Professional Documents
Culture Documents
лаб.журн укр-зо
лаб.журн укр-зо
ФАРМАКОГНОЗІЯ
Лабораторний практикум
Харків
НФаУ
2015
УДК 615.322
Ф 24
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(лист №1.4/18-Г-2367 від 14.11.2008 р.)
Затверджено на засіданні центральної методичної ради
(протокол № 1 від 28.08.2015 р.)
УДК 615.322
3
Хімізм реакції.
H O
C
H C OH COO NaOO C COOK
HO C H HC OH HO CH KOH; NaOH HC OH
+ Cu Продукти окислення + 4 + 2 CuOH + 2 H2O
H C OH HC OH HO CH HC OH
H C OH COOK OOC COONa
CH2OH
Купрум-тартратокислий
D-глюкоза комплекс
t
2 CuOH Cu2O + H2O
Якісні реакції на ін улін .
1. Реакція з α-нафтолом (реакція Моліша). На поперечний зріз кореня цикорію (кульбаби,
ехінацеї, оману або бульб топінамбура) наносять краплю 20 % спиртового розчину α-нафтолу і
краплю кислоти сульфатної концентрованої.
Спостереження: ____________________________________________________________________
Хімізм реакції.
OH O
H H
HO C C OH H2SO4; t
SO3 H
H C -3H2O
HO C H O
HOH2 C OH O HOH2 C O C HOH2 C C
C
H H O
D-глюкоза 5-гідроксиметилфурфурол
HO3S OH
продукт конденсації
Якісні реакції на слиз.
1. Реакція з розчином лугу. У пробірку наливають 1-2 мл 10 % настою кореня алтеї й додають 2
краплі розчину натрію гідроксиду (або аміаку).
Спостереження: ____________________________________________________________________
2. Реакція з розчином плюмбуму ацетату. До 2 мл розчину, приготованого у завданні 1, додають 2
мл розчину плюмбуму ацетату.
Спостереження: ____________________________________________________________________
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини,
яка містить полісахариди
Об'єкти для лабораторного дослідження: корінь алтеї, трава алтеї лікарської, листя
подорожника великого, насіння подорожника блошиного, листя мати-й-мачухи, насіння льону,
слані ламінарії.
Об'єкти для самостійного вивчення: трава подорожника блошиного, квітки липи, плоди малини,
ісландський «мох», бавовник; джерела пектину: плоди яблуні, коренеплоди буряка; джерела
камеді: види астрагалу, абрикос; джерела інуліну: кореневища топінамбура, кореневища і корені
ехінацеї пурпурової, корені цикорію, корені кульбаби, кореневища і корені оману; джерела
крохмалю: бульби картоплі, зерна пшениці, кукурудзи звичайної, рису посівного; джерела
тіоглікозидів: насіння гірчиці; джерела ціаноглікозидів: насіння мигдалю гіркого; джерела сполук
сірки неглікозидної природи: лук, часник.
4
Об'єкт 1. Корінь алтеї
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Якісні реакції:
1. На злам кореня алтеї наносять краплю розчину лугу.
Спостереження ______________________________________________________________________
2. На злам кореня алтеї наносять краплю розчину йоду.
Спостереження ______________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
Укажіть препарати кореня алтеї та їх застосування _____________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 2. Трава алтеї лікарської
Листя алтеї лікарської
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
5
Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
7
Об'єкт 5. Насіння подорожника блошиного
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ,
ЯКА МІСТИТЬ ЛІПІДИ
Хімічний аналіз ліпідів і лікарської рослинної сировини, яка містить ліпіди
Завдання 1. Проведіть визначення кількісного вмісту ліпідів у лікарській рослинній
сировині. Розрахуйте відсотковий вміст ліпідів (Х) у сировині.
Методика. На аналітичних вагах зважують пакет з фільтрувального паперу й загортають у нього 5,0 г попе-
реднього зваженої на ручних вагах подрібненої сировини. Пакет із сировиною зважують на аналітичних вагах, а потім
поміщають в екстрактор. Перед тим, як зібрати прилад, необхідно також зважити прийомну колбу на аналітичних
вагах.
Після сполучення всіх частин апарату через холодильник наливають розчинник доти, поки рідина не перел-
лється через сифон у прийомник, а потім в екстрактор ще доливають розчинник приблизно на 1/3 об'єму.
Прийомник із розчинником нагрівають на киплячій водяній бані. Пари розчинника
піднімаються по трубці в холодильник, конденсуються й стікають в екстрактор на пакет із
сировиною. Коли екстрактор наповнюється рідиною до висоти сифона, рідина зливається в
прийомник. Весь цей процес триває до повноти екстракції жирної олії.
Екстракцію необхідно проводити обережно, не перегріваючи розчинник вище 60 о С.
Він повинен кипіти рівномірно, тому що при сильному нагріванні частина пари розчинника
не встигає конденсуватися в холодильнику й випаровується.
Повноту екстракції жирів визначають по відсутності жирної плями на
фільтрувальному папері від декількох крапель витяжки.
По досягненні повноти екстракції, розчинник відганяють. Прийомну колбу
висушують у сушильній шафі при 90-95оС до постійної ваги і зважують. Знаючи вагу
порожнього прийомника та прийомника з жиром, обчислюють відсотковий вміст ліпідів (Х)
у сировині.
9
Відсотковий вміст ліпідів обчислюють за формулою:
Х
А Б 100
В
де: А - вага прийомника з жиром, г; Б - вага порожнього прийомника, г; В – наважка сировини, г.
Завдання 2. Проведіть аналіз зразка жирної олії.
Органолептичний контроль.
1. Опис. _____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Методика. На аркуш фільтрувального паперу скляною паличкою наносять одну краплю
жирної олії й нагрівають папір над електричною плиткою.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. Розчинність. Наважку 1,0 г жирної олії вносять у відмірену кількість розчинника й безупинно
струшують протягом 10 хвилин при 20±2 °С.
Спостереження: _____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Встановіть тотожність касторової олії за розчинністю та визначте у ній наявність
домішок сторонніх олій.
1. Тотожність касторової олії. У пробірку наливають 2 мл петролейного етеру, 4 мл касторової
олії, перемішують протягом 10 хвилин.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Домішки сторонніх олій. У пробірці змішують рівні об'єми касторової олії та 96 % спирту при
температурі 20 °С.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
Завдання 4. Проведіть реакцію тотожності риб'ячого жиру.
Розчин 1 краплі жиру в 1 мл хлороформу збовтують із 1 краплею кислоти сульфатної
концентрованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 5. Визначте показник заломлення зразка жирної олії. Порівняйте його з табличними
даними (див. Практикум, табл. 3.1).
Методика. Рефрактометр має дві призми, одна з яких (верхня) піднімається. Перед проведенням виміру на
нижню призму наносять 1-2 краплі рідини, після чого опускають верхню призму і щільно її притискають. Пучок світ-
ла за допомогою дзеркала направляють у верхнє віконце призми. Обертаючи рукоятку, сполучають три риски, нанесе-
ні по діаметру кола, із межею світлотіні. Обертанням ручки компенсатора домагаються збігу меж темної й світлої
частин поля із трьома рисками. Відлік показника заломлення проводиться по лівій шкалі з точністю до четвертого
знака.
Перед кожним дослідом рефрактометр необхідно перевіряти за допомогою води очищеної, що має показник
заломлення 1,3330 при 20°С.
Спостереження: __n =_________________________________________________________________
Завдання 6. Проведіть аналіз зразка жирної олії методом тонкошарової хроматографії. Замалюйте
схему хроматограми і порівняйте її з типовою хроматограмою жирних олій (див. Практикум, рис.
3.3).
Методика. У якості тонкого шару використовують октадецилсилільний силікагель для високоефективної
тонкошарової хроматографії.
Випробуваний розчин. Близько 20 мг (одну краплю) жирної олії розчиняють в 3 мл метиленхлориду.
Розчин порівняння. Близько 20 мг (одну краплю) олії кукурудзяної розчиняють в 3 мл метиленхлориду.
На лінію старту хроматографічної пластинки окремо наносять по 1 мкл випробуваного розчину і розчину порівняння.
Пластинку двічі хроматографують на відстань 0,5 см, використовуючи у якості рухливої фази етер, і двічі хроматографують
на відстань 8 см, використовуючи у якості рухливої фази суміш розчинників: метиленхлорид-кислота оцтова льодяна-
ацетон (20:40:50). Потім пластинку сушать на повітрі, обприскують розчином 100 г/л кислоти фосфорно-молібденової в
спирті, нагрівають при температурі 120 °С протягом 3 хвилин і переглядають при денному світлі.
10
Типова хроматограма для
ідентифікації жирних олій
(PhEur)
1. Арахісова олія;
2. Оливкова олія;
3. Кунжутна олія;
4. Кукурудзяна олія;
5. Мигдалева олія;
6. Соєва олія;
7. Соняшникова олія;
8. Гірчична олія;
9. Гірчична олія (вільна від
ерукової кислоти);
10. Олія зародків пшениці.
Завдання 7. Проведіть визначення хімічних показників якості зразка жирної олії та порівняйте їх з
табличними даними (див. Практикум, табл. 3.1).
1. Визначення кислотного числа.
Методика (за ДФУ 1.0, с. 94). Близько 10,0 г рицинової олії розчиняють у 50 мл етанолу,
попередньо нейтралізованого 0,1 М розчином калію гідроксиду, використовуючи як індикатор 0,5 мл
розчину фенолфталеїну. Після розчинення випробовуваної олії одержаний розчин титрують 0,1 М
розчином калію гідроксиду до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 15 с.
Кислотне число обчислюють за формулою:
5,61 n
IА
m
де: n – об’єм розчину калію гідроксиду 0,1 моль/л, витрачений на титрування, мл; m - маса наважка жиру, г.
2. Визначення числа омилення.
Методика. Точну наважку жиру (див. Практикум, табл. 3.2.) змішують у колбі ємністю 200-250 мл із 25 мл
спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л.
До колби приєднують зворотний холодильник і занурюють її в киплячу водяну баню на 30 хвилин,
підтримуючи легке кипіння. Кінець омилення визначають по утворенню зовсім прозорого й однорідного розчину, що
не змінюється при розведенні водою. Паралельно в тих же умовах проводять контрольний дослід: в іншій колбі
нагрівають 25 мл спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л без додавання жиру.
