Himija 7 3

С.В.
Василенко
Я.Ю. Коваль
ХІМІЯ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ 7 КЛАСУ
загальноосвітніх навчальних закладів,
що працюють за освітньою технологією "РОСТОК"
3
ЧАСТИНА
Ã³äðîãåí ³ âîäåíü. Ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ ³ äîáóâàííÿ âîäíþ
Òåìà 4
Ã²ÄÐÎÃÅÍ. ÂÎÄÅÍÜ
§ 22. Ã²ÄÐÎÃÅÍ ² ÂÎÄÅÍÜ.

Ô²ÇÈ×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ² ÄÎÁÓÂÀÍÍß ÂÎÄÍÞ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ ïðî
õ³ì³÷íèé åëåìåíò Ã³äðîãåí, ïîøèðåííÿ éîãî
íà Çåìë³ òà ó êîñìîñ³, ïðîñòó ðå÷îâèíó
âîäåíü, ïðèãàäàºø ðåàêö³¿ çàì³ùåííÿ.
Хімічний елемент – Гідроген
Гідроген H – найпоширеніший елемент у Всесвіті. Він є головною
складовою Сонця та інших зірок, також цей елемент присутній у космічно/
му просторі. Його називають космічним атомним паливом, бо він є джерелом
енергії, що живить Сонце й інші зірки.
Назву елементу дали за його здатність утворювати воду. "Hydrogenium" –
той, що народжує воду.
У Земній корі його лише 1% за масою, але за числом атомів він посідає
ІІ місце після атомів Оксигену, тому що атомна маса Гідрогену, порівняно
з іншими хімічними елементами, найменша. Атоми Гідрогену є у воді, при/
родному газі метані CH4, у нафті, органічних речовинах, живих організмах.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ ÒÀ ÇÀÏÈØÈ!
Äàé õàðàêòåðèñòèêó õ³ì³÷íîãî åëåìåíòà Ã³äðîãåíó çà ïîëîæåííÿì ó

Ïåð³îäè÷í³é ñèñòåì³.
Z(H)= N(електронів) = Ar( )= . Âàëåíòí³ñòü –

Водень – проста речовина. Фізичні властивості водню
Атоми Гідрогену утворюють просту речовину – водень, молекула якої
складається з двох атомів – ________ (запиши формулу водню). Молярна
маса M(____) = ________. Водень – найлегший газ. Він у ____ разів легший
за повітря, тому, що (проведи розрахунки)
3
Водень – газ безбарвний, без запаху, малорозчинний у воді.

На Землі водню дуже мало, бо його легкі молекули не утримуються
гравітаційним полем Землі і він летить у космос. Частина молекул водню у
верхніх шарах атмосфери сполучається з киснем під дією сонячної енергії,
перетворюючись на воду.
Температура кипіння водню дуже низька, вона становить (–252,8)°C.
Водень важко перетворити на рідину. Відомо, що рідкий водень проводить
електричний струм. При досягненні температури (–259,2)°C він пере/
творюється на прозорі блакитні кристали – "водневий лід". Це дуже
рідкісний стан водню на Землі.
Добування водню
Вперше водень було добуто за реакцією купоросного масла, тобто
сульфатної кислоти H2SO4, із залізними ошурками.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ðîáåðò Áîéëü ïîì³ñòèâ ó ñêëÿíêó ç ðîçáàâëåíîþ ñóëüôàòíîþ êèñëîòîþ
çàë³çí³ öâÿõè ³ ïåðåâåðíóâ ¿¿, îïóñòèâøè ãîðëîâèíêó ó ïëàñêó ñêëÿíêó, ùî
òàêîæ áóëà íàïîâíåíà ðîç÷èíîì ñóëüôàòíî¿ êèñëîòè. Óòâîðåíèé áåçáàðâíèé
ãàç çáèðàâñÿ íàä ð³äèíîþ, âèòèñêóþ÷è ¿¿. Äî äîáóòîãî ãàçó Ðîáåðò Áîéëü
ï³äí³ñ çàïàëåíó ñê³ïêó. Ãàç ãîð³â, ÿê ôàêåë, òîìó â³í îòðèìàâ íàçâó "ãîðþ÷å
ïîâ³òðÿ".
Лорд Генрі Кавендіш дослідив властивості та способи

добування "горючого повітря". Він виявив, що цей газ
виділяється, якщо замінити залізо цинком чи оловом, а
сульфатну кислоту на хлоридну HCl .
Кавендіш встановив інші властивості цього газу: він
дуже легкий, значно легший за повітря, вибухає із гучним
звуком.
У сучасних лабораторіях водень добувають взаємодією Ãåíð³ Êàâåíä³ø
металів з кислотами у апараті Кіппа. 1731-1810
Апарат Кіппа названий за ім'ям дослідника, що його
винайшов. Він складається з двох кулястих посудин (мал. 1). Перша –
лійка (1), а друга – нижня частина (2) має два об'єми: верхній – куля,
нижній – напівкуля. У перешийку нижньої частини апарату розміщують
гранули цинку (3). Зливний кран (4) слугує для заміни реагентів. Через кран
з газовідвідною трубкою (5) проходить добутий водень.
4
Ðåàêö³ÿ äîáóâàííÿ âîäíþ â³äáóâàºòüñÿ

çà ñõåìîþ:
Ме + кислота ® сіль + Н2
Найчастіше використовують цинкові

гранули та хлоридну кислоту.
Ìàë. 1 Ìàë. 2
Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2

ÏÐÈÃÀÄÀÉ ÒÀ ÇÀÏÈØÈ!
ßêèé òèï ðåàêö³¿ öèíêó ç õëîðèäíîþ êèñëîòîþ? Çàïèøè îçíà÷åííÿ

ðåàêö³¿ òàêîãî òèïó.
Суть реакції заміщення полягає у тому, що атоми металу "заміщують"

атоми Гідрогену у складній речовині, таким чином витісняють водень.
Ïåðåãëÿíü â
³íòåðíåò³ â³äåî
äîáóâàííÿ
âîäíþ.
Але не всі метали можуть витісняти водень із розчинів
кислот. Це обумовлено активністю металів. Ряд активності
металів – обов'язковий атрибут хімічного кабінету і
офіційно дозволена підказка. Користуйся ним для напи/
сання рівнянь реакцій.
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Ìåòàëè, ñèìâîëè ÿêèõ çàïèñàíî äî Ã³äðîãåíó âèò³ñíÿþòü âîäåíü ³ç ðîç÷èí³â
êèñëîò (çà âèíÿòêîì í³òðàòíî¿ êèñëîòè). Ìåòàëè, ñèìâîëè ÿêèõ çàïèñàíî ï³ñëÿ
Ã³äðîãåíó íå âèò³ñíÿþòü âîäåíü ³ç ðîç÷èí³â êèñëîò.
5
Ðÿä àêòèâíîñò³ ìåòàë³â

Li, K, Ba, Sr, Ca, Na, Mg, Be, Al, Zn, Fe, Sn, Pb, (H), Cu, Ag, Hg, Pt, Au
Активні метали: натрій, кальцій, літій бурхливо реагують з розчинами

кислот, навіть із вибухом. Олово і свинець дуже повільно. Оптимальними
для добування водню у лабораторії є цинк, магній чи алюміній.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Íàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é:
У промисловості водень добувають електролізом води за відомою

реакцією: електр.
струм
2H2O = 2H2 + O2
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Íà ìàë. 3 ïîçíà÷, ó ÿê³é

ïðîá³ðö³ çáèðàºòüñÿ êèñåíü
(1), à ó ÿê³é – âîäåíü (2).
Ïîÿñíè ñâ³é âèá³ð.
Ìàë. 3
Дешевшим способом добування водню у промисловості є взаємодія

водяної пари з метаном СH4 або з вуглецем С за високої температури.
Реакції відбувається за рівняннями:
СH4 + 2H2O = 4H2 + СO2
С + H2O = H2 + СO
Зберігати добутий водень важко, бо маленькі за розміром молекули
водню дифундують майже крізь усі матеріали: порцеляну, гуму та інші.
Навіть скло не повністю зберігає водень. За температури 200°C скло легко
пропускає водень, а за температури 1000°C він легко проходить крізь сталь та
тугоплавке скло.
6
Ðîçãëÿíü ìàëþíîê ³ îá´ðóíòóé ñàìå òàêèé ñïîñ³á

H2
çáèðàííÿ âîäíþ.
Ìàë. 4
Чи можливо збирати водень методом виштовхування води? Чому?
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
1783 ðîêó ó Ïàðèæ³ áóëà çàïóùåíà ïåðøà ïîâ³òðÿíà êóëÿ, íàïîâíåíà âîäíåì.
Ó 1794 ðîö³ ï³ä ÷àñ ôðàíöóçüêî¿ ðåâîëþö³¿ áóâ îðãàí³çîâàíèé êîðïóñ á³ëüø
äîñêîíàëèõ ïîâ³òðÿíèõ ñóäåí âèäîâæåíî¿ ôîðìè – â³éñüêîâèõ àåðîñòàò³â –
øàðëüºð³â, êóë³ ÿêèõ áóëè íàïîâíåí³ âîäíåì àáî ãåë³ºì. Ç íèõ ³íæåíåðè ïîâ³-
äîìëÿëè ïðî ïåðåñóâàííÿ â³éñüê ñóïðîòèâíèêà ³ öå äîïîìàãàëî ôðàíöóçüêèì
ïîëêîâîäöÿì óñï³øíî ïðîâîäèòè â³éñüêîâ³ îïåðàö³¿. Òàê³ ñóäíà ìàëè âèñîêó
âàíòàæîï³äéîìí³ñòü, âîäåíü – äåøåâèé ãàç, à ãåë³é – íàâïàêè äîðîãèé.
Ïîâ³òðÿí³ êóë³, íàïîâíåí³ âîäíåì, âèáóõîíåáåçïå÷í³.
²ñòîð³ÿ ç í³ìåöüêèì äèðèæàáëåì "Ã³íäåíáóðã" öå ï³ä-
òâåðäæóº. Ó òðàâí³ 1937 ðîêó âåëè÷åçíèé äèðèæàáëü,
îá'ºìîì 200 000 ì3, ïðîëåò³âøè íàä Íüþ-Éîðêîì,
âèáóõíóâ ïîáëèçó àâ³àáàçè Ëåéêõåðñò. Óòâîðåíî¿
âîäè âèñòà÷èëî íà òå, ùîá ç ÿñíîãî íåáà ïðîëèâñÿ
íåâåëèêèé äîù. Ïðè÷èíîþ âèáóõó, ÿêèé çàáðàâ æèòòÿ
13 ïàñàæèð³â, 22 ÷ëåí³â åê³ïàæó òà îäíîãî ïðàö³âíèêà
Ìàë. 5
áàçè, ââàæàþòü çàãîðÿííÿ âîäíþ, ÿêèé àâàð³éíî âèò³ê.
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
²ç âîäíåì ïîòð³áíî ïîâîäèòèñÿ äóæå îáåðåæíî, áî ³ç ïîâ³òðÿì â³í óòâîðþº
âèáóõîâó ñóì³ø – "ãðèìó÷èé ãàç". Ïåðåä ïðîâåäåííÿì äîñë³ä³â ³ç âîäíåì
éîãî íåîáõ³äíî ïåðåâ³ðÿòè íà ÷èñòîòó.
7
ÐÅÔËÅÊÑÓªÌÎ!
Çà ìàòåð³àëàìè ïàðàãðàôà äîïîâíè ³íòåëåêò-êàðòó äàíèìè ïðî Ã³äðîãåí òà
âîäåíü.
Ô³çè÷í³
âëàñòèâîñò³
Н2
âèíè
³äðîãå ð å÷î
Ó ëàáîðàòîð³¿
Ã
Н
Ñê
Ó ïðîìèñëîâîñò³
ëà
í³
ä
Z
Ar
Ne
Ìàë. 6
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Âèâåäè ôîðìóëó ñèëàíó, ùî ì³ñòèòü àòîìè Ñèë³ö³þ òà Ã³äðîãåíó,

ÿêùî ìàñîâà ÷àñòêà Ñèë³ö³þ ñòàíîâèòü 87,5%, ìàñîâà ÷àñòêà
Ã³äðîãåíó – 12,5%. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿ ãîð³ííÿ öüîãî ãàçó.
8
4. Îá÷èñëè ìàñó âîäè, ùî âèòðà÷àºòüñÿ íà äîáóâàííÿ åëåêòðîë³çîì âîäíþ

ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè 5 ìîëü.
5. Îá÷èñëè îá'ºì âîäíþ (í.ó.), ùî óòâîðþºòüñÿ ïðè âçàºìîä³¿ êàëüö³þ ç

õëîðèäíîþ êèñëîòîþ HCl ìàñîþ 14,6 ã. (4,48 ë)
ÏÅÐÅÂ²Ð ÑÅÁÅ!
1. ×îìó Ã³äðîãåí îòðèìàâ òàêó íàçâó?

2. ×è º ó ïðèðîä³ íà Çåìë³ âîäåíü?
3. Îá´ðóíòóé çíà÷åííÿ Ã³äðîãåíó äëÿ Âñåñâ³òó.
4. ßêèõ çàñòåðåæíèõ çàñîá³â ïðè ðîáîò³ ç âîäíåì ñë³ä äîòðèìóâàòèñü? ×îìó?
5. ßêó ³íôîðìàö³þ äàº ðÿä àêòèâíîñò³ ìåòàë³â?
6. Íàâåäè ìîæëèâ³ ñïîñîáè çáèðàííÿ âîäíþ. Îá´ðóíòóé âèá³ð.
7. Ó ÿêî¿ ³ãðàøêîâî¿ ãóìîâî¿ êóëüêè, îäíà ç ÿêèõ íàïîâíåíà ïîâ³òðÿì, à ³íøà –
âîäíåì, øâèäøå çìåíøèòüñÿ îá'ºì? ×îìó?
9
Õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ òà çàñòîñóâàííÿ âîäíþ
§ 23. Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÒÀ ÇÀÑÒÎÑÓÂÀÍÍß ÂÎÄÍÞ

õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ âîäíþ, çàñòåðåæí³
çàõîäè ïðè ðîáîò³ ç âîäíåì, ïðî
ïðîöåñè â³äíîâëåííÿ.
Перед тим як досліджувати ÏÐÈÃÀÄÀÉ!

хімічні властивості водню, необ/
×îìó ïåðåä ïðîâåäåííÿì
хідно перевірити його на чистоту.
äîñë³ä³â âîäåíü ïåðåâ³ðÿþòü
íà ÷èñòîòó?
"Гримучий газ"
Чистий водень горить спокійно безбарвним
полум'ям, яке майже непомітне. Щоб його виявити
використовують аркуш паперу, який одразу
загоряється. Водень з киснем чи повітрям утворює
вибухонебезпечну суміш – "гримучий газ": у спів/
Ìàë. 7
відношенні 2 об'єми водню і 1 об'єм кисню, чи 2 об'єми
водню та 5 об'ємів повітря.
Як перевіряють водень на чистоту?
Збирають водень, що виділяється із

апарата Кіппа (чи іншого приладу) у про/
бірку (мал. 8). Швидко, не перевертаючи
пробірку, до її отвору підносять запаленого
сірника чи скіпку.
Чистий водень згоряє із глухим звуком
"пах", а якщо у пробірці суміш водню із
повітрям, то пролунає більш гучний звук.
Ìàë. 8
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Íà ïî÷àòêó ÕÕ ñòîë³òòÿ âèáóõíóâ íîâèé í³ìåöüêèé â³éñüêîâèé ïàðîïëàâ ï³ä ÷àñ
ñâîãî ïåðøîãî ïëàâàííÿ. Ïðè÷èíîþ öüîãî ñòàëè çàáóò³ ðîá³òíèêàìè óëàìêè
öèíêîâèõ äåòàëåé ó ïàðîâîìó êîòë³. Ãàðÿ÷à âîäà ïðîðåàãóâàëà ç öèíêîì,
âèä³ëÿþ÷è âîäåíü, ÿêèé óòâîðèâ ç ïîâ³òðÿì âèáóõîíåáåçïå÷íó ñóì³ø.
10
Хімічні властивості водню ÏÐÈÃÀÄÀÉ!

