèòèìå á³ëüøå 1 ì.
Àìàäåî Àâîãàäðî (1776-1856) – ³òàë³éñüêèé ô³çèê ³ õ³ì³ê,

óçàãàëüíèâ â³äîìîñò³ ïðî ñêëàä ðå÷îâèí, çàêëàâ îñíîâè ìîëåêóëÿð-
íî¿ òåîð³¿, â³äêðèâ ãàçîâèé çàêîí ïðî îäíàêîâó ê³ëüê³ñòü ìîëåêóë
â îäíàêîâèõ îá’ºìàõ ãàç³â çà îäíàêîâèõ óìîâ, çíàéøîâ ìåòîä
âèçíà÷åííÿ ìîëåêóëÿðíèõ ìàñ ³ ïðàâèëüíî îá÷èñëèâ àòîìí³ ìàñè
äåÿêèõ õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â, âèâ÷àâ êðèñòàë³÷íó áóäîâó òâåðäèõ ò³ë.
Використовуючи число Авогадро, легко порахувати число структурних
частинок в 1 моль будь=якої речовини.
Наприклад, 1 моль води – це 6,02 · 1023 молекул води.
Оскільки молекула води містить 2 атоми Гідрогену та атом Оксигену, то
1 моль води – 1,204 · 1024 атомів Гідрогену та 6,02 · 1023 атомів Оксигену.
23
1 моль силіцію містить 6 · 10 атомів Силіцію.
29
×è ìîæíà âèðàçèòè ó ìîëÿõ ñêëàä òâîº¿ ðîäèíè? ×îìó?
Фізико=хімічну константу, що відповідає цьому числу, називають стала

Авогадро та позначають NA:
6,02 · 1023
NA = = 6,02 · 1023 моль–1;
1 моль
NA = 6,02 · 1023 моль–1 = 602 000 000 000 000 000 000 000 моль–1.
Сталу Авогадро використовують для обчислення кількості речовини ν,
або n, і також для обчислення числа частинок (N) у певній кількості речовини.
ν = NN Þ N = ν · NA
A
Алгоритм розв’язку задач з використанням числа Авогадро

та кількості речовини
Далі в тексті кількість речовини будемо позначати символом ν.
Ïðèêëàä 1. Обчисли число молекул, що міститься у воді кількістю речо=
вини 3 моль.
Äàíî: 1. Записуємо формулу, що пов’язує кількість
ν(H2O) = 3 моль речовини і число молекул.
N(H2O) – ? ν= NN
__
А
23 –1
NA = 6,02•10 моль 2. Аналізуємо умову задачі та виводимо робочу
формулу для обчислення числа молекул води.
N(H2O) = ν•NА
3. Підставляємо відомі з умови задачі дані у відповідну формулу.
N(H2O) = 3 моль · 6,02 1023моль–1= 18,06 · 1023, або 1,8 · 1024(молекул)
Â³äïîâ³äü: у 3 моль води міститься 1,8 · 10 молекул.
24
Ïðèêëàä 2. Обчисли кількість речовини кисню у порції, що містить

2,408· 1024молекул.
30
Äàíî: 1. Записуємо формулу для обчислення

N(O2) = 2,408· 1024 молекул кількості речовини.
ν(O ) – ?
2
ν= N
N
__
А
23 –1
NA = 6,02•10 моль 2. У наведену формулу підставляємо відомі
дані з умови задачі.
2,408 · 1024 23
ν= 23
6,02•10 моль
–1 =
24,08· 10
6,02•1023 моль–1
= 4 моль.
Â³äïîâ³äü: 2,408 · 10 молекул кисню – це 4 моль кисню.

24
Ïðèêëàä 3. Обчисли число атомів Оксигену та Карбону у 2 моль вугле=

кислого газу.
Äàíî: 1. Записуємо формулу, що пов’язує кількість
ν(СО2) = 2 моль речовини і число молекул.
N(O) – ? N(С) – ? ν= N N
__
А
23 –1
NA = 6,02•10 моль 2. Аналізуємо умову задачі та виводимо робочу
формулу для обчислення числа молекул вугле=
N(СO2) = ν · NА
кислого газу.
3. У робочу формулу підставляємо відомі дані з умови задачі:

N(СО2) = 2 моль · 6,02 · 1023моль–1= 12,04 · 1023, або 1,2 · 1024(молекул)
У кожній молекулі СО2міститься по 1 атому Карбону та 2 атоми Оксигену.
Тому, N(С) = N(СО2)= 1,2 · 1024атомів;
24 24
N(О) = 2 · N(СО2) = 2 · 1,2 · 10 =2,4 · 10 атомів.
Â³äïîâ³äü: у 2 моль вуглекислого газу СО2 міститься 1,2 · 1024 атомів Карбону
24
та 2,4 · 10 атомів Оксигену.
Для проведення різних хімічних реакцій необхідно правильно ви=
раховувати кількість речовини. Наприклад, при промисловому добуванні
гідроген хлориду НCl, водні розчини якого називають хлоридною кислотою,
необхідно скористатись рівнянням реакції:
H2 + Сl2 = 2НCl
водень + хлор = гідрогенхлорид
Отже, за коефіцієнтами у рівнянні реакції визначаємо, що прореагували
1 молекула водню та 1 молекула хлору, при цьому утворилось 2 молекули
гідроген хлориду. Але оперувати у промислових масштабах числом молекул
31
недоцільно, тому прийнято, що коефіцієнти у рівнянні реакції відповідають

кількості речовин у молях.
H2 + Сl2 = 2НCl
1 моль водню + 1 моль хлору = 2 моль гідрогенхлориду
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
· Ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè àòîì³â ν (n) ³ ÷èñëî àòîì³â (N) íå ìîæíà îòîòîæíþâàòè.
· Êîåô³ö³ºíòè ó ð³âíÿíí³ ðåàêö³¿ â³äïîâ³äàþòü ñï³ââ³äíîøåííÿì ê³ëüêîñòåé
ðå÷îâèí ðåàãåíò³â òà ïðîäóêò³â ðåàêö³¿.
Òàáëèöÿ 6
Ïîð³âíÿííÿ ô³çè÷íèõ âåëè÷èí òà ¿õ çíà÷åíü íà ïðèêëàäàõ ñïîëóê
2 àòîìè Éîäó 5 àòîì³â Îêñèãåíó

Ê³ëüê³ñòü ó ìîëåêóë³ І2O5 ó ìîëåêóë³ І2O5
Ê³ëüê³ñòü ×èñëî
ðå÷îâèíè Ê³ëüê³ñòü Ê³ëüê³ñòü
ðå÷îâèíè, ìîëåêóë,
ìîëåêóë, ðå÷îâèíè ×èñëî ðå÷îâèíè ×èñëî
ν ν N àòîì³â І, àòîì³â О,
àòîì³â І, àòîì³â О,
N N
ν ν
1 ìîëü 1 ìîëü 2 ìîëü 5 ìîëü
6,02 · 1023 23
12,04 · 10 30,1 · 10
23
І2O5 ìîëåêóë атомів І àòîì³â О

3 ìîëü 3 ìîëü 23 6 ìîëü 23 10 ìîëü 23
18,06 · 10 36,12 · 10 90,3 · 10
І2O ìîëåêóë àòîì³â І àòîì³â О
Ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè âîäè ó êðàïë³ ñòàíîâèòü 0,0028 ìîëü. Ïðîàíàë³çóéòå ¿¿
ê³ëüê³ñíî.
×èñëî ìîëåêóë – ___________________.
×èñëî àòîì³â Н – ________________, àòîì³â О – ___________________.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè ÷èñëî àòîì³â Ãåë³þ ó ïîðö³ÿõ ãåë³þ ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè:

à) 2 ìîëü;
32
á) 0,5 ìîëü.
23
2. Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè ì³ä³, ùî ì³ñòèòü 12,04 · 10 àòîì³â Êóïðóìó.
3. Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè êèñíþ, ùî ì³ñòèòü 3,01 · 1023 ìîëåêóë êèñíþ.
4. Îá÷èñëè ÷èñëî àòîì³â Í³òðîãåíó ³ Îêñèãåíó ó í³òðîãåí(²V) îêñèä³ NO2

ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè:
à) 1 ìîëü;
33
á) 0,5 ìîëü.
5. Îá÷èñëè, ó ÿê³é ê³ëüêîñò³ ðå÷îâèíè âîäè H2О ì³ñòèòüñÿ ñò³ëüêè àòîì³â, ñê³ëüêè º:
à) ó 1 ìîëü âóãëåêèñëîãî ãàçó CO2; (1 ìîëü H2О)
á) ó 0,8 ìîëü åòèëåíó С2Н4. (0,5 ìîëü H2О)
6. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿ âçàºìîä³¿ àëþì³í³þ ç ñ³ðêîþ, ÿêùî óòâîðþºòüñÿ

àëþì³í³é ñóëüô³ä AlхSу (âèâåäè ôîðìóëó, âðàõîâóþ÷è âàëåíòíîñò³ åëå-
ìåíò³â). Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèí àëþì³í³þ ³ ñ³ðêè, ÿê³ íåîáõ³äíî âçÿòè, ùîá
àëþì³í³é òà ñ³ðêà ïîâí³ñòþ ïðîðåàãóâàëè.
34
Ìîëÿðíà ìàñà
7. Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè îçîíó O3, ùî ì³ñòèòü 18,06 · 1023àòîì³â Îêñèãåíó.
§ 17. ÌÎËßÐÍÀ ÌÀÑÀ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ ïðî

íîâó ô³çè÷íó âåëè÷èíó – ìîëÿðíó
ìàñó, íàâ÷èøñÿ âèçíà÷àòè ìàñó çà
â³äîìîþ ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè.
Маса і кількість речовини — це величини, що залежать одна від одної.

Взаємозв’язок між ними виражає молярна маса речовини.
Ìîëÿðíà ìàñà ðå÷îâèíè – öå ô³çè÷íà âåëè÷èíà, ùî äîð³âíþº â³äíîøåííþ
ìàñè ðå÷îâèíè (m) äî â³äïîâ³äíî¿ ê³ëüêîñò³ ðå÷îâèíè (ν) òà ïîçíà÷àºòüñÿ
áóêâîþ М.
Математичний вираз молярної маси має вигляд:
m
М=— ν ,
де m – маса речовини, а ν – кількість речовини.
Відомо, що маса вимірюється у ________ та _________ (запиши найбільш
вживані одиниці маси), а кількість речовини – у _________. Тоді молярна маса
виражається у _________.
Фізичний зміст цієї величини: молярна маса відповідає масі 1 моль
речовини.
Чисельно молярна маса дорівнює відносній молекулярній масі речовини.
М = [Мr]
Якщо проста речовина одноатомна, то її молярна маса відповідає
35
відносній атомній масі. Молярну масу можна порахувати, використовуючи

значення відносних атомних мас елементів, що наведені у Періодичній
системі.
1. Îá÷èñëè â³äíîñí³ ìîëåêóëÿðí³ ìàñè:

à) Мr (C2H4 ) =
á) Мr (KNO2 ) =
â) Мr (Cu2O) =
2. Çàïèøè çíà÷åííÿ ìîëÿðíèõ ìàñ íàâåäåíèõ ðå÷îâèí.
3. Ïîÿñíè ð³çíèöþ ì³æ â³äíîñíîþ ìîëåêóëÿðíîþ òà ìîëÿðíîþ ìàñàìè

ðå÷îâèí.
Молярна маса є важливою характеристикою речовини. Із формули –

математичного виразу молярної маси виведи допоміжні формули для
знаходження ν та m.
ν= m=
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Àëìàç "Øàõ" – 88,7 êàðàò, ³íä³éñüêîãî ïîõîäæåííÿ,
ïîäàðîâàíèé øàõîì Ïåðñ³¿ Ìèêîë³ I, ÿê ðîçïëàòà çà
ñìåðòü ðîñ³éñüêîãî ïèñüìåííèêà ³ äèïëîìàòà Îëåêñàíäðà
Ãðèáîºäîâà.
Àëìàç ìàñîþ 12 ã àáî 60 êàðàò â³äïîâ³äàâ áè 1 ìîëü
ðå÷îâèíè. Óìîâíà îäèíèöÿ âèì³ðþâàííÿ äîðîãîö³ííîãî
êàì³ííÿ 1 êàðàò â³äïîâ³äàº ìàñ³ 0,2 ã.
36
Ðîçðàõóíêîâ³ çàäà÷³: „Âèçíà÷åííÿ ìàñè çà â³äîìîþ ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè”

При розв’язуванні задач дотримуйтесь встановленого алгоритму.
Ïðèêëàä 1. Обчисли, якій кількості речовини відповідає залізо масою 28 г.
Äàíî: 1. Записуємо формулу для обчислення кількості
т (Fe) = 28 г речовини.
ν = __
т
М
ν (Fe) – ? 2. У наведену формулу підставляємо відомі дані
Ar (Fe) = 56 з умови задачі.
28 г
M (Fe) = 56 г/моль
ν(Fe) = _________
56 г/моль
= 0,5 моль
Â³äïîâ³äü: 28 г заліза відповідає 0,5 моль.
Ïðèêëàä 2. Обчисли масу амоніаку NH3кількістю речовини 3 моль.
Äàíî: 1. Записуємо формулу для обчислення кількості
ν (NH3) = 3 моль речовини.
ν = __
т
М
m (NH3) – ? 2. Аналізуємо умову задачі та виводимо робочу
M (NH3) = 17 г/моль формулу для обчислення маси амоніаку.
m(NH3) = ν•M
3. У робочу формулу підставляємо відомі дані з умови задачі.
m(NH3) = 3 моль • 17 г/моль = 54 г
Â³äïîâ³äü: маса 3 моль аміаку 54 г.
Ïðèêëàä 3. Обчисли число молекул силану SiH4 у зразку масою 6,4 г.
Äàíî: 1. Записуємо формулу для обчислення числа
т (SiH4) = 6,4 г молекул. N = ν•NA
N (SiH4) – ? Оскільки за умовою задачі відома маса силану,
M (SiH4) = 32 г/моль то кількість речовини обчислюємо за формулою
т .
23
NA = 6,02•10 моль
–1
ν = __
М
2. У наведену формулу підставляємо відомі дані з умови задачі та
обчислюємо кількість речовини силану.
6,4 г
ν(SiH4) = _________
32 г/моль
= 0,2 моль
3. Обчислюємо число молекул силану у знайденій кількості речовини.
23 =1 23
N(SiH4) = 0,2 моль · 6,02 · 10 моль = 1,2 · 10 молекул
Â³äïîâ³äü: у 6,4 г силану міститься 1,2 · 1023молекул.
37
Ïîïðàöþéòå ó ïàðàõ ÷è ãðóïàõ, ÿê îá’ºäíàº âàñ ó÷èòåëü. Îá´ðóíòóéòå âèðàç:
"Îäíàêîâ³ ê³ëüêîñò³ Ð²ÇÍÈÕ ðå÷îâèí ì³ñòÿòü îäíàêîâå ÷èñëî ìîëåêóë, àëå
ìàþòü ð³çíó ìàñó". Ïðèäóìàéòå çàäà÷ó íà ï³äòðèìêó âàøîãî îá´ðóíòóâàííÿ.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè: à) ì³ä³ ìàñîþ 12,8 ã;
á) íàòð³é îêñèäó ìàñîþ 6,2 ã.
2. Îá÷èñëè ìàñó: à) ñ³ðêè, ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè 5,5 ìîëü;
38
á) àìîí³àêó NH3 ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè 1,5 ìîëü.
3. Îá÷èñëè ÷èñëî ìîëåêóë H2S, ùî ì³ñòèòüñÿ ó ñ³ðêîâîäí³ H2S ê³ëüê³ñòþ