До розчинів відразу ж після припинення нагрівання додають 25 мл свіжокип’яченої гарячої води, 5 крапель
розчину фенолфталеїну і титрують розчином кислоти хлоридної 0,5 моль/л до знебарвлення. Від кількості мілілітрів
розчину кислоти хлоридної 0,5 моль/л, витраченої в контрольному досліді, віднімають кількість мілілітрів розчину
кислоти хлоридної 0,5 моль/л, витраченої на титрування досліджуваного зразка жиру.
1 мл розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л містить 28,05 мг калію гідроксиду.
Число омилення обчислюють за формулою:
28,05 (n2 n1 )
IS
m
де: n1 – об’єм розчину кислоти хлоридної 0,5 моль/л, витрачений на титрування контрольного досліду, мл; n2
– об’єм розчину кислоти хлоридної 0,5 моль/л, витрачений на титрування випробуваного зразка, мл; m – маса наважки
жиру, г.
3. Визначення етерного числа.
Етерне число (IE) обчислюють за формулою:
IE = IS - I A
де: IS – число омилення; IA – кислотне число.
4. Визначення йодного числа.
Методика. Наважку речовини (див. Практикум, табл. 3.3.) поміщають у суху колбу із притертою пробкою
ємністю 250 мл, розчиняють в 15 мл хлороформу, якщо немає інших вказівок у відповідній АНД. До отриманого
розчину повільно додають 25 мл розчину йоду броміду.
Колбу закривають пробкою й витримують у темному місці при частому перемішуванні протягом 30 хвилин,
якщо немає інших вказівок у приватній статті. Додають 10 мл розчину калію йодиду 100 г/л, 100 мл води й титрують
розчином натрію тіосульфату 0,1 моль/л при інтенсивному перемішуванні до світло-жовтого забарвлення, потім
додають 5 мл розчину крохмалю й титрують розчином натрію тіосульфату 0,1 моль/л по краплях до знебарвлення.
Паралельно проводять контрольний дослід.
Йодне число II обчислюють за формулою:
1,269 (n2 n1 )
II
m
11
де n2 – об’єм розчину натрію тіосульфату 0,1 моль/л, витрачений на титрування у випробуваному розчині, мл; n 1 –
об’єм розчину натрію тіосульфату 0,1 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, мл; m – маса
наважки речовини, г.
5. Визначення гідроксильного числа.
Методика. Наважку речовини (див. Практикум, табл. 12.2.) поміщають у круглодонну колбу зі шліфом
ємністю 150 мл. Додають об'єм розчину оцтового ангідриду, зазначений у табл. 12.2 (див. Практикум).
До колби приєднують повітряний холодильник, поміщають її на киплячу водяну баню, підтримуючи рівень
води в бані на 2,5 см вище рівня рідини в колбі, і нагрівають протягом 1 години. Потім через верхній кінець
повітряного холодильника додають 5 мл води. Якщо розчин каламутніє, до нього при перемішуванні додають піридин
до зникнення каламуті; заміряють його об'єм. Колбу поміщають на киплячу водяну баню на 10 хвилин, потім
охолоджують до кімнатної температури. Повітряний холодильник і стінки колби промивають 5 мл, попередньо
нейтралізованого з використанням розчину фенолфталеїну.
Отриманий розчин титрують спиртовим розчином калію гідроксиду 0,5 моль/л, використовуючи як індикатор
0,2 мл розчину фенолфталеїну.
Паралельно проводять контрольний дослід.
Гідроксильне число розраховують за формулою:
28,05 (n2 n1 )
I OH IA
m
де n1 – об'єм спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л, витрачений на титрування досліджуваної речовини, мл;
n2 - об'єм спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, мл; m –
маса наважка речовини, г; 28,05 – кількість калію гідроксиду, що відповідає 1 мл розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л,
мг; IA - кислотне число.
6. Визначення перекисного числа.
Методика. Близько 5,0 г (точна наважка) речовини поміщають у конічну колбу із притертою скляною
пробкою ємністю 250 мл, додають 30 мл суміші хлороформ-льодяна кислота оцтова (2:3). Колбу струшують до
розчинення речовини, додають 0,5 мл насиченого розчину калію йодиду, перемішують протягом 1 хвилини й додають
30 мл води. Отриманий розчин титрують розчином натрію тіосульфату 0,01 моль/л, повільно додаючи титрант при
безперервному перемішуванні майже до повного зникнення жовтого забарвлення. Потім додають 5 мл розчину
крохмалю й продовжують титрувати, інтенсивно перемішуючи до знебарвлення розчину.
Паралельно проводять контрольний дослід.
Об'єм розчину натрію тіосульфату 0,01 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, не повинен
перевищувати 0,1 мл.
Перекисне число IP розраховують за формулою:
10 (n1 n2 )
IР
m
де: n1 - об'єм розчину натрію тіосульфату 0,01 моль/л, витрачений на титрування досліджуваної речовини, мл; n2 -
об'єм розчину натрію тіосульфату 0,01 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, мл; m - маса
наважки речовини, г.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
12
Об'єкт 2. Насіння мигдалю
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
13
Об'єкт 6. Зародки кукурудзи
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
14
Лікарська рослинна сировина - джерела висихаючих жирних олій
Об'єкт 10. Насіння льону
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. род.
Укажіть застосування зародків пшениці ____________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
15
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ,
ЯКА МІСТИТЬ ВІТАМІНИ
Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди шипшини, листя кропиви, трава грициків,
стовпчики з приймочками кукурудзи, квітки календули, плоди обліпихи, плоди горобини.
Об'єкти для самостійного вивчення: плоди перцю стручкового однорічного, листя та плоди
смородини чорної, плоди аронії чорноплодої, трава та плоди суниць, кора калини.
Об'єкт 1. Плоди шипшини
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Укр. назв. род.
17
Укажіть препарати листів кропиви та їх застосування _____________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Трава грициків
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Укр. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Укр. назв. род.
18
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати стовпчиків з приймочками кукурудзи та їх застосування ______________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 5. Квітки нагідків
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Укр. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
19
Місце для ЛРС
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, ЩО МІСТИТЬ
ПРОСТІ ФЕНОЛИ ТА ЇХ ПОХІДНІ, КСАНТОНИ, ЛІГНАНИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить прості феноли
та їх похідні
Завдання 1. Приготуйте витяжку зі зразка досліджуваної сировини та проведіть якісні реакції на
арбутин і дубильні речовини. На підставі проведених реакцій зробіть висновок про хімічний склад
листя мучниці й брусниці.
Методика. Подрібнене листя мучниці (або брусниці) (маса наважки 0,5 г) кип'ятять із 10 мл води протягом 2-3
хв. Розчин фільтрують гарячим через паперовий фільтр. Фільтрат використовують для проведення якісних реакцій.
1. Реакція із феруму (III) сульфатом. До 1 мл фільтрату додають кристалик феруму (ІІІ) сульфату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Реакція з розчином натрію фосфорно-молібденовокислого. До 1 мл фільтрату додають 4 мл
розчину аміаку і 1 мл 10 % розчину натрію фосфорно-молібденовокислого в хлористоводневій
кислоті.
Спостереження: _____________________________________________________________________
3. Реакція з розчином феруму (III) - амонію сульфату. До 2-3 мл фільтрату додають 2-3 краплі
розчину феруму(III)-амонію сульфату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 2. Проведіть хроматографічний аналіз витяжки з листя мучниці або брусниці (ДФУ 1.4,
с. 329, ДФУ 2 вид., Т. 3, с. 392). Порівняйте отримані результати із ТСХ метанольного екстракту
листя мучниці та зробіть висновок про тотожність досліджуваної сировини.
Методика. Випробовуваний розчин. До 0.5 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) додають 5 мл
суміші рівних об'ємів метанолу Р і води Р і нагрівають зі зворотним холодильником протягом 10 хв. Одержаний
гарячий розчин фільтрують, колбу та фільтр обполіскують сумішшю рівних об'ємів метанолу Р і води Р і доводять
тією самою сумішшю розчинників до об'єму 5 мл.
Розчин порівняння. 25 мг арбутину Р. 25 мг кислоти галової Р та 25 мг гідрохінону Р розчиняють у метанолі Р і
доводять об'єм розчину до 10,0 мл тим самим розчином. Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю Р.
Рухома фаза: кислота мурашина безводна Р - вода Р - етилацетат Р (6:6:88). Об'єм проби, що наноситься: 10 мкл
розчину порівняння і 20 мкл випробовуваного розчину, смуга ми.
Відстань, що має пройти рухома фаза: близько 15 см від лінії старту.
Висушування: при температурі від 105°С до 110°С до видалення розчинників (рухомої фази).
Виявлення: обприскують розчином 10 г/л дихлорхінонхлоріміду Р у метанолі Р, потім розчином 20 г/л натрію
карбонату безводного Р.
На пластинку, покриту шаром силікагелю, наносять 10-15 мкл досліджуваної витяжки; поруч наносять розчин
стандартного зразка арбутину. Пластинку поміщають у камеру із системою розчинників. Після проходження фронту на
20
відстань 12 см пластинку виймають із камери, висушують і оброблюють розчином виявлення. Хроматограму висушують на
повітрі, повторно обробляють 10 % розчином натрію карбонату й прогрівають 3-5 хв у сушильній шафі при 100±5 °С.
Відзначають світло-блакитні плями, одна з яких перебуває на рівні з плямою стандартного зразка арбутину.
Верхня частина пластинки
галова кислота: коричнювата коричнювата зона
зона
коричнева зона
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
22
Місце для ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
25
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів та насіння лимоннику та їх застосування ______________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, ЯКА МІСТИТЬ
КУМАРИНИ І ХРОМОНИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить кумарини і
хромони
Завдання 1. Проведіть виділення кумаринів з лікарської рослинної сировини.
Методика. 3,0 г сировини, подрібненої до часток, що проходять крізь сито з отворами
діаметром 3 мм, поміщають у колбу зі шліфом ємністю 100 мл, додають 30 мл 95 % спирту й
нагрівають на киплячій водяній бані зі зворотним холодильником протягом 20 хвилин. Витяжку
фільтрують у гарячому виді й використовують для проведення якісних реакцій і
хроматографічного аналізу.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції виявлення кумаринів у зразку сировини, отриманому для
аналізу. Приведіть хімізм реакцій.
1. Лактонна проба. До 2 мл спиртової витяжки додають 5 крапель 10 % спиртового розчину калію
гідроксиду, нагрівають на водяній бані протягом 5 хвилин.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Вміст пробірки охолоджують, додають 2 мл води очищеної, добре перемішують, додають 10 %
розчину кислоти хлоридної до кислої реакції (за лакмусом).