1. Водень енергійно взаємодіє з ßê ìàòåìàòè÷íî âèçíà-
багатьма неметалами, які при цьому ÷àþòü çíà÷åííÿ íèæ÷î¿
виявлять нижчу валентність. âàëåíòíîñò³ åëåìåíòà?
а) Взаємодія з киснем
Вода, яка є продуктом цієї реакції – безпечна для
навколишнього середовища. Тому водень вважають
доцільним застосовувати як екологічно чисте пальне,
навіть як реактивне. Але висока вірогідність вибуху
суміші водню з повітрям залишає неможливим його
широке використання. H2
t
2H2 + O2 = 2H2O
Ìàë. 9
б) Взаємодія з хлором
В результаті реакції утворюється гідроген хлорид, газоподібна небез/
печна речовина з їдким запахом, яка добре розчиняється у воді, утворюючи
хлоридну (соляну) кислоту.
H2 + Cl2 = 2HCl
гідроген хлорид
в) Взаємодія з сіркою
Якщо у розплав сірки пропускати водень, утворюється гідроген сульфід –
безбарвний газ з різким запахом тухлих яєць. Багато лікувальних грязей
виділяють саме цей газ. Також він утворюється при виверженні вулканів.
t
H2 + S = H2S
гідроген сульфід
г) Взаємодія з азотом
Ця реакція відбувається дуже повільно, тому її проводять у присутності
каталізатора. Вона використовується у промисловості для добування
амоніаку, розчин якого має специфічний запах. Його називають нашатирним
спиртом і продають в аптеках.
каталіз
3H2 + N2 = 2NH3
амоніак
2. Водень взаємодіє при нагріванні з активними металами, утворюючи
гідриди. t
2Na + H2 = 2NaH
натрій гідрид
11
3. Водень взаємодіє з оксидами деяких металічних елементів, відновлю/

ючи їх до металів.
Цю реакцію – реакцію відновлення – застосовують для добування
металів у вигляді порошків – основи порошкової металургії, а також
тугоплавких металів.
CuO + H2 = Cu + H2O
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Âèêëþ÷åííÿ: îêñèäè àëþì³í³þ, íàòð³þ, êàë³þ òà êàëüö³þ íå â³äíîâëþþòüñÿ
âîäíåì.
Â³äíîâëåííÿ – öå ïðîöåñ çâîðîòíèé îêèñíåííþ. Òîáòî, âîäåíü çàáèðàº
Îêñèãåí â³ä àòîì³â ìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â â ¿õí³õ îêñèäàõ.
Ðå÷îâèíè, ùî â³äí³ìàþòü Îêñèãåí, íàçèâàþòüñÿ â³äíîâíèêàìè.
ÄÅÌÎÍÑÒÐÀÖ²ß
Ãîð³ííÿ âîäíþ ó êèñí³. Â³äíîâëåííÿ ì³ä³

1. Ñïîñòåð³ãàé çà äîñë³äàìè, ÿê³ ïðîâîäèòü â÷èòåëü.
2. Äîïîâíè ìàëþíîê íåîáõ³äíèìè åëåìåíòàìè: çðîáè ïîòð³áí³
ï³äïèñè òà ðîçôàðáóé â³äïîâ³äíèìè êîëüîðàìè.
3. Çàïèøè ñïîñòåðåæåííÿ òà âèñíîâêè ï³ñëÿ îáãîâîðåííÿ äåìîíñòðàö³¿ ó
òàáëèöþ.
Ñïîñòåðåæåííÿ Âèñíîâêè
Горіння водню у кисні
12
Відновлення міді воднем (https://youtu.be/6iDuKLfnzWc?t=25)
Ìàë. 10
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Âèêîðèñòàííÿ ð³äêîãî âîäíþ ÿê ðàêåòíîãî ïàëüíîãî ïåðåäáà÷èâ ùå Ê.Å. Ö³îë-
êîâñüêèé ó ñåðåäèí³ XX ñòîë³òòÿ.
Ó 1988 ðîö³ âïåðøå íà âîäíåâîìó ïàëüíîìó çä³éñíèâ ïîë³ò ë³òàê ÒÓ-155.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Äîïèøè ð³âíÿííÿ òà çàçíà÷ òèïè ðåàêö³é.

__FeO + __H2 ®
__І2 + __H2 ®
__WO3 + __H2 ®
__Ca + __H2 ®
13
Алгоритм складання ланцюжків перетворень

Цікавим видом роботи у хімії є складання рівнянь реакцій до ланцюжків
перетворень. Тут тобі потрібно буде використати знання про способи добуван/
ня та хімічні властивості вивчених речовин.
У ланцюжку записано послідовно формули сполук, між якими існують
зв'язки.
CuO ® H2O ® H2 ® HCl
Спочатку потрібно пронумерувати кожну стрілку, бо вони означають
певні перетворення. 1 2 3
CuO ® H2O ® H2 ® HCl
Далі використати речовину до стрілки, як реагент або один із реагентів,
а речовину після стрілки, як продукт або один із продуктів реакції. Пере/
творення записати відповідним рівнянням реакцій.
1. CuO + H2 = H2O + Cu
Для наступної реакції слід взяти той продукт попередньої реакції, який
зазначено у ланцюжку. електр.
струм
2. 2H2O = 2H2+ O2
3. H2 + Cl2 = 2HCl
Äîïîâíè ñõåìó çàñòîñóâàííÿ âîäíþ âèêîðèñòîâóþ÷è òåêñò ïàðàãðàôà òà
³íòåðíåò-ðåñóðñè.
Ñõåìà 1
Ïðè Äëÿ äîñÿãíåííÿ

âèðîáíèöòâ³ âèñîêèõ
ìàðãàðèíó òåìïåðàòóð
ÇÀÑÒÎÑÓÂÀÍÍß
ÂÎÄÍÞ
14
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Íà ñòîë³ çíàõîäèòüñÿ âîäà, ðîç÷èí õëîðèäíî¿ êèñëîòè, ì³äü, ìàãí³é

îêñèä òà àëþì³í³é. Òàêîæ òóò º äåòàë³ ïðèëàäó: ïðîá³ðêè, ïðîáêà ç
ãàçîâ³äâ³äíîþ òðóáêîþ, âàííî÷êà, ñïèðò³âêà ³ ëàáîðàòîðíèé øòàòèâ.
Íàâåäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é äîáóâàííÿ âîäíþ. Íàìàëþé ïðèëàä äëÿ éîãî çáèðàííÿ.
Ïîÿñíè ÿê äîâåñòè, ùî öå âîäåíü. Âèêîðèñòîâóé ò³ëüêè ïåðåë³÷åí³ ðåàêòèâè òà
ïðèëàäè.
15
3. Íàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ìîæíà çä³éñíèòè ïåðåòâîðåííÿ

â³äïîâ³äíî íàâåäåíèì ëàíöþæêàì. Çàçíà÷ òèïè çàïèñàíèõ ðåàêö³é òà íàçâè
ïðîäóêò³â ðåàêö³é.
a) H2O2 ® О2 ® BaO; á) HCl ® H2 ® H2S ® SО2.
1. ßê ïåðåâ³ðèòè âîäåíü íà ÷èñòîòó?

2. Çà ÿêèõ óìîâ óòâîðþºòüñÿ "ãðèìó÷èé ãàç"?
3. ×îìó âîäåíü âèñòóïàº â³äíîâíèêîì ó ðåàêö³ÿõ ³ç îêñèäàìè ìåòà-
ë³÷íèõ åëåìåíò³â? Íàâåä³òü ïðèêëàäè.
ÒÂÎÐ×Å ÇÀÂÄÀÍÍß
Ïîïðàöþéòå ó ãðóïàõ. Ñêëàä³òü ñèòóàö³éí³ çàâäàííÿ ïðî áåçïå÷íó

ðîáîòó ç âîäíåì ó ëàáîðàòîð³¿.
16
Îá’ºìí³ â³äíîøåííÿ ãàç³â ïðè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³ÿõ
§ 24. ÎÁ’ªÌÍ² Â²ÄÍÎØÅÍÍß ÃÀÇ²Â ÏÐÈ Õ²Ì²×ÍÈÕ ÐÅÀÊÖ²ßÕ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ

ïðî ãàçîâ³ çàêîíè, íàâ÷èøñÿ âèçíà÷àòè
îá'ºìè ãàç³â, ùî âçàºìîä³þòü àáî
óòâîðþþòüñÿ â ðåçóëüòàò³ ðåàêö³é.
При проведенні реакцій за ÏÐÈÃÀÄÀÉ!

участю газів зручніше вимірювати
×îìó äëÿ ðîçðàõóíê³â çà
їх об'єм, ніж зважувати. При роз/ ó÷àñòþ ãàç³â êðàùå âèêîðè-
рахунках об'ємів користуються ñòîâóâàòè îá'ºìè?
законами, що розкривають об'ємні
відношення газів.
Французький вчений Жозеф Луї Гей/Люссак у
1808 році вивів закон об'ємних відношень газів, що
формулюється таким чином:
Îá'ºìè ãàç³â, ùî âñòóïàþòü â ðåàêö³þ, â³äíîñÿòüñÿ îäèí
äî îäíîãî ³ äî ãàçîïîä³áíèõ ïðîäóêò³â ðåàêö³¿ ÿê íåâåëèê³
ö³ë³ ÷èñëà.
Цей закон справедливий, якщо об'єми газів виміряні Æîçåô Ëó¿
за однакових температур і тиску. Ãåé-Ëþññàê
1778-1850
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè ìîëÿðí³ ìàñè í³òðîãåí(²²) îêñèäó òà í³òðîãåí(²V) îêñèäó.

Çàïèøè ¿õ ó â³äïîâ³äíèõ ì³ñöÿõ íà ìàëþíêó.
NO O2 NO2
Vm = 22,4 л/моль Vm = 22,4 л/моль Vm = 22,4 л/моль
М = _____ г/моль М = 32 г/моль М = _____ г/моль
Êîåô³ö³ºíòè ó ð³âíÿííÿõ ðåàêö³é çà ó÷àñòþ ãàç³â ïðîïîðö³éí³ îá'ºìàì ãàç³â, ùî

âñòóïàþòü ó ðåàêö³þ ³ óòâîðþþòüñÿ â ðåçóëüòàò³ ðåàêö³¿.
Розглянемо цей закон на прикладі взаємодії газуватих сполук:
нітроген(ІІ) оксиду і кисню. За відповідними коефіцієнтами визначаємо,
що у реакцію сполучення вступають 2 об'єми нітроген(ІІ) оксиду і 1 об'єм
кисню, в результаті утворюються 2 об'єми нітроген(ІV) оксиду.
17
2NO + O2 = 2NO2
2V : 1V : 2V
Отже, розв'язуючи задачі, обчислюй об'єми газів не розраховуючи їх мо/
лярні маси та кількості речовин, а лише враховуючи співвідношення простих
цілих чисел – коефіцієнтів біля формул реагентів чи продуктів реакцій.
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Äëÿ ðåàêö³é ì³æ ãàçàìè ìîæíà ïðîâîäèòè ðîçðàõóíêè, âðàõîâóþ÷è ñï³â-
â³äíîøåííÿ êîåô³ö³ºíò³â á³ëÿ ôîðìóë ðåàãåíò³â ÷è ïðîäóêò³â ðåàêö³é.
Ðîçðàõóíêè ïðîâîäèòè ç îá'ºìàìè ãàç³â, âèì³ðÿíèõ çà îäíàêîâèõ óìîâ.
Ïðèêëàä
Обчисли об'єм кисню, який витрачається при згорянні 10 м3 Н2.
Äàíî: ² ñïîñ³á
V (H2) = 10м 3
Записуємо рівняння реакції.
За коефіцієнтами у рівнянні реакції знаходимо спів/
V (О2) – ? відношення об'ємів водню та кисню.
2Н2 + O2 = 2Н2O
V(Н2) : V(O2) = 2 : 1
10 м3 : V(O2) = 2 : 1
V(O2) = 5 (м3)
²² ñïîñ³á
За умовою задачі об'єм водню 10 м3, об'єм кисню
невідомий, позначимо його за х.
10 м3 х м3
2Н2 + O2 = 2Н2O
2 об’єми 1 об’єм
Складаємо пропорцію співвідношення об'ємів газів за
умовою та за рівнянням реакції (відповідні коефіцієнти):
10 : х = 2 : 1.
З пропорції знаходимо х:
х = 10•1 : 2 = 5 (м3).
3
Â³äïîâ³äü: потрібно 5 м кисню.
Îá'ºäíàéòåñü ó ãðóïè, ÿê ðåêîìåíäóº â÷èòåëü. Ðîçâ'ÿæ³òü çàäà÷³,

äîïîìàãàþ÷è îäèí îäíîìó. Ïðåçåíòóéòå óñüîìó êëàñó ðåçóëüòàòè
ñâîº¿ ðîáîòè.
18
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Îá÷èñëè îá'ºì âîäíþ, ïîòð³áíèé äëÿ äîáóâàííÿ àìîí³àêó NH3

îá'ºìîì 60 ë.
3. Îá÷èñëè îá'ºìè í³òðîãåí(²²) îêñèäó ³ êèñíþ, ïðè âçàºìîä³¿ ÿêèõ óòâîðþºòüñÿ

í³òðîãåí(²V) îêñèä îá'ºìîì 20 ë.
4. Îá÷èñëè, ÷è âèñòà÷èòü 5 ë ôòîðó äëÿ óòâîðåííÿ ã³äðîãåí ôòîðèäó HF

îá'ºìîì 7ë.
19
Â³äíîñíà ãóñòèíà ãàç³â. Ðîçðàõóíêîâ³ çàäà÷³
5. Îá÷èñëè, ÷è âèñòà÷èòü 5 ë êèñíþ äëÿ ïåðåòâîðåííÿ ÷àäíîãî ãàçó СО îá'ºìîì

5 ë íà âóãëåêèñëèé ãàç. ßêèé îá'ºì âóãëåêèñëîãî ãàçó ìîæå óòâîðèòèñü ³ç òàêî¿
ñóì³ø³ ãàç³â?
§ 25. Â²ÄÍÎÑÍÀ ÃÓÑÒÈÍÀ ÃÀÇ²Â. ÐÎÇÐÀÕÓÍÊÎÂ² ÇÀÄÀ×²

Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè íàâ÷èøñÿ
âèçíà÷àòè â³äíîñíó ãóñòèíó ð³çíèõ
ãàç³â.
Відносна густина газу та її обчислення
Відносна густина газу – це важлива фізична характеристика речовини.
Якщо взяти за однакових умов два гази однакових об'ємів, наприклад,
амоніак NH3 і гідроген сульфід H2S, то у цих об'ємах міститиметься однакове
число молекул цих газів.
ßêèì çàêîíîì ï³äòâåðäæóºòüñÿ öå âèñëîâëþâàííÿ?

