лаб.журн укр-зо

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАРМАКОГНОЗІЯ
Лабораторний практикум
студента(ки) __________ курсу ___________ групи

__________________________________ факультету
___________________________________ відділення
_____________________________________________
_____________________________________________
Харків
НФаУ
2015
УДК 615.322
Ф 24
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(лист №1.4/18-Г-2367 від 14.11.2008 р.)
Затверджено на засіданні центральної методичної ради
(протокол № 1 від 28.08.2015 р.)
Автори: В.С. Кисличенко, І.О. Журавель, В.В. Король, О.М. Новосел,

З.І. Омельченко, В.Ю. Кузнєцова, В.В. Вельма, Н.Є. Бурда, І.Г. Гур’єва, А.І. Попик,
Л.М. Горяча
Рецензенти: Г. П. Петюнін, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач

кафедри біохімії та судово-медичної токсикології ХМАПО;
А. В. Мартинов, доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник
Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України;
В. А. Георгіянц, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувачка кафедри
фармацевтичної хімії НФаУ
Фармакогнозія: Лабораторний практикум: Навчальний посібник /

Ф24 В. С. Кисличенко, І. О. Журавель, Л.В. Ленчик та ін. / За ред.
В. С. Кисличенко, І. О. Журавель. – Вид. 2-е, перероб. та доп. – Х.: НФаУ,
2015. – 104 с.
ISBN 978-966-615-329-9
У виданні викладені методики морфолого-анатомічного та хімічного аналізу

лікарської рослинної сировини, які дозволяють успішно засвоїти теоретичний і
практичний курс фармакогнозії згідно з «Програмою з фармакогнозії».
Для студентів, які вивчають фармакогнозію у вищих фармацевтичних та
медичних навчальних закладах.
УДК 615.322
 В.С. Кисличенко, І.О. Журавель, В.В. Король,

О.М. Новосел, З.І. Омельченко, В.Ю. Кузнєцова,
В.В. Вельма, Н.Є. Бурда, І.Г. Гур’єва, А.І. Попик,
Л.М. Горяча, 2015
ISBN 978-966-615-329-9  Національний фармацевтичний університет, 2015
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, ЯКА МІСТИТЬ
ПОЛІСАХАРИДИ ТА ГЛІКОЗИДИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить полісахариди
Завдання 1. Проведіть виділення полісахаридів з лікарської рослинної сировини.
Методика. Аналітичну пробу сировини подрібнюють до часток, що проходять крізь сито з отворами
діаметром 2 мм. Близько 10 г (точна наважка) подрібненої сировини поміщають у колбу зі шліфом ємністю 250 мл,
додають 200 мл води, колбу приєднують до зворотнього холодильника й кип'ятять на електричній плитці протягом 30
хвилин. Екстракцію повторюють ще 2 рази, використовуючи перший раз 200 мл, другий раз - 100 мл води. Водні
витяжки об’єднують, центрифугують з частотою обертання 5000 об/хв протягом 10 хвилин, декантують у мірну колбу
ємністю 500 мл через 5 шарів марлі, складеної в скляну лійку діаметром 55 мм і попередньо промитою водою. Фільтр
промивають водою й доводять об'єм розчину водою до позначки (розчин А).
25 мл розчину А поміщають у колбу ємністю 200 мл, додають 75 мл 96 % спирту, перемішують, підігрівають
на водяній бані протягом 3 хвилин для кращої коагуляції осаду. Осад фільтрують через паперовий фільтр.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції на полісахариди.
Якісні реакції на крохмаль.
1. Утворення клейстеру. У колбу ємністю 100 мл поміщають 1,0 г крохмалю й додають 50 мл
води. Суміш нагрівають протягом 5-7 хвилин на електричній плитці при постійному
перемішуванні.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Реакція з розчином йоду. До 2 мл охолодженого крохмального клейстеру додають 1 краплю
розчину Люголя (або йоду).
Спостереження: _____________________________________________________________________
Забарвлений розчин нагрівають до 100 °С, а потім охолоджують до кімнатної температури.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
3. Реакція з реактивом Фелінга. До 2 мл крохмального клейстеру додають 2 краплі водного
розчину купруму (II) сульфату (розчин А) і 2 краплі лужного розчину кислоти тартратної калієво-
натрієвої солі (сегнетової солі) - (розчин Б). Суміш нагрівають на водяній бані.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Хімізм реакції.
CuSO4 + 2 NaOH Cu(OH)2 + Na2SO4
COOK COO NaOO C
HC OH Cu(OH)2 HC OH HO CH
2 Cu
HC OH - KOH HC OH HO CH
- NaOH
COONa COOK OOC
Сегнетова сіль Купрум-тартратокислий комплекс
4. Кислотний гідроліз крохмалю. У пробірку поміщають 1 мл крохмального клейстеру, 10 крапель
10 % розчину кислоти сульфатної й нагрівають на водяній бані протягом 20 хвилин.
Спостереження: ____________________________________________________________________
Краплю гідролізату поміщають на предметне скло й змішують із 1 краплею розчину йоду в
калію йодиді.
Спостереження: ____________________________________________________________________
У пробірку з гідролізатом додають 2 краплі водного розчину купруму (II) сульфату (розчин
А) і 2 краплі лужного розчину кислоти тартратної калієво-натрієвої солі (сегнетової солі) - (розчин
Б). Суміш нагрівають на водяній бані.
Спостереження: ____________________________________________________________________
3
H O
C
H C OH COO NaOO C COOK
HO C H HC OH HO CH KOH; NaOH HC OH
+ Cu Продукти окислення + 4 + 2 CuOH + 2 H2O
H C OH HC OH HO CH HC OH
H C OH COOK OOC COONa
CH2OH
Купрум-тартратокислий
D-глюкоза комплекс
t
2 CuOH Cu2O + H2O
Якісні реакції на ін улін .
1. Реакція з α-нафтолом (реакція Моліша). На поперечний зріз кореня цикорію (кульбаби,
ехінацеї, оману або бульб топінамбура) наносять краплю 20 % спиртового розчину α-нафтолу і
краплю кислоти сульфатної концентрованої.
Спостереження: ____________________________________________________________________
OH O
H H
HO C C OH H2SO4; t
SO3 H
H C -3H2O
HO C H O
HOH2 C OH O HOH2 C O C HOH2 C C
C
H H O
D-глюкоза 5-гідроксиметилфурфурол
HO3S OH
продукт конденсації
Якісні реакції на слиз.
1. Реакція з розчином лугу. У пробірку наливають 1-2 мл 10 % настою кореня алтеї й додають 2
краплі розчину натрію гідроксиду (або аміаку).
Спостереження: ____________________________________________________________________
2. Реакція з розчином плюмбуму ацетату. До 2 мл розчину, приготованого у завданні 1, додають 2
мл розчину плюмбуму ацетату.
Спостереження: ____________________________________________________________________
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини,
яка містить полісахариди
Об'єкти для лабораторного дослідження: корінь алтеї, трава алтеї лікарської, листя
подорожника великого, насіння подорожника блошиного, листя мати-й-мачухи, насіння льону,
слані ламінарії.
Об'єкти для самостійного вивчення: трава подорожника блошиного, квітки липи, плоди малини,
ісландський «мох», бавовник; джерела пектину: плоди яблуні, коренеплоди буряка; джерела
камеді: види астрагалу, абрикос; джерела інуліну: кореневища топінамбура, кореневища і корені
ехінацеї пурпурової, корені цикорію, корені кульбаби, кореневища і корені оману; джерела
крохмалю: бульби картоплі, зерна пшениці, кукурудзи звичайної, рису посівного; джерела
тіоглікозидів: насіння гірчиці; джерела ціаноглікозидів: насіння мигдалю гіркого; джерела сполук
сірки неглікозидної природи: лук, часник.
4
Об'єкт 1. Корінь алтеї
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. род.
Місце для ЛРС
Зовнішній вигляд ЛРС

Особливі ознаки: ____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть можливі домішки:
1. ___________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кореня алтеї
Анатомічні діагностичні ознаки кореня алтеї:
1 - тонкостінна паренхіма з крохмальними зернами (зріз у
воді);
2 - тангентально витягнуті групи луб’яних волокон,
переважно нездрев’янілих із потовщеними стінками,
розташовані переривистими концентричними поясами;
3 - дрібні групи волокон у деревині;
4 – судини пористі або драбинчасті;
5 - трахеїди;
6 - серцевинні промені однорядні, рідше дворядні;
7 - клітини із слизом в паренхімі кори і деревини (у воді
слиз розчиняється, клітини здаються порожніми);
8 - друзи кальцію оксалату
Якісні реакції:
1. На злам кореня алтеї наносять краплю розчину лугу.
Спостереження ______________________________________________________________________
2. На злам кореня алтеї наносять краплю розчину йоду.
Спостереження ______________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореня алтеї та їх застосування _____________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 2. Трава алтеї лікарської
Листя алтеї лікарської
5

Особливі ознаки: ___________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листя алтеї
Анатомічні діагностичні ознаки
листя алтеї:
1 – слабкозвивисті клітини верхньої
епідерми, що іноді мають
намистоподібно потовщені оболонки;
2 – клітини нижньої епідерми зі
звивистими оболонками;
3 – продихові апарати аномоцитного
типу з 3-4 навколопродиховими
клітинами;
4 - друзи кальцію оксалату у мезофілі
листка і уздовж жилок;
5 – прості одноклітинні волоски;
6 – покривні зірчасті волоски з 4-8
товстостінних, біля основи пористих і
часто здерев’янілих променів;
7 – основи волосків з оболонками, що
здерев’янілі
Укажіть препарати трави, листя алтеї та їх застосування ________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Листя подорожника великого

6
Особливі ознаки: ___________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
1. ______________________________________________________________________
2. ______________________________________________________________________
3. ______________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа подорожника великого
Анатомічні діагностичні ознаки листа
подорожника великого:
1 – багатокутні, прямо- або звивистостінні
клітки верхньої епідерми;
2 – клітки нижньої епідерми із
слабкозвивистими стінками;
3 – кутикула місцями утворює складки;
4 – продихи оточені 3-5 клітинами епідерми
(аномоцітного типу);
5 – прості волоски, 3-5-клітинні, з розширеною
основою;
6 – головчасті волоски на одноклітинній ніжці
з двох клітинною голівкою;
7 – головчастий волосок з багатоклітинною
ніжкою і одноклітинною голівкою
(зустрічаються рідко);
8 – розеткові клітки епідерми біля основи
волосків
Укажіть препарати листя подорожника великого та їх застосування ______________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 4. Трава подорожника блошиного

Особливі ознаки: ____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати та застосування трави подорожника блошиного ______________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
7
Об'єкт 5. Насіння подорожника блошиного

Особливі ознаки: ____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування насіння подорожника блошиного _________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Листя мати-й-мачухи

Особливі ознаки: ____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть можливі домішки: 1. __________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
Укажіть застосування листя мати-й-мачухи ______________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Насіння льону

Особливі ознаки: ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування насіння льону ___________________________________________
________________________________________________________________________
8
Об'єкт 8. Слані ламінарії

Особливі ознаки: ____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати ламінарії та їх застосування __________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ,
ЯКА МІСТИТЬ ЛІПІДИ
Хімічний аналіз ліпідів і лікарської рослинної сировини, яка містить ліпіди
Завдання 1. Проведіть визначення кількісного вмісту ліпідів у лікарській рослинній
сировині. Розрахуйте відсотковий вміст ліпідів (Х) у сировині.
Методика. На аналітичних вагах зважують пакет з фільтрувального паперу й загортають у нього 5,0 г попе-
реднього зваженої на ручних вагах подрібненої сировини. Пакет із сировиною зважують на аналітичних вагах, а потім
поміщають в екстрактор. Перед тим, як зібрати прилад, необхідно також зважити прийомну колбу на аналітичних
вагах.
Після сполучення всіх частин апарату через холодильник наливають розчинник доти, поки рідина не перел-
лється через сифон у прийомник, а потім в екстрактор ще доливають розчинник приблизно на 1/3 об'єму.
Прийомник із розчинником нагрівають на киплячій водяній бані. Пари розчинника
піднімаються по трубці в холодильник, конденсуються й стікають в екстрактор на пакет із
сировиною. Коли екстрактор наповнюється рідиною до висоти сифона, рідина зливається в
прийомник. Весь цей процес триває до повноти екстракції жирної олії.
Екстракцію необхідно проводити обережно, не перегріваючи розчинник вище 60 о С.
Він повинен кипіти рівномірно, тому що при сильному нагріванні частина пари розчинника
не встигає конденсуватися в холодильнику й випаровується.
Повноту екстракції жирів визначають по відсутності жирної плями на
фільтрувальному папері від декількох крапель витяжки.
По досягненні повноти екстракції, розчинник відганяють. Прийомну колбу
висушують у сушильній шафі при 90-95оС до постійної ваги і зважують. Знаючи вагу
порожнього прийомника та прийомника з жиром, обчислюють відсотковий вміст ліпідів (Х)
у сировині.
Основні складові частини апарату Сокслета:

1. екстрактор;
2. патрон із сировиною;
3. холодильник;
Апарат Сокслета 4. прийомна колба;
5. водяна баня.
9
Відсотковий вміст ліпідів обчислюють за формулою:
Х
 А  Б  100
В
де: А - вага прийомника з жиром, г; Б - вага порожнього прийомника, г; В – наважка сировини, г.
Завдання 2. Проведіть аналіз зразка жирної олії.
Органолептичний контроль.
1. Опис. _____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Методика. На аркуш фільтрувального паперу скляною паличкою наносять одну краплю
жирної олії й нагрівають папір над електричною плиткою.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. Розчинність. Наважку 1,0 г жирної олії вносять у відмірену кількість розчинника й безупинно
струшують протягом 10 хвилин при 20±2 °С.
Спостереження: _____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Встановіть тотожність касторової олії за розчинністю та визначте у ній наявність
домішок сторонніх олій.
1. Тотожність касторової олії. У пробірку наливають 2 мл петролейного етеру, 4 мл касторової
олії, перемішують протягом 10 хвилин.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Домішки сторонніх олій. У пробірці змішують рівні об'єми касторової олії та 96 % спирту при
температурі 20 °С.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
Завдання 4. Проведіть реакцію тотожності риб'ячого жиру.
Розчин 1 краплі жиру в 1 мл хлороформу збовтують із 1 краплею кислоти сульфатної
концентрованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 5. Визначте показник заломлення зразка жирної олії. Порівняйте його з табличними
даними (див. Практикум, табл. 3.1).
Методика. Рефрактометр має дві призми, одна з яких (верхня) піднімається. Перед проведенням виміру на
нижню призму наносять 1-2 краплі рідини, після чого опускають верхню призму і щільно її притискають. Пучок світ-
ла за допомогою дзеркала направляють у верхнє віконце призми. Обертаючи рукоятку, сполучають три риски, нанесе-
ні по діаметру кола, із межею світлотіні. Обертанням ручки компенсатора домагаються збігу меж темної й світлої
частин поля із трьома рисками. Відлік показника заломлення проводиться по лівій шкалі з точністю до четвертого
знака.
Перед кожним дослідом рефрактометр необхідно перевіряти за допомогою води очищеної, що має показник
заломлення 1,3330 при 20°С.
Спостереження: __n =_________________________________________________________________
Завдання 6. Проведіть аналіз зразка жирної олії методом тонкошарової хроматографії. Замалюйте
схему хроматограми і порівняйте її з типовою хроматограмою жирних олій (див. Практикум, рис.
3.3).
Методика. У якості тонкого шару використовують октадецилсилільний силікагель для високоефективної
тонкошарової хроматографії.
Випробуваний розчин. Близько 20 мг (одну краплю) жирної олії розчиняють в 3 мл метиленхлориду.
Розчин порівняння. Близько 20 мг (одну краплю) олії кукурудзяної розчиняють в 3 мл метиленхлориду.
На лінію старту хроматографічної пластинки окремо наносять по 1 мкл випробуваного розчину і розчину порівняння.
Пластинку двічі хроматографують на відстань 0,5 см, використовуючи у якості рухливої фази етер, і двічі хроматографують
на відстань 8 см, використовуючи у якості рухливої фази суміш розчинників: метиленхлорид-кислота оцтова льодяна-
ацетон (20:40:50). Потім пластинку сушать на повітрі, обприскують розчином 100 г/л кислоти фосфорно-молібденової в
спирті, нагрівають при температурі 120 °С протягом 3 хвилин і переглядають при денному світлі.
10
Типова хроматограма для
ідентифікації жирних олій
(PhEur)
1. Арахісова олія;
2. Оливкова олія;
3. Кунжутна олія;
4. Кукурудзяна олія;
5. Мигдалева олія;
6. Соєва олія;
7. Соняшникова олія;
8. Гірчична олія;
9. Гірчична олія (вільна від
ерукової кислоти);
10. Олія зародків пшениці.
Завдання 7. Проведіть визначення хімічних показників якості зразка жирної олії та порівняйте їх з
табличними даними (див. Практикум, табл. 3.1).
1. Визначення кислотного числа.
Методика (за ДФУ 1.0, с. 94). Близько 10,0 г рицинової олії розчиняють у 50 мл етанолу,
попередньо нейтралізованого 0,1 М розчином калію гідроксиду, використовуючи як індикатор 0,5 мл
розчину фенолфталеїну. Після розчинення випробовуваної олії одержаний розчин титрують 0,1 М
розчином калію гідроксиду до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 15 с.
Кислотне число обчислюють за формулою:
5,61  n
IА 
m
де: n – об’єм розчину калію гідроксиду 0,1 моль/л, витрачений на титрування, мл; m - маса наважка жиру, г.
2. Визначення числа омилення.
Методика. Точну наважку жиру (див. Практикум, табл. 3.2.) змішують у колбі ємністю 200-250 мл із 25 мл
спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л.
До колби приєднують зворотний холодильник і занурюють її в киплячу водяну баню на 30 хвилин,
підтримуючи легке кипіння. Кінець омилення визначають по утворенню зовсім прозорого й однорідного розчину, що
не змінюється при розведенні водою. Паралельно в тих же умовах проводять контрольний дослід: в іншій колбі
нагрівають 25 мл спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л без додавання жиру.
До розчинів відразу ж після припинення нагрівання додають 25 мл свіжокип’яченої гарячої води, 5 крапель
розчину фенолфталеїну і титрують розчином кислоти хлоридної 0,5 моль/л до знебарвлення. Від кількості мілілітрів
розчину кислоти хлоридної 0,5 моль/л, витраченої в контрольному досліді, віднімають кількість мілілітрів розчину
кислоти хлоридної 0,5 моль/л, витраченої на титрування досліджуваного зразка жиру.
1 мл розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л містить 28,05 мг калію гідроксиду.
Число омилення обчислюють за формулою:
28,05  (n2  n1 )
IS 
m
де: n1 – об’єм розчину кислоти хлоридної 0,5 моль/л, витрачений на титрування контрольного досліду, мл; n2
– об’єм розчину кислоти хлоридної 0,5 моль/л, витрачений на титрування випробуваного зразка, мл; m – маса наважки
жиру, г.
3. Визначення етерного числа.
Етерне число (IE) обчислюють за формулою:
IE = IS - I A
де: IS – число омилення; IA – кислотне число.
4. Визначення йодного числа.
Методика. Наважку речовини (див. Практикум, табл. 3.3.) поміщають у суху колбу із притертою пробкою
ємністю 250 мл, розчиняють в 15 мл хлороформу, якщо немає інших вказівок у відповідній АНД. До отриманого
розчину повільно додають 25 мл розчину йоду броміду.
Колбу закривають пробкою й витримують у темному місці при частому перемішуванні протягом 30 хвилин,
якщо немає інших вказівок у приватній статті. Додають 10 мл розчину калію йодиду 100 г/л, 100 мл води й титрують
розчином натрію тіосульфату 0,1 моль/л при інтенсивному перемішуванні до світло-жовтого забарвлення, потім
додають 5 мл розчину крохмалю й титрують розчином натрію тіосульфату 0,1 моль/л по краплях до знебарвлення.
Паралельно проводять контрольний дослід.
Йодне число II обчислюють за формулою:
1,269  (n2  n1 )
II 
m
11
де n2 – об’єм розчину натрію тіосульфату 0,1 моль/л, витрачений на титрування у випробуваному розчині, мл; n 1 –
об’єм розчину натрію тіосульфату 0,1 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, мл; m – маса
наважки речовини, г.
5. Визначення гідроксильного числа.
Методика. Наважку речовини (див. Практикум, табл. 12.2.) поміщають у круглодонну колбу зі шліфом
ємністю 150 мл. Додають об'єм розчину оцтового ангідриду, зазначений у табл. 12.2 (див. Практикум).
До колби приєднують повітряний холодильник, поміщають її на киплячу водяну баню, підтримуючи рівень
води в бані на 2,5 см вище рівня рідини в колбі, і нагрівають протягом 1 години. Потім через верхній кінець
повітряного холодильника додають 5 мл води. Якщо розчин каламутніє, до нього при перемішуванні додають піридин
до зникнення каламуті; заміряють його об'єм. Колбу поміщають на киплячу водяну баню на 10 хвилин, потім
охолоджують до кімнатної температури. Повітряний холодильник і стінки колби промивають 5 мл, попередньо
нейтралізованого з використанням розчину фенолфталеїну.
Отриманий розчин титрують спиртовим розчином калію гідроксиду 0,5 моль/л, використовуючи як індикатор
0,2 мл розчину фенолфталеїну.
Гідроксильне число розраховують за формулою:
28,05  (n2  n1 )
I OH   IA
m
де n1 – об'єм спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л, витрачений на титрування досліджуваної речовини, мл;
n2 - об'єм спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, мл; m –
маса наважка речовини, г; 28,05 – кількість калію гідроксиду, що відповідає 1 мл розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л,
мг; IA - кислотне число.
6. Визначення перекисного числа.
Методика. Близько 5,0 г (точна наважка) речовини поміщають у конічну колбу із притертою скляною
пробкою ємністю 250 мл, додають 30 мл суміші хлороформ-льодяна кислота оцтова (2:3). Колбу струшують до
розчинення речовини, додають 0,5 мл насиченого розчину калію йодиду, перемішують протягом 1 хвилини й додають
30 мл води. Отриманий розчин титрують розчином натрію тіосульфату 0,01 моль/л, повільно додаючи титрант при
безперервному перемішуванні майже до повного зникнення жовтого забарвлення. Потім додають 5 мл розчину
крохмалю й продовжують титрувати, інтенсивно перемішуючи до знебарвлення розчину.
Об'єм розчину натрію тіосульфату 0,01 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, не повинен
перевищувати 0,1 мл.
Перекисне число IP розраховують за формулою:
10  (n1  n2 )
IР 
m
де: n1 - об'єм розчину натрію тіосульфату 0,01 моль/л, витрачений на титрування досліджуваної речовини, мл; n2 -
об'єм розчину натрію тіосульфату 0,01 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, мл; m - маса
наважки речовини, г.
Морфологічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить жирні олії

Лікарська рослинна сировина - джерела невисихаючих жирних олій
Об'єкт 1. Плоди маслини

Укажіть застосування плодів маслини _____________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
12
Об'єкт 2. Насіння мигдалю

Укажіть застосування насіння мигдалю ____________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Об'єкт 3. Насіння персика


Укажіть застосування насіння персика _____________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Лікарська рослинна сировина - джерела невисихаючих жирних олій,
які містять специфічні кислоти
Об'єкт 4. Насіння рицини (Сировина отруйна!)

Укажіть застосування насіння рицини _____________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Лікарська рослинна сировина - джерела напіввисихаючих жирних олій

Об'єкт 5. Насіння соняшника

Укажіть препарати насіння соняшника і їх застосування _____________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
13
Об'єкт 6. Зародки кукурудзи
Укажіть застосування зародків кукурудзи __________________________

_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Об'єкт 7. Насіння гарбуза


Укажіть препарати насіння гарбуза та їх застосування _______________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Об'єкт 8. Насіння арахісу

Укажіть застосування насіння арахісу ______________________________

_________________________________________________________________
Об'єкт 9. Насіння горіха волоського


Укажіть застосування насіння горіха волоського ____________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
14
Лікарська рослинна сировина - джерела висихаючих жирних олій
Об'єкт 10. Насіння льону

Укажіть препарати насіння льону та їх застосування ________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Лікарська рослинна сировина – джерела фосфоліпідів

Об'єкт 11. Насіння сої

Укажіть препарати насіння сої та їх застосування ___________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Об'єкт 12. Зародки пшениці
Укажіть застосування зародків пшениці ____________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Лікарська рослинна сировина – джерела фосфоліпідів

Об'єкт 13. Насіння какао

Укажіть застосування насіння какао ______________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
15
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ,
ЯКА МІСТИТЬ ВІТАМІНИ
Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди шипшини, листя кропиви, трава грициків,
стовпчики з приймочками кукурудзи, квітки календули, плоди обліпихи, плоди горобини.
Об'єкти для самостійного вивчення: плоди перцю стручкового однорічного, листя та плоди
смородини чорної, плоди аронії чорноплодої, трава та плоди суниць, кора калини.
Об'єкт 1. Плоди шипшини


1 - плоди шипшини коричної;
2 - плоди шипшини собачої
Відмінні ознаки плодів шипшини коричної та собачої ________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз плодів шипшини
Анатомічні діагностичні ознаки плодів
шипшини:
1 - обривки світло-жовтих пластів зовнішньої
епідерми гіпантію (плода), які складаються з
многокутних клітин з прямими, інколи
намистоподібними потовщеними стінками;
2 – обривки м’якоті гіпантію з тонкостінних
паренхімних клітин, які містять хромопласти та
численні друзи кальцію оксалату; 3 – кам’янисті
клітини з сильно потовщеними пористими
оболонками; 4 – великі одноклітинні волоски і їх
уламки: дуже великі, прямі, з товстою стінкою та
вузькою порожниною, або більш дрібні, трохи
звивисті, з широкою порожниною; 5 – обривки
провідних пучків зі спіральними судинами; 6 – друзи.
Визначте кількісний вміст кислоти аскорбінової в плодах шипшини. Зробіть висновок про
відповідність вмісту кислоти аскорбінової в аналізованій сировині вимогам ДФУ 2 вид., т. 3, с. 500.
Методика. Випробовуваний розчин. 0.500 г свіжоздрібненої на порошок сировини (710) (2.9.12) поміщають у
круглодонну колбу, додають розчин 1,0 г кислоти щавлевої Р у 50.0 мл метанолу Р, кип'ятять зі зворотним
холодильником протягом 10 хв, охолоджують у льодяній бані до температури 15-20 °С і фільтрують.
2,0 мл фільтрату переносять у конічну колбу місткістю 50 мл, послідовно додають, обережно струшуючи після
кожного додавання, 2,0 мл дихлорфеноліндофенолу стандартного розчину Р, потім, точно через 60 с, 0,5 мл розчину
100 г/л тіосечовини Р в етанолі (50 %, об/об) Р та 0,7 мл динітрофенілгідразину-кислоти сульфатної розчину Р,
нагрівають зі зворотним холодильником при температурі 50 °С протягом 75 хв і відразу поміщають у льодяну баню
протягом 5 хв. Додають краплями 5,0 мл суміші 12 мл води Р і 50 мл кислоти сульфатної Р, проводячи додавання за
16
період не менше 90 с і не більше 120 с, енергійно струшуючи колбу у льодяній бані. Витримують протягом 30 хв при
кімнатній температурі та вимірюють оптичну густину за довжини хвилі 520 нм, використовуючи розчин А як
компенсаційну рідину.
Розчин А. 2.0 мл фільтрату, одержаного при приготуванні випробовуваного розчину, обробляють як описано вище,
додаючи динітрофенілгідразину-кислоти сульфатної розчин Р безпосередньо перед вимірюванням оптичної густини.
Розчин порівняння. 40,0 мг кислоти аскорбінової Р розчиняють у свіжоприготованому розчині 20 г/л кислоти щавлевої
Р у метанолі Р, доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100,0 мл. 5,0 мл одержаного розчину доводять
свіжоприготованим розчином 20 г/л кислоти щавлевої Р у метанолі Р до 100,0 мл. 2,0 мл одержаного розчину
обробляють, як описано вище для фільтрату, отриманого при приготуванні випробовуваного розчину. Оптичну
густину вимірюють за довжини хвилі 520 нм, використовуючи розчин В як компенсаційну рідину.
Розчин В. 2.0 мл розчину порівняння обробляють, як описано вище для розчину А
Вміст аскорбінової кислоти, у відсотках, обчислюють за формулою:
2,5  А1  m 2
X 
A2  m1
де:
А1 - оптична густина випробовуваного розчину;
А2 - оптична густина розчину порівняння;
m1 - маса наважки випробовуваної сировини, у грамах;
m2 - маса наважки аскорбінової кислоти, у грамах.
Укажіть препарати плодів шипшини та їх застосування _________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 2. Листя кропиви
Лат. назв. ЛР Лат. назв. ЛР
Лат. назв. род. Укр. назв. род.
Рос. назв. род.

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
1. ______________________________________________________________________
2. ______________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа кропиви
Анатомічні діагностичні ознаки листа кропиви:
1 – верхня епідерма; 2 – звивистостінні клітини нижньої
епідерми; 3 – продихи, переважно на нижній поверхні
листка, оточені 3-5клітинами епідерми (аномоцитний
тип); 4 – цистоліти у вигляді довгастих округлих
утворень із зернистою структурою і плямою у центрі
(ніжка); 5 – прості ретортоподібні волоски із
розширеною основою і витягнутою верхівкою; 6 – жалкі
волоски з багатоклітинною підставкою і великою
кінцевою клітиною, яка закінчується голівкою, що
обламується; 7 – залозисті волоски з одноклітинною
ніжкою і двоклітинною голівкою; 8 – жилка, яка
супроводжується обкладкою із друз кальцію оксалату.
17
Укажіть препарати листів кропиви та їх застосування _____________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Трава грициків
Рос. назв. род.

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа грициків
грициків:
1 – верхня епідерма; 2 – нижня епідерма;
3 – продихи дрібні, з трьома побічними клітинами, одна
з яких значно дрібніша за дві інші (анізоцитний тип);
4 – одноклітинні волоски 3-6, рідше 7-кінцеві, з
грубобородавчастою поверхнею; промені волоска
притиснуті до поверхні листка;
5 – великі прості одноклітинні волоски, з широкою
основою і вузьким, загостреним кінцем, поверхня гладка
або трохи бородавчаста;
6 – двокінцеві волоски з променями, які піднімаються
над поверхнею листка (зустрічаються рідко)
Укажіть препарати трави грициків та їх застосування ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 4. Стовпчики з приймочками кукурудзи
Лат. назв. род.
18
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати стовпчиків з приймочками кукурудзи та їх застосування ______________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Квітки нагідків
Лат. назв. род.

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати квіток нагідків та їх застосування ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Плоди обліпихи

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів обліпихи та їх застосування __________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Плоди горобини
19

Особливі ознаки _________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів горобини та їх застосування _____________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, ЩО МІСТИТЬ
ПРОСТІ ФЕНОЛИ ТА ЇХ ПОХІДНІ, КСАНТОНИ, ЛІГНАНИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить прості феноли
та їх похідні
Завдання 1. Приготуйте витяжку зі зразка досліджуваної сировини та проведіть якісні реакції на
арбутин і дубильні речовини. На підставі проведених реакцій зробіть висновок про хімічний склад
листя мучниці й брусниці.
Методика. Подрібнене листя мучниці (або брусниці) (маса наважки 0,5 г) кип'ятять із 10 мл води протягом 2-3
хв. Розчин фільтрують гарячим через паперовий фільтр. Фільтрат використовують для проведення якісних реакцій.
1. Реакція із феруму (III) сульфатом. До 1 мл фільтрату додають кристалик феруму (ІІІ) сульфату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Реакція з розчином натрію фосфорно-молібденовокислого. До 1 мл фільтрату додають 4 мл
розчину аміаку і 1 мл 10 % розчину натрію фосфорно-молібденовокислого в хлористоводневій
кислоті.
Спостереження: _____________________________________________________________________
3. Реакція з розчином феруму (III) - амонію сульфату. До 2-3 мл фільтрату додають 2-3 краплі
розчину феруму(III)-амонію сульфату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 2. Проведіть хроматографічний аналіз витяжки з листя мучниці або брусниці (ДФУ 1.4,
с. 329, ДФУ 2 вид., Т. 3, с. 392). Порівняйте отримані результати із ТСХ метанольного екстракту
листя мучниці та зробіть висновок про тотожність досліджуваної сировини.
Методика. Випробовуваний розчин. До 0.5 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) додають 5 мл
суміші рівних об'ємів метанолу Р і води Р і нагрівають зі зворотним холодильником протягом 10 хв. Одержаний
гарячий розчин фільтрують, колбу та фільтр обполіскують сумішшю рівних об'ємів метанолу Р і води Р і доводять
тією самою сумішшю розчинників до об'єму 5 мл.
Розчин порівняння. 25 мг арбутину Р. 25 мг кислоти галової Р та 25 мг гідрохінону Р розчиняють у метанолі Р і
доводять об'єм розчину до 10,0 мл тим самим розчином. Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю Р.
Рухома фаза: кислота мурашина безводна Р - вода Р - етилацетат Р (6:6:88). Об'єм проби, що наноситься: 10 мкл
розчину порівняння і 20 мкл випробовуваного розчину, смуга ми.
Відстань, що має пройти рухома фаза: близько 15 см від лінії старту.
Висушування: при температурі від 105°С до 110°С до видалення розчинників (рухомої фази).
Виявлення: обприскують розчином 10 г/л дихлорхінонхлоріміду Р у метанолі Р, потім розчином 20 г/л натрію
карбонату безводного Р.
На пластинку, покриту шаром силікагелю, наносять 10-15 мкл досліджуваної витяжки; поруч наносять розчин
стандартного зразка арбутину. Пластинку поміщають у камеру із системою розчинників. Після проходження фронту на
20
відстань 12 см пластинку виймають із камери, висушують і оброблюють розчином виявлення. Хроматограму висушують на
повітрі, повторно обробляють 10 % розчином натрію карбонату й прогрівають 3-5 хв у сушильній шафі при 100±5 °С.
Відзначають світло-блакитні плями, одна з яких перебуває на рівні з плямою стандартного зразка арбутину.
Верхня частина пластинки
галова кислота: коричнювата коричнювата зона
зона
коричнева зона
арбутин: синя зона інтенсивна синя зона (арбутин)
Розчин порівняння Випробовуваний розчин

Завдання 3. Проведіть кількісне визначення арбутину в листі мучниці, отриманому для аналізу.
Розрахуйте вміст арбутину в сировині та зробіть висновок про відповідність аналізованої
сировини вимогам ДФУ (Доп. 1.4, с. 329, ДФУ 2 вид., Т. 3, с. 394).
Методика. Вихідний розчин. До 0.4 г здрібненої на порошок сировини (250) (2.9.12) додають 50 мл води Р і
кип'ятять у водяній бані зі зворотним холодильником протягом 30 хв. Після охолодження суміш за допомогою 50 мл
води Р кількісно переносять у мірну колбу місткістю 250 мл, доводять водою Р до позначки та перемішують. Втриму-
ють до осадження частинок і використовують надосадову рідину.
Випробовуваний розчин. 5.0 мл вихідного розчину поміщають у ділильну лійку, додають 45 мл води Р, 1 мл розчину 2
% (м/об) амінопіразолону Р, 0.5 мл аміаку розчину розведеного Р2 та 1 мл розчину 8 % (м/об) калію фероціаніду Р,
ретельно переміщуючи після кожного додавання. Витримують протягом 5 хв, одержаний водний шар струшують не
менше як із 3 порціями, по 25 мл кожна, хлороформу Р, хлороформний шар кожний раз фільтрують крізь попередньо
промитий хлороформом Р фільтр у мірну колбу місткістю 100 мл, доводять об'єм розчину хлороформом Р до позначки
та перемішують.
Розчин порівняння. 0.015 г (точна наважка) ФСЗДФУ арбутину розчиняють у 50 мл води Р і доводять об'єм розчину
тим самим розчинником до 100 мл. 5.0 мл одержаного розчину поміщають у ділильну лійку та далі вчиняють, як опи-
сано при приготуванні випробовуваного розчину, починаючи зі слів «...та додають 45 мл води Р...».
Вимірюють оптичну густину (2.2.25) випробовуваного розчину за довжини хвилі 455 нм, використовуючи як компен-
саційну рідину хлороформ Р. Паралельно вимірюють оптичну густину розчину порівняння.
Вміст гідрохінон-похідних, у перерахунку на арбутин, у відсотках, обчислюють за формулою:
А  m0  2.5  P
X 
A0  m
де: А - оптична густина випробовуваного розчину за довжини хвилі 455 нм, А0 - оптична густина розчину порівняння
за довжини хвилі 455 нм, т0 - маса наважки ФСЗ ДФУ арбутину, у грамах, Р - вміст арбутину безводного у ФСЗ ДФУ
арбутину, у відсотках, т - маса наважки сировини, у грамах.
Макро- і мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить

похідні простих фенолів
Об'єкти для лабораторного дослідження: листя мучниці, листя брусниці, кора верби,
кореневища та корені родіоли рожевої, корені і трава ехінацеї, трава фіалки, кореневища папороті
чоловічої.
Об'єкти для самостійного вивчення: листя чорниці, плоди ванілі, кореневища куркуми довгої,
корені цикорію, листя й кошики артишоку, корені гадючника в’язолистого, корені і трава півонії
незвичайної, трава коноплі, кора коренів бавовнику.
Об'єкт 1. Листя мучниці

21
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листя мучниці
Анатомічні діагностичні ознаки листя мучниці:
1 - верхня епідерма (клітини багатокутні з прямими і
потовщеними стінками;
2 - нижня епідерма;
3 - продихи крупні, округлі з широко розкритою продиховою
щілиною, оточені 8 (5-9) клітинами епідерми (енциклоцитний
тип);
4 - зігнуті 2-3-клітинні прості волоски у основи листка (рідко
зустрічаються)
Укажіть застосування листя мучниці __________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 2. Листя брусниці

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листя брусниці
Анатомічні діагностичні ознаки листя брусниці:
1 – базова клітина епідерми;
2 - продихи оточені 2 клітинами епідерми, розташованими
паралельно продиховій щілині (парацитний тип);
3 - залозки на нижньому боці листка складаються з
багатоклітинної ніжки, яка поступово переходить в овальну
багатоклітинну головку, клітини якої містять брунатну
речовину
Укажіть застосування листів брусниці _________________________________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Трава фіалки
22

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
Укажіть застосування трави фіалки ___________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 4. Кореневища й корені родіоли рожевої

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореневищ й коренів родіоли та їх застосування ______________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Кора верби

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування кори верби _____________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Кореневища та корені ехінацеї вузьколистої

23
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування кореневищ та коренів ехінацеї вузьколистої _______________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Трава ехінацеї пурпурової

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави ехінацеї пурпурової та їх застосування _________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Макроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини,
що містить ксантони та лігнани
Об'єкти для лабораторного дослідження: трава золототисячнику, насіння розторопші,
кореневища і корені елеутерококу, плоди й насіння лимоннику китайського, кореневища з
коренями подофілу.
Об'єкти для самостійного вивчення: корінь тирличу, кунжут індійський.
Об'єкт 8. Трава золототисячнику

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
24
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
Укажіть застосування трави золототисячнику __________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 9. Плоди розторопші

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів розторопші та їх застосування ________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 10. Кореневища і корені елеутерококу

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореневищ і коренів елеутерококу та їх застосування _________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 11. Плоди лимоннику
Насіння лимоннику

25
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів та насіння лимоннику та їх застосування ______________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
КУМАРИНИ І ХРОМОНИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить кумарини і
хромони
Завдання 1. Проведіть виділення кумаринів з лікарської рослинної сировини.
Методика. 3,0 г сировини, подрібненої до часток, що проходять крізь сито з отворами
діаметром 3 мм, поміщають у колбу зі шліфом ємністю 100 мл, додають 30 мл 95 % спирту й
нагрівають на киплячій водяній бані зі зворотним холодильником протягом 20 хвилин. Витяжку
фільтрують у гарячому виді й використовують для проведення якісних реакцій і
хроматографічного аналізу.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції виявлення кумаринів у зразку сировини, отриманому для
аналізу. Приведіть хімізм реакцій.
1. Лактонна проба. До 2 мл спиртової витяжки додають 5 крапель 10 % спиртового розчину калію
гідроксиду, нагрівають на водяній бані протягом 5 хвилин.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Вміст пробірки охолоджують, додають 2 мл води очищеної, добре перемішують, додають 10 %
розчину кислоти хлоридної до кислої реакції (за лакмусом).
Спостереження: _____________________________________________________________________
NaOH HCl -H2O
O O
C C
O O OH ONa O H OH O O
2. Реакція з діазореактивом у лужному середовищі. До 3 мл спиртової витяжки додають 5 крапель

10 % спиртового розчину калію гідроксиду й нагрівають на водяній бані протягом 3-5 хвилин,
додають 5 крапель свіжоприготовленої кислоти сульфанілової діазотованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
+ N N
N N
NaOH C O
+ HO OH
C O ONa
HO O O HO OH
ONa
SO2NH2 SO2NH2
Висновки: __________________________________________________________________________
Завдання 3. Проведіть виявлення кумаринів методом хроматографії в тонкому шарі сорбенту в
порівнянні з достовірними зразками кумаринів. Зробіть висновок про якісний склад кумаринів в
екстракті (ДФУ 1.4, с. 296, ДФУ 2 вид., Т. 3, с. 255).
Методика. Випробовуваний розчин. До 0,3 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) додають 3 мл
метанолу Р, нагрівають на водяній бані при температурі 60°С протягом 1 хв і фільтрують.
Розчин порівняння. 50 мг ФСЗ кумарину та 20 мг кислоти о-кумарової Р розчиняють у 50 мл метанолу Р.
Пластинка ТШХ пластинка із шаром силікагелю Р.
Рухома фаза: верхній шар суміші: кислота оцтова розведена Р - ефір Р - толуол Р(10:50:50).
Об'єм проби, що наноситься: 25 мкл, смугами по 10 мм.
Відстань, що має пройти рухома фаза: 12 см від лінії старту.
Висушування: на повітрі.
26
Виявлення: обприскують 2 М розчином калію гідроксиду спиртового. Переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм.
Метанольний розчин і розчини стандартних зразків кумаринів наносять капіляром на лінію старту пластинки,
покритої шаром силікагелю. Пластинку сушать на повітрі протягом 5 хвилин, потім поміщають у камеру із сумішшю
розчинників кислота оцтова розведена Р - ефір Р - толуол Р(10:50:50) і хроматографують висхідним методом. Коли
фронт розчинників пройде 10-12 см від лінії старту, пластинку виймають із камери, сушать у витяжній шафі і
проглядають в УФ-світлі. Відзначають плями кумаринів і колір їхньої флуоресценції на пластинці простим олівцем.
Хроматограму обприскують 10 % спиртовим розчином калію гідроксиду, підсушують у сушильній шафі при
температурі 110-120°С протягом 2-3 хвилин, а потім обприскують свіжоприготовленим розчином кислоти
сульфанілової діазотованої. На хроматограмі повинні спостерігатися наступні зони:
кумарин: зеленувато-жовта флуоресціююча зеленувато-жовта флуоресціююча зона (кумарин)
зона
синя флуоресціююча зона
о-кумарова кислота: зеленувато-жовта зеленувато-жовта флуоресціююча зона

флуоресціююча зона (о-кумарова кислота) може бути наявна
Макроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить кумарини

Об'єкти для лабораторного дослідження: трава буркуну, плоди амі великої, плоди пастернаку,
листя смоковниці (інжиру), кореневища з коренями дягелю лікарського.
Об'єкти для самостійного вивчення: плоди псоралеї, насіння каштана кінського, кореневища й
корінь здутоплідника сибірського, трава рути запашної.
Об'єкт 1. Трава буркуну

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави буркуну та їх застосування ______________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 2. Плоди пастернаку

27
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів пастернаку та їх застосування ________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Кореневища з коріннями дягелю лікарського

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування кореневищ з коренями дягелю лікарського_________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 4. Листи смоковниці звичайної (інжиру)

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати листя смоковниці звичайної та їх застосування _______________________
_____________________________________________________________________________________
Макроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить хромони

Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди віснаги морквоподібної (амі зубної).
Об'єкти для самостійного вивчення: плоди кропу, плоди моркви дикої.
Об'єкт 5. Плоди віснаги морквоподібної
28
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів віснаги морквоподібної та їх застосування _____________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Плоди кропу

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування плодів кропу ____________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Плоди моркви дикої

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування плодів моркви дикої _____________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
ФЛАВОНОЇДИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить флавоноїди
Завдання 1. Проведіть виділення флавоноїдів з лікарської рослинної сировини.
Методика. 3-5 г подрібненої рослинної сировини заливають 30-50 мл 70 % спирту в колбі зі зворотним
холодильником і проводять екстракцію на водяній бані протягом 20-30 хвилин. Витяжку прохолоджують, фільтрують
через 4 шари марлі або фільтрувальний папір. Отриманий фільтрат наносять на колонку діаметром 1 см, заповнену 1,0
г поліамідного сорбенту, промивають 50 мл води та елюють флавоноїди з колонки 70 % етанолом, відбираючи
фракцію, забарвлену в жовтий колір. Отриманий фільтрат упарюють до 1/2 об'єму й використовують для проведення
якісних реакцій і хроматографічного виявлення флавоноїдів.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції на флавоноїди. Як зразок порівняння використовуйте 0,1 %
спиртовий розчин рутину. Запишіть результати реакцій у таблицю й зробіть висновки.
1. Ціанідинова реакція. До 1 мл витяжки додають 2-3 краплі концентрованої хлоридної кислоти й
1-2 стружки металевого магнію. Спостерігають забарвлення, що утвориться.
2. Ціанідинова реакція за Бріантом. До забарвленого продукту ціанідинової реакції додають 1/3
29
частини октанолу або бутанолу за об'ємом, розбавляють водою до розділу шарів, струшують і
відзначають перехід пігментів у водну або органічну фази.
3. Реакція з лугом. До 1 мл витяжки додають 1-2 краплі 10 % спиртоводного розчину калію або
натрію гідроксиду.
4. Реакція з алюмінію хлоридом. До 1 мл витяжки додають 1 мл 2 % спиртового розчину алюмінію
хлориду.
5. Реакція із феруму (III) хлоридом. До 1 мл витяжки додають 2-3 краплі 1 % спиртового розчину
феруму хлориду.
6. Реакція Вільсона. До 2 мл витяжки додають 1 мл 2 % розчину кислоти борної та 1 мл 2 %
спиртового розчину кислоти лимонної (або щавлевої).
7. Реакція з ваніліном у концентрованої хлоридної кислоті. До 1 мл додають трохи краплі 1 %
розчину ваніліну в кислоті хлористоводневій концентрованій.
Результати якісних реакцій на флавоноїди на прикладі рутину
Реактив Результат реакції з розчином рутину
Ціанідинова проба за Бріантом: яскраво-рожеве або жовте забарвлення
органічний шар: аглікони – світло-рожеве забарвлення
водний шар: глікозиди - рожеве забарвлення
Розчин лугу солі: катехіни – жовті або червоні; флавонони –
безбарвні або червоні; халкони, аурони – червоні;
флавони, флавоноли - жовті; антоціани - сині
Розчин основного ацетату плюмбуму осад: флавони, халкони, аурони, що містять вільні о-
гідроксигрупи у кільці В, - яскраво-жовтий або
червоний; антоціани – червоний або синій
Розчин феруму (III) хлориду зелене або темно-червоне забарвлення
Реакція Вільсона жовте забарвлення
Реакція з ваніліном у кислоті малиново-червоне забарвлення
хлористоводневій концентрованій
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Проведіть якісну реакцію ідентифікації коренів вовчуга, засновану на флюоресценції
ізофлавоноїдів в УФ-світлі. Запишіть спостереження й зробіть висновки.
Методика. Близько 0,2 г порошку коренів вовчуга поміщають у колбу зі шліфом ємністю 25 мл, додають 5
мл 70 % спирту й нагрівають зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані при слабкому кипінні протягом 20
хвилин. Після охолодження розчин фільтрують через паперовий фільтр. На смужку фільтрувального паперу наносять
мікропіпеткою 0,05 мл витяжки й проглядають в УФ-світлі.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Завдання 4. Проведіть хроматографічний аналіз флавоноїдів у лікарській рослинній сировині –
траві кропиви собачої (ДФУ 1.2, с. 544, ДФУ 2 вид., т. 3., с. 458). Зробіть висновок про
флавоноїдний склад витяжки.
Методика. Випробовуваний розчин. 5 г сировини помішають у круглодонну колбу місткістю 100 мл, додають
40 мл спирту (70 %), нагрівають на водяній бані зі зворотним холодильником протягом 30 хв, охолоджують і
фільтрують. Фільтрат упарюють до 10 мл, фільтрують у ділильну лійку й екстрагують спочатку 10 мл хлороформу,
відкидаючи органічний шар, потім 10 мл бутанолу. Бутанольну витяжку упарюють насухо й одержаний залишок
розчиняють у 2 мл спирту.
Розчин порівняння. 5 мг гіперозиду і 5 мг рутину розчиняють у 5 мл метанолу.
Рухома фаза: кислота оцтова льодяна - вода - етилацетат (20:20:60).
Виявлення: р-ном диметиламінобензльдегіду; нагрівають при t 100 - 105 °С протягом 10 хв до проявлення плям;
переглядають при денному світлі. На хроматограмі повинні спостерігатися наступні зони:
30
гіперозид: жовтаво-коричнева широка зона від жовтаво-коричневого до

зона сірувато-зеленого забарвлення
рутин: жовтаво-коричнева зона інтенсивна жовтаво-коричнева зона

(рутин)
зона від сірувато-синього до сірувато-
зеленого кольору
зони різної інтенсивності від сірувато-

синього до яскраво-синього забарвлення
(іридоїди)
Завдання 5. Визначте кількісний вміст флавоноїдів у сировині за ДФУ 1.2, с. 544, ДФУ 2 вид., т. 3
(с. 330, 458). Зробіть висновок про відповідність зразка сировини вимогам АНД (не менш 1,5 %).
Методика. 1.00 г здрібненої на порошок сировини (355) (29.72) поміщають у круглодонну колбу місткістю
100 мл, додають 1 мл розчину 5 г/л гексаметилентетраміну Р, 20 мл ацетону Р, 2 мл кислоти хлоридної Р. Одержану
суміш кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 30 хв і фільтрують крізь тампон із вати у колбу. Додають
тампон із вати до залишку у круглодонну колбу й екстрагують двома порціями, по 20 мл кожна, ацетону Р, кожний раз
проводячи кип'ятіння зі зворотним холодильником протягом 10 хв, і охолоджують. Кожну витяжку фільтрують крізь
тампон із вати у колбу. Одержані охолоджені об'єднані ацетонові витяжки фільтрують крізь паперовий фільтр у мірну
колбу, доводять об'єм розчину ацетоном Р до 100.0 мл, обполіскуючи колбу та паперовий фільтр. 20.0 мл одержаного
розчину поміщають у ділильну лійку, додають 20 мл води P i струшують суміш із 15 мл етилацетату Р, а потім із
трьома порціями, по 10 мл кожна, етилацетату Р Одержані етилацетатні витяжки об'єднують у ділильній лійці,
промивають 2 порціями, по 50 мл кожна, води Р, фільтрують над 10 г натрію сульфату безводного Р у мірну колбу та
доводять об’єм розчину етилацетатом Р до 50,0 мл.
Випробуваний розчин. До 10,0 мл вихідного розчину додають 1 мл реактиву алюмінію хлориду Р і доводять
об’єм розчину розчином 5% (об/об) кислоти оцтової льодяної Р у метанолі Р до 25,0 мл.
Компенсаційний розчин. 10,0 мл вихідного розчину доводять розчином Р до об’єму 25,0 мл.
Оптичну густину (2.2.25) вимірюють через 30 хв після приготування за довжини хвилі 425 нм відносно
компенсаційного розчину.
Вміст суми флавоноїдів, у перерахунку на гіперозид, у відсотках, обчислюють за формулою:
А 1,25
Х ,
m
де: А – оптична густина випробуваного розчину за довжини хвилі 425 нм, m – маса наважки випробуваної
сировини у грамах.
Використовують питомий показник поглинання гіперозиду, що дорівнює 500.
Дата ________________________
флавоноїди
Об'єкти для лабораторного дослідження: бутони й плоди софори японської, квітки волошки
синьої, плоди аронії чорноплодої, трава собачої кропиви, трава гірчака перцевого, трава гірчака
почечуйного, трава гірчака пташиного (споришу), трава сухоцвіту багнового, квітки цмину
піскового, квітки пижма, квітки глоду, плоди глоду, трава череди, квітки бузини чорної, трава ерви
шерстистої, трава хвощу, корені солодки, корінь вовчуга.
Об'єкти для самостійного вивчення: трава фіалки, квітки гібіскуса, квітки нагідок, трава
звіробою, корінь шоломниці байкальської, листи гінкго, трава астрагала шерстистоквіткового,
трава астрагала серпоплодного, трава десмодіума канадського, квітки липи, види леспедеци, трава
датиски конопляної, трава золотарнику канадського, трава злинки канадської, лушпиння й трава
квасолі.
31
Лікарська рослинна сировина, що виявляє Р-вітамінну активність
Наведіть формулу рутину та укажіть його хімічну назву:
OH Хімічна назва рутину
HO O __________________________________________________
OH
__________________________________________________
O-Glu-O-Rha __________________________________________________
OH O
Об'єкт 1. Пуп’янки софори японської


Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
Укажіть препарати пуп’янок софори японської та їх застосування ________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 2. Плоди софори японської

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів софори японської та їх застосування __________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Плоди аронії чорноплодої свіжі

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
32
Специфічні особливості ______________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати аронії та їх застосування ___________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 4. Шкірка лимона
Лат. назв. ЛРС Citri exocarpium Рос. назв. ЛРС Лимона кожура
Лат. назв. ЛР Citrus limon Рос. назв. ЛР Лимон
Укр. назв. ЛР Лимон
Лат. назв. род. Rutaceae Рос. назв. род. Рутовые
Укр. назв. род. Рутові
Укажіть застосування шкірки лимона _________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Трава гречки посівної
Лат. назв. ЛРС Fagopyri sagittati herba Рос. назв. ЛРС Гречихи обыкновенной трава
Лат. назв. ЛР Fagopyrum sagittatum Рос. назв. ЛР Гречиха обыкновенная
Укр. назв. ЛР Гречка посівна
Лат. назв. род. Polygonaceae Рос. назв. род. Гречишные
Укр. назв. род. Гречкові
Укажіть застосування трави гречки посівної ___________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Листя (флеші) чаю
Лат. назв. ЛРС Theae folia Рос. назв. ЛРС Чая листья (флеши)
Лат. назв. ЛР Thea sinensis (syn. Camellia Рос. назв. ЛР Чай китайский
sinensis) Укр. назв. ЛР Чай китайський
Лат. назв. род. Theaceae Рос. назв. род. Чайные
Укр. назв. род. Чайні
Укажіть застосування листя чаю ______________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Лікарська рослинна сировина, яка містить різні групи флавоноїдів
Об'єкт 7. Квітки волошки синьої

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування квіток волошки синьої __________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 8. Трава собачої кропиви
33

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листя собачої кропиви
Анатомічні діагностичні ознаки листя
собачої кропиви
1. – верхня епідерма;
2. – нижня епідерма;
3. – продихи з 3–4 (зрідка 2) навколопродиховими
клітинами (аномоцитний тип);
4. – залозки:
5. прості волоски багатоклітинні, бородавчасті,
розширені в місцях з’єднання клітин;
6. – багатоклітинна розетка в основі простого
волоска
Укажіть препарати трави собачої кропиви та їх застосування ____________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 9. Трава гірчака перцевого

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
34
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
4. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листя гірчака перцевого
гірчака перцевого
1 – верхня епідерма;
2 – нижня епідерма;
3 – продихи з 2–4 навколопродиховими клітинами
(аномоцитний тип);
4 – дрібні безбарвні або ясно-бурі залозки, що
складаються з 2–4 клітин;
5 – пучкові волоски по краю пластинки і по жилці з
нижнього боку листка;
6 – друзи кальцію оксалату в мезофілі;
7 – схизогенні вмістища з бурим вмістом, занурені в
паренхіму.
Укажіть препарати трави гірчака перцевого та їх застосування __________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 10. Трава гірчака почечуйного

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави гірчака почечуйного та їх застосування ________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листя гірчака почечуйного
Анатомічні діагностичні ознаки листя гірчака
почечуйного
3 – продихи з 2–4 навколопродиховими клітинами
4 – залозки з 2–4-клітинною ніжкою і з голівкою з 8 (12–
16), рідше 2–4 клітин з бурим вмістом;
5 – пучкові волоски по всій пластинці листка і по краю;
6 – друзи кальцію оксалату
35
Об'єкт 11. Трава гірчака пташиного (споришу)

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави гірчака пташиного та їх застосування __________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 12. Квітки цмину піскового

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
Укажіть препарати квіток цмину піскового та їх застосування ___________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 13. Квітки глоду
Листя та квітки глоду
36

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати квіток глоду та їх застосування _____________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 14. Плоди глоду

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів глоду та їх застосування _____________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 15. Трава череди

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
37
Мікроскопічний аналіз листа череди
листа череди
3 – продихи з 3–5 навколопродиховими
клітинами (аномоцитний тип);
4 – прості багатоклітинні тонкостінні
гусеницеподібні волоски з бурим вмістом;
5 – багатоклітинна розетка біля основи
волоска;
6 – прості товстостінні волоски по краю
листка і жилкам;
7 – секреторні ходи уздовж жилок з бурим
вмістом
Укажіть препарати трави череди та їх застосування _____________________________________

_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 16. Квітки бузини чорної

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати квіток бузини чорної та їх застосування ______________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 17. Трава ерви шерстистої

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати ерви шерстистої та їх застосування __________________________________
_____________________________________________________________________________________
38
Об'єкт 18. Трава хвоща польового

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
4. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз трави хвоща польового
Анатомічні діагностичні ознаки трави хвоща
польового:
1 – клітини епідерми на ребрах подовжені, з потовщеними

прямими або злегка звивистими пористими стінками; продихи
відсутні;
2 – клітини епідерми в борозенках злегка подовжені, з більше
звивистими пористими стінками;
3 – продихи занурені, з характерною променистою
складчастістю кутикули, розташовані, зазвичай, у 3-4 ряди,
рідше в один-два
Укажіть препарати трави хвоща польового та їх застосування ___________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 19. Корені солодки
Лат. назв. ЛРС Glycyrrhizae radices Рос. назв. ЛРС Солодки корни
Лат. назв. ЛР Glycyrrhiza glabra Рос. назв. ЛР Солодка голая
Укр. назв. ЛР Солодка гола
Лат. назв. род. Fabaceae Рос. назв. род. Бобовые
Укр. назв. род. Бобові
Укажіть препарати коренів солодки на основі флавоноїдів та їх застосування ______________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 20. Корені вовчуга
39

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кореня вовчуга
Анатомічні діагностичні ознаки кореня
вовчуга
1 – промениста будова: елементи флоеми і
ксилеми розташовані вузькими радіальними
тяжами;
2 –широкі серцевинні промені багаторядності;
3 – крупні клітини запасаючої паренхіми;
4 – луб’яні волокна, розташовані одиночно або
групами;
5 – камбій;
6 – судини ксилема;
7 – трахеїди;
8 – тяжи лібриформу;
9 – призматичні кристали кальцію оксалату.
Укажіть препарати коренів вовчуга та їх застосування __________________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
АНТРАЦЕНПОХІДНІ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить антраценпохідні
Завдання 1. Проведіть виділення антраценпохідних з лікарської рослинної сировини та їх
ідентифікацію методом тонкошарової хроматографії (ДФУ 1.3, с. 189). Зробіть висновок про
наявність антраценпохідних у досліджуваному зразку сировини.
Методика. Випробовуваний розчин. До 0.5 г здрібненої на порошок сировини (180) (2.9.12) додають 5 мл суміші
рівних об'ємів 96 % спирту Р і води Р, нагрівають до кипіння, центрифугують і використовують надосадову рідину.
Розчин порівняння. 10 мг ФСЗ касії екстракту розчиняють в 1 мл суміші рівних об'ємів 96 % спирту і води
(залишається невелика кількість нерозчинених частинок).
Пластинка із шаром силікагелю G.
Рухома фаза: кислота оцтова льодяна - вода – етилацетат - пропанол (1:30:40:40).
Виявлення: розчином 20 % к-ти азотної і нагрівають при t 120 °С протягом 10 хв, охолоджують і обприскують
розчином 50 г/л калію гідрооксиду у спирті 50 % до виявлення зон.
40
Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину мають виявлятися
основні зони (сенозиди В, А, D і С у порядку зростання значень RF) на рівні
основних зон на хроматограмі розчину порівняння, відповідні їм за розміром і
забарвленням. Між зонами, що відповідають сенозидам D і С, може виявлятися
червона зона, відповідна реїн-8-глюкозиду.
КАСІЯ: 1 – екстракт плодів, 2 – екстракт листя, 3 – сенозид А, 4 – сенозид В
Завдання 2. Проведіть фармакопейну реакцію, яка дозволяє виявити антраценпохідні.

Реакція з лугом. Порошок сировини (кора крушини) у кількості 0,5 г поміщають у колбу ємністю 25 мл,
доливають 10 мл 10 % спиртового розчину калію гідроксиду, приєднують зворотний холодильник, нагрівають на
киплячій водяній бані 10 хвилин, охолоджують і фільтрують. Фільтрат підкисляють розведеною хлористоводневою
кислотою до слабкокислої реакції, про що свідчить зміна забарвлення від червоного до жовтого. 10 мл розчину
переносять у ділильну лійку, додають 10 мл етеру й збовтують. Етерний шар забарвлюється в жовтий колір. 5 мл
етерної витяжки переносять в іншу ділильну лійку й збовтують із 5 мл розчину аміаку.
Завдання 3. Проведіть кількісне визначення антрахінонів у рослинній сировині на прикладі кори
крушини. Зробіть розрахунки і висновок про відповідність досліджуваної сировини вимогам ДФУ
1.4, с. 320.
NB! Роботу з екстракції проводять під тягою.
Методика. У попередньо зважену круглодонну колбу із притертою скляною пробкою зважують 0.250 г
здрібненої на порошок (180) (2.9.12) сировини. У колбу додають 25.0 мл розчину 70 % (об/об) метанолу Р;
перемішують, зважують, нагрівають у водяній бані зі зворотним холодильником протягом 15 хв, охолоджують,
зважують і доводять розчином 70 % (об/об) метанолу Р до вихідної маси та фільтрують. 5.0 мл одержаного фільтрату
переносять у ділильну лійку, додають 50 мл води Р і 0.1 мл кислоти хлоридної Р, струшують із 5 порціями, по 20 мл
кожна, петролейного етеру Р, витримують до розшарування та переносять водний шар у мірну колбу місткістю 100
мл. Етерні шари об'єднують і промивають 2 порціями, по 15 мл кожна, води Р. Промивну рідину використовують для
промивання ділильної лійки та додають до водного розчину у мірну колбу. Додають 5 мл розчину 50 г/л натрію
карбонату Р, доводять об'єм розчину водою Р, до 100.0 мл, шар петролейного етеру відкидають. 40.0 мл водного
розчину переносять у круглодонну колбу із притертою скляною пробкою місткістю 200 мл, додають 20 мл розчину
200 феруму (ІІІ) хлориду Р і нагрівають зі зворотним холодильником на водяній бані із рівнем води вищим за рівень
рідини у колбі протягом 20 хв. Додають 2 мл кислоти хлоридної Р і продовжують нагрівати протягом ще 20 хв при
енергійному струшуванні до розчинення осаду. Одержану суміш охолоджують, переносять у ділильну лійку та
струшують із 3 порціями, по 25 мл кожна, етеру Р, що попередньо використаний для промивання колби. Етерні
витяжки об'єднують і промивають 2 порціями, по 15 мл кожна, води Р. Етерний шар переносять у мірну колбу та
доводять етером Р до об'єму 100.0 мл. 20.0 мл розчину обережно упарюють насухо та розчиняють залишок у 10.0 мл
розчину 5 г/л магнію ацетату Р у метанолі Р. Оптичну густину (2.2.25) випробовуваного розчину вимірюють за
довжини хвилі 515 нм, використовуючи метанол Р як компенсаційну рідину.
Вміст глюкофрангулінів, у відсотках, у перерахунку на глюкофрангулін А, обчислюють за формулою:
А  3,06
m
де: А — оптична густина випробовуваного розчину за довжини хвилі 515 нм, m - маса наважки сировини, у грамах.
Використовують питомий показник поглинання глюкофрангуліну А, що дорівнює 204.

яка містить антраценпохідні
Об'єкти для лабораторного дослідження: кора крушини, плоди жостеру, корені ревеню, корені
щавлю кінського, листя алое деревовидного, листя й плоди касії, кореневища і корені марени,
трава звіробою.
Об'єкти для самостійного вивчення: листя горіха волоського, трава росички.
41
Об'єкт 1. Кора крушини

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Якісні реакції: 1. На внутрішню поверхню кори крушини наносять 1-2 краплі 10 % розчину калію
гідроксиду.
Спостереження ______________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
Укажіть можливі домішки: ____________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кори крушини та їх застосування ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кори жостеру
Анатомічні діагностичні ознаки кори крушини
1 - корок з 15-20 шарів клітин червоно-бурого кольору;
2 - пластинчаста коленхіма;
3 - тонкостінна паренхіма первинної кори;
4 - вторинна кора;
5 - механічні волокна первинної кори зі слабкопотовщеними і
майже не здерев’янілими оболонками;
6 - друзи;
7 - групи багатокутних луб’яних волокон, з товстими
здерев’янілими оболонками, облямовані кристалоносною
обкладинкою.
Елементи порошку кори крушини
Об'єкт 2. Плоди жостеру


42

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування плодів жостеру __________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Корені ревеню

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування коренів ревеню _________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кореня ревеню
Анатомічні діагностичні ознаки кореня ревеню (поперечний
зріз) і порошку кореня ревеню
1 - корок;
2 - фелодерма;
3 - дво-чотирирядні серцевинні промені;
4 - камбій;
5 - паренхіма з крохмальними зернами;
6 - великі друзи кальцію оксалату;
7 - пористі і драбинчасті судини ксилеми;
8 - прості і 2-3-складні крохмальні зерна.
Елементи порошку кореня ревеню
43
Об'єкт 4. Листя сени

а - сена гостролиста, б - сена вузьколиста
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листя сени
сени
1 - багатокутні, прямостінні клітини епідерми;
2 - розетка епідермальних клітин, радіально
розміщених у місці прикріплення волоска;
3 - волоски прості, одноклітинні, короткі, зігнуті,
товстостінні з грубобородавчастою кутикулою;
4 - продихи оточені 2-3, рідше 4 клітинами
епідерми (аномоцитний тип продихового апарату);
5 - друзи кальцію оксалату в мезофілі;
6 - жилка з кристалоносною обкладинкою.
Укажіть препарати листя сени та їх застосування _______________________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Кореневища і корені марени

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
44
Укажіть препарати кореневищ і коренів марени та їх застосування _______________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Трава звіробою

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листя звіробою
Анатомічні діагностичні ознаки листя звіробою
1 - верхня епідерма;
2 - нижня епідерма, оболонки клітин місцями потовщені
намистоподібно;
3 - продихи оточені 3-4 клітинами (аномоцитний тип);
4 – вмістища з червоно-фіолетовим пігментом,
розташовані в основному по краю листка;
5 - безбарвні, прозорі вмістища зустрічаються по всій
листковій пластинці
Укажіть препарати трави звіробою та їх застосування ___________________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Листя алое деревовидного

Особливі ознаки ______________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Укажіть препарати листя алое деревовидного та їх застосування ______
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
45
Дата ________________________
ДУБИЛЬНІ РЕЧОВИНИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, що містить дубильні речовини
Завдання 1. Проведіть виділення дубильних речовин з лікарської рослинної сировини для
проведення якісних реакцій.
Методика. 1,0 г сировини, подрібненої до розміру часток 1 мм, поміщають у колбу ємністю 250 мл, додають
50 мл гарячої води й нагрівають на киплячій водяній бані протягом 20 хвилин. Охолоджену витяжку з рослинної си-
ровини проціджують через вату й використовують для проведення якісних реакцій.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції, які дозволяють виявити дубильні речовини в рослинному
екстракті.
Загальноосадові реакції:
1. З білками. До 2 мл очищеної витяжки додають по краплях 1 % розчин желатини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. З солями алкалоїдів. До 2 мл витяжки додають по краплях 1% розчину хініну хлориду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Кольорові реакції:
3. З розчином феруму(ІІІ) амонію сульфату. До 2 мл витяжки додають 4 краплі розчину
феруму(ІІІ)-амонію сульфату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. Реакція на дубильні речовини, що гідролізуються:
До 2 мл витяжки додають кілька кристалів натрію нітриту і 2 краплі 0,1 н кислоти хлоридної.
Спостереження: _____________________________________________________________________
5. До 1 мл витяжки додають 2 мл 10 % оцтової кислоти й 1 мл 10 % середньої солі плюмбуму
ацетату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Осад відфільтровують. До фільтрату додають 5 крапель 1 % розчину феруму (ІІІ) амонію
сульфату і 0,1 г кристалічного натрію ацетату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
Завдання 3. Вивчіть методику хроматографічного визначення фенольних сполук у листі
гамамелісу і схему тонкошарової хроматографії (ТШХ) (див. Практикум, с. 193, ДФУ 1.4, с. 304).
Зробіть висновок про склад фенольних сполук у листі гамамелісу.
Методика. 1,0 г подрібненого листя гамамелісу заливають 10 мл 60 % спирту, струшують протягом 15
хвилин і фільтрують. На пластинку, вкриту шаром силікагелю, наносять у вигляді смуг випробуваний розчин і
розчини стандартних зразків флороглюцину, катехіну й гамамелітаніну. Хроматографують у системі розчинників
етилформіат - кислота мурашина - вода (80:10:10). Коли фронт розчинників пройде 10 см, пластинку виймають і
висушують при температурі 100±5 °С. Обробляють розчином феруму (III) хлориду до появи блакитнувато-сірих зон
(фенольні сполуки).
Схема ТШХ екстракту листя гамамелісу, 60 % спирт (1),
флороглюцин (2), катехін (3) і гама-мелітанин (4).
Умови хроматографування: пластинка силікагелю 60F254, система
розчинників: етилформіат - кислота мурашина - вода (80:10:10), реактив для
прояву: розчин феруму (III) хлориду.
46
Завдання 4. Проведіть кількісне визначення дубильних речовин у ЛРС (ДФУ 1.2, с. 128). Розра-
хуйте результат і порівняйте з фармакопейними даними. Зробіть висновок про відповідність аналі-
зованого зразка сировини вимогам АНД.
Методика. При випробовуванні лікарського засобу рослинного походження або сухого екстракту зазначену
кількість лікарського засобу, здрібненого на порошок, або екстракту поміщають у круглодонну колбу місткістю 250
мл, додають 150 мл води. Нагрівають протягом 30 хв на водяній бані, охолоджують під проточною водою та кількісно
переносять у мірну колбу місткістю 250 мл. Круглодонну колбу обполіскують водою, промивні води переносять в
мірну колбу і доводять об'єм розчину водою до 250.0 мл. Дають осаду осісти та рідину фільтрують крізь фільтруваль-
ний папір діаметром 125 мм. Відкидають перші 50 мл фільтрату.
При випробовуванні рідкого екстракту або настойки доводять зазначену кількість рідкого екстракту або
настойки водою до об'єму 250.0 мл. Суміш фільтрують крізь фільтрувальний папір діаметром 125 мм. Відкидають
перші 50 мл фільтрату.
Сума поліфенолів. 5.0 мл фільтрату доводять водою до 25.0 мл. Суміш 2.0 мл одержаного розчину, 1.0 мл
фосфорномолібденово-вольфрамового реактиву і 10.0 мл води доводять розчином 290 г/л натрію карбонату до об'єму
25.0 мл. Через 30 хв вимірюють оптичну густину розчину за довжини хвилі 760 нм (А 1), використовуючи як
компенсаційний розчин воду.
Поліфеноли, що не адсорбуються шкірним порошком. До 10 мл фільтрату додають 0.10 г шкірного порошку і
енергійно струшують протягом 60 хв. Суміш фільтрують і доводять 5.0 мл фільтрату водою до об'єму 25.0 мл. Суміш
2.0 мл одержаного розчину, 1.0 мл фосфорномолібденово-вольфрамового реактиву і 10.0 мл води доводять розчином
290 г/л натрію карбонату до об'єму 25.0 мл. Через 30 хв вимірюють оптичну густину розчину за довжини хвилі 760 нм
(А2), використовуючи як компенсаційний розчин воду.
Стандартний розчин. Безпосередньо перед випробуванням 50.0 мг пірогалолу розчиняють у воді і доводять
об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл. 5.0 мл одержаного розчину доводять водою до об'єму 100.0 мл.
Суміш 2.0 мл одержаного розчину, 1.0 мл фосфорнмолібденово-вольфрамового реактиву і 10.0 мл води доводять
розчином 290 г/л натрію карбонату до об'єму 25.0 мл. Через 30 хв вимірюють оптичну густину розчину за довжини
хвилі 760 нм (А3), використовуючи як компенсаційний розчин воду.
Вміст танінів, у перерахунку на пірогалол, у відсотках, обчислюють за формулою:
62,5  ( А1  А2)  m2
=
A3  m1
де: m1 – маса випробовуваного зразку , у грамах; m2 – маса пірогалолу, у грамах.

яка містить дубильні речовини
Об'єкти для лабораторного дослідження: кора дуба, кореневища та корені родовика, листя
скумпії, кореневища змійовика, листя гамамелісу, кореневища перстачу, плоди чорниці, плоди
черемхи, супліддя вільхи, кореневища бадану.
Об'єкти для самостійного вивчення: гали турецькі, гали китайські, листя сумаху, листя чаю,
листя каштана зубчастого.
Об'єкт 1. Кора дуба

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кори дуба та їх застосування ________________________________________
_____________________________________________________________________________________
47
Мікроскопічний аналіз кори дуба
Анатомічні діагностичні ознаки кори дуба
1 - багатошарова пробка;
2 - друзи кальцію оксалату;
3 - кам’янисті клітини;
4 - механічний пояс, який складається з кам’янистих клітин (3) та луб’яних
волокон.
5 - групи волокон з кристалоносною обкладинкою;
6 - кристалоносна обкладинка луб’яних волокон;
7 - серцеподібні промені однорядні, зрідка - більш широкі
Об'єкт 2. Кореневища та корені родовика


Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кореня родовика
Анатомічні діагностичні ознаки кореня родовика
1 – корок із дрібних клітин;
2 - шар великих, товстостінних, тангентально витягнутих клітин
фелодерми;
3 - рихла корова паренхіма з друзами та міжклітинниками;
4 - луб’яні волокна одиночні або групами в корі;
5 - камбій;
6 - судини деревини;
7 - серцевині промені лубу вузькі, однорядні, вигинаються на межі
зі зовнішньою корою
48
Укажіть препарати кореневищ і коренів родовика та їх застосування _____________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Кореневища змійовика

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореневищ змійовика та їх застосування _____________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 4. Кореневища перстачу

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореневищ перстачу та їх застосування ______________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Плоди чорниці
49

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів чорниці та їх застосування ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Плоди черемхи

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування плодів черемхи _________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Супліддя вільхи

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
1. ___________________________________________________________________________________
Укажіть препарати суплідь вільхи та їх застосування ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
50
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 8. Кора гамамелісу
Листя гамамелісу

Укажіть застосування листя гамамелісу _______________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
Лікарська рослинна сировина - джерела одержання таніну

Об'єкт 9. Гали турецькі
Лат. назв. ЛРС Turcicae gallae Рос. назв. ЛРС Галлы турецкие
Лат. назв. ЛР Quercus lusitanica Рос. назв. ЛР Дуб лузитанский
Укр. назв. ЛР Дуб лузитанський
Лат. назв. род. Fagaceae Рос. назв. род. Буковые
Укр. назв. род. Букові
Об'єкт 10. Гали китайські
Лат. назв. ЛРС Chinensis gallae Рос. назв. ЛРС Галлы китайские
Лат. назв. ЛР Rhus semialata Рос. назв. ЛР Сумах китайский
Укр. назв. ЛР Сумах китайський
Лат. назв. род. Anacardiaceae Рос. назв. род. Сумаховые
Укр. назв. род. Сумахові
Об'єкт 11. Гали фісташкові
Лат. назв. ЛРС Pistachiae gallae Рос. назв. ЛРС Галлы фисташковые
Лат. назв. ЛР Pistacia vera Рос. назв. ЛР Фисташка настоящая
Укр. назв. ЛР Фісташка справжня
Укажіть застосування галів _____________________________________
_______________________________________________________________
______________________________________________________
______________________________________________________
_______________________________________________________________
Об'єкт 12. Листя скумпії звичайної
Лат. назв. ЛРС Cotini coggygriae folia Рос. назв. ЛРС Скумпии кожевенной листья
Лат. назв. ЛР Cotinus coggygria Рос. назв. ЛР Скумпия кожевенная
Укр. назв. ЛР Скумпія звичайна
51

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати листів скумпії та їх застосування ____________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 15. Листя сумаху
Лат. назв. ЛРС Rhois coriariae folia Рос. назв. ЛРС Сумаха дубильного листья
Лат. назв. ЛР Rhus coriaria Рос. назв. ЛР Сумах дубильный
Укр. назв. ЛР Сумах дубильний
Лат. назв. род. Anacardiaceae Рос. назв. род.Сумаховые
Укажіть застосування листя сумаху ___________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
МОНОТЕРПЕНОВІ ГЛІКОЗИДИ ТА ІНШІ ГІРКОТИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, що містить гіркоти
Завдання 1. Проведіть виділення іридоїдів зі зразка ЛРС для проведення якісних реакцій і
хроматографічного аналізу.
Методика. Аналітичну пробу сировини подрібнюють до розміру часток, що проходять крізь сито з
отворами діаметром 1 мм. 0,5 г подрібненої сировини заливають 15 мл 96 % спирту й нагрівають 20 хв на водяній бані
з температурою 60 °С. Отриману витяжку фільтрують через паперовий фільтр і випаровують до об'єму 3-4 мл.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції для виявлення іридоїдів. Запишіть спостереження й зробіть
висновок про наявність іридоїдів у досліджуваній сировині.
1. З реактивом Шталя. У пробірку поміщають 1 мл екстракту, додають 0,5 мл реактиву Шталя.
Суміш нагрівають на водяній бані 1-2 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. З реактивом Трим-Хілла. У пробірку поміщають 1 мл екстракту, додають 0,5 мл реактиву Трим-
Хілла. Суміш нагрівають на водяній бані 1-2 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Проведіть хроматографічне виявлення іридоїдів у рослинному екстракті.
Методика. 0,1 мл витяжки, отриманої при виконанні завдання 1, наносять смугою шириною 0,5 см на
пластинку, покриту шаром силікагелю, і хроматографують висхідним способом у системі розчинників етилацетат-
кислота мурашина-кислота оцтова льодяна-вода (100:11:11:26). Потім хроматограму висушують у витяжній шафі,
обприскують реактивом Шталя й витримують у сушильній шафі при температурі 100±5 °С протягом 5-10 хв.
На хроматограмі повинні виявитися плями: синьо-зеленого (іридоїди), червонувато-малинового (катехіни) і
коричневого кольору (флаванони).
52
Хроматограмма метанольних екстрактів ЛРС, що містить
гіркоти
Умови хроматографії: сорбент: силікагель 60 F254
система розчинників: етилацетат - кислота оцтова льодяна - кислота
мурашина - вода (100: 11: 11: 26)
проявляючий реактив: 0,5 мл анісового альдегіду змішують з 10 мл кислоти
оцтової льодяної, додають 85 мл метанолу та 5 мл кислоти сульфатної
концентрованої у зазначеній послідовності; хроматограму обприскують
реактивом, нагрівають 5-10 хв при 100°С і досліджують візуально.
1 - неогесперідин і екстракти: 2 - перикарпію померанцю, 3 - кореня

тирличу, 4 - трави золототисячнику, 5 - листя бобівника трилистого
Примітка: у перикарпії померанцю містяться флавоноїдної глікозиди

нарингін, неогесперідин (гіркого смаку), рутин, еріоцитрин в інтервалі Rf
0,4-0,5; корені тирличу містять секоіридоїд сверціамарин (Rf 0,4)
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 4. Визначте показник гіркоти у зразку сировини. Розрахуйте результат, порівняйте його
з табличними даними (див. Практикум, табл. 11.1).
Методика. Стандартний розчин. Розчиняють 0,100 г хініну гідрохлориду в 80 мл води очищеної в мірній
колбі ємністю 100 мл і доводять об'єм розчину водою до позначки (розчин а). 1 мл розчину а переносять у мірну
колбу ємністю 100 мл і доводять об'єм розчину водою до позначки (розчин б).
Розчин порівняння. Готовлять серію розведень розчину б: у першу пробірку поміщають 3,6 мл стандартного
розчину, у наступну – 3,8 мл, далі збільшують об'єм на 0,2 мл до 5,8 мл в останній пробірці. Об'єм розчину в кожній
пробірці доводять водою до 10 мл.
Визначають найменшу концентрацію, що має гіркий смак. Для цього беруть 10 мл самого розведеного
розчину в рот і переміщають над поверхнею язика 30 с. Якщо немає гіркоти, розчин випльовують і чекають 1 хв, після
чого споліскують рот водою. Через 10 хв тестують наступний розчин у порядку зростання концентрації.
Розраховують поправочний коефіцієнт для кожного члена комісії за формулою:
5,00
k 
n
де n - кількість стандартного розчину з найменшою концентрацією, у якій визначається гіркий смак.
Особи, які не відчувають гіркоту в розведенні 5,8 мл розчину порівняння, виключаються з комісії з визначен-
ня гіркоти.
Готування зразка. Подрібнюють зразок сировини до розміру часток, зазначених у монографії (сито 355).
Наважку масою 1,0 г поміщають у колбу ємністю 2500 мл, додають 1000 мл киплячої води, відзначають рівень рідини
й нагрівають на водяній бані 30 хв, безупинно помішуючи. Витяжку охолоджують, доводять об'єм розчину водою до
1000 мл, добре перемішують і фільтрують, відкидаючи перші 20 мл фільтрату. Фільтрат позначають С-1 і вважають як
фактор розведення (DF) у 100.
Випробувані розчини. Готовлять наступну серію розведень:
10,0 мл С1 розбавляють до 100: С-2 (DF = 1000);
10,0 мл С-2 до 100: С-3 (DF = 10000);
20,0 мл С-3 до 100: С-3А (DF = 50000);
10,0 мл С-3 до 100: С-4 (DF = 100000).
Кожний член комісії починає випробування із самого розведеного розчину С-4 до виявлення розчину, що має
гіркий смак. Цей розчин позначають як D. Відзначають DF розчину D, що позначають як Y.
Починаючи з розчину D, випливають розчини:
D 1,2 1,5 2,0 3,0 6,0 8,0
Вода 8,8 8,5 8,0 7,0 4,0 2,0
Визначають кількість мл розчину D, який розведений до 10,0 мл водою, має гіркий смак. Розраховують
середнє значення індексу гіркоти всіх випробуваних осіб:
Y k
BI  
x  0,1
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
53
яка містить гіркоти
Об'єкти для лабораторного дослідження: корені тирличу, листки бобівника трилистого, кора
калини, корені кульбаби, супліддя хмелю.
Об'єкти для самостійного вивчення: трава золототисячнику, трава собачої кропиви, шкірка по-
маранчі, квітки дивини.
Об'єкт 1. Корені тирличу

Особливі ознаки ________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Укажіть застосування коренів тирличу _______________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Зовнішній вигляд ___________________________________________________________________
ЛРС
Реакція мікросублімації:
Методика. На дно пробірки поміщають порошок кореня тирличу шаром 5 мм і нагрівають у
полум'ї пальника.
Спостереження ______________________________________________________________________
Об'єкт 2. Листки бобівника трилистого

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати листків бобівника трилистого та їх застосування _____________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
54
Мікроскопічний аналіз листка бобівника трилистого
Анатомічні діагностичні ознаки листка
бобівника трилистого
1 – верхня епідерма з прямими багатогранними
стінками клітин;
2 – клітини нижньої епідерми зі звивистими стінками;
3 – занурені продихи, оточені 4-7 клітинами епідерми
4 – променева складчастість кутикули навкруги
продихів;
5 – аеренхіма з великими повітряноносними
порожнинами
Об'єкт 3. Кора калини


Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кори калини
Анатомічні діагностичні ознаки кори калини
1 – багатошарова пробка;
2 – корова паренхіма з зернами крохмалю;
3 – друзи;
4 – луб’яні волокна;
5 – склереїди;
6 – 1-2-рядні серцевинні промені
Укажіть препарати кори калини та їх застосування _____________________________________

_____________________________________________________________________________________
55
Об'єкт 4. Корені кульбаби

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кореня кульбаби
Анатомічні діагностичні ознаки кореня кульбаби
а – схема поперечного зрізу;
1 – пробка світло-коричневого кольору;
2 – вторинна кора;
3 – клітини паренхіми з інуліном;
4 – членисті молочники;
5 – луб’яне волокно;
6 – камбій;
7 – серцевина;
8 - судини деревини
Гістохімічні реакції:
1. Реакція з розчином йоду. Нанесіть краплю розчину йоду на корову частину кореня або порошок.
Спостереження: _____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
2. Реакція з α-нафтолом. На зіскрібок кореня або порошок нанесіть краплю 20 % спиртового
розчину α-нафтолу і краплю кислоти сульфатної концентрованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Укажіть застосування коренів кульбаби _______________________________________________
____________________________________________________________________________________
56
Об'єкт 6. Супліддя (шишки) хмелю

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати суплідь хмелю та їх застосування ____________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні олії
Хімічний аналіз ефірних олій
Завдання 1. Визначте кількісний вміст ефірної олії в лікарській рослинній сировині.
________________________________________________________________________
(укажіть латинську й російську назви аналізованої лікарської рослинної сировини)
Методика. 10-20 г подрібненої сировини поміщають у круглодонну колбу ємністю 1000 мл, доливають 300
мл води й струшують, щоб змочити сировину водою. У верхню частину колби поміщають проградуйований по 0,025
мл приймач, який являє собою зігнуту трубку діаметром 0,5 см, довжина більшого коліна якої дорівнює 8 см. До
більшого коліна припаяно лійку діаметром 1,5-2 см. Кінець меншого коліна вигнуто донизу. Колбу із вмістом
нагрівають до кипіння і витримують при слабкому кипінні протягом часу, який вказано у відповідній АНД на
сировину. Пари води та ефірної олії конденсуються у холодильнику, а рідина стікає в приймач. Олія відстоюється в
градуйованому коліні приймача, а вода витікає у колбу.
Після закінчення перегонки й охолодження вимірюють об'єм шару ефірної олії й розраховують її вміст у сировині: а) в
об'ємно-вагових відсотках (Х), у перерахунку на повітряно-суху сировину за формулою:
А  100
Х 
Б
де: А - об'єм ефірної олії, мл, Б - наважка повітряно-сухої сировини, г.
б) масову частку, % (отриманий вище результат помножити на густину ефірної олії).
В) вміст ефірної олії в об’ємно-вагових відсотках (Х1) у перерахунку на абсолютно суху сировину обчислюють за
формулою:
V 100 100
Х 
m  (100  W )
де: V - об'єм ефірної олії, мл; m-m- маса сировини, г; W - втрата в масі при висушуванні, %.
Апарат для визначення вмісту ефірної олії.
1 – широкогорла круглодонна колба місткістю 1000 мл;
2 – градуйований приймач з ціною ділення градуйованої частини
0,025 мл;
3 – пробка;
4 – холодильник.
57
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 2. Проведіть органолептичний аналіз зразка ефірної олії.
1. Колір і прозорість. 10 мл ефірної олії поміщають у циліндр (або пробірку) із прозорого
безбарвного скла, діаметром 2-3 см і спостерігають колір та прозорість на світлі.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Запах. 0,1 мл (2 краплі) масла наносять на смужку фільтрувального паперу довжиною 12 см і
шириною 5 см так, щоб олія не змочувала краї паперу. Порівнюють запах випробуваного зразку за
кожні 15 хвилин із запахом контрольного зразка, нанесеного так само на фільтрувальний папір.
Протягом 1 години запах досліджуваної і контрольної олії має бути однаковим.
Спостереження: _____________________________________________________________________
3. Смак. 1 краплю ефірної олії змішують із 1 г цукрової пудри беруть на язик.
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. Розчинність у спирті. У мірний циліндр ємністю 10 мл наливають 1 мл ефірної олії й поступово
доливають із бюретки при ретельному збовтуванні по 0,1 мл спирту певної концентрації (вказаної
у відповідній АНД) при 20 °С до повного розчинення олії.
Спостереження: _____________________________________________________________________
5. Домішка води. 10 крапель ефірної олії змішують із 1 мл вуглецю дисульфіду.
Спостереження: ____________________________________________________________
6. Домішка жирних масел і смол. На смужку фільтрувального паперу наносять 1 краплю ефірної
олії й залишають на 2 години.
Спостереження: _____________________________________________________________________
7. Домішка чужорідних естерів. 1 мл ефірної олії нагрівають на водяній бані протягом 2 хвилин в
3 мл свіжоприготованого 100 г/л розчину калію гідроксиду в спирті.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Встановіть чистоту зразка ефірної олії (відсутність спирту, жирних і
мінеральних олій).
1. Спирт. Декілька крапель ефірної олії наносять на воду, налиту на годинне скло.
Спостереження: _____________________________________________________________________
1 мл ефірної олії наливають у пробірку, закривають його пухкою грудочкою вати, у середину
якого поміщений кристалик фуксину, і доводять до кипіння.
Спостереження: _____________________________________________________________________
6. Жирні й мінеральні олії. 1 мл ефірної олії збовтують у пробірці з 10 мл спирту.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 4. Визначте фізичні показники зразка ефірної олії (показник заломлення).
Методика. Показник заломлення визначають на рефрактометрі. Перед початком роботи необхідно перевірити
за допомогою води, що має показник заломлення n = 1,3330 при 20 °С.
Рефрактометр має дві призми, одна з яких (верхня) піднімається Перед проведенням виміру на нижню призму
наносять 1-2 краплі рідини, після чого опускають верхню призму й щільно її притискають. Пучок світла за допомогою
дзеркала направляють у верхнє віконце призми. Обертаючи рукоятку, сполучають три риски, нанесені по діаметру
кола, із межею світлотіні. Обертанням ручки компенсатора домагаються збігу межі темної й світлої частин поля із
трьома рисками. Відлік показника заломлення розраховується за лівою шкалою з точністю до четвертого знака.
Спостереження: __n = ________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
58
Завдання 5. Визначте хімічні показники зразка ефірної олії: кислотне, етерне та гідрок-
сильне число. Розрахуйте результати, порівняйте їх з даними табл. 12.1 (див. Практи-
кум). Зробіть висновок про відповідність досліджуваного зразка вимогам АНД.
1. Визначення кислотного числа.
Методика. Наважку олії (близько 10,00 г) (або зазначену у відповідній АНД) розчиняють в 50 мл спирту, по-
передньо нейтралізованому розчином калію гідроксиду (0,1 моль/л). Як індикатор використовують 0,5 мл розчину
фенолфталеїну. Після розчинення досліджуваної речовини отриманий розчин титрують розчином калію гідроксиду
(0,1 моль/л) до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 15 с.
Кислотне число (IA) розраховують за формулою:
5,610  n
IA  
m
де n – об’єм 0,1 М розчину калію гідроксиду, витраченого на титрування, мл; m - маса наважки олії, г; 5,61 -
кількість калію гідроксиду, що міститься в 1 мл 0,1 М розчину калію гідроксиду, мг.
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. Визначення етерного числа.
Методика. Етерне число визначають після визначення кислотного числа. До цього розчину додають 20 мл ро-
зчину 0,5 моль/л калію гідроксиду й нагрівають на водяній бані в колбі зі зворотним холодильником протягом 1 годи-
ни. По закінченні омилення розчин розбавляють 100 мл води й надлишок калію гідроксиду відтитровують 0,5 моль/л
кислоти сульфатної (індикатор - фенолфталеїн). Паралельно проводять контрольний дослід.
Етерне число (IE) обчислюють за формулою:
28,05  (V  V1 )
IЕ  
m
де V1 - об'єм розчину 0,5 моль/л калію гідроксиду, витраченого на омилення етерів, мл; V - об'єм розчину 0,5
моль/л калію гідроксиду, використаного на титрування в контрольному досліді, мл; m - маса наважки олії, г; 28,05 -
маса калію гідроксиду, що міститься в 1 мл спиртового розчину 0,5 моль/л, мг.
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
3. Визначення гідроксильного числа.
Методика. Наважку речовини (див. Практикум, табл. 12.2.) поміщають у круглодонну колбу зі шліфом
ємністю 150 мл. Додають об'єм розчину оцтового ангідриду, зазначений у табл. 12.2 (див. Практикум).
До колби приєднують повітряний холодильник, поміщають її на киплячу водяну баню, підтримуючи рівень
води в бані на 2,5 см вище рівня рідини в колбі, і нагрівають протягом 1 години. Потім через верхній кінець
повітряного холодильника додають 5 мл води. Якщо розчин каламутніє, до нього при перемішуванні додають піридин
до зникнення каламуті; заміряють його об'єм. Колбу поміщають на киплячу водяну баню на 10 хвилин, потім
охолоджують до кімнатної температури. Повітряний холодильник і стінки колби промивають 5 мл спиртового
розчину калію гідроксиду (0,5 моль/л), попередньо нейтралізованого з використанням розчину фенолфталеїну.
Отриманий розчин титрують спиртовим розчином калію гідроксиду 0,5 моль/л, використовуючи як індикатор
0,2 мл розчин фенолфталеїну.
Гідроксильне число розраховують за формулою:
28,05  (n2  n1 )
I OH   IA 
m
де n1 – об'єм спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л, витрачений на титрування досліджуваної речовини, мл;
n2 - об'єм спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, мл; m –
маса наважки речовини, г; 28,05 – кількість калію гідроксиду, що відповідає 1 мл розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л,
мг; IA - кислотне число.
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 6. Проведіть ідентифікацію ефірної олії у лікарській рослинній сировині згідно ДФУ 2
вид., т. 3, с. 229.
Методика. Випробовуваний розчин. 1 г субстанції розчиняють у толуолі Р і доводять об'єм розчину тим самим
розчинником до 10 мл.
Розчин порівняння. 10 мкл ліналолу Р, 30 мкл анісового альдегіду Р і 200 мкл анетолу Р розчиняють у толуолі Р і доводять
об'єм розчину тим самим розчинником до 15 мл. 1 мл одержаного розчину доводять толуолом Р до об'єму 5 мл.
Пластинка. ТШХ пластинка із шаром силікагелю F254P.
59
Рухома фаза: етилацетат Р - толуол Р(7:93).
Об'єм проб: 5 мкл, смугами 10 мм (для звичайних ТШХ пластинок) або 2 мкл, смугами 10 мм (для пластинок із
дрібним розміром частинок).
Відстань, що має пройти рухома фаза: 15 см від лінії старту (для звичайних ТШХ пластинок) або 6 см (для
пластинок із дрібним розміром частинок).
Виявлення А: переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.
Результати А: нижче наведено послідовність зон на хроматограмах розчину порівняння та випробовуваного розчину.
На хроматограмі випробовуваного розчину можуть виявлятися й інші зони.
анетол: зона поглинання зона дуже інтенсивного
поглинання (анетол)
анісовий альдегід: зона зона поглинання
поглинання зона поглинання (анісовий
альдегід)

Виявлення В: обприскують метил 4-ацетилбензоату реактивом Р і нагрівають при температурі (100-105) °С протягом
10 хв; переглядають гарячу пластинку при денному світлі не пізніше ніж через 5 хв.
Результати В: нижче наведено послідовність зон на хроматограмах розчину порівняння та випробовуваного розчину.
На хроматограмі випробовуваного розчину можуть виявлятися й інші зони.
анетол: коричнева зона фіолетово-коричнева зона (монотерпенові
вуглеводні) (фронт розчинника) дуже насичена
коричнева зона (анетол), чітко відділена
сіра зона
анісовий альдегід: жовта жовта зона (анісовий альдегід)

зона
ліналол: сіра зона сіра зона (ліналол) сіра зона

Хроматографічний профіль. Газова хроматографія (2.2.28): метод внутрішньої нормалізації.
Випробовуваний розчин. 200 мкл субстанції розчиняють в 1.0 мл гексану Р.
Розчин порівняння. До 1,0 мл гексану Р додають 20 мкл ліналолу Р, 20 мкл естраголу Р, 20 мкл α-терпінеолу Р, 60 мкл
анетолу Р і 30 мкл анісового альдегіду Р.
Колонка: матеріал: кварц, розмір: 30 м х 0.25 мм, нерухома фаза: макрогол 20000 Р (товщина шару 0.25 мкм).
Газ-носій: гелій для хроматографії Р.
Лінійна швидкість газу-носія: 1.0 мл/хв.
Поділ потоку. 1:100.
Температура:
Час (хв) Температура (°С)
Колонка 0-5 60
5-80 60->210
80-95 210
Блок вводу проб 200
Детектор 220
Детектор: полуменево-іонізаційний.
Інжекції: 0.2 мкл.
Порядок виходу піків: має відповідати порядку зазначення речовин у складі розчину порівняння. Відмічають часи
утримування цих речовин.
Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння:
- ступінь розділення: не менше 1.5 між піками естраголу та а-терпінеолу.
Визначають положення компонентів розчину порівняння на хроматограмі випробовуваного розчину, використовуючи
часи утримування, визначені із хроматограми розчину порівняння та положення цис-анетолу та псевдоізоевгеніл 2-
метилбутирату, використовуючи хроматограму, наведену на рисунку (не враховують пік гексану).
Визначають вміст цих компонентів, у відсотках.
Вміст компонентів, у відсотках, має знаходитися у таких межах:
60
- ліналол: не більше 1,5 %, - транс-анетол: від 87 % до 94 %,
- естрагол: від 0,5 % до 5,0 %, - анісовий альдегід: від 0,1 % до 1,4 %,
- α-терпінеол: не більше 1,2 %, - псевдоізоевгеніл 2-метилбутират: від 0,3 % до 2,0 %.
- цис-анетол: від 0,1 % до 0,4 %,
Хроматограма, одержана при визначенні
хроматографічного профілю анісової олії
1 – ліналол,
2 – естрагол,
3 - α-терпінеол,
4 - цис-анетол,
5 - транс-анетол,
6 - анісовий альдегід,
7 - псевдоізоевгеніл 2-метилбутират
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз ефірноолійної лікарської рослинної сировини,
яка містить монотерпеноїди
Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди коріандру, трава меліси, листя м'яти перцевої,
листя шавлії, листя евкаліпта, кореневища з коренями валеріани, плоди ялівцю.
Об'єкти для самостійного вивчення: пелюстки троянди, квітки лаванди, оплодень лимону,
плоди кмину, плоди кропу городнього, бруньки сосни, бруньки ялини, трава базиліку, трава
майорану, шкірка плодів помаранчі, насіння кардамону, плоди ажгону.
Об'єкт 1. Плоди коріандру

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Специфічні особливості:______________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів коріандру та їх застосування _________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 2. Трава меліси

61

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування трави меліси ____________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Листя м'яти перцевої

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Укажіть види роду М'ята, які застосовуються в медицині:
1. __________________________________________________________________________________
2. __________________________________________________________________________________
3. __________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа м'яти перцевої
Анатомічні діагностичні
ознаки листа м'яти перцевої
1 – верхня сторона листка;
2 – нижня сторона листка;
3 – продихи з двома округлими
навколопродиховими клітинами, суміжні
поверхні яких перпендикулярні продиховій
щілині (діацитний тип);
4 – прості 2-4 клітинні волоски з
бородавчастою кутикулою (по жилках і краю
листка);
5 – дрібні головчасті волоски, які складаються з короткої одноклітинної ніжки і одноклітинної оберненояйцеподібної
головки;
6 – ефіроолійні залозки, що мають коротку ніжку і округлу голівку, у складі якої 8, рідше 6 радіально розташованих
видільних клітин (не завжди ясно помітних).
Укажіть препарати листя м'яти перцевої та їх застосування ______________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
62
Об'єкт 4. Листя шавлії

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть неофіцинальні види шавлії: 1. ___________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
4. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа шавлії
Анатомічні діагностичні ознаки листа шавлії
1 – клітини верхньої епідерми, багатокутні із слабо звивистими
стінками;
2 – клітини нижньої епідерми з більш звивистими стінками;
3 – продихи оточені двома навколопродиховими клітинами,
суміжні поверхні яких перпендикулярні продиховій щілині
(діацитний тип);
4 – ефіроолійні залозки з обох сторін листка, округлої форми, з
6-8 радіально розташованих видільних клітин;
5 – прості волоски багатоклітинні: 2-4 нижні клітини короткі, із
значно потовщеними стінками, верхня клітина – довга,
звивиста, з більш тонкими стінками;
6 – головчасті волоски дрібні, складаються з короткої 1-3
клітинної ніжки і кулястої 1-2 клітинної головки.
Укажіть препарати листя шавлії та їх застосування _____________________________________

_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Листя евкаліпта
Зовнішній вигляд ЛРС (1 - молоді листки; 2 - старі листки)

63
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа евкаліпта
Анатомічні діагностичні ознаки листа евкаліпта на поперечному зрізі:

1 – багатокутні клітини епідерми; 2 – товстий шар кутикули у вигляді бугорків; 3 – занурені продихи парацитного
типу; 4 – палісадний мезофіл з 2-3 рядів клітин; 5 – губчаста тканина; 6 – поодинокі кристали кальцію оксалату; 7 –
друзи; 8 – схізогенні ефіроолійні вмістища з 1-2 шарами видільних клітин, великі, округлої або овальної форми,
занурені у мезофіл і часто займають понад половини товщини листка; 9 – відкритий колатеральний провідний пучок;
10 – пробкова пляма; 11 – жилка з кристалоносною обкладкою (препарат порошку).
Укажіть препарати листя евкаліпта та їх застосування __________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Листя евкаліпта прутовидного
Зовнішній вигляд ЛРС (1 - молоді листки; 2 - старі листки)

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати листя евкаліпта прутовидного та їх застосування _____________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
64
Об'єкт 7. Кореневища з коренями валеріани

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореневищ з коренями валеріани та їх застосування __________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кореня валеріани
Анатомічні діагностичні ознаки кореня валеріани
1 – епідерма з кореневими волосками і сосочками;

2 – великі клітини гіподерми з смолою або краплями ефірної олії;
3 – округлі паренхімні клітини кори з крохмальними зернами;
4 – ендодерма з клітин з потовщеними радіальними стінками;
5 – флоема центрального циліндру;
6 – сітчасті судини ксилеми центрального циліндру;
7 – паренхіма несправжньої серцевини, яка руйнується в центрі
осьового циліндру
Об'єкт 8. Плоди ялівцю

65

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть застосування плодів ялівцю __________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз ефіроолійної лікарської рослинної сировини,
яка містить сесквітерпеноїди та сесквітерпенові лактони
Об'єкти для лабораторного дослідження: кореневища лепехи, кореневища та корені оману,
квітки ромашки, квітки ромашки римської, трава полину гіркого, трава деревію, кореневища
імбиру, квітки арніки, бруньки берези, трава багна звичайного.
Об'єкти для самостійного вивчення: квітки липи, бруньки тополі, листя берези, кореневища
куркуми.
Об'єкт 9. Кореневища лепехи

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореневищ лепехи та їх застосування ________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
66
Мікроскопічний аналіз кореневища лепехи
кореневища лепехи
1 – аеренхіма;
2 – крупні округлі міжклітинники;
3 – центрофлоемні пучки;
4 – крупні округлі клітини з ефірною олією;
5 – колатеральні провідні пучки зі склеренхімною
обкладинкою
Об'єкт 10. Кореневища та корені оману

Зовнішній вигляд ЛРС: 1 - кореневище; 2 - корінь

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз кореня оману
Анатомічні діагностичні ознаки кореневища оману
1 – крупні округлі або овальні, схізо-лізогенні вмістища із смолою

і ефірною олією;
2 – клітини кори, які містять інулін у вигляді безбарвних
блискучих «грудочок» (дивитись препарат без нагрівання!);
3 – камбій;
4 – судини деревини
Укажіть препарати кореневищ і коренів оману та їх застосування ________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
67
Об'єкт 11. Квітки ромашки

1 – хамоміла обідрана; 2 – ромашка запашна
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
4. ___________________________________________________________________________________
Замалюйте квітколоже ромашки лікарської та його поперечний зріз:
Укажіть препарати квіток ромашки та їх застосування __________________________________

_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 12. Квітки ромашки римської

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати квіток ромашки римської та їх застосування _________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
68
Об'єкт 13. Трава полину гіркого

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа полину гіркого
полину гіркого
1 – клітини верхньої епідерми із злегка звивистими
стінками;
2 – клітини нижньої епідерми з більш звивистими
стінками;
3 – продихи з 3-5 навколопродиховими клітинами
4 – Т-подібні прості волоски (2-4-клітинна коротка ніжка,
головка одноклітинна, тонкостінна, стрічковидна, із
загостреними кінцівками, кріпиться до ніжки посередині
і лежить горизонтально);
5 – місця прикріплення волосків у вигляді круглих
валиків;
6 – овальні ефіроолійні залозки на короткій
одноклітинній ніжці; головка з поперечною
перегородкою, складається з 8 (рідше 6) видільних
клітин, розміщених у 2 ряди й 4 яруси.
Укажіть препарати трави полину гіркого та їх застосування _____________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 14. Трава деревію
69

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа деревію
деревію
1 – клітини верхньої епідерми, декілька витягнуті по
осі часточки листка, із звивистими стінками;
2 – нижня епідерма з дрібнішими клітинами;
3 – зморшкуватість кутикули;
4 – продихи оточені 3–5 клітинами епідерми
5 – прості волоски, при основі мають 4–7 коротких
клітин з тонкими оболонками, кінцева клітина
волоска довга, злегка звивиста, з товстою оболонкою
і вузькою ниткоподібною порожниною (у сировині
легко обламується);
6 – залозки складаються з 8 (рідше 6) клітин виділень,
розташованих у 2 ряди і 4 (рідше 3) яруси;
7 – основа простого волоска;
8 – секреторні ходи з жовтуватим вмістом,
супроводжують жилки листа.
Укажіть препарати трави деревію та їх застосування ___________________________________
____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 15. Кореневища імбиру

Укажіть препарати кореневищ імбиру та їх застосування
_________________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________________
Об'єкт 16. Квітки арніки

70

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати квіток арніки та їх застосування ____________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 17. Бруньки берези

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати бруньок берези та їх застосування ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 18. Трава багна звичайного
71
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави багна звичайного та їх застосування ___________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз ефіроолійної лікарської рослинної сировини,
яка містить ароматичні сполуки
Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди анісу, плоди анісу зірчастого, плоди фенхеля,
трава чебрецю звичайного, трава чебрецю плазкого, трава материнки, квітки гвоздики, кора
кориці.
Об'єкти для самостійного вивчення: листя дивини, корені любистку.
Об'єкт 19. Плоди анісу звичайного

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз плода анісу
Анатомічні діагностичні ознаки плода
анісу
1 – екзокарпій;
2 – одно–двоклітинні волоски епідермісу з
бородавчастою поверхнею;
3 – ефіроолійні канальці у паренхімі мерикарпію у
кількості 15–35 (на поперечному і подовжньому
зрізах);
4 – ендокарпій і насіннєва шкірка у вигляді
жовтаво-коричневого шару деформованих клітин;
5 – багатокутні клітини ендосперму, заповнені
алейроновими зернами, краплями жирної олії і
дрібними друзами кальцію оксалату
72
Укажіть препарати плодів анісу звичайного та їх застосування __________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Об'єкт 20. Плоди анісу зірчастого

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів анісу зірчастого та їх застосування ____________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 21. Плоди фенхелю

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз плода фенхеля
Анатомічні діагностичні ознаки плода
фенхеля
1 – одношаровий екзокарпій;
2 – судинно-волокнисті провідні пучки у
мезокарпії реберець;
3 – великі ефіроолійні канальця у міжреберцях
оплодня: із зовнішнього боку – чотири, з
внутрішнього – два;
4 – ендокарпій жовто-коричневого кольору,
зрощений з насіннєвою шкіркою;
5 – клітини ендосперму насінини з алейроновими
зернами і краплями жирної олії;
6 – клітини з дрібними друзами
73
Укажіть препарати плодів фенхеля та їх застосування ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 22. Трава чебрецю звичайного

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа чебрецю звичайного
чебрецю звичайного
1 – верхня епідерма: клітини іноді зі складчастою
кутикулою; 2 – нижня епідерма;
3 – продихи оточені двома навколопродиховими
клітинами, суміжні поверхні яких розташовані
перпендикулярно продиховій щілині (діацитний тип);
4 – ефіроолійні залозки з 8 (рідше 12) клітин виділень,
розташованих радіально;
5 – одно-, рідше двоклітинні прості волоски з
бородавчастою поверхнею;
6 – сосочковидні волоски;
7 – колінно-зігнуті дво–триклітинні прості волоски, з
бородавчастою кутикулою (в основному по краю
листка);
8 – дрібні головчасті волоски.
Укажіть препарати трави чебрецю звичайного та їх застосування ________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 23. Трава чебрецю плазкого

74

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави чебрецю плазкого та їх застосування ___________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа чебрецю плазкого
Анатомічні діагностичні ознаки листа чебрецю
плазкого
1 – верхня епідерма: клітини з намистоподібними
потовщеннями стінок;
3 – складчастість кутикули;
4 – продихи супроводжуються двома навколопродиховими
клітинами, суміжні поверхні яких розташовані
перпендикулярно продиховій щілині (діацитний тип);
5 – ефіроолійні залозки з 8-клітинною голівкою, оточені
багатоклітинною розеткою;
6 – дуже великі, багатоклітинні, бородавчасті волоски,
розташовані у основи листової пластинки;
7 – одно-двоклітинні прості волоски по краю листової
пластинки;
8 – залізисті волоски;
Об'єкт 24. Трава материнки

75
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа материнки
материнки
1 – розетка клітин епідерми у місцях
прикріплення залозки;
2 – продихи численні, з двома
навколопродиховими клітинами, суміжні
поверхні яких розташовані перпендикулярно
продиховій щілині (діацитний тип);
3 – ефіроолійні залозки 8-клітинні (розташовані
переважно на нижній стороні листка);
4 – прості 3-клітинні волоски з
грубобородавчастою поверхнею (інколи клітини
спадаються);
5 – залізисті волоски з одноклітинною ніжкою і
овальною одноклітинною головкою
Укажіть препарати трави материнки та їх застосування _________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 25. Квітки гвоздики

Укажіть препарати квіток гвоздики та їх застосування __________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 26. Кора кориці

Укажіть застосування кори кориці ____________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
76
Дата ________________________
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить сапоніни
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, що містить сапоніни
Завдання 1. Проведіть виділення суми сапонінів з лікарської рослинної сировини для проведення
якісних реакцій.
Методика. 5,0 г подрібненої сировини поміщають у конічну колбу ємністю 100 мл, доливають 50 мл 50 %
спирту; нагрівають вміст колби зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані протягом 15 хвилин. Витяжку
охолоджують і фільтрують. 20 мл фільтрату упарюють на водяній бані до 10 мл для видалення спирту. Отриману
водну витяжку використовують для проведення проби піноутворення, деяких осадових реакцій і визначення хімічної
природи сапонінів; спирто-водну витяжку - для інших якісних реакцій і хроматографічного аналізу.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції, які дозволяють виявити сапоніни в рослинному екстракті.
Зробіть висновок про хімічну природу сапонінів.
Проба піноутворення
1. 2-3 мл водної витяжки енергійно струшують протягом 1 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Реакції осадження
2. До 1 мл водної витяжки в пробірці додають 3-4 краплі баритової води.
Спостереження: _____________________________________________________________________
3. До 1 мл водної витяжки додають 3-4 краплі 10 % розчину плюмбуму ацетату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. До 1 мл спирто-водної витяжки додають 1 мл 1 % спиртового розчину холестерину.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Кольорові реакції
5. Реакція Лафона. До 2 мл спирто-водної витяжки в пробірці додають 1 краплю 10 % розчину
купруму сульфату, 1 мл кислоти сульфатної концентрованої й обережно нагрівають.
Спостереження: _____________________________________________________________________
6. Реакція Сальковского. До 2 мл спирто-водної витяжки в пробірці додають 1 мл хлороформу й 5-
6 крапель кислоти сульфатної концентрованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
7. Реакція Саньє. До 2 мл спирто-водної витяжки в пробірці додають 1 мл 0,5 % спиртового
розчину ваніліну, 3-4 краплі кислоти сульфатної концентрованої й нагрівають на водяній бані з
температурою 60 0С.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Визначення хімічної природи сапонінів
8. Беруть 2 мірні пробірки однакового діаметра із притертими пробками. В одну з них наливають 5
мл кислоти хлоридної 0,1 моль/л, в іншу - 5 мл розчину натрію гідроксиду 0,1 моль/л. В обидві
пробірки додають по 0,5 мл водної витяжки й струшують обидві пробірки з однаковою
інтенсивністю протягом 1 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 2. Проведіть виявлення сапонінів методом тонкошарової хроматографії. Замалюйте
схему хроматограми, розрахуйте величини Rf. Зробіть висновок про наявність сапонінів у
досліджуваному зразку сировини.
Методика. 2,0 г подрібненої сировини поміщають у колбу ємністю 25 мл, доливають 10 мл 70 % спирту й
нагрівають зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані протягом 15 хвилин. Охолоджений фільтрат
упарюють вдвічі й наносять 25-40 мкл на лінію старту пластинки, покритої шаром силікагелю; паралельно наносять
розчини стандартних зразків сапонінів (есцин).
Для розподілу сапонінів пластинку поміщають у камеру із системою розчинників хлороформ-метанол-вода
(65:50:10). Коли фронт розчинників пройде відстань 10-11 см пластинку виймають, висушують у витяжній шафі,
переглядають хроматограму у видимому й УФ-світлі, обробляють 5 % розчином кислоти сульфатної в етанолі й
відразу 1 % спиртовим розчином ваніліну. Хроматограму витримують у сушильній шафі 5-10 хвилин при температурі
110 0С. Відзначають забарвлення плям стандартних зразків і екстракту.
77
Хроматограмма екстрактів ЛРС, що містить
сапоніни
система розчинників: хлороформ - кислота оцтова
льодяна - метанол - вода (60: 32: 12: 8)
проявляючий реактив:
А - 0,5 мл анісового альдегіду змішують з 10 мл
кислоти оцтової льодяної, додають 85 мл метанолу та
5 мл кислоти сульфатної концентрованої у зазначеній
послідовності; хроматограму обприскують реактивом,
нагрівають 5-10 хв при 100°С і досліджують
візуально.
В – реакція гемолізу.
1 – есцин та екстракти: 2 – насіння гіркокаштану

кінського, 3 – коренів китяток, 4 – коренів мильного
дерева, 5 – коренів женьшеню

яка містить сапоніни
Об'єкти для лабораторного дослідження: корені солодки, насіння каштана, трава хвоща, корені
женьшеню, корені аралії маньчжурської, трава астрагала шерстистого, листя ортосифону
тичинкового (ниркового чаю), кореневища з коренями діоскореї.
Об'єкти для самостійного вивчення: квітки нагідок, листя плюща, кореневища з коренями
синюхи, кореневища мильнянки лікарської, трава остудника, трава аврану лікарського, трава
якірців сланких, насіння гуньби сінної, листя агави, листя юки славної, кореневища з коренями
заманихи високої.
Об'єкт 1. Корені солодки

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати коренів солодки на основі сапонінів та їх застосування ________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
78
Мікроскопічний аналіз кореня солодки
Анатомічні діагностичні ознаки кореня солодки:
1 - багаторядна пробка;
2 - запасаюча паренхіма;
3 - багаторядні серцевинні промені, що розширюються у лубі;
4 – тонкостінний функціонуючий луб;
5 – групи луб’яних волокон з потовщеними стінками і вузькою порожниною, оточені
кристалоносною обкладинкою;
6 – судини деревини кільчасті, спіральні, драбинчасті пористі;
7 – крохмальні зерна прості, рідше складні;
Елементи порошку кореня солодки:
Об'єкт 2. Насіння каштана


Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Корені женьшеню

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
79
Укажіть препарати коренів женьшеню та їх застосування ________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 4. Корінь аралії маньчжурської

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати коренів аралії маньчжурської та їх застосування ______________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Листя ортосифону тичинкового (ниркового чаю)

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа ортосифону тичинкового
ортосифону тичинкового:
1 - нижня епідерма з дрібнішими і
звивистостінними клітинами;
3 - продихи розташовані з обох боків листка і
оточені двома-трьома, рідше чотирма
навколопродиховими клітинами (діацитний або
аномоцитний тип);
4 – прості 1-7–клітинні волоски з бородавчастою
поверхнею (по жилках);
5 – залозисті волоски з короткою ніжкою і одно-,
двоклітинною голівкою;
6 – ефіроолійні залозки, що складаються з
чотирьох, рідше шести видільних клітин та
одноклітинної ніжки
Укажіть застосування листя ортосифону тичинкового ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
80
Об'єкт 6. Листя плюща

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати листя плюща та їх застосування _____________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Насіння гуньби сінної

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати насіння гуньби сінної та їх застосування _____________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
81
Дата ________________________
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить кардіотонічні
глікозиди
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
кардіотонічні глікозиди
Завдання 1. Проведіть виділення кардіотонічних глікозидів із запропонованого зразка лікарської
рослинної сировини для проведення якісних реакцій.
Методика. 5,0 г подрібненої сировини поміщають у колбу ємністю 100 мл, доливають 50 мл 80% спирту й
настоюють 24 години. Спирт відганяють під вакуумом, водний залишок переносять у ділильну лійку й ліпофільні
речовини екстрагують чотирьоххлористим вуглецем 6 разів по 10 мл. Залишок у ділильній лійці обробляють
хлороформом 4 рази по 10 мл. Хлороформні фракції об’єднують, фільтрують через 2 г безводного натрію сульфату й
використовують для проведення якісних реакцій.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції виявлення кардіоглікозидів у зразку сировини, отриманому
для аналізу. Для проведення якісних реакцій використовують сухий залишок, отриманий після
упарювання 5 мл хлороформної витяжки.
NB! Всі досліди проводять у витяжній шафі.
Реакції на стероїдну частин у кардіоглікозидів
1. Реакція Лібермана-Бурхарда. Сухий залишок розчиняють в 1 мл оцтового ангідриду, переносять
у суху пробірку й обережно по стінці додають 2-3 краплі кислоти сульфатної концентрованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Реакція Розенгейма. До 1 мл хлороформного екстракту додають 1 мл трихлороцтової кислоти в
метанолі (або етанолі).
Спостереження: _____________________________________________________________________
Реакції на γ-лактонне кільце
3. Реакція Кедде. Сухий залишок розчиняють в 2 мл 3 % розчину кислоти 3, 5-динітробензойної і
додають 1 мл розчину натрію гідроксиду (1 моль/л).
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. Реакція Раймонда. Сухий залишок розчиняють в 1 мл 3 % розчину м-динітробензолу в бензолі й
додають 2-3 краплі спиртового розчину калію гідроксиду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
5. Реакція Легаля. Сухий залишок розчиняють в 1 мл 5 % розчину натрію нітропрусиду,
переносять у пробірку й по стінках додають 2-3 краплі 10 % розчину натрію гідроксиду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Реакції на вуглеводну частин у молек ули
6. Реакція Келлера - Кіліані на дезоксисахара. Сухий залишок розчиняють в 1 мл кислоти оцтової
зі слідами феруму сульфату (ІІІ), обережно по стінках пробірки доливають 1 мл кислоти
сульфатної концентрованої. Вміст пробірки не збовтують! Реакція протікає у часі.
Спостереження: _____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
7. Реакція із ксантгідролом. Сухий залишок розчиняють в 3 мл розчину ксантгідролу й нагрівають
на водяній бані 3 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Приготуйте очищену витяжку з листя наперстянки пурпурової або шерстистої та
ідентифікуйте кардіотонічні глікозиди методом ТШХ за методикою ДФУ 2 вид., т. 3, с. 404.
Порівняйте отримані Вами результати з типовою хроматограмою (див. Практикум, кольор. вкл.
XXI, рис. 1).
Методика. Випробовуваний розчин. До 1.0 г здрібненої на порошок сировини (180) (2.9.12) додають суміш 20 мл
етанолу (50 %, об/об) Р і 10 мл плюмбуму (II) ацетату розчину Р. Кип'ятять протягом 2 хв, охолоджують і
центрифугують. Надосадовий розчин струшують із 2 порціями, по 15 мл кожна, хлороформу Р, відокремлюють 2 шари
центрифугуванням, якщо необхідно. Висушують хлороформні шари над натрію сульфатом безводним Рі фільтрують.
82
10 мл одержаного розчину упарюють насухо на водяній бані та одержаний залишок розчиняють в 1 мл суміші рівних
об'ємів хлороформу Р і метанолу Р.
Розчин порівняння. 5 мг ФСЗ пурпуреаглікозиду А, 2 мг ФСЗ пурпуреаглікозиду В, 5 мг дигітоксину Р і 2 мг гітоксину
Р розчиняють у суміші рівних об'ємів хлороформу Р і метанолу Р та доводять об'єм розчину тією самою сумішшю
розчинників до 10 мл.
Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю GP.
Рухома фаза: вода Р - метанол Р - етилацетат Р (7.5:10:75).
Об'єм проб: 20 мкл, смугами 2 см х 0.3 см.
Відстань, що має пройти рухома фаза: 10 см від лінії старту.
Висушування: до випаровування розчинників.
Виявлення: обробляють сумішшю 2 об'ємів розчину 10 г/л хлораміну Р і 8 об'ємів розчину 250 г/л кислоти
трихлороцтової Р в етанолі (96 %) Р, потім нагрівають при температурі 100-105 °С протягом 10 хв. Переглядають в
УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм.
Результати: у нижній частині хроматограми розчину порівняння виявляється зона блакитної флуоресценції, відповідна
пурпуреаглікозиду В, а також вище неї зона коричнювато-жовтої флуоресценції, відповідна пурпуреаглікозиду А. Зона
блакитної флуоресценції, відповідна гітоксину, виявляється у середній частині хроматограми, і вище неї зона коричнювато-
жовтої флуоресценції, відповідна дигітоксину. На хроматограмі випробовуваного розчину мають виявлятися зони, на рівні
зон на хроматограмі розчину порівняння, відповідні їм за розміром і забарвленням. На хроматограмі випробовуваного
розчину можуть виявлятися також інші флуоресціюючі зони.

яка містить кардіотонічні глікозиди
Об'єкти для лабораторного вивчення: листя наперстянки пурпурової, листя наперстянки
шерстистої, листя олеандра, листя, квітки й трава конвалії, насіння строфанту, трава горицвіту
весняного, трава жовтушника лакфіолевидного.
Об'єкти для самостійного вивчення: кореневища й коріння кендиря конопляного, кореневища й
корені чемернику, цибулини луківки надморської.
Лікарська рослинна сировина, яка містить карденоліди
Об'єкт 1. Листя наперстянки

1 - наперстянка пурпурова;
2 - наперстянка великоквіткова
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати листя наперстянки та їх застосування _______________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
83
Мікроскопічний аналіз листа наперстянки Мікроскопічний аналіз листа наперстянки
пурпурової великоквіткової
Анатомічні діагностичні ознаки листа Анатомічні діагностичні ознаки листа

наперстянки пурпурової наперстянки великоквіткової
1 - клітини епідерми з кутасто-звивистими стінками; 2 1 - верхня епідерма: клітини з майже прямими або
– продихи переважно на нижній поверхні листка, слабкозвивистими стінками, зрідка з намистоподібними
оточені 3-7 клітинами епідерми (аномоцитний тип); 3 - потовщеннями; 2 - нижня епідерма; 3 - продихи оточені 3-6
прості волоски численні, особливо на нижній поверхні клітинами епідерми (аномоцитний тип), на нижній
листка, 2-8-клітинні зі слабкобородавчастою поверхні, на верхній - нечисленні; 4 – прості волоски
кутикулою і тонкими стінками; окремі клітини волоска великі, 2-8-клітинні, з тонкими оболонками, що спадаються,
часто сплющені; 4 - залозисті волоски з двоклітинною і ніжнобородавчастою кутикулою; 5 - залозисті волоски з 1-
головкою і короткою одноклітинною ніжкою 2 клітинною головкою і короткою 1-2-клітинною ніжкою
Об'єкт 2. Листя наперстянки шерстистої

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа наперстянки шерстистої
наперстянки шерстистої
1 - верхня епідерма: клітини з тонкими, місцями
намистоподібно потовщеними оболонками;
2 - нижня епідерма: клітини з кутасто-
звивистими, тонкими, потовщеними по куточках
оболонками;
3 - залозисті волоски з 1-2 або 4-клітинною
голівкою і 1 або 2-3-клітинною ніжкою;
4 - простий багатоклітинний волосок зі
сплющеними стінками;
5 - аномоцитний продиховий апарат;
6 - розетка клітин зі складчастою кутикулою біля
основи волоска.
Укажіть препарати листя наперстянки шерстистої та їх застосування _____________________
_____________________________________________________________________________________
84
Об'єкт 3. Насіння строфанту

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати насіння строфанту та їх застосування ________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 4. Листки конвалії

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
4. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа конвалії
Анатомічні діагностичні ознаки листа конвалії
1 - верхня епідерма; 2 - нижня епідерма;
3 - продихи занурені, округлі, орієнтовані по
довжині листка, з 4 побічними клітинами
(тетрацитний тип);
4 - клітини мезофілу, витягнуті по ширині листка
(«лежача» палісадна тканина);
5 - губчаста тканина з розгалужених клітин,
витягнутих по ширині листа;
6 - пучки тонких рафід;
7 - стилоїди - великі паличкоподібні кристали
кальцію оксалату
85
Об'єкт 5. Квітки конвалії

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Трава конвалії

Укажіть препарати конвалії та їх застосування _________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Трава горицвіту весняного

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
4. ___________________________________________________________________________________
5. ___________________________________________________________________________________
86
Укажіть препарати трави горицвіту весняного та їх застосування ________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 8. Трава жовтушника лакфіолевидного

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа жовтушника лакфіолевидного
жовтушника лакфіолевидного
3 - продихи численні на нижній поверхні, з трьома
бічними клітинами, одна з яких менша двох інших
(анізоцитний тип);
4 - дво-чотирипроменеві одноклітинні волоски з
грубобородавчастою кутикулою
Укажіть препарати трави жовтушника лакфіолевидного та їх застосування _______________

____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Лікарська рослинна сировина, яка містить буфадієноліди
Об'єкт 9. Кореневища і корені чемернику
Лат. назв. ЛРС Hellebori rhizomata cum Рос. назв. ЛРС Морозника корневища и
radicibus корни
Лат. назв. ЛР Helleborus viridis, H. сaucasicum, Рос. назв. ЛР Морозник зеленый, м.
H. рurpurascens кавказский, м. красноватый
Укр. назв. ЛР Чемерник зелений, ч.
кавказький, ч. червонуватий
Лат. назв. род. Ranunculaceae Рос. назв. род. Лютиковые
Укр. назв. род. Жовтецеві
87
Укажіть препарати кореневищ і коренів чемернику та їх застосування ____________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 10. Цибулини луківки надморської
Лат. назв. ЛРС Scillae bulbus Рос. назв. ЛРС Морского лука луковицы
Лат. назв. ЛР Scilla maritima (Urginea Рос. назв. ЛР Морской лук, ургинея
maritima), Urginea scilla Укр. назв. ЛР Луківка надморська (ургінея)
Лат. назв. род. Liliaceae Рос. назв. род. Лилейные
Укр. назв. род. Лілейні
Укажіть препарати цибулин луківки надморської та їх застосування ______________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить алкалоїди
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, що містить алкалоїди
Завдання 1. Проведіть виділення алкалоїдів у формі солей зі зразка лікарської рослинної сировини
для проведення загальних осадових реакцій.
Методика. 1,0 г сировини, подрібненої й просіяної крізь сито з діаметром отворів 2 мм, поміщають у колбу
зі шліфом, заливають 25 мл 1 % розчину кислоти хлоридної і нагрівають на киплячій водяній бані протягом 30
хвилин, періодично помішуючи. Охолоджену витяжку фільтрують і використовують для проведення якісних реакцій.
Завдання 2. Проведіть загальні осадові й кольорові реакції на алкалоїди. Порівняйте отримані
вами результати з даними таблиці (див. Практикум, табл. 15.1). Запишіть спостереження й по
сукупності отриманих результатів зробіть висновок про присутність алкалоїдів у сировині.
Методика. На предметне скло наносять краплю отриманого фільтрату й краплю реактиву і
змішують їх за допомогою скляної палички.
Загальні осадові реакції
1. З реактивом Вагнера-Бушарда (розчин йоду в розчині калію йодиду).
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. З реактивом Майєра (суміш розчинів ртуті дихлориду й калію йодиду).
Спостереження: _____________________________________________________________________
3. З реактивом Драгендорфа (розчин нітрату вісмуту основний, калію йодиду й оцтової кислоти).
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. З реактивом Шейблера (1 % водний розчин кислоти фосфорно-вольфрамової).
Спостереження: _____________________________________________________________________
5. З реактивом Бертрана (1 % водний розчин кислоти кремнієво-вольфрамової).
Спостереження: _____________________________________________________________________
6. З реактивом Зонненштейна (1 % водний розчин кислоти фосфорно-молібденової).
Спостереження: _____________________________________________________________________
7. З 1 % водним розчином кислоти пікринової.
Спостереження: _____________________________________________________________________
8. З 0,1 % водним розчином таніну.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Кольорові реакції
9. З концентрованою сульфатною кислотою.
Спостереження: _____________________________________________________________________
10. З концентрованою азотною кислотою.
11. З реактивом Ердмана (суміш концентрованих сульфатної й нітратної кислот).
Спостереження: _____________________________________________________________________
12. З реактивом Фреде (розчин амонію молібдату в концентрованій сульфатній кислоті).
Спостереження: _____________________________________________________________________
13. З реактивом Марки (розчин формальдегіду в концентрованій сульфатній кислоті).
88
Спостереження: _____________________________________________________________________
14. З 1 % водним розчином натрію нітропрусиду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Проведіть виділення очищеної суми алкалоїдів беладони й проведіть якісну реакцію.
Запишіть спостереження й зробіть висновок про групу алкалоїдів беладони.
Методика. 1 г подрібненого листя беладонни збовтують із 10 мл 0,05 % кислоти сульфатної протягом 2
хвилин, фільтрують, додають 1 мл концентрованого розчину аміаку й 5 мл води, ретельно збовтують із 15 мл етеру,
відокремлюють етерний шар і фільтрують його через шар безводного натрію сульфату. Етерну витяжку поміщають у
порцелянову чашку, етер упарюють на киплячій водяній бані у витяжній шафі. Залишок розчиняють в 0,5 мл кислоти
нітратної концентрованої й упарюють досуха на водяній бані. Додають 10 мл ацетону й по краплях 3 % спиртовий
розчин калію гідроксиду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 4. Проведіть хроматографічний аналіз листя беладони згыдно ДФУ 2 вид., т. 3, с.
242. Порівняйте отримані Вами результати з типовою хроматограмою (див. Практикум, кольор.
вкл. XXII, рис. 2).
Методика. Основний розчин. До 0,6 г подрібненого листя беладони додають 15 мл кислоти сульфатної 0,05
моль/л, ретельно збовтують 15 хвилин і фільтрують. Промивають фільтр кислотою сульфатною 0,05 моль/л до
одержання 20 мл фільтрату. До отриманого розчину додають 1 мл концентрованого розчину аміаку й вибовтують
основи алкалоїдів у ділильній лійці 2 рази по 10 мл етеру (вільного від пероксиду). Поєднують етерні витяжки й
висушують, пропускаючи через безводний натрію сульфат. Етер відганяють на водяній бані у витяжній шафі досуха,
залишок розчиняють в 0,5 мл метанолу.
Розчини порівняння. Розчиняють 50 мг гіосціаміну сульфату в 9 мл метанолу. Розчиняють 15 мг скополаміну
гідроброміду в 10 мл метанолу. Змішують розчини в співвідношенні 8:1,8 відповідно.
На пластинку смужками довжиною 3 і висотою 20 мм наносять по 20 мкл кожного розчину, залишаючи між
смужками відстань по 1 см. Пластинку поміщають у камеру із системою: ацетон-вода-концентрований розчин аміаку
(90:7:3). Після проходження фронту на 10 см пластинку висушують при 100-105 0С 15 хвилин, охолоджують і
обробляють реактивом Драгендорфа. Алкалоїди проявляються у вигляді жовтогарячих або коричневих плям на
жовтому фоні. Можуть утворитися слабкі забарвлені зони, особливо посередині хроматограми або на старті.
Плями алкалоїдів відзначають олівцем і обробляють хроматограму розчином натрію нітриту до знебарвлення.
Можуть відбутися зміни забарвлення плям від коричневого до червоно-коричневого; не повинні проявлятися інші
плями.
Хроматограмма екстрактів ЛР родини пасльонових, які
містять тропанові алкалоїди
система розчинників: толуол - етилацетат - діетиламін (70: 20: 10)
проявляючий реактив:
А - реактив Драгендорфа, аналіз у видимому світлі.
В - реактив Драгендорфа з наступним обробленням 10% розчином
натрію нітриту, аналіз у видимому світлі.
1 – екстракт листя беладонни, 2 – гіосціамін, 3 – екстракт листя

блекоти, 4 – скополамін, 5 – екстракт листя дурману, 6 – стандартна
суміш гіосціаміну сульфату (Rf=0,25) і скополаміну гідроброміду
(Rf=0,4)
Завдання 5. Проведіть кількісне визначення тропанових алкалоїдів у сировину рослин родини
пасльонових. Розрахуйте результати й зробіть висновок про відповідність досліджуваної сировини
вимогам ДФУ 2 вид., т. 3, с. 243 (Національна частина).
Методика. 1. Екстракція. 10,0 г (точна наважка) здрібненої на порошок сировини (1000) (2.9.12) поміщають
у колбу місткістю 250 мл, додають 150 мл етеру Р, 7 мл аміаку розчину розведеного Р1 і струшують протягом 1 год.
Етерну витяжку швидко фільтрують крізь вату, прикриваючи лійку годинниковим склом.
2. Очищення. До одержаного фільтрату додають 5 мл води Р, енергійно струшують, відстоюють до просвітлення
етерного шару. 90 мл етерного шару за допомогою мірного циліндра переносять у ділильну лійку місткістю 200 мл.
Циліндр обполіскують двома порціями, по 10 мл кожна, етеру Р. Одержану рідину поміщають у ту саму ділильну
лійку та максимально витягають алкалоїди 0,25 М розчином кислоти хлористоводневої, порціями по 20 мл, 15 мл, 10
89
мл, кожний раз фільтруючи крізь паперовий фільтр 5 см у діаметрі, змочений водою Р, у ділильну лійку місткістю 200
мл. Повноту екстракції алкалоїдів перевіряють калію тетрайодомеркурату розчином Р. Фільтр промивають двома
порціями, по 5 мл кожна, 0,25 М розчином кислоти хлористоводневої та промивні рідини поміщають у ту саму
ділильну лійку.
Одержаний кислотний шар підлужнюють аміаку розчином розведеним Р1 до лужної реакції за фенолфталеїну
розчином Р1. Алкалоїди витягають послідовно 20 мл, 15 мл, 10 мл хлороформу Р, кожний раз струшуючи протягом 3
хв. Хлороформні витяжки фільтрують у колбу для відгону місткістю 100 мл крізь паперовий фільтр з (4 -5) г натрію
сульфату безводного Р, змоченого хлороформом Р. Фільтр промивають двома порціями, по 5 мл кожна, хлороформу
Р. Хлороформ відганяють на водяній бані до об'єму від 1 мл до 2 мл, залишок хлороформу у колбі видаляють
продуванням повітря до повного зникнення запаху розчинника.
3. Титрування. Одержаний сухий залишок розчиняють у 15,0 мл 0.02 М розчину кислоти хлористоводневої при
нагріванні на водяній бані, додають 2 краплі метилового червоного розчину Р та 1 краплю метиленового синього
розчину PN і надлишок 0,02 М розчину хлористоводневої кислоти титрують 0,02 М розчином натрію гідроксиду до
зеленого забарвлення.
4. Розрахунок. Вміст алкалоїдів у перерахуванні на гіосціамін Х і суху сировину, % обчислюють за формулою
(15  V )  0,005780 100 100
Х =
m  (100  w)
де 0,005780- кількість алкалоїдів у перерахунку на гіосціамін, що відповідає 1 мл розчину кислоти хлоридної (0,02
моль/л), г; V - об'єм розчину натрію гідроксиду (0,02 моль/л), витрачений на титрування, мл; m - маса сировини, що
відповідає відміреному об'єму етерної витяжки, w – втрата у масі при висушуванні, %.
Дата ________________________
Макроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
протоалкалоїди
Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди перцю стручкового, трава ефедри.
Об'єкти для самостійного вивчення: бульбоцибулини пізньоцвіту.
Об'єкт 1. Плоди перцю стручкового

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів перцю стручкового та їх застосування _________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 2. Трава ефедри. Пагони ефедри
90

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави ефедри хвощової та їх застосування ___________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
істинні алкалоїди групи тропану і хінолізидину
Об'єкти для лабораторного дослідження: листя й корені беладонни, листя дурману, листя
блекоти, трава термопсису.
Об'єкти для самостійного вивчення: трава беладонни, насіння дурману індійського, кореневища
скополії, трава плауна баранця, трава софори товстоплодої.
Об'єкт 3. Листя беладонни

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа беладонни
Анатомічні діагностичні ознаки листа беладонни
1 - клітини епідерми зі звивистими боковими стінками,
2 - складчастість кутикули,
3 - продихи оточені 3-4 клітинами, з яких одна менш за інші
(анізоцитний тип),
4 - залозисті волоски з одноклітинною ніжкою та великою
багатоклітинною голівкою,
5 - залозисті волоски з довгою ніжкою та одноклітинною
невеликою голівкою,
6 – прості волоски з 2-3 тонкостінних клітин,
7 – овальні клітини – ідіобласти у мезофілі, які містять
кристалічний пісок оксалату кальцію.
Укажіть препарати листя беладонни та їх застосування __________________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
91
Об'єкт 4. Корені беладонни

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати коренів беладони та їх застосування _________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Листя дурману

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа дурману
дурману
3 - продихи з 3-4 навколопродиховими
клітинами, з яких одна дрібніша за інших
(анізоцитний тип);
4 - прості волоски із двох (рідше п’яти) клітин
з тонкими стінками й грубобородавчастою
поверхнею, розташованих головним чином
вздовж жилок і по краю листка;
5 - залозисті волоски з багатоклітинною
(рідше одноклітинною) голівкою на короткій,
злегка вигнутій одноклітинній ніжці;
6 - тупокінцеві друзи кальцію оксалату.
92
Укажіть препарати листя дурману та їх застосування ___________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Листя блекоти

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
1. ___________________________________________________________________________________
2. ___________________________________________________________________________________
3. ___________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа блекоти
блекоти
2 - нижня епідерма з більш звивистостінними
клітинами;
3 - продихи з 3 (рідше 4) навколопродиховими
клітинами, з яких одна зазвичай дрібніша за
інших (анізоцитний тип);
4 - прості волоски: тонкостінні, 2-3 і
багатоклітинні від невеликих до дуже великих;
5 - залозисті волоски з довгою багатоклітинною
ніжкою і 4-8-клітинною (зрідка 1-2-клітинною)
голівкою;
6 - поодинокі і зрощенні призматичні кристали
кальцію оксалату
Укажіть препарати листя блекоти та їх застосування ____________________________________

_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 7. Трава термопсису ланцетовидного
93

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа термопсису
термопсису ланцетовидного
1 - нижня епідерма: клітини зі звивистими,
чоткоподібними потовщеними стінками;
3 - аномоцитний тип продихового апарату;
4 - прості волоски, які складаються з короткої
базальної клітини і довгої термінальної, притиснутої
до поверхні листка (термінальна клітина у одних
волосків довга, з товстою, зовні великогорбистою
поверхнею, у інших - декілька коротша, з тонкою
оболонкою і гладенькою поверхнею);
5 - клітини розетки навколо волоска з майже прямими
стінками;
6 - сферокристали фенологлікозиду.
Укажіть препарати трави термопсису ланцетовидного та їх застосування _________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
істинні алкалоїди групи ізохіноліну, індолу, пурину та ізопреноїдні алкалоїди
Об'єкти для лабораторного дослідження: трава чистотілу, трава мачка жовтого, листя й корені
барбарису, трава пасифлори, корені раувольфії, трава барвінку малого, трава катарантусу
рожевого, маткові ріжки, пагони секуринеги, кореневища з коренями чемериці.
Об'єкти для самостійного вивчення: коробочки маку, трава маклеї, трава рутки лікарської,
бульби стефанії гладкої, насіння чилібухи, листя чаю, насіння кави, шоколадного дерева, коли,
листя мате, джерела кураре, кореневища глечиків жовтих, трава дельфінію, трава видів аконіту,
трава пасльону дольчастого.
Об'єкт 8. Трава чистотілу
94

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа чистотілу
Анатомічні діагностичні ознаки листа чистотілу
2 - нижня епідерма з більш звивистими стінками клітин;
3 - продихи тільки на нижньому боці листка з 4-7
навколопродиховими клітинами (аномоцитний тип);
4 - прості волоски з тонкими стінками, що складаються з 7-20
клітин, іноді перекручені або з окремими члениками, які
спалися (на нижньому боці листка вздовж жилок);
5 - клітини губчастої паренхіми із великими
міжклітинниками (аеренхіма);
6 - жилки супроводжуються молочниками із зернистим
вмістом, який темнішає після кип’ятіння листка у лузі.
Укажіть препарати трави чистотілу та їх застосування __________________________________

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 9. Трава мачку жовтого

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави мачку жовтого та їх застосування _____________________________
____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 10. Корені барбарису
95

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати коренів барбарису та їх застосування ________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 11. Листя барбарису

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати листя барбарису та їх застосування __________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 12. Трава пасифлори

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави пасифлори та їх застосування _________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 13. Корені раувольфії
96

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати коренів раувольфії та їх застосування _______________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 14. Трава барвінку малого

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
1. ___________________________________________________________________________________
2. __________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави барвінку малого та їх застосування ____________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 15. Трава катарантусу рожевого
97

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави катарантусу рожевого та їх застосування _______________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 16. Маткові ріжки

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати маткових ріжок та їх застосування __________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 17. Кореневища з коренями чемериці

Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореневищ з коренями чемериці та їх застосування ___________________
_____________________________________________________________________________________
98
Техніка безпеки
Виконання навчальних і наукових експериментальних робіт на кафедрі хімії природних сполук в

учбових і наукових лабораторіях пов’язане із застосуванням різних хімічних речовин (органічних
розчинників, кислот, лугів), рослинної сировини з використанням різного хімічного посуду, обладнання та
приладів. Тому в лабораторних приміщеннях постійно існує можливість дії на студентів, що працюють,
небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які можуть привести до виробничих травм і пожежної
небезпеки.
До практичних занять у хімічній лабораторії студенти допускаються тільки після детального
інструктажа з техніки безпеки та пожежної безпеки.
Кожний студент, що працює в лабораторії, повинен знати місцерозташування засобів
пожежегасіння та вміти їми користуватися, знати, де знаходиться аптечка, і вміти надавати першу медичну
допомогу при різних травмах.
У хімічній лабораторії при виконанні експериментальної роботи має знаходитися не менше двох
осіб.
До виконання експериментальної частини приступають лише після ретельного ознайомлення з
хімічним посудом, технікою виконання дослідів, властивостями, призначенням реагентів і розчинників, що
використовуються, а також правилами роботи з електро- та газонагріваючими приладами.
На робочому місці повинні знаходитися тільки необхідні реактиви, прилади та зошит для запису
результатів роботи.
Перед застосуванням скляного та фарфорового посуду перевіряють його чистоту та цілісність.
Забороняється працювати з посудом, що має сколи, тріщини, глибокі подряпини.
Всі операції з легкозаймистими рідинами, концентрованими кислотами та лугами, досліди з
утворенням газоподібних продуктів і роботу з металевим натрієм слід проводити тільки у витяжній шафі,
при необхідності слід користуватися засобами індивідуального захисту (маски, окуляри, протигаз, перчатки
тощо). Запах речовин у пробірці або колбі визначають, обережно спрямовуючи пари до себе легким рухом
руки. Змішування та розбавлення хімічних речовин, що супроводжується виділенням тепла, проводять у
термостійкому та фарфоровому посуді.
Не слід допускати нагрівання колб з легкозаймистими рідинами на відкритому вогні, уникати
потрапляння води на розігріті зовнішні поверхні скляних сосудів, акуратно та обережно відноситися до
лабораторного посуду і обладнання.
Кислоти і луги необхідно набирати у піпетку тільки за допомогою резинової груші, забороняється
всмоктувати кислоти та їдкі луги у піпетку ротом, тому що це може привести до опіку і отруєння.
Категорично забороняється нагрівання речовин в герметично закупорених сосудах (безпека
вибуху!). Для запобігання викиду рідини з реакційного сосуду необхідно проводити нагрівання рівномірно,
попередньо вмістивши на дно сосуду 2-3 кип’ятильні камінці (шматочки пористого неорганічного
матеріалу).
Нагрівання пробірок з речовинами слід проводити при періодичному струшуванні, отвір пробірки
необхідно спрямовувати у бік від себе та інших осіб, що працюють.
Брати та переносити склянки з речовинами слід, охопивши їх з боку, а не за горловину.
Не слід залишати без надзору лабораторні установки, що працюють, та прилади, що включені.
В лабораторії категорично забороняється пити воду з хімічного посуду, вживати їжу, палити.
Після закінчення роботи необхідно ретельно вимити і поставити сушитися посуд, розставити
штанглази і склянки за місцями їх розташування, витерти робочу поверхню стола, закрити газові та
водопровідні крани, виключити електроприлади та витяжну вентиляцію.
На випадок розливу концентрованої кислоти, її спочатку необхідно засипати піском для того, щоб
він увібрав кислоту. Пісок зібрати у ємкість і винести за межі приміщення до місця збору відходів.
Забруднене місце розливу промити водою і витерти досуха.
На випадок розливу концентрованого розчину лугу і аміаку – засипати їх можна як піском, так і
тирсою. Облите місце після збирання піску або тирси замити слабким розчином оцтової кислоти.
На випадок виникнення пожежної ситуації у лабораторії слід вимкнути газ, електроприлади,
витяжну вентиляцію і прибрати всі займисті речовини із зони вогню. Гучним окриком оповістити про
займання (пожежу) осіб, що працюють поряд та у сусідніх приміщеннях.
Необхідно прийняти термінові заходи з ліквідації вогню, використовуючи вогнегасники, пісок або
асбестову ковдру. Не слід заливати полум’я водою тому, що у багатьох випадках це призводить до
розширення зони пожежі. Тільки розчинні у воді речовини (спирт, ацетон тощо) гасять водою. У випадку
займання одежі не слід бігти, необхідно накинути на потерпілого халат, асбестову ковдру, які знаходяться
99
на видному й доступному місці.
Надання долікарняної допомоги – обов’язок кожного! При наданні допомоги першочергово слід
усунути причину виникнення травми: відключити електромережу, загасити полум’я, видалити з рани
шматочки скла або речовину, що викликає опік, та ін.; необхідно створити постраждалому умови для
найбільш зручного положення та надати першу медичну допомогу.
При порізах склом необхідно видалити пінцетом шматочки скла та промити рану 3%-вим розчином
перекису водню. Шкіру навколо рани змазати 5%-вим розчином йоду і накласти стерильну пов’язку. При
сильних кровотечах накласти джгут і прикріпити записку з точно вказаним часом накладення та відправити
потерпілого до лікаря.
При термічних опіках І ступеня (почервоніння) обпечені ділянки слід охолодити проточною водою,
а при більш тяжких опіках до надання кваліфікованої медичної допомоги – накласти суху асептичну
пов’язку. Забороняється знімати з обпеченої ділянки шкіри залишки одежі, що обгоріла.
При опіках концентрованими кислотами уражені ділянки шкіри слід промити великою кількістю
води протягом 10-15 хвилин, а потім обробити 2% розчином натрію гідрокарбонату й знову промити
водою.
При опіках концентрованими лугами уражену ділянку слід промити великою кількістю води, а
потім – 1% розчином кислоти оцтової.
При потраплянні кислот або лугів до очей їх слід терміново промити водою протягом 10-15 хвилин,
потім, у випадку попадання кислоти, - 2% розчином натрію гідрокарбонату, а при потраплянні лугу –
ізотонічним розчином натрію хлориду протягом 30-60 хвилин. Після ретельного промивання очей слід
звернутися до лікаря.
При опіках фенолом уражену ділянку слід розтерти до відновлення природнього кольору шкіри.
При отруєнні газоподібними речовинами винести потерпілого на свіже повітря, створити йому
повний спокій та викликати лікаря.
При ураженні електричним струмом слід вимкнути силову електромережу і, користуючись
дерев’яними або пластмасовими предметами, звільнити потерпілого від контакту з електропроводкою.
Необхідно забезпечити потерпілому повний спокій і привести його до тями.
У випадку зупинки дихання або серцебиття необхідно провести штучне дихання та непрямий масаж
серця та не припиняти ці операції до повного відновлення функцій або до прибуття медичних робітників.
Техніка безпеки при роботі, заготівлі, сушці, переробці та зберіганні рослинної сировини, яка
містить отруйні та сильнодіючі речовини (алкалоїди, серцеві глікозиди та ін.):
1. Підліткам, школярам збір дозволено тільки під наглядом відповідального інструктора або брига-
дира. До збору ЛР, які містить ці речовини, краще долучати доросле населення, до збору дурману, блекоти,
чемериці підлітків не допускають!
2. Під час збирання не слід торкатися очей, обличчя, не приймати їжу. Після збору ретельно помити
руки з милом.
3. При переробці, сушці, сортуванні, упаковці захищають рот і ніс респіратором, вологою марлевою
пов’язкою, очі – захисними окулярами. Не приймають їжу і не палити.
4. Після роботи ретельно витрусити одежу, миють обличчя і руки з милом, протирають респіратор,
окуляри, марлю.
5. Під час роботи необхідно мати при собі аптечку.
6. До роботі з сильнодіючими і отруйними ЛР не допускаються вагітні та жінки, що годують.
100
ЗМІСТ
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить полісахариди

та глікозиди ....................................................................................................... 3
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить ліпіди .......................... 9
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить вітаміни ................... 16
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить прості феноли
та їх похідні, ксантони, лігнани ..................................................................... 20
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить кумарини
та хромони ....................................................................................................... 26
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить флавоноїди .............. 29
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
антраценпохідні ............................................................................................... 40
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
дубильні речовини .......................................................................................... 46
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить монотерпенові
глікозиди та інші гіркоти................................................................................ 52
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні олії ................ 57
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить сапоніни ................... 77
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить кардіотонічні
глікозиди ......................................................................................................... 82
Тема. Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить алкалоїди ................. 88
Техніка безпеки ......................................................................................................... 99
101
Для нотаток
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
102
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
103
Навчальне видання
Кисличенко Вікторія Сергіївна

Журавель Ірина Олександрівна
Король Вікторія Вікторівна
Новосел Олена Миколаївна
Омельченко Зінаїда Іларіонівна
Кузнєцова Вікторія Юріївна
Вельма Вікторія Володимирівна
Бурда Надія Євгеніївна
Гур’єва Ірина Геннадіївна
Попик Андрій Іванович
Горяча Лілія Миколаївна
ФАРМАКОГНОЗІЯ
Лабораторний практикум
Видання 2-е, перероблене і доповнене
За редакцією професора В. С. Кисличенко та професора І. О. Журавель
Відповідальна за випуск В. С. Кисличенко
Підписано до друку 22.10.2015. Формат 60х84/8. Папір офсетний.

Гарнітура Times. Друк офсет. Ум. друк. арк. 6,5.
Тираж 500 пр.
Видавництво Національного фармацевтичного університету.

Україна, 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
Свідоцтво серії ДК № 33 від 04.04.2000.
Видавничий дім «Райдер»

Україна, 61000, м. Харків, пр. Гагаріна, 20, офіс 1306
Свідоцтво серії ДК № 1018 від 21.08.2002.
104

лаб.журн укр-зо

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

лаб.журн укр-зо

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

студента(ки) __________ курсу ___________ групи

Автори: В.С. Кисличенко, І.О. Журавель, В.В. Король, О.М. Новосел,

Рецензенти: Г. П. Петюнін, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач

Фармакогнозія: Лабораторний практикум: Навчальний посібник /

У виданні викладені методики морфолого-анатомічного та хімічного аналізу

 В.С. Кисличенко, І.О. Журавель, В.В. Король,

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Місце для ЛРС

Зовнішній вигляд ЛРС

Укр. назв. род.

Місце для ЛРС

Зовнішній вигляд ЛРС

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Місце для ЛРС

Зовнішній вигляд ЛРС

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Місце для ЛРС

Зовнішній вигляд ЛРС

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Місце для ЛРС

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Місце для ЛРС

Зовнішній вигляд ЛРС

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Місце для ЛРС

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Лат. назв. род. Рос. назв. род.

Укр. назв. род.

Місце для ЛРС

Зовнішній вигляд ЛРС

Основні складові частини апарату Сокслета:

Морфологічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить жирні олії

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Об'єкт 3. Насіння персика

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Лікарська рослинна сировина - джерела напіввисихаючих жирних олій

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Укажіть застосування зародків кукурудзи __________________________

Об'єкт 7. Насіння гарбуза

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Об'єкт 8. Насіння арахісу

Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР

Укр. назв. род.

Укажіть застосування насіння арахісу ______________________________

Об'єкт 9. Насіння горіха волоського

студента(ки) курсу _ групи