Спостереження: _____________________________________________________________________
NaOH HCl -H2O
O O
C C
O O OH ONa O H OH O O
NaOH C O
+ HO OH
C O ONa
HO O O HO OH
ONa
SO2NH2 SO2NH2
Висновки: __________________________________________________________________________
Завдання 3. Проведіть виявлення кумаринів методом хроматографії в тонкому шарі сорбенту в
порівнянні з достовірними зразками кумаринів. Зробіть висновок про якісний склад кумаринів в
екстракті (ДФУ 1.4, с. 296, ДФУ 2 вид., Т. 3, с. 255).
Методика. Випробовуваний розчин. До 0,3 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) додають 3 мл
метанолу Р, нагрівають на водяній бані при температурі 60°С протягом 1 хв і фільтрують.
Розчин порівняння. 50 мг ФСЗ кумарину та 20 мг кислоти о-кумарової Р розчиняють у 50 мл метанолу Р.
Пластинка ТШХ пластинка із шаром силікагелю Р.
Рухома фаза: верхній шар суміші: кислота оцтова розведена Р - ефір Р - толуол Р(10:50:50).
Об'єм проби, що наноситься: 25 мкл, смугами по 10 мм.
Відстань, що має пройти рухома фаза: 12 см від лінії старту.
Висушування: на повітрі.
26
Виявлення: обприскують 2 М розчином калію гідроксиду спиртового. Переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм.
Метанольний розчин і розчини стандартних зразків кумаринів наносять капіляром на лінію старту пластинки,
покритої шаром силікагелю. Пластинку сушать на повітрі протягом 5 хвилин, потім поміщають у камеру із сумішшю
розчинників кислота оцтова розведена Р - ефір Р - толуол Р(10:50:50) і хроматографують висхідним методом. Коли
фронт розчинників пройде 10-12 см від лінії старту, пластинку виймають із камери, сушать у витяжній шафі і
проглядають в УФ-світлі. Відзначають плями кумаринів і колір їхньої флуоресценції на пластинці простим олівцем.
Хроматограму обприскують 10 % спиртовим розчином калію гідроксиду, підсушують у сушильній шафі при
температурі 110-120°С протягом 2-3 хвилин, а потім обприскують свіжоприготовленим розчином кислоти
сульфанілової діазотованої. На хроматограмі повинні спостерігатися наступні зони:
Верхня частина пластинки
кумарин: зеленувато-жовта флуоресціююча зеленувато-жовта флуоресціююча зона (кумарин)
зона
синя флуоресціююча зона
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. род.
28
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати плодів віснаги морквоподібної та їх застосування _____________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Плоди кропу
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, ЯКА МІСТИТЬ
ФЛАВОНОЇДИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить флавоноїди
Завдання 1. Проведіть виділення флавоноїдів з лікарської рослинної сировини.
Методика. 3-5 г подрібненої рослинної сировини заливають 30-50 мл 70 % спирту в колбі зі зворотним
холодильником і проводять екстракцію на водяній бані протягом 20-30 хвилин. Витяжку прохолоджують, фільтрують
через 4 шари марлі або фільтрувальний папір. Отриманий фільтрат наносять на колонку діаметром 1 см, заповнену 1,0
г поліамідного сорбенту, промивають 50 мл води та елюють флавоноїди з колонки 70 % етанолом, відбираючи
фракцію, забарвлену в жовтий колір. Отриманий фільтрат упарюють до 1/2 об'єму й використовують для проведення
якісних реакцій і хроматографічного виявлення флавоноїдів.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції на флавоноїди. Як зразок порівняння використовуйте 0,1 %
спиртовий розчин рутину. Запишіть результати реакцій у таблицю й зробіть висновки.
1. Ціанідинова реакція. До 1 мл витяжки додають 2-3 краплі концентрованої хлоридної кислоти й
1-2 стружки металевого магнію. Спостерігають забарвлення, що утвориться.
2. Ціанідинова реакція за Бріантом. До забарвленого продукту ціанідинової реакції додають 1/3
29
частини октанолу або бутанолу за об'ємом, розбавляють водою до розділу шарів, струшують і
відзначають перехід пігментів у водну або органічну фази.
3. Реакція з лугом. До 1 мл витяжки додають 1-2 краплі 10 % спиртоводного розчину калію або
натрію гідроксиду.
4. Реакція з алюмінію хлоридом. До 1 мл витяжки додають 1 мл 2 % спиртового розчину алюмінію
хлориду.
5. Реакція із феруму (III) хлоридом. До 1 мл витяжки додають 2-3 краплі 1 % спиртового розчину
феруму хлориду.
6. Реакція Вільсона. До 2 мл витяжки додають 1 мл 2 % розчину кислоти борної та 1 мл 2 %
спиртового розчину кислоти лимонної (або щавлевої).
7. Реакція з ваніліном у концентрованої хлоридної кислоті. До 1 мл додають трохи краплі 1 %
розчину ваніліну в кислоті хлористоводневій концентрованій.
Результати якісних реакцій на флавоноїди на прикладі рутину
Реактив Результат реакції з розчином рутину
Ціанідинова проба за Бріантом: яскраво-рожеве або жовте забарвлення
органічний шар: аглікони – світло-рожеве забарвлення
водний шар: глікозиди - рожеве забарвлення
Розчин лугу солі: катехіни – жовті або червоні; флавонони –
безбарвні або червоні; халкони, аурони – червоні;
флавони, флавоноли - жовті; антоціани - сині
Розчин основного ацетату плюмбуму осад: флавони, халкони, аурони, що містять вільні о-
гідроксигрупи у кільці В, - яскраво-жовтий або
червоний; антоціани – червоний або синій
Розчин феруму (III) хлориду зелене або темно-червоне забарвлення
Реакція Вільсона жовте забарвлення
Реакція з ваніліном у кислоті малиново-червоне забарвлення
хлористоводневій концентрованій
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Проведіть якісну реакцію ідентифікації коренів вовчуга, засновану на флюоресценції
ізофлавоноїдів в УФ-світлі. Запишіть спостереження й зробіть висновки.
Методика. Близько 0,2 г порошку коренів вовчуга поміщають у колбу зі шліфом ємністю 25 мл, додають 5
мл 70 % спирту й нагрівають зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані при слабкому кипінні протягом 20
хвилин. Після охолодження розчин фільтрують через паперовий фільтр. На смужку фільтрувального паперу наносять
мікропіпеткою 0,05 мл витяжки й проглядають в УФ-світлі.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Завдання 4. Проведіть хроматографічний аналіз флавоноїдів у лікарській рослинній сировині –
траві кропиви собачої (ДФУ 1.2, с. 544, ДФУ 2 вид., т. 3., с. 458). Зробіть висновок про
флавоноїдний склад витяжки.
Методика. Випробовуваний розчин. 5 г сировини помішають у круглодонну колбу місткістю 100 мл, додають
40 мл спирту (70 %), нагрівають на водяній бані зі зворотним холодильником протягом 30 хв, охолоджують і
фільтрують. Фільтрат упарюють до 10 мл, фільтрують у ділильну лійку й екстрагують спочатку 10 мл хлороформу,
відкидаючи органічний шар, потім 10 мл бутанолу. Бутанольну витяжку упарюють насухо й одержаний залишок
розчиняють у 2 мл спирту.
Розчин порівняння. 5 мг гіперозиду і 5 мг рутину розчиняють у 5 мл метанолу.
Рухома фаза: кислота оцтова льодяна - вода - етилацетат (20:20:60).
Виявлення: р-ном диметиламінобензльдегіду; нагрівають при t 100 - 105 °С протягом 10 хв до проявлення плям;
переглядають при денному світлі. На хроматограмі повинні спостерігатися наступні зони:
30
Верхня частина пластинки
Завдання 5. Визначте кількісний вміст флавоноїдів у сировині за ДФУ 1.2, с. 544, ДФУ 2 вид., т. 3
(с. 330, 458). Зробіть висновок про відповідність зразка сировини вимогам АНД (не менш 1,5 %).
Методика. 1.00 г здрібненої на порошок сировини (355) (29.72) поміщають у круглодонну колбу місткістю
100 мл, додають 1 мл розчину 5 г/л гексаметилентетраміну Р, 20 мл ацетону Р, 2 мл кислоти хлоридної Р. Одержану
суміш кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 30 хв і фільтрують крізь тампон із вати у колбу. Додають
тампон із вати до залишку у круглодонну колбу й екстрагують двома порціями, по 20 мл кожна, ацетону Р, кожний раз
проводячи кип'ятіння зі зворотним холодильником протягом 10 хв, і охолоджують. Кожну витяжку фільтрують крізь
тампон із вати у колбу. Одержані охолоджені об'єднані ацетонові витяжки фільтрують крізь паперовий фільтр у мірну
колбу, доводять об'єм розчину ацетоном Р до 100.0 мл, обполіскуючи колбу та паперовий фільтр. 20.0 мл одержаного
розчину поміщають у ділильну лійку, додають 20 мл води P i струшують суміш із 15 мл етилацетату Р, а потім із
трьома порціями, по 10 мл кожна, етилацетату Р Одержані етилацетатні витяжки об'єднують у ділильній лійці,
промивають 2 порціями, по 50 мл кожна, води Р, фільтрують над 10 г натрію сульфату безводного Р у мірну колбу та
доводять об’єм розчину етилацетатом Р до 50,0 мл.
Випробуваний розчин. До 10,0 мл вихідного розчину додають 1 мл реактиву алюмінію хлориду Р і доводять
об’єм розчину розчином 5% (об/об) кислоти оцтової льодяної Р у метанолі Р до 25,0 мл.
Компенсаційний розчин. 10,0 мл вихідного розчину доводять розчином Р до об’єму 25,0 мл.
Оптичну густину (2.2.25) вимірюють через 30 хв після приготування за довжини хвилі 425 нм відносно
компенсаційного розчину.
Вміст суми флавоноїдів, у перерахунку на гіперозид, у відсотках, обчислюють за формулою:
А 1,25
Х ,
m
де: А – оптична густина випробуваного розчину за довжини хвилі 425 нм, m – маса наважки випробуваної
сировини у грамах.
Використовують питомий показник поглинання гіперозиду, що дорівнює 500.
