Himija 7 1

С.В.
Василенко
Я.Ю. Коваль
ХІМІЯ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ 7 КЛАСУ
загальноосвітніх навчальних закладів,
що працюють за освітньою технологією "РОСТОК"
1
ЧАСТИНА
Шановний учень
чи шановна ученице!
Ти тримаєш у руках навчальний посібник

з хімії. Хімія – це своєрідна наука. У ній
недостатньо бачити, розуміти і пояснювати.
Необхідно також уміти проникати думками
у те, що не можна побачити – всередину
речовини. Для цього слід розвивати уяву.
Посібник допоможе тобі в цьому.
Використай наші прості поради, коли
будеш працювати з посібником. Помічники –
відповідні рубрики, допоможуть орієнтува(
тись у тексті, структурувати набуті знання.
Параграфи читай вдумливо, не поспішай, не
пропускай ніяких текстів.
Бажаємо успіхів!
Автори
3
ПРАКТИЧНІ РОБОТИ спрямовані на краще засвоєння теорії, їх потрібно
виконувати самостійно, дотримуючись інструкцій та рекомендацій вчителя
4
Ö³êàâèé ñâ³ò õ³ì³¿
ÂÑÒÓÏ
§ 1. Ö²ÊÀÂÈÉ ÑÂ²Ò Õ²Ì²¯
Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ïðîäîâæèø
çíàéîìñòâî ³ç ïðèðîäîþ, ä³çíàºøñÿ
ïðî çàãàäêîâèé ³ ö³êàâèé ñâ³ò õ³ì³¿,
ïðî øëÿõè ðîçâèòêó õ³ì³÷íî¿ íàóêè.
Навколишній світ – природа – хімія

Вивчаючи предмет "Навколишній світ" з 1 класу, ти вже маєш початкові
знання про природу. Від сьогодні ти починаєш вивчати нові предмети, один
з яких – хімія.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ ÒÀ ÇÀÏÈØÈ!
Çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ïðåäìåò³â ó òâîºìó øê³ëüíîìó ðîçêëàä³ ìîæíà

äîñë³äæóâàòè ïðèðîäó? Çàïèøè, ÷îìó òè òàê ââàæàºø?
Яким чином утворилось слово ХІМІЯ? Версій про його походження

науковці7дослідники історії хімії віднайшли близько ста. Наведемо кілька
найцікавіших.
З давньогрецької мови "хіма" – це литво (у ливарному
ремеслі) або річка, "хімос" – рідина, сік, "хімевсіс" –
змішування.
Французький науковець П'єр+Ежен+Марселен Бертло
(Berthelot) вважав, що назва "хімія" походить від слова
"Хемі" або "Хума", що означає "нільський чорнозем". Він
тлумачить це як науку, що пов'язана з єгипетською
землею, її мінералами, металами та іншими продуктами
земних надр. Ì. Áåðòëî
1827-907
Давні часи
Довгий час хімії як науки взагалі не існувало. Деякі практичні знання
про речовини давали змогу добувати кільканадцять сполук, використовуючи
для цього відомі на той час рецепти. Проте багато людей вірили в чудеса.
5
У давні часи знання про речовини були доступні лише жерцям та

монахам. Їх вважали чудернацькими, ставились до них по7різному. У старо7
давньому Єгипті жерців вважали всесильними. Навіть фараони побоювались
тих, хто займався, крім богослужіння, політикою, розрахунками пірамід,
читанням зірок та приготуванням ліків.
×èì ïðèâàáëþâàëà õ³ì³ÿ ºãèïåòñüêèõ æåðö³â?
У таємних лабораторіях єгипетських храмів жерці підробляли коштов7

не каміння та золото. Відома така історія: вавилонський цар Бурна7Буріаш
засумнівався у тому, що монети, подаровані єгипетським фараоном
Аменхотепом IV (чоловік Нефертіті та тесть Тутанхамона (134171324 до н. е.),
зі справжнього золота. Після їх переплавляння не отримали й четвертої
частини справжнього золота.
Хімічне ремесло розвивалось не тільки в Єгипті, а й у Китаї, Індії.
Алхімічний період
Наступний важливий період розвитку хімії (IV7XVI ст.) – алхімія. Її ідеї
були завезені до Європи арабами.
Алхіміки оточували своє життя і ремесло містикою та таємницями.
Метою їх досліджень було винайти філософський камінь, еліксир молодості,
перетворювати на дорогоцінне золото (Au – Сонце) відомі на той час метали.
В давнину кожному металу приписували певні планети Сонячної
системи. Зараз усі метали та й інші елементи мають хімічний символ та
назву.
ÇÀÂÄÀÍÍß 1
Ç'ºäíàé ñèìâîëè ìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â ç ¿õ íàçâàìè.

Ag – Ì³ñÿöü Ôåððóì
Cu – Âåíåðà Àðãåíòóì
Fe – Ìàðñ Ïëþìáóì
Pb – Ñàòóðí Ìåðêóð³é
Sn – Þï³òåð Êóïðóì
Hg – Ìåðêóð³é Ñòàíóì
6
Алхіміки виконували замовлення середньовічних

феодалів і церкви – знайти дешевий спосіб виготовлення
золота та збагатитись.
Збереглась також і історично достовірна інформація
про існування видатних людей тих часів – Ібн Сіна, Абу Алі
Хусейн ібн Абдалах або на латинський манер – Авіцена. Він
жив у Азії та Ірані. У "Книзі зцілюючих засобів" виклав
основи вчення Аристотеля про природу металів.
Àâ³öåíà Він вважав, що ртуть – це метал, бо має блиск, як інші
980-1037 метали. Проте він підтримував ідеї походження металів із
ртуті та сірки, але не вважав можливим добування металів з інших за допо7
могою філософського каменю. Знання відомого лікаря були корисними і
пізнавальними для фармацевтів та лікарів протягом багатьох віків.
Парацельс (Paracelsus) – Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон
Гогенгайм (von Hohenheim) був лікарем,
ÑËÎÂÍÈ×ÎÊ
його вважають засновником ятрохімії.
ßòðîõ³ì³ÿ (â³ä ãðåöüêîãî
Він говорив: "Мета хімії – не у перетво7 ³àòðîñ – ë³êàð) – Ïàðàöåëüñ
ренні металів у золото, а у виготовленні òàê íàçèâàâ ìåäè÷íó õ³ì³þ.
ліків". Ним написано багато праць з
медицини та фармакології. Надовго випередивши свій час, його ідеї сприяли
швидкому розвитку фармакології, створенню наукової хімії.
Багато корисного почерпнула сучасна прикладна
хімія з часів алхімії: фільтрування, дистиляція, пере7
кристалізація; добування сусального золота SnS2,
виготовлення посуду.
Українькі гончарі, ковалі, кожум’яки та інші
ремісники також використовували хімічні знання,
про що свідчать знахідки археологів. При розкопках
на території України знайдено багато глиняного посуду
для виготовлення якого необхідно було відібрати певні Ïàðàöåëüñ
сорти глини, випалити його, щоб він не розмокав від 1493-1541
вологи. Деякий посуд був розмальований з використанням фарб виготов7
лених на основі мінералів, жирів та рослинних барвників. Такі фарби
зберегли крізь віки стійкий яскравий колір.
Наука хімія
З початку XVII століття хімія існує як наука. З нею тісно пов'язані
імена відомих дослідників природи: Роберта Бойля, Михайла Ломоносова,
7
Антуана Лавуазьє, Амадео Авогадро, Джона Дальтона, Дмитра Івановича

Менделєєва, Олександра Михайловича Бутлерова. Ïåðåãëÿíü â³äåî ïðî
Сучасну хімію називають "індустрією чудових Ðîáåðòà Áîéëÿ.
перетворень". Вона допомагає добувати корисні і цінні
для людини матеріали, яких не має у природі, дає
можливість виготовляти з них нові машини, прилади,
будувати житло, виробляти одяг та взуття.
Øèðîêî ïðîñòÿãàº õ³ì³ÿ ðóêè ñâî¿ â ñïðàâè ëþäñüê³. Êóäè

Õ ² Ì ² ß íå ïîäèâèìîñÿ, êóäè íå ãëÿíåìî, ñêð³çü ïîñòàþòü ïåðåä î÷èìà
íàøèìè óñï³õè ¿¿ ñòàðàííîñò³. Ì.Â. Ëîìîíîñîâ
ÑÈÍÒÅÒÈ×Í² ÍÎÂ² ÌÅÄÈ×Í² ÏÐÎÄÓÊÒÈ ÁÓÄ²ÂÅËÜÍ²

ÌÀÒÅÐ²ÀËÈ ÑÏËÀÂÈ ÏÐÅÏÀÐÀÒÈ ÕÀÐ×ÓÂÀÍÍß ÌÀÒÅÐ²ÀËÈ
ÐÅÔËÅÊÑÓªÌÎ!
Ïîïðàöþéòå ó ãðóïàõ ÷è ïàðàõ (äîäàòîê), ÿê âàñ îá’ºäíàº â÷èòåëü.
Ñòâîð³òü ÷àñîâó ë³í³þ ðîçâèòêó ³ ñòàíîâëåííÿ õ³ì³¿ ÿê íàóêè. Ñêîðèñòàé-
òåñü îí-ëàéí ðåñóðñàìè: Capzles, Dipity, Meograph, MyHisto,
OurStory, Read Write Think, TimeGlider, TimeRime, TimeToast, Xtimeline.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Ïîÿñíè çâ’ÿçîê ïîõîäæåííÿ ñëîâà "Õ³ì³ÿ" ³ç ñòàðîäàâí³ì ªãèïòîì.

3. Ç’ºäíàé çà äîïîìîãîþ ñòð³ëîê ó õðîíîëîã³÷íîìó ïîðÿäêó åòàïè
ðîçâèòêó õ³ì³¿ (ìàë. 1).
XEMI
Ìàë. 1
8
ßâèùà ïðèðîäè òà õ³ì³÷í³ ïåðåòâîðåííÿ
ÒÂÎÐ×Å ÇÀÂÄÀÍÍß
Ñòâîðè ñó÷àñíèé ñèìâîë õ³ì³¿, åìáëåìè õ³ì³÷íîãî êàá³íåòó ÷è ãóðòêà

þíèõ õ³ì³ê³â. Ïðåçåíòóéòå ðîáîòó ïàðàëåë³ 7 êëàñ³â.
§ 2. ßÂÈÙÀ ÏÐÈÐÎÄÈ ÒÀ Õ²Ì²×Í² ÏÅÐÅÒÂÎÐÅÍÍß
Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ðîçð³çíÿòè

õ³ì³÷í³ òà ô³çè÷í³ ÿâèùà.
Споглядаючи природу та її явища, наші пращури за повторюваними

явищами природи робили певні висновки та прогнози щодо змін у погоді, за
поведінкою тварин визначали наближення землетрусів чи виверження
вулкану.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
Утворення снігу, туману, дощу –
це різні явища, пов’язані з однією Ó ÿêèõ àãðåãàòíèõ ñòàíàõ
речовиною – водою. ìîæå ïåðåáóâàòè âîäà ó
ïðèðîä³?
Під час зміни агрегатного стану
води з її молекулами нічого не відбувається, вони не змінюють свій якісний
та кількісний склад. Тобто, говорять, що з водою відбуваються фізичні
перетворення або фізичні явища.
9
Ô³çè÷íèìè íàçèâàþòü ÿâèùà, ï³ä ÷àñ ÿêèõ äàí³ ðå÷îâèíè íå ïåðåòâîðþþòüñÿ

â ³íø³, çì³íþºòüñÿ ëèøå ¿õ àãðåãàòíèé ñòàí àáî ôîðìà.
У природі перетворення з речовинами відбуваються поза волею людини.

Проходять явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші.
Виверження вулканів, загоряння дерев від блискав7
ки наводили на наших предків багато страху. Довгий
час люди не могли пояснити ці явища природи. Вони
вважали їх загадковим, таємничими. Із зовнішніми
ознаками цих явищ були пов'язані різні повір'я,
віра в чудеса, існування надзвичайних сил. Служи7
телі релігійних культів, які володіли знаннями про
перетворення речовин, тримали їх у таємниці та Ìàë. 2
використовували тільки у своїх цілях.
Але вже зараз ви легко зможете пояснити ці чудернацькі перетворення.
Для нас зараз будь7які "дива" можуть стати звичайними явищами, що
пояснюються на основі знань з хімії. Перетворення речовин називають
хімічними, або хімічними явищами.
Õ³ì³÷íèìè íàçèâàþòü òàê³ ÿâèùà, ï³ä ÷àñ ÿêèõ ç îäíèõ ðå÷îâèí óòâîðþ-
þòüñÿ ³íø³.
ÄÅÌÎÍÑÒÐÀÖ²ß
Ïðèêëàäè õ³ì³÷íèõ ïåðåòâîðåíü

Íàãð³âàííÿ öóêðó. Ïîñïîñòåð³ãàé äîñë³ä, ÿêèé ïîêàçóº â÷èòåëü.
ßê³ ïåðåòâîðåííÿ â³äáóâàþòüñÿ ³ç öóêðîì ïðè éîãî íàãð³âàíí³? Îïèøè çì³íè,
ùî â³äáóâàþòüñÿ ³ç öóêðîì. ×è ìîæëèâî ïîâåðíóòè öóêîð?
Ùî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ïðè äîëèâàíí³ îöòó äî ñîäè?
10
Хімічні явища у шкільних підручниках та наукових книгах називають

хімічними реакціями. Це синоніми.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
Ïðèãàäàé, ùî òàêå ñèíîí³ìè? Îá´ðóíòóé ñõåìó.

Ñõåìà 1
Õ²Ì²×ÍÅ ßÂÈÙÅ Õ²Ì²×ÍÅ ÏÅÐÅÒÂÎÐÅÍÍß Õ²Ì²×ÍÀ ÐÅÀÊÖ²ß
Усі природничі науки мають спільне коріння. У середні віки відокреми7

лись галузі, що тепер складають класичні науки: фізику, хімію, біологію.
У ХІХ ст. відбулося розділення хімії на більш вузькі напрями – на органічну
та неорганічну. Пізніше з'являються нові розділи хімії.
ÇÀÂÄÀÍÍß
Çàïîâíè íà „Äåðåâ³ õ³ì³¿” (ìàë. 3) ïóñò³ ëèñòî÷êè â³äîìèìè òîá³ ðîçä³-

ëàìè õ³ì³¿.
Ôàðìàöåâòè÷íà
õ³ì³ÿ
Ôîòîõ³ì³ÿ
Òåðìîõ³ì³ÿ
Ðàä³îõ³ì³ÿ Á³îõ³ì³ÿ
Õ³ì³ÿ êàó÷óê³â
Åëåêòðîõ³ì³ÿ
Õ³ì³ÿ ìåòàë³â Õ³ì³ÿ

åëåìåíòîîðãàí³÷íèõ
ñïîëóê
Õ³ì³ÿ
ì³íåðàëüíèõ Õ³ì³ÿ ïëàñòìàñ
äîáðèâ
Ãåîõ³ì³ÿ ÄÅÐÅÂÎ
Õ³ì³ÿ ñèíòåòè÷íèõ
Õ²Ì²¯ âîëîêîí
Ìàë. 3
11
Інтеграція природничих наук

Сьогодні є фізична хімія, колоїдна хімія, хімія ВМС (високомолеку7
лярних сполук), радіохімія, електрохімія, аналітична хімія, фотохімія,
харчова хімія, побутова хімія. Без продуктів хімічної промисловості ми вже
не можемо існувати.
Жодна наука не є ізольованою. Хімія постійно звертається до надбань
і здобутків фізики, наприклад, у питаннях будови атома. Зорі не можна
вивчати без хімічних знань. Медицина не може лікувати людей без відо7
мостей про властивості речовин, з яких складаються ліки. Тому природничі
науки тісно взаємопов'язані.
ßê³ íîâ³ íàóêîâ³ íàïðÿìè âèíèêëè ³ ðîçâèíóëèñü íà îñíîâ³ õ³ì³¿ òà ³íøèõ

íàóê: ô³çèêè, á³îëîã³¿, ìàòåìàòèêè?
Хімія та промисловість
Дуже широко використовують хімічні знання різноманітні галузі
промисловості. Залежно від наявності певних природних ресурсів, у різних
країнах існують підприємства чорної чи кольорової металургії, легкої
промисловості чи сільського господарства.
Дивлячись на малюнки, наведені нижче, ти легко зрозумієш, які галузі
народного господарства їх виробляють.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Ï³ä êîæíèì ìàëþíêîì íàïèøè ãàëóçü ïðîìèñëîâîñò³, ùî âèðîáëÿº

ö³ ðå÷³.
à) á) â)
12
ã) ä) å)
Ìàë. 4
3. ßêó ùå ïðîäóêö³þ õ³ì³÷íèõ âèðîáíèöòâ òè âèêîðèñòîâóºø ó ïîâñÿêäåííîìó
æèòò³?
4. Çíàéäè çíà÷åííÿ òåðì³íó «ãóòíèöòâî». Ïåðåë³÷è âèðîáè ãóòíèöòâà,

ÿê³ ïðèñóòí³ ó âàøîìó ïîáóò³.
Хімія оточує нас повсюди: відкривши кран – одержуємо продукт хі7

мічного процесу – очищену питну воду, запаливши сірника – спостерігаємо
горіння; поклавши у міцний чай лимон – спостерігаємо знебарвлення
рідини.
Ðîçãëÿíü ìàëþíêè. Çà òåõíîëîã³ºþ «Ì³êðîôîí» (äèâ. äîäàòîê) çàçíà÷, ÿê³ ç
ÿâèù ïðèðîäè º õ³ì³÷íèìè ïåðåòâîðåííÿìè. ×îìó òè òàê ââàæàºø?
à) á)
О2
СО2
13
â) ã)
ä) å)
º) æ)
Ìàë. 5
ÇÀÂÄÀÍÍß
5. ×èì â³äð³çíÿþòüñÿ ô³çè÷í³ ïåðåòâîðåííÿ ç ðå÷îâèíàìè â³ä õ³ì³÷íèõ

ðåàêö³é? Çàê³í÷è ðå÷åííÿ.
Ïðè ô³çè÷íèõ ÿâèùàõ ðå÷îâèíè çì³íþþòü ò³ëüêè
Ïðè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³ÿõ â³äáóâàºòüñÿ
14
6. Îòæå, òåïåð ìè ìîæåìî çðîçóì³òè, ùî òàêå íàóêà õ³ì³ÿ. Âèêîðèñòîâóþ÷è

íàâåäåíó ñõåìó, çàïèøè îçíà÷åííÿ òåðì³íó „õ³ì³ÿ”.
Õ³ì³ÿ – öå ...
£ ïðî
£ íàóêà
£ ¿õí³ âëàñòèâîñò³
£ òà
£ ðå÷îâèíè
£ ïåðåòâîðåííÿ
7. ßê³ ÿâèùà íàëåæàòü äî ô³çè÷íèõ, à ÿê³ – äî õ³ì³÷íèõ? Ï³äêðåñëè àáî îáâåäè
íàçâè ð³çíèìè êîëüîðàìè (ñèí³ì – ô³çè÷í³, ÷åðâîíèì – õ³ì³÷í³):
óòâîðåííÿ ñí³æèíîê; ñêèñàííÿ ìîëîêà;
ïîæîâò³ííÿ ëèñòÿ âîñåíè; êîâêà ìåòàëåâèõ âèðîá³â;
óòâîðåííÿ âîäÿíî¿ ïàðè; òàíåííÿ ëüîäó;
ïñóâàííÿ ïðîäóêò³â; äèõàííÿ æèâèõ îðãàí³çì³â.
8. Ïðè âèêîðèñòàíí³ ñïèðò³âêè ñïèðò ñïî÷àòêó âèïàðîâóºòüñÿ, à ïîò³ì ãîðèòü.
ßê³ ÿâèùà â³äáóâàþòüñÿ? Âèáåðè ³ ï³äêðåñëè ïðàâèëüíó â³äïîâ³äü:
à) õ³ì³÷í³; â) ñïî÷àòêó ô³çè÷íå, ïîò³ì õ³ì³÷íå;
á) ô³çè÷í³; ã) ñïî÷àòêó õ³ì³÷íå, ïîò³ì ô³çè÷íå;
9. Çàïèøè ñàìîñò³éíî 2-3 ïðèêëàäè ÿâèù, ç ÿêèìè çóñòð³÷àºøñÿ ó ïîáóò³.
Ô³çè÷í³ ÿâèùà: Õ³ì³÷í³ ÿâèùà:
10. Ïåðåãëÿíü â³äåî íàãð³âàííÿ êðèñòàë³÷íîãî éîäó.