ðå÷îâèíè 2,5 ìîëü.
4. Îá÷èñëè ìàñó „áóðîãî” ãàçó NO2, ÿêùî ÷èñëî ìîëåêóë NO2 ñòàíîâèòü
3,01 · 1023 ìîëåêóë.
5. Ìàñà ñóëüôóð(VI) îêñèäó ñòàíîâèòü 3,2 ã. Îá÷èñë³òü ÷èñëî ìîëåêóë òà

àòîì³â ó ö³é ïîðö³¿.
39
6. Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè ôîñôîð(V) îêñèäó ó çðàçêó, ùî ì³ñòèòü

21 · 1023 àòîì³â.
7. Ñêîðèñòàéñÿ çíàííÿìè ç ô³çèêè òà îá÷èñëè ÷èñëî àòîì³â, ùî ì³ñòèòüñÿ â

1 ñì3 çàë³çà, öèíêó, ñð³áëà. Ãóñòèíè öèõ ìåòàë³â ñòàíîâëÿòü:
r(Fe) = 7,87 ã/ñì3; r(Zn) = 7,13 ã/ñì3 ; r(Ag) = 10,5 ã/ñì3 .
1. Íàçâè â³äîì³ òîá³ ô³çè÷í³ âåëè÷èíè òà îäèíèö³ ¿õ âèì³ðþâàííÿ.

2. Äàé îçíà÷åííÿ ïîíÿòòþ „ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè” òà ïîÿñíè éîãî ô³çè÷íèé
çì³ñò.
3. ßê³ îäèíèö³ âèì³ðþâàííÿ ê³ëüêîñò³ ðå÷îâèíè?
4. ßê íàçèâàþòü â³äïîâ³äíó ô³çèêî-õ³ì³÷íó êîíñòàíòó ÷èñëà Àâîãàäðî? ßêèé ¿¿
ô³çè÷íèé çì³ñò?
5. Äàé îçíà÷åííÿ ìîëÿðíî¿ ìàñè. Ïîÿñíè ¿¿ ô³çè÷íèé çì³ñò.
6. ×îìó ÷èñåëüíî äîð³âíþº ìîëÿðíà ìàñà?
40
Ðîçðàõóíêîâ³ çàäà÷³
Ðîçðàõóíêîâ³ çàäà÷³: „Îá÷èñëåííÿ çà õ³ì³÷íèìè ð³âíÿííÿìè”

Попередні заняття були присвячені розв’язуванню простих задач на
знаходження молярної маси речовини, використання числа Авогадро та
кількості речовини. Не менш важливими і прикладними у хімії та хімічному
виробництві є розрахунки за хімічними рівняннями. Такі задачі ґрунтуються
на застосуванні закону збереження маси речовин. Вони дають можливість
закріпити вміння складати рівняння реакцій.
Ïðèêëàä 1. Îá÷èñëåííÿ çà ð³âíÿííÿìè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é ê³ëüêîñò³ ðå÷îâèíè
Обчисли кількість речовини алюмінію, що окиснюється, якщо при
цьому утворюється алюміній оксид Al2O3 кількістю речовини 0,2 моль.
Äàíî: 1. Складаємо рівняння реакції за умовою задачі.
ν (Al2О3) = 2 моль 4Al + 3O2 = 2Al2O3
2. Визначаємо за коефіцієнтами співвідношення
ν (Al) – ? кількостей речовин, про одну з яких є інформація в
умові, та тією, кількість речовини якої потрібно
знайти. Записуємо це співвідношення.
² ñïîñ³á: ²² ñïîñ³á:
ν (Al) : ν (Al2O3) = 4 : 2. 4Al + 3O2 = 2Al2O3
4 моль 2 моль
3. Із співвідношення у п.2 визначаємо кількість речовини алюмінію.
х моль 0,2 моль
ν (Al) = ν (Al O ) · 4 : 2 =
2 3
4Al + 3O2 = 2Al2O3
= 0,2 моль · 4 : 2 = 0,4 моль 4 моль 2 моль
х = 0,2 моль · 4 моль : 2 = 0,4 моль
ν (Al) = 0,4 моль
Â³äïîâ³äü: кількість речовини алюмінію, що окиснюється, становить
0,4 моль.
Ïðèêëàä 2. Îá÷èñëåííÿ çà ð³âíÿííÿìè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é ìàñè ðåàãåíò³â àáî
ïðîäóêò³â ðåàêö³é
Обчисли масу заліза, що окислюється, якщо утворюється залізна окалина
Fe3O4 масою 46,4 г.
т (Fe3О4) = 46,4 г 3Fe + 2O2 = Fe3O4 .
М (Fe3О4) = 232 г/моль
2. Визначаємо за коефіцієнтами співвідно=
т (Fe) – ? шення кількостей речовин, про одну з яких є
41
інформація в умові, та тією, кількість речовини якої потрібно знайти.

Записуємо це співвідношення.
ν (Fe) : ν (Fe O ) = 3 : 1.
3 4
3Fe + 2O2 = Fe3O4
3. Обчислюємо кількість речовини залізної окалини за формулою:
ν = __
т
М
; ν 46,4 г
(Fe3O4) = __ = 0, 2 моль.
232 г/моль
4. Із співвідношення у п.2 визначаємо кількість речовини заліза.
ν (Fe) = ν (Fe O ) · 3 : 1 =
3 4
3Fe + 2O2 = Fe3O4
= 0,2 моль · 3 : 1 = 0,6 моль 3 моль 1 моль
х = 0,2 моль · 3 моль : 1 = 0,6 моль
ν (Fe) = 0,6 моль
5. Обчислюємо масу заліза за формулою:
m = ν • M; m (Fe) = ν (Fe) • M (Fe) = 0,6 моль • 56 г/моль = 33,6 г.
Â³äïîâ³äü: маса заліза, що окислюється, становить 33,6 г.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Äëÿ î÷èùåííÿ â³ä ³ðæ³ êóçîâà ëåãêîâîãî àâòîìîá³ëÿ âèêîðèñòîâóþòü

ðîç÷èíè êèñëîò. Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè ñóëüôàòíî¿ êèñëîòè (H2SO4),
ÿêó íåîáõ³äíî óçÿòè äëÿ ðîç÷èíåííÿ ôåðóì(²²²) ã³äðîêñèäó ìàñîþ 10,7 ã.
Ïåðåòâîðè ñõåìó ðåàêö³¿ íà ð³âíÿííÿ òà ïðîâåäè îá÷èñëåííÿ.
__Fe(OH)3 + __H2SO4 ® __Fe2(SO4)3 + __H2О
42
2. Äîðîñëà ëþäèíà âèäèõàº çà äîáó ó ñåðåäíüîìó 1320 ã âóãëåêèñëîãî ãàçó.

Ñê³ëüêè ãðàì³â Êàðáîíó "çãîðÿº" çà äîáó â îðãàí³çì³ ëþäèíè?
Ð³âíÿííÿ â³äïîâ³äíî¿ ðåàêö³¿: С + О2= СО2 .
3. Çà äîáó ó øëóíêó ëþäèíè óòâîðþºòüñÿ øëóíêîâèé ñ³ê, ùî ì³ñòèòü õëîðèäíó

êèñëîòó (HCl) ìàñîþ 4,26 ã. Îá÷èñëè ìàñó íàòð³é õëîðèäó (êóõîííî¿ ñîë³)
NaCl, íåîáõ³äíîãî äëÿ óòâîðåííÿ ö³º¿ ê³ëüêîñò³ êèñëîòè.
Ïåðåòâîðè ñõåìó ðåàêö³¿ íà õ³ì³÷íå ð³âíÿííÿ òà ïðîâåäè îá÷èñëåííÿ.
__NaCl + H2SO4 ® Na2SO4 + __ HCl
43
4. Ñ³ðêîâîäåíü º ñèëüíîþ îòðóòîþ, òîìó öåé ãàç, ùî óòâîðþºòüñÿ íà ð³çíèõ

çàâîäàõ, ïîãëèíàþòü òâåðäèìè ïîãëèíà÷àìè, ùî ì³ñòÿòü ôåðóì(²²²) ã³äðîêñèä.
Îá÷èñëè ìàñó ôåðóì(²²²) ã³äðîêñèäó, ùî ïîãëèíàº ñ³ðêîâîäåíü ê³ëüê³ñòþ
ðå÷îâèíè 0,6 ìîëü.
Çà â³äîìîþ âàëåíòí³ñòþ çàïèøè ôîðìóëó FexSy.
Ïåðåòâîðè ñõåìó ðåàêö³¿ íà õ³ì³÷íå ð³âíÿííÿ òà ïðîâåäè îá÷èñëåííÿ.
III II
__Fe(OH)3 + __H2S ® Fe S + __H2O
44
Çàêîí àâîãàäðî. Ìîëÿðíèé îá’ºì ãàçó
§ 18. ÇÀÊÎÍ ÀÂÎÃÀÄÐÎ. ÌÎËßÐÍÈÉ ÎÁ’ªÌ ÃÀÇÓ

Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ ïðî
ãàçîâ³ çàêîíè, îçíàéîìèøñÿ ç ïîíÿò-
òÿì ìîëÿðíèé îá’ºì ãàçó, íàâ÷èøñÿ
îá÷èñëþâàòè îá’ºì ãàç³â, ÿêùî â³äîìà
ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè òà ìàñà.
Життя людини проходить у газовому середовищі. Повітря – це суміш

газів, без якої живі організми не можуть існувати нормально. Кількісні
характеристики мають важливе практичне значення і для газів.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Òåðì³í „ãàç” ââ³â ãîëëàíäåöü ß.Á. âàí Ãåëüìîíò íà ïî÷àòêó XVII ñò. Ñëîâî ìàº
ïîõîäæåííÿ â³ä ãðåöüêîãî χάοξ (õàîñ), ùî îçíà÷àº áåçôîðìåíèé ñòàí.
Закон Авогадро
Маси газів визначати незручно. Для проведення розрахунків та вимірю=
вання газів використовують іншу фізичну величину – об’єм.
ßê³ îäèíèö³ âèì³ðþâàííÿ îá’ºìó âèâ÷àëèñü ó êóðñ³ „Íàâêîëèøí³é ñâ³ò”?
Молекули у газах знаходяться у постійному русі та на значних відстанях

одна від одної. Якщо порівнювати ці відстані із розмірами молекул, то
останніми можна знехтувати. Це різко відрізняє гази від рідин та твердих
тіл. При переході речовини із рідкого стану у газоподібний відстані між
молекулами збільшуються у десятки разів. Об’єм газу визначається
відстанями між молекулами. При однакових температурі і тиску для усіх
газів ці відстані приблизно однакові. Звідси можна стверджувати, що за
однакових умов у однакових об’ємах міститься однакове число молекул. Це
твердження було введено в хімію Амедео Авогадро після досліджень різних
газів. Пізніше він сформулював закон, який отримав назву закон Авогадро.
Çàêîí Àâîãàäðî
Â îäíàêîâèõ îá’ºìàõ ãàç³â çà îäíàêîâèõ óìîâ ì³ñòèòüñÿ îäíàêîâå ÷èñëî
ìîëåêóë.
45
Якщо розглянути зворотне твердження, то одержимо наслідок із закону

Авогадро.
Áóäü-ÿê³ ãàçè ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè îäèí ìîëü çà îäíàêîâèõ óìîâ çàéìàþòü
îäíàêîâèé îá’ºì.
Зазвичай вимірювання проводять за нормальних умов.
Нормальні умови (н.у.) – це температура 0°С та тиск 1 атм., або 760 мм
ртутного стовпчика. Також, для деяких розрахунків використовують
стандартні умови – тиск 1 атм. та температура 25°С.
Молярний об’єм газів
Об’єм газу, що містить за нормальних умов (н.у.) число частинок, яке
дорівнює числу Авогадро, називається молярним об’ємом. Цей об’єм за
нормальних умов складає 22,4 л. Відповідна фізична величина називаєть=
ся молярним об’ємом газів. ЇЇ позначають Vm, і вона чисельно дорівнює
22,4 л/моль.
Для зручності проведення розрахунків нам необхідно визначити
параметр, який би пов’язував кількість речовини та об’єм газу.
ν = __
V
V Ñõåìà 4
m
ÇÀÂÄÀÍÍß N
1 6
1. Ïðîàíàë³çóé ñõåìó âçàºìîçâ’ÿçêó 2 5
3
ô³çè÷íèõ âåëè÷èí òà íàâåäè â³äïîâ³äí³
ôîðìóëè ìîæëèâèõ îá÷èñëåíü.
ν V
4
46
Алгоритми розв’язку задач з використанням об’єму газів

Ïðèêëàä 1. Обчисли об’єм азоту N2 (н. у.) кількістю речовини 0,4 моль.
Äàíî: 1. Записуємо формулу, що поєднує кількість
ν (N ) = 0,2 моль
2
речовини та відомий об'єм.
ν = __
V
Vm
V (N2) – ?
Vm = 22,4 л/моль 2. Виведемо робочу формулу для обчислення
об’єму.
V (N2) = ν•Vm
3. У робочу формулу підставляємо відомі дані з умови задачі:
V(N2) = 0,4 моль · 22,4 л/моль = 8,96 л.
Â³äïîâ³äü: 0,4 моль азоту за нормальних умов займає об’єм 8,96 л.
Ïðèêëàä 2. Обчисліть число молекул вуглекислого газу об’ємом 4,48 л (н.у.).

Äàíî: 1. Записуємо формули для обчислення числа
V (CO2) = 4,48 л молекул кисню.
N = ν•NA
N (О2) – ? 2. Аналізуємо умову задачі та обчислюємо
23 –1
NA = 6,02•10 моль кількість речовини СО2 за формулою:
Vm = 22,4 л/моль
н. у. ν = __
V .
Vm
3. У формули підставляємо відомі дані з умови задачі та обчислені:
ν (CO2) = 4,48 л = 0,2 моль.