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
флавоноїди
Об'єкти для лабораторного дослідження: бутони й плоди софори японської, квітки волошки
синьої, плоди аронії чорноплодої, трава собачої кропиви, трава гірчака перцевого, трава гірчака
почечуйного, трава гірчака пташиного (споришу), трава сухоцвіту багнового, квітки цмину
піскового, квітки пижма, квітки глоду, плоди глоду, трава череди, квітки бузини чорної, трава ерви
шерстистої, трава хвощу, корені солодки, корінь вовчуга.
Об'єкти для самостійного вивчення: трава фіалки, квітки гібіскуса, квітки нагідок, трава
звіробою, корінь шоломниці байкальської, листи гінкго, трава астрагала шерстистоквіткового,
трава астрагала серпоплодного, трава десмодіума канадського, квітки липи, види леспедеци, трава
датиски конопляної, трава золотарнику канадського, трава злинки канадської, лушпиння й трава
квасолі.
31
Лікарська рослинна сировина, що виявляє Р-вітамінну активність
Наведіть формулу рутину та укажіть його хімічну назву:
OH Хімічна назва рутину
HO O __________________________________________________
OH
__________________________________________________
O-Glu-O-Rha __________________________________________________
OH O
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
35
Об'єкт 11. Трава гірчака пташиного (споришу)
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
36
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
37
Мікроскопічний аналіз листа череди
Анатомічні діагностичні ознаки
листа череди
1 – верхня епідерма;
2 – нижня епідерма;
3 – продихи з 3–5 навколопродиховими
клітинами (аномоцитний тип);
4 – прості багатоклітинні тонкостінні
гусеницеподібні волоски з бурим вмістом;
5 – багатоклітинна розетка біля основи
волоска;
6 – прості товстостінні волоски по краю
листка і жилкам;
7 – секреторні ходи уздовж жилок з бурим
вмістом
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
38
Об'єкт 18. Трава хвоща польового
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
39
Укр. назв. род.
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, ЯКА МІСТИТЬ
АНТРАЦЕНПОХІДНІ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить антраценпохідні
Завдання 1. Проведіть виділення антраценпохідних з лікарської рослинної сировини та їх
ідентифікацію методом тонкошарової хроматографії (ДФУ 1.3, с. 189). Зробіть висновок про
наявність антраценпохідних у досліджуваному зразку сировини.
Методика. Випробовуваний розчин. До 0.5 г здрібненої на порошок сировини (180) (2.9.12) додають 5 мл суміші
рівних об'ємів 96 % спирту Р і води Р, нагрівають до кипіння, центрифугують і використовують надосадову рідину.
Розчин порівняння. 10 мг ФСЗ касії екстракту розчиняють в 1 мл суміші рівних об'ємів 96 % спирту і води
(залишається невелика кількість нерозчинених частинок).
Пластинка із шаром силікагелю G.
Рухома фаза: кислота оцтова льодяна - вода – етилацетат - пропанол (1:30:40:40).
Висушування: на повітрі.
Виявлення: розчином 20 % к-ти азотної і нагрівають при t 120 °С протягом 10 хв, охолоджують і обприскують
розчином 50 г/л калію гідрооксиду у спирті 50 % до виявлення зон.
40
Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину мають виявлятися
основні зони (сенозиди В, А, D і С у порядку зростання значень RF) на рівні
основних зон на хроматограмі розчину порівняння, відповідні їм за розміром і
забарвленням. Між зонами, що відповідають сенозидам D і С, може виявлятися
червона зона, відповідна реїн-8-глюкозиду.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
43
Об'єкт 4. Листя сени
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
45
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, ЩО МІСТИТЬ
ДУБИЛЬНІ РЕЧОВИНИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, що містить дубильні речовини
Завдання 1. Проведіть виділення дубильних речовин з лікарської рослинної сировини для
проведення якісних реакцій.
Методика. 1,0 г сировини, подрібненої до розміру часток 1 мм, поміщають у колбу ємністю 250 мл, додають
50 мл гарячої води й нагрівають на киплячій водяній бані протягом 20 хвилин. Охолоджену витяжку з рослинної си-
ровини проціджують через вату й використовують для проведення якісних реакцій.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції, які дозволяють виявити дубильні речовини в рослинному
екстракті.
Загальноосадові реакції:
1. З білками. До 2 мл очищеної витяжки додають по краплях 1 % розчин желатини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. З солями алкалоїдів. До 2 мл витяжки додають по краплях 1% розчину хініну хлориду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Кольорові реакції:
3. З розчином феруму(ІІІ) амонію сульфату. До 2 мл витяжки додають 4 краплі розчину
феруму(ІІІ)-амонію сульфату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. Реакція на дубильні речовини, що гідролізуються:
До 2 мл витяжки додають кілька кристалів натрію нітриту і 2 краплі 0,1 н кислоти хлоридної.
Спостереження: _____________________________________________________________________
5. До 1 мл витяжки додають 2 мл 10 % оцтової кислоти й 1 мл 10 % середньої солі плюмбуму
ацетату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Осад відфільтровують. До фільтрату додають 5 крапель 1 % розчину феруму (ІІІ) амонію
сульфату і 0,1 г кристалічного натрію ацетату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
Завдання 3. Вивчіть методику хроматографічного визначення фенольних сполук у листі
гамамелісу і схему тонкошарової хроматографії (ТШХ) (див. Практикум, с. 193, ДФУ 1.4, с. 304).
Зробіть висновок про склад фенольних сполук у листі гамамелісу.
Методика. 1,0 г подрібненого листя гамамелісу заливають 10 мл 60 % спирту, струшують протягом 15
хвилин і фільтрують. На пластинку, вкриту шаром силікагелю, наносять у вигляді смуг випробуваний розчин і
розчини стандартних зразків флороглюцину, катехіну й гамамелітаніну. Хроматографують у системі розчинників
етилформіат - кислота мурашина - вода (80:10:10). Коли фронт розчинників пройде 10 см, пластинку виймають і
висушують при температурі 100±5 °С. Обробляють розчином феруму (III) хлориду до появи блакитнувато-сірих зон
(фенольні сполуки).
Схема ТШХ екстракту листя гамамелісу, 60 % спирт (1),
флороглюцин (2), катехін (3) і гама-мелітанин (4).
Умови хроматографування: пластинка силікагелю 60F254, система
розчинників: етилформіат - кислота мурашина - вода (80:10:10), реактив для
прояву: розчин феруму (III) хлориду.
46
Завдання 4. Проведіть кількісне визначення дубильних речовин у ЛРС (ДФУ 1.2, с. 128). Розра-
хуйте результат і порівняйте з фармакопейними даними. Зробіть висновок про відповідність аналі-
зованого зразка сировини вимогам АНД.
Методика. При випробовуванні лікарського засобу рослинного походження або сухого екстракту зазначену
кількість лікарського засобу, здрібненого на порошок, або екстракту поміщають у круглодонну колбу місткістю 250
мл, додають 150 мл води. Нагрівають протягом 30 хв на водяній бані, охолоджують під проточною водою та кількісно
переносять у мірну колбу місткістю 250 мл. Круглодонну колбу обполіскують водою, промивні води переносять в
мірну колбу і доводять об'єм розчину водою до 250.0 мл. Дають осаду осісти та рідину фільтрують крізь фільтруваль-
ний папір діаметром 125 мм. Відкидають перші 50 мл фільтрату.
При випробовуванні рідкого екстракту або настойки доводять зазначену кількість рідкого екстракту або
настойки водою до об'єму 250.0 мл. Суміш фільтрують крізь фільтрувальний папір діаметром 125 мм. Відкидають
перші 50 мл фільтрату.
Сума поліфенолів. 5.0 мл фільтрату доводять водою до 25.0 мл. Суміш 2.0 мл одержаного розчину, 1.0 мл
фосфорномолібденово-вольфрамового реактиву і 10.0 мл води доводять розчином 290 г/л натрію карбонату до об'єму
25.0 мл. Через 30 хв вимірюють оптичну густину розчину за довжини хвилі 760 нм (А 1), використовуючи як
компенсаційний розчин воду.
Поліфеноли, що не адсорбуються шкірним порошком. До 10 мл фільтрату додають 0.10 г шкірного порошку і
енергійно струшують протягом 60 хв. Суміш фільтрують і доводять 5.0 мл фільтрату водою до об'єму 25.0 мл. Суміш
2.0 мл одержаного розчину, 1.0 мл фосфорномолібденово-вольфрамового реактиву і 10.0 мл води доводять розчином
290 г/л натрію карбонату до об'єму 25.0 мл. Через 30 хв вимірюють оптичну густину розчину за довжини хвилі 760 нм
(А2), використовуючи як компенсаційний розчин воду.
Стандартний розчин. Безпосередньо перед випробуванням 50.0 мг пірогалолу розчиняють у воді і доводять
об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл. 5.0 мл одержаного розчину доводять водою до об'єму 100.0 мл.
Суміш 2.0 мл одержаного розчину, 1.0 мл фосфорнмолібденово-вольфрамового реактиву і 10.0 мл води доводять
розчином 290 г/л натрію карбонату до об'єму 25.0 мл. Через 30 хв вимірюють оптичну густину розчину за довжини
хвилі 760 нм (А3), використовуючи як компенсаційний розчин воду.
Вміст танінів, у перерахунку на пірогалол, у відсотках, обчислюють за формулою:
62,5 ( А1 А2) m2
=
A3 m1
де: m1 – маса випробовуваного зразку , у грамах; m2 – маса пірогалолу, у грамах.
Укр. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
48
Укажіть препарати кореневищ і коренів родовика та їх застосування _____________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Об'єкт 3. Кореневища змійовика
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
49
Укр. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
50
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 8. Кора гамамелісу
Листя гамамелісу
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
51
Місце для ЛРС
Дата ________________________
ТЕМА: АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, ЩО МІСТИТЬ
МОНОТЕРПЕНОВІ ГЛІКОЗИДИ ТА ІНШІ ГІРКОТИ
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, що містить гіркоти
Завдання 1. Проведіть виділення іридоїдів зі зразка ЛРС для проведення якісних реакцій і
хроматографічного аналізу.
Методика. Аналітичну пробу сировини подрібнюють до розміру часток, що проходять крізь сито з
отворами діаметром 1 мм. 0,5 г подрібненої сировини заливають 15 мл 96 % спирту й нагрівають 20 хв на водяній бані
з температурою 60 °С. Отриману витяжку фільтрують через паперовий фільтр і випаровують до об'єму 3-4 мл.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції для виявлення іридоїдів. Запишіть спостереження й зробіть
висновок про наявність іридоїдів у досліджуваній сировині.
1. З реактивом Шталя. У пробірку поміщають 1 мл екстракту, додають 0,5 мл реактиву Шталя.
Суміш нагрівають на водяній бані 1-2 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. З реактивом Трим-Хілла. У пробірку поміщають 1 мл екстракту, додають 0,5 мл реактиву Трим-
Хілла. Суміш нагрівають на водяній бані 1-2 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Проведіть хроматографічне виявлення іридоїдів у рослинному екстракті.
Методика. 0,1 мл витяжки, отриманої при виконанні завдання 1, наносять смугою шириною 0,5 см на
пластинку, покриту шаром силікагелю, і хроматографують висхідним способом у системі розчинників етилацетат-
кислота мурашина-кислота оцтова льодяна-вода (100:11:11:26). Потім хроматограму висушують у витяжній шафі,
обприскують реактивом Шталя й витримують у сушильній шафі при температурі 100±5 °С протягом 5-10 хв.
На хроматограмі повинні виявитися плями: синьо-зеленого (іридоїди), червонувато-малинового (катехіни) і
коричневого кольору (флаванони).
52
Хроматограмма метанольних екстрактів ЛРС, що містить
гіркоти
Умови хроматографії: сорбент: силікагель 60 F254
система розчинників: етилацетат - кислота оцтова льодяна - кислота
мурашина - вода (100: 11: 11: 26)
проявляючий реактив: 0,5 мл анісового альдегіду змішують з 10 мл кислоти
оцтової льодяної, додають 85 мл метанолу та 5 мл кислоти сульфатної
концентрованої у зазначеній послідовності; хроматограму обприскують
реактивом, нагрівають 5-10 хв при 100°С і досліджують візуально.
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 4. Визначте показник гіркоти у зразку сировини. Розрахуйте результат, порівняйте його
з табличними даними (див. Практикум, табл. 11.1).
Методика. Стандартний розчин. Розчиняють 0,100 г хініну гідрохлориду в 80 мл води очищеної в мірній
колбі ємністю 100 мл і доводять об'єм розчину водою до позначки (розчин а). 1 мл розчину а переносять у мірну
колбу ємністю 100 мл і доводять об'єм розчину водою до позначки (розчин б).
Розчин порівняння. Готовлять серію розведень розчину б: у першу пробірку поміщають 3,6 мл стандартного
розчину, у наступну – 3,8 мл, далі збільшують об'єм на 0,2 мл до 5,8 мл в останній пробірці. Об'єм розчину в кожній
пробірці доводять водою до 10 мл.
Визначають найменшу концентрацію, що має гіркий смак. Для цього беруть 10 мл самого розведеного
розчину в рот і переміщають над поверхнею язика 30 с. Якщо немає гіркоти, розчин випльовують і чекають 1 хв, після
чого споліскують рот водою. Через 10 хв тестують наступний розчин у порядку зростання концентрації.
Розраховують поправочний коефіцієнт для кожного члена комісії за формулою:
5,00
k
n
де n - кількість стандартного розчину з найменшою концентрацією, у якій визначається гіркий смак.
Особи, які не відчувають гіркоту в розведенні 5,8 мл розчину порівняння, виключаються з комісії з визначен-
ня гіркоти.
Готування зразка. Подрібнюють зразок сировини до розміру часток, зазначених у монографії (сито 355).
Наважку масою 1,0 г поміщають у колбу ємністю 2500 мл, додають 1000 мл киплячої води, відзначають рівень рідини
й нагрівають на водяній бані 30 хв, безупинно помішуючи. Витяжку охолоджують, доводять об'єм розчину водою до
1000 мл, добре перемішують і фільтрують, відкидаючи перші 20 мл фільтрату. Фільтрат позначають С-1 і вважають як
фактор розведення (DF) у 100.
Випробувані розчини. Готовлять наступну серію розведень:
10,0 мл С1 розбавляють до 100: С-2 (DF = 1000);
10,0 мл С-2 до 100: С-3 (DF = 10000);
20,0 мл С-3 до 100: С-3А (DF = 50000);
10,0 мл С-3 до 100: С-4 (DF = 100000).
Кожний член комісії починає випробування із самого розведеного розчину С-4 до виявлення розчину, що має
гіркий смак. Цей розчин позначають як D. Відзначають DF розчину D, що позначають як Y.
Починаючи з розчину D, випливають розчини:
D 1,2 1,5 2,0 3,0 6,0 8,0
Вода 8,8 8,5 8,0 7,0 4,0 2,0
Визначають кількість мл розчину D, який розведений до 10,0 мл водою, має гіркий смак. Розраховують
середнє значення індексу гіркоти всіх випробуваних осіб:
Y k
BI
x 0,1
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
53
Макро- і мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини,
яка містить гіркоти
Об'єкти для лабораторного дослідження: корені тирличу, листки бобівника трилистого, кора
калини, корені кульбаби, супліддя хмелю.
Об'єкти для самостійного вивчення: трава золототисячнику, трава собачої кропиви, шкірка по-
маранчі, квітки дивини.
Об'єкт 1. Корені тирличу
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
54
Мікроскопічний аналіз листка бобівника трилистого
Анатомічні діагностичні ознаки листка
бобівника трилистого
1 – верхня епідерма з прямими багатогранними
стінками клітин;
2 – клітини нижньої епідерми зі звивистими стінками;
3 – занурені продихи, оточені 4-7 клітинами епідерми
(аномоцитний тип);
4 – променева складчастість кутикули навкруги
продихів;
5 – аеренхіма з великими повітряноносними
порожнинами
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
1 – багатошарова пробка;
2 – корова паренхіма з зернами крохмалю;
3 – друзи;
4 – луб’яні волокна;
5 – склереїди;
6 – 1-2-рядні серцевинні промені
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Гістохімічні реакції:
1. Реакція з розчином йоду. Нанесіть краплю розчину йоду на корову частину кореня або порошок.
Спостереження: _____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
2. Реакція з α-нафтолом. На зіскрібок кореня або порошок нанесіть краплю 20 % спиртового
розчину α-нафтолу і краплю кислоти сульфатної концентрованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Укажіть застосування коренів кульбаби _______________________________________________
____________________________________________________________________________________
56
Об'єкт 6. Супліддя (шишки) хмелю
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Дата ________________________
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні олії
Хімічний аналіз ефірних олій
Завдання 1. Визначте кількісний вміст ефірної олії в лікарській рослинній сировині.
________________________________________________________________________
(укажіть латинську й російську назви аналізованої лікарської рослинної сировини)
Методика. 10-20 г подрібненої сировини поміщають у круглодонну колбу ємністю 1000 мл, доливають 300
мл води й струшують, щоб змочити сировину водою. У верхню частину колби поміщають проградуйований по 0,025
мл приймач, який являє собою зігнуту трубку діаметром 0,5 см, довжина більшого коліна якої дорівнює 8 см. До
більшого коліна припаяно лійку діаметром 1,5-2 см. Кінець меншого коліна вигнуто донизу. Колбу із вмістом
нагрівають до кипіння і витримують при слабкому кипінні протягом часу, який вказано у відповідній АНД на
сировину. Пари води та ефірної олії конденсуються у холодильнику, а рідина стікає в приймач. Олія відстоюється в
градуйованому коліні приймача, а вода витікає у колбу.
Після закінчення перегонки й охолодження вимірюють об'єм шару ефірної олії й розраховують її вміст у сировині: а) в
об'ємно-вагових відсотках (Х), у перерахунку на повітряно-суху сировину за формулою:
А 100
Х
Б
де: А - об'єм ефірної олії, мл, Б - наважка повітряно-сухої сировини, г.
б) масову частку, % (отриманий вище результат помножити на густину ефірної олії).
В) вміст ефірної олії в об’ємно-вагових відсотках (Х1) у перерахунку на абсолютно суху сировину обчислюють за
формулою:
V 100 100
Х
m (100 W )
де: V - об'єм ефірної олії, мл; m-m- маса сировини, г; W - втрата в масі при висушуванні, %.
Апарат для визначення вмісту ефірної олії.
1 – широкогорла круглодонна колба місткістю 1000 мл;
2 – градуйований приймач з ціною ділення градуйованої частини
0,025 мл;
3 – пробка;
4 – холодильник.
57
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 2. Проведіть органолептичний аналіз зразка ефірної олії.
1. Колір і прозорість. 10 мл ефірної олії поміщають у циліндр (або пробірку) із прозорого
безбарвного скла, діаметром 2-3 см і спостерігають колір та прозорість на світлі.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Запах. 0,1 мл (2 краплі) масла наносять на смужку фільтрувального паперу довжиною 12 см і
шириною 5 см так, щоб олія не змочувала краї паперу. Порівнюють запах випробуваного зразку за
кожні 15 хвилин із запахом контрольного зразка, нанесеного так само на фільтрувальний папір.
Протягом 1 години запах досліджуваної і контрольної олії має бути однаковим.
Спостереження: _____________________________________________________________________
3. Смак. 1 краплю ефірної олії змішують із 1 г цукрової пудри беруть на язик.
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. Розчинність у спирті. У мірний циліндр ємністю 10 мл наливають 1 мл ефірної олії й поступово
доливають із бюретки при ретельному збовтуванні по 0,1 мл спирту певної концентрації (вказаної
у відповідній АНД) при 20 °С до повного розчинення олії.
Спостереження: _____________________________________________________________________
5. Домішка води. 10 крапель ефірної олії змішують із 1 мл вуглецю дисульфіду.
Спостереження: ____________________________________________________________
6. Домішка жирних масел і смол. На смужку фільтрувального паперу наносять 1 краплю ефірної
олії й залишають на 2 години.
Спостереження: _____________________________________________________________________
7. Домішка чужорідних естерів. 1 мл ефірної олії нагрівають на водяній бані протягом 2 хвилин в
3 мл свіжоприготованого 100 г/л розчину калію гідроксиду в спирті.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Встановіть чистоту зразка ефірної олії (відсутність спирту, жирних і
мінеральних олій).
1. Спирт. Декілька крапель ефірної олії наносять на воду, налиту на годинне скло.
Спостереження: _____________________________________________________________________
1 мл ефірної олії наливають у пробірку, закривають його пухкою грудочкою вати, у середину
якого поміщений кристалик фуксину, і доводять до кипіння.
Спостереження: _____________________________________________________________________
6. Жирні й мінеральні олії. 1 мл ефірної олії збовтують у пробірці з 10 мл спирту.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 4. Визначте фізичні показники зразка ефірної олії (показник заломлення).
