16

Геологічна діяльність моря

Морська вода
Ìîðÿ é îêåàíè ïîêðèâàþòü ìàéæå òðè ÷âåðò³ ïîâåðõí³ íà-
øî¿ ïëàíåòè. Õàðàêòåðíîþ ðèñîþ ìîðñüêèõ âîä, ç ÿêîþ êîæåí,
õòî ïîáóâàâ íà ìîð³, ñòèêàâñÿ, º ¿õíÿ ñîëîí³ñòü (çàñîëîíåííÿ).

Рис. 124. Головні йони, які містяться в морській воді

171
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 125. Температура поверхневих вод світового океану, за В. Станковським; угорі – серпень,
унизу – лютий

Ñåðåäí³é âì³ñò ðîç÷èíåíèõ õ³ì³÷íèõ êîìïîíåíò³â ó ìîðñüêèõ âîäàõ

ñòàíîâèòü áëèçüêî 35 ã/ë. Òóò ïðåäñòàâëåí³ ìàéæå âñ³ õ³ì³÷í³ åëåìåíòè
(ó òîìó ÷èñë³ é ðàä³îàêòèâí³), âîíè ì³ñòÿòüñÿ ó ìîðñüê³é âîä³ ó ôîðì³ éî-
í³â. Ãîëîâíèìè åëåìåíòàìè â ìîðñüê³é âîä³ º õëîð, íàòð³é, ìàãí³é, ñ³ðêà,
êàëüö³é, êàë³é, áðîì ³ âóãëåöü. Ñåðåä ðîç÷èíåíèõ ó âîä³ ðå÷îâèí ãîëîâíèì
º õëîðèñòèé íàòð³é (ðèñ. 124). Ó ìîðñüêèõ ³ îêåàí³÷íèõ âîäàõ íàÿâí³ òà-
êîæ ãàçè – ãîëîâíî êèñåíü (îêñèãåí) ³ äâîîêèñ âóãëåöþ, ³íêîëè àì³àê òà
ñ³ðêîâîäåíü, ÿê³ º ïðîäóêòàìè ðîçêëàäó îðãàí³÷íîãî ìàòåð³àëó.

172
16 Геологічна діяльність моря

Òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâèõ øàð³â âîä îêåàíó çàëåæèòü â³ä ãåîãðàô³÷íî¿

øèðîòè ³ ïîðè ðîêó. Âîíà çì³íþºòüñÿ â³ä 32 °Ñ âë³òêó â åêâàòîð³àëüíèõ
çîíàõ äî áëèçüêî 0 °Ñ ó ïðèïîëþñîâèõ àêâàòîð³ÿõ (ðèñ. 125).

Рух морських вод

Âîäè ìîð³â ³ îêåàí³â ïåðåáóâàþòü ó ïîñò³éíîìó ðóñ³. Ãîëîâíèìè ïðè-
÷èíàìè ðóõó ìîðñüêî¿ âîäè º â³òðè, ñèëà ì³ñÿ÷íîãî ³ ñîíÿ÷íîãî ïðè-
òÿãàííÿ, à òàêîæ ð³çíèöÿ õ³ì³çìó òà ô³çè÷íèõ âëàñòèâîñòåé âîä. Âîíè
çóìîâëþþòü òðè âèäè ðóõ³â:
– ïðèïëèâè – ñïðè÷èíåí³ ïðèòÿãàííÿì ̳ñÿöÿ ³ Ñîíöÿ;
– õâèëþâàííÿ – íàé÷àñò³øå ïîâ’ÿçàíå ç 䳺þ â³òð³â;
– ìîðñüê³ òå÷³¿ – âèíèêàþòü çàâäÿêè ïîñò³éíèì â³òðàì, à òàêîæ ð³ç-
íèö³ ô³çè÷íèõ ³ õ³ì³÷íèõ âëàñòèâîñòåé ìîðñüêèõ âîä.

Припливи

Ïðèïëèâè – öå ïåð³îäè÷í³ çì³íè ð³âíÿ ìîðÿ, ÿê³ âèíèêàþòü óíàñë³-

äîê ïðèòÿãàííÿ Çåìë³ Ì³ñÿöåì ³ çíà÷íî ìåíøå – Ñîíöåì, îñê³ëüêè, çã³äíî
³ç çàêîíîì ãðàâ³òàö³¿, ñèëà ïðèòÿãàííÿ çìåíøóºòüñÿ ïðîïîðö³éíî äî êâà-
äðàòà â³äñòàí³ (ðèñ. 126).

Рис. 126. Припливи залежать від взаємного положення Землі, Місяця і Сонця, за Й. Мітчелом;
угорі – положення Місяця, Сонця і Землі, унизу – графік величини припливів

173
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Íà êîæíó ÷àñòèíêó âîäè â îêåàí³ ä³þòü ïåðåäóñ³ì äâ³ ñèëè: ïðèòÿ-

ãàííÿ ̳ñÿöÿ ³ â³äöåíòðîâà ñèëà îáåðòàííÿ ñèñòåìè Çåìëÿ–̳ñÿöü íà-
âêîëî ñï³ëüíîãî öåíòðà ìàñè. Ç áîêó Çåìë³, ÿêèé ïîâåðíóòèé äî ̳ñÿöÿ,
ïåðåâàæຠïåðøà ç íèõ, à ç ïðîòèëåæíîãî – äðóãà. ×åðåç öå ç îáîõ áîê³â
Çåìë³ ó âîäíîìó øàð³ îêåàíó óòâîðþºòüñÿ íàáðÿê (ðèñ. 127). Îòæå, íà
ë³í³¿ Çåìëÿ–̳ñÿöü âèíèêຠÿâèùå ïðèïëèâó, à íà ïåðïåíäèêóëÿðí³é äî
íå¿ ë³í³¿ – ÿâèùå â³äïëèâó. Âíàñë³äîê îáåðòîâîãî ðóõó Çåìë³ â êîæí³é
òî÷ö³ ïîâåðõí³ Çåìë³ âïðîäîâæ äîáè äâ³÷³ íàñòàþòü ïðèïëèâè ³ äâ³÷³ – â³ä-
ïëèâè.

Рис. 127. Виникнення припливної сили (а), за М. Ксьонжкевічем, а також її зміна в разі при-
пливу та відпливу (б):
З – центр Землі; М – центр Місяця; С – загальний центр мас Землі та Місяця; f – сила, що
виникає під час обертання Землі навколо спільного центра мас; р – сила притягання Місяця,
s – загальні сили, що формують приплив

174
16 Геологічна діяльність моря

Ñèëà ïðèïëèâ³â òà â³äïëèâ³â çàëåæèòü â³ä ãåîãðàô³÷íî¿ øèðîòè,

ãëèáèíè âîäíîãî áàñåéíó, éîãî ðîçì³ð³â, ðîç÷ëåíîâàíîñò³ áåðåãîâî¿ ë³í³¿ òà
ïîðè ðîêó. Íà â³äêðèòèõ ïðîñòîðàõ îêåàí³â ¿õíÿ àìïë³òóäà íå ïåðåâèùóº
1 ì, íà Áàëò³éñüêîìó ìîð³ – áëèçüêî 2 ñì, à ó Ôàíä³éñüê³é çàòîö³ íà
óçáåðåææ³ Êàíàäè – ïîíàä 15 ì. Åíåðã³þ ïðèïëèâíèõ õâèëü ó äåÿêèõ
êðà¿íàõ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ âèðîáëåííÿ åëåêòðè÷íî¿ åíåð㳿.

Хвилювання

Õâèëþâàííÿ – öå ðóõ ìîðñüêî¿ âîäè, çóìîâëåíèé ïåðåâàæíî 䳺þ

â³òð³â íà ïîâåðõíþ âîäè. ×èì ñèëüí³øèé â³òåð, ÷èì òðèâàë³øå â³í 䳺

Рис. 128. Хвилювання, за Й. Мітчелом, зі змінами:

а – довжина хвилі 14 – це відстань між гребенями 5 хвилі; між гребенями є дно хвилі 11; висота
хвилі 6 – це вертикальна відстань між гребенем і дном хвилі. Половина висоти хвилі визначає
середній рівень моря 8. Хвильовий рух води досягає певної глибини, яку називають основою
хвилювання 7. Коли хвилі перекочуються над підводними валами 10, то на чолі хвилі виникають
зморшки 9. При березі, коли дно поступово піднімається, вигляд хвилі 4 змінюється. Коловий рух
частинок води збурюється, хвиля стрімкішає, росте і заламується 3, після чого розбита хвиля 2
викочується на берег 1; б–г – незаломлена хвиля спокійно напливає на берег; д–є – якщо хви-
ля заломлюється при березі 3, то вона розбивається 13, а всередині розбитої хвилі утворюються
повітряні кишені, які підсилюють ерозію, розбита ж хвиля накочується на берег 12

175
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 129. Сейші і цунамі; хвилі цунамі виникають унаслідок підводних осувів 1, раптових вулканіч-
них вивержень 2 або землетрусів на морському дні, що спричинює зміни морфології
дна 3. Хвилі розходяться по цілому океану. У відкритому океані їх можна не зауважити
з огляду на їхню незначну висоту і дуже велику довжину: при березі висота хвилі сягає
величезних розмірів

ó ïåâíîìó íàïðÿì³ é òèì á³ëüø³ õâèë³ âèíèêàþòü. Ó â³äêðèòîìó îêåàí³

õâèë³ º ñèìåòðè÷íèìè, à ðóõ ÷àñòèíîê âîäè â³äáóâàºòüñÿ ïî êîëó (ðèñ.
128). Ç íàáëèæåííÿì õâèë³ äî áåðåãà êîëîâèé ðóõ ÷àñòèíîê âîäè
ñòຠçì³øàíèì óíàñë³äîê òåðòÿ âîäè îá äíî òà çìåíøåííÿ øâèäêîñò³
õâèë³ ïðè äí³ – õâèëÿ ðóéíóºòüñÿ, à äàë³ çàëàìóºòüñÿ é ðîçáèâàºòüñÿ
îá áåðåã. Öå íàñòຠòîä³, êîëè ìîðñüêå äíî ï³äíÿòå âèùå ìåæ³ ä³¿
õâèëþâàííÿ, òîáòî ãëèáèíè, äî ÿêî¿ ïîøèðþºòüñÿ õâèëüîâèé ðóõ âîäè
– äî ãëèáèíè, ùî äîð³âíþº äîâæèí³ õâèë³. Ãëèáèíà õâèëþâàííÿ â

176
16 Геологічна діяльність моря

ìîðÿõ äîñÿãຠ50–100, à ó â³äêðèòîìó îêåàí³ ìîæå çðîñòè íàâ³òü äî

ê³ëüêîõ ñîòåíü ìåòð³â.
Ó â³äêðèòîìó ìîð³ â³òðîâ³ õâèë³ ñÿãàþòü âèñîòè 2–6 ì, à ï³ä ÷àñ
øòîðìó – ê³ëüêàíàäöÿòè ìåòð³â. Á³ëÿ âèñîêèõ áåðåã³â âèñîòà õâèëü
ï³ä ÷àñ ñèëüíèõ øòîðì³â çíà÷íî çðîñòຠ³ ìîæå ñÿãòè ê³ëüêîõ äåñÿòê³â
ìåòð³â. Øâèäê³ñòü â³òðîâèõ õâèëü ïåðåâàæíî ñòàíîâèòü â³ä ê³ëüêîõ äî
ê³ëüêîõ äåñÿòê³â ê³ëîìåòð³â çà ãîäèíó.
 îçåðàõ, âíóòð³øí³õ ìîðÿõ ³ ëàãóíàõ âèíèêàþòü ïîâåðõíåâ³ ñòîÿ÷³
õâèë³ – òàê çâàí³ ñåéø³ (êîëèâàííÿ ð³âíÿ âîäè) (ðèñ. 129). ¯õíÿ äî-
âæèíà â íàáëèæåíí³ ñòàíîâèòü äîâæèíó áàñåéíó, âèñîòà – â³ä ê³ëüêîõ
ñàíòèìåòð³â äî ê³ëüêîõ ìåòð³â, íàòîì³ñòü ÷àñ õâèë³ – â³ä ê³ëüêîõ õâè-
ëèí äî ê³ëüêîõ ãîäèí. Òàê³ õâèë³ âèíèêàþòü óíàñë³äîê ëîêàëüíèõ
çì³í àòìîñôåðíîãî òèñêó, ÿêèé ñïðèÿº ôîðìóâàííþ â³òð³â àáî ñëàáêèõ
çåìëåòðóñ³â.
Îêðåìèì òèïîì õâèëü º öóíàì³. Öå õâèë³, ÿê³ óòâîðþþòüñÿ âíàñë³-
äîê ï³äâîäíèõ çåìëåòðóñ³â, ðàïòîâèõ âóëêàí³÷íèõ âèâåðæåíü àáî âåëèêèõ
ï³äâîäíèõ îñóâ³â. Ó â³äêðèòîìó îêåàí³ ïåðåì³ùåííÿ òàêî¿ õâèë³ ìîæíà íå
çàïðèì³òèòè, îñê³ëüêè ¿¿ äîâæèíà ³íêîëè ñòàíîâèòü íàâ³òü 200 êì çà äå-
ê³ëüêàìåòðîâî¿ âèñîòè. Øâèäê³ñòü õâèë³ º âåëè÷åçíîþ – ìîæå ñòàíîâèòè
íàâ³òü 800 êì/ãîä. Äîõîäÿ÷è äî áåðåãà, öóíàì³ çðîñòàþòü äî âåëè÷åçíî¿
âèñîòè (äî 40 ì, à ³íêîëè é á³ëüøå) ³ íà ïëîñêîìó óçáåðåææ³ ìîæóòü ñïðè-
÷èíèòè êàòàêë³çìè ç òèñÿ÷àìè æåðòâ (2006 ð. õâèëÿ öóíàì³ â ²íäîíå糿
çàáðàëà æèòòÿ ïîíàä 150 000 ëþäåé). Ó ñâ³ò³ 䳺 ñïåö³àëüíà ðîçãàëóæåíà
ìåðåæà ñëóæá, ÿê³ ïîïåðåäæàþòü ïðî íàáëèæåííÿ öóíàì³, çîêðåìà, òàê³
ñëóæáè ïîøèðåí³ â áàñåéí³ Òèõîãî îêåàíó.

Океанічні течії

 îêåàíàõ ³ñíóþòü ïîñò³éí³ òå÷³¿, ÿêèìè âåëåòåíñüê³ ìàñè âîäè ïåðåì³-

ùàþòüñÿ íà â³äñòàíü ó áàãàòî òèñÿ÷ ê³ëîìåòð³â. Òå÷³¿ óòâîðþþòü ñêëàäíó
öèðêóëÿö³éíó ñèñòåìó âîä â îêåàí³, ñïîëó÷àþ÷èñü, ðîçãàëóæóþ÷èñü òà
çìèêàþ÷èñü ó âåëåòåíñüê³ âèðè (ðèñ. 130). Ñåðåä îêåàí³÷íèõ òå÷³é ìîæ-
íà âèä³ëèòè ïîâåðõíåâ³, ï³äïîâåðõíåâ³, ïðèäîíí³ òà ï³ä³éìàëüí³ òå÷³¿.
Ïðè÷èíîþ ¿õíüîãî âèíèêíåííÿ º ïîñò³éí³ â³òðè, à òàêîæ ð³çíèö³ ãóñòèíè,
çóìîâëåí³ ð³çíèöåþ òåìïåðàòóð ³ ñîëîíîñò³ âîä îêåàíó.
Ïîâåðõíåâ³ òå÷³¿ âèíèêàþòü óíàñë³äîê ð³çíèö³ òåìïåðàòóðè âîä îêåàíó
òà ïîâ’ÿçàí³ ç ïîñò³éíèìè â³òðàìè. Ñåðåäíÿ øâèäê³ñòü ïëèâ³â ñòàíîâèòü
äåê³ëüêà äåñÿòê³â ñàíòèìåòð³â çà ñåêóíäó, îäíàê òå÷³ÿ Ãîëüôñòð³ì ó ðà-
éîí³ Ôëîðèäè ðóõàºòüñÿ ç³ øâèäê³ñòþ äî 3 ì/ñ. Ñåðåä ïîâåðõíåâèõ òå÷³é
âèä³ëÿþòü òåïë³ é õîëîäí³ (äèâ. ðèñ. 130).

177
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 130. Океанічні течії, за Й. Мітчелом; чорні лінії – теплі течії, білі лінії – холодні течії.
Теплі течії: 1 – Північнотихоокеанська; 2 – Аляски; 3 – Куро-Сіво; 4 – Гольфстрім;
5 – Північноекваторіальна; 6 – Південноекваторіальна; 7 – Піденнопасатна; 8 – Бразилійська;
9 – Монсунова; 10 – Зустрічна екваторіальна; 11 – Східноавстралійська.
Холодні течії: 12 – Каліфорнійські; 13 – Ойя-Сіво (Курильська); 14 – Канарська;
15 – Перуанська; 16 – Бенгуельська; 17 – Західна; 18 – Західноавстралійські

ϳäïîâåðõíåâ³ òå÷³¿ íå ïåðåì³ùóþòüñÿ çã³äíî ç íàïðÿìîì â³òðó,

îñê³ëüêè âíàñë³äîê 䳿 ñèë Êîð³îë³ñà ï³äïîâåðõíåâ³ âîäè, ÿê³ ðóõàþòüñÿ
â ÿêîìóñü íàïðÿì³, â³äõèëÿþòüñÿ ïðàâîðó÷. Òîìó ó âåðòèêàëüíîìó ñòðó-
ìåí³ âîäè âèíèêຠòàê çâàíà ñï³ðàëü Åìàíà. Çàâäÿêè öüîìó â áàãàòüîõ
âèïàäêàõ âîäè, ùî ïåðåáóâàþòü íà ïåâí³é ãëèáèí³ ï³ä ïîâåðõíåþ, ìî-

178
16 Геологічна діяльність моря

Рис. 131. Напрям руху підповерх- Рис. 132. Схема утворення апвелінгу в прибережній частині
невих вод унаслідок дії
сил Коріоліса є незгід-
ним з напрямом вітру
на поверхні. Більша
частина підповерх-
невих вод пливе пер-
пендикулярно (чорна
стрілка) до напряму
вітрів (біла стрілка)
океану. Поверхневі течії, що рухаються вздовж узбе-
режжя 1 відхиляються в бік відкритого океану, і те-
плі поверхневі води віддаляються від суші 2; на їхнє
місце низом підпливають холодні глибинні води 4,
які, досягаючи поверхні, знову спрямовуються в бік
відкритого океану 3

æóòü ðóõàòèñÿ ïåðïåíäèêóëÿðíî àáî íàçóñòð³÷ íàïðÿìó â³òðó íà ïîâåðõí³

(ðèñ. 131).
Îêð³ì ïîâåðõíåâèõ ³ ï³äïîâåðõíåâèõ, ³ñíóþòü òàêîæ äîíí³ òå÷³¿.
Ìåõàí³çì ¿õíüîãî âèíèêíåííÿ ç’ÿñîâàíèé íåäîñòàòíüî. Âîíè ôîðìóþòüñÿ
âíàñë³äîê ð³çíèö³ ãóñòèíè âîä. ²íêîëè ìîæóòü ìàòè åðîç³éíå çíà÷åííÿ,
îñê³ëüêè ðîçìèâàþòü íàãðîìàäæåí³ íà äí³ îñàäè.
Âåëè÷åçíå çíà÷åííÿ äëÿ æèòòÿ â îêåàí³ ìàþòü âèïëèâàííÿ. Âèïëèâí³
òå÷³¿ (àíãë. àïâåë³íã) çóìîâëþþòü ïðèïëèâ õîëîäíèõ ³ áàãàòèõ íà îðãàí³÷-
íó ðå÷îâèíó ãëèáèííèõ âîä íà øåëüô (ðèñ. 132), ñïðè÷èíÿþ÷è áóðõëèâèé
ðîçâèòîê ìîðñüêî¿ ôëîðè ³ ôàóíè.

Геологічна роль морів та океанів

Âåëè÷åçí³ âîäí³ ìàñè ìîð³â ³ îêåàí³â º áåçïåðå÷íî íàéâàæëèâ³øèì
òà íàéïîòóæí³øèì ÷èííèêîì ãåîëîã³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ íà ïîâåðõí³ Çåìë³.
Ãåîëîã³÷íå çíà÷åííÿ ìîð³â ³ îêåàí³â ïîëÿãຠïåðåäóñ³ì â óòâîðåíí³ îñàäî-
âèõ ïîð³ä. Âèíèêíåííÿ ³ ïîäàëüøå ïåðåòâîðåííÿ (ä³àãåíåç, ìåòàìîðô³çì)
îñàäîâèõ ïîð³ä ó ãëèáøèõ ÷àñòèíàõ çåìíî¿ êîðè çóìîâèëî ôîðìóâàí-
íÿ êîíòèíåíòàëüíî¿ (ñ³àë³÷íî¿) êîðè â ðàííüîìó àðõå¿. Âëàñíå îêåàí³÷í³

179
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

òà ìîðñüê³ îñàäè ð³çíîãî â³êó ïîøèðåí³ íà á³ëüøîñò³ ä³ëÿíîê ñó÷àñíî¿

ñóø³.
Ôàêò, ùî îêåàí³÷í³ îñàäè ñüîãîäí³ çíàõîäèìî íà êîíòèíåíòàõ, çàñâ³ä-
÷óº, ùî ïëîù³ îêåàí³â ³ ìîð³â ó ãåîëîã³÷íîìó ìèíóëîìó çì³íþâàëèñü.
Ïîâåðõíþ êîíòèíåíò³â áàãàòîðàçîâî çàòîïëþâàëè ìîðÿ, ÿê³ ïåðåòâîðþ-
âàëè ñóøó â ì³ëêîâîäí³ ìîðñüê³ áàñåéíè, äå ³íêîëè ôîðìóâàëèñü áàãàòî-
ê³ëîìåòðîâ³ òîâù³ îñàä³â. ßâèùå ïîêðèòòÿ ñóø³ ìîðåì íàçèâàþòü òðàíñ-
ãðåñ³ºþ. Òðàíñãðåñ³ÿ ìîæå áóòè ñïðè÷èíåíà, íàïðèêëàä, ï³äíÿòòÿì ð³â-
íÿ ñâ³òîâîãî îêåàíó (â ïîïåðåäí³õ ðîçä³ëàõ ³øëîñÿ ïðî ï³äíÿòòÿ ð³âíÿ
ìîðÿ âíàñë³äîê òàíåííÿ ëüîäîâèê³â), ï³äíÿòòÿì äíà îêåàí³÷íîãî áàñåéíó,
â³ä’ºìíèìè (çíèæóâàëüíèìè) ðóõàìè íà ñóø³ àáî, çðåøòîþ, çíèêíåííÿì
âåëèêèõ àêâåí³â. ³äñòóï ìîðñüêîãî áàñåéíó ç òåðèòî𳿠ñóø³ íàçèâàþòü
ðåãðåñ³ºþ.
Âîäè ìîð³â ³ îêåàí³â ÷èíÿòü ðóéí³âíó ä³þ â áåðåãîâèõ ä³ëÿíêàõ, ïðè-
çâîäÿ÷è äî â³äñòóïó ìîðñüêèõ áåðåã³â. Ðóéí³âíà ä³ÿ, îäíàê, ìຠíåñóì³ðíî
ìåíøå ãåîëîã³÷íå çíà÷åííÿ ïîð³âíÿíî ç àêóìóëÿö³ºþ.

Морська ерозія
Ìîðñüêà åðîç³ÿ çóìîâëåíà äâîìà ãîëîâíèìè ÷èííèêàìè: ä³ÿëüí³ñòþ
õâèëü òà ïðèïëèâ³â. Ïðèáåðåæí³ òå÷³¿ çàãàëîì â³ä³ãðàþòü íåçíà÷íó ðîëü.
Ó çàêðèòèõ ìîðÿõ ïåðåâàæíî ä³þòü õâèë³, íàòîì³ñòü íà óçáåðåææÿõ âåëè-
êèõ â³äêðèòèõ àêâàòîð³é çíà÷åííÿ ïðèïëèâ³â çíà÷íî çðîñòàº.
Ìîðñüêó åðîç³þ äîáðå âèäíî íà óçáåðåææÿõ ³ ìîðñüêîìó äí³ ïîáëèçó
áåðåã³â. Ðîçì³ð åðî糿 çàëåæèòü â³ä áàãàòüîõ ÷èííèê³â: ñèëè óäàðó õâèëü,
ïðèïëèâ³â, øâèäêîñò³ ìîðñüêèõ òå÷³é, êîíô³ãóðàö³¿ óçáåðåææÿ, à òàêîæ
ãåîëîã³÷íî¿ áóäîâè áåðåãîâî¿ çîíè.
Åðîç³ÿ ìîðñüêîãî áåðåãà ñïðè÷èíåíà ïåðåäóñ³ì ã³äðàâë³÷íîþ 䳺þ âîäè
é àáðà糺þ; öå íàñë³äîê õâèëüîâèõ óäàð³â îá ìîðñüêèé áåðåã, àáî ïðèá³é.
óäðàâë³÷íà ä³ÿ ìîðñüêî¿ âîäè ïîëÿãຠâ òîìó, ùî õâèë³, âäàðÿþ-
÷èñü îá áåðåã, êðèøàòü, ðâóòü òà ðîçìèâàþòü ïîðîäè. Âîíà çàëåæèòü â³ä
ñèëè óäàð³â õâèëü. Âèì³ðþâàííÿ çàñâ³ä÷èëè, ùî ñèëà 䳿 óäàð³â õâèëü íà
1 ì2 êðóòîãî áåðåãà Áàëò³éñüêîãî ìîðÿ ï³ä ÷àñ ñèëüíèõ øòîðì³â äîñÿãàº
10 ò/ì2. Äîêàçîì ñèëè òàêèõ óäàð³â º, íàïðèêëàä, òàêèé ôàêò, ùî êàì’ÿíèé
áëîê ìàñîþ 7 ò ó Ïë³ìóòñüêîìó ïîðòó áóâ âèëàìàíèé ³ ïåðåì³ùåíèé íà
â³äñòàíü ïîíàä 50 ì, à íà óçáåðåææ³ Îðå´îíó (ÑØÀ) âàëóí ìàñîþ 50 êã
áóâ âèêèíóòèé õâèëÿìè íà ïîêð³âëþ ìàÿêà çàââèøêè 30 ì.
Òàêîæ åðîç³ÿ ìîðñüêîãî áåðåãà çóìîâëåíà âèñîòîþ õâèëü ³ âåðòèêàëü-
íîþ âèñîòîþ ¿õíüî¿ ä³¿. Íà Áàëò³éñüêîìó óçáåðåææ³ ï³ä ÷àñ øòîðì³â õâè-
ë³ ìîæóòü ñÿãàòè âèñîòè áëèçüêî 15 ì, íà óçáåðåææ³ â³äêðèòîãî îêåàíó

180
16 Геологічна діяльність моря

– ê³ëüêîõ äåñÿòê³â ìåòð³â, à â îêðåìèõ âèïàäêàõ – ïîíàä 100 ì. Ñï³íåíà

õâèëÿ âäàðÿº îá áåðåã, à ðàçîì ç âîäîþ óäàðÿþòü òàêîæ íåñåí³ íåþ âàëó-
íè, ï³äñèëþþ÷è áåðåãîâó åðîç³þ.
Ìîðñüêà åðîç³ÿ çàëåæèòü ³ â³ä òîãî, íàñê³ëüêè ñòð³ìêèì ÷è ïîëîãèì
º áåðåã. Íà ïëîñêèõ áåðåãàõ åðîç³éíà ä³ÿ ìîðñüêèõ õâèëü íåçíà÷íà. Ó
öüîìó âèïàäêó åðîç³ÿ ðîçâèâàºòüñÿ ïåðåâàæíî íà äí³ â ïðèáåðåæí³é çîí³,
äå â³äáóâàºòüñÿ çàëîìëåííÿ õâèëü, à äîííèé ìàòåð³àë ïåðåì³ùàºòüñÿ äî
áåðåãà. Çàâäÿêè öüîìó íèçèíí³ óçáåðåææÿ íàäáóäîâóþòüñÿ, à íå çàçíàþòü
ðóéíóâàííÿ.
²íàêøå âèãëÿäຠä³ÿ ìîðñüêèõ õâèëü íà âèñîê³ áåðåãè. Òàê³ áåðåãè
çàçíàþòü çíà÷íîãî åðîäóâàííÿ âíà-
ñë³äîê ã³äðàâë³÷íî¿ ä³¿ âîäè òà àáðà-
糿. Àáðàç³ÿ – öå ðîçêðèøóâàííÿ,
ñòèðàííÿ, ïîäð³áíþâàííÿ ñêåëüíîãî
ìàòåð³àëó, ÿêèé óòâîðèâñÿ âíàñë³äîê
ðóéíóâàííÿ áåðåãà; âîíà â³äáóâàºòüñÿ
÷åðåç ïîñò³éíå ïåðåñóâàííÿ ³ ïåðåêî-
÷óâàííÿ õâèëÿìè óëàìêîâîãî ìàòå-
ð³àëó, ùî ïåðåáóâຠïîáëèçó áåðåãà.
Ñòèðàºòüñÿ òàêîæ ñêåëüíèé ìàòåð³àë
áåðåãà ³ äíà, êîëè õâèë³ é ïðèáåðåæ-
í³ òå÷³¿ ïåðåêî÷óþòü ÷åðåç íèõ ñèï-
êèé ìàòåð³àë.
Ìîðñüê³ õâèë³, ÿê³ âäàðÿþòü îá
ñòð³ìêèé áåðåã, ï³äð³çàþòü éîãî, â³í
îáâàëþºòüñÿ é îñóâàºòüñÿ, ïîñòóïîâî
â³äñòóïàþ÷è. Ñòð³ìêå áåðåãîâå óðâè-
ùå íàçèâàþòü êë³ôîì. Ñêåëüíèé ìà-
òåð³àë á³ëÿ ï³äí³ææÿ êë³ôó çàçíຠïî-
äð³áíþâàëüíî¿ ä³¿ õâèëü. Çàâäÿêè öüî-
ìó ôîðìóºòüñÿ ìàéæå ãîðèçîíòàëüíà
ïîâåðõíÿ ç³ ñëàáêèì íàõèëîì ó íàïðÿ-
ì³ ìîðÿ, ÿêó íàçèâàþòü àáðàçèâíîþ
ïëàòôîðìîþ (ðèñ. 133). Ç áîêó ìîðÿ
äî àáðàçèâíî¿ ïëàòôîðìè ïðèëÿãàº
íàñèï, ñêëàäåíèé ïðèíåñåíèì õâèëÿ- Рис. 133. Стадії морської ерозії, які ведуть
до формування: кліфу 1, бере-
ìè ìàòåð³àëîì. Öå – àêóìóëÿòèâíà гового валу 2, абра-зивної плат-
ïëàòôîðìà (äèâ. ðèñ. 133). форми 3, складеної матеріалом
Êë³ô áóäå â³äñòóïàòè, äîêè äî руйнування кліфу 4; 5 – рівень
íüîãî äîñÿãàòèìóòü õâèë³ íàéñèëüí³- припливу, 6 – рівень відпливу,
за М. Ксьонжкевічем зі змінами

181
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 134. Ерозійні форми на високому узбережжі, сформованому різними за літологією скель-
ними породами

øèõ øòîðì³â. Êîëè æ õâèë³ óæå íå äîñÿãàþòü, êë³ô çàâìèðຠ³ ïîñòóïîâî

çàâäÿêè ãðàâ³òàö³éíèì ïðîöåñàì çãàäæóºòüñÿ äî ôîðìè ïîëîãîãî ñõèëó.
Óçáåðåææÿ â³äñòóïàþòü ç ð³çíèìè øâèäêîñòÿìè, íàïðèêëàä, ó ñõ³ä-
í³é ÷àñòèí³ îñòðîâà Âîë³í áåðåã â³äñòóïàâ ç³ øâèäê³ñòü 180 ì çà îñòàíí³
200 ðîê³â. Íà ìèñ³ Àðêîíà íà Ðþãåí³ (ͳìå÷÷èíà) çíàõîäÿòü ôðàãìåíòè
äàâíüîñëîâ’ÿíñüêîãî âàëó, ùî êîëèñü îòî÷óâàâ ñâÿòèíþ Ñâ³òîâèäà. Ðåøòó
éîãî òåðèòî𳿠ïîãëèíóëî ìîðå âíàñë³äîê åðî糿 ñòð³ìêîãî áåðåãà. Íà ïîëü-
ñüêîìó óçáåðåææ³ Áàëòèêè â ðàéîíí³ Òðåíñà÷à ç êîñòåëà, ïîáóäîâàíîãî
äåê³ëüêà ñòîë³òü òîìó, çàëèøèëàñü îäíà ñò³íà, ÿêà ñòî¿òü íà âð³ç³ êë³ôó,
òîä³ ÿê ðåøòà ñîáîðó âæå âïàëà â äîëèíó êë³ôó. Áóäóâàëè æ êîñòåë íà
çíà÷í³é â³äñòàí³ â³ä áåðåãà. Îäíàê òîä³øí³ áóä³âíè÷³ íà ïåðåäáà÷èëè, ùî
ìîðñüêèé áåðåã òàê øâèäêî â³äñòóïàòèìå.  ðàéîí³ Êîëîáæåãà ìîðñüêèé
áåðåã â³äñòóïຠâ ñåðåäíüîìó 0,5–1,0 ì çà ð³ê.
ßêùî æ ìîðñüêèé áåðåã ñêëàäåíèé ïîðîäàìè ð³çíî¿ ì³öíîñò³, òî åðîç³ÿ
ðîçâèâàºòüñÿ ç ð³çíîþ øâèäê³ñòþ íà ð³çíèõ â³äð³çêàõ áåðåãà, ôîðìóþ÷è
ìàëüîâíè÷å, äóæå ðîç÷ëåíîâàíå óçáåðåææÿ (ðèñ. 134). Íåçâàæàþ÷è íà
âåëèêó åíåðã³þ îêåàí³÷íèõ âîä, îá’ºì ìàòåð³àëó, ùî íàäõîäèòü çàâäÿêè
ìîðñüê³é åðî糿, ó ê³ëüêàäåñÿò ðàç³â ìåíøèé, í³æ ê³ëüê³ñòü ìàòåð³àëó ð³÷-
êîâî¿ åðî糿 íà Çåìë³.

182
16 Геологічна діяльність моря

Типи узбереж
Çàëåæíî â³ä âèñîòè áåðåãà ðîçð³çíÿþòü íèçüê³ òà âèñîê³ óçáåðåææÿ.
Íåçàëåæíî â³ä òàêîãî ïîä³ëó âèä³ëÿþòü äåê³ëüêà ãåíåòè÷íèõ òèï³â óçáå-
ðåæ (ðèñ. 135):

Рис. 135. Типи морських узбереж

183
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 136. Перенесення піщаного матеріалу вздовж узбережжя

– ô³îðäîâå – óòâîðåíå âíàñë³äîê çàëèòòÿ äîâãèõ ³ ãëèáîêèõ ï³ñëÿëüî-

äîâèêîâèõ äîëèí;
– ð³àñîâå – çàòîïëåíèõ ïðèìîðñüêèõ äîëèí;
– øõåðîâå – äëÿ ÿêîãî õàðàêòåðíà íàÿâí³ñòü ñîòåíü ³ òèñÿ÷ ñêåëÿñòèõ
îñòð³âö³â, ðîçêèäàíèõ ïîáëèçó áåðåãà;
– äàëìàòèíñüêå – óòâîðåíå âíàñë³äîê çàòîïëåííÿ ã³ðñüêèõ ïàñîì,
ïàðàëåëüíèõ äî áåðåãà, çàâäÿêè ÷îìó íàä âîäíîþ ïîâåðõíåþ ï³äí³-
ìàþòüñÿ áåðåãîâ³ îñòð³âö³;
– ëàãóíí³ – óòâîðåí³ âíàñë³äîê ðóéíóâàííÿ ï³ùàíîãî ïàðàëåëüíîãî
äî áåðåãà âàëó (ë³äî); ÷àñòèíó ìîðÿ, â³äð³çàíó âàëîì, íàçèâàþòü ëà-
ãóíîþ; ó íèçüêèõ ãåîãðàô³÷íèõ øèðîòàõ ðîëü ï³ùàíèõ âàë³â â³ä³-
ãðàþòü ðèôè;
– ëèìàíí³ – âèíèêàþòü òîä³, êîëè ï³ùàí³ âàëè â³äð³çàþòü ë³éêîïî-
ä³áí³ óñòÿ ð³ê; ì³æ óñòÿì ð³êè òà â³äêðèòèì ìîðåì âèíèêຠëèìàí,
ÿêèé ç ÷àñîì ìîæóòü ïîâí³ñòþ çàñèïàòè îñàäè ð³÷êîâîãî óñòÿ;
– çàòîêîâ³ – ôîðìóþòüñÿ âíàñë³äîê ÷àñòêîâîãî â³äð³çàííÿ çàòîêè àáî
ì³ëêîâîäíî¿ ÷àñòèíè ìîðñüêîãî áàñåéíó â³ä â³äêðèòîãî ìîðÿ.

Транспортування й акумуляція в прибережній

зоні
Ïåðåíåñåííÿ ìàòåð³àëó â ïðèáåðåæí³é çîí³ â³äáóâàºòüñÿ ïåðïåíäè-
êóëÿðíî òà ïàðàëåëüíî äî áåðåãîâî¿ ë³í³¿. Òðàíñïîðòóâàííÿ âçäîâæ óçáå-
ðåææÿ ìîæëèâå äâîìà ñïîñîáàìè. Ìàòåð³àë ïåðåíîñÿòü ìîðñüê³ òå÷³¿,
ÿê³ ïðîõîäÿòü áëèçüêî äî áåðåãà, àáî æ éîãî ïåðåì³ùàþòü ìîðñüê³ õâèë³.
Õâèë³ äóæå çð³äêà ï³äõîäÿòü äî áåðåãà ï³ä ïðÿìèì êóòîì; õâèëÿ, ÿêà íà-

184
16 Геологічна діяльність моря

êî÷óºòüñÿ ï³ä ïåâíèì (ãîñòðèì) êóòîì, âèíîñèòü ìàòåð³àë ñê³ñíî íà ïëÿæ.

Çâîðîòíî âîäà â³äïëèâຠïî íàéá³ëüøîìó íàõèëó ïëÿæó, òîáòî ìàéæå ïåð-
ïåíäèêóëÿðíî äî áåðåãîâî¿ ë³í³¿. Âíàñë³äîê öüîãî óëàìêîâèé ìàòåð³àë íå
ïîâåðòàºòüñÿ íà ïîïåðåäíº ì³ñöå, à ïåðåñóâàºòüñÿ äåùî äàë³ âçäîâæ ïëÿ-
æó ðàçîì ç íàäõîäæåííÿì ùîðàç íîâèõ õâèëü (ðèñ. 136). Çàâäÿêè öüî-
ìó óëàìêîâèé ìàòåð³àë ìîæå ïåðåì³ùàòèñÿ âçäîâæ óçáåðåææÿ íàâ³òü íà
100 ì óïðîäîâæ äîáè.
Óíàñë³äîê ä³ÿëüíîñò³ õâèëü ôîðìóþòüñÿ áåðåãîâ³ âàëè (äèâ. ðèñ. 133),
ïðèáåðåæí³ ì³ëèíè ³ áàðè, à òàêîæ ïëÿæ³. Ñèëüí³ õâèë³ âèíîñÿòü íà áåðåã
äð³áí³ é á³ëüø³ óëàìêè ñêåëüíèõ ïîð³ä, îäíàê çâîðîòíèé ñòðóì³íü íå ìàº
òàêî¿ ñèëè, ùîá çíåñòè óâåñü ìàòåð³àë íàçàä äî ìîðÿ. Òîìó êðóïí³øèé
ìàòåð³àë íàãðîìàäæóºòüñÿ â ì³ñö³, êóäè ùå äîñÿãຠõâèëÿ, ÿê ï³ùàíî-
ãðàâ³éíèé âàë. Öå òàê çâàíèé áåðåãîâèé âàë (ðèñ. 137). Òàê³ âàëè óòâîðþ-
þòüñÿ íà íèçüêèõ ³ âèñîêèõ óçáåðåææÿõ òàì, äå ñôîðìóâàëàñü àáðàç³éíà
ïëàòôîðìà. ¯õíÿ âèñîòà ³íêîëè ìîæå äîñÿãàòè ê³ëüêàíàäöÿòè ìåòð³â; íà
óçáåðåææÿõ Áàëòèêè áåðåãîâ³ âàëè ìàþòü ñåðåäí³ âèñîòè 1–3 ì, à ¿õí³
ñõèëè â á³ê ìîðÿ ñòàíîâëÿòü áëèçüêî 5°. Ó ìàòåð³àë³ áåðåãîâîãî âàëó ³íîä³
çíà÷íå ì³ñöå ïîñ³äàþòü ÷åðåïàøêè ìîðñüêèõ îðãàí³çì³â (÷åðåïàøêîâèé
äåòðèò).
Ïëÿæ³ ôîðìóþòüñÿ òîä³, êîëè õâèë³ âèêèäàþòü íà áåðåã á³ëüøå ï³ñêó, í³æ
éîãî ìîæå çàáðàòè çâîðîòíà òå÷³ÿ äî ìîðÿ. Íàäëèøêîâèé ï³ñîê íàãðîìàäæóºòüñÿ
íà áåðåç³. Îäíàê äóæå ñèëüíå
õâèëþâàííÿ ìîæå çàáèðàòè ç
áåðåãà ïðèíåñåíèé ìàòåð³àë.
Òîìó ðîçì³ðè ïëÿæ³â çì³íþ-
þòüñÿ. Ðîçâèòîê ïëÿæ³â òàêîæ
çàëåæèòü â³ä âèñîòè õâèëü.
Âèäîâæåí³ é íèçüê³ õâèë³ íàä-
áóäîâóþòü ïëÿæ³, à êîðîòê³ é
âèñîê³ – ðóéíóþòü ¿õ.
Ó áåðåãîâ³é ñìóç³ íà
ì³ëêîìó ï³ùàíîìó äí³ õâèë³
çàëîìëþþòüñÿ, ñïðè÷èíÿþ-
÷è ôîðìóâàííÿ åðîç³éíèõ
ð³â÷àê³â, ç ÿêèõ ï³ùàíèé Рис. 137. Профіль піщаного узбережжя,
за М. Ксьонжкевічем:
ìàòåð³àë ïîòðàïëÿº íà êðà¿
а – узбережжя без припливів (Балтика); б – узбе-
ð³â÷àê³â. Çàâäÿêè öüîìó âè-
режжя з припливами (атлантичне узбережжя
íèêàþòü ï³äâîäí³ ì³ëèíè Франції); вертикальний масштаб збільшений; sw –
– äîâã³, ïàðàëåëüí³ äî óçáå- середній рівень моря, ww – високий рівень моря, nw
ðåææÿ ï³ùàí³ âàëè – ðåâè. – низький рівень моря, р – рівень припливу, о – рі-
вень відпливу, r – реви, g – береговий вал

185
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 138. Пересипи і коси на балтійському узбережжі

Òàê³ âàëè çâè÷àéíî ôîðìóþòüñÿ ï³ä ÷àñ øòîðì³â ³ º íåòðèâêèìè, âîíè

ïåðåñóâàþòüñÿ ïåðïåíäèêóëÿðíî äî áåðåãîâî¿ ë³í³¿. Çâè÷àéíî ðåâè óòâî-
ðþþòüñÿ â ìîðÿõ, äå íåìà ïðèïëèâ³â; êîëè æ àìïë³òóäà ïðèïëèâ³â çíà÷-
íà, ðåâè ðóéíóþòüñÿ ³ ðîçìèâàþòüñÿ (äèâ. ðèñ. 137).
ßêùî äíî ïðè áåðåç³ ïëàâíî çàíóðþºòüñÿ â íàïðÿì³ â³äêðèòîãî ìîðÿ,
òî õâèë³ ïî÷èíàþòü çàëîìëþâàòèñü ùå äàëåêî â³ä áåðåãà – ³íêîëè íàâ³òü
íà â³äñòàí³ äåê³ëüêîõ ê³ëîìåòð³â. Ó òàêîìó ðàç³ ìîæóòü óòâîðþâàòèñü
ï³ùàí³ âàëè, ÿê³ ³íêîëè âèñòóïàþòü íàä ð³âíåì ìîðÿ. Öå âåëèê³ ôîðìè,
çàãàëîì äîñèòü òðèâê³, ôîðìóþòüñÿ ïåðåâàæíî â áåçïðèïëèâíèõ ìîðÿõ.
Âîíè õàðàêòåðí³ äëÿ áåðåã³â Àäð³àòèêè â îêîëèöÿõ Âåíåö³¿. ¯õ íàçèâàþòü
áàðàìè (áàð’ºðàìè, ë³äî), à ÷àñòèíó ìîðÿ ì³æ áàðîì òà óçáåðåææÿì –
ëàãóíîþ. Ëàãóíè ìîæóòü áóòè ïîâí³ñòþ â³äð³çàí³ â³ä ìîðÿ ³ ïåðåòâîðåí³ â
îçåðà, áàãîâèííÿ ³ òîðôîâèùà.

186
16 Геологічна діяльність моря

Ìîðñüê³ òå÷³¿, ÿê³ ïðîò³êàþòü áëèçüêî äî óçáåðåææÿ, âèêîíóþòü çíà÷íó

òðàíñïîðòóâàëüíó é àêóìóëþâàëüíó ðîáîòó. Íàéâàæëèâ³øèìè ôîðìàìè,
ÿê³ âèíèêàþòü ç îñàä³â, ïðèíåñåíèõ óçäîâæáåðåãîâèìè òå÷³ÿìè, º êîñè ³
ïåðåñèïè. Êîñè – öå àêóìóëÿö³éí³ ôîðìè, ÿê³ îäíèì êðàºì ñïîëó÷åí³ ç áå-
ðåãîì (ðèñ. 138). Òàê³ êîñè ðîçâèíóò³ íà Áàëòèö³, Àçîâñüêîìó òà ×îðíîìó
ìîðÿõ. ϳä ÷àñ ñèëüíèõ øòîðì³â êîñè ìîæóòü çàçíàâàòè ðîçìèâàííÿ õâè-
ëÿìè ³ âòðà÷àòè çâ’ÿçîê ç ñóøåþ. Ïåðåñèïè – öå ï³ùàí³ âàëè, ç’ºäíàí³ ç
ñóøåþ îáîìà ê³íöÿìè íåð³âíîãî áåðåãà àáî çàòîêè (äèâ. ðèñ. 138). ̳æ
ïåðåñèïîì ³ ñóøåþ º çàòîêà – ì³ëêà, ìàéæå ö³ëêîâèòî â³äãîðîäæåíà
ïåðåñèïîì â³ä â³äêðèòîãî ìîðÿ (íàïðèêëàä, ³ñëÿíñüêà çàòîêà). ßêáè íå
ðåãóëÿðíå âèìèâàííÿ ï³ñêó, ³ñëÿíñüêà çàòîêà ìîãëà á ïåðåòâîðèòèñÿ â
îçåðî, ÿêå ç ÷àñîì çàïîâíèëè á îñàäè ð³ê Ïðåãîëè òà Íî´àòó.

Морські осади
Íà äí³ ìîð³â òà îêåàí³â ï³ä âïëèâîì ñèëè òÿæ³ííÿ îñ³äàþòü ì³íåðàëü-
í³ ÷àñòèíêè ð³çíèõ ðîçì³ð³â, à òàêîæ îðãàí³÷í³ ðåøòêè. Çàëåæíî â³ä ïîõî-
äæåííÿ ñêëàäíèê³â ìîðñüê³ îñàäè ïîä³ëÿþòü íà äåê³ëüêà ãðóï (ðèñ. 139):

Рис. 139. Походження компонентів морських осадів

187
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

– òåðèãåíí³ – ùî âèíèêëè âíàñë³äîê âèïàä³ííÿ íà äíî ì³íåðàëüíèõ

÷àñòèíîê, ïðèíåñåíèõ ó ìîðå ð³çíèìè òðàíñïîðòóâàëüíèìè ÷èííè-
êàìè (ð³êè, â³òðè, ëüîäîâèêè) ³ç ñóø³;
– îðãàíîãåíí³ – óòâîðåí³ âíàñë³äîê íàãðîìàäæåííÿ íà äí³ îðãàí³÷íèõ
ðåøòîê àáî æèòòºä³ÿëüíîñò³ ìîðñüêèõ îðãàí³çì³â;
– õåìîãåíí³ – ñôîðìîâàí³ âíàñë³äîê õ³ì³÷íèõ ïðîöåñ³â, ùî â³äáóâàëèñü
ó ìîðñüêèõ âîäàõ ³ âåëè äî âèïàä³ííÿ ð³çíèõ õ³ì³÷íèõ êîìïîíåíò³â;
– âóëêàí³÷íîãî ïîõîäæåííÿ – óòâîðåí³ âíàñë³äîê âèâåðæåíü âóëêà-
í³â íà äí³ àáî îñàäæåííÿ âóëêàí³÷íîãî ïîïåëó ç âóëêàí³â ñóõîäîëó.
Êîìïîíåíòè îñàäó áóâàþòü ì³íåðàëüí³ (ì³íåðàëîãåíí³) òà á³îãåíí³.
̳íåðàëüí³ êîìïîíåíòè ìàþòü ì³íåðàëüíå ïîõîäæåííÿ. Çàëåæíî â³ä ì³ñöÿ
óòâîðåííÿ ðîçð³çíÿþòü àóòèãåíí³ ñêëàäîâ³ (ùî âèíèêëè íà ì³ñö³) é àëîòè-
ãåíí³ (ïðèíåñåí³ â ìîðå ³ççîâí³); ñåðåä àëîòèãåííèõ âèä³ëÿþòü êîìïîíåíòè
êîñì³÷íîãî ïîõîäæåííÿ – ïèë òà ôðàãìåíòè ìåòåîðèò³â. Á³îãåíí³ êîìïîíåí-
òè – öå ôðàãìåíòè ê³ñòÿê³â ³ ò³ë îðãàí³çì³â. Çàëåæíî â³ä ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ
îðãàí³çì³â âèîêðåìëþþòü áåíòîñí³ (îðãàí³çìè, ÿê³ ïðîæèâàþòü íà äí³), íå-
êòîíí³ (êîìïîíåíòè îðãàí³çì³â, ÿê³ â³ëüíî ïåðåì³ùóþòüñÿ) òà ïëàíêòîíí³
(ïîõîäÿòü ç îðãàí³çì³â, ùî ¿õ ïåðåíîñÿòü ïîâåðõíåâ³ âîäè) êîìïîíåíòè.

Седиментаційні ділянки морів та океанів

Ñó÷àñí³ ìîðñüê³ îñàäè ïîä³ëÿþòü çàëåæíî â³ä ãëèáèíè áàñåéíó òà

â³ääàëåíîñò³ â³ä óçáåðåæ. Ðîçð³çíÿþòü ÷îòèðè ãîëîâí³ çîíè ñåäèìåíòàö³¿
(ðèñ. 140) òà ÷îòèðè ãîëîâí³ ãðóïè îêåàí³÷íèõ îñàä³â:
– ë³òîðàëüí³ – ôîðìóþòüñÿ áëèçüêî äî áåðåãà â çîí³ ì³æ ë³í³ºþ
ïðèïëèâó–â³äïëèâó, à òàêîæ íèæ÷å ë³í³¿ â³äïëèâó äî ãëèáèíè áëèçü-

Рис. 140. Головні седиментаційні зони та типи океанічних осадів, за М. Ксьонжкевічем

188
16 Геологічна діяльність моря

êî 40–60 ì; íèæíþ ìåæó îêðåñëþº ãëèáèíà, äî ÿêî¿ ïðîðîñòàþòü

ïðèêð³ïëåí³ äî äíà ðîñëèíè. Âîäè ë³òîðàëüíî¿ çîíè ðóõëèâ³ é äîáðå
ïðîñâ³òëåí³. Çàëåæíî â³ä ãåîëîã³÷íî¿ áóäîâè áåðåãà, ê³ëüêîñò³ òåðè-
ãåííîãî ìàòåð³àëó, ÿêèé íàäõîäèòü ç ñóø³, åíåð㳿 õâèëü, òóò ìîæóòü
óòâîðþâàòèñÿ òåðèãåíí³, á³îãåíí³, à òàêîæ õåìîãåíí³ îñàäè;
– íåðèòîâ³ – ðîçâèíóò³ â³ä íèæíüî¿ ìåæ³ ë³òîðàëüíî¿ çîíè äî êðàþ
øåëüôó (ãëèáèíà – 200–250 ì). Ó ö³é çîí³ íåìà äîííî¿ ðîñëèííîñò³,
íàòîì³ñòü áàãàòå îðãàí³÷íå æèòòÿ, ñëàáêà îñâ³òëåí³ñòü ³ íåçíà÷íà
ðóõëèâ³ñòü âîäè;
– áàò³àëüí³ (ãåì³ïåëàã³÷í³) – óòâîðþþòüñÿ íà êîíòèíåíòàëüíîìó ñõè-
ë³ äî ãëèáèíè 2 000–3 000 ì. Ó ö³é çîí³ ìàëî ñâ³òëà, ñïîê³éí³ çà-
ãàëîì âîäè, á³äíå îðãàí³÷íå æèòòÿ. Îñàäè, ÿê³ òóò ôîðìóþòüñÿ,– öå
óëàìêîâ³ òà á³îãåíí³;
– àá³ñàëüí³ (åâïåëàã³÷í³) – õàðàêòåðí³ äëÿ äíà ãëèáîêèõ îêåàí³÷íèõ
áàñåéí³â. Âïëèâ ñóø³ íà àá³ñàëüí³ îñàäè íåçíà÷íèé; íà äíî îñ³äàþòü
ðåøòêè ïëàíêòîííèõ ³ íåêòîííèõ îðãàí³çì³â, à áåíòîñ òà ôàóíà º
çíà÷íî á³äí³øèìè, í³æ â ³íøèõ çîíàõ.

Теригенні осади

Òåðèãåíí³ îñàäè íàÿâí³ ïåðåäóñ³ì íà øåëüôàõ (ðèñ. 141) ³ â íåçíà-

Рис. 141. Розміщення сучасних морських осадів, за М. Ксьонжкевічем:

1 – шельфові та геміпелагічні осади; 2 – вулканічні піски; 3 – діатомові мули; 4 – птеро-
подові піски; 5 – глобігериновий мул; 6 – червоні глибоководні глини; 7 – радіолярієві
мули

189
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

÷íèõ ê³ëüêîñòÿõ â ³íøèõ çîíàõ îêåàíó. Çàãàëîì ìàòåð³àë, ùî éîãî òðàí-

ñïîðòóþòü ð³êè, ïîòðàïëÿº â îêåàí ó ë³òîðàëüí³é çîí³; òàì ôîðìóþòüñÿ
ãðóáîóëàìêîâ³ îñàäè – ãðàâ³é ³ ï³ñêè. Äàë³ â³ä áåðåãà äîõîäÿòü ìåíø³
÷àñòèíêè, ÿê³ äîâøå ìîæóòü ïåðåáóâàòè â çàâèñëîìó ñòàí³, – öå àëåâðè-
òè ³ ãëèíè.
Óëàìêîâ³ îñàäè ë³òîðàëüíî¿ òà íåðèòîâî¿ çîí çàãàëîì äîáðå â³äñîð-
òîâàí³. Íà ïîâåðõíÿõ ï³ùàíèõ îñàä³â ÷àñòî ìîæíà ñïîñòåð³ãàòè ð³çí³
â³äáèòêè (³íêîëè âîíè òàêîæ çáåð³ãàþòüñÿ ó âèêîïíîìó ñòàí³).
Ñïåöèô³÷íèì òèïîì òåðèãåííèõ îñàä³â º ôë³ø, ÿêèé ôîðìóºòüñÿ
çàâäÿêè âèíèêíåííþ êàëàìóòíèõ ïîòîê³â íà êîíòèíåíòàëüíîìó ñõè-
ë³. Êàëàìóòí³ ïîòîêè ì³ñòÿòü âåëèêó ê³ëüê³ñòü óëàìêîâîãî ìàòåð³àëó
(ãîëîâíî äð³áíîçåðíèñòîãî), ÿêèé ïåðåì³ùàºòüñÿ â çàâèñëîìó ñòàí³.
Ïîòîêè ðóõàþòüñÿ áåçëàäíî ï³ä âïëèâîì ñèëè òÿæ³ííÿ òà ³íåðö³éíèõ
ñèë. Äîñÿãíóâøè ï³äí³ææÿ êîíòèíåíòàëüíîãî ñõèëó, ïîò³ê âòðà÷àº
øâèäê³ñòü, à óëàìêîâèé ìàòåð³àë îñàäæóºòüñÿ íà äí³ çã³äíî ç ðîçì³-
ðàìè òà âàãîþ ì³íåðàëüíèõ ÷àñòèíîê: ñïî÷àòêó – íàéá³ëüø³ óëàìêè, à
äàë³ – ùîðàç äð³áí³ø³. Çàâäÿêè öüîìó ôë³øîâ³ îñàäè ìàþòü ôðàêö³é-
íó (ãðàäàö³éíó) øàðóâàò³ñòü (ðèñ. 142). Ó øàð³ àáî êîìïëåêñ³ øàð³â
ñïîñòåð³ãàþòü ïîñò³éíó çì³íó ïî âåðòèêàë³ â³ä ãðóáøîãî äî äð³áí³øîãî
ìàòåð³àëó.

Рис. 142. Утворення флішових осадів, за А. Козловським та С. Спечіком

190
16 Геологічна діяльність моря

Ó âèñîêèõ ãåîãðàô³÷íèõ øèðîòàõ, çîêðåìà íàâêîëî Àíòàðêòèäè, çíà-

÷í³ ïëîù³ äíà çàéìàþòü ìîðñüêî-ëüîäîâèêîâ³ â³äêëàäè. Öå óëàìêîâ³ îñà-
äè, ÿê³ óòâîðèëèñÿ âíàñë³äîê ïåðåì³øóâàííÿ ìîðñüêèõ îñàä³â ç³ ñêåëüíèì
ìàòåð³àëîì, ùî éîãî ïðèíåñëè ïëàâó÷³ ëüîäîâèêè ç ìàòåðèêà. Ìîðñüêî-
ëüîäîâèêîâ³ â³äêëàäè ñëàáêî â³äñîðòîâàí³: ïîðÿä ìîæóòü áóòè ÿê âåëèê³
áëîêè, òàê ³ äð³áí³ ìóëèñò³ ÷àñòèíêè.
Ó áàò³àëüí³é ³ àá³ñàëüí³é çîí³ îêåàí³â ôîðìóþòüñÿ òåðèãåíí³ îñàäè,
ñêëàäåí³ íàéäð³áí³øèìè ÷àñòèíêàìè. Ö³ îñàäè ìàþòü ð³çíå çàáàðâëåííÿ
çàëåæíî â³ä âì³ñòó çàë³çà ð³çíîãî ñòóïåíÿ îêèñíåííÿ (íàïðèêëàä, áàò³-
àëüí³ íàìóëè ìîæóòü áóòè áëàêèòíèìè, ÷åðâîíèìè, çåëåíèìè, ÷îðíèìè,
ãëèáîêîâîäí³ ãëèíè – ÷åðâîíèìè).

Органічні осади

Îðãàí³÷í³ îñàäè óòâîðþþòüñÿ â ð³çíèõ çîíàõ îêåàí³â, à ¿õí³é ñêëàä

çàëåæèòü â³ä ãëèáèíè ìîðñüêîãî áàñåéíó, îñê³ëüêè ð³çí³ çîíè îêåàíó çà-
ñåëåí³ ð³çíèìè ãðóïàìè îðãàí³çì³â.
Ó ì³ëêîâîäíèõ ÷àñòèíàõ áàñåéí³â íàéâàæëèâ³øó ðîëü ó ôîðìó-
âàíí³ îñàäîâèõ ïîð³ä îðãàí³÷íîãî ïîõîäæåííÿ â³ä³ãðàþòü áåíòîñí³
îðãàí³çìè, à ñåðåä íèõ – êîðàëè, ìîõîâàòêè, âîäîðîñò³, ãîëêîøê³ð³,
ìîëþñêè òà ãàñòðîïîäè. Íà ä³ëÿíêàõ, äå ñåäèìåíòàö³ÿ òåðèãåííîãî
ìàòåð³àëó ñëàáêà, ìîæóòü óòâîðèòèñÿ ðèôè – ï³äâîäí³ ìîðñüê³ ñïîðó-
äè ç³ ñêåëåò³â ñèäÿ÷èõ êîëîí³àëüíèõ ìîðñüêèõ îðãàí³çì³â. Çâè÷àéíî
íàéïîøèðåí³øèìè º êîðàëîâ³ ðèôè. Äëÿ ¿õíüîãî ðîçâèòêó íåîáõ³ä-
í³ ðóõ âîäè, âèñîêà òåìïåðàòóðà (20–30 °Ñ) ³ íîðìàëüíà ñîëîí³ñòü.
Çàëåæíî â³ä õàðàêòåðó ðèô³â, ¿õíüîãî ïîëîæåííÿ ùîäî áåðåãîâî¿ ë³-
í³¿ ðîçð³çíÿþòü: áåðåãîâ³, ïëàòôîðìí³, áàð’ºðí³ ðèôè òà àòîëè (ðèñ.
143).
Êð³ì ðèôîâèõ ³ äåòðèòîâèõ âàïíÿê³â, ó ïðèáåðåæíèõ çîíàõ îêåàí³â
óòâîðþþòüñÿ âàïíÿêè, ÿê³ îñàäæóþòüñÿ ç âîäè âíàñë³äîê æèòòºä³ÿëüíîñò³
îðãàí³çì³â.
Ó ãëèáøèõ ÷àñòèíàõ îêåàí³â íàéá³ëüøó ó÷àñòü â óòâîðåíí³ îðãàíî-
ãåííèõ îñàä³â áåðóòü ïëàíêòîíí³ îðãàí³çìè. Ç íàãðîìàäæåííÿ êàðáîíàò-
íèõ ÷åðåïàøîê ôîðàì³í³ôåð âèíèêàþòü ãëîá³ãåðèíîâ³ ìóëè, ÿê³ çíàõî-
äÿòü â îêåàí³ äî ãëèáèí áëèçüêî 5 000 ì. Ïòåðîïîäîâ³ ìóëè ñêëàäåí³
äð³áíèìè êàðáîíàòíèìè ÷åðåïàøêàìè ïòåðîïîä³â (êðèëîíîãèõ). Ç ÷åðå-
ïàøîê ðàä³îëÿð³é ó ñó÷àñíèõ îêåàíàõ íà ãëèáèíàõ ïîíàä 4 êì ôîðìó-
þòüñÿ ñèë³öèòîâ³ ðàä³îëÿð³ºâ³ ìóëè. Ç ÷åðåïàøîê ä³àòîìåé óòâîðþþòüñÿ
ä³àòîìîâ³ ìóëè (ðèñ. 144).

191
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 143. Коралові рифи, за М. Ксьонжкевічем:

а – на шельфі, b – бар’єрний, р – платформний, l – береговий, d – насипи
(шлейфи), утворені продуктами руйнування рифу, с – коралові піски;
б – утворення атолу: 1 – береговий риф навколо острова, що занурюється;
2 – бар’єрний риф навколо острова, що занурюється; 3 – атол, r – риф,
n – насипний уламковий матеріал рифу, l – лагуна.

192
16 Геологічна діяльність моря

Рис. 144. Компоненти форамініферо-

вого а, радіолярієвого б та
діатомового в мулу

Хемогенні осади

Ìîðñüê³ âîäè ì³ñòÿòü áàãàòî ðîç÷èíåíèõ ñîëåé, ÷åðåç ùî çà ïåâíèõ

óìîâ ìîæå ïî÷àòèñÿ ¿õíº âèïàä³ííÿ òà îñàäæåííÿ íà äí³ áàñåéíó. Òàêå òðà-
ïëÿºòüñÿ íàé÷àñò³øå á³îõ³ì³÷íî ³ âíàñë³äîê âèïàðîâóâàííÿ. Çàâäÿêè öüî-
ìó óòâîðþþòüñÿ âàïíÿêè, äîëîì³òè, ã³ïñè, àíã³äðèòè, à òàêîæ êàì’ÿí³,
êàë³éí³ òà ìàãíåç³àëüí³ ñîë³. Ïðîöåñè õ³ì³÷íî¿ ñåäèìåíòàö³¿ íàé÷àñò³øå
â³äáóâàþòüñÿ â ìîðñüêèõ çàòîêàõ, ÿê³ çâè÷àéíî ìàéæå ïîâí³ñòþ â³äð³çàí³
â³ä ìîðÿ (ðèñ. 145), àáî â ïðèáåðåæíèõ çîíàõ.
Äî õåìîãåííèõ îñàä³â íàëåæàòü òàêîæ îîë³òîâ³ âàïíÿêè, ùî
óòâîðþþòüñÿ â ðóõëèâèõ âîäàõ, ïåðåñè÷åíèõ êàðáîíàòîì êàëüö³þ, ÿêèé
âèïàäຠíàâêîëî ïóõèðö³â ïîâ³òðÿ, äð³áíèõ ì³íåðàëüíèõ ÷àñòîê àáî
ôðàãìåíò³â ê³ñòÿê³â îðãàí³çì³â ó âèãëÿä³ êóëüîê ì³ë³ìåòðîâèõ ðîçì³ð³â.
Íà äí³ ìîð³â ³ îêåàí³â ôîðìóþòüñÿ êîíêðåö³¿ – îâàëüí³, êðóãë³ àáî
íåïðàâèëüíî¿ ôîðìè áðèëêè, ñêëàäåí³ ð³çíèìè õ³ì³÷íèìè êîìïîíåíòàìè,
ðîçì³ðîì â³ä ê³ëüêîõ ³ äóæå çð³äêà äî ê³ëüêîõ äåñÿòê³â ñàíòèìåòð³â.
Íàéïîøèðåí³ø³ ñåðåä íèõ çàë³çî-ìàí´àíîâ³ êîíêðåö³¿ (ñêëàäåí³
ïåðåâàæíî îêñèäàìè òà ã³äðîêñèäàìè ìåòàë³â, ãîëîâíî çàë³çà ³ ìàí´àíó)

193
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 145. Утворення хемогенних осадів унаслідок випаровування води в напівзакритих затоках і
лагунах:
А – вапняки; В – сульфати; С і D – сульфати і галоїди; Е – галоїди

òà ôîñôîðèòîâ³ êîíêðåö³¿ (ïåðåâàæíî ñêëàäåí³ ôîñôàòàìè êàëüö³þ).

Êîíêðåö³¿ ôîðìóþòüñÿ âíàñë³äîê õ³ì³÷íèõ ïåðåòâîðåíü â îñàäàõ.

Седиментаційні структури морських осадів

Ìîðñüê³ îñàäè º øàðóâàòèìè. Íà òèõ ä³ëÿíêàõ ìîðñüêîãî áàñåéíó, äå
â ïðèäîíí³é ÷àñòèí³ ðóõó âîäè íåìà, øàðóâàò³ñòü îñàä³â ãîðèçîíòàëüíà.
Ïðîòå â çîí³, äå âîäà ïåðåáóâຠâ ðóñ³, õàðàêòåð øàðóâàòîñò³ çì³íþºòüñÿ.
Îñàäè áåðåãîâîãî âàëó, ïëÿæ³â òà ëàãóí º äð³áíîøàðóâàòèìè, øàðè
÷àñòî âèð³çíÿþòüñÿ ðîçì³ðîì çåðåí àáî çàáàðâëåííÿì. Óñþäè òðàïëÿþòüñÿ
òåìí³ ïðîøàðêè, ñêëàäåí³ âàæêèìè ì³íåðàëàìè (ìàãíåòèò, ãðàíàò, ðóòèë,
³ëüìåí³ò, ìîíàöèò òà ³í.). Ó âåðõí³é ÷àñòèí³ ïëÿæ³â øàðóâàò³ñòü ïàðà-
ëåëüíà, à òàì, äå âîäà ïåðåáóâຠâ ðóñ³, ïðîøàðêè îñàä³â óêëàäåí³ ï³ä
ð³çíèìè êóòàìè; òàêèé òèï øàðóâàòîñò³ íàçèâàþòü ä³àãîíàëüíîþ øàðó-
âàò³ñòþ (ðèñ. 146). Îñàäè ³íøèõ ñåäèìåíòàö³éíèõ çîí îêåàíó çàãàëîì
äîñèòü äîáðå â³äñîðòîâàí³. Ôë³øîâ³ îñàäè ìàþòü ôðàêö³éíó øàðóâàò³ñòü.
Íà ïîâåðõíÿõ ï³ùàíèõ øàð³â ÷àñòî óòâîðþþòüñÿ ð³çíîìàí³òí³ ñë³äè, ÿê³ ó
âèêîïíîìó ñòàí³ íàçèâàþòü ³ºðîãë³ôàìè. Ñë³äè ìîæóòü áóòè ìåõàí³÷íîãî
ïîõîäæåííÿ – óòâîðþþ÷èñü óíàñë³äîê õâèëþâàííÿ, âîëî÷³ííÿ àáî ïåðå-

194
16 Геологічна діяльність моря

Рис. 146. Шаруватість прибережних утворень, за М. Ксьонжкевічем

êî÷óâàííÿ ïî äí³ á³ëüøèõ ñêåëüíèõ â³äëàìê³â, à òàêîæ óäàðÿííÿ íèìè îá

äíî. ²íø³ ³ºðîãë³ôè º íàñë³äêîì ä³ÿëüíîñò³ îðãàí³çì³â – öå ñë³äè ðèòòÿ,
ïîâçàííÿ òà ³í. Âîíè òðàïëÿþòüñÿ ÿê ó ì³ëêîâîäíèõ, òàê ³ â ãëèáîêîâîä-
íèõ ìîðñüêèõ îñàäàõ. Ó ôë³ø³ ³ºðîãë³ôè º âñþäè. Âîíè çàâæäè íàÿâí³ íà
íèæí³õ ïîâåðõíÿõ øàð³â.

Осадові поклади морського походження

Ñåðåä îñàä³â, ÿê³ ôîðìóâàëèñü ó ìîðñüêèõ òà îêåàí³÷íèõ áàñåéíàõ,
³íîä³ çíàõîäÿòü ïðîìèñëîâ³ ñêóï÷åííÿ êîðèñíèõ ì³íåðàë³â, ïåðåäóñ³ì
îñàäîâ³ ðóäè çàë³çà. Ö³ ðóäè º ó ôîðì³ ïëàñò³â àáî êîíêðåö³é, ñêëàäåí³
ãîëîâíî êàðáîíàòàìè, îêèñëàìè òà ã³äðîîêèñëàìè, çíà÷íî ð³äøå ñóëüô³-
äàìè. Âåëèê³ ïëîù³ äíà ñó÷àñíîãî îêåàíó ïîêðèò³ ìàí´àíîâî-çàë³çèñòèìè
êîíêðåö³ÿìè, ùî ñêëàäåí³ îêèñëàìè çàë³çà, ìàí´àíó é áàãàòüîõ ³íøèõ
ìåòàë³â. ¯õíþ åêñïëóàòàö³þ âæå ðîçïî÷àëè. Íà äí³ îêåàíó â ðàéîíàõ ïî-
øèðåííÿ ãàðÿ÷èõ äæåðåë º ñ³ð÷èñò³ ðóäè çàë³çà ó ôîðì³ ïëàñò³â, íàò³÷íèõ
ôîðì, êóïîë³â ³ êîìèí³â.
Âàæëèâå çíà÷åííÿ ìàþòü ìîðñüê³ îñàäîâ³ ðóäè ì³ä³ ïåðìñüêîãî â³êó,
â³äîì³ â ªâðîï³, à òàêîæ ôîñôîðèòè, ÿê³ çíàõîäÿòü ïåðåâàæíî ó ôîðì³
êîíêðåö³é. Ôîñôîðèòè óòâîðþþòüñÿ íà øåëüô³, ó çîí³ ä³¿ âèïëèâíèõ îêå-
àí³÷íèõ òå÷³é (ðèñ. 147).
Íàéá³ëüøå çíà÷åííÿ ìàþòü ìîðñüê³ ïîêëàäè êàì’ÿíî¿ òà êàë³éíî¿ ñî-
ëåé. Âàæëèâèìè º òàêîæ ðîçñèïí³ ïîêëàäè íà øåëüôàõ, ùî óòâîðèëèñÿ
âíàñë³äîê åðî糿 ñóø³ é çáàãà÷åí³ çàâäÿêè ä³ÿëüíîñò³ õâèëü (íàïðèêëàä,
ïîêëàäè êàñèòåðèòó â ²íäîíå糿, ìîíàöèòó ³ ðóòèëó â ²í䳿).

195
 Володимир Мізерський. Д И Н А М І Ч Н А Г Е О Л О Г І Я

Рис. 147. Схема, що відображає утворення фосфоритових конкрецій

У зоні дії випливного потоку з глибини надходять води, збагачені фосфором, завдяки чому ак-
тивно розвивається органічне життя; на дні формуються осади, збагачені органічним матеріалом і
фосфором, які під час розкладання органіки концентруються. Внаслідок постійного перемивання
донних осадів утворюються скупчення фосфоритів – фосфоритові конкреції. 1 – піски; 2 – глини;
3 – карбонатні осади; 4 – фосфоритові конкреції; 5 – кістяки організмів

196