Ïðîäîâæè îçíà÷åííÿ ÿâèùà.
Ñóáë³ìàö³ÿ – öå ô³çè÷íå ÿâèùå, êîëè òâåðäà ðå÷îâèíà ïðè
Ñêëàäè â³ðøîâàíèé òâ³ð àáî îïîâ³äàííÿ ïðî ÿâèùà, ùî çóñòð³÷àþòüñÿ

ó ïðèðîä³ ÷è ïîáóò³. Ïðî³ëþñòðóé ñâ³é òâ³ð ìàëþíêîì ÷è ñõåìîþ (íà
îêðåìîìó àðêóø³).
15
ÄÎÌÀØÍ²É ÅÊÑÏÅÐÈÌÅÍÒ
Ïðîâåäè ðàçîì ç áàòüêàìè

1. Ïîñïîñòåð³ãàé ÿê çì³íþºòüñÿ çàáàðâëåííÿ ñâ³æîãî ì³öíîãî ÷àþ
ïðè äîäàâàíí³ øìàòî÷êà ëèìîíó ÷è êðàïåëü ëèìîííîãî ñîêó.
2. Ïîäð³áíè íåâåëè÷êèé øìàòî÷îê êðåéäè. Ïðèãîòóé ðîç÷èí ëèìîííî¿ êèñëîòè,
êðèñòàëèêè ÿêî¿ ìîæóòü áóòè íà êóõí³. Îäíà ÷àéíà ëîæêà ëèìîííî¿ êèñëîòè
äîáðå ðîç÷èíèòüñÿ ó ïîëîâèí³ ñêëÿíêè òåïëî¿ âîäè. Äî óòâîðåíîãî ðîç÷èíó
àêóðàòíî âèñèï ïîäð³áíåíó êðåéäó.
3. Ïðèãàäàé, ùî â³äáóâàºòüñÿ ³ç âîäîþ ó ÷àéíèêó, êîëè âîíà çàêèïàº.
Îïèøè ñïîñòåðåæåííÿ òà çðîáè âèñíîâêè ïðî ÿâèùà, ùî â³äáóâàþòüñÿ ó
êîæíîìó äîñë³ä³.
16
Ïðàâèëà ïîâåä³íêè ó êàá³íåò³ õ³ì³¿
§ 3. ÏÐÀÂÈËÀ ÏÎÂÅÄ²ÍÊÈ Ó ÊÀÁ²ÍÅÒ² Õ²Ì²¯
Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè âèâ÷èø

ïðàâèëà ïîâåä³íêè ó êàá³íåò³
õ³ì³¿, ùî º îáîâ'ÿçêîâèìè äëÿ
âèêîíàííÿ.
Кабінет хімії у кожній школі – особливий. Йому завжди відводиться

кімнату "з краю". Як думаєш чому? ... Щоб запобігти ушкодженню інших
приміщень, уникнути небезпеки, якщо хтось із учнів виявив надлишкову
"завзятість" до хімії.
ÑËÎÂÍÈ×ÎÊ
Тому слід виконувати всі правила
поведінки у хімічному кабінеті, бо на Ðåàãåíòè – ðå÷îâèíè, ùî
столах майже постійно знаходяться âñòóïàþòü ó ðåàêö³þ.
пляшечки із розчинами реагентів.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У КАБІНЕТІ ХІМІЇ

1. У кабінет заходити та виходити з нього слід спокійно, займати
своє робоче місце.
2. Сумки та портфелі не класти на стіл та не загромаджувати ними
проходи.
3. Не можна заходити до кабінету у верхньому одязі.
4. За необхідності потрібно використовувати захисний одяг та
окуляри.
5. Забороняється вживати їжу та пити.
6. Про різні неполадки та непорозуміння негайно повідомляйте
вчителя.
7. Робоче місце повинно бути охайним, а після роботи обов'язково
прибраним.
8. Після роботи з реактивами необхідно ретельно вимити руки з
милом.
17
Ознайомся із попереджувальними знаками.

Зверни увагу на те, що вони вказують на ймовірну небезпеку, з якою ти
можеш стикнутись не лише при роботі в кабінеті хімії, а й у повсякденному
житті. Ці знаки зображують у жовто7чорному кольорі. Розфарбуй їх.
Îáåðåæíî! Îáåðåæíî! Îáåðåæíî!

Ëåãêîçàéìèñòà Îòðóòà ¯äêà
ðå÷îâèíà ðå÷îâèíà
Îáåðåæíî! Îáåðåæíî!
!
Îáåðåæíî!
Íåáåçïåêà Åëåêòðè÷íà Íåáåçïåêà
âèáóõó íàïðóãà
Не менш важливими є інформаційні знаки.

Пригадай, який колір вони мають і розфарбуй їх. Знайди
ті, що відповідають наведеним правилам, постав
відповідні номери.
1. Беріть речовини у кількостях вказаних учителем.
2. Наливайте і відсипайте речовини над столом.
3. Збирайте залишки речовин у посуд для відходів
4. Якщо випадково реактив потрапив на шкіру або
одяг, негайно змийте його водою, а потім нейтралі7
зуйте відповідним розчином.
5. Користуйтесь за необхідності захисними окуляра7
ми і гумовими рукавичками.
6. При визначенні речовин за запахом, долонею руки
направляйте обережно потік повітря від отвору
посудини до носа, не вдихайте глибоко.
18
Ознайомся з трьома найбільш важливими для роботи в хімічному кабінеті

вказівними знаками. Розфарбуй їх контури світло7синім кольором.
Âîãíåãàñíèê Ïóíêò îïîâ³ùåííÿ Àïòå÷êà ïåðøî¿

ïðî ïîæåæó ìåäè÷íî¿ äîïîìîãè
Особливу увагу зверни на знаки заборони, розміщені ліворуч та праворуч
від тексту. Розфарбуй їх.
Встанови відповідність між твердженнями та їх графічними символами.
1) íå їсти, íå пити, íå пробувати речови7

ни на смак;
2) íå брати речовини із хімічних склянок
руками;
3) íå виливати і íå висипати залишки
реактивів в склянки, з яких вони взяті;
4) íå міняти пробки та піпетки від різних
склянок;
5) íå залишати відкритими склянки із
сипучими речовинами та рідинами;
6) íå залишати неприбраним розсипані
або розлиті реактиви;
7) íå виливати і íå висипати реактиви
у раковину;
8) íå зливати та íå змішувати речовини
без дозволу вчителя.
Îá'ºäíàéòåñü ó ãðóïè, ÿê ðåêîìåíäóº â÷èòåëü, îáãîâîð³òü íàñë³äêè
ïîðóøåííÿ îäíîãî ³ç ïðàâèë, íàâåäåíèõ ó ïàðàãðàô³. Ïðèäóìàéòå ³
íàìàëþéòå ñâî¿ çíàêè äî ïðàâèëà. Ïðåçåíòóéòå óñüîìó êëàñó ðåçóëü-
òàòè ñâîº¿ ðîáîòè.
19
ÑÈÒÓÀÖ²ÉÍ² ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Íåäîñâ³ä÷åí³ ñåìèêëàñíèêè ïðèéøëè íà óðîê õ³ì³¿. Çàëèøèëè ðå÷³

á³ëÿ ñòîë³â. Îäèí ³ç õëîïö³â õîò³â øâèäêî ïðîéòè ì³æ ðÿäàìè, ùîá
ñ³ñòè çà ïàðòó, çà÷åïèâñÿ çà ñóìêó, ùî ëåæàëà íà ï³äëîç³, ³, ïàäàþ÷è,
ïåðåêèíóâ ëîòîê ³ç ðåàêòèâàìè. ßê³ ïðàâèëà áóëè ïîðóøåí³? ßê ïîòð³áíî ä³ÿòè
ó ö³é ñèòóàö³¿?
2. Çàïðîïîíóé ñèòóàö³þ, âèð³øåííÿ ÿêî¿ âèìàãàº âèêîðèñòàííÿ çíàíü ïðàâèë

ïîâåä³íêè òà áåçïåêè ïðè ðîáîò³ ó êàá³íåò³ õ³ì³¿.
20
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà ¹ 1
Òåìà. Ïðàâèëà ðîáîòè ç ëàáîðàòîðíèì îáëàäíàííÿì ³ ïîñóäîì.
Áóäîâà ïîëóì’ÿ
Ó ÿê³é âè çàêð³ïèòå ïðàâèëà áåçïåêè ï³ä ÷àñ
ðîáîòè â õ³ì³÷íîìó êàá³íåò³; íàâ÷èòåñü ïðàöþâàòè
ç ëàáîðàòîðíèì îáëàäíàííÿì, íàãð³âàëüíèìè
ïðèëàäàìè, ïîñóäîì; âèâ÷èòå áóäîâó ïîëóì'ÿ.
Õ³ä ðîáîòè
Пригадай правила безпеки під час роботи у кабінеті хімії
Перед тим як почати працювати із лабораторним обладнанням, необ+
хідно вивчити його будову та призначення, потім правила роботи з ним.
Лабораторним штативом користуються для закріплення приладів під
час дослідів.
Штатив складається з кількох частин.
1. Розглянь штатив, що стоїть на столі,
та мал. 6. Запиши відповідні позначення:
2 4
3 чавунна підставка;
затискач;
2 5 стержень;
лапка;
2 кільце.
1
Затискач пересувається по стержню
вгору і вниз, а також обертається навколо
Ìàë. 6
нього. Щоб здійснити ці операції, треба
ослабити той гвинт, яким затискач закріплюється на стержні.
2. Закріпи затискач на середині стержня. Пересунь його вгору. Опусти
униз. Знову пересунь на середину стержня.
Другим гвинтом затискача закріплюють у ньому кільце або лапку.
3. Закріпи в одному затискачі кільце, а в другому – лапку.
Оскільки затискач можна пересувати по стержню вгору і вниз, а також
обертати навколо нього, кільце і лапку можна закріпити на різній висоті і під
різним кутом до стержня.
21
Вивчи будову полум'я 1540°

3
Розглянь на мал. 7 будову полум'я. У якій частині 1560°
полум'я найкраще нагрівати реактиви у пробірках? 2
500°
Чому?
Спробуй нагріти у пробірці воду 1 350°
4. Налий воду у пробірку на 1/3 її об'єму. Ìàë. 7

Рідини слід наливати над столом, тримаючи обидві посудини під кутом
одна до одної. Етикетки, якщо вони є, мають бути під долонею, щоб рідина не
псувала їх. Обов'язково слід знімати останню краплю. Не можна залишати
посуд з реактивами відкритим.
Ìàë. 8
5. Закріпи у лапці штатива пробірку так, щоб
вона була у похилому положенні, як показано на
мал. 8.
Пробірку слід затиснути в лапці так, щоб вона не
випадала з лапки і щоб її можна було пересувати.
Міцно затиснута пробірка може тріснути. Спочатку
пробірку прогрівають по всьому об'єму. Для
зручності прогрівання, пробірку закріплюють так,
щоб лапка штатива була розміщена біля її отвору, а
не по середині. Якщо нагрівання скла відбувається в одній частині, то
пробірка може тріснути.
6. Опиши нагрівальний прилад, підготовлений до роботи у хімічному
кабінеті.
7. Нагрій воду у пробірці.
Крім штативу у лабораторії часто використовують пробіркотримач.
8. Потренуйся використовувати пробіркотримач для нагрівання води у
пробірці.
9. Зроби висновок до практичної роботи.
22
Ðå÷îâèíè òà ¿õ áóäîâà
Òåìà 1
ÏÎ×ÀÒÊÎÂ² ÏÎÍßÒÒß Õ²Ì²¯
§ 4. ÐÅ×ÎÂÈÍÈ ÒÀ ¯Õ ÁÓÄÎÂÀ
Ç öüîãî ïàðàãðàôà òè ä³çíàºøñÿ ïðî
ò³ëà, ìàòåð³àëè òà ðå÷îâèíè, ¿õ áóäîâó é
äåÿê³ âëàñòèâîñò³, ïðî ðå÷îâèíè ìîëå-
êóëÿðíî¿ ³ íåìîëåêóëÿðíî¿ áóäîâè.
Тіла, матеріали
Ми живемо у матеріальному світі, у світі речей та предметів – тіл. Усі
тіла, що нас оточують, складаються з речовин або із матеріалів.
Тіла мають певну форму, об'єм та масу. Їх можна переміщати у
просторі. Для виготовлення певних тіл використовують такі матеріали:
деревину, скло, сплави, залізобетон, волокна, папір, пластмасу, гуму.
Матеріали можуть бути як індивідуальними речовинами, так і сумішами
кількох речовин.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Äîïîâíè íàâåäåíó ñõåìó, äîáèðàþ÷è ïðèêëàäè ³ç ñâîãî æèòòºâîãî

äîñâ³äó Ñõåìà 2
Ò³ëà Ìàòåð³àëè Ðå÷îâèíè
Äåðåâ’ÿíèé ñò³ë Öåëþëîçà
Àëþì³í³é
Ìåëüõ³îðîâà ëîæêà Ì³äü, í³êåëü, öèíê
Ñêëî Ï³ñîê, ñîäà, âàïíÿê
Ãóìîâ³ ÷îáîòè Êàó÷óê, ñàæà, ñ³ðêà
Речовини, атоми, молекули

Досліджуючи навколишній світ, ти дізнаєшся, що у природі рідко
зустрічаються чисті речовини. У побуті, називаючи речовину чистою, ми
23
маємо на увазі, що вона не містить шкідливих для нашого організму домішок,

вживання яких може призвести до небезпечної ситуації.
Щоб знати, яка речовина може бути шкідливою, необхідно вивчати
властивості різних речовин. Для цього досліджують їх склад. Відомо, що
речовини можуть складатись із молекул, атомів.
Речовини, що складаються з молекул, мають Ìîëåêóëà –
â³ä ëàò. øìàòîê.
молекулярну будову.
Ìîëåêóëà – íàéìåíøà ÷àñòèíêà ðå÷îâèíè ìîëåêóëÿðíî¿ áóäîâè, ùî çäàòíà
³ñíóâàòè ñàìîñò³éíî, çáåð³ãàþ÷è õ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ ö³º¿ ðå÷îâèíè.
Молекули складаються із менших частинок – Àòîì – â³ä ãðåö.
атомів. íåïîä³ëüíèé
Àòîì – íàéìåíøà åëåêòðîíåéòðàëüíà õ³ì³÷íî íåïîä³ëüíà ÷àñòèíêà ðå÷îâèíè,

ùî ñêëàäàºòüñÿ ç ÿäðà òà åëåêòðîí³â.
У означенні записано, що атом – хімічно неподільна частинка. Чи не
виникає у вас запитання: як можна поділити атом?
У 1911 року англійський фізик Ернест Резерфорд провів дослід із
радіоактивним випромінюванням і відкрив будову атома, що засвідчило
наявність у атомі різних частинок з різними зарядами та незарядженими
частинками. Він назвав свою версію будови атома планетарною моделлю.
Згідно із нею атом схожий на Сонячну систему, тому що в атомі навколо
ядра обертаються електрони.
ïðîòîíè
ßäðî
Àòîì íåéòðîíè
Åëåêòðîíè
Ñõåìà 3
Ядро атома також неоднорідне. Воно складається із елементарних

частинок: протонів і нейтронів. Кожен протон має позитивний заряд, а
нейтрони – незаряджені. Сумарний заряд протонів обумовлює позитивний
заряд ядра. Електрони також мають заряд, але негативний. Отже, атоми –
електронейтральні частинки, оскільки сумарний заряд електронів співпадає
із зарядом ядра.
Більш детально про будову атома ти дізнаєшся у 8 класі.
Фізичні властивості речовин
Хіміки знають, що речовини мають сталі фізичні властивості.
24
До фізичних властивостей відносять наступні:
Êîë³ð Ãóñòèíà Ïëàñòè÷í³ñòü
Çàïàõ Ðîç÷èíí³ñòü ó âîä³ Òåïëîïðîâ³äí³ñòü
Áëèñê Òâåðä³ñòü Åëåêòðîïðîâ³äí³ñòü
Речовини також характеризують за агрегатним станом. Він залежить

від певних умов: тиску, температури. Якби метали, що на Землі є твердими
речовинами, перенести на Сонце – усі вони були б газуватими. А вода, яка за
кімнатної температури є рідиною, на Північному чи Південному полюсах
завжди тверда.
Молекулярна та немолекулярна будова речовин
Речовини молекулярної будови за температури 20725°С та тиску в 1 атмо7
сферу переважно рідкі або газуваті. Наприклад, вода – рідина, а кисень – газ.
Є й тверді речовини молекулярної будови, наприклад, сірка чи парафін.
Ці речовини зазвичай мають низькі температури плавлення. Вони не про7
водять електричний струм.
Речовини немолекулярної будови складають7 Éîí – â³ä ãðåö. «òîé,
ùî éäå». ×àñòèíêà, ùî
ся з атомів та йонів (про ці частинки ти дізнаєшся óòâîðèëàñü ç àòîìà òà
пізніше). Вони переважно високої твердості та з ìàº åëåêòðè÷íèé çàðÿä.
високими температурами плавлення. Є розчинні
і нерозчинні у воді. Деякі проводять електричний струм. Наприклад,
графіт С, кухонна сіль NaCl, кварц SiO2, метали.
×è âèñîêó òåìïåðàòóðó ïëàâëåííÿ ìàº öóêîð? ßêà áóäîâà ðå÷îâèíè

ñàõàðîçè, ç ÿêî¿ â³í ñêëàäàºòüñÿ? ×îìó òè òàê äóìàºø?
25
Властивості речовин залежать від їх будови. Речовини, що складаються

з молекул, відрізняються від тих, що складаються з атомів та йонів. Сили
взаємодії між різними структурними частинками різні. Наприклад, між7
молекулярна взаємодія слабша, тому рідини і тверді речовини молекулярної
будови легше переходять у газуватий стан, тобто мають низькі температури
кипіння. Притягання між різнойменно зарядженими йонами сильне –
електростатичне. Такі речовини важко плавляться, тобто вимагають більших
витрат енергії на руйнування цієї взаємодії.
Ïîïðàöþéòå ó ïàðàõ òà çàïðîïîíóéòå ñïèñîê êîðèñíîãî, ùî äàþòü

çíàííÿ ïðî âëàñòèâîñò³ ðå÷îâèí.
ÏÅÐÅÂ²Ð ÑÅÁÅ!
1. Ïîÿñíè â³äì³íí³ñòü ì³æ ò³ëîì òà ðå÷îâèíîþ.