22,4 л/моль
N (CO2) = 0,2 моль · 6,02·1023 моль–1 = 1,204 · 1023 (молекул)
Â³äïîâ³äü: у 4,48 л вуглекислого газу за нормальних умов міститься
1,204 · 1023молекул.
Ïðèêëàä 3. Обчисліть об’єм кисню (н. у.) масою 6,4 г.

Äàíî: 1. Записуємо формули для обчислення об’єму.
т (O2) = 6,4 г V = ν•Vm
2. Аналізуємо умову задачі та обчислюємо кіль=
V (О2) – ?
кість речовини О2 за формулою:
M (О2) = 32 г/моль ν = __
т.
М
47
3. У формули підставляємо відомі дані з умови задачі та обчислені:
ν (O2) = 6,4 г = 0,2 моль;

32 г/моль
V (O2) = 0,2 моль · 22,4 л/моль = 4,48 л.
Â³äïîâ³äü: кисень масою 6,4 г займає об’єм 4,48 л за н. у.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Îá÷èñëè:
à) ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè öóêðó, ùî ì³ñòèòü 18 · 1023 ìîëåêóë;
á) ×èñëî àòîì³â Îêñèãåíó, ùî ì³ñòèòüñÿ ó 5 ìîëü îçîíó (О3).
48
Ðîçðàõóíêîâ³ çàäà÷³: „Âèçíà÷åííÿ îá’ºìó çà â³äîìîþ ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè”

Ïðèêëàä 1. Визнач об’єм водню (н.у.) кількістю речовини 0,2 моль.
Äàíî: ν= V
__ V = ν•Vm
Vm
ν (Н ) = 0,2 моль
2
V(Н2) = 0,2 моль · 22,4 л/моль = 4,48 л.
V (Н2) – ? Â³äïîâ³äü: 0,2 моль водню за нормальних умов
Vm = 22,4 л/моль займає об’єм 4,48 л.
Ïðèêëàä 2. Визнач кількість молекул у 6,72 л кисню (н.у.).

Äàíî: ν= V
__
N = ν•NA
Vm
V (O2) = 6,72 л 6,72 л
ν (O ) =
2 = 0,3 моль.
22,4 л/моль
N (О2) – ?
23
NA = 6,02•10 моль
–1 N(О2) = 0,3 моль · 6,02•1023 моль–1 = 1,806•1023.
Vm = 22,4 л/моль Â³äïîâ³äü: у 6,72 л кисню за нормальних умов
міститься 1,806•1023 молекул.
Ïðîàíàë³çóé ³íòåëåêò-êàðòó, ùî ïîâ’ÿçóº ÷åðåç ìàòåìàòè÷í³ âèðàçè âåëè÷èíè,
âèâ÷åí³ ó öüîìó òà ïîïåðåäí³õ ïàðàãðàôàõ. Âèêîðèñòîâóé ¿¿ ÿê äîâ³äíè÷îê,
êîëè íàâ÷àòèìåøñÿ ðîçâ’ÿçóâàòè çàäà÷³.
×èñëî ÷àñòèíîê Ìàë. 4

N = ν•NA
NA = 6,02•1023 моль–1
ñòàëà Àâîãàäðî
ν= __
Ìàñà
ðå÷îâèíè, Îá’ºì ãàçó,
ã, êã Ê³ëüê³ñòü ë, ì3
m = ν•M ðå÷îâèíè V = ν•Vm
ν= m
__ ν= V
__
M ν, Vm
ìîëü
|М| = |Мr| Vm = 22,4 л/моль

ìîëÿðíà н. у.
ìàñà ìîëÿðíèé îá’ºì
49
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè õëîðó îá’ºìîì 33,6 ë (í.ó.).
4. Îá÷èñëè îá’ºì ñ³ð÷èñòîãî ãàçó (SO2) (í.ó.) ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè 0,5 ìîëü.
5. Îá÷èñëè ìàñó ñ³ðêîâîäíþ H2S îá’ºìîì 32 ë çà (í.ó.).
6. Îá÷èñëè îá’ºì çà (í.ó.) îçîíó О3 ìàñîþ 2,4 êã, ÿêùî éîãî ïåðåâåñòè ç
ð³äêîãî ñòàíó, âèïóñòèâøè ç³ ñòàëüíîãî áàëîíó.
50
7. Ïîð³âíÿé îá’ºìè (í. ó.) àðãîíó ìàñîþ 4 ã òà íåîíó, ÷èñëî ìîëåêóë ÿêîãî
ñòàíîâèòü 6,02 · 1022 .
8. Ïîð³âíÿé ìàñè êèñíþ òà ìåòàíó СН4, ÿêùî ¿õ óçÿòî ó îá’ºìàõ 3 ë (í. ó.).
1. ×èì ãàçè â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä ð³äèí òà òâåðäèõ ðå÷îâèí?

2. Ñê³ëüêè ìîëåêóë ì³ñòèòüñÿ â 1 ìîëü áóäü-ÿêîãî ãàçó?
3. ßêèé îá’ºì çàéìàº 1 ìîëü ãàçó çà í.ó.?
4. ßê ïîÿñíèòè, ùî ó îäíàêîâèõ îá’ºìàõ ãàç³â çà îäíàêîâèõ óìîâ ì³ñòèòüñÿ îäíà-
êîâà ê³ëüê³ñòü ìîëåêóë?
5. ßêèé â÷åíèé ñôîðìóëþâàâ çàêîí ïðî îá’ºìè ãàç³â?
6. Ñôîðìóëþé çàêîí Àâîãàäðî òà íàñë³äêè ç íüîãî.
51
Ðîçðàõóíêîâ³ çàäà÷³: „Îá÷èñëåííÿ çà õ³ì³÷íèìè ð³âíÿííÿìè îá’ºìó (í.ó.)

çà â³äîìîþ ìàñîþ àáî ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè, ùî âñòóïàº â ðåàêö³þ àáî
óòâîðþºòüñÿ â ðåçóëüòàò³ ðåàêö³¿ ”.
Вміння розв’язувати хімічні задачі допомагають і технологам=хімікам,
і звичайним людям. Наприклад, коли мама пече великий іменинний торт,
вона перераховує співвідношення складових на кілька порцій. У сільському
господарстві надлишково внесені добрива можуть зашкоди=
ти врожаю та погіршити якість ґрунтів.
Відомо, що на космічні кораблі астронавти беруть
запаси усього необхідного: їжу, кисень. Тому при підготовці
космічних польотів необхідно точно розраховувати кількості
того, що виводиться на орбіту. Наприклад, для поглинання
вуглекислого газу використовують суміш літій та кальцій
гідроксидів. Щоб зекономити пальне, необхідно взяти до=
статню кількість реактивів, але не перевантажити космічний
корабель.
ßê ó ïðèðîä³ óòâîðþºòüñÿ âóãëåêèñëèé ãàç? ×îìó éîãî âì³ñò ó ïîâ³òð³

ïîòð³áíî êîíòðîëþâàòè?
Закріпи вміння складати рівняння реакцій та розв’язувати задачі.

Ïðèêëàä 1. Обчисли об’єм водню (н.у.), що витрачається на добування
заліза масою 33,6 г з ферум(ІІІ) оксиду при взаємодії цього оксиду з воднем.
m(Fe) = 33,6 г Fe2O3 + 3H2 = 2Fe + 3H2O
M(Fe) = 56 г/моль 2. Визначаємо за коефіцієнтами співвідношення
Vm = 22,4 л/моль кількостей речовин, про одну з яких є інформація
в умові та тією, кількість речовини якої потрібно
V (Н2) – ?
знайти. Записуємо це співвідношення:
52
ν(Fe) : ν(H ) = 2 : 3
2
Fe2O3 + 3H2 = 2Fe + 3H2O
3.Обчислюємо кількість речовини заліза за формулою:
m(Fe) 33,6 г
ν = __
M
m; ν(Fe) = __ = __ = 0,6 моль.
M(Fe) 56 г/моль
4. Із співвідношення у п.2 визначаємо кількість речовини водню:
ν(H ) = ν(Fe) · 3 : 2 = 0,9.
2 Fe2O3 + 3H2 = 2Fe + 3H2O;
х = 0,6 моль · 3 : 2 = 0,9.
ν(H ) =
0,9 моль.
2
5. Обчислюємо об’єм (н.у.) водню за формулою:

V = ν•Vm ; V(H2) = 0,9 моль · 22,4 л/моль = 20,16 л.
Â³äïîâ³äü: потрібно 20,16 л водню.
Ïðèêëàä 2. Обчисли об’єм кисню (н.у.), що витрачається на спалювання
ацетилену C2H2 кількістю речовини 4 моль.
ν(С H ) = 4 моль
2 2 2С2Н2 + 3О2 = 2СО2 + 2H2O
Vm = 22,4 л/моль 2. Визначаємо за коефіцієнтами співвідношення
кількостей речовин, про одну з яких є інформація
V (О2) – ? в умові та тією, кількість речовини якої потрібно
знайти. Записуємо це співвідношення:
ν(С H ) : ν(О ) = 2 : 3
2 2 2
2С2Н2 + 3О2 = 2СО2 + 2H2O
3. Із співвідношення у п.2 визначаємо кількість речовини водню:
4 моль х моль
ν(О ) = ν(С H ) · 3 : 2 = 4 · 3 : 2 = 6.
2 2 2 2С2Н2 + 3О2 = 2СО2 + 2H2O
х = 4 моль · 3 : 2 = 6.
ν(О ) =
0,9 моль.
2
4. Обчислюємо об’єм (н.у.) кисню за формулою:

V = ν•Vm ; V(О2) = 6 моль · 22,4 л/моль = 134,4 л.
Â³äïîâ³äü: витратиться 134,4 л кисню.
53
Îá’ºäíàéòåñü ó ãðóïè, ÿê ðåêîìåíäóº â÷èòåëü. Ðîçâ’ÿæ³òü çàäà÷³,

äîïîìàãàþ÷è îäèí îäíîìó. Ïðåçåíòóéòå óñüîìó êëàñó ðåçóëüòàòè
ñâîº¿ ðîáîòè – ïî îäí³é ³ç çàäà÷.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè îá’ºì ôòîðó (í.ó.), ÿêùî ó ïîñóäèí³ ì³ñòèòüñÿ 3,6 · 1023

àòîì³â Ôëóîðó.
2. Îá÷èñëè ìîëÿðíó ìàñó ïðîñòî¿ ãàçóâàòî¿ ðå÷îâèíè, äî ñêëàäó ÿêî¿ âõîäÿòü

àòîìè Í³òðîãåíó, òà âñòàíîâè ¿¿ ôîðìóëó, ÿêùî 8 ã ãàçó çàéìàþòü îá’ºì (í.ó.)
6,4 ë. ßêèé öå ãàç?
3. Îá÷èñëè îá’ºì êèñíþ (í.ó.), ùî âèòðà÷àºòüñÿ íà ñïàëþâàííÿ 5 ìîëü

ôîñôîðó, ÿêùî ïðè öüîìó óòâîðþºòüñÿ ôîñôîð(V) îêñèä.
54
4. Îá÷èñëè ìàñó àëþì³í³é îêñèäó, ùî óòâîðþºòüñÿ ïðè âçàºìîä³¿ àëþì³í³þ ç

êèñíåì îá’ºìîì 5,6 ë (í.ó.).
5. Ùîá ïðîäåç³íô³êóâàòè ïðèì³ùåííÿ äëÿ òâàðèí âèêîðèñòîâóþòü ñ³ð÷èñòèé

ãàç. Ñ³ðêó ÿêî¿ ìàñè ïîòð³áíî ñïàëèòè, ùîá îäåðæàòè ñ³ð÷èñòèé ãàç SO2
îá’ºìîì 300 ë (í.ó.)?
6. Íà äåÿêèõ ï³äâîäíèõ ÷îâíàõ äëÿ ïîãëèíàííÿ âóãëåêèñëîãî ãàçó çàñòîñîâóþòü

íàòð³é ïåðîêñèä Na2O2. Ðåàêö³ÿ â³äáóâàºòüñÿ çà ñõåìîþ:
__Na2O2 + __СO2 ® __Na2СO3 + __O2.
Ïåðåòâîðè ñõåìó íà â³äïîâ³äíå ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿. Îá÷èñëè ìàñó íàòð³é ïåðîêñè-
äó Na2O2, ÿêèé íåîáõ³äíî çàâàíòàæèòè íà ï³äâîäíèé ÷îâåí, ùîá äîáóòè êèñåíü
îá’ºìîì 560 ë (í.ó.).
55
Îêñèãåí ³ êèñåíü. Ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ ³ äîáóâàííÿ êèñíþ
Òåìà 3
ÊÈÑÅÍÜ ² ÂÎÄÅÍÜ
§ 19. ÎÊÑÈÃÅÍ ² ÊÈÑÅÍÜ.
Ô²ÇÈ×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ² ÄÎÁÓÂÀÍÍß ÊÈÑÍÞ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ
ïðî õ³ì³÷íèé åëåìåíò Îêñèãåí,
éîãî ïîøèðåííÿ ó ïðèðîä³, ïðîñòó
ðå÷îâèíó êèñåíü, êàòàë³çàòîð òà
ðåàêö³¿ ðîçêëàäó.
Оксиген – хімічний елемент

Серед хімічних елементів особливо важливим є Оксиген. Назву цього
елементу запропонував А. Лавуазьє, що з латини означає "той, що народжує
кислоту".
ßê³ ùå â³äêðèòòÿ Ëàâóàçüº òîá³ â³äîì³?
Оксиген – це неметалічний елемент ____групи, ____періоду періодичної

системи. Його відносна атомна маса становить Аr(___) = _____ (запиши символ
елементу та значення Аr, округлене до цілого числа). Заряд ядра – ____, число
електронів – _____. Оксиген у сполуках може виявляти валентність – _____ .
Оксиген дуже поширений елемент на нашій планеті. Біосфера Землі
містить 52% Оксигену. Біосфера – це частини атмосфери, гідросфери та
літосфери, де існує життя.
Атоми Оксигену входять до складу таких життєво важливих сполук, як
кисень, повітря та вода.
У повітрі кисню 21% за об'ємом. За однією з гіпотез, коли утворювалась
наша планета, у атмосфері кисню майже не було. Він утворився внаслідок дії
сонячної енергії на воду. Пізніше з'явились рослини і біосфера почала
інтенсивно розвиватись, збагачуючись киснем, внаслідок чого виникли живі
організми.
56
ÇÀÂÄÀÍÍß
15
1. Ìàñà çåìíî¿ àòìîñôåðè ïðèáëèçíî ñòàíîâèòü 5,2 · 10 ò. Ìàñà êèñíþ
ñòàíîâèòü 1,2 · 1015 ò. Îá÷èñëè ìàñîâó ÷àñòêó êèñíþ â àòìîñôåð³.
Лише невелика частина Оксигену існує як проста речовина – кисень.

