Хімія 7.4

С.В.
Василенко
Я.Ю. Коваль
ХІМІЯ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ 7 КЛАСУ
загальноосвітніх навчальних закладів,
що працюють за освітньою технологією "РОСТОК"
4
ЧАСТИНА
Êëàñèô³êàö³ÿ, ñêëàä òà íîìåíêëàòóðà îñíîâíèõ êëàñ³â íåîðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí
Òåìà 6
ÎÑÍÎÂÍ² ÊËÀÑÈ ÍÅÎÐÃÀÍ²×ÍÈÕ ÑÏÎËÓÊ
§ 28. ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß, ÑÊËÀÄ ÒÀ ÍÎÌÅÍÊËÀÒÓÐÀ
ÎÑÍÎÂÍÈÕ ÊËÀÑ²Â ÍÅÎÐÃÀÍ²×ÍÈÕ ÐÅ×ÎÂÈÍ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ ïðî

îñíîâí³ êëàñè íåîðãàí³÷íèõ ñïîëóê òà
íàâ÷èøñÿ ¿õ êëàñèô³êóâàòè.
Неорганічні сполуки є простими речовинами та складними. Складних

речовин у світі існує значно більше, ніж простих. Складні неорганічні спо+
луки дуже різноманітні, але певні групи мають спільні властивості, тому їх
об'єднали у чотири основні класи.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ ÒÀ ÇÀÏÈØÈ!
ßê êëàñèô³êóþòü ïðîñò³ ðå÷îâèíè? Íàâåäè ïðèêëàäè.
Кожен клас сполук ти будеш вивчати послідовно і детально: фізичні

та хімічні властивості, способи добування та застосування їх у народному
господарстві.
Необхідно навчитись розрізняти сполуки різних класів за складом, що
відображається хімічною формулою.
Один із класів сполук – оксиди.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
Ç ÷îãî ñêëàäàþòüñÿ îêñèäè?
У завданнях тобі часто зустрічалось слово кислота. Кислоти – наступний

клас сполук. Хлоридна кислота HCl і сульфатна кислота H2SO4 подібні,
бо їхні молекули містять атом __________________, що записано на початку
формули. Молекули кислот також містять кислотні залишки (КЗ), що можуть
бути простими, як у хлоридної кислоти, бо утворені одним елементом –
3
____________, і складними, як у сульфатній кислоті, бо утворені ________

_______________________________________________________________
Формули натрій гідроксиду NaOH та кальцій гідроксиду Ca(OH)2
починаються із металічних елементів. Ці сполуки також містять Гідроген,
але він записаний у формулах на ____________________місці і входить до
складу гідроксогрупи ОН. Отже, саме гідроксогрупа є визначальною для
гідроксидів, що утворюють клас сполук – основи.
Кухонна сіль – натрій хлорид має формулу NaCl і складається з
металічного елемента і кислотного залишку. Ця речовина є представником
класу, що називається солі.
Багато неорганічних сполук завдяки своїм властивостям широко
використовуються людьми. Наприклад, побутові хімікати для чищення
труб містять їдкий натр (натрій гідроксид – _________), для чищення
поверхонь – кальциновану соду (натрій карбонат Na2СО3), для вибілювання
тканин натрій гіпохлорит (NaClO), для миття скла – нашатирний спирт
(амоній гідроксид NH4OH), для видалення вапняного нальоту – розчини
неорганічних кислот, для консервування та приготування їжі – кухонну
сіль (натрій хлорид _______), для випікання тістечок – харчову соду (натрій
гідрогенкарбонат NaHСО3).
Ñõåìà 1
ÊËÀÑÈ ÍÅÎÐÃÀÍ²×ÍÈÕ ÑÏÎËÓÊ
ÇÀ ÑÊËÀÄÎÌ
ЕхОу Ме(ОН)п НхКЗ Мех(КЗ)у
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. ²ç íàâåäåíîãî ïåðåë³êó ôîðìóë âèïèøè îêðåìî ôîðìóëè ðå÷îâèí

ð³çíèõ êëàñ³â: CuO, КOH, HBr, Na2SO4, B2O3, HNO3, AlCl3, Ba(OH)2,
Zn(NO3)2, Fe(OH)3, H2CO3, SiO2.
Îêñèäè Îñíîâè Êèñëîòè Ñîë³
4
2. Ïðîàíàë³çóé òåêñò ïàðàãðàôà òà çàïèøè îçíà÷åííÿ îñíîâíèõ êëàñ³â

ñïîëóê.
Îêñèäè – öå ñêëàäí³ ðå÷îâèíè,
Îñíîâè – öå
Êèñëîòè – öå
Ñîë³ – öå
3. Âèâåäè ôîðìóëó ñïîëóêè, ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ Ìàíãàíó 49,6% òà Îêñèãåíó

50,4%. Äî ÿêîãî êëàñó íàëåæèòü öÿ ðå÷îâèíà? Âèçíà÷ âàëåíòí³ñòü Ìàíãàíó òà
äàé íàçâó.
5
4. Îá÷èñëè ìàñîâ³ ÷àñòêè åëåìåíò³â ó áàð³é ã³äðîêñèä³ Вa(OH)2.
5. Ô³ç³îëîã³÷íèé ðîç÷èí – ðîç÷èí íàòð³é õëîðèäó ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ ñîë³

0,9% âèêîðèñòîâóþòü â ìåäèöèí³. Îá÷èñëè ìàñó ñîë³ òà îá'ºì âîäè, ÿê³
íåîáõ³äíî óçÿòè äëÿ ïðèãîòóâàííÿ 3 êã öüîãî ðîç÷èíó.
6. Ðàçîì ç áàòüêàìè ïðîàíàë³çóé ñêëàä îäíîãî ³ç çàñîá³â ïîáóòîâî¿ õ³ì³¿.

Âèïèøè íàçâè íåîðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí, ùî â íüîìó ì³ñòÿòüñÿ. Çíàéä³òü â
³íòåðíåò³ ³íôîðìàö³þ ïðî ö³ ðå÷îâèíè òà ¿õí³é ô³ç³îëîã³÷íèé âïëèâ.
6
Îêñèäè â ïðèðîä³. Êëàñèô³êàö³ÿ îêñèä³â
§ 29. ÎÊÑÈÄÈ Â ÏÐÈÐÎÄ²

ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß ÎÊÑÈÄ²Â:
ÎÑÍÎÂÍ², ÊÈÑËÎÒÍ² ÒÀ ÀÌÔÎÒÅÐÍ² ÎÊÑÈÄÈ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ

ïðî ïîøèðåí³ñòü îêñèä³â ó ïðèðîä³,
íàâ÷èøñÿ êëàñèô³êóâàòè îêñèäè.
Поширеність оксидів
Оксиди у природі – досить поширені речовини. Чого варта тільки вода
________, яка складає більшу частину нашої планети. У повітрі є вугле+
кислий газ – карбон(IV) оксид ________, також сірчистий газ – сульфур(IV)
оксид ________, нітроген(ІІ) оксид ________, які з'явились внаслідок вулка+
нічної та антропогенної діяльності. У земній корі оксиди зустрічаються у
вигляді мінералів: кварц (гірський кришталь) SiO2, гемaтит Fe2O3, корунд
Al2O3 та багато інших.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Äîñë³äæóþ÷è ïëàíåòè Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè, â÷åí³ âèÿâèëè íàÿâí³ñòü íà íèõ äåÿêèõ
îêñèä³â. Òàê, àòìîñôåðà Âåíåðè ñêëàäàºòüñÿ ç âóãëåêèñëîãî ãàçó. Äî ñêëàäó
´ðóíòó Ìàðñó, ÿêèé ùå íàçèâàþòü ×åðâîíîþ ïëàíåòîþ, âõîäÿòü êâàðö SiO2
òà ãåìaòèò Fe2O3, îñòàíí³é ³ îáóìîâëþº ÷åðâîíî-áóðèé êîë³ð ïëàíåòè.
Класифікація оксидів
Оксиди утворюють усі елементи – і металічні, і неметалічні, крім
інертних газів та флуору.
Більшість неметалічних елементів утворюють кислотні оксиди. Виняток
становлять оксиди неметалічних елементів, що називаються несолетворни+
ми: карбон(ІІ) оксид ________, нітроген(І) оксид ________, нітроген(ІІ)
оксид ________, силіцій(ІІ) оксид ________ (запиши формули) .
Металічні елементи можуть утворювати основні, амфотерні та навіть
кислотні оксиди. Це залежить від валентності металічних елементів у
сполуках з Оксигеном.
ÑËÎÂÍÈ×ÎÊ
Àìôîòåðí³ñòü (â ïåðåêëàä³ ç ãðåöüêî¿ «àìôîñ» – îäèí ³ äðóãèé,
îáèäâà) – çäàòí³ñòü ðå÷îâèí, â³äïîâ³äíî äî óìîâ, âèÿâëÿòè àáî
êèñëîòí³, àáî îñíîâí³ âëàñòèâîñò³.
7
Ñõåìà 2
Îêñèäè ìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â çàëåæíî â³ä âàëåíòíîñò³
Îñíîâí³ Àìôîòåðí³ Êèñëîòí³

íèæ÷à âàëåíòí³ñòü – âàëåíòí³ñòü ²²² àáî IV, âèùà âàëåíòí³ñòü –
², ²²: ³íîä³ ²²: â³ä V:
Na2O, MgO, BaO, FeO Al2O3, Fe2O3, ZnO, BeO, V2O5, CrO3, WO3, Mn2O7
PbO, PbO2
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Äî êèñëîòíèõ îêñèä³â íå â³äíîñÿòü СО, N2O, NO, SiO, ÿê³ º íåñîëåòâîðíèìè.
Фізичні властивості оксидів
Основні оксиди завдяки немолекулярній будові за стандартних умов
перебувають у твердому стані, мають високі температури плавлення,
наприклад, магній оксид _________ (+2825°С), ферум(ІІ) оксид _________
(+1377°С). Основні оксиди мають різне забарвлення: негашене вапно –
кальцій оксид __________ – білого кольору, меркурій(ІІ) оксид – червоного
або жовтого кольору, ферум(ІІ) оксид – чорного кольору. Основні оксиди
нелеткі, тому не мають запаху. Більшість з них не розчиняються у воді.
Амфотерні оксиди мають немолекулярну будову, високі температури
плавлення, наприклад, алюміній оксид __________ – (+2050°С) ферум(ІІІ)
оксид __________ – (+1565°С). Амфотерні оксиди мають також різне забарв+
лення: ферум(ІІІ) оксид – буре (складова іржі), хром(ІІІ) оксид – зелене,
купрум(ІІ) оксид – чорне. Вони нерозчинні у воді.
Кислотні оксиди можуть мати молекулярну та не молекулярну будови,
тому їх агрегатний стан за стандартних умов значно різноманітніший: тверді
речовини (силіцій(ІV) оксид __________, фосфор(V) оксид __________),
рідини (сульфур(VІ) оксид __________, нітроген(ІІІ) оксид __________)
чи газуваті речовини (карбон(ІV) оксид __________, нітроген(ІV) оксид
__________). Відповідно і температури кипіння та плавлення різних кислот+
них оксидів сильно відрізняються. Наприклад, температура плавлення
сульфур(ІV) оксиду (–73°С), силіцій(ІV) оксиду – (+1610°С). Деякі кислотні
оксиди розчинні у воді. Більшість ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
твердих кислотних оксидів безбарвні. «Ëèñÿ÷èé õâ³ñò» – öå ðîçìîâíà íàçâà
Газуваті кислотні оксиди пере+ âèêèä³â â àòìîñôåðó í³òðîãåí îêñèä³â íà
важно безбарвні. Але зустрічаються õ³ì³÷íèõ ï³äïðèºìñòâàõ òà ç âèõëîïíèõ
й забарвлені. Так, нітроген(ІV) оксид òðóá àâòîìîá³ë³â. Íàçâà ïîõîäèòü â³ä
називають «бурим газом», бо він має ÷åðâîíî-áóðîãî êîëüîðó í³òðîãåí(²V)
червоно+буре забарвлення, хлор(І) îêñèäó.
8
оксид – газ жовтого кольору. Вони важчі за повітря.

Рідкі кислотні оксиди: нітроген(ІІІ) оксид – синього кольору, сульфур(VІ)
оксид – безбарвний.
ÄÅÌÎÍÑÒÐÀÖ²ß
Çðàçêè îêñèä³â
Ðîçãëÿíü çðàçêè îêñèä³â, âèäàíèõ ó÷èòåëåì. Çàïîâíè òàáëèöþ ç
äîïîìîãîþ â÷èòåëÿ.
¹ Íàçâà Ôîðìóëà Àãðåãàòíèé Êîë³ð Áóäîâà

ñòàí
1
2
3
ÐÅÔËÅÊÑÓªÌÎ!
Ïîïðàöþéòå ó ãðóïàõ. Ñòâîð³òü ³íòåëåêò-êàðòó (âèêîðèñòîâóþ÷è ïåâí³ ³íòåðíåò-
ñåðâ³ñè ÷è ìàëþþ÷è íà îêðåìîìó àðêóø³) êëàñèô³êàö³¿ îêñèä³â ïðèêëàäàìè
ñïîëóê òà ³ç çàçíà÷åííÿì ¿õí³õ ô³çè÷íèõ âëàñòèâîñòåé.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Íàâåäè ïî äâà ïðèêëàäè â³äîìèõ òîá³ ð³äêèõ, òâåðäèõ òà ãàçîïîä³áíèõ

îêñèä³â.
2. ²ç íàâåäåíîãî ïåðåë³êó ôîðìóë âèïèøè ó â³äïîâ³äí³ êîëîíêè òàáëèö³ ò³ëüêè

ôîðìóëè îêñèä³â ìåòàë³÷íèõ ³ íåìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â, äàé íàçâè.
Ba(NO3)2, CuO, Zn(NO3)2, К2O, H2O, Br2О5, Na2O, CrO3, H2CO3, B2O3, HNO3,
Cl2О, Mn2O7, Zn(OH)2, Al(OH)3, SiO2, PbO, SO3.
Îêñèäè ìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â Îêñèäè íåìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â
9
3. ²ç íàâåäåíîãî ïåðåë³êó ôîðìóë âèïèøè ôîðìóëè îñíîâíèõ, êèñëîòíèõ òà

àìôîòåðíèõ îêñèä³â. Äàé íàçâè.
SO2, Ca(OH)2, FeO, H2O, H2CO3, KOH, P2O5, SеO3, FeCl3, Al2O3, H2SO4,Cr2O3,
Li2О, BaSO3, CuO, HNO2, ZnO.
Îñíîâí³ êñèäè Êèñëîòí³ êñèäè Àìôîòåðí³ êñèäè
4. Äëÿ çàêð³ïëåííÿ ìàòåð³àëó ïàðàãðàôà ïîãðàé â îíëàéí-

ãðó ïðî îêñèäè. Ïåðåéäè çà QR–êîäîì.
5. «Ëèñÿ÷³ õâîñòè», ùî ï³äí³ìàþòüñÿ íàä êîìá³íàòàìè ç âèðîáíèöòâà í³òðàòíî¿

êèñëîòè HNO3, äóæå øê³äëèâ³ äëÿ äîâê³ëëÿ. Â³äîìî, ùî îñíîâíà ñêëàäîâà ¿õ –
Í³òðîãåí îêñèä. Âèâåäè ôîðìóëó îêñèäó, ÿêùî ìàñîâà ÷àñòêà Í³òðîãåíó
ñòàíîâèòü 30,4%. Äàé íàçâó òà êëàñèô³êóé öåé îêñèä.
10
6. Îá÷èñëè îá'ºì êèñíþ (í.ó.), ùî âèòðà÷àºòüñÿ íà óòâîðåííÿ êàëüö³é îêñèäó

ìàñîþ 14 ã. (2,8 ë)
7. Âñòàíîâè ÷èñëî ìîëåêóë òà ìàñó í³òðîãåí(²) îêñèäó îá'ºìîì 6,72 ë (í.ó.).

23
(1,806 · 10 , 13,2 ã)
ÏÅÐÅÂ²Ð ÑÅÁÅ!
1. Ðîçãëÿíü ñõåìó êëàñèô³êàö³¿ îêñèä³â ìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â. Íàâåäè

äîäàòêîâ³ ïðèêëàäè ð³çíèõ îêñèä³â.
2. Äàé îçíà÷åííÿ êèñëîòíèì òà îñíîâíèì îêñèäàì.
3. ßê â³äð³çíèòè êèñëîòí³ òà îñíîâí³ îêñèäè?
4. Äåÿê³ ìåòàë³÷í³ åëåìåíòè óòâîðþþòü îêñèäè ñêëàäó МеО3, МеО, Ме2О3.
ßêèé õàðàêòåð – îñíîâíèé, êèñëîòíèé ÷è àìôîòåðíèé – ìîæå ìàòè êîæåí
îêñèä? Â³äïîâ³äü îá´ðóíòóéòå.
5. ßê çàëåæàòü òåìïåðàòóðè ïëàâëåííÿ îêñèä³â â³ä ¿õ áóäîâè? ×îìó?
6. Îïèø³òü ïîøèðåí³ñòü îêñèä³â ó ïðèðîä³.
11
Êèñëîòè â ïðèðîä³. Êëàñèô³êàö³ÿ êèñëîò çà ñêëàäîì, îñíîâí³ñòþ. Íîìåíêëàòóðà êèñëîò
§ 30. ÊÈÑËÎÒÈ Â ÏÐÈÐÎÄ²

ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß ÊÈÑËÎÒ. Ô²ÇÈ×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ²
ïîøèðåí³ñòü êèñëîò ó ïðèðîä³, ¿õ íàçâè,
íàâ÷èøñÿ êëàñèô³êóâàòè êèñëîòè çà
ð³çíèìè îçíàêàìè, îçíàéîìèøñÿ ç
ô³çè÷íèì âëàñòèâîñòÿìè êèñëîò.
Кислоти у природі
Кислоти у природі зустрічаються дуже часто. Кислий смак продуктів
харчування обумовлений присутністю кислот. Переважна кількість
природних кислот мають органічне походження. Вони утворюються в
результаті процесів окиснення. Наприклад, у процесі скисання молока,
квашення капусти, яблук, томатів та роботі м'язів утворюється молочна
кислота, у результаті окиснення етанолу, що утворюється після бродіння
виноградного соку, утворюється оцтова кислота.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
Ðîçäèâèñü ìàë. 1 òà âñòàíîâè, ÿê³ ðîñëèíè, òâàðèíè ÷è ïðîäóêòè

ìîæóòü ì³ñòèòè ùàâëåâó, ìóðàøèíó, ëèìîííó, ìîëî÷íó ÷è ÿáëó÷íó
êèñëîòè.
Ìàë. 1
Не всі природні органічні кислоти безпечні. Молодий щавель містить

меншу кількість ______________________ кислоти, ніж старий, тому старі
листя у їжу вживати не рекомендується, особливо людям із захворюванням
печінки та шлунку.
Неорганічні кислоти також є у природі. Їх часто називають мінераль+
ними. Шлунковий сік людини містить хлоридну кислоту, що допомагає
процесу травлення. Дощова вода не є чистою речовиною, адже у ній
12
розчиняються кислотні оксиди, що ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!

утворюються внаслідок антропогенної Â àòìîñôåð³ Âåíåðè º íåïðîçîð³
діяльності людини. Вуглекислий газ, õìàðè, ùî íà 80% ñêëàäàþòüñÿ ç
сірководень, сірчистий газ, бурий газ – ïàð³â ñóëüôàòíî¿ êèñëîòè H2SO4.
нітроген(IV) оксид, реагуючи з водою повітря, утворюють «кислотні опади:
дощі та сніг». Це є вкрай негативним явищем, що шкодить довкіллю.
Склад кислот
Загальна формула кислот відображає склад їхніх молекул: HХКЗ.
Êèñëîòà – öå ñêëàäíà ðå÷îâèíà, ìîëåêóëà ÿêî¿ ì³ñòèòü îäèí ÷è ê³ëüêà àòîì³â
Ã³äðîãåíó, ùî çâ'ÿçàí³ ç êèñëîòíèì çàëèøêîì (ÊÇ).
Àòîìè Ã³äðîãåíó
Класифікація кислот
Кислотний залишок – це частина молекули
кислоти, що сполучена з одним чи кількома атомами H3 PO4 H Cl
Гідрогену. Кислотні залишки бувають простими –
Êèñëîòí³ çàëèøêè
містять атоми одного елементу, складними – атоми
елементу та Оксигену, тому кислоти класифікують на безоксигенові та
оксигеновмісні. Для оксигеновмісних кислот загальна формула має вигляд
НХЕОY, а безоксигенових – НXЕ, де Е – елемент, який визначає властивості
та назву кислоти.
За кількістю атомів Гідрогену у молекулі, кислоти поділяють на одно:,
двох: і трьохсновні. Це іще один важливий принцип класифікації кислот.
H 2S
HCl
HNO3 H2SO4 H3PO4 Ìàë. 2
Число атомів Гідрогену у формулах кислот співпадає з валентністю
кислотного залишку.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ðîçãëÿíü ñòðóêòóðí³ ôîðìóëè õëîðèäíî¿ òà ñóëüôàòíî¿ êèñëîò,

âñòàíîâè âàëåíòíîñò³ óñ³õ åëåìåíò³â.
H O O
H Cl S
H O O
13
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
· Îêñèãåíîâì³ñíèì êèñëîòàì â³äïîâ³äàþòü êèñëîòí³ îêñèäè.
· Âàëåíòí³ñòü åëåìåíòà â êèñëîò³ òà ó â³äïîâ³äíîìó êèñëîòíîìó îêñèä³ ìàº ñï³âïàäàòè.
І V ІІ V ІІ
H3 P O4 – ортофосфатна кислота ®’ P2 O5 – фосфор(V) оксид
І ІV ІІ ІV ІІ
H2 S O3 – сульфітна кислота ®
’ S O2 – сульфур(ІV) оксид
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Ïðèãàäàé êëàñèô³êàö³þ îêñèä³â. Ïîãðàé â îíëàéí-

ãðó, ïåðåéøîâøè çà QR–êîäîì .
Назви кислот
Формули та номенклатурні назви найчастіше вживаних кислот потрібно
вивчити і запам'ятати. Також важливо знати основні принципи утворення
їх назв.
· Назви кислот складаються з двох слів: перше походить від назви еле+
менту кислотного залишку, а друге – кислота.
· Для утворення назв безоксигенових кислот до назви елементу додають
два суфікси +ид+ (+ід+), +н+ та закінчення +а.
Наприклад: HCl – хлор ид н а .
· Для утворення назви оксигеновмісних кислот до частини назви еле+
менту кислотного залишку додають суфікс +ат+, якщо валентність елементу
кислотного залишку вища, та +іт+ або +ит+, якщо нижча.
VІ ІV
Наприклад: H2SO4 – сульф ат н а , H2SO3 – сульф іт н а .
Íåîðãàí³÷í³ êèñëîòè Òàáëèöÿ 1
Êèñëîòí³ Âàëåíòíîñò³
Ôîðìóëè Íàçâè êèñëîòíèõ
çàëèøêè çàëèøê³â
Áåçîêñèãåíîâ³ êèñëîòè
õëîðèäíà,
HCl ñîëÿíà (òåõí³÷íà íàçâà) - Cl ²
HBr áðîì³äíà - Br ²
ôòîðèäíà,
HF ïëàâèêîâà (òåõí³÷íà íàçâà) -F ²
HI éîäèäíà -I ²
H2S ñóëüô³äíà =S ²І
14
Îêñèãåíîâì³ñí³ êèñëîòè
H2SO4 ñóëüôàòíà = SO4 ІІ
H2SO3 ñóëüô³òíà = SO3 ІІ
HNO3 í³òðàòíà - NO3 І
HNO2 í³òðèòíà - NO2 І
H2CO3 êàðáîíàòíà = CO3 ІІ
H2SiO3 ñèë³êàòíà = SiO3 ІІ
H3PO4 îðòîôîñôàòíà º PO4 ІІІ
HPO3 ìåòàôîñôàòíà - PO3 І
H3BO3 îðòîáîðàòíà º BO3 ІІІ
HMnO4 ïåðìàíãàíàòíà - MnO4 І
HClO4 ïåðõëîðàòíà - ClO4 І
Для створення назв кислот використовують не тільки суфікси, а й

префікси. Наприклад, Манган може мати валентність у кислотах VI і VII.
Щоб їх розрізнити, для кислоти HMnO4 використовують префікс пер+, як
ознака найвищої валентності. Аналогічно для кислоти HClO4 – перхлоратна.
Фізичні властивості кислот
Більшість кислот за стандартних умов є рідинами. Оскільки всі
кислоти – речовини молекулярної будови, вони мають низькі температури
плавлення та кипіння. Відома людству з давнини сульфатна кислота
___________, яку називали «купоросним маслом», це масляниста рідина,
майже у вдвічі важча за воду. Як і інші рідкі кислоти вона змішується з
водою у будь+яких співвідношеннях. Сульфатна кислота активно поглинає
вологу, навіть із повітря, тому її іноді використовують для осушування газів.
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Ðîçáàâëÿòè êèñëîòè ïîòð³áíî äóæå îáåðåæíî, áî ïðè öüîìó âèä³ëÿºòüñÿ òåïëîòà,
â³ä ÿêî¿ ìîæå â³äáóòèñü çàêèïàííÿ òà ðîçáðèçêóâàííÿ ðîç÷èíó. Òîìó ïðè ðîçâåäåíí³
êèñëîòó ïîòð³áíî äîëèâàòè ó âîäó òîíåíüêîþ ö³âî÷êîþ.
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Ðîçãëÿíü ìàëþíîê, çàêðåñëè íåïðàâèëüíó ä³þ.

H2SO4 H2O
H2O H2SO4
à) Ìàë. 3 á)
15
Тверді ортофосфатна ________, метафосфатна ________ кислоти добре

розчиняються, ортоборатна кислота ________ мало розчинна у воді. Силікат+
на ________ кислота практично не розчиняється у воді.
Безоксигенові кислоти утворюються при розчиненні у воді відповідних
газів – сполук неметалічних елементів із Гідрогеном: HCl, HBr, H2S.
Хлоридна ________, нітратна ________ кислоти леткі, мають запах,
концентровані розчини «димлять» на повітрі.
Карбонатна ________ і сульфітна ________ кислоти існують лише у
вигляді водних розчинів, що утворюються при пропусканні у воду відпо+
відних газів.
Çðàçêè êèñëîò
1. Ðîçãëÿíü çðàçêè êèñëîò, ÿê³ äåìîíñòðóº ó÷èòåëü.
Ïðè ðîáîò³ ç êèñëîòàìè ïîòð³áíî áóòè îáåðåæíèì!!! Öå ¿äê³ ðå÷îâèíè,
ùî ìîæóòü âèêëèêàòè õ³ì³÷í³ îï³êè.
2. Çàïîâíè òàáëèöþ.
¹ Íàçâà Ôîðìóëà Àãðåãàòíèé Êîë³ð Ðîç÷èíí³ñòü
ñòàí ó âîä³
1
2
3
4
Ïîïðàöþéòå ó ïàðàõ. Ïðîàíàë³çóéòå ñõåìó êëàñèô³êàö³¿ íåîðãàí³÷íèõ êèñëîò.
Âèçíà÷òå îçíàêè êëàñèô³êàö³¿. ßêèì ÷èíîì ìîæíà äîïîâíèòè öþ ñõåìó
çâàæàþ÷è íà ïîõîäæåííÿ êèñëîò òà ñêëàä êèñëîòíîãî çàëèøêó.
Ñõåìà 3
ÊÈÑËÎÒÈ
Çà íàÿâíîñò³ àòîìà Îêñèãåíó Çà ê³ëüê³ñòþ àòîì³â Ã³äðîãåíó
Áåçîêñèãåíîâ³ Îêñèãåíîâì³ñí³ Îäíîîñíîâí³ Äâîîñíîâí³ Òðèîñíîâí³
HxE (HCl) HxEOy (H2SO4) HNO3 H2CO3 H3PO4
16
ÇÀÂÄÀÍÍß
4. Ç'ºäíàé ó ëîã³÷í³é â³äïîâ³äíîñò³ ïîíÿòòÿ.

ÊÈÑËÎÒÍ² ÎÊÑÈÄÈ · · ÀÌÔÎÒÅÐÍ² Ã²ÄÐÎÊÑÈÄÈ
ÀÌÔÎÒÅÐÍ² ÎÊÑÈÄÈ · · ÎÑÍÎÂÈ
ÎÑÍÎÂÍ² ÎÊÑÈÄÈ · · ÊÈÑËÎÒÈ
5. Âèïèøè îêðåìî ç òàáëèö³ ôîðìóëè òà íàçâè êèñëîò ç ð³çíîþ îñíîâí³ñòþ.

Îäíîîñíîâí³ Äâîîñíîâí³ Òðüîõîñíîâí³
6. Ñêëàäè ñòðóêòóðíó ôîðìóëó îðòîôîñôàòíî¿

êèñëîòè.
7. Çàïèøè ôîðìóëè óñ³õ êèñëîò, ùî ì³ñòÿòü Ñóëü-
ôóð. Äàé ¿ì ïîâíó õàðàêòåðèñòèêó çà ïëàíîì.
Ôîðìóëà
Íàçâà
ÊÇ
Âàëåíòí³ñòü ÊÇ
Îñíîâí³ñòü
Êëàñèô³êàö³ÿ
Ôîðìóëà â³äïîâ³äíîãî îêñèäó
8. Îá÷èñëè, ó ÿê³é ç êèñëîò ìàñîâà ÷àñòêà Ñóëüôóðó á³ëüøà.

9. Îá÷èñëè ìàñó í³òðàòíî¿ êèñëîòè ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè 1,5 ìîëü.
ÏÅÐÅÂ²Ð ÑÅÁÅ!
1. ×è çóñòð³÷àþòüñÿ êèñëîòè ó ïðèðîä³? Íàâåä³òü ïðèêëàäè.

2. Äàéòå îçíà÷åííÿ êèñëîòè. ßê âèçíà÷èòè âàëåíòí³ñòü êèñëîòíîãî çàëèøêó?
3. Çà ÿêèìè îçíàêàìè êëàñèô³êóþòü êèñëîòè? Íàâåä³òü ïðèêëàäè.
4. Ïîÿñí³ñòü, ÿê óòâîðþþòüñÿ íàçâè êèñëîò.
17
Îñíîâè, ¿õ êëàñèô³êàö³ÿ çà ðîç÷èíí³ñòþ ó âîä³ òà êèñëîòí³ñòþ. Ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ îñíîâ
§ 31. ÎÑÍÎÂÈ, ¯Õ ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß ÇÀ ÐÎÇ×ÈÍÍ²ÑÒÞ Ó ÂÎÄ²

ÒÀ ÊÈÑËÎÒÍ²ÑÒÞ. Ô²ÇÈ×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÎÑÍÎÂ
ïðî ïðèíöèïè ñêëàäàííÿ íàçâ,
äîñë³äèø ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³
îñíîâ, íàâ÷èøñÿ êëàñèô³êóâàòè
îñíîâè çà ð³çíèìè îçíàêàìè.
Основи у природі розповсюджені значно менше, ніж кислоти та солі. Їх

добувають хімічним шляхом для промислових потреб.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Îñíîâà êàëüö³é ã³äðîêñèä, ùî íàçèâàºòüñÿ ãàøåíèì âàïíîì, âõîäèòü äî
ñêëàäó âàïíÿêîâî¿ ñóì³ø³ ç ïîäð³áíåíèì êàì³ííÿì òà ï³ñêîì, ÿêó ùå 2 òèñ.
ðîê³â òîìó çàñòîñîâóâàëè ó áóä³âíèöòâ³ äëÿ ì³öíîãî ç’ºäíàííÿ áëîê³â ç
ãðàí³òó ÷è ìàðìóðó.
Склад та назви основ
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ðîçãëÿíü ôîðìóëè îñíîâ. Ï³äêðåñëè ãðóïó àòîì³â, ùî º ñï³ëüíîþ äëÿ

ñïîëóê öüîãî êëàñó.
NaОН Са(ОН)2 Fe(ОН)3 Сu(ОН)2
Спільною для основ є група ___________________. Вона називається
гідроксильною групою, або гідроксогрупою.
Загальна формула основ Ме(ОН)n.
Îñíîâà – öå ñêëàäíà ðå÷îâèíà, ùî ì³ñòèòü ìåòàë³÷íèé åëåìåíò òà îäíó àáî ê³ëüêà
ã³äðîêñîãðóï.
Основи – сполуки немолекулярної будови, тому їх формула показує
склад формульної одиниці, тобто найменше співвідношення числа частинок
металічного елементу та числа гідроксильних груп.
Валентність гідроксогрупи – стала і дорівнює І , тому кількість
гідроксогруп у формульній одиниці визначається валентністю металічного
елемента.
Назви основ складаються з назви металічного елемента у називному
відмінку. Якщо валентність металічного елемента змінна, то її обов'язково
вказують у дужках та додають слово «гідроксид».
18
ІІ І
Наприклад: Fe(ОН)2 – ферум(ІІ) гідроксид;
Mg(ОН)2 – магній гідроксид.
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Îñíîâàì â³äïîâ³äàþòü îñíîâí³ îêñèäè. Âàëåíòí³ñòü ìåòàë³÷íîãî åëåìåíòà â îñíîâ³
òà ó â³äïîâ³äíîìó îêñèä³ ìàþòü ñï³âïàäàòè.
ІІ І ІІ ІІ
Fe(ОН)2 ферум(ІІ) гідроксид ’ ® Fe О ферум(ІІ) оксид
І І І ІІ
КOH калій гідроксид ’ ® К2 O калій оксид
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Ñêëàäè ôîðìóëè îñíîâ, óòâîðåíèõ òàêèìè åëåìåíòàìè: Li, K, Вa,

Mn(II), Bi(III). Äàé ¿ì íàçâè.
Фізичні властивості
Основи – тверді речовини немолекулярної будови, вони мають різне
забарвлення, хоча переважна кількість – білі. Їхня будова обумовлює високі
температури кипіння та плавлення.
Є основи, що розчиняються у воді, і ті, що практично не розчиняються.
За цією ознакою їх поділяють на розчинні, які ще називають луги, та нероз
чинні основи.
Луги, наприклад, NaОН, КОН – білі кристалічні сполуки, милкі на
дотик. Це дуже їдкі речовини. Їхні водні розчини пошкоджують слизову
оболонку, очі та навіть шкіру.
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
Ïðè ðîáîò³ ç ëóãàìè ïîòð³áíî áóòè îáåðåæíèì, ÿê ³ ïðè ðîáîò³ ç êèñëîòàìè!!!
Öå ¿äê³ ðå÷îâèíè, ùî ìîæóòü âèêëèêàòè õ³ì³÷í³ îï³êè.
Нерозчинні основи також тверді речовини, мають різне забарвлення:
ферум(ІІ) гідроксид ________ – блідо+зеленкуватий, майже білий; манган(ІІ)
гідроксид ________ – світло рожевий, бісмут(ІІІ) гідроксид ________ білого
кольору. При нагріванні, на відміну від лугів, вони не плавляться, а роз+
кладаються на відповідні оксиди та воду.
19
Çðàçêè îñíîâ
1. Ðîçãëÿíü çðàçêè îñíîâ, ÿê³ äåìîíñòðóº ó÷èòåëü.

1
2
3
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Äîïîâíè ñõåìó, âèêîðèñòîâóþ÷è òàáëèöþ ðîç÷èííîñò³ îñíîâ, êèñëîò,

àìôîòåðíèõ ã³äðîêñèä³â òà ñîëåé ó âîä³.
Ñõåìà 4
ÎÑÍÎÂÈ
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
«Ëóãîì» ó äàâíèíó íàçèâàëè ìèëêèé íàñò³é ç ïîïåëó, ùî âèêîðèñòîâóâàëè äëÿ
ïðàííÿ. Ó ðîñëèííîìó ïîïåë³ ì³ñòèâñÿ êàë³é êàðáîíàò. Ùî ïðè ðîç÷èíåíí³
ïåðåòâîðáâàâñÿ íà ¿äêå êàë³ – êàë³é ã³äðîêñèä.
Íàòð³é ã³äðîêñèä ùå íàçèâàþòü êàóñòè÷íîþ ñîäîþ, ùî ïîâí³ñòþ ðîç÷èíÿº
æèðè. Öåé ðåàêòèâ øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü ó íàôòîâ³é ïðîìèñëîâîñò³,
ïàïåðîâ³é, õàð÷îâ³é ïðîìèñëîâîñò³ ÿê äîáàâêó Å-524, äëÿ âèðîáíèöòâà
ìèþ÷èõ çàñîá³â, à òàêîæ ÿê ñêëàäîâó ïîáóòîâèõ çàñîá³â äëÿ ÷èùåííÿ.
Âàïíÿíå ìîëîêî – ñóñïåíç³þ êàëüö³é ã³äðîêñèäó âèêîðèñòîâóþòü ó ñó÷àñíîìó
áóä³âíèöòâ³ ÿê ñêëàäîâó äëÿ ïîá³ëêè òà øòóêàòóðåííÿ ñò³í. Ïî âîëîã³é âàïíÿí³é
øòóêàòóðö³ õóäîæíèêè ðîçïèñóþòü ñò³íè – òàê âèíèêàþòü ôðåñêè. Äåÿê³
ôðåñêè çáåð³ãàþòüñÿ áàãàòî â³ê³â ó ðåë³ã³éíèõ õðàìàõ. Öå ñïðàâæí³ âèòâîðè
ìèñòåöòâà, ùî ïåðåäàþòü äóõ ìèíóëèõ ñòîë³òü.
20
У таблиці розчинності не можна не помітити малорозчинні основи:

Ca(OH)2 – ,
Sr(OH)2, – .
(дай назви речовинам)
Хоча Ca(OH)2, який іще називають гашеним вапном, погано розчинний
у воді, його вміст у розчині досить відчутний: у 100г води розчиняється
0,148 г. Розчин Ca(OH)2 називають вапняною водою, а завись нерозчинених
частинок – вапняним молоком. Ця речовина, як і Sr(OH)2, є лугом.
ßêèõ çàñîá³â áåçïåêè ñë³ä äîòðèìóâàòèñü ïðè ðîáîò³ ç ãàøåíèì âàïíîì? ×îìó?
ßê ïîòð³áíî íàäàòè äîïîìîãó ïðè õ³ì³÷íîìó îï³êó ëóãîì?
ÇÀÂÄÀÍÍß
4. Ñêëàäè ôîðìóëè îñíîâ çà íàçâàìè:

áàð³é ã³äðîêñèä – ; ðóá³ä³é ã³äðîêñèä – ;
íàòð³é ã³äðîêñèä – ; êàäì³é ã³äðîêñèä – ;
á³ñìóò(²²²) ã³äðîêñèä – ; ñòðîíö³é ã³äðîêñèä – ;
5. Âñòàíîâè â³äïîâ³äí³ñòü ôîðìóëè ðå÷îâèíè òà êëàñó íåîðãàí³÷íèõ ñïîëóê:
1) îêñèäè; 2) êèñëîòè; 3) îñíîâè.
à) H2CO3; â) ZnO; ä) Ca(OH)2; º) PbO; ç) H2SO4;
á) Mg(ОН)2; ã) HNO3; å) LiOH; æ) Sr(OH)2; è) Mn2O7.
Â³äïîâ³äü:
1) ;
2) ;
3) .
6. Îá÷èñëè ìàñîâ³ ÷àñòêè åëåìåíò³â ó ñòðîíö³é ã³äðîêñèä³.
21
7. Âèâåäè ôîðìóëó îñíîâè çà ìàñîâèìè ÷àñòêàìè åëåìåíò³â: Ôåðóìó –

62,22%; Îêñèãåíó – 35,56%.
8. Îá÷èñëè ìàñó ë³ò³é ã³äðîêñèäó ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè 2,75 ìîëü.
9. Îá÷èñëè ÷èñëî ÷àñòèíîê áàð³é ã³äðîêñèäó, ìàñà ÿêîãî ñòàíîâèòü 51,3 ã.
22
10. Îá÷èñëè ìàñó íàòð³é ã³äðîêñèäó ïîòð³áíó äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíó ìàñîþ
50 ã ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ ëóãó 30%.
11. Äî ðîç÷èíó êàë³é ã³äðîêñèäó ìàñîþ 250 ã ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ ëóãó 10%
äîäàëè 50 ã òâåðäîãî êàë³é ã³äðîêñèäó. Îá÷èñëè ìàñîâó ÷àñòêó ëóãó â íîâîìó
ðîç÷èí³. (25%)
23
Ñîë³ ó ïðèðîä³. Êëàñèô³êàö³ÿ ³ íîìåíêëàòóðà ñîëåé. Ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ ñîëåé
§ 32. ÑÎË² Ó ÏÐÈÐÎÄ²

ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß ² ÍÎÌÅÍÊËÀÒÓÐÀ ÒÀ Ô²ÇÈ×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÑÎËÅÉ
Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ ïðî ñîë³, ¿õ

êëàñèô³êàö³þ òà ïðèíöèïè óòâîðåííÿ íàçâ,
äîñë³äèø ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ ñîëåé.
Поширення солей
У кожному домі є речовини, що відносять до класу солей: кухонна сіль
NaCl, питна сода NaHCO3, кальцинована сода Na2CO3, крейда та зубний
порошок CaCO3, марганцівка KMnO4 та інші.
У природі солі утворюють більшість мінералів. Кухонна сіль – галіт,
кальцій карбонат CaCO3 – мармур, вапняк, крейда; кальцій сульфат CaSO4 –
основна складова гіпсу та інші.
Солі розчинені у клітинному соку рослин. Недостатня кількість солей у
ґрунтах знижує врожайність культур, тому сільське господарство викори+
стовує певні солі як мінеральні добрива.
У м'язах, кістковій та нервовій тканинах тварин також містяться солі:
солі Калію відповідають за роботу серцевого м'язу, Натрію – за передачу
нервового сигналу, завдяки чому організм сприймає інформацію ззовні та
реагує на неї. Для росту кісток і зубів необхідні солі Кальцію.
Кожна людина щорічно вживає 6+7 кг кухонної солі. Саме кухонну сіль
беруть прямо з природи – із солоних озер і морів. Також у природі існує
таке цікаве явище як соляні шахти, які є не тільки джерелами солі, але й
застосовуються для лікування легеневих хвороб.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ïðîàíàë³çóé íàâåäåí³ íà ïî÷àòêó ïàðàãðàôà ôîðìóëè. Âèÿâè ñï³ëüíå

äëÿ ñîëåé òà îñíîâ.
Ó ñêëàä³ ñîëåé ³ êèñëîò òàêîæ º ñï³ëüíå –
Ñ³ëü – öå ñêëàäíà ðå÷îâèíà, ùî ì³ñòèòü ìåòàë³÷í³ åëåìåíòè òà êèñëîòí³ çàëèøêè.

Загальна формула солей відображає їх склад: МеХ(КЗ)Y.
24
Номенклатура солей
Хімічні назви солей складаються з двох слів: перше слово є назвою
металічного елемента у називному відмінку, а друге – це назва кислотного
залишку, що походить від хімічної назви відповідної кислоти. Використо+
вується частина назви кислоти без останнього складу. При змінюванні за
відмінками назва металічного елементу залишається у називному відмінку,
а назва кислотного залишку змінюється відповідно.
Якщо металічний елемент має змінну валентність, вона вказується у
дужках після назви елементу без пробілу.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Äîïîâíè òàáëèöþ, ÿêà äîïîìîæå ïðè ñêëàäàíí³ íàçâ ³ ôîðìóë ñîëåé.

Òàáëèöÿ 2
Êèñëîòí³ Âàëåíòíîñò³
çàëèøêè êèñëîòíèõ Íàçâè êèñëîòíèõ çàëèøê³â
çàëèøê³â
- Cl І õëîðèä
- Br І
-F І
-I І
=S ІІ
= SO4 ІІ ñóëüôàò
= SO3 ІІ
- NO3 І
- NO2 І
= CO3 ІІ
= SiO3 ІІ ñèë³êàò
º PO4 ІІІ
- PO3 І
º BO3 ІІІ îðòîáîðàò
- MnO4 І
- ClO4 І ïåðõëîðàò
Íàïðèêëàä:
ІІ ІІ ІІ ІІ
CaCO3 – кальцій карбонат; ZnS – цинк сульфід;
25
І І ІІІ ІІ
КCl – калій хлорид; Сr2(SO4)3 – хром(ІІІ) сульфат;
І ІІ ІІ ІІ
Na2SiO3 – натрій силікат; FeSO3 – ферум(ІІ) сульфіт.
Кожній номенклатурній назві речовини відповідає єдино можлива
формула. Отже, за назвою можна скласти формулу.
Алгоритм складання формул солей
Складаємо формулу барій фосфату. Ця сіль містить металічний елемент
Барій та залишок ортофосфатної кислоти.
Òàáëèöÿ 3
Çàâäàííÿ 3. Ñêëàäè ôîðìóëè
Àëãîðèòì Ïðèêëàä ñïîëóê çà àëãîðèòìîì
ñêëàäàííÿ ôîðìóëè ñîë³ Áàð³é ôîñôàò Àëþì³í³é Ôåðóì(²²²)
éîäèä ñóëüôàò
Çàïèøè ïîðÿä ñèìâîë ìåòàë³÷íîãî
åëåìåíòà òà ÊÇ Ba PO4
ІІ ІІІ
Ïîçíà÷ âàëåíòíîñò³ Ba PO4
6
Çíàéäè íàéìåíøå ñï³ëüíå êðàòíå ІІ ІІІ
äëÿ çàçíà÷åíèõ âàëåíòíîñòåé Ba PO4
Îá÷èñëè ³íäåêñè ³ çàïèøè ¿õ 6

! ßêùî ÊÇ ñêëàäíèé, éîãî ñë³ä âçÿòè ó ІІ ІІІ
äóæêè, à ³íäåêñ çàïèñàòè çà äóæêîþ Ba3 (PO4)2
Фізичні властивості солей

За звичайних умов солі – тверді речовини з немолекулярною будовою,
отже з високими температурами плавлення та кипіння. Солі переважно
безбарвні, або кажуть білі, деякі можуть бути забарвлені у різні кольори та
відтінки, наприклад: купрум(ІІ) сульфід CuS – чорний; нікель(ІІ) сульфат
NiSO4 – зелений. Встановлено, що серед солей солоний смак мають лише
кухонна сіль, калій хлорид та натрій сульфат, інші – гіркі або змішаних
смаків. Солодкими на смак є солі Берилію та Плюмбуму, але ці солі отруйні.
Частіше солі використовують у вигляді водних розчинів. Розчинність є
важливою характеристикою солей і вона дуже різноманітна. Наприклад,
нітрати добре розчинні, всі солі Натрію та Калію також добре розчинні.
Деякі солі практично нерозчинні, наприклад (запиши назви солей):
AgCl – ,
BaSO4 – .
26
Серед силікатів, карбонатів, сульфітів, фосфатів і сульфідів переважна

більшість солей – нерозчинні (запиши назви солей):
FeSiO3 – ,
CrPO4 – ,
CaSіO3 – та ін.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
ßê ðîç÷èíí³ñòü ñîëåé çì³íþºòüñÿ ç òåìïåðàòóðîþ?

Ïðîàíàë³çóéòå ãðàô³êè ðîç÷èííîñò³ ðå÷îâèí ó âîä³ (§ 27).
ßê ìîæíà ïðèñêîðèòè ðîç÷èíåííÿ?
Çðàçêè ñîëåé
1. Ðîçãëÿíü çðàçêè ñîëåé, ùî äåìîíñòðóº ó÷èòåëü.
Í³ÿê³ õ³ì³÷í³ ðåàêòèâè íå ìîæíà ïðîáóâàòè íà ñìàê!!!

1
2
3
Розчинність солей науковці визначають дослідним шляхом і узагаль+

нюють інформацію у «Таблиці розчинності основ, кислот, амфотерних
гідроксидів та солей», яка є довідковою (див с. 90). ЇЇ рекомендують викори+
стовувати навіть на іспитах з хімії.
Щоб визначити, чи розчинна сіль у воді, потрібно знайти відповідну
27
літеру на перетині вертикальної лінії від знаку металічного елементу та

горизонтальної лінії запису КЗ.
Òàáëèöÿ 4
Ôðàãìåíò òàáëèö³ ðîç÷èííîñò³
îñíîâ, êèñëîò, àìôîòåðíèõ ã³äðîêñèä³â òà ñîëåé ó âîä³ ïðè 20-25°Ñ
Ìåòàë³÷í³ åëåìåíòè òà ¿õ âàëåíòí³ñòü

Êèñëîòí³ çàëèøêè
òà ¿õ âàëåíòí³ñòü I I I II
Li Na K Mg
SO3 (ІІ) P P P M
SO4 (ІІ) P P P P
CO3 (ІІ) P P P M
SiO3 (ІІ) H P P H
PO4 (ІІІ) M P P M
Р – означає розчинні (більше 1 г у 100г води); М – малорозчинні (від 1 г

до 0,001 г у 100 г води); Н – нерозчинні (менше 0,001 г у 100 г води); – – не
існують; * – реагують з водою, утворюючи нерозчинні основні солі, гідрокси+
ди чи оксиди.
Кислі, основні та подвійні солі
Вище розглядались тільки середні солі. Але потрібно зазначити, що у
природі існує значно більше кислих, основних та подвійних солей.
Êèñëà ñ³ëü ì³ñòèòü ìåòàë³÷íèé åëåìåíò, ïîò³ì îäèí ÷è äâà Ã³äðîãåíà òà êèñëîòíèé
çàëèøîê.
Наприклад: NaHSO4 – натрій гідрогенсульфат, KH2PO4 – калій дигідро:
генфосфат, Al2(HPO4)3 – алюміній гідрогенфосфат. Зрозуміло, що у назву солі
потрібно додати частинку «гідроген», якщо у формульній одиниці один Гідро+
ген, або «дигідроген», якщо два Гідрогена.
Îñíîâíà ñ³ëü ì³ñòèòü ìåòàë³÷íèé åëåìåíò, îäíó ÷è äâ³ ã³äðîêñîãðóïè òà êèñëîòíèé
çàëèøîê.
Наприклад: FeOHSO4 – ферум(ІІІ) гідроксосульфат, Сu2(OH)2CO3 –
купрум(ІІ) дигідроксокарбонат. Тут видно, що у назву солі потрібно додати
частинку «гідроксо» або «дигідроксо» залежно від назви гідроксогрупи.
Ïîäâ³éí³ ñîë³ ì³ñòÿòü äâà ð³çí³ ìåòàë³÷í³ åëåìåíòè òà êèñëîòíèé çàëèøîê.
Наприклад: NaAl(SO4)2 – натрій алюміній сульфат, KCr(SO4)2 – калій
хром(ІІІ) сульфат.
28
Подвійні солі – галуни використовуються для вироблення шкір. Цей

процес називається дубленням і допомагає уникнути гниття шкіряних
виробів.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Êðàñèâèé ìàòåð³àë ìàëàõ³ò ìàº ôîðìóëó Сu2(OH)2CO3.
Öå – îñíîâíà ñ³ëü. Ìàëàõ³ò ÿê þâåë³ðíèé êàì³íü äóæå
ïîïóëÿðíèé çàâäÿêè ÿñêðàâîìó çàáàðâëåííþ, êðàñèâîìó
ìàëþíêó, ùî óòâîðþºòüñÿ ð³çíîêîëüîðîâèìè çîíàìè.
Ùå ó Ñòàðîäàâíüîìó ªãèïò³ ç íüîãî âèð³çàëè àìóëåòè, ùî îáåð³ãàëè ä³òåé â³ä
õâîðîá òà íåáåçïåê; éîãî âèêîðèñòîâóâàëè ïðè áóä³âíèöòâ³ õðàìó Ä³àíè ó
Åôåñ³.
У промисловості та техніці роль солей важко переоцінити, бо їх
використовують при виробництві скла, мінеральних фарб, мила,
виплавлянні металів.
Çàê³í÷è òàáëèöþ êëàñèô³êàö³¿ íåîðãàí³÷íèõ ñïîëóê, äîïèñóþ÷è â³äîì³ òîá³
íàçâè êëàñ³â òà ãðóï ñïîëóê.
Òàáëèöÿ 5
Íåîðãàí³÷í³ ñïîëóêè
Ïðîñò³ Ñêëàäí³ ðå÷îâèíè

ðå÷îâèíè Îñíîâè Êèñëîòè
Îêñèãåíîâì³ñí³
Àìôîòåðí³
Ïîäâ³éí³
Ìåòàëè
ÇÀÂÄÀÍÍß
4. Çàïèøè îçíà÷åííÿ ñåðåäí³õ ñîëåé.

Ñåðåäí³ ñîë³ –
29
5. Îá÷èñëè ïðèáëèçíó ìàñîâó ÷àñòêó ñîë³ ó ñóï³, ÿêèé âè ¿ñòå. Ââàæàé, ùî

ãóñòèíà ñóïó 1 ã/ìë. ×àéíà ëîæêà ì³ñòèòü 10 ã ñîë³, à ñòîëîâà – 30 ã.
6. Ìàðèíàä äëÿ îã³ðê³â ì³ñòèòü îöòîâó êèñëîòó ìàñîâîþ ÷àñòêîþ 0,6% òà

êóõîííó ñ³ëü – 7%. Îá÷èñëè, ñê³ëüêè ïîòð³áíî âçÿòè 9% îöòó òà êóõîííî¿ ñîë³
äëÿ ïðèãîòóâàííÿ 3 ë ìàðèíàäó. Ââàæàé, ùî ãóñòèíà ìàðèíàäó 1 ã/ìë.
(200 ã, 210 ã)
7. Îá÷èñëè, â ÿêîìó ì³íåðàëüíîìó äîáðèâ³ – NaNO3 ÷è NH4NO3 – ìàñîâà

÷àñòêà Í³òðîãåíó á³ëüøà.
30
8. Çàïèøè ôîðìóëè ñîëåé çà ¿õ íàçâàìè: àëþì³í³é õëîðèä, íàòð³é êàðáîíàò,

í³êåëü(II) ñóëüôàò, ïëþìáóì(II) ôîñôàò, öèíê í³òðàò, õðîì(III) áðîì³ä.
9. Âñòàíîâè â³äïîâ³äí³ñòü êëàñ³â íåîðãàí³÷íèõ ñïîëóê òà ¿õ ôîðìóë.

1) îñíîâè; à) MgO; å) Mg(OH)2;
2) êèñëîòè; á) H2S; æ) Li2SiO3;
â) КHCO3; ç) Na2SO4;
3) îêñèäè ã) CaO; è) Sr(OH)2;
4) ñîë³. ä) HCl; ê) HNO3.
Â³äïîâ³äü:
1)
2)
3)
4)
ÒÂÎÐ×Å ÇÀÂÄÀÍÍß
Îá'ºäíàéòåñü ó ãðóïè, ÿê ïðîïîíóº ó÷èòåëü, îáãîâîð³òü ïèòàííÿ, ùîá

ç'ÿñóâàòè àêòóàëüí³ñòü òåìàòèêè íàâ÷àëüíîãî ïðîåêòó ïðî ñïîëóêè
îñíîâíèõ êëàñ³â ó áóä³âíèöòâ³ é ïîáóò³. Ïðèäóìàéòå íàçâó ïðîåêòó,
ñêëàä³òü ïëàí éîãî ðåàë³çàö³¿, ïåðåë³ê íåîáõ³äíîãî äëÿ öüîãî îáëàä-
íàííÿ. Îãîâîð³òü ïëàí ç ó÷èòåëåì òà ïðèñòóïàéòå äî éîãî ðåàë³çàö³¿.
31
Äîáóâàííÿ ³ õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ îêñèä³â
§ 33. ÄÎÁÓÂÀÍÍß ² Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÎÊÑÈÄ²Â

ïðî ñïîñîáè äîáóâàííÿ îêñèä³â òà
¿õ õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³.
Не всі оксиди існують у природі. Багато оксидів добувають у лаборато+
ріях чи на хімічних підприємствах.
Добування оксидів
1. Серед найпоширеніших способів добування оксидів є спалювання
простих і складних речовин у кисні.
При горінні простих речовин утворюються їхні оксиди. Залізо горить у
кисні, утворюючи яскраві іскри ферум(ІІ),(ІІІ) оксиду (залізної окалини).
t°C
3Fe + 2O2 = Fe3O4
Залізо залізна окалина,
або ферум(ІІ),(ІІІ) оксид
Fe3O4 – подвійний оксид Феруму – FeO · Fe2O3.
t°C
2Cu + O2 = 2CuO
Мідь купрум(ІІ) оксид
t°C
С + O2 = CO2
Вуглець карбон(ІV) оксид
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Ç êèñíåì íå ðåàãóþòü çîëîòî òà ïëàòèíà, ³íåðòí³ ãàçè òà ãàëîãåíè.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ïðè îêèñíåíí³ íàòð³þ íà ïîâ³òð³ óòâîðþºòüñÿ íàòð³é îêñèä, à ïðè ãîð³íí³ íàòð³þ
ó êèñí³ óòâîðþºòüñÿ íàòð³é ïåðîêñèä, ÿêèé âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ âëîâëþâàííÿ
âóãëåêèñëîãî ãàçó íà ï³äâîäíèõ ÷îâíàõ. Ïðî ïåðîêñèäè ä³çíàºøñÿ ó ñòàðøèõ
êëàñàõ.
4Na + O2= 2Na2O 2Na + O2 = Na2O2 2Na2O2 + 2CO2 = 2Na2CO3 + O2
При спалюванні летких сполук неметалічних елементів з Гідрогеном,
сульфідів металічних елементів утворюється по два оксиди.
Гідроген сульфід (сірководень) у природі утворюється при гнитті
тваринних останків, під час виверження вулканів. Цей газ з неприємним
запахом горить полум'ям з блакитним ореолом.
t°C
2H2S + 3O2 = 2SO2 + 2H2O
32
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é ãîð³ííÿ.

Mg + О2
P + О2
C2H2 + О2
РbS + О2
Âèáåðè ñåðåä ïðîäóêò³â ðåàêö³é îêðåìî ôîðìóëè îêñèä³â:
îñíîâíèõ –
êèñëîòíèõ –
2. Оксиди також можна добути розкладом складних речовин, що містять

Оксиген, при нагріванні.
t°C
Íåðîç÷èííà îñíîâà/àìôîòåðíèé ã³äðîêñèä ® îêñèä ìåòàë³÷íîãî åëåìåíòà + âîäà
t°C t°C
Мg(OH)2 = МgO+ H2O Cr(OH)3 = Cr2O3 + 3H2O
Деякі нерозчинні основи розкладаються в момент утворення, тому що ці
речовини нестійкі, наприклад:
Hg(OH)2 = HgO+ H2O; 2AgOH = Ag2O + H2O.
t°C
Îêñèãåíîâì³ñíà êèñëîòà ® êèñëîòíèé îêñèä + âîäà
t°C t°C
2H3BO3 = B2O3 + 3H2O H2SiO3 = SiO2 + H2O
Деякі кислоти також нестійкі, можуть розкладатись навіть у момент
утворення, тому існують тільки у розбавлених розчинах.
H2СO3 = CO2 + H2O H2SO3 = SO2 + H2O
Тверді кристалічні солі є досить стійкими до нагрівання. Натрій та
калій хлориди, натрій сульфат та інші можна розплавити без розкладу та
навіть довести до кипіння. Проте деякі солі розкладаються.
t°C
Ñ³ëü îêñèãåíîâì³ñíî¿ êèñëîòè ® îêñèä ìåòàë³÷íîãî åëåìåíòà + êèñëîòíèé îêñèä.
t°C t°C
CaСO3 = CaO + CO2 Fe2(SO4)3 = Fe2O3 + SO3
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Ðîçêëàäàþòüñÿ ïðè íàãð³âàíí³ ëèøå ñîë³ îêñèãåíîâì³ñíèõ êèñëîò, óòâîðåí³ ëåòêèìè
÷è íåñò³éêèìè êèñëîòíèìè îêñèäàìè, êð³ì ñîëåé Íàòð³þ òà Êàë³þ.
33
Основні, кислотні та амфотерні оксиди називають солетворними, тому

що вони здатні утворювати солі при взаємодії з кислотами або основами.
Ñõåìà 5
ÎÊÑÈÄÈ
Íåñîëåòâîðí³ Ñîëåòâîðí³
CO, N2O, NO, Н2O îñíîâí³ àìôîòåðí³ êèñëîòí³
Хімічні властивості основних оксидів

1. Взаємодія з водою
При взаємодії основних оксидів активних металічних елементів –
Натрію, Калію, Літію, Рубідію, Кальцію, Барію та Стронцію з водою утво+
рюються луги.
Îñíîâíèé îêñèä + Н2О ® ëóã (Ме(ОН)n)
BaО + Н2О = Ba(ОН)2 (запиши назву)
Магній оксид реагує з водою з утворенням малорозчинної основи.

MgО + Н2О = Mg(ОН)2¯ (запиши назву)
* Інші основні оксиди з водою не взаємодіють. Cu2О + Н2О ®
ÇÀÂÄÀÍÍß
Н2О
1. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿ óòâîðåííÿ
ãàøåíîãî âàïíà, ÿê ïîêàçàíî íà ìàë. 4.
Âêàæè íîìåíêëàòóðíó íàçâó ïðîäóêòó
СаО
òà òèï ðåàêö³¿ çà òåïëîâèì åôåêòîì.
Ìàë. 4
34
2. Взаємодія з кислотами
Всі основні оксиди реагують з кислотами, утворюючи солі та воду
Îñíîâíèé îêñèä + êèñëîòà ® ñ³ëü + Н2О
FeO + 2HCl = FeCl2 + H2O (запиши назву солі)
ÇÀÂÄÀÍÍß
SО3
2.Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿, ÿêó çîáðàæåíî
íà ìàë. 5. Âêàæè íàçâè ïðîäóêò³â ðåàêö³¿.
Ìàë. 5
Âçàºìîä³ÿ îñíîâíèõ îêñèä³â ç âîäîþ

1. Ñïîñòåð³ãàé çà äîñë³äîì, ùî äåìîíñòðóº ó÷èòåëü.
2. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿, ùî â³äáóëàñü. Âèçíà÷ òèï ðåàêö³¿ òà òåïëîâèé
åôåêò.
3. Взаємодія з воднем
Оксиди тугоплавких металів середньої активності (основні та амфотерні)
реагують з воднем з утворенням металів та води.
t°C
MnO + H2 = Mn + H2O
Хімічні властивості кислотних оксидів
1. Взаємодія з водою
При взаємодії кислотних оксидів з водою утворюються оксигеновмісні
кислоти.
Êèñëîòíèé îêñèä + Н2О ® îêñèãåíîâì³ñíà êèñëîòà (НxЕОy)
35
P2O5 + 3H2O = 2H3PO4 (запиши назву)
Кислотні оксиди ще називають ангідридами кислот, префікс ан означає

без, а гідро перекладається як вода, тобто кислота без води. Валентність
елемента в ангідриді та відповідній кислоті співпадають.
Òàáëèöÿ 6
Àíã³äðèä SO2 SO3 N2O3 N2O5 CO2 SiO2 P2O5

Êèñëîòà H2SO3 H2SO4 HNO2 HNO3 H2CO3 H2SiO3 H3PO4
На мал. 5 зображено реакцію сульфур(VI) оксиду

з водою. Цей оксид – безбарвна рідина, що має SО3
температуру кипіння 45°С. Нижче температури 17°С
він кристалізується у білі голчасті кристали.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿, ÿêó ïîêàçàíî íà

ìàë. 6. Âêàæè íàçâó ïðîäóêòó òà òèï ðåàêö³¿ Ìàë. 6
çà òåïëîâèì åôåêòîì.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
ßê äîáóâàþòü êèñëîòí³ îêñèäè?
ßêà ôîðìóëà îñíîâíî¿ ñêëàäîâî¿ ï³ñêó?

×è âçàºìîä³º ï³ñîê ³ç âîäîþ?
ÏÀÌ'ßÒÀÉ! SiO2 íå ðåàãóº ç âîäîþ.
2. Взаємодія з основами
Кислотні оксиди реагують з основами, утворюючи сіль тієї кислоти,
якій відповідає кислотний оксид (ангідрид):
Êèñëîòíèé îêñèä + îñíîâà ® ñ³ëü + Н2О
P2O5 + 3Ca(OH)2 = Ca3(PO4)2 + 3Н2О
Н3PO4 (запиши назву солі)
36
3. Взаємодія з основними оксидами

Важлива спільна властивість основних та кислотних оксидів реагувати
між собою, утворюючи солі.
Îñíîâíèé îêñèä + êèñëîòíèé îêñèä ® ñ³ëü (Mеx(КЗ)y)
Na2O + CO2 = Na2CO3 (запиши назву)
Н2CO3
* Деякі тверді оксиди взаємодіють між собою при сплавлянні.
t°C
K2O + SiO2 = K2SiO3 (запиши назвy)
H2SiO3
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Ðîçãëÿíü ìàë. 7. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿ òà ïîÿñíè, ÷îìó øàëüêè

òåðåç³â çì³íèëè ïîëîæåííÿ.
СО2
СаО
СаСО3
à) á) Ìàë. 7
Застосування оксидів
Оксиди металічних і неметалічних елементів, що містяться у мінералах
та гірських породах, широко застосовують як сировину для добування різно+
манітних сполук та матеріалів. Наприклад, SiO2 – сировина для добування
скла, з металічних руд добувають метали, наприклад: магнетит, магнітний
залізняк, Fe3O4; лимоніт, бурий залізняк, Fe2O3 · nH2O; гематит, червоний
залізняк, Fe2O3.
Кальцій оксид використовують для добування гашеного вапна, в'яжучої
основи будівельних матеріалів. Сульфур(VI) оксид використовують для
37
добування сульфатної кислоти, яка посідає перше місце у світі за промис+

ловим виробництвом як продукт та сировина для багатьох виробництв.
Карбон(IV) оксид використовується у промислових холодильних установках
у твердому стані, його називають "сухий лід", він не псує продукти та не
шкодить довкіллю.
Вуглекислий газ не підтримує горіння, тому його використовують у
вуглекислотних вогнегасниках, які застосовують для гасіння горючих рідин
та електроприладів і установок під напругою.
×îìó åëåêòðîïðèëàäè ìîæíà ãàñèòè çà äîïîìîãîþ âóãëåêèñëîãî

ãàçó?
Багато оксидів мають яскраве забарвлення, тому їх широко використо+

вують як складову фарб.
Наприклад, зелена фарба може містити хром(ІІІ) оксид ________ або
бор оксид ________; біла фарба містить цинк оксид ________ і називається
цинкове білило, оранжева фарба – охра містить ферум(ІІІ) оксид ________
(запиши формули).
Îá'ºäíàéòåñü ó ãðóïè ÿê ðåêîìåíäóº â÷èòåëü. Çà òåêñòîì ïàðàãðàôà ñêëàä³òü
³íòåëåêò-êàðòó ïðî çàñòîñóâàííÿ îêñèä³â: îñíîâíèõ òà êèñëîòíèõ. Ïðåçåíòóé-
òå ðîáîòó êëàñó òà êîðèãóéòå ñâîþ êàðòó çà ïðîïîçèö³ÿìè ³íøèõ ãðóï.
ÇÀÂÄÀÍÍß
4. Ïåðåòâîðè ñõåìè ðåàêö³é íà â³äïîâ³äí³ ðåàêö³¿. Çàïèøè íàçâè ïðî-

äóêò³â ðåàêö³é.
__ Cu(NO3)2 = __ CuO + __ NO2 + __ O2
__ AgNO3 = __ Ag + __ NO2 + __ O2
38
__ HNO2 = __ NO2 + __ NO + __ H2O
5. Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ìîæëèâî¿ âçàºìîä³¿ îñíîâíèõ îêñèä³â Rb2O, MnO, SrO ç

âîäîþ. Çàïèøè íàçâè ïðîäóêò³â ðåàêö³é.
6. Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ìîæëèâèõ ðåàêö³é êèñëîòíèõ îêñèä³â SіO2, N2O5, SO2 ç

âîäîþ. Çàïèøè íàçâè ïðîäóêò³â ðåàêö³é.
7. Çä³éñíè ïåðåòâîðåííÿ â³äïîâ³äíî ëàíöþæêàì. Âêàæè òèïè ðåàêö³é.

a) H2O2 ® O2 ® MoO3 ® Mo
á) Cu(OH)2 ® CuO ® CuCl2
8. Çàïðîïîíóé äâà ñïîñîáè äîáóâàííÿ ìàãí³é îêñèäó, âèêîðèñòîâóþ÷è íàá³ð

ðå÷îâèí: êèñåíü, âîäåíü, ìàãí³é.
39
9. Îá÷èñëè îá'ºì âîäíþ (í.ó.), ÿêèé ïîòð³áåí äëÿ â³äíîâëåííÿ âîëüôðàìó ç

âîëüôðàì(VI) îêñèäó ìàñîþ 20 ã.
10. Ñóì³ø ì³ä³ òà áàð³þ ìàñîþ 20,1 ã ñïàëèëè ó êèñí³ îá'ºìîì 2,24 ë (í.ó.).
Îá÷èñëè ìàñè ì³ä³ òà áàð³þ ó ñóì³ø³. (6,4 ã; 13,7 ã)
40
Õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ âîäè
§ 34. Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÂÎÄÈ

ïðî õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ âîäè.
Воду можна вважати оксидом. Вона має універсальні властивості роз+

чинника, є стійкою сполукою і в той же час – активною речовиною.
1. Вода взаємодіє з оксидами
Вода реагує з основними оксидами активних металів з утворенням лугів,
з кислотними – оксигеновмісних кислот.
Ç ÿêèìè ³ç íàâåäåíèõ îêñèä³â áóäå ðåàãóâàòè âîäà?

BeO, K2O, CO2, Al2O3, SO3, SiO2, BaO.
Çàïèøè â³äïîâ³äí³ ð³âíÿííÿ ðåàêö³é ó òàáëèöþ.
Îñíîâí³ îêñèäè Êèñëîòí³ îêñèäè
Вода взаємодіє з основними та з кислотними оксидами.

До яких же оксидів можна віднести воду?
Вода – несолетворний оксид, але у реакції з основними оксидами
проявляє протилежні властивості, тобто кислотні. І навпаки, у реакціях з
кислотними оксидами вода виступає як основний оксид.
2. Вода взаємодіє з металами, що у ряду активності металів (с. 89) роз:
ташовані до водню, по:різному.
а) Вода бурхливо взаємодіє з активними металами, що у ряду актив+
ності розташовані до алюмінію (включно) з утворенням основ і виділенням
водню.
t°C
Me + H2O ® Me(OH)n + H2
2Nа + 2H2O = 2NаOH + H2
(запиши назву лугу та тип реакції)
41
Воду можна вважати не тільки оксидом, але й кисло+

тою, якщо її записати як H–OH, тому атоми металічних
елементів витісняють атоми Гідрогену з молекули води.
Такі реакції є екзотермічними. Водень може навіть
спалахнути від теплоти реакції. Тому потрібно бути дуже
обережним при виконанні досліду (мал. 8).
Алюмінієвий посуд не розчиняється у воді, навіть
при її кип'ятінні, оскільки алюміній вкритий щільною
оксидною плівкою, яка захищає його від руйнування. Ìàë. 8
Лише у присутності ртуті алюміній реагує з водою з утворенням алюміній
гідроксиду.
(запиши рівняння реакції)
б) З металами від алюмінію до водню.
Вода при нагріванні реагує з менш активними металами з утворенням
оксидів та виділенням водню.
t°C
Me + H2O ®’ MexOy + H2
Zn + H2O t°C
= ZnO + H2
(запиши назву оксиду та тип реакції)
3Fe + 4H2O = Fe3O4 + 4H2
(запиши назву оксиду та тип реакції)
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
Ìåòàëè, ùî ðîçòàøîâàí³ ó ðÿäó àêòèâíîñò³ ï³ñëÿ âîäíþ, ç âîäîþ íå ðåàãóþòü.
3. Розклад води
При пропусканні електричного струму або за високої температури вода
розкладається.
Çàïðîïîíóé ñõåìó äîáóâàííÿ êàëüö³é ã³äðîêñèäó ç ïðîñòèõ ðå÷îâèí. Çàïèøè
ð³âíÿííÿ â³äïîâ³äíèõ ðåàêö³é òà íàçâè ïðîäóêò³â ðåàêö³é.
42
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè â³äíîñíó ãóñòèíó âîäÿíî¿ ïàðè çà ïîâ³òðÿì.
2. Îá÷èñëè îá'ºì âîäíþ (í.ó.), ÿêèé ìîæå âèä³ëèòèñü ïðè âçàºìîä³¿ êàë³þ
ìàñîþ 7,8 ã ç âîäîþ.
3. Çä³éñíè ïåðåòâîðåííÿ â³äïîâ³äíî ëàíöþæêàì. Âêàæè òèïè ðåàêö³é.

a) H2O ® O2 ® MgO ® MgCl2
á) KMnO4 ® O2 ® H2O ® ZnO ® Zn(NO3)2
43
4. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ìîæëèâèõ ðåàêö³é íàâåäåíèõ ðå÷îâèí ç âîäîþ: êóïðóì(²²)

îêñèä, ñòðîíö³é îêñèä, ñóëüôóð(IV) îêñèä, áàð³é, êàðáîí(²²) îêñèä, ñð³áëî
5. Îá÷èñëè ìàñîâó ÷àñòêó íàòð³é ã³äðîêñèäó ó ðîç÷èí³, äëÿ ïðèãîòóâàííÿ

ÿêîãî ðîçáàâèëè ðîç÷èí íàòð³é ã³äðîêñèäó ìàñîþ 200 ã ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ
ëóãó 30%, ÿêùî äîäàëè 100 ìë âîäè.
44
Õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ òà äîáóâàííÿ êèñëîò
§ 35. Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÒÀ ÄÎÁÓÂÀÍÍß ÊÈÑËÎÒ

ïðî âëàñòèâîñò³ êèñëîò, ³íäèêàòîðè
òà ¿õ çíà÷åííÿ äëÿ õ³ì³÷íîãî àíàë³çó.
Хімічні властивості кислот
Різні кислоти мають багато спільних хімічних властивостей. Вони
можуть взаємодіяти зі сполуками металічнихелементів: металами, основ+
ними оксидами, основами, амфотерними
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
оксидами і гідроксидами, а також солями.
1. Кислоти реагують з металами Ùî òàêå êèñëîòè? ßê
êëàñèô³êóþòü êèñëîòè?
Êèñëîòà + ìåòàë = ñ³ëü + âîäåíü
Кислоти реагують з металами, при цьому атоми Гідрогену, що входять
до складу кислот, здатні заміщуватись на атоми металічного елементу з утво+
ренням солей і виділенням водню.
Mn + 2HCl = MnCl2 + H2
Реакції відбуваються лише з металами, що розташовані у ряду

активності металів до Гідрогену. Інтенсивність такої взаємодії залежить
від активності металів.
Цей ряд склав у ХІХ столітті видатний хімік М. М. Бекетов, який один
із перших дослідив взаємодію різних металів з кислотами. Тому ряд
активності металів називають також рядом Бекетова.
Чим лівіше розташований метал у цьому ряду (на початку), тим він
активніший та тим швидше відбувається реакція. На початку ряду роз+
міщено метали, які реагують із кислотами дуже активно. Na, K, Cs, Rb
реагують з кислотами навіть з вибухом. Мідь взагалі не взаємодіє з
розбавленими кислотами, крім нітратної.
Fe + H2SO4 (розб.) = FeSO4 + H2
2Al + 6HBr = 2AlBr3 + 3H2
Ïåðåãëÿíü â³äåî ðåàêö³¿ âçàºìîä³¿ ì³ä³ ç êîíöåíòðîâàíîþ
í³òðàòíîþ êèñëîòîþ.
Cu + 4HNO3 (конц.) = Cu(NO3)2 + 2NO2+ 2H2O
45
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
· Í³òðàòíàêèñëîòà – îñîáëèâà. Âîíà ðåàãóº ç óñ³ìà NO2
ìåòàëàìè çà âèêëþ÷åííÿì çîëîòà òà ïëàòèíè. Ïðè
ðåàêö³ÿõ í³òðàòíî¿ êèñëîòè ç ìåòàëàìè âîäåíü íå
âèä³ëÿºòüñÿ! (ìàë. 9)
· Ç ìåòàëàìè íå ðåàãóþòü íåðîç÷èííà ñèë³êàòíà
òà íåñò³éêà êàðáîíàòíà êèñëîòè.
HNO3 Cu
Ìàë. 9
Â³äíîøåííÿ êèñëîò äî ìåòàë³â (ìàãí³þ, öèíêó, ì³ä³ òà ³í.)
Ñïîñòåð³ãàé çà äîñë³äàìè, ÿê³ ïðîâîäèòü ó÷èòåëü.
Çàïèøè ð³âíÿííÿ ïðîâåäåíèõ ðåàêö³é.
Âèçíà÷, ç ÿêèìè ìåòàëàìè ðåàêö³ÿ â³äáóâàºòüñÿ
á³ëüø ³íòåíñèâíî. Ïîÿñíè, ñïèðàþ÷èñü íà ðÿä àêòèâ-
íîñò³ ìåòàë³â.
Ìàë. 10
2. Кислоти реагують з оксидами металічних елементів та з основами

Кислоти реагують з основними оксидами і основами, амфотерними
оксидами та гідроксидами, утворюючи солі та воду.
Êèñëîòà + îñíîâíèé/àìôîòåðíèé îêñèä = ñ³ëü + âîäà
Êèñëîòà + îñíîâà/àìôîòåðíèé ã³äðîêñèä = ñ³ëü + âîäà
H2SO4 + CuO = CuSO4 +2H2O
3HCl + Al(OH)3 = AlCl3 +3H2O
3. Кислоти реагують із солями
Кислоти реагують із солями слабших кислот, якщо утворюється осад
або газ.
Êèñëîòà 1 + ñ³ëü 1 = ñ³ëü 2 + êèñëîòà 2
46
H2SO4 + SrCl2 = SrSO4 + 2HCl

SО2
2HCl + BaSО3 = BaCl2 + H2SО3
H2O
Кислоти мають різну активність. Її досліджено науковцями та складено
ряд відносної активності кислот.
РЯД АКТИВНОСТІ КИСЛОТ

HI>HBr>HCl>H 2 SO 4 >HNO 3 >H 2 SO 3 >H 3 PO 4 >HF>HNO 2 >H 2 CO 3 >H 2 S>H 2 SiO 3
Активність кислот зменшується
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
Âèçíà÷ íàéñèëüí³øó ñåðåä êèñëîò.

ßêà êèñëîòà íàéñëàáøà?
4. Розчини кислот змінюють забарвлення індикаторів

В учнівських лабораторіях ÑËÎÂÍÈ×ÎÊ
використовують три найпошире+
²íäèêàòîð (â³ä ëàò. âêàçóâàòè,
ніші індикатори: лакмус, мети+
âèçíà÷àòè) – ðå÷îâèíà, ùî
ловий оранжевий, або метил+ çì³íþº êîë³ð â çàëåæíîñò³ â³ä
оранж, та фенолфталеїн. âèäó ðîç÷èíó, â ÿêèé äîäàºòüñÿ.
ËÀÁÎÐÀÒÎÐÍÈÉ ÄÎÑË²Ä
Âèÿâëåííÿ çàáàðâëåííÿ ³íäèêàòîð³â ó ðîç÷èíàõ êèñëîò

· Âèïðîáóé ðîç÷èíè êèñëîò ó òðüîõ ïðîá³ðêàõ ÷è ñòàêàíàõ ð³çíèìè
³íäèêàòîðàìè.
· Ðîçôàðáóé êðàïåëüíèö³ ³ç ³íäèêàòîðàìè òà ñêëÿíêè ç ðîç÷èíàìè êèñëîò
â³äïîâ³äíèìè êîëüîðàìè.
Ô³îëåòîâèé ëàêìóñ Îðàíæåâèé ìåòèëîðàíæ Áåçáàðâíèé ôåíîëôòàëå¿í

íàáóâàº ÷åðâîíîãî çàáàðâëåííÿ íàáóâàº ðîæåâîãî çàáàðâëåííÿ íå çì³íþº çàáàðâëåííÿ
47
Çðîáè âèñíîâîê.
Âèçíà÷, ÿêèé ³íäèêàòîð íàéêðàùå ï³äõîäèòü äëÿ âèçíà÷åííÿ êèñëîò.
ßêèé ³íäèêàòîð íå âàðòî âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ âèçíà÷åííÿ êèñëîò? ×îìó?
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ââàæàºòüñÿ, ùî ³íäèêàòîðè â³äêðèâ àíãë³ºöü Ð. Áîéëü ó 1663 ðîö³. Â³í âèïàäêîâî
êðàïíóâ ðîç÷èíîì ñóëüôàòíî¿ êèñëîòè íà ïåëþñòêó ô³àëêè. Êîë³ð ïåëþñòêè
çì³íèâñÿ ç ô³îëåòîâîãî íà ÿñêðàâî ÷åðâîíèé. Òàê â³í âèíàéøîâ, ùî êèñëîòè
çì³íþþòü êîëüîðè çàáàðâëåíèõ ðîñëèííèõ ñîê³â.
5. Концентровані сильні кислоти реагують з деякими неметалами
S + 2HNO3 = H2SO4 + 2NO
C + 2H2SO4 = CO2 + 2SO2 + 2H2O
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
Ïðàöþâàòè ç êèñëîòàìè ïîòð³áíî îáåðåæíî ³ âèêîðèñòîâóâàòè çàõèñí³ îêóëÿðè òà
ðóêàâè÷êè!
Ïðè ïîòðàïëÿíí³ êèñëîò íà øê³ðó,
ïîòð³áíî øâèäêî ïðîìèòè âðàæåíå
ì³ñöå âåëèêîþ ê³ëüê³ñòþ âîäè òà, ïðè
ïîòðåá³, îáðîáèòè ðîç÷èíîì ñîäè.
Способи добування кислот Ìàë. 11
Кислоти можна добути кількома способами: реакцією сполучення
простих речовин, взаємодією кислотних оксидів (ангідридів) з водою та в
результаті взаємодії кислот із солями.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ïðîàíàë³çóé ñõåìó òà äîïîâíè ¿¿ â³äïîâ³äíèìè ð³âíÿííÿìè.

Ñõåìà 6
Áåçîêñèãåíîâ³ êèñëîòè Îêñèãåíîâì³ñí³ êèñëîòè
Âîäåíü + íåìåòàë Êèñëîòà + ñ³ëü Êèñëîòíèé îêñèä + âîäà
H2 + Br2 = 2HBr
48
Äîïîâíè ³íòåëåêò-êàðòó äîáóâàííÿ òà õ³ì³÷íèõ âëàñòèâîñòåé êèñëîò.
Ê + Ìå = ñ³ëü + âîäåíü
È
Ñ
Ë
Î
Ò
À
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Çàïèøè ôîðìóëè àíã³äðèä³â êèñëîò:

Н3AsO4 – ____________; НClO4 – ____________.
3. Îðòîôîñôàòíà êèñëîòà ïðèñóòíÿ ó ñîëîäêèõ ãàçîâàíèõ íàïîÿõ. Çàïðîïîíóé
äâà ð³çí³ ñïîñîáè äîáóâàííÿ ö³º¿ êèñëîòè.
4. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ìîæëèâèõ ðåàêö³é ðîç÷èíó ñóëüôàòíî¿ êèñëîòè ç í³òðîãåí(²²)

îêñèäîì, í³êåëü(²²) îêñèäîì, êàë³é ã³äðîêñèäîì, õðîì(²²²) ã³äðîêñèäîì.
5. Ïðè ñïàëþâàíí³ òâåðäî¿ ðå÷îâèíè À æîâòîãî êîëüîðó óòâîðþºòüñÿ áåç-

áàðâíèé ãàç Á ç íåïðèºìíèì çàïàõîì. Ïðè ðîç÷èíåíí³ ó âîä³ â³í óòâîðþº
íåñò³éêó ì³íåðàëüíó êèñëîòó Â, ÿêà íàâ³òü ïðè íåçíà÷íîìó íàãð³âàíí³
ðîçêëàäàºòüñÿ íà ãàç Á ³ âîäó. Âñòàíîâè ðå÷îâèíè òà ñêëàäè ð³âíÿííÿ
â³äïîâ³äíèõ ðåàêö³é.
À–
Á–
Â–
49
6. Âïåðøå ñïîëóêè Êñåíîíó – ³íåðòíîãî ãàçó, áóëî îòðèìàíî ó 60-õ ðîêàõ ÕÕ

ñòîë³òòÿ. Ñåðåä íèõ º êèñëîòà, ùî ì³ñòèòü Ã³äðîãåí, ìàñîâà ÷àñòêà ÿêîãî 1,02%,
ìàñîâà ÷àñòêà Êñåíîíó 66,54% òà Îêñèãåí. Âèâåäè ôîðìóëó ö³º¿ êèñëîòè.
7. Äîïèøè ð³âíÿííÿ ìîæëèâèõ ðåàêö³é. ßê³ ç íèõ ïåðåá³ãàþòü ³íòåíñèâí³øå?

×îìó?
à) Mg + H2SO4
á) Al + HCl
â) Li + H2SiO3
ã) K + H2SO4
ä) Ba + HCl
å) Cr + H2CO3
8. Îá÷èñëè îá'ºì ãàçó, ùî óòâîðþºòüñÿ ïðè âçàºìîä³¿ àëþì³í³þ ç ðîç÷èíîì

áðîì³äíî¿ êèñëîòè ìàñîþ 50 ã ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ HBr 32,4%.
50
Õëîðèäíà êèñëîòà
§ 36. ÕËÎÐÈÄÍÀ ÊÈÑËÎÒÀ

îñîáëèâ³ âëàñòèâîñò³ õëîðèäíî¿ êèñëîòè,
¿¿ äîáóâàííÿ òà çàñòîñóâàííÿ.
Хлоридна кислота відома людям дуже давно, важко визначити хто
вперше отримав її. Вона має іще й технічну назву _____________________,
яка активно використовується хіміками, лікарями, а також у побуті.
Хлоридна кислота утворюється при розчиненні гідроген хлориду у воді.
Концентрована хлоридна кислота – рідина, що має запах гідроген
хлориду, так як це летка речовина. Над хлоридною кислотою із молекул
газу гідроген хлориду HCl та парів води утворюється туман. Кажуть, що
кислота «димить».
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ó àëõ³ì³÷íèé ïåð³îä ñîëÿíó êèñëîòó íàçèâàëè "êèñëèì ñïèðòîì". Â³í äèì³â íà
ïîâ³òð³, à ñïðîáè ïîíþõàòè ïðèçâîäèëè äî êàøëþ. Ò³ õòî ïðîáóâàëè éîãî
íà ñìàê îòðèìóâàëè îï³êè ðîòîâî¿ ïîðîæíèíè. Âæå òîä³ âñòàíîâèëè, ùî öÿ
ðå÷îâèíà ðîç'¿äàº ìåòàëè, ðóéíóº æèâ³ òêàíèíè.
Гідроген хлорид
За звичайних умов гідроген хлорид – речовина молекулярної будови,
газ з різким запахом, без кольору, важчий за повітря у ______ рази (проведи
обчислення).
Гідроген хлорид є добре розчинною у воді газуватою

сполукою. При 0°С в 1 об'ємі води розчиняється 500 об'ємів
гідроген хлориду.
На мал. 12 показано процес розчинення гідроген
хлориду у воді. У верхній склянці утворюється вакуум
через високу розчинність газу у невеликій кількості води
і рідину затягує з нижньої склянки. Створюється ефект
«фонтану». Гідроген хлорид небезпечний для людей, тому
що потрапляючи у дихальні шляхи, може викликати їх
опіки та задуху. Ìàë. 12
51
Добування гідроген хлориду

У лабораторії гідроген хлорид добувають дією концентрованої сульфат+
ної кислоти на кристалічну кухонну сіль.
NaCl + H2SO4 = NaHSO4 + HCl
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
Äî ÿêîãî òèïó ñîëåé â³äíîñèòüñÿ ðå÷îâèíà NaHSO4? Äàé íàçâó ö³é

ðå÷îâèí³.
При нагріванні реакція прискорюється і в результаті утворюється

середня сіль.
t
2NaCl + H2SO4 = Na2SO4 + 2HCl
Для того, щоб гідроген хлорид не потрапив
у повітря, пробірку з водою, у яку збирають
газ, прикривають вологою ватою. Газовідвідна
трубка не повинна торкатися води. Якщо це
станеться, вода може потрапити у пробірку з
концентрованою сульфатною кислотою.
Ìàë. 13
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Âïåðøå ðåàêö³þ âçàºìîä³¿ êóõîííî¿ ñîë³ ç êîíöåíòðîâàíîþ ñóëüôàòíîþ
êèñëîòîþ ïðîâ³â ó 1658 ðîö³ í³ìåöüêèé â÷åíèé ²îãàí Ðóäîëüô Ãëàóáåð (1604-
1670). Äèì, ùî âèä³ëÿâñÿ ï³ä ÷àñ
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
ö³º¿ ðåàêö³¿, ïîãëèíàâñÿ âîäîþ. Ó
1772 ðîö³ Äæ. Ïð³ñòë³ äàâ íàçâó ×èì íåáåçïå÷í³ ïîðóøåííÿ
âîäíîìó ðîç÷èíó öüîãî ãàçó – ïðàâèë çì³øóâàííÿ êèñëîò ç
ñîëÿíà êèñëîòà. âîäîþ?
Також гідроген хлорид можна одержати взаємодією водню з хлором.

H2 + Cl2 = 2HCl
Ця реакція відбувається за наявності світла.
Хімічні властивості хлоридної кислоти
Хлоридна кислота має спільні властивості з іншими неорганічними,
або як їх ще називають мінеральними, кислотами. Хлоридна кислота
змінює забарвлення індикаторів, реагує з металами, основними оксидами та
основами, амфотерними оксидами та гідроксидами.
52
Особливою хімічною властивістю хлоридної кислоти є якісна реакція,

яка використовується для визначення цієї кислоти серед інших. Вона полягає
в утворенні білого сирнистого осаду аргентум хлориду, що не розчиняється
у нітратній кислоті.
HCl + AgNO3 = AgCl¯ + HNO3
ßê³ñíà ðåàêö³ÿ íà õëîðèäíó êèñëîòó

1. Ñïîñòåð³ãàé çà äîñë³äîì, ÿêèé ïðîâîäèòü ó÷èòåëü.
2. Íà ìàë. 14 äîïèøè ôîðìóëè â³äïîâ³äíèõ ðå÷îâèí.
3. ßêèé ðåàãåíò âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ ÿê³ñíîãî âèçíà÷åííÿ õëîðèäíî¿ êèñëîòè?
4. ßêà ðå÷îâèíà âèïàäàº â îñàä?
5. ßêîãî êîëüîðó öåé îñàä?
Застосування хлоридної кислоти Ìàë. 14
Хлоридну кислоту широко застосовують у промисловості. ЇЇ перевозять

у стальних цистернах, а щоб не проходила взаємодія між залізним сплавом
та кислотою, до неї додають інгібітори.
Ùî òàêå ³íã³á³òîðè?
У металургії для надання сталям певних властивостей під час покриття

різними металами, з поверхні сталі знімають оксидну плівку за допомогою
хлоридної кислоти.
Хлоридну кислоту використовують при виготовленні отрутохімікатів,
пластмас, синтетичних волокон. Її використовують також у фармацевтичній
промисловості для добування різноманітних ліків. Лікарі призначають хво+
рим, що мають знижену кислотність шлунку, 0,5%+ий розчин самої кислоти.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ñîëÿíà êèñëîòà º ñêëàäîâîþ øëóíêîâîãî ñîêó. Âîíà ìàº áàêòåðèöèäí³ âëà-
ñòèâîñò³, âáèâàº ì³êðîîðãàí³çìè, ùî ïîòðàïëÿþòü äî øëóíêó ç ¿æåþ.
53
ÐÅÔËÅÊÑÓªÌÎ! Çàïîâíè òàáëèöþ.

Âëàñòèâîñò³ õëîðèäíî¿ êèñëîòè
Ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ Õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³, çàãàëüí³ äëÿ êèñëîò
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ç ÿêèìè ç ïåðåë³÷åíèõ ðå÷îâèí ðåàãóº õëîðèäíà êèñëîòà? Çàïèø³òü

â³äïîâ³äí³ ð³âíÿííÿ.
Ôåðóì(²²²) îêñèä, çîëîòî, ñèë³ö³é îêñèä, àëþì³í³é, ìàãí³é ã³äðîêñèä.
2. Îá÷èñëè ìàñó âîäè, ÿêó íåîáõ³äíî óçÿòè, ùîá ç êîíöåíòðîâàíîãî ðîç÷èíó

õëîðèäíî¿ êèñëîòè ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ êèñëîòè 37% ïðèãîòóâàòè ðîç÷èí
õëîðèäíî¿ êèñëîòè ìàñîþ 5 êã ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ НСl 10%, ÿêèé íàçèâàþòü
ìåäè÷íîþ êèñëîòîþ. (3649 ã)
3. ×è âèñòà÷èòü 3 ë âîäíþ äëÿ ðåàêö³¿ ç 4 ë õëîðó? Îá÷èñëè îá'ºì ã³äðîãåí

õëîðèäó, ùî óòâîðèòüñÿ. (6 ë)
54
4. Çä³éñíè ïåðåòâîðåííÿ â³äïîâ³äíî ëàíöþæêó. Âêàæè òèïè ðåàêö³é òà íàçâè

ïðîäóêò³â.
NaCl ® HCl ® H2 ® H2O ® H2SO4
5. Ñóì³ø ìàãí³þ òà ì³ä³ ìàñîþ 3 ã ðîç÷èíèëè ó õëîðèäí³é êèñëîò³, ïðè öüîìó âè-
ä³ëèâñÿ âîäåíü îá'ºìîì 2,24 ë (í.ó.). Îá÷èñëè ìàñîâ³ ÷àñòêè ìåòàë³â ó ñóì³ø³.
(80%; 20%)
6. Ëÿï³ñ – ðå÷îâèíà â³äîìà ëþäñòâó ùå ç ÷àñ³â àëõ³ì³ê³â, ÿêó âîíè íàçèâàëè

«ïåêåëüíèé êàì³íü». Îñíîâíà ñêëàäîâà – àðãåíòóì(²) í³òðàò. Ñó÷àñíà ìåäèöèíà
âèêîðèñòîâóº öåé ðåàãåíò äëÿ âèäàëåíííÿ áîðîäàâîê, ïðèï³êàííÿ ðàí.
Îá÷èñë³òü ìàñó îñàäó, ùî óòâîðþºòüñÿ ó ðåçóëüòàò³ ÿê³ñíî¿ ðåàêö³¿ íà
õëîðèäíó êèñëîòó, ÿêùî âèêîðèñòàëè ðîç÷èí, ùî ì³ñòèòü ëÿï³ñ ìàñîþ 0,17 ã
(ââàæàéòå, ùî ä³þ÷à ðå÷îâèíà ëèøå çàçíà÷åíà ñ³ëü).
55
ÒÂÎÐ×Å ÇÀÂÄÀÍÍß
Íà ïî÷àòêó Õ²Õ ñò. íà õ³ì³÷íèõ çàâîäàõ ï³ä ÷àñ âèðîáíèöòâà íàòð³é

ñóëüôàòó âèêîðèñòîâóâàëè êîíöåíòðîâàíó ñóëüôàòíó êèñëîòó òà
êóõîííó ñ³ëü. ×åðåç äåÿêèé ÷àñ ìåøêàíö³ ïðèëåãëèõ áóäèíê³â ïî÷àëè
ïîì³÷àòè, ùî ðîñëèíí³ñòü á³ëÿ áóäèíê³â ãèíóëà, ìåòàëåâ³ êîíñòðóêö³¿ ðóéíóâà-
ëèñü. Ïîÿñíè ö³ ÿâèùà. Çàïðîïîíóé ñïîñîáè óëîâëþâàííÿ íåáåçïå÷íèõ ãàç³â.
Ïîïðàöþé ç îíëàéí-òðåíàæåðîì (ïåðåéäè çà QR-êîäîì) ³ äîñë³äè
çì³íó çàáàðâëåííÿ óí³âåðñàëüíîãî ³íäèêàòîðíîãî ïàï³ðöÿ ó ðîç÷èíàõ
êèñëîò – ñèëüíî¿ (Strong Acid) òà ñëàáêî¿ (Weak Acid). Äëÿ öüîãî
ñêîðèñòàéñÿ ³íñòðóìåíòîì ³íäèêàòîðíèé ïàï³ð, ïåðåìèêà÷åì òèïó
êèñëîò ( ) òà âñòàíîâè êîë³ð ïàï³ðöÿ ( ).
– +
НА + Н2О ® А + Н3О Ìàë. 15
56
Ñåì³íàð
Ñåì³íàð
ÊÈÑËÎÒÈ Ó ÏÎÁÓÒ². "ÊÈÑËÎÒÍ² ÄÎÙ²"
Íà ÿêîìó òè ä³çíàºøñÿ ïðî çàïîá³æí³ çàõîäè

ïðè ðîáîò³ ç êèñëîòàìè, ïðî ïðè÷èíè óòâîðåí-
íÿ òà íàñë³äêè "êèñëîòíèõ äîù³â".
Люди, вивчивши властивості багатьох речовин, взяли їх на озброєння

у повсякденному житті. Зараз дуже широко розвинута індустрія засобів
побутової хімії, які полегшують життя людей у багатьох аспектах: миючі
засоби, пральні порошки, фарби, антисептичні препарати.
Серед засобів побутової хімії часто зустрічаються ті, що містять кислоти.
На етикетках таких засобів обов'язково наводяться правила користування
та заходи безпеки. Розробники рекомендують працювати із засобами для
очищення від іржі та жиру у гумових рукавичках.
Ïðè ïîòðàïëÿíí³ õ³ì³÷íî¿ ð³äèíè, ùî ì³ñòèòü êèñëîòó íà ò³ëî ÷è â î÷³ íåîáõ³äíî:
· ðåòåëüíî ïðîìèòè öå ì³ñöå âåëèêîþ ê³ëüê³ñòþ âîäè;
· çà íåîáõ³äíîñò³ íåéòðàë³çóâàòè ä³þ êèñëîò ðîç÷èíîì ñîäè ÷è ïðîñòî ìèëüíèì
ðîç÷èíîì.
Іноді люди зазнають впливу агресивного середовища незалежно від

їх поведінки, а через необережну діяльність суспільства. Це стосується
існування явища "кислотних дощів".
Термін "кислотний дощ" вперше використав англійський метеоролог
Роберт Сміт ще у позаминулому столітті, коли помітив, що падає не просто
брудний дощ, він роз'їдає бруківку, пам'ятники та чавунні паркани.
Дощову воду можна вважати кислотою, бо у ній завжди розчинена
невелика кількість вуглекислого газу.
Але карбонатна кислота дуже слабка. А от промислові викиди, що

містять нітроген(ІІ),(IV), сульфур(IV) оксиди призводять до утворення у
атмосфері крапель кислот+окисників. І жива природа потерпає від кислотних
дощів: люди кашляють, бо легені та бронхи забиває хвороботворний слиз,
страждають шкіра та слизові оболонки очей.
Від бурого NO2 та сірчистого SO2 газів жовтіють люцерна, подорожник і
конюшина.
57
Ñåì³íàð
Серед найбільших поставників кислотних оксидів є теплові електро+

станції та автотранспорт. Узимку поблизу теплових електростанцій випадає
"кислотний сніг", який є більш шкідливішим ніж "кислотний дощ".
+ Н2О
+ О2
Ìàë. 16
ÇÀÂÄÀÍÍß
Ïîïðàöþéòå ó ïàð³. Ïðîàíàë³çóéòå ìàë. 16. Äîïîâí³òü éîãî ôîðìó-

ëàìè ðå÷îâèí, ùî âõîäÿòü äî ñêëàäó ïðîìèñëîâèõ âèêèä³â, óòâîðþ-
þòüñÿ ïðè âçàºìîä³¿ ç êèñíåì ïîâ³òðÿ, ïîò³ì – ç âîäÿíîþ ïàðîþ, òà
ñïðè÷èíÿþòü óòâîðåííÿ êèñëîòíèõ îïàä³â.
Природа сама попереджає незвичними явищами про "кислотні дощі".
На землі та рослинах з'являються налипання, незвичний колір, неприємний
запах, раптове зникнення комарів і комах, що звичайно літають над
водоймами, тощо.
Життєдіяльність людей позначається на довкіллі, так що у деяких
регіонах Землі порушена природна рівновага: у промислових місцевостях
у робочі дні випадає більше "кислотних дощів", ніж у вихідні. У селах
повітря значно прозоріше і містить менше забруднень.
58
Ñåì³íàð
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ ÒÀ ÇÀÏÈØÈ!
Äå, íà òâîþ äóìêó, á³ëüø ñïðèÿòëèâ³ óìîâè äëÿ ïðîæèâàííÿ ëþäåé: ó

ì³ñòàõ, ïðèì³ñüê³é ÷è ñ³ëüñüê³é çîíàõ? ×îìó?
Äîâåäåííÿ çà äîïîìîãîþ ³íäèêàòîð³â íàÿâíîñò³ êèñëîò ó îâî÷àõ ³ ôðóêòàõ

1. Ïðèãîòóé âäîìà çàâ÷àñíî ñîêè ëèìîíà, àïåëüñèíà, ÿáëóêà, ìîðêâè,
êàðòîïë³, ùàâëþ, êàïóñòè ÷è ³í.
2. Âèïðîáóé ðîç÷èíè òðüîìà ð³çíèìè ³íäèêàòîðàìè.
3. Çàïèøè ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü òà âèñíîâêè ó òàáëèöþ. Òàáëèöÿ 7
№ Äîñë³äæóâàíà ðå÷îâèíà ²íäèêàòîðè Âèñíîâêè
Кислоти і солі взаємодіють між собою. Цю властивість використовують

у побуті для видалення накипу у чайниках. Лимонна кислота продається
пакетиками у продуктових магазинах. Якщо закип'ятити розчин лимонної
кислоти та залишити його на деякий час, то накип зникне, бо солі – карбо+
нати кальцію та магнію – розчиняються. Склади схему реакції, записуючи
формулу лимонної кислоти як загальну формулу кислот НХКЗ.
Для очищення від цих солей може підійти і харчовий оцет, що є

розчином оцтової кислоти. Але запах оцтової кислоти не дуже приємний,
тому краще застосовувати кислоту без запаху.
Лимонну та оцтову кислоти можна використовувати також для
очищення різних поверхонь від іржі. Кислоти реагують з оксидами та
гідроксидами феруму, що входять до складу іржі, та утворюють розчинні
солі, які легко змиваються водою. Поверхня стає чистою від іржі.
59
Ñåì³íàð
ÑÈÒÓÀÖ²ÉÍÅ ÇÀÂÄÀÍÍß
Ðîçãëÿíü ñèòóàö³þ òà çàïðîïîíóé ïîðÿäîê íàäàííÿ äîïîìîãè; âèáåðè ç àïòå÷êè
çàñîáè, ùî ñë³ä âèêîðèñòàòè.
Ìàìà ä³ñòàâàëà ç âåðõíüî¿ ïîëèö³ çàñ³á äëÿ äîãëÿäó çà êàõëåì, ùî ì³ñòèòü
êèñëîòó, ïëÿøêà áóëà ïîãàíî çàêðèòà, ³ êðàïëèíè ð³äèíè ïîòðàïèëè ìàì³
íà ðóêó.
ßê áóäåø ä³ÿòè?
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Äîïîâíè ñõåìó âïëèâó êèñëîòíèõ äîù³â íà äîâê³ëëÿ.
ÍÀÊÎÏÈ×ÓªÒÜÑß
Ó
¥ÐÓÍÒÀÕ
ÇÍÈÙÓª ÂÏËÈÂ
ÐÎÑËÈÍÈ ÊÈÑËÎÒÍÈÕ
ÄÎÙ²Â
ÍÀ
ÄÎÂÊ²ËËß
Ñõåìà 7
3. ßê³ êèñëîòè äîñë³äæóâàëè â ëàáîðàòîðíîìó äîñë³ä³: ì³íåðàëüí³ ÷è îðãàí³÷í³?

×îìó òè òàê äóìàºøü?
60
Õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ îñíîâ
§ 37. Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÎÑÍÎÂ

ïðî õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ îñíîâ.
Ти вже знаєш, що основи по відношенню до води поділяють на луги –
_____________________ та _____________________ основи. Розчини лугів
на дотик милкі, роз'їдають тканини та шкіру, тому їх називають їдкими.
Колись навіть вживались такі назви: їдкий натр, їдке калі. Тепер ці назви вва+
жаються застарілими, але вони яскраво відображають фізіологічну дію лугів.
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
ßêùî ðîç÷èí ëóãó ïîòðàïèâ íà øê³ðó, öå ì³ñöå ïîòð³áíî ïðîìèòè âåëèêîþ
ê³ëüê³ñòþ âîäè, ïîò³ì îáðîáèòè ñëàáêèì ðîç÷èíîì áîðíî¿ êèñëîòè (1 ÷àéíà ëîæêà
íà ñêëÿíêó âîäè).
ßê ìîæíà äîáóòè ëóãè? Çàïèøè ð³âíÿííÿ â³äïîâ³äíèõ ðåàêö³é.
Хімічні властивості лугів

1. Дія на індикатори
Розчини лугів змінюють кольори індикаторів.
Âèÿâëåííÿ çàáàðâëåííÿ ³íäèêàòîð³â ó ðîç÷èíàõ ëóã³â

· Âèïðîáóé ðîç÷èíè ëóã³â ó òðüîõ ïðîá³ðêàõ ÷è ñòàêàíàõ ð³çíèìè
³íäèêàòîðàìè.
· Ðîçôàðáóé êðàïåëüíèö³ ³ç ³íäèêàòîðàìè òà ñêëÿíêè ç ðîç÷èíàìè ëóã³â
â³äïîâ³äíèìè êîëüîðàìè.
Áåçáàðâíèé ôåíîëôòàëå¿í
Ô³îëåòîâèé ëàêìóñ Îðàíæåâèé ìåòèëîðàíæ íàáóâàº ìàëèíîâîãî
íàáóâàº ñèíüîãî çàáàðâëåííÿ íàáóâàº æîâòîãî çàáàðâëåííÿ çàáàðâëåííÿ
61
· Çðîáè âèñíîâîê, ñêëàâøè òàáëèöþ çàáàðâëåííÿ ³íäèêàòîð³â.
Ñåðåäîâèùå
²íäèêàòîðè
Êèñëîòíå Íåéòðàëüíå Ëóæíå
Ëàêìóñ
Ôåíîëôòàëå¿í
Ìåòèëîðàíæ
2. Взаємодія з кислотними оксидами

Розчини лугів реагують з кислотними оксидами, утворюючи відповідні
солі та воду.
2NaOH + CO2 = Na2CO3 + H2O
H2CO3
3. Взаємодія з кислотам
Луги реагують з кислотами, утворюються солі та вода.
Це можна спостерігати на досліді. Якщо до розчину лугу, що містить
лакмус і має __________________ забарвлення додати по краплям розчин
кислоти, то забарвлення спочатку стає __________________ кольору, тому
що відбулась реакція нейтралізації і у пробірці утворився розчин солі та
вода.
2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + 2H2O
ÏÀÌ’ßÒÀÉ! Âçàºìîä³þ îñíîâ ç êèñëîòàìè íàçèâàþòü ðåàêö³ºþ íåéòðàë³çàö³¿.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
Ïðè ïîäàëüøîìó äîäàâàíí³ êèñëîòè äî óòâîðåíîãî ðîç÷èíó êîë³ð

ñòàº . ×îìó?
Луги реагують навіть з нерозчинними кислотами.
(запиши рівняння реакції лугу з нерозчинною кислотою)
4. Взаємодія з розчинами солей

Луги реагують з розчинами солей, якщо утворені сіль чи основа
нерозчинні, тобто утворюють осад.
Якщо до розчину купрум(ІІ) сульфату блакитного кольору додати без+
барвний розчин натрій гідроксиду, утвориться світло+синій осад.
62
Запиши рівняння реакції зображеної на мал. 17.

NaOH
Який продукт реакції випадає у вигляді осаду

світло+синього кольору?
СuSO4
(p+H)
Розфарбуй малюнок.
Ìàë. 17
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿ ì³æ áàð³é ã³äðîêñèäîì òà êàë³é ñóëüôàòîì.

Ïîçíà÷, ÿêèé ïðîäóêò ðåàêö³¿ âèïàäå â îñàä.
2. Çàïèøè ð³âíÿííÿ äâîõ ðåàêö³é ì³æ êàë³é ã³äðîêñèäîì òà ðîç÷èííèìè ñîëÿìè

í³êåëþ ³ ôåðóìó(²²²). Ïîçíà÷, ÿê³ ïðîäóêòè ðåàêö³é âèïàäàþòü â îñàä.
Хімічні властивості нерозчинних основ

1. Термічний розклад
Нерозчинні основи при нагріванні розкладаються на відповідний оксид
і воду. t°C
Fe(OH)2 = FeO + H2O
Ðîçêëàäàííÿ íåðîç÷èííî¿ îñíîâè ï³ä ÷àñ íàãð³âàííÿ

· Ñïîñòåð³ãàé çà äîñë³äîì, ÿêèé ïðîâîäèòü ó÷èòåëü.
· Íà ìàë. 18 äîïèøè ôîðìóëè â³äïîâ³äíèõ ðå÷îâèí.
· Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿.
· Çà ÿêîþ îçíàêîþ ìîæíà ñòâåðäæóâàòè,

ùî õ³ì³÷íà ðåàêö³ÿ â³äáóëàñü?
Ìàë. 18
2. Взаємодіють з кислотами
Нерозчинні основи також реагують з кислотами з утворенням солі та води.
Мn(OH)2 + H2SO4 = МnSO4 + 2H2O
63
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Íà â³äì³íó â³ä ëóã³â íåðîç÷èíí³ îñíîâè íå çì³íþþòü çàáàðâëåííÿ ³íäèêàòîð³â, íå
ðåàãóþòü ³ç ðîç÷èíàìè ñîëåé.
Добування та використання лугів і нерозчинних основ
ÀÊÒÈÂÍÈÉ ÌÅÒÀË + ÂÎÄÀ = ËÓÃ + ÂÎÄÅÍÜ
ÎÊÑÈÄ ÀÊÒÈÂÍÎÃÎ ÌÅÒÀËÓ + ÂÎÄÀ = ËÓÃ
ËÓÃ + Ñ²ËÜ = ÍÎÂ² ËÓÃ + Ñ²ËÜ¯
Нерозчинні основи не можна добути сполученням основних оксидів

малоактивних металів з водою, бо такі реакції не відбуваються.
Ag2O + H2O ®
Ùîá äîáóòè íåðîç÷èííó îñíîâó âèêîðèñòîâóþòü ðåàêö³þ îáì³íó
ì³æ ðîç÷èíîì ñîë³ òà ëóãîì.
Ïåðåãëÿíü â³äåî ðåàêö³é, ùî ³ëþñòðóþòü õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³
òà äîáóâàííÿ íåðîç÷èííèõ îñíîâ.
Луги використовують переважно у виробництві мила, паперу, для очи+
щення нафти. Електролізом розплавів лугів добувають чисті лужні метали.
Прозорий розчин кальцій гідроксиду, який називають «вапняна вода»,
використовують для очищення цукрової сировини, якісного визначення
вуглекислого газу. Суспензію кальцій гідроксиду («вапняне молоко»)
використовують для побілки стін, стовбурів дерев.
Барій гідроксид («баритова вода») використовується для якісного та
кількісного виявлення вуглекислого газу.
Ñòâîð³òü ä³àãðàìó Âåíà, ùî â³äîáðàæàº ñï³ëüí³ òà â³äì³íí³ õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³
ëóã³â òà íåðîç÷èííèõ îñíîâ.
ÃÈ
ËÓ
Ìàë. 19
64
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Çàïèøè ôîðìóëè ã³äðîêñèä³â íàòð³þ, ìàãí³þ, êàäì³þ òà â³äïîâ³äíèõ

¿ì îêñèä³â.
4. Ïåðåòâîð³òü ñõåìè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³é íà â³äïîâ³äí³ ð³âíÿííÿ.

CаCl2 + Ва(OH)2 ® + ВаCl2
t°C
Sr (OH) 2 ® Sr O +
Ba(OH) 2 + CO 2 ®
Mn(OH)2 + HNO3 ®
5. ßê³ ç ðå÷îâèí ðåàãóþòü ç áàð³é ã³äðîêñèäîì? Çàïèøè ð³âíÿííÿ ìîæëèâèõ
ðåàêö³é.
CuSO4, CuO, SO2, ZnCO3, H2SO4, Fe(OH)2
6. ×îìó çáåð³ãàòè êðèñòàë³÷í³ ëóãè ïîòð³áíî ó ãåðìåòè÷íî çàêðèòîìó ïîñóä³? Çà-

ïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é, ùî ìîæóòü â³äáóâàòèñü ïðè çáåð³ãàíí³ êàë³é ã³äðîêñèäó.

ïðîäóêò³â.
à) Cа ® CаO ® Cа(OH)2 ® CаSO4
65
á) Fe(OH)2 ® FeSO4 ® Fe(OH)2 ® FeO ® FeСl2
8. Äîáóäüòå òðüîìà ð³çíèìè ñïîñîáàìè íàòð³é ã³äðîêñèä.
9. Çàïðîïîíóéòå ñïîñ³á äîáóâàííÿ êóïðóì(²²) ã³äðîêñèäó ç êóïðó(²²) îêñèäó.
10. Îá÷èñëè ìàñó îñàäó, ùî óòâîðþºòüñÿ â ðåçóëüòàò³ çì³øóâàííÿ ðîç÷èíó

íàòð³é ã³äðîêñèäó ìàñîþ 200 ã ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ ëóãó 10% ç íàäëèøêîì
ñîë³ ìàíãàí(²²) õëîðèäó.
66
11. Ñóì³ø áàð³é îêñèäó òà êóïðóì(²²) îêñèäó ìàñîþ 40 ã ïðîðåàãóâàëà ç

âîäîþ. Ïðè öüîìó óòâîðèâñÿ ëóã ìàñîþ 34,2 ã. Îá÷èñë³òü ìàñîâ³ ÷àñòêè
îêñèä³â ó ñóì³ø³. (76,5%; 23,5%)
ÑÈÒÓÀÖ²ÉÍÅ ÇÀÂÄÀÍÍß
Ðîçãëÿíü ñèòóàö³þ òà çàïðîïîíóé ïîðÿäîê íàäàííÿ äîïîìîãè.
Áàòüêî ïðî÷èùàâ òðóáè, àëå çíåõòóâàâ ïðàâèëàìè áåçïåêè ³ íå íàä³â
ðóêàâè÷êè. Ãðàíóëè çàñîáó äëÿ ïðîìèâàííÿ ñò³÷íèõ òðóá ïîòðàïèëè éîìó
íà øê³ðó, â³í íå ïîì³òèâ öå îäðàçó, à ëèøå êîëè â³ä÷óâ ïîäðàçíåííÿ.
ßê äîïîìîæåø áàòüêó?
67
ÄÎÌÀØÍ²É ÅÊÑÏÅÐÈÌÅÍÒ
²ÍÄÈÊÀÒÎÐÈ ÍÀ ÊÓÕÍ²
Äëÿ âèçíà÷åííÿ êèñëîòè òà ëóãó ìîæíà âèêîðèñòàòè òàêîæ ïðèðîäí³
³íäèêàòîðè. Ñ³ê áóðÿêà òà ì³öíèé ÷àé âòðà÷àþòü ñâ³é êîë³ð ïðè
äîäàâàíí³ êèñëîòè. Òè ì³ã ñïîñòåð³ãàòè öå, êîëè ãîòóâàâ ÷àé ç ëèìîíîì, àäæå ó
öèòðóñîâèõ ì³ñòèòüñÿ ëèìîííà êèñëîòà. À â³ä äîäàâàííÿ ëóã³â êîë³ð ñòàº çíà÷íî
³íòåíñèâí³øèé. Çàïèòàé ó áàáóñ³ ÷è ä³äóñÿ ïðî ÷àé, ùî ãîòóâàëè ó âàãîíàõ ïî¿çä³â
çà ÷àñ³â ¿õ ìîëîäîñò³. Â³í ìàâ ñìàê ñîäè, áî ñàìå ñîäó ³ äîäàâàëè, ùîá
åêîíîìèòè çàâàðêó. Òàê âîíè ñòâîðþâàëè ³ëþç³þ ì³öíîãî ÷àþ.
Âèïðîáóé ñîêè ô³àëêè, áóðÿêà ÷è ì³öíèé ÷àé ÿê ³íäèêàòîðè. Äëÿ ñòâîðåííÿ
ñåðåäîâèùà âèêîðèñòàéòå ëèìîííó êèñëîòó ÷è ñîê ëèìîíà, îöåò, ì³öíèé
ðîç÷èí ñîäè.
Ïîïðàöþé ç îíëàéí-òðåíàæåðîì (ïåðåéäè çà QR-êîäîì) ³ äîñë³äè

çì³íó çàáàðâëåííÿ óí³âåðñàëüíîãî ³íäèêàòîðíîãî ïàï³ðöÿ ó ðîç÷èíàõ
ëóã³â (Strong Base & Weak Base). Äëÿ öüîãî ñêîðèñòàéñÿ ³íñòðóìåíòîì
³íäèêàòîðíèé ïàï³ð, ïåðåìèêà÷åì òèïó ëóã³â ( ) òà âñòàíîâè êîë³ð
ïàï³ðöÿ ( ).
+ –
МОН ® М + ОН
Ìàë. 20
68
Õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ àìôîòåðíèõ îêñèä³â òà ã³äðîêñèä³â
§ 38. Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ²

ÀÌÔÎÒÅÐÍÈÕ ÎÊÑÈÄ²Â ÒÀ Ã²ÄÐÎÊÑÈÄ²Â

ïðî õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ àìôîòåðíèõ
îêñèä³â òà ã³äðîêñèä³â.
Амфотерні сполуки виявляють протилежні хімічні властивості в

залежності від природи речовин, з якими вони взаємодіють. Якщо
нерозчинні основи розчиняються у кислотах, то амфотерні розчиняються
і у кислотах, і у лугах.
ßê³ îêñèäè âèÿâëÿþòü àìôîòåðí³ âëàñòèâîñò³? Íàâåäè ïðèêëàäè

àìôîòåðíèõ îêñèä³â?
До амфотерних гідроксидів відносять цинк гідроксид, алюміній

гідроксид, берилій гідроксид, хром(ІІІ) гідроксид та ін.
Хімічні властивості амфотерних гідроксидів
1. Взаємодіють з кислотами
Амфотерні гідроксиди реагують з кислотами з утворенням солей (як
основи).
HCl + Аl(OH)3 = ____________________________ (допиши рівняння)
2. Взаємодіють з лугами
Амфотерні гідроксиди реагують з лугами з утворенням солей, причому
металічний елемент амфотерного гідроксиду переходить у кислотний
залишок (як кислоти). Реакція може відбуватися при сплавлянні з
утворенням солі. t°С
3NaOH + Аl(OH)3 = Na3AlO3 + 3H2O
H3 АlO3 натрій ортоалюмінат
В розчині утворюється комплексна сполука (більш детально про ці
сполуки дізнаєшся у старших класах).
Zn(OH)2 + 2NaOH = Na2[Zn(OH)4]
натрій тетрагідроксоцинкат
69
Амфотерні гідроксиди при нагріванні розкладаються на відповідні
амфотерні оксиди та воду.
t°С
Аl(OH)3 = __________________________________ (допиши рівняння)
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Àìôîòåðí³ ã³äðîêñèäè íå âçàºìîä³þòü ç êèñëîòíèìè îêñèäàìè.
Àìôîòåðíèì ã³äðîêñèäàì â³äïîâ³äàþòü àìôîòåðí³ îêñèäè, àëå çâîðîòíîþ ðåàêö³ºþ
äî ðåàêö³¿ òåðì³÷íîãî ðîçêëàäó ö³ ã³äðîêñèäè äîáóòè íå ìîæíà.
Добувають амфотерні гідроксиди реакцією обміну між розчинами солей
та лугів.
CrCl3 + 3NаOH = 3NаCl + Cr(OH)3¯
Хімічні властивості амфотерних оксидів
Амфотерні оксиди взаємодіють з кислотами, утворюючи солі та воду
(як основні).
ZnO + HCl = ________________________________ (допиши рівняння)
2. Взаємодія з лугами
Амфотерні оксиди взаємодіють з лугами, аналогічно кислотними
оксидам, утворюючи сіль та воду.
t°С
ZnO + 2NаOH = Nа2ZnO2 + H2O
H2 ZnO2 натрій цинкат
Можуть також утворюватись солі бідніших на воду кислот, наприклад,

метаалюмінати.
t°С
Al2O3 + 2NаOH = 2NаAlO2 + H2O
НAlO2 натрій метаалюмінат
метаалюмінатна кислота
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
ßêùî ó àìôîòåðíîãî îêñèäó äðóãèì ðåàãåíòîì º îñíîâà, òî â³í âèÿâëÿº
ïðîòèëåæí³, òîáòî êèñëîòí³ âëàñòèâîñò³, ³ íàâïàêè, ÿêùî äðóãèé ðåàãåíò –
êèñëîòà, òî – îñíîâí³.
3. Взаємодія з оксидами
Амфотерні оксиди взаємодіють з кислотними та основними оксидами з
утворенням солей.
70
t°С
ZnO+ SiO2 = ZnSiO3
Н2SiO3 цинк силікат
t°С
ZnO + K2O = K2ZnO2
Н2ZnO2 калій цинкат
Існування амфотерних сполук підтверджує двоякість природи та її

явищ. Пригадай, що прості речовини цинк та алюміній – це типові метали,
а їх оксиди та гідроксид можуть виявляти також і кислотні властивості.
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Ð³çêî¿ ìåæ³ ì³æ ìåòàë³÷íèìè òà íåìåòàë³÷íèìè åëåìåíòàìè íå ³ñíóº.
Ïîïðàöþéòå ó ïàðàõ, ÿê âàñ îá'ºäíàº ó÷èòåëü. Ïîð³âíÿéòå âëàñòèâîñò³ êàë³é òà
õðîì(²²²) ã³äðîêñèä³â, ïðî³ëþñòðóé ¿õ ð³âíÿííÿìè â³äïîâ³äíèõ ðåàêö³é. Çàïîâí³òü
òàáëèöþ òà ïðåäñòàâòå ñâî¿ ðåçóëüòàòè êëàñó.
Âëàñòèâîñò³ Êàë³é ã³äðîêñèä Õðîì(²²²) ã³äðîêñèä
71
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Çä³éñíè ïåðåòâîðåííÿ â³äïîâ³äíî ëàíöþæêó. Âêàæè òèïè ðåàêö³é òà

íàçâè ïðîäóêò³â.
Al(OH)3 ® Al2O3 ® Al2(SO4)3 ® Al(OH)3 ® Na3AlO3 ® AlСl3
2. Ïåðåòâîðè ñõåìè ðåàêö³é íà â³äïîâ³äí³ ð³âíÿííÿ.

à) Ва(OH)2 + Zn(OH)2 ®
á) Fe(OH)3 ®
â) Pb(OH)2 + HNO3 ®
ã) Al(OH)3 + Na2O ®
3. Îá÷èñë³òü ìàñó àëþì³í³é ã³äðîêñèäó, ÿêèé ì³ñòèòü ñò³ëüêè àòîì³â, ñê³ëüêè
ìîëåêóë ì³ñòèòüñÿ ó ñóëüôóð(IV) îêñèä³ îá'ºìîì 8,96 ë (í.ó.). (218,4 ã)
4. Ìàñîâà ÷àñòêà äâîâàëåíòíîãî åëåìåíòó â àìôîòåðíîìó ã³äðîêñèä³ ñòàíîâèòü

77,77%. Â³äíîñíà ìîëåêóëÿðíà ìàñà ñïîëóêè 153. Íàïèø³òü ôîðìóëó àìôî-
òåðíîãî ã³äðîêñèäó òà ð³âíÿííÿ éîãî âçàºìîä³¿ ç õëîðèäíîþ êèñëîòîþ, íàòð³é
ã³äðîêñèäîì. (Sn(OH)2)
72
5. Îá÷èñë³òü ìàñó ñîë³, ùî óòâîðèòüñÿ ïðè âçàºìîä³¿ áåðèë³é ã³äðîêñèäó ç

áðîì³äíîþ êèñëîòîþ ìàñîþ 81 ã.
6. Äîïîâíè ñõåìó äîáóâàííÿ îñíîâ ñõåìàìè ðåàêö³é.

Ñõåìà 8
Îñíîâè, Me(OH)n
Ëóãè Íåðîç÷èíí³ îñíîâè Àìôîòåðí³ ã³äðîêñèäè
Ðîç÷èííà ñ³ëü + ëóã
73
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà ¹ 5
Òåìà. Äîáóâàííÿ öèíê ã³äðîêñèäó, âèÿâëåííÿ éîãî àìôîòåðíèõ âëàñòèâîñòåé
Õ³ä ðîáîòè
1. Пригадай правила безпеки при роботі з кислотами та лугами.
2. Проаналізуй схему, зображену на мал. 18.
HCl
NaOH
ZnCl2 NaOH
Zn(OH)2 + NaCl
Ìàë. 21
3. Виділи етап добування цинк гідроксиду та склади рівняння реакції.

4. Проведи реакцію. Працюй акуратно, додаючи розчин лугу краплями
до розчину цинк хлориду. Посни чому потрібно вчиняти саме так.
5. Добутий драглистий осад розділи на дві частини, додай до однієї
частини розчин лугу та до іншої розчин хлоридної кислоти.
6. Опиши зовнішні ефекти реакцій та склади відповідні рівняння.
7. Оформи звіт у вигляді таблиці.
Ùî ðîáèëè Ñïîñòåðåæåííÿ Âèñíîâîê

òà â³äïîâ³äí³ ð³âíÿííÿ äî âèêîíàíî¿ ä³¿
8. У висновку обґрунтуй, чому цинк гідроксид має амфотерні властивості.
74
Õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ ñîëåé
§ 39. Õ²Ì²×Í² ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒ² ÑÎËÅÉ

Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè îçíàéîìèø-
ñÿ ç õ³ì³÷íèìè âëàñòèâîñòÿìè ñîëåé
òà ä³çíàºøñÿ ïðî ÿê³ñí³ ðåàêö³¿ äëÿ
âèçíà÷åííÿ äåÿêèõ ñîëåé.
Вивчаючи властивості оксидів, основ та кислот, ми часто згадували
солі як реагенти або продукти реакцій. Отже, серед властивостей солей є
вже відомі з попередніх параграфів: реакції з лугами та кислотами.
Солі бувають розчинними, малорозчинними та нерозчинними у воді.
Частіше під час хімічних перетворень використовують саме водні розчини
солей.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
ßê³ ñïîëóêè íàçèâàþòüñÿ ñîëÿìè? ßêà çàãàëüíà ôîðìóëà ñîëåé?
Ïåðåë³÷è òèïè ñîëåé:
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Êëàñèô³êóé ñîë³ çà òèïàìè. Çàïèøè ó òàáëè÷êó â³äïîâ³äí³ ôîðìóëè

ñîëåé ³ç íàâåäåíîãî ïåðåë³êó.
КHS, Mg S O 4 , К HCO 3 , Na 2 SO 3 , К Cr (S O 4 ) 2 , Li 2 SiO 3 , SrOH С l ,
CaOHNO3, NaH2PO4, KFe (SO4)2.
ÑÎË²
Ñåðåäí³ Êèñë³ Îñíîâí³ Ïîäâ³éí³
Солі реагують з кислотами, якщо кислота, що вступає у реакцію,
сильніша за кислоту, кислотний залишок якої входить до складу солі.
75
Na2CO3 + 2HCl = 2NaCl + H2O + CO2

AgNO3 + HCl = AgCl¯ “+ HNO3
Обов'язковою умовою перебігу реакцій солей з кислотами є утворення
__________________________________________.
2. Взаємодія з лугами
Солі реагують з лугами, з утворенням нової солі та нової основи. Реакція
обміну відбувається лише між розчинними у воді солями та розчинами лугів
за умови, якщо один із продуктів реакції нерозчинний у воді (осад).
K2SO4 + Ba(OH)2 = 2KOH + BaSO4¯
AlCl3 + 3LiOH = Al(OH)3¯“+ 3LiCl
3. Взаємодія з солями
Солі реагують з солями з утворенням двох нових солей. Реакція обміну
відбувається лише між розчинними у воді солями за умови, якщо утворюється
нерозчинний продукт реакції (осад).
2AgNO3 + BaCl2 = 2AgCl¯ + Ba(NO3)2
Âçàºìîä³ÿ ñîëåé ç ðîç÷èíàìè êèñëîò, ëóã³â òà ³íøèõ ñîëåé

1. Çä³éñíè ðåàêö³¿.
2. Çàïèøè ñïîñòåðåæåííÿ. Ðîçôàðáóé ìàëþíêè â³äïîâ³äíèìè êîëüîðàìè.
Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é.
№ Ùî ðîáèëè Ñïîñòåðåæåííÿ
1 Äî øìàòî÷êà êàëüö³é êàð-

áîíàòó (êðåéäè, ìàðìóðó)
îáåðåæíî äîëèâàþ ðîç÷èí
õëîðèäíî¿ êèñëîòè.
Ìàë. 22
Ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿:
76
2 Ó ïðîá³ðêó ç ðîç÷èíîì ëóãó
äîëèâàþ ðîç÷èí ìàãí³é

õëîðèäó.
3 Ó ñòàêàí ç ðîç÷èíîì íàòð³é
ôîñôàòó äîëèâàþ ðîç÷èí
àð´åíòóì í³òðàòó.
AgNO3
Na3PO4
Ìàë. 23
Çðîáè âèñíîâîê.
ßê³ âëàñòèâîñò³ ñîëåé ï³äòâåðäæóþòüñÿ ïðîâåäåíèìè äîñë³äàìè?
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Ðåàêö³¿ îáì³íó ì³æ ðîç÷èíàìè ñîëåé ç êèñëîòàìè, ðîç÷èíàìè ëóã³â àáî ñîëåé
â³äáóâàþòüñÿ çà óìîâè, ÿêùî îäèí ³ç ïðîäóêò³â ðåàêö³¿ âèïàäàº â îñàä àáî
âèä³ëÿºòüñÿ ó âèãëÿä³ ãàçó.
77
Солі можуть реагувати не тільки із складними речовинами (лугами,

кислотами, солями), але й з простими.
4. Взаємодія з металами
Солі реагують з металами, з утворенням нової солі та нового металу.
Реакція заміщення відбувається між розчинними у воді солями та
металом, якщо метал, що вступає в реакцію, активніший за метал, що утво+
рюється. Тобто, металреагент має бути розташований в ряду активності
металів (ряду Бекетова) лівіше за металпродукт реакції.
Zn + SnCl2 = ZnCl2 + Sn
Якщо у розчин плюмбум(ІІ) нітрату занурити кумедно вигнутий
цинковий дротик, то одразу можна побачити появу на дротику "голочок", а
через годину можна спостерігати "сатурнове дерево" у склянці з розчином.
Це пояснюється тим, що цинк активніший за свинець і витісняє його з
розчину плюмбум(ІІ) нітрату.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Çàïèøè ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿ çîáðàæåíî¿ íà ìàë. 24. Âêàæè òèï ðåàêö³¿

òà íàçâè ïðîäóêò³â ðåàêö³¿
Ìàë. 24
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
Çàâäÿêè ÿêîìó ìåòàëó öþ ðåàêö³þ íàçâàëè "ñàòóðíîâå äåðåâî"?
78
Âçàºìîä³ÿ ñîëåé ç ìåòàëàìè

1. Ñïîñòåð³ãàé çà äîñë³äîì, ÿêèé ïðîâîäèòü ó÷èòåëü
2. Çàïèøè ñïîñòåðåæåííÿ òà ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é.
3. Ðîçôàðáóé ìàëþíîê.
Ìàë. 25
ÏÀÌ'ßÒÀÉ!
Äëÿ ðåàêö³é çàì³ùåííÿ ì³æ ìåòàëàìè òà ðîç÷èíàìè ñîëåé íå âèêîðèñòîâóþòü
àêòèâí³ ìåòàëè.
5. Взаємодія з оксидами
Солі реагують з нелеткими кислотними чи амфотерними оксидами при
сплавлянні, з утворенням нової солі та більш леткого оксиду.
t°C
Na2CO3 + SiO2 = Na2SiO3 + CO2
t°C
Na2CO3 + Al2O3 = 2NaAlO2 + CO2
Деякі малорозчинні або нерозчинні у воді оксигеновмісні солі (карбонати
або сульфіти) при нагріванні розкладаються на два оксиди, за винятком
солей Літію, Натрію та Калію. Існують також деякі розчинні солі, які роз+
кладаються на інші солі та продукт часткового окиснення чи відновлення.
t°C
СаCO3 = СаO + CO2
t°C
2KNO3 = 2KNO2+ O2
t°C
2KMnO4 = K2MnO4 + MnO2 + O2
Ñêëàä³òü ñõåìó õ³ì³÷íèõ âëàñòèâîñòåé ñîëåé ³ç çàçíà÷åííÿì ñõåì ðåàêö³é (çà
çðàçêîì).
79
Ñõåìà 9
Ñ³ëüÌå1 + Ìå2 = Ñ³ëüÌå2 + Ìå1
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ìîæëèâèõ ðåàêö³é îáì³íó: à) ì³æ ñ³ëëþ ³ êèñëîòîþ;

á) ì³æ äâîìà ñîëÿìè.
Âèêîðèñòàé ðå÷îâèíè ç ïåðåë³êó: àð´åíòóì í³òðàò, õëîðèäíà êèñëîòà,
ñóëüôàòíà êèñëîòà, êàë³é ñèë³êàò, íàòð³é ôîñôàò, êàëüö³é õëîðèä.
4. ßê³ ïàðè ðå÷îâèí âçàºìîä³ÿòèìóòü? Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é òà ïîÿñíè, ÷îìó

ìîæëèâà òàêà âçàºìîä³ÿ.
Cu i AgNO3; Sn i ZnCl2; Cr i FeCl3
5. ×îìó äëÿ ðåàêö³é çàì³ùåííÿ ó ðîç÷èíàõ ñîëåé ç ìåòàëàìè íå âèêîðèñòî-

âóþòü àêòèâí³ ìåòàëè: íàòð³é, êàë³é, êàëüö³é?
80

ïðîäóêò³â.
à) Ôîñôîð ® ôîñôîð(V) îêñèä ® îðòîôîñôàòíà êèñëîòà ® íàòð³é ôîñôàò ®
ìàãí³é ôîñôàò;
á) ìàãí³é êàðáîíàò ® ìàãí³é îêñèä ® ìàãí³é áðîì³ä ® ìàãí³é ã³äðîêñèä ®

ìàãí³é ôîñôàò.
7. Ìàéæå ó êîæíîìó äîì³ ÷è íà äà÷³ º ðå÷îâèíè, ùî íàëåæàòü äî êëàñó ñîëåé:

êóõîííà ñ³ëü, ïèòíà ñîäà, êàëüöèíîâàíà ñîäà (íàòð³é êàðáîíàò), ìàðãàíö³âêà
(êàë³é ïåðìàíãàíàò), êðåéäà ÷è çóáíèé ïîðîøîê òà ³íø³. Îïèøè ¿õ çîâí³øí³é
âèãëÿä òà ïðàêòè÷íå âèêîðèñòàííÿ.
81
8. Ùîá ï³ä ÷àñ ðîçìîðîæóâàííÿ ðèáà íå âòðàòèëà âîëîãó òà ì³íåðàëüí³ ðå÷î-

âèíè, ¿¿ ñë³ä ïîêëàñòè ó õîëîäíó, ï³äñîëåíó âîäó íà 2-4 ãîäèíè â çàëåæíîñò³ â³ä
ðîçì³ðó. Äëÿ ðîçìîðîæóâàííÿ 1 êã ðèáè íåîáõ³äíî óçÿòè 2 ë âîäè ³ 1 ÷ ëîæêó
êóõîííî¿ ñîë³ – 5 ã. Îá÷èñë³òü ìàñîâó ÷àñòêó êóõîííî¿ ñîë³ ó âèùå çãàäàíîìó
ðîç÷èí³.
9. Îá÷èñë³òü îá'ºì ãàçó (í.ó.), ùî óòâîðèâñÿ ïðè âçàºìîä³¿ êàë³é ñóëüô³òó ç

õëîðèäíîþ êèñëîòîþ ìàñîþ 7,3 ã.
82
Ñåì³íàð
Ñåì³íàð
ÄÎÁÓÂÀÍÍß ÒÀ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÑÎËÅÉ
Íà ÿêîìó òè ïîâòîðèø òà çàêð³ïèø
çíàííÿ ïðî âëàñòèâîñò³ îñíîâíèõ
êëàñ³â íåîðãàí³÷íèõ ñïîëóê, ä³çíà-
ºøñÿ ïðî ñïîñîáè äîáóâàííÿ ñîëåé.
Відомо, що реакції сполучення розкладу, заміщення і обміну приводять
до утворення нових сполук. Наприклад, солі можуть утворюватись у
результаті відомих тобі реакцій.
Добування солей
Îá'ºäíàéòåñü ó ãðóïè, ÿê ðåêîìåíäóº â÷èòåëü.
Äîïîâíè ñõåìè ðåàãåíòàìè ÷è ïðîäóêòàìè ðåàêö³é. Óð³âíÿé ð³âíÿííÿ
òà äàé íàçâè ïðîäóêòàì ðåàêö³é.
Ïðåçåíòóéòå óñüîìó êëàñó ðåçóëüòàòè ñâîº¿ ðîáîòè.
Ñîë³ óòâîðþþòüñÿ çà ðåàêö³ÿìè:
1) îñíîâíîãî îêñèäó ç êèñëîòíèì;
________ + N2O5 = Ba(NO3)2 ___________________________________
2) êèñëîòíîãî îêñèäó ç îñíîâîþ;
SO3 + ________ = Na2 SO4 + H2O _________________________________
3) îñíîâíîãî îêñèäó ç êèñëîòîþ;
CaO + H2SO4 = _______________________________________________
4) êèñëîòè ç îñíîâîþ;
Mg(OH)2 + HNO3 = ___________________________________________
5) ñîë³ ç ëóãîì;
K2SO4 + ________ = BaSO4“+ ____________________________________
6) ñîë³ ç êèñëîòîþ;
________ + 2H3PO4 = Ca3 (PO4)2“+________________________________
7) ìåòàëó ç êèñëîòîþ;
Zn +________ = ZnCl2 + _______________________________________
8) ìåòàëó ç ãàëîãåíîì;
Mg + Cl2 = MgCl2 ______________________________________________
9) àìôîòåðíîãî îêñèäó ç ëóãîì;
ZnO + ________ = Na2ZnO2 + H2O ________________________________
10) àìôîòåðíîãî îêñèäó ç ³íøèì îêñèäîì;
________ + Na2O = Na2ZnO2 ____________________________________
83
Ñåì³íàð
11) амфотерного оксиду з кислотою;

ZnO + H2SO4 = _______________________________________________
12) амфотерного гідроксиду з лугом;
Zn(OH)2 + ________ = Na2ZnO2 + 2H2O ____________________________
13) солі з сіллю;
________ + K3 PO4 = AlPO4 + 3KCl ________________________________
14) за реакцією розкладу солі (наведи приклад);
___________________________________________________________
15) витісненням металу з розчину солі більш активним металом (наведи
приклад);
___________________________________________________________
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Â³äîìî, ùî ç XV ñòîë³òòÿ ùîðîêó ç òðàâíÿ äî âåðåñíÿ ÷óìàêè ðóøàëè ïî ñ³ëü
íà ï³âäåíü äî ×îðíîãî òà Àçîâñüêîãî ìîð³â, à äåÿê³ íàâ³òü ³ íà Êàñï³é. Ïðî
ïîêëàäè ñîë³ â Óêðà¿íè òîä³ ùå íå çíàëè. Çãîäîì íàâ³òü íàñåëåí³ ïóíêòè
îòðèìàëè íàçâè â³ä ñëîâà ñ³ëü: Ñîëîòâèíî, Ñîëåäàð.
Ïåðåãëÿíü ìóëüòô³ëüì ïðî òå, ÿê ÷óìàêè ïî ñ³ëü õîäèëè.
Ìàë 26. Êàðòèíà «×óìàêè íà â³äïî÷èíêó». Õóäîæíèê ²âàí Àéâàçîâñüêèé

https://bit.ly/2LoL63O
84
Ñåì³íàð
Використання солей
· Íàòð³é õëîðèä NaCl: íàòð³é ã³äðîêñèäó NaOH, õëîðó Cl2, õàð÷îâî¿

ñîäè NaHCO3
Â ïðîìèñëîâîñò³ · Êàëüö³é ôîñôàò Ca3(PO4)2: ôîñôîðó P, îðòîôîñôîòíî¿ êèñëîòè
– ÿê ñèðîâèíó H3PO4, ôîñôîðíèõ äîáðèâ
äëÿ îòðèìàííÿ · Êàðáîíàòè íàòð³þ (ñîäà) Na2CO3 ³ êàë³þ (ïîòàø) K2CO3: ñêëî,
ð³çíèõ ðå÷îâèí ìèþ÷³ çàñîáè
· Êàëüö³é êàðáîíàò CaCO3: íåãàøåíå âàïíî CaO, ïðè âèïëàâö³ ÷àâóíó ³
ñòàë³
· ßê ì³íåðàëüí³ äîáðèâà
Â ñ³ëüñüêîìó
· ßê ì³êðîäîáðèâà: ñîë³ Êóïðóìó, Öèíêó, Ìàðãàíà, Ôåðóìó,
ãîñïîäàðñòâ³
äëÿ ï³äâèùåííÿ
Êîáàëüòó
âðîæàéíîñò³ · Êóïðóì(²²) ñóëüôàò ïåíòàã³äðàò (ì³äíèé êóïîðîñ) CuSO4·5H2O –
çàñ³á áîðîòüáè ç õâîðîáàìè ðîñëèí
· Ç âàïíÿêó CaCO3, äîëîì³òó CaCO3·MgCO3 âèãîòîâëÿþòü ùåá³íü

· Ìàðìóð CaCO3 äîëîì³ò CaCO3·MgCO3 – â îçäîáëþâàëüíèõ ðîáîòàõ
Â áóä³âíèöòâ³
· Ñèë³êàòè íàòð³þ Na2SiO3 ³ êàë³þ K2SiO3 (ð³äêå ñêëî) – ã³äðî³çîëÿö³ÿ,
çì³öíåííÿ ´ðóíò³â
Â ìåäèöèí³ äëÿ · Ïàëåíèé ã³ïñ CaSO4·0,5H2O – ô³êñóþ÷³ ïîâ'ÿçêè ïðè ïåðåëîìàõ

ë³êóâàííÿ · Íàòð³é õëîðèä NaCl – ô³ç³îëîã³÷íèé ðîç÷èí
çàõâîðþâàíü, ÿê · Ðîç÷èí êàë³é ïåðìàíãàíàòó KMnO4 – äëÿ äåç³íôåêö³¿
äîïîì³æí³ · Àðãóíòóì(²) í³òðàò AgNO3 – ÿê äåç³íô³êóþ÷èé ³ ïðèï³êàþ÷èé çàñ³á
çàñîáè · Ñîë³ ìàãí³þ ÿê ïðîíîñíèé çàñ³á
· Ìèëà ì³ñòÿòü íàòð³ºâ³ ñîë³ îðãàí³÷íèõ êèñëîò

Â çàñîáàõ ã³ã³ºíè · Êàëüö³é êàðáîíàò CaCO3 – àáðàçèâ ó çóáíèõ ïàñòàõ
· Àëþì³í³é ãèäðîêñîõëîðèä AlOHCl2 – â äåçîäîðàíòàõ
· Íàòð³é õëîðèä, êàëüö³é õëîðèä: äëÿ áîðîòüáè ç îáìåðçàííÿì äîð³ã ³

òðîòóàð³â
Äëÿ ï³äâèùåííÿ
· Àìîí³é ã³äðîãåíîðòîôîñôàò (NH4)2HPO4 ³ àìîí³é äèã³äðîãåí-
áåçïåêè
îðòîôîñôàò NH4H2PO4, íàòð³é êàðáîíàò Na2CO3 ³ ã³äðîãåíêàðáîíàò
NaHCO3: ó ïîðîøêîâèõ âîãíåãàñíèêàõ
· Íàòð³é òåòðàáîðàò äåêàã³äðàò (áóðà) Na2B4O7·10H2O – ïëàâêà ³

ïàéêà äîðîãîö³ííèõ ìåòàë³â
Â þâåë³ðí³é
· Àðãåíòóì(²) í³òðàò (ëÿï³ñ) AgNO3 – ïîñð³áíåííÿ âèðîá³â
ñïðàâ³
· Ïåðëè – CaCO3, ñìàðàãä – 3BeSiO3·Al2(SiO3)3, ìàëàõ³ò –
(CuOH)2CO3.
85
Ñåì³íàð
Äîïîâíè òàáëèöþ âçàºìîä³¿ îñíîâíèõ êëàñ³â ñïîëóê. Íà ïåðåòèí³ âêàæè ìîæëèâ³
ïðîäóêòè ðåàêö³é àáî ïîñòàâ "–", ÿêùî âçàºìîä³ÿ íå â³äáóâàºòüñÿ.
Òàáëèöÿ 8
Êèñëîòíèé Àìôîòåð- Àìôîòåð-

ÍåÌå Âîäà Êèñëîòà íèé Ñ³ëü
îêñèä íèé îêñèä ã³äðîêñèä
1) Íîâà
1) Ñ³ëü + ñ³ëü +
Ìå Ñ³ëü
Í2 íîâèé
Ìå
Îñíîâíèé
Ñ³ëü
îêñèä
Àìôîòåðíèé Ñ³ëü +
îêñèä Í2 Î
2) Íîâ³
Ñ³ëü +
Ëóã îñíîâà +
Í2 Î
ñ³ëü
Íåðîç÷èííà
îñíîâà
Àìôîòåðíèé
ã³äðîêñèä
3) Íîâ³
4) Íîâ³
ñ³ëü + 5) Íîâ³
Ñ³ëü ñ³ëü +
êèñë. ñîë³
êèñëîòà
îêñèä
1) Çà ðÿäîì àêòèâíîñò³ Ìå.

2)5) ßêùî óòâîðþºòüñÿ íåðîç÷èííèé ïðîäóêò.
3)4) ßêùî êèñëîòíèé îêñèä º àíã³äðèäîì ñèëüí³øî¿ êèñëîòè, à âèò³ñíÿºòüñÿ ëåòê³øèé; ðÿä àêòèâ-
íîñò³ êèñëîò.
86
Ñåì³íàð
Ñåì³íàð
ÃÅÍÅÒÈ×ÍÈÉ ÇÂ'ßÇÎÊ Ì²Æ ÊËÀÑÀÌÈ ÍÅÎÐÃÀÍ²×ÍÈÕ ÑÏÎËÓÊ
Вивчення основних класів неорганічних сполук завершується солями.
Їх властивості вивчались як повторення і узагальнення попереднього
матеріалу. Все ж потрібно систематизувати знання про зв'язки між
класами, їх взаємодію та добування речовин одного класу з речовин іншого
класу. Такі зв'язки називають генетичними.
У ХІХ ст. хіміки узагальнили знання
про метали, неметали та їх сполуки і склали Ã å í å ò è ÷ í è é â ³ ä
ãðåöüêîãî ãåíåçèñ –
схему, у справедливості якої тобі потрібно ïîõîäæåííÿ.
переконатись на цьому занятті.
Ìåòàë Íåìåòàë
Îñíîâíèé îêñèä Êèñëîòíèé îêñèä
Îñíîâà Êèñëîòà
Ñ³ëü
Ñõåìà 10
Наведена схема не в повній мірі відображає генетичні зв'язки між класа+
ми неорганічних сполук, адже утворення солей можливе й іншими шляхами.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Äîïîâíè ñõåìó 8 ñòð³ëêàìè, ùî âêàçóþòü ³íø³ ìîæëèâ³ ñïîñîáè

óòâîðåííÿ ñîëåé.
2. Ðîçãëÿíü íàâåäåíó ñõåìó ãåíåòè÷íîãî çâ'ÿçêó (ñõåìà 11). Ñêëàäè
ñõåìó ãåíåòè÷íîãî çâ'ÿçêó äëÿ êàëüö³þ òà ñ³ðêè. Çàïèøè ð³âíÿííÿ
â³äïîâ³äíèõ ðåàêö³é. Ñõåìà 11
Îñíîâíèé îêñèä + Âîäà + Êèñëîòíèé îêñèä
Îñíîâà + Êèñëîòà
Ñ³ëü
Ìåòàë + Íåìåòàë
87
Ñåì³íàð
3. Ñêëàäè ð³âíÿííÿ ðåàêö³é çà ñõåìàìè ïåðåòâîðåííÿ.
Ñõåìà 12
Fe +Cl2
Fe2O3 FeCl3
4. ²ç íàâåäåíîãî ïåðåë³êó ôîðìóë ðå÷îâèí óòâîð³òü ãåíåòè÷í³ ëàíöþæêè

ìåòàëó òà íåìåòàëó, ïîêàæ³òü âçàºìîçâ'ÿçîê, ÿêèé ïðèâîäèòü äî óòâîðåííÿ
ñîë³. Ñêëàä³òü ð³âíÿííÿ â³äïîâ³äíèõ ðåàêö³é.
N2, Ba(NO3)2, CO2, Ba, CO, BaCO3, NO, Ba(OH)2, C, BaO, Ba(HCO3)2, BaCl2
5. Äâà ñåìèêëàñíèêè îòðèìàëè çàâäàííÿ äîáóòè êóïðóì(²²) õëîðèä. Ïåðøèé
âçÿâ ì³äíó äðîòèíó òà õëîðèäíó êèñëîòó, äðóãèé – êóïðóì(²²) îêñèä òà õëîðèäíó
êèñëîòó. Õòî ç õëîïö³â âèêîíàâ çàâäàííÿ óñï³øíî. Çàïèø³òü ð³âíÿííÿ ðåàêö³é.
6. Ïðè ïðîïóñêàíí³ ïîâ³òðÿ ó ðîç÷èí áàð³é ã³äðîêñèäó âèíèêàº îñàä á³ëîãî
êîëüîðó. Ïîÿñí³òü, ÷îìó. Çàïèø³òü ð³âíÿííÿ ðåàêö³¿.
7. Îá÷èñëè ìàñó ñîë³, ùî óòâîðþºòüñÿ ïðè íåéòðàë³çàö³¿ 17,6 ã íàòð³é ã³äðîêñèäó
äîñòàòíüîþ ê³ëüê³ñòþ ñóëüôàòíî¿ êèñëîòè.
8. Îá÷èñëè ìàñó òâåðäîãî çàëèøêó, ùî óòâîðèâñÿ â ðåçóëüòàò³ îáðîáêè 10 ã
ñóì³ø³ öèíêó ³ ì³ä³ ðîç÷èíîì õëîðèäíî¿ êèñëîòè, ÿêùî âèä³ëèëîñü 2 ë ãàçó (í.ó.).
9. Äîáóäü àëþì³í³é õëîðèä òðüîìà ïðèíöèïîâî ð³çíèìè ñïîñîáàìè.
88
РЯД АКТИВНОСТІ МЕТАЛІВ
Li, K, Ba, Sr, Ca, Na, Mg, Be, Al, Mn, Cr, Zn, Fe, Cd, Ni, Sn, Pb, (H), Bi, Cu, Ag, Hg, Pt, Au
РЯД АКТИВНОСТІ КИСЛОТ
HI>HBr>HCl>H 2 SO 4 >HNO 3 > H 2 SO 3 >H 3 PO 4 >HF> HNO 2 > H 2 C O 3 >H 2 S>H 2 SiO 3
Сильні Середні Слабкі
Активність кислот зменшується
89
90
Таблиця розчинності основ, кислот, амфотерних гідроксидів та солей у воді при 20:25°С
Кислотні Металічні елементи та їх валентність

залишки та їх I I I I I II II II II II II II II II II II II II III III III
валентність ! H Li Na K Ag Ba Ca Mg Sr Zn Cu Mn Pb Hg Ni Co Sn Fe Fe Al Cr
! OH (I) P P P P M H M H H H H H H H H H H H H
F (I) P M P P P M H H M P P P H P P P M H M P
Cl (I) P P P P H P P P P P P P H P P P P P P P
Br (I) P P P P H P P P P P P P M M P P P P P P P
I (I) P P P P H P P P P P P H M P P M P P P
NO2 (I) P P P P P P P P P P P P P P P P P P P P
NO3 (I) P P P P P P P P P P P P P P P P P P P P P
S (II) P P P P H P H H H H H H H H H
SO3 (II) P P P P H H M P H M M H H H H M
SO4 (II) P P P P M H M P H P P P M P P P P P P P
CO3 (II) P P P P M H H M H H H H H H H H
SiO3 (II) H H P P H H H H H H H H H
PO4 (III) P M P P H H H M H H H H H H H H H H H
Р – означає розчинні (більше 1 г у 100 г води); М – малорозчинні (від 1 г до 0,001 г у 100 г води);
Н – нерозчинні (менше 0,001 г у 100 г води); – – не існують;
* – реагують з водою, утворюючи нерозчинні основні солі чи гідроксиди.
Ïåð³îäè÷íà ñèñòåìà óêëàäåíà
çà ìàòåð³àëàìè îô³ö³éíîãî ñàéòó IUPAC
ÏÅÐ²ÎÄÈ×ÍÀ ÑÈÑÒÅÌÀ ÅËÅÌÅÍÒ²Â

ÃÐÓÏÈ ÅËÅÌÅÍÒ²Â
Ряди
Періоди
I II III IV V VI VII VIII
H 1 He 2
1 1 1,008 4,003
Ã³äðîãåí Ãåë³é
Li 3 Be 4 B 5 C 6 N 7 O 8 F 9 Ne 10
2 2 6,94 9,01 10,81 12,01 14,01 15,99 18,99 20,18
Ë³ò³é Áåðèë³é Áîð Êàðáîí Í³òðîãåí Îêñèãåí Ôëóîð Íåîí
Na 11 Mg 12 Al 13 Si 14 P 15 S 16 Cl 17 Ar 18
3 3 22,99 24,31 26,98 28,07 30,97 32,07 35,45 39,95
Íàòð³é Ìàãí³é Àëþì³í³é Ñèë³ö³é Ôîñôîð Ñóëüôóð Õëîð Àðãîí
K 19 Ca 20 21 Sc 22 Ti 23 V 24 Cr 25 Mn 26 Fe 27 Co 28 Ni
4 39,09 40,08 44,96 47,88 50,94 51,99 54,94 55,85 58,93 58,69
Êàë³é Êàëüö³é Ñêàíä³é Òèòàí Âàíàä³é Õðîì Ìàíãàí Ôåðóì Êîáàëüò Í³êîë
4 29 30 31 32 33 34
Cu Zn Ga Ge As Se Br 35 Kr 36
5 63,55 65,39 69,72 72,59 74,92 78,96 79,90 83,80
Êóïðóì Öèíê Ãàë³é Ãåðìàí³é Àðñåí Ñåëåí Áðîì Êðèïòîí
Rb 37 Sr 38 39 Y 40 Zr 41 Nb 42 Mo 43 Tc 44 Ru 45 Rh 46 Pd
6 85,47 87,62 88,90 91,22 92,91 95,94 (99) 101,07 102,91 106,42
Ðóá³ä³é Ñòðîíö³é ²òð³é Öèðêîí³é Í³îá³é Ìîë³áäåí Òåõíåö³é Ðóòåí³é Ðîä³é Ïàëàä³é
5 47 48
Ag Cd In 49 Sn 50 Sb 51 Te 52 I 53 Xe 54
107,87 112,41 114,82 118,71 121,75 127,6 126,9 131,29
Àðãåíòóì Êàäì³é ²íä³é Ñòàíóì Ñòèá³é Òåëóð ²îä Êñåíîí
Cs 55 Ba 56 57 La 72 Hf 73 Ta 74 W 75 Re 76 Os 77 Ir 78 Pt
8 132,91 137,33 138,91 178,49 180,95 183,85 186,21 190,2 192,22 195,08
Öåç³é Áàð³é Ëàíòàí Ãàôí³é Òàíòàë Âîëüôðàì Ðåí³é Îñì³é ²ðèä³é Ïëàòèíà
6 79 80
Au Hg Tl 81 Pb 82 Bi 83 Po 84 At 85 Rn 86
9 196,97 200,59 204,38 207,2 208,98 (209) (210) (222)
Àóðóì Ìåðêóð³é Òàë³é Ïëþìáóì Á³ñìóò Ïîëîí³é Àñòàò Ðàäîí
Fr 87 Ra 88 89 Ac 104 Rf 105 Db 106 Sg 107 Bh 108 Hs 109 Mt 110 Ds
10 (223) 226,02 (227) (261) (262) (263) (262) (265) (266)
Ôðàíö³é Ðàä³é Àêòèí³é Ðåçåðôîðä³é Äóáí³é Ñèáîðã³é Áîð³é Ãàñ³é Ìàéòíåð³é Äàðìøòàäò³é
7
11
111 Rg 112 Cn Nh 113 Fl 114 Mc 115 Lv 116 Ts 117 Og 118
Ðåíòãåí³é Êîïåðíèö³é Í³õîí³é Ôëåðîâ³é Ìîñêîâ³é Ë³âåðìîð³é Òåííåññ³í Îãàííåññîí
* ËÀÍÒÀÍÎ¯ÄÈ
58 Ce 59 Pr 60 Nd 61 Pm 62 Sm 63 Eu 64 Gd 65 Tb 66 Dy 67 Ho 68 Er 69 Tm 70 Yb 71 Lu
140,12 140,91 144,24 (145) 150,4 151,96 157,25 158,93 162,5 164,93 167,26 168,93 173,04 174,97
Öåð³é Ïðàçåîäèì Íåîäèì Ïðîìåò³é Ñàìàð³é ªâðîï³é Ãàäîë³í³é Òåðá³é Äèñïðîç³é Ãîëüì³é Åðá³é Òóë³é ²òåðá³é Ëþòåö³é
** ÀÊÒÈÍÎ¯ÄÈ
90 Th 91 Pa 92 U 93 Np 94 Pu 95 Am 96 Cm 97 Bk 98 Cf 99 Es 100 Fm 101 Md 102 No 103 Lr
232,04 (231) 238,03 237,05 (244) (243) (247) (247) (249) (252) (257) (258) (259) (260)
Òîð³é Ïðîòàêòèí³é Óðàí Íåïòóí³é Ïëóòîí³é Àìåðèö³é Êþð³é Áåðêë³é Êàë³ôîðí³é Åéíøòåéí³é Ôåðì³é Ìåíäåëººâ³é Íîáåë³é Ëîóðåíñ³é
91

Хімія 7.4

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Хімія 7.4

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

С.В.

Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ ïðî

Неорганічні сполуки є простими речовинами та складними. Складних

ßê êëàñèô³êóþòü ïðîñò³ ðå÷îâèíè? Íàâåäè ïðèêëàäè.

Кожен клас сполук ти будеш вивчати послідовно і детально: фізичні

Ç ÷îãî ñêëàäàþòüñÿ îêñèäè?

У завданнях тобі часто зустрічалось слово кислота. Кислоти – наступний

____________, і складними, як у сульфатній кислоті, бо утворені ________

ЕхОу Ме(ОН)п НхКЗ Мех(КЗ)у

1. ²ç íàâåäåíîãî ïåðåë³êó ôîðìóë âèïèøè îêðåìî ôîðìóëè ðå÷îâèí

2. Ïðîàíàë³çóé òåêñò ïàðàãðàôà òà çàïèøè îçíà÷åííÿ îñíîâíèõ êëàñ³â

3. Âèâåäè ôîðìóëó ñïîëóêè, ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ Ìàíãàíó 49,6% òà Îêñèãåíó

4. Îá÷èñëè ìàñîâ³ ÷àñòêè åëåìåíò³â ó áàð³é ã³äðîêñèä³ Вa(OH)2.

5. Ô³ç³îëîã³÷íèé ðîç÷èí – ðîç÷èí íàòð³é õëîðèäó ç ìàñîâîþ ÷àñòêîþ ñîë³

6. Ðàçîì ç áàòüêàìè ïðîàíàë³çóé ñêëàä îäíîãî ³ç çàñîá³â ïîáóòîâî¿ õ³ì³¿.

§ 29. ÎÊÑÈÄÈ Â ÏÐÈÐÎÄ²

Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ

Îñíîâí³ Àìôîòåðí³ Êèñëîòí³

оксид – газ жовтого кольору. Вони важчі за повітря.

¹ Íàçâà Ôîðìóëà Àãðåãàòíèé Êîë³ð Áóäîâà

1. Íàâåäè ïî äâà ïðèêëàäè â³äîìèõ òîá³ ð³äêèõ, òâåðäèõ òà ãàçîïîä³áíèõ

2. ²ç íàâåäåíîãî ïåðåë³êó ôîðìóë âèïèøè ó â³äïîâ³äí³ êîëîíêè òàáëèö³ ò³ëüêè

3. ²ç íàâåäåíîãî ïåðåë³êó ôîðìóë âèïèøè ôîðìóëè îñíîâíèõ, êèñëîòíèõ òà

Îñíîâí³ êñèäè Êèñëîòí³ êñèäè Àìôîòåðí³ êñèäè

4. Äëÿ çàêð³ïëåííÿ ìàòåð³àëó ïàðàãðàôà ïîãðàé â îíëàéí-

5. «Ëèñÿ÷³ õâîñòè», ùî ï³äí³ìàþòüñÿ íàä êîìá³íàòàìè ç âèðîáíèöòâà í³òðàòíî¿

6. Îá÷èñëè îá'ºì êèñíþ (í.ó.), ùî âèòðà÷àºòüñÿ íà óòâîðåííÿ êàëüö³é îêñèäó

7. Âñòàíîâè ÷èñëî ìîëåêóë òà ìàñó í³òðîãåí(²) îêñèäó îá'ºìîì 6,72 ë (í.ó.).

1. Ðîçãëÿíü ñõåìó êëàñèô³êàö³¿ îêñèä³â ìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â. Íàâåäè

§ 30. ÊÈÑËÎÒÈ Â ÏÐÈÐÎÄ²

Ðîçäèâèñü ìàë. 1 òà âñòàíîâè, ÿê³ ðîñëèíè, òâàðèíè ÷è ïðîäóêòè

Не всі природні органічні кислоти безпечні. Молодий щавель містить

розчиняються кислотні оксиди, що ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!

1. Ðîçãëÿíü ñòðóêòóðí³ ôîðìóëè õëîðèäíî¿ òà ñóëüôàòíî¿ êèñëîò,

2. Ïðèãàäàé êëàñèô³êàö³þ îêñèä³â. Ïîãðàé â îíëàéí-

Для створення назв кислот використовують не тільки суфікси, а й

3. Ðîçãëÿíü ìàëþíîê, çàêðåñëè íåïðàâèëüíó ä³þ.

Тверді ортофосфатна ________, метафосфатна ________ кислоти добре

Çà íàÿâíîñò³ àòîìà Îêñèãåíó Çà ê³ëüê³ñòþ àòîì³â Ã³äðîãåíó

Áåçîêñèãåíîâ³ Îêñèãåíîâì³ñí³ Îäíîîñíîâí³ Äâîîñíîâí³ Òðèîñíîâí³

HxE (HCl) HxEOy (H2SO4) HNO3 H2CO3 H3PO4

4. Ç'ºäíàé ó ëîã³÷í³é â³äïîâ³äíîñò³ ïîíÿòòÿ.

ÀÌÔÎÒÅÐÍ² ÎÊÑÈÄÈ · · ÎÑÍÎÂÈ

ÎÑÍÎÂÍ² ÎÊÑÈÄÈ · · ÊÈÑËÎÒÈ

5. Âèïèøè îêðåìî ç òàáëèö³ ôîðìóëè òà íàçâè êèñëîò ç ð³çíîþ îñíîâí³ñòþ.

6. Ñêëàäè ñòðóêòóðíó ôîðìóëó îðòîôîñôàòíî¿

8. Îá÷èñëè, ó ÿê³é ç êèñëîò ìàñîâà ÷àñòêà Ñóëüôóðó á³ëüøà.

1. ×è çóñòð³÷àþòüñÿ êèñëîòè ó ïðèðîä³? Íàâåä³òü ïðèêëàäè.

§ 31. ÎÑÍÎÂÈ, ¯Õ ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß ÇÀ ÐÎÇ×ÈÍÍ²ÑÒÞ Ó ÂÎÄ²

Основи у природі розповсюджені значно менше, ніж кислоти та солі. Їх

1. Ðîçãëÿíü ôîðìóëè îñíîâ. Ï³äêðåñëè ãðóïó àòîì³â, ùî º ñï³ëüíîþ äëÿ

2. Ñêëàäè ôîðìóëè îñíîâ, óòâîðåíèõ òàêèìè åëåìåíòàìè: Li, K, Вa,

¹ Íàçâà Ôîðìóëà Àãðåãàòíèé Êîë³ð Ðîç÷èíí³ñòü

3. Äîïîâíè ñõåìó, âèêîðèñòîâóþ÷è òàáëèöþ ðîç÷èííîñò³ îñíîâ, êèñëîò,

У таблиці розчинності не можна не помітити малорозчинні основи:

4. Ñêëàäè ôîðìóëè îñíîâ çà íàçâàìè:

7. Âèâåäè ôîðìóëó îñíîâè çà ìàñîâèìè ÷àñòêàìè åëåìåíò³â: Ôåðóìó –

8. Îá÷èñëè ìàñó ë³ò³é ã³äðîêñèäó ê³ëüê³ñòþ ðå÷îâèíè 2,75 ìîëü.

9. Îá÷èñëè ÷èñëî ÷àñòèíîê áàð³é ã³äðîêñèäó, ìàñà ÿêîãî ñòàíîâèòü 51,3 ã.

§ 32. ÑÎË² Ó ÏÐÈÐÎÄ²

Âèâ÷èâøè ïàðàãðàô, òè ä³çíàºøñÿ ïðî ñîë³, ¿õ

1. Ïðîàíàë³çóé íàâåäåí³ íà ïî÷àòêó ïàðàãðàôà ôîðìóëè. Âèÿâè ñï³ëüíå

Ó ñêëàä³ ñîëåé ³ êèñëîò òàêîæ º ñï³ëüíå –

Ñ³ëü – öå ñêëàäíà ðå÷îâèíà, ùî ì³ñòèòü ìåòàë³÷í³ åëåìåíòè òà êèñëîòí³ çàëèøêè.

____, і складними, як у сульфатній кислоті, бо утворені

Тверді ортофосфатна , метафосфатна кислоти добре

Кислотні оксиди ще називають ангідридами кислот, префікс ан означає

AgNO3 = Ag + NO2 + O2

HNO2 = NO2 + NO + H2O

Mn + 2HCl = MnCl2 + H2