Professional Documents
Culture Documents
Pryrodoznavstvo 4klas Gilberg PDF
Pryrodoznavstvo 4klas Gilberg PDF
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:
– практичне завдання
Ëþáèé äðóæå!
Ü·°¸·¿±¶©èºÄ¹ÅÁ®·±¶àå³À³å´Ä¶·¬·¯±ººÅ¿®º
«®àº·µ» ³´©¹å º± ·ºà±µ©èÀ ¶·«å °¶©¶¶Å ¸à· ¹®¹«åº
©«¿±À¹Å·àå趺»«©º±¹Å¶©µå¹¾®«·¹ºå°©·¸·µ·¬·â·¶
¾Å³·µ¸©¹©º©µå¹¾®«±½·°¶©³å°¶©èÀ¹Å¸à·¸à±à·»
µ©º®à±³å«º©·³®©¶å«¸´©¶®º±®µ´ÅÁå´ÄÀ®·«å©èÀ¹Å
¸à· ¸à±à·¶å ª©¬©º¹º«© ³à©ì¶± p ³·à±¹¶å ³·¸©´±¶±
«··²µ±ã໶º±²·°¶©²·µ±À¹Å°¸à±à·¶±µ±°·¶©µ±
å໿¶±³·¸·µ·¯®º·ªåå°¶©º±¹Å¸à·ºå´©²à®¿·
«±¶± ì½¶å «´©¹º±«·¹ºå ¸à· àå°¶·µ©¶åº¶å¹ºÄ ி·«±¶ å
µ©º®à婴嫺©ì½«±³·à±¹º©¶¶Å´â±¶·â
«·ì»¹¸å½±»«±«¿®¶¶å¸à±à·±°©´®¯©º±µ»ºÄå«å
»µå¶¶Å ¸à©¾â«©º± ° ¸å໿¶±³·µ Ü·°¬´Å¶Ä º´¶ªµæ
ïîçíà÷åííÿå໿¶±³¸·å´®¶·¶©òåì詺®µ±p¶©
ïàðàãðàôèÇàïèòàííÿ¶©¸·¿©º³»³·¯¶·¬·¸©à©¬à©¼©
·¸·µ·¯»ºÄ«å¶·«±º±«¸©µlź嫱«¿®¶®à©¶åÀ®·«å
¹ß´æµ°åïîíÿòòÿ«±å´®¶·«º®³¹ºåÀà±¼º·µ³å¶¾å
³·¯¶·¬·¸©à©¬à©¼©è¯¨·°¹¨µµÄ¬³Ä¸¨´¶·ßªæß²°º©
ª°¸µ¶ª²°Å³å·¸·µ·¯»ºÄº·ªå´·¬å¿¶·¸·«lÅ°©º±·¹¶·«¶å
¿©¹º±¶±¸©à©¬à©¼©²»°©¬©´Ä¶±º±¸à·¿±º©¶®¸à©¾Ä·
«»â¿±º®³¹º°«®àº©²¹Å·´¨³áµ²æªå»¶¹¶«ß¨»æ±·¶±
º©³·¯è«©¯´±«±µ¯®à®´·µå¶¼·àµ©¾åì
«æ©³æ¶¹¾²¨ ·ß°ß¶¬¶¬¶¸³æ¬µ°²¨ à·°À±à±ºÄ º«·ì
°¶©¶¶Å¸à·¸à±à·»ß¨²¹°¾µæ¯¨ª¬¨µµÄ·¸·µ·¯»ºÄ
¸®à®«å౺±¸®à®ªå¬¸à±à·¶±½¸à·¾®¹å«åÅ«±Á¶©«¿©ºÄ
ì½ ¸·Å¹¶â«©º± à·ª±º± «±¹¶·«³± ੾â⿱ ¶© íàâ-
¾¨³Ãµ°´°·ß¶²¹¨´°º±¶©«¿±À¹Å³·à±¹º»«©º±¹Åàå°
¶±µ±¯®à®´©µ±å¶¼·àµ©¾å쬷º»«©º±²®µ·¶¹ºà»«©º±
¸à®°®¶º©¾åì·¾å¶â«©º±«´©¹¶»åŴĶ幺Ĺ¸å«¸à©¾â«©
º±«µ©´å²¬à»¸å
¸·å«©èµ·¹ÅÁ·«±«¿©º±¸à±à··°¶©«¹º«·º·ªåª»®
¾å³©«· © °·ª»ºå °¶©¶¶Å °¶©·ª´ÅºÄ¹Å « ¶©¹º»¸¶±½
³´©¹©½å°©¬©´·µ»¯±ººå
©¯©èµ·º·ªå»¹¸å½å«»«±«¿®¶¶å¸à±à·±
·¶ª¨«¶á¨ª¹¶ß°
3
Пригадай, за якими ознаками живі об’єкти відрізняють
від неживих.
Будь-яка жива істота – це організм, якому властиве
живлення, дихання, виділення, ріст, розвиток, розмно-
ження і відмирання. Чому рослина, позбавлена соняч-
ного світла і води, починає чахнути? Чому тварина без
води відчуває спрагу? Тому що в природі живе і неживе
завжди пов’язані між собою.
Людина, так само як рослини і тварини, є частиною
живої природи. Як і більшості живих організмів, їй для
життя потрібен кисень, що входить до складу повітря, і вода
для пиття та приготування їжі. Без води неможливий також
розвиток промисловості й сільського господарства.
Уже на початку свого існування людина користува-
лася дарами природи, споживаючи в їжу коріння, насін-
ня, плоди рослин, м’ясо тварин. Земля і тепер є году-
вальницею – усі продукти харчування ми отримуємо від
матінки-природи. Наші пращури вивели з дикорослих
сортів культурні: пшеницю, жито, рис, кукурудзу. Вони
нині є основним джерелом харчування. В їжу викорис-
товують також овочі, плодові та ягідні культури.
Людина приручила багато диких тварин. Свійськи-
ми стали корови, вівці, кури (продовж цей перелік). Від
них людина отримує м’ясо, молоко, яйця, шкіру та
хутро. Деяких тварин використовують як тяглову силу
(пригадай яких).
Рослини і тварини – основне джерело природних
матеріалів.
Пригадай, з яких рослин людина отримує тканини. З яких
природних матеріалів виготовляє верхній одяг і взуття?
Людина перетворює природу, отримує від неї все
необхідне для життя. Однак зміни, що відбуваються в
природі, впливають і на саму людину. Забруднення
навколишнього середовища – один з наслідків впливу
людини на природу. У повітрі міст, поблизу великих
автострад і шосе міститься багато газів, небезпечних
для здоров’я людини.
5
Заводи і фабрики, труби яких не обладнані спеціаль-
ними вловлювачами, забруднюють повітря викидами
диму, попелу та шкідливих речовин.
У сільському господарстві використовують мінеральні
добрива й отрутохімікати, що накопичуються в ґрунті,
а потім – у рослинах і тваринах. Із потоками дощу ці
речовини потрапляють у річки, озера і ставки. У водо-
ймах унаслідок накопичення поживних речовин бурхли-
во розвиваються водорості, і гинуть рослини та тварини,
які їх населяють. Така вода шкідлива і для людини.
Транспорт, побутова техніка, різні технічні при-
строї – джерела надмірного шуму, що негативно впли-
ває на людину, – призводять до зниження слуху, пору-
шення сну, розладів нервової системи тощо. Лінії
електропередач, радіо, телебачення, деякі промислові
установки також можуть позначатися на діяльності
нашого організму і спричиняти різні захворювання.
Людина має постійно пам’ятати про свій зв’язок
з природою і враховувати це в господарській діяльності.
Перевір себе
1. Доведи або спростуй твердження: «Людина – частина
живої природи».
2. Що свідчить про зв’язок людини з неживою природою?
Відповідь ілюструй прикладами.
3. Як життя людини пов’язане з живою природою? Наведи
приклади.
4. Що призводить до забруднення навколишнього середо
вища?
• Доведи двосторонні зв’язки людини і природи. Наведи при
клади впливу людини на природу і природи на людину.
Висновки
Людина – частина живої природи. Природа і людина
взаємопов’язані між собою. Людина змінює природу
в процесі своєї діяльності. Зміни в природі впливають
і на саму людину. Людина має пам’ятати про можливі
наслідки впливу на природу.
6
ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИСТЕМА
ɉɟɪɟɜɿɪɫɟɛɟ
ɓɨɬɚɤɟȼɫɟɫɜɿɬ"ɓɨɜɯɨɞɢɬɶɭɧɶɨɝɨ"
əɤɞɚɜɧɿɥɸɞɢɭɹɜɥɹɥɢɁɟɦɥɸɿȼɫɟɫɜɿɬ"
ɏɬɨɜɩɟɪɲɟɜɢɫɭɧɭɜɩɪɢɩɭɳɟɧɧɹɳɨɁɟɦɥɹɦɚɽɮɨɪɦɭ
ɤɭɥɿ"
Âèñíîâêè
¹®¹«åº p ¹»³»¸¶å¹ºÄ ¬©´©³º±³ å ¸à·¹ºåà µå¯ ¶±µ±
´©¶®º©®µ´Åp¿©¹º±¶©¹®¹«åº»Å«´®¶¶Å¸à·ª»·
«»¹®¹«åº»¹¼·àµ»«©´±¹Å¸·¹º»¸·«·
ȼɟɧɟɪɚ Ɂɟɦɥɹ
Ɇɟɪɤɭɪɿɣ Ɇɚɪɫ
ɍɪɚɧ ɇɟɩɬɭɧ
ɘɩɿɬɟɪ ɋɚɬɭɪɧ
Ɇɚɥɋɨɧɹɱɧɚɫɢɫɬɟɦɚ
·¶¾®à©°·µ°®à³»àåèµ®¶®à·â®µ´®â©à¹·µ
߸庮෵©º»à¶·µà©¶·µå®¸º»¶·µÅ³å໽©âºÄ
¹Å¶©«³·´·¶Ä·¬·»º«·àââºÄ ·¶Å¿¶»¹±¹º®µ»
·¯¶©¸´©¶®º©à»½©èºÄ¹Å¶©«³·´··¶¾Å¸·«´©¹¶å²
·àªåºå©²ªå´ÄÀ±µ¶®ª®¹¶±µºå´·µÅ³®·ªà®«±¶·å°
®µ´å è ä¹Å¾Ä å¶ p ¹»¸»º¶±³ ®µ´å ª®àº©â¿±¹Å
¶©«³·´·®µ´åå¹Å¾Äà©°·µ°¶®â໽©èºÄ¹Å¶©«³·´·
8
Словничок: планети, Сонячна система, астероїд,
комета, метеор і метеорит.
Перевір себе
1. Що таке Сонячна система?
2. Назви небесні тіла, які входять до складу Сонячної системи.
3. Намалюй у зошиті схему Сонячної системи або виготов її
модель із пластиліну.
4. Як утворюється «хвіст» комети?
5. Що таке «падаючі зорі»? Чи доводилося тобі спостерігати
за таким явищем?
• Використовуючи різні джерела інформації, дізнайся, чому
комета Галея отримала таку назву. Чим вона цікава для вчених?
Бібліотечка природодослідника
За рік на Землю падає майже 2000 метеоритів. Вони вдаря
ються об поверхню Землі з величезною силою, унаслідок чого
відбувається вибух. І якщо метеорит великий, то на місці па
діння утворюється впадина округлої форми.
Висновки
Сонячна система складається із Сонця, 8 планет, що
обертаються навколо нього, – Меркурія, Венери, Землі,
Марса, Юпітера, Сатурна, Урана й Нептуна, а також
природних супутників, астероїдів (малих планет), вели-
кої кількості метеоритів і комет.
Мантія
Ядро
Поверхня
11
На світлій поверхні Сонця можна побачити темні
ділянки – сонячні плями. Їх кількість час від часу змі-
нюється: то збільшується, то зменшується. Такі зміни
відбуваються приблизно через кожні 11 років.
Сонце, як і Земля, обертається навколо своєї осі із
заходу на схід. Учені ретельно вивчають його. Ці зна-
ння дають змогу зрозуміти природу далеких зір. Також
це допомагає більше дізнатися про вплив Сонця на
нашу планету й життя організмів.
Перевір себе
1. Поясни, чому Сонце вважають основою життя на Землі.
2. Які розміри має Сонце?
3. Схематично зобрази будову Сонця. На малюнку зазнач,
де найвища температура.
● Щоб отримати наочне уявлення про порівнянні розміри
Землі та Сонця, намалюй Землю у вигляді крапки діаметром
1 мм. Тоді Сонце потрібно зобразити у вигляді круга діаметром
109 мм. Порівняй малюнки.
Бібліотечка природодослідника
Учені довго не могли пояснити появу сонячних плям. Зазви
чай сонячні плями виникають групами й існують кілька місяців.
Вони здаються темними, оскільки їхня температура нижча від
температури навколишньої поверхні. На сонячному диску може
з’являтися багато сонячних плям, а може і зовсім не бути.
Висновки
Сонце – найближча до нас зоря. Воно перебуває на
дуже великій відстані від Землі і в 109 разів більше за
Землю. Сонце – це розпечене тіло, що яскраво світить і
випромінює тепло. Воно складається з кількох шарів.
Верхній шар називають сонячною короною. Темні
ділянки на Сонці дістали назву сонячних плям.
12
§ 5. Планети-гіганти
Скільки планет входить до Сонячної системи?
Усі планети Сонячної системи поділяють на дві гру-
пи: планети-гіганти і планети земної групи.
Планети-гіганти мають набагато більшу масу, ніж
планети земної групи. Це Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун
(мал. 8).
Юпітер – найбільша планета Сонячної системи. Він
у 318 разів важчий за Землю і майже в 2,5 раза масив-
ніший, ніж усі планети нашої системи разом узяті.
Юпітер – це велетенська куля, що швидко обертається.
У його повітряній оболонці стрічками тягнуться довгі
шари хмар, через які планета видається смугастою.
Кільця Юпітера складаються з дрібних частинок
пилу. Учені передбачають, що поверхня Юпітера рідка
або навіть газоподібна, а в центрі є тверде ядро. Через
велику віддаленість від Сонця температура на поверхні
цієї планети близько –130 °С. У Юпітера 66 супутників.
Сатурн – друга за розміром планета Сонячної сис-
теми. Візитівка Сатурна – це його система кілець, які
складаються переважно з крижаних часточок різного
розміру, а також гірських порід і
пилу. Товщина кілець не більше ніж
один кілометр. Температура на цій
планеті наближається до –170 °С.
У Сатурна 62 супутники.
Уран – перша планета, виявлена за
допомогою телескопа. Він має 27 супут-
ників. Склад планети відрізняється від
газових гігантів наявністю великої
кількості льоду. Тому вчені зарахува-
ли Уран до «крижаних гігантів». Це
найхолодніша планета, мінімальна
температура якої майже –224 °С.
У центрі Урана знаходиться ядро, що Мал. 8. Планети-
складається з каміння і заліза. гіганти
13
Нептун – планета, найвіддаленіша від центра Со
нячної системи. На сьогодні науці відомо 14 супутників
Нептуна. За складом Нептун дуже схожий на Уран,
тому є другим «крижаним гігантом».
Словничок: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.
Перевір себе
1. Назви планети-гіганти.
2. Склади характеристику планети-гіганта (на вибір) за та
ким планом: 1) віддаленість від Сонця; 2) розміри; 3) повітряна
оболонка; 4) поверхня; 5) супутники.
3. Які з планет цієї групи отримали титул «крижаного гіганта»?
● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові
домлення про одну з планет-гігантів.
Бібліотечка природодослідника
У давні часи люди знали тільки п’ять планет – Меркурій,
Венеру, Марс, Юпітер і Сатурн, тому що їх можна побачити
неозброєним оком. Уран, Нептун і Плутон було відкрито за
допомогою телескопів. Тривалий час учені вивчали планети,
спостерігаючи за ними із Землі. З’ясувалося, що всі планети,
крім Плутона, рухаються по колових орбітах. Вирахувано роз
міри планет і відстані від них до Сонця.
Висновки
Усі планети поділяють на планети земної групи і пла-
нети-гіганти. Планети-гіганти – це Юпітер, Сатурн,
Уран, Нептун. Вони мають великі розміри, повітряну
оболонку, кільця і багато супутників.
15
великій кількості заліза в ґрунті її ще називають черво
ною планетою. У Марса є два супутники. Відстань до
Сонця майже в 1,5 раза більша, ніж у Землі. Тому тем-
пература на планеті дорівнює – 60 °С.
На поверхні Марса є долини й пустелі, крижані
полярні шапки на зразок земних. На Марсі є найвища
гора в Сонячній системі, висота якої 27 км.
Перевір себе
1. Чому природні умови в різних місцях земної кулі не одна
кові?
2. Назви й покажи на карті теплові пояси Землі. Який з них
найспекотніший? Поясни чому.
3. Чим можна пояснити, що холодні пояси розміщені ближче
до полюсів Землі?
4. У яких теплових поясах спостерігаються пори року?
5. За допомогою карти теплових поясів з’ясуй, у якому те
пловому поясі розміщена Україна.
Бібліотечка природодослідника
Учені зазначають, що людина найкомфортніше почувається
у помірних поясах, ближче до спекотних. Холодні пояси мало
придатні для життя, у той час як у тропічному завжди відчува
ється надлишок енергії.
18
Висновки
Що ближче до екватора розміщена та чи та область
земної кулі, то більше сонячного тепла вона отримує.