Більшість Оксигену, що є на нашій планеті, міститься у складних речовинах.
Дві третини поверхні нашої планети і до сьогодні вкриті водою. Є вода
прісна – у річках та озерах, а є солона – у океанах та морях. Усі води Світового
океану роблять значний внесок у відсоток вмісту Оксигену.
Ñêëàä âîäè Ñâ³òîâîãî îêåàíó, % çà ìàñîþ
О; 85,8 Н; 10,7
Ìàë. 5 Na, Mg, Ca, Cl; 3,5
Живі організми, мінерали та руди земної кори також містять Оксиген та

інші хімічні елементи.
Âèêîðèñòîâóþ÷è ä³àãðàìè ó §6, âèçíà÷òå âì³ñò (ó ìàñîâèõ %) òà ì³ñöå

Îêñèãåíó çà ïîøèðåí³ñòþ:
ó çåìí³é êîð³ – ______________________,
ó ëþäñüêîìó îðãàí³çì³ – ______________________.
57
Кисень – проста речовина

Кисень ______ (запиши формулу) – проста речовина, утворена двома
атомами Оксигену. Цей газ необхідний для життєдіяльності усіх живих
організмів.
Незалежно один від одного більше 200 років тому двоє відомих хіміків –
англієць Джозеф Прістлі (у 1774 році) та швед Карл Шеєле (у 1772 році)
відкрили кисень.
Дж. Прістлі, нагріваючи сонячними
променями через збільшувальну скля=
ну лінзу меркурій(ІІ) оксид _________
(запиши формулу), помітив виділення
великої кількості газу. Спочатку він
вважав, що цей газ – повітря. Зібравши
його під скляним ковпаком, Дж. Прістлі
вніс туди запалену свічку. Він помітив, Ìàë. 6
що свічка у добутому газі горіла значно
яскравіше, ніж на повітрі. Дж. Прістлі помістив у цей газ мишу, яка там добре
почувалась, була більш активною, ніж на повітрі. Та на той час Дж. Прістлі
ще не знав, що відкритий ним газ – кисень є основою життя на Землі.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Äæ. Ïð³ñòë³ îïèñàâ ñâî¿ âðàæåííÿ ïðî öåé ãàç ëèøå ï³ñëÿ òîãî, ÿê ñàì ïîäèõàâ
íèì: "Ìîæå öå ÷èñòå ïîâ³òðÿ ñòàíå ³ç ÷àñîì ìîäíèì ïðåäìåòîì ðîçêîø³. À
äî ñèõ ï³ð, ëèøå ìîÿ ìèøà ³ ÿ êîðèñòóâàëèñü ïðèâ³ëåºì äèõàòè íèì".
У сучасних лабораторіях цей метод добування кисню не застосовують
через токсичність парів ртуті, що також утворюється під час цієї реакції.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ãîëëàíäñüêèé õ³ì³ê Êîðíåë³óñ Äðåááåë
ïðèáëèçíî çà 150 ðîê³â äî Ïð³ñòë³ ³ Øåºëå
îòðèìàâ êèñåíü, íàãð³âàþ÷è êàë³éíó ñåë³òðó.
Äîáóòèé ãàç ó÷åíèé âèêîðèñòàâ íà âè-
íàéäåíîìó íèì ï³äâîäíîìó ÷îâí³. Ïðîòå
ó òîé ÷àñ ó÷åí³ íå ö³êàâèëèñÿ ãàçàìè, ³ â³ä-
Ìàë. 7 êðèòòÿ Äðåááåëà íå áóëî óçÿòî äî óâàãè.
Властивості кисню дослідив і описав у 1775 році Антуан Лавуазьє.

Дослід Лавуазьє проходив 12 діб: у реторті (1) (дивись мал. 8) нагрівалась
58
ртуть. Кінець реторти, загнутий догори, був Ìàë. 8

поміщений над ртуттю у іншій пласкій 1
посудині (2). Частина приладу була накрита
3
скляним ковпаком (3). Після досліду він
спостерігав появу червоного нальоту на
2
поверхні сріблястої ртуті, що знаходилась у
реторті, а ртуть із пласкої посудини зайня=
ла 1/5 об'єму скляного ковпака. Тобто об'єм
повітря під ковпаком зменшився на п'яту
частину від загального об'єму. Наступним
кроком Лавуазьє стало нагрівання утвореної речовини червоного кольору.
І знову утворилась ртуть і стільки ж газу, як "зникло" у попередньому
досліді. У добутому газі горіння відбувалось інтенсивніше, ніж на повітрі.
Це був кисень, що утворився з меркурій(ІІ) оксиду за реакцією:
t
2HgO = 2Hg + O2
Ñê³ëüêè ðåàãåíò³â ó ö³é ðåàêö³¿?

Ñê³ëüêè ïðîäóêò³â ðåàêö³¿ óòâîðþºòüñÿ?
Çàçíà÷ òèï ö³º¿ ðåàêö³¿.
Фізичні властивості кисню
Кисень добре відомий кожному, адже ним дихають всі живі істоти
на планеті. Риби дихають киснем, розчиненим у воді. Але лише
близько 3 об'ємів кисню розчиняються у 100 об'ємах води за стандарт=
них умов (+25°С, тиск 1 атмосфера). Отже, він _____________ (добре,
погано) розчиняється у воді.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Îïèøè ³íø³ â³äîì³ òîá³ ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ êèñíþ çà çâè÷àéíèõ óìîâ.
59
У холодній воді розчинність кисню більша. Вже за нормальних умов

(0°С, тиск 1 атмосфера) 5 об'ємів кисню розчиняються у 100 об'ємах води.
Тому у північних морях більше риби, ніж у південних.
Ó àêâàð³óì íå ìîæíà çàëèâàòè êèï'ÿ÷åíó âîäó, ùî ò³ëüêè-íî îõîëîíóëà,

ïîòð³áíî ïî÷åêàòè. ßê äóìàºø, ÷îìó?
Відносна молекулярна маса кисню Мr (____) = ___________________.

Середня відносна молекулярна маса повітря – 29. Отже, кисень
___________________ (важчий чи легший ) за повітря.
Кисень зріджується при температурі –183°С, а при –219°С кристалі=
зується у сині кристали. Завдяки цьому як промислове джерело кисню
використовують повітря.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ð³äêèé êèñåíü – áëàêèòíèé, ïðèòÿãóºòüñÿ ìàãí³òîì, à òâåðäèé êèñåíü – "êèñíåâèé
ë³ä" ìàº á³ëüøó ãóñòèíó, í³æ ð³äêèé, ³ òîíå â íüîìó.
Ç êóðñó „Íàâêîëèøí³é ñâ³ò” òè âæå çíàéîìèé ç³ ñêëàäîì ïîâ³òðÿ.

Ïðèãàäàé, ÿê³ ðå÷îâèíè âõîäÿòü äî ñêëàäó ïîâ³òðÿ?
Добування кисню у лабораторії та методи його збирання

У лабораторії кисень добувають за реакціями розкладу із складних
речовин, що містять Оксиген. Наприклад: вода, гідроген пероксид, калій
перманганат, калій хлорат та ін.
åë. ñòðóì
__H2O __H2 + __O2
âîäà
êàòàë³çàòîð
__H2O2 __H2O + __О2
ã³äðîãåí ïåðîêñèä
60
íàãð³â.
__KMnO4 __K2MnO4 + __MnO2 + __О2
êàë³é ïåðìàíãàíàò
íàãð³â., ³íã³á³òîð
__KСlO3 __KСl + __О2
êàë³é õëîðàò
ÇÀÂÄÀÍÍß Åëåêòðîë³ç, -ë³ç – â³ä

ãðåöüêî¿ – ðîçêëàä, îòæå –
3. Ïåðåòâîðè íàâåäåí³ âèùå öå ðîçêëàä ðå÷îâèí åëåê-
ñõåìè íà â³äïîâ³äí³ ð³âíÿííÿ òðè÷íèì ñòðóìîì.
ðåàêö³é
Ти бачиш над стрілками у наведених вище схемах реакцій певні написи.
Це означає, що перша реакція – розклад води, відбувається за участю
електричного струму. Цей процес називають електроліз.
Наступна реакція відбувається за звичайних умов дуже повільно.
Гідроген пероксид, що продається в аптеках, має свій термін придатності.
Якщо ж хімік до реагенту додає каталізатор – манган(IV) оксид, реакція
відбувається дуже швидко.
Êàòàë³çàòîð – ðå÷îâèíà, ùî ïðèñêîðþº øâèäê³ñòü õ³ì³÷íî¿ ðåàêö³¿, àëå ó
õîä³ öèõ ðåàêö³é íå âèòðà÷àºòüñÿ ³ íå çì³íþºòüñÿ.
Реакція розкладу калій перманганату відбувається за нагрівання.
Калій хлорат – вибухонебезпечний. Щоб уникнути вибуху його нагрівають у
присутності інгібітору.
²íã³á³òîð – ðå÷îâèíà, ùî çìåíøóº øâèäê³ñòü õ³ì³÷íî¿ ðåàêö³¿, àëå ó õîä³ öèõ
ðåàêö³é íå âèòðà÷àºòüñÿ ³ íå çì³íþºòüñÿ.
Щоб дослідити властивості речовини, її потрібно зібрати і зберегти в
окремій посудині. Завдяки тому, що кисень важчий за повітря, його можна
збирати у пробірку методом витіснення повітря (мал. 9,а). Також викори=
стовують і метод витіснення води. Тоді прилад складають як показано на
мал. 9,б.
à á
âàòà O2
KMnO4
Ìàë. 9. Çáèðàííÿ êèñíþ ìåòîäîì âèò³ñíåííÿ ïîâ³òðÿ (à), âîäè (á).
61
Повноту заповнення посудини киснем перевіряють за допомогою

жевріючої скіпки, підносячи її лише до краю стакана, щоб не витратити
добутий кисень.
À) Îá´ðóíòóé ñàìå òàêå ðîçì³ùåííÿ õ³ì³÷íîãî ñòàêàíà, ó ÿêèé çáèðà-
þòü êèñåíü, ÿê çàçíà÷åíî íà ìàë. 9,à.
Á) ßêîþ âëàñòèâ³ñòþ êèñíþ îáóìîâëåíà ìîæëèâ³ñòü çáèðàííÿ éîãî, ÿê çàçíà-

÷åíî íà ìàë. 9,á.
Äîáóâàííÿ êèñíþ ðîçêëàäîì êàë³é ïåðìàíãàíàòó òà çáèðàííÿ éîãî ìåòîäîì
âèò³ñíåííÿ âîäè
1. Ñïîñòåð³ãàé äîñë³ä.
2. Çàïèøè ñïîñòåðåæåííÿ òà âèñíîâêè ï³ñëÿ îáãîâîðåííÿ äåìîíñòðàö³¿ ó òàáëèöþ.
Òàáëèöÿ 7
Äîñë³ä Ñïîñòåðåæåííÿ Âèñíîâêè
Äîáóâàííÿ
êèñíþ
ðîçêëàäîì
êàë³é
ïåðìàíãàíàòó
òà çáèðàííÿ
éîãî
ìåòîäîì
âèò³ñíåííÿ
âîäè
Добування у промисловості та зберігання кисню

У промисловості кисень отримують з повітря, яке охолоджують та
стискують.
62
à ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
Ïîâ³òðÿ – öå ðå÷îâèíà ÷è ñóì³ø ðå÷îâèí?

Àðãóìåíòóé ñâîþ äóìêó.
Скраплене повітря випаровується за низьких тем=

ператур: за температури (–195,8 °C) спочатку випаро=
вується азот, кисень залишається у рідкому стані.
Для потреб хімічних виробництв кисень зберіга=
ють у стальних балонах блакитного кольору з написом
чорного кольору (мал. 10,а) чи у рідкому стані у сосудах
á Дюара (мал. 10, б). (Розглянь малюнки, розфарбуй відпо&
відним кольором.)
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ! Ïîñóäèíà "ñîñóä Äþàðà" îòðèìàëà òàêó íàçâó çà
³ì'ÿì äîñë³äíèêà, ùî ¿¿ âèíàéøîâ. Âîíà ìàº ïîäâ³éí³ ñò³íêè,
ì³æ ÿêèìè ñòâîðåíî âàêóóì. ×àñòî âíóòð³øí³ ïîâåðõí³
ñò³íîê ïîñð³áëåí³. Öèì çàáåçïå÷óºòüñÿ íèçüêà ïåðåäà÷à
Ìàë. 10. òåïëà ó íàâêîëèøíº ñåðåäîâèùå. Ó ïîáóò³ òàê³ ñîñóäè
øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê òåðìîñè.
Ðîçãëÿíü ³íòåëåêò-êàðòó ïðî Îêñèãåí òà êèñåíü, äîïîâíè êîíêðåòíèìè äàíèìè
çà ìàòåð³àëàìè ïàðàãðàôà. Îáì³íÿéòåñü êàðòàìè ³ç ñóñ³äîì ÷è ñóñ³äêîþ ïî
ïàðò³ òà îáãîâîð³òü, ÿê ìîæíà óäîñêîíàëèòè äîïîâíåííÿ.
Ìàë. 11
Ãðóïà ÏÑ
____ Ð³ê: _______
Ïåð³îä ÏÑ ²ì’ÿ/ïð³çâèùå:
____ ____________
Âàëåíò- Ìåòîäè çáèðàííÿ:
í³ñòü
²² Ïðîñòà
ãå
êñè í Êèñåíü
Î
ô-ëà ____ Êàòàë³çàòîð
Äîáóâàííÿ
Âõ
èò öå
îä
ü Â ëàáîðàòîð³¿:
äî
Z(O) =___
Ar(O) =___ Ó ïðîìèñëîâîñò³:
Ne =___
63
ÇÀÂÄÀÍÍß
4. Îá÷èñëè ê³ëüê³ñòü ðå÷îâèíè êèñíþ, ùî óòâîðþºòüñÿ ïðè ðîçêëàä³
23,2 ã àðãåíòóì(²) îêñèäó íà ïðîñò³ ðå÷îâèíè.
5. Ïåðåòâîðè ñõåìè ðåàêö³é íà õ³ì³÷í³ ð³âíÿííÿ.

t
__AgNO3 ® __Ag + __NO2 + __О2
t
__NaNO3 ® __NaNO2 + __О2
t
__CrO3 ® __ Cr2O3 + __О2
__O3 ® __О2
®
6. Âñòàíîâè, â ÿê³é ïðîá³ðö³ øâèäøå ñïàëàõíå òë³þ÷à ñê³ïêà, ÿêùî ó ïåðø³é

çíàõîäèòüñÿ ã³äðîãåí ïåðîêñèä, ó äðóã³é – ã³äðîãåí ïåðîêñèä òà ìàíãàí(²V)
îêñèä.
£ Ó ïåðø³é ñïàëàõíå øâèäøå.
£ Ó äðóã³é ñïàëàõíå øâèäøå.
£ Ó ïåðø³é òà äðóã³é ñïàëàõíå îäíî÷àñíî.
£ Ó äðóã³é ñïàëàõíå ï³çí³øå, í³æ ó ïåðø³é.
Â³äïîâ³äü îá´ðóíòóé.
1. Äàé õàðàêòåðèñòèêó Îêñèãåíó çà ïîëîæåííÿì ó Ïåð³îäè÷í³é ñèñòåì³.