2. Îá´ðóíòóé, ÷îìó àãðåãàòíèé ñòàí íå º ô³çè÷íîþ âëàñòèâ³ñòþ ðå÷îâèíè.
3. Ïåðåë³÷è ÷àñòèíêè, ç ÿêèõ ìîæóòü ñêëàäàòèñü ðå÷îâèíè.
4. Ïåðåë³÷è ÷àñòèíêè, ç ÿêèõ ìîæóòü ñêëàäàòèñü ðå÷îâèíè íåìîëåêóëÿðíî¿
áóäîâè.
5. ×èì â³äð³çíÿþòüñÿ ðå÷îâèíè ìîëåêóëÿðíî¿ ³ íåìîëåêóëÿðíî¿ áóäîâè?
6. Äàéòå îçíà÷åííÿ ìîëåêóëè, àòîìà.
7. Ïîÿñí³òü áóäîâó àòîìà.
8. ×èì â³äð³çíÿþòüñÿ ìîëåêóëè òà àòîìè?
9. Ïîÿñí³òü, ÷îìó àòîì åëåêòðîíåéòðàëüíèé.
10. Íàâåä³òü ïðèêëàäè ðå÷îâèí ìîëåêóëÿðíî¿ ³ íåìîëåêóëÿðíî¿ áóäîâè, ùî
çóñòð³÷àþòüñÿ ó ïðèðîä³.
26
Ïðîñò³ òà ñêëàäí³ ðå÷îâèíè
§ 5. ÏÐÎÑÒ² ÒÀ ÑÊËÀÄÍ² ÐÅ×ÎÂÈÍÈ

Ç öüîãî ïàðàãðàôà òè ä³çíàºøñÿ
ïðî ïðîñò³ ³ ñêëàäí³ ðå÷îâèíè,
ïðî ïîä³ë ïðîñòèõ ðå÷îâèí íà
ìåòàëè ³ íåìåòàëè.
Багато речовин складаються із різних атомів. Якщо ці атоми однакові,

то це будуть прості речовини, якщо різні – то складні. Певні атоми можуть
входити до складу різних речовин – і простих, і складних. Кисень – це
речовина, яка є у повітрі, без кисню не можуть існувати живі організми,
бо він необхідний для дихання.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ ÒÀ ÇÀÏÈØÈ!
Ç êóðñó íàâêîëèøí³é ñâ³ò ïðèãàäàé âëàñòèâîñò³ êèñíþ. ßê çàïèñóþòü

ñèìâîë õ³ì³÷íîãî åëåìåíòà, ç ÿêîãî â³í ñêëàäàºòüñÿ? Ñïðîãíîçóé
áóäîâó êèñíþ (ìîëåêóëÿðíà ÷è íåìîëåêóëÿðíà).
Îêñèãåí + Îêñèãåí ® êèñåíü
Для людей і тварин є не менш необхідна Àíàë³ç – â³ä ëàò. ðîçêëàä –

речовина – вода. За допомогою методу дослід7 ìåòîä äîñë³äæåííÿ ðå÷îâèí
ðîçêëàäîì ¿õ íà ñêëàäîâ³.
ження, який називають аналіз, встановлено,
що вода також містить атоми Оксигену, але іще й атоми Гідрогену.
Îêñèãåí + Ã³äðîãåí + Ã³äðîãåí ® âîäà
Атоми Оксигену та Гідрогену утворюють лікарський препарат, який має

дезінфікуючі та кровозупиняючі властивості – гідроген пероксид. Молекули
води та гідроген пероксиду відрізняються лише на один атом Оксигену, але
мають відмінні властивості.
ÏÎÌ²ÐÊÓÉ!
ßê³ âëàñòèâîñò³ ñï³ëüí³ äëÿ âîäè òà ã³äðîãåí ïåðîêñèäó, à çà ÿêèìè

âîíè â³äð³çíÿþòüñÿ? Äëÿ ÷îãî ó äîìàøí³é àïòå÷ö³ òðèìàþòü ã³äðîãåí
ïåðîêñèä?
27
З історії хімії відомо, що довгий час хіміки плутали прості і складні

речовини, адже за зовнішніми ознаками їх неможливо розрізнити. Вони
відрізняються складом. Довгий час і воду вважали простою речовиною.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ó 1774 ðîö³ áóâ â³äêðèòèé õëîð. Éîãî ââàæàëè ñêëàäíîþ ðå÷îâèíîþ ³ íàçèâàëè
îêèñëåíà ñîëÿíà êèñëîòà. Ëèøå 1810 ðîêó Ãåìôð³ Äåâ³ (1778-1829) äîâ³â,
ùî õëîð – ïðîñòà ðå÷îâèíà, äàâ éîìó íàçâó ñïî÷àòêó õëîðèí, à ïîò³ì òó, ùî
âèêîðèñòîâóþòü ³ ñüîãîäí³.
Отже, можна дати означення простих і складних речовин.
Ïðîñò³ ðå÷îâèíè óòâîðåí³ àòîìàìè îäíîãî ³ òîãî æ åëåìåíòà.
Ñêëàäí³ ðå÷îâèíè óòâîðåí³ àòîìàìè àáî éîíàìè ð³çíèõ õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â.
Складні речовини мають постійний склад і фізичні властивості.
Наприклад: вуглекислий газ, цукор, основні складові крейди, піску. Можна
говорити, що багато складних речовин утворюються у результаті взаємодії
простих речовин.
Порошок алюмінію (світло7сірий) та кристалики йоду (сірий) у порцеля7
новій чашці не взаємодіють за звичайних умов. А при додаванні краплі води
відбувається бурхлива реакція, іноді навіть із вибухом, і утворюється
складна речовина білого кольору – сіль алюміній йодид (мал. 9).
На мал. 10 зображено дослід із іншими простими речовинами. Якщо
пробірку зі шматочком натрію наповнити хлором (зеленувато7жовтий), то
маємо дві прості речовини. При нагріванні починається взаємодія між
простими речовинами навіть з горінням металу і утворенням відомої вам
кухонної солі у вигляді білих кристаликів, що осідають на стінках пробірки.
à) Õëîð
Íàòð³é
á)
Ìàë. 9 Ìàë. 10
28
ÇÀÂÄÀÍÍß 1
Ðîçãëÿíüòå ìàë. 9, 10 òà ñêëàä³òü ñõåìè âçàºìîä³¿ çà çðàçêîì. Âêàæ³òü

êîëüîðè ïðîñòèõ ðå÷îâèí òà óòâîðåíèõ ñîëåé.
__________________ + __________________ = __________________
íàçâà, àãðåãàòíèé ñòàí, êîë³ð íàçâà, àãðåãàòíèé ñòàí, êîë³ð íàçâà, àãðåãàòíèé ñòàí, êîë³ð
__________________ + __________________ = __________________
íàçâà, àãðåãàòíèé ñòàí, êîë³ð íàçâà, àãðåãàòíèé ñòàí, êîë³ð íàçâà, àãðåãàòíèé ñòàí, êîë³ð
ËÀÁÎÐÀÒÎÐÍÈÉ ÄÎÑË²Ä
Îçíàéîìëåííÿ ³ç çðàçêàìè ïðîñòèõ òà ñêëàäíèõ ðå÷îâèí, âèâ÷åííÿ ¿õ

âëàñòèâîñòåé
Ðîçãëÿíü ðå÷îâèíè, ùî çàïðîïîíóâàâ â÷èòåëü, òà îõàðàêòåðèçóé ¿õ àãðåãàòíèé

ñòàí òà ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³. Çàïîâíè íàâåäåíó òàáëèöþ, çà ïîòðåáè ñêîðèñòàéñÿ
äàíèìè ³íòåðíåòó. Òàáëèöÿ 1
Òåïëî-,
Àãðåãàò- Ðîç÷èíí³ñòü Ïëàñòè÷-
Ðå÷îâèíà Êîë³ð Çàïàõ Áëèñê åëåêòðî-
íèé ñòàí ó âîä³ í³ñòü
ïðîâ³äí³ñòü
Âîäà
Ñ³ðêà
Àëþì³í³é
Ì³äü
Êóõîííà
ñ³ëü
Метали і неметали
Прості речовини поділяють на метали і неметали. Слід зазначити, що
неметалів значно менше, ніж металів. Є певні властивості, що притаманні
тільки металам чи тільки неметалам. Наприклад, електропровідність,
металічний блиск, високі температури плавлення мають більшість існуючих
металів (виняток: ртуть – рідкий метал за звичайних умов, галій плавиться
за температури 29°С). Для металів характерні сірий, білий, сріблясті кольори;
золото та цезій – жовтого кольору, мідь – червона.
Неметали, як правило, не проводять електричний струм за звичайних
29
умов, більшість не мають блиску. Неметали молекулярної будови мають

невисокі температури плавлення та кипіння. Це гази: азот, кисень, хлор,
водень, озон. Інші – тверді речовини, що легко плавляться чи сублімують:
сірка, йод. Є рідка проста речовина – бром коричневого кольору. Існують
неметали немолекулярної будови, наприклад, графіт, що проводить елек7
тричний струм та має металічний блиск.
Неметали мають різне забарвлення: Ïåðåãëÿíü â³äåî ïðî ïðîñò³
йод – кристали сірого кольору з фіоле7 ðå÷îâèíè ìåòàëè ³ íåìåòàëè.
товим відблиском, фтор – жовтуватий
газ, хлор – жовто7зелений газ, сірка – жовта, озон – у товстому шарі – світло7
синього кольору, фосфор – може бути порошок червоного кольору та аморфна
маса жовтуватого кольору.
Описуючи речовину, зазначають таку її властивість як дія на організм
людини – тобто фізіологічний вплив, але перевіряти її самостійно категорично
забороняється.
Ïîïðàöþé ç òåêñòîì ïàðàãðàôà òà äîäàòêîì (ñ. 78). Äîïèøè ó ñõåìó ïðèêëàäè
óñ³õ ïðîñòèõ ³ ñêëàäíèõ ðå÷îâèí, ïðî ÿê³ éäåòüñÿ ó ïàðàãðàô³, òà êëàñèô³êóé
ïðîñò³ íà ìåòàëè ³ íåìåòàëè.
Ñõåìà 4 ìåòàëè
Ïðîñò³
íåìåòàëè
ÐÅ×ÎÂÈÍÈ
Ñêëàäí³
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Ç òàáëèö³ 1 ëàáîðàòîðíîãî äîñë³äó âèïèøè íàçâè ìåòàë³â. Çàçíà÷ ¿õ

ñï³ëüí³ âëàñòèâîñò³.
30
3. Êëàñèô³êóé íà ìåòàëè òà íåìåòàëè ïðîñò³ ðå÷îâèíè çà âëàñòèâîñòÿìè.

à) Í³êåëü ñð³áëÿñòî-á³ëîãî êîëüîðó, êîâêèé, äîáðå ïðîâîäèòü åëåêòðè÷íèé
ñòðóì, ïëàâèòüñÿ ïðè 1453°Ñ.
á) Ñåëåí ñð³áëÿñòî-ñ³ðîãî êîëüîðó, êðèõêèé, ïëàâèòüñÿ ïðè 221°Ñ.
â) Ãåðìàí³é ìàº ìåòàë³÷íèé áëèñê, êðèõêèé, ñëàáêî ïðîâîäèòü åëåêòðè÷íèé
ñòðóì çà çâè÷àéíî¿ òåìïåðàòóðè, àëå ïðè íàãð³âàíí³ åëåêòðîïðîâ³äí³ñòü
ï³äâèùóºòüñÿ.
Â³äïîâ³äü: à – __________________;
á – __________________;
â – __________________;
4. Óï³çíàé ðå÷îâèíó çà ¿¿ âëàñòèâîñòÿìè:
à) ñ³ðèé ìåòàë, ùî ïðèòÿãóºòüñÿ ìàãí³òîì – ____________;
á) ëåãêèé áåçáàðâíèé ãàç, ÿêèì çàïîâíþþòü ïîâ³òðÿí³ êóëüêè – ____________;
â) ãàç, ùî ï³äòðèìóº ãîð³ííÿ – ____________;
ã) ÷îðíà òâåðäà êîðèñíà êîïàëèíà, ùî ãîðèòü – ____________;
ä) á³ëà êðèñòàë³÷íà ðå÷îâèíà, ùî «øèïèòü» ï³ä ä³ºþ îöòó – ____________;
å) á³ë³ êðèñòàëè, äîáðå ðîç÷èíí³ ó âîä³, âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ¿æ³,
ñîëîí³ íà ñìàê – ____________;
º) ð³äêèé áëèñêó÷èé ìåòàë, ùî çàñòîñîâóþòü ó òåðìîìåòðàõ – ____________.
5. Ðîçïîä³ëè ðå÷îâèíè ³ç çàâäàííÿ 4 ó òàáëèö³. Òàáëèöÿ 2
Ïðîñò³
Ñêëàäí³
ìåòàëè íåìåòàëè
1. Äàé îçíà÷åííÿ ïðîñòèì ³ ñêëàäíèì ðå÷îâèíàì.

2. Ïîÿñíè â³äì³íí³ñòü âëàñòèâîñòåé ïðîñòèõ ðå÷îâèí ìåòàë³â òà íå-
ìåòàë³â.
3. Íàâåäè ïðèêëàäè ïðîñòèõ ðå÷îâèí, ùî çóñòð³÷àþòüñÿ ó ïðèðîä³.
4. ßê³ ñêëàäí³ ðå÷îâèíè òè âèêîðèñòîâóºø ó ïîáóò³?
31
Ñóì³ø³ òà ìåòîäè ¿õ ðîçä³ëåííÿ
§ 6. ÑÓÌ²Ø² ÒÀ ÌÅÒÎÄÈ ¯Õ ÐÎÇÄ²ËÅÍÍß

Ç öüîãî ïàðàãðàôà òè ä³çíàºøñÿ ïðî ÷èñò³
ðå÷îâèíè òà ñóì³ø³; ìåòîäè ðîçä³ëåííÿ
îäíîð³äíèõ òà íåîäíîð³äíèõ ñóì³øåé.
Чисті речовини
У природі практично не зустрічаються чисті речовини. У побуті,
називаючи речовину чистою, мають на увазі, що вона не містить шкідливих
для нашого організму домішок.
Õ³ì³÷íî ÷èñòîþ ââàæàþòü ðå÷îâèíó, ùî º ³íäèâ³äóàëüíîþ ñïîëóêîþ òà íå
ì³ñòèòü ÷àñòèíîê ³íøî¿ ðå÷îâèíè.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Íàä÷èñò³ ðå÷îâèíè âèêîðèñòîâóþòüñÿ ó òåõí³ö³ äëÿ âèðîáíèöòâà ñîíÿ÷íèõ
áàòàðåé, íàï³âïðîâ³äíèê³â, ïðîöåñîð³â äî åëåêòðîòåõí³êè. Òàê³ ðå÷îâèíè íå
ïîâèíí³ ì³òèòè äîì³øîê á³ëüøå í³æ 0,000001%.
Хіміки знають, що чистими є ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
речовини за умови, що вони містять
Ïåðåë³÷è ô³çè÷í³ âëà-
тільки однакові частинки і мають
ñòèâîñò³ ðå÷îâèí. Íàçâè
сталі фізичні властивості.
ìîæëèâ³ àãðåãàòí³ ñòàíè.
Суміші
На перший погляд джерельна вода – кришталево чиста речовина, проте
вона містить домішки розчинених у ній мінеральних речовин та кисню.
Тобто вона є сумішшю, як і переважна більшість того, що нас оточує:
повітря – це суміш газів: азоту, кисню та інших. Мінерали – це суміші
різноманітних речовин. Суміші складаються з кількох речовин.
ÄÅÌÎÍÑÒÐÀÖ²ß
Äåìîíñòðàö³ÿ çðàçê³â ÷èñòèõ ðå÷îâèí ³ ñóì³øåé

Çàïèøè îêðåìî íàçâè ÷èñòèõ ðå÷îâèí òà ñóì³øåé, ïðîäåìîíñòðîâàíèõ
ó÷èòåëåì, îïèøè ¿õ çîâí³øí³é âèãëÿä. Òàáëèöÿ 3
Ðå÷îâèíè Ñóì³ø³
32
З давніх давен люди цінували таку речовину, як золото.