За кількістю тепла, яке отримують від Сонця, виокрем-
люють п’ять теплових поясів – тропічний, два помірних
і два холодних (полярних).
Мал. 13. Положення сонця над горизонтом залежно від пори доби
Перевір себе
1. Поясни, чому відбувається зміна дня і ночі.
2. Скільки триває доба?
3. Назви причину зміни пір року на Землі.
4. Чому ми не помічаємо руху Землі?
● Чому зміна дня і ночі на Землі відбувається швидше, ніж
зміна пір року?
Проведи дослідження. Візьми в руки глобус і попроси
однокласника посвітити на нього кишеньковим ліхтари
ком. Ви побачите, що світло ліхтарика освічує тільки один
бік глобуса, а другий залишається в тіні. Тепер повільно
обертай глобус навколо осі. (Дослідження краще проводи
ти в затемненій кімнаті). Зроби висновки.
Бібліотечка природодослідника
Календар – це система обчислення часу, заснована на по
вторюваності природних явищ і на русі небесних тіл: Сонця,
Землі та Місяця. Складається він з 12 місяців, або з 365 (366 – у
високосний рік) днів. Слово «календар» походить від латин
21
ського «календаріум», що означає «боргова книга». З історії
давньоримського календаря відомо, що перші числа кожного
місяця називали «календами». У ці дні виплачували боргові
відсотки.
Висновки
Земля обертається навколо своєї осі та навколо Сон-
ця. Повний оберт навколо своєї осі наша планета здійс
нює за 24 години, тобто за добу. Обертання Землі навко-
ло власної осі спричинює зміну дня і ночі. Шлях, яким
планета рухається навколо Сонця, називають земною
орбітою. Унаслідок руху Землі навколо Сонця відбува-
ється зміна пір року. Рік – це проміжок часу, за який
Земля здійснює повний оберт навколо Сонця.
сучасний вигляд
Висновки
Молочний Шлях – це скупчення зір, до якого нале-
жить наша Сонячна система з усіма планетами. Галак-
тика має форму диска.
Навчальний проект
Мандрівка просторами всесвіту, про яку ти мрієш
(на вибір)
Використовуючи різноманітні джерела інформації: інтернет-
ресурси, малюнки, відео, – разом з однокласниками здійсни
віртуальну подорож до однієї з планет Сонячної системи. Під
готуй розповідь (презентацію, малюнок, буклет тощо) про поба
чене. Поділись отриманою інформацією і враженнями з іншими
учнями. Зверни увагу на особливості цієї планети. З’ясуй, чим
вона відрізняється від планети Земля. Чому саме цю планету
ти мрієш відвідати? Поясни свій вибір.
26
ПЛАН І КАРТА
1 2
Перевір себе
1. Що таке горизонт?
2. Покажи на малюнках 18 і 19 лінію горизонту.
3. На якому малюнку зображено видимий горизонт, а на
якому – закриту місцевість? Поясни.
4. Назви основні та проміжні сторони горизонту.
28
5. Для чого потрібно знати сторони горизонту? Люди яких
професій найчастіше послуговуються вмінням їх визначати?
● Учні художньої школи малюють краєвиди своєї місцевості
поблизу школи. Дмитрик розмістив мольберт біля парку, а Яна –
біля поля. На чиєму малюнку буде добре простежуватися лінія
горизонту? Поясни чому.
Висновки
Горизонт – це простір Землі, який можна охопити
очима. Лінію, по якій небо ніби сходиться з поверхнею
Землі, називають лінією горизонту. Частину земної
поверхні на відкритих для огляду місцях, де добре вид
но лінію горизонту, називають відкритою місцевістю,
а горизонт – видимим. Місцевість, де лінію горизонту не
видно, називають закритою. Сторони горизонту поділя-
ють на основні та проміжні. Уміти визначати сторони
горизонту – означає добре орієнтуватися на місцевості.
Перевір себе
1. Що означає орієнтуватися на місцевості?
2. Як визначити сторони горизонту за Сонцем?
3. Як визначити сторони горизонту в хмарну погоду? Що
в лісі може замінити компас?
4. Яку будову має компас?
Робота в парі. За допомогою компаса встановіть, де в
класі північна, південна, західна й східна сторони горизон
ту. У якій стороні горизонту вікна, дошка, двері? Визначте
у класі проміжні сторони горизонту.
● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові
домлення про орієнтування бджіл (за бажанням).
Висновки
Орієнтуватися на місцевості означає вміти визначати
сторони горизонту. Головним напрямком для орієнту-
вання є лінія північ–південь. Найкраще орієнтуватися
на місцевості за допомогою компаса.
САД
ГО
К
О
Н
ДИ
БУ
РІКА
ПЛАН
Перевір себе
1. Для чого людям потрібні плани певної місцевості?
2. Чи користується планами місцевості твоя родина? З якою
метою?
3. Чим відрізняється план місцевості від малюнка?
4. Кожна квартира чи будинок мають план. Без нього немож
ливо здійснювати будівництво. Попроси батьків показати план
вашої квартири чи будинку. Що на ньому зображено?
34
5. Установи відповідність між номером умовного знака і його
визначенням:
1 2 3 4 5
А) урвище; Б) болото; В) стежка; Г) чагарники; Д) лука.
Бібліотечка природодослідника
У першій половині ХІІ ст. король Сицилії запросив до себе
арабського мандрівника Абу Абдаллаха ал-Ідрійсі й запропону
вав створити найдетальнішу географічну карту світу. Коли крес
лення карти було зроблено, учений заявив, що папір не вартий
цього шедевру. Король наказав видати все срібло, яке в нього
було, і викувати з нього срібну пластину. Упродовж 15 років
географ витискував на ній зображення материків і океанів. Од
нак карта проіснувала недовго. Спадкоємці короля не оцінили
шедевра: коли знадобилися гроші, видали наказ виготовити
монети із цієї карти. Щоправда, її паперові копії збереглися і
прислужилися людству в подальшому.
Висновки
План місцевості – це зменшене узагальнене зобра-
ження невеликої ділянки земної поверхні згори. Плани
відіграють важливу роль у житті й господарській діяль-
ності людей багатьох професій. Для зображення об’єктів
на плані використовують умовні знаки.
35
§ 14. Масштаб
Пригадай, чим малюнок відрізняється від плану міс-
цевості.
План відрізняється від малюнка ще й тим, що він
накреслений у масштабі. Приклавши до плану лінійку із
сантиметровими й міліметровими поділками, можна точно
визначити відстані між населеними пунктами, початком і
кінцем лісу, поля тощо. За малюнком цього зробити не
можна, тому що він виконаний не за масштабом: усе, що
ближче до нас, зображено великим, а що далі – дрібним.
Що таке масштаб? Для зображення місцевості на плані
користуються масштабом. Масштаб – це число, що пока-
зує, у скільки разів зменшено відстань на плані або карті.
Щоб накреслити на папері план шкільного спортив-
ного майданчика, його розміри умовно зменшують. За
стандартом довжина спортивного майданчика стано-
вить 42 м, а ширина – 22 м. Змінимо умовно ці розміри.
Наприклад, 1 см на плані відповідатиме 1 м дійсних
розмірів. Тоді на плані спортивний майданчик матиме
довжину 42 см, а ширину 22 см. Щоб зазначити, як
зменшено дійсні розміри спортивного майданчика на
плані, говорять: «масштаб 1 см – 1 м».
Розглянь ще раз план пришкільної ділянки, наведе-
ний на 1-му форзаці. Унизу ти побачиш напис: 1 см –
100 м. Це означає, що 1 см на плані відповідає 100 м на
місцевості (на карті пишуть 1 : 100).
Як користуватися масштабом? Масштаб може бути
різним. Наприклад, на плані є такі написи: 1 см – 5 м
або 1 см – 100 м. Це означає, що розміри і відстані
зменшено так, що в першому випадку 1 см на плані
відповідає 5 м на місцевості, а в другому випадку 1 см
відповідає 100 м.
Масштабом користуються не тільки для креслення
плану. Знаючи масштаб, за планом можна обчислити
відстані між містами, містом і селом, селом і річкою,
між будинком і школою тощо.
36
Ìàñøòàá 1 ñì – 200 ì
Мал. 26. План місцевості
Словничок: масштаб.
Перевір себе
1. Що таке масштаб?
2. Запитай у батьків, чи користувалися вони масштабом.
З якою метою?
3. Обчисли відстань між містами, якщо на плані вона дорів
нює 6 см. (Масштаб плану: 1 см – 1 км).
4. Як на плані позначити дитячий майданчик, який простяг
нувся із заходу на схід на 500 м, а з півночі на південь на 900 м?
Обери масштаб так, щоб цей план можна було зобразити на
сторінці зошита.
37
Практичне завдання. Удома накресли план своєї кімна
ти, застосувавши масштаб 1 см – 5 м.
Попроси свого сусіда по парті визначити довжину і ширину
твоєї кімнати за складеним планом, використовуючи мас
штаб. А ти визнач розміри кімнати на його плані.
Висновки
Для зображення місцевості на плані користуються
масштабом. Масштаб – це число, що показує, у скільки
разів зменшено відстань на плані або карті.
Перевір себе
1. Що називають картою?
2. Як на карті позначають міста, водойми, гори?
3. Проаналізуй текст параграфа. Яку інформацію, що міс
титься в ньому, можна отримати за допомогою карти? А яку – ні?
4. Що на картах указують напрямки: північ–південь і захід–
схід?
● Розглянь карту околиць м. Києва. За допомогою умовних
знаків назви об’єкти, розміщені поруч зі столицею України.
Практична робота. Читання плану та карти з викорис
танням умовних знаків і масштабу.
39
Робота з фізичною картою світу
1. Розглянь умовні знаки на фізичній (політичній) карті світу
в атласі. Що на ній позначають?
2. Знайди та покажи на карті меридіани й паралелі.
3. Як на карті позначено моря й океани?
4. На карті всі країни світу зображено різними кольорами.
Знайди найбільшу за площею країну. Назви її.
5. Знайди на карті гори Гімалаї. Установи їхню найвищу вер
шину.
6. Знайди на карті міста Париж і Київ. Визнач відстань між
ними спочатку за допомогою сантиметрової лінійки, а потім, ко
ристуючися масштабом, установи, якій відстані відповідає цей
відрізок на місцевості.
7. Установи за допомогою карти, які моря омивають береги
Австралії.
Екскурсія. Визначення сторін горизонту за допомогою Сон
ця, компаса й місцевих ознак.
Висновки
Зменшене зображення земної поверхні, на якому гео-
графічні об’єкти позначено умовними знаками, назива-
ють географічною картою. Відстані на карті зменшено в
сотні й навіть у мільйони разів. На карті проведено
меридіани й паралелі, що вказують напрямки: меридіа-
ни – на північ і південь, а паралелі – на захід і схід.
40
ПРИРОДА
МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ
Перевір себе
1. Що привело до розселення людей на Землі?
2. Поясни, чому чисельність населення постійно зростає.
3. Чому населення Землі розміщено нерівномірно?
42
● Поміркуй, як може змінитися кількість населення нашої
країни. Чому?
Бібліотечка природодослідника
Деякі вчені вважають, що здобувати їжу первісній людині
«допомагали» леви й леопарди. Від трапези тварин зазвичай
залишалися лише кістки, але вони містили дуже поживний кіст
ковий мозок. Щоб дістати його, потрібно було покласти кістку на
великий камінь і розбити, вдаривши по ній іншим камінням. При
цьому кістка трощилася на безліч уламків. Іноді від удару роз
колювався і сам камінь. Можливо, завдяки цьому первісні люди
здогадалися, як можна виготовляти кам’яну зброю.
Висновки
Первісні люди спершу жили там, де умови існування
були найсприятливішими. У пошуках їжі вони згодом
розселилися по всіх материках. Немає постійного насе-
лення лише на материку Антарктида. Чисельність насе-
лення на планеті Земля постійно зростає. Важливо раці-
онально використовувати природні багатства і дбати про
навколишнє середовище для наступних поколінь.
океаичний
Америка
н
ант
Тихий океан
Тихи
Атл
Африка
й океан
Інді
Південна
Америка
йський оке
Австралія
ан
Антарктида
Азія
опа
Євр
Америка
Африка
Австралія
Антарктида
Бібліотечка природодослідника
Як виникли океани? Дати вичерпну відповідь на це запи
тання важко. Деякі вчені вважають, що планета Земля після
виникнення була оточена щільними хмарами. Поступово вона
охолоджувалася, а на її поверхню падали тривалі дощі, які й
заповнили водою всі западини. Таким чином і сформувалися
океани.
Висновки
Глобус – модель Землі. На карті півкуль зображено
дві півкулі – Західну і Східну. Крайня північна точка
земної кулі називається Північним полюсом, а крайня
південна – Південним полюсом. Уявне коло, проведене
на поверхні планети на рівній відстані від обох полю-
сів, називають екватором. Ділянки суходолу, які з усіх
боків омивають води морів і океанів, називають мате-
риками, або континентами. Їх шість: Євразія, Африка,
Північна Америка, Південна Америка, Австралія і
Антарктида. Океан – це великий водний простір, що
займає значну ділянку земної поверхні. Виокремлюють
чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Пів-
нічний Льодовитий.
2 3
1 2 3
Мал. 37. Морські ссавці: дельфіни (1), морж (2), котик (3)
Перевір себе
1. Які умови впливають на живу природу океанів?
2. Які рослини є в Тихому океані?
3. Які тварини мешкають у Тихому океані?
4. Яке господарське значення природи Тихого океану?
● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові
домлення про тварину, яка мешкає у водах Тихого океану. Пре
зентуй повідомлення в класі.
50
Бібліотечка природодослідника
У Тихому океані мешкає летюча риба (мал. 38). У неї дуже
добре розвинені грудні плавці. Ось рибка з’являється над по
верхнею води. Її тіло вже в повітрі, грудні плавці розправлені,
проте нижня частина хвоста залишається у воді та швидко
рухається з боку в бік. Так вона набирає швидкість, щоб віді
рватися від води. Рибка тримається
в повітрі майже 10 с і пролітає 100 м,
а потім знову падає у воду.
Що змушує рибу підніматися в по
вітря? Виявляється, хижаки, які її пе
реслідують. Рятуючись від них, риба
вистрибує з води й летить над поверх
нею. Хижаки також виринають, однак
дістати її не можуть.
Мал. 38. Летюча риба
Висновки
Життя у Світовому океані залежить від кількості
світла, що потрапляє на його поверхню, від солоності
й температури води. У добре освітленому поверхнево-
му шарі води мешкають дрібні рослинні й тваринні
організми. Існують активно плаваючі та донні орга
нізми. Найбільший і найглибший океан на Землі –
Тихий. Його тваринний і рослинний світ надзвичайно
різноманітний. Людина використовує природу Тихого
океану для власних потреб.
1 1
2 2
Мал. 40. Морська змія (1) Мал. 41. Кити: сейвал (1)
і велетенська черепаха (2) і кашалот (2)
Перевір себе
1. Покажи на карті Атлантичний та Індійський океани.
Порівняй їх. Чим вони відрізняються?
2. Чому клімат Атлантичного океану такий різноманітний?
3. Який океан найхолодніший і найменший?
4. Що називають Арктикою? Поясни особливості її природи.
5. Чому Світовий океан потребує охорони?
● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові
домлення про білих ведмедів.
Бібліотечка природодослідника
Найбільша тварина на планеті –
синій кит (мал. 42). Він може з’їсти за
добу кілька тонн дрібних ракоподіб
них. Коли кит пірнає у скупчення
здобичі, його горло збільшується в чо
тири рази. Він закриває рот, випускає
воду та ковтає відфільтровану здобич
тисячами особин. Живиться переваж
но влітку в багатих на їжу північних
водах. Вважають, що взимку сині кити
Мал. 42. Синій кит живуть у теплих поясах, де самки
народжують потомство. Новонарод
жене китеня 7 м завдовжки і масою 2,5 т. Сині кити видають
найголосніші звуки, що можна почути у тваринному світі.
Висновки
Атлантичний океан має велику протяжність із півночі
на південь. Природа океану надзвичайно різноманітна.
Він багатий на рибу. Найменшим і найхолоднішим океа-
ном є Північний Льодовитий. Усю його територію разом
з морями називають Арктикою. Найтеплішим і най
54
солонішим є Індійський океан. Господарська діяльність
людини призвела до погіршення природних умов морів і
океанів. Тому океани потребують охорони.
Висновки
Євразія – найбільший материк Землі, який умовно
поділяють на дві частини: Європу й Азію. На його терито-
рії розташована наша держава – Україна. Євразія омива-
ється водами чотирьох океанів. Материк багатий на
поклади корисних копалин. Природа Євразії дуже різно-
манітна. Це єдиний материк, що розташований у всіх
природних зонах і має найбільшу густоту населення.
1 2 4
3
4
1 5
Перевір себе
Чому рослинний і тваринний світ материка Євразія надзви
чайно різноманітний?
● Підготуй повідомлення про рослину або тварину (на ви
бір), яка мешкає тільки в Євразії.
