1

Державний університет «Одеська політехніка»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до атестації осіб, які здобувають ступінь
МАГІСТРА
зі спеціальності 122 – Комп’ютерні науки,
за освітньо-професійною програмою
«Управління ІТ-проектами»

Затверджено
на засіданні кафедри
Проектного навчання в ІТ
Протокол № 1 від 30.08.2021 р.

2021
 2

Методичні вказівки до атестації осіб, які здобувають ступінь магістра зі

спеціальності 122 – Комп’ютерні науки, за освітньо-професійною програмою
«Управління ІТ-проектами» /Укл.: Лобачев М.В., Тесленко П.О., Бабілунга О.Ю.,
Ядрова М.В., Куваєва В.І., Малахова Д.О. – Одеса: ІШІР, 2021. – 24 с.

Укладачі:
к.т.н., доц. Лобачев Михайло Вікторович,
к.т.н., доц. Тесленко Павло Олександрович,
к.т.н., доц. Бабілунга Оксана Юріївна,
к.т.н., доц. Ядрова Марина Василівна,
к.т.н. Куваєва Варвара Ігорівна
док. філ. Малахова Діана Олегівна
 3

ВСТУП

Підготовка магістрів призначена для розвитку професійних і творчих

здібностей студентів щодо оволодіння методологією наукової діяльності та їх
підготовки до розв’язання практичних проблем, які характеризуються
комплексністю та невизначеністю умов, на основі теорій та методів комп’ютерних
наук і інформаційних технологій.
Предметною областю є наукові основи методів створення, аналізу
функціонування, забезпечення певних властивостей інформаційних інтелектуальних
систем, інформаційних технологій їх удосконалення.
Об’єкти вивчення: процеси збору, зберігання, обробки, передачі, аналізу,
оцінки й захисту інформації із застосуванням комп'ютерних технологій,
проектування та створення інформаційних інтелектуальних систем.
Методи, методики та технології: експериментальні методи, методи
моделювання, спеціальні методи розв’язання завдань відповідно до спеціальності.
Інструменти та обладнання: електронно-обчислювальна техніка, програмні
комплекси передачі, обробки, збереження, захисту інформації, нормативна
документація.
Фокус програми підготовки за другим (магістерським) рівнем вищої освіти
для студентів спеціальності 122 – Комп’ютерні науки, освітньо-професійною /
освітньо-науковою програмою «Комп’ютерні науки» спрямовано на дослідження із
моделювання, проектування, розробки та супроводу комп’ютерних систем та
інформаційних технологій, зокрема інтелектуальних інформаційних систем.
Програма спрямована на підготовку аналітиків-професіоналів, здатних застосувати
математичні основи, алгоритмічні принципи в моделюванні, проектуванні, розробці,
впровадженні та супроводі інформаційних, інтелектуальних та розподілених систем
і технологій задля обробки даних в організаційних, технічних, природничих та
соціально-економічних системах.
Характерною особливістю програми підготовки за другим (магістерським)
рівнем вищої освіти для студентів спеціальності 122 «Комп’ютерні науки»,
освітньо-професійною / освітньо-науковою програмою «Комп’ютерні науки» є
цілеспрямоване, поглиблене вивчення дисциплін комп’ютерних наук і
інформаційних технологій, а саме систем обчислювального інтелекту, інтернету
речей, паралельних і розподілених обчислень, хмарних сервісів і технологій з
використанням моделей і методів машинного навчання та добування даних,
структурного, функціонального та об’єктно-орієнтованого моделювання бізнес-
процесів об’єктів управління, а також тестування відповідних програмних продуктів
при забезпечені якості і надійності розроблених інформаційних систем і технологій
Освітньо-професійна програма «Комп’ютерні науки» підготовки за другим
(магістерським) рівнем вищої освіти для студентів спеціальності 122 «Комп’ютерні
науки» має загальну та спеціальну освітню складові. Загальна освітня складова
призначена для формування у студентів інструментальних, міжособистісних та
системних компетентностей, а спеціальна освітня складова спрямована на
формування предметних, фахових та іноваційних компетентностей.
 4