Ùî ³ äëÿ ÷îãî ï³äðîáëÿëè äàâí³ „ìàéñòðè õ³ì³÷íîãî ðåìåñëà”?
Не все жовте – золото. Зараз існує багато прикрас жовтого кольору, але
не всі вони золоті. І, як виявляється, золото буває не тільки жовтим. Так,
золоті прикраси виготовлені із золота з домішками
міді – ________________ кольору (пригадай
мамині прикраси). Якщо є домішка родію – це "біле
золото". Такі суміші металів називають сплавами.
Пісок також суміш, основна складова якого – кварц.
Білий річковий пісок відрізняється від жовтуватого
морського за складом. Чим більше сполук Феруму
містить пісок, тим інтенсивніше забарвлення він
має.
Ìàë. 11. Ïåêòîðàëü.
Однорідні та неоднорідні суміші
Окремим видом сумішей є розчини. Якщо помістити цукор у воду і
перемішати, то дістанемо прозорий розчин. В ньому неможливо побачити
частинки цукру неозброєним оком. Такі суміші називають однорідними. До
них відносять також і сплави. Якщо змішати воду та крейду, то матимемо
каламуть, у якій добре видно частинки крейди. Таку суміш називають
неоднорідною, або завись. З часом крейда осяде на дно, а над нею буде
прозора вода.
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
Ó ñóì³øàõ âëàñòèâîñò³ îêðåìèõ ðå÷îâèí çàëèøàþòüñÿ íåçì³ííèìè.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Ï³äêðåñëè ñèí³ì êîëüîðîì íàçâè ÷èñòèõ ðå÷îâèí òà çåëåíèì –

ñóì³øåé:
´ðóíò, êèñåíü, ïîâ³òðÿ, ìîëîêî, àëþì³í³é, ãðàí³ò, ì³äü, âèíîãðàäíèé ñ³ê,
äîùîâà âîäà, íàôòà.
33
2. Ðîçãëÿíü ìàëþíêè ³ íàçâè ïðèêëàäè ñóì³øåé, ùî çóñòð³÷àþòüñÿ ó íàøîìó

æèòò³.
Ìàë. 12
Прості і складні речовини можуть утворювати суміші. Дуже важливо

розуміти різницю між сумішами та складними речовинами.
Òàáëèöÿ 4
Ñêëàä
Çì³ííèé, ðå÷îâèíè ìîæóòü Ïîñò³éíèé ³ íå çàëåæèòü

áðàòèñü ó ð³çíèõ ñï³ââ³äíîøåííÿõ â³ä ñïîñîáó äîáóâàííÿ
ÑÊËÀÄÍ² ÐÅ×ÎÂÈÍÈ
Óòâîðåííÿ
Ìåõàí³÷íèì çì³øóâàííÿì Õ³ì³÷íîþ ðåàêö³ºþ

ÑÓÌ²Ø²
Âëàñòèâîñò³
Ìàº ñòàë³ ô³çè÷í³ òà õ³ì³÷í³

Ïðîÿâëÿþòüñÿ âëàñòèâîñò³
âëàñòèâîñò³, ùî ïðèòàìàíí³
êîæíî¿ ñêëàäîâî¿
ò³ëüêè ö³é ðå÷îâèí³
Ðîçä³ëåííÿ
Ðîçêëàäîì íà ³íø³ ðå÷îâèíè,

Ð³çíèìè ô³çè÷íèìè ìåòîäàìè ùî ìîæóòü áóòè ³ ïðîñòèìè,
³ ñêëàäíèìè
Методи розділення сумішей

Праця алхіміків не пропала дарма. Основні методи розділення сумішей,
винайдені ними, дійшли і до наших часів.
34
Промисловість намагається виділити із природних сумішей корисні для

людини речовини. Для цього використовують такі методи:
Òàáëèöÿ 5
Â³äñòîþâàííÿ
ÎË²ß Виділення речовини з неоднорідної суміші,

утвореної нерозчинними у воді речовинами,
ÂÎÄÀ що мають різну густину.
Ô³ëüòðóâàííÿ
Виділення речовини з неоднорідної суміші,

утвореної нерозчинними і розчинними у воді
речовинами. Нерозчинні речовини залиша7
ються на фільтрі, а розчинні проходять через
фільтр у фільтрат.
Ä³ÿ ìàãí³òîì
Виділення з неоднорідної суміші речовини, що

здатна намагнічуватися.
Розділення однорідної суміші при нагріванні,

при цьому вода випаровується, а розчинна у
Âèïàðþâàííÿ
воді речовина залишається у порцеляновій

чашці. Іноді застосовують метод упарювання,
коли вода випаровується частково. Утворений
розчин охолоджують. Речовина, що була в
ньому, виділяється у вигляді кристалів. Цей
метод називають кристалізацією.
35
Äèñòèëÿö³ÿ (ïåðåãîíêà)
Спосіб розділення сумішей, який

ґрунтується на тому, що компо7
ненти мають різні температури
кипіння. Перегонка включає два
процеси – випарювання та кон7
денсацію.
Õðîìàòîãðàô³ÿ
Спосіб розділення однорідних

сумішей, який ґрунтується на
тому, що речовини з різною
швидкістю вбираються поверх7
нею іншої речовини.
Використовується для відокрем7

лення від твердої речовини рідини
Äåêàíòàö³ÿ
шляхом її зливання. Ґрунтуєть7

ся на тому, що частинки твердої
речовини з часом осідають на дно
хімічної склянки або спливають
на поверхню рідини.
ËÀÁÎÐÀÒÎÐÍÈÉ ÄÎÑË²Ä
Âèâ÷åííÿ ìåòîä³â ðîçä³ëåííÿ íåîäíîð³äíèõ ñóì³øåé

Îá’ºäíàéòåñü ó ãðóïè ïî 3-4 ó÷í³ ÷è ó÷åíèö³. Ïðèçíà÷òå íîìåðè ãðóïàì.
Êîæíà ãðóïà ç ïàðíèì íîìåðîì âèêîíàº ðîçä³ëåííÿ ñóì³ø³ çàë³çíèõ îøóðîê
³ òèðñè ìåòîäîì â³äñòîþâàííÿ, à ç íåïàðíèì – ìàãí³òîì. Çàïèø³òü ñïîñòå-
ðåæåííÿ îáîõ ìåòîä³â ðîçä³ëåííÿ.
36
1. Ó ñêëÿíêó ç âîäîþ âèñèïòå ñóì³ø, ïåðåì³øàéòå ³ çàëèøòå íà äåÿêèé ÷àñ.

Ñïîñòåðåæåííÿ:
2. Íà àðêóø³ ïàïåðó ïåðåì³øàéòå ñóì³ø. Ï³ä àðêóøåì âîä³òü ìàãí³òîì òàê,

ùîá ïåðåì³ñòèòè çàë³çí³ îøóðêè íà êðàé àðêóøà.
Ñïîñòåðåæåííÿ:
Знання методів розділення сумішей, що вивчаються у школі, може стати

у нагоді для твого дорослого життя. Методи розділення сумішей активно
використовують у професійній діяльностіи кухарі під час приготування їжі,
апаратники при підготовці сировини для промислового синтезу, екологи для
боротьби із забрудненням навколишнього середовища. Іноді при перевезенні
нафти морем трапляються аварії з нафтовими танкерами. Нафта потрапляє у
воду, вкриває її поверхню тонким шаром, бо її густина менша за густину
води, і ці рідини не змішуються.
×îìó íåáåçïå÷íå çàáðóäíåííÿ ïîâåðõí³ ìîðÿ íàôòîþ?
ßêèé ìåòîä ðîçä³ëåííÿ ñóì³ø³ âîäè ³ íàôòè âèêîðèñòîâóþòü äëÿ î÷èñòêè

ïîâåðõí³ ìîðÿ?
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Âàæëèâèìè ïðèðîäíèìè ñóì³øàìè º ïîâ³òðÿ, ì³íåðàëè, ìîðñüêà âîäà, âîäà ç
ã³ðñüêèõ äæåðåë. Ó Êàðïàòàõ, íàïðèêëàä, º âîäà ç ãë³öåðîëîì – îðãàí³÷íîþ
ðå÷îâèíîþ, ùî ïîì’ÿêøóº øê³ðó. Ó ßïîí³¿ ç ìîðñüêî¿ âîäè äîáóâàþòü
íå ò³ëüêè êóõîííó ñ³ëü âèïàðîâóâàííÿì òà ïð³ñíó âîäó äèñòèëÿö³ºþ, à íàâ³òü
çîëîòî õ³ì³÷íèìè ìåòîäàìè.
37
Çàê³í÷è ðå÷åííÿ, âèáðàâøè 2-3, ÿê³ ââàæàºø çà ïîòð³áíå.
ß çðîçóì³â (-ëà), ùî … Áóëî âàæêî …
ß ä³çíàâñÿ (-ëàñü) ïðî … ß çóì³â (-ëà) …
Ìåíå çäèâóâàëî … Áóëî êîðèñíî …
Òåïåð ÿ óì³þ … ß íå çðîçóì³â (-ëà) …
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Çàïðîïîíóé ñïîñîáè ðîçä³ëåííÿ ñóì³øåé:

à) ñïèðòó òà âîäè;
á) ãëèíè òà âîäè;
â) îë³¿ òà âîäè;
ã) ì³äíèõ òà çàë³çíèõ îøóðîê;
ä) àçîòó òà êèñíþ;
38
º) êðåéäè òà öóêðó;
æ) òèðñè, ñîë³, àëþì³í³ºâèõ îøóðîê.
1. Äàé îçíà÷åííÿ ÷èñò³é ðå÷îâèí³.

2. Íàâåäè ïðèêëàäè ÷èñòèõ ðå÷îâèí, ùî çóñòð³÷àþòüñÿ ó ïðèðîä³.
3. Äàé îçíà÷åííÿ îäíîð³äí³é ñóì³ø³.
4. ×è ìîæíà îòîòîæíþâàòè ïîíÿòòÿ – ñóì³ø³ òà ñêëàäí³ ðå÷îâèíè?
5. Ïîÿñíè, ÷èì â³äð³çíÿþòüñÿ îäíîð³äí³ òà íåîäíîð³äí³ ñóì³ø³.
6. Ïîÿñíè, ÷îìó äèñòèëüîâàíà âîäà â óñ³õ êðà¿íàõ ìàº îäíàêîâ³ âëàñòèâîñò³, à
ïðèðîäíà – ð³çí³.
7. Îá´ðóíòóé êîðåêòí³ñòü àáî íåêîðåêòí³ñòü âèðàç³â "ìîëåêóëà ãðàí³òó",
"ìîëåêóëà ìîëîêà", "ìîëåêóëà ïîâ³òðÿ".
39
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà ¹ 2
Òåìà. Î÷èùåííÿ çàáðóäíåíî¿ êóõîííî¿ ñîë³
Õ³ä ðîáîòè
1. Пригадай правила поведінки у кабінеті хімії.
2. Повтори правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.
3. Змішай видані тобі вчителем речовини.
Очищення кухонної солі
Для розділення суміші, що утворилась, необхідно використати кілька
методів розділення. Кожен із них ґрунтується на різних фізичних власти7
востях компонентів. Ти знаєш, що кухонна сіль розчиняється у воді, а пісок
і пінопласт – ні. Останні два компоненти мають і різну густину. Тому
можна використати воду для очищення солі і розділення суміші на вихідні
компоненти.
4. У склянку з водою висип суміш солі, піску та пінопласту.
Щоб прискорити розчинення солі, перемішай рідину скляною паличкою з
гумовим наконечником. Зафіксуй спостереження.
5. Розділення суміші твердих речовин різної густини і розчину відстою7
ванням.
Залиш суміш на деякий час. Зафіксуй спостереження. Потім збери
пінопласт із поверхні розчину ложкою для реактивів або декантацією.
6. Розділення суміші твердої речовин і рідини фільтруванням.
Намалюй прилад для фільтрування, познач його складові.
Збери прилад для фільтрування неоднорідної суміші. Вкладаючи
паперовий фільтр у лійку, змочи його водою, щоб він добре тримався у лійці.
Лійку з фільтром помісти у шийку колби або хімічний стакан. Забруднений
розчин солі наливай на стінку фільтру по скляній паличці. Тоді струмінь
рідини не спричинить проривання фільтру. Рівень рідини не повинен
доходити до країв фільтра на 0,5 см. Якщо поспішати і наливати більше,
то рідина переливатиметься поза фільтром і не буде очищуватись повністю.
Що залишається на фільтрі? Що переходить у фільтрат?
7. Розділення однорідної суміші випарюванням.
У порцелянову чашку перелий добутий фільтрат. Нагрівай чашку з
розчином до появи кристалів солі. Порівняй очищену сіль із виданою на
початку роботи.
40
8. Склади звіт про виконану роботу у вигляді таблиці.
Ïîñë³äîâí³ñòü ä³é Ñïîñòåðåæåííÿ Âèñíîâîê
Склади висновок до практичної роботи.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Äîäàòêîâå çàâäàííÿ
Çãàäàé ì³ñòà, íàçâè ÿêèõ óòâîðåí³ â³ä ñëîâà „ñ³ëü”.
41
Õ³ì³÷í³ åëåìåíòè: ñó÷àñí³ ñèìâîëè. Â³äíîñíà àòîìíà ìàñà
§ 7. Õ²Ì²×Í² ÅËÅÌÅÍÒÈ: ÑÓ×ÀÑÍ² ÑÈÌÂÎËÈ.

Â²ÄÍÎÑÍÀ ÀÒÎÌÍÀ ÌÀÑÀ
ñó÷àñí³ ñèìâîëè õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â,
íàâ÷èøñÿ çíàõîäèòè â³äíîñíó àòîìíó
ìàñó õ³ì³÷íîãî åëåìåíòà.
Кожен народ має свою мову. Українці – українську, німці – німецьку, а

„хімічний люд” має хімічну мову і хімічне письмо. Для опанування хімічних
знань пропонуємо тобі вивчити хімічну мову досконально.
Íîìåíêëàòóðà Ñèìâîëè
(íàçâè ðå÷îâèí) õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â
Õ³ì³÷íà ìîâà
Òåðì³íîëîã³ÿ
Õ³ì³÷í³ ð³âíÿííÿ
(ñïåö³àëüí³ ñëîâà ³ òåðì³íè)
Õ³ì³÷í³ ôîðìóëè
Ñõåìà 5
Хімічний елемент
Розпочнемо з хімічних елементів.
Âèä àòîì³â ç ïåâíèì çàðÿäîì ÿäåð íàçèâàþòü õ³ì³÷íèì åëåìåíòîì.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ! ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ñëîâî „åëåìåíò” óòâîðèëîñü
Ç ÿêèõ åëåìåíòàðíèõ ÷àñòèíîê ñêëà- ³ç òðüîõ ë³òåð ëàòèíñüêîãî
äàþòüñÿ àòîìè? ×è ìîæóòü óñ³ àòîìè àëôàâ³òó: L, M, N – elementum.
áóòè îäíàêîâèìè? Öå ñëîâî òðàêòóâàëè òàêèì
÷èíîì: ïîä³áíî äî òîãî, ùî
Кожен елемент має своє позначення –
ñëîâà ñêëàäåí³ ç ë³òåð, óñ³
символ та назву. Назви елементів пишуть з ðå÷îâèíè ñêëàäåí³ ç åëåìåíò³â.
великої літери.
Назви хімічних елементів та вимова їх символів іноді співпадають, але
далеко не завжди. Також і вимови символів можуть відрізнятись від чіткого
прочитання назви. Наприклад, елемент Меркурій має символ Hg, який
читається гідраргірум . Не всі елементи часто будуть згадуватись у
шкільному курсі. Але певні елементи тобі необхідно вивчити, щоб
почуватись впевнено на уроках хімії. Розглянь таблицю 6 і вивчи назви
елементів, їх символи і вимову.
42
Òàáëèöÿ 6
Ñèìâîëè ³ íàçâè õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â
Äðóêîâàíèé Íàçâà åëåìåíòó Íàçâà åëåìåíòó

Íàïèñàííÿ Âèìîâà ñèìâîëó
ñèìâîë ëàòèíîþ óêðà¿íñüêîþ
H H аш Hydrogenium Гідроген
O O о Oxygenium Оксиген
P P пе Phosphorus Фосфор
S S ес Sulfur Сульфур
N N ен Nitrogenium Нітроген
C C це Carbonium Карбон
He He гелій Helium Гелій
Ne Ne неон Neon Неон
Si Si силіціум Silicium Силіцій
Cl Cl хлор Chlorum Хлор
Br Br бром Bromine Бром
I I йод Iodine Йод
F F фтор Fluorum Флуор
K K калій Kalium Калій
Li Li літій Litium Літій
Ca Ca кальцій Calcium Кальцій
Na Na натрій Natrium Натрій
Mg Mg магній Magnesium Магній
Al Al алюміній Aluminium Алюміній
Fe Fe ферум Ferrum Ферум
Cu Cu купрум Cuprum Купрум
Ag Ag аргентум Argentum Аргентум
Au Au аурум Aurum Аурум
Sn Sn станум Stannum Станум
Hg Hg гідраргіум Hydrargirum Меркурій
Zn Zn цинк Zincum Цинк
Pb Pb плюмбум Plumbum Плюмбум
43
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ó Õ²²² ñò. áóëî â³äîìî ëèøå 12 õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â.
Ó ÕV²²² – âæå 30. Ó Õ²V – 70, à ó ÕÕ² – 120!
У XV ст. хімічні елементи позначали малюнками
(див. мал. 13).
У XVIII ст. відомі тоді елементи зображали певними
знаками.
Íàòð³é – Êóïðóì – Ñ Í³òðîãåí –
Ìàë. 13 Îêñèãåí – Ñóëüôóð – Êàðáîí –
Поняття про періодичну систему хімічних елементів