2. Íàâåäè â³äîì³ òîá³ ôàêòè ïðî â³äêðèòòÿ êèñíþ?
3. ×îìó ó ñó÷àñíèõ ëàáîðàòîð³ÿõ íå âèêîðèñòîâóþòü äîáóâàííÿ êèñíþ,
ÿê öå çðîáèëè Ïð³ñòë³ òà Ëàâóàçüº?
4. Ðåàêö³¿ ÿêîãî òèïó âèêîðèñòîâóþòü ó ëàáîðàòîð³¿ äëÿ äîáóâàííÿ êèñíþ?
64
Õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ êèñíþ. Ãîð³ííÿ. Ïîíÿòòÿ ïðî îêñèäè
5. Íà ÿêèõ âëàñòèâîñòÿõ êèñíþ ´ðóíòóºòüñÿ ïðîìèñëîâèé ìåòîä éîãî äîáóâàííÿ?

6. Çíàéäè äîäàòêîâó ³íôîðìàö³þ ïðî ö³êàâ³ âëàñòèâîñò³ ð³äêîãî êèñíþ.
ÄÎÌÀØÍ²É ÅÊÑÏÅÐÈÌÅÍÒ
Âèïðîáóé ã³äðîãåí ïåðîêñèä øìàòî÷êàìè ñèðîãî òà â³äâàðåíîãî ì'ÿñà

÷è êàðòîïë³. Çà äîïîìîãîþ ï³ïåòêè íàíåñè ê³ëüêà êðàïåëü ã³äðîãåí
ïåðîêñèäó ñïî÷àòêó íà øìàòî÷îê ñèðîãî ì'ÿñà ÷è êàðòîïë³, ïîò³ì –
íà øìàòî÷îê â³äâàðåíîãî. Ïîñïîñòåð³ãàé, ùî â³äáóâàºòüñÿ ïðè öüîìó. Îïèøè
ñïîñòåðåæåííÿ òà çðîáè âèñíîâêè ïðî ÿâèùà, ùî â³äáóâàþòüñÿ ó äîñë³äàõ.
§ 20. Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÊÈÑÍÞ.

ÃÎÐ²ÍÍß. ÏÎÍßÒÒß ÏÐÎ ÎÊÑÈÄÈ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô òè ä³çíàºøñÿ ïðî õ³ì³÷í³
âëàñòèâîñò³ êèñíþ, îêñèäè, ðåàêö³¿ ãîð³ííÿ
òà îêèñíåííÿ, âèâ÷èø óìîâè âèíèêíåííÿ ³
ïðèïèíåííÿ ãîð³ííÿ.
Кисень – активний учасник багатьох реакцій, що відбуваються в

біосфері. З киснем взаємодіє багато речовин.
Важливою хімічною реакцією за участю кисню, яку здійснила людина,
була реакція горіння. Первісне вогнище принесло велику користь саме як
джерело тепла і світла. Але у ті часи ніхто не здогадувався, що у такий спосіб
можна добувати нові речовини.
Ùî çãîðÿº ó êîñòðàõ?
Ùî çàëèøàºòüñÿ ï³ñëÿ âîãíèùà? ×îìó?
Ó êèñí³ äîáðå ãîðÿòü áàãàòî ðå÷îâèí ÿê ïðîñò³ òàê ³ ñêëàäí³.

Óñ³ ðåàêö³¿ ãîð³ííÿ º åêçîòåðì³÷íèìè, òîìó ùî
65
Взаємодія кисню з простими речовинами

Взаємодію кисню з простими речовинами можна дослідити на прикладі
горіння фосфору, сірки та вугілля.
Це прості речовини – _______________________ (метали чи неметали).
1. Горіння фосфору
Ïåðåãëÿíüòå â³äåî
Червоний фосфор у ложечці для спалювання роз=
ãîð³ííÿ ôîñôîðó
палюють на повітрі і вносять його у склянку чи колбу з
ó êèñí³.
киснем. Він горить яскравим білим полум'ям з утво=
ренням густого білого диму фосфор(V) оксиду – білого
дрібнокристалічного порошку.
Ця реакція описується хімічним рівнянням:
4P + 5O2 = 2P2O5.
2. Горіння сірки
Ïåðåãëÿíüòå â³äåî
Сірка на повітрі розпалюється, але також горить
ãîð³ííÿ ñ³ðêè ó
не дуже активно. Якщо ж її у ложечці для спалю= êèñí³.
вання внести у склянку з киснем, вона розгоряється
яскравим синім полум'ям з утворенням безбарвного
газу з неприємним запахом – сульфур(ІV) оксиду.
Ця реакція описується хімічним рівнянням:
S + O2 = SO2.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Çàïàõ ñóëüôóð(²V) îêñèäó çíàéîìèé ìàéæå óñ³ì. Àäæå ñàìå éîãî ìè â³ä-
÷óâàºìî, êîëè çàïàëþºìî ñ³ðíèêè.
3. Горіння вуглецю
Шматочок вугілля (вуглецю) у кисні розгоряється і розжарюється до
білого кольору. Вугілля – це суміш різних речовин, але його основною
складовою є вуглець, що складається з атомів Карбону. Реакція відбувається
з утворення вуглекислого газу:
C + O2 = CO2.
У кисні горять також і метали.
4. Горіння магнію
Магній активно реагує з киснем. Навіть у повітрі після нетривалого
нагрівання він горить яскравим полум'ям, розкидаючи сліпучо=білі іскри у
різні боки, утворюючи білу тверду речовину:
2Mg + O2 = 2MgO.
66
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Äî ñêëàäó áåíãàëüñüêîãî âîãíþ âõîäèòü ïîðîøîê ìàãí³þ.
²ñòîð³ÿ áåíãàëüñüêîãî âîãíþ ïî÷èíàºòüñÿ ùå â ñòàðîäàâí³é
²íä³¿. Ó V-VI ñò. í. å. ï³ä ÷àñ ðåë³ã³éíèõ öåðåìîí³é â õðàìàõ
Áåíãàë³¿ íà æåðòîâíèêàõ ñïàëàõóâàâ ³ øâèäêî çãîðàâ âîãîíü
íàäçâè÷àéíî¿ ÿñêðàâîñò³. Ïðè öüîìó çàëåæíî â³ä ïîáàæàíü
ñâÿùåííîñëóæèòåë³â ³ òèïó öåðåìîí³¿ «ïàõëî çëîì». Â³ðî-
ã³äíî, äî ñêëàäó ñóì³ø³ âõîäèâ ïîðîøîê ñ³ðêè, ÿêà ïðè ãîð³íí³
óòâîðþº ñ³ð÷èñòèé ãàç ³ç íåïðèºìíèì çàïàõîì. Àáî ïî õðàìó
ðîçëèâàëîñÿ «ìèëîñòèâå äèõàííÿ» – éìîâ³ðíî â öüîìó
âèïàäêó çàì³ñòü ñ³ðêè äî ãîðþ÷î¿ ñóì³ø³ áåíãàëüñüêîãî
Ìàë. 12 âîãíþ äîäàâàëè êàí³ôîëü.
ßê³ çîâí³øí³ îçíàêè ðåàêö³¿ ãîð³ííÿ?
Ñê³ëüêè ðåàãåíò³â ó íàâåäåíèõ âèùå ðåàêö³ÿõ ³ ñê³ëüêè ïðîäóêò³â ó êîæí³é ç íèõ?
Розглянуті реакції є реакціями сполучення.

ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ïðîäîâæ ðå÷åííÿ.
Ðåàêö³ÿìè ñïîëó÷åííÿ íàçèâàþòü ðåàêö³¿
Реакції окиснення
Взаємодія різних речовин з киснем приводить до їх окиснення. Окис=
нення може відбуватись повільно, наприклад, поява іржі (суміш ферум
оксидів) на виробах із сплавів на основі заліза, зеленого нальоту (сполуки
Купруму) на бронзових пам'ятниках.
67
За звичайних умов залізо дуже повільно окиснюєть= Ïåðåãëÿíüòå â³äåî

ся киснем, а при нагріванні горить яскраво із виділенням ãîð³ííÿ çàë³çà ó
великої кількості тепла та утворенням буро=оранжевого êèñí³.
дрібнокристалічного порошку суміші Ферум оксидів, що
називають залізною окалиною.
Реакція описується хімічним рівнянням:
3Fe + 2O2 = Fe3O4.
Fe3O4 – це суміш FeO та Fe2O3, або іще говорять, що це – подвійний оксид.
Ðåàêö³¿, â ðåçóëüòàò³ ÿêèõ àòîìè Îêñèãåíó ïðèºäíóþòüñÿ äî àòîì³â ³íøèõ

åëåìåíò³â, íàçèâàþòü îêèñíåííÿì.
Дихання та гниття – це також приклади окиснення. Вони мають велике
значення для навколишнього середовища. Завдяки гниттю багато органічно=
го сміття перетворюється на корисне добриво – ґумус.
×è ñïîñòåð³ãàºòüñÿ âèä³ëåííÿ òåïëà ³ ñâ³òëà ïðè îêèñíåíí³ ìåòàë³â?
×èì â³äð³çíÿþòüñÿ ðåàêö³¿ ïîâ³ëüíîãî îêèñíåííÿ òà øâèäêîãî?
Оксиди
Утворені у реакціях окиснення речовини є бінарними сполуками
Оксигену, що називаються оксидами.
Îêñèäè – öå ñêëàäí³ ðå÷îâèíè, ùî ì³ñòÿòü äâà åëåìåíòè, îäèí ³ç ÿêèõ –
Îêñèãåí.
Взаємодія кисню зі складними речовинами
Побутовий газ метан (СН4), медичний спирт етанол (С2Н5ОН) – це
_________________ (прості чи складні) речовини. При горінні цих сполук
утворюється два оксиди.
Ïðè îêèñíåíí³ ñêëàäíèõ ðå÷îâèí óòâîðþþòüñÿ îêñèäè òèõ åëåìåíò³â, ùî
âõîäÿòü äî ñêëàäó ðåàãåíò³â.
68
Горіння метану, який є основною складовою природного газу, люди

використовують для побутових цілей.
Схема взаємодії метану з киснем:
+ ® +
Ìàë. 13
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Ðîçìàëþé òà ï³äïèøè íàçâè àòîì³â ó ìîëåêóëàõ (ìàë. 12):

êèñíþ – Îêñèãåí;
ìåòàíó – _________________ òà _________________.
3. Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿ âçàºìîä³¿ ìåòàíó òà ñïèðòó åòàíîëó ç êèñíåì.
СН4 +
Çàïèøè íàçâè ïðîäóêò³â ðåàêö³¿:
С2Н5ОН +
Çàïèøè íàçâè ïðîäóêò³â ðåàêö³¿:
Назви оксидів та поширення у природі

Для утворення назви оксиду потрібно за його формулою спочатку дати
назву елементу у називному відмінку, вказати у дужках римськими цифрами
його валентність у даній сполуці, якщо вона змінна, потім додати слово оксид.
Наприклад: K2O – калій оксид, В2O3 – бор оксид, Cl2O7 – хлор(VІІ) оксид,
WO3 – вольфрам(VІ) оксид. У реченнях змінюється за відмінками тільки
останнє слово.
Оксиди широко поширені на Землі. Карбон(IV) оксид – вуглекислий
газ – є у повітрі, біосфера нашої планети містить рідкий гідроген оксид – воду
та багато різних твердих оксидів, що входять до складу різних мінералів.
Так, основною складовою кремнезему, піску, кварцу, гірського кришталю є
силіцій(IV) оксид _________ (запиши формулу). Жовтий колір піску надають
оксиди Феруму.
69
Люди дослідили оксиди, способи їх добування за реакціями окиснення,

навчились швидко і зручно видобувати вогонь, але не завжди можуть справи=
тися з вогнем, що перетворився на неконтрольовану пожежу.
Çà äðåâíüîãðåöüêîþ ëåãåíäîþ ìîãóòí³é òèòàí Ïðîìåòåé ÷àñòî íàâ³äóâàâñÿ íà Çåìëþ,

äóæå ëþáèâ ëþäñüêå òîâàðèñòâî, ñï³â÷óâàâ ¿õ òðóäíîùàì òà äîïîìàãàâ ïîäîëàòè ñêðóòó.
Â³í âêðàâ âîãîíü ó áîã³â òà ïîäàðóâàâ éîãî ëþäÿì, ùîá
âîíè ç³ãð³ëèñü, çàõèñòèëè ñåáå â³ä äèêèõ òâàðèí. Áîãè
æîðñòîêî ïîêàðàëè éîãî, â³äïðàâèâøè íà Çåìëþ, äå éîìó
çàâäàâàâ ïåêåëüíèõ òîðòóð êðîâîæåðíèé îðåë. Ïðîìåòåé
³ íå ñïîä³âàâñÿ, ùî éîãî âèñòðàæäàíèé äàðóíîê ìîæå ñòàòè
ñòðàøíîþ íåáåçïåêîþ. Ëþäè íàâ÷èëèñü âèêîðèñòîâóâàòè
âîãîíü äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ¿æ³, âèãîòîâëåííÿ ãëèíÿíîãî òà
ñêëÿíîãî ïîñóäó, âèïëàâëÿííÿ ìåòàë³â òà áàãàòî ³íøîãî.
Ïðîòå é äîñ³ ëþäè ÷àñòî íå ìîæóòü ïðèáîðêàòè ñòèõ³¿,
âèêëèêàí³ âîãíåì.
Для виникнення вогню потрібно три основі складові: кисень, джерело

запалювання, горючі матеріали. Для загоряння речовини її потрібно нагріти
до температури займання. Температури займання для різних речовини значно
відрізняються: деревину потрібно нагріти до 270°С, вугілля – приблизно до
300°С, а пари спирту – до 404°С.
Серед різних речовин виділяють легкозаймисті та негорючі. Білий
фосфор – легкозаймистий, самозаймається навіть без джерела запалювання
при температурі 40°С.
Ïåðåãëÿíüòå â³äåî, ùî äåìîíñòðóº òåìïåðàòóðè

çàéìàííÿ á³ëîãî ôîñôîðó, ñ³ðêè òà âóã³ëëÿ.
Самозаймання можливе і в результаті накопичення тепла від реакції

повільного окиснення промасленого ганчір'я. У природних покладах торфу
також відбуваються процеси окиснення незалежно від людей. При настанні
певної критичної температури торф самозаймається. Такі пожежі природ=
ного походження дуже небезпечні для людей та тварин. Їх важко гасити і
вони визначені як стихійні лиха.
Вогонь – добрий слуга, але поганий хазяїн.
Українська народна мудрість
70
ÇÀÂÄÀÍÍß
4. Íà îêðåìîìó àðêóø³ ïàïåðó çîáðàç³òü òðèêóòíèê âîãíþ ³ ðîçì³ñò³òü

ìàëþíêè/ôîòî/íàïèñè îá'ºêò³â (ñ³ðíèê, øìàòî÷îê ñêëà, ñóõ³ äåðåâà,
ïàï³ð, òêàíèíè, ë³íçà, ïðîìàñëåíå ãàí÷³ð'ÿ, ðîç÷èííèêè, áåíçèí òîùî) ó
â³äïîâ³äíèõ ì³ñöÿõ.
ÊÈÑÅÍÜ
ÄÆÅÐÅËÎ ÃÎÐÞ×²
ÇÀÏÀËÞÂÀÍÍß ÌÀÒÅÐ²ÀËÈ
Ìàë. 14
На звалищах сміття, де є і бите скло, може відбутись загоряння

внаслідок дії сонячних променів через скло на горючі матеріали. Горіння
таких звалищ небезпечне для довкілля і для людей. При згорянні пласти=
кових пляшок, гумових і пластмасових виробів виділяються у повітря і
розносяться на великі відстані шкідливі сполуки.
Íå çàáóâàéòå ó ë³ñ³ áëÿøàíîê òà ñêëÿíîê!
×åðåç ïîæåæ³ ìîæóòü ïîñòðàæäàòè âåëèê³ ìàñèâè çåëåíèõ íàñàäæåíü
Ватра, вогнище, багаття!