Методика. Показник заломлення визначають на рефрактометрі. Перед початком роботи необхідно перевірити
за допомогою води, що має показник заломлення n = 1,3330 при 20 °С.
Рефрактометр має дві призми, одна з яких (верхня) піднімається Перед проведенням виміру на нижню призму
наносять 1-2 краплі рідини, після чого опускають верхню призму й щільно її притискають. Пучок світла за допомогою
дзеркала направляють у верхнє віконце призми. Обертаючи рукоятку, сполучають три риски, нанесені по діаметру
кола, із межею світлотіні. Обертанням ручки компенсатора домагаються збігу межі темної й світлої частин поля із
трьома рисками. Відлік показника заломлення розраховується за лівою шкалою з точністю до четвертого знака.
Спостереження: __n = ________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
58
Завдання 5. Визначте хімічні показники зразка ефірної олії: кислотне, етерне та гідрок-
сильне число. Розрахуйте результати, порівняйте їх з даними табл. 12.1 (див. Практи-
кум). Зробіть висновок про відповідність досліджуваного зразка вимогам АНД.
1. Визначення кислотного числа.
Методика. Наважку олії (близько 10,00 г) (або зазначену у відповідній АНД) розчиняють в 50 мл спирту, по-
передньо нейтралізованому розчином калію гідроксиду (0,1 моль/л). Як індикатор використовують 0,5 мл розчину
фенолфталеїну. Після розчинення досліджуваної речовини отриманий розчин титрують розчином калію гідроксиду
(0,1 моль/л) до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 15 с.
Кислотне число (IA) розраховують за формулою:
5,610 n
IA
m
де n – об’єм 0,1 М розчину калію гідроксиду, витраченого на титрування, мл; m - маса наважки олії, г; 5,61 -
кількість калію гідроксиду, що міститься в 1 мл 0,1 М розчину калію гідроксиду, мг.
Висновки: __________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
2. Визначення етерного числа.
Методика. Етерне число визначають після визначення кислотного числа. До цього розчину додають 20 мл ро-
зчину 0,5 моль/л калію гідроксиду й нагрівають на водяній бані в колбі зі зворотним холодильником протягом 1 годи-
ни. По закінченні омилення розчин розбавляють 100 мл води й надлишок калію гідроксиду відтитровують 0,5 моль/л
кислоти сульфатної (індикатор - фенолфталеїн). Паралельно проводять контрольний дослід.
Етерне число (IE) обчислюють за формулою:
28,05 (V V1 )
IЕ
m
де V1 - об'єм розчину 0,5 моль/л калію гідроксиду, витраченого на омилення етерів, мл; V - об'єм розчину 0,5
моль/л калію гідроксиду, використаного на титрування в контрольному досліді, мл; m - маса наважки олії, г; 28,05 -
маса калію гідроксиду, що міститься в 1 мл спиртового розчину 0,5 моль/л, мг.
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
3. Визначення гідроксильного числа.
Методика. Наважку речовини (див. Практикум, табл. 12.2.) поміщають у круглодонну колбу зі шліфом
ємністю 150 мл. Додають об'єм розчину оцтового ангідриду, зазначений у табл. 12.2 (див. Практикум).
До колби приєднують повітряний холодильник, поміщають її на киплячу водяну баню, підтримуючи рівень
води в бані на 2,5 см вище рівня рідини в колбі, і нагрівають протягом 1 години. Потім через верхній кінець
повітряного холодильника додають 5 мл води. Якщо розчин каламутніє, до нього при перемішуванні додають піридин
до зникнення каламуті; заміряють його об'єм. Колбу поміщають на киплячу водяну баню на 10 хвилин, потім
охолоджують до кімнатної температури. Повітряний холодильник і стінки колби промивають 5 мл спиртового
розчину калію гідроксиду (0,5 моль/л), попередньо нейтралізованого з використанням розчину фенолфталеїну.
Отриманий розчин титрують спиртовим розчином калію гідроксиду 0,5 моль/л, використовуючи як індикатор
0,2 мл розчин фенолфталеїну.
Паралельно проводять контрольний дослід.
Гідроксильне число розраховують за формулою:
28,05 (n2 n1 )
I OH IA
m
де n1 – об'єм спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л, витрачений на титрування досліджуваної речовини, мл;
n2 - об'єм спиртового розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л, витрачений на титрування в контрольному досліді, мл; m –
маса наважки речовини, г; 28,05 – кількість калію гідроксиду, що відповідає 1 мл розчину калію гідроксиду 0,5 моль/л,
мг; IA - кислотне число.
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 6. Проведіть ідентифікацію ефірної олії у лікарській рослинній сировині згідно ДФУ 2
вид., т. 3, с. 229.
Методика. Випробовуваний розчин. 1 г субстанції розчиняють у толуолі Р і доводять об'єм розчину тим самим
розчинником до 10 мл.
Розчин порівняння. 10 мкл ліналолу Р, 30 мкл анісового альдегіду Р і 200 мкл анетолу Р розчиняють у толуолі Р і доводять
об'єм розчину тим самим розчинником до 15 мл. 1 мл одержаного розчину доводять толуолом Р до об'єму 5 мл.
Пластинка. ТШХ пластинка із шаром силікагелю F254P.
59
Рухома фаза: етилацетат Р - толуол Р(7:93).
Об'єм проб: 5 мкл, смугами 10 мм (для звичайних ТШХ пластинок) або 2 мкл, смугами 10 мм (для пластинок із
дрібним розміром частинок).
Відстань, що має пройти рухома фаза: 15 см від лінії старту (для звичайних ТШХ пластинок) або 6 см (для
пластинок із дрібним розміром частинок).
Висушування: на повітрі.
Виявлення А: переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.
Результати А: нижче наведено послідовність зон на хроматограмах розчину порівняння та випробовуваного розчину.
На хроматограмі випробовуваного розчину можуть виявлятися й інші зони.
Верхня частина пластинки
анетол: зона поглинання зона дуже інтенсивного
поглинання (анетол)
анісовий альдегід: зона зона поглинання
поглинання зона поглинання (анісовий
альдегід)
сіра зона
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз ефірноолійної лікарської рослинної сировини,
яка містить монотерпеноїди
Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди коріандру, трава меліси, листя м'яти перцевої,
листя шавлії, листя евкаліпта, кореневища з коренями валеріани, плоди ялівцю.
Об'єкти для самостійного вивчення: пелюстки троянди, квітки лаванди, оплодень лимону,
плоди кмину, плоди кропу городнього, бруньки сосни, бруньки ялини, трава базиліку, трава
майорану, шкірка плодів помаранчі, насіння кардамону, плоди ажгону.
Об'єкт 1. Плоди коріандру
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. род.
65
Місце для ЛРС
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз ефіроолійної лікарської рослинної сировини,
яка містить сесквітерпеноїди та сесквітерпенові лактони
Об'єкти для лабораторного дослідження: кореневища лепехи, кореневища та корені оману,
квітки ромашки, квітки ромашки римської, трава полину гіркого, трава деревію, кореневища
імбиру, квітки арніки, бруньки берези, трава багна звичайного.
Об'єкти для самостійного вивчення: квітки липи, бруньки тополі, листя берези, кореневища
куркуми.
Об'єкт 9. Кореневища лепехи
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
66
Мікроскопічний аналіз кореневища лепехи
Анатомічні діагностичні ознаки
кореневища лепехи
1 – аеренхіма;
2 – крупні округлі міжклітинники;
3 – центрофлоемні пучки;
4 – крупні округлі клітини з ефірною олією;
5 – колатеральні провідні пучки зі склеренхімною
обкладинкою
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
67
Об'єкт 11. Квітки ромашки
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
69
Місце для ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
70
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
71
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Укажіть препарати трави багна звичайного та їх застосування ___________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз ефіроолійної лікарської рослинної сировини,
яка містить ароматичні сполуки
Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди анісу, плоди анісу зірчастого, плоди фенхеля,
трава чебрецю звичайного, трава чебрецю плазкого, трава материнки, квітки гвоздики, кора
кориці.
Об'єкти для самостійного вивчення: листя дивини, корені любистку.
Об'єкт 19. Плоди анісу звичайного
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
1 – екзокарпій;
2 – одно–двоклітинні волоски епідермісу з
бородавчастою поверхнею;
3 – ефіроолійні канальці у паренхімі мерикарпію у
кількості 15–35 (на поперечному і подовжньому
зрізах);
4 – ендокарпій і насіннєва шкірка у вигляді
жовтаво-коричневого шару деформованих клітин;
5 – багатокутні клітини ендосперму, заповнені
алейроновими зернами, краплями жирної олії і
дрібними друзами кальцію оксалату
72
Укажіть препарати плодів анісу звичайного та їх застосування __________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Об'єкт 20. Плоди анісу зірчастого
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
73
Укажіть препарати плодів фенхеля та їх застосування ___________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 22. Трава чебрецю звичайного
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
75
Особливі ознаки _________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Мікроскопічний аналіз листа материнки
Анатомічні діагностичні ознаки листа
материнки
1 – розетка клітин епідерми у місцях
прикріплення залозки;
2 – продихи численні, з двома
навколопродиховими клітинами, суміжні
поверхні яких розташовані перпендикулярно
продиховій щілині (діацитний тип);
3 – ефіроолійні залозки 8-клітинні (розташовані
переважно на нижній стороні листка);
4 – прості 3-клітинні волоски з
грубобородавчастою поверхнею (інколи клітини
спадаються);
5 – залізисті волоски з одноклітинною ніжкою і
овальною одноклітинною головкою
Укажіть препарати трави материнки та їх застосування _________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Об'єкт 25. Квітки гвоздики
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
76
Дата ________________________
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить сапоніни
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, що містить сапоніни
Завдання 1. Проведіть виділення суми сапонінів з лікарської рослинної сировини для проведення
якісних реакцій.
Методика. 5,0 г подрібненої сировини поміщають у конічну колбу ємністю 100 мл, доливають 50 мл 50 %
спирту; нагрівають вміст колби зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані протягом 15 хвилин. Витяжку
охолоджують і фільтрують. 20 мл фільтрату упарюють на водяній бані до 10 мл для видалення спирту. Отриману
водну витяжку використовують для проведення проби піноутворення, деяких осадових реакцій і визначення хімічної
природи сапонінів; спирто-водну витяжку - для інших якісних реакцій і хроматографічного аналізу.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції, які дозволяють виявити сапоніни в рослинному екстракті.
Зробіть висновок про хімічну природу сапонінів.
Проба піноутворення
1. 2-3 мл водної витяжки енергійно струшують протягом 1 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Реакції осадження
2. До 1 мл водної витяжки в пробірці додають 3-4 краплі баритової води.
Спостереження: _____________________________________________________________________
3. До 1 мл водної витяжки додають 3-4 краплі 10 % розчину плюмбуму ацетату.
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. До 1 мл спирто-водної витяжки додають 1 мл 1 % спиртового розчину холестерину.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Кольорові реакції
5. Реакція Лафона. До 2 мл спирто-водної витяжки в пробірці додають 1 краплю 10 % розчину
купруму сульфату, 1 мл кислоти сульфатної концентрованої й обережно нагрівають.
Спостереження: _____________________________________________________________________
6. Реакція Сальковского. До 2 мл спирто-водної витяжки в пробірці додають 1 мл хлороформу й 5-
6 крапель кислоти сульфатної концентрованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
7. Реакція Саньє. До 2 мл спирто-водної витяжки в пробірці додають 1 мл 0,5 % спиртового
розчину ваніліну, 3-4 краплі кислоти сульфатної концентрованої й нагрівають на водяній бані з
температурою 60 0С.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Визначення хімічної природи сапонінів
8. Беруть 2 мірні пробірки однакового діаметра із притертими пробками. В одну з них наливають 5
мл кислоти хлоридної 0,1 моль/л, в іншу - 5 мл розчину натрію гідроксиду 0,1 моль/л. В обидві
пробірки додають по 0,5 мл водної витяжки й струшують обидві пробірки з однаковою
інтенсивністю протягом 1 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Завдання 2. Проведіть виявлення сапонінів методом тонкошарової хроматографії. Замалюйте
схему хроматограми, розрахуйте величини Rf. Зробіть висновок про наявність сапонінів у
досліджуваному зразку сировини.
Методика. 2,0 г подрібненої сировини поміщають у колбу ємністю 25 мл, доливають 10 мл 70 % спирту й
нагрівають зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані протягом 15 хвилин. Охолоджений фільтрат
упарюють вдвічі й наносять 25-40 мкл на лінію старту пластинки, покритої шаром силікагелю; паралельно наносять
розчини стандартних зразків сапонінів (есцин).
Для розподілу сапонінів пластинку поміщають у камеру із системою розчинників хлороформ-метанол-вода
(65:50:10). Коли фронт розчинників пройде відстань 10-11 см пластинку виймають, висушують у витяжній шафі,
переглядають хроматограму у видимому й УФ-світлі, обробляють 5 % розчином кислоти сульфатної в етанолі й
відразу 1 % спиртовим розчином ваніліну. Хроматограму витримують у сушильній шафі 5-10 хвилин при температурі
110 0С. Відзначають забарвлення плям стандартних зразків і екстракту.
77
Хроматограмма екстрактів ЛРС, що містить
сапоніни
Умови хроматографії: сорбент: силікагель 60 F254
система розчинників: хлороформ - кислота оцтова
льодяна - метанол - вода (60: 32: 12: 8)
проявляючий реактив:
А - 0,5 мл анісового альдегіду змішують з 10 мл
кислоти оцтової льодяної, додають 85 мл метанолу та
5 мл кислоти сульфатної концентрованої у зазначеній
послідовності; хроматограму обприскують реактивом,
нагрівають 5-10 хв при 100°С і досліджують
візуально.
В – реакція гемолізу.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
78
Мікроскопічний аналіз кореня солодки
Анатомічні діагностичні ознаки кореня солодки:
1 - багаторядна пробка;
2 - запасаюча паренхіма;
3 - багаторядні серцевинні промені, що розширюються у лубі;
4 – тонкостінний функціонуючий луб;
5 – групи луб’яних волокон з потовщеними стінками і вузькою порожниною, оточені
кристалоносною обкладинкою;
6 – судини деревини кільчасті, спіральні, драбинчасті пористі;
7 – крохмальні зерна прості, рідше складні;
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
80
Об'єкт 6. Листя плюща
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
81
Дата ________________________
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить кардіотонічні
глікозиди
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
кардіотонічні глікозиди
Завдання 1. Проведіть виділення кардіотонічних глікозидів із запропонованого зразка лікарської
рослинної сировини для проведення якісних реакцій.
Методика. 5,0 г подрібненої сировини поміщають у колбу ємністю 100 мл, доливають 50 мл 80% спирту й
настоюють 24 години. Спирт відганяють під вакуумом, водний залишок переносять у ділильну лійку й ліпофільні
речовини екстрагують чотирьоххлористим вуглецем 6 разів по 10 мл. Залишок у ділильній лійці обробляють
хлороформом 4 рази по 10 мл. Хлороформні фракції об’єднують, фільтрують через 2 г безводного натрію сульфату й
використовують для проведення якісних реакцій.
Завдання 2. Проведіть якісні реакції виявлення кардіоглікозидів у зразку сировини, отриманому
для аналізу. Для проведення якісних реакцій використовують сухий залишок, отриманий після
упарювання 5 мл хлороформної витяжки.
NB! Всі досліди проводять у витяжній шафі.
Реакції на стероїдну частин у кардіоглікозидів
1. Реакція Лібермана-Бурхарда. Сухий залишок розчиняють в 1 мл оцтового ангідриду, переносять
у суху пробірку й обережно по стінці додають 2-3 краплі кислоти сульфатної концентрованої.
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. Реакція Розенгейма. До 1 мл хлороформного екстракту додають 1 мл трихлороцтової кислоти в
метанолі (або етанолі).
Спостереження: _____________________________________________________________________
Реакції на γ-лактонне кільце
3. Реакція Кедде. Сухий залишок розчиняють в 2 мл 3 % розчину кислоти 3, 5-динітробензойної і
додають 1 мл розчину натрію гідроксиду (1 моль/л).
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. Реакція Раймонда. Сухий залишок розчиняють в 1 мл 3 % розчину м-динітробензолу в бензолі й
додають 2-3 краплі спиртового розчину калію гідроксиду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
5. Реакція Легаля. Сухий залишок розчиняють в 1 мл 5 % розчину натрію нітропрусиду,
переносять у пробірку й по стінках додають 2-3 краплі 10 % розчину натрію гідроксиду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Реакції на вуглеводну частин у молек ули
6. Реакція Келлера - Кіліані на дезоксисахара. Сухий залишок розчиняють в 1 мл кислоти оцтової
зі слідами феруму сульфату (ІІІ), обережно по стінках пробірки доливають 1 мл кислоти
сульфатної концентрованої. Вміст пробірки не збовтують! Реакція протікає у часі.
Спостереження: _____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
7. Реакція із ксантгідролом. Сухий залишок розчиняють в 3 мл розчину ксантгідролу й нагрівають
на водяній бані 3 хвилини.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Приготуйте очищену витяжку з листя наперстянки пурпурової або шерстистої та
ідентифікуйте кардіотонічні глікозиди методом ТШХ за методикою ДФУ 2 вид., т. 3, с. 404.
Порівняйте отримані Вами результати з типовою хроматограмою (див. Практикум, кольор. вкл.
XXI, рис. 1).
Методика. Випробовуваний розчин. До 1.0 г здрібненої на порошок сировини (180) (2.9.12) додають суміш 20 мл
етанолу (50 %, об/об) Р і 10 мл плюмбуму (II) ацетату розчину Р. Кип'ятять протягом 2 хв, охолоджують і
центрифугують. Надосадовий розчин струшують із 2 порціями, по 15 мл кожна, хлороформу Р, відокремлюють 2 шари
центрифугуванням, якщо необхідно. Висушують хлороформні шари над натрію сульфатом безводним Рі фільтрують.
82
10 мл одержаного розчину упарюють насухо на водяній бані та одержаний залишок розчиняють в 1 мл суміші рівних
об'ємів хлороформу Р і метанолу Р.
Розчин порівняння. 5 мг ФСЗ пурпуреаглікозиду А, 2 мг ФСЗ пурпуреаглікозиду В, 5 мг дигітоксину Р і 2 мг гітоксину
Р розчиняють у суміші рівних об'ємів хлороформу Р і метанолу Р та доводять об'єм розчину тією самою сумішшю
розчинників до 10 мл.
Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю GP.
Рухома фаза: вода Р - метанол Р - етилацетат Р (7.5:10:75).
Об'єм проб: 20 мкл, смугами 2 см х 0.3 см.
Відстань, що має пройти рухома фаза: 10 см від лінії старту.
Висушування: до випаровування розчинників.
Виявлення: обробляють сумішшю 2 об'ємів розчину 10 г/л хлораміну Р і 8 об'ємів розчину 250 г/л кислоти
трихлороцтової Р в етанолі (96 %) Р, потім нагрівають при температурі 100-105 °С протягом 10 хв. Переглядають в
УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм.
Результати: у нижній частині хроматограми розчину порівняння виявляється зона блакитної флуоресценції, відповідна
пурпуреаглікозиду В, а також вище неї зона коричнювато-жовтої флуоресценції, відповідна пурпуреаглікозиду А. Зона
блакитної флуоресценції, відповідна гітоксину, виявляється у середній частині хроматограми, і вище неї зона коричнювато-
жовтої флуоресценції, відповідна дигітоксину. На хроматограмі випробовуваного розчину мають виявлятися зони, на рівні
зон на хроматограмі розчину порівняння, відповідні їм за розміром і забарвленням. На хроматограмі випробовуваного
розчину можуть виявлятися також інші флуоресціюючі зони.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
83
Мікроскопічний аналіз листа наперстянки Мікроскопічний аналіз листа наперстянки
пурпурової великоквіткової
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
1 - верхня епідерма;
2 - нижня епідерма;
3 - продихи численні на нижній поверхні, з трьома
бічними клітинами, одна з яких менша двох інших
(анізоцитний тип);
4 - дво-чотирипроменеві одноклітинні волоски з
грубобородавчастою кутикулою
87
Укажіть препарати кореневищ і коренів чемернику та їх застосування ____________________
_____________________________________________________________________________________
Об'єкт 10. Цибулини луківки надморської
Лат. назв. ЛРС Scillae bulbus Рос. назв. ЛРС Морского лука луковицы
Лат. назв. ЛР Scilla maritima (Urginea Рос. назв. ЛР Морской лук, ургинея
maritima), Urginea scilla Укр. назв. ЛР Луківка надморська (ургінея)
Лат. назв. род. Liliaceae Рос. назв. род. Лилейные
Укр. назв. род. Лілейні
Укажіть препарати цибулин луківки надморської та їх застосування ______________________
_____________________________________________________________________________________
Дата ________________________
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить алкалоїди
Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, що містить алкалоїди
Завдання 1. Проведіть виділення алкалоїдів у формі солей зі зразка лікарської рослинної сировини
для проведення загальних осадових реакцій.
Методика. 1,0 г сировини, подрібненої й просіяної крізь сито з діаметром отворів 2 мм, поміщають у колбу
зі шліфом, заливають 25 мл 1 % розчину кислоти хлоридної і нагрівають на киплячій водяній бані протягом 30
хвилин, періодично помішуючи. Охолоджену витяжку фільтрують і використовують для проведення якісних реакцій.
Завдання 2. Проведіть загальні осадові й кольорові реакції на алкалоїди. Порівняйте отримані
вами результати з даними таблиці (див. Практикум, табл. 15.1). Запишіть спостереження й по
сукупності отриманих результатів зробіть висновок про присутність алкалоїдів у сировині.
Методика. На предметне скло наносять краплю отриманого фільтрату й краплю реактиву і
змішують їх за допомогою скляної палички.
Загальні осадові реакції
1. З реактивом Вагнера-Бушарда (розчин йоду в розчині калію йодиду).
Спостереження: _____________________________________________________________________
2. З реактивом Майєра (суміш розчинів ртуті дихлориду й калію йодиду).
Спостереження: _____________________________________________________________________
3. З реактивом Драгендорфа (розчин нітрату вісмуту основний, калію йодиду й оцтової кислоти).
Спостереження: _____________________________________________________________________
4. З реактивом Шейблера (1 % водний розчин кислоти фосфорно-вольфрамової).
Спостереження: _____________________________________________________________________
5. З реактивом Бертрана (1 % водний розчин кислоти кремнієво-вольфрамової).
Спостереження: _____________________________________________________________________
6. З реактивом Зонненштейна (1 % водний розчин кислоти фосфорно-молібденової).
Спостереження: _____________________________________________________________________
7. З 1 % водним розчином кислоти пікринової.
Спостереження: _____________________________________________________________________
8. З 0,1 % водним розчином таніну.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Кольорові реакції
9. З концентрованою сульфатною кислотою.
Спостереження: _____________________________________________________________________
10. З концентрованою азотною кислотою.
11. З реактивом Ердмана (суміш концентрованих сульфатної й нітратної кислот).
Спостереження: _____________________________________________________________________
12. З реактивом Фреде (розчин амонію молібдату в концентрованій сульфатній кислоті).
Спостереження: _____________________________________________________________________
13. З реактивом Марки (розчин формальдегіду в концентрованій сульфатній кислоті).
88
Спостереження: _____________________________________________________________________
14. З 1 % водним розчином натрію нітропрусиду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 3. Проведіть виділення очищеної суми алкалоїдів беладони й проведіть якісну реакцію.
Запишіть спостереження й зробіть висновок про групу алкалоїдів беладони.
Методика. 1 г подрібненого листя беладонни збовтують із 10 мл 0,05 % кислоти сульфатної протягом 2
хвилин, фільтрують, додають 1 мл концентрованого розчину аміаку й 5 мл води, ретельно збовтують із 15 мл етеру,
відокремлюють етерний шар і фільтрують його через шар безводного натрію сульфату. Етерну витяжку поміщають у
порцелянову чашку, етер упарюють на киплячій водяній бані у витяжній шафі. Залишок розчиняють в 0,5 мл кислоти
нітратної концентрованої й упарюють досуха на водяній бані. Додають 10 мл ацетону й по краплях 3 % спиртовий
розчин калію гідроксиду.
Спостереження: _____________________________________________________________________
Висновки: __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Завдання 4. Проведіть хроматографічний аналіз листя беладони згыдно ДФУ 2 вид., т. 3, с.
242. Порівняйте отримані Вами результати з типовою хроматограмою (див. Практикум, кольор.
вкл. XXII, рис. 2).
Методика. Основний розчин. До 0,6 г подрібненого листя беладони додають 15 мл кислоти сульфатної 0,05
моль/л, ретельно збовтують 15 хвилин і фільтрують. Промивають фільтр кислотою сульфатною 0,05 моль/л до
одержання 20 мл фільтрату. До отриманого розчину додають 1 мл концентрованого розчину аміаку й вибовтують
основи алкалоїдів у ділильній лійці 2 рази по 10 мл етеру (вільного від пероксиду). Поєднують етерні витяжки й
висушують, пропускаючи через безводний натрію сульфат. Етер відганяють на водяній бані у витяжній шафі досуха,
залишок розчиняють в 0,5 мл метанолу.
Розчини порівняння. Розчиняють 50 мг гіосціаміну сульфату в 9 мл метанолу. Розчиняють 15 мг скополаміну
гідроброміду в 10 мл метанолу. Змішують розчини в співвідношенні 8:1,8 відповідно.
На пластинку смужками довжиною 3 і висотою 20 мм наносять по 20 мкл кожного розчину, залишаючи між
смужками відстань по 1 см. Пластинку поміщають у камеру із системою: ацетон-вода-концентрований розчин аміаку
(90:7:3). Після проходження фронту на 10 см пластинку висушують при 100-105 0С 15 хвилин, охолоджують і
обробляють реактивом Драгендорфа. Алкалоїди проявляються у вигляді жовтогарячих або коричневих плям на
жовтому фоні. Можуть утворитися слабкі забарвлені зони, особливо посередині хроматограми або на старті.
Плями алкалоїдів відзначають олівцем і обробляють хроматограму розчином натрію нітриту до знебарвлення.
Можуть відбутися зміни забарвлення плям від коричневого до червоно-коричневого; не повинні проявлятися інші
плями.
Хроматограмма екстрактів ЛР родини пасльонових, які
містять тропанові алкалоїди
Умови хроматографії: сорбент: силікагель 60 F254
система розчинників: толуол - етилацетат - діетиламін (70: 20: 10)
проявляючий реактив:
А - реактив Драгендорфа, аналіз у видимому світлі.
В - реактив Драгендорфа з наступним обробленням 10% розчином
натрію нітриту, аналіз у видимому світлі.
89
мл, кожний раз фільтруючи крізь паперовий фільтр 5 см у діаметрі, змочений водою Р, у ділильну лійку місткістю 200
мл. Повноту екстракції алкалоїдів перевіряють калію тетрайодомеркурату розчином Р. Фільтр промивають двома
порціями, по 5 мл кожна, 0,25 М розчином кислоти хлористоводневої та промивні рідини поміщають у ту саму
ділильну лійку.
Одержаний кислотний шар підлужнюють аміаку розчином розведеним Р1 до лужної реакції за фенолфталеїну
розчином Р1. Алкалоїди витягають послідовно 20 мл, 15 мл, 10 мл хлороформу Р, кожний раз струшуючи протягом 3
хв. Хлороформні витяжки фільтрують у колбу для відгону місткістю 100 мл крізь паперовий фільтр з (4 -5) г натрію
сульфату безводного Р, змоченого хлороформом Р. Фільтр промивають двома порціями, по 5 мл кожна, хлороформу
Р. Хлороформ відганяють на водяній бані до об'єму від 1 мл до 2 мл, залишок хлороформу у колбі видаляють
продуванням повітря до повного зникнення запаху розчинника.
3. Титрування. Одержаний сухий залишок розчиняють у 15,0 мл 0.02 М розчину кислоти хлористоводневої при
нагріванні на водяній бані, додають 2 краплі метилового червоного розчину Р та 1 краплю метиленового синього
розчину PN і надлишок 0,02 М розчину хлористоводневої кислоти титрують 0,02 М розчином натрію гідроксиду до
зеленого забарвлення.
4. Розрахунок. Вміст алкалоїдів у перерахуванні на гіосціамін Х і суху сировину, % обчислюють за формулою
(15 V ) 0,005780 100 100
Х =
m (100 w)
де 0,005780- кількість алкалоїдів у перерахунку на гіосціамін, що відповідає 1 мл розчину кислоти хлоридної (0,02
моль/л), г; V - об'єм розчину натрію гідроксиду (0,02 моль/л), витрачений на титрування, мл; m - маса сировини, що
відповідає відміреному об'єму етерної витяжки, w – втрата у масі при висушуванні, %.
Дата ________________________
Макроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
протоалкалоїди
Об'єкти для лабораторного дослідження: плоди перцю стручкового, трава ефедри.
Об'єкти для самостійного вивчення: бульбоцибулини пізньоцвіту.
Об'єкт 1. Плоди перцю стручкового
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
90
Місце для ЛРС
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
істинні алкалоїди групи тропану і хінолізидину
Об'єкти для лабораторного дослідження: листя й корені беладонни, листя дурману, листя
блекоти, трава термопсису.
Об'єкти для самостійного вивчення: трава беладонни, насіння дурману індійського, кореневища
скополії, трава плауна баранця, трава софори товстоплодої.
Об'єкт 3. Листя беладонни
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
91
Об'єкт 4. Корені беладонни
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
92
Укажіть препарати листя дурману та їх застосування ___________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Об'єкт 6. Листя блекоти
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
93
Місце для ЛРС
Дата ________________________
Макро- і мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить
істинні алкалоїди групи ізохіноліну, індолу, пурину та ізопреноїдні алкалоїди
Об'єкти для лабораторного дослідження: трава чистотілу, трава мачка жовтого, листя й корені
барбарису, трава пасифлори, корені раувольфії, трава барвінку малого, трава катарантусу
рожевого, маткові ріжки, пагони секуринеги, кореневища з коренями чемериці.
Об'єкти для самостійного вивчення: коробочки маку, трава маклеї, трава рутки лікарської,
бульби стефанії гладкої, насіння чилібухи, листя чаю, насіння кави, шоколадного дерева, коли,
листя мате, джерела кураре, кореневища глечиків жовтих, трава дельфінію, трава видів аконіту,
трава пасльону дольчастого.
Об'єкт 8. Трава чистотілу
Лат. назв. ЛРС Рос. назв. ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
94
Місце для ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
95
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
96
Лат. назв. ЛР Рос. назв. ЛР
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
97
Місце для ЛРС
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
Укр. назв. ЛР
Лат. назв. род. Рос. назв. род.
100
ЗМІСТ
101
Для нотаток
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
102
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
103
Навчальне видання
ФАРМАКОГНОЗІЯ
Лабораторний практикум
Видання 2-е, перероблене і доповнене
104