Çàïèøè ôîðìóëþâàííÿ òà ìàòåìàòè÷íèé âèðàç öüîãî çàêîíó.
20
За нормальних умов (н. у.) 1 моль будь/якого газу займає об'єм

Vm = л/моль.
Це постійна величина, що називається
Обчисли масу 1 моль кожного газу:

М(NH3) =
М(H2S) =
Отже, молярні маси газів чисельно відрізняються. Співвідношення M (H2S)

і M (NH3) вказує, що гідроген сульфід важчий за амоніак у 2 рази.
Таке співвідношення і є відносна густина газів.
Â³äíîñíà ãóñòèíà ãàçó – öå â³äíîøåííÿ ìîëÿðíèõ àáî â³äíîñíèõ ìîëåêóëÿðíèõ
ìàñ ïîð³âíþâàíèõ ãàç³â.
Відносна густина газу позначається Dв(A). Індексом вказують формулу
газу, з яким порівнюють, а у дужках записують формулу газу, відносну
густину якого визначають.
Математичний вираз для обчислення відносної густини газу:
М(А) Мr(А)
DВ(A) = _____ або DВ(A) = _____
М(В) Мr(В)
Відносна густина газу – безрозмірна величина.

Співвідношення мас однакових об'ємів газів, експериментально
виміряні за однакових умов, також дадуть величину – відносну густину газу.
m(А)
DВ(A) = _____
m(В)
Щоб порівняти кількісні характеристики твердих тіл чи рідин, потрібно

використовувати значення абсолютних густин цих речовин.
ßê ìàòåìàòè÷íî çàïèñóþòü âèðàç äëÿ

âèçíà÷åííÿ àáñîëþòíî¿ ãóñòèíè?
ßêó ðîçì³ðí³ñòü ìàº àáñîëþòíà ãóñòèíà?
21
Якщо гази взято об'ємом 1 л, то їхня маса дорівнюватиме абсолютній

густині. Отже, відносну густину газів можна виразити і як співвідношення
значень абсолютних густин.
r(А)
DВ(A) = _____
r(В)
В однакових об'ємах різних газів за однакових умов міститься однакове

число молекул й однакова кількість речовини.
Якщо порівняємо густину двох газів кількістю речовини 1 моль (н. у.),
то співвідношення густин буде мати вигляд:
r1 _____
__ М1Vm М1
= = ___ .
r2 М2Vm М2
Відносна густина газу використовується для виведення молекулярних
формул багатьох газоподібних сполук за молярною чи відносною молекуляр/
ною масою.
M(A) = DВ(A)•M(B)
Дуже часто для розрахунків використовують відносну густину газу за

повітрям Dпов., воднем DH , киснем _______, вуглекислим газом ________.
2
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Çàïèøè âèðàçè äëÿ çíàõîäæåííÿ â³äíîñíèõ ãóñòèí ãàçó А çà ïîâ³òðÿì,

âîäíåì, êèñíåì òà âóãëåêèñëèì ãàçîì, âèêîðèñòîâóþ÷è çðàçîê.
М(А) М(А)
Dпов.(A) = __________ = _____
М(повітря) 29
Розглянемо приклади задач з використанням відносної густини газів.

Обчислення з використанням відносної густини газів
1. Обчисли відносну густину карбон(IV) оксиду за повітрям. Визнач,
легший чи важчий він за повітря.
22
СО2 1. Записуємо загальну формулу для знаходження

М(повітря) = відносної густини газів.
М(А)
= 29 г/моль DВ(A) = _____
М(В)
Dпов.(СО2) – ? 2. Обчислюємо відносну молекулярну масу карбон(IV)
оксиду.
M(CO2 ) = 44 г/моль
3. Використовуємо дані умови задачі та обчислені для
знаходження відносної густини.
М(СО2) 44
Dпов.(СО2) = ______ = __ = 1,52
29 29
Â³äïîâ³äü: відносна густина карбон(IV) оксиду за повітрям становить 1,52,
отже, цей газ у 1,52 рази важчий за повітря.
2. Виведи формулу сполуки, що складається з атомів Оксигену, відносна
густина за воднем якої становить 24. Запиши назву цієї сполуки.
Dводнем(Ох) = 24 1. Обчислюємо відносну молекулярну масу водню.
Mr (Н2) = 2
Мr(Ох) – ? 2. Знаходимо відносну молекулярну масу невідомого газу.
х–? Mr (Oх) = Dводнем(Oх)•Mr (Н2) = 24•2 = 48
3. Обчислюємо кількість атомів Оксигену.
Mr (Oх) = Аr (О)•х
х = Mr (Oх) : Аr (О) = 48 : 16 = 3
Отже, формула O3.
Â³äïîâ³äü: цей газ О3 – озон.
Ïðîàíàë³çóé ³íòåëåêò-êàðòó òà ïîÿñíè, ÷è ìîæíà îòîòîæíþâàòè ïîíÿòòÿ
àáñîëþòíà ãóñòèíà r òà â³äíîñíà ãóñòèíà D. ×îìó?
Ãóñòèíà ðå÷îâèíè
àáñîëþòíà â³äíîñíà
г/л, г/см3 D
³â
M m M(A)
ãàç
=r = DB(A) =
Vm V M(B)
ëÿ
M = r · Vm M(A) = DB(A) · M(B)

Ìàë. 11
23
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Îá÷èñëè â³äíîñíó ãóñòèíó çà êèñíåì ìåòàíó СH4 òà ïàð³â ìåòàíîëó

СH3OH.
3.Îá÷èñëè â³äíîñíó ãóñòèíó äåÿêîãî ãàçó çà àçîòîì, ÿêùî éîãî â³äíîñíà

ãóñòèíà çà âîäíåì ñòàíîâèòü 14.
4. Âñòàíîâè ôîðìóëó ãàçóâàòîãî îêñèäó, ìîëåêóëà ÿêîãî ñêëàäàºòüñÿ ç äâîõ

àòîì³â, ÿêùî â³äíîñíà ãóñòèíà öüîãî îêñèäó çà âîäíåì – 15. (NO)
24
5. Âèâåäè ôîðìóëó ïàð³â ñ³ðêè, ÿêùî ¿õ ãóñòèíà çà ïîâ³òðÿì 2,21.
6. Âñòàíîâè ôîðìóëè îêñèä³â Í³òðîãåíó, ÿêùî ìàñîâà ÷àñòêà Í³òðîãåíó

30,43%, ìàñîâà ÷àñòêà Îêñèãåíó 69,57%, â³äíîñíà ãóñòèíà çà âîäíåì ïåðøî¿
ñïîëóêè 23, à äðóãî¿ – 46. (NO2; N2O4)
1. Äëÿ ÷îãî âèêîðèñòîâóºòüñÿ ô³çè÷íà âåëè÷èíà – â³äíîñíà ãóñòèíà ãàçó?

2. ×è ìîæíà ïîð³âíþâàòè â³äíîñíó ãóñòèíó ð³äèí òà òâåðäèõ ò³ë? ×îìó?
3. ×îìó â³äíîñíà ãóñòèíà º áåçðîçì³ðíîþ âåëè÷èíîþ?
25
Ñåì³íàð
Ñåì³íàð:
"Ïîð³âíÿííÿ õ³ì³÷íèõ âëàñòèâîñòåé êèñíþ òà âîäíþ"
1. Запиши у діаграму Венна спільне та відмінне у фізичних властивостях
та методах збирання кисню та водню.
ÊÈÑÅÍÜ
Â³äì³ííå Ñï³ëüíå Â³äì³ííå
Ìàë. 12
2. Як розрізнити кисень і водень, що містяться у різних пробірках?

Запропонуй не менше двох способів.
26
Ñåì³íàð
3. Порівняй процеси горіння у кисні магнію та водню. Перелічи спільне

та відмінне. Запиши рівняння відповідних реакцій.
4. Напиши рівняння реакцій за наведеними схемами, зазнач типи

реакцій та назви продуктів реакцій.
C2H2 + O2 ®
KСlO3 ®
C + O2 ®
P + O2 ®
Са + HCl ®
Pb3O4 + H2 ®
K + H2 ®
27
Ñåì³íàð
5. Напиши рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити

перетворення відповідно наведеним ланцюжкам. Зазнач типи відповідних
реакцій.
Fe2O3 ® H2O ® H2
HCl ® H2 ® Cu
H2O2 ® H2O ® H2 ® KH
6. Розв'яжи задачі.
а) Чи вистачить водню, що виділяється за реакцією алюмінію масою
5,4 г з надлишком розчину соляної кислоти HСl, для взаємодії з азотом N2
об'ємом 3 л (н.у.)? (Не вистачить)
28
Ñåì³íàð
б) Кількісним аналізом встановлено, що речовина містить Фосфор,

масова частка якого 91,18%, Гідроген, масова частка якого 8,82%. Обчисли
відносну густину цієї сполуки за гелієм та гідроген сульфідом. (8,5; 1)
в) Обчисли об'єм (н.у.) повітря, що витрачається на окиснення ртуті

масою 40,2 г. (11,2 л)
29
Âîäà òà ðîç÷èíè ó ïðèðîä³
Òåìà 5
ÂÎÄÀ
ÏÎÍßÒÒß ÏÐÎ ÐÎÇ×ÈÍÈ ÒÀ Ê²ËÜÊ²ÑÍ² ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÈ ÐÎÇ×ÈÍ²Â
§ 26. ÂÎÄÀ ÒÀ ÐÎÇ×ÈÍÈ Ó ÏÐÈÐÎÄ²

Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè çàêð³ïèø íàáóò³
òîáîþ çíàííÿ ïðî ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³
âîäè, ïîøèðåííÿ ¿¿ ó ïðèðîä³, ä³çíàºøñÿ
ïðî ðîç÷èíè òà ¿õ êîìïîíåíòè.
Вода – найпоширеніша речовина на Землі. Її можна вважати най/

дивовижнішою з усіх існуючих сполук, що оточують нас. Ще якихось
300 років тому воду вважали простою речовиною. Але ти
вже знаєш, що це складна речовина, утворена атомами
Гідрогену та атомами Оксигену, молекулярна формула
якої ________.
Якісний склад води встановив французький хімік
А. Лавуазьє. Пропускаючи водяну пару крізь нагріте до
червоного кольору дуло рушниці, він помітив як залізне
дуло вкрилося іржею, внаслідок взаємодії заліза з киснем.
Газ, що виділявся він зібрав і встановив, що це був водень. Àíòóàí Ëîðàí
äå Ëàâóàçüº
Потім він синтезував воду з двох газів – водню та кисню. 1743-1794
Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é, ïðî ÿê³ éäåòüñÿ ó ïîïåðåäíüîìó àáçàö³.

Çàçíà÷ óìîâè ïåðåá³ãó öèõ ðåàêö³¿
З досліджених планет Сонячної системи лише Земля має водяну

оболонку – гідросферу. Якщо поглянути на Землю з космосу, то краще було б
дати їй назву Вода, оскільки приблизно 71% її поверхні вкрито водою.
30
Не можна перерахувати усі корисні властивості, які притаманні цій

чудовій рідині. Завдяки їй на нашій планеті з'явилось життя.
ВОДА У ПРИРОДІ
Ìàë. 13
Вода утворює моря та океани, річки та озера, льодовики та снігові
шапки на верхівках гір. Вода у великій кількості знаходиться в атмосфері
у вигляді пари, хмар, туману. У вигляді підземних вод та ґрунтової вологи
вона міститься у земній корі. Важко уявити, у що перетворилася б наша
планета без води.
31
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
²ñíóº ê³ëüêà ã³ïîòåç ïîÿâè âîäè íà Çåìë³. Çà ã³ïîòåçîþ àñòðîíîì³â âîäà ìàº
êîñì³÷íå ïîõîäæåííÿ. Â êîñì³÷íîìó ïðîñòîð³ âîäåíü ñïîëó÷àºòüñÿ ç êèñíåì,
óòâîðþþ÷è âîäó. Çà äóæå íèçüêèõ òåìïåðàòóð ìîëåêóëè âîäè êîíäåíñóþòüñÿ
íà êîñì³÷íîìó ïèëó, óòâîðþþ÷è áðèëè ëüîäó. Ï³äðàõóíêè äîâîäÿòü, ùî
âîäè, ùî ç'ÿâèëàñü òàêèì ÷èíîì, ìîãëî âèñòà÷èòè äëÿ óòâîðåííÿ óñ³õ îêåàí³â
íàøî¿ ïëàíåòè.
Çà ³íøîþ ã³ïîòåçîþ – ãåîõ³ì³÷íîþ, ââàæàºòüñÿ, ùî âîäà ìàº çåìíå
ïîõîäæåííÿ. Âåëèêà ê³ëüê³ñòü âîäè çíàõîäèòüñÿ ó ïîðîäàõ, ùî ì³ñòÿòüñÿ ó
çåìí³é ìàíò³¿. Ï³ä ÷àñ âèâåðæåííÿ âóëêàí³â âîäà ó âèãëÿä³ ïàðè ç ³íøèìè
ãàçîïîä³áíèìè ðå÷îâèíàìè ïîòðàïèëà â àòìîñôåðó. Çà ï³äðàõóíêàìè ö³º¿
âîäè âèñòà÷èëî á äëÿ óòâîðåííÿ ³ñíóþ÷èõ íà ïëàíåò³ îêåàí³â.
Фізичні властивості води

Вода у природі може існувати одночасно у трьох агрегатних станах.
Ñõåìà 2
Â Î Ä À
ÒÂÅÐÄÀ Ð²ÄÈÍÀ ÃÀÇ
Ñí³ãîâ³ Îêåàíè,
Ëüîäîâèêè ¥ðóíòîâ³ Âîäÿíà
øàïêè òà ìîðÿ, Æèâ³
Ñâ³òîâîãî âîäè, ïàðà
ëüîäîâèêè ð³÷êè, îðãàí³çìè
îêåàíó ì³íåðàëè ïîâ³òðÿ
ã³ð îçåðà
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Çàïèøè, ÿêèé àãðåãàòíèé ñòàí ìàº âîäà çà íàñòóïíèõ óìîâ:

íèæ÷å 0°Ñ – ;
â³ä 0°Ñ äî 100°Ñ – ;
âèùå 100°Ñ – .
32
Відомий біохімік і мінералог акаде/

Ðóõëèâà ð³äèíà мік В. І. Вернадський у своїй книзі „Історія
Áåçáàðâíà
(ó òîâñòîìó øàð³ – áëàêèòíà)
мінералів земної кори” присвятив воді
Áåç çàïàõó більше сторінок, ніж іншим мінералам.
Áåç ñìàêó Він зазначав, що вода стоїть окремо в
Êèïèòü ïðè 100°Ñ
Êðèñòàë³çóºòüñÿ ïðè 0°Ñ
історії нашої планети. Тільки вона може
3
Ãóñòèíà 1 ã/ñì перебувати на Землі в трьох агрегатних
станах і переходити з одного в інший.
Аномальні властивості води
За багатьма своїми властивостями вода відрізняється від інших рідин.
Більшість речовин під час плавлення збільшуються в об'ємі. Якщо
розплавити залізний цвях, то його об'єм значно збільшується. А занурений у
рідкий метал такий же самий залізний цвях тоне. Вода навпаки, переходячи
з твердого стану у рідкий, зменшується за об'ємом. Лід має більший об'єм,
ніж вода, отже меншу густину, тому він плаває на поверхні води. Якби він
опускався на дно, то найглибші моря, річки та озера промерзали б наскрізь, і
водні рослини та тварини вимирали б.
Усі речовини при охолодженні стискаються. Вода теж стискається при
охолодженні, але поки температура не досягне +4°С. За нижчої температури
вода починає розширюватись, тому за цієї температури вона найважча, має
густину 1 г/мл.
Вода має високу теплоємність, що дає можливість регулювати
температуру повітря. Так влітку та весною вода охолоджує нагріте повітря.
А взимку та восени поступово остигає, зігріваючи повітря.
Ще одна цікава властивість води – висока теплота плавлення. Ця
властивість рятує планету від можливих катастрофічних повеней, завдяки їй
ґрунти вбирають таку кількість вологи, якої достатньо для рослин на ціле літо.
Вода має високе значення поверхневого натягу. Крапля води має дуже
міцну поверхневу плівку, по поверхні води бігають комахи/водомірки і
навіть ящірки/василіски (мал. 14).
Ìàë. 14
33
Структура води
Пояснити усі ці властивості можна, вивчивши структуру води.
Молекула води полярна. Вона, як магніт, має
два полюси: негативний на атомі Оксигену та Î
позитивний на атомах Гідрогену, які сполучені з
Í Í
атомом Оксигену і утворюють кут 105°.
Ìàë. 15
Рідкий стан води пояснюється наявністю
водневих зв'язків, які утворюються між атомами
Оксигену однієї молекули води та атомами Гідро/
гену іншої. Водневі зв'язки дуже міцні. Якби їх
не існувало, вода мала б тільки газоподібний стан.
Міцністю водневих зв'язків обумовлені високі
температури кипіння та плавлення. (Водневі
Ìàë. 16 зв'язки зображеніна мал. 16 пунктирною лінією.)
Розчини ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ще одна унікальна властивість води – Àíàë³ç ìîðñüêî¿ âîäè ïîêàçóº, ùî
це здатність розчиняти багато речовин. àòîìè ÷è éîíè ìàéæå 60 õ³ì³÷íèõ
Завдяки цьому в чистому вигляді вода у åëåìåíò³â ïåð³îäè÷íî¿ ñèñòåìè
природі не зустрічається. Вона розчиняє ì³ñòÿòüñÿ â í³é.
гази, що містяться в атмосфері, а також тверді речовини, які присутні в
земній корі – солі, мінерали. У якому б природному джерелі – річці чи колодя/
зі її не взяти, вона міститиме певну кількість
ç ÷ è í í èê
та певний набір розчинених мінералів. Ðî
Ðîç÷èí – ñèñòåìà ç ê³ëüêîõ êîìïîíåíò³â: ç ÷è í

åí
Ðî
ðîç÷èííèêà òà ðîç÷èíåíî¿ ðå÷îâèíè àáî

³
ê³ëüêîõ ðîç÷èíåíèõ ðå÷îâèí.

Розчини – це однорідні суміші. Якщо
частинки розчиненої речовини рівномірно
розміщуються між частинками розчинника Ìàë. 17
та їх не видно неозброєним оком, такі розчини називають істинними. Вони
бувають безбарвні і забарвлені, але прозорі.
ÄÅÌÎÍÑÒÐÀÖ²ß
Ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èí³â ð³çíèõ êîëüîð³â

1. Ñïîñòåð³ãàé çà äîñë³äàìè, ÿê³ ïðîâîäèòü â÷èòåëü.
2. Äîïîâíè ìàëþíêè íåîáõ³äíèìè åëåìåíòàìè: çðîáè ïîòð³áí³
ï³äïèñè òà ðîçôàðáóé â³äïîâ³äíèìè êîëüîðàìè.
34
3. Çàïèøè ñïîñòåðåæåííÿ òà âèñíîâêè ï³ñëÿ îáãîâîðåííÿ äåìîíñòðàö³é ó

òàáëèöþ.
Ñïîñòåðåæåííÿ Âèñíîâêè
Ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíó ì³äíîãî êóïîðîñó
+ =
Ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíó
+ =
35
Ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíó
+ =
Неоднорідні суміші або зависі

У природі дуже часто зустрічаються каламутні розчини – неоднорідні
суміші, або зависі.
Якщо ти відпочиваєш на березі річки, то можеш помітити, що на початку
відпочинку вода у річці прозора, а після купання вона стає каламутною.
Пісок піднімається та утворює з водою непрозору суміш, через деякий час
він знову осяде на дні річки і вода буде прозорою.
В залежності від типу частинок зависі поділяють на суспензії та
емульсії.
Ñõåìà 3
ÇÀÂÈÑ²
Ñóñïåíç³¿ Åìóëüñ³¿
×àñòèíêè ×àñòèíêè îäí³º¿
òâåðäî¿ ðå÷îâèíè ð³äèíè ðîçïîä³ëåí³
ðîçïîä³ëåí³ â ð³äèí³ â ³íø³é ð³äèí³
Суспензії та емульсії можна фізичними методами розділити на окремі

компоненти.
36
Íàâåäè ïðèêëàäè åìóëüñ³é òà ñóñïåíç³é. Çàïðîïîíóé ìåòîäè ¿õ

ðîçä³ëåííÿ.
Вода – розчинник
Розчинні властивості води настільки високі, що вона може руйнувати
навіть гірські породи, змінювати ландшафти та рельєфи місцевостей.
Звичайно це відбувається повільно і ніби непомітно.
Пригадай свій відпочинок на морі. В тебе не раз виникало питання:
чому вода у морі гіркувато/солона? Відповідь на це запитання полягає в тому,
що морська вода – це розчин, у якому розчинником є вода, а розчинені
речовини – солі. Кухонна сіль – натрій хлорид ________ надає їй солоного
смаку, а солі Магнію – гіркого смаку.
Äîùîâà âîäà – ÷èñòà ðå÷îâèíà ÷è ñóì³ø?
37
Природна прісна вода містить переважно розчинені сполуки солей

Магнію та Кальцію. Таку воду називають жорсткою. Під дією високих
температур вода випаровується, а солі Магнію чи Кальцію осідають на
стінках труб, котлів та навіть батарей опалення, що зменшує термін
використання промислових установок, збільшує витрати енергії.
У водних розчинах вода – розчинник. Розчинена речовина може мати
твердий агрегатний стан, наприклад, розчинивши у воді цукор ти отримаєш
солодку воду – розчин. Проте розчинена речовина може мати рідкий
агрегатний стан, наприклад, сульфатна кислота чи спирт. Газоподібні
речовини також можуть розчинятися у воді, утворюючи розчини. Відомі
тобі та улюблені для всіх дітей газовані напої утворюються при розчиненні
вуглекислого газу у ягідних сиропах.
Чистою вважається лише дистильована вода, очищена від розчинених в
ній солей за допомогою фізичних методів: перегонка або дистиляція. Навіть
короткотривале вживання цієї чистої води небезпечно для усіх живих
організмів, тому що вона позбавлена і кисню, і корисних для організмів
солей. Для рослин така вода також некорисна.
×îìó ðîñëèíè íå ìîæóòü ðîñòè, ÿêùî ïîëèâàòè ¿õ ëèøå äèñòèëüîâàíîþ

âîäîþ?
Вода у живих організмах

Вода – необхідна складова усіх живих організмів, в клітинах містить/
ся клітинний сік, який є розчином поживних речовин. Вода необхідна
організмам як транспортний засіб та регулятор температури. Нестача води
може привести до нервового виснаження, а втрата організмом близько
20%викликає смерть. Людина поповнює запаси води в організмі не лише
вживаючи різні напої, а також з овочами та фруктами. Так картопля містить
77% води, огірки – 99%. Але надмірна кількість води теж небезпечна для
організму людини, тому що призводить до набряків, порушення роботи
серця.
38
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Â îðãàí³çì³ äèòèíè ì³ñòèòüñÿ á³ëüøå 75%
âîäè, äîðîñëî¿ ëþäèíè – â³ä 55% äî 60%.
Íà âîäó áàãàò³ êðîâ – â³ä 78 äî 84%,
ñåðöå – 79%, ìîçîê – 83%.
Ìàë. 18
Вода, що містить занадто багато розчинених в ній солей, є небезпечною

для вживання людиною, бо розчинені у ній солі мають певну фізіологічну дію
і можуть зашкодити організму. Такою водою не можна поливати рослини, бо
вони також гинуть від різних домішок. Морська вода небезпечна для живих
організмів, так само як і відсутність прісної води. Така вода також непридатна
для використання в промисловості.
Воді завжди присвячувались вірші, пісні та оповідання. Вчені досліджу/
вали воду та намагались пояснити її аномальні властивості. В праці „Основи
хімії” Д. І. Менделєєв присвятив воді весь перший розділ. Він писав:
„Водні розчини є цікавими уже тому, що в землі й у воді, у рослинах,
тваринах, у хімічній практиці і на заводах постійно утворюються
розчини, які відіграють велику роль у хімічних перетвореннях, що
навколо відбуваються, бо ж речовини, що перейшли в розчин, являють
собою найсприятливіші умови для хімічних перетворень, а саме:
рухливість і можливе роз’єднання частин.”
Ïîïðàöþéòå ó ãðóïàõ. Çàïðîïîíóéòå ïðîåêò ñîö³àëüíî¿ ðåêëàìè ó âèãëÿä³
ïëàêàòó, ³íôîãðàô³êè ÷è ñöåíàð³þ â³äåî çà òåìàòèêàìè:
„Çàõèñò ïðèðîäíèõ òà øòó÷íèõ âîäîéì â³ä çàáðóäíåííÿ”;
„ßê åêîíîìèòè âîäó ó ïîáóò³”;
„Âîäà – öå æèòòÿ!”.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Çàïðîïîíóé àëãîðèòì î÷èùåííÿ ïðèðîäíî¿ âîäè â³ä áåíçèíó.
39
3. Ïîð³âíÿé ìàñîâ³ ÷àñòêè Ã³äðîãåíó òà Îêñèãåíó ó âîä³ òà ã³äðîãåí ïåðîêñèä³.
1. Îõàðàêòåðèçóé ÿê³ñíèé òà ê³ëüê³ñíèé ñêëàä âîäè.

2. Îá´ðóíòóé çíà÷åííÿ âîäè äëÿ æèâèõ îðãàí³çì³â.
3. Îïèøè ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ âîäè.
4. ×îìó âîäà ìàº âèñîê³ òåìïåðàòóðè êèï³ííÿ òà ïëàâëåííÿ?
5. ×èì äèñòèëüîâàíà âîäà â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä äæåðåëüíî¿?
6. ×è ìîæíà ââàæàòè âîäîïðîâ³äíó âîäó ÷èñòîþ?
7. Ùî òàêå ðîç÷èíè?
8. ßêå çíà÷åííÿ ìàþòü ðîç÷èíè äëÿ ïðèðîäè?
ÄÎÌÀØÍ²É ÅÊÑÏÅÐÈÌÅÍÒ
Ðîç÷èííå ÷è í³
Ï³äãîòóé òðè ñêëÿíêè âîäè. Ó ïåðøó äîäàé ëîæêó öóêðó, ó äðóãó –
ê³ëüêà êðàïåëü éîäó ÷è ê³ëüêà êðèñòàëèê³â õàð÷îâîãî áàðâíèêà,
ó òðåòþ – ëîæêó ïîäð³áíåíî¿ êðåéäè. Ïåðåì³øàé âì³ñò. Çðîáè ôîòî ñêëÿíîê,
ïîÿñíè ñïîñòåðåæåííÿ. Çðîáè âèñíîâîê, ÿê³ ðå÷îâèíè ðîç÷èíÿþòüñÿ ó âîä³,
à ÿê³ – í³?
Ïðåçåíòóé ðåçóëüòàòè äîìàøíüîãî åêñïåðèìåíòó â êëàñ³ ÷è íà ñòîð³íö³ ó
ñîö³àëüíèõ ìåðåæàõ.
40
Ðîç÷èíí³ñòü ðå÷îâèí ó âîä³. Õàðàêòåðèñòèêè ðîç÷èí³â: êîíöåíòðàö³ÿ, íàñè÷åí³ñòü
§ 27. ÐÎÇ×ÈÍÍ²ÑÒÜ ÐÅ×ÎÂÈÍ Ó ÂÎÄ²

ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÈ ÐÎÇ×ÈÍ²Â: ÊÎÍÖÅÍÒÐÀÖ²ß, ÍÀÑÈ×ÅÍ²ÑÒÜ
ðîç÷èíí³ñòü ðå÷îâèí ó âîä³, ïðî íàñè÷åí³
òà íåíàñè÷åí³ ðîç÷èíè, êîíöåíòðîâàí³ òà
ðîçáàâëåí³ ðîç÷èíè.
ФізикоGхімічні явища при розчиненні
Щоб утворився розчин, потрібно здійснити процес, який називається
розчинення. Цей процес має ознаки фізичного явища, тому що відбувається
перемішування речовин, розщеплення їх до структурних частинок і рівно/
мірне розподілення частинок розчиненої речовини та розчинника. При
цьому відбувається дифузія –
Але крім цього частинки розчиненої речовини хімічно взаємодіють із

молекулами розчинника. Утворюються нові системи, що мають змінний
склад в залежності від температури (для твердих речовин) та тиску (для
газів). Д. І. Менделєєв першим вказав на
те, що розчинення є фізикоGхімічним
процесом. Розчинена речовин та розчинник
можуть взаємодіяти. Це можна довести за
допомогою досліду змішування однакових
об'ємів води та спирту. При цьому утворю/
Ìàë. 19. Äèôóç³ÿ ïðè ðîç÷èíåíí³ ється розчин, об'єм, якого менший за суму
êðàïë³ ÷îðíèëà ó âîä³ об'ємів вихідних рідин.
Розчинення може супроводжуватись виділенням або поглинанням тепло/
ти, зміною забарвлення, що також свідчить про перебіг хімічної реакції.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
ßê çì³íþâàëîñü çàáàðâëåííÿ êóïðóì(²²) ñóëüôàòó ï³ä ÷àñ ðîç÷èíåííÿ

ó âîä³? ×îìó?
При розчиненні сульфатної кислоти H2SO4 чи їдкого натрію NaOH у воді

відбувається сильне розігрівання рідин. На розчинення нашатирю NH4Сl
41
навпаки витрачається теплота навколишнього середовища так, що склянка

із розчином навіть примерзає до вологого папірця чи дощечки.
NaOH NH4Cl
à) á)
Ìàë. 20
Умови прискорення розчинення різних речовин
Розчинення можна прискорити, якщо попередньо подрібнити тверду
речовину, що розчинюють, тобто збільшити поверхню стикання її з водою.
Якщо ж перемішувати суміш чи нагрівати, то процес розчинення відбува/
ється також значно швидше.
Фактори, що вливають на розчинність
Розчинність речовин у воді дуже різна і залежить від багатьох факторів,
насамперед від природи розчиненої речовини. Речовини, що добре розчиня/
ються у воді, називають розчинними. Деякі рідини: оцтова та сульфатна
кислоти, етиловий спирт змішуються з водою у будь/яких співвідношеннях.
Тоді розчинником вважають ту рідину, якої у розчині більше.
Виділяють групу речовин, що мають низьку розчинність, говорять, що
вони малорозчинні. А деякі речовини настільки незначно розчиняються,
що їх вважають практично нерозчинними. Абсолютно нерозчинних у воді
речовин немає. Навіть скло, з якого виготовлено посуд, у дуже незначних
кількостях переходить у розчин.
У давні часи посуд виготовляли із золота та срібла. Тоді й помітили дивні
властивості природної питної води, яку не очищали від домішок, а лише
тримали якийсь час у срібному посуді. У другій половині XIX століття
німецький біолог Негелі Карл Вільгельм (1817/1891) експериментально
довів, що додавання до води срібних монет змінювало її властивості. У цій
воді гинули одноклітинні водорості та бактерії. Така вода може зберігатись
протягом багатьох місяців. Зараз «срібну воду» широко застосовують у
медицині та побуті. При введенні 0,5 г срібла на 1 л води, зараженої бакте/
ріями дизентерії, стафілококу та інших, за півгодини вона стає стерильною.
42
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Á³ëüøå äâîõ òèñÿ÷ ðîê³â òîìó çíàëè ïðî ö³ëþù³ âëàñòèâîñò³ âîäè, ÿêà
çáåð³ãàëàñü â ñð³áíèõ ïîñóäèíàõ – «ñâÿùåííèõ». Ïåðñüêèé öàð Êèð òà éîãî
íàáëèæåí³ ï³ä ÷àñ âîºííèõ ïîõîä³â ïèëè âîäó, ÿêà çáåð³ãàëàñü ëèøå ó
«ñâÿùåííèõ» ïîñóäèíàõ, òà ¿ëè ³ç ñð³áíîãî ïîñóäó, òîìó ³ íå õâîð³ëè. Çâè÷àéí³
æ âî¿íè, ùî íå ìàëè ïîñóäó ³ç äîðîãîö³ííîãî ìåòàëó, äóæå ïîòåðïàëè â³ä
øëóíêîâèõ õâîðîá òà ³íøèõ ³íôåêö³é.
ËÀÁÎÐÀÒÎÐÍÈÉ ÄÎÑË²Ä
Âèÿâëåííÿ ðîç÷èííîñò³ ðå÷îâèí ó âîä³
1. Â³äì³ðÿé ì³ðíèì öèë³íäðîì ïî 100 ìë âîäè òà íàëèé ¿¿ ó äâà îäíàêîâ³
õ³ì³÷í³ ñòàêàíè.
2. Ó ð³çí³ ñòàêàíè ç âîäîþ äîäàâàé ïîñòóïîâî ïðèáëèçíî îäíàêîâ³ ê³ëüêîñò³
êóõîííî¿ ñîë³ òà öóêðó (ïî ÷àéí³é ëîæö³). Ðåòåëüíî ïåðåì³øóé ðîç÷èíè ï³ñëÿ
äîäàâàííÿ êîæíî¿ ïîðö³¿ ðå÷îâèí.
3. ßêà ç ðå÷îâèí ðîç÷èíÿºòüñÿ øâèäøå?
4. Äîäàâàé ðå÷îâèíè, ïîêè îäíà ç íèõ íå ïðèïèíèòü ðîç÷èíÿòèñü.
ßêà öå ðå÷îâèíà?
5. Íàãð³é öþ ñóì³ø. Ùî â³äáóâàºòüñÿ ³ç êðèñòàëèêàìè ðå÷îâèíè ïðè íàãð³âàíí³?
Çðîáè âèñíîâîê, â³äïîâ³äàþ÷è íà çàïèòàííÿ.

ßêà ðå÷îâèíà ðîç÷èíÿºòüñÿ êðàùå?
ßê âïëèâàº íà ðîç÷èíí³ñòü íàãð³âàííÿ?
Ðîç÷èíí³ñòü âèðàæàþòü ÿê ìàñó ðå÷îâèíè (ó ã), ùî ìîæå ðîç÷èíèòèñü ó 100 ã âîäè

çà ñòàíäàðòíèõ ÷è ³íøèõ ïåâíèõ óìîâ, ùîá óòâîðèâñÿ íàñè÷åíèé ðîç÷èí.
Розчинність є кількісною характеристикою розчиненої речовини.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
ßê³ óìîâè ââàæàþòüñÿ ñòàíäàðòíèìè?
Розчинність залежить не тільки від природи розчиненої речовини, а й

від розчинника.
43
Наприклад, якщо у дві пробірки із водою та етиловим спиртом добавити

по кілька фіолетово/сірих кристалів йоду, то більш інтенсивне забарвлення
можна спостерігати у пробірці зі спиртом, тому що розчинність йоду у ньому
у 100 разів більша, ніж у воді.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
ßêèé ðîç÷èí éîäó (âîäíèé ÷è ñïèðòîâèé) òè ìîæåø ïðèäáàòè ó àïòåö³?
Розчинність також змінюється залежно від умов. Воду можна звільни/

ти від розчинених у ній газів кип'ятінням, тому що розчинність газів
зменшується з підвищенням температури і збільшу+
ється при підвищенні тиску. Ìàë. 21
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
ßê «ïîâîäèòüñÿ» ãàçîâàíà âîäà ïðè â³äêðè-
âàíí³ ïëÿøêè? ×îìó?
Розчинність більшості твердих речовин збільшується з підвищенням

температури, але дуже по/різному. Розчинність деяких речовин зростає у
кілька разів, хоча є й винятки. Розчинність кухонної солі збільшується дуже
незначно з підвищенням температури, а розчинність натрій сульфату Na2SO4
зменшується після нагрівання до 40°С.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ó çàòîö³ Êàðà-Áîãàç-Ãîë Êàñï³éñüêîãî
ìîðÿ äóæå âèñîêà êîíöåíòðàö³ÿ ñîëåé.
Öå ïîÿñíþþòü òèì, ùî çàòîêà äîñèòü
³çîëüîâàíà â³ä ìîðÿ ³ òóò äóæå âèñîêà
âèïàðîâóâàí³ñòü âîäè. Ó çèìîâèé ïåð³îä
ðîç÷èíí³ñòü ñîëåé ó âîä³ çìåíøóºòüñÿ
³ âîíè êðèñòàë³çóþòüñÿ. Òàê³ êðèñòàëè Ìàë. 22
âèêîðèñòîâóþòü ÿê ñèðîâèíó äëÿ
õ³ì³÷íèõ çàâîä³â. Âë³òêó êðèñòàëè ðîç÷èíÿþòüñÿ ³ âèäîáóòîê ñîëåé ïðèïèíÿºòüñÿ
äî íàñòóïíî¿ çèìè.
44
Розчинність рідин з підвищенням температури також зростає. Є певні

значення температури, за яких рідини змішуються в будь/яких співвідно/
шеннях.
Розглянь графіки залежності розчинності різних солей у воді від
температури.
Ãðàô³ê çàëåæíîñò³ ðîç÷èííîñò³ ñîëåé ó âîä³ â³ä òåìïåðàòóðè
Ðîç÷èíí³ñòü, ã/100 ã
140
KNO3
130
120
Pb(NO3)2
110
100
90
80
MgSO4
70
60 BaCl2
50
KCl
40
NaCl
30
20
10
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Òåìïåðàòóðà, °Ñ
Ìàë. 23
45
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Âñòàíîâè ðå÷îâèíè, ùî ìàþòü â³äì³ííó çàëåæí³ñòü ðîç÷èííîñò³ â³ä

òåìïåðàòóðè (çà ãðàô³êîì).
Насичені та ненасичені, концентровані та розведені розчини

Якщо речовина за даних умов більше не розчиняється у розчиннику,
такий розчин називають насиченим. У лабораторній роботі було добуто
насичений розчин _________________________.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Çàïèøè â³äïîâ³äí³ îçíà÷åííÿ ó ñõåì³.

Ñõåìà 4
ÐÎÇ×ÈÍÈ
Íàñè÷åí³ Íåíàñè÷åí³
Але не можна плутати насичений розчин із концентрованим.

Концентрація – це кількісна характеристика розчину.
Концентрований розчин містить значно більше речовини, ніж розчин/
ника. Якщо речовина добре розчинна, то розчин може бути концентрованим,
але ненасиченим. Цукор – добре розчинна речовина. Насичений розчин
цукру утворюється, якщо у 1 л води розчинити 2 кг цукру за стандартних
умов. Якщо розчинити 100 г цукру у 100 мл води, такий розчин буде
концентрованим, але ненасиченим, тому що у ньому ще можуть розчинятись
кристали цукру.
46
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Îá÷èñëè, ÿêó ùå ìàñó öóêðó ïîòð³áíî ðîç÷èíèòè, ùîá óòâîðèâñÿ

íàñè÷åíèé ðîç÷èí (äèâ. ïîïåðåäí³é àáçàö).
Якщо речовина малорозчинна, то може утворитись насичений, але

розбавлений розчин. У розбавлених розчинах міститься значно більше
розчинника, ніж розчиненої речовини. З концентрованого розчину можна
утворити розбавлений і навпаки.
Ñõåìà 5
Äîäàâàííÿ ðå÷îâèíè
Âèïàðþâàííÿ ðîç÷èííèêà
Ðîçáàâëåíèé ðîç÷èí Êîíöåíòðîâàíèé ðîç÷èí
Äîäàâàííÿ ðîç÷èííèêà
ßêå çíà÷åííÿ äëÿ ïðîìèñëîâîñò³ òà ïîáóòó ìàþòü ðîç÷èíè?
Радимо навчитись розв'язувати задачі на розчинність.

Íàïðèêëàä: "Обчисли розчинність кухонної солі, якщо при 20°С у 120 г
розчину розчинено 30 г солі".
Äàíî: 1. Знаходимо масу розчинника (води) за формулою:
т(розчину) = 120 г m(розчину) = m(розчинника) + m(солі);
т(солі) = 30 г m(розчинника) = m(розчину) – m(солі);
t = 20°С m(H2O) = 120 г – 30 г = 90 г.
2. Знаходимо розчинність (х) солі за даної темпера/
Розчинність – ?
тури. З умови задачі у 90 г води розчинили 30 г солі.
47
За означенням розчинності треба знайти масу солі (х),

що розчиняється у 100 г розчинника, тобто води.
3. Складаємо пропорцію:
х г – 100 г
30 г – 90 г
З пропорції знаходимо х:
х = 100 • 30 : 90 = 33,3 (г)
Â³äïîâ³äü: розчинність солі при 20°С становить 33,3 г.
Äîïîâíè ñõåìó îçíàê ðîç÷èíåííÿ ÿê ô³çèêî-õ³ì³÷íîãî ïðîöåñó àðãóìåíòàìè,
ùî ñâ³ä÷àòü ïðî ô³çè÷íó ñóòü öüîãî ïðîöåñó.
Ñõåìà 6
Ô³çè÷íà ñóòü Õ³ì³÷í³ ÿâèùà
Çì³íà êîëüîðó.
Îõîëîäæåííÿ.
Íàãð³âàííÿ.
Ðóéíóâàííÿ çâ’ÿçê³â ó ðå÷îâèí³,

ùî ðîç÷èíÿºòüñÿ.
ÇÀÂÄÀÍÍß 2
1. Âèçíà÷ çà ãðàô³êîì ðîç÷èíí³ñòü êàë³é õëîðèäó KCl ïðè òåìïåðà-

òóð³ 60°Ñ.
2. Ïîð³âíÿé çà ãðàô³êîì, ÿêà ðå÷îâèíà – ïëþìáóì í³òðàò Pb(NO3)2
÷è êàë³é í³òðàò KNO3 – ìàº á³ëüøó ðîç÷èíí³ñòü çà ð³çíèõ òåìïåðàòóð.
3. Îá÷èñëè ðîç÷èíí³ñòü íàòð³é ñóëüôàòó Nа2SO4, ÿêùî ïðè 25°Ñ ó 200 ã âîäè
ðîç÷èíèëè 40 ã ö³º¿ ðå÷îâèíè.
4. Îá÷èñëè ðîç÷èíí³ñòü ìàãí³é ñóëüôàòó MgSO4, ÿêùî ïðè âèïàðþâàíí³ ðîç-
÷èíó ìàñîþ 67,5 ã âèä³ëèëîñü 17,5 ã ìàãí³é ñóëüôàòó. (35 ã)
5. Îá÷èñë³òü ìàñó ñîë³, ùî âèä³ëèòüñÿ ³ç 210 ã íàñè÷åíîãî ïðè 60°Ñ ðîç÷èíó
KNO3 ïðè îõîëîäæåíí³ éîãî äî ê³ìíàòíî¿ òåìïåðàòóðè (20°Ñ). (80 ã)
48
1. Îá´ðóíòóé òåçó, ùî ðîç÷èíåííÿ º ô³çèêî-õ³ì³÷íèì ïðîöåñîì.

2. ßêèì ÷èíîì ìîæíà ïðèñêîðèòè ðîç÷èíåííÿ òâåðäèõ ðå÷îâèí ó âîä³?
3. ×èì â³äð³çíÿþòüñÿ êîíöåíòðîâàíèé ðîç÷èí ³ íàñè÷åíèé?
4. ×è ìîæå áóòè êîíöåíòðîâàíèé ðîç÷èí íàñè÷åíèì? Äëÿ ÿêèõ ðîç÷èí³â?
5. Íà ùî âêàçóº ðîç÷èíí³ñòü ðå÷îâèíè?
6. Íàóêîâö³ ïðîâåëè äîñë³äæåííÿ äëÿ ïåðåâ³ðêè ðîç÷èííîñò³ ñêëà ó âîä³. Âîíè
ðîçòîâêëè íåâåëè÷êèé øìàòî÷îê ñêëà, ïîì³ñòèëè ïîðîøîê ó ïðîá³ðêó ç
âîäîþ, äîäàëè áåçáàðâíèé ³íäèêàòîð ôåíîëôòàëå¿í òà íàãð³ëè ñóì³ø. ×åðåç
äåÿêèé ÷àñ ç'ÿâèëîñü ñëàáêå ìàëèíîâå çàáàðâëåííÿ, ùî çàñâ³ä÷èëî ïîÿâó ó
âîä³ ëóãó â ðåçóëüòàò³ ðîç÷èíåííÿ ñêëà. Çàçâè÷àé ìè íå ïîì³÷àºìî öüîãî
ïðîöåñó ÷åðåç äóæå ïîâ³ëüíèé éîãî ïåðåá³ã. Àëå ïðè ïëàíóâàíí³ õ³ì³÷íèõ
åêñïåðèìåíò³â öå îáîâ'ÿçêîâî âðàõîâóþòü. Íàâ³ùî ïîäð³áíþâàëè ñêëî?
×îìó ñóì³ø íàãð³âàëè?
ÄÎÌÀØÍ²É ÅÊÑÏÅÐÈÌÅÍÒ
Âèðîùóâàííÿ êðèñòàë³â ðå÷îâèíè

Ïðèãîòóé íàñè÷åíèé ðîç÷èí êóõîííî¿ ñîë³. Ñï³ââ³äíîøåííÿ ñîë³ òà
âîäè âñòàíîâè çà ãðàô³êîì. Â³çüìè ñîë³ ³ç íåâåëèêèì íàäëèøêîì.
Îïòèìàëüíî ïðèãîòóâàòè 100 ìë ðîç÷èíó ³ âèêîðèñòàòè ïîñóäèíó ïðèáëèçíî
îá'ºìîì íà 500-600 ìë. Äëÿ ðîç÷èíåííÿ ïîòð³áíî ðåòåëüíî ïåðåì³øóâàòè ³
çà íåîáõ³äíîñò³ òðîõè íàãð³òè ðîç÷èí. Ïîñóäèíó ³ç ðîç÷èíîì íàêðèé àðêóøåì
ïàïåðó ³ çàëèø ó ê³ìíàò³. Íàñòóïíîãî äíÿ, ÿêùî ó ïîñóä³ ç'ÿâèëèñü êðèñòàëè
ñîë³, çëèé ðîç÷èí (áåç êðèñòàë³â) ó ³íøó ïîñóäèíó. Âèáåðè íàéá³ëüøèé ³ç
óòâîðåíèõ êðèñòàë³â, ï³äâ³ñü éîãî íà íèòî÷êó, ïðèâ'ÿçàíó äî ïàëè÷êè, ³ îïóñòè
ó ïîñóäèíó ç íàñè÷åíèì ðîç÷èíîì ñîë³. Ïðîòÿãîì ê³ëüêîõ äí³â ñïîñòåð³ãàé
óòâîðåííÿ êðèñòàë³â.
ßêùî ó íàñè÷åíèé ðîç÷èí ñîë³ îïóñòèòè äð³ò, âèãíóòèé ó ÷óäåðíàöüêó ô³ãóðêó,
íà íüîìó îñÿäóòü êðèñòàëè ñîë³ ³ îòðèìàºø âèð³á ³ç êðèñòàë³â ñîë³.
Ñêëàäè êàçêó ïðî êðèñòàëè, ùî âèðîñëè ó òâîºìó äîñë³ä³, ÷è íàìàëþé ¿õ.
49
Ðîçðàõóíêîâ³ çàäà÷³
ÐÎÇÐÀÕÓÍÊÎÂ² ÇÀÄÀ×²
Çíàõîäæåííÿ ê³ëüê³ñíèõ õàðàêòåðèñòèê ðîç÷èí³â
Íà öüîìó óðîö³ òè íàâ÷èøñÿ ðîçðàõîâóâàòè
ìàñîâó ÷àñòêó ðå÷îâèíè â ðîç÷èí³, ìîëÿðí³ñòü
ðîç÷èíó.
Кількісними характеристиками розчинів є концентрація. Концентрацію
розчинів виражають у масових частках розчиненої речовини або у відсотках.
Ìàñîâà ÷àñòêà ðå÷îâèíè ó ðîç÷èí³ – öå â³äíîøåííÿ ìàñè ðå÷îâèíè äî ìàñè
ðîç÷èíó.
Масова частка позначається буквою німецького алфавіту W і читається
«дубль+ве». Математичний вираз для розрахунку масової частки має такий
вигляд:
т (речовини)
W=
т (розчину)
Масова частка – безрозмірна величина. Частіше використовують

концентрацію розчину у відсотках. Для цього масову частку потрібно
помножити на 100%. Наприклад, 100 г аптечного розчину йоду містить 5 г І2,
отже це є 5%/ий розчин йоду.
За рекомендаціями Міжнародного союзу з чистої та прикладної хімії
IUPAC потрібно користуватись масовою часткою замість відсотків, але у
нашому побуті дуже широко вживаються саме відсотки, тому кожному
важливо це розуміти.
Ó ÿêèõ âèïàäêàõ ìîæíà îòîòîæíþâàòè ìàñîâó ÷àñòêó ³ ïðîöåíòíó

êîíöåíòðàö³þ?
Хіміки та фармацевти на практиці частіше використовують молярну

концентрацію розчинів, або молярність.
Ìîëÿðíà êîíöåíòðàö³ÿ (ìîëÿðí³ñòü) – öå â³äíîøåííÿ ê³ëüêîñò³ ðîç÷èíåíî¿ ðå÷îâèíè
äî îá'ºìó ðîç÷èíó.
50
Молярність позначається літерою С і має розмірність моль/л відповідно

математичному виразу:
n (речовини)
С=
V (розчину)
Наприклад, якщо 1 л розчину хлоридної кислоти містить 2 моль HCl,

це означає, що молярна концентрація дорівнює 2 моль/л, або 2 М.
Ïðèêëàäè
1. Обчисли масову частку кухонної солі, якщо сіль масою 25 г розчинили
у воді масою 225 г. Вкажи концентрацію розчину у відсотках.
Äàíî: 1. Знаходимо масу розчину за формулою:
т(солі) = 25 г m(розчину) = m(розчинника) + m(солі);
т(води) = 225 г m(розчину) = m(H2O) + m(солі);
m(розчину) = 225 + 25 = 250 (г).
W(солі) – ?
2. Знаходимо масову частку солі в розчині за
формулою:
т(речовини) 25
W= ; W= = 0,1.
т(розчину) 250
3. Концентрація розчину становить
0,1 • 100% = 10%.
Â³äïîâ³äü: масова частка солі у розчині 0,1, або 10%.
2. Обчисли молярну концентрацію розчину об'ємом 2 л, що утворився
при розчиненні натрій гідроксиду NаOН масою 240 г.
Äàíî: 1. Для знаходження молярної концентрації розчину

т(NаOН) = 240 г потрібно використати формулу
V(розчину) = 2 л n(речовини)
С= ,
V(розчину)
С(NаOН) – ? для якої необхідно обчислити кількість речовини
n(NаOН).
2. Знаходимо n(речовини) за формулою:
m(NаOН)
n(NаOН) = ;
М(NаOН)
51
М(NаOН) = 23 + 16 + 1= 40 (г/моль);
240
n(NаOН) = = 6 (моль);
40
3. Знаходимо молярну концентрацію розчину:
6
С = – = 3 (моль/л).
2
Â³äïîâ³äü: молярна концентрація розчину становить 3 моль/л, або 3 М.

ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè ìàñîâó ÷àñòêó ðå÷îâèíè â ðîç÷èí³, ÿêùî ïðè âèïàðþâàíí³

öüîãî ðîç÷èíó ìàñîþ 80 ã âèä³ëèëîñü 4 ã ñóõîãî çàëèøêó.
2. Îá÷èñëè ìàñîâó ÷àñòêó ñîë³ â ðîç÷èí³, ÿêùî ó âîä³ ìàñîþ 480 ã ðîç-
÷èíèëè ñ³ëü ìàñîþ 20 ã. Çàçíà÷ êîíöåíòðàö³þ ðîç÷èíó ó â³äñîòêàõ. (4%)
3. Îá÷èñë³òü ìàñîâó ÷àñòêó êàë³éíî¿ ñåë³òðè, ÿêùî â³äîìî, ùî ó 2 ë âîäè ðîç-
÷èíåíî 300 ã êàë³éíî¿ ñåë³òðè.
4. Îá÷èñëè ìàñîâó ÷àñòêó ñîëåé ó ìîðñüê³é âîä³, ÿêùî ó âîäàõ Ñâ³òîâîãî
îêåàíó, ìàñà ÿêîãî ñêëàäàº 1,37 ·1018 ò, ì³ñòèòüñÿ 5,2·1016 ò ñîëåé.
5. Îá÷èñëè ìîëÿðíó êîíöåíòðàö³þ ðîç÷èíó, îá'ºì ÿêîãî 5 ë, ùî óòâîðèâñÿ
ïðè ðîç÷èíåíí³ êóõîííî¿ ñîë³ ìàñîþ 117 ã. (0,4 ìîëü/ë)
6. Îá÷èñëè ìîëÿðí³ñòü ðîç÷èíó, ÿêùî â³äîìî, ùî ó 2 ë ðîç÷èíó ðîç÷èíåíî
303 ã êðèñòàë³÷íîãî êàë³é í³òðàòó KNO3. (1,5 ìîëü/ë)
7. Îá÷èñëè ìîëÿðí³ñòü ðîç÷èíó ìàñîþ 117,6 ã, ãóñòèíà ÿêîãî 1,176 ã/ìë, ÿêùî
ó íüîìó ì³ñòèòüñÿ 23,5 ã êðèñòàë³÷íîãî êàë³é ã³äðîêñèäó KOН. (0,003 ìîëü/ë)
Äëÿ çàêð³ïëåííÿ òåìè ïðî ðîç÷èíí³ñòü ðå÷îâèí ïîïðàöþé ç

òðåíàæåðîì.
Äîñë³äè ðîç÷èíí³ñòü (äî óòâîðåííÿ íàñè÷åíîãî ðîç÷èíó –
Saturated) òàêèõ ðå÷îâèí: êóõîííî¿ ñîë³ (íàòð³é õëîðèä,
sodium chloride NaCl), ìàðãàíö³âêè (êàë³é ïåðìàíãàíàò,
potassium permanganate KMnO4), îñíîâíîãî êîìïîíåíòó ì³äíîãî êóïîðîñó
(êóïðóì(²²) ñóëüôàò, cuprom(II) sulfate CuSO4).
Îá÷èñëè ðîç÷èíí³ñòü öèõ ðå÷îâèí ó 100 ã âîäè.
Ïîáóäóé ãðàô³ê ïîð³âíÿííÿ ðîç÷èííîñò³ ð³çíèõ ñïîëóê ó êîîðäèíàòàõ
«ðîç÷èíí³ñòü – ñïîëóêà»
52
ÐÎÇÐÀÕÓÍÊÎÂ² ÇÀÄÀ×²
Ðîçðàõóíêè ê³ëüêîñòåé êîìïîíåíò³â äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíó
ç ïåâíîþ ìàñîâîþ ÷àñòêîþ ðå÷îâèíè
Для успішного виконання практичної роботи на наступному уроці
потренуйтесь розв'язувати задачі на знаходження кількостей компонентів
для приготування розчинів.
Ïðèêëàä
1. Для лікування хворих використовують фізіологічний розчин, який
вводять у кров. Обчисли маси компонентів для приготування 3 кг такого
розчину, якщо масова частка кухонної солі NаCl у ньому становить 0,85%.
Äàíî: 1. Знаходимо масу солі у розчині, використову/
т(розчину) = 3 кг = ючи формулу:
= 3000 г т(речовини)
W= , з якої
W(NаCl) = 0,85%, т(розчину)
або 0,0085 m(речовини) = m(розчину) • W;
m(NаCl) = 3000 • 0,0085 = 25,5 (г).
т(NаCl) – ?
2. Знаходимо масу розчинника (води), викори/
т(води) – ?
стовуючи формулу:
m(розчину) = m(розчинника) + m(солі), з якої
m (розчинника) = m (розчину) – m (солі);
m (H2O) = 3000 – 25,5 = 2974,5 (г).
Â³äïîâ³äü: потрібно взяти 2974,5 г води та 25,5 г кухонної солі.
2. Розчин магній сульфату MgSO4 з масовою часткою солі 25% викори/
стовують при лікуванні гіпертонічної хвороби. Обчисли масову частку
речовини у новому розчині, якщо до вихідного розчину масою 100 г
додали воду масою 25 г.
Äàíî: 1. Записуємо формулу для обчислення масової
m(розчину 1) = 100 г частки у першому розчині.
W1(MgSO4) = 25%, т(речовини)
W1 =
або 0,25 т(розчину 1)
m(води) = 25 г 2. Аналізуємо умову задачі та знаходимо масу
солі у вихідному розчині 1:
W2(MgSO4) – ? m(речовини) = m(розчину 1) • W1;
m (MgSO4) = 100 • 0,25 = 25 (г).
53
3. Знаходимо масу розчину 2, що утворився при

додаванні до розчину 1 води:
m(розчину 2) = m(розчину 1) + m(води);
m(розчину 2) = 100 + 25 = 125 (г).
4. Знаходимо масову частку солі MgSO4 в новому
розчині 2: т(речовини)
W2 = ,
т(розчину 2)
25
W2 = = 0,2, або 20 %.
125
Â³äïîâ³äü: масова частка солі у новому розчині становить 20 %.
3. Обчисли масову частку йоду у розчині, що утворився при додаванні
йоду масою 1,1 г до розчину масою 20 г з масовою часткою йоду 5%.
Äàíî: 1. Записуємо формулу для обчислення масової
m(розчину 1) = 20 г частки йоду у першому розчині:
W1(йоду) = 5%, т(речовини)
W1 =
або 0,05 т(розчину 1)
m1(йоду) = 1,1 г 2. Аналізуємо умову задачі та знаходимо масу
йоду у вихідному розчині 1:
W2(йоду) – ? m(речовини) = m(розчину 1) • W1;
m(йоду) = 20 • 0,05 = 1 (г).
3.Знаходимо масу розчину 2, що утворився при
додаванні до розчину 1 йоду:
m(розчину 2) = m(розчину 1) + m1(йоду);
m(розчину 2) = 20 + 1,1 = 21,1 (г).
4. Знаходимо масу 2 йоду в утвореному розчи/
ні 2 після додавання порції йоду:
m2(йоду) = 1 + 1,1 = 2,1 (г).
4. Знаходимо масову частку йоду в утвореному
розчині: т2(йоду)
W2 = ,
т(розчину 2)
2,1
W2 = = 0,1, або 10 %.
21,1
Â³äïîâ³äü: масова частка йоду в новому розчині становить 10 %.
54

ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè ìàñè êîìïîíåíò³â äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíó ìàñîþ 150 ã,

ÿêùî ìàñîâà ÷àñòêà ðå÷îâèíè ó íüîìó ìàº ñòàíîâèòè 10% .
2. Îá÷èñëè ìàñè ïèòíî¿ ñîäè òà âîäè íåîáõ³äí³ äëÿ ïðèãîòóâàííÿ
ðîç÷èíó îá'ºìîì 200 ìë òà ìîëÿðíîþ êîíöåíòðàö³ºþ 2Ì. (33,6 ã)
3. Äëÿ ï³äæèâëåííÿ ðîñëèí âèêîðèñòîâóþòü ðîç÷èí äîáðèâ ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ
0,2%. Îá÷èñë³òü ìàñó äîáðèâ äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíó, ÿêùî äîáðèâà ðîç-
÷èíèëè ó âîä³ îá'ºìîì 40 ë. Ãóñòèíà âîäè - _______ ã/ë. (80,2 ã)
4. Äëÿ îáðîáêè îï³ê³â ó õ³ì³÷íèõ ëàáîðàòîð³ÿõ âèêîðèñòîâóþòüñÿ 5%-âèé ðîç÷èí
êàë³é ïåðìàíãàíàòó KMnO4. Îá÷èñëè ìàñó êðèñòàë³÷íîãî êàë³é ïåðìàíãàíàòó
äëÿ ïðèãîòóâàííÿ òàêîãî ðîç÷èíó ìàñîþ 100 ã.
5. Äëÿ ï³äæèâëåííÿ êàïóñòè âèêîðèñòîâóþòü 3%-âèé ðîç÷èí êàë³é õëîðèäó
KCl. Îá÷èñë³òü ìàñó ñîë³ êàë³é õëîðèäó KCl òà îá'ºì âîäè íåîáõ³äí³ äëÿ
ïðèãîòóâàííÿ òàêîãî ðîç÷èíó ìàñîþ 25 êã. (0,75 êã)
6. Äëÿ êîíñåðâóâàííÿ îã³ðê³â ïîòð³áíî óçÿòè 9%-èé ðîç÷èí îöòîâî¿ êèñëîòè
(îöåò). Îá÷èñëè ìàñó îöòîâî¿ åñåíö³¿ ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ îöòîâî¿ êèñëîòè
75%, ÿêó ïîòð³áíî âçÿòè ùîá ïðèãîòóâàòè ðîç÷èí îöòó ìàñîþ 500 ã ç ìàñîâîþ
÷àñòêîþ êèñëîòè 9%. (60 ã)
7. Îá÷èñëè ìàñó âîäè, ÿêó ïîòð³áíî äîäàòè äî ðîç÷èíó íàòð³é ã³äðîêñèäó
NaOH ìàñîþ 200 ã ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ NaOH 5 %, ùîá îòðèìàòè ðîç÷èí
íàòð³é ã³äðîêñèäó ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ NaOH 2%. (300 ã)
8. Îá÷èñëè ìàñîâó ÷àñòêó ðå÷îâèíè â ðîç÷èí³, ùî óòâîðèâñÿ ïðè çì³øóâàíí³
ðîç÷èíó ñîë³ ìàñîþ 100 ã ìàñîâîþ ÷àñòêîþ ñîë³ 20% òà ðîç÷èíó ö³º¿ æ ñîë³
ìàñîþ 20 ã ìàñîâîþ ÷àñòêîþ 50%. (25 %)
55
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà ¹ 4
Òåìà. Ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíó ñîë³
Õ³ä ðîáîòè
Перед тим як почати працювати, пригадай правила безпеки під час
роботи.
1. Обчисли масу кристалічної речовини (за вказівкою вчителя), та об'єм
води, які необхідно взяти для приготування 50 мл = ________ л розчину з
молярною концентрацією ________ моль/л.
2. Зваж на технічних терезах розраховану масу речовини.
3. Перенеси у колбу для приготування розчину речовину.
4. Відміряй у мірному циліндрі розрахований об'єм води.
5. Додай воду у колбу з речовиною. Ретельно перемішай суміш.
Зроби висновок за результатами роботи.
ÇÀÂÄÀÍÍß
Îá´ðóíòóé, ÷è çì³íèòüñÿ ìîëÿðíà êîíöåíòðàö³ÿ ðîç÷èíó, ÿêùî:

à) äî íüîãî äîäàòè âîäè;
á) ðîç÷èíèòè ó íüîìó ïåâíó ê³ëüê³ñòü ðîç÷èíåíî¿ ðå÷îâèíè;
â) âèïàðèòè ðîç÷èí? ßê? ×îìó?
Îá´ðóíòóé, ÷è çì³íèòüñÿ ìàñà ðîç÷èíåíî¿ ðå÷îâèíè ó íàâåäåíèõ âèïàäêàõ.
56
Ñåì³íàð
Ñåì³íàð
Çíà÷åííÿ âîäè ³ ðîç÷èí³â ó íàðîäíîìó ãîñïîäàðñòâ³.
Ïèòíà âîäà. Îõîðîíà âîäîéì â³ä çàáðóäíåíü
Воду, як могутню стихію Всесвіту, глибоко шанували наші предки.

Особливо велику магічну силу мала вода, набрана до сходу сонця, яка
вважалася «настояною» на зорях. У ній купали новонароджених, нею
вмивалися, щоб не боятися лихого ока, також напували корів, щоб давали
більше молока. Воду, освячену в церкві на Водохреща та Стрітення,
зберігали протягом року і кропили в хаті, щоб не дошкуляв домовик,
освячували пасіки, коли уперше виносили вулики після зими.
Народні вірування про магічну силу води допомагали людям шанобливо
ставитись до неї, як до одного з найважливіших дарунків Матінки Природи.
Чиста вода необхідна для нормальної життєдіяльності рослин, тварин і
людини. Організм молодої людини майже на дві третини, а кров – на 90%
складаються з води. Транспортування речовин в організмі відбувається за
допомогою води. Дотримання питного
режиму для людини є дуже важливим.
Ïåðåãëÿíü â³äåî ïðî
Навіть невелика втрата води небезпечна
çíà÷åííÿ âîäè äëÿ
для організму людини. Без води людина
ëþäèíè.
може прожити до восьми днів, а без їжі
значно довше – близько 40.
Âòðàòà 2% âîäè â³ä ìàñè ñâîãî ò³ëà â³ä÷óòòÿ ñïðàãè
äî 10% ïî÷èíàþòüñÿ ãàëþöèíàö³¿
12% ïîòð³áíà äîïîìîãà ë³êàðÿ
20% ëþäèíà âìèðàº
Ñõåìà 7. Íàñë³äêè âòðàòè âîäè îðãàí³çìîì ëþäèíè

Чиста вода необхідна для рослин, тварин і людини, адже вона бере участь
практично в усіх процесах життєдіяльності.
Води на Землі багато, адже наша планета більш ніж на 70 % складається
з неї. Майже вся вода – 97% – солона – це вода океанів і морів, і лише 3% –
прісна вода. Більшість прісних вод недосяжні, тому що «законсервовані» у
льодовиках і полярних шапках. Це – Земний резерв прісної води.
Розуміючи важливість води, люди продовжують забруднювати її. Так
57
Ñåì³íàð
людина спричиняє шкоду навколишньому середовищу, собі та майбутньому

людства.
Величезну кількість прісної води людство споживає для своїх потреб.
Основними споживачами води є промисловість і сільське господарство.
Найбільшу її кількість споживають гірничодобувна, хімічна, нафтохімічна,
целюлозно/паперова, харчова промисловість. Ці галузі використовують
70% усіх промислових вод.
Не дуже відстає від них і сільське господарство. Унаслідок надмірного
використання хімічних речовин, річки та озера все більше забруднюються
різними отрутохімікатами та добривами, що змиваються з полів.
Господарська діяльність людини – вирубування великих лісових
ділянок, розорювання заплав, осушування боліт призводить до зниження
запасів ґрунтових вод. Тому останнім часом спостерігається зменшення
водоносності річок та дефіцит прісної води.
Іншою причиною водного дефіциту є забруднення води. Побутові і
промислові стоки перетворюють прозорі, багаті рибою річки на каламутні
канави, наповнені отрутою і збудниками хвороб. Лише одна тваринницька
ферма чи невеликий цукровий завод може знищити малу річку. Чимало
промислових стоків із металургійних та хімічних заводів забруднюють
водойми, зокрема важкими металами.
Значними забруднювачами води є відходи харчової промисловості, що
потрапляють до каналізації разом із побутовими стоками, що містять
залишки органічних речовин – харчових та інших відходів, для розкладу
яких потрібна велика кількість кисню.
Велику небезпеку для всіх водних джерел становить радіоактивне
забруднення. Внаслідок випробувань атомної зброї, викидів промислових
підприємств, відходів атомних човнів та аварій на атомних електростанціях
у водойми потрапляють радіонукліди. Вони накопичуються в живих
організмах і згубно впливають на них.
У Дніпро щорічно скидається 370 млн кубометрів забруднених стоків,
або 14 % від їх обсягу по країні. 36 млн жителів України, що споживають
води Дніпра, можуть залишитися без питної води вже в ХХІ столітті.
Кожен громадянин своєї країни – мешканець планети Земля має дбати
про охорону водойм від різноманітного забруднення, об'єм якого збільшується
з року в рік. Починати любити природу, дбати про довкілля у масштабі
району, селища, міста потрібно з самого дитинства. Тільки спільні зусилля
людства можуть зупинити катастрофічний занепад природи у планетарному
58
Ñåì³íàð
масштабі. Природа потребує допомоги та участі людей, бо майже втратила

здатність самовідновлюватись.
Природна вода самоочищується завдяки активному перемішуванню
чистих та забруднених мас. Присутність у воді солей призводить до
знищення хвороботворних бактерій. У природному самоочищенні води
також беруть участь бактерії, гриби, водорості. Встановлено, що в процесі
бактеріального самоочищення через 24 год. залишається не більше 50 %
бактерій, через 96 год. – 0,5%. Також цим процесам допомагає вплив
сонячної радіації.
Як потрапляє вода до наших будинків?
Що таке чиста вода? Для нас ця вода прозора, смачна і безпечна. Хіміки
можуть додати до цієї характеристики: не містить домішок, без запаху, а
лікарі – не містить мікробів.
З давніх часів для очищення води її кип'ятили. У давній Греції у воду
додавали сухе вино, яке робило її трохи кислою, що допомагало вбивати
різноманітні хвороботворні організми.
Зараз воду очищують на водопровідних станціях. Для своїх потреб
людина використовує річкову воду. Водопровідна станція накачує природну
річкову воду, з якою далі відбуваються фізико/хімічні перетворення. Як же
очищується річкова вода?
Кожна водопровідна станція складається з великої кількості споруд.
Ð³÷êîâà âîäà ïîòðàïëÿº äî âîäîçàá³ðíèêà,

ïðîõîäèòü êð³çü ìåòàëåâ³ ñ³òêè ³ çàëèøàº íà
íèõ âåëèêå ñì³òòÿ, âîäîðîñò³ òà ìóë.
Ó â³äñò³éíèêàõ çà äîïîìîãîþ ñïåö³àëüíèõ

ðå÷îâèí ìàëåíüê³ ÷àñòèíêè êàëàìóò³
çáèðàþòüñÿ ó âåëèê³ çãóñòêè.
Âîäà ô³ëüòðóºòüñÿ êð³çü øàð ï³ñêó òà ãðàâ³þ.
Ïîò³ì âîäó çíåçàðàæóþòü õëîðîì àáî

îçîíîì.
Ñõåìà 8. Åòàïè î÷èùåííÿ âîäè
Очищена від домішок та знезаражена вода потрапляє у розподільник,

звідки потужними насосами подається до наших будинків.
59
Ñåì³íàð
Õ³ì³÷í³ ÂÎÄÎÍÀÏ²ÐÍÀ ÁÀØÒÀ

ðå÷îâèíè
ÇÌ²ØÓÂÀ×
Äî âîäîïðîâ³äíî¿ ìåðåæ³
ÕËÎÐÀÒÎÐ
Â²ÄÑÒ²ÉÍÈÊ
Ô²ËÜÒÐ
ÂÎÄÎÉÌÀ Cl2
ÍÀÑÎÑ ÍÀÑÎÑ
ÏÅÐØÎÃÎ ÄÐÓÃÎÃÎ
Ï²ÄÉÎÌÓ Ï²ÄÉÎÌÓ
ÂÎÄÎ- ÁÅÐÅÃÎÂÈÉ
ÇÀÁ²ÐÍÈÉ ÊÎËÎÄßÇÜ
Ìàë. 24
ÏÐÈÑÒÐ²É
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ïåðøèé âîäîã³í ïîáóäóâàëè àññèð³éö³ ó VII
ñòîð³÷÷³ äî í.å. Öå áóëà ñïîðóäà çàââèøêè
10 ìåòð³â ³ çàâäîâæêè 300 ìåòð³â (ìàë. 25)
Ï³çí³øå ðèìëÿíè ïîáóäóâàëè àêâåäóêè, ÿê³
ïðèâîäèëèñÿ â ä³þ ñèëîþ òÿæ³ííÿ ³ íåñëè âîäó
íà âåëèê³ â³äñòàí³. Äîâæèíà àêâåäóê³â â Ðèì³
ñêëàäàëà á³ëüøå 400 êì. Á³ëüø³ñòü àêâåäóê³â Ìàë. 25
áóëè ï³äçåìíèìè, ùîá âîäà íå çàáðóäíþâàëàñü. Áàãàòî ìåòîä³â ïîáóäîâè
àêâåäóê³â, ÿê³ ïðèäóìàëè ðèìëÿíè, é äîñ³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ ó ñó÷àñíèõ
êîëåêòîðàõ ³ ñèñòåìàõ âîäîãîíó.
Використана вода після приготування їжі, прання та інших побутових

потреб містить жир, мило та бруд. Ця брудна вода потрапляє до каналіза/
ційної мережі. Із каналізаційної мережі брудну воду не спускають у річки,
адже це може зменшити запаси питної води, бо перетворить природну воду
на суміш з небезпечними компонентами: хвороботворні бактерії, продукти
розкладу органічних решток та ін. Люди, що мешкають нижче за течією
річки, були б приречені хворіти.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Íà ïî÷àòêó Õ²Õ ñòîë³òòÿ ó âåëèêèõ ì³ñòàõ â³äïðàöüîâàíó âîäó ñïóñêàëè ïðÿìî
ó ð³÷êè, òîìó ñïàëàõóâàëè åï³äåì³¿ òèôó, õîëåðè òà ³íøèõ ³íôåêö³éíèõ õâîðîá.
60
Ñåì³íàð
Ë³êàð³ áàãàòî çðîáèëè äëÿ çàáîðîíè ñïóñêàííÿ ñò³÷íèõ âîä ó â³äêðèò³ âîäîéìè
áåç î÷èùåííÿ.
Коли люди зрозуміли шкоду від потрапляння стічних вод у річки,
звідки брали воду для водопроводу, стічні води почали по трубах відводити за
межі міст на поля. Така вода використовувалась для зрошення і очищувалась
природним шляхом, збагачуючи ґрунт поживними речовинами.
Сучасні стічні води містять велику кількість синтетичних мийних
засобів, для розкладу яких у природі немає відповідних бактерій. Ці
речовини поступово накопичуються у ґрунтах та водоймах. Тому спочатку
таку воду очищують, пропускаючи через спеціальні очисні споруди.
Ñõåìà 9 Â³äñòîþâàííÿ ×àñòêîâå çàìîðîæóâàííÿ
Ìåòîäè Çà 2-3 ãîäèíè âèäàëÿ- Â ïåðøó ÷åðãó çàìåðçàº íàéá³ëüø

î÷èùåííÿ âîäè þòüñÿ ëåòê³ êîìïîíåíòè ïð³ñíà ³ ÷èñòà âîäà, à ï³ñëÿ – ç
â äîìàøí³õ (õëîð òà ³í.) ³ îñàäæó- äîì³øêàìè. Ñë³ä âèêîðèñòîâóâàòè
óìîâàõ þòüñÿ âàæê³ äîì³øêè ïåðøó âîäó, ùî çàìåðçëà.
Êèï’ÿò³ííÿ Ïîáóòîâ³ ô³ëüòðè Ñð³áëî
Ïðè êèï’ÿò³íí³ ï³ä ä³ºþ Ó á³ëüøîñò³ ïîáóòîâèõ Éîíè Àðãåíòóìó çíå-

âèñîêî¿ òåìïåðàòóðè ô³ëüòð³â î÷èñíèêîì º çàðàæóþòü âîäó, ÿêùî
âîäà çíåçàðàæóºòüñÿ àêòèâîâàíå âóã³ëëÿ, ÿêå ó íå¿ ïîì³ñòèòè ñð³áíèé
òà âèäàëÿþòüñÿ ðîç÷è- ïîãëèíàº øê³äëèâ³ ðå÷î- ïðåäìåò. „Ñð³áíà” âîäà
íåí³ ó í³é øê³äëèâ³ ãàçè. âèíè. äîâøå çáåð³ãàºòüñÿ.
ÒÂÎÐ×Å ÇÀÂÄÀÍÍß
Çà çàâäàííÿì ó÷èòåëÿ âèêîíàéòå ïðîåêò ç ïèòàíü ðàö³îíàëüíîãî

âèêîðèñòàííÿ òà îõîðîíè âîäè. Ïðèäóìàé ñï³ëüíî ç îäíîêëàñíèêàìè,
ïîðàäüñÿ ç áàòüêàìè òà â÷èòåëåì âàæëèâ³ ïèòàííÿ òà òåìó äëÿ
ïðîåêòó. Ñêîðèñòàéñÿ ïðîåêòàìè, ùî ðåàë³çóâàëè òâî¿ ðîâåñíèêè.
Ñòàíö³ÿ î÷èùåííÿ âîäè äëÿ íàøîãî ì³ñòà
×èñòà âîäà Äí³ïðà (Áèñòðèö³, Âîðñêëè, Ï³âäåííîãî Áóãó, ...)
Ì³í³-”Green Peace” ðÿòóº îêåàí â³ä íàôòè
Á³îãàç ³ç ñò³÷íèõ âîä
ßêà âîäà êîðèñíà äëÿ ïèòòÿ
²ñòîð³ÿ ïîáóäîâè âîäîãîí³â ó ñâ³ò³ òà â Óêðà¿í³
61
Êðîñâîðä
1 2 8
8 Âñòàíîâèâ
ñêëàä âîäè
ïð³ñíî¿ âîäè
Çàïàñè
11
Ïî â³äíîøåííþ äî ñîëåé
3 9
êîâçàíêà
ßê
4
5
6 10 Óñ³
âëàñòèâîñò³
âîäè
1. Åëåìåíò, ùî âõîäèòü äî ñêëàäó âîäè.

2. Åëåìåíò, ùî âõîäèòü äî ñêëàäó âîäè.
3. Ðå÷îâèíà, ÿêîþ çíåçàðàæóþòü âîäó.
4. Ñòàí âîäè ó ìåæàõ 0 – 100°Ñ.
5. Âîäà âèùå 100°Ñ.
6. Âîäà ó âèãëÿä³ îïàä³â.
7. Òâåðäà ôàçà âîäè.
62
РЯД АКТИВНОСТІ МЕТАЛІВ:
Li, K, Ba, Sr, Ca, Na, Mg, Be, Al, Mn, Cr, Zn, Fe, Cd, Ni, Sn, Pb, (H), Bi, Cu, Ag, Hg, Pt, Au
РЯД АКТИВНОСТІ КИСЛОТ:

H 2 SO 4 .. HNO 3 .. HCl .. H 3 PO 4 .. H 2 SO 3 .. H 2 CO 3 .. H 2 S .. H 2 SiO 3
Активність кислот зменшується
63
64
Таблиця розчинності основ, кислот, амфотерних гідроксидів та солей у воді при 20G25°С
Кислотні Металічні елементи та їх валентність

залишки та їх I I I I I II II II II II II II II II II II II II III III III
валентність ! H Li Na K Ag Ba Ca Mg Sr Zn Cu Mn Pb Hg Ni Co Sn Fe Fe Al Cr
! OH (I) P P P P M H M H H H H H H H H H H H H
F (I) P M P P P M H H M P P P H P P P M H M P
Cl (I) P P P P H P P P P P P P H P P P P P P P
Br (I) P P P P H P P P P P P P M M P P P P P P P
I (I) P P P P H P P P P P P H M P P M P P
NO2 (I) P P P P P P P P P P P P P P P P P P P P
NO3 (I) P P P P P P P P P P P P P P P P P P P P P
S (II) P P P P H H H H H H H H H H
SO3 (II) P P P P H H M M H M M H H H H M
SO4 (II) P P P P M H M P H P P P M P P P P P P P
CO3 (II) P P P P M H H M H H H H H H H H
SiO3 (II) H H P P H H H H H H H H H
PO4 (III) P M P P H H H M H H H H H H H H H H H
Р – означає розчинні (більше 1 г у 100 г води); М – малорозчинні (від 1 г до 0,001 г у 100 г води);
Н – нерозчинні (менше 0,001 г у 100 г води); – – не існують;
* – реагують з водою, утворюючи нерозчинні основні солі чи гідроксиди.
Vm(н.у.) = 22,4 л/моль
65
Ïåð³îäè÷íà ñèñòåìà óêëàäåíà
çà ìàòåð³àëàìè îô³ö³éíîãî ñàéòó IUPAC
ÏÅÐ²ÎÄÈ×ÍÀ ÑÈÑÒÅÌÀ ÅËÅÌÅÍÒ²Â
66
ÃÐÓÏÈ ÅËÅÌÅÍÒ²Â
Ряди
Періоди
I II III IV V VI VII VIII
H 1 He 2
1 1 1,008 4,003
Ã³äðîãåí Ãåë³é
Li 3 Be 4 B 5 C 6 N 7 O 8 F 9 Ne 10
2 2 6,94 9,01 10,81 12,01 14,01 15,99 18,99 20,18
Ë³ò³é Áåðèë³é Áîð Êàðáîí Í³òðîãåí Îêñèãåí Ôëóîð Íåîí
Na 11 Mg 12 Al 13 Si 14 P 15 S 16 Cl 17 Ar 18
3 3 22,99 24,31 26,98 28,07 30,97 32,07 35,45 39,95
Íàòð³é Ìàãí³é Àëþì³í³é Ñèë³ö³é Ôîñôîð Ñóëüôóð Õëîð Àðãîí
K 19 Ca 20 21 Sc 22 Ti 23 V 24 Cr 25 Mn 26 Fe 27 Co 28 Ni
4 39,09 40,08 44,96 47,88 50,94 51,99 54,94 55,85 58,93 58,69
Êàë³é Êàëüö³é Ñêàíä³é Òèòàí Âàíàä³é Õðîì Ìàíãàí Ôåðóì Êîáàëüò Í³êîë
4 29 30 31
Cu Zn Ga Ge 32 As 33 Se 34 Br 35 Kr 36
5 63,55 65,39 69,72 72,59 74,92 78,96 79,90 83,80
Êóïðóì Öèíê Ãàë³é Ãåðìàí³é Àðñåí Ñåëåí Áðîì Êðèïòîí
Rb 37 Sr 38 39 Y 40 Zr 41 Nb 42 Mo 43 Tc 44 Ru 45 Rh 46 Pd
6 85,47 87,62 88,90 91,22 92,91 95,94 (99) 101,07 102,91 106,42
Ðóá³ä³é Ñòðîíö³é ²òð³é Öèðêîí³é Í³îá³é Ìîë³áäåí Òåõíåö³é Ðóòåí³é Ðîä³é Ïàëàä³é
5 47 48
Ag Cd In 49 Sn 50 Sb 51 Te 52 I 53 Xe 54
107,87 112,41 114,82 118,71 121,75 127,6 126,9 131,29
Àðãåíòóì Êàäì³é ²íä³é Ñòàíóì Ñòèá³é Òåëóð ²îä Êñåíîí
Cs 55 Ba 56 57 La 72 Hf 73 Ta 74 W 75 Re 76 Os 77 Ir 78 Pt
8 132,91 137,33 138,91 178,49 180,95 183,85 186,21 190,2 192,22 195,08
Öåç³é Áàð³é Ëàíòàí Ãàôí³é Òàíòàë Âîëüôðàì Ðåí³é Îñì³é ²ðèä³é Ïëàòèíà
6 79 80
Au Hg Tl 81 Pb 82 Bi 83 Po 84 At 85 Rn 86
9 196,97 200,59 204,38 207,2 208,98 (209) (210) (222)
Àóðóì Ìåðêóð³é Òàë³é Ïëþìáóì Á³ñìóò Ïîëîí³é Àñòàò Ðàäîí
Fr 87 Ra 88 89 Ac 104 Rf 105 Db 106 Sg 107 Bh 108 Hs 109 Mt 110 Ds
10 (223) 226,02 (227) (261) (262) (263) (262) (265) (266)
Ôðàíö³é Ðàä³é Àêòèí³é Ðåçåðôîðä³é Äóáí³é Ñèáîðã³é Áîð³é Ãàñ³é Ìàéòíåð³é Äàðìøòàäò³é
7
11
111 Rg 112 Cn Nh 113 Fl 114 Mc 115 Lv 116 Ts 117 Og 118
Ðåíòãåí³é Êîïåðíèö³é Í³õîí³é Ôëåðîâ³é Ìîñêîâ³é Ë³âåðìîð³é Òåííåññ³í Îãàííåññîí
* ËÀÍÒÀÍÎ¯ÄÈ
58 Ce 59 Pr 60 Nd 61 Pm 62 Sm 63 Eu 64 Gd 65 Tb 66 Dy 67 Ho 68 Er 69 Tm 70 Yb 71 Lu
140,12 140,91 144,24 (145) 150,4 151,96 157,25 158,93 162,5 164,93 167,26 168,93 173,04 174,97
Öåð³é Ïðàçåîäèì Íåîäèì Ïðîìåò³é Ñàìàð³é ªâðîï³é Ãàäîë³í³é Òåðá³é Äèñïðîç³é Ãîëüì³é Åðá³é Òóë³é ²òåðá³é Ëþòåö³é
** ÀÊÒÈÍÎ¯ÄÈ
90 Th 91 Pa 92 U 93 Np 94 Pu 95 Am 96 Cm 97 Bk 98 Cf 99 Es 100 Fm 101 Md 102 No 103 Lr
232,04 (231) 238,03 237,05 (244) (243) (247) (247) (249) (252) (257) (258) (259) (260)
Òîð³é Ïðîòàêòèí³é Óðàí Íåïòóí³é Ïëóòîí³é Àìåðèö³é Êþð³é Áåðêë³é Êàë³ôîðí³é Åéíøòåéí³é Ôåðì³é Ìåíäåëººâ³é Íîáåë³é Ëîóðåíñ³é
ЗМІСТ
§ 22. Гідроген і водень. Фізичні властивості і добування водню .................. 3
§ 23. Хімічні властивості та застосування водню ..................................... 10
§ 24. Об'ємні відношення газів при хімічних реакціях .................................. 17
§ 25. Відносна густина газів. Розрахункові задачі .......................................... 20
Семінар. Порівняння хімічних властивостей кисню та водню ........... 26
Тема 4
Вода. Поняття про розчини та кількісні характеристики розчинів
§ 26. Вода та розчини у природі ......................................................................... 30
§ 27. Розчинність речовин у воді

Характеристики розчинів: концентрація, насиченість ................ 41
Розрахункові задачі
Знаходження кількісних характеристик розчинів ............................... 50
Розрахункові задачі. Розрахунки кількостей компонентів для

приготування розчину з певною масовою часткою речовини .............. 53
Практична робота № 4
Приготування розчину солі ...................................................................... 56
Семінар. Значення води і розчинів у народному господарстві.

Питна вода. Охорона водойм від забруднень ........................................... 57
Кросворд ........................................................................................................ 62
Довідкові таблиці.
Ряд активності металів. Ряд активності кислот .................................. 63
Таблиця розчинності ................................................................................... 64
Додаток. Формули для обчислень ............................................................ 65
Періодична система хімічних елементів ................................................ 66

Himija 7 3

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Himija 7 3

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

С.В.

§ 22. Ã²ÄÐÎÃÅÍ ² ÂÎÄÅÍÜ.

Äàé õàðàêòåðèñòèêó õ³ì³÷íîãî åëåìåíòà Ã³äðîãåíó çà ïîëîæåííÿì ó

Z(H)= N(електронів) = Ar( )= . Âàëåíòí³ñòü –

Водень – газ безбарвний, без запаху, малорозчинний у воді.

Лорд Генрі Кавендіш дослідив властивості та способи

Ðåàêö³ÿ äîáóâàííÿ âîäíþ â³äáóâàºòüñÿ

Найчастіше використовують цинкові

Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2­

ßêèé òèï ðåàêö³¿ öèíêó ç õëîðèäíîþ êèñëîòîþ? Çàïèøè îçíà÷åííÿ

Суть реакції заміщення полягає у тому, що атоми металу "заміщують"

Ðÿä àêòèâíîñò³ ìåòàë³â

Активні метали: натрій, кальцій, літій бурхливо реагують з розчинами

1. Íàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é:

У промисловості водень добувають електролізом води за відомою

2. Íà ìàë. 3 ïîçíà÷, ó ÿê³é

Дешевшим способом добування водню у промисловості є взаємодія

Ðîçãëÿíü ìàëþíîê ³ îá´ðóíòóé ñàìå òàêèé ñïîñ³á

Чи можливо збирати водень методом виштовхування води? Чому?

3. Âèâåäè ôîðìóëó ñèëàíó, ùî ì³ñòèòü àòîìè Ñèë³ö³þ òà Ã³äðîãåíó,

4. Îá÷èñëè ìàñó âîäè, ùî âèòðà÷àºòüñÿ íà äîáóâàííÿ åëåêòðîë³çîì âîäíþ

5. Îá÷èñëè îá'ºì âîäíþ (í.ó.), ùî óòâîðþºòüñÿ ïðè âçàºìîä³¿ êàëüö³þ ç

1. ×îìó Ã³äðîãåí îòðèìàâ òàêó íàçâó?

§ 23. Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÒÀ ÇÀÑÒÎÑÓÂÀÍÍß ÂÎÄÍÞ

Перед тим як досліджувати ÏÐÈÃÀÄÀÉ!

Як перевіряють водень на чистоту?

Збирають водень, що виділяється із

Хімічні властивості водню ÏÐÈÃÀÄÀÉ!

3. Водень взаємодіє з оксидами деяких металічних елементів, відновлю/

Ãîð³ííÿ âîäíþ ó êèñí³. Â³äíîâëåííÿ ì³ä³

Горіння водню у кисні

Відновлення міді воднем (https://youtu.be/6iDuKLfnzWc?t=25)

1. Äîïèøè ð³âíÿííÿ òà çàçíà÷ òèïè ðåàêö³é.

Алгоритм складання ланцюжків перетворень

Ïðè Äëÿ äîñÿãíåííÿ

2. Íà ñòîë³ çíàõîäèòüñÿ âîäà, ðîç÷èí õëîðèäíî¿ êèñëîòè, ì³äü, ìàãí³é

3. Íàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ìîæíà çä³éñíèòè ïåðåòâîðåííÿ

1. ßê ïåðåâ³ðèòè âîäåíü íà ÷èñòîòó?

Ïîïðàöþéòå ó ãðóïàõ. Ñêëàä³òü ñèòóàö³éí³ çàâäàííÿ ïðî áåçïå÷íó

§ 24. ÎÁ’ªÌÍ² Â²ÄÍÎØÅÍÍß ÃÀÇ²Â ÏÐÈ Õ²Ì²×ÍÈÕ ÐÅÀÊÖ²ßÕ

Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ

При проведенні реакцій за ÏÐÈÃÀÄÀÉ!

1. Îá÷èñëè ìîëÿðí³ ìàñè í³òðîãåí(²²) îêñèäó òà í³òðîãåí(²V) îêñèäó.

Êîåô³ö³ºíòè ó ð³âíÿííÿõ ðåàêö³é çà ó÷àñòþ ãàç³â ïðîïîðö³éí³ îá'ºìàì ãàç³â, ùî

Îá'ºäíàéòåñü ó ãðóïè, ÿê ðåêîìåíäóº â÷èòåëü. Ðîçâ'ÿæ³òü çàäà÷³,

2. Îá÷èñëè îá'ºì âîäíþ, ïîòð³áíèé äëÿ äîáóâàííÿ àìîí³àêó NH3

3. Îá÷èñëè îá'ºìè í³òðîãåí(²²) îêñèäó ³ êèñíþ, ïðè âçàºìîä³¿ ÿêèõ óòâîðþºòüñÿ

4. Îá÷èñëè, ÷è âèñòà÷èòü 5 ë ôòîðó äëÿ óòâîðåííÿ ã³äðîãåí ôòîðèäó HF

5. Îá÷èñëè, ÷è âèñòà÷èòü 5 ë êèñíþ äëÿ ïåðåòâîðåííÿ ÷àäíîãî ãàçó СО îá'ºìîì

§ 25. Â²ÄÍÎÑÍÀ ÃÓÑÒÈÍÀ ÃÀÇ²Â. ÐÎÇÐÀÕÓÍÊÎÂ² ÇÀÄÀ×²

ßêèì çàêîíîì ï³äòâåðäæóºòüñÿ öå âèñëîâëþâàííÿ?

За нормальних умов (н. у.) 1 моль будь/якого газу займає об'єм

Обчисли масу 1 моль кожного газу:

Отже, молярні маси газів чисельно відрізняються. Співвідношення M (H2S)

Відносна густина газу – безрозмірна величина.

Щоб порівняти кількісні характеристики твердих тіл чи рідин, потрібно

ßê ìàòåìàòè÷íî çàïèñóþòü âèðàç äëÿ

ßêó ðîçì³ðí³ñòü ìàº àáñîëþòíà ãóñòèíà?

Якщо гази взято об'ємом 1 л, то їхня маса дорівнюватиме абсолютній

В однакових об'ємах різних газів за однакових умов міститься однакове

Дуже часто для розрахунків використовують відносну густину газу за

1. Çàïèøè âèðàçè äëÿ çíàõîäæåííÿ â³äíîñíèõ ãóñòèí ãàçó А çà ïîâ³òðÿì,

Розглянемо приклади задач з використанням відносної густини газів.

Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2

Ðóéíóâàííÿ çâ’ÿçê³â ó ðå÷îâèí³,