А вогонь один? Та ні!
Різні назви, різні плаття,
різні лики вогняні.
Д. Павличко
Щоб припинити горіння, потрібно або перекрити доступ кисню, або

охолодити горючий матеріал нижче температури його займання.
Найчастіше для припинення пожежі використовують воду. Вона
охолоджує речовини і перекриває доступ кисню. Але деякі сучасні матеріали
чи електроприлади не можна заливати водою. Особливо, якщо розлилися і
зайнялися горючі рідини.
Густина більшості горючих рідин менша за густину води, тому вони
збираються на її поверхні й продовжують горіти. Гасити їх потрібно,
71
закидаючи піском, землею або накриваючи цупкою тканиною: мокрою

ковдрою, брезентом чи спеціальним азбестовим полотном.
Ïðîâåä³òü ìîçêîâèé øòóðì ó äâà åòàïè.
². Íàâåä³òü ïðèêëàäè ãîðþ÷èõ ðå÷îâèí ïîáóòîâîãî ïðèçíà÷åííÿ, ÿê³ ìîæóòü
áóòè ó âàñ âäîìà, çàïèø³òü ¿õ ó ñòîâï÷èê.
²². Íàâïðîòè íàçâ ãîðþ÷èõ ðå÷îâèí íàïèø³òü ñïîñîáè, ÿê óíèêíóòè ¿õ çàãîðÿííÿ ³
óáåðåãòè îñåëþ â³ä ïîæåæ³.
ÇÀÂÄÀÍÍß
5. Äîïîâíè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é îêèñíåííÿ òà âêàæè òèï êîæíî¿ ðåàêö³¿.

____ + __O2 ® __МgO
__С2Н4 + ____ ® __CO2 + __Н2O
__BaO2 ® __BaO + ____
__Аl + __O2 ® ____
__N2 + ____ ® __NO
__ZnS + ____ ® __ZnO + __SO2
6. Äàéòå íàçâè îêñèäàì çà ¿õ ôîðìóëàìè.

NO2 –
Ag2O –
SnO 2 –
Fe2O3 –
Mn2O7 –
N2O –
BаO –
SO3 –
6. Çàïèøè ôîðìóëè îêñèä³â çà ¿õ íàçâàìè:
í³òðîãåí(²²²) îêñèä – ;
íàòð³é îêñèä – ;
àëþì³í³é îêñèä – ;
àðñåí(V) îêñèä – ;
72
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà
1. Ùî ñï³ëüíîãî òà ÷èì ð³çíÿòüñÿ ðåàêö³¿ ãîð³ííÿ òà îêèñíåííÿ?

2. ßê³ ñïîëóêè óòâîðþþòüñÿ ïðè âçàºìîä³¿ ð³çíèõ ðå÷îâèí ç êèñíåì?
3. Îõàðàêòåðèçóéòå óìîâè âèíèêíåííÿ òà ïðèïèíåííÿ ãîð³ííÿ.
4. ßêèìè ñïîñîáàìè ìîæíà ïåðåêðèòè äîñòóï êèñíþ äî ãîðþ÷èõ ìàòåð³àë³â
ð³çíèõ òèï³â ï³ä ÷àñ ïîæåæ³?
5. Îá´ðóíòóé, ó ÷îìó ïîëÿãàº íåáåçïåêà áèòîãî ñêëà, ùî º íà çâàëèùàõ ñì³òòÿ?
Ï³äãîòóé ïîâ³äîìëåííÿ ïðî ïîæåæí³ ñëóæáè íà âèá³ð.

· ²ñòîð³ÿ ïîæåæíèõ ñëóæá.
· Ãåðî¿-ïîæåæí³.
· Ïîæåæí³ ñëóæáè âàøîãî ñåëèùà, ì³ñòå÷êà ÷è ì³ñòà.
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà ¹ 3
Òåìà. Äîáóâàííÿ êèñíþ ðîçêëàäîì ã³äðîãåí ïåðîêñèäó
òà ãîð³ííÿ âóãëèíêè ó êèñí³
Õ³ä ðîáîòè
1. Перед початком роботи повтори правила безпеки при роботі у хімічно=
му кабінеті, пройшовши по крос=схемі від правила на плашці a до правила на
плашці w. Закресли хибні. Ñõåìà 5
a
Äëÿ êðàñèâîãî äîñë³äó ìîæíà
Íàëèâàòè é â³äñèïàòè ðå÷îâèíè Í²
áðàòè ñê³ëüêè çàâãîäíî ðåàêòè-
ìîæíà ò³ëüêè íàä ñòîëîì. â³â.
ÒÀÊ
ÒÀÊ ÒÀÊ
ßêùî âèïàäêîâî ðåàêòèâ ïî- Äëÿ âèçíà÷åííÿ ðå÷îâèí çà

òðàïèâ íà øê³ðó àáî îäÿã, éîãî Í² çàïàõîì, ÿêîìîãà áëèæ÷å
ñë³ä íåãàéíî çìèòè âîäîþ, à ï³äíåñòè îòâ³ð ïîñóäèíè äî
ïîò³ì íåéòðàë³çóâàòè â³äïîâ³ä- íîñà òà ãëèáîêî âäèõíóòè.
íèì ðîç÷èíîì ï³ä íàãëÿäîì
â÷èòåëÿ. Í²
ÒÀÊ Í² Ïðè âèçíà÷åíí³ ðå÷îâèí çà çà-

ïàõîì, äîëîíåþ ðóêè íàïðàâ-
Áåð³òü ðå÷îâèíè ó ê³ëüêîñòÿõ ëÿéòå îáåðåæíî ïîò³ê ïîâ³òðÿ
âêàçàíèõ ó÷èòåëåì. ÒÀÊ â³ä îòâîðó ïîñóäèíè äî íîñà,
íå âäèõàéòå ãëèáîêî.
w
73
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà
2. Склади прилад для добування кисню за інструкцією вчителя та

проведи досліди.
Äîñë³ä 1. Äîáóâàííÿ êèñíþ ðîçêëàäîì ã³äðîãåí ïåðîêñèäó
3. Проаналізуй малюнки у § 19 (с.61). Визнач спосіб, яким будеш збирати
кисень. Òàáëèöÿ 9
ßêùî çáèðàºòå êèñåíü ßêùî çáèðàºòå êèñåíü
ìåòîäîì âèò³ñíåííÿ ïîâ³òðÿ, ìåòîäîì âèò³ñíåííÿ âîäè,
ê³íåöü ãàçîâ³äâ³äíî¿ òðóáêè ïîì³ñòè ó çàçäàëåã³äü çàïîâí³òü ïîñóäèíó (ïðîá³ð-

ïðîá³ðêó-ïðèéìà÷ ÷è ñòàêàí. êó ÷è êîëáó) âîäîþ, ïåðåâåðíè ¿¿ òà
ïîì³ñòè ó êðèñòàë³çàòîð ç âîäîþ.
Ê³íåöü ãàçîâ³äâ³äíî¿ òðóáêè çàâåäè ó
ïîñóäèíó-ïðèéìà÷.
Ïåðåâ³ð ïîâíîòó çàïîâíåííÿ ïîñóäèíè Ï³ñëÿ çàïîâíåííÿ ïðîá³ðêè-ïðèéìà÷à

ãàçîì çà äîïîìîãîþ æåâð³þ÷î¿ ñê³ïêè, ãàçîì, çàêðèé ¿¿ ïðîáêîþ ï³ä âîäîþ.
ï³äíîñÿ÷è ¿¿ ëèøå äî êðàþ ñòàêàíà, ùîá
íå âèòðàòèòè äîáóòèé êèñåíü.
4. Збери прилад для добування газів та перевір його на герметичність.

Якщо прилад зібрано герметично, то опустивши газовідвідну трубу у воду, та
нагрівши у руці пробірку=реактор, ти помітиш появу бульбашок газу у воді.
5. Наповни пробірку=реактор на одну п'яту об'єму (приблизно 2 мл)
гідроген пероксидом та додай невелику кількість чорного порошку манган(IV)
оксиду. Ùî ñïîñòåð³ãàºø? Íàïèøè â³äïîâ³äíå ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿.
Закрий пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої роз=
місти у пробірці, яка розміщена донизу дном. Ïîÿñíè ñàìå òàêå ðîçì³ùåííÿ
ñóõî¿ ïðîá³ðêè.
6. Перевір наявність кисню у сухій пробірці за допомогою тліючої скіпки.
Ùî ñïîñòåð³ãàºø?
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
×îìó, íà òâîþ äóìêó, ïîòð³áíî ïåðåâ³ðÿòè ïîâíîòó çàïîâíåííÿ

ïîñóäèíè êèñíåì ïðè ìåòîä³ çáèðàííÿ âèò³ñíåííÿì ïîâ³òðÿ ³ íå
îáîâ'ÿçêîâî ïðè âèêîðèñòàíí³ ìåòîäó âèò³ñíåííÿ âîäè?
Äîñë³ä 2. Ãîð³ííÿ âóãëèíêè â êèñí³
7. У ложці для спалювання обережно нагрій вуглинку та внеси її у про=
бірку з киснем. Порівняй різницю горіння вуглинки на повітрі та у чистому
кисні.
74
Ïîâ³òðÿ, éîãî ñêëàä. Êîëîîá³ã îêñèãåíó òà çàñòîñóâàííÿ êèñíþ
8. Склади звіт про виконану роботу у таблицю за зразком, запиши

рівняння реакції. Òàáëèöÿ 9
Ñïîñòåðåæåííÿ òà
Ïîñë³äîâí³ñòü ä³é Âèñíîâîê äî ïåâíî¿ ä³¿
â³äïîâ³äí³ ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿
Зроби âèñíîâêè, відповідаючи на питання.

1. Який реагент і чому обрали саме для добування кисню?
2. Для чого додали у пробірку=реактор порошок манган(IV) оксиду?
3. Завдяки яким властивостям кисню можливо збирати його витіснен=
ням повітря або витісненням води?
4. Які фізичні властивості кисню ти знаєш?
5. Які властивості кисню – фізичні чи хімічні, виявляються при пере=
вірці його наявності жевріючою скіпкою?
§ 21. ÏÎÂ²ÒÐß, ÉÎÃÎ ÑÊËÀÄ.

ÊÎËÎÎÁ²Ã ÎÊÑÈÃÅÍÓ ÒÀ ÇÀÑÒÎÑÓÂÀÍÍß ÊÈÑÍÞ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô òè ä³çíàºøñÿ ïðî
ñêëàä ïîâ³òðÿ, ô³ç³îëîã³÷íó ðîëü êèñíþ
òà éîãî çàñòîñóâàííÿ, âëàñòèâîñò³ îçîíó
òà ïîçíàéîìèøñÿ ³ç ïðèíöèïàìè îõîðî-
íè ïîâ³òðÿ â³ä çàáðóäíåííÿ.
Склад повітря
Планета Земля оточена атмосферою, яка є сумішшю газів: азоту, кисню,
вуглекислого газу, аргону та незначних домішок інших інертних газів, а
також водяної пари. Для рослин і тварин важливим є наявність у біосфері
повітря.
Ç ÷îãî ñêëàäàºòüñÿ á³îñôåðà? ×îìó ¿¿ òàê íàçèâàþòü?
75
Ñêëàä ïîâ³òðÿ, % çà îá’ºìîì

Âóãëåêèñëèé Àçîò; 78
ãàç; 0,03
²íø³; 0,04
Êèñåíü; 21 Àðãîí; 0,93
Ìàë. 15
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ðîçãëÿíü ä³àãðàìó "Ñêëàä ïîâ³òðÿ". Çàïèøè ê³ëüê³ñíèé ³ ÿê³ñíèé

ñêëàä ïîâ³òðÿ.
Çà îá'ºìîì ó ïîâ³òð³ ____ % àçîòó, ____ % êèñíþ, à òàêîæ ³ùå º
У 1756 р. вчений М. Ломоносов встановив, що повітря – це суміш газів

з різними властивостями, бо при прожарюванні металів частина повітря
«зникає», приєднуючись до металу.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
ßêèé ãàç ìîæå ”çíèêàòè” ç ïîâ³òðÿ ó äîñë³ä³ Ëîìîíîñîâà?
Один з газів підтримує горіння і дихання, це – ___________________.

Назву другого газу утворили з двох грецьких частинок: а – заперечення, та
зоо – живе, то ж вийшло азот – заперечення життя. Ці назви запропонував
Лавуазьє.
Більше ніж через сто років англійські вчені Дж. Релей та У. Рамзай
відкрили у повітрі присутність інертних газів: аргону та в дуже невеликих
кількостях неону, криптону і гелію.
У повітрі також є вуглекислий газ, водяна пара. У вологу теплу погоду
водяної пари у повітрі більше, ніж у прохолодну та суху.
Науковці обчислили середню молярну масу повітря. При розрахунках
було враховано молярні маси складових повітря та їх масові частки.
М(повітря) » 29 (г/моль)
76
Кисень у природі
Чому у повітрі є кисень? За однією з наукових гіпотез атмосфера Землі
спочатку складалась переважно з вуглекислого та чадного газів, сполук
Сульфуру, водяної пари. Внаслідок дії сонячної енергії на воду з'явився
кисень. З появою рослин біосфера отримала поштовх до інтенсивного
розвитку, збагачуючись киснем, внаслідок чого виникали більш складні
організми.
І до сьогоднішнього дня кисень у природі утворюється з вуглекислого
газу і води за допомогою зелених рослин та сонячного світла.
ßê íàçèâàºòüñÿ ïðîöåñ óòâîðåííÿ êèñíþ ó ïðèðîä³? Ó ÷îìó ñóòü öüîãî

ïðîöåñó?
ßê³ ùå ðå÷îâèíè ìîæóòü óòâîðþâàòèñü ó ðåçóëüòàò³ öüîãî ïðîöåñó?
Вночі рослини використовують кисень повітря для дихання у невели=

ких кількостях. За день вміст кисню знову відновлюється, навіть той, що був
використаний для дихання людьми і тваринами, витрачений при спалювані
різноманітного пального. Саме завдяки фотосинтезу вміст кисню у повітрі
залишається постійним. Вчені підрахували, що за рік рослини виділяють
приблизно 400 мільярдів тон кисню. Лісові масиви – це "легені нашої
планети". Нерозумне вирубування дерев, знищення зелених насаджень
може привести до призупинення процесу фотосинтезу. Кисень не буде від=
новлюватись, і його вміст у атмосфері різко зменшиться. Експериментально
доведено, що у атмосфері з вмістом кисню менше ніж 15% важко дихати і
навіть горіння стає неможливим.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Íå ò³ëüêè íàçåìíà ðîñëèíí³ñòü çàáåçïå÷óº êèñíåì íàøó ïëàíåòó. Çíà÷íà
÷àñòêà ôîòîñèíòåçó â³äáóâàºòüñÿ çà ó÷àñòþ ô³òîïëàíêòîíó. Òîìó âàæëèâî,
ùîá âîäè Ñâ³òîâîãî îêåàíó áóëè ïðîçîðèìè äëÿ ñîíÿ÷íîãî ïðîì³ííÿ.
77
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Ðîçãëÿíü ñõåìó êîëîîá³ãó Îêñèãåíó ó ïðèðîä³.

Îá´ðóíòóé çíà÷åííÿ ïðîöåñ³â, ùî â³äáóâàþòüñÿ ó ïðèðîä³, òà ðîëü
êèñíþ ³ Îêñèãåíó ó íèõ.
Ìàë. 16
Фізіологічна роль кисню

Кисень через легені потрапляє в організм людей чи тварин і розноситься
гемоглобіном крові судинами до усіх органів та систем. За участю кисню
відбувається окиснення поживних речовин їжі (білків, жирів і вуглеводів).
Таким чином виробляється енергія, необхідна для повноцінної життє=
діяльності. Кисень людині потрібен завжди: і під час сну, і під час читання.
Під час активної праці чи виконання фізичних вправ, серце починає
швидше битись і витрачається більше енергії. Інтенсивність дихання
збільшується разом із витратою кисню. При диханні легенями засвоюється
не весь кисень, що потрапляє до організму разом із повітрям. Суміш газів, що
видихає людина, містить 16% кисню.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Íà âåðøèíàõ ã³ð òèñê çíà÷íî ìåíøèé, í³æ á³ëÿ ï³äí³ææÿ, òîìó êðîâ ó ëåãåíÿõ íå
âñòèãàº íàñè÷óâàòèñü êèñíåì, ³ íåòðåíîâàí³é ëþäèí³ ñòàº âàæ÷å äèõàòè. Àëüï³-
í³ñòè, çàâæäè áåðóòü ³ç ñîáîþ êèñíåâ³ ïðèëàäè äëÿ åêñòðåìàëüíèõ âèïàäê³â.
78
Ìåøêàíö³ ã³ð íàâïàêè ëåãêî ïî÷óâàþòüñÿ íàâ³òü íà âèñîò³ 5 òèñ. ì íàä ð³âíåì
ìîðÿ. ¯õ îðãàí³çì çâè÷íèé äî óìîâ íèçüêîãî òèñêó. Ñåðöå ãîðö³â ç á³ëüøîþ
ñèëîþ æåíå êðîâ äî ëåãåíü, ãðóäíà êë³òêà ì³öí³øà ³ êðîâ ïîñòà÷àºòüñÿ
êèñíåì ³íòåíñèâí³øå, í³æ ó ìåøêàíö³â äîëèí.
Застосування кисню
Кисень знаходить застосування в основному завдяки своїй властивості
підтримувати горіння. Згоряючи, більшість речовин виділяють велику
кількість тепла. Спеціальні пальники, де спалюють водень чи ацетилен,
дають температуру близько 3000°С. Їх використовують для зварювання та
різання металів.
У чорній та кольоровій металургії використовують повітря, збагачене
киснем, тому що це прискорює процеси випалювання сировини та окиснення
домішок.
Хімічна промисловість використовує кисень для добування сульфатної,
нітратної та інших неорганічних кислот.
Для прокладання тунелів використовують вибухівку. Однією із різно=
видів вибухівки є оксиліквіт – матеріал (тирса, вугілля та ін.), просочений
рідким киснем. При вибуху утворюються продукти реакції, що не забрудню=
ють навколишнє середовище.
У медицині використовують кисневі подушки для дихання людей, що
мають хворі легені. Іноді кисень вводять під шкіру, у м'язи для прискорення
процесів окиснення при гангрені, тромбофлебіті (захворюванні вен).
Рідкий кисень використовується як окисник у космічних літаках. У
спеціальних цистернах він виноситься на орбіту разом із реактивним
паливом і змішується у потрібний момент.
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Íà ìàë. 17 (ñ. 80) ïîñòàâ öèôðè, â³äïîâ³äí³ ïåâíîìó çàñòîñóâàííÿ

êèñíþ.
Õ³ì³÷íà ïðîìèñëîâ³ñòü.
Äèõàííÿ âîäîëàç³â, êîñìîíàâò³â, ï³ëîò³â ðåàêòèâíèõ ë³òàê³â.
Âèðîáíèöòâî âèáóõîâèõ ðå÷îâèí.
Â àâ³àö³¿.
Â êîñì³÷í³é òåõí³ö³ ÿê îêèñíèê ïàëèâà.
Ó ìåäèöèí³ äëÿ äèõàííÿ ïðè îïåðàö³ÿõ.
×îðíà òà êîëüîðîâà ìåòàëóðã³ÿ.
Àöåòèëåíîâ³ ïàëüíèêè äëÿ ð³çàííÿ òà çâàðþâàííÿ ìåòàë³â.
79
O2
Ìàë. 17
Озон та його властивості Îçîí – ó ïåðåêëàä³
У техніці іноді замість кисню використо= ç ãðåöüêî¿ "ïàõíó".
вують інший газ – озон.
Його молекула складається з 3 атомів Оксигену, отже формула озону
_________ (склади формулу). Озон блакитного кольору, добре розчиняється
у воді, ________________ (важчий чи легший) за повітря. Приємний запах
озону можна відчути у повітрі після грози або у сосновому лісі, бо смолисті
речовини дерев, окиснюючись, виділяють озон. Цей газ нестійкий, тому
запах "свіжості" після грози через деякий час зникає. Озон утворюється у
верхніх шарах атмосфери завдяки електричним розрядам, що постійно
відбуваються там, за реакцією:
3О2 2O3 .
Він значно сильніший окисник, ніж кисень. Багато речовин (спирт,
80
естери) у атмосфері озону самозаймаються. Довго дихати цим газом також

не рекомендується, бо може знизитись гострота зору, виникнути безсоння,
набряк легень.
Але головне значення озону – це захист нашої планети від ультрафіоле=
тового випромінювання. Він утворює озоновий шар у атмосфері на висоті
близько 30 км. Товщина озонового шару кілька міліметрів, але шар може
руйнуватись, і тоді утворюються "озонові дірки", через які земляни отриму=
ють надлишкову кількість сонячної радіації, що може призвести навіть до
виникнення захворювань. Великі "озонові дірки" постійно знаходяться над
полюсами, але, на жаль, і над густонаселеними зонами такі "дірки" утворю=
ються через недбалу діяльність людей.
ßê³ ïðîìèñëîâ³ âèêèäè ÷è ³íø³ ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ ëþäåé

íåáåçïå÷í³ äëÿ îçîíîâîãî øàðó àòìîñôåðè? ×îìó?
Охорона повітря від забруднення

Зниження прозорості повітря призводить до поганого проникнення
сонячних променів, погіршення видимості на дорогах і швидкісних трасах.
Присутність твердих частинок – диму, призводить до утворення великої
кількості пилу, що осідає на листя, і таким чином уповільнює процес
фотосинтезу, швидко забруднюються одяг, предмети побутового вжитку. Це
небезпечно для шкіри людей та органів дихання: у легенях накопичується
шкідливі речовини, що можуть викликати різні захворювання. Вихлопні
гази автомобільного транспорту містять шкідливі і небезпечні речовини,
важчі за повітря. Особливо від них страждають діти, люди низенького
росту та тварини. Неприємні запахи погіршують самопочуття та настрій
людей.
В результаті спалювання великої кількості органічних сполук утворюєть=
ся багато вуглекислого газу. Збільшення його вмісту в атмосфері спричинює
81
так званий "парниковий ефект" –

підвищення температури на планеті.
Якщо людство не виправить ситуацію,
ми можемо стати свідками різкого по=
тепління, танення льодовиків і навіть
затоплення більшої частини материків.
Очищення повітря від різних промис=
лових викидів потребує багато коштів.
Ìàë. 18
На промислових підприємствах, тепло=
вих електростанціях потрібно вловлювати спеціальними пастками викиди
сажі, пилу, небезпечних газів. Вихлопні труби автомобілів потрібно
оснащувати пристроями, що дозволяють пальному згоряти без утворення
шкідливих викидів. Також науковці зараз шукають шляхи використання
більш безпечного пального: спирту, природного газу – метану, водню.
Äîïîâíè ä³àãðàìó Âåíà ïðèêëàäàìè ïîä³áíîñò³ òà â³äì³ííîñò³ êèñíþ ³ îçîíó.
ÊÈÑÅÍÜ ÎÇÎÍ
Â³äì³ííå Â³äì³ííå
Ñï³ëüíå
Ìàë. 19
ÇÀÂÄÀÍÍß
4. Ï³ä ÷àñ çàïóñêó ðàêåòè íà íàâêîëîçåìíó îðá³òó ç ðàêåòíîãî ïàëü-

íîãî óòâîðþºòüñÿ í³òðîãåí(²²) îêñèä. Îá÷èñëè îá'ºì (í.ó.) í³òðîãåí(²²)
îêñèäó, ùî ðóéíóº îçîíîâèé øàð ³ çíèùóº îçîí ìàñîþ 10 ò.
82
Ð³âíÿííÿ â³äïîâ³äíî¿ ðåàêö³¿:

NO + O3 = NO2+ O2.
1. Íàâåäè â³äîì³ òîá³ íàóêîâ³ ã³ïîòåçè ïðî ïîÿâó êèñíþ íà Çåìë³.

2. ßêó ðîëü â³ä³ãðàº êèñåíü ó ïðèðîä³?
3. Îá´ðóíòóé âèñë³â: "Ë³ñè – "ëåãåí³" ïëàíåòè".
4. ×è ìîæå çì³íþâàòèñü âì³ñò êèñíþ â àòìîñôåð³? ×îìó?
5. Ðîçêàæè ïðî ô³ç³îëîã³÷íó ðîëü êèñíþ.
6. Äî ÿêî¿ åêîëîã³÷íî¿ íåáåçïåêè ìîæå ïðèâåñòè àâàð³ÿ ç íàôòîâèìè òàíêåðà-
ìè, êîëè íàôòà ïîòðàïëÿº ó ìîðÿ ÷è îêåàíè, âêðèâàþ÷è ¿õ ïîâåðõíþ òîíêîþ
ïë³âêîþ?
Íàïèøè òâ³ð ÷è ðåôåðàò íà îäíó ç òåì.

×èñòå ïîâ³òðÿ: ðîçê³ø ÷è íåîáõ³äí³ñòü?
Áåçïå÷íå ïàëüíå äëÿ àâòîòðàíñïîðòó.
×è ìîæëèâå ìàéáóòíº äëÿ ëþäñòâà áåç çåëåíèõ íàñàäæåíü?
83
Ðîçâ'ÿçóâàííÿ çàäà÷ çà ð³âíÿííÿìè ðåàêö³é ãîð³ííÿ òà îêèñíåííÿ

Для промислових потреб економічно невигідно використовувати чистий
кисень. Для багатьох процесів окиснення застосовують повітря. Тому необ=
хідно вміти обчислювати об'єм повітря для різних промислових процесів.
Íàïðèêëàä. Обчисли об'єм повітря (н.у.), що витрачається для випалю=
вання сфалериту, основна складова якого ZnS, масою 194 г.
т (ZnS) = 194 г У реакціях горіння на повітрі витрачається
M (ZnS) = 97 г/моль кисень, тому у рівнянні реакції записуємо саме
Vm = 22,4 г/моль кисень. Розрахунки будемо проводити, вважа=
ючи, що вміст кисню у повітрі приблизно 20%,
V (повітря) – ?
або 1/5 частина.
2ZnS + 3O2 = 2ZnО +2SO2
2. Визначаємо за коефіцієнтами співвідношення кількостей речовин,
про одну з яких є інформація в умові та тією, кількість речовини якої
потрібно знайти. Записуємо це співвідношення.
ν(ZnS) : ν(О ) = 2 : 3
2
2ZnS + 3O2 = 2ZnО +2SO2
3. Обчислюємо кількість речовини ZnS за формулою:
т (ZnS)
ν=M т
—; ν (ZnS) = _______
M (ZnS)
194 г
= _________ = 2 моль.
97 г/моль
4. Із співвідношення у п.2 визначаємо кількість речовини кисню:
ν (О ) = ν (ZnS) • 3 : 2 =
2
2 моль х моль
=2•3:2=3 2ZnS + 3O2 = 2ZnО +2SO2
х=2•3:2=3
ν (О2) = 3 моль
5. Обчислюємо об'єм (н.у.) кисню за формулою:
V = ν • Vm ;
V(O2) = 3 моль • 22,4 г/моль = 67,2 л.
3. Визначаємо об’єм повітря:
V(повітря) = V(O2) • 5 = 67,2 л • 5 = 336 л.
Â³äïîâ³äü: потрібно336 л повітря.
84
Îá’ºäíàéòåñü ó ãðóïè, ÿê ðåêîìåíäóº â÷èòåëü. Ðîçâ’ÿæ³òü çàäà÷³,

äîïîìàãàþ÷è îäèí îäíîìó. Ïðåçåíòóéòå óñüîìó êëàñó ðåçóëüòàòè
ñâîº¿ ðîáîòè – ïî îäí³é ³ç çàäà÷.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1.Îá÷èñë³òü îá'ºì ïîâ³òðÿ (í.ó.), ùî âèòðà÷àºòüñÿ íà ãîð³ííÿ ìåòàíó

CH4 ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè 2,5 ìîëü.
2. Îá÷èñë³òü îá'ºì ïîâ³òðÿ (í.ó.), ùî âèòðà÷àºòüñÿ íà îêèñíåííÿ ì³ä³ ìàñîþ

19,2 êã, ÿêùî óòâîðþºòüñÿ êóïðóì(²²) îêñèä.
3. Ïåðåòâîð³òü ñõåìó íà â³äïîâ³äíå ð³âíÿííÿ.