Символи і назви елементів систематизовані і записані у періодичній
системі. Принцип складання періодичної системи хімічних елементів був
відкритий видатним хіміком Д.І. Менделєєвим у 707х роках XIX ст.
Періодична система хімічних елементів – це таблиця, у якій періоди –
горизонтальні ряди хімічних елементів – позначені арабськими цифрами.
Групи – вертикальні ряди, або стовпчики, їх вісім. Номери груп позначені
римськими цифрами. Кожна комірка таблиці містить певні дані про хіміч7
ний елемент: символ елементу, порядковий номер та відносну атомну масу.
Також можуть бути записані назва елементу, назва простої речовини, яку він
утворює та ін. За порядковим номером можна визначити число електронів.
Він також відповідає величині заряду ядра атома.
Ïîðÿäêîâèé íîìåð 1
Н
Â³äíîñíà àòîìíà ìàñà 1,008 Гідроген
Ìàë. 14 Водень
Хімічна номенклатура
Íîìåíêëàòóðà – ñèñòåìà
Сучасна хімічна номенклатура складається з íàçâ, âæèâàíèõ ó ïåâí³é
символів, що були введені у міжнародну хімічну ãàëóç³ íàóêè.
мову шведським хіміком Я. Берцеліусом у XVIII ст.
Символи є першою або двома літерами латинської назви елементу: О –
Oxygenium, H – Hydrogenium, Ar – Argon, ...
Назви елементів мають різноманітне походження. Часто елементи
називали за назвами мінералів, у яких вони були відкриті. Іноді бувало і
навпаки – мінерали називали за назвами елементів. У періодичній системі
44
можна знайти елементи, названі на честь вчених. Є назви, що походять від

назв планет, країн, частин світу.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Çà äîïîìîãîþ Ïåð³îäè÷íî¿ ñèñòåìè çàïîâíè òàáëè÷êè òà ïîÿñíè

ïðèíöèï óòâîðåííÿ íàçâ õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â. Òàáëèöÿ 7
Ì³íåðàë Õ³ì³÷íèé åëåìåíò Ñèìâîë
Áåðèë
Áàðèò
Ìàãíåçèò
Òàáëèöÿ 8
Õ³ì³÷íèé åëåìåíò Ñèìâîë Ì³íåðàë
Êàëüöèò
Õðîìàìåç
Ôåðáåðèò
Ìîëåáäèò
Òàáëèöÿ 9
Ãåîãðàô³÷íà íàçâà Õ³ì³÷íèé åëåìåíò Ñèìâîë
ªâðîïà
Ôðàíö³ÿ
Ïîëîí³é
Ãåðìàí³ÿ
Ãàë³ÿ
Í³õîí³é
Òàáëèöÿ 10
Ïð³çâèùà â÷åíèõ Õ³ì³÷íèé åëåìåíò Ñèìâîë
Ìåíäåëººâ
Áîð³é
Íîáåëü
Es
Îãàíåññîí
45
Великий внесок у становлення сучасної української номенклатури

зробили видатні українські хіміки – професори Київського національного
університету імені Тараса Шевченка Корнілов Михайло Юрійович, Голуб
Олесь Андрійович. Вони осучаснили українські назви елементів, привели
їх у відповідність до міжнародних вимог та склали посібник з утворення
наукових назв речовин.
Поширення хімічних елементів
У природі існують атоми не всіх відомих на сьогодні хімічних елементів.
Багато з них добуті штучно у наукових лабораторіях. Деякі існують, або
"живуть" лише частки секунд. Ті, що входять до складу речовин, розповсюд7
жених на Землі та у Всесвіті, також мають різне поширення. Найпоширені7
ший елемент Всесвіту – Гідроген _____ (запиши символ). На нього припадає
78% від маси усього Всесвіту. Наступним є Гелій _____ (запиши символ) – 21%.
На інші припадає всього 1%.
На нашій планеті найпоширенішими є атоми Оксигену, Силіцію,
Алюмінію, Феруму, Кальцію та Натрію. На атоми інших елементів при7
падає трохи більше 5%. Вміст елементів у земній корі відрізняється від
вмісту елементів на Землі в цілому, оскільки склад атмосфери, гідросфери,
літосфери відмінний.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Ðîçãëÿíü ä³àãðàìó (ìàë. 15). Âèçíà÷, ÿê³ åëåìåíòè ïîñÿäóòü ïåðø³

òðè ì³ñöÿ çà ¿õ ïîøèðåííÿì íà Çåìë³. Çàïèøè íàçâè öèõ åëåìåíò³â.
Ïîøèðåííÿ åëåìåíò³â ó çåìí³é êîð³ (% çà ìàñîþ)
²íø³; 5,7
Na; 2,6 Ïîøèðåííÿ:
Ca; 3 ² ì³ñöå – _____
Fe; 5 ²² ì³ñöå – _____
²²² ì³ñöå – _____
Al; 8,5
Î; 49,5
Si; 25,7
Ìàë. 15
46
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ! Âì³ñò åëåìåíò³â ó îðãàí³çì³ ëþäèíè

Â îðãàí³çì³ ëþäèíè ïðèñóòí³ (% çà ìàñîþ)
Â³äñîòêè
á³ëüø³ñòü åëåìåíò³â ïåð³îäè÷íî¿
ñèñòåìè. Àëå íàéá³ëüøà ìàñîâà 70
61
÷àñòêà â³ä ìàñè ò³ëà ïðèïàäàº 60
íà ÷îòèðè: 50
40
30
22
20
10
10 3 4
0
О С Н N ³íø³ Åëåìåíòè
Ìàë. 16
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
Íå ìîæíà îòîòîæíþâàòè ïîíÿòòÿ õ³ì³÷íèé åëåìåíò òà ïðîñòà ðå÷îâèíà.
Ðå÷îâèíè ìàþòü ïåâí³ âëàñòèâîñò³ òà ìàñó.
Õ³ì³÷íèé åëåìåíò âõîäèòü äî ñêëàäó ðå÷îâèíè.
ÇÀÂÄÀÍÍß
3. Îá´ðóíòóé, ó ÿêèõ ðå÷åííÿõ ìîâà éäå ïðî ïðîñòó ðå÷îâèíó, à â ÿêèõ –

ïðî õ³ì³÷íèé åëåìåíò.
à) Íà âèðîáíèöòâî àëþì³í³þ âèòðà÷àºòüñÿ áàãàòî åëåêòðîåíåðã³¿.
á) Àëþì³í³é âõîäèòü äî ñêëàäó ãëèíè.
â) Àëþì³í³é çà ïîøèðåííÿì ó ïðèðîä³ ïîñ³äàº ²²² ì³ñöå.
ã) Ì³äü – îäèí ³ç êîìïîíåíò³â áðîíçè.
ä) Êóïðóì âõîäèòü äî ñêëàäó ì³äíîãî êóïîðîñó.
å) Íàòð³é ëåãêî ð³æåòüñÿ ñêàëüïåëåì.
º) Íàòð³é ì³ñòèòüñÿ ó êóõîíí³é ñîë³.
Маси атомів та відносна атомна маса

Атоми різних хімічних елементів відрізняються зарядом їх ядер та
масою. Коли і як були визначені маси атомів? Адже на надчутливих
терезах не можна зважити атом. Тим більше, що це дуже маленькі значення.
Наприклад, маса найлегшого хімічного елемента Гідрогена дорівнює
0,000 000 000 000 000 000 000 000 001 673 кг.
Простіше порівняти маси різних атомів, тобто визначити, у скільки
разів маса одного атома більше чи менше за масу іншого атома. Сучасні
фізики та хіміки користуються відносною атомною масою. За одиницю
47
атомної маси прийнято 1/12 маси атома Карбону. Її ще

називають атомна одиниця маси, позначають а.о.м.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ó 1803-1804 ð.ð. àíãë³éñüêèé â÷åíèé Äæîí Äàëüòîí çàïðî-
ïîíóâàâ ìàñó íàéëåãøîãî ç àòîì³â – Ã³äðîãåíó – óçÿòè çà
îäèíèöþ àòîìíî¿ ìàñè. Ï³çí³øå, ó 1814 ðîö³ Éåíñ ßêîá
Áåðöåë³óñ âçÿâ çà àòîìíó îäèíèöþ ìàñè ìàñó àòîìà Ä. Äàëüòîí
1766-1844
Îêñèãåíó, ÿêà áóëà ïðèéíÿòà çà 100.
Якщо розділити масу будь7якого атома на атомну

одиницю маси, отримують число, що називають відносна
атомна маса. Позначається відносна атомна маса Аr від
латинської А – atomic (атомна) та r – relatives (відносна).
Відносна атомна маса – безрозмірна величина. Значення
відносних атомних мас наведено у періодичній системі
É. Áåðöåë³óñ
хімічних елементів. 1779-1848
Â³äíîñíà àòîìíà ìàñà åëåìåíòà – öå ÷èñëî, ùî ïîêàçóº ó ñê³ëüêè ðàç³â

ñåðåäíÿ ìàñà éîãî àòîìà á³ëüøà çà 1/12 ìàñè àòîìà Êàðáîíó.
У Періодичній системі відносні атомні маси всіх елементів мають

дробові значення.
ÇÀÂÄÀÍÍß
4. Ðîçãëÿíü ðîçðàõóíêè, ÿê³ ïðîâîäèâ ñåìèêëàñíèê ç ìåòîþ âèçíà÷åííÿ

â³äíîñíî¿ àòîìíî¿ ìàñè Ã³äðîãåíó. ×è ñï³âïàäàº îòðèìàíèé ðåçóëüòàò
³ç äàíèìè ïåð³îäè÷íî¿ ñèñòåìè?
1 –27 –27
1 а.о.м. = — m (атома С) = 1,66 · 10 кг m (атома Н) = 1,66 · 10 кг
12
–27
т (атома елемента) т (Н) 1,66 · 10 кг
Аr (елемента) = Аr (Н) = = =1
1 а.о.м. 1 а.о.м. 1,66 · 10–27 кг
Для розв'язування задач у школі достатньо використовувати округлені

до цілого значення відносних атомних мас із періодичної системи.
Äîïîâíè òàáëèöþ 11 çíà÷åííÿìè, ÿêèõ íå âèñòà÷àº, âèêîðèñòîâóþ÷è ïåð³îäè÷íó
ñèñòåìó.
48
Òàáëèöÿ 11
Â³äíîñíà àòîìíà ìàñà, Аr
Ñèìâîë Íàçâà
çà ÏÑ îêðóãëåíà
Сl
Áàð³é
F
Áîð
K
Öèíê
Àðãåíòóì
Ca
Áðîì
Ìåðêóð³é
ÇÀÂÄÀÍÍß
5. Îá÷èñëè, ó ñê³ëüêè ðàç³â:

à) â³äíîñíà àòîìíà ìàñà Í³òðîãåíó á³ëüøà àáî ìåíøà çà â³äíîñíó
àòîìíó ìàñó Ñèë³ö³þ;
á) â³äíîñíà àòîìíà ìàñà Îêñèãåíó á³ëüøà àáî ìåíøà çà â³äíîñíó àòîìíó
ìàñó Ñóëüôóðó.
49
6. Çàñòîñîâóþ÷è ôîðìóëó ó çàâäàíí³ 3, ïðîâåäè îá÷èñëåííÿ òà çàïîâíè òàáëèöþ.

Òàáëèöÿ 12
Â³äíîñíà àòîìíà
Åëåìåíò Ìàñà, m(àòîìà), êã m(àòîìà)/1 à.î.ì.
ìàñà ç ÏÑ
H 1,66 · 10–27 1 а.о.м.

–26
O 2,656 · 10
P 5,15 · 10–26
S 5,32 · 10–26
1. ßêîþ "ìîâîþ" êîðèñòóþòüñÿ õ³ì³êè óñüîãî ñâ³òó? Ñïðîáóé ³ç äðóçÿìè

ïðèäóìàòè ñâî¿ ïîçíà÷åííÿ õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â.
2. ×èì â³äð³çíÿþòüñÿ àòîìè õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â?
3. Äàé îçíà÷åííÿ õ³ì³÷íîìó åëåìåíòó.
4. ßêîþ ìàñîþ àòîìà çðó÷í³øå êîðèñòóâàòèñÿ ³ñòèííîþ ÷è â³äíîñíîþ? ×îìó?
5. Îõàðàêòåðèçóé åëåìåíòè Í³òðîãåí òà Ìàãí³é, âèõîäÿ÷è ³ç ïîëîæåííÿ ó
ïåð³îäè÷í³é ñèñòåì³ (ïåð³îä, ãðóïà, çàðÿä ÿäðà, ÷èñëî åëåêòðîí³â, â³äíîñíà
àòîìíà ìàñà).
Ïîïðàöþéòå ó ãðóïàõ. Ñïðîáóé ïðèäóìàòè ³ íàìàëþâàòè ãåðá õ³ì³÷íîãî

êàá³íåòó, âèêîðèñòîâóþ÷è ñèìâîëè õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â.
50
§ 8. Õ²Ì²×Í² ÔÎÐÌÓËÈ
Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè âèâ÷èø çàêîí
ñòàëîñò³ ñêëàäó ðå÷îâèí, ä³çíàºøñÿ
ïðî ³íäåêñè, êîåô³ö³ºíòè, íàâ÷èøñÿ
÷èòàòè õ³ì³÷í³ ôîðìóëè.
Хімічні елементи позначають символами. А як позначають прості та
складні речовини? Речовина має певний склад, що є незмінним. Його запи7
сують за допомогою хімічних формул.
Õ³ì³÷íà ôîðìóëà – öå óìîâíèé çàïèñ ê³ëüê³ñíîãî ³ ÿê³ñíîãî ñêëàäó ðå÷îâèíè
çà äîïîìîãîþ ñèìâîë³â õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â ³ ³íäåêñ³â.
Символи вказують на якісний склад речовини, тобто якісний склад
визначають атоми хімічних елементів, які утворюють просту чи складну
речовину. Індекси уточнюють кількісний склад речовини, тобто відобра7
жають число певних атомів в речовині.
Індекс – числовий покажчик у хімічних ²íäåêñ – â³ä ëàòèí-
формулах, що записується внизу праворуч біля ñüêîãî – âêàçóþ.
символу елемента.
Щоб записати кілька окремих атомів використовують коефіцієнт.
Коефіцієнт записують перед формулою речовини. Він вказує на число
молекул, структурних частинок або окремих атомів.
Наприклад, 3Н – означає три атоми Гідрогену; 4О2 означає: 4 молекули
кисню, кожна з яких містить по 2 атоми Оксигену.
ÖÅ Ö²ÊÀÂÎ!
Ìîëåêóëîþ ç íàéá³ëüøîþ â³äîìîþ ôîðìóëîþ º îäíà ç äåçîêñèðèáîíóêëå¿-
íîâèõ êèñëîò (ÄÍÊ): С5750Н7227N2215О4131P590. Âîíà ñêëàäàºòüñÿ ³ç 19 913 àòîì³â.
Якщо речовина молекулярної будови, то індекси у її формулі вказують
на число атомів, що утворюють молекулу. Для речовин немолекулярної будови
можна вживати поняття структурні одиниці.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Âêàæè ñòð³ëêàìè ³íäåêñè ó ôîðìóë³.

Îñíîâíèé êîìïîíåíò ì³íåðàëó Са3(РО4)2
àïàòèòó ìàº ôîðìóëó
Ìàë. 17.
³íäåêñè Ì³íåðàë àïàòèò
51
Îòæå, öÿ ðå÷îâèíà íåìîëåêóëÿðíî¿ áóäîâè, ñêëàäàºòüñÿ ç òðüîõ åëåìåíò³â:

___________________ – ÿê³ñíèé ñêëàä.
Ê³ëüê³ñíèé ñêëàä:
___________________ – 3 ñòðóêòóðí³ îäèíèö³;
___________________ – 2 ñòðóêòóðí³ îäèíèö³;
___________________ – 8 ñòðóêòóðíèõ îäèíèöü.
Îòæå, ñï³ââ³äíîøåííÿ ñòðóêòóðíèõ îäèíèöü åëåìåíò³â ó ðå÷îâèí³ ñòàíîâèòü
3 : 2 : 8. ßêùî öå ñï³ââ³äíîøåííÿ çì³íèòè, òî öå áóäå ³íøà ðå÷îâèíà.
Ùî íåîáõ³äíî çíàòè, ùîá ñêëàñòè ôîðìóëó ðå÷îâèíè?
Ïîïðàöþéòå ó ïàðàõ. Ó êë³òèíêàõ ñõåìè çàïèø³òü ôîðìóëè ðå÷îâèí,
ùî óòâîðþþòüñÿ ç â³äïîâ³äíèõ àòîì³â ó êðóæå÷êàõ.
Ñõåìà 6
H
O H Br
O Br
O K
Êîì³ðêè ç ôîðìóëàìè à ñêëàäíèõ – ____________

ïðîñòèõ ðå÷îâèí ïîçíà÷òå êîëüîðîì.
____________ êîëüîðîì,
52
ÇÀÂÄÀÍÍß
Êîåô³ö³ºíòè
2. Ðîçãëÿíü çàïèñàí³ ôîðìóëè. Âèçíà÷
³íäåêñè òà êîåô³ö³ºíòè, âêàæè ¿õ ñòð³ë- 3СО 2 5Н2О
êàìè â³ä â³äïîâ³äíèõ ñë³â. ²íäåêñè
3. Çà çðàçêîì îõàðàêòåðèçóé ñêëàä ðå÷îâèíè çà ¿¿ ôîðìóëîþ.