Кваліфікаційна робота магістра призначена для підтвердження

компетентностей та результатів навчання, що передбачені освітньо-професійною
програмою, а саме:
3K1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК4. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК5. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.
ЗК6. Здатність бути критичним і самокритичним.
ЗК7. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК8. Здатність працювати в команді.
ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
СК1. Здатність проводити стратегічний аналіз бізнес-процесів в IT-галуз з
метою впровадження та використання інновацій у сфері комп'ютерних наук.
СК2. Розуміння теоретичних засад комп’ютерних наук для об’єктивного
оцінювання можливостей використання обчислювальної техніки в певних процесах
людської діяльності і визначення перспективних інформаційних технологій.
СК3. Здатність комунікувати з представниками різних галузей знань та сфер
діяльності з метою з’ясування їх потреб в автоматизації обробки інформації.
СК4. Здатність збирати, формалізувати, систематизувати і аналізувати потреби
та вимоги до комп’ютерної системи, що розробляється, експлуатується чи
супроводжується.
СК5. Здатність формалізувати предметну область певного проєкту як складну
систему з визначенням ключових елементів та зв’язків між ними, мети та критеріїв
оцінки її функціонування у вигляді відповідної інформаційної моделі.
СК6. Здатність використовувати математичні методи для аналізу
формалізованих моделей предметної області певного проєкту в процесі його
реалізації і супроводження.
СК7. Здатність збирати і аналізувати дані (включно з великими), для
забезпечення якості прийняття рішень.
СК8. Здатність розробляти, описувати, аналізувати та оптимізувати
архітектурні рішення комп’ютерних систем різного призначення.
СК9. Здатність застосовувати існуючі і розробляти нові алгоритми
розв’язування задач у галузі комп’ютерних наук: алгоритми розв’язання
обчислювальних та логічних задач, алгоритми паралельних та розподілених
обчислень, алгоритми аналітичної обробки й інтелектуального аналізу великих
даних з оцінкою їх ефективності та складності.
СК10. Здатність розробляти програмне забезпечення: розуміти та
застосовувати основи логіки для вирішення проблем; вміти конструювати,
виконувати та налагоджувати програми за допомогою сучасних інтегрованих
програмних (візуальних) середовищ розробки; розуміти методології програмування,
включаючи об'єктно-орієнтоване, структуроване, процедурне та функціональне
програмування; порівнювати наявні в даний час мови програмування, методології
розробки програмного забезпечення та середовища розробки, а також обирати та
використовувати ті, що відповідають певному проєкту; вміти оцінювати код для
повторного використання або включення до існуючої бібліотеки; вміти оцінювати
 5
конфігурацію та вплив на налаштування в умовах роботи з сторонніми програмними
пакетами.
СК11. Здатність використовувати програмні інструментами для організації
командної роботи над проєктом.
СК12. Здатність розробляти та адмініструвати бази даних та знань, володіти
сучасними теоріями та моделями даних та знань, методами їх інтерактивної та
автоматизованої розробки, технологіями обробки та візуалізації.
СК13. Здатність оцінювати якість ІТ-проєктів, комп’ютерних і програмних
систем різного призначення, володіти методологіями, методами і технологіями
забезпечення та вдосконалення якості ІТ-проєктів, комп’ютерних та програмних
систем на основі міжнародних стандартів оцінки якості програмного забезпечення
інформаційних систем, моделей оцінки зрілості процесів розробки інформаційних та
програмних систем.
СК14. Здатність ініціювати та планувати процеси розробки комп’ютерних
систем та програмного забезпечення, включно з його розробкою, аналізом,
тестуванням, системною інтеграцією, впровадженням і супроводом.
СК15. Здатність виявляти проблемні ситуації в процесі експлуатації
програмного забезпечення і формулювати завдання для його модифікації або
реінжинірингу.
СК16. Володіти термінологією, основними нормами i стандартами, що
регулюють діяльність з планування та управління проектами, програмами та
портфелями проектів в галузі комп‘ютерних наук та вміти розробляти i
обґрунтовувати концепцію проекту, його цілі та засоби реалізації, здійснювати
планування проекту на всіх фазах його життєвого циклу.
СК17. Знання теоретичних та методологічних основ управління проектами
різного виду, володіння навичками роботи в команді, складання проектної
документації, роботи з національними міжнародними стандартами в галузі
управління проектами; здатність до використання інструментальних засобів
управління проектами та надавання проектній діяльності якісну та кількісну оцінку,
визначати її ефективність.
СК18. Здатність до розробки процедур та методів контролю та управління
якістю та вимогам IT-проектів; вміння формалізувати предметну область IT-проекту
та розробити специфікації для його компонентів.
CK19. Здатність забезпечувати ефективний контроль за ходом виконання
проекту, а також вміння регулювати та управляти змінами, комунікаціями,
ризиками, ресурсами та взаємодіями з використанням сучасних інформаційних
засобів та технологій (в тому числі, з використанням спеціального програмного
забезпечення та прикладних програмних продуктів).
СК20. Здатність використовувати основні теорії мотивації, лідерства i влади
для вирішення управлінських завдань, володіти різними способами вирішення
конфліктних ситуацій, до аналізу та проектування міжособистісних, групових i
організаційних комунікацій
CK21. Здатність до виявлення та оцінки ризиків, ix пріоритезації та
реалізації стратегій по превентивному управлінню ризиками на протязі всіх фаз
життєвого циклу проекту.
 6
CK22. Здатність застосовувати знання про формування та особливості роботи
проектної команди, розподіл ролей в команді, ix позиціонування в ході здійснення
IT-проекту та лідерство в проектах..
Написання кваліфікаційної роботи магістра – заключний етап навчання
студентів для здобуття кваліфікації магістра.
Кваліфікаційні роботи магістра покликані продемонструвати здатність
здобувачів вищої освіти розв’язувати комплексні або складні задачі в сфері
професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у відповідності до вимог
освітньо-професійної чи освітньо-наукової програми (другий (магістерський) рівень
вищої освіти).
Кваліфікаційна робота магістра за освітньо-науковою програмою підготовки
має носити дослідницький характер.
Методичні вказівки до атестації осіб, які здобувають ступінь магістра зі
спеціальності 122 – Комп’ютерні науки, за освітньо-професійною / освітньо-
науковою програмою «Комп’ютерні науки» допоможуть студентам самостійно,
ефективно і якісно виконати кваліфікаційну роботу магістра (КРМ). Студент знайде
них коротко сформульовані вимоги до організації та виконання етапів
кваліфікаційної роботи, змісту та оформлення пояснювальної записки та
ілюстративної частини, порядку захисту кваліфікаційної роботи.
 7
1 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1.1 Тематика та керівництво кваліфікаційною роботою магістра

Теми кваліфікаційних робіт обираються здобувачами вищої освіти на основі

переліку тем, складеного випусковою кафедрою, а також з урахуванням власних
наукових інтересів. Здобувач вищої освіти може сам запропонувати тему роботи,
обґрунтувавши доцільність її розробки.
За актуальність теми, керівництво і організацію виконання кваліфікаційної
роботи відповідальність несе випускова кафедра та безпосередньо її завідувач.
Теми кваліфікаційних робіт та їх керівники затверджуються наказом ректора
не пізніше, ніж за два місяці до встановлених графіком навчального процесу строків
підсумкової атестації.
Керівниками кваліфікаційних робіт магістрів призначаються науково-
педагогічні працівники випускової кафедри, які мають науковий ступінь, або
провідні фахівці, які мають науковий ступінь за напрямом професійної діяльності.
Керівник кваліфікаційної роботи:
− визначає завдання до кваліфікаційної роботи;
− контролює складання календарного плану виконання кваліфікаційної
роботи;
− проводить консультації;
− контролює своєчасність виконання роботи;
− дає письмовий висновок про роботу та характеристику діяльності здобувача
вищої освіти за встановленою формою.
Календарний план визначає терміни і черговість виконання всіх розділів
роботи, складається на весь період виконання кваліфікаційної роботи та
затверджується завідувачем випускової кафедри.
Консультанти з окремих розділів кваліфікаційної роботи:
− визначають зміст розділу відповідно до теми роботи;
− проводять консультації;
− контролюють своєчасність виконання завдання.
Здобувач вищої освіти зобов’язаний:
− своєчасно вибрати (отримати) тему роботи;
− скласти та узгодити з керівником календарний план виконання роботи та
дотримуватися його виконання;
− узгодити з керівником зміст роботи, особливості виконання окремих
розділів;
− своєчасно надати роботу на рецензування та отримати рецензію.
Враховуючи, що підготовка магістрів значною мірою має індивідуальний
характер, рекомендується науковому керівнику представити та затвердити на
засіданні кафедри індивідуальний план підготовки науково-дослідної частини
роботи.
Відповідно до теми, керівник кваліфікаційної роботи видає студенту
індивідуальне завдання на проведення дослідження за темою кваліфікаційної роботи
 8
під час переддипломної практики. Одночасно викладач та студент складають
загальне завдання, в якому крім теми є початкові дані до кваліфікаційної роботи,
перелік питань, що підлягають аналізу та розробці, перелік графічного матеріалу,
календарний графік роботи, називаються консультанти з окремих розділів (охорони
праці, тощо) роботи. Завдання затверджується завідуючим кафедрою.
Результати досліджень кваліфікаційної роботи доповідаються на щорічних
наукових та науково-практичних конференціях.
Студент має право отримати консультації з окремих питань дослідження у
будь-якого викладача університету під час проведення ним консультацій.

1.2 Вимоги до кваліфікаційної роботи магістра

Кваліфікаційна робота магістра має комплексний характер, відрізняється

актуальністю, глибиною розробки, методами дослідження обраного предмета та
об’єкта, аргументованістю, практичною значущістю, та є самостійним науково-
практичним дослідженням, яке повинне продемонструвати схильність та здібність
здобувача вищої освіти проводити наукове дослідження за допомогою сучасних
інформаційних технологій, комп’ютерних засобів, розробленого програмного
забезпечення, доводити розробки до апробації практичних результатів.
Кваліфікаційна робота магістра передбачає:
− систематизацію, закріплення та розширення теоретичних і практичних
знань;
− розвиток навичок проведення самостійних теоретичних та
експериментальних досліджень;
− аналіз експериментальних або теоретичних результатів дослідження, вміння
формулювати власні висновки і положення, їх публічний захист;
− встановлення відповідності рівня підготовки здобувача вищої освіти
вимогам освітньо-професійної або освітньо-наукової програми, готовності та
спроможності до самостійної роботи в певній галузі професійної діяльності і на
межі предметних галузей.

1.3 Основні етапи виконання кваліфікаційної роботи магістра

Виконання кваліфікаційної роботи магістра складається із наступних етапів:

− обґрунтування актуальності обраної тематики дослідження на основі
аналізу досліджуваного прикладного процесу (явища) з точки зору відповідності
його вимогам практики в обраній прикладної області за допомогою виконання
бібліографічних досліджень з використанням сучасних інформаційних технологій;
− аналіз існуючих засобів (методів, моделей, алгоритмів, технологій),
спрямованих на вирішення проблемної ситуації, яка була виділена в результаті
дослідження прикладного процесу (явища);
− формулювання змістовної постановки завдання дослідження, а саме мети,
об’єкту, предмету, та задач дослідження;
 9

− обґрунтування вибору необхідних методів дослідження, модифікацію

існуючих та/або розробку нових методів та алгоритмів, методики та інформаційних
технологій, виходячи із задач конкретного дослідження;
− реалізація розроблених методу, інформаційної технології, алгоритмів або
методики в вигляді програмного ресурсу, модуля, підсистеми або інформаційної
системи та ін.;
− експериментальні дослідження за допомогою реалізованих програмного
додатку, модуля, підсистеми або інформаційної системи і т. ін;
− обробка отриманих результатів, їх аналізу та формулювання висновків з
врахуванням опублікованих матеріалів (наукових статей, патентів, доповідей або тез
доповідей на науково-технічних конференціях);
− оформлення виконаної роботи у вигляді пояснювальної записки,
презентації.
Для захисту кваліфікаційної роботи на здобуття ступеня магістра необхідно:
− за освітньо-професійною програмою – мати апробацію результатів роботи
здобувача вищої освіти на конференціях різного рівня з опублікуванням тез
доповідей;
− за освітньо-науковою програмою – мати апробацію результатів роботи
здобувача вищої освіти на конференціях різного рівня з опублікуванням тез
доповідей та статтю у наукових виданнях.
Наявність публікацій з зазначеного переліку є обов’язковою умовою для
захисту кваліфікаційної роботи магістра.
Закінчена кваліфікаційна робота, яка підписана студентом та консультантами,
у не зброшурованому вигляді подається студентом керівнику у термін,
встановлений календарним графіком виконання роботи (не пізніше ніж за три тижні
до початку захисту). Після ухвалення роботи, керівник підписує її (пояснювальну
записку) і дає відгук, який містить характеристику виконаної роботи та особистих
рис здобувача, які він продемонстрував при її виконанні.
 10

2 ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

Захист кваліфікаційної роботи проходить в два етапи: перший етап –

попередній особистий захист на засіданні комісії випускової кафедри, яка
складається з не менш ніж 3 викладачів кафедри що мають науковий ступінь та/або
вчене звання та викладача кафедри який здійснює нормоконтроль; другий етап –
особистий захист роботи на засіданні екзаменаційної комісії (ЕК).

2.1 Порядок подання кваліфікаційної роботи на попередній захист

Склад комісії (комісій) випускової кафедри та терміни її роботи

встановлюються розпорядженням завідувача випускової кафедри.
Попередній захист має на меті встановити ступінь готовності та якість
виконаної роботи, а також рівень підготовленості здобувача.
У комісію з попереднього захисту здобувач вищої освіти подає:
– пояснювальну записку та ілюстративний матеріал;
– електронну версію розробленого програмного продукту;
– висновок керівника роботи для подання Голові дипломної екзаменаційної
комісії (додаток А);
– копії друкованих праць за темою роботи, документи, що вказують на її
практичне застосування.
Комісія заслуховує доповідь здобувача за результатами виконаної роботи,
висновок керівника та аналізує відповідність текстової частини кваліфікаційної
роботи встановленим у відповідних методичних вказівках вимогам до її змісту та
структури.
На попередньому захисті здобувач одержує зауваження стосовно змісту
пояснювальної записки та ілюстративного матеріалу, а також зауваження
нормоконтролера стосовно оформлення матеріалів кваліфікаційної роботи.
За результатами попереднього захисту комісія надає свої рекомендації щодо
необхідності доопрацювання роботи (окремих розділів текстової частини,
ілюстративного матеріалу, додаткових матеріалів тощо).
Після усунення зауважень та повторного розгляду пояснювальної записки
комісія робить висновок про допуск кваліфікаційної роботи до захисту, надає
рекомендації щодо направлення роботи на рецензування.
Якщо висновок комісії з попереднього розглядання роботи є негативним,
приймається рішення щодо не допуску студента до захисту.
Зокрема, до захисту не допускаються роботи:
– при невиконанні студентом суттєвих пунктів завдання або відсутності
обов’язкових розділів пояснювальної записки;
– при невиконанні правил оформлення розрахунково-пояснювальної записки
та ілюстративного матеріалу роботи;
– при наявності грубих помилок, неправильних трактувань тощо;
− при наявності академічного плагіату, фальсифікації та фабрикації;
– при незадовільних відповідях студента під час співбесіди на малому захисті.
 11

Таке ж рішення приймається щодо студентів, які не з’явилися без поважних

причин на попередній захист у визначені строки.
На засіданні випускової кафедри розглядаються результати роботи комісії
(комісій) та приймається рішення про допуск здобувачів до захисту в ЕК.
У тому разі, якщо у зв’язку з порушеннями учбового графіку виконання
кваліфікаційної роботи, завідуючий кафедри не вважає можливим допустити
студента до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю
керівника КРМ. Протокол засідання кафедри подається директору інституту.
Кваліфікаційні роботи, які допущені до захисту, направляються на рецензію
не пізніше, ніж за три дні до захисту. Вказівкою завідувача випускової кафедри до
кожної кваліфікаційної роботи магістра призначаються два опоненти (рецензенти),
один з яких – від співробітника університету, другий – з числа сторонніх провідних
спеціалістів ІТ-галузі та науковців ВНЗ.
Рецензія складається із зазначенням:
− відповідності кваліфікаційної роботи затвердженій темі та завданню;
− актуальності теми;
− повноти розкриття змісту роботи та поставлених в ній задач;
− якості виконання текстової частини ілюстративного матеріалу;
− недоліків та зауважень по роботі;
− оцінки роботи за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре»,
«задовільно», «незадовільно») та висновку про можливість присудження здобувачу
вищої освіти освітнього ступеня та присвоєння відповідної кваліфікації.
Негативна оцінка, яка може бути висловлена в рецензії, не є підставою для
недопущення роботи до захисту в ЕК.

2.2 Порядок захисту кваліфікаційної роботи магістра на засіданні ЕК

Кваліфікаційну роботу магістр особисто представляє до захисту на засіданні
ЕК.
Робота ЕК здійснюється в терміни, що передбачені навчальним планом
університету. Розподіл студентів на захист за днями роботи ЕК і черговість захисту
на кожне засідання встановлює секретар ЕК.
Здобувачем вищої освіти до ЕК особисто надаються:
− пояснювальна записка у твердій обкладинці встановленого зразку;
− подання голові екзаменаційної комісії за встановленою формою;
− залікова книжка (з печатками деканату);
− письмові рецензії на кваліфікаційну роботу (додаток Б);
− роздрукований на листах формату А4 ілюстративний матеріал (слайди
комп’ютерної презентації);
− інші документи: ксерокопії публікацій за темою кваліфікаційної роботи;
інформація про апробацію отриманих результатів; довідки, що підтверджують
виконання кваліфікаційної роботи за замовленням підприємства та доцільність
впровадження отриманих у роботі результатів, тощо (за наявності);
 1
2

− електронна версія всіх матеріалів кваліфікаційної роботи в окремій папці

за прізвищем студента на спільному флеш-носії або Google-диску.
Захист кваліфікаційної роботи магістра відбувається у такому порядку:
− секретар ЕК оголошує прізвище, ім’я та по батькові здобувача, тему його
кваліфікаційної роботи та загальні результати навчання за програмою;
− здобувач доповідає про зміст роботи (10-15 хв.) у довільній формі про
сутність роботи, основні рішення, отримані результати та ступінь виконання мети та
завдань дослідження. При цьому використовуються різні форми візуалізації
доповіді: графічний матеріал, ілюстративний матеріал, комп’ютерна презентація,
демонстрація роботи програми або проведення експерименту (1-2 хв.), макетів,
зразків тощо;
− студент відповідає на запитання членів ЕК;
− секретар ЕК оголошує відгук керівника зі стислою характеристикою роботи
випускника, ступенем його самостійності, можливістю присудження кваліфікації,
особистою думкою щодо подальшого використання результатів;
− секретар комісії зачитує рецензії на кваліфікаційну роботу магістра;
− здобувач відповідає на зауваження рецензентів (до 2 хв.);
− Голова ЕК оголошує про закінчення захисту.
Результати захисту КРМ визначаються оцінками «відмінно», «добре»,
«задовільно», «незадовільно» за 100-бальною шкалою та оголошуються в день
захисту.
У процесі підготовки та захисту кваліфікаційної роботи студент повинен
продемонструвати:
− здатність творчо мислити;
− уміння проводити бібліографічну роботу із залученням сучасних
інформаційних технологій;
− здатність формулювати мету та задачі дослідження;
− володіння методами і методиками досліджень, які використовувались у
процесі роботи;
− здатність до наукового аналізу отриманих результатів, формулювання
висновків і положень, уміння аргументовано захищати;
− уміння оцінити можливість використання отриманих результатів у
науковій та практичній діяльності;
− володіння сучасними інформаційними технологіями для здійснення
досліджень та оформлення кваліфікаційної роботи.
За всю інформацію, що викладена в кваліфікаційній роботі магістра,
обґрунтованість висновків та положень, які в ній захищаються, несе
відповідальність безпосередньо здобувач вищої освіти – автор кваліфікаційної
роботи.
 13

3 ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

МАГІСТРА

Зміст та обсяг пояснювальної записки кваліфікаційної роботи магістра

обговорюється студентом з керівником роботи. Складається календарний план
виконання роботи, який затверджується завідуючим кафедри.
Основні структурні складові текстової частини кваліфікаційної роботи:
− титульний лист (додаток В);
− зміст (до якого включаються всі нижче перераховані структурні складові
роботи) (додаток Д);
− завдання на кваліфікаційну роботу (додаток Г);
− анотація українською (обсяг до 500 знаків) та англійською мовами (або
іншою іноземною мовою, яку вивчав студент під час навчання). Анотація є
короткою характеристикою роботи і містить інформацію про основні результати
проведеного дослідження, його характеристики, цільове призначення, ефективність
застосування тощо;
− перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;
− вступ. Обґрунтовується актуальність теми та ступінь її дослідження;
визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання, які ставить перед собою автор
роботи; науково-практична значущість роботи, розкривається структура роботи, її
основний зміст – подається коротка характеристика основних розділів роботи (2-3
стор.);
− розділ 1. У першому розділі проводять на основі літературних джерел
(наукових статей та монографій):
1. аналіз проекту, що подається в роботі. Результатом аналізу є виявлення
особливостей проекту, та віднесення його до певної групи загальної
класифікації ІТ-проектів.
2. на основі виявлених особливостей проекту досліджують засоби управління
такими проектами, які забезпечать умови його успішного завершення.
Результатом є обрання та рекомендації до застосування методологій
управління такими проекти.
3. аналіз моделей та методів управління однією з предметних областей УП, яка
має критичне значення щодо забезпечення успішного завершення обраного
проекту. Результатом є порівняльна характеристика розглянутих об’єктів, та
критичний висновок, щодо можливості їх застосування до управління
обраним проектом, необхідності доробки, або вдосконалення. (20-25 стор.);
− розділ 2. У другому розділі проводять розробку необхідних предметних
областей до управління обраним проектом, які мають суттєве значення, щодо
забезпечення його успішного завершення. В роботі можуть бути розглянуті всі 10
областей, управління портфелем, стратегічне управління та проектно-орієнтоване
управління. Обов’язковим до розгляду є наступні предметні області управління
проекти: змістом, строками, командою, вартістю, ризиками, якістю, стейкхолдерами
(15-20 стор.);
− розділ 3. У третьому розділі проводять:
 14
1. розробку або вдосконалення існуючих моделей або методів предметної
області проекту, яка є критичною для забезпечена успішного завершення
проекту, та яка була обрана у першому розділі роботи. Результатом розробки є
модель, метод, методика, підхід, інструменти управління
2. Розрахунок або визначення показників власного проекту, які будуть
використані у розроблених моделях, методах, методиках, підходах, або
інструментах управління
3. Розробка інформаційної системи для збору, аналізу зазначених вище
показників проекту, або інформаційної системи, яка реалізує розроблені модель,
метод, підхід, або інструменти управління
4. Дослідження ефективності розроблених моделей, методів, методик,
підходів, або інструментів управління проектом, що розглядається в роботі.
Результатом є творчий висновок, щодо ефективності запропонованих в роботі
рішень (20-25 стор.);
− висновки;
− перелік використаних джерел;
− додатки (схеми, рисунки, копії документів, тексти програм і т. ін.).
Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній
спеціальності та суті розв’язаної науково-практичної задачі.
При написанні пояснювальної записки студент повинен обов’язково
посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.
У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і
результати роботи, уникати загальних слів, бездоказових тверджень.
Обсяг основного тексту кваліфікаційної роботи магістра повинен становити –
не меш ніж 80 сторінок пояснювальної записки.
Ілюстративний матеріал виконується в обсязі, який потрібен для якісної
презентації роботи. На захисті – обов’язкова комп’ютерна презентація (не менш 14
слайдів).
 1
5

4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО

КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

4.1 Загальні вимоги до оформлення роботи

Оформлення тексту пояснювальної записки (ПЗ) має бути виконано згідно

вимог ДСТУ 3008-2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура та правила оформлювання».
Текст пояснювальної записки програмного документа повинен бути
виконаний згідно ГОСТ 19.404-79, ГОСТ 19.106-78 та методичних рекомендацій
кафедри щодо опису програмної частини курсових та кваліфікаційних робіт
(проектів).
Текст ПЗ розміщують на одному боці аркуша білого паперу. Текст записки
виконується українською (або російською – для іноземних студентів) мовою на
аркушах формату А4 (210×297 мм) шрифтом Times New Roman 14 пунктів,
міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 1 см, зверху та знизу – 2 см.
Абзацний відступ повинен бути однаковим для всього тексту і дорівнювати
п’ятьом знакам (1,25 pt).
Орієнтовний обсяг пояснювальної записки для кваліфікаційних робіт магістра –
до 80 стор. основного тексту (не враховуючи додатки).
У тексті повинні бути чіткі лінії, букви, цифри та інші знаки. Написання тексту
ПЗ повинно бути однаково чорним. Помилки, описки і графічні неточності
виправляються зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на те саме місце (або
між рядками) виправленого тексту чорного кольору машинним способом чи «від
руки». Допускається не більш двох виправлень на сторінці ПЗ.
Заголовки структурних елементів ПЗ: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ»,
«ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, друкують великими
буквами без крапки наприкінці, та розташовують в середині рядку нової сторінки.
Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати заголовки. Заголовки
розділів слід розташовувати в середині рядку з нової сторінки, друкувати великими
буквами без крапки наприкінці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід
починати з абзацного відступу і друкувати без крапки наприкінці малими буквами,
крім першої великої.
Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.
Переноси слів у заголовках не допускаються. Відстань між заголовком і наступним
чи попереднім текстом дорівнює одному рядку.
Не допускається розміщувати заголовок підрозділу, пункту і підпункту в
нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту.
 1
6

4.2 Нумерація у кваліфікаційній роботі магістра

Титульний лист є першим листом ПЗ (додаток В). За титульним листом їдуть:

зміст, завдання на КРМ (додаток Г), завдання з охорони праці та безпеки в
надзвичайних ситуаціях. Наступні листи – вступ, основна частина ПЗ, висновки,
перелік використаних джерел, додатки. Враховуються усі листи, починаючи з
титульного. Сторінки ПЗ треба нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись
наскрізної нумерації для всього тексту. Номер сторінки проставляють в верхньому
правому куту сторінки.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти ПЗ треба нумерувати арабськими
цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах тексту курсової
роботи та позначатись арабськими цифрами без крапки наприкінці. Номер
підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу,
розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1,
1.2 і т.д. Аналогічно нумеруються пункти (1.1.1, 1.1.2 і т.д) та підпункти (1.1.1.1,
1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.) у межах розділу (додаток Д).

4.3 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід

розташовувати в ПЗ безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше,
чи на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті.
Ілюстрації повинні мати назву, котру розміщують під ілюстрацією: по центру
рядка, якщо довжина тексту назви не перевищує один рядок, або починаючи з
абзацного відступу з вирівнюванням по ширині, якщо назва займає більш одного
рядка тексту. При необхідності, безпосередньо під ілюстрацією, розташовують
пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом «Рисунок», що разом з назвою
ілюстрації розміщують після пояснювальних даних. Ілюстрації треба нумерувати
арабськими цифрами. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна
переносити її на наступні сторінки, при цьому назву ілюстрації розміщують на
першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними вказують:
«Рисунок __ , аркуш __».
Розміри елементів електричних схем повинні бути виконані згідно вимог
стандарту (збільшувати або зменшувати елементи схем електричних принципових
не можна).
Декілька різних рисунків можна розміщувати на окремому листі ПЗ, та
наводити їх після найближчих посилань у тексті.
Рисунки розташовують так, щоб їх можна було розглядувати без повороту
документа. При неможливості виконання цієї вимоги, рисунки розташують так щоб
для їх розгляду документ можна було повернути за годинної стрілкою. Фотографії
наводять у додатках, прикріплюючи їх на лист стандартного паперу за допомогою
клею.
При виконанні діаграм, графіків стрілки на вісях ставляться, як що на них не
вказані цифрові позначення. Якщо цифрові позначення вказані – стрілки не
ставляться.
 1
7
4.4 Таблиці

Числовий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона
згадується вперше, чи на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання
в тексті.
Нумерують таблиці арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах
розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці,
розділених крапкою, наприклад, перша таблиця другого розділу: «Таблиця 2.1 –
Порівняння існуючих технологій розробки».
Таблиця має назву, котру друкують малими буквами, крім першої великої, і
розміщують над таблицею.
Якщо рядки таблиці не вміщуються на одній сторінці, таблицю переносять на
наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють найменування
ї граф. Допускається в продовженні таблиці найменування граф замінювати
номерами, при цьому нумерують арабськими цифрами і графи першої частини
таблиці. Слово «Таблиця __» вказують один раз ліворуч над першою частиною
таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці __» із зазначенням
її номера.
Заголовки граф таблиці пишуть з великих букв, а підзаголовки – з малих,
якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають
самостійне значення, пишуть із великої букви. Наприкінці заголовків і підзаголовків
таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

4.5 Переліки

Переліки, за необхідністю, можуть бути наведені у середині пунктів чи

підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Якщо подають переліки одного рівня підпорядкованості, на які у звіті немає
посилань, то перед кожним із переліків ставлять знак «тире».
Якщо у звіті є посилання на переліки, підпорядкованість позначають малими
літерами української абетки, далі — арабськими цифрами, далі — через знаки
«тире».
Після цифри або літери певної позиції переліку ставлять круглу дужку.
Текст кожної позиції переліку треба починати з малої літери з абзацного
відступу відносно попереднього рівня підпорядкованості.

4.6 Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони

згадуються, в середині рядка.
 1
8

Формули і рівняння нумерують порядковою нумерацією в межах розділу,

наприклад третя формула першого розділу – (1.3). Номер вказують на рівні формули
чи рівняння в дужках у крайньому правому положенні в рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу
чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій
вони надані в формулі чи рівнянні.
Пояснення познак треба подавати без абзацного відступу з нового рядка,
починаючи зі слова «де» без двокрапки. Познаки, яким встановлюють визначення
чи пояснення, рекомендовано вирівнювати у вертикальному напрямку.
Приклад.
Відомо, що
Z = M1−M2 , (1.1)
2
σ2 +σ
1 2

де M1, M2 – математичне очікування;

σ1, σ2 – середні квадратичні відхили.

Фізичні формули подають аналогічно математичним формулам, але з

обов’язковим записом у поясненні познаки одиниці виміру відповідної фізичної
величини.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на
знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка
повторюють. При перенесенні формули чи рівняння на знаку операції множення
застосовують знак „×”. Перенесення на знаку ділення «:» слід уникати.

4.7 Додатки

Додатки слід оформляти як продовження основної частини звіту на наступних

сторінках ПЗ в порядку з’явлення посилань на них у основному тексті. Додатки
мають спільну з основною частиною ПЗ нумерацію сторінок.
Кожний додаток починається з нової сторінки. У середині рядку друкують
слово «ДОДАТОК» і велику літеру української абетки, якою зазначають додаток
(крім літер Ґ, Є, З, І, Ï, Й, О, Ч, Ь). Додаток повинен мати заголовок, який
надруковано малими буквами з першої великої, розташований у середині рядка.
Текст кожного додатка починають з наступної сторінки.
До нумерації у додатках розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів ставляться
таки ж вимоги, що і до основного тексту ПЗ. При цьому перед кожним номером
проставляють зазначення додатку (букву) і точку. Наприклад: А.2 – другий розділ
додатку А, Г3.1 – підрозділ 3.1 додатку Г.
Ілюстрації, формули, таблиці нумерують в межах кожного додатку,
наприклад: рисунок Г.2 – другий рисунок додатку Г; таблиця А.3 – третя таблиця
додатку А і т.д.
 1
9

5 ОБСЯГ ТА СКЛАД ІЛЮСТРАТИВНОЇ ЧАСТИНИ

КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

Приблизний перелік видів ілюстративного матеріалу:

− схеми структурні комплексу технічних засобів системи, підсистеми;
− схеми принципові;
− схеми алгоритмів, програм даних і систем;
− схеми програм якості;
− діаграми UML;
− часові діаграми роботи системи, підсистем;
− фізичні та математичні моделі;
− часові діаграми сигналів;
− результати експерименту;
− техніко-економічні показники.
Ілюстративний матеріал КРМ виконується за допомогою засобів
комп’ютерної графіки.
Основні креслення та схеми оформляють згідно стандартів:
ГОСТ 2.701-84 ЕСКД Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению;
ГОСТ 2.702-75 ЕСКД Правила выполнения электрических схем;
ГОСТ 2.708-81 ЕСКД Правила выполнения схем цифровой вычислительной
техники;
ГОСТ 19.701-90 ЕСПД Схемы алгоритмов, программ данных и систем;
ГОСТ 24.3021-80. АСУ Общие требования к выполнению схем; ГОСТ
2.711-82 ЕСКД Схема деления изделия на составные части; ДСТУ 3451-
96 Технічні засоби для розподілених автоматизованих систем
керування технологічними процесами;
ГОСТ 24.303-80 СТД АСУ Обозначения условные графические технических
средств;
ГОСТ 2.109-73 ЕСКД Основные требования к чертежам;
ГОСТ 24.304-82 АСУ Требования к выполнению чертежей;
ГОСТ 19.202-78 ЕСПД Спецификация. Требования к содержанию и
оформлению;
ГОСТ 2.743-91 ЕСКД Обозначения условные графические в схемах.
Элементы цифровой техники;
ГОСТ 2.759-82 ЕСКД Обозначения условные графические в схемах.
Элементы аналоговой техники;
ГОСТ 2.755-87 ЕСКД Обозначения условные графические в схемах.
Устройства коммутационные и контактные соединения.
На кресленнях схеми електричної принципової позиційні позначення
однотипним елементам надаються послідовно зліва направо, зверху вниз. На схемі
електричної принципової масштаб не наводиться. Усі елементи схеми креслять по
ДСТУ без збільшення чи зменшення розміру. Якщо креслення схеми виконано на
двох листах з основними штампами (форма 2), то позиційні позначення елементів на
кожному листі починають з номеру один та виконують два переліку елементів.
 2
0

Якщо одно креслення виконано з основним штампом, а друге – як продовження, з

маленьким штампом (форма 2а), то позиційні зазначення надаються послідовно та
виконується один перелік елементів. Перелік елементів може бути виконано на
схемі та у вигляді окремого документу ПЗ (у вигляді додатку).
Специфікації до конструктивних документів-креслень загального виду,
складальних – виконуються тільки в ПЗ (у вигляді додатку).

6 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бібліографічний опис оформлюється згідно з Національним стандартом

України ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та
правила складання».
Список використаних джерел має заголовок «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ», складається з усіх джерел інформації, які були розглянуті при виконанні
КРБ. У тексті ПЗ повинні бути посилання на використане джерело (номер в
квадратних дужках). В переліку посилання наводяться в порядку згадування в тексті
ПЗ. Приклади оформлення посилань на джерела наведено у табл. 6.1.

Таблиця 6.1 – Приклади оформлення джерел в КРБ

Характеристика Приклади оформлення
джерела
Книги: Ваш О. М. Етика : навч.-метод. посіб. Запоріжжя : ЗНУ, 2018.
Один автор 104 с.
Два автори Мороз І. С., Василенко Н. Ю. Маркетинг : конспект лекцій.
Київ : Молодь, 2016. 102 с.
Три автори Тарнавська Г. Я., Марценюк Н. С., Герасимова Т. М.
Фінанси : навч.посіб. Львів : Магнолія 2006, 2017. 412 с.
Чотири автори Інновації : навч. посіб. / Гуревич Д. Т., Чекан О. С., Грибан
О. М.,Макарова В. В. Запоріжжя : ЗНУ, 2016. 389 с.
П’ять і більше Операційний менеджмент : підручник / С. М. Поплавська та
авторів ін. Київ : ЦУЛ, 2011. 267 с.

Без автора Міжнародні відносини : монографія / за ред.

М. А. Березовського. Київ : ЦУЛ, 2016. 162 с.
Законодавчі та Про затвердження Вимог до оформлення кандидатської
нормативні дисертації : наказ Міністерства освіти і науки від 12.01.2018
документи р. № 50. Офіційний вісник України. 2018. № 25. С. 139–141.
Патенти Зернозбиральний комбайн : пат. 25742 Україна : МПК6
С09К11/00, G01Т1/28, G21НЗ/00. № 200701472; заявл.
12.02.07; опубл. 27.08.07, Бюл. № 13. 4 с.
 21

Стандарти ДСТУ 7152:2010. Видання. Оформлення публікацій у

журналах і збірниках. [Чинний від 2010-02-18]. Вид. офіц.
Київ, 2010. 16 с. (Інформація та документація).
Частина Цехмістров І. І., Перець І.П. Про бюджет. Дослідження
видання проблем в Україні очима молодих вчених : матеріали міжнар.
матеріалів наук.-практ. конф., (м. Запоріжжя, 3–4 берез. 2016 р.).
конференцій Запоріжжя, 2016. С. 50–53.
(тези доповіді)
Частина Коваль Л., Коваль П. Переваги дистанційної роботи.
видання: Урядовий кур'єр. 2017. 1 листоп. (№ 205). С. 5.
періодичного
видання Bletskan D. I., Glukhov K. E., Frolova V. V. Electronic structure
(журналу, of 2H-SnSe2. Semiconductor Physics Quantum Electronics &
газети) Optoelectronics. 2017. Vol. 18, No 2. P. 109–118.
Електронні Україна очима дітей : фотовиставка. URL: http://www.kmu.
ресурси gov.ua/control/uk/photogallery/gallery?galleryId=15725757&
(дата звернення: 15.11.2017).
Хміль А. А. Функції державної служби за законодавством
України. Юридичний науковий електронний журнал. 2017.
№ 5. С. 115–118. URL: http://lsej.org.ua/5_2017/32.pdf.
 22

ДОДАТОК А
ПОДАННЯ
ГОЛОВІ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ
ЩОДО ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Направляється (Прізвище Ім’я По-батькові, навчальна група здобувача)*
до захисту кваліфікаційної роботи «магістра» за спеціальністю 122 –
Комп’ютерні науки Освітня програма: Управління ІТ-проектами

Тема роботи: (тема роботи за наказом)*

Висновок керівника кваліфікаційної роботи
Здобувач вищої освіти …. (вписується текст висновку із зазначенням:
− відповідності виконаної роботи поставленому завданню;
− ступеня самостійності при виконанні роботи;
− рівня підготовленості здобувача вищої освіти приймати рішення у складних і
непередбачуваних умовах, що потребує застосування отриманих знань і вмінь в межах його
професійної діяльності;
− участі у конференціях, семінарах тощо (за наявності);
− загальної оцінки виконаної роботи, відповідності її змісту вимогам освітньо-
професійної або освітньо-наукової програми і можливості присвоєння йому відповідної
кваліфікації та присудження відповідного ступеню;
− інших аспектів, які характеризують професійні якості здобувача вищої освіти.*)

Керівник роботи (Прізвище Ім'я По-батькові, посада)*

(підпис)* (число)* (місяць)* (рік) * р.
Висновок кафедри про кваліфікаційну роботу
Робота розглянута на засіданні кафедри від (число)* (місяць)* (рік) р., протокол
№ (№ протоколу)*

Здобувач (прізвище, ім’я)*

допускається до захисту роботи в екзаменаційній комісії.
Завідувач кафедри (назва кафедри)*

(прізвище, ініціали)*
(підпис)* (число)* (місяць)* (рік) * р.
Директор інституту (прізвище, ініціали)*
(декан факультету)
(підпис)* (число)* (місяць)* (рік) * р.

* Замість тексту у дужках із зірочкою розміщується інформація за змістом.

Ці примітки на аркуші подання не відтворюються.
 23

ДОДАТОК Б

РЕЦЕНЗІЯ
на кваліфікаційну роботу
студента Державного університету «Одеська політехніка»
____________________________________________
(прізвище, ім’я по батькові)

Спеціальність 122 – «Комп’ютерні науки» Освітньо-

професійна програма: Управління ІТ-проектами
Тема кваліфікаційної роботи _______________________________________________
________________________________________________________________________
Текст рецензії
У рецензії необхідно:
− відмітити актуальність теми кваліфікаційної роботи. Реальність роботи;
− охарактеризувати рецензоване дослідження зі сторони повноти і
обґрунтованості розробки;
− оцінити технологічну частину роботи з точки зору застосування
прогресивної технології, обладнання, режимів, інструментів і застосувань;
− дати оцінку конструктивним розробкам, графічній частині і відповідності
креслень до стандартів;
− зробити зауваження про стиль викладання і грамотності пояснювальної
записки;
− дати загальну оцінку виконання здобувачем експериментального завдання.
Відмітити добрі і погані сторони роботи;
− необхідно вказати, чи задовольняє робота вимогам, що пред’являються до
кваліфікаційних робіт з даної спеціальності;
− відмітити вміння користуватися науково-технічною літературою,
патентними матеріалами, рівень теоретичної підготовки, здібність до наукової
роботи.
Наприкінці рецензія повинна мати таке речення:
Робота студента _____________________заслуговує оцінки ______________ ,
а здобувач вищої освіти присудження кваліфікації магістра з комп’ютерних наук.

Рецензент

________________________________ _______________ __________________

(місто праці, посада, науковий ступінь, вчене звання) (підпис) (прізвище, ініціали)

Печатка
“___” ____________ 20 р.
 24

ДОДАТОК В
Міністерство освіти і науки України
Державний університет «Одеська політехніка»
Інститут штучного інтелекту та робототехніки
Кафедра проектного навчання в ІТ

Прізвище Ім’я По-батькові,

студент групи УП-...

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

Тема роботи

Спеціальність:
122 Комп’ютерні науки

Освітня програма:
Управління ІТ-проектами

Керівник:
Прізвище Ім’я По-батькові,
науковий ступінь, вчене звання

Одеса – 2021
 25

Додаток Г

Міністерство освіти і науки України

Державний університет «Одеська політехніка»
Інститут штучного інтелекту та робототехніки
Кафедра проектного навчання в ІТ

Рівень вищої освіти: другий (магістерський)

Спеціальність: 122 – Комп’ютерні науки
Освітня програма: Комп’ютерні науки

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ПНІТ
__________________
(підпис)
к.т.н., доц. Тесленко П.О.
« » ___________ 20__ р.

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ

(Прізвище Ім’я По-батькові в родовому відмінку, навчальна група здобувача)*

1. Тема роботи: (тема роботи за наказом)*
Керівник роботи: (Прізвище Ім’я По батькові, науковий ступінь,
вчене звання)*
затверджені наказом ректора від (число)* (місяць)* (рік)* р. № (номер наказу)*
2. Зміст роботи: (наводиться перелік питань, які потрібно розробити)*

3. Перелік ілюстративного матеріалу: (перераховуються заголовки

елементів ілюстративного матеріалу)*
26
7. Дата видачі завдання (число)* (місяць)* (рік)* р.
 Здобувач вищої освіти ________________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи ________________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

1
* Замість тексту у дужках із зірочкою розміщується інформація за змістом .
1
Ці примітки на аркуші завдання не відтворюються.
 27

ДОДАТОК Д
Приклад оформлення змісту роботи
ЗМІСТ

Завдання на кваліфікаційну роботу........................................................................... 4

АНОТАЦІЯ .................................................................................................................. 6
ВСТУП……………………......................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1. Аналітичний огляд................................................................................... 11
1.1 Аналіз особливостей ІТ-проекту «…..створення автоматизованої системи
управління контейнерним терміналом..»................................................................. 11
1.2 Принципи / особливості / огляд діючих рішень управління «..такими …»
проектами................................................................................................................... 18
1.3 Аналіз моделей та методів управління предметною областю
«..ризиками..» ІТ-проектів....................................................................................... 25
1.4 Постановка задачі дослідження......................................................................... 27
1.5 Висновки 1 розділу.............................................................................................. 30
РОЗДІЛ 2. Управління проектом створення «…назва проекту..»........................ 40
2.1 Розробка мети, задач, та продукту проекту...................................................... 40
2.2 Управління змістом............................................................................................. 42
2.3 Управління строками.......................................................................................... 43
2.4 Управління командою / трудовими ресурсами................................................ 47
2.5 Розробка бюджету
проекту.................................................................................. 51
2.6 Управління ризиками.......................................................................................... 58
2.7 Управління якістю............................................................................................... 62
2.8 Управління стейкхолдерами............................................................................... 65
2.9 Висновки 2 розділу.............................................................................................. 68
РОЗДІЛ 3. Дослідження засобів управління (предметною областю)
«..ризиками..» проекту створення «..назва проекту..»........................................... 78
3.1 Розробка /адаптація моделі / методу / методики / підходу, або 80
інструментів управління (предметною областю) «..ризиками..» проекту
створення «..назва проекту..»...................................................................................
28

3.2 Формування проектних показників для використання для розроблених

моделі / методу / методики / підходу, або інструментів управління
(предметною областю) «..ризиками..» проекту створення «..назва проекту..»... 85
3.3 Розробка ІС для збору та аналізу показників управління (предметною
областю) «..ризиками..» проекту створення «..назва проекту..».......................... 95
3.4 Дослідження ефективності управління (предметною областю)
«..ризиками..» проекту створення «..назва проекту..»........................................... 68
3.5 Висновки 3 розділу.............................................................................................. 78
ВИСНОВКИ............................................................................................................... 80
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................. 85
ДОДАТКИ.................................................................................................................. 95