61
Бібліотечка природодослідника
В Індонезії на островах Калімантан і Суматра росте одна з
найбільших квіток у світі - рафлезія Арнольда (мал, 50), що не
має ні стебла, ні листків. Ця рослина-па-
разит розвивається на корінні ліани. Її
паростки вростають у стебло ліани й бе
руть з неї поживні речовини. Поступово
у рафлезії розвивається пуп’янок за
вбільшки з баскетбольний м ’яч. Потім
він тріскається - і розцвітає велетенська
квітка з п’ятьма червоно-білими пелюст-
ками. Ця квітка сягає 1 м у діаметрі й М ал 50 рафле3іЯ
важить майже 10 кг. Арнольда
Висновки
Н а тер и тор ії Є вразії є м ісц я , вкр и ті л ьодови кам и ,
тундра, тайга, м іш ан і л іси , л ісостеп , степ , пустелі,
вол огі тр оп іч н і л іси . Р осл и н н и й і тваринний світ м ате
р и ка надзвичайно р ізн ом ан ітн и й . У Євразії пош ирені
р осл и н и і тварини , я к и х нем ає на ін ш и х м атериках.
Л ю д ств о має дбати про ох о р о н у при роди Є вразії.
§ 2 2 . А Ф Р И К А - Н А Й С П Е К О Т Н ІШ И Й
М А ТЕ РИ К ЗЕМ ЛІ
Покажи на карті материк Африка. До якого материка
він розташований найближче?
Африка - другий за величиною після Євразії материк
зем ної кулі. М айж е посередині А ф р и к у перетинає лінія
екватора (мал. 51). Таке розм іщ ення спри яє надвисоким
температурам уп р одовж усього р оку. Т ом у материк
А ф р и к а - найсп екотн іш и й. Н а південн ом у сх од і м ате
р и ка р озм іщ ен и й вели ки й остр ів - М адагаскар.
Природа Африки. П овер хн я м атери ка - переваж но
рівнинна. Є і гори . Зн айди їх на карт і. Н айвищ а точка
А ф р и к и - гора Кіліманджаро (5 8 9 5 м). В А ф ри ц і
п обл и зу тр оп ік ів тем пература сягає + 3 2 °С ул ітк у
і + 2 4 °С у зи м к у . Біля п івн іч н ого тр оп ік а випадає най-
62
Щв *
і і;
іГгяХнти ІНИ$ . -•■■'• . 4 ..
Я М М Ш І
ВЭШШ
ШР Н Н І
Мал. 51. Материк Африка Мал. 52. Пустеля Сахара
63
А ф рика багата на корисні копалини. Тут є великі запа
си золота, платини, алмазів, уранових руд, нафти і газу.
В оди А ф р и к и . М атерик А ф р и к а з у с іх бок ів ом и ва
єть ся водам и А тл а н ти ч н ого та Ін д ій сь к ого океанів,
а т а к ож С ередзем н ого м ор я. Вони теж впливаю ть на
п р и р оду А ф р и к и .
Т ер и тор ією А ф р и к и п р отік а ю ть р іч к и . Знайди їх на
ф ізичній карт і п івк ул ь ш кільного ат л асу й назви.
Н іл - одна з найдовш их річок у
світі. Біля екватора протікає пов
новодна річка К он го. Більш ість
річок А ф рики ш видкі, рясніють
водоспадами, озера зосереджені
переважно на сході, де вода запо
вню є тріщ ини розломів землі.
Н ай біл ьш ою п р існ ою вод ой
м ою в А ф р и ц і є озеро В ік т орія
Мал. 54. Озеро Вікторія
(мал. 54). В он о не гл и боке. Знай-
ди його на ф ізичній карт і п івк ул ь ат ласу.
Н аселення А ф рики. Значна частина населення А ф ри
ки має темний колір ш кіри. На півночі ж ивуть народи зі
світл ою , смаглявою ш к ір ою . Основна частина населення
меш кає в селах, займається сільським господарством.
Завдяки великій к іл ьк ості тепла в А ф риці вирощ ую ть
такі культури: каву, какао, ф ініки, ананаси, банани та ін.
На тер и тор ії А ф р и к и р озм іщ ен о понад 50 держ ав.
Бібліотечка природодослідника
Африку часто називають Чорним континентом, маючи на
увазі темний колір шкіри її жителів. Це не стосується півночі
материка, де переважають арабські народи. Усього на материку
і прилеглих островах населення становить понад 600 млн осіб,
причому його чисельність з року в рік зростає. Більша частина
народів Африки потерпає від голоду й бідності.
Висновки
А ф р и к а - др уги й за вел и чи н ою м атери к зем н ої к ул і.
М айж е п осереди ні й ого п еретинає ек ва тор , том у це най-
сп ек отн іш и й к он ти н ен т. М атерик ом и в а єть ся водам и
А тл а н ти чн ого й Ін д ій сь к ого океан ів та С ередзем н ого
м оря. На тер и тор ії А ф р и к и р озм іщ ен а най більш а п у с
теля - Сахара. А ф р и к а багата на к ор и сн і к оп ал и н и :
зол ото, платину, алм ази, ур ан ові руди , наф ту, газ.
Б іл ьш ість населення А ф р и к и м ає тем ний к ол ір ш к ір и .
Н ароди п івн очі - св іт л о ш к ір і, см агл яві.
§ 23. РО СЛ И Н Н И Й І Т В А Р И Н Н И Й
С В ІТ А Ф Р И К И
Що тобі відомо про Африку? Покажи на фізичній кар
ті материк Африка.
На тер и тор ії А ф р и к и є п устел і, вол огі тр оп іч н і л іси ,
савани. П ри родн и й світ А ф р и к и надзвичайно р ізн ом а
нітний.
П устел я Сахара. У П івн ічн ій А ф р и ц і розташ ован а
найбільш а п устеля св іту - Сахара. П ок аж и її на карті.
Я к ти вж е знаєш , це н ай сп екотн іш а п устеля на планеті.
У л ітк у спека вдень сягає + 4 0 °С у затін ку. Д ощ і м ож у ть
не випадати к іл ьк а р оків п осп іль.
Р осл и н н ість Сахари вкрай бідна, а п одекуди вона з о
всім відсутн я . Д е-не-де р осту т ь к у щ и к и трав і к ол ю ч і
З П ри р о д о зн а в ств о , 4 кл. 65
ч агар н и ки . Б іля дж ерел і в дол и н ах р іч ок , де ґр у н тов і
води п ід сту п а ю ть бл и зьк о до п овер хн і, р озви вається ба
гата р осл и н н ість. Т акі м ісц я нази ваю ть оа зи са м и
(мал. 55). Н ай п ош и р ен іш а р осл и н а оази сів - ф інікова
пальма.
Тварини Сахари пристосован і
до ж и ття в п устел і. А н тил оп и в
п ош у к а х води й к ор м у здатні
долати вели кі відстані. Я щ ірк и ,
череп ахи та зм ії м ож у ть ж и ти
без води доси ть довго. Тут п ош и
рені різні ж у к и , сарана, ск о р
п іон и. Н а окраїн ах пустелі тра
п л я ю ться гієн и і леви.
В ол огі тр оп іч н і ліси. Р озта
Мал. 55. Оазис Сахари ш ован і вони по обидва боки від
екватора. У в о л о г и х т р о п іч н и х л іса х А ф р и к и немає
пір р ок у : в зи м к у і в л ітк у одн аково тепло. Щ од н я ллю ть
д ощ і. Л ісов і ґр у н ти дуж е бідні на п ож и в н і речовини.
У теп л ом у й в ол огом у ґр у н т і р еш тк и орган ізм ів ш ви д
к о р озк л а д аю ться м ік р оор га н ізм а м и , і п ож и вн і р ечови
ни відразу в би р аю ться росл и н ам и .
Д остатн я к іл ь к ість вол оги й тепла ств ор ю є сп р и я т
л иві у м ов и для росл и н вол огого тр оп іч н ого л ісу
(мал. 56). Т ут н а л іч ую ть м ай ж е 25 000 видів рослин , з
н и х дерев - м ай ж е 1000 видів. Л іси вічнозелені,
р осл и н и зм ін ю ю т ь л и стя п ост у п ов о, п р отя гом 2 - 3 років.
67
У лісі дуж е багато ком ах. М ураш ки, яки х називають
кочовим и, рухаю ться довгими колонами, винищ уючи на
своєм у ш л яху все ж иве. На деревах та в ґрун ті селяться
терміти, які ж ивляться рослинними реш тками.
Водяться змії, землерийки, різні ящ ірки.
Савани. В А ф р и ц і величезні тери торії (майж е 40 %
площ і) займ аю ть савани . Ц е безкраї трав’ яни сті тери то
р ії, подібн і до н аш их степів. У савані існ ує два сезони -
період дощ ів (літн ій) та сухи й (зим овий).
Т ут в и со ч ію т ь величезн і баобаби і р остуть зонтичні
ак ац ії, у я к и х крон а має вигляд вел и чезн ої парасольки
(мал. 58), м ім ози та д ея к і види пальм. У найпосуш ли-
в іш и х м ісц я х тр ап л я ю ться алое та м ол очай - дерево
п од ібн і р осл и н и з м ’ я си сти м и стеблам и, позбавленими
л и стя і вк р и ти м и к ол ю ч к а м и .
68
І
Мал. 59. Жираф (1), гепард (2), птах-секретар (3), фламінго (4),
марабу (5)
П еревір себе
1. Чому природа Африки дуже різноманітна?
2. Як рослини і тварини пристосувалися до життя в пустелі?
3. Які рослини ростуть у вологому тропічному лісі Африки?
4. Назви тварин - мешканців вологих тропічних лісів.
5. Які рослини ростуть в африканській савані?
6. Які тварини водяться у савані?
7. Який стан збереження природи в Африці?
Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові
в і « домлення про рослину або тварину яку можна побачити
лише в Африці.
Бібліотечка природодослідника
В Африці, у пустелі Наміб, росте вельвічія. Зовні вона на
гадує розсохлий пень з двома напівсухими листками. Довжина
цих листків сягає майже 2 м. Ростуть вони впродовж багатьох
сотень років і з часом розриваються на стрічки. Вік деяких вель
вічій понад 2000 років. Ця рослина витримує пекельну спеку
саме завдяки листкам, які вбирають вологу з туманів, що огор
тають пустелю щоранку.
~Ж1
А» Висновки
На А ф р и к а н сь к ом у к он ти н ен ті є п устел і, вол огі т р о
п ічн і л іси , савани. П ри рода м атери ка д уж е різном аніт-
70
на. В А ф р и ц і п ош и рен і р осл и н и і твари ни , я к и х нем ає
на ін ш и х м атери ках. П ро о х о р о н у п ри роди А ф р и к и
м аю ть дбати лю ди всь ого світу .
Перевір себе
1. До якої частини світу належить Північна Америка?
2. Чому природа материка дуже різноманітна?
3. Який материк може мати подібні природні умови з Пів
нічною Америкою? Чому?
4. Як називають корінне населення Північної Америки? Чим
воно займається?
За допомогою політичної карти світу встанови, які великі
країни є на материку Північна Америка.
Бібліотечка природодослідника
Ніагарський водоспад (мал. 63) розташований приблизно
в середині річки Ніагара. Цей водоспад складається з двох час
тин: Американського і Підковоподібного водоспадів. Між ними
знаходиться Козячий острів, укритий деревами.
§ 25. РО С Л И Н Н И Й І Т В А Р И Н Н И Й
С В ІТ П І В Н І Ч Н О Ї А М Е Р И К И
76
У країнах Північної А м ерики ухвалено закони про о х о
рону й відновлення природи. Із цією м етою створено запо
відники й національні парки. У Північній А м ериці розта
шований Єллоустонський національний парк, заснований
у 1872 році. Він знаходиться в К ордильєрах і відомий
гарячими джерелами, гейзерами, скам ’ янілими деревами.
Перевір себе
1. Чому рослинний і тваринний світ Північної Америки різно
манітний?
2. Яка природа тундри Північної Америки?
3. Які рослини поширені у тайзі Північної Америки?
4. Назви тварин - мешканців тайги Північної Америки.
5. Які тварини мешкають у мішаних і листяних лісах Північ
ної Америки?
6. Що ти знаєш про природу степу і пустель Північної
Америки?
7. Як охороняють природу в Північній Америці?
Використовуючи різні джерела інформації, підготуй по-
таг відомлення про тварину, яка живе лише в Північній А м е
риці.
Бібліотечка природодослідника
Одним з найбільших дерев світу є секвоя - вічнозелене хвой
не дерево з Каліфорнії. Воно може сягати 120 м заввишки. Одна
гігантська секвоя, яку американці називають «Генерал Шерман»,
виросла до 89 м, а окружність її стовбура на висоті півтора метра
над землею становить 24 м. Секвоя живе понад 3000 років.
^ В и сн овк и
П рирода П івн іч н ої А м ер и к и д уж е р ізн ом ан ітн а.
У зоні ар к ти ч н и х п устел ь, тун др и , тай ги , м іш а н и х і
ш и р ок ол и сти х л ісів, л ісостеп у й степ у р осту ть р осл и н и
і м еш каю ть тварини , щ о п р и стосу ва л и ся до п р и р одн и х
ум ов ц и х тер и тор ій . У П івн іч н ій А м е р и ц і п ош и р ен і
рослини й тварини, я к и х нем ає на ін ш и х м атер и ках.
П рирода П івн іч н ої А м ер и к и ретельно о х о р о н я єт ся .
77
§ 26. П ІВ Д Е Н Н А А М Е Р И К А
М атерик П ів д е н н а А м ер и к а
п ов н істю розташ ован и й у З ахід
ній п івк ул і. С воїм и контурам и
він нагадує тр и к у тн и к (мал. 69).
Б іл ьш а части н а м атери ка р озм і
щ ена на південь від екватора. За
п л ощ ею м атерик п осідає четвер
те м ісц е. П івденна А м ер и к а ом и
вається водам и А тл ан ти чн ого і
Т и х о го океанів.
П овер хн ю м атери ка м ож на
ум ов н о п оділ и ти на дві частини:
за хідн у - гір сь к у , де вузькою
см у гою простягнулися гори А н д и ,
Мал. 69. Материк та ш и р о к у рівн и н н у тери торію .
Південна Америка А н д и вел ичезн ою стін о ю від
м еж увал и м атери к від Т и хого
ок еан у. Н ай ви щ а верш и н а А н д - гора А к о н к а г у а .
Знайди на фізичній к а р ті півкуль а тл а су гори Анди і
найвищу їх вершину. Яка її висота?
М атерик д уж е багатий на к ор и сн і копалин и: нафту,
при родн и й газ, зал ізн у р уду, руди к ол ь ор ов и х м еталів,
зол ото, алмази.
П р и р од а м атер и к а . П івденна А м ер и к а - найбільш
д ощ ови й м атер и к, оск іл ь к и значна й ого частин а р оз
м іщ ен а п обл и зу екватора. Т ут н ай вол огіш е м ісце на
Землі. П івден ну А м е р и к у нази ваю ть м атери ком к о н т
р астів, адж е на п івден н ом у за ход і зн аходи ться так ож
п устел я А т а к а м а . Ц е одне з н а й п осуш л и в іш и х м ісц ь
на Зем лі, оск іл ь к и р ока м и тут м ож е не випадати
ж од н ої краплі д ощ у.
В оди П івден н ої А м ер и к и . На тери торії П івденної
А м ер и к и п ротікає найбільш а річка Землі - А м а зон к а .
Д руга за величиною річка м атерика - Парана - утворю є
в о д о с п а д І г у а с у (мал. 70). В одоспадів на річках П івден
78
ної А м ери ки безліч. Тут зн ахо
диться найвищ ий водоспад у св і
ті - А н х е л ь . Р ічк ова вода, щ о
падає, сприяє р озви тку гідроен ер
гетики.
П івденна А м ер и к а багата на
озера. Н ай біл ьш е озер о ц ь ого м а
терика - М а р а к а й б о . Н ай біл ьш е
в и сок огір н е озер о, р озташ ован е Ш л т Водоспад ,
в А ндах, - Тіт ікака. У ньом у солі
більш е, н іж в ін ш и х п р існ овод н и х озер а х. Т ем пература
й ого води п остій н а і ста н ов и ть + 1 4 °С.
Перевір себе
1. Покажи на фізичній карті півкуль шкільного атласу материк
Південна Америка. Води яких океанів омивають його береги?
79
2. Чому Південну Америку називають материком контрастів?
3. Назви природні багатства, які є на цьому материку.
4. Що тобі відомо про місцеве населення?
Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо
Ш відь про ліси материка.
Бібліотечка природодослідника
Водоспад Анхель - найвищий у світі (979 м). Він розташо
ваний у тропічних лісах Венесуели, на території Національно
го парку «Канайма». Водоспад Анхель падає з вершини гори
Ауянтепуй. Названо його на честь Джеймса Енджела (іспан
ською мовою - Анхель). У 1935 році літак дослідника «Фламін
го» застряг у болотистих джунглях на вершині, де він помітив
водоспад. Незабаром весь світ дізнався про це диво природи.
<А»
■ * г Г * .»і
Висновки
М атерик П івденна А м ер и к а р озм іщ ен и й у Західній
п івк ул і. Й ого береги ом и ваю ть води А тл ан ти чн ого
і Т и х о го ок еан ів. Н а п івн очі м атери к перетинає еква
тор . П івден ну А м е р и к у називаю ть м атери ком к он тр а
стів . Т ут є в и со к і гори ,й ш и р ок і рівнинні п ростори,
н ай вол огіш е й н а й су х іш е м ісц я на Землі. М атерик
багатий на к ор и сн і к оп али н и , л іси , гідрор есурси .
§ 2 7 . Р О С Л И Н Н И Й І Т В А Р И Н Н И Й С В ІТ
П ІВ Д Е Н Н О Ї А М Е Р И К И
81
Мал. 73. Ревун рудий (7), лінивець (2), гарпія (3), гриф (4), тукан (5),
колібрі (6)
82
У водах А м а зон к и та її п р и ток ів та к ож ви р ує ж и ття .
На м ілині гр ію ться череп ахи , далі від берега плаваю ть
алігатори, п рісн оводн і дельф іни. В оди ться риба піра-
нья, щ о зовні нагадує к ороп а. У неї д у ж е гост р і зуби.
Зграя піраній за к іл ьк а хви л ин залиш ає від т у ш і би ка
тільки к істя к .
У л ісі є ти ся ч і видів к ом а х . Т р ап л яю ться м етел ики
з р озм ахом крил до ЗО см . Н а зем лі й на деревах безліч
різн и х п авуків, серед я к и х п а в ук и -п та хоїд и за вдовж ки
понад 1 0 -1 2 см .
Савана розташ ован а в п івн іч н ій і південн ій части н і
м атерика П івденна А м ер и к а . Н а рівн и н ах саван р о с
л инність бідна. П одекуди р осту ть пальм и, д ер ев оп од іб
ні к а к ту си , стел я ться чагарн и ки .
Водяться тапіри (мал. 75, І ) і ди кі свині пекарі. Із
хиж аків, крім ягуара, зустрічається пума.
М еш канцем савани є панцерник - ссавець, укритий
панциром з невеликих пластинок, із сильними к ор отк и
ми ногами з вигнутими кігтям и (мал. 75, 2).
Т рап л яється м ур ахоїд (мал. 75, 3). Й ого п ож и в а -
м ур ахи -терм іти . За д оп о м о го ю м іц н и х к ігт ів і п івм е
тр ового л и п к ого язи ка тварина прон и кає в їхн і ж и тла -
терм ітники.
83
У тр а в ’ я н и ст и х сте п а х П івден ної А м ер и к и м еш кає
стр аус нанду. Із ссавц ів п ош и р ен і к іш к и пам паські.
П устел і. П рирода пустель бідна. П одекуди ростуть
к а к туси й чагарн и ки . Із тварин найбільш е ящ ір ок та
зм ій. У багатьох районах П івденної А м ер и к и лю ди тр и
валий час п еретвор ю ю ть великі ділянки землі на сіл ь
сь к огосп од а р сь к і угіддя . О собливо п ом ітн о зм ен ш ую ть
ся п лощ і л ісів А м а зон ії (приблизн о на 100 000 к м 2
щ оріч н о). На величезних тер и тор іях ви рубую ть і випа
л ю ю ть ліси. Така діял ьн ість лю дини завдає ш коди не
лиш е вологим тропічн и м лісам , а й прилеглим територі
ям. Вона призводить до зменш ення опадів, обміління
р іч ок , збіднення росли н ного п окр и ву й тваринного світу.
У п ерш е про о х о р о н у при роди П івден ної А м ер и ки
заговори л и щ е на п оч а тк у X X с т ., однак лиш е н ещ о
давно в д ея к и х к ра їн ах бул о скл аден о сп и ск и зн и к а ю
ч и х тварин. П л ощ а д іл я н ок , щ о ох о р о н я ю т ь ся , ста н о
вить ли ш е 11 % її тер и тор ії. Н ині створен о близько
200 за п овідн и к ів і нац іон альн и х п арків. Стан природи
П івден н ої А м ер и к и м ає тур бувати лю дей у сь ого світу.
Перевір себе
1. Чому природа вологих тропічних лісів Південної Америки
дуже багата й різноманітна?
2. Які рослини ростуть у вологих тропічних лісах Південної
Америки?
3. Назви тварин - мешканців вологих тропічних лісів.
4. Який рослинний і тваринний світ савани Південної
Америки? Порівняй його з рослинним і тваринним світом
африканської савани.
84
Бібліотечка природодослідника
У пустелях Мексики росте найбільший кактус - пахіцереус.
Діаметр його стовбура іноді перевищує 1,5 м. Прямі бічні гілки
сягають у висоту майже 20 м. Ці гіганти утворюють справжні
ліси. Вік найстаріших серед них - 300 років, а їхня маса
часто більша за 10 т. Корені пахіцереуса розростаються навко
ло стовбура на 15 м. Кактус може запасати до 10 т вологи і
протистояти засухам кілька років поспіль.
В и сн овк и
Р ослин ний і тваринний світ П івден н ої А м ер и к и най-
багатш ий і н ай р ізн ом ан ітн іш и й на планеті Земля.
В ологі тр оп ічн і л іси м атери ка ба га тоя р усн і, з ч и сл ен
ними видами росли н та р ізн ом а н іття м р ід к існ и х тва
рин. У саванах П івден н ої А м ер и к и п ош и р ен і р осл и н и й
тварини, я к и х нем ає на ін ш и х м атер и к а х. П рирода
П івденної А м ер и к и п еребуває під за гр озою вини щ енн я
і п отребує ох ор он и .
§ 28. А В С Т Р А Л ІЯ - Н А Й С У Х ІШ И Й М А Т Е Р И К
Перевір себе
1. Знайди на фізичній карті півкуль шкільного атласу мате
рик Австралія. Які океани його омивають? Зазнач на контурній
карті назву материка та океани, що його омивають.
2. Порівняй материк Австралія з іншими материками. Чим
він відрізняється?
3. Назви найхарактерніші риси материка Австралія.
4. Яке населення проживає на материку? Чим воно займа
ється?
Бібліотечка природодослідника
Острів Нова Гвінея вкритий тропіч
ними лісами, у яких водяться різно
манітні тварини. Особливо гарні деякі
місцеві птахи. Вони так вразили євро
пейців, що отримали назву райських
(мал. 80). Ці птахи охороняються зако
ном, оскільки опинилися на межі пов Мал. 80. Райський
ного вимирання. птах
87
Дослідники виявили яскраво-зеленого коника з рожевими
очима, жабу з довгим хоботом (завбільшки з ніготь), а також
зібрали дані про майже 100 місцевих видів комах (мурашок,
бабок) і деякі види рослин.
В и сн овк и
А в стр а л ія - н ай м енш и й і н а й су х іш и й м атерик Зем
лі, багатий на поклади к а м ’ я н ого вугіл л я, нафти, п ри
р од н ого газу, р ізн ом а н ітн и х руд. В А встр а л ії мало
р іч ок . Н ай біл ьш а р іч к а - М уррей . К орін не населення -
абори ген и . А в стр а л ій ц і р озвод я ть овець, свиней, п та
х ів , бд ж іл , к он ей і вербл ю дів. В и р ощ ую ть пш ен иц ю ,
ж и т о , овес, я чм ін ь, к у к у р у д зу , я к і в А встр а л ію було
завезено з ін ш и х м атер и ків.
§ 29. РО С Л И Н Н И Й І Т В А Р И Н Н И Й
С В ІТ А В С Т Р А Л І Ї
90
Мал. 84. Карликовий кенгуру (1), вомбат (2), страус ему (3)
91
Мал. 85. Пустеля Австралії (7) та її мешканці: кенгуру рудий (2),
молох (3), плащоносна ящірка (4)
Т ут ж и ве м ол ох - я щ ір к а , щ о від носа до хвоста
вкр и та вел и ки м и гостр и м и ш ипам и (мал. 85, 3). Ж и
ви ться вона м ур аш ка м и . М ол ох вбирає воду в сією п о
вер хн ею ш к ір и . Я к щ о він рап том п отрапляє під дощ ,
то ш к ір а н абрякає.
Т рапляю ться плащ оносні ящ ір ки (мал. 8 5 ,4). У момент
небезпеки навколо їхн ьої голови роздувається ш кіра, щ о
нагадує парасольку. Ц і ящ ір ки ш видко бігаю ть на двох
задніх ногах і сх о ж і на м аленьких динозаврів.
Г осп о д а р сь к е о св оєн н я А в ст р а л ії - ви рубуванн я
л ісів і ч а га р н и к ів , ви п асан н я овец ь, р озв и то к п р о м и с
л о в о ст і й ту р и з м у - за гр о ж у є у н ік а л ьн ій п ри р од і м ате
р и к а . Т ом у ту т ств ор ен о п р и р о д о о х о р о н н і тер и тор ії.
Н ай біл ьш а з н и х - Н а ц іо н а л ь н и й п арк « К о с ц ю ш к о » ,
де збер еж ен о в ел и к і п р и р од н і тер и т о р ії - від ев к а л іп
т о в и х л ісів до а л ь п ій сь к и х л у к ів . С п равж н ім ди вом є
п ід вод н и й п арк В ел и к ого Б а р ’ єр н ого ри ф у, де о х о р о
н я ю ть к ор а л и .
У чен і ви вчаю ть у н ікал ьн у п ри р оду А в стр а л ії та р о з
р обл я ю ть заходи щ од о її збереж ен ня.
Бібліотечка природодослідника
Біля поверхні Коралового моря,
що омиває північний схід Австралії,
розташований Великий Бар’єрний
риф (мал. 86). Його внесено до спис
ку Всесвітньої природної спадщини
через величезний масив коралів (по
над 400 видів) найрізноманітніших
форм - довгі гіллясті роги, вилизані
хвилями тарілки, валуни. Ці кора
ли дуже різнобарвні - жовті, різних
відтінків червоного, оранжевого та
коричневого, іноді білі, бузково-пур
пурні.
Серед коралів мешкає майже
Мал. 86. Великий
1500 видів морських риб, поміж яких
Бар’єрний риф
китова акула, безліч видів риб-папуг,
риб-метеликів, мурен та ін.
Висновки
93
| Ü p
¡æ£ Ü
Ɂɧɚɣɞɢ ɧɚ ɤɚɪɬɿ ɦɚɬɟɪɢɤ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɚ ɓɨ ɬɢ ɡɧɚɽɲ
ɩɪɨɧɶɨɝɨ"
¶º©à³º±© p ¶©²¸å«®¶¶åÀ±² µ©º®à±³ ¸´©¶®º±
®µ´Å óì ¶©°±«©âºÄ ³à±¯©¶·â ¸»¹º®´®â µ©´
౬·â«³à±º·¸·«®à½¶å¶º©à³º±±
¶º©à³º±³©©º®à±³¶º©à³º±©à©°·µ°¸à±´®¬´±
µ±·¶®ìå´Å¶³©µ±º´©¶º±¿¶·¬·ä¶å²¹Ä³·¬·å±½·
¬· ·³®©¶å« »º«·àââºÄ å«®¶¶» ¸·´Åර ·ª´©¹ºÄ ®µ
´åp¶º©à³º±³»µ©´.
АТЛАНТИЧНИЙ
ОКЕАН
ІН
ДІ
ЙС
Й ОКЕАН
ЬКИЙ ОКЕ
И
ИХ
АН
Т
ɆɚɥɄɪɢɠɚɧɚ ɆɚɥɄɚɪɬɚȺɧɬɚɪɤɬɢɤɢ
ɩɭɫɬɟɥɹ±Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɚ
´·«¶±¿·³ µ¹¨ß²¹°¬¨µ¹¨ß²¹°²¨
ɉɟɪɟɜɿɪɫɟɛɟ
ȾɨɜɟɞɢɳɨɦɚɬɟɪɢɤȺɧɬɚɪɤɬɢɞɚɞɿɣɫɧɨ©ɤɪɢɠɚɧɚɩɭɫɬɟɥɹª
Ɉɩɢɲɢ ɤɥɿɦɚɬ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɢ əɤ ɬɢ ɞɭɦɚɽɲ ɱɢ ɿɫɧɭɽ ɬɚɦ
ɠɢɬɬɹ"
əɤɭ ɬɟɪɢɬɨɪɿɸ ɧɚɡɢɜɚɸɬɶ Ⱥɪɤɬɢɤɨɸ" ɓɨ ɛɿɥɶɲɟ ɡɚ ɩɥɨ
ɳɟɸȺɪɤɬɢɤɚɱɢȺɧɬɚɪɤɬɢɞɚ"ɑɨɦɭ"
ɑɢɽɜȺɧɬɚɪɤɬɢɞɿɩɨɫɬɿɣɧɟɧɚɫɟɥɟɧɧɹ"
ɑɢɽɤɪɚʀɧɢɧɚɦɚɬɟɪɢɤɭȺɧɬɚɪɤɬɢɞɚ"
95
ɑɢɯɨɬɿɥɨɫɹɛɬɨɛɿɩɨɛɭɜɚɬɢɜȺɧɬɚɪɤɬɢɞɿ"ɓɨɬɟɛɟɧɚɣ
ɛɿɥɶɲɟɩɪɢɜɚɛɥɸɽ"
Ɋɨɛɨɬɚɜɩɚɪɿ Ɂɚɩɢɲɿɬɶɫɥɨɜɚɡɩɪɟɮɿɤɫɨɦ©ɧɚɣªɹɤɿɯɚ
ɪɚɤɬɟɪɢɡɭɸɬɶȺɧɬɚɪɤɬɢɞɭɉɨɪɿɜɧɹɣɬɟɭɤɨɝɨɛɿɥɶɲɟɫɥɿɜ
Ȼɿɛɥɿɨɬɟɱɤɚɩɪɢɪɨɞɨɞɨɫɥɿɞɧɢɤɚ
ɇɚɣɫɭɯɿɲɟ ɦɿɫɰɟ ɧɚ Ɂɟɦɥɿ ± ɧɟ ɋɚɯɚɪɚ ɚɛɨ ɿɧɲɚ ɩɭɫɬɟɥɹ
ɚ ɬɟɪɢɬɨɪɿɹ ɜ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɿ ɩɿɞ ɧɚɡɜɨɸ ɋɭɯɿ ɞɨɥɢɧɢ ɐɿ ɞɨɥɢɧɢ
ɦɚɣɠɟɧɟɜɤɪɢɬɿɤɪɢɝɨɸɿɫɧɿɝɨɦɨɫɤɿɥɶɤɢɜɨɥɨɝɚɜɢɩɚɪɨɜɭɽɬɶɫɹ
ɩɿɞɞɿɽɸɧɚɣɩɨɬɭɠɧɿɲɢɯɜɿɬɪɿɜɳɨɫɹɝɚɸɬɶɲɜɢɞɤɨɫɬɿɤɦɝɨɞ
ɇɚɞɟɹɤɢɯɞɿɥɹɧɤɚɯɰɿɽʀɬɟɪɢɬɨɪɿʀɞɨɳɿɜɧɟɛɭɥɨɜɠɟɦɥɧɪɨ
ɤɿɜ ɍɱɟɧɿ ɜɜɚɠɚɸɬɶ ɳɨ ɰɿ ɩɪɢɪɨɞɧɿ ɭɦɨɜɢ ɧɚɛɥɢɠɟɧɿ ɞɨ ɭɦɨɜ
ɆɚɪɫɚɌɨɦɭɋɭɯɿɞɨɥɢɧɢ±ɦɿɫɰɟɞɥɹɬɪɟɧɭɜɚɧɶɤɨɫɦɨɧɚɜɬɿɜ
Âèñíîâêè
¶º©à³º±©p¶©²½·´·¶åÀ±²µ©º®à±³®µ´åÜ©°·µ
° ¸à±´®¬´±µ± · ¶®ì å´Å¶³©µ± º´©¶º±¿¶·¬· ä¶å²
¹Ä³·¬· å ±½·¬· ·³®©¶å« »º«·àâè å«®¶¶» ¸·´Åර
·ª´©¹ºÄ ®µ´å p ¶º©à³º±³» ¶º©à³º±© «³à±º© º·«
Á®â ³à±¬± ®µ¸®à©º»à© ¶© µ©º®à±³» ¶® ¸å¶åµ©èºÄ¹Å
«±Á®«åq¶º©à³º±©¶®¶©´®¯±ºÄ¯·¶å²®à¯©«å
·¹ºå²¶·¬·¶©¹®´®¶¶Å¶©µ©º®à±³»¶®µ©è
ɉɟɪɟɜɿɪɫɟɛɟ
əɤɿɩɪɢɪɨɞɧɿɭɦɨɜɢȺɧɬɚɪɤɬɢɞɢɜɩɥɢɜɚɸɬɶɧɚɠɢɜɭɩɪɢɪɨɞɭ"
əɤɿ ɬɜɚɪɢɧɢ ɦɟɲɤɚɸɬɶ ɜ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɿ" əɤ ɜɨɧɢ ɩɪɢɫɬɨɫɭ
ɜɚɥɢɫɹ ɞɨ ɫɭɜɨɪɢɯ ɩɪɢɪɨɞɧɢɯ ɭɦɨɜ" ȼɿɞɩɨɜɿɞɶ ɿɥɸɫɬɪɭɣ ɩɪɢ
ɤɥɚɞɚɦɢ
ɑɨɦɭɩɪɢɪɨɞɚȺɧɬɚɪɤɬɢɞɢɩɨɬɪɟɛɭɽɨɯɨɪɨɧɢ"
ƔɍɬɜɨɪɢɥɚɧɰɸɝɠɢɜɥɟɧɧɹɬɜɚɪɢɧɜȺɧɬɚɪɤɬɢɞɿ
Ɣ ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɱɢ ɪɿɡɧɿ ɞɠɟɪɟɥɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ ɩɿɞɝɨɬɭɣ ɩɨɜɿ
ɞɨɦɥɟɧɧɹɩɪɨɬɜɚɪɢɧɭɳɨɬɪɚɩɥɹɽɬɶɫɹɧɚɦɚɬɟɪɢɤɭɚɛɨɜɩɪɢ
ɛɟɪɟɠɧɢɯɜɨɞɚɯȺɧɬɚɪɤɬɢɞɢ
Âèñíîâêè
®à®«©¯¶©¿©¹º±¶©¶º©à³º±±p°·¶©©¶º©à³º±¿¶·ì
¸»¹º®´å Á· ¸·°ª©«´®¶© à·¹´±¶¶·¬· ¸·³à±«» å º«©à±¶
å´ÄÀ幺ĺ«©à±¶µ®À³©è¶©©¶º©à³º±¿¶·µ»»°ª®à®¯¯å
º©«·³®©¶å²¸à±¹º·¹»«©´©¹Å·¯±ººÅ«¹»«·à±½¸à±
à·¶±½ »µ·«©½ µ©º®à±³© â± «¹åèì ¸´©¶®º± µ©âºÄ
ª©º± Á·ª ¶º©à³º±© °©´±À±´©¹Å ¸®à«·°©¶¶·â º©
¶®·º·à³©¶¶·â°®µ´®â
ɇɚɜɱɚɥɶɧɢɣɩɪɨɟɤɬ
ɐȱɄȺȼɂɃɋȼȱɌɆȺɌȿɊɂɄȺɇȺəɄɂɃəɏɈɑɍ
ɉɈɌɊȺɉɂɌɂ
ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɱɢɪɿɡɧɿ ɞɠɟɪɟɥɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀɮɨɬɨɝɪɚɮɿʀ ɦɚ
ɥɸɧɤɢ ɿɧɬɟɪɧɟɬɞɠɟɪɟɥɚ ± ɡɞɿɣɫɧɢ ɜɿɪɬɭɚɥɶɧɭ ɩɨɞɨɪɨɠ ɞɨ
ɦɚɬɟɪɢɤɚɧɚɹɤɢɣɬɢɦɪɿɽɲɩɨɬɪɚɩɢɬɢɉɿɞɝɨɬɭɣɪɨɡɩɨɜɿɞɶɩɪɟ
ɡɟɧɬɚɰɿɸɦɚɥɸɧɨɤɛɭɤɥɟɬɬɨɳɨɩɪɨɩɨɛɚɱɟɧɟɉɨɞɿɥɢɫɹɨɬɪɢ
ɦɚɧɨɸ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɽɸ ɿ ɜɪɚɠɟɧɧɹɦɢ ɡ ɨɞɧɨɤɥɚɫɧɢɤɚɦɢ Ɂɜɟɪɧɢ
ɭɜɚɝɭɧɚɧɚɣɛɿɥɶɲɰɿɤɚɜɿɨɛ¶ɽɤɬɢɹɜɢɳɚɦɿɫɰɹ
П Р И Р О Д А УКІ
§ 3 2 . У К Р А Ї Н А Н А К А Р Т І С В ІТ У .
К А Р Т А У К Р А ЇН И
У к р а їн а на к ар ті світу. У к раїн а - незалеж на д ер ж а
ва, найбільш а за п л ощ ею з к раїн , щ о п овн істю зн а х о
дяться у Європі.
У країн а розташ ован а в П івн іч н ій п ів к у л і. В она п р о
стя га єть ся на 1316 км із за х од у на сх ід і 893 км з п ів
ночі на південь. У країн а м еж у є з багатьм а єв р о п е й сь к и
ми країнам и.
Розглянь фізичну кар ту України т а її умовні знаки (див.
|- . І 1-й форзац підручника). Які з них т о б і відомі? Спробуй
розповісти про нашу країну за фізичною картою.
Користуючись картою, назви сусідів України.
Головна водна артерія, річка Д ніпро, п о в ’ я зує тер и то
рію У країни з Б іл ор уссю та Р о сією , а р іч ка Дунай - з
багатьма країнами Європи. На тер и тор ії У країн и р озм і
щ ені гірськ і масиви К ри м у і К арпат. Знайди їх на карті.
Р ізном анітна природа н аш ої Б а тьк івщ и н и : на п ів
ночі п ереваж аю ть гу ст і л іси , а на п івдні - степ и.
Н аш а країна ом и вається Ч орним та А зовськ и м м ор я
ми. Н езам ерзаю чими м орям и м ож н а дістати ся до країн
Європи, А з ії та А ф р ик и . Через н еви сокі гори прокладено
залізниці, автом обільні ш л я хи , газо- і наф топроводи з
однієї частини Європи в інш у. А л е н ай більш е У країн а
м ож е п и ш ати ся своїм тал ан ови ти м , п рац ьови ти м і
м и ролю бн им народом . В игідне розташ уван н я У к раїн и
в центрі Європи сп р и я є її р озв и тк у .
Пригадай, яке м іс т о є столицею України. Що т и про
І нього знаєш?
101
К арта У країн и. К рім карти п івкул ь і карти світу,
існ ую ть карти ок р ем и х країн. На ф ізичній карті У к раї
ни детально показано рельєф , річ ки , м оря, озера, запо
відн ики , р одови щ а к ор и сн и х копалин, населені пункти,
дороги , кордон и тощ о. Ф ізи чн у карту У країни також
ум іщ ен о в ш кіл ьн ий атлас. У м овн і знаки даю ть м ож л и
вість дізнатися про особл и вості природи тієї чи інш ої
частин и країни та скл асти її характери сти ку. Крім
ф ізи чної карти У країн и , є адм іністративні карти, на
я к и х різним и кольорам и позначено різні області.
.Г~ Ж Знайди на адм ін істративній к а р ті України шкільного
а тл а су область, у якій т и проживаєш. Яким кольором її
позначено? Яке м іс т о є обласним центром ?
П рацю ю чи зі ш кільним атласом, ти помітиш , щ о є
карти ґрун тів, природних зон, рослинного і тваринного
світу, господарства України.
Перевір себе
1. Назви й покажи на адміністративній карті країни, з якими
межує Україна.
2. Покажи на фізичній карті України гори Карпати, Кримські
гори, Чорне й Азовське моря.
3. Яку інформацію можна отримати з фізичної карти України?
4. Що позначають на адміністративних картах? Знайди
й покажи на адміністративній карті столицю України та свій
обласний центр.
5. Які області є «сусідами» тієї області, де ти мешкаєш?
Практична робота
Робота з фізичною та адміністративною картою України
1. Розглянь умовні знаки на карті України.
2. Кордони країн позначають червоною широкою лінією. Знай
ди її на карті та покажи межі (кордон) України.
3. Назви країни, з якими межує Україна. Кордон з якою краї
ною найдовший?
102
4. Яка особливість південного кордону України?
5. Червоним або чорним кружечком на карті позначають
міста. Знайди на карті столицю України і свій обласний центр.
6. Територія України поділена на області. їх межі позначено
лініями червоного кольору, тоншими, ніж лінії державного кор
дону. Знайди на карті свою область. Покажи її межі.
7. Знайди на карті річку Дніпро.
8. Як на карті позначають гори? Покажи на ній Українські
Карпати і Кримські гори.
П ракти чн а р о б о т а . Познач на контурній карті України
столицю та міста.
Бібліотечка природодослідника
Річка Дунай є серцевиною центру Європи. На її берегах
розташовані більш ніж 15 європейських країн, де живуть понад
80 млн осіб. Для них Дунай - джерело води й важлива транс
портна магістраль.
Дунай багатий на рибу. Тут водяться білуга, осетер, севрюга,
стерлядь, сом, лин, короп, щука, судак, оселедець. Дунай має
важливе значення як потужне джерело гідроенергії.
^ Висновки
У країна - незалежна держ ава, найбільш а з країн, щ о
повністю знаходяться у Європі. На території У країни
розкинулися гори К ри м у й Карпат. На півдні її ом иваю ть
теплі води Ч орного й А зовськ ого м орів. П рирода наш ої
Батьківщ ини різноманітна. На півночі переваж аю ть густі
ліси, а на, півдні - степи. О знайомитися з природою
України м ож на за картами ш кіл ьн ого атласу.
§ 33. Ф О Р М И ЗЕМ Н О Ї П О В Е Р Х Н І У К Р А ЇН И
І СВОГО К Р А Ю
Пригадай, як на к а р т і п о зн а ч а ю ть гори і рівнини.
Рівнини Гори
плоскі або горбисті
Височини Низовини
104
Н и зо в и н и зд ебіл ь ш ого м аю ть р ів н у й п л о с к у п о в е р х
ню , я к , наприклад, П р и ч о р н о м о р сь к а і П о л ісь к а н и з о
вини. На к ар ті їх п озн а ч а ю ть зел ен им к ол ь ор ом .
' Щ Знайди й покажи на к а р ті України Причорноморську
і Поліську низовини.
Л ю ди для п оселень завж ди надавали п еревагу р ів
нинам. А д ж е тут зр у ч н іш е, н іж у гор а х , зводи ти бу д и н
ки , обр обл я ти поля і п рок л адати д ор оги . У наш час на
рівн и н ах п р ож и ва є біл ьш а части н а населення Землі.
Я к і бу в а ю ть го р и ? Г о р и зн а
чно ви щ і від гор бів. Д ея к і з них
ся гаю ть ви соти понад 80 00 м.
Гора, як і горб, має верш и н у,
схи л и й п ід н іж ж я (мал. 95). С х и
ли здебіл ьш ого к р у ті. В ерш ини
гір м ож у ть бути гостр и м и ,
п л оски м и або за округл ен и м и .
Іноді м ож н а побачи ти п о о д и
н ок у гор у, але ч астіш е гори мал. 95. Будова гори
р озм іщ ен і рядам и. Т акі ряди
називаю ть гір ськ и м и хр еб т а м и . М іж ним и л еж ать
д ол и н и .
П о гір сь к и х дол и нах і п ол оги х сх и л а х п рок л адаю ть
д ороги , буд ую ть населені п ун к ти , там є п оля, р осту ть
сади і ви н оградн и ки . Іноді к р ізь гори п р ов од я ть тунелі
(мал. 96).
У сі гори п од іл я ю ть на н и зьк і,
середні та в и сок і (мал. 97). На
картах гори п озн ачаю ть к ор и ч н е
вим к ол ьор ом . Щ о ви щ і гор и , то
тем ніш ий відтін ок ц ього кол ьор у.
На тер и тор ії У країн и р озм іщ ен і
гори середн ьої в и соти . Ц е У к р а
їн ськ і К арпати і К р и м ськ і гори .
В и соту гір на кар ті п озн ачаю ть
цифрами.
Мал. 96. Тунель
105
Низькі Середні Високі
(до 1000 м) (від 1000 до 2000 м) (понад 2000 м)
Перевір себе
1. Чим подібні гори і горби? Чим вони різняться?
2. Яким кольором позначають гори на фізичній карті?
3. Які бувають рівнини? Назви форми поверхні, що нале
жать до рівнин. Наведи приклади.
4. Які форми поверхні суходолу трапляються там, де ти жи-
веш?
П ракти чн а р о б о та . Познач на контурній карті основні
форми земної поверхні України.
Бібліотечка природодослідника
Найбільшою низовиною є Українське Полісся, що охоплює
крайню північно-західну та північну територіїУкраїни і єскладовою
Поліської низовини. На заході Українське Полісся складається з
найзаболоченішої його частини - Волинського та Рівненського
Полісся. Висоти цього регіону не перевищують 150-200 м.
4 ..
Висновки
Земна п оверхня надзвичайно різноманітна. На ній
ч ітк о виділяю ться рівнини і гори. Б ільш у частину У кра
їни займаю ть рівнини, я к і поділяю ть на низовини (напри
клад, П ричорном орська і П оліська) і височини (напри
клад, П одільська). На території України розм іщ ені гори
середньої ви соти - У к раїн ські Карпати і К рим ські гори.
§ 34. К О РИ СН І К О П А Л И Н И , Ї Х ВИ ДИ
Перевір себе
1. Як називають корисні копалини, з яких виплавляють метали?
2. Назви чорні метали. З яких руд їх виплавляють?
3. Наведи приклади кольорових металів. З яких руд їх ви
плавляють?
Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо
Ш відь про те, що виробляють з руд кольорових металів.
Бібліотечка природодослідника
У яких регіонах України видобувають золото? Це Карпати, При
дніпров’я, Донбас, Крим. Деякі географічні назви України вказують
на наявність у цій місцевості золота. Так, дорогоцінний метал
виявлено в розсипному стані в Закарпатті, в річищах Золотий
Потік, недалеко від гори Золотухи, біля села Яблуневе.
і§р^ Висновки
К ори сн і копалин и п од іл я ю ть на гр уп и : рудн і, г о р ю
чі (паливні) і будівельні. Д о р удн и х к о р и сн и х копалин
належ ать залізні руди і руди к ол ь ор ов и х м еталів. З аліз
ні руди м істя ть у св о єм у скл аді м етал - залізо. З руд
к ол ьор ов и х м еталів отр и м у ю ть м ідь, а л ю м ін ій , ц и н к,
свинець, срібл о, зол ото та ін ш і метали.
109
§ 35. П Р И Р О Д Н Е П А Л И В О Т А Й ОГО З А П А С И
В У К Р А ЇН І
111
С л овн и чок: т орф; к ам ’я н е вугілл я; наф т а; природ
ний газ; б удівел ьн і корисні копалини.
Перевір себе
1. Наведи приклади природного палива. Яке з них є на тери
торії України?
2. Пригадай, як ще, крім палива, можна використовувати торф.
3. Де і яким способом видобувають в Україні кам’яне вугілля?
4. Яке природне паливо і як використовує твоя сім’я?
5. Покажи на карті, де в Україні добувають нафту і газ.
6. Використовуючи фізичну карту України, з’ясуй, яким зна
ком позначають родовища торфу. Поясни, чому він має таку
форму.
7. Подумай, яке паливо при згорянні найменше забруднює
повітря: кам’яне вугілля, нафта, природний газ чи торф.
Познач на контурній карті умовним знаком райони видо
бутку кам’яного вугілля в Україні.
Бібліотечка природодослідника
Кам’яне вугілля утворилося з решток давніх рослин, що зро
стали у вологому теплому кліматі багато мільйонів років тому.
Коли ці рослини гинули, то потрапляли в заболочені води. Бак
терії перетворювали деревину на чорну масу. Із часом товстий
шар землі та піску своєю вагою майже повністю витіснив з чор
ної пастоподібної рослинної речовини всю рідину, і вона стала
тверднути, перетворюючись на кам’яне вугілля.
^і?. Висновки
В У країн і є родови щ а п риродного палива: торфу,
к а м ’ ян ого вугілля, нафти і п риродного газу. Природне
паливо ш и р ок о за стосовую ть у госп одарстві. При зго
рянні воно виділяє тепло й енергію , я к і ви кори стовую ть
на виробництві та в п обуті. З нього ви готовл яю ть велике
р ізном аніття п родук тів, я к і є незамінними для людини.
Т ом у природне паливо п отрібно викори стовувати за
ощ адливо.
§ 36. ВО Д О Й М И У К Р А ЇН И
в и т ік
Перевір себе
1. Розкажи, як утворюється річка.
2. Чому річкова вода прісна?
3. Як називається місце, звідки бере свій початок річка?
4. Що таке притока? Як визначити лівий і правий береги річки?
5. Схематично зобрази будову річки. Підпиши її частини.
6. Чим відрізняється рівнинна річка від гірської? За допомо
гою фізичної карти України наведи приклади рівнинної і гірської
річок.
7. Яка річка протікає через твій обласний центр? Назви її і
познач на контурній карті.
Р # Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо-
В З ь відь про річку твого населеного пункту.
115
Л| Практична робота. Познач на контурній карті річки
К ® України: Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський До
нець, Дунай.
Бібліотечка природодослідника
Типовими мешканцями гірських річок є бичок-головач і
форель струмкова. Головач веде нічний спосіб життя і більшу
частину часу ховається серед каміння, не витрачаючи зусиль
на боротьбу з течією. Харчується він
личинками комах, а також дрібною
рибкою.
Інший мешканець стрімких вод -
форель струмкова (мал. 106). Вона
щоосені вирушає на нерест на ді
лянки з кам’янистим дном, пливучи
проти течії. Кожна форель має свою
кормову територію, яку вона захищає Мал. 106. Форель
від вторгнення чужаків. струмкова
В и сн овк и
Р іч к а бере п оч а ток з в и ток у , я к и м м ож е бути д ж ер е
ло, озер о, бол ото. З аглибину, у я к ій тече р ічка, назива
ю ть р усл ом . Р іч к и течуть зн и ж ен н ям и - долинами.
М ісц е, де р іч к а впадає в м оре, озеро або ін ш у р іч к у,
нази ваю ть ги р л ом . У вел и кі р іч к и впадаю ть м енш і -
п р и ток и . Р іч к и п од іл я ю ть на рівн и нн і (Д ніпро, Д н іс
тер, П івденний Б уг) та гір сь к і (Т иса, П рут).
Перевір с е б е
1. Що таке озеро? Наведи приклади озер України.
2. Як утворюються болота?
118
' 3. Розкажи про значення водойм у природі та житті людини.
4. Які річки й озера України потребують охорони? Запропо
нуй заходи щодо їх охорони.
5. Що є причиною забруднення водойм і які їх наслідки?
6. Як забруднення води в річках і озерах впливає на рос
линний і тваринний світ?
7. Які водойми є у твоєму населеному пункті? Назви їх. Це
штучні чи природні водойми?
Дізнайся, які рослини і тварини мешкають у водоймах твоєї
місцевості. Які з них потребують охорони? Підготуй розпо
відь про одну з них.