2H2SO4 – 2 ìîëåêóëè ñêëàäíî¿ ðå÷îâèíè, êîæíà ç ÿêèõ ñêëàäàºòüñÿ ç
2 àòîì³â Ã³äðîãåíó, 1 àòîìà Ñóëüôóðó òà 4 àòîì³â Îêñèãåíó;
3Br2 –
CH3NH 2 –
C6H12O6 –
Na3PO4 –
4. Çàïèøè, ùî îçíà÷àþòü òàê³ çàïèñè:

5Сl –
2Cl2 –
3Fe –
5. Ñêëàäè ôîðìóëè ðå÷îâèí çà òàêîþ õàðàêòåðèñòèêîþ:

à) ìîëåêóëà âóãëåêèñëîãî ãàçó ì³ñòèòü 1 àòîì Êàðáîíó òà
2 àòîìè Îêñèãåíó;
á) ìîëåêóëà ãàçóâàòî¿ ðå÷îâèíè ñ³ðêîâîäíþ ì³ñòèòü 2 àòîìè
Ã³äðîãåíó é 1 àòîì Ñóëüôóðó;
â) ó ôîðìóë³ êðåéäè íà 1 àòîì Êàëüö³þ ïðèïàäàº 1 àòîì
Êàðáîíó òà 3 àòîìè Îêñèãåíó.
53
Âàëåíòí³ñòü àòîì³â õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â. Âèçíà÷åííÿ âàëåíòíîñò³ çà ôîðìóëàìè
6. Ç äîïîìîãîþ â÷èòåëÿ ðîçôàðáóé ÷àñòèíêè Ñèë³ö³þ òà Îêñèãåíó. Çà ìàë. 18

âèçíà÷ ñï³ââ³äíîøåííÿ ñòðóêòóðíèõ îäèíèöü ó ñèë³ö³é îêñèä³ òà çàïèøè õ³ì³÷íó
ôîðìóëó ö³º¿ ñïîëóêè, ÿêùî ââàæàòè, ùî íà êîæåí àòîì Si ïðèïàäàº 4 àòîìè
О ³ íà êîæåí àòîì О ïðèïàäàº 2 àòîìè Si.
Si
ÏÀÌ’ßÒÀÉ! O O
O
Ñèìâîë Îêñèãåíó çàïèñóþòü ó ôîðìóë³ O O Si
ìàéæå çàâæäè íà äðóãîìó ì³ñö³! Si Si O Si
O O
O O
Â³äïîâ³äü: _______________________ Si Si
O O
Ìàë. 18
§ 9. ÂÀËÅÍÒÍ²ÑÒÜ ÀÒÎÌ²Â Õ²Ì²×ÍÈÕ ÅËÅÌÅÍÒ²Â.

ÂÈÇÍÀ×ÅÍÍß ÂÀËÅÍÒÍÎÑÒ² ÇÀ ÔÎÐÌÓËÀÌÈ
Ç öüîãî ïàðàãðàôà òè ä³çíàºøñÿ
ïðî âàëåíòí³ñòü õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â
òà íàâ÷èøñÿ âèçíà÷àòè âàëåíòí³ñòü
åëåìåíò³â ó á³íàðíèõ ñïîëóêàõ.
Різноманітність речовин
Різноманітність речовин живої і неживої природи обумовлена здатністю
атомів, як одного хімічного елемента так і різних, сполучатися між собою,
утворюючи прості та складні речовини. Більше 20 мільйонів речовин на
Землі і у Всесвіті складаються із близько ста елементів.
Ñê³ëüêè åëåìåíò³â â³äêðèòî ³ çàïèñàíî ó ñó÷àñíó Ïåð³îäè÷íó ñèñòåìó?
ßê òè ãàäàºø, ÿêèì áóâ áè ñâ³ò, ÿêáè àòîìè íå ìàëè ìîæëèâîñò³ ç’ºäíóâàòèñü

îäèí ç îäíèì?
Переважно усі атоми, з яких складаються більшість простих речовин –

неметалів та деяких складних речовин, сполучені між собою в певних
співвідношеннях. Виключення – благородні гази: гелій _____, неон _____,
54
аргон _____, криптон _____, ксенон _____, радон _____, молекули яких
одноатомні. Природна властивість утримувати певне число однакових або
різних атомів називається валентністю.
Âàëåíòí³ñòü – â³ä ëàò.
Валентність атомів valentia – ñèëà.
Валентність атомів виражається цілим
числом від одного до восьми, позначається римськими цифрами над
символом елемента.
ßê³ ðèìñüê³ öèôðè â³äïîâ³äàþòü çâè÷íèì äëÿ òåáå àðàáñüêèì?

1 2 3 4 5 6 7 8
І ІІ
Âàëåíòí³ñòü – öå âëàñòèâ³ñòü àòîì³â óòâîðþâàòè çâ’ÿçêè ç ïåâíîþ ê³ëüê³ñòþ

òàêèõ ñàìèõ àáî ³íøèõ àòîì³â.
Для чого тобі вивчати валентність? Зрозумівши зміст цього поняття, ти
зможеш використати його для складання формул різних хімічних речовин.
Порівнюючи моделі молекул гідроген хлориду, води, амоніаку та метану,
можна побачити, що атоми Хлору, Оксигену, Нітрогену та Карбону сполучені
з різною кількістю атомів Гідрогену.
ã³äðîãåíõëîðèä âîäà àìîí³àê ìåòàí

Ìàë. 19
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Çàïèøè ìîëåêóëÿðí³ ôîðìóëè òà íàçâè ðå÷îâèí â³äïîâ³äíî äî ìàë. 19.
55
Структурні формули
Проаналізувавши записані тобою формули, ти помітив, що валентності
атомів різних елементів відрізняються. Найменшою є валентність Гідрогену.
Кажуть, що валентність Гідрогену – один (І). Тоді валентність Оксигену
становить два (ІІ), Нітрогену – три (ІІІ), а Карбону – ______________ (___)
(Допиши значення валентності Карбону.)
Якщо атоми, що сполучені у молекули, з’єднати рисочками, то такі
формули називають структурними. В таких формулах одновалентні атоми
об’єднані з іншими однією рискою, двовалентні – двома, тривалентні –
трьома.
H
H Cl H O N H C H
H H H H H
ã³äðîãåí õëîðèä âîäà àìîí³àê ìåòàí
Алгоритм визначення валентностей Á³íàðí³ ñïîëóêè – öå

На прикладі бінарних сполук навчимось ñïîëóêè, ùî ñêëàäàþòü-
визначати валентність елементів. ñÿ ç äâîõ åëåìåíò³â.
У бінарних сполуках сума валентних одиниць одного елемента дорівнює
сумі валентних одиниць другого. Тобто за відомою валентністю одного
елемента можна визначити валентність іншого у цій формулі.
Так, наприклад, валентність Оксигену за Гідрогеном у воді H 2 O
дорівнює два (ІІ), тобто один атом Оксигену утримує два атоми Гідрогену.
Валентність Карбону за Оксигеном у вуглекислому газі СО2 буде дорівнювати
чотири (IV), а валентність Карбону у чадному газі СО – два (ІІ).
Як це записують і визначають.
1. У формулі речовини записуємо відому нам валентність Оксигену.
ІІ
С О2 СО
2. Множимо валентність Оксигену на число атомів Оксигену у певній
речовині, яка позначена індексом біля символу.
2 ´ ІІ (тобто 2) = 4 одиниці валентності
3. Записуємо добуток арабськими цифрами (або виконуємо цю дію усно)
4
ІІ
С О2 СО
56
4. Ділимо число одиниць валентності (добуток 4) на число атомів іншого

елемента (якщо індекс відсутній, то він тотожний одиниці), валентність
якого визначаємо: 4 : 1 = 4.
Отже, валентність Карбону – чотири (IV), яку записуємо над символом
Карбону. 4
ІV ІІ
С О2 СО
Існують хімічні елементи, що проявляють однакову валентність в усіх
сполуках. Таку валентність називають – сталою. А також елементи,
валентність яких у різних сполуках різна, тобто змінна.
ÏÀÌ’ßÒÀÉ!
Ñòàëó âàëåíòí³ñòü ìàþòü: Ã³äðîãåí(²), Îêñèãåí(²²), Ôëóîð(²)
ß çðîçóì³â (-ëà), ùî… Áóëî âàæêî …
ß ä³çíàâñÿ (-ëàñü) ïðî… ß çóì³â (-ëà)…
Ìåíå çäèâóâàëî… Áóëî êîðèñíî…
Òåïåð ÿ óì³þ… ß íå çðîçóì³â (-ëà)…
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Âèêîíàé ä³¿ 2-4 çà àíàëîã³ºþ äëÿ âèçíà÷åííÿ âàëåíòíîñò³ Êàðáîíó ó

ôîðìóë³ ÷àäíîãî ãàçó.
Á³íàðí³ ñïîëóêè õ³ì³÷íèõ
3. Âèçíà÷ âàëåíòíîñò³ åëåìåíò³â:
åëåìåíò³â ç Îêñèãåíîì
à) çà Ã³äðîãåíîì: H Br, Сa H2, P H3, Si H4; íàçèâàþòü îêñèäàìè.
á) çà Îêñèãåíîì: Fe O, Fe2 O3, Mn O, Mn О2.
1. Â³ä ÿêî¿ âëàñòèâîñò³ àòîì³â õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â çàëåæèòü ñêëàä

ðå÷îâèíè? ßê ê³ëüê³ñíî âèçíà÷àºòüñÿ öÿ âëàñòèâ³ñòü.
2. Äàé âèçíà÷åííÿ âàëåíòíîñò³.
3. Âèçíà÷ âàëåíòíîñò³ åëåìåíò³â ó á³íàðíèõ ñïîëóêàõ çà â³äîìîþ âàëåíòí³ñòþ
îäíîãî ç íèõ. Ó â³äïîâ³äíèõ êë³òèíêàõ âèïèøè îêðåìî ñèìâîëè åëåìåíò³â, ùî
ó ñïîëóêàõ ìîæóòü áóòè îäíîâàëåíòíèìè, äâîâàëåíòíèìè ³ ò.ä.
57
Cêëàäàííÿ ôîðìóë çà âàëåíòí³ñòþ
Îäíîâàëåíòí³: 2 Ï’ÿòèâàëåíòí³:
I II
Na, Na 2 O, HI, CH 4 , Al 2 O 3 , BaO,
P 2 O 5 , Cr 2 O 3 , NO 2 , HCl, I 2 O 5 ,
Äâîâàëåíòí³: Øåñòèâàëåíòí³:
WO 3 , NO, N 2 O 3 , AsH 3 , Cu 2 O,
SO 3 , Cl 2 O 7 , SO 2 , Mn 2 O 7
Òðèâàëåíòí³: ×îòèðèâàëåíòí³: Ñåìèâàëåíòí³:
§ 10. ÑÊËÀÄÀÍÍß ÔÎÐÌÓË ÇÀ ÂÀËÅÍÒÍ²ÑÒÞ

Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ çà äîïî-
ìîãîþ ïåð³îäè÷íî¿ ñèñòåìè âèçíà÷àòè
ìîæëèâ³ âàëåíòíîñò³ õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â
òà ñêëàäàòè ôîðìóëè ðå÷îâèí.
Хімічну формулу речовини записують за допомогою символів хімічних

елементів та індексів. Також, якщо ти самостійно складаєш формули
речовин, тобі необхідні знання про валентність атомів цих елементів.
Пропонуємо алгоритм складання формул бінарних сполук, виходячи із
значень валентності хімічних елементів.
1. Запиши символи хімічних елементів поряд.
Ïàì’ÿòàé, ñïî÷àòêó çàïèñóþòü ñèìâîëè ìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â, ïîò³ì –

íåìåòàë³÷íèõ. Ó ôîðìóëàõ îêñèä³â Îêñèãåí çàâæäè çàïèñóé íà äðóãîìó
ì³ñö³ (âèíÿòîê – OF2).
2. Познач валентності елементів над символами.

Більшість елементів мають змінну валентність. Валентність хімічного
елемента можна визначити за Періодичною системою.
58
Íîìåð ãðóïè, äå çíàõîäèòüñÿ õ³ì³÷íèé åëåìåíò, â³äïîâ³äàº éîãî âèù³é

ìîæëèâ³é âàëåíòíîñò³ çà Îêñèãåíîì.
Âèùó âàëåíòí³ñòü åëåìåíòè âèÿâëÿþòü ó ñïîëóêàõ ç Îêñèãåíîì òà

Ôëóîðîì.
Ó ñïîëóêàõ ç Ã³äðîãåíîì òà ìåòàë³÷íèìè åëåìåíòàìè íåìåòàë³÷í³

åëåìåíòè âèÿâëÿþòü íèæ÷³ çíà÷åííÿ âàëåíòíîñò³, ùî îá÷èñëþþòüñÿ çà
ð³çíèöåþ (8 – íîìåð ãðóïè â³äïîâ³äíîãî íåìåòàë³÷íîãî åëåìåíòà).
3. Знайди найменше спільне кратне для зазначених валентностей

(можна записати над позначенимими валентностями).
4. Поділи найменше спільне кратне на значення кожної валентності і
запиши індекси біля відповідного символу.
Значення валентностей для елемента VI групи – Сульфуру – становить:
вища валентність може бути VI, а нижча 8 – 6 = 2, тобто – ІІ.
Ñêëàäè çà çðàçêîì óçàãàëüíþþ÷ó òàáëèöþ, ùî ñòàíå êîðèñíèì äîâ³äêîâèì
ìàòåð³àëîì äëÿ ïîäàëüøîãî âèâ÷åííÿ õ³ì³¿.
Òàáëèöÿ 13
Âàëåíòí³ñòü Åëåìåíò
Ñòàëà
І Li, К, Na, H,
ІІ Be, Mg Са, Ba, Zn,
ІІІ B, Аl
Çì³ííà
І і ІІ
ІІ і ІІІ
ІІ і IV
III і V
II, III, VI
II, IV, VI
II, IV, VI, VII
I, III, V, VII
I, II, III, IV, V
59
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Çà ïåð³îäè÷íîþ ñèñòåìîþ âèçíà÷ âèùó òà íèæ÷ó âàëåíòíîñò³

åëåìåíò³â. Òàáëèöÿ 14
Åëåìåíò Ñèìâîë Âèùà âàëåíòí³ñòü Íèæ÷à âàëåíòí³ñòü
Ôîñôîð
Ñåëåí
Õëîð
2. Âèêîðèñòîâóþ÷è àëãîðèòì ñêëàäàííÿ ôîðìóë, âèêîíàé âïðàâè.

Òàáëèöÿ 15
Ñïîëóêè
Àëãîðèòì ñêëàäàííÿ ôîðìóë
Ïðèêëàä Êàëüö³þ ç Ñòàíóìó ³ç
á³íàðíèõ ñïîëóê
Ã³äðîãåíîì Ñóëüôóðîì
Çàïèøè ïîðÿä ñèìâîëè

õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â РО
Ïîçíà÷ âàëåíòíîñò³ V ІІ
åëåìåíò³â РО
Çíàéäè íàéìåíøå ñï³ëüíå 10
êðàòíå äëÿ çàçíà÷åíèõ V ІІ
âàëåíòíîñòåé РО
Ïîä³ëè íàéìåíøå ñï³ëüíå 10
êðàòíå íà çíà÷åííÿ êîæíî¿ V ІІ
âàëåíòíîñò³ ³ çàïèøè ³íäåêñè
á³ëÿ â³äïîâ³äíîãî ñèìâîëó Р2О5
3. Âèçíà÷ ³íäåêñè òà çàïèøè ¿õ ó ôîðìóëàõ á³íàðíèõ ñïîëóê.

ІІІ І ІІІ
K S , P O , As O , Os O , Cu S , Al S , Hg O , C H , Fe O ,
ІІ VII IV IV
Ni Cl , H S , Mn O , Mg O , Pb O , Sn Cl , Al F , Ag Cl .
4. Ó á³íàðíèõ ñïîëóêàõ ç ìåòàë³÷íèìè åëåìåíòàìè àòîì Õëîðó – îäíî-
âàëåíòíèé. Òàê³ ðå÷îâèíè íàçèâàþòü õëîðèäàìè. Ñêëàäè ôîðìóëè õëîðèä³â
êàë³þ, áàð³þ, öèíêó, àëþì³í³þ, ôåðóìó(²²), õðîìó(²²²).
60
Ñåì³íàð
Ñ å ì ³ í à ð:
„Âèçíà÷åííÿ âàëåíòíîñò³ åëåìåíò³â, ñêëàäàííÿ ôîðìóë çà âàëåíòí³ñòþ”
1. Визнач валентність атомів елементів у бінарних сполуках з Оксигеном.

I âàð³àíò:
CaO, NO 2 , CO, Ag 2 O, P 2 O 3 , SnO 2 , MnO 2 , Fe 2 O 3 , Cu 2 O, As 2 O 3

II âàð³àíò:
HgO, Mn 2 O 7 , Ni 2 O 3 , N 2 O, Cl 2 O 7 , MgO, WO 3 , BeO, SO 3 , Sb 2 O 3

III âàð³àíò:
Br 2 O 7 , Na 2 O, V 2 O 5 , FeO, SiO 2 , CrO 3 , ZnO, N 2 O 3 , SO 2 , Cl 2 O

IV âàð³àíò:
Mn 2 O 3 , OsO 4 , NO, F 2 O, As 2 O 5 , Hg 2 O, Al 2 O 3 , CuO, PbO 2 , Bi 2 O 3
2.Визнач валентність атомів елементів у бінарних сполуках.