__FeS + __O2 ® __Fe2О3 + __SO 2
Îá÷èñë³òü îá'ºì ïîâ³òðÿ (í.ó.), ùî âèòðà÷àºòüñÿ íà âèïàëþâàííÿ ôåðóì(²²)
ñóëüô³äó FeS ìàñîþ 35,2 êã.
85
Масова частка елемента
Виведення формули речовини
86
Ïåð³îäè÷íà ñèñòåìà óêëàäåíà
çà ìàòåð³àëàìè îô³ö³éíîãî ñàéòó IUPAC
ÏÅÐ²ÎÄÈ×ÍÀ ÑÈÑÒÅÌÀ ÅËÅÌÅÍÒ²Â

ÃÐÓÏÈ ÅËÅÌÅÍÒ²Â
Ряди
Періоди
I II III IV V VI VII VIII
H 1 He 2
1 1 1,008 4,003
Ã³äðîãåí Ãåë³é
Li 3 Be 4 B 5 C 6 N 7 O 8 F 9 Ne 10
2 2 6,94 9,01 10,81 12,01 14,01 15,99 18,99 20,18
Ë³ò³é Áåðèë³é Áîð Êàðáîí Í³òðîãåí Îêñèãåí Ôëóîð Íåîí
Na 11 Mg 12 Al 13 Si 14 P 15 S 16 Cl 17 Ar 18
3 3 22,99 24,31 26,98 28,07 30,97 32,07 35,45 39,95
Íàòð³é Ìàãí³é Àëþì³í³é Ñèë³ö³é Ôîñôîð Ñóëüôóð Õëîð Àðãîí
K 19 Ca 20 21 Sc 22 Ti 23 V 24 Cr 25 Mn 26 Fe 27 Co 28 Ni
4 39,09 40,08 44,96 47,88 50,94 51,99 54,94 55,85 58,93 58,69
Êàë³é Êàëüö³é Ñêàíä³é Òèòàí Âàíàä³é Õðîì Ìàíãàí Ôåðóì Êîáàëüò Í³êîë
4 29 30 31
Cu Zn Ga Ge 32 As 33 Se 34 Br 35 Kr 36
5 63,55 65,39 69,72 72,59 74,92 78,96 79,90 83,80
Êóïðóì Öèíê Ãàë³é Ãåðìàí³é Àðñåí Ñåëåí Áðîì Êðèïòîí
Rb 37 Sr 38 39 Y 40 Zr 41 Nb 42 Mo 43 Tc 44 Ru 45 Rh 46 Pd
6 85,47 87,62 88,90 91,22 92,91 95,94 (99) 101,07 102,91 106,42
Ðóá³ä³é Ñòðîíö³é ²òð³é Öèðêîí³é Í³îá³é Ìîë³áäåí Òåõíåö³é Ðóòåí³é Ðîä³é Ïàëàä³é
5 47 48
Ag Cd In 49 Sn 50 Sb 51 Te 52 I 53 Xe 54
107,87 112,41 114,82 118,71 121,75 127,6 126,9 131,29
Àðãåíòóì Êàäì³é ²íä³é Ñòàíóì Ñòèá³é Òåëóð ²îä Êñåíîí
Cs 55 Ba 56 57 La 72 Hf 73 Ta 74 W 75 Re 76 Os 77 Ir 78 Pt
8 132,91 137,33 138,91 178,49 180,95 183,85 186,21 190,2 192,22 195,08
Öåç³é Áàð³é Ëàíòàí Ãàôí³é Òàíòàë Âîëüôðàì Ðåí³é Îñì³é ²ðèä³é Ïëàòèíà
6 79 80
Au Hg Tl 81 Pb 82 Bi 83 Po 84 At 85 Rn 86
9 196,97 200,59 204,38 207,2 208,98 (209) (210) (222)
Àóðóì Ìåðêóð³é Òàë³é Ïëþìáóì Á³ñìóò Ïîëîí³é Àñòàò Ðàäîí
Fr 87 Ra 88 89 Ac 104 Rf 105 Db 106 Sg 107 Bh 108 Hs 109 Mt 110 Ds
10 (223) 226,02 (227) (261) (262) (263) (262) (265) (266)
Ôðàíö³é Ðàä³é Àêòèí³é Ðåçåðôîðä³é Äóáí³é Ñèáîðã³é Áîð³é Ãàñ³é Ìàéòíåð³é Äàðìøòàäò³é
7
11
111 Rg 112 Cn Nh 113 Fl 114 Mc 115 Lv 116 Ts 117 Og 118
Ðåíòãåí³é Êîïåðíèö³é Í³õîí³é Ôëåðîâ³é Ìîñêîâ³é Ë³âåðìîð³é Òåííåññ³í Îãàííåññîí
* ËÀÍÒÀÍÎ¯ÄÈ
58 Ce 59 Pr 60 Nd 61 Pm 62 Sm 63 Eu 64 Gd 65 Tb 66 Dy 67 Ho 68 Er 69 Tm 70 Yb 71 Lu
140,12 140,91 144,24 (145) 150,4 151,96 157,25 158,93 162,5 164,93 167,26 168,93 173,04 174,97
Öåð³é Ïðàçåîäèì Íåîäèì Ïðîìåò³é Ñàìàð³é ªâðîï³é Ãàäîë³í³é Òåðá³é Äèñïðîç³é Ãîëüì³é Åðá³é Òóë³é ²òåðá³é Ëþòåö³é
** ÀÊÒÈÍÎ¯ÄÈ
87
90 Th 91 Pa 92 U 93 Np 94 Pu 95 Am 96 Cm 97 Bk 98 Cf 99 Es 100 Fm 101 Md 102 No 103 Lr
232,04 (231) 238,03 237,05 (244) (243) (247) (247) (249) (252) (257) (258) (259) (260)
Òîð³é Ïðîòàêòèí³é Óðàí Íåïòóí³é Ïëóòîí³é Àìåðèö³é Êþð³é Áåðêë³é Êàë³ôîðí³é Åéíøòåéí³é Ôåðì³é Ìåíäåëººâ³é Íîáåë³é Ëîóðåíñ³é

Himija 7 2

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Himija 7 2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

С.В.

§ 12. Õ²Ì²×ÍÀ ÐÅÀÊÖ²ß

Äîïîâíè ñõåìó êëàñèô³êàö³¿ ÿâèù íàçâàìè, ¿õ îçíà÷åííÿìè. Íàâåäè

За допомогою хімічних реакцій сучасна промисловість виробляє важливі

ßê³ çîâí³øí³ åôåêòè ìîæíà ñïîñòåð³ãàòè ïðè õ³ì³÷íèõ ïåðåòâîðåííÿõ,

Õ³ì³÷í³ ðåàêö³¿ òà çîâí³øí³ åôåêòè, ùî ¿õ ñóïðîâîäæóþòü

Ä³ÿ ðîç÷èíó õëîðèäíî¿

3 Ãîð³ííÿ ñòð³÷êè ìàãí³þ

Деякі хімічні реакції супроводжуються тільки одним зовнішнім ефектом,

1. Âñòàíîâè â³äïîâ³äí³ñòü (ç’ºäíàé ë³í³ÿìè) äëÿ ïðîäîâæåííÿ ðå÷åííÿ.

1. Âèðîáè ³ç ñïëàâ³â íà îñíîâ³ çàë³çà ïñóþòüñÿ ÷åðåç ³ðæàâ³ííÿ. ßê

§ 13. Õ²Ì²×Í² Ð²ÂÍßÍÍß. ÇÀÊÎÍ ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß ÌÀÑÈ ÐÅ×ÎÂÈÍ

Ñïîëó÷åííÿ ñ³ðêè ³ç çàë³çîì

Атоми простих речовин сірки і _________________ перейшли до складу

залишилась такою ж, а зовнішній вигляд металу змінювався, що свідчило

Ëàâóàçüº (Lavoisier) Àíòóàí Ëîðàí (1743-1794),

Використовуючи закон збереження маси речовин, можна розв'язувати

З чого складається хімічне рівняння?

Алгоритм перетворення схеми реакції на хімічне рівняння

5. Отже, треба підбирати коефіцієнти. Починаємо з атомів, яких до

Ïîïðàöþé ç îíëàéí-òðåíàæåðîì äëÿ ïåðåòâîðåííÿ

Ïðèêëàä ²²². Перетворити схему реакції на хімічне рівняння:

1. Ó âèðîáíèöòâ³ íåãàøåíîãî âàïíà (CaO) âèêîðèñòîâóþòü âàïíÿê

2. Ïåðåòâîðè ñõåìè ðåàêö³é íà õ³ì³÷í³ ð³âíÿííÿ:

4. Êîðèñòóþ÷èñü ñêëàäåíîþ òîáîþ òàáëèöåþ âàëåíòíîñòåé åëåìåíò³â òà

§ 14. ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß Õ²Ì²×ÍÈÕ ÐÅÀÊÖ²É:

У загальному вигляді традиційно Ñòåõ³îìåòð³ÿ – â³ä ãðåöü-

Òåðì³÷íèé ðîçêëàä ìàëàõ³òó

Ðîçêëàä àìîí³é äèõðîìàòó

Ðàçîì ç ó÷èòåëåì ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é ðîçêëàäó ìàëàõ³òó òà àìîí³é

За зробленими у попередній демонстрації висновками прокоментуй

Ðåàêö³ÿ ñïîëó÷åííÿ – ðåàêö³ÿ, â ðåçóëüòàò³ ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!

Ïðîâåäåííÿ ðåàêö³é ñïîëó÷åííÿ, çàì³ùåííÿ òà îáì³íó

1. Ì³äíó äðîòèíêó î÷èùàþ

1. Ïåðåòâîðè ñõåìè íà õ³ì³÷í³ ð³âíÿííÿ, çàçíà÷ òèï êîæíî¿ ç íèõ.

__NO + __O2 ® __NO2

3. Í³òðîãåí ç Ã³äðîãåíîì óòâîðþº ñïîëóêó, ó ÿê³é ìàñîâå ñï³ââ³äíîøåííÿ

Ïîáóäóéòå àíàëîã³¿ ³ç æèòòÿ ³ ïîáóòó äî ð³çíèõ òèï³â õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é.

§ 15. ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß Õ²Ì²×ÍÈÕ ÐÅÀÊÖ²É:

Äàé â³äïîâ³ä³ íà ïèòàííÿ àðàáñüêîãî ìóäðåöÿ ñòîñîâíî õ³ì³÷íî¿ ðåàêö³¿.

Під час проходження хімічної реакції молекули речовин, рухаючись

Çàïîâíè ñõåìó â³äîìèìè òîá³ òèïàìè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é.

Çà ÿêèìè îçíàêàìè çä³éñíåíà êëàñèô³êàö³ÿ òèï³â õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é?

Д.І. Менделєєв говорив, що найбільш вагомим зовнішнім ефектом

рахунок розриву та утворення зв’язків. Енергія у вигляді тепла чи світла

Äìèòðî ²âàíîâè÷ Ìåíäåëººâ (1834-1907) çðîáèâ çíà÷íèé

Під час хімічних реакцій енергія може взаємоперетворюватись у різні

За енергетичним ефектом реакції поділяють на екзотермічні та

Åêçîòåðì³÷í³ ðåàêö³¿ â³äáóâàþòüñÿ ç âèä³ëåííÿì åíåðã³¿, ïåðåâàæíî ó âèãëÿä³

Ñïîñòåð³ãàé çà äåìîíñòðàö³ÿìè, ÿê³ ïðîâîäèòü â÷èòåëü.

Âçàºìîä³ÿ íàòð³þ ç âîäîþ

Åíäîòåðì³÷í³ ðåàêö³¿ â³äáóâàþòüñÿ ³ç ïîãëèíàííÿì åíåðã³¿ òàêîæ ó âèãëÿä³

ßêà ç ðåàêö³é ðîçêëàäó, ïðîäåìîíñòðîâàíèõ íà ìèíóëîìó çàíÿòò³, º

1. Ç äîïîìîãîþ áàòüê³â òà âèêîðèñòîâóþ÷è âëàñíèé äîñâ³ä àáî

2. Ëàáîðàíò ãîòóâàâ ðîç÷èí íàøàòèðÿ (NH4Cl), âèïàäêîâî ïîñòàâèâ ñêëÿíêó íà

3. ×åðâîíèé ôîñôîð çà ê³ìíàòíî¿ òåìïåðàòóðè íå çàãîðÿºòüñÿ, à ÿêùî éîãî

1. Ùî ââàæàºòüñÿ âàãîìèì åôåêòîì ïåðåá³ãó õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é?

Íàìàëþé ïðèëàä, ÿêèé äîïîìîæå âèçíà÷èòè òåïëîâèé åôåêò áóäü-ÿêî¿

Ì³ñöå äëÿ âêëåþâàííÿ

Ñåì³íàð: „Íàïèñàííÿ òà ïåðåòâîðåííÿ ñõåì õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é íà â³äïîâ³äí³

2. Обчисли масу кисню, що утворився при розкладанні гідроген пероксиду

3. Обчисли масу вуглекислого газу CO2, що виділився під час розкладан=

4. У реторту помістили свинець, закрили спеціальним затискачем,

NO + O2 ® __NO2

Fe2O3+H2 ® Fe +H2O; Cr2O3 +HCl ® CrCl3 +__H2O;

Na + H2O ® NaOH + H2; H2O2 ® H2O +O2;

Fe(OH)3 +HNO3 ® __Fe(NO3)3 + H2O

BaO +H3PO4 ® Ba3 (PO4)2+__H2O