Бібліотечка природодослідника
Поблизу села Рудка розташоване Біле озеро. Це друге за
величиною озеро в Рівненській області. Вода озера містить глі
церин, фосфор і сірководень. Такий склад води свідчить про її
цілющі властивості. Біля Білого озера ростуть рідкісні рослини.
На берегах гніздяться дикі качки, гуси, живуть бобри та онда
три. В озері налічується 22 види риб.
н, Висновки
До природних водойм, крім річок, належать озера і
болота. Озеро - це водойма, щ о виникла в природних запа
динах на поверхні Землі. Озера буваю ть прісні та солоні.
Озеро, яке заростає трав’ янистими рослинами, поступово
перетворюється на болото.
До ш ту ч н и х водой м належ ать: канали (наприклад,
П івн іч н ок р и м ськ и й ); ста в к и ; в о д осх ов и щ а (наприклад,
К иївське і К а ховсь к е). Г осп од ар ськ а дія л ьн ість л ю дин и
згубно впливає на п ри родні вод ой м и , том у вони п отр е
бую ть ох ор он и .
І
Румунія
Азовське
море
Росія
Б олгарія
шШ Чорне море
Грузія
Туреччина
121
Мал. 109. Мешканці вод Чорного моря: ставрида (7), шипохвостий
скат (2), севрюга (3), хвостокіл (4), акула катран (5), риба-голка (6),
чорноморська камбала калкан (7), дельфіни білобокі (8),
білочеревий тюлень (9)
122
Мал.110. Птахи, що населяють Чорноморське узбережжя:
буревісник малий (1), тонкодзьоба (2) і середземноморська (3)
чайки, баклан великий (4), гага звичайна (5), лисуха (6)
123
Перевір себе
1. Які країни розміщені на узбережжі Чорного моря? Покажи
їх на карті.
2. Які рослини трапляються в Чорному морі?
3. Які тварини мешкають у водах Чорного моря, а які - на
його узбережжі?
4. Від чого залежить стан природи Чорного моря?
Склади декілька ланцюгів живлення, що сформувалися в
Чорному морі.
Бібліотечка природодослідника
У зимовий період Чорне море практично не замерзає, лише
невелика ділянка поблизу Одеси на незначний час укривається
кригою. Однак у візантійських літописах згадується, що в 401
і в 762 роках н. е. Понта, або Чорне море, повністю замерзла.
Я* Висновки
Ч орне море розташ оване на півдні України. На його
узбереж ж і розкинулося ш ість держав. Н айбільш ими ост
ровами Ч орного моря є Джарилгач та Зміїний. Крім
островів, є півострови.
У Ч ор н ом у м ор і існ ує багато видів водор остей . Тва
ринний світ Ч ор н ого м оря надзвичайно різном анітний.
Ж и в а при рода Ч ор н ого м оря та й ого узбер еж ж я о х о р о
н я ю ть ся в Ч о р н о м о р сь к о м у біосф ерн ом у заповідни ку.
125
У збереж ж я А з ов сь к ого м оря зі сприятливим и при
родним и ум овам и та піщ аним и пляж ам и - важ ливе м іс
це відп очи н ку в У країн і, тут розм іщ ен о бази відпочинку
і санаторії.
З дна А з о в с ь к о г о м оря м ож н а ви добувати нафту і
п ри родн и й газ. Грязь сол он ого озера Сиваш в и к о р и сто
в ую ть з л ік ув ал ьн ою м етою .
О хорон а А з ов сь к ого м оря. О сновними джерелами
забруднення А зовськ ого м оря є пром ислові підприємства
і порти м іста М аріуполя. У наслідок м ор ськи х вантаж о
перевезень та діял ьн ості портів води забрудню ю ться
нафтою і наф топродуктам и. У м еж ах водоохоронн ої зони
А зовськ ого м оря накопичено значну кількість твердих
п обутови х і п ром и сл ови х відходів. Технологічна недоско
налість облаш тування звалищ спричиняє забруднення
п оверхневих і підзем них вод, створ ю є загрозу погірш ен
ня санітарно-епідем іологічного стану і здоров’ я населен
ня, ви кли кає м асові замори риби від кисневого голоду й
отруєння ш кідливим и речовинами. Н адмірний, зокрема
браконьєрськи й, вилов риби призвів до зменш ення площ
нерестовищ осетр ови х, оселедця та підвищ ення солоності
м оря.
В останні десяти річчя частина дрібних організмів, щ о
меш кала в товщ і води і була к орм ом для риби, зникла.
В ідповідно зм енш илась і чисельн ість риби. Це явищ е
спричинили збільш ення стоків
н еоч и щ ен и х вод від к ом у н ал ь
н и х і п р ом и сл ови х п ідп ри єм ств;
ін тен си вн е ви кор и стан н я сіл ь
ськ и м госп од ар ством м інераль
н и х добри в та о тр у тох ім ік а тів у
басейнах р іч о к ; забруднення від
аварій к орабл ів.
Щ об зберегти в п ри родном у
стан і ти п ові та ун ікал ьн і степові
п ри родн і к ом п л ек си А зо в сь к о го
Мал. 112. Казантипський
природний заповідник у збер еж ж я К ри м у, в 1998 році
126
створен о К азан ти п ськи й п ри родни й заповідни к
(мал. 112). Т ут є тварини і росл и н и , щ о занесені до
Ч ервон ої кн иги У к ра їн и . З окрем а, особл и в у ц ін н ість
має ділянка степ у, де р осте р ід к існ и й тю льпан Ш рен ка.
С ловничок: коса.
Перевір себе
1. З якими морями сполучається Азовське море?
2. Що таке коси? Як вони утворюються?
3. Наведи приклади кіс, користуючись картою атласу.
4. Подумай, чому температура води Азовського моря теплі
ша, ніж Чорного.
5. Охарактеризуй рослинний і тваринний світ Азовського
моря. Розкажи, як він охороняється.
Бібліотечка природодослідника
Азовське море в різні часи і в різних народів мало різнома
нітні назви. Наприклад, меоти й інди, які жили на його узбереж
жі ще до нашої ери, називали його Тамарунда - Годувальниця
Чорного моря] стародавні греки - Меотида: римляни - Ме-
отійське болото (від назви племені), слов’яни - Сурозьке,
або Синє, море, араби - Бар-ель-Азов - Темно-синє море ;
татари - Азов - кінець, гирло (за розташуванням у гирлі Дону).
л
Висновки
А зо в сь к е море менш е від Ч ор н ого м оря в 10 разів.
С олоність й ого води набагато н и ж ч а, н іж у Ч ор н ом у
м орі. Н ай більш і остр ови А з о в с ь к о г о м ор я - П іщ ан і,
Б ирю чий і Ч ерепаха.
Рослинний і тваринний світ А зовськ ого м оря враж ає
своїм різноманіттям. З 1998 року діє К азантипський при
родний заповідник.
т -ч
Навчальний проект
В О Д О Й М И РІД Н О ГО КРАЮ . ЇХ С ТА Н ТА О Х О Р О Н А
Разом з дорослими здійсни екскурсію до водойм рідного
краю. Опиши їх, давши відповіді на запитання:
127
• Які водойми є у твоєму краї?
• Які річки найвідоміші у твоєму краї? Розкажи про одну з
них.
• Чи є у твоєму краї озера? Якої вони форми (округлої,
витягнутої, серпоподібної тощо)? Яка в них вода (пріс
на чи солона)? Яке найбільше озеро твого краю? Як його
використовують у господарській діяльності?
• Розкажи про рослинний і тваринний світ водойм твого
краю.
• Чи дбають люди про водойми у твоєму краї? Які способи
охорони водойм можеш запропонувати?
128
в ґр у н ті. Н азву чорн озем и отрим али за свій кол ір,
оск іл ьк и вони багаті на перегній і д уж е р од ю ч і.
На п івн очі У країн и п ош ирен і п ідзол и ст і ґр у н т и .
Вони м аю ть світл о-сір и й к ол ір і у тв ор ю ю ть ся там, де
ростуть м іш ані та хв ой н і л іси , а опадів випадає більш е,
ніж ви п ар овується з п овер хн і ґр у н ту . У н аслідок ц ього
ґрун ти надто зволож ен і, том у опале листя, хвоя і гілля
дерев ш видко у т в ор ю ю ть п ерегній. Однак значна к іл ь
к ість опадів п р осоч у єть ся в ґр у н т, р озч и н я є п ож и вн і
речовини, щ о в ход я ть до скл аду п ерегн ою , і ви н оси ть
їх у стр ум к и й р іч к и . Т ом у п ід зол и сті ґр у н ти м ал ор о
дю чі. їх н еобхідн о удобр ю вати .
К рім чорнозем ів і п ідзол и сти х ґр ун тів , на території
У країни є так ож сірі л ісові ґр у н т и (мал. 113). Вони
пош ирені переваж но під ділянкам и ш и р ок ол и сти х лісів.
У м іст перегною в них незначний, том у їх р одю ч ість
невисока.
За допомогою карти а тл а су «Ґрунти» з ’ясуй, які ще
ш ж ф у н ти характерні для т е р и т о р ії України.
Перевір себе
1. Які є види ґрунтів? Які з них поширені на території України?
2. Чим відрізняються чорноземи від підзолистих ґрунтів?
3. Яке значення мають ґрунти для природи?
130
4. Поясни, чому ґрунти необхідно оберігати.
5. Запропонуй правила бережливого ставлення до ґрунтів.
6. Які ґрунти характерні для твоєї місцевості?
Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо
відь про солончаки або торф ’яно-болотні ґрунти.
Бібліотечка природодослідника
Підживлюючи рослини, слід пам’ятати, що надмірна кіль
кість добрив небезпечна. Вода в такому ґрунті стає дуже со
лоною і «спалює» коріння рослин. Зайві розчинні солі мають
вигляд білого нальоту на поверхні ґрунту або біля краю горщика
з рослиною.
Що краще освітлено рослину, то частішого підживлення
вона потребує. Під час росту рослини добриво треба вносити
частіше, невеликими порціями. Якщо ріст припинився, можна
зменшити кількість його внесення. Узимку потреба рослин у
добривах зменшується, а влітку підживлювати їх треба частіше.
^ Висновки
Р ізн ом ан іття ґр у н тів зал еж ить від ба гатьох причин:
вм істу п іск у або глини; к іл ь к о ст і п ерегн ою і води;
тем ператури п овітр я. Н а тер и тор ії У к раїн и п ош и рен і
чорн озем и , п ід зол и сті та сір і л ісов і ґр у н ти . Ґр ун ти -
важ ливе природне багатство. їх п отр ібн о правильно
обробл яти й ох ор он я ти .
131
§ 41. П Р И Р О Д Н І ЗО Н И У К Р А ЇН И .
К А Р Т А П Р И Р О Д Н И Х ЗОН
133
цю карту, охарактеризуй за планом природну зону,
у якій т и живеш.
Перевір себе
1. Що таке природні зони? Що впливає на зміну їх з півночі
на південь?
2. Назви природні зони України. Покажи їх на карті.
3. На контурній карті України підпиши назви природних зон.
Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо
Ш відь про пристосування тварин до життя в зоні степів або
мішаних лісів (на вибір).
Бібліотечка природодослідника
Природні умови на планеті Земля помітно змінені людиною.
Подекуди природну рослинність майже цілком винищено і замі
щено культурною. Особливо постраждали зони степу і лісосте
пу. У природі відбулися незворотні зміни: знищено багато видів
рослин і тварин, виснажено ґрунти.
Для збереження природи створюють національні парки,
заповідники й інші охоронні території.
Висновки
Природні зони - ділянки земної кулі, подібні за при
родними умовами. Природні зони змінюються з півночі
на південь. У межах України розміщено три природні
зони: мішаних лісів, лісостепу і степу.
Мал. 117. Кабан дикий (1), кіт лісовий (2), нутрія (3), ондатра (4)
Мал. 118. Лелека білий (7), качка дика (2), кулик (3),
лелека чорний (4)
Перевір себе
1. Де в Україні розташована зона мішаних лісів? Як її називають?
2. Назви характерні ознаки пір року в зоні мішаних лісів.
3. Які соснові й листяні породи дерев ростуть у мішаних лісах?
4. Які чагарники, трав’янисті рослини ростуть у мішаних лісах?
5. Розкажи, які ссавці, птахи водяться в мішаних лісах.
6. Які тварини мешкають біля водойм та у водоймах Полісся?
7. Як люди використовують природу зони мішаних лісів
у господарській діяльності?
8. Склади кілька ланцюгів живлення, що сформувалися в
зоні мішаних лісів.
Підготуй повідомлення про будь-яку тварину мішаних
е ї к і лісів.
137
Бібліотечка природодослідника
На Поліссі мешкає рідкісний звір
хохуля, що належить до однієї з най
давніших груп ссавців (мал. 119).
Хохуля - тварина, пристосована
до життя у воді. Вона може перебува
ти під водою 10-12 хв. Більшу части
ну життя тварина проводить у воді чи
' ’і , в прибережних норах.
У минулому хохуля була досить
Мал. 119. Хохуля
поширена в Європі. Тепер її занесено
до Міжнародної Червоної книги.
^ Висновки
Зона м іш а н и х л ісів - У к р а їн сь к е П ол ісся - р озташ о
вана в п івн іч н ій ч асти н і У к раїн и . П риродні ум ови
П ол ісся сп р и я тл и ві для ж и ття росл и н і тварин. Н ай
біл ьш п ош и р ен і сосн ов і та д у бов о-сосн ов і л іси . Тварин
ний світ м іш а н и х л ісів різн ом ан ітн и й : м еш кає багато
видів звір ів, п та х ів , риб, к ом а х . Л ю ди в и к ор и стов у ю ть
п р и р оду м іш а н и х л ісів у госп од а р ськ ій діял ьн ості.
Ц* Навчальний проект
Ч О М У ЛІСИ Н А З И В А Ю Т Ь « Л Е Г Е Н Я М И П Л А Н ЕТИ » ?
Використовуючи різні джерела інформації, дізнайся:
• Яку частину суходолу на Землі займають ліси?
• Як ліси підтримують склад атмосферного повітря?
• Які ліси є у твоїй місцевості?
• Яку територію вони займають?
• Чи здійснюють промислову вирубку лісу в місцевості, де
ти живеш?
• Яких природоохоронних заходів щодо збереження лісів
уживають?
За можливості відвідай ліс разом з дорослими. Візьми із со
бою фотоапарат. Під час екскурсії фотографуй краєвиди, різні
дерева, кущі, квіти, тварин. Отримані відомості презентуй у ви
гляді фотоальбому «Наш ліс» або підготуй презентацію.
138
Навесні разом з однокласниками проведіть акцію «Вирос
ти зеленого друга» (посадка саджанців кущів, дерев, розсади
квітів).
§ 4 3 . Л ІС О С Т Е П
Мал. 121. Косуля (1), тхір чорний (2), Мал. 122. Дятел (1),
куниця кам'яна (3), борсук (4) перепілка (2)
140
к у р іп к у сір у та п ереп іл ку (мал. 122, 2). У л ісов ій п ід
сти л ц і, на рослин ах ж и ве багато к ом а х . В они є к орм ом
для птахів.
У заплавах р іч ок л ісостеп ов ої зони м еш к а ю ть онда
тра, н утр ія, видра, норка. Серед водоплавн их птахів
пош ирені к ачки , к ур оч к а болотна, деркач, ж уравель
сіри й , чапля руда. Ч атую ть на здоби ч лунь і сова б ол от
на (мал. 123).
Мал. 123. Видра (7), норка (2), курочка болотна (3), чапля руда (4),
лунь (5), сова болотна (6)
141
Ɣ ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɱɢ ɪɿɡɧɿ ɞɠɟɪɟɥɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ ɩɿɞɝɨɬɭɣ ɩɨɜɿ
ɞɨɦɥɟɧɧɹɩɪɨɛɭɞɶɹɤɭɪɨɫɥɢɧɭɱɢɬɜɚɪɢɧɭɡɨɧɢɥɿɫɨɫɬɟɩɭ
Ȼɿɛɥɿɨɬɟɱɤɚɩɪɢɪɨɞɨɞɨɫɥɿɞɧɢɤɚ
ɉɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɛɚɝɚɬɶɨɯ ɧɚɡɜ ɪɿɱɨɤ ɹɤɿ ɬɟɱɭɬɶ ɭ ɥɿɫɨɫɬɟɩɨɜɿɣ
ɡɨɧɿ ɳɟ ɞɨɫɿ ɧɟ ɪɨɡɝɚɞɚɧɨ Ɍɚɤ ɧɚɡɜɚ ɪɿɱɤɢ ɋɭɥɚ ɣɦɨɜɿɪɧɨ
ɨɡɧɚɱɚɽ ©ɦɨɤɪɟ ɦɿɫɰɟª ȼɨɪɫɤɥɚ ± ©ɛɿɥɚ ɜɨɞɚª ɨɫɤɿɥɶɤɢ ɛɟ
ɪɟɝɨɜɿɤɪɭɱɿɭɬɜɨɪɟɧɿɛɿɥɢɦɢɩɿɫɤɚɦɢɿɤɪɟɣɞɹɧɢɦɢɜɿɞɤɥɚɞɚɦɢ
ɉɫɟɥ±©ɥɭɤɢɜɨɥɨɝɟɦɿɫɰɟªɊɨɫɶ±©ɜɨɥɨɝɚɪɨɫɚªɌɹɫɦɢɧ±
©ɤɚɦɿɧɶªɛɨɜɪɭɫɥɿɪɿɱɤɢɤɪɢɫɬɚɥɿɱɧɿɩɨɪɨɞɢɩɨɞɟɤɭɞɢɜɢɯɨɞɹɬɶ
ɧɚɩɨɜɟɪɯɧɸ
Âèñíîâêè
å¹·¹º®¸à·°º©À·«©¶±²»¾®¶ºà©´Ä¶å²¿©¹º±¶å³à©
춱 à±à·¶å »µ·«± ¾åèì °·¶± ¹¸à±Åº´±«å ´Å à·¹´±¶
庫©à±¶å¹±´å¹·¹º®¸»¸®à®«©¯¶·´±¹ºÅ¶å«©à±¶¶±²
¹«åº ´å¹·¹º®¸·«·ì °·¶± ¸à®¹º©«´®¶· ¿±¹´®¶¶±µ± «±©
µ± ¹¹©«¾å« ¸º©½å« °®µ¶·«·¶±½ ³·µ©½ © à·â¿±½
¿·à¶·°®µ©½ ´å¹·¹º®¸» ´â± «±à·Á»âºÄ àå°¶·µ©¶åº¶å
°®à¶·«åº®½¶å¿¶å¸´··«··«·¿®«åº©Å¬å¶å³»´Äº»à±
|
ɇɚ ɤɚɪɬɿ ɩɪɢɪɨɞɧɢɯ ɡɨɧ ɍɤɪɚʀɧɢ ɡɧɚɣɞɢ ɡɨɧɭ ɫɬɟɩɭ
əɤɿɮɨɪɦɢɡɟɦɧɨʀɩɨɜɟɪɯɧɿɬɭɬɽ"əɤɿɜɟɥɢɤɿɪɿɱɤɢɩɟɪɟ-
ɬɢɧɚɸɬɶɡɨɧɭɫɬɟɩɭ"ɉɨɤɚɠɢʀɯɧɚɤɚɪɬɿ
©¸å«®¶Ä«å´å¹·¹º®¸»·Ý·à¶·¬·²°·«¹Ä³·¬·µ·àå«
µ©²¯® ¶© ³µ ¸à·¹ºÅ¬©èºÄ¹Å °·¶© ¹º®¸» ·«®à½¶Å
¹º®¸å«à嫶±¶¶©°¬·àª©µ±Åੵ±²ª©´³©µ±º®¸·«·â
°·¶·â · µ·àå« º®¿»ºÄ «®´±³å à忳± ³à©ì¶± ¶å¸à·
»¶©² ¶å¹º®à å«®¶¶±² »¬ å«®à¹Ä³±² ·¶®¾Ä ©
¸å«¶å°·¶±è«®´±³å°à·À»«©´Ä¶å¹±¹º®µ±ª©¬©º··°®à
·¶¾®«¹º®¸©½¸å¶åµ©èºÄ¹Å«±Á®¬àå軯¿®º·µ»
º®¸´© ªå´ÄÀ® ¶å¯ » °·¶å ´å¹·¹º®¸» ©´® «·´·¬± °¶©¿¶·
µ®¶À®©²ªå´ÄÀ®·¸©å««±¸©©è»³«åº¶åp¯·«º¶å康
«¹º®¸©½¹¸®³·º¶®º©¸·¹»À´±«®±µ©½·´·¶©åµ©´·
¹¶å¯¶©´åº³»µ»ºÄ«åºà±¹»½·«å쮪®°¸®¿¶±µ¸·¬·
Á·ª °ª®à®¬º± ¶®°©²µ©¶å å´Å¶³± ¹º®¸» ½·¿© ª » º©³±½
°©¸·«å¶±³©½Å³¹³©¶åÅ·«©
ɉɟɪɟɜɿɪɫɟɛɟ
Ⱦɟɪɨɡɬɚɲɨɜɚɧɚɡɨɧɚɫɬɟɩɭɜɍɤɪɚʀɧɿ"
əɤɿ ɮɨɪɦɢ ɡɟɦɧɨʀ ɩɨɜɟɪɯɧɿ ɽ ɜ ɫɬɟɩɨɜɿɣ ɡɨɧɿ" əɤɿ ɽ
ɜɨɞɨɣɦɢ"
Ɉɯɚɪɚɤɬɟɪɢɡɭɣɩɨɪɢɪɨɤɭɡɨɧɢɫɬɟɩɭ
əɤɿɪɨɫɥɢɧɢɪɨɫɬɭɬɶɭɫɬɟɩɨɜɿɣɡɨɧɿ"əɤɜɨɧɢɩɪɢɫɬɨɫɭɜɚ
ɥɢɫɹɞɨɠɢɬɬɹɜɫɬɟɩɭ"ȼɿɞɩɨɜɿɞɶɩɪɨɿɥɸɫɬɪɭɣɩɪɢɤɥɚɞɚɦɢ
əɤɿɬɜɚɪɢɧɢɦɟɲɤɚɸɬɶɭɫɬɟɩɨɜɿɣɡɨɧɿ"əɤɜɨɧɢɩɪɢɫɬɨɫɭ
ɜɚɥɢɫɹɞɨɠɢɬɬɹɜɫɬɟɩɭ"ɇɚɜɟɞɢɩɪɢɤɥɚɞɢ
əɤɥɸɞɢɜɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɬɶɫɬɟɩɭɝɨɫɩɨɞɚɪɫɶɤɿɣɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ"
Ɣ əɤɿ ɿɫɧɭɸɬɶ ɜɡɚɽɦɨɡɜ¶ɹɡɤɢ ɦɿɠ ɪɨɫɥɢɧɚɦɢ ɿ ɬɜɚɪɢɧɚɦɢ
ɫɬɟɩɭ"
Ɣɍɬɜɨɪɢɤɿɥɶɤɚɥɚɧɰɸɝɿɜɠɢɜɥɟɧɧɹɳɨɫɤɥɚɥɢɫɹɜɫɬɟɩɭ
Âèñíîâêè
º®¸¸à·¹ºÅ¬©èºÄ¹Å¶©¸å«®¶Ä«å´å¹·¹º®¸»·Ý·à¶·
¬·²°·«¹Ä³·¬·µ·àå«åº·«¹º®¸©½¹¸®³·º¶®²¸·¹»À´±
«® °±µ© ½·´·¶© å µ©´·¹¶å¯¶© ¿©¹º· ª»«©âºÄ ¹±´Ä¶å
«åºà±°·¶å¹º®¸»¸®à®«©¯©èºà©«lŶ±¹º©à·¹´±¶¶å¹ºÄ
«©à±¶± ¹º®¸» ¸à±¹º·¹·«©¶å · ¯±ººÅ ¶© «å³à±º±½
¸à·¹º·à©½ â± «±³·à±¹º·«»âºÄ ¹º®¸ » ¬·¹¸·©à¹Ä³å²
åŴĶ·¹ºå
ɆɚɥȼɨɞɨɫɩɚɞɄɚɪɩɚɬ ɆɚɥɈɡɟɪɨɋɢɧɟɜɢɪ
ɍɩɟɪɟɤɥɚɞɿɡɭɝɨɪɫɶɤɨʀɦɨɜɢȽɨɜɟɪɥɚɨɡɧɚɱɚɽ©ɫɧɿɝɨɜɚɜɟɪ
ɲɢɧɚªɄɥɿɦɚɬɬɭɬɫɭɜɨɪɢɣɬɨɦɭɫɧɿɝɧɚȽɨɜɟɪɥɿɫɟɪɟɞɥɿɬɚ±ɧɟ
ɞɢɜɢɧɚɁɜɿɞɫɢɛɟɪɟɩɨɱɚɬɨɤɨɞɢɧɡɜɢɬɨɤɿɜɪɿɱɤɢɉɪɭɬȽɨɪɚȽɨ
ɜɟɪɥɚ±ɨɞɢɧɡɧɚɣɩɨɩɭɥɹɪɧɿɲɢɯɨɛ¶ɽɤɬɿɜɬɭɪɢɡɦɭ
Âèñíîâêè
³à©ì¶¹Ä³å©à¸©º±à·°º©À·«©¶å¶©°©½·å³à©ì¶±
©à¸©º± p µ·´·å ¬·à± ì½ »º«·à®¶¶Å ¸à··«¯»èºÄ¹Å
Ü·¹´±¶¶±² ¹«åº ©à¸©º °µå¶âèºÄ¹Å «å ¸å¶å¯¯Å ·
«®àÀ±¶ ¬åà «©à±¶¶±² ¹«åº ©à¸©º »¯® àå°¶·µ©¶åº
¶±²®Å³åº«©à±¶±«·ÅºÄ¹Å´±À®«©à¸©º©½à±à·©
©à¸©º«±³·à±¹º·«»èºÄ¹Å«¬·¹¸·©à¹Ä³å²åŴĶ·¹ºå
ɆɚɥɉɚɧɨɪɚɦɚɄɪɢɦɫɶɤɢɯɝɿɪ
152
Мал. 135. Суничник дрібноплідний (1), фісташка (2), мигдаль (3),
сосна кримська (4)
153
У л ісов ій п ідсти л ц і ж и в у ть зем лери й ки , під хм изом
тр ап л я ю ться їж а к и . У гор ах К рим у чимало печер, де
знаходять притулок каж ани.
У горах меш кає багато птахів: синиці, сойки, дрозди -
деряба та к а м ’ яний, п и щ у х и , яструби -ц ереп ел ятн и ки ,
водоплавні.
Т ут є ж аби , я щ ір к и , зм ії і череп ахи. У р іч к а х і озе
рах вод я ться ф орель, к ор оп , карась, судак, лящ та ін.
Багато видів росл ин і тварин К ри м у занесено до Ч ер
вон ої кн и ги У к раїн и .
У гор ах К ри м у багато м інеральних дж ерел і ц іл ю
щ и х озер.
П ри родн і у м ови К р и м сь к и х гір сп р и я ю ть р озви ткові
ви н оградарства і садівн и цтва.
Перевір се б е
1. Де розташовані Кримські гори?
2. Що свідчить про те, що в давні часи Кримський півострів
перебував під водою?
3. Які рослини ростуть у горах Криму?
4. Які тварини водяться в Кримських горах? Які з них рідкісні?
5. Як люди використовують природу гір Криму в господар
ській діяльності?
6. Порівняй, як змінюються ліси від підніжжя до вершин
у Карпатських і Кримських горах.
7. Чи є тварини, що водяться і в Карпатських, і в Кримських
горах?
Щ § В и сн овк и
К р и м ськ і гори розташ ован і на півдні У країн и , на
К р и м сь к ом у п ів остр ов і. Гори К ри м у н еви сокі, їх у т в о
рення триває і д осі. Р осл и н н и й світ К р и м ськ и х гір над
звичайно багатий. Ч им ало росли н занесено до Ч ервоної
154
книги У країн и. Тваринний світ К ри м у та к ож р ізн ом а
нітний. Багато видів тварин перебуває під о х ор он ою
держ ави.
155
Мал. 137. Панорама Поліського заповідника (7) та його рідкісні
рослини: водяний горіх плаваючий (2), росичка проміжна (3),
журавлина дрібноплідна (4)
тш
Мал. 141. Коні Пржевальського (1), зебри (2), лама (3), зебу (4),
антилопи канни (5), журавель вінценосний (6), павич (7)
158
У заповідник завезено м айж е 50 видів звірів з р ізн и х
частин світу. Тут є к он і П р ж евал ьськ ого, бізон и , зебри,
лами, зебу, антилопи гн у і канни, м уф лон и, стр а уси ,
ф ламінго, ж уравлі він ц ен осн і, фазани, павичі (мал. 141).
В А ск а н ії-Н ов ій учен і зд ій сн ю ю ть н а ук ові досл ідж ен н я
зі збереж ення природи степ у, акл ім ати зац ії.
К ар п атськи й зап овідн и к. В У к р а їн сь к и х К арпатах
створен о К арпатський біосф ерн и й зап овідн и к, щ о о х о п
л ю є весь ком п л екс природи - від п ередгірн и х л уків
і дібров до верш ин. Т ут зр оста є 64 види р осл и н , зане
сених до Ч ервон ої к н и ги У к ра їн и . Н ай біл ьш у п лощ у
займ аю ть бу к ові, д у бов і, см ер ек ові та яли цеві л іси .
У К арп атськом у біосф ерн ом у зап овідн и к у м еш кає
72 види тварин, занесених до Ч ер вон ої к н и ги У країн и .
Це к утор а мала, гор н остай , видра, пугач, лелека ч о р
ний, тритон к арп атськи й та ін. Т ут тр ап л яється багато
видів р у к ок р и л и х , части н а з я к и х - р ід к існ і (мал. 142).
159
Мал. 143. Рослини Кримського Мал. 144. Тварини Кримського
заповідника: смілка яйлинська (7), заповідника: сова вухата (1),
шафран вузьколистий (2), гриф чорний (2),
сон кримський (3) марена кримська (3)
Перевір с е б е
1. З якою метою створюють заповідні території в Україні?
2. Які заповідні території є у твоєму краї?
Використовуючи наведені в цьому параграфі дані та інші
джерела інформації, підготуй повідомлення про один із
заповідників України. Під час його підготовки користуйся
планом: 1. Місце розташування заповідника. 2. Які рос
туть рослини? 3. Які з них занесено до Червоної книги?
4. Які мешкають тварини? 5. Яких з них занесено до Чер
воної книги? 6. Яка дослідна робота здійснюється в запо
віднику?
160
£^3 П рактичне завдання. Розпитай батьків, рідних і старо-
жилів про місцеві назви окремих гаїв, струмків, джерел.
Віднайди пов’язані з ними легенди і перекази. Поділися здобу
тою інформацією з однокласниками.
Бібліотечка природодослідника
До природних чудес України належить Дністровський
каньйон - глибока ущелина зі скелястими стінами. Це най
більший каньйон в Україні та один з найбільших у Європі. Він
простягнувся на 250 км. Тут протікає Дністер - друга за вели
чиною річка в Україні. Дністровський каньйон цінний своїми
скельними утвореннями, печерами, водоспадами, джерелами.
Висновки
Для збереж ення р осл и н н ого і твари н н ого світу с т в о
р ю ю ться природні зап овідн и ки . Д о най ви зн ачн іш и х
заповідників в У к ра їн і належ ать: П ол іськ и й , К ан ів
ськи й , А ск а н ія -Н ов а , К ар п атськи й , К р и м ськ и й .
Навчальний п р о е к т
ЩО М О Ж Н А З Р О Б И Т И ДЛЯ З Б Е Р Е Ж Е Н Н Я П Р И Р О Д И
В М О Є М У КРАЇ?
´·«¶±¿·³ ¹æ³¶ß¾¶ª°µ¨
ɉɟɪɟɜɿɪɫɟɛɟ
ɓɨɧɚɡɢɜɚɸɬɶɬɿɥɚɦɢ"ɇɚɜɟɞɢɩɪɢɤɥɚɞɢ
ɓɨɬɚɤɟɪɟɱɨɜɢɧɢ"ɇɚɜɟɞɢɩɪɢɤɥɚɞɢ
ɉɨɦɿɪɤɭɣɱɢɩɪɚɜɢɥɶɧɿɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ
± Ȼɭɞɶɹɤɢɣɩɪɟɞɦɟɬɱɢɨɪɝɚɧɿɡɦɧɚɡɢɜɚɽɬɶɫɹɬɿɥɨɦ
± Ɋɟɱɨɜɢɧɚ±ɰɟɬɟɿɡɱɨɝɨɫɤɥɚɞɚɽɬɶɫɹɬɿɥɨ
Ɣ ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɱɢ ɪɿɡɧɿ ɞɠɟɪɟɥɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ ɩɿɞɝɨɬɭɣ ɩɨɜɿ
ɞɨɦɥɟɧɧɹɩɪɨɛɭɞɶɹɤɭɪɟɱɨɜɢɧɭɧɚɩɪɢɤɥɚɞɩɪɨɜɨɞɭɡɚɥɿɡɨ
Ȼɿɛɥɿɨɬɟɱɤɚɩɪɢɪɨɞɨɞɨɫɥɿɞɧɢɤɚ
Ȼɭɥɢɱɚɫɢɤɨɥɢɰɭɤɨɪɜɜɚɠɚɥɢɥɿɤɚɦɢɿɩɪɨɞɚɜɚɥɢɜɚɩɬɟ
ɤɚɯɌɚɤɬɪɢɜɚɥɨɞɨɬɢɞɨɤɢɧɿɦɟɰɶɤɢɣɯɿɦɿɤȺɧɞɪɟɚɫɋɢɝɢɡɦɭɧɞ
Ɇɚɪɝɨɮɮɧɟɜɢɞɿɥɢɜɩɟɪɲɢɣ©ɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣªɰɭɤɨɪɿɡɰɭɤɪɨɜɨ
ɝɨɛɭɪɹɤɭɋɬɚɥɨɫɹɰɟɜɪɨɰɿɇɢɧɿɰɭɤɨɪɨɞɟɪɠɭɸɬɶɡɧɚɣ
ɞɨɫɬɭɩɧɿɲɨʀ ɪɨɫɥɢɧɧɨʀ ɫɢɪɨɜɢɧɢ ɇɚ ɩɿɜɞɧɿ Ⱥɦɟɪɢɤɢ ɧɚ Ʉɭɛɿ
ɜȺɮɪɢɰɿɿɜȺɡɿʀ±ɰɟɰɭɤɪɨɜɚɬɪɨɫɬɢɧɚɭɩɪɨɯɨɥɨɞɧɿɣȯɜɪɨɩɿ±
ɰɭɤɪɨɜɢɣɛɭɪɹɤɚɜɄɚɧɚɞɿ±ɫɨɥɨɞɤɢɣɤɥɟɧɨɜɢɣɫɿɤ
Âèñíîâêè
»Äų±² ¸à®µ®º ·à¬©¶å°µ ¶©°±«©âºÄ ºå´·µ ¹å
ºå´©¹³´©©âºÄ¹Å°à®¿·«±¶
´·«¶±¿·³¨«ß«¨¹µ°±¸¹¨µ
ɉɟɪɟɜɿɪɫɟɛɟ
əɤɿɽɚɝɪɟɝɚɬɧɿɫɬɚɧɢɪɟɱɨɜɢɧɢ"
ɇɚɜɟɞɢɩɪɢɤɥɚɞɢɪɟɱɨɜɢɧɢɹɤɚɧɚɣɱɚɫɬɿɲɟɛɭɜɚɽɭɬɪɶɨɯ
ɚɝɪɟɝɚɬɧɢɯɫɬɚɧɚɯɇɚɡɜɢɰɿɫɬɚɧɢ
ƔɁɧɚɣɞɢɫɟɪɟɞɧɚɜɟɞɟɧɢɯɪɟɱɨɜɢɧɭɜɪɿɡɧɢɯɚɝɪɟɝɚɬɧɢɯɫɬɚ
ɧɚɯɱɚɣɜɨɞɚɜɭɝɥɟɤɢɫɥɢɣɝɚɡɥɿɞɫɤɥɨɤɪɟɣɞɚ©ɫɭɯɢɣɥɿɞª
ɩɨɜɿɬɪɹɩɚɪɚ
Âèñíîâêè
¶©²º©¹©µ©à®¿·«±¶©µ·¯®¸®à®ª»«©º±«àå°¶±½
©¬à®¬©º¶±½¹º©¶©½º«®à·µ»àå³·µ»¬©°·¸·åª¶·µ»
Âèñíîâêè
«®àåºå´©°ª®à嬩âºÄ«´©¹¶»¼·àµ»º©·ªlèµ·¶±
µ·¯»ºÄª»º±³à±½³±µ±¸´©¹º±¿¶±µ±å¸à»¯¶±µ±
ɇɚɜɱɚɥɶɧɢɣɩɪɨɟɤɬ
ȾɈɋɅȱȾɀȿɇɇəȼɅȺɋɌɂȼɈɋɌȿɃɌȼȿɊȾɂɏɌȱɅ
ɇȺɉɊɂɄɅȺȾȱȽɊȺɇȱɌɍɄɊȿɃȾɂɁȺȼɂȻɈɊɈɆɍɑɂɌȿɅə
Ⱦɥɹɞɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹɬɨɛɿɡɧɚɞɨɛɥɹɬɶɫɹɝɪɚɧɿɬɤɪɟɣɞɚ
Ʉɨɪɢɫɬɭɸɱɢɫɹɲɤɿɥɶɧɨɸɤɨɥɟɤɰɿɽɸɤɨɪɢɫɧɢɯɤɨɩɚɥɢɧɞɨ
ɫɥɿɞɢ ɣ ɩɨɪɿɜɧɹɣ ɜɥɚɫɬɢɜɨɫɬɿ ɝɪɚɧɿɬɭ ɿ ɤɪɟɣɞɢ Ⱦɥɹ ɰɶɨɝɨ ɪɨɡ
ɝɥɹɧɶɬɿɥɚɿɩɪɨɜɟɞɢɞɨɫɥɿɞɢ
Ⱦɨɫɥɿɞ ȼɿɡɶɦɢ ɲɦɚɬɨɤ ɝɪɚɧɿɬɭ ɣ ɨɩɭɫɬɢ ɣɨɝɨ ɭ ɫɤɥɹɧɤɭ ɡ
ɜɨɞɨɸɁɚɮɿɤɫɭɣɧɢɬɤɨɸɚɛɨɮɥɨɦɚɫɬɟɪɨɦɪɿɜɟɧɶɜɨɞɢȼɢɣɦɢ
ɝɪɚɧɿɬɡɿɫɤɥɹɧɤɢɍɞɚɪɩɨɧɶɨɦɭɦɨɥɨɬɤɨɦɑɢɡɦɿɧɢɥɚɫɹɣɨɝɨ
ɮɨɪɦɚ"Ɉɩɭɫɬɢɡɧɨɜɭɭɫɤɥɹɧɤɭɡɜɨɞɨɸɲɦɚɬɤɢɪɨɡɛɢɬɨɝɨɝɪɚ
ɧɿɬɭɑɢɡɦɿɧɢɬɶɫɹɩɪɢɰɶɨɦɭɪɿɜɟɧɶɜɨɞɢɭɫɤɥɹɧɰɿ"Ɂɪɨɛɢɜɢ
ɫɧɨɜɤɢɿɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɣɡɚɩɢɫɭɬɚɛɥɢɰɸ
Ⱦɨɫɥɿɞ Ɉɩɭɫɬɢ ɭ ɫɤɥɹɧɤɭ ɡ ɜɨɞɨɸ ɲɦɚɬɨɤ ɤɪɟɣɞɢ Ɋɨɡ
ɦɿɲɚɣ ɿ ɫɩɨɫɬɟɪɿɝɚɣ ɓɨ ɬɢ ɩɨɦɿɬɢɜ" Ɂɪɨɛɢ ɜɢɫɧɨɜɤɢ Ɂɚɩɢɲɢ
ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɢɜɬɚɛɥɢɰɸ
Ɉɫɧɨɜɧɿɨɡɧɚɤɢ Ƚɪɚɧɿɬ Ʉɪɟɣɞɚ
Ɇɿɰɧɿɫɬɶɬɜɟɪɞɿɫɬɶɤɪɢɯɤɿɫɬɶ
Ʉɨɥɿɪ
Ȼɥɢɫɤ
Ɏɨɪɦɚ
Ɉɛ¶ɽɦɡɛɟɪɿɝɚɽɧɟɡɛɟɪɿɝɚɽ
Ɋɨɡɱɢɧɹɽɬɶɫɹɱɢɧɟɪɨɡɱɢɧɹɽɬɶ
ɫɹɭɜɨɞɿ
Ɂɪɨɛɢɜɢɫɧɨɜɤɢ
§ 52. ВЛАСТИВОСТІ РІДИН І ГАЗІВ
Назви відомі рідини та гази.
Р озгл я н ем о вл асти вості рідин на прикладі води.
З д осл ід у 2, щ о був наведений у § 49 , ти зн аєш , щ о вода
в р ід к ом у стані не має п остій н ої ф орм и. Вона набуває
ф орм и п осуд и н и , у я к ій зн аходи ться (мал. 153). Я к щ о
воду налити в ч а ш к у, вона набуває ф орм и чаш ки , а
я к щ о у п р об ір к у чи блю дце - ф орм и п робір ки (бл ю д
ц я ). Я к щ о воду перелити в ін ш у п осуди н у, то вона п о
втори ть її ф орм у. Т аку сам у вл асти вість м аю ть олія,
бензин, м ол ок о чи бу д ь-я к а інш а рідина. О тж е, рідини
не мають власної форми, вони набувають форми по
судини, у яку їх наливають.
В ода, сп и р т, о л ія , м о л о к о р о зт ік а ю т ь ся по п о в е р х
ні, я к щ о їх ви л и ти з п осу д и н и . М и гов ор и м о : «тече
в о д а », «л л єть ся м о л о к о » , «в и тік а є п ал ьн е». У се це іл ю
стр у є вл астивість р іди н и, я к у називаю ть т екучіст ю. Її
в р а х ов у ю ть під час тран сп ортуван н я рідин. Н априклад,
вода по тр убах надходи ть у будівлі, басейни й фонтани,
нафта і рідке паливо течуть у наф топ роводах, розплав
лений метал м еталурги вил иваю ть у ф орм и.
170
Н аберем о у ш при ц води, закри єм о
його отвір і будем о ти сн ути на порш ень.
Х о ч би я к и х зуси ль ми докладали,
сти сн ути воду н ем ож л и во. Ц е свідчить
про те, щ о рідини м а л о ст и сл и ві.
Коли ми наливаємо рідину в будь-
яку посудину, вона займає в ній певний
простір. Цей простір називаю ть об 'єм ом Мал. 154.
р іди н и . Отж е, р ід и н и м а ю т ь власн и й Розміщення
об ’ єм. молекул у рідині
Р озглянь на м ал ю н к у 154 р о зм і
щ ення м олекул у р іди н і. Ти п обачи ш ,
щ о м ол екул и рідини р озм іщ ен і не так
щ ільно, як атом и і м ол екул и твердої
речовини. К ож н а м ол екул а р у х а єть ся ,
однак її р ух обм еж ен и й , бо бл и зько
розташ овані ін ш і м ол екул и . Т ом у
рідину важ к о сти сн ути .
Я к і в л а сти в ості м а ю т ь га зи ? В ізьм е Мал. 155.
Розміщення
мо поліетиленовий пакет. За д о п о м о
молекул у газах
гою насоса наповним о й ого п овітр я м ,
він набуде певної ф орм и. Я к щ о гол к ою
п рок ол оти пакет, то п овітр я ш ви дк о
вийде і він зд ується . О тж е, гази л егк о
зм ін ю ю т ь ф ор м у т а о б ’ єм .
Розглянь на малюнку 155 розміщення
І м й молекул у газах.
Я к щ о наповн и ти одн у к ол б у о к с и
дом азоту (газ ч е р в он о-к ор и ч н ев ого
к ол ь ор у ), н акри ти її а р к у ш ем пап еру
та п остави ти її на д р у гу к ол б у так , як
п оказан о на м а л ю н к у 156, а далі
забрати п ап ір, то газ зап овн и ть д р у гу
к ол бу. О тж е, га зи з а й м а ю т ь в е с ь
н а да н и й їм о б ’ єм . Мал. 156. Гази
У газах відстань м іж м олекул ам и займають весь
набагато більш а від сам и х м ол екул . наданий їм об’єм
171
М олекул и п ер ем іщ у ю ться зі зн ачною ш ви д к істю і р ід
к о зіш т о в х у ю т ь ся м іж со б о ю . Ось ч ом у гази л егко зм і
н ю ю ть ф ор м у та о б ’ єм і зай м аю ть увесь наданий їм п ро
стір .
Перевір себе
1. Назви властивості рідин. Чим вони зумовлені?
2. Чому рідину зберігають у посудині?
3. Назви властивості газів. Чим вони зумовлені?
4. Чи можна газ зберігати у відкритій посудині?
5. Наповнену повітрям кульку можна легко стиснути. Про
що це свідчить?
Висновки
Р ідин и м аю ть власний о б ’ єм , але не м аю ть власної
ф орм и. В они н абуваю ть ф орм и п осуди н и , у я к у їх нали
то. Гази не м аю ть ні власного о б ’ єм у , ні власної форми.
Вони зай м аю ть увесь наданий їм п ростір .
Навчальний проект
Д О С Л ІД Ж Е Н Н Я В Л А С Т И В О С Т Е Й РІДИН
НА ПРИКЛАДІ ВОДИ І М О Л О К А
172
§ 5 3 . РІЗНОМАНІТНІСТЬ Р Е Ч О В И Н
І МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
ЛЮДИНОЮ
Пригадай, що називають тілом і речовиною.
На світі дуж е багато речовин. Н ині їх відом о кілька
мільйонів. Одні з них існ ую ть у природі, інш і створені
ш тучно. Ц і речовини вивчає наука хімія.
Ознайомся з деяким и речовинами, я кі ми в и к ор и сто
вуєм о щ одня. До них належ ить кухонна сіль (мал. 157).
Ц я речовина має вигляд білих крупи нок. У природі, під
землею, вона трапляється у вигля
ді каміння. Н айваж ливіш а влас
тивість кухон н ої солі - солоний
смак. Том у її ви користовую ть для
підсолювання їж і.
У природі к ух он н а сіль є не
тіл ьки під зем лею . Її багато в
м ор ській воді, а та к ож у воді
сол он и х озер. Вона є в ґр у н ті,
у тілах організм ів.
К ухон н а сіль - одна з м ін е
ральних солей, п ош и р ен и х у п р и Мал. 157. Сіль:
роді. Є багато ін ш и х м інеральних кристали (1), кухонна (2)
солей, деякі з них лю ди д обу ва
ю ть і ви к ор и стову ю ть як добри во для п ідж и вленн я
рослин.
Ц укор, на перш ий п огл яд, сх о ж и й на к у х о н н у сіль.
Однак ці речовини р ізн я ться за см а к ом . С олодкий п р и
см ак - основна вл астивість ц у к р у , том у й ого додаю ть у
різні п родукти.
173
Мал. 158. Вироби зі штучних матеріалів
174
вин - кислий смак. П а м ’ ятай: не всі кисл оти мож на
куш тувати на смак. Багато з них небезпечні - р о з’ їдають
ш кіру лю дини, одяг, папір, деревину. Т ом у поводитися
з кислотам и потрібно дуж е обереж но. У п обуті ми
застосовуєм о оцтову к и сл оту або її розчин - оцет. Це не
безпечна кислота. Її м ож на ви кори стовувати тільки р оз
веденою . Д ітям не м ож на брати до рук п ляш ечку з оцтом .
Через забруднення навколиш нього середовищ а к и сл о
ти почали утворю ватися в повітрі. Ч асто вони випадають
на землю разом із дощ ем. Таке явищ е називають кислот
ними дощ ам и . Вони згубно впливають на все ж иве, п су
ють будівлі, старовинні пам ’ ятки архітектури й культури.
З р озви тк ом науки і тех н ік и нині зр оста є потреба в
н ови х матеріалах з н ай р ізн ом ан ітн іш и м и в л а сти в остя
ми. Так, створен о р ізн і п ластм аси , ш ту ч н у гум у та
алмази, вогнетривке ск л о, ш туч н і вол окн а, з я к и х в и го
товл я ю ть одяг для п ож еж н и к ів та скаф андри для
косм он автів (мал. 158).
Для виготовлення л іта к ів, корабл ів, автом обіл ів,
велосипедів та ін ш и х тр ан сп ортн и х засобів винайдено
л егкі й м іцні м атеріали, для атом н и х р еак тор ів, га зо
вих тур бін , реактивн и х дви гун ів - м іц н і й ж а р о стій к і
матеріали, щ о ви три м ую ть н а дви сок і тем ператури і не
втрачаю ть м іцн ості.
Перевір се б е
1. Назви основні властивості кухонної солі й цукру.
2. Де сіль і цукор наявні в природі?
3. Що тобі відомо про крохмаль?
4. Які кислоти Існують у природі?
5. Чому з кислотами треба поводитися дуже обережно?
6. Розкажи, чим небезпечні кислотні дощі.
7. Наведи приклади штучних матеріалів. Де їх використо
вують?
175
Ш Щ Р о б о т а в парі. Поміркуйте, чи можна в хімічному кабіне-
Й вйі ті школи куштувати речовини на смак. Якщо ні, то чому?
Чому в людей виникла потреба створювати штучні мате
ріали?
Бібліотечка природодослідника
Деякі тварини й рослини за допомогою кислоти захищаються
від ворогів. Так, кислота міститься у бджолиній отруті й жалких
волосках кропиви. Тропічний павук стріляє у ворогів рідиною,
що містить оцтову кислоту.
Щавлева кислота є в таких рослинах, як щавель, карамболь.
Лимонна кислота у природі міститься в багатьох цитрусових,
ягодах, хвої.
Висновки
Р ечовин у п ри роді д уж е багато. С творені ш тучно
речови н и вивчає х ім ія . У п обу ті лю ди ви к ор и стовую ть
к у х о н н у сіл ь, ц у к ор , к р охм а л ь, різні ки сл оти . Для
задоволення власни х потреб лю дина створи л а величез
ну к іл ь к ість ш ту ч н и х м атеріалів.
ЗМІСТ
ВСТУП ......................................................................... 4
ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИ С ТЕ М А .............................................. 7
ПЛАН І К А Р Т А ............................................................. 27
ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ ....................................... 41
ПРИРОДА УКРАЇНИ ..................................................................101
ТІЛА І РЕЧОВИНИ .................................................................... 162
Навчальне видання
ПРИРОДОЗНАВСТВО
П ідручн и к для 4 к ласу
загал ьн оосвітн іх навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Формат 70хЮ 0/іб. Ум. друк. арк. 14,256. Обл.-вид. арк. 14,09.
Тираж 40 005 пр. Вид. № 1640. Зам. № 15-06-1709.
Віддруковано у
TOB «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024.
Свідоцтво суб’ єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.
УКРАЇНА НА КАРТІ СВІТУ
Чагарники
Урвище
Стадіон
ПЛАН МІСЦЕВОСТІ
ПРИШКІЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Пн.
Масштаб 1:100
(в 1 сантиметрі 100 метрів)
УКРАЇНА НА КАРТІ СВІТУ
Чагарники
Урвище
Стадіон
ПЛАН МІСЦЕВОСТІ
ПРИШКІЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Пн.
Масштаб 1:100
(в 1 сантиметрі 100 метрів)
МІШАНІ ЛІСИ ЛІСОСТЕП СТЕП
Мішані ліси
Лісостеп
Степ
Українські Карпати
Кримські гори
Мішані ліси
Лісостеп
Степ
Українські Карпати
Кримські гори