I âàð³àíò:
CaH 2 , NH 3 , CCl 4 , Ag 2 S, Li 3 N, SnBr 2 , MnS, FeCl 3 , CuS, As 2 O 5

II âàð³àíò:
HgCl 2 , MgS, Na 3 N, N 2 O 5 , PbCl 2 , H 2 Te, CrCl 3 , KH, Al 2 S 3 , SiH 4

III âàð³àíò:
AlH 3 , Na 2 S, P 2 O 5 , FeCl 2 , SiS 2 , RbCl, ZnBr 2 , Al 4 С 3 , SnS 2 , HF

IV âàð³àíò:
MnCl 2 , CS 2 , PH 3 , NaF, AsH 3 , K 2 O, CuBr, PbO, BaI 2 , H 2 Se
3. Склади формули сполук за відомою валентністю елементів:

I âàð³àíò:
II I IV
Mn Cl ; Na O ; Si H ; H Se ; Si S ; Al С ; Zn Br ; Hg Cl ; Na N ; C S
II âàð³àíò:
II V II II I IV
P H ; Cu S ; P O ; Fe Cl ; Al H ; Na S ; Sn Br ; Ag S ; H F ; Pb O
61
Ñåì³íàð
III âàð³àíò:
IV I III II I
C Cl ; Li N ; Ba I ; N O , Fe Cl ; Mn S ; Mg O ; K H ; H S ; Cu Br
IV âàð³àíò:
V III VI II
Ca H ; As O ; N H ; Al S ; Cr Cl ; As H ; K S ; W O ; Pb Cl ; Ba O
4. Склади формули бінарних сполук за відомою валентністю елементів:
а ) з Оксигеном: Li; S(VI); N(III); Zn; B;
б) із Флуором: Na; Fe(III); Вa; Cu(II).
5. Серед наведених нижче формул сполук укажи ті, що написані з

помилками. Виправ ці помилки.
Na3S SO6
Аl3O2 C2O4
I2O5 BaH
K2N Li7Cl
MgP CF4
BaO CaS
62
Óçàãàëüíåííÿ çíàíü ç òåìè
ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÇÍÀÍÜ Ç ÒÅÌÈ
І. Дай означення.
1. Атом –
2. Молекула –
3. Проста речовина –
4. Складна речовина –
5. Чиста речовина –
6. Однорідна суміш –
7. Неоднорідна суміш –
8. Хімічний елемент –
9. Відносна атомна маса –
10. Хімічна формула –
11. Індекс –
12. Валентність –
63
13. Коефіцієнт –
ІІ. Визнач, які з наведених явищ фізичні, а які – хімічні:

а) утворення зеленого нальоту на мідних предметах – ;
б) горіння свічки – ;
в) плавлення свинцю – ;
г) іржавіння заліза – .
ІІІ. Запиши, що означають записи.
а) 5I –
б) 4CO2 –
в) 3Cr –
г) 2Na2SO4 –
IV. Склади план розділення суміші.

Îë³³ ³ ìåòàëåâîãî ïèëó Ï³ñêó ³ øìàòî÷ê³â êîðêó
64
V. Визнач маси різних елементів, з яких складається твій організм.
65
Â³äíîñíà ìîëåêóëÿðíà ìàñà
§ 11. Â²ÄÍÎÑÍÀ ÌÎËÅÊÓËßÐÍÀ ÌÀÑÀ

âèçíà÷åííÿ â³äíîñíî¿ ìîëåêóëÿðíî¿
ìàñè, íàâ÷èøñÿ çíàõîäèòè â³äíîñí³
ìîëåêóëÿðí³ ìàñè ïðîñòèõ òà ñêëàäíèõ
ðå÷îâèí.
ÏÐÈÃÀÄÀÉ! За хімічною формулою можна
Ùî ìîæíà ðîçêàçàòè ïðî встановити, складна це речовина чи
ðå÷îâèíó çà ¿¿ õ³ì³÷íîþ проста; якими хімічними елемента7
ôîðìóëîþ? ми утворена. По7друге, ти можеш
визначити число атомів кожного елемента, з яких складається речовина та
встановити співвідношення цих атомів.
Якщо речовини мають молеку7
ÏÐÈÃÀÄÀÉ!
лярну будову, індекси, що містяться
Ùî òàêå â³äíîñíà àòîìíà в хімічних формулах, вказують на
ìàñà? ßê ¿¿ âèçíà÷èòè? число атомів у молекулі. Отже,
хімічна формула складної речовини
молекулярної будови показує склад її молекули. А хімічні формули
складних речовин немолекулярної будови відображають співвідношення
частинок, що входять до складу цієї сполуки.
Молекули різних речовин мають різний склад. Оскільки речовини скла7
даються з різних атомів, то маси молекул теж повинні бути різними. Якщо
порівняти молекули води та гідроген сульфіду H2S (сірководень), то можна
зазначити, що до їхнього складу вхо7
дять по два атоми Гідрогену та одному
атому Сульфуру чи Оксигену. Тобто
кількісний склад цих молекул однако7
вий. А чи однакова маса цих молекул? О Н S
Ìàë. 20
Íå âèêîíóþ÷è îá÷èñëåíü, âèçíà÷, ìàñà ÿêî¿ ðå÷îâèíè – âîäè ÷è ã³äðîãåí

ñóëüô³äó á³ëüøà? ×îìó òè òàê ââàæàºø?
66
Відносна молекулярна маса речовини

За хімічною формулою речовини обчислюють її відносну молекулярну
масу. Відносна молекулярна маса позначається Мr .
Â³äíîñíà ìîëåêóëÿðíà ìàñà ðå÷îâèíè – öå ÷èñëî, ùî ïîêàçóº, ó ñê³ëüêè ðàç³â
ìàñà ¿¿ ìîëåêóëè á³ëüøà çà 1/12 ìàñè àòîìà Êàðáîíó.
Алгоритм обчислення відносної молекулярної маси
Отже, щоб обчислити відносну молекулярну масу речовини, треба
додати відносні атомні маси всіх атомів, що входять до складу молекули.
Наприклад: Мr(H2O) = 2Ar (H) + Ar (O) = 2 · 1 + 16 = 18;
Мr(H2S) = 2Ar (H) + Ar (S) = 2 · 1 + 32 = 34.
За здійсненими обчисленнями можна переконатись, що маса молекули
води менша за масу молекули гідроген сульфіду.
Якщо речовини мають немолекулярну будову, то
доцільно користуватись поняттям відносна формульна
маса. Вона позначається та обчислюється аналогічно
відносній молекулярній масі – Мr .
Відома з повсякденного життя кухонна сіль NaCl
має немолекулярну будову. Вона складається з позитивно
заряджених частинок – йонів Na+ та негативно зарядже7
них частинок – йонів Cl–.
Відносна молекулярна та відносна формульна маса
визначається як сума мас частинок, що входять до Na+ Cl
–
складу сполуки. Ìàë. 21

Наприклад: Мr(NаCl) = Ar(Na+) + Ar(Cl–) = 23 + 35,5 = 58,5;
+ –
де Ar(Na ) = Ar(Na), Ar(Cl ) = Ar(Cl).
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè â³äíîñí³ ìîëåêóëÿðí³ ìàñè ðå÷îâèí.

Мr (Cl2) =
Мr (NH3) =
Мr ( С6H12O6) =
Мr (С3H8) =
67
Мr (СH3COOH) =
Мr (O2) =
Мr (Al2O3) =
Мr (SiH4) =
Мr (Zn(OH)2) =
Також існують сполуки немолекулярної будови, до складу яких входять

молекули води – кристалогідрати (більш детально про такі сполуки дізнаєтесь
пізніше). Для обчислення відносної молекулярної маси необхідно врахувати
масу усіх молекул води, яка називається кристалізаційною. Виконуємо такі
обчислення:
Мr (FeSO4 · 7H2O) = Ar (Fe) + Ar (S) + 4 · Ar (О) + 7 · (2 · Ar (Н) + Ar (О)) =
= 56 + 32 + 4 · 16 + 7 · (2 · 1 + 16) = 278.
ß çðîçóì³â (-ëà), ùî… Áóëî âàæêî …
ß ä³çíàâñÿ (-ëàñü) ïðî… ß çóì³â (-ëà)…
Ìåíå çäèâóâàëî… Áóëî êîðèñíî…
Òåïåð ÿ óì³þ… ß íå çðîçóì³â (-ëà)…
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Îá÷èñëè, ó ñê³ëüêè ðàç³â á³ëüøà ÷è ìåíøà â³äíîñíà ìîëåêóëÿðíà ìàñà

ñïîëóêè КОН çà â³äíîñíó àòîìíó ìàñó äâîõ àòîì³â Í³òðîãåíó.
68
3. Îá÷èñëè, ó ñê³ëüêè ðàç³â á³ëüøà ÷è ìåíøà â³äíîñíà ìîëåêóëÿðíà ìàñà

òðüîõ ìîëåêóë àìîí³àêó NH3 çà â³äíîñíó ìîëåêóëÿðíó ìàñó ìîëåêóëè
ã³äðîãåí ñóëüô³äó H2S.
4. Îá÷èñëè â³äíîñíó ìîëåêóëÿðíó ìàñó êðèñòàë³÷íî¿ ñîäè Na2CO3 · 10H2O, ÿêó

âèêîðèñòîâóþòü äëÿ î÷èùåííÿ ïîâåðõîíü, ïîñóäó òîùî.
5. Âèâåäè ôîðìóëó ôîñôîð îêñèäó (РхОу), ÿêùî â³äîìî, ùî äî ñêëàäó

ìîëåêóëè âõîäÿòü 2 àòîìè Ôîñôîðó, à â³äíîñíà ìîëåêóëÿðíà ìàñà öüîãî
îêñèäó ñòàíîâèòü 110.
69
Ìàñîâà ÷àñòêà åëåìåíòà ó ðå÷îâèí³
§ 12. ÌÀÑÎÂÀ ×ÀÑÒÊÀ ÅËÅÌÅÍÒÀ Ó ÐÅ×ÎÂÈÍ²
Òè íàâ÷èøñÿ âèçíà÷àòè ìàñîâó ÷àñòêó

åëåìåíòà ó ðå÷îâèí³, âèâîäèòè ôîðìóëè
ñïîëóê çà â³äîìèìè ìàñîâèìè ÷àñòêàìè
åëåìåíò³â.
Кожного разу, коли мама пече смачний пиріг, вона використовує знання
про кількісні співвідношення компонентів. Цьому можна навчитись частково
і на уроках хімії. За хімічною формулою можна обчислити масові частки
елементів у речовині, і навпаки, коли за результатами кількісного аналізу
встановлено співвідношення елементів – можна вивести формулу речовини.
Масова частка елемента показує, яку частину від відносної молекулярної
маси речовини становить маса цього елемента.
Її позначають літерою W (дубль(ве) та обчислюють за формулою:
nAr(Е)
W(Е) = ,
Mr(речовини)
де W – масова частка елемента;
Ar – відносна атомна маса елемента;
n – число атомів елемента (індекс);
Mr – відносна молекулярна маса речовини.
Ìàñîâà ÷àñòêà åëåìåíòà – öå â³äíîøåííÿ â³äíîñíî¿ àòîìíî¿ ìàñè åëåìåíòà,
ïîìíîæåíî¿ íà ³íäåêñ á³ëÿ çíàêà öüîãî åëåìåíòà ó ôîðìóë³, äî â³äíîñíî¿
ìîëåêóëÿðíî¿ ìàñè ðå÷îâèíè.
Масову частку виражають простим чи десятковим дробом. Якщо
виражати у відсотках, що буває найчастіше, то десятковий дріб потрібно
помножити на 100%.
Алгоритм обчислення масової частки елемента
Íàïðèêëàä. Обчислити масові частки елементів у воді (H2O).
Ðîçâ'ÿçóâàííÿ
Дано: H2O 1. Записуємо формулу для визначення масової частки.
nAr(Е)
W(H) –? W(Е) =
Mr (речовини)
W(О) – ?
70
2. За періодичною системою визначаємо відносні атомні маси елементів

та обчислюємо відносну молекулярну масу води.
Ar (H) = 1; Ar (О) = 16;
Mr (H2O) = 2 • 1 + 16 = 18;
3. Підставляємо отримані дані у формулу.
2Ar (H) 2•1 1
W (H) = = = ;
Mr (H2O) 18 9
1
W (H) = » 0,11, або 11%.
9
1 8
Тоді, W (О) = 1 – = , або W (О) = 100% – 11% = 89%.
9 9
Â³äïîâ³äü: масова частка Гідрогену – 11%, Оксигену – 89%.
ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Îá÷èñëè ìàñîâ³ ÷àñòêè åëåìåíò³â ó ðå÷îâèí³ Na2SO4.
Знання масової частки широко застосовують у промисловості.

Наприклад, у металургії необхідно знати, яка масова частка того чи іншого
металу міститься у руді, для того щоб узяти для виробництва таку руду,
переробка якої найбільш економічно вигідна. Для цього користуються
формулою: т (елемента)
W(елемента) = .
т (речовини)
Масова частка елемента – це відношення маси елемента до маси
речовини, до складу якої він входить.
71
Якщо відома масова частка елемента, то це дає можливість визначити

масу елемента у речовині будь7якої маси.
Íàïðèêëàä. Магнетит, або магнітнітний залізняк – це природна руда,
яка є сировиною для виробництва заліза. Визначимо масу цього мінера7
лу Fe3O4, яка потрібна для добування 3500 т заліза, якщо масова частка
Феруму у сполуці Fe3O4 становить 72%.
Дано: 1. Записуємо формулу для визначення масової
т (Fe) = 3500 т частки. т (Fe)
W (Fe) =
W (Fe) = 72%; 0,72 m (Fe3O4)
2. Проаналізувавши дані умови задачі, виведемо
m (Fe3O4) – ? формулу для обчислення маси Fe3O4.
т (Fe)
m (Fe3O4) =
W (Fe)
3. Підставляємо отримані дані у формулу.
3500 т
m (Fe3O4) = = 4860 т
0,72
Â³äïîâ³äü: для добування 3500 т заліза потрібно узяти 4860 т магнетиту
Fe3O4.
З давніх часів хіміки намагались за допомогою експерименту встановити
склад різних речовин та, відповідно, хімічну формулу.
Алгоритм виведення формули речовини
Розглянемо приклад виведення формул за відомими масовими частками
елементів.
Íàïðèêëàä. Вивести формулу кальцинованої соди (натрій карбонату),
якщо масова частка Натрію становить 43,4%, масова частка Карбону –
11,3%, масова частка Оксигену – 45,3%.
Дано: 1. Для знаходження індексів у формулі застосову7
W (Na) = 43,4% ємо формулу:
W (C) = 11,3% W (Na) W (C) W (O)
W (O) = 45,3% X:Y:Z = : : .
Ar (Na) Ar (C) Ar (O)
NaxCyOz 2. Підставляємо данні з умови задачі у формулу:
72
43,4 11,3 45,3

X:Y:Z = : : ; X : Y : Z = 1,89 : 0,94 : 2,83.
23 12 16
3. Для того, щоб вивести формулу, співвідношення кількості елементів
необхідно виразити у цілих числах: подвоїти, округлити тощо. У випадку
цієї задачі можна поділити кожну частину співвідношення на найменше
число, тобто на 0,94.
1,89 0,94 2,83
X:Y:Z = : : ; X : Y : Z = 2 : 1 : 3.
0,94 0,94 0,94
Â³äïîâ³äü: формула соди – Na2CO3.
Ïîïðàöþéòå ó ãðóïàõ, ÿê ïðîïîíóº â÷èòåëü. Ïðîàíàë³çóéòå ïîïåðåäí³
ïàðàãðàôè, âèêîðèñòàéòå ôîðìóëè íàâåäåíèõ ó íèõ ñïîëóê òà ñêëàä³òü
çàäà÷³ íà âèâåäåííÿ ôîðìóë. Îáì³íÿéòåñü çàäà÷àìè ³ç ³íøèìè ãðóïàìè.
ÇÀÂÄÀÍÍß
2. Çíàéäè ìàñîâ³ ÷àñòêè åëåìåíò³â ó ðå÷îâèíàõ:

à) С6H6; á) NH4Сl; â) Al2S3; ã) Na2SiO3.
3. Îá÷èñëè ìàñó ï³ðèòó FeS2, ÿêó íåîáõ³äíî óçÿòè äëÿ äîáóâàííÿ 5,6 ò
çàë³çà, ÿêùî ââàæàòè, ùî ðóäà íå ì³ñòèòü äîì³øîê. (12 ò)
4. Îá÷èñëè ìàñó õëîðó, ùî âèä³ëÿºòüñÿ ïðè åëåêòðîë³ç³ êóõîííî¿ ñîë³ NaCl
ìàñîþ 11,7 êã. (7,1 êã)
5. Îá÷èñëè ìàñó Íàòð³þ ó ïðèðîäíîìó ì³íåðàë³ ñèëüâ³í³ò³ NaCl·КCl, ìàñîþ
10 êã. (1,73 êã)
6. Âèâåäè ôîðìóëó ðå÷îâèíè Ñóëüôóð îêñèäó, ÿêùî ìàñîâà ÷àñòêà Îêñèãåíó ó
íüîìó ñòàíîâèòü 60 %.
7. Âèâåäè ôîðìóëó êàë³é ïåðìàíãàíàòó (ìàðãàíö³âêè – êðèñòàëè òåìíî-
ô³îëåòîâîãî êîëüîðó, ðîç÷èí ÿêèõ âèêîðèñòîâóþòü ÿê àíòèñåïòè÷íèé òà àíòè-
ì³êðîáíèé çàñ³á), ÿêùî õ³ì³÷íèì àíàë³çîì âñòàíîâëåíî, ùî ìàñîâà ÷àñòêà
Êàë³þ ñòàíîâèòü 24,7 %, ìàñîâà ÷àñòêà Ìàíãàíó – 34,8 % òà ìàñîâà ÷àñòêà
Îêñèãåíó – 40,5 %.
8. Âèâåäè ôîðìóëó ì³íåðàëüíîãî äîáðèâà àìîí³à÷íî¿ ñåë³òðè, â ÿê³é ìàñîâà
÷àñòêà Í³òðîãåíó ñòàíîâèòü 35 %, Ã³äðîãåíó – 5 % òà Îêñèãåíó – 60 %.
9. Âèâåäè ôîðìóëó ñïîëóêè, â ÿê³é ìàñîâà ÷àñòêà Êàðáîíó – 25,4%, ìàñîâà
÷àñòêà Ã³äðîãåíó – 3,17 %, ìàñîâà ÷àñòêà Îêñèãåíó – 33,86 % òà ïåâíà ìàñîâà
÷àñòêà Õëîðó.
73
10. Õ³ì³÷íèì àíàë³çîì âñòàíîâëåíî, ùî öóêîð ì³ñòèòü 42,1% Êàðáîíó, 6,4%

Ã³äðîãåíó òà 51,5% Îêñèãåíó. Âèâåäè ôîðìóëó öóêðó, ÿêùî éîãî â³äíîñíà
ìîëåêóëÿðíà ìàñà 342.
11. Âèçíà÷ ìàñîâó ÷àñòêó âîäè ó êðèñòàëîã³äðàò³ – çàë³çíîìó êóïîðîñ³
FeSO4· 7 H2O.
74
75
76
ÄÎÄÀÒÎÊ
Äî ñ. 8. Правила роботи в малих групах
Правила роботи в малих групах допоможуть організувати свою роботу,
виконати завдання та оголосити результати роботи своєї групи. Працюйте за
алгоритмом:
Øâèäêî ðîçïîä³ë³òü ðîë³ â ãðóï³
Âèñëîâëþéòåñü ñïî÷àòêó çà áàæàííÿì, à ïîò³ì ïî ÷åðç³
Íå ïåðåáèâàéòå îäèí îäíîãî
Îáãîâîðþéòå ³äå¿, à íå îñîáè ó÷í³â, ùî âèñëîâèëè öþ ³äåþ
Ó ãðóï³ ä³éä³òü ñï³ëüíî¿ äóìêè, ïðîòå îñîáëèâà äóìêà ìàº

ïðàâî íà ³ñíóâàííÿ
Дослідіть функції та ролі у групі:
çà÷èòóº çàâäàííÿ îðãàí³çîâóº ïîðÿäîê âèêîíàííÿ;

Ñï³êåð (êåð³âíèê ãðóïè) ïðîïîíóº ó÷àñíèêàì ãðóïè âèñëîâèòèñü ïî ÷åðç³;
ï³äâîäèòü ï³äñóìêè ðîáîòè
Ñåêðåòàð âåäå êîðîòêî ³ ðîçá³ðëèâî çàïèñè;

âèñëîâëþº ñâî¿ äóìêè
Ñïîñòåð³ãà÷ (òàéì-ê³ïåð) ñë³äêóº çà ÷àñîì;

çàîõî÷óº ãðóïó äî ðîáîòè
Äîïîâ³äà÷ ÷³òêî âèñëîâëþº äóìêó ãðóïè;

äîïîâ³äàº ïðî ðåçóëüòàòè ðîáîòè ãðóïè
Äî ñ. 13. Метод "Мікрофон"

Метод "Мікрофон" дає можливість кожному і кожній висловитись,
відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Правила проведення такі:
· слід говорити швидко, коротко, по суті і обов’язково по черзі;
· говорити має тільки той чи та, у кого в даний момент є "символічний
мікрофон";
· відповіді не коментуються і не оцінюються;
· коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з
місця.
77
Äî ñ. 30
ÑÈÌÂÎËÈ ² ÍÀÇÂÈ Õ²Ì²×ÍÈÕ ÅËÅÌÅÍÒ²Â,
ÔÎÐÌÓËÈ ÒÀ ÍÀÇÂÈ ÏÐÎÑÒÈÕ ÐÅ×ÎÂÈÍ
Åëåìåíò Ïðîñòà ðå÷îâèíà

Ñèìâîë Íàçâà Ôîðìóëà Íàçâà
H Ã³äðîãåí H2 Âîäåíü
O Îêñèãåí O2,O3 Êèñåíü, Îçîí
P Ôîñôîð P Ôîñôîð
S Ñóëüôóð S Ñ³ðêà
N Í³òðîãåí N2 Àçîò
C Êàðáîí C Âóã³ëëÿ, Àëìàç, Ãðàô³ò, Ñàæà
He Ãåë³é He Ãåë³é
Ne Íåîí Ne Íåîí
Si Ñèë³ö³é Si Êðåìí³é
Cl Õëîð Cl2 Õëîð
Br Áðîì Br2 Áðîì
I Éîä I2 Éîä
F Ôëóîð F2 Ôòîð
K Êàë³é K Êàë³é
Li Ë³ò³é Li Ë³ò³é
Ca Êàëüö³é Ca Êàëüö³é
Na Íàòð³é Na Íàòð³é
Mg Ìàãí³é Mg Ìàãí³é
Al Àëþì³í³é Al Àëþì³í³é
Fe Ôåðóì Fe Çàë³çî
Cu Êóïðóì Cu Ì³äü
Ag Àðãåíòóì Ag Ñð³áëî
Au Àóðóì Au Çîëîòî
Sn Ñòàíóì Sn Îëîâî
Hg Ìåðêóð³é Hg Ðòóòü
Zn Öèíê Zn Öèíê
Pb Ïëþìáóì Pb Ñâèíåöü
Символи неметалічних елементів та простих речовин – неметалів
Символи металічних елементів та простих речовин – металів
78
Ïåð³îäè÷íà ñèñòåìà óêëàäåíà
çà ìàòåð³àëàìè îô³ö³éíîãî ñàéòó IUPAC
ÏÅÐ²ÎÄÈ×ÍÀ ÑÈÑÒÅÌÀ ÅËÅÌÅÍÒ²Â

ÃÐÓÏÈ ÅËÅÌÅÍÒ²Â
Ряди
Періоди
I II III IV V VI VII VIII
H 1 He 2
1 1 1,008 4,003
Ã³äðîãåí Ãåë³é
Li 3 Be 4 B 5 C 6 N 7 O 8 F 9 Ne 10
2 2 6,94 9,01 10,81 12,01 14,01 15,99 18,99 20,18
Ë³ò³é Áåðèë³é Áîð Êàðáîí Í³òðîãåí Îêñèãåí Ôëóîð Íåîí
Na 11 Mg 12 Al 13 Si 14 P 15 S 16 Cl 17 Ar 18
3 3 22,99 24,31 26,98 28,07 30,97 32,07 35,45 39,95
Íàòð³é Ìàãí³é Àëþì³í³é Ñèë³ö³é Ôîñôîð Ñóëüôóð Õëîð Àðãîí
K 19 Ca 20 21 Sc 22 Ti 23 V 24 Cr 25 Mn 26 Fe 27 Co 28 Ni
4 39,09 40,08 44,96 47,88 50,94 51,99 54,94 55,85 58,93 58,69
Êàë³é Êàëüö³é Ñêàíä³é Òèòàí Âàíàä³é Õðîì Ìàíãàí Ôåðóì Êîáàëüò Í³êîë
4 29 30
Cu Zn Ga 31 Ge 32 As 33 Se 34 Br 35 Kr 36
5 63,55 65,39 69,72 72,59 74,92 78,96 79,90 83,80
Êóïðóì Öèíê Ãàë³é Ãåðìàí³é Àðñåí Ñåëåí Áðîì Êðèïòîí
Rb 37 Sr 38 39 Y 40 Zr 41 Nb 42 Mo 43 Tc 44 Ru 45 Rh 46 Pd
6 85,47 87,62 88,90 91,22 92,91 95,94 (99) 101,07 102,91 106,42
Ðóá³ä³é Ñòðîíö³é ²òð³é Öèðêîí³é Í³îá³é Ìîë³áäåí Òåõíåö³é Ðóòåí³é Ðîä³é Ïàëàä³é
5 47 48
Ag Cd In 49 Sn 50 Sb 51 Te 52 I 53 Xe 54
107,87 112,41 114,82 118,71 121,75 127,6 126,9 131,29
Àðãåíòóì Êàäì³é ²íä³é Ñòàíóì Ñòèá³é Òåëóð ²îä Êñåíîí
Cs 55 Ba 56 57 La 72 Hf 73 Ta 74 W 75 Re 76 Os 77 Ir 78 Pt
8 132,91 137,33 138,91 178,49 180,95 183,85 186,21 190,2 192,22 195,08
Öåç³é Áàð³é Ëàíòàí Ãàôí³é Òàíòàë Âîëüôðàì Ðåí³é Îñì³é ²ðèä³é Ïëàòèíà
6 79 80
Au Hg Tl 81 Pb 82 Bi 83 Po 84 At 85 Rn 86
9 196,97 200,59 204,38 207,2 208,98 (209) (210) (222)
Àóðóì Ìåðêóð³é Òàë³é Ïëþìáóì Á³ñìóò Ïîëîí³é Àñòàò Ðàäîí
Fr 87 Ra 88 89 Ac 104 Rf 105 Db 106 Sg 107 Bh 108 Hs 109 Mt 110 Ds
10 (223) 226,02 (227) (261) (262) (263) (262) (265) (266)
Ôðàíö³é Ðàä³é Àêòèí³é Ðåçåðôîðä³é Äóáí³é Ñèáîðã³é Áîð³é Ãàñ³é Ìàéòíåð³é Äàðìøòàäò³é
7
11
111 Rg 112 Cn Nh 113 Fl 114 Mc 115 Lv 116 Ts 117 Og 118
Ðåíòãåí³é Êîïåðíèö³é Í³õîí³é Ôëåðîâ³é Ìîñêîâ³é Ë³âåðìîð³é Òåííåññ³í Îãàííåññîí
* ËÀÍÒÀÍÎ¯ÄÈ
58 Ce 59 Pr 60 Nd 61 Pm 62 Sm 63 Eu 64 Gd 65 Tb 66 Dy 67 Ho 68 Er 69 Tm 70 Yb 71 Lu
140,12 140,91 144,24 (145) 150,4 151,96 157,25 158,93 162,5 164,93 167,26 168,93 173,04 174,97
Öåð³é Ïðàçåîäèì Íåîäèì Ïðîìåò³é Ñàìàð³é ªâðîï³é Ãàäîë³í³é Òåðá³é Äèñïðîç³é Ãîëüì³é Åðá³é Òóë³é ²òåðá³é Ëþòåö³é
** ÀÊÒÈÍÎ¯ÄÈ
90 Th 91 Pa 92 U 93 Np 94 Pu 95 Am 96 Cm 97 Bk 98 Cf 99 Es 100 Fm 101 Md 102 No 103 Lr
232,04 (231) 238,03 237,05 (244) (243) (247) (247) (249) (252) (257) (258) (259) (260)
79
Òîð³é Ïðîòàêòèí³é Óðàí Íåïòóí³é Ïëóòîí³é Àìåðèö³é Êþð³é Áåðêë³é Êàë³ôîðí³é Åéíøòåéí³é Ôåðì³é Ìåíäåëººâ³é Íîáåë³é Ëîóðåíñ³é
ÇÌ²ÑÒ
Âñòóï
§ 1. Ö³êàâèé ñâ³ò õ³ì³¿ .................................................................................... 5

§ 2. ßâèùà ïðèðîäè òà õ³ì³÷í³ ïåðåòâîðåííÿ ........................................... 9
§ 3. Ïðàâèëà ïîâåä³íêè ó êàá³íåò³ õ³ì³¿ ..................................................... 17
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà ¹ 1 ....................................................................... 21
Òåìà 1. Ïî÷àòêîâ³ ïîíÿòòÿ õ³ì³¿
§ 4. Ðå÷îâèíè òà ¿õ áóäîâà .......................................................................... 23
§ 5. Ïðîñò³ òà ñêëàäí³ ðå÷îâèíè ................................................................ 27
§ 6. Ñóì³ø³ òà ìåòîäè ¿õ ðîçä³ëåííÿ ......................................................... 32
Ïðàêòè÷íà ðîáîòà ¹ 2 ....................................................................... 40
§ 7. Õ³ì³÷í³ åëåìåíòè: ñó÷àñí³ ñèìâîëè. Â³äíîñíà àòîìíà ìàñà ............ 42
§ 8. Õ³ì³÷í³ ôîðìóëè .................................................................................. 51
§ 9. Âàëåíòí³ñòü àòîì³â õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â.
Âèçíà÷åííÿ âàëåíòíîñò³ çà ôîðìóëàìè ............................................ 54
§ 10. Ñêëàäàííÿ ôîðìóë çà âàëåíòí³ñòþ ................................................... 58
Ñåì³íàð:"Âèçíà÷åííÿ âàëåíòíîñò³ åëåìåíò³â,
ñêëàäàííÿ ôîðìóë çà âàëåíòí³ñòþ" .................................................. 61
Óçàãàëüíåííÿ çíàíü ç òåìè ................................................................. 63
§ 11. Â³äíîñíà ìîëåêóëÿðíà ìàñà ............................................................... 66
§ 12. Ìàñîâà ÷àñòêà åëåìåíòà ó ðå÷îâèí³ ................................................. 70
Äîäàòîê ................................................................................................ 77
Ñèìâîëè ³ íàçâè õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â,
ôîðìóëè òà íàçâè ïðîñòèõ ðå÷îâèí .................................................... 78
Ïåð³îäè÷íà ñèñòåìà õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â ............................................ 79

Himija 7 1

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Himija 7 1

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

С.В.

Ти тримаєш у руках навчальний посібник

Навколишній світ – природа – хімія

Çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ïðåäìåò³â ó òâîºìó øê³ëüíîìó ðîçêëàä³ ìîæíà

Яким чином утворилось слово ХІМІЯ? Версій про його походження

У давні часи знання про речовини були доступні лише жерцям та

×èì ïðèâàáëþâàëà õ³ì³ÿ ºãèïåòñüêèõ æåðö³â?

У таємних лабораторіях єгипетських храмів жерці підробляли коштов7

Ç'ºäíàé ñèìâîëè ìåòàë³÷íèõ åëåìåíò³â ç ¿õ íàçâàìè.

Алхіміки виконували замовлення середньовічних

Антуана Лавуазьє, Амадео Авогадро, Джона Дальтона, Дмитра Івановича

Øèðîêî ïðîñòÿãàº õ³ì³ÿ ðóêè ñâî¿ â ñïðàâè ëþäñüê³. Êóäè

ÑÈÍÒÅÒÈ×Í² ÍÎÂ² ÌÅÄÈ×Í² ÏÐÎÄÓÊÒÈ ÁÓÄ²ÂÅËÜÍ²

2. Ïîÿñíè çâ’ÿçîê ïîõîäæåííÿ ñëîâà "Õ³ì³ÿ" ³ç ñòàðîäàâí³ì ªãèïòîì.

Ñòâîðè ñó÷àñíèé ñèìâîë õ³ì³¿, åìáëåìè õ³ì³÷íîãî êàá³íåòó ÷è ãóðòêà

§ 2. ßÂÈÙÀ ÏÐÈÐÎÄÈ ÒÀ Õ²Ì²×Í² ÏÅÐÅÒÂÎÐÅÍÍß

Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ðîçð³çíÿòè

Споглядаючи природу та її явища, наші пращури за повторюваними

Ô³çè÷íèìè íàçèâàþòü ÿâèùà, ï³ä ÷àñ ÿêèõ äàí³ ðå÷îâèíè íå ïåðåòâîðþþòüñÿ

У природі перетворення з речовинами відбуваються поза волею людини.

Ïðèêëàäè õ³ì³÷íèõ ïåðåòâîðåíü

Ùî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ïðè äîëèâàíí³ îöòó äî ñîäè?

Хімічні явища у шкільних підручниках та наукових книгах називають

Ïðèãàäàé, ùî òàêå ñèíîí³ìè? Îá´ðóíòóé ñõåìó.

Усі природничі науки мають спільне коріння. У середні віки відокреми7

Çàïîâíè íà „Äåðåâ³ õ³ì³¿” (ìàë. 3) ïóñò³ ëèñòî÷êè â³äîìèìè òîá³ ðîçä³-

Õ³ì³ÿ ìåòàë³â Õ³ì³ÿ

Інтеграція природничих наук

ßê³ íîâ³ íàóêîâ³ íàïðÿìè âèíèêëè ³ ðîçâèíóëèñü íà îñíîâ³ õ³ì³¿ òà ³íøèõ

2. Ï³ä êîæíèì ìàëþíêîì íàïèøè ãàëóçü ïðîìèñëîâîñò³, ùî âèðîáëÿº

4. Çíàéäè çíà÷åííÿ òåðì³íó «ãóòíèöòâî». Ïåðåë³÷è âèðîáè ãóòíèöòâà,

Хімія оточує нас повсюди: відкривши кран – одержуємо продукт хі7

5. ×èì â³äð³çíÿþòüñÿ ô³çè÷í³ ïåðåòâîðåííÿ ç ðå÷îâèíàìè â³ä õ³ì³÷íèõ

Ïðè õ³ì³÷íèõ ðåàêö³ÿõ â³äáóâàºòüñÿ

6. Îòæå, òåïåð ìè ìîæåìî çðîçóì³òè, ùî òàêå íàóêà õ³ì³ÿ. Âèêîðèñòîâóþ÷è

10. Ïåðåãëÿíü â³äåî íàãð³âàííÿ êðèñòàë³÷íîãî éîäó.

Ñêëàäè â³ðøîâàíèé òâ³ð àáî îïîâ³äàííÿ ïðî ÿâèùà, ùî çóñòð³÷àþòüñÿ

Ïðîâåäè ðàçîì ç áàòüêàìè

§ 3. ÏÐÀÂÈËÀ ÏÎÂÅÄ²ÍÊÈ Ó ÊÀÁ²ÍÅÒ² Õ²Ì²¯

Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè âèâ÷èø

Кабінет хімії у кожній школі – особливий. Йому завжди відводиться

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У КАБІНЕТІ ХІМІЇ

Ознайомся із попереджувальними знаками.

Îáåðåæíî! Îáåðåæíî! Îáåðåæíî!

Не менш важливими є інформаційні знаки.

Ознайомся з трьома найбільш важливими для роботи в хімічному кабінеті

Âîãíåãàñíèê Ïóíêò îïîâ³ùåííÿ Àïòå÷êà ïåðøî¿

1) íå їсти, íå пити, íå пробувати речови7

1. Íåäîñâ³ä÷åí³ ñåìèêëàñíèêè ïðèéøëè íà óðîê õ³ì³¿. Çàëèøèëè ðå÷³

2. Çàïðîïîíóé ñèòóàö³þ, âèð³øåííÿ ÿêî¿ âèìàãàº âèêîðèñòàííÿ çíàíü ïðàâèë

Вивчи будову полум'я 1540°

4. Налий воду у пробірку на 1/3 її об'єму. Ìàë. 7

1. Äîïîâíè íàâåäåíó ñõåìó, äîáèðàþ÷è ïðèêëàäè ³ç ñâîãî æèòòºâîãî

Ò³ëà Ìàòåð³àëè Ðå÷îâèíè

Äåðåâ’ÿíèé ñò³ë Öåëþëîçà

Ìåëüõ³îðîâà ëîæêà Ì³äü, í³êåëü, öèíê

Ñêëî Ï³ñîê, ñîäà, âàïíÿê

Ãóìîâ³ ÷îáîòè Êàó÷óê, ñàæà, ñ³ðêà

Речовини, атоми, молекули

маємо на увазі, що вона не містить шкідливих для нашого організму домішок,

Àòîì – íàéìåíøà åëåêòðîíåéòðàëüíà õ³ì³÷íî íåïîä³ëüíà ÷àñòèíêà ðå÷îâèíè,

Ядро атома також неоднорідне. Воно складається із елементарних

До фізичних властивостей